ЛЕКЦІЯ 11. УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО ТЕХНІЧНИМ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ТА ЗБУТОМ

ПЛАН

1) Матеріально-технічне забезпечення: суть, форми, організаційна структура та функції.

2) Управління матеріально-технічним забезпеченням та його основні завдання.

3) Збутова діяльність, її суть, економічне значення та організаційна структура.

4) Концепція управління збутом, її основні функції та інформаційна система збуту.

5) Управління товарорухом та стимулювання збуту.

ПИТАННЯ №1МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: СУТЬ, ФОРМИ, ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ

Матеріально-технічне забезпечення - це процес постачання підприємства всіма видами ресурсів у визначені строки та в обсягах, необхідних для нормального здійснення його виробничо-господарської діяльності.

Форми організації матеріально-технічного забезпечення

Транзитна Складська

(забезпечення ресурсами організації отримують сировину й

матеріали безпосередньо від підприємств, що їх

видобувають, обробляють чи виробляють.)

(забезпечення ресурсами передбачає

отримання їх підприємством з баз

та складів постачальницько-

збутових організацій, її економічно вигідно використовувати для

матеріалів, що споживаються в

невеликих кількостях)

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА ОСНОВИ ФУНКЦІЇ ВІДДІЛУ МТЗ

Забезпеченням підприємств сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом та іншими видами матеріально-технічних ресурсів повинні займатись відповідні спеціалізовані організаційні структури.

На невеликих фірмах функції постачання можуть вико-нувати окремі працівники чи групи в складі господарського відділу підприємства.

На середніх і крупних підприємствах цю роботу виконуються відділи (управління) матеріально-технічного забезпечення.

Відділи управлінн

я МТЗ

Структура окремих

бюро

Планово-економічна

група Група

управління матеріальними запасами

Бюро диспетчеризації та

забезпечення робочих місць

ресурсами

Бюро управління ефективністю використання

ресурсів

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ВІДДІЛУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: здійснення маркетингових досліджень ринку

постачальників за конкретними видами ресурсів; планування потреби фірми в матеріальних

ресурсах; підготовка заявок і специфікацій на необхідні

ресурси та подання їх у вищі планові органи управління;

здійснення оперативної діяльності з реалізації планів забезпечення ресурсами (укладення договорів, отримання матеріальних ресурсів, організація доставки тощо);

прийняття, розміщення, зберігання, підготовка ресурсів до виробництва, видача їх цехам та службам підприємства, організація забезпечення ресурсами ро-бочих місць;

визначення обґрунтованих норм запасів матеріально-технічних ресурсів та доведення цих норм до працівників складів;

розроблення організаційно-технічних заходів з економії матеріальних ресурсів, зниження норм і нормативів витрат ресурсів;

оперативний облік надходження ресурсів, контроль за їх витратами цехами й службами;

аналіз ефективності використання ресурсів та стимулювання поліпшення їх використання.

ПИТАННЯ №2УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-

ТЕХНІЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ТА ЙОГО ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Управління матеріально-технічним забезпе-ченням виробництва охоплює цілий комплекс робіт із погодження дій усіх відділів, службовців та посадових осіб. Ці дії охоплюють такі аспекти діяльності, як визначення потреби в ресурсах та розрахунок кількості їх замовлень, знаходження методів, форм та джерел постачання ресурсів. Сюди відноситься і вибір постачальників матеріальних ресурсів, погодження цін, укладання договорів та організація постачання.

По-перше : Визначення потреби в ресурсах

та розрахунок кількості замовлень. Це завдання розв'язується значною мірою ще на стадії планування потреби ресурсів, яке має оптимізувати ритмічність постачання та мінімізацію складських запасів.

Розрахунок потреби в закупівлях матеріалів здійснюється за такою формулою:

ПМ=ВМр +ПМЗп +ПЗМк, де ПМ — потреба в матеріалах; ВМр — витрати матеріалів у розрахунковий період; ПЗМп і ПЗМк — перехідний запас матеріалів

відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.

По-друге : Основними критеріями вибору постачальника є:

вартість придбання товарів (охоплює ціну товару та іншу вартість, яка не має точного й прямого вираження в грошах (зміна іміджу організації, соціальна значимість сфери діяльності організації, перспективи зростання та розвитку підприємства тощо).

послуг і якість обслуговування (гарантованість обслуговування споживача потрібними йому замовленими ресурсами протягом заданого проміжку часу).

По–третє : Організація контролю якості, кількості ресурсів, їх розміщення та використання.

Якість товарів, що постачаються, має задовольняти вимоги, зафіксовані в договорі поставок. Методи контролю якості товарів, що постачаються, можуть бути класифіковані за таки-ми критеріями:

методи прийняття партій поставок; методи приймального контролю.

Важливе значення для оптимізації запасів має система регулювання їх використання, яка поділяється на три основних системи:

"максимум-мінімум"; "стандартних партій" "стандартних інтервалів".

Точка замовлення (Т.З.) бчислюється за форму-лою:Т.З. =ПЗМ+ СЗМ+ СВМ-із;

де Т.З. — точка замовлення, ПЗМ — підготовчий запас матеріалів, СЗМ — страховий запас матеріалів, СВМ — середньодобові витрати матеріалів; із — час у днях від моменту отримання замовлення

до надходження чергової партії матеріалів.

ПИТАННЯ №3ЗБУТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЇЇ СУТЬ,

ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

Суть збутової діяльності в узагальненому розумінні полягає в тому, що це є процес просування готової продукції на ринок та організації товарного обміну з метою отримання підприємницького прибутку.

Але нині відбувається перехід від ринку продавця до ринку покупця. З переходом до ринку покупця (пропозиція переважає попит) збут для підприємства стає вирішальним моментом. Фірми змушені здійснювати перехід від суто збутової орієнтації до ідеології маркетингу.

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНЮВАННЯ ЗБУТОВОЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ІДЕОЛОГІЙ ФІРМИ

ПИТАННЯ №4КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОМ,

ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЗБУТУ

Концепція управління збутом охоплює такі основні елементи:

сфера збутової діяльності; цілі (головна ціль та побічні); стратегія збутової діяльності; методи збуту; принципові установки стилю дій.

Концепція управління збутом є загальною основою для здійснення оперативного планування збутової діяльності.

Функції збуту

Планування ОрганізаціїКонтролю та регулювання- розроблення

перспективних та оперативних планів продажу;- аналіз та оцінювання кон'юнктури ринку;- вибір каналів розподілу та товароруху;- і тд.

- організацію складського й тарного господарства; - організацію продаж і доставки продукції;- організацію каналів товароруху;- і тд.

- оцінювання результатів збутової діяльності;- контроль за виконанням плану збуту;-оперативне регулювання збутової діяльності;- і тд.

Інформаційна система збуту (ІСЗ) є частиною загальної інформаційної системи управління підприємством. Вона має містити дані, які необхідні для організації збуту.

Побудова інформаційної системи збуту: визначення необхідних для обліку даних: які і від

кого потрібні дані? які дані можуть бути отримані (визначення джерел да-них)? як аналізувати дані?;

узагальнення та подання даних (а також розроблення прогнозів);

визначення шляхів руху інформації (хто інформує, кого, про що, як і коли?);

банк даних ІСЗ про: покупців, їх особливі побажання; потенціал збуту у покупців; рекламації, конкурентні ціни, наявні на складі залишки та періоди поставок тощо.

ПИТАННЯ №5УПРАВЛІННЯ ТОВАРОРУХОМ ТА

СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ

Товарорухом у збутовій діяльності називається система, яка забезпечує доставку товарів до місць продажу в точно визначений час та з максимально високим рівнем обслуговування покупців.

Під управлінням товарорухом розуміють систематичне прийняття рішень стосовно фізичного пе-реміщення та передачі власності на товар чи послугу від виробника до споживача, охоплюючи процес транспортування, зберігання та здійснення торгових операцій.

Управління товарорухом базується на виборі каналів та методів збуту.

Рівень каналу — це кількість посередників, які виконують ту чи іншу функцію наближення товару до споживача.

Методи збуту товарів: прямий (безпосередній); побічний (посередницький); комбінований (змішаний).

Для вибору посередника рекомендується: переконатися, що він не є одночасно

посередником конкуруючої фірми; з'ясувати джерела фінансування посередника; визначити міру оснащеності матеріально-

технічної бази посередника, рівень кваліфікації працюючого персоналу.

Сервіс може бути організований по-різному:

Надається виключно персоналом виробника; Надається персоналом філіалів підприємства-

виробника; Сервіс доручається незалежній спеціалізованій

фірмі; Сервіс здійснюється посередниками, які несуть

повну відповідальність; Роботи, що стосуються техобслуговування,

доручають ся персоналу підприємства-покупця.

Дякую за увагу !!!