«Добре бути чистою каплею і зберігати в собі світи ! В. Катаєв» 120-річчя від дня

народження В.П. Катаєва

Валентин Петрович Катаєв - відомий письменник, драматург, поет.

Коротка біографія

Народився 28 січня 1897 р. в Одесі в родині вчителя. Навчався в Одеській гімназії.

З 9 років почав писати вірші. Перший вірш, «Осень», опублікував в газеті «Одесский вестник». Друкувався також в виданнях «Южная мысль», «Одесский листок», «Пробуждение», «Лукоморье».

У 1915, не закінчивши гімназію, пішов добровольцем на фронт, де його було двічі поранено. Виступав з кореспонденціями і нарисами про «окопне» життя солдатів (Письма оттуда, Наши будни, Ильи Муромцы).

У 1919 його було мобілізовано до Червоної Армії, він командував артилерійською батареєю на Донському фронті.Повернувшись до Одеси, працював у ЮгРОСТА, відвідував різноманітні літературні гуртки і спілки.

Багато творів присвятив життю рідного міста, зокрема тетралогію «Волны Чёрного

моря», казку «Жемчужина», кіноповість «Поэт».

Ім’ям Катаєва в Одесі названо провулок. У центрі міста, на вулиці Преображенській, є скульптурна композиція

скульптора М. І. Степанова «Петя и Гаврик», (героїв повісті письменника «Белеет парус одинокий»). Меморіальну дошку

В. П. Катаєву встановлено на фасаді будинку, де народився письменник (вул. Базарна, 4).

Помер Валентин Петрович Катаєв 12 квітня 1986 р. в Москві, був похований на Новодівичому кладовищі

столиці.

Катаев В. П. // Карасев Н.П. Годы и встречи : [В.П. Катаев об Одессе]. ̶̶ Л., 1986. ̶ С. 54-56 : ил.

Одеський період життя і творчості Валентина Катаєва

Поезд из Одессы // Островский Г. Одесса, море, кино : [об одесском периоде жизни и связи с кинематографом

В. Катаева – приведены одесские адреса проживания]. ̶̶ О., Маяк, 1989. ̶ С. 45-54.

Катаев В. Алмазный мой венец [воспоминания В. Катаева об одесском периоде жизни, дружбе с Багрицким, Олешей, Ильфом] // Новый мир. ̶ № 9. ̶ 1978. ̶ С. 3-146

Александров Р. Под парусом поэзии //Моряк. ̶ 1980. ̶ 10 янв.

Голубовский Е. Дроздовский А. Юношеский роман // Юность. ̶̶ 1986 . ̶

№ 9. ̶ С. 104-106 : фот

Гридин В. Быть катаевскому «Парусу» !// Веч. Одесса. ̶ 1987. ̶

11 июля.

Гридин В. Летописец приморского края // Моряк 1991. ̶ 22 мая.

Валентин Катаєв в робочому кабінеті.

«Нас окружает больше предметов, чем это необходимо для существования…» («Алмазный мой венец», 1978)

Скульптурна композиція скульптора М. І. Степанова «Петя и Гаврик»,

(героїв повісті письменника «Белеет парус одинокий»)

Меморіальну дошку В.П. Катаєву встановлено на фасаді будинку, денародився письменник (вул. Базарна, 4)

Могила сім'ї Катаєвих (2012)

«Поезд»Каждый день, вырываясь из леса,Как любовник в назначенный час,Поезд

с белой табличкой "Одесса"Проезжает, гудя, мимо нас.Пыль за ним подымается душно,Стонут рельсы, от счастья звеня,И глядит на него равнодушновсе прохожие, Кроме меня.

Валентин Катаєв