.

Ш А Н О В Н І К О Л Е Г И !

З нагоди 140�річчя Національної парламентської бібліотеки України 11�12 травня 2006 року відбудеться

Міжнародна науково�практична конференція “Бібліотека і книга як вимір суспільного буття”,

на якій будуть обговорюватися тенденції розвитку бібліотечної справи на початку третього тисячоліття,особливості функціонування бібліотеки в інформаційному просторі,

проблеми нормативно�правового забезпечення її діяльності, актуальні питання історії бібліотечної справи,

а також шлях книги від автора до читача.

Звертаємо вашу увагу на те, що змінено електронну адресуНаціональної парламентської бібліотеки України.

Нова адреса: office@nplu.org. Детально дивіться на сайті бібліотеки

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТАЩоквартальний науково�виробничий журнал. Заснований у березні 1998 р.

З м і с т

З 10 листопада 1999 року журнал включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати

дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук

Головний редактор: Головний редактор: Тамара ВилегжанінаТамара Вилегжаніна

Редакційна колегія:Редакційна колегія:О.Александрова; Л.Бейліс (заст. голов(заст. голов��ногоного редактора);редактора); В.Бабич, канд. іст.наук; С.Басенко; В.Борисенко, д�р іст.наук; Ю.Ворона (секретар)(секретар); В.Ільганаєва, д�р іст. наук; В.Загуменна,канд. пед. наук; Т.Ківшар, д�р іст. наук;С.Кулешов, д�р іст. наук; Н.Кушнаренко,д�р пед наук; Т.Левченко, д�р пед,наук; О.Олексюк, д�р пед. наук;В.Пашкова, канд. пед. наук; Л. Петрова,канд. пед. наук; З. Савіна; В.Скнар, канд.пед. наук; М.Слободяник, д�р іст. наук,чл.�кор. Міжнародної академіїінформатизації; В.Халецький; І.Цуріна,А.Чачко, д�р пед. наук, дійсний членМіжнародної академії інформатизаціїКомп'ютерний набір:Комп'ютерний набір:Леонід Бейліс, Юрій ВоронаРедактори:Редактори:Світлана Басенко, Наталія МасловаХудожникХудожник Роман ЧудновськийВерстка та фото для обкладинкиВерстка та фото для обкладинкиОлексія Остистого

ЖЖЖЖууууррррннннаааалллл ззззаааасссснннноооовввваааанннниииийййй ННННааааццццііііооооннннааааллллььььннннооооюююю ппппааааррррллллааааммммееееннннттттссссььььккккооооюююю

ббббііііббббллллііііооооттттееееккккооооюююю УУУУккккррррааааїїїїннннииии

Реєстраційний № КВ 3254

Посилання на видання обов'язкові. За зміст рекламних оголошень редакція

відповідальності не несе.Редакція залишає за собою право літера�турного редагування і скорочення статей.

Редакція може опублікувати матеріали, неподіляючи точку зору автора.

Рукописи не рецензуються і не повертаються.

Адреса редакції: 01001, м. Київ�1, вул. Грушевського, 1Тел.: (044) 278�84�21

Факс: (044) 278�85�12E�mail: planeta@nplu.org

© Національна парламентська бібліотека України, 2006

Підписано до друку 17.02.2006. Формат 60х84/8. Папір офсет.Друк офсетний. Обл.�друк. арк.20,0. Наклад 1850 прим. Зам. 19.Віддруковано в Нац. парлам. б�ці Україниспільно з тов. «ПОЛІГРАФ»

4 Вилегжаніна Т. Кооперація бібліотек: проблеми і переваги

7 Ашаренкова Н. Обслуговування користувачів з особ�ливими потребами в публічних бібліотеках. Послуги, що стають реальністю для України. (Закінчення)

12 Гречко Г. Для душі, розуму, здоров'я: (Із досвіду роботи ЦБС для дітей м. Миколаєва)

14 Куршутов Н. Бібліотечне обслуговування кримсько�татарського населення Автономної Республіки Крим у місцях його компактного проживання

16 Форум видавців у Верховній Раді17 Дибчук Л., Паславський Т. Благодійники українсь�

ких бібліотек з канадської та латиноамериканської української діаспори

21 Груніна Л., Шпір М. Цінний дарунок канадських друзів

22 Ковальчук Л. Роль публічних бібліотек м. Києва у створенні єдиного інформаційного простору

24 Людвік Н. Проект мережевої інтеграції ЦБС Оболон�ського району м. Києва: досвід розробки та реалізації

26 Лянсберг О. З історії пам’ятних книжок Херсонської губернії

29 Лой В. Бібліографічні студії „Покажчики змісту часо�писів – важлива складова національної бібліографії України”

30 Кушнерчук М. Роль маркетингових досліджень в оптимізації обслуговування користувачів Надвірнянської ЦБС Івано�Франківської області

32 Радамовська Л. Молодіжна академія життя КЕРМІТ: (Досвід роботи бібліотеки�філії № 1 для молоді Жовтоводської ЦБС Дніпропетровської області)

33 Погребна О. Обмінюємося досвідом34 Покотило Н., Лехман Т. Пошук юних талантів

(З досвіду роботи Червоноградської ЦБС Львівської області)

35 Пашкова В. Новини, тенденції36 Кириченко Г. Творчий семінар у Криму37 Середюк В. Бібліотека – спеціалістам АПК37 Кравченко С. На допомогу бібліотечному фахівцю38 Голидьбіна А. Завжди актуальна тема39 У постійному творчому пошуку (про О. Гаращенко)40 Ільїна Е. Покликання – бібліотека (про Г. Свінціцьку)41 Небайдужість її професійне кредо (про О. Бородавку)41 Налаштована на творчість (про І. Цуріну)42 Якщо не ви то хто?3 с. обкл. Наші авториДодаток

Покажчик публікацій журналу „Бібліотечна планета” за 2005 рік

1’2006 (31) 3

№№№№ 11112222 0000 0000 6666 (((( 3333 1111 ))))

1’2006 (31) 4

КООПЕРАЦІЯ БІБЛІОТЕК: ПРОБЛЕМИ І ПЕРЕВАГИ

ІБЛІОТЕКА сьогодення – поліфункціональнийзаклад. Вона є не тільки інформаційною, а й осві-тньою, культурно-просвітницькою, дозвіллєвою

установою, за висловом наших скандинавських ко-лег, «гостиною міста». Ці функції притаманні всім бі-бліотекам, незалежно від статусу, форм власності, те-риторіальної приналежності.

Треба зазначити, що сучасні бібліотеки опинили-ся в складних умовах. На їхню діяльність значновпливає інтенсивне поширення нових інформаційнихі телекомунікаційних технологій, що спонукає довпровадження нових засобів накопичення й збере-ження документних та інформаційних ресурсів.

Разом із можливостями здійснювати серйозніякісні зміни в діяльності бібліотек, виникла гостраконкуренція з іншими інформаційними установами,через що бібліотеки мають доводити суспільству своїможливості і значущість. Але при недостатньому фі-нансуванні і кадрових проблемах кожній окремійустанові це важко здійснювати.

Вихід один – об’єднувати свої зусилля. Якщопроаналізувати еволюцію співробітництва бібліотек,то можна сказати, що сьогодні жодна з них не можефункціонувати ізольовано. Бібліотеки можуть ефек-тивно виконувати свої функції тільки на основі коопе-рації, а інтенсивний розвиток технологій останніх ро-ків дає можливість кооперації ресурсів і обслугову-вання у небачених масштабах. Вона може здійснюва-тися, зокрема, за такими напрямами: розвиток фон�дів; збереження документних ресурсів; надан�ня доступу до документних ресурсів; бібліогра�фічне обслуговування; корпоративна каталогі�зація.

Хочу зосередити вашу увагу на деяких формахкооперації з перерахованих напрямів.

Кооперація у комплектуванні фондів.Суть її полягає у розподілі між бібліотеками від-

повідальності за комплектування і збереження різнихвидів документів. Наприклад, Російська державна бі-бліотека розробляє і втілює в життя концепцію розпо-діленого національного бібліотечного фонду держа-ви, згідно з якою між великими бібліотеками РФ роз-поділяється відповідальність за повноту комплекту-вання документів за видовими, мовними і географіч-ними ознаками. Складовою цієї концепції є форму-вання розподіленого національного фонду офіційнихдокументів, у т. ч. неопублікованих. До речі, ця темарозробляється у рамках Програми загальної доступ-ності публікацій (UAP) ІФЛА.

Суттєві зміни відбуваються і у формуванні фон-дів іноземних документів. У зв’язку зі збільшеннямпотоку і зростанням вартості цих документів, їхня кі-лькість у бібліотеках неухильно зменшується, через

що кожна окремо взята бібліотека нев змозі забезпечити повноту компле-ктування цією літературою, але мо-же здійснити це спільно з іншими.Це ще один крок у розвитку коопера-ції: від одноосібної відповідальнос ті – до повноцінного партнерст ва.

Кооперація у збереженні до�кументних ресурсів.

В усьому світі бібліотеки накопичи-ли велику кількість документних ресурсів, збережен-ня яких потребує значних площ, створення спеціаль-них умов, на що необхідні великі кошти, котрих зав-жди недостатньо. Цю загальну проблему можна вирі-шити на корпоративних засадах. Наприклад, ефекти-вною у даному напрямі є кооперативна програма зізбереження регіональних (місцевих) газет шляхоммікрофільмування, яка охоплює всі регіони ВеликоїБританії та Ірландії.

Є також цікавий світовий досвід створення репо-зитаріїв з метою вирішення проблеми розміщення ма-лозапитуваних документів і звільнення в бібліотекахплощ для активної частини фонду й нових надхо-джень, що, крім того, дає значну економію коштів.

Наприклад, Вашингтонський університетськийбібліотечний консорціум (http://www.wrlc.org) маєрепозитарій, де зібрано маловикористовувані фондивосьми наукових бібліотек університетів. Фізичні абоюридичні особи можуть користуватися фондами ре-позитарію протягом 8 тижнів. Через велику вартістьземельної ділянки у місті репозитарій розташовано навідстані 30 миль від Вашингтона, у великому ангаріплощею 4 000 м2, де зберігається 1 млн. прим. доку-ментів. Між стелажами, висотою 10 м, книжки транс-портуються за допомогою ліфтінгу (за день викону-ється близько 100 замовлень). Працює всього 2 особи(див. фото на с. 5).

У Російській Федерації передбачається будівниц-тво репозитаріїв у 7 федеральних округах. Підрахова-но, що це буде дешевше, ніж витрачати значні коштина будівництво книгосховищ окремих бібліотек [5].

В Україні кооперація в питанні збереження фон-дів визначена Програмою збереження бібліотечних іархівних фондів на 2000-2005 роки, в рамках якої про-відні бібліотеки розпочали роботу зі створення Дер-жавного реєстру національного культурного надбан-ня в частині книжкових пам’яток (старовинні рукопи-сі, рідкісні друковані видання тощо) [1]. Робота цявкрай необхідна, довготривала і потребує державноїпідтримки. Програму потрібно продовжити, а корпо-ративну роботу бібліотек забезпечити фінансово уповному обсязі.

ББББ

КККК ОООО ЛЛЛЛ ОООО НННН КККК АААА ГГГГ ОООО ЛЛЛЛ ОООО ВВВВ НННН ОООО ГГГГ ОООО РРРР ЕЕЕЕ ДДДД АААА КККК ТТТТ ОООО РРРР АААА

Т. Вилегжаніна

1’2006 (31) 5

КО

ЛО

НК

А Г

ОЛ

ОВ

НО

ГО

РЕ

ДА

КТ

ОР

А

Кооперація у наданні доступу до документ�них ресурсів.

Цей вид кооперації може здійснюватися шляхомстворення вільного доступу до інформації черезспівробітництво з видавцями та провайдерами інфо-рмації. Кожна окрема бібліотека приймає рішеннящодо кооперації з іншими установами, виходячи зінформаційних потреб користувачів, власних техніч-них і фінансових можливостей. З 2000 року україн-ські бібліотеки мають доступ до баз даних EBSCO запроектом "Елект-ронна інформаціядля бібліотек",який є спільноюініціативою Інсти-туту ВідкритогоС у с п і л ь с т в а(Будапешт) і най-більшого у світівидавництва пе-ріодики EBSCOPublishing. Коор-динатором цьогопроекту в Україніє Асоціація "Ін-форматіо-Консо-рціум". А за про-ектом INTAS "До-ступ до електрон-них журналів для вчених Нових НезалежнихДержав" (2002-2006) надається доступ до еле-ктронних журналів відомих європейськихвидавництв Springer, Blackwell Science та ін.Координаторами проекту, що об'єднує 235бібліотек України, є Технічна інформаційнабібліотека в м. Ганновері (Німеччина) таНаукова бібліотека Національного універси-тету "Києво-Могилянська академія" [6, 18].

Надання доступу до інформації черезІнтернет можна також здійснювати на кор-поративних засадах. Публічні бібліотеки є найбільшпридатними і популярними точками доступу до цієїмережі, тому, що мають певним чином обладнаніприміщення, підготовлений персонал, а головне – ве-лику кількість користувачів, які традиційно при-ходять до бібліотеки за інформацією. До речі, кожнийтретій житель України є користувачем бібліотеки.Сьогодні тарифи на оплату каналів Інтернет-зв'язкудля багатьох публічних бібліотек України є занадтовисокими, і тому має бути рішення на державномурівні щодо надання пільг саме цій категорії кни-гозбірень.

Вкрай необхідна кооперація у роботі з оци-фрування документів з метою збереження та наданнядоступу до них. Минулого року НПБ Українирозпочала створювати електронні копії документів зфонду рідкісних і цінних видань. Було оцифровано 64друки (15 931 стор.), доступ до яких користувачіБібліотеки можуть отримати в мережі Інтранет.

Інформацію про ці документи розміщено на сайтіНПБ України (http://www.nplu.org) – модуль"Бібліотечному фахівцю".

В Україні вже багато бібліотек почали здійсню-вати цю роботу, зосередившись на рідкісних і ціннихвиданнях, не координуючи діяльності у цьому на-прямі. Тому у користувачів виникають питання: вяких бібліотеках, яким чином можна отриматидоступ до документів, переведених в електроннуформу, і до яких саме?

Висновок один – надати доступ до цих ресурсівможна через спільні ініціативи з оцифрування істворення інформаційних масивів.

Кооперація з бібліографічного обслугову�вання.

Ідея об'єднання зусиль з аналітичного розписуперіодики існує давно, і ця діяльність стрімко розви-вається в усьому світі. Але в Україні вона ще нарівні паростків: за ініціативою КіровоградськоїОУНБ ім. Д.І. Чижевського в кооперації з іншими бі-

бліотекам, зокрема Він-ницькою, Тернопільсь-кою, Чернівецькою,Хмельницькою ОУНБ,створено ЦентральнийУкраїнський Корпора-тивний Каталог (ЦУККhttp://www.library.kr.ua).

Потреба в отри-манні інформації з пері-одичних видань постій-но зростає, а кількістьперсоналу бібліографіч-них відділів у бібліоте-ках не тільки не збіль-шується, а, в кращомувипадку, залишаєтьсянезмінною.

Кооперація цієї дія-льності може здійсню-

ватися на будь-якому рівні (національному, міжре-гіональному, регіональному тощо), у будь-якій форміі допоможе вирішити завдання:

–––– раціонального використання кадрів бібліо-графів, комп'ютерної техніки;

–––– уникнення бібліотеками дублювання в розписіперіодичних видань;

–––– уніфікації оброблення інформації;–––– набуття персоналом навичок колективної ро-

боти.Прикладом ще одного об'єднання може бути

створення віртуальної довідкової служби. Вірту-альні довідки виконують бібліотеки різних рівнів ітипів. Вони дають відповіді на питання пов'язані зпошуком фактографічної і тематичної інформації углобальній мережі, електронних каталогах і БД.Певних успіхів у цьому напрямі досягли Національнабібліотека для дітей, ХДНБ ім. В.Г. Короленка, НПБУкраїни. Працівники останньої створили і активно

6 1’2006 (31)

КО

ЛО

НК

А Г

ОЛ

ОВ

НО

ГО

РЕ

ДА

КТ

ОР

А

підтримують на бібліотечному сайті модуль "Бібліо-течному фахівцю" (http://www.nplu.org). На цьомумодулі надаються фахові довідки з усіх аспектівбібліотечної діяльності з посиланням на інші джерелаі з можливістю отримати необхідний повнотекстовийзаконодавчий або технологічний документ в елект-ронному вигляді.

З розвитком Інтернет-технологій все більше зро-стає потреба у віртуальній довідці, а на це витрачають-ся додаткові зусилля і час бібліографів, хоча, скорішевсього, така робота дублюється. Тому саме вищена-звана служба може виконувати акумулюючу функцію.

Корпоративна каталогізація створюється наоснові добровільного об'єднання бібліотек з метоюспільного одноразового наукового оброблення доку-ментів та подальшого їхнього відображення в елект-ронному каталозі і наданні до нього доступу віддале-ним користувачам. Питання корпоративної каталогі-зації детально висвітлювалося у нашому часописі [3].

Бібліотекам, що стають на шлях кооперації,можна надати такі загальні поради:

–––– кооперація повинна мати чітко визначенумету;

–––– кооперацію треба розглядати як стра тегічний напрям діяльності закладу, тобто з гло бальних позицій;

–––– обираючи форму кооперації, слід врахову вати її рентабельність.

Конкретним прикладом співробітництва є веб-сайт з бібліотечної кооперації Concord, мета якого –допомогти у розробленні нових кооперативних планів(www.bl,uk/concord).

Суспільство накопичило значний інформаційнийресурс, частина якого зберігається в бібліотеках.Сьогодні ми є свідками і учасниками процесу ство-рення нових бібліотечно-інформаційних продуктів –електронних каталогів, різноманітних баз даних,порталів, електронних бібліотек тощо. Висококва-ліфіковані фахівці працюють над їхнім формуванням,часто дублюючи один одного. Уявіть собі, скільки біб-ліографів у країні створюють БД статей з періодичнихвидань (а в деяких бібліотеках ще продовжують вестисистематичну картотеку статей у картковому вигля-ді). Хто підраховував трудовитрати, вартість інфор-маційного продукту, заробітну плату його виробни-ків? Чи є необхідність у щоденному розписі періоди-чних видань, якщо бібліотека має доступ до різнома-нітних баз даних, повних текстів статей завдяки Ін-тернету? Наприклад, можна користуватися БД НПБУкраїни, про що вже йшлося у нашому часописі [2; 4].

У країнах світу, з метою інтенсивного та злагод-женого впровадження інформаційних і комп'ютернихтехнологій та побудови єдиного електронного бібліо-течно-інформаційного простору, бібліотеки об'єдную-ться. Світовий досвід визначив тенденції розвитку бі-бліотек: від ізольованості – до кооперації, відкооперації – до консорціумів. Більш того, бібліо-теки там одночасно є членами декількох консор-ціумів.

Типовим прикладом є об'єднання у консорціумидля роботи з провайдерами інформаційних баз даних.Схема досить проста: є компанія, яка створює якіснота швидко БД, і є бібліотеки, котрі, об'єднавшись уконсорціум, через провайдера купують доступ до цієїбази даних. У результаті кожна бібліотека витрачаєкоштів значно менше, ніж на придбання цієї БД са-мостійно. Іншим типовим прикладом є об'єднання уконсорціуми за принципом використання однаковихАІБС, що дозволяє бібліотекам поводити себе більшвпевнено з постачальниками програмного продукту.Власне кажучи, всі види консорціумів мають спільніриси: бібліотеки намагаються не робити однаковоїроботи, не дублювати одна одну, а об'єднатися й де-легувати повноваження своїм представникам длякомпетентного та узгодженого розв'язання загальнихпроблем і завдань. Але питання консорціумів якформи об'єднання бібліотек – це тема окремої статті.

На закінчення хочу закликати бібліотечнихфахівців до об'єднання ресурсів для вирішення кон-кретних завдань у галузі бібліотечної справи. Адже,за висловом наших фінських колег, "об'єднав�шись – ми вистоїмо, розділені – впадемо".Може, це занадто емоційний вираз, але кооперація убурхливому інформаційному просторі є надзвичайноважливою і корисною справою.

Список використаної літератури1. Положення про Державний реєстр національ-

ного культурного надбання: Затв. Постановою Кабі-нету Міністрів України № 466 від 12 серп. 1992 р. //Законодавство – бібліотекам України. Вип. І. Зага-льні засади діяльності бібліотек / Нац. парлам. б-каУкраїни. – К., 2000. – С. 143-144.

2. Бакан С., Одинець Є. Політематична база да-них статей з періодичних видань Національної пар-ламентської бібліотеки України// Бібл. планета. –2004. – № 2 (24). – С. 12-14.

3. Вилегжаніна Т., Одинець Є. До питання ство-рення центру корпоративної каталогізації: підходи іперспективи //Бібл. планета. – 2005. – № 1 (27). –С. 15-18.

4. Погребна О. Електронні ресурси Національноїпарламентської бібліотеки України в інформаційномусупроводі процесу політичних реформ у державі //Бібл. планета. – 2005. – № 1 (27). – С. 19-20.

5. Федоров В.В. Культурная и информационнаяполитика государства: взгляд из библиотеки //Библиотековедение. – 2005. – № 1. – С. 17-22.

6. Ярошенко Т. Управління колекціями елект-ронних журналів: Нова роль б-к у створенні інформ.освіт.-наук. простору України // Бібл. планета. –2005. – № 4 (30). – 2005. – С. 14-18.

1’2006 (31) 7

РИЧИНИ інвалідності (крім спадковості) зде-більшого зумовлені техногенними і соціальни-ми факторами: порушенням балансу між при-родою і потребами людини, невчасністю або

недосконалістю виховних, профілактичних, регуля-тивних, лікувальних, реабілітаційних заходів, що по-кладає на суспільство певні зобов’язання. А це – на-дання інвалідам соціальної допомоги через матеріа-льне забезпечення, організацію навчання, працевла-штування, медичну, психологічну, інформаційну пі-дтримку (доступ до інформації, її переклад, предста-влення на різних носіях, адаптація інформаційнихджерел тощо).

Вчені стверджують, що лише сукупність всіх ви-дів допомоги здійснює цілісний реабілітаційнийвплив, а недостатня реабілітованість зумовлена їхнімрозривом чи епізодичністю [1, 7]. З цього тверджен-ня можна зробити висновок: постійне забезпеченняінформацією (джерелами інформації) є необхідним видом соціальної допомоги, без якої неможлива пов-ноцінна реабілітація людей з особливими потребами.

Дефіцит інформації позначається на інтелекту-альному рівні особи, ускладнює її комунікацію із су-спільством. І як наслідок – може призвести до чис-ленних обмежень у життєдіяльності: фізичних (ізо-ляція людини), трудових (складність працевлашту-вання), матеріальних (малозабезпеченість), освітніх(погіршення навчальної діяльності, неспроможністьотримати бажану освіту, професію), творчих (збідне-ність уяви, фантазії) та ін. Тому публічна бібліотекаповинна визначити ступінь і можливості своєї участіу задоволенні інформаційних, освітніх, культурнихпотреб людей з інвалідністю.

Оскільки проблема поки що не розкрита в науко-вій літературі, мета статті полягає в тому, щобокреслити теоретичні аспекти проблеми обслу�говування людей з обмеженнями у життєдіяль�ності в публічній бібліотеці і підходи до її вирі�шення, узагальнити зміни в діяльності загаль�нодоступних бібліотек України за роки незале�жності.

Зміни в обслуговуванні людей з особливими по-требами торкнулися не тільки організаційних форм,а й напрямів, змісту, технології роботи. Новим в ін-формаційній діяльності публічних бібліотек сталостворення банків адресно-реквізитних та інформа-ційних даних про лікувальні, реабілітаційні центри,

спецсанаторії, організації соціально-го захисту; установи, що займаютьсяпитаннями працевлаштування таусиновлення інвалідів-сиріт; підпри-ємства, котрі виготовляють спецоб-ладнання; спеціалізовані дошкільні інавчальні заклади, де інваліди мо-жуть отримати середню та вищуосвіту; громадські об’єднання, благо-дійні фонди, які займаються пробле-мами людей з функціональними обме-женнями в регіоні, країні, за кордоном.

Важливо, що фактографічна інформація булапредставлена в друкованому вигляді і на веб-сайтах бі-бліотек. Прикладами останнього можуть бути випус-ки інформаційного бюлетеня (Рівненська ОУНБ), ін-формаційного довідника (ЦБ ЦБС для дітей м. Мико-лаєва).

Нове законодавство України зумовило зростан-ня попиту на правову інформацію людей з інвалідніс-тю. Проведене автором дослідження дозволяє дійтивисновку, що у роботі щодо задоволення такого по-питу існують невикористані резерви співпраці публі-чних бібліотек і громадських об’єднань.

Так, Одеське міське товариство інвалідів з 1995 р. здійснювало юридичні консультації за теле-фоном. Аналіз запитань за кілька років показав, що60% з них пов’язані з пільгами на комунальні послу-ги, 10% – стосувалися сімейного кодексу, 20% – то-ркалися юридичних питань спадщини, а ще 10% –будівельних проблем. Щорічно правову допомогуотримували в середньому 200 осіб, що є невеликоючасткою від загальної кількості інвалідів міста [2, 10].

З подібними запитаннями зверталися і до публіч-них бібліотек. Оскільки вони є типовими для пересіч-ної людини, доцільно було б їх систематизувати, а від-повіді на них збирати і розміщувати в інформаційнійзоні бібліотеки. Її працівники могли б також готуватитематичні добірки статей, юридичних консультацій зперіодичних видань і передавати їх для ознайомленняу товариство, залучати до консультацій за заздалегідьвизначеними темами студентів-старшокурсників юри-дичних вузів та інформувати про цю послугу правлін-ня товариства в режимі вибіркового розповсюдженняінформації, обслуговувати юриста-консультанта.

Комп’ютерні технології й Інтернет відкрили пе-ред публічними бібліотеками нові можливості в опе-

ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕКАХ. ПОСЛУГИ, ЩО СТАЮТЬ РЕАЛЬНІСТЮ ДЛЯ УКРАЇНИ

ПППП УУУУ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ЧЧЧЧ НННН ІІІІББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ТТТТ ЕЕЕЕ КККК ИИИИ ::::

АААА СССС ПППП ЕЕЕЕ КККК ТТТТ ИИИИДДДД ІІІІ ЯЯЯЯ ЛЛЛЛ ЬЬЬЬ НННН ОООО СССС ТТТТ ІІІІ

ПППП

Н. Ашаренкова

Пропонуємо вашій увазі продовження статті, започаткованої у попередньому номеріжурналу. Конкретні факти, які наводяться автором, та їхнє узагальнення свідчать про

шляхи вирішення бібліотеками України важливої соціальної проблеми – бібліотечно7інформаційного обслуговування людей з особливими потребами

1’2006 (31) 8

ративному забезпеченні правовою інформацією, на-приклад, через віртуальну довідково-бібліографічнуслужбу, доступ до повнотекстових баз правових до-кументів тощо. Побудована у такий спосіб співпрацябуде корисною всім: людям з фізичними обмеження-ми і членам їхніх родин, публічній бібліотеці, громад-ському об’єднанню. Офіційним оформленням її можестати двосторонній договір, один із пунктів якогослід присвятити взаємним зобов’язанням щодо орга-нізації, форм, способів забезпечення інвалідів інфор-мацією правового змісту.

Дані державної статистики свідчать, що на тлізниження народжуваності у країні зростає дитяча ін-валідність. Виховання, навчання, лікування таких ді-тей у домашніх умовах, а згодом їхнє самостверджен-ня, працевлаштування, – важкий іспит для родин.Тому інформаційна підтримка батьків з цих питаньстала одним із напрямів діяльності бібліотек для ді-тей. Цінним є те, що соціально корисна інформаціядоповнювалася систематизованим переліком елект-ронних адрес установ, організацій, благодійних фон-дів у нашій країні і за кордоном, розгорнутими анота-ціями стосовно призначення, профілю діяльності, ви-дів можливої допомоги [3].

Новим аспектом роботи бібліотек для дітей мож-на вважати участь в організації благодійної допомогиінвалідам та їхнім родинам. Вони проводили ярмаркиі аукціони, виставки-розпродажі виробів декоратив-но-прикладного мистецтва, акції „Подаруй інтернатукнигу”, безкоштовні екскурсії, консультації лікарів,психологів, вчителів початкових класів, бібліотека-рів. Деякі заходи стали регулярними. Так, напри-клад, щорічно до Дня Києва організовувалися крає-знавчі автобусні екскурсії для хворих на ДЦП дітейта їхніх батьків (бібліотека-інформаційний центрЦБС Шевченківського р-ну м. Києва).

При обслуговуванні дорослого читача також від-бувалося поєднання бібліотечної і соціальної роботи.Зокрема, у книгозбірнях працювали пункти обмінунасінням між городниками-любителями і благодійноїдопомоги малозабезпеченим сім’ям (збір речей,книг, іграшок з подальшою передачею у районніцентри соціальної допомоги); надавалися юридичніта інші консультації; формувалися банки соціально-побутової інформації (рішення місцевої влади, право-ві документи з питань пенсійного забезпечення, соці-альних і податкових пільг, розклади руху міжмісько-го транспорту, роботи ЖЕКів, поліклінік тощо).

При обласних, міських публічних бібліотекахстворюються служби знайомств, проводяться Днімилосердя. Разом з іншими закладами культури вониберуть участь у щорічних всеукраїнських акціях„Милосердя”.

Особливо помітною ця інтеграція є в сільськіймісцевості, де бібліотекар часто виконує функції со-ціального працівника: обслуговує інвалідів і людейпохилого віку книгами вдома, до нього звертаютьсяза порадою, допомогою в оформленні пенсій, субси-

дій, а також з іншими питаннями, пов’язаними з по-всякденним життям. Можна погодитися з думкою,що „без соціальної роботи з окремими категоріяминаселення суспільна значимість бібліотек знизить-ся” [4, 15]. Одним із прикладів її визнання місцевоювладою може бути створення соціальних центрів уневеликих селах, у структуру яких увійшли сільськібібліотеки (Київська область, Поліський р-н).

Невід’ємною складовою роботи публічних біблі-отек за роки незалежності стала допомога в отриман-ні середньої і вищої освіти. Використання нових носі-їв інформації, комп’ютерних технологій і засобів те-лекомунікацій дозволило привнести в цю діяльністьнові види бібліотечних послуг: проведення віртуаль-них уроків та екскурсій, надання у користування CD-ROM з навчальними програмами, комп’ютерного ча-су для підготовки учнями контрольних робіт, рефе-ратів, самостійного вивчення іноземних мов.

Для того, щоб діти з важким ступенем інвалідно-сті могли скористатися пропонованими послугами,спілкуватися між собою, розвивати творчі здібності,Центральна бібліотека ЦБС для дітей м. Миколаєварозробила і представила на конкурс у 1999 р. проект„Ти у світі не один (Бібліотеки на допомогу дітям-ін-валідам)”. Вперше такий проект в Україні отримавгрант Міжнародного фонду „Відродження”. В ре-зультаті його впровадження було придбано 6 ком-п’ютерів з модемами і кольоровими принтерами, яківстановили вдома у хворих на ДЦП дітей. За допомо-гою серверу, розміщеного в цій бібліотеці, їх об’єдна-ли в мережу.

За короткий строк працівники бібліотеки допо-могли дітям оволодіти комп’ютерною грамотністю,користуватися Інтернетом. Реалізація проекту сталаприкладом консолідації зусиль публічної бібліотеки,зацікавлених організацій і відомств, комерційнихфірм міста, спеціалістів у поліпшенні умов життя, на-вчання, розвитку дітей-інвалідів.

Значення цього проекту полягає і в тому, що піс-ля отримання загальної середньої освіти ці діти змо-жуть продовжити навчання у вищих навчальних за-кладах (ВНЗ) країни, світу через дистанційну форму.В Україні і за кордоном зростає кількість ВНЗ, якіпропонують вищу освіту саме в такий спосіб, розроб-ляючи для цього умови вступу, навчальні і методичніматеріали, кваліфікаційні вимоги до випускників то-що.

В останні роки в Україні активізувався рух гро-мадських організацій, батьків за інтегроване навчан-ня дітей-інвалідів у середніх і вищих навчальних за-кладах. Таку можливість їм надано у провідних дер-жавних і приватних ВНЗ, які готують фахівців найсу-часніших професій.

Проте вибіркові дослідження показали, що в на-вчальній діяльності студентів з особливими потреба-ми існують труднощі. Здебільшого вони пов’язані зуповільненою технікою письма, низьким темпом чи-тання, порівняно з існуючою нормою, ускладнення-

ПУ

БЛ

ІЧН

І Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

И:

АС

ПЕ

КТ

И Д

ІЯЛ

ЬН

ОС

ТІ

91’2006 (31)

ми у запам’ятовуванні термінів, невмінням аналізу-вати, виділяти головну думку в тексті. Викладачі від-значають їхню низьку здатність до самостійної робо-ти, яка займає сьогодні провідне місце в навчальномупроцесі вищої школи [5, 12-13].

У подолання цих труднощів можуть зробитивнесок публічні бібліотеки, починаючи з дошкільно-го і молодшого шкільного віку. Для цього в педагогіцірозроблено програми різнобічного розвитку дитини,наприклад, „Уроки уяви”, „Фантазії на тему краси”,„Я – людина, і світ навколо мене” та ін. Їхньою ме-тою є розвиток навичок читання, уяви, уваги, пам’я-ті, абстрактного і конкретного мислення. В процесіреалізації програм передбачено використання елеме-нтів ігротерапії, казкотерапії, арттерапії та інших су-часних методик корекційно-розвиваючої роботи з ді-тьми-інвалідами. Вони спрямовані на реалізацію(стимуляцію) психічних, інтелектуальних, естетич-них, творчих резервів дитини, формування у неї по-зитивного ставлення до навколишнього світу.

Заняття у бібліотеці для дітей проводяться в іг-рових формах, що мають одну спільну рису: відсут-ність готової інформації. Її діти шукають самі: чита-ють книжки, дитячі журнали, вводять нові поняття,дають визначення діям, предметам, явищам природи,вигадують казки, ігри. У наступні періоди розвиткувони доповнюються читанням вголос художньої і на-уково-пізнавальної літератури, творчими завдання-ми, бесідами, роздумами про прочитане та ін.

Робота з текстом вчить їх методів інтелектуаль-ної діяльності: сприймати, осмислювати прочитане,аналітично обробляти інформацію. Важливо, щобизаняття в бібліотеці проходили спільно з дітьми, якірозвиваються нормально, – таке спілкування допо-може впевненіше увійти у доросле життя.

Показником інформаційної культури є пізнава-льна активність людини і вміння орієнтуватися восвітньому просторі. Ці якості відкривають для інва-лідів перспективу отримати належну професійну під-готовку. Сучасні види зайнятості висувають більшівимоги до інтелектуального рівня та професійнихзнань, вмінь і навичок їх самостійно отримувати, а недо фізичного стану людини. Наприклад, англійськафірма „Ремплой”, що входить у число 125 кращихфірм світу за якістю вироблених товарів і послуг, ви-користовує працю хворих на ДЦП людей. Тим часомвисновки дослідження студентської аудиторії нашто-вхують на думку, що у своїй освітній діяльності біблі-отеки для дітей, юнацтва приділяли мало уваги фор-муванню інформаційної культури користувачів, щозаважало продуктивному засвоєнню програм ВНЗ.

Важливим ресурсом соціально-культурної реабі-літації людей з обмеженими можливостями є власнатворчість. Вчені вважають, що „творча активність євищим рівнем розвитку активності як властивостіособистості і характеризує людину як яскраву індиві-дуальність...” [6, 345]. Вона підтримує і розвиває тво-рчий потенціал людини, її прагнення до самовира-

ження і саморозвитку, формує відчуття повноціннос-ті життя.

„Успіх чи невдача нашого життя визначаєтьсяне стільки дефектами єства, скільки ступенем вико-ристання здібностей і якостей, що в нас закладені”.Ця думка шведського психолога Е. Карлсона доведе-на численними прикладами життя відомих людей,які мали фізичні і сенсорні вади: Юлія Цезаря, Яро-слава Мудрого, Ф. Рузвельта, М. Островського, ЛесіУкраїнки, Дж. Байрона, В. Гете, Л. ван Бетховена, К. Ціолковського, В. Дікуля, П. Луспєкаєва та ін.

Допомога публічних бібліотек у розвитку твор-чих здібностей і самовираженні людей з інвалідністюстала невід’ємною складовою роботи з обдарованимиі талановитими особистостями. Для надання цьомупроцесу цілеспрямованого і комплексного характе-ру, бібліотеки спільно з творчими спілками, творчи-ми об’єднаннями інвалідів, регіональними фондамикультури, соціальними службами для молоді, благо-дійними фондами розробляли і втілювали у життяспеціальні програми: „Обдаровані діти – майбутняеліта нації” (Миколаївська ОБД), „Талановита мо-лодь – майбутнє України” (Черкаська ОБЮ) та ін. Уних було поставлено конкретні завдання, визначенопослідовність дій, обсяг і засоби здійснення роботи, їїтерміни, фінансове забезпечення, виконавців, очіку-вані результати.

Незважаючи на спільну мету, кожна програмамала власне обличчя. Для розвитку творчих здібнос-тей у дітей передбачалися практичні заняття з малю-вання, ліплення, роботи з природними матеріалами,зустрічі у майстер-класах з професійними митцями,індивідуальна робота з дітьми з фізичними обмежен-нями, проведення обласного конкурсу літературноїтворчості з подальшою публікацією робіт у збірках,альманахах та ін.

Молодих людей з інвалідністю, які мали здібнос-ті до літературної, художньої творчості, бібліотекадля юнацтва запросила до участі у заочному конкур-сі. Заслуговує на увагу постановка завдань, спрямо-ваних на гармонійний розвиток особистості: обратилітературного героя і „спорудити” йому пам’ятник,описати (намалювати, зліпити) його проект; намалю-вати героя української казки і написати свою версіюказки; зробити ілюстрації до майбутньої збірки влас-них творів, скласти вірш-буріме, перекласти улюбле-ний художній твір іншою мовою та ін. Кращі роботиекспонувалися в бібліотеці, а згодом були представ-лені на обласному телемарафоні „Повір у себе”.

Робота бібліотек за програмами збільшує заван-таженість працівників, підвищує їхню відповідаль-ність, але водночас створює позитивний імідж уста-нови, надає можливість поліпшити її матеріальний ітехнічний стан, сприяє творчому тандему з партне-рами.

Не секрет, що в нашому суспільстві по-різномуставляться до людей з обмеженнями у життєдіяльно-сті. Це ставлення варіюється від розуміння, жалю,

ПУ

БЛ

ІЧН

І Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

И:

АС

ПЕ

КТ

И Д

ІЯЛ

ЬН

ОС

ТІ

1’2006 (31) 10

співчуття, бажання допомогти – до неприйняття ібайдужості.

Останнім часом у культурології застосовуєтьсяпоняття „культура інвалідів”. Сутність його полягаєв тому, що люди з фізичними і сенсорними вадамиутворюють окрему групу ідентичності з власною суб-культурою. Вона проявляється у дотриманні спіль-них цінностей, у художніх формах відображення ото-чуючої дійсності, свого образу життя залежно від на-явних функціональних обмежень. Культурна іденти-чність об’єднує інвалідів як спільноту, надає їм жит-тєву енергію, дозволяє спілкуватися між собою засо-бами мистецтва. Вона не тільки допомагає їм статиповноправними членами суспільства, а й довести, щоінвалідність відноситься до особливих (а не негатив-них) явищ, сприяє взаєморозумінню, діалогу з інши-ми культурами [7, 13].

У цьому контексті важливий соціальний ефектмає популяризація творчості таких людей. Цікавимпочинанням стала мистецька акція у бібліотеках длядітей ЦБС Голосіївського р-ну м. Києва „Віддай лю-дині крихітку себе”, яка включала огляд творчостімолоді під гаслом „Інвалідне крісло – не перешкодадля життя”.

Творчі напрацювання було представлено на ви-ставках вишивок студентки університету „Україна” іхудожніх творів незрячих дітей „Наше відчуття сві-ту”, презентаціях збірок віршів і журналу „Джин”,на сторінках якого друкувалися твори дітей-інвалі-дів. А роботи членів гурту „Художнє ліплення з соло-ного тіста” – не тільки данина національним традиці-ям, прояв поваги до ручної праці, злет фантазії, а йтерапевтичний засіб покращення сенсорики і психо-моторної діяльності.

Для оприлюднення художніх, графічних робітлюдей з інвалідністю працівники цієї ЦБС організу-вали цикл художніх виставок під назвою „Голосіївсь-кий осінній вернісаж”. На них експонувалися твори,зібрані в Галереї творчості інвалідів „Ми духом не-зламні”, заснованої при благодійному фонді допомо-ги вченим-інвалідам по зору „Візаві”. Збільшення ви-ставкової площі в бібліотеках району у 2004 р. дозво-лило організувати 10 персональних і колективниххудожніх виставок.

Характерною рисою цієї акції стало об’єднаннямолодих і досвідчених митців, постійне розширеннятематики виставок, представлених на них видів мис-тецтва (петриківський розпис, розпис на тканині утехніці батік), кола учасників, до яких приєдналисяаматори із Всеукраїнської організації інвалідів„Знання-Інтелект”, юні художники із соціально-реа-білітаційного центру для дітей, спеціальної школи-ін-тернату для слабкозорих дітей з поглибленим ви-вченням предметів художньо-естетичного циклу таін.

Важливо, що в бібліотеках для дітей поряд ізтворами дітей з особливими потребами демонструва-лися роботи учнів загальноосвітніх шкіл. Для них

проводилися бесіди про творчість митців з інвалідні-стю, які зробили вагомий внесок у світову культуру,зустрічі з художниками Народної академії творчостіінвалідів, Галереї творчості інвалідів. На ознайом-лення місцевої спільноти з творчістю дітей-інвалідівспрямовувалися щорічні районні фестивалі (бібліо-тека-інформаційний центр ЦБС Шевченківського ра-йону м. Києва).

Розгортанню мистецького руху людей з фізични-ми і сенсорними вадами сприяв всеукраїнський арт-проект „Ми духом незламні”. На виставках творівобразотворчого мистецтва і літератури свої роботипрезентували не тільки митці-інваліди, а й фахівцікультури, мистецтва – учасники „Руху за підтримкулюдей з обмеженими можливостями”. Експозиціїрозміщувалися в національних, державних, облас-них бібліотеках, ЦБС, громадських організаціях, му-зеях, художніх галереях міст України. Такий підхідвідповідає одному із положень „Стандартних правилзабезпечення рівних можливостей для інвалідів”, за-тверджених ООН у 1994 р. Згідно з ним, люди з інва-лідністю повинні брати участь у культурному життіна рівноправній основі.

Ці та інші творчі акції, проекти наближали куль-туру інвалідів до широких верств населення, укріп-лювали її суспільне визнання, утверджували демок-ратичний принцип рівності права кожного громадя-нина на творчий розвиток і самовиявлення.

Для розширення кола спілкування осіб з функці-ональними обмеженнями, їх залучали до участі вконкурсах, вікторинах, концертах, презентаціях кни-жкових виставок, бібліотечних вечорах, літератур-них святах, засіданнях клубів за інтересами, які про-водилися в публічних бібліотеках. Позитивною ри-сою цих заходів була їхня адресованість людям пев-ного віку, інтересів, захоплень, де всі разом могли зцікавістю для себе провести дозвілля, знайти одноду-мців, отримати відповіді на запитання, виявити влас-ні таланти і здібності. Але, як правило, в них бралиучасть лише ті, хто не мав суттєвих зорових, слухо-вих вад.

У людей з патологією слуху (глухі, ті, хто чує по-гано, пізньооглухлі) і зору (сліпі, слабкозорі) існуютьнайбільші обмеження у спілкуванні. Для виправлен-ня ситуації організаторам масових заходів потрібнодокласти певних зусиль, використати зв’язки з гро-мадськими об’єднаннями інвалідів, спеціальними бі-бліотеками. Якщо в аудиторії присутні особи з вада-ми слуху, важливо зорієнтувати виступаючих на чіт-ку, уповільнену і доволі голосну мову. Коли серед за-прошених є глухі, необхідно запросити перекладача,який володіє тактильно-жестовою мовою, і намага-тися максимально поєднати усну і візуальну інфор-мацію (перегляд фрагментів відеофільмів, слайд-про-грам, наочних матеріалів – книжок, таблиць, діаг-рам, схем, малюнків, картин, фотографій тощо).

У тому випадку, коли серед присутніх є сліпі іслабкозорі люди, потрібно „закріпити” за ними помі-

ПУ

БЛ

ІЧН

І Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

И:

АС

ПЕ

КТ

И Д

ІЯЛ

ЬН

ОС

ТІ

чників – бібліотекарів, інших відвідувачів, або запро-сити разом з ними супроводжуючих, які б коментува-ли події, що відбуваються в залі, на сцені, розповілиб про оформлення, присутніх, тобто певною міроюкомпенсували нестачу візуальної інформації.

Ознайомлення зі звітами роботи обласних біблі-отек і ЦБС показало їхню майже 100-відсоткову ак-тивність у проведенні заходів, приурочених до Все-світнього дня інвалідів, Всесвітнього дня людей похи-лого віку. Вони були насичені цікавим змістом і фор-мами, орієнтованими на різні вікові групи людей з об-меженнями, проводились у стінах бібліотек і поза ни-ми, за участю читачів книгозбірень, спонсорів, пред-ставників місцевої влади, громадських організацій імали одну спільну рису – наповненість теплотою тащирістю, увагою до людей із складною долею, але необділених талантом, потягом до життя, творчості.Створення такої атмосфери є важливим елементоманімації (від лат. – оживляти) особистості, пов’яза-ної із задоволенням широкого спектра її потреб, у то-му числі духовних.

Разом з тим, відзначимо, що організація дозвіл-ля людей з інвалідністю в публічних бібліотеках ненабула систематичного характеру. Значною міроюце зумовлено об’єктивними причинами: непристосо-ваністю приміщень, відсутністю спеціального облад-нання, повільним оновленням фондів, скороченнямштатів бібліотечних працівників, їхньою неповноютрудовою зайнятістю та ін.

Зважаючи на це, доцільною вбачається участьзагальнодоступних бібліотек у дозвіллєвій роботіспеціальних бібліотек, громадських товариств інвалі-дів, їхніх осередків. Для прикладу: в Одеському місь-кому товаристві інвалідів у 1990-ті роки постійнопрацювали 8 реабілітаційно-дозвіллєвих клубів і об’єднань за інтересами (спортивний, художній, жі-ночий, молодіжний, шахово-шашковий клуби і клубавтомобілістів, літературне об’єднання, музично-по-етична студія). Забезпечення інформаційних потребчленів і керівників клубів, їхніх читацьких інтересів,допомога сценарними матеріалами, участь у розроб-ці програм, запрошення цікавих людей із числа своїхвідвідувачів на засідання клубів, проведення виїзнихкнижкових виставок, оглядів літератури можуть ста-ти постійним внеском публічних бібліотек в організа-цію дозвілля людей з інвалідністю.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можназробити висновок про позитивні зрушення у вирі-шенні проблеми обслуговування інвалідів у публіч-них бібліотеках України. Якщо на початку 1990-х рр.можливість змін більше нагадувала міф, то зрештоювін поступово перетворювався на реальність. Але цяреальність була неоднозначною. В ній поєдналисятрадиції і новації в організації, методиці, технологіїобслуговування людей з інвалідністю, спорадичністьі системність у наданні бібліотечних, консультацій-них, довідкових послуг, усталеність стереотипів про-фесійної свідомості й творчі пошуки у визначенні

змісту інформаційної, освітньої, соціальної, дозвіллє-вої роботи, напрямів співпраці із зацікавленими уста-новами, громадськими організаціями, благодійнимифондами.

Перетворенню у реальність сприяли формуван-ня правового поля незалежної України і розробка за-конодавства для бібліотек, орієнтація суспільства напринцип соціальної справедливості та рівності правкожного громадянина у доступі до інформації, знань,художніх цінностей, упровадження інформаційно-бі-бліотечних технологій і відкритість зарубіжному до-свіду, новий погляд бібліотечного співтовариства напублічну бібліотеку як інформаційний, громадський,культурний центр.

Виявлені тенденції в обслуговуванні інвалідівпредставлені по-різному і в різному обсязі у практиціроботи обласних, міських, районних, сільських біблі-отек. А це наслідок існування „ножиць” між рівнем ітемпами їхнього розвитку в різних регіонах країни,типах поселень. Реальністю є неоднакові можливос-ті для участі публічних бібліотек у соціокультурнійреабілітації людей з обмеженнями у життєдіяльнос-ті. Тому вирішення поставленої проблеми виходитьза суто бібліотечні межі і набуває політичної, соціа-льної, культурної ваги.

Духовність суспільства, ступінь його досконало-сті значною мірою визначається ставленням до соці-ально вразливих верств населення, створенням на-лежних умов для їхнього повноцінного життя і осо-бистого розвитку.

Список використаної літератури1. Про додаткові заходи щодо соціального захисту осіб

з обмеженими фізичними можливостями: Розпорядж. Пре-зидента України від 3.12.2003 № 397 //Праця і соціальнийзахист населення: Бюл. систематизованого законодавстваУкраїни. – 2004. – № 2. – С. 6-7.

2. На пути к равноправию. 1989 – 2004: Опыт пятнад-цатилетней работы общества инвалидов. – Одесса, 2004. –98 с.

3 . «Скорая информационная помощь» для семей, име-ющих детей с ограничениями в жизнедеятельности. Адре-са, телефоны и другая информация… / ЦБ для детей, Центринформ. поддержки семьи. – Николаев, 2002. – 22 с.

4. Трофимова Р.А. Библиотека как фактор социальнойзащиты населения //Библиотековедение. – 1996. – № 2. –С. 77-79.

5. Таланчук П.М. Актуальні проблеми виховання танавчання людей з особливими потребами //Актуальні про-блеми виховання та навчання людей з особливими потреба-ми: Зб. наук. пр. – К.: Ун-т «Україна», 2002. – С. 9-16.

6. Кульчицька О.І., Музика О.О. Зовнішні та внутрі-шні чинники мотивації творчої активності обдарованої осо-бистості //Духовність як основа консолідації суспільства:Аналіт. розробки і пропозиції науковців та практичних пра-цівників. – К., 1999. – Т. 16. – С. 342-348.

7. Чаднова И.В. К проблеме мультикультурного об-служивания населения //Вестн. БАЕ. – 2002. – № 4. – С. 12-14.

ПУ

БЛ

ІЧН

І Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

И:

АС

ПЕ

КТ

И Д

ІЯЛ

ЬН

ОС

ТІ

111’2006 (31)

12 1’2006 (31)

ДЛЯ ДУШІ, РОЗУМУ, ЗДОРОВ'Я(З досвіду роботи ЦБС для дітей м. Миколаєва)

УУУУ ВВВВ АААА ГГГГ АААА !!!!ДДДД ОООО СССС ВВВВ ІІІІ ДДДД !!!!

ІБЛІОТЕКИ для дітей міста Миколаєва сьогодніпоступово перетворюються у своєрідні інформа-ційні центри, центри розвитку інтелектуальних

та творчих здібностей дітей і підлітків, центри спілку-вання, дозвілля та релаксації.

Прагнення фахівців цих закладів оновити змістта форми спілкування з читачами, створити комфорт-не інформаційне середовище, яке відповідало б різно-бічним уподобанням (читання за шкільною програ-мою, читання “для душі”), вже приносить вагомі ре-зультати. Зростає кількість школярів, педагогів, бать-ків, які користуються абонементами та читальнимизалами, і все більше людей проводять вільний час убібліотеці.

Багато в чому все це стало можливим завдяки ре-організованій та удосконаленій структурі нашої цен-тральної бібліотеки, бібліотек-філій, виділенню новихфункціональних обов’язків.

Традиційні абонемент та читальні зали почалипрацювати більш гнучко, стали мобільними осередка-ми інформації, міжособистісного спілкування, сімей-ного читання.

Сьогодні однозначно можна говорити про те, щобібліотека є індикатором освіти. Вона чутливо реагуєна зміну запитів школярів, їхнє ставлення до навчан-ня, високий інтелектуальний рівень, нові вимоги доякості інформаційного забезпечення шкільних пред-метів.

Бібліотека стала важливим джерелом інформу-вання для школярів, педагогів, батьків і взяла на себе,в умовах катастрофічного недоукомплектування, ос-новний тягар у забезпеченні учнів інформацією та до-кументними ресурсами.

Накопичення досить значного досвіду зі сприян-ня навчальному процесу дало змогу Центральній біб-ліотеці для дітей (ЦБД) відкрити зал інформаційноїпідтримки освіти. Його основна мета – допомога уч-ням та вчителям у підготовці уроків в умовах підви-щеної інформаційної комфортності. Документні ре-сурси залу достатньо повно представлено новими ви-даннями з педагогіки, психології, соціології, культу-рології, статевого виховання, повною колекцією ен-циклопедій, словників, довідників, елітною літерату-рою для всіх рівнів навчання. Основний масив цихвидань було одержано завдяки Міжнародному фонду(МФ) “Відродження” в рамках програми “Трансфор-мація гуманітарної освіти України”.

У залі зібрано понад 65 назв журналів та газетосвітнього профілю. Тут же знаходяться освітні, пі-знавальні, навчальні, ігрові СD-RОМи (понад 70), му-зичні компакт-диски (близько 30), відео-, аудіо-, му-льтимедійні курси навчання іноземних мов (англійсь-кої, німецької, іспанської).

Зібрано тра-диційні та інно-ваційні навчальні програми, актуальні учбово-мето-дичні посібники, дидактичні матеріали. Підготовленопрес-добірки про освітні інновації в Україні, Росії таза кордоном.

До залу передано банк даних інтелект-центрупро освітні установи міста, гуртки, курси, що сприя-ють розвитку інтелектуальних та творчих здібностейдітей і підлітків.

Крім традиційних, зал надає додаткові платні по-слуги, серед яких:

–––– допомога в написанні рефератів, повідомленьза предметами шкільної, ліцейної, гімназичної про-грам, у підготовці до залікових тижнів, шкільних “зрі-зів”, тестування, екзаменів;

–––– створення додаткових міні-картотек, інформа-ційних списків за предметами шкільної програми;

–––– видача репродукцій картин із зібрання артоте-ки, грамплатівок, діафільмів, СD-RОМів для викорис-тання в домашніх умовах;

–––– обслуговування літературою читального залуза “нічним абонементом”;

–––– попередній запис на видання, що користують-ся підвищеним попитом, за альтернативними навча-льними програмами та виконання упереджувальнихдовідок для школярів і вчителів з метою якнайповні-шого інформаційного забезпечення тем уроків;

–––– створення доступу до джерел інформації черезІнтернет;

–––– запровадження в практику роботи “технологі-чних карт” “Школа – бібліотека”, які дозволяютьвчителю найбільш повно формулювати вимоги щодоінформаційного забезпечення тем конкретних уроків,а бібліотекарю – з мінімальною витратою часу вико-нувати замовлення;

–––– проведення віртуальних уроків, екскурсій зарізними шкільними предметами;

–––– надання допомоги школярам в оволодінні на-вичками роботи з персональним комп’ютером за до-помогою розвиваючих навчальних комп’ютерних про-грам;

–––– проведення днів інформації, днів нової книгидля педагогів та учнів;

–––– надання видавничих та поліграфічних послугдля школярів і студентів (за допомогою кольоровогосканера та принтера);

Зал інформаційної підтримки освіти та сектор до-відково-бібліографічних послуг забезпечують школя-рів необхідними джерелами інформації, надають до-помогу в роботі з ними.

Оскільки бібліотекарі допомагають дітям писатиповідомлення, реферати, доповіді, а при повній заван-

ББББ Г. Гречко

1’2006 (31) 13

таженості залу це архіскладно, було розроблено па-м’ятки: “Як працювати з книгою”, “Як написати ре-ферат”, “Що таке конспект”, “Пишемо доповідь” таін. Щоб навчити читачів користуватись довідковимивиданнями, створено путівники та “шпаргалки”: «Яккористуватися дитячою енциклопедією”, “Як корис-туватися великою енциклопедією”, “Основні вимогидо скорочення слів” тощо.

Вищезгадані форми роботи з книгою активновпроваджуються не тільки в ЦБД, але й у бібліоте-ках-філіях № 2, 5, 6, 8.

Велику підтримку шкільному навчальному про-цесу надає літературний театр “Браво” ЦБД. На сьо-годнішній день ним підготовлено понад 20 міні-виставта постановок на допомогу вивченню історії, всесвіт-ньої та української літератури.

Одним із напрямів роботи бібліотек для дітейстала участь у шкільних творчих справах. Особливоплідним є таке співробітництво між бібліотекою-філією для дітей № 2 та ЗОШ № 34. Спільно проведе-но краєзнавчі вікторини, Шевченківські та Пушкінсь-кі дні пройшли за активної участі школярів.

Бібліотека-філія для дітей № 5 разом з ЗОШ № 26 працює за “Координаційним планом спільнихдій щодо здійснення правового та морально-етичноговиховання учнів”.

Зараз спостерігається стійка зацікавленість біб-ліотек у відродженні давньої традиції – організації сі-мейного читання.

З метою розширення роботи з родинами в ЦБДбуло створено службу інформаційного комфорту сім’ї(ІКС), яка пропонує своїм користувачам послуги низ-ки структурних підрозділів бібліотеки.

У секторі сімейного читання можна:–––– брати додому книги, періодичні видання, а та-

кож діафільми, грамплатівки, репродукції картин,СD-RОМи;

–––– обслуговуватися за сімейним формуляром“Читає тато, читає мама, читаю я”;

–––– одержати оперативну інформацію про новинкинавчальної, науково-пізнавальної, педагогічної літе-ратури;

–––– познайомитися з яскравими та цікавими книж-ковими виставками, поличками, переглядами, інфор-маційними “колами” читання;

–––– навчитися працювати з книгою;–––– оволодіти навичками культури читання;–––– взяти участь у бенефісах читаючих сімей, днях

батьків, літературних конкурсах, а також у соціоло-гічних дослідженнях, що допоможуть у вирішенніпроблем сімейного читання;

–––– морально та психологічно підтримати своїх ді-тей за допомогою інноваційних форм міжособистісно-го спілкування.

Консультативний освітній центр “Мальвіна”, щопрацює при ІКС, здійснює підготовку дітей до школи,залучаючи кваліфікованих фахівців, надає допомогу врозвитку мовлення, оволодінні технікою читання таписьма; сприяє розвитку логічного мислення, інтеле-

кту, математичних навичок; виявленню у дітей здіб-ностей до вивчення іноземних мов, нахилів до музи-ки, образотворчого мистецтва. Тут створено умовидля спілкування дошкільнят, які не відвідують дитя-чий садок, з метою їхньої адаптації в колективі ровес-ників; надається консультативна допомога дітям таїхнім батькам психологом, логопедом; у центрі можнаотримати інформацію про школи нового типу, авто-рські системи та методики навчання, зокрема з ме-тою виявлення інтелектуальних здібностей дітей.

Серед пріоритетних напрямів роботи ІКС – орга-нізація родинного дозвілля, зокрема, днів сімейноговідпочинку, сімейних вечорів, календарних свят, днівнародження дітей у бібліотеці; презентації новихкниг та журналів; віртуальні уроки та екскурсії; ві-деосалон, ігротека в дні шкільних канікул; спільна ро-бота з дітьми в літературному театрі ляльок; створен-ня казкового журналу „Чарівні каруселі”, дописува-чами якого є діти, тощо.

Змістовну роботу служба ІКС здійснює за інфор-маційної підтримки майбутніх та молодих батьків, допослуг яких: база даних про законодавчі акти з охоро-ни материнства і дитинства; перелік лікувальних, со-ціальних та психолого-аналітичних закладів для мо-лодих жінок та чоловіків; організація зустрічей з ме-диками різного профілю (педіатрами, сімейними лі-карями), вузькопрофільними спеціалістами з питаньсімейного життя, виховання дітей та інших конфіден-ційних тем; надання за допомогою Інтернету інформа-ції про можливості лікування та оздоровлення дітей узарубіжних клініках; щорічна акція „Книга в дарунокмайбутнім мамам”, „Перша книжка вашій малечі”.

Останнім часом у суспільстві спостерігаєтьсяпідвищення уваги до проблем дітей з обмеженими фі-зичними можливостями. ЦБД зараз працює над авто-рською програмою «Глибинна екологія людства на за-хисті дитинства», яка передбачає роботу саме з цієюкатегорією користувачів.

Минулого року бібліотека взяла участь у конку-рсі проектів МФ «Відродження» на одержання грантуза проектом «Ти не один у світі (Бібліотека на допомо-гу дітям-інвалідам)», що був спрямований на інфор-маційну підтримку талановитих дітей з інвалідністю,які потребують різноманітної інформації для навчан-ня, розвитку своїх здібностей та організації дозвілля.

Завдяки цьому проекту на базі ЦБД було створе-но бібліотечний центр інформації та релаксації для ді-тей з особливими потребами та їхніх батьків. Тутпредставлено багате зібрання книг та періодичнихвидань з педагогіки, психології, логопедії, педіатрич-ної допомоги, реабілітології, виділено ергономічні тарелаксаційні зони. Для цієї категорії користувачівпрацює “домашній абонемент”. Також створено базиадресно-реквізитних та інформаційних даних про ді-тей, котрі одержують освіту в домашніх умовах; соці-альні, психологічні та педагогічні установи, об’єд-нання, асоціації, центри, що займаються проблемамидітей з інвалідністю; працевлаштування цих дітей таправові документи стосовно них.

УВ

АГ

А!

ДО

СВ

ІД!

1’2006 (31) 14

УВ

АГ

А!

ДО

СВ

ІД!

Також у Центрі є доступ до Інтернету, де можнаотримати інформацію про можливості лікування таодержання освіти дітьми з фізичними вадами за кор-доном та всиновлення таких дітей-сиріт зарубіжнимисім’ями.

До послуг батьків дітей, які мають інтелектуаль-ні та фізичні вади:

–––– консультації, що проводять вчителі-реабілі-тологи, психологи, логопеди, юристи, працівники со-ціального захисту;

–––– лекційний курс з питань традиційних та нетра-диційних методів лікування, фізичної і фітотерапії,екстрасенсорики;

–––– зустрічі з акторами, музикантами, письменни-ками нашого міста.

Психологічна та моральна підтримка дітей здійс-нюється за допомогою інноваційних форм міжособис-тісного спілкування – „листків довіри”, „листків ба-жань”, вікторин на дому та ін.

За умовами проекту, шістьом дітям будуть вста-новлені комп’ютери вдома з відповідним програмнимзабезпеченням для розвитку їхніх творчих здібностей.

Достатню увагу працівники бібліотек для дітейміста надають тим, хто знаходиться на довгостроко-вому стаціонарному лікуванні. Для них проводятьсявиїзні видовищні заходи, здійснюється нестаціонарнебібліотечне обслуговування безпосередньо в лікува-льному закладі.

Працівники бібліотек тісно співпрацюють зцентром ранньої соціальної реабілітації дітей з фізич-

ними вадами “Надія”, асоціацією матерів дітей з інва-лідністю; знаходять доброчинні організації, комерцій-ні фірми з метою матеріальної та спонсорської допо-моги дітям.

На жаль, існує ще багато невирішених проблем.Для подальшої плідної роботи, її вдосконалення намкатастрофічно не вистачає додаткових приміщень.Ще дуже повільно йде процес комп’ютеризації ЦБД,а мета об’єднання ЦБС в єдину локальну систему за-лишається поки що мрією.

До речі, основна кількість комп’ютерів для ЦБДпридбана на спонсорські кошти та кошти, що булиотримані за умовами проекту.

Щоб робота, яку ми розпочали, мала наукові за-сади, логічне завершення, є необхідність введення уштат бібліотеки додаткових одиниць соціолога, пси-холога, реабілітолога. Доцільним було б створенняспеціального сектору, де б працювали з дітьми з фізи-чними обмеженнями та їхніми батьками. І, звичайно,актуальним є питання фахової підготовка бібліотека-рів для роботи з цією категорією читачів.

Гостро стоїть проблема абсолютної непристосо-ваності бібліотек для прийому у своїх стінах таких ді-тей: відсутні спеціальні під’їзди, поручні, немає доста-тнього місця для проїзду інвалідної коляски і т. ін.

Та, незважаючи на проблеми, бібліотеки для ді-тей сьогодні працюють активно і творчо. Вони знай-шли свою нішу в інформаційному просторі соціуму,набули авторитету як дієві та перспективніцентри культури.

АСОВЕ повернення кримських татар із місць де-портації на свою історичну батьківщину значнозмінило демографічну ситуацію на півострові. Те-пер в автономії їх проживає понад 260 тисяч. Це

третя за чисельністю етнічна група після росіян таукраїнців. Так, у м. Старий Крим кримські татари скла-дають 40% від загальної кількості населення, в Білогір-ському районі – 33%, у Бахчисарайському і Кіровсько-му районах – 27% тощо. В сільських районах нарахо-вуються десятки населених пунктів, у кожному з якихразом із представниками інших національностей меш-кають 1 000-1 500 і більше кримських татар. У регіонахпівострова виросли близько 300 нових житлових маси-вів і селищ репатріантів. В окремих з них число жите-лів сягає 4-5 тис. осіб і більше. Проте ці нові місця ком-пактного проживання кримських татар, за деяким ви-нятком, залишаються неохопленими бібліотечно-інфо-рмаційним обслуговуванням. Вони, як правило, розта-шовані на окраїнах міст, селищ і сіл, віддалені на декі-лька кілометрів від найближчих публічних бібліотек,

територіальнорозкидані, немають нормальних доріг і транспортного сполучення.Все це створює жителям серйозні труднощі у користу-ванні послугами стаціонарних бібліотек. Різні причинипризвели до незадовільної організації також нестаціо-нарних форм бібліотечного обслуговування.

Народ, який повернувся до свого рідного краю,прагнув, разом із вирішенням нагальних соціально-економічних проблем, відновити своє духовне життя,сприяти відродженню і збереженню рідної мови, наці-ональної культури, звичаїв і традицій. У 1990 році у м. Сімферополі було відкрито першу кримськотатарсь-ку бібліотеку як філію міської ЦБС, наступного рокупочала функціонувати друга кримськотатарська біблі-отека в м. Білогірську, що носить ім’я уродженця цьо-го міста, відомого вченого-тюрколога і класика кримсь-котатарської літератури Бекіра Чобан-заде.

З часом в автономії все гостріше відчувалася не-обхідність окреслення загальної стратегії щодо органі-

ПППП УУУУ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ЧЧЧЧ НННН ІІІІ ББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ТТТТ ЕЕЕЕ КККК ИИИИ ::::

АААА СССС ПППП ЕЕЕЕ КККК ТТТТ ИИИИ ДДДД ІІІІ ЯЯЯЯ ЛЛЛЛ ЬЬЬЬ НННН ОООО СССС ТТТТ ІІІІ

БІБЛІОТЕЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ У МІСЦЯХ

ЙОГО КОМПАКТНОГО ПРОЖИВАННЯ

ММММ Н. Куршутов

1’2006 (31) 15

зації бібліотечного обслуговування кримськотатарсь-кого населення на найближчі роки та розробленняКонцепції вирішення цього питання у місцях його ком-пактного розселення. У 1998 році на основі всебічногоаналізу стану справ на місцях такий документ булопідготовлено і в ньому визначено: принципи форму-вання мережі бібліотек та забезпечення функціону-вання нестаціонарних форм бібліотечного обслугову-вання; заходи щодо вдосконалення бібліотечно-інфор-маційного обслуговування основних груп кримськота-тарських користувачів і напрями роботи з ними; опти-мальні шляхи формування й ефективного використан-ня книжкових фондів рідною мовою; методичне забез-печення вищевказаних завдань та роботи з національ-ними бібліотечними кадрами.

Після детального обговорення на засіданні об’єд-наної методичної ради республіканських бібліотек, по-зитивних експертних висновків ряду українськихкультурологічних центрів та навчальних закладів Кон-цепцію було схвалено Міністерством культури Авто-номної Республіки Крим, а її зміст доведено до місце-вих органів культури, централізованих бібліотечнихсистем, інших зацікавлених організацій, зокрема, довідділів з міжнаціональних відносин райдержадмініст-рацій, міськвиконкомів та регіональних меджлісів.

Питання щодо реалізації Концепції вивчалися назасіданнях ділового клубу директорів ЦБС, районних іміських семінарах бібліотечних працівників; потімздійснювалася відповідна організаційно-методична ро-бота. У 2001 році Міністерство культури Криму затве-рдило підготовлений на засадах Концепції «Перспек-тивний план організації бібліотечного обслуговуваннякримськотатарського населення АРК у місцях їхньогокомпактного розселення на 2002-2005 рр.». Ним, зок-рема, передбачено відкриття 3 бібліотек-філій, 5 біб-ліотечних пунктів та 9 кафедр з обслуговування крим-ськотатарських користувачів. Крім того, план перед-бачав:

–––– відкриття у нових житлових масивах і селищах,де відсутні стаціонарні бібліотеки, залежно від чисель-ності потенційних користувачів, спеціалізованих біблі-отек-філій чи бібліотечних пунктів від ЦБС, створюю-чи цим прийнятні умови для надання бібліотечних по-слуг кримським татарам;

–––– відкриття у діючих бібліотеках великих населе-них пунктів зі змішаним національним складом та зна-чною кількістю кримських татар (1 тисяча і більше)кафедр для обслуговування цієї категорії користувачівз метою більш глибокої та цілеспрямованої роботи зними в питанні відродження й збереження рідної мови,культури, звичаїв і традицій.

За минулі роки в результаті здійсненої організацій-ної роботи до кримськотатарських бібліотек, що функці-онували раніше, – Республіканської кримськотатарсь-кої бібліотеки (РКБ) ім. І. Гаспринського, бібліотек-фі-лій ім. Б. Чобан-заде у м. Білогірську, в с. Ісмаїл-бей, ум. Євпаторії, додалися бібліотеки пріоритетного обслу-говування кримськотатарського населення в селах Са-ри-Баш Первомайського району, Дачне (м. Судак),Ближнє (м. Феодосія), селищах Сари-Суу (м. Біло-

гірськ), Кам’янка (м. Сімферополь); відкрито бібліоте-ку-філію у 6 мікрорайоні м. Бахчисарая, бібліотечнийпункт у житловому масиві Мар’їно м. Сімферополя, ка-федру з обслуговування кримськотатарських читачів уОктябрьській селищній бібліотеці Красногвардійськогорайону. Для відкриття бібліотеки-філії в с. ПіонерськеСімферопольського району підібрано приміщення, якезараз ремонтується. Для неї у кошторисі районногоуправління культури на 2005 р. було передбачено відпо-відні фінанси на введення штатної одиниці бібліотекаря,придбання оснащення, формування початкового книж-кового фонду та здійснення передплати на національніперіодичні видання. У новому масиві Янь’ї Маале (м. Судак) вирішується питання щодо виділення примі-щення для бібліотеки у будівлі фельдшерсько-акушер-ського пункту.

Отже, в автономії поступово формується мережакримськотатарських бібліотек і бібліотечних струк-тур. Разом з цим, ми націлюємо наші районні та міськіЦБС на розширення мережі бібліотек і нестаціонарнихформ організації бібліотечного обслуговування в міс-цях компактного проживання репатріантів.

У Концепції визначено основні напрями роботи бі-бліотек із кримськотатарськими користувачами і, на-самперед, з найбільш активними читацькими категорі-ями. Реалізація соціальних функцій бібліотек, визна-чення пріоритетів і перспективних напрямів їхньої ро-боти здійснюються із врахуванням сучасної соціокуль-турної ситуації у суспільстві, завданнями духовноговідродження й збагачення культурного життя народу,обранням найбільш оптимальних форм та методів ро-боти з користувачами.

Першочергова увага приділяється задоволеннюбібліотечно-інформаційних потреб таких категорій ко-ристувачів, як:

–––– науково-педагогічна і творча інтелігенція (вчи-телі, вчені, працівники культури і мистецтва, засобівмасової інформації, тобто особи, які беруть участь урозвитку національної науки, освіти, культури);

–––– діти та юнацтво (з метою залучення до власної іс-торії, культури, мови, національних звичаїв і традицій);

–––– представники державних виконавчих органів,Міллі Меджлісу (загальнонаціонального), регіональ-них та місцевих меджлісів, від яких багато в чому зале-жить розроблення та реалізація соціально-економіч-них програм облаштування кримськотатарського насе-лення, відродження й розвитку освіти, культури і мо-ви, народних традицій;

–––– окремі особи і групи, котрі займаються бізне-сом, підприємницькою діяльністю.

Задля якомога повного задоволення інформацій-них потреб користувачів особлива увага приділяєтьсявсебічному вивченню їхніх інтересів і запитів, пошукуі використанню оптимальних форм та методів індивіду-альної й масової роботи з ними, організації виїзних за-ходів за участю фахівців РКБ ім. І. Гаспринського, дія-чів науки і культури.

Окремий розділ Концепції присвячено проблемамформування та використання бібліотечних фондівкримськотатарською мовою. Розуміючи, що запору-

ПУ

БЛ

ІЧН

І Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

И:

АС

ПЕ

КТ

И Д

ІЯЛ

ЬН

ОС

ТІ

1’2006 (31) 16

кою покращання бібліотечного обслуговування крим-ськотатарського населення є книжкові фонди націона-льних видань, якість їхнього поповнення та інтенсив-ність використання, ми застосовуємо комплекс захо-дів у цьому напрямі. Зважаючи на те, що літературикримськотатарською мовою в Криму друкується не такуже й багато, РКБ ім. І. Гаспринського взяла під особ-ливий контроль розподіл цих видань, для того щоб во-ни першою чергою надходили до публічних бібліотек йу максимально можливій кількості.

За останні 7-8 років кримськотатарські книги ви-давалися, в основному, за рахунок грантів Міжнарод-ного фонду (МФ) «Вiдродження» та Республікансько-го комітету у справах національностей та депортова-них громадян АРК. Тільки за проектами, підготовлени-ми співробітниками РКБ ім. І. Гаспринського, випуще-но близько 15 книг тиражем по 1,0 тис. примірниківкожна. Їхній розподіл здійснюється обмінно-резерв-ним фондом бібліотеки. Тільки в минулому році наминадіслано бібліотекам АРК більш, ніж 6,1 тис. прим.національних видань. Щодо кожної назви книги скла-дається рознарядка з врахуванням чисельності крим-ськотатарського населення в регіоні і мережі бібліо-тек.

Протягом 1999-2004 років фонди ЦБС автономіїкримськотатарською мовою зросли з 23,5 тис. до 43,5тис. документів. Ми розуміємо, що на 260 тис. кримсь-котатарського населення ця кількість книг рідною мо-вою є вкрай недостатньою. Але, незважаючи на це, те-нденція поступового зростання частки видань рідноюмовою у фондах публічних бібліотек півострова дозво-ляє сподіватися на поліпшення цієї ситуації. Ми бачи-мо своє головне завдання в тому, щоби ці видання в бі-бліотеках активно використовувалися кримськотатар-ськими читачами й ефективно слугували завданнямзбереження і розвитку рідної мови, культури та освіти.

У вищезгаданій Концепції визначено і передбаче-но:

–––– роль, місце, функціональні обов’язки РКБ ім. І. Гаспринського, міських і районних ЦБС в органі-зації бібліотечно-інформаційного обслуговуваннякримськотатарського населення АРК у місцях йогокомпактного проживання;

–––– створення системи бібліографічних посібників і

електронних баз даних кримськотатарської тематики; –––– координацію діяльності бібліотек Криму у біб-

ліотечному обслуговуванні кримськотатарського насе-лення в місцях його компактного проживання, надан-ня методичної і практичної допомоги, популяризаціювидань рідною мовою;

–––– складання та випуск методичних і бібліографіч-них посібників на допомогу бібліотекам Криму в робо-ті з кримськотатарськими читачами із популяризаціївидань їхньою рідною мовою.

Реалізуючи ці завдання, РКБ ім. І. Гаспринськогоу своїй повсякденній діяльності прагне сприяти фор-муванню, зберіганню і наданню для вільного користу-вання якнайповнішого зібрання документів кримсько-татарською мовою та про кримських татар.

Важливе місце в Концепції займає питання робо-ти з бібліотечними кадрами, зокрема, надання допомо-ги в оволодінні рідною мовою, знаннями з кримськота-тарської історії, культури та літератури, звичаїв і тра-дицій.

Два наші проекти отримали гранти МФ «Відрод-ження», що дозволило провести два триденні республі-канські семінари-тренінги бібліотекарів, які працюютьіз кримськотатарськими користувачами. На них, ра-зом із професійними питаннями, велика увага приділя-лася вивченню проблем загальногуманітарного змістуу кримськотатарському контексті. Залучалися вчені івикладачі Кримського індустріально-педагогічного уні-верситету, письменники, діячі культури та мистецтва.

РКБ ім. І. Гаспринського також сприяє добору абі-турієнтів із числа кримськотатарської молоді на бібліо-течний факультет Кримського університету культури,мистецтва та туризму.

Отже, можна стверджувати, що реалізація Конце-пції і розробленого на її основі перспективного плануорганізації бібліотечного обслуговування кримськихтатар дозволить підняти цю роботу на якісно новийщабель, а також сприятиме духовному відродженнюкримськотатарського народу і його успішній інтеграціїдо українського суспільства.

ПУ

БЛ

ІЧН

І Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

И:

АС

ПЕ

КТ

И Д

ІЯЛ

ЬН

ОС

ТІ

ФОРУМ ВИДАВЦІВ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ

7-10 лютого 2006 року уВерховній Раді України відбувся Фо-рум видавців, організований громад-ською організацією "Форум видав-ців" та видавництвом "ЗеленийПес". Його учасниками стали видав-ництва Києва, Львова, Дніпропе-тровська, Севастополя, Луцька, Ха-ркова, Тернополя, Донецька, Він-

ниці та інших міст України, а такожУкраїнська організація видавців такнигорозповсюджувачів, мережікнигарень "Буква", "Книжковий су-пермаркет", журнал "Книжник-Ре-вю", Міжнародний фонд "Відрод-ження", Національна парламентськабібліотека України та ін.

Програма форуму включалазустрічі з письменниками, презента-ції книжкових видань, круглі столи,

виставки поліграфічної продукціївітчизняних видавництв.

Гідно була представлена наньому і Національна парламентськабібліотека України, яка експонувалатакі свої видання, як Інформаційно-пошуковий тезаурус, журнал "Біблі-отечна планета", серію "Публічнібібліотеки", низку методичних танауково-бібліографічних ви-дань.

ХХХХ РРРР ОООО НННН ІІІІ КККК АААА

171’2006 (31)

РЕДСТАВНИКИ української діаспори, перебуваючи замежами історичної батьківщини, чітко усвідомили не�обхідність благодійницької діяльності стосовно етніч�них українців, бо з власного досвіду знають, що лише

збереження та передавання з покоління в покоління націо�нальних традицій і звичаїв, рідної мови та історії народу за�безпечать існування українців як нації. З цією метою діаспо�ра надає безкоштовну допомогу, що виявляється, перш завсе, у забезпеченні земляків книгами та різноманітнимидруками.

Вагомий внесок патріотичні діаспорні організації таокремі особи зробили для розбудови та поповнення фондівЛьвівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національ�ної академії наук України (далі – ЛНБ ім. В. Стефаника).

Вже у перші дні незалежності України бібліотека отри�мала пропозиції щодо налагодження міжнародних книгооб�мінних стосунків, зокрема від Канадського Інституту Україн�ських Студій (КІУС), Канадського центру М. Шашкевича, бі�бліотек університетів Альберти, Оттави, Торонто. Так, у звітіпро роботу відділу комплектування ЛНБ ім. В. Стефаника за1998 р. зазначено, що значно більше, ніж планувалося, оде�ржано видань шляхом міжнародного книгообміну (2 358проти 1 500 од.) і найактивнішими партнерами є бібліотекиуніверситетів Торонто та Альберти. На кінець 1999 р. ЛНБ ім.В. Стефаника мала вже 79 партнерів по міжнародному кни�гообміну [1, 111].

Першим великим спонсорським внеском на користь бі�бліотеки було придбання обладнання для лабораторій мік�рофільмового збереження відомим меценатом з Канади Пе�тром Яциком. Це відбулося у 1993 р., і вартість придбаногодля бібліотеки обладнання склала 7 563 024 долари [2, 72].

Завдяки створенню такої лабораторії ЛНБ ім. В. Стефа�ника змогла перевести значну частину своїх газетних та жу�рнальних фондів на мікрофільми, створивши таким чиномстраховий фонд масиву української періодики кінця XIX –першої половини XX ст., яка є унікальним за своїм змістомісторичним джерелом і часто зберігалася лише в одномупримірнику в усій Україні.

Окремі особи та організації з діаспори подарували дляфондів ЛНБ ім. В. Стефаника тисячі друкованих видань. І зкожним роком кількість дарів зростає. Так, якщо в 1992 р.вона складала 7% від загальних надходжень, то в 1999 р. –вже 31% [3, 112]. Значна кількість книжкових колекцій надій�шла від представників української діаспори Канади та Пів�денної Америки, а саме: від Української громади Канади –6 734; Товариства українських бібліотекарів – 673; В. Мака�ра – 813; В. Безхлібника – 543; М. Кравціва�Барабаша – 375;Т. Бежа – 333; родини Яремків – 242; М. Бородача – 236; І. Вінницької – 185; М. Карпій – 172; І. Стадник – 82; В. Вери�ги – 79; М. Небелюка – 79; Г. Сірка – 71; М. Бігуса – 96; І. Сте�

фаника –41; В. Крю�гера – 38;Д. Гулей – 34; родини Стадників – 29; Союзу українок Кана�ди – 26 [4, 121�215].

У листопаді 1995 р. до бібліотеки передав свою книж�кову колекцію пан Юліян Середяк з Аргентини. Вона включа�ла 352 друки і супроводжувалася дарчим сертифікатом та�кого змісту: “Від березня 1949 р. по жовтень 1991 р. я мав вБуенос�Айресі видавництво українського журналу “Мітла” івидавав ряд українських творів, щоб частково забезпечитиукраїнську діаспору українським друкованим словом. Те�пер, закінчивши видавничу працю, хочу передати виданімною журнали і літературні твори безплатно у власність біб�ліотеки ім. В. Стефаника у Львові на фонд культурної допо�моги діаспори для України” [5].

Письменниця, професор, громадський діяч з БразиліїВіра Вовк (Селянська) подарувала бібліотеці власні твори,наукові праці, іншу літературу, пов’язану з життям українцівЛатинської Америки.

Отже, подаровані друковані цінності значно збагатилифонди ЛНБ ім. В. Стефаника. Вони допоможуть дослідникамглибоко та всебічно вивчати різні аспекти історії, літературо�знавства, мистецтва України.

Чималу кількість книг, журналів, часописів отримала якдар від діаспори наукова бібліотека Львівського національ�ного університету (ЛНУ) ім. І. Франка. Уже понад десять ро�ків сюди безперервно надходить найрізноманітніша літера�тура з різних країн світу. Її передають до бібліотеки перева�жно зарубіжні українці похилого віку, які зібрали за все своєжиття унікальні колекції друкованих видань.

Так, бібліотека університету неодноразово одержувалаколекції раритетних видань від відомого канадського докто�ра медицини, громадського діяча В. Чубатого. В 1992 р. віннадіслав 214 україномовних видань. Переважно всі вони небули відомі читачам з України, адже це видання повоєнногочасу з історії визвольного руху українського народу, спогадита документи про діяльність УГА, УПА, Української дивізії“Галичина”, матеріали Української Гельсінської групи. Середних – альманах газети “Гомін України”; видання „Андрій Ме�льник – у першу річницю смерті” (Торонто, 1966); „Людинабіжить над прірвою” І. Багряного (1965); „З волинських і по�ліських рейдів” М. Гордієнка (1959); «Українська дивізія “Га�личина”» Гайке Вольф�Дітріха (1970); „У лісах Лемківщини” І. Дмитрика (1976); „Пам’ятаймо про Вінницю” А. Драгана(1984); „Дорогами Другої світової війни” В. Вериги (1980);„Хрестом і мечем” Д. Донцова (1967); „Енциклопедія Украї�нознавства” під головною редакцією В. Кубійовича (т.1�9,1955�1980); „Корпус Січових стрільців” В. Кучабського(1969); „Літопис Української Повстанської Армії”

ББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ТТТТ ЕЕЕЕ ЧЧЧЧ НННН ААААУУУУ КККК РРРР АААА ЇЇЇЇ НННН ІІІІ КККК АААА

БЛАГОДІЙНИКИ УКРАЇНСЬКИХБІБЛІОТЕК З КАНАДСЬКОЇ ТАЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

ПППП Л. Дибчук, Т. Паславський

Доба незалежності України стала часом духовного об'єднання світового українства. Однією з форм такого єднання є поповнення фондів бібліотек України

зарубіжними виданнями, значною часткою яких є україніка. Завдяки безкорисливим зусиллямокремих представників української діаспори, справжніх патріотів України, бібліотеки

Києва, Львова, Тернополя, інших міст поповнились унікальними друкованими пам'ятками,цінними виданнями, що сприяють розвитку української культури і науки. Стаття містить

яскраві приклади цієї благородної діяльності.

1’2006 (31) 18

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А У

КР

АЇН

ІКА

(т. 1�21, 1976�1990); „Нариси історії організації українськихнаціоналістів” (1968), „Роман Шухевич” (1970) П. Мірчука; „Врядах УПА” П. Мірчука і В. Давиденка (1957); „Мозаїка моїхспоминів” Є. Побігущого (1985); „Лемківщина в огні” М. Ос�тромири (1971); „30 червня 1941” Я. Стецька (1967) [6, 1�3].

У 1993 р. В. Чубатим на адресу бібліотеки було висланоще одну колекцію книг української тематики англійською,французькою, німецькою та польською мовами, такого жзмісту, як і україномовні видання. Нині до цієї колекції ство�рено окремий каталог зі вступним словом про її власника.

27 жовтня 1992 р. з Ріо�де�Жанейро (Бразилія) до ЛНУім. І. Франка надійшов лист від Віри Вовк . Ось його зміст:“Шановні установи України! Пересилаємо Вам серію кни�жок з української літератури і мистецтва, виданих поза їїмежами в трудних обставинах ще тоді, коли незалежнаУкраїна була тільки далекою мрією. Авторка здебільшогосама оплачувала ці видання, сама наклеювала до них ілюс�трації і сама дбала про їх поширення. Йшлося про те, щобпоставити українську книжку нарівні інших європейськихвидань і показати українську культуру в гідному світлі. Про�симо Вас тому не випозичувати цих книжок: хай зацікавленікористуються ними у Вашому приміщенні. Ідеться про пере�важно вже вичерпані видання. Деякі з них вийшли малимтиражем і належать до бібліографічних рідкостей…”.

Незабаром 44 прим. цих книг отримала бібліотекауніверситету, про що свідчить документ під промовистоюназвою “Щедрий дар”. У ньому підкреслено: “Наукова біб�ліотека Львівського університету ім. І. Франка одержала вподарунок книги з Бразилії від відомої української пись�менниці Віри Вовк”.

Бібліотека отримала також добірку власних поезійписьменниці, прикрашених оригінальними кольоровимивідбитками творів українських митців [7, 1�4].

У 1996 р. безцінний дар університетській бібліотецізробила Канадська Фундація Українських Студій, подару�вавши комплект дев’ятитомного видання нашого землякапрофесора Данила Гусара�Струка “Encyclopaedia of Ukraine”[8, 1�21].

4 листопада та 15 грудня 1998 р. професор В. Голуб на�діслав бібліотеці дві частини своєї колекції: у першій з нихмістилися 25 160 одиниць друкованих видань, а в другій –21 664 книги, а також 26 коробок касет, 15 платівок вартістюкілька тисяч доларів [9, 7�9].

Ще один безцінний дар університетській бібліотецізробила під час наукової конференції 21 липня 2003 р. жи�телька Монреаля (Канада) Степанія Звонок. Вона подарува�ла рідкісний примірник „Енеїди” Івана Котляревського, ви�даний у 1798 р., який зберігався в її родині [10, 9].

В аспекті благодійницької допомоги не можна не зга�дати існуючої у Львові унікальної бібліотеки діаспорної літе�ратури. Вона ровесниця новітнього українського відро�дження, позаяк виникла відразу на руїнах попереднього то�талітарного режиму.

Фундатором бібліотеки став Клуб української греко�католицької інтелігенції. Його очолює Іван Гречко, який до�недавна був депозитором унікальної книжкової колекції,подарованої товариством мирян “Свята Софія” у Торонто таукраїнською книгарнею “Арка”, а також іншими добродій�никами українського зарубіжжя.

Початковий фонд книгозбірні становив близько 3 тис.друків. Це були унікальні видання: “Літопис УПА” (18 т.), ре�гіональні видання “Броди і Брідщина”, “Золочівщина”, “Під�гаєцька земля”, “Коломия і Коломийщина”, “Лемківщина”,“Альбом українських церков”, “Церква в руїні” та багато ін.

З перших днів роботи бібліотека розпочала пошук зв’я�зків із українською діаспорою по всьому світу для подаль�шого комплектування фонду. І це дало добрі результати.Нині вона має десять постійних благодійників, які надсила�ють сюди книги та періодичні видання. Найбільший внесоку розвиток бібліотеки зробили подружжя Божена й Олег

Іванусіви з Торонто та Іванна і Ярослав Іванусіви з Едмонто�на [11, 3]. До фундаторів бібліотеки також можна віднестипрофесорів Л. Вертипороха та М. Кейвана з Едмонтона. Біб�ліотечні фонди поповнились і завдяки книгам, що побачилисвіт у далекій Аргентині, у видавництві нашого земляка Юлі�яна Середяка. Серед них повість�хроніка “Від Сибіру до Ка�нади” М. Приходька [12, 2]. Книжкову колекцію своїх творівдо бібліотеки також передала Віра Вовк.

На сьогоднішній день фонд бібліотеки діаспорної літе�ратури становить 33 тис. друкованих цінностей. Серед нихдва комплекти “Енциклопедії Українознавства” В. Кубійови�ча в 3�х і 10�ти т., “Українська мала енциклопедія” Є. Онаць�кого в 4�х т, “Бізнесова Енциклопедія”, “Енциклопедія Бри�таніка” англійською мовою. Значну частину фонду станов�лять літературознавчі праці Р. Смаль�Стоцького, В. Радзико�вича, В. Маланчука та багатьох інших, а також тематичні збі�рники матеріалів конференцій Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Бібліотека має велику кількість художньоїлітератури. Це твори Я. Славутича, У. Самчука, І. Багряного,О. Бердника, М. Голода, Л. Гуменної, І. Калинця, Ю. Липи,С. Любомирського, О. Мака, Ю. Тися, серія видань “Дніпро�вої хвилі”. Крім того, книгозбірню вдалося укомплектуватирядом часописів, зокрема журналами: “Визвольний шлях”,“Сучасність”, “Нові дні” , “Жіночий світ” та газетами: “Укра�їнська думка”, “Шлях перемоги”, “Церква і життя”, “Христи�янський голос” та багатьма іншими [13, 3].

Бібліотека є також культурним осередком, де прохо�дять наукові конференції, презентації книг, творчі вечориукраїнських письменників та поетів з діаспори. Працівникибібліотеки як реліквію бережуть кожен примірник та, поде�куди, діляться новими надходженнями з тими, хто вирішивзапочаткувати у себе подібну книгозбірню, обмінюютьсядосвідом з колегами. І з легкої руки львів’ян народилисяспершу куточки, а потім – відділи зарубіжної україніки вМаріуполі, Херсоні, Донецьку та інших містах.

П’ятдесят чотири книги, видані в різні роки Канадсь�ким інститутом українських студій, зокрема, твори таких ві�домих українських культурних і громадських діячів, як Гри�горій Сковорода, Михайло Грушевський, Володимир Вин�ниченко, Григорій Костюк та ін., було передано Всеукраїн�ським благодійним фондом „Громадянська енергія” від іме�ні КІУСу Інститутові досліджень української діаспори, що дієпри Національному університеті „Острозька академія”. Це –значна частина видавничого доробку КІУСу, який складаєбільше 120 найменувань книг і 60 довідників та енциклопе�дій. Щедрий дар став важливим поповненням бібліотеки Ін�ституту досліджень української діаспори, діяльність якоїрозпочалась у січні 2002 р. [14, 20].

Завдяки таким людям, як Іван та Люба Грегорі з Едмо�нтона, Українсько�канадський архів�музей Альберти змігпереслати до бібліотек Луганська, Донецька, Одеси, Харко�ва, Чернівців і багатьох інших міст України чималу кількістькниг із своїх запасників. Зокрема, завдяки підтримці панст�ва Грегорі до наукової бібліотеки Чернівецького університе�ту переслано близько 60 кілограмів книг та періодичних ви�дань, у т. ч. й такі цінні речі, як підшивки українських газет„Краківські вісті” і „Холмська земля” за 1943 р., які служатьважливим джерелом для вивчення історії українців під часДругої світової війни [15, 60]. Також подружжя Грегорі по�дарувало бібліотеці університету комплект американськогожурналу „National Geographic” за двадцять дев’ять років іпродовження його передплати на наступні роки [16, 20].

Не можна залишити поза увагою і дар подвижника Жо�ржа Тухачевського. Полтавець Тухачевський жив у Торонтоодинаком. Там, у рідному краю, в 1920�1930�х роках лиши�лися розкуркулення родини, заслання до Сибіру, сирітство.Під час Другої світової війни потрапив до Німеччини. З1948�го – в Канаді, де вів вельми скромний спосіб життя.Тільки на книжки не шкодував грошей, зібравши прекраснубібліотеку. Після здобуття Україною незалежності подару�

1’2006 (31) 19

вав зі своєї книгозбірні 3 тис. томів Київському національно�му університетові імені Тараса Шевченка [17, 123]. Це буливидання з міжнародного права, з історії дипломатії, науковібіографії визначних людей усього світу, політологічні праці.Всі книги – англійською мовою. Тухачевський вірив, що вУкраїні підростає покоління справжніх інтелектуалів, які до�бре володітимуть англійською, що стане ключем до знань.

Одним із найбільших книголюбів західної українськоїдіаспори є Мирослав�Богдан Бігус з Торонто. Ще перед Дру�гою світовою війною йому перейшла чимала батьківська бі�бліотека, а він поповнював її новими й новими книжками. Увоєнне лихоліття книгозбірню порятувала його дружина Ма�рія, яка перевезла її аж до Канади.

З початком української державної незалежності у Ми�рослава Бігуса з’явилося багато нових клопотів, пов’язанихсаме з книгою. Він розшукував у діаспорі найрідкісніші ви�дання й розтиражовував їх для бібліотек в Україні. Скажімо,в нас мало хто знав про „Українську малу енциклопедію”професора Онацького, що вийшла окремими книжками(усього їх 16) у 60�ті роки в Буенос�Айресі зовсім невелич�ким накладом. Тепер енциклопедію мають усі найавторите�тніші наші бібліотеки. У такий спосіб було дано нове життя ітритомникові мемуарів Ісаака Мазепи „Україна в огні рево�люції”, яку Мирослав Бігус теж розіслав до українських біб�ліотек.

Свого часу серед інтелігентного діаспорного читача бу�ли надзвичайно популярними філософсько�публіцистичні„Листи до Приятелів” Миколи Шлемкевича. Як з’ясував панБігус, усього їх вийшло 176 зошитів, у яких – понад 4 600сторінок. Навряд чи хто мав у своїй бібліотеці всі ті зошити.А він поназбирував. Склав із них шеститомник і теж розтира�жував його.

Редактор газети „Новий шлях” Юрій Карманін писав,що коли пан Бігус привіз перший том (на 800 сторінок!) „Ли�стів до приятелів” у ЛНБ ім. В. Стефаника, то це стало там ці�лою сенсацією. Тодішній директор бібліотеки Лариса Круше�льницька й професор Марія Яцимірська підкреслили, що це– особливо цінне поповнення книжкового фонду [18, 30].Повернувшись до Торонто, пан Бігус надовго присвятив се�бе „Листам до Приятелів”. І ось усі 6 томів є в головних нау�кових бібліотеках нашої держави. Там же завдяки невтом�ному адміністраторові „Вістей комбатанта” (ним є МирославБігус понад 40 років) з’явилися і комплекти цього часописуза всі роки. Політологи, історики, соціологи знайдуть у жур�налі чимало важливого для них матеріалу.

З іменем пана Бігуса пов’язана бібліотека українськоїгімназії в Рогатині. Після здобуття Україною державної неза�лежності від рогатинців до діаспори пролунав заклик: допо�можіть нашій гімназії книгами. Мирослава Бігуса рогатин�цям двічі просити не треба. Він має сентимент до цієї гімна�зії, бо вона – його alma mater. Він там учився, там миналайого юність. Його заходами ця бібліотека стала, мабуть, од�нією з найбагатших гімназійних книгозбірень усієї Галичини.А пан Бігус знову й знову надсилає до Рогатина пачки з кни�гами...[17, 23].

Слід зазначити, що дарування книг видатними людьмидіаспори своїм землякам в Україні стало повсякденним яви�щем. Зокрема, у 1995 р. з міста Мілтона (Канада) до Буськоїрайонної бібліотеки надійшло 350 книг з приватної колекціїДмитра Куп’яка. Ще більше книг, журналів подаровано ним Буській державній гімназії. Цій же установі подружжяКуп’яків передало 400 молитовників. Таку ж кількість одер�жали і мешканці села Яблунівка з дарчим написом: «Цей мо�литовник видано коштом Дмитра і Стефанії Куп’яків в па�м’ять покійних батьків Дмитра – Юрія та Анни і брата Ми�хайла. Вічна їм пам’ять!» Кредо нашого славного земляка:«Я свого життя не змарнував». Д. Куп’як, як і сотні, тисячі за�рубіжних краян, переконаний, що подаровані книги підтри�мають національне відродження, українську державність[19, 4].

У травні 2001 р. Національний музей літератури Украї�ни у Києві приймав від відомого українського мецената, бі�знесмена, громадського діяча Петра Яцика безцінний пода�рунок – його власну бібліотеку. У ній – сотні унікальних ви�дань: наукових праць, мистецтвознавчої, енциклопедичної,політологічної літератури, яку він збирав упродовж багатьохроків і тепер хотів, щоб вона прислужилася людям тут, вУкраїні. Нова книжкова колекція розмістилася в окремій кі�мнаті, котра тепер носить назву “Бібліотека Петра Яцика”[20, 181�182]. Цей благородний вчинок став ще однією лан�кою в тому безперервному ланцюжку добродійних справ,які вже багато років робить Петро Яцик.

Установи діаспори та окремі особи, особливо ті, які на�родилися на Тернопільщині, не забувають рідний край. Во�ни надають йому посильну матеріальну допомогу, а такождарують тисячі книг та журналів.

Вже з 1992 р. фонди науково�довідкової бібліотекиТернопільського обласного архіву почала поповнювати літе�ратура, передана представниками української діаспори.Одним із перших передав свою бібліотеку Василь Дідик –журналіст, громадський діяч Канади. Його колекція стано�вить 900 книг і різних документів, присвячених історії та ді�яльності українських товариств у Канаді. Дмитро Гулей з Ка�нади подарував бібліотеці 400 книг, серед яких переважа�ють літературознавчі дослідження, збірники народної твор�чості, спогади про життя української діаспори [21].

Доктор Дмитро Штогрин та Ярослав Івахів поповнилифонди архіву історичними творами. Відомий дослідник Па�вло Пундій подарував літературу, яка пов’язана з маловідо�мою тематикою – історією української медицини. ПросвітерСтепан Ярмусь передав архіву релігієзнавчу літературу.Представлено також історико�краєзнавчі і мемуарні збірни�ки („Стара Волинь і Волинське полісся” О. Цинкаловського у2�х томах). Почесне місце на полицях бібліотеки зайнялиособисті фонди художників Володимира Савчака, Івана Ма�рчука, поета Кирила Куцюка�Кочинського [22].

Значна кількість друкованих видань надійшла до Тер�нопільської обласної універсальної наукової бібліотеки(ТОУНБ) та районних бібліотек. Як засвідчують каталоги, ви�пущені ТОУНБ за 1996 і 2000 рр., м. Тернопіль та районніцентри одержали від західної діаспори 300 книг і кілька ти�сяч одиниць періодики [23, 1�190].

Книгами та періодикою з діаспори також поповнюють�ся сільські бібліотеки. Так, Василь Ковальчук, який прожи�ває в Канаді, ще юнаком покинув рідне село Фашівка (Тер�нопільщина), але ніколи не забував про нього. Нещодавновін надіслав сільській бібліотеці десятки книг з літературо�знавства, історії діаспори, художні твори. Найбільшою попу�лярністю серед читачів користуються праці М. Гордієнка„Рейд УПА”, Ю. Борця�Чумака „Рейд без зброї. УПА на Захо�ді”, В. Макара „Бойові друзі. Збірка спогадів ОУН”, науково�літературний місячник „Визвольний шлях”, альманах „ГомінУкраїни”, поезії Ліни Костенко, діаспорних письменників О. Лисяка, Ю. Тиса, М. Дмитренко та ін. Вдячні односельціназвали свою бібліотеку іменем Василя Ковальчука [24, 13].

Влітку 1994 р. у с. Домаморочі, що біля Тернополя, по�бували Степан Ониськів з дружиною Катериною. Вони при�їхали в рідне село з Торонто на місячний відпочинок. Сільсь�кій бібліотеці подружжя Ониськів подарувало 12 томів „Літо�пису Української Повстанської Армії” [25, 8]. Тепер мешка�нці Домамороч та його околиць зможуть вивчати правдиву,героїчну історію рідного краю, своїх земляків, які полягли в1941�1945 рр. за волю України.

Не забувають наші співвітчизники і про навчальні за�клади Тернопільщини. Зокрема, чотири пакунки з англомо�вними книжками, журналами та довідковими матеріаламибули вислані Канадським Інститутом Українських Студій добібліотеки Тернопільської академії народного господарства,щоб забезпечити початковий запас читального матеріалудля студентів [26, 6].Б

ІБЛ

ІОТ

ЕЧ

НА

УК

РА

ЇНІК

А

1’2006 (31) 20

Особливим благодійником бібліотек незалежної Укра�їни є Канадське товариство приятелів України з осередком уТоронто. У рамках проекту “Відродження” товариство спри�яє процесам відродження і розвитку української свідомості,духовності та культури, зокрема, відкриттям мережі канад�сько�українських бібліотек та передачею книжкових колек�цій у різні установи України. Ініціаторами та співзасновника�ми даного проекту стали добре відомі в Україні Степан Гор�лач, Микола Колодка, Ярослав Семчишин, Марія Фішер�Слиж та Іван Кузик. Вони незмінно займаються всіма органі�заційними питаннями, особисто перебирають увесь книж�ковий потік, який звідусіль привозять і надсилають в буди�нок фірми „Міст” у Торонто. Адже, не все варте того, щобйого пересилали в Україну. Тим більше, що це дуже дорогезадоволення – пересилати книжки з Канади в Україну, томувони відбирають найцінніші. Зауважимо, що найбільші сумидля перевезення книг в Україну надходять від українськогоблагодійника з Торонто Станлі Пітерсона (він же Богдан Па�тик) [17, 98].

Суть проекту полягає в тому, щоб дати можливістьукраїнським читачам ознайомитися з книгами та періоди�кою, виданими в діаспорі.

На початку роботи проекту в Україну було вислано 50тис. книг і журналів, половина з яких знаходиться у бібліоте�ці при Луганському державному педагогічному інституті, арешту доставлено до Києво�Могилянської академії, Прав�ничої фундації, Інституту державного управління в Києві,Київського педагогічного інституту, Національного музею іс�торії України в Києві, інших установ міст Полтави та Лугансь�ка [27, 1].

А з 1993 р. товариство інтенсивно зайнялося створен�ням в Україні цілої мережі бібліотечних центрів. Так, у вере�сні 1993 р. відбулося відкриття “Бібліотеки канадсько�укра�їнського центру” при Донецькій ОУНБ ім. Н.К. Крупської.Надаючи цій події державного значення, до Донецька при�був посол Канади в Україні Франсуа Матіс та, на той час, за�ступник міністра культури України Валерій Кравченко, щобособисто взяти участь у відкритті центру. Також надійшла ві�тальна телеграма від Президента України, в якій зазначало�ся, що “створення престижного міжнародного закладу спри�ятиме зміцненню дружніх контактів між Україною і Канадоюта збагатить духовно наші держави” [28, 8�9].

Ця бібліотека є дійсно унікальною, бо тут зібрані дру�ковані цінності виключно української діаспори, які виданопоза межами України, а також англомовна література. Се�ред них енциклопедичні видання – “Британіка” (24 т.), “Ка�нада” (10 т.), “Україна” (6 т.), “Американська енциклопедія”(14 т.) та ін. Основу фонду українських книжок становлятьдослідження з історії України, літературознавства, мово�знавства, художня література, книги з філософії, теології,економіки, історії культури, мистецтва, музики тощо.

Англомовна частина фонду нараховує понад 14 тис. ви�дань і вражає своєю різноплановістю [29, 79]. Немає такої га�лузі знання, з якої б тут не було представлено літературу.Особливої уваги сьогодні заслуговують книги з економіки,бізнесових справ. Це справжній скарб у час переходу до ри�нкових умов. Саме тому лише за перші 20 днів роботи біблі�отеки читачам уже було видано більше 2 тис. книг.

Успіхи Канадського товариства приятелів України –безперечні, адже їм вдалося відкрити дванадцять таких ду�ховних осередків: у Луганську, Донецьку, Дніпропетровсь�ку, Харкові, Одесі, Сімферополі, Чернігові, Сумах, Севасто�полі, Полтаві, Мелітополі, Черкасах. Переважно вони діютьпри обласних бібліотеках.

Значна кількість переданих літературних цінностей свід�чить, перш за все, про освіченість і високий інтелектуальнийрівень зарубіжних українців, оскільки вони, як представникиеліти суспільства, усвідомлюють роль і значення духовногонадбання – книг, що сприятимуть культурному розвитку тапідвищенню освітнього рівня їхніх земляків також.

Отже, можна стверджувати, що внесок благодійників зукраїнської діаспори в цілому, і зокрема діаспори Канади такраїн Латинської Америки, в духовний розвиток незалежноїУкраїнської держави дуже вагомий. Важко, а точніше немо�жливо, порахувати кількість друкованих одиниць, які зайня�ли почесні місця в книгозбірнях та установах України. Їх сот�ні тисяч, а значення для наших людей – колосальне. Це над�бання стане невичерпною криницею, з якої вічно черпатимебезцінні скарби все українство.

Список використаної літератури та джерела1. Максимова Є. Історія формування фондів Львівської наукової

бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України (1940�2000 рр.) // ЗапискиЛьвівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Л. – 2002. – Вип. 9/10. – С. 111.

2. Архів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Націо�нальної академії наук України (далі – ЛНБ ім. В. Стефаника). – 1993. –Канцелярія. Листування з міжнародних питань. – Папка 1. – С.1�2.

3. Максимова Є. Історія формування фондів Львівської науко�вої бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (1940�2000 рр.) // За�писки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Л. – 2002. – Вип. 9/10. – С. 112.

4. ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ комплектування. Інвентарнакнига № 128. Книга сумарного обліку 2, № 380. – С. 121�215.

5. ЛНБ ім. В. Стефаника. Архів відділу комплектування. Листу�вання з питань комплектування іноземної літератури. – 1995.

6. Наукова бібліотека Львівського національного університетуім. І. Франка (далі – НБЛНУ ім. І. Франка). – Акт прийому�передачі№ 633. – 1992. – Вересень. – С. 1�3.

7. НБЛНУ ім. І. Франка. – Акт прийому�передачі № 641. – 1992. –Жовтень. – С. 1�4.

8. НБЛНУ ім. Франка. – Акт прийому�передачі № 1127. – 1996. –Листопад. – С. 1�2.

9. НБЛНУ ім. І. Франка. – Акт прийому�передачі № 1215�1370. –1998. – Листопад – Грудень. – С. 7�9.

10. Гладилович А. До Львова прибув з Канади рідкісний примі�рник „Енеїди” Івана Котляревського // Гомін України (Канада). –2004. – 19 лип. – С. 9.

11. Цвик Г. “Врожайне” літо діаспорної бібліотеки // За віл.Україну. – 1996. – 13 серп. – С. 3.

12. Чавага К. Духовні скарби діаспори // Шлях перемоги. –1996. – 18 серп. – С. 2.

13. Рудик Л. Бібліотека літератури української діаспори // По�ст�Поступ. – 1993. – 6�12 лип. – С. 3.

14. Гайдамашко А. Книги КІУС передано до Інституту дослі�джень української діаспори // Гомін України (Канада). – 2004. – 11квіт. – С. 20.

15. Макар Ю., Макар Л. З Україною в серці. – Чернівці: Букрек,2003. – С. 60.

16. Там само. – С. 20. 17. Слабошпицький М. Не загублена українська людина. – К.:

Ярославів Вал, 2004. – С. 123. 18. ЛНБ ім. В.Стефаника. Відділ комплектування. Книга сумар�

ного обліку № 105. Подарунки М. Бігуса. – С. 30. 19. Базелюк М. Я свого життя не змарнував // Гомін України

(Канада). – 1995. – 30 берез. – С. 4.20. Меценат, який не відмовився бути українцем: Петро Яцик у

спогадах сучасників: Ст., відгуки та інтерв’ю видат. благодійника йгромад. діяча / Ред�упоряд.: М. Слабошпицький, М. Сорока. – К.:Ярославів Вал. – 2002. – С. 181�182.

21. Довідкова бібліотека Тернопільського обласного архіву. –Реєстраційна книга поступлення літератури № 3.

22. Там само. – Реєстраційна книга поступлення літератури № 4.23. Обласна універсальна наукова бібліотека м. Тернополя. –

Реєстраційна книга поступлення літератури № 5. – С. 1�190. 24. Гаврилишин Н. Для сільської бібліотеки // Гомін України

(Канада). – 1999. – 26 квіт. – С. 8. 25. Онисько Г. Приклад для наслідування // Гомін України

(Канада). – 1994. – 23 лют. – С. 8. 26. Фундація розвитку науки в Україні // Бюл. Канад. ін�ту

українських студій. – 1995. – Осінь. – С. 6. 27. Пригорницький Ю. Торонто – Східній Україні // Літ. Украї�

на. – 1994. – 13 січ. – С. 1. 28. Торонто – Східній Україні // Новий шлях (Канада). – 1994. –

Ч. 50. – 17 груд. – С. 8�9. 29. Башун О. В. Фандрейзинг, або Мистецтво збирання кош�

тів / Донец. ОУНБ; Ред. Ю.О. Лебедєва. – Донецьк, 1998. – С.79.

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А У

КР

АЇН

ІКА

1’2006 (31) 21

ЖЕ багато років Національна парламентська бі-бліотека України плідно співпрацює з Канадсь-ким Товариством Приятелів України (КТПУ) вТоронто. Завдяки йому, ще в 1998 році було

розпочато спільний проект, фінансований урядом Ка-нади, з метою інформаційної, дослідницької та аналі-тичної підтримки народних депутатів України. Ре-зультатом цієї співпраці стало відкриття Канадсько-

українського парламе-нтського інформацій-ного центру при біб-ліотеці у 2000 році,який активно розвива-ється, інформаційнозабезпечуючи законо-давчий та державотво-рчий процеси в нашійдержаві.

У рамках цьогопроекту почали ство-рювати унікальну БД„Політика і політики удзеркалі періодичнихвидань України”, об-сяг якої сьогодні скла-дає понад 120 тис. біб-

ліографічних записів. У серпні 2005 року у Бібліотеці відбулася цере-

монія вручення меценатом, членом дирекції КТПУ,головою програми “Проект Крим” доктором МарієюФішер-Слиж найновішої програми комп’ютерного за-безпечення “In Magic”. У церемонії брали участь та-кож віце-президент КТПУ Марґарета Шпір та дирек-тор проекту Канадсько-українського парламентсько-го інформаційного центру Леся Шимко.

“In Magic” – це справді унікальний, цінний дар,завдяки якому користувачі можуть здійснювати он-лайновий пошук інформації, в т. ч. повнотекстової.Адже ця найновіша версія спеціалізованої комп’ютер-ної програми дає можливість бібліотекам та іншим ін-ституціям вносити, зберігати та надавати необмеже-ний доступ користувачам до більш як 1 млн. першо-джерел.

Тепер завдяки цій програмі користувачі Бібліоте-ки матимуть можливість отримувати в електронномуформаті повні тексти статей із 44 центральних пері-одичних видань України та трьох регіональних газетКриму. “In Magic” підтримує українську мову, а та-кож дозволяє працювати з багатьма іншими мовами.

Завдяки програмі значно поповнилися вже існу-ючі БД Бібліотеки, розширено сервісні послуги, збі-

льшено потуж-ність та покраще-но електронне обслуговування народних депутатів,політиків, дослідників, студентів – всіх користувачів,які одержали необмежений доступ до потужногоджерела інформації, використовуючи як знаряддянайсучаснішу технологію.

Генеральний директор НПБ України Т. Вилегжа-ніна, провідні спеціалісти, бібліотекарі, інші праців-ники привітали пані Марію Фішер-Слиж та представ-ників КТПУ. Від імені усіх працівників їй було висло-влено щиру вдячність та вручено Почесну грамоту. Усвоєму слові гостя з Канади підкреслила, що новапрограма допоможе покращити послуги та розши-рить коло користувачів бібліотеки, стане основоюукраїнознавчих досліджень. Вона також зауважила,що вважає розвиток української мови пріоритетним,а тому надає свою підтримку саме таким проектам.

Запрошуємо всіх відвідати електронну сторінкуНаціональної парламентської бібліотеки України заадресою nplu.org.

ПППП АААА РРРР ТТТТ НННН ЕЕЕЕ РРРР СССС ТТТТ ВВВВ ОООО ....СССС ПППП ІІІІ ВВВВ РРРР ОООО ББББ ІІІІ ТТТТ НННН ИИИИ ЦЦЦЦ ТТТТ ВВВВ ОООО

ЦІННИЙ ДАРУНОК КАНАДСЬКИХ ДРУЗІВ

УУУУЛ. Груніна, М. Шпір

Т. Вилегжаніна вручає Почесну грамоту М. Фішер-Слиж

Короткий життєпис д�ра Марії Фішер�Слиж

Д-р Марія Фішер-Слиж – лікар-педіатр, довголітнійчлен управи Українського лікарського товариства Північ-ної Америки (УЛТПА) у Чикаго. Вона також була головоюУЛТПА в Торонто (Канада). Д-р Фішер-Слиж очолювалаТовариство приятелів академічної гімназії у Львові.

Сьогодні пані Марія є членом управи Канадського то-вариства приятелів України, Ліги українських меценатів уКиєві та Наукового товариства ім. Шевченка у Нью-Йоркута Торонто.

Пані Марія Фішер-Слиж народилася в 1922 році у ро-дині Адольфа та Ольги Слиж. Дитинство провела разом іздвома сестрами та двома братами в княжому городі Белзі(Німеччина). У 1933 році вся родина переїхала до Львова,де Марія навчалась в українській академічній гімназії, за-снованій у 1784 р. 1940 року родина змушена була покину-ти Львів і повернутися до м. Белзи. Того ж року Маріяотримала атестат зрілості в українській гімназії у Хелмі(Польща).

У ході подальшої воєнної хуртовини Марія опиниласяу Мюнхені, де закінчила медичний факультет в університе-ті Людвига Максиміліана.

У 1950 році стала доктором медичних наук і разом зродиною емігрувала до США. Була приватним дитячим лі-карем у штаті Іллінойс. Після смерті чоловіка пані Фішер-Слиж переїхала до Канади і зараз мешкає у місті Торонто.

Д-р Марія Фішер-Слиж є фундатором гуманітарних таосвітніх проектів в Україні, особливо тих програм, що під-тримують виховання молоді, відродження вільноїпреси, української духовності та культури.

1’2006 (31) 22

ЬОГОДНІ наше суспільство переосмислює роль імісце бібліотек, які воно створило і утримує. Усвою чергу і бібліотеки переосмислюють свою мі-сію й завдання на шляху служіння новому суспіль-

ству.Одним із найважливіших пріоритетів бібліотечної

політики нашої держави в останні роки є інформатизація.Безперечно, бібліотеки, володіючи великими інформацій-ними ресурсами, активно впливають на процеси розвиткуекономіки, науки, освіти, культури й неухильно підвищу-ють свою значущість для суспільства в цілому, і зокремасвого регіону, громади.

Забезпечення вільного доступу людини до інформа-ції проголошується однією з найголовніших функцій біб-ліотек у Законі України „Про бібліотеки і бібліотечнусправу”. Раніше таке завдання перед бібліотеками не ста-вилось і було так чітко сформульовано саме в останні ро-ки. Його виконання є надзвичайно складною справою івимагає величезних матеріальних вкладень, переглядуставлення суспільства до бібліотек, а з боку самих бібліо-тек – подолання багатьох стереотипів укоріненої у нас те-орії і практики.

Особливу роль у реалізації прав громадян на вільнийдоступ до інформації відіграють публічні бібліотеки. Цепояснюється унікальним поєднанням ресурсів, послуг таіндивідуальної підтримки, що надаються користувачам.Саме публічні бібліотеки забезпечують прямий і постій-ний доступ до інформаційних ресурсів для різних катего-рій користувачів. В умовах обмежених можливостей дляпридбання книг, інших носіїв інформації вони стають єди-ним джерелом доступу до них для малозабезпечених ка-тегорій громадян, відкриваючи можливість задоволеннянаукових та освітніх інтересів, професійного вдоскона-лення, цивілізованого дозвілля.

Публічна бібліотека зрівнює прірву між інформацій-но багатими та інформаційно бідними людьми, виконую-чи цим також функцію соціального захисту населення.Ось чому розвиток публічних бібліотек нашого міста ставодним із пріоритетних напрямів діяльності органів куль-тури Київської міської держадміністрації на найближчіроки. Мережа цих закладів є вагомою часткою бібліотеч-ного простору міста. До неї входять 138 бібліотек.

Публічна бібліотека (ПБ) ім. Лесі Українки для доро-слих, міська спеціалізована молодіжна бібліотека „Моло-да гвардія” та Центральна міська бібліотека (ЦМБ) ім. Т.Г. Шевченка для дітей підпорядковані Головномууправлінню культури, мистецтв та охорони культурноїспадщини Київської міської держадміністрації.

Бібліотеки об’єднані в ЦБС у рамках 10 адміністра-тивно-територіальних районів. Враховуючи той факт, щоКиїв є багатонаціональним містом, створено спеціалізова-ні бібліотеки єврейської, польської, туркменської літера-тури, літератури тюркських народів. Відповідно до угодміж урядом Москви та Київською міською держадмініст-рацією, бібліотеку ім. О.С. Пушкіна визначено головноюкнигозбірнею російської громади міста. Вона найбільш

повно комплек-тує фонди ро-сійською літературою.

Для виконання своїх складних функцій бібліотекам,як інформаційним центрам, потрібні добре укомплектова-ні фонди, нові технології і високопрофесійні спеціалісти.Для бібліотек Києва, як і всієї України, дуже важливим єпоповнення фондів літературою на різноманітних носіяхінформації з історії, науки, культури та мистецтва, доку-ментами про видатних діячів, імена яких з різних причинбуло викреслено з пам’яті нашого народу.

У структурі ПБ ім. Лесі Українки в 1991 році створе-но відділ зарубіжної україніки. Його фонди поповнювали-ся через Національну комісію з питань повернення вУкраїну культурних і духовних цінностей, фонд „Сейбр-Світло”. Деякі колекції книг передавалися посольствамизарубіжних країн, благодійними фондами та окремимигромадянами.

Особливо цінні зібрання зберігаються у відділі мис-тецтв, зокрема приватні колекції книг Сергія Лифаря, Ві-ктора Китастого та ін., рідкісні видання з різних видів ми-стецтв, музичні твори на компакт-дисках тощо.

Формування фондів публічних бібліотек м. Києваздійснюють ПБ ім. Лесі Українки та ЦМБ ім. Т.Г. Шевче-нка для дітей. Сьогодні в нашій країні дискутується пи-тання доцільності централізації мережі публічних бібліо-тек. Проте я переконана, що централізоване комплекту-вання та бібліотечне опрацювання документів для бібліо-тек міста має ряд переваг:

–––– завдяки єдиній політиці їхнього формування якєдиного фонду міста, фонди всіх публічних бібліотек пла-ново поповнюються;

–––– кошти використовуються раціональніше, що за-безпечує більш широкий репертуар документів (12-14тис. назв на рік);

–––– забезпечуються фаховий рівень обліку та науковеопрацювання документів, висока культура ведення ката-логів в усіх бібліотеках міста.

І, головне, централізоване опрацювання документівдає можливість вести зведений електронний каталог но-вих документів, що надходять до всіх публічних бібліотекміста, який започатковано 1992 року. До нього є цілодобо-вий доступ в Інтернеті. Це створює умови для оперативно-го пошуку джерел в єдиному фонді публічних бібліотек мі-ста.

На виконання постанови Кабінету Міністрів Українивід 01.07.2002 р. № 900 „Про затвердження Програми по-повнення бібліотечних фондів на період до 2005 року”розроблено відповідну міську програму, котра фінансу-ється централізовано з міського бюджету (78% від при-йнятих в Україні нормативів). У процесі відбору докумен-тів для фондів беруть участь спеціалісти всіх ЦБС міста.

Крім бюджетних коштів, залучаються додаткові дже-рела фінансування. Більшість депутатів Київради виділя-ють кошти зі власного ліміту на поповнення фондів біблі-отек свого виборчого округу. До фондів публічних бібліо-

РОЛЬ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК М. КИЄВА У СТВОРЕННІ ЄДИНОГОІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

СССС УУУУ ЧЧЧЧ АААА СССС НННН ЕЕЕЕІІІІ НННН ФФФФ ОООО РРРР ММММ АААА ЦЦЦЦ ІІІІ ЙЙЙЙ НННН ЕЕЕЕ

СССС ЕЕЕЕ РРРР ЕЕЕЕ ДДДД ОООО ВВВВ ИИИИ ЩЩЩЩ ЕЕЕЕ

СССС Л. Ковальчук

1’2006 (31) 23

тек надходять також видання, профінансовані міськоюдержадміністрацією, комплекти друків від видавництв,книги авторів та користувачів.

До послуг користувачів – художня і навчальна літе-ратура, документи з питань економіки та права тощо, по-внотекстові електронні бази даних.

Останнім часом велика увага приділяється форму-ванню фондів документів іноземними мовами, посібника-ми на допомогу їхньому вивченню. У відділі літературиіноземними мовами є можливість перегляду фільмів різ-ними мовами.

У відділі мистецтв працюють домашній кінотеатр,медіатека. В усіх відділах обслуговування ПБ ім. ЛесіУкраїнки, ряді інших публічних бібліотек міста є доступдо світових інформаційних ресурсів через Інтернет.

Володіючи багатим потенціалом ресурсів, орієнтова-них на задоволення інформаційних потреб киян, муніци-пальних служб міської інфраструктури, бібліотеки нама-гаються зайняти достойне місце в інформаційному прос-торі міста.

Проте досягнення цієї мети вимагає розв’язання ці-лого комплексу завдань і, перш за все, створення сучас-ної автоматизованої інформаційно-бібліотечної системипублічних бібліотек міста з використанням найсучасні-ших інформаційних технологій на базі відповідного техні-чного і програмного забезпечення та системи телекомуні-кацій. Обслуговування сучасних інформаційних системпотребує особливої професійної підготовки персоналу.Підвищуються і вимоги до безпеки бібліотек через екс-плуатацію цінних технічних засобів. Створення нових ви-дів інформаційного сервісу вимагає суттєвого вдоскона-лення ресурсної бази мережі і всієї системи бібліотечно-го обслуговування.

Розв’язанню цих складних проблем сприяє комплек-сна програма „Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на2003-2006 роки”, що затверджена рішенням сесії Київра-ди. Започатковано її три роки тому з ініціативи Головногоуправління культури, мистецтв та охорони культурноїспадщини і розроблено Науково-дослідним інститутомсоціально-економічних проблем міста разом із науково-методичними центрами. Особливе місце у цьому докуме-нті відводиться формуванню інформаційних ресурсів біб-ліотек та впровадженню сучасних комп’ютерних техно-логій, навчанню та підвищенню фахового рівня бібліотеч-них працівників.

Завдяки фінансуванню програми з міського бюдже-ту у бібліотеках створено автоматизовані робочі місця,надається доступ користувачам до Інтернету.

Роботи з упровадження комп’ютерних технологій ви-конує група фахівців, створена при Головному управліннікультури, мистецтв та охорони культурної спадщини.

Зауважу, що відставання бібліотек у сфері інформа-ційного обслуговування суспільства, пов’язане із запіз-ненням у використанні сучасних інформаційних техноло-гій, може стати стратегічно небезпечним для майбутньо-го нашої держави, тому що буде гальмувати і зробить не-можливими, перш за все, наукові комунікації України ззарубіжними країнами.

Публічна бібліотека імені Лесі Українки м. Києва ви-значила свою місію, а виходячи з неї, – й основну мету тазавдання на найближчі роки. Вона почала розвиватись якзагальнодоступний інформаційний центр, вбачаючи од-ним із основних своїх завдань розширення для користува-чів шляхів отримання інформації.

Перші кроки з автоматизації зроблено в 1992 році,коли у структурі бібліотеки з’явився відділ нових техно-логій. Тоді перед колективом постало багато складнихпроблем: відсутність фінансування, державних стандар-тів, рубрикатора, словника ключових слів, відповіднихзнань і досвіду у спеціалістів бібліотеки.

Ми намагалися вивчити досвід зарубіжних країн.Двоє наших співробітників пройшли стажування в біблі-отеках США, ознайомилися з досвідом колег з Фінляндії,Угорщини, Великобританії, Ізраїлю. Ряд працівників по-стійно відвідує засідання англомовного професійного клу-бу на базі Дому Америки в Україні.

Великою школою з вивчення передових бібліотеч-них технологій була і є участь наших фахівців у міжнаро-дних кримських конференціях.

Бібліотечні працівники Києва проходять навчання зкурсу впровадження нових технологій на базі Центрубезперервної бібліотечної освіти при Державній академіїкерівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культу-ри і туризму України. Проте в цілому в публічних бібліо-теках м. Києва, як і всієї України, проблема кадрового за-безпечення є досить гострою.

Перші комп’ютери наша бібліотека отримала за ра-хунок грантів Посольства США в Україні, Міжнародногофонду „Відродження”, інших благодійних фондів.

Після вивчення ринку програмних продуктів зупини-лися на програмі „Алеф-500” фірми Exlibris (Ізраїль). Цефункціональна та сучасна система для бібліотек, яка базу-ється на міжнародних комунікативних стандартах, вонагнучка та проста у використанні. Програма підтримує ба-гатомовність, дозволяє працювати як у локальних, так іглобальній комп’ютерних мережах, має дуже гнучкий апа-рат наладки для її адаптації до потреб конкретної бібліоте-ки. Вона не обмежує користувача в кількості полів у доку-менті, в довжині поля, в числі повторів поля, в методах по-шуку документа в базі; дає змогу автоматизувати всі бібліо-течні процеси. Цим програмним продуктом користуютьсябібліотеки 52 країн світу (1 300 бібліотек та консорціумів).

Парк технічних засобів ПБ ім. Лесі Українки склада-ється з 92 персональних комп’ютерів та двох серверів –Alpha ДЕК-2000 АХР та Alpha-Server DS 20 Є (Compag).

Для користувачів організовано 19 АРМів в Інтернет-центрі та у відділах обслуговування за рахунок коштів,отриманих від Посольства США в Україні та Київської мі-ської держадміністрації на реалізацію проекту „LEAP”.

ПБ ім. Лесі України надає доступ своїм користува-чам до власних електронних баз даних. Її електронний ка-талог включає сьогодні близько 200 тис. записів. До по-слуг користувачів і повнотекстові електронні бази даних:„Ліга: Закон”, „Столиця”, „EBSCO” (англомовна) та уні-версальні бази російських і українських періодичних ви-дань фірми East View Information Services.

База „Закон” надає доступ до текстів законів Верхо-вної Ради України, указів Президентів України, постановКабінету Міністрів України. Її нова версія „Ліга: Закон”забезпечує миттєвий контекстний пошук та дозволяє ко-ристувачам працювати з текстами документів, перевіре-них Міністерством юстиції України для занесення до Дер-жавного реєстру.

Повнотекстова електронна база „Столиця” надає до-ступ користувачам до текстів рішень сесії Київради тарозпоряджень голови міської держадміністрації.

Доступ до законодавчих баз даних і законодавчих до-кументів на традиційних та нетрадиційних носіях інфор-С

УЧ

АС

НЕ

ІН

ФО

РМ

АЦ

ІЙН

Е С

ЕР

ЕД

ОВ

ИЩ

Е

1’2006 (31) 24

мації забезпечує прозорість рішень органів влади всіх рі-внів і, безперечно, сприяє демократизації суспільства, ак-тивізації участі громадян у громадському житті, управ-лінні державою.

Публічні бібліотеки, як правило, фінансуються з мі-сцевого бюджету, тому матеріальне забезпечення і роз-виток цих закладів залежать від того, наскільки задоволе-ні їхніми послугами населення та місцеві органи влади.Бібліотеки міста намагаються працювати в тісному кон-такті з місцевими владними структурами, депутатами іякнайшвидше задовольняти їхні інформаційні потреби,

налагоджувати партнерські стосунки, а не виступатитільки в ролі прохачів.

Ми розуміємо, що публічним бібліотекам у системісоціальних інститутів сьогодні належить одна з ключо-вих ролей у формуванні інформаційного суспільства налокальному рівні. Для виконання такого відповідальногозавдання слід багато чого змінити в публічних бібліоте-ках – від їхніх функцій до технологій. Поетапно ми цимзаймаємося. Такі зміни дозволять публічним бібліотекамКиєва ввійти у світовий інформаційний простір.

середини 1990-х років у житті українського сус-пільства відбулися кардинальні зрушення, щовплинули не лише на зміст діяльності, але й нажиттєздатність кожної конкретної бібліотеки. В

умовах перехідного періоду не тільки змінювались економі-чні, соціальні засади суспільства, а й зростали його інформа-ційні потреби. Бібліотеки, як соціальні установи, змушенібули визначати нову стратегію діяльності відповідно до про-цесів, що відбувались у країні, і все це за відсутності якісноїматеріально-технічної бази, потрібних інформаційних ре-сурсів та достатньої підготовки бібліотечних спеціалістів.

Ці зміни торкнулись і ЦБС Оболонського району м. Києва, яку очолює Центральна районна бібліотека ім. О.С. Пушкіна. Відомо, що динамічний розвиток будь-якої бібліотеки, формування її позитивного іміджу у влад-них структур та населення, створення у колективі відчуттявпевненості в майбутньому не можуть виникнути самі пособі. Важливим етапом є визначення місії ЦБС, а засобомреалізації завдань, згідно з нею, – окреслення стратегії розвитку, що передбачає ряд організаційних заходів:

–––– реструктуризацію (зміни організаційної структурибібліотеки або бібліотечної системи);

–––– реінжиніринг (перебудова технологічних процесівза допомогою нових інформаційних та телекомунікаційнихзасобів);

–––– підвищення професійної майстерності працівниківбібліотек.

Методом стратегічного управління і неодмінною умо-вою реалізації інноваційних програм є організаційне проек-тування. В 2001 році ЦРБ ім. О.С. Пушкіна розробила“Проект мережевої інтеграції ЦБС Оболонського ра�йону м. Києва”. Він був спрямований на якісну перебудо-ву роботи бібліотек, що вимагало від працівників цих закла-дів ретельного аналізу власної роботи, з’ясування її силь-них та слабких сторін, перегляду традиційного баченняокремих процесів. Це допомогло виявити внутрішні ресур-си, визначити нові напрями діяльності. Великою мірою до-поміг досвід зарубіжних колег – бібліотекарів Росії, Євро-пи та США, який ми намагалися перенести на українськепідґрунтя, оптимально пристосувати до існуючих умов. Упроцесі роботи накопичувався і власний досвід організації

інформаційно-біблі-отечного сервісу,яким ми хочемо, усвою чергу, поділитися з українськими фахівцями.

Метою проекту стало створення єдиної мережі інфор-маційних служб публічних бібліотек Оболонського районута забезпечення доступу користувачів до світових інфор-маційних ресурсів. А основним ккррееддоо у роботі – максимумкреативу не лише в розробці самого проекту, а, головне, –в його реалізації.

Методологічна платформа проекту базується на:–––– ідентичності – вивченні та аналізі існуючого дос-

віду, адаптації до процесів, характерних для наявного спо-живчого ринку;

–––– інтегрованості та модульності програмного забезпечення;

–––– технологічності – розробці єдиної технології авто-матизації бібліотечних процесів: технологічних, бібліотеч-ного обслуговування, інформаційного забезпечення та уп-равління;

–––– однократності – дотриманні принципу однора-зового оброблення та збереження інформації при багатора-зовому використанні;

–––– удосконаленні управління та моніторингу –збиранні та аналізі даних, узагальненні отриманих резу-льтатів для подальшої якісної реалізації проекту.

ЦЦіілляяммии ппррооееккттуу ввииззннааччеенноо:–––– створення єдиної інформаційно-аналітичної слу-

жби, застосування вебліографії;–––– формування краєзнавчої бази даних;–––– ведення єдиного електронного каталогу;–––– ретроспективне каталогізування;–––– розробку та підтримку веб-сайту ЦБС Оболонсько-

го району;–––– обслуговування користувачів бібліотек у режимі

он-лайн;–––– упровадження єдиного читацького квитка для ко-

ристувачів публічних бібліотек району;–––– створення аналітичної служби для збирання,

аналізу та узагальнення даних бібліотечної статистики;–––– підвищення кваліфікації фахівців бібліотек;

ПРОЕКТ МЕРЕЖЕВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЦБС ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА:ДОСВІД РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

ЗЗЗЗ

ЦБС Оболонського району – одна з найбільших у м. Києві. У районі з майже 300 тис.населення діють 6 бібліотек для дорослих та для дітей

Н. Людвік

СУ

ЧА

СН

Е І

НФ

ОР

МА

ЦІЙ

НЕ

СЕ

РЕ

ДО

ВИ

ЩЕ

251’2006 (31)

–––– формування інформаційної грамотності ко-ристувачів;

–––– створення асоціації користувачів АІБС МАРК-SQL;–––– модернізацію підрозділів бібліотек ЦБС;–––– забезпечення бібліотек сучасним технічним облад-

нанням.Першими кроками в реалізації проекту стали: –––– створення команди професіоналів-однодумців,

команди, готової до постійного оновлення знань, до впро-вадження інновацій;

–––– перетворення у внутрішній структурі ЦРБ ім. О.С. Пушкіна – реорганізація традиційних відділів унові, з новою бібліотечною ідеологією (формування ін-формаційних ресурсів з сектором по роботі з базами даних,інформаційно-аналітичної та маркетингової роботи та ін.);

–––– розробка і узгодження інструктивно�регламен�туючої документації (положення про АІБС, про відділита сектори, посадові інструкції);

–––– створення нормативно�методичної докумен�тації (положення про базу даних “Читач”, про електрон-ний каталог з додатками щодо методики заповненняоблікових форм, про базу даних “Оболонь” тощо);

–––– реалізація авторської програми “Школатренерів”, що передбачає курс підвищення кваліфікаціїпрацівників (з урахуванням диференціації бібліотечнихспеціальностей) та різноманітні форми їхньої атестації.

Втілення мети і завдань проекту відбувається за допо-могою автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи“МАРК-SQL” (розробник – “Информсистема”, Москва,Росія). На її основі здійснюється формування електронногокаталогу, забезпечуються інформаційні потреби користува-чів, відбувається ряд суто внутрішніх бібліотечних проце-сів: видача читацького квитка, ведення статистичногообліку, відстежується та аналізується інформація для ма-ркетингових пропозицій, реалізуються функції МБА таЕДД.

Під час реалізації проекту необхідно було оперативновирішувати проблеми, з якими стикалися бібліотеки. Пе-рша – виникла під час створення єдиного електронногокаталогу. Так, до кожної ЦБС м. Києва входять бібліотекидля дорослих і для дітей. На дві провідні міські бібліотеки –Публічну бібліотеку ім. Лесі Українки та Центральну місь-ку бібліотеку ім. Т.Г. Шевченка для дітей покладено функ-ції методичного забезпечення та централізованого комп-лектування, відповідно, книгозбірень для дорослих та для дітей міста. Ці бібліотеки застосовують різні форми облікукнижкового фонду (актова система обліку у бібліотеках для дорослих та обліковий каталог у бібліотеках для дітей),кожна з них окремо формує електронний каталог дляпідвідомчих бібліотек, використовуючи при цьому різнепрограмне забезпечення, відповідно, “АLEF” та “МАРК-SQL”, з різними методичними підходами до опису та ін-дексування, формування бібліографічних записів. Такаситуація ускладнює створення єдиного електронного ката-логу ЦБС району, коли злиття баз даних двох центральнихбібліотек унеможливлено. Особливо це стосується інвента-рного номера – однакового для бібліотек для дорослих тадля дітей. Над розв’язанням цієї проблеми почали працю-вати методичні центри. Однак поки що кожна ЦБС, що прямує шляхом інформатизації, створює власний електрон-ний каталог і, на жаль, дублює вже зроблену міськими цен-трами роботу з оброблення нових надходжень.

Було переглянуто і роботу з бібліографічного опрацю-вання періодичних видань. Стало зрозумілим, що немає се-нсу власноруч розписувати періодику, коли можна скорис-татися БД бібліотек – методичних центрів. Так, ми корис-

туємося БД Національної парламентської бібліотеки Украї-ни, Національної бібліотеки для дітей, ПБ ім. Лесі Українким. Києва.

Сьогодні набагато більше уваги приділяється створен-ню краєзнавчої БД, де акумулюються та зберігаються ма-теріали місцевої влади, архів документів, розвідки краєзна-вців.

Почала діяти БД “Читач”. На 01.01.2005 року вонавключала інформацію про 15 тис. користувачів бібліотекОболонського району. На основі введених даних здійсню-ється маркетинговий аналіз читацького складу за гендерни-ми, віковими ознаками, за соціальним станом, місцем про-живання та навчання, вивчаються інтереси користувачів таін. У подальшому ці дані використовуються для покращан-ня роботи з користувачами: при визначенні політики фор-мування фондів та передплати періодики; формуванні веб-ліографічних списків, у видавничій діяльності, плануваннімасових заходів тощо.

Сьогодні до послуг користувачів у читальному заліЦРБ ім. О.С. Пушкіна – 5 Інтернет-місць.

Реалізація проекту була б неможливою без змін у кад-ровій політиці. Її провідними напрямами стали: добір фахів-ців та раціональне використання кадрового потенціалу; під-вищення професійного рівня співробітників, стимулюванняїхньої ініціативи.

“Школа тренерів”, що існує в межах проекту, включаєпоетапне вивчення: прикладного програмного забезпечен-ня загального призначення, зокрема інформаційно-лінгвіс-тичного забезпечення АІБС, сучасних бібліотечних техно-логій; автоматизованого обслуговування користувачів; ін-формаційного пошуку в електронному режимі тощо. На-вчання у школі дало свої результати: створено команду тре-нерів за окремими напрямами діяльності. Працівниками бі-бліотеки розроблені та використовуються електронні фор-ми бібліотечної статистики, на основі власного досвіду під-готовлено методичні рекомендації, готуються вебліографіч-ні списки, діють навчальні групи для користувачів, проведе-но презентації для бібліотечних фахівців міста та представ-ників міжнародної бібліотечної спільноти.

Успішне впровадження проекту ми вбачаємо у насту-пному:

–––– створенні об’єднаного Центру інформатизації публі-чних бібліотек міста, як для дітей, так і для дорослих, щостав би дієвим методично-координаційним та навчальнимосередком з вивчення та впровадження інформатизації, фу-нкціонування АІБС;

–––– узагальненні досвіду впровадження Інтернет-те-хнологій, веденні єдиної державної статистики обліку кори-стувачів Інтернету, віртуальному обслуговуванні;

–––– удосконаленні комп’ютерної лінгвістики – забез-печенні єдиного режиму пошуку в електронних каталогах,незалежно від АІБС, в яких їх було створено;

–––– дотриманні форматів та уніфікації лінгвістичногозабезпечення.

Комплексний, системний підхід до впровадження ін-новацій вивів бібліотеки Оболонського району на новийступінь розвитку. Це подобається і користувачам, і біблі-отекарям. Легко та приємно працювати у колі однодумців.Ми докладаємо максимум зусиль та будемо в подальшомудбати про те, щоб змінювати діяльність бібліотек на краще.Наша команда прагне досягти своєї мети, адже обрала сво-їм девізом слова: “Через бібліотеку – до духовної доско-налості!”.

СУ

ЧА

СН

Е І

НФ

ОР

МА

ЦІЙ

НЕ

СЕ

РЕ

ДО

ВИ

ЩЕ

1’2006 (31) 26

АМ’ЯТНІ книжки губерній – це узаг-альнений тип видання, яке розповсюдж-увалося губернськими статистичними ком-ітетами практично по всій території Ро-

сійської імперії (у тому числі й в Україні ) з XVІІІ століття по 1917 рік. Одне з перших визначень пам’ятних книжок наводиться в енциклопедичномусловнику Брокгауза й Ефрона [т. ХХІІа (т. 44), с. 675]:«...род адрес-календарей и справочных книг, в которыхнередко содержатся и статьи по истории, географии, статистике, этнографии, флоре, фауне и пр., каса-ющиеся данного края».

Історія пам’ятних книжок бере свій початок уXVIII столітті. У 1724 році було засновано Санкт-Пете-рбурзьку академію наук, якій було надано виключнеправо на видання довідників календарного типу.Вперше цим правом Академія скористалась у 1727році, після чого академічні календарі виходили щорічнодо 1869 року. З 1770 року вони почали називатися мі-сяцесловами. У додатках до них іноді містилисянаукові статті з астрономії, метеорології, фізики, географії, історії, статистичні огляди. Ці виданнямали, в основному, просвітительське значення.

Санкт-Петербурзька академія наук ревно охороня-ла свій привілей на видання календарів. Хоча на по-чатку XIX століття вони видавалися невеликимнакладом. В окремих провінціях вони зовсім не про-давалися, тому що коштували надто дорого.

Не дивно, що в деяких великих містах Російськоїімперії почали видавати свої календарі, що служилимісцевим інтересам. Так, у Києво-Печерській лаврі з1799 по 1800 рік виходили «Киевские месяцесловы»,які, за свідченнями сучасників, складалися ІринеємФальковським. Крім церковного, у Києві видававсятакож «Астрономо-политический календарь».

Великий інтерес для тих, хто вивчає історію Хер-сонщини, являє „Новороссийский Календарь на ...год”, що видавався в Одесі. Вперше він побачив світ у1821 році французькою та російською мовами. Але наступне його видання було здійснено лише через 10років – у 1831 році (Календарь на 1832 – Calendrierpour l’annee 1832. – Одесса, 1831). У подальшомувипуск календаря було знову припинено внаслідок протестів з боку Санкт-петербурзької академії наук.Дозвіл на видання Календаря, який із цього ж року маєназву „новороссийский”, було отримано 1834 року, і він виходив у світ з невеликими перервами до 1893року.

На сторінках Календаря містилися адресні відо-мості щодо Одеського градоначальства, Херсонської,

Таврійської, Бес-сарабської, Єкате-ринославської губерній; огляди зовнішньої торгівлі Но-воросійського краю й Бессарабії, статті з географії, сі-льського господарства та історії Новоросії, зокрема Херсонщини. У фонді Херсонської ОУНБ ім. ОлесяГончара збереглися випуски „Новороссийского Ка-лендаря” на 1855, 1859,1891-1893 роки.

Указ від 19 грудня 1801 року став офіційним дозво-лом на випуск календарів у губерніях. Розцінювалисяці видання як «не політичні, адресні або астрономічні,але простонародні». У 1855 році привілей Академії на-ук було остаточно скасовано дозволом воронезькомугубернському правлінню, а потім й іншим, видавати пам’ятні книжки, що стали офіційним довідником-що-річником. З цього часу пам’ятні книжки видавалися увсіх губерніях і областях європейської та азіатськоїчастин післяреформеної Росії, за винятком Камчатсь-кої, аж до Жовтневої революції.

У деяких губерніях, а іноді й у межах однієї, пам’я-тні книжки видавалися під різними назвами. Найчасті-ше вони називалися календарями, довідковими книж-ками, адресами-календарями, працями статистичнихкомітетів і т. д. Але щоразу це були офіційні видан�ня губернського правління. Однак повсюдно вонивидавалися вкрай нерегулярно, з великими інте-рвалами. Херсонська губернія не стала виключенням.

Першим виданням місцевого статистичного комі-тету, що передувало появі пам’ятних книжок, були«Труды Херсонского Губернского СтатистическогоКомитета» (Херсон, 1863), що складалися із книги у двох частинах:

Труды Херсонского Губернского СтатистическогоКомитета. Кн. 1. Ч. 1. Материалы для географии и ста-тистики Херсонской губернии. – Херсон: Херсон. Губ.Тип., 1863. – ХХIV, 299, 199, II, II с., [1] л. табл.+ фото“Вид части города Херсона”.

Труды Херсонского Губернского СтатистическогоКомитета. Кн. 1. Ч. 2. Губернский адрес-календарь идругие справочные сведения. – Херсон: Тип. Н. Ва-щенко, 1863. – 290, IV c., [1] л. табл.

У першу частину ввійшли історико-краєзнавчі йдовідково-статистичні матеріали. Жодна зі згодомвиданих пам’ятних книжок Херсонської губернії не бу-ла настільки насиченою науковими матеріалами зісторії краю, як перша частина «Трудов ...».

У другу частину ввійшли «Губернский адрес-кален-дарь и другие справочные сведения», а у додатку до ньо-го – матеріали з історії: «Краткая биография Джона Гова-рда», «Краткий очерк деятельности князя Григория Але-

Стаття містить відомості про пам'ятні книжки як історичний різновиддовідково7бібліографічної літератури та джерело краєзнавчих знань і узагальнює

зміст подібних видань, які є у фонді Херсонської ОУНБ і стосуються Херсонщини

ПППП

З ІСТОРІЇ ПАМ'ЯТНИХ КНИЖОКХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ

О. Лянсберг

КККК НННН ИИИИ ЖЖЖЖ КККК ОООО ВВВВ ІІІІ

СССС КККК АААА РРРР ББББ ИИИИ УУУУ КККК РРРР АААА ЇЇЇЇ НННН ИИИИ

271’2006 (31)

ксандровича Потемкина» А. Смирнова, «Описание памя-тников, находящихся в г. Херсоне» (Джону Говарду йфельдмаршалу князеві Г. Потьомкіну-Таврійському).

Обидві частини «Трудов ...» було видано окремо й,імовірно, різними накладами. «Материалы для геогра-фии и статистики Херсонской губернии» були розрахо-вані на нечисленну категорію читачів, що займаютьсяпитаннями вивчення географії, економіки, історії краю,тоді як «Губернский адрес-календарь и другие справоч-ные сведения» були затребувані значно більшою міро-ю. Можливо тому, надалі Статистичний комітет відмо-вився від видання об’ємних, які дорого коштують, ви-дань «Трудов ...» і приступив до видання пам’ятнихкнижок, значно скоротивши при цьому науковий відділвидання.

У передмові до «Памятной книжки Херсонской гу-бернии на 1901 год» йдеться про те, що «потребность вподобном издании давно ощущалась многими учрежде-ниями и лицами, как должностными, так и частными...,но такой книжки до настоящего времени не издава-лось». Однак це не зовсім точні відомості, оскільки пе-рша «Пам’ятна книжка Херсонської губернії» вийшла усвіт в 1864, а друга – в 1866 році.

Усього в Херсонській губернії за піввіку було здій-снено лише 8 видань пам’ятних книжок. На сьогодніш-ній день вони стали бібліографічною рідкістю і лише уфонді Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара зберегли-ся всі їхні випуски за 1864, 1865, 1901, 1910-1914 роки.

Пам’ятні книжки видавалися губернськими стати-стичними комітетами, губернськими правліннями аборедакціями «Губернських відомостей» і здебільшого ви-ходили за редакцією секретарів статистичних коміте-тів. Особисті якості й освітній рівень цих людей вплива-ли на зміст видань. У тих випадках, коли секретарямикомітетів були відомі краєзнавці або досвідчені статис-тики, пам’ятні книжки були насичені матеріалами з іс-торії, географії, економіки губернії – тим, що визначаєцінність видання як джерела для вивчення краю.

Пам’ятні книжки змінювалися в часі й у кожнійгубернії мали свої особливості, але в найбільш повномувигляді вони поєднували у собі елементи адреси-кале-ндаря, адміністративного довідника, статистичного зві-ту чи огляду губернії та науково-краєзнавчого збірни-ка. У цьому можна переконатися, проаналізувавшиструктуру та зміст «Пам’ятних книжок Херсонської гу-бернії».

Адреса�календар був обов’язковою складовоючастиною пам’ятних книжок. Він містив у собі календа-рний час, астрометричні таблиці, складені за данимиМиколаївської астрономічної обсерваторії.

У зв’язку з тим, що в етнічному відношенні губер-нія була багатонаціональною, у пам’ятних книжках,поряд із православними, друкувалися єврейські, като-лицькі, лютеранські, протестантські календарі.

Тут же містилася інформація про міські, церковнісвята й урочисті дні. У всіх виданнях пам’ятних кни-жок (за винятком видань на 1864 і 1866 роки) поданоописи Російського Імператорського дому, відомості просклад Державної Думи, Державної Ради, різних комі-тетів, управлінь, департаментів і канцелярій.

Адресна частина містить перелік всіх губернськихі повітових урядових організацій та їхній особовийсклад. Побудований він відповідно до адміністративно-територіального поділу губернії. Всередині територіа-льних структурних одиниць відомості про установи йпосадових осіб розміщено по міністерствах і відом-ствах. Відомості про посадових осіб надходили від уря-дових і цивільних установ до Губернського правління вофіційному порядку.

«Пам’ятні книжки Херсонської губернії» викону-вали також функції адміністративного довідника.У довідковому розділі книжок публікувалися обов’яз-кові постанови губернатора, уривки із законодавчихматеріалів і різного роду інструкцій.

Тут же містилися відомості:–––– про адміністративно-територіальний поділ губе-

рнії, розподіл її на дільниці судових та інших установ;–––– про поштові відділення й телеграфні станції гу-

бернії: місце їхнього знаходження, графіки роботи,правила пересилання кореспонденції, тарифи на по-штові й телеграфні послуги. У деяких виданнях буловиділено спеціальні розділи – «Поштовий відділ», «Те-леграфний відділ»;

–––– про транспортну систему Херсонської губернії:розклад руху поїздів, пароплавів, гужового транспор-ту; чинні тарифи для пасажирів. У деяких книжкахбув спеціальний розділ «Херсонский дорожник», щовключав усю інформацію стосовно транспорту;

–––– про фабрики й заводи губернії;–––– про медичні установи, ветеринарні пункти, ап-

теки;–––– про навчальні заклади, музеї, бібліотеки;–––– про діяльність страхових товариств на території

губернії;–––– про ярмарки і торгові підприємства;–––– про хресні ходи в губернії;–––– про друкарні, книжкові лавки, періодику, що ви-

давалась у губернії.Деякі випуски пам’ятних книжок мали такий роз-

діл, як «Юридичний відділ». Тут містилися юридичніконсультації, матеріали з діловодства, про мита, подат-ки, збори, опис різного роду мір (лінійних, маси), а та-кож монет, що використовувались у різних країнах, іспіввідношень між валютами.

Матеріали «Медичного відділу» сприяли санітар-ній просвіті народу.

Пам’ятні книжки також виконували роль статис�тичних довідників. Це були відомості, котрі збиравГубернський статистичний комітет, з таких напрямів,як: демографічна, сільськогосподарська, судова (кар-на), медична, фабрично-заводська статистика; статис-тика землеволодіння, народної освіти, пожеж, їхніхпричин і збитків, статистика доходів, витрат і недоїмок.На сьогоднішній день – це найцінніший матеріал для іс-торичної економіко-географічної характеристики краю.

Особливий інтерес становлять «Обзоры Херсонс-кой губернии за ... год», опубліковані в пам’ятних кни-жках на 1901 і 1910 роки, що містять докладні істори-ко- і географо-статистичні характеристики губернії.

У пам’ятних книжках були присутні й елементи на�уково�краєзнавчого збірника. Про це свідчить наяв-К

НИ

ЖК

ОВ

І С

КА

РБ

И У

КР

АЇН

И

1’2006 (31) 28

ність джерелознавчих, описових, науково-дослідницькихматеріалів. У «Науковому відділі» містилися статті й на-риси з місцевої історії, етнографії, економіки і т. ін. Їхні-ми авторами були працівники губернських статистичнихкомітетів. Згідно з «Положением о губернских и област-ных статистических комитетах» (1861) їм ставилося вобов’язок «заботиться о составлении, по мере возможно-сти, привлекая к тому содействие как своих членов, таки посторонних сведущих лиц, подробных описаний губе-рний и областей, равно как и частей их, а так же городови почему-либо замечательных в губернии или областиместностей в отношении топографическом, историчес-ком, промышленном, торговом, сельскохозяйственном ипроч. И об издании трудов этих в свет. Издание этих тру-дов может быть производимо печатанием соответствен-ных статей в местных губернских ведомостях, составле-нием и печатанием Памятных книжек...» (Памятная кни-жка ... на 1864 год. – Херсон, 1864. – С. 9-19).

Інколи краєзнавчі матеріали виділялися в окремізбірники, що видавалися як додаток або доповнення допам’ятних книжок.

Виняткову цінність для істориків становить рек�ламний відділ пам’ятних книжок, адже це інформа-ція «з перших рук» щодо основних соціальних сфержиття Херсона кінця XIX – початку XX століття – еко-номіки (виробництво, торгівля, фінанси), транспорту,побутових послуг, освіти тощо.

Пам’ятні книжки були престижним офіційним ви-данням, тому в них охоче розміщали інформацію просвої товари й послуги рекламодавці, серед яких: меха-нічний чавуно-ливарний і суднобудівний заводи Вадо-на, заводи Гуревича, лісопильний завод Рабиновича;магазини (Памбека, Шаха, Заранкіна, Пташникова таін.); готелі («Гранд-отель», «Петербурзька»); музичнеучилище, банки і т. ін. Інформація подавалась у вигля-ді оголошень, розміщених у рекламних блоках. Естети-ці оформлення блоків приділялася велика увага: розмі-ри літер, малюнки, шрифти, рамки з хитромудрих фігурі орнаментів – усе підпорядковувалося комерційним ін-тересам рекламодавця. Іноді використовувалися еле-менти фірмової символіки.

Тексти оголошень мали характер довідкової діло-вої інформації, типової для жанру рекламного оголо-шення. Елементи розвиненої реклами, для якої харак-терні концентрована оціненість і наполеглива апеляціядо потенційних покупців ледь простежуються в оголо-шеннях пам’ятних книжок.

Отже, пам’ятні книжки є комплексним першо-джерелом для історико-краєзнавчих досліджень нашо-го краю. Їхня цінність полягає в тому, що вони дозволя-ють у всіх подробицях відтворити картину повсякден-ного життя губернії, одержати «из первых рук, не иска-женные позднейшими поправками, сведения о составеи занятиях жителей, состоянии природы, экономики,культуры, быта» [1], проаналізувати події, що відбува-лися на Херсонщині протягом 50 років.

Інтерес для дослідників історії краю становлять нетільки „Пам’ятні книжки Херсонської губернії”, але, якзазначалося вище, й подібні видання Таврійської губе-рнії, а також „Новоросійський календар”.

Це пов’язано з тим, що більша частина сучасноїХерсонської області до 1918 року входила до складу Та-врійської губернії. Тому інформацію щодо Цюрупинсь-кого, Каховського, Каланчацького, Новотроїцького, Ча-плинського районів, що входили до Дніпровського пові-ту, а також Іванівського, Великолепетиського, Верх-ньорогачицького, Нижньосірогозького, Генічеськогорайонів, котрі входили до Мелітопольського повіту, –слід шукати саме у „Пам’ятних книжках Таврійськоїгубернії”.

Ці видання випускав Таврійський губернськийстатистичний комітет з 1867 по 1917 рік у м. Сімферо-полі. Встановлено 16 випусків видання: на 1867 ч. 1,1890, 1893, 1900-1905, 1910-1911, 1913-1917 роки. Ви-ходили ці книжки під різними назвами: «Календарь ипамятная книга Таврической губернии» – в 1893 (на1893); «Адрес-календарь служащим в Таврической гу-бернии» – в 1902-1904 (на 1903-1905); «Адрес-кален-дарь и справочная книга по Таврической губернии» – в1910,1911, 1913 (на 1910, 1911, 1913 рр.).

У фонді Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара збе-рігається лише одне видання “Пам’ятних книжок Тав-рійської губернії”: Памятная книжка Таврической гу-бернии на 1914 год / Таврич. Губерн. Стат. Комитет;Под ред. Часовникова Г.Н. – Симферополь: Таврич. Гу-берн. Тип., 1914. – VI, 69, 51, 64, 444, [150] с.

За структурою та змістом „Пам’ятні книжки Тав-рійської губернії” практично не відрізняються відхерсонського видання. Однак слід відзначити їхній доб-ре наповнений рекламний відділ.

Сьогодні такий вид видань, як пам’ятні книжки, єунікальним друкованим довідково-бібліографічнимджерелом для пізнання історії, культури та мистецтва,традицій і звичаїв різних регіонів України, зокремаХерсонщини, у ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Список використаної літератури1.Балацкая Н., Раздорский А. Наследие регионов –

достояние нации //Библиотека. – 1996. – № 5. – С. 13-15.

2. Викторова Е.С. Памятные книжки как справочно-библиографический источник //Труды Государственнойпубличной библиотеки им. М.Е. Салтыкова-Щедрина. –Л., 1957. – Т. 3. – С. 143-159.

3. Довідка про адміністративно-територіальний поділХерсонщини //Державний архів Херсонської області: Пу-тівник. – К., 2003. – С. 687-694.

4. Кідер Ф. Графіка, живопис, скульптура. – Херсон:Наддніпряночка, 2003. – 103 с.: кольор. іл.

5. Никитин Н.П. Краеведная литература порефор-менной эпохи как источник для исторической географииРоссии этого времени // Вопросы географии. – Л., 1960. – Сб. 50. – С. 211-237.

6. Ястремська Ю. Про роботу з пам’ятними книжка-ми губерній України в Державній історичній бібліотеціУкраїни //Бібл. планета. – 1998. – № 1. – С. 30-31.

КН

ИЖ

КО

ВІ

СК

АР

БИ

УК

РА

ЇНИ

291’2006 (31)

грудня 2005 року НПБ України було про-ведено чергові бібліографічні студії „Пока-жчики змісту часописів – важлива складо-ва національної бібліографії України”. На

них було оприлюднено аналіз робіт українських бібліо-графів, наукових установ, редакцій часописів і амато-рів-бібліографів із розкриття змісту українських пері-одичних видань, їхні значні за кількістю, цікаві за зміс-том та різноманітні за формою подачі напрацювання вцьому напрямі.

Сьогодні робота з розкриття змісту періодичних ви-дань ведеться в трьох напрямах: бібліографування зміс-ту тих часописів, що користуються найбільшою популя-рністю; малодоступних журналів, які стали бібліографі-чною рідкістю; видань української діаспори, ознайоми-тися з якими вітчизняним читачам довгий час було нелише майже неможливо, а й небезпечно.

Така діяльність особливо важлива, адже саме пері-одичні видання часто є основним джерелом відомостейдля дослідників у різних галузях знання. Загалом, ство-рення аналітичної ретроспективної бібліографії вітчиз-няної періодики є одним із найважливіших напрямів ді-яльності, адже пошук статей, документальних матеріа-лів, художніх творів, рецензій тощо, вміщених у журна-лах, збірниках і газетах, справа дуже трудомістка, по-требує великих затрат часу й зусиль працівників бібліо-тек і читачів. Особливо це стосується видань періоду,коли не існувало покажчиків на зразок літопису журна-льних і газетних статей Книжкової палати України. Утаких випадках цінну допомогу надають систематичніпокажчики змісту періодичних видань.

Організаторами студій стали бібліографи науково-бібліографічного відділу НПБ України, котрі самі пліднопрацюють над складанням покажчиків змісту часописів.Так, ними підготовлено систематичні покажчики змістуміжвідомчого наукового збірника „Українське літерату-рознавство” (1966-1994), щорічника „Наука і культура.Україна” (Вип. 1-31; 1966-2002), українських журналів„Червоний шлях” (1923-1936), „Кур’єр Кривбасу”(1994-2004), „Слово і час” (1990-1999), „Всесвіт”(1925-2000), часописів української діаспори, які довгийчас виходили за кордоном, – „Листи до Приятелів”(книжки 1-176; 1953-1968) та „Визвольний шлях ”(1948-1997).

Бібліотекарі Києва з цікавістю відгукнулися на за-прошення до участі в роботі бібліографічних студій. Наних були присутні фахівці Національної бібліотекиУкраїни ім. В.І. Вернадського, Державної наукової сіль-ськогосподарської бібліотеки Української академії агра-рних наук, Державної наукової медичної бібліотекиУкраїни, Державної науково-педагогічної бібліотекиУкраїни ім. В. Сухомлинського, Державної наукової ар-хітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного,Національної бібліотеки України для дітей, Державноїакадемії керівних кадрів культури і мистецтв, міськоїспеціалізованої молодіжної бібліотеки „Молода гвар-

дія”, Публіч-ної бібліотекиім. Лесі Україн-ки м. Києва, центральних районних бібліотек столиці.

У своєму вступному слові генеральний директорНПБ України Т. Вилегжаніна відзначила важливість ро-боти з розкриття змісту часописів та підбила певні під-сумки цієї діяльності.

Про інформаційний потенціал українських періоди-чних видань розповіла головний бібліограф науково-біб-ліографічного відділу В. Патока. В її доповіді розгляну-то проблеми розкриття змісту періодичних виданьУкраїни від дореволюційних часів до сьогодення, роботув цьому напрямі аматорів та професійних бібліографів:І. Франка, В. Доманицького, І. Павловського, І. Левиць-кого та багатьох інших. Особливо відзначено плідну ро-боту з дослідження періодики працівників Львівськоїнаукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України таНауково-дослідного центру періодики, створеного прибібліотеці у 1993 р. Починаючи з 60-х рр. минулого сто-ліття, тут видано покажчики змісту багатьох періодич-них видань Західної України: „Вікна” (1927-1932),„Друг”, (1874-1877), „Життє і слово” (1894-1897) тощо.Серед праць останніх років В. Патока високо оцінила іс-торико-бібліографічне дослідження В. Передерій «Ви-дання „Червоної Калини” (1922-1939)» (Львів, 2004).Як приклад невдалого покажчика було названо видання«Бібліографічний довідник журналу „Сучасність”(1961-2003)» (Львів, 2003).

З повідомленням «Теоретико-політична амплітудазмісту часопису „Визвольний шлях”» виступила завіду-вачка науково-бібліографічного відділу НПБ України В. Кононенко. Вона розповіла про працю фахівців свогопідрозділу над розкриттям змісту еміграційного журна-лу «Визвольний шлях» (1948-1997), їхнє прагнення за-собами бібліографії наблизити до вітчизняного читачаукраїнське зарубіжжя, представити досягнення науко-вців, філософів, економістів, письменників, діяльністьяких була малодоступною і часом зовсім невідомою,адже їхні політичні й суспільні погляди не співпадали зофіційними постулатами радянської дійсності. У висту-пі йшлося про складності роботи з потужним інформа-ційним потенціалом часопису, представленим у близько600 томах, де опубліковано понад 11 тис. матеріалів рі-зноманітної тематики; бібліографічні та технічні про-блеми й шляхи їхнього вирішення.

Завідувачка довідково-бібліографічного відділу На-ціональної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, ка-ндидат історичних наук Т. Добко зробила повідомленнящодо покажчика змісту журналу „Вісник”.

У рамках бібліографічних студій також було пред-ставлено дві доповіді про нові видання, що стали своєрі-дними міні-презентаціями.

Координатор проектів видавництва „Критика” М. Климчук ознайомив присутніх із систематичними по-кажчиками змісту журналів „Мистецтво” (1919-1920) та

БІБЛІОГРАФІЧНІ СТУДІЇ "ПОКАЖЧИКИЗМІСТУ ЧАСОПИСІВ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВАНАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОГРАФІЇ УКРАЇНИ"

1111 5555

УУУУ КККК РРРР АААА ЇЇЇЇ НННН СССС ЬЬЬЬ КККК АААА

ББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ГГГГ РРРР АААА ФФФФ ІІІІ ЯЯЯЯ

В. Лой

1’2006 (31) 30

„ВАПЛІТЕ” (1926-1927). Особливістю цих традиційновиданих посібників є те, що вони супроводжуються еле-ктронними версіями журналів на компактних дисках.Оскільки пропоновані часописи сьогодні є бібліографіч-ними раритетами, фахівцями видавництва зроблено їх-нє оцифрування, тобто точне відтворення в електронно-му вигляді на дисках з усіма ілюстраціями, подробицямиоформлення, збереженням сторінок тощо. Диски простіу використанні.

Головний редактор журналу „Всесвіт” О. Миките-нко презентував упорядкований ним у співавторстві з го-ловним бібліографом науково-бібліографічного відділуНПБ України Г. Гамалій покажчик змісту популярногожурналу „Всесвіт” «„Всесвіт” у ХХ сторіччі (1925-2000)». Це ґрунтовне і ретельно підготовлене виданняподає практично вичерпну бібліографічну інформацію

про випуски журналу за весь час його існування, висвіт-лює зміст усіх 864 номерів, випущених за 75 років, безжодних виключень з ідеологічних, політичних або кон’ю-нктурних міркувань. Матеріали покажчика, розміщені в14 розділах і підрозділах, супроводжуються 13 багатоас-пектними допоміжними покажчиками і списками, які по-легшують користування усім виданням, сприяють вияв-ленню важливих напрямів діяльності журналу, дозволя-ють швидше знайти потрібну інформацію.

Безперечно, цікаві й інформаційно насичені висту-пи доповідачів стануть у пригоді учасникам бібліографі-чних студій при підготовці та користуванні систематич-ними покажчиками змісту часописів – цими „ключами”до безмежного моря інформації, яка міститься в україн-ських періодичних виданнях.

УК

РА

ЇНС

ЬК

А Б

ІБЛ

ІОГ

РА

ФІЯ

аразі виникла необхідність приведення бібліотеч-ної діяльності у відповідність з інформаційними по-требами сучасного користувача та визначення йогочитацьких пріоритетів. Цьому сприяють маркетин-

гові дослідження – вивчення, аналіз даних щодо соціоото-чення, складу користувачів бібліотек, їхніх запитів.

У Надвірнянській ЦБС ця робота розпочалася в 2000році з опитування “Що і як читають бібліотекарі?”. Аналіззасвідчив, що бібліотечні працівники намагаються пере-глядати всі нові надходження, що переважає пізнаваль-ний інтерес, а читання сприймається як процес спілкуван-ня з книгою. Переважна більшість захоплюється класи-кою. Серед улюблених сучасних українських письменни-ків – У. Самчук, особливо його книга “Марія”. Інтерес доперіодичних видань – пізнавальний та прагматичний.Найбільше сприяють розширенню кругозору публікації зжурналів “Жінка” та “Дім, сад, город”, особливо в органі-зації роботи клубів та любительських об’єднань.

Про наслідки дослідження працівників ЦБС було по-інформовано на виробничих нарадах.

Згодом, з метою більш глибокого вивчення професій-них якостей та уподобань фахівців бібліотек, було прий-нято рішення щодо проведення наступного дослідження –“Соціальний портрет бібліотекаря”.

Аналіз анкет засвідчив, що в ЦБС працюють високо-кваліфіковані спеціалісти з великим стажем роботи, які об-рали професію за покликанням. Свої думки висловив ко-жен респондент. Більшість опитаних вважають, що сучас-ний бібліотекар має бути ерудованим, ввічливим, добрози-чливим, справжнім професіоналом, володіти культурою мо-

ви. Так, бібліо-текар з с. Са-джавки вважає: “Культуру мови бібліотекаря треба по-стійно збагачувати. Працюємо серед людей і усвідомлює-мо, що ця робота у твоїй душі і серці, а анкета допомоглакраще зрозуміти себе”.

В результаті цього дослідження виникла ідея ство-рення клубу за інтересами для бібліотекарів ЦБС “Душаптекар”, а також видання довідника “Бібліотечна Надвір-нянщина’’.

Працівники ЦБС активно включились у цю діяльність.Робота клубу за інтересами ведеться за окремим планом, уйого рамках відбуваються зустрічі з письменниками, лауре-атами літературних премій та відомими людьми краю.

У полі зору бібліотекаря був і залишається користу-вач, його запити і потреби. Щоб дізнатися, який він сього-дні, які його інтереси, фахівці центральної районної бібліо-теки здійснюють розвідку “Соціальний склад користувачівЦРБ та ЦБС”. Таке дослідження дозволяє визначити осно-вні характеристики користувачів – їхній соціальний стан,вік, стать, інтереси. З’ясувалося, що щорічно ЦРБ відвіду-вало 50,5% дорослих користувачів, 49,5% становили мо-лодь та юнацтво. Найбільше серед читачів ЦРБ службов-ців – викладачів, економістів, правників, фінансистів, бух-галтерів, тобто представників тих професій, котрі найбіль-ше модифікуються, вимагаючи постійного вдосконалення,а ще багато хто навчається заочно. На другому місці – сту-денти вищих навчальних закладів (ВНЗ): 29,4% – у ЦРБ,6,5% – по ЦБС. Абонементом найбільше користуються пе-нсіонери та особи, котрі входять до категорії “інші”.

РОЛЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯКОРИСТУВАЧІВ НАДВІРНЯНСЬКОЇ ЦБСІВАНОOФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НННН АААА УУУУ КККК АААА ІІІІ

ПППП РРРР АААА КККК ТТТТ ИИИИ КККК АААА

М. Кушнерчук

Надвірнянська ЦБС – одна з найкращих в Івано7Франківській області. Її бібліотекиплідно працюють з органами місцевої влади. Постійно оновлюється бібліотечний

фонд, до чого активно долучаються доброчинники, спонсори. Місцева влада щорічно дбає про передплату періодичних видань,

виділяючи на ці потреби в середньому по 10 тис. грн.ЦБС – одна з перших ввела додаткові платні послуги для користувачів (яких

обслуговується близько 45 тис.). Їх надають, крім центральної бібліотеки, ще 12бібліотек7філій.

НННН

31

Отже, різні категорії читачів знаходять для себе у біб-ліотеках ЦБС потрібну інформацію. Характерним є й те,що 40% користувачів є активними відвідувачами бібліо-тек, решта – пасивними. До числа останніх відноситься уч-нівська молодь, яка після закінчення школи і до початкунавчання у ВНЗ, як правило, не користується бібліотекою.

За результатами соціологічних розвідок розробля-ються пропозиції щодо роботи з користувачами.

Працівники Надвірнянської ЦБС щорічно відстежу-ють, якою є думка читачів про бібліотеку, чи задоволенівони її діяльністю. Так, протягом останніх років було про-ведено з цією метою декілька досліджень „Ти і твоя біблі-отека” (2000), „Книга, читання, бібліотека” (2001), „Якоюбути сучасній бібліотеці”, „Бібліотека і влада” (2002),„Сучасний бібліотекар, сучасний читач, які вони”, „Порт-рет спеціаліста в інтер’єрі ЦБС” (2003), „Користувач і пе-ріодика” (2004). Аналіз результатів цих вивчень дозволяєвизначити місце і роль бібліотеки та бібліотекаря в сучас-ному соціокультурному середовищі.

Вік більшості респондентів, які взяли участь в остан-ньому із згаданих досліджень, – від 20 до 59 років (77,5%),тобто це найбільш сприятливий для активного навчання іпрофесійної діяльності вік. Серед опитаних 43,9% мають се-редню спеціальну освіту, 21,9% – вищу, 34,1% – загальну.

Сучасного бібліотечного фахівця респонденти ба-чать, перш за все, високим професіоналом (90%), спеціа-лістом широкого профілю (89,2%), знавцем нових інфор-маційних технологій (20%). Як показують відповіді, кори-стувачі ставлять високі вимоги до бібліотечного працівни-ка. Він має володіти високими морально-етичними якостя-ми: бути тактовним, доброзичливим (80,1%), дисципліно-ваним (84,3%). Поціновується вміння налагоджувати ко-нтакти з людьми (63,4%), слухати (79,7%), акуратність(53,4%), оперативність (71,7%), спостережливість(28,2%). Ерудованим бібліотекаря бажають бачити48,5% опитаних, здатним донести свої думки до читача –48,9%. Тішить те, що 84,0% респондентів вважають задо-вільним ставлення бібліотекаря до своєї професії. 20,4%– висловили своє незадоволення: 4,8% – вважають, щобібліотекар незацікавлений у роботі, 2,9% – несумлінноставиться до обов’язків, 5,3% – необ’єктивний у ставлен-ні до користувачів, 8,4% – недостатньо активний.

Приємно вражає факт, що 83,4% опитаних вважа-ють професію бібліотекаря престижною. Переважна біль-шість з них стверджує, що за останні роки бібліотечнийпрацівник став більш компетентним.

Основою для подальшої роботи бібліотек ЦБС є поба-жання користувачів, які взято до уваги і втілено у конкре-тних заходах щодо поліпшення змісту діяльності книгозбі-рень.

У цілому відчувається зацікавленість користувачів ді-яльністю бібліотек і бібліотекарів. Саме цей факт підтвер-джує їхнє важливе місце і роль як соціальної інституції всуспільстві, дозволяє спроектувати портрет сучасного бі-бліотекаря – високопрофесійного, з позитивними мораль-но-етичними якостями, дисциплінованого фахівця.

Періодично проводяться опитування користувачівплатного абонемента з метою вивчення їхньої думки щодоцього виду обслуговування та вживання оперативнихзаходів у разі необхідності. Моніторинг останнього дослі-дження ствердив, що ця форма обслуговування потрібна,зручна, плата влаштовує, склад бібліотечного фонду теж.

Досвід проведення маркетингових розвідок показує,що не завжди об’єктивна оцінка читачів співпадає з про-

фесійним баченням бібліотекаря. Так, напередодні перед-платної кампанії на періодичні видання було вирішено ви-вчити думку користувачів щодо відповідності наявної пе-ріодики їхнім запитам. Бібліотекарі були впевнені, що уфондах є достатня кількість періодичних видань на різнісмаки і уподобання. Проте аналіз показав, що сьогодні чи-тач хоче більше знати про нові технології, їхню роль в ін-формуванні з різних питань життя суспільства. З’ясувало-ся, що тих видань, які необхідні користувачам – “Комп’ю-тер”, “Маркетинг, реклама, бізнес”, “Дизайн” та ін., уфонді бібліотек немає.

Моніторинг показав, що інтерес до періодики дужевеликий. Найбільше звертаються до неї з метою підвищен-ня кваліфікації (36,6%), а не навчання (10%), як ми вва-жали. 33,3% користувачів читають пресу для відпочинку,30% – підвищення загального розвитку, 20% – шукаютьматеріал для самоосвіти і лише 3,3% через пресу ознайо-млюються з новинками літератури. Серед тем, що цікав-лять читачів: спорт (23,3%), політика, техніка (20%),економіка, право, краєзнавство, мистецтво (16,6%), ме-дицина (13,3%). 56,6% опитаних стверджують, що змістперіодичних видань задовольняє їх частково, 10% – зна-ходять для себе повну інформацію. Вказали, що в бібліоте-ці недостатньо періодики з тем, які їх цікавлять, 26,6%респондентів; частково задоволені – 26,6% і вважають,що таких видань достатньо – 10%. Серед опитаних 36,6%отримували відмову на періодичні видання, 20% – неотримували.

При проведенні передплати на ІІ півріччя 2004 та на2005 рік враховано прогалини і додатково передплаченоперіодичні видання згідно з побажаннями користувачів.

Щорічно станом на 01.01 відділ комплектування ана-лізує рух і стан бібліотечного фонду ЦБС. Так, у 2003 ро-ці на кожну бібліотеку припало в середньому 248 прим.книг, але на одного читача в сільській філії – 0,02 книги.

З метою поліпшення комплектування фонду ЦБСрозроблено “Програму збереження та поповнення бібліо-течних фондів бібліотек ЦБС на 2004-2007 рр.”, затвер-джену головою райдержадміністрації. Цим документомпередбачено асигнування на придбання літератури, пері-одики та бібліотечного обладнання.

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, у ЦБС бу-ло проведено дослідження “День читацької критики”. Ко-ристувачі висловлювали свою думку щодо роботи бібліоте-ки шляхом заповнення міні-анкет, записів у “Зошиті пропо-зицій та побажань бібліотеці”. Оцінювався рівень обслуго-вування в цей день за допомогою ярличків “відмінно”, “до-бре”, “задовільно”, “незадовільно”. У міні-анкетах 20 кори-стувачів відзначили належний рівень обслуговування, теп-ло і затишок та бажали підключення до Інтернету, придбан-ня літератури з різних галузей знання, в т. ч. з літературо-знавства, філософії, прикладних наук. У цей день 17 корис-тувачів оцінили рівень обслуговування на “відмінно”, а 8 –на “добре”. 6 респондентів в “Зошиті побажань” пропону-вали більше придбавати нової літератури, проводити презе-нтації, перегляди та огляди нових надходжень.

Підсумовуючи маркетингову діяльність Надвірнянсь-кої ЦБС, можна стверджувати, що завдяки їй накопичу-ється цінна інформація з різних аспектів роботи бібліотек,читання, стану бібліотечного обслуговування, громадсь-кої думки, рейтингу бібліотеки в соціумі. А це дозволяєрозробляти як стратегію, так і тактику діяльності бібліоте-чних закладів.

1’2006 (31)

НА

УК

А І

ПР

АК

ТИ

КА

Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чис тою й сильною. Бути справжньою людиною – це, значить,віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколотебе були красивішими, духовно багатішими. Щоб у кож ній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося

щось хороше від тебе, від твоєї душіВВ.. ССууххооммллииннссььккиийй

И живемо в неспокійний час – час великих роздуміві надій. Сьогодні необхідно мислити й працювати по-новому, по-новому будувати бібліотечну роботу.

У нашій бібліотеці велика увага приділяється вихо-ванню молоді, її підтримці, розвитку найкращих людськихякостей, допомозі самореалізації кожної особистості.

Проаналізувавши цю діяльність, ми дійшли висновку:найцікавішими засіданнями наших творчих об’єднань булиті, що проводилися самими читачами за їхньої ініціативи.Тому було вирішено організувати Молодіжну академіюжиття «КЕРМІТ» (ця абревіатура означає: конкретність,емпатія, розвиток, милосердя, інверсія, творчість). До їїструктури увійшов факультет правових знань «Орієнтир»,школа здорового способу життя «Компас», школа психоло-гічної адаптації «Я – людина», студії соціології, етики й ес-тетики молодих бібліотекарів.

Мета академії – допомагати молодим читачам у роз-критті й розвитку своїх здібностей, формуванні комфортногокола спілкування. Фактично вона виконує функцію корекціїпроцесу соціалізації молодої людини. Таким чином створю-ються соціально-психологічні умови, які дозволять юнацтвууспішно адаптуватися до різних соціальних середовищ; моло-дим прищеплюються практичні навички роботи над собою; уних виховуються високі моральні якості: людяність, добрози-чливість, милосердя, вміння протистояти негативному впли-ву несприятливого соціального оточення.

Нас підтримали Центр соціальних служб для молоді(ЦССМ), Комітет у справах сім’ї та молоді, педагогічні коле-ктиви різних навчальних закладів міста. Фахівці цих органі-зацій – юристи, лікарі, психологи, педагоги – також очолилиструктурні підрозділи академії. На її засіданнях, разом із тра-диційними формами бібліотечної роботи, використовуютьсяпсихологічні: тренінги, анкетування, тестування, рольові іг-ри. Це зробило масові заходи більш цікавими. Зокрема,ЦССМ і бібліотекою розроблено тренінг «Я і мій вибір», щовключає у себе цикл занять: «Неповторність індивідуальнос-ті», «Я вибираю здоров’я», «Вибір життєвих цілей», «„Кру-тий”, або впевнений у собі», «Стрес у житті людини», «Якрозвити в собі почуття власного достоїнства». Читачі із задо-воленням включаються в рольові ігри, анкетування, тесту-вання, знайомляться з літературою, запропонованою бібліо-текою до кожної теми занять. Працівники бібліотеки такожнадають інформаційно-консультативні послуги.

При розробці планів засідань всіх структурних підроз-ділів академії перевага надається діалоговим формам робо-ти. Серед них: диспути «Єдина справжня розкіш – це роз-кіш людського спілкування?», «Що важливіше – ким бутиабо яким бути?», година міркувань «Чи вмієш ти сказатині?», етичні діалоги «Що прикрашає людину?», «Наші ком-плекси: як їх подолати?» тощо.

Діалогову спрямованість має не тільки масова робота,але й наочні форми популяризації книги: виставка-діалог«Розмови один на один», виставка-застереження «Не допу-

сти лиха у своєму жит-ті...» і т. ін.

У структуру академіїне випадково включено факультет правового виховання «Орієнтир», адже молодь все більше виявляє інтерес доправових питань, пов’язаних з різними аспектами її життя.Плануючи роботу факультету, ми використали дані усногоопитування молодих читачів і передбачили заходи на теми,які найбільше цікавлять молодь: вечір запитань і відповідей«Я голосую вперше», дискусію «Що таке правова культу-ра?», бесіду-консультацію «Відповідальність за розповсю-дження наркотиків» тощо.

Щоб активізувати участь молоді в роботі ”КЕРМІТу”,зокрема з популяризації літератури, було вирішено створи-ти в бібліотеці школу волонтерів, діяльність яких є сьогоднідуже активною і необхідною, перш за все, для соціально не-захищених груп населення. Членами школи волонтерів унашій бібліотеці стали найбільш активні користувачі. Вониберуть участь у засіданнях академії, де набувають знань інавичок з правових питань, психологічної адаптації особи-стості, здорового способу життя тощо.

Поштовхом до участі молоді у волонтерському русі єможливість самоствердитися в очах ровесників, батьків,учителів, бажання знайти нових друзів, розширити колоспілкування, отримати нові знання, з користю провестисвій вільний час.

Допомога волонтерів використовується для доставкилітератури юнакам і дівчатам з фізичними обмеженнями,розповсюдження бібліотечних рекламних та інформацій-них матеріалів у навчальних закладах, допомоги у підгото-вці й проведенні різних масових заходів, реставрації книг,у роботі з боржниками тощо.

Ядром школи волонтерів є ініціативна група. Для фор-мування цієї групи лідерів знадобилося допомогти їм у вдо-сконаленні своїх організаційних здібностей, навчити пси-хологічних прийомів спілкування, підвищити інформацій-ну культуру. Для кожного лідера розробляється індивідуа-льний план навчання і наступних дій.

За словами філософа Іммануїла Канта, роки юностінайбільш важкі, тому що це роки вибору. І від того, як миорганізуємо роботу нашої молодіжної академії, від рівня ін-телекту й професійної підготовки бібліотекарів залежитьправильність життєвого вибору наших користувачів. А цезобов’язує нас постійно вчитися, вдосконалюватися, роз-ширювати свій кругозір. У вирішенні цих питань нам допо-магають студії соціології, етики, естетики молодих бібліо-текарів, які стали складовою частиною ”КЕРМІТу”.

Заняття студій проводять: психолог ЦССМ М. Павлен-ко, соціолог центру зайнятості О. Бондаренко, методист ЦБСЗ. Сербул. Особливий інтерес у слухачів викликали теми: «Альфа й Омега: взаємодія із читачами, або слово про діа-лог», «Авторитет бібліотечної професії», «Інтереси й захоп-лення провінційного бібліотекаря», «Високий професійнийімідж – успіх бібліотеки», «Психолого-педагогічні основи спі-лкування бібліотекаря й читача». Закріплення бібліотечнимифахівцями набутих під час занять у секції знань і навичок від-бувається за допомогою різних тренінгів та рольових ігор.

Аналіз діяльності Молодіжної академії «КЕРМІТ»,здійснені опитування її слухачів показали високуефективність та корисність цієї форми бібліотечноїроботи.

1’2006 (31) 32

ММММ

УУУУ ВВВВ АААА ГГГГ АААА !!!!

ДДДД ОООО СССС ВВВВ ІІІІ ДДДД !!!!

МОЛОДІЖНА АКАДЕМІЯ ЖИТТЯ "КЕРМІТ"(Досвід роботи бібліотекиOфілії № 1 для молодіЖовтоводської ЦБС Дніпропетровської області)

Л. Радамовська

331’2006 (31)

а запрошення Слов’янської та Східноєвропейсь-кої бібліотеки Іллінойського університету, щознаходиться в місті Урбана-Шемпейн, 2005 року

мені пощастило взяти участь у роботі Літньої дослід-ницької лабораторії цього закладу.

Іллінойський університет є одним із найбільшихта найстаріших університетів США, а його бібліоте-ка, заснована у 1876 році, має книжкову колекцію,що налічує понад 8 млн. документів. Її складовою ча-стиною є колекція Слов’янської та Східноєвропейсь-кої бібліотеки, що включає понад 673 тис. книг, 92тис. мікроформ, 4 тис. назв періодичних видань (зде-більшого на мікрофішах) країн колишнього Радянсь-кого Союзу, Польщі, Словаччини, Болгарії, Югосла-вії, Чехії, Румунії та Албанії, Це робить її другою завеличиною бібліотекою слов’янської та східноєвро-пейської літератури серед університетських бібліотекАмерики.

Довідкові видання бібліотеки включають енцик-лопедії, довідники, зокрема періодичних видань, біб-ліографічні посібники, каталоги бібліотек та словни-ки мов країн колишнього Радянського Союзу та Схід-ної Європи. Крім того, до довідкового фонду входять 1 100 назв періодичних видань з вищезазначених кра-їн та 110 газет слов’янськими або західними мовами зпублікаціями про події у країнах Центральної та Схід-ної Європи.

Ця унікальна бібліотека надає безкоштовний до-ступ до своїх фондів як науковцям, котрі вивчаютьсхідноєвропейські країни, так і молодим бібліотека-рям, які збираються працювати з колекціями докуме-нтів східнослов’янськими мовами. Бібліотека маєбезкоштовну довідкову віртуальну службу, що відпо-відає на інформаційні запити з гуманітарних та суспі-льно-політичних наук, що надходять як від бібліотек,так і від користувачів безпосередньо.

Починаючи з 1973 року, бібліотека відіграє голо-вну роль у проведенні Літньої дослідницької лабора-торії Іллінойського університету у питаннях Росії таСхідної Європи. Понад 2 300 дослідників з усього сві-ту стали учасниками цієї унікальної програми, голо-вною метою якої є сприяння науковцям у проведен-ні досліджень сучасних подій та процесів у східноєв-ропейських країнах, надання інформації про ресурсиїхніх бібліотек.

У 2005 році, крім представника України у Літнійдослідницькій лабораторії взяли участь ще дві бібліо-текарки зі Східної Європи: Барбара Булат – бібліо-граф з бібліотеки Ягеллонського університету (Поль-ща) та Олена Грузнова – бібліограф із Російської на-ціональної бібліотеки.

До семінару з питань України було підготовленодоповідь з презентацією англійською мовою у програ-мі „Power Point” про електронні ресурси Національ-ної парламентської бібліотеки України. Крім праців-

ників самої Слов’ян-ської та Східносло-в’янської бібліотеки усемінарі взяли участь дві студентки – випускниці Ва-шингтонського та Нью-Йоркського університетів, якіспеціалізуються на вивченні української мови.

Було також заслухано доповіді та проведено му-льтимедійні презентації на семінарі з питань глобалі-зації, що проходив у Центрі глобальних дослідженьІллінойського університету. Під час цього семінарубібліотекарі з Росії, Польщі та України представилинайбільш цікаві ресурси своїх бібліотек, які можутьвикликати інтерес у дослідників з питань глобаліза-ції.

Корисною була участь в українській конферен-ції, що відбувається щорічно в рамках програми укра-їнських досліджень університету. Цього року її темоюбуло питання стосунків України і Європи. Учасникиконференції, які представляли українську діаспору зкраїн Північної та Південної Америки, виявили інте-рес до проблем розвитку бібліотек в Україні та втілен-ня бібліотечних проектів за підтримки зарубіжнихкраїн.

На конференції відбулася презентація українсь-кою мовою проектів, що здійснюються в бібліотекахУкраїни за сприяння Посольства США в Україні,Міжнародного фонду „Відродження”, Програми ЄС„Електронні ресурси для бібліотек Східної Європи”тощо. Питання, які виникли після прослуховуванняінформації, стосувалися здебільшого фінансовогостану українських бібліотек, підготовки молодих біб-ліотекарів та проблеми старіння бібліотечних кадрів.

У рамках Літньої дослідницької лабораторії булозаплановано також участь бібліотекарів, які приїхализ країн Східної Європи, у щорічній конференції аме-риканських бібліотечних асоціацій (ALA Conference),що проходила в Чикаго з 23 по 29 червня 2005 р. Осо-бливий інтерес становила виставка різноманітногобібліотечного технічного й електронного обладнаннята продукції для американських бібліотек широкогокола американських та європейських видавництв.Розмістилася вона на величезній площі виставковогозалу і являла собою експозицію найновіших досяг-нень у галузі бібліотечного обладнання.

Загалом слід відзначити, що ця поїздка була ду-же корисною, дозволила побачити багато цікавого:ознайомитися з роботою однієї з найбільших бібліо-тек США, досягненнями у сфері новітніх технологій,отримати інформацію про діяльність головних бібліо-тек Росії та Польщі тощо. Водночас завдяки проведе-ним презентаціям бібліотекарі США та інших країндізналися про роботу НПБ України, її електронні ре-сурси та змогли скласти уявлення про розви-ток бібліотечної справи в Україні.

НННН

ББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ТТТТ ЕЕЕЕ КККК ИИИИ

СССС ВВВВ ІІІІ ТТТТ УУУУОБМІНЮЄМОСЯ ДОСВІДОМ

О. Погребна

1’2006 (31) 34

ИТИНА, образно кажучи, це – зернинка, дляякої, щоб вона стала золотим колосом, потрібнийсприятливий ґрунт. Кожна дитина має потенцій-

ний талант, закладені природою здібності, задатки. Абицей талант розвинувся, необхідно передусім віднайтийого, створити всі умови для його прояву, зростання, азго-дом – і вдосконалення творчої майстерності.

Багато в чому можуть допомогти розвитку природ-ного обдарування дітей бібліотеки. Їхній багаторічнийдосвід показує, що одним із найефективніших шляхівпошуку талантів є конкурс. Саме це – головна мета тра-диційного конкурсу “Мій перший вірш”, який щорічнопроводить Червоноградська ЦБС. Вона має різновидо-ву структуру диференційованого обслуговування насе-лення: з 11 бібліотек, що входять до системи, 4 – спеці-алізовані – обслуговують дітей, 1 – юнацтво. У загаль-ному понад 400-тисячному фонді майже 140 тис. вида-нь – література для дітей, до 50 тис. – для юнацтва. Єсучасні технічні засоби: комп’ютер, принтер, сканер,що дозволяє на хорошому естетичному рівні виготовля-ти інформаційно-рекламну продукцію.

Великих зусиль вимагає підготовча робота до про-ведення конкурсу, адже доводиться шукати юні талан-ти, спонукати їх до творчості, прояву власного творчо-го “Я”. Тут визначальною є копітка робота з дітьми об-дарованими, наділеними творчою фантазією, глибокоюуявою, вмінням сприймати та переосмислювати дійс-ність, а також – їхня підтримка, сприяння творчомузростанню.

Конкурси “Мій перший вірш” проводяться з 1999року, і за цей час їхніми учасниками стали понад 130юних поетів. У перших таких творчих змаганнях взялиучасть школярі Червонограду, у наступних, що буликущовими, – школярі з Сокальського та Радехівськогорайонів Львівської області.

Така організація конкурсу виправдала себе з трьохпричин: по-перше, збільшилася кількість учасників (до50 осіб), по-друге, з великої кількості поданих творіввдалося вибрати більше літературно вдалих, змістовні-ших віршів для оцінювання журі; по-третє, до участі за-прошено сільських дітей, які, на жаль, не завжди маютьможливість сповна розкрити свої здібності, контактува-ти з ровесниками, котрі також пробують свої сили у лі-тературі.

Прерогатива проведення конкурсу належала Чер-воноградській центральній міській бібліотеці. Та все жпрактика показала, що доцільніше його проводитицентральній бібліотеці для дітей, адже її працівники бі-льше контактують з дитячою аудиторією, достеменнішезнають її. Тут уже відбулося три такі конкурси. Середініціаторів проведення – Центр соціальних служб длямолоді м. Червонограда.

Розпочинається робота з того, що за два місяці допроведення конкурсу ця подія анонсується через місце-ві засоби масової інформації, про нього повідомляєтьсяу школах. Конкурсна програма кожного учасника маєскладатися з трьох поетичних творів українською мо-

вою на довільну тему.До участі допускаютьсяавтори, які подали пись-мову заявку і тексти конкурсних творів до визначеноготерміну. Попередній допуск творів до конкурсу визна-чають бібліотечні працівники.

Критеріями оцінювання віршів є:���� мовна вправність (відсутність граматичних, пун-

ктуаційних, стилістичних помилок);���� оригінальність;���� свіжість думок;���� новизна образів, метафор тощо. В організаційному положенні про конкурс, яке роз-

силається школам Червонограда і сусідніх районів, за-значено, що участь у ньому беруть школярі двох віко-вих груп: від 7 до 14 років (перша), від 15 до 17 років(друга). Кожен учасник подає заявку і конкурсну про-граму (добірку віршів) у письмовій формі для участі уконкурсному вечорі. Призові місця визначаються длякожної вікової групи: перше, друге, два третіх, два за-охочувальні (при необхідності, допустиме коригуваннярозподілу місць, наприклад, – перше, два других, дватретіх, заохочувальне).

До складу журі запрошуються поети – члени Чер-воноградського літературного об’єднання ім. В. Бобин-ського, представники місцевої влади, викладачі вузів,працівники бібліотек, інші компетентні особи. Завдан-ням журі є вибір кращих віршів, шляхом оцінюваннякожного з трьох творів учасника окремо за п’ятибаль-ною системою і виведення середнього балу.

Важливо, що кожний учасник конкурсу отримуєзбірку “Першого вірша мереживо”, в якій обов’язковонадруковано хоча б один із його творів. Літературне ре-дагування збірок здійснюють працівники редакцій міс-цевих газет “Новини Прибужжя”, “Вісник”. Спонсор-ську допомогу у виданні надає Червоноградська міськадрукарня. Призерів відзначають цінними подарунками.Їхні вірші друкують названі часописи й альманах-щорі-чник літературного об’єднання ім. В. Бобинського“Провесень” (сторінка “Молоде крило”), вони звучатьв ефірі телестудії “Бужани”, радіостудії “Новий Двір”.Сам хід конкурсу також широко висвітлюють ЗМІ.

Для організаторів конкурсу не є визначальним,щоб усі його учасники стали поетами, працювали в літе-ратурному цеху. Головне, щоб вони стали духовно бага-тими людьми, небайдужими до підлого слова, збагачу-вали культуру української нації, берегли національнеєство. Проте є й справді відкриті таланти: чимало коли-шніх конкурсантів вже стали членами місцевого літера-турного об’єднання і мають змістовні добірки публіка-цій, навчаються на факультеті журналістики Львівсько-го національного університету ім. Івана Франка, працю-ють у ЗМІ.

ДДДД

УУУУ ВВВВ АААА ГГГГ АААА !!!!

ДДДД ОООО СССС ВВВВ ІІІІ ДДДД !!!!ПОШУК ЮНИХ ТАЛАНТІВ(З досвіду роботи Червоноградської ЦБС Львівської області)

Н. Покотило, Т. Лехман

Латвійські законодавці прийняли рішення про виділенняфінансування на будівництво Національної бібліотеки в Ризі.Архітектором нового будинку буде американець Гюннар Бір�кетс. Латвія – єдина в Європейському Союзі країна, що не маєспеціально побудованого для національної бібліотеки будинку.1

Американська бібліотечна асоціація отримала 50 тис. до�ларів США від книжкового клубу відомої зірки�телеведучоїОпри Уінфрі на підтримку національної книжкової програмидля підлітків. Гроші будуть використані на книжки та навчальніматеріали, що розповсюджуватимуться серед бібліотек, які зго�лосяться провести спільні зі школами та підлітковими центрамипрограми. Асоціація розмістить в Інтернеті методичні розроб�ки, що включатимуть питання для обговорення, списки “Щочитати далі”, наочні матеріали для популяризації читання тощо.Бібліотеки повинні подавати заявки на отримання фінансовоїпідтримки для цієї програми.2

Як зазначає президент Австралійської бібліотечно�інфо�рмаційної асоціації Дж. Халлам3, бібліотечна професія стоїтьнапередодні кризи, бо за десять років значний процент пра�цівників бібліотек вийде на пенсію. Зараз 60% бібліотекарівАвстралії старші за 45 років, лише 35% – віком до 35 років. Ціж самі тенденції спостерігаються й в інших країнах. Напри�клад, у Великій Британії до 2010 р. очікують зменшення кіль�кості працівників публічних бібліотек на 10 800 чоловік. УрядСША фінансує дослідження потреб у спеціалістах університет�ських бібліотек. 58% американських бібліотекарів досягнутьвіку 65 років між 2005 і 2019 рр. Дослідження 2000 р., резуль�тати якого опубліковані в Library Journal, засвідчило, що 40%директорів бібліотек США підуть на пенсію через 9 років абоскоріше4.

Проблема зменшення кількості робочої сили у бібліоте�чно�інформаційній галузі тісно пов’язана із змінами у сутностізнань, умінь і навичок, що їх потребують працівники галузі вінформаційну еру. Так, Дж. Халлам підкреслює, що полідис�циплінарна сутність бібліотечної справи вимагає знань і нави�чок у сфері інформаційних технологій, менеджменту, психо�логії та педагогіки. Бібліотекарі мусять бути дуже добре обі�знані з інформаційними технологіями та Інтернетом. Водно�час вони повинні мати чудові навички міжособистісного спіл�

кування для роботи з різ�ними людьми в різних ін�формаційних ситуаціях;опанувати інноваційні підходи; вміти вирішувати проблеми табути відкритими до змін. Дуже важливо розуміти й знати гро�маду, яку вони обслуговують, та потреби користувачів, щопостійно змінюються.

Міжнародне занепокоєння, викликане скороченням кі�лькості працюючих бібліотекарів через їхній вихід на пенсію,призвело до необхідності серйозного вивчення цього питанняй розробки стратегії залучення до професії та її розвитку. Так,Австралійська бібліотечно�інформаційна асоціація реалізуєпроект, спрямований на розвиток бібліотечної професії, залу�чивши до співпраці керівників бібліотек, бібліотекарів та осві�тян. У США з 2002 р. реалізується десятимільйонна національ�на ініціатива, оголошена першою леді країни Лорою Буш,спрямована на залучення до професії та професійну освіту бі�бліотекарів. Для того, щоб набрати на навчання нове поколін�ня бібліотекарів, ця ініціатива, як зазначила Лора Буш, перед�бачає надання спеціальних стипендій, запровадження дистан�ційного навчання бібліотечних фахівців із віддалених регіонів,залучення до професії бібліотекарів із знанням різних мов .5

На початку нового тисячоліття Фонд Білла та МеліндиГейтс започаткував нагороду за організацію доступу до на�вчання (“The Bill and Melinda Gates Foundation Access toLearning Award”). Вона щорічно надається публічній бібліоте�ці або подібній організації, що знаходиться поза межамиСША, яка завдяки інноваційному підходу запровадила безко�штовний доступ до інформаційних технологій широкому зага�лу. Розмір нагороди – один мільйон доларів США. Претенде�нти на нагороду обираються на конкурсній основі (необхідноподавати заявку). Адмініструє цей конкурс за дорученнямФонду Рада з бібліотечно�інформаційних ресурсів (м. Ва�шингтон). Міжнародний комітет радників розглядає отриманізаявки та обирає переможця. 2000 р. нагороду отримала Мі�ська бібліотека м. Гельсінкі (Фінляндія). 2001 р. – Конгресовабібліотека Аргентини та Proyecto Bibliotecas, Гватемала. У2002 р. нагорода була присуджена проекту Biblored з Колум�бії, а у 2003 – проекту з Південної Африки6. 2004 р. нагородабуло поділена між Публічною бібліотекою м. Аархус (Данія),та проектом, що надавав доступ до інформаційних ресурсів усільській місцевості Китаю7. Нагороду 2005 р. отримала орга�нізація з Бангладеш, що надає доступ до комп’ютерівта Інтернету жителям віддалених районів, розташова�них на берегах річки, використовуючи човни.

351’2006 (31)

ББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ТТТТ ЕЕЕЕ ЧЧЧЧ НННН АААА СССС ПППП РРРР АААА ВВВВ АААА УУУУ СССС ВВВВ ІІІІ ТТТТ ІІІІ ::::

ЕЕЕЕ ВВВВ ОООО ЛЛЛЛ ЮЮЮЮ ЦЦЦЦ ІІІІ ЯЯЯЯ ТТТТ АААА РРРР ЕЕЕЕ ВВВВ ОООО ЛЛЛЛ ЮЮЮЮ ЦЦЦЦ ІІІІ ЯЯЯЯНОВИНИ І ТЕНДЕНЦІЇ

В. Пашкова

1 Baltic Times. – 2005. – Nov. 16.

2 ALA Receives Oprah Book Club Award // American Libraries. – 2005. – Dec. – P. 7.

3 http://alia.org.au/media.room/2005.10.18.html

4 http://www.ala.org/ala/pio/piopresskits/recruitpresskit/libraryprofession.htm (Nov. 8, 2005)

5 http://www.ala.org/ala/alonline/currentnews/newsarchive/2002/january2002/laurabushaddresses.htm

6 Valentine S. E�Powering the People: South Africa's Smart Cape Access Project. – Washington, DC, 2045.– 20 p.

7 Liu G.Z. Evergreen: Brining Information Resources to Rural China. – Washington, DC, 2005. – 15 p.

Валентина Пашкова, кандидат педагогічних наук, доцент, експерт із питаньвітчизняного, зарубіжного та порівняльного бібліотекознавства, започатковує в нашому

часописі нову рубрику "Бібліотечна справа у світі: еволюція та революція".У публікаціях під цією рубрикою до вашої уваги – новини і тенденції світового розвиткубібліотечної справи та бібліотечної професії, питання запровадження інформаційних

технологій, лобіювання бібліотек і читання у суспільстві, а також аналіз діяльностіміжнародних і національних бібліотечних асоціацій, переклади міжнародних документів

Новий будинок для Національної бібліотеки Латвії

Нагорода від книжкового клубу Опри Уінфрі

Світове скорочення кількості бібліотекарів Нагорода Фонду Білла та Мелінди Гейтс

1’2006 (31) 36

8 по 11 листопада 2005 року у містах Сімферополі,Ялті, Бахчисараї проходив Всеукраїнський творчийсемінар „Єврознавство – шлях до толерантнос�ті: музеї та бібліотеки – нові євроінтеграційні

центри”. Організували його Міністерство культури і туриз-му України, Міністерство культури і мистецтв АвтономноїРеспубліки Крим, Кримська республіканська універсальнанаукова бібліотека ім. І.Я. Франка, Республіканська крим-ськотатарська бібліотека (РКБ) ім. І. Гаспринського за учас-тю Лівадійського палацу-музею та Бахчисарайського держа-вного історико-культурного заповідника.

На урочистому відкритті семінару, яке відбулося 8 листо-пада у РКБ ім. І. Гаспринського (м. Сімферополь), виступили:Т. Умріхіна – голова Постійної комісії Верховної Ради АРК угалузі культури; О. Бородавка – головний фахівець відділуаналізу та прогнозування діяльності бібліотек та інформацій-них мереж Міністерства культури і туризму України; Л. Бі�лий – перший заступник міністра культури і мистецтв АРК.

На пленарному засіданні доповідачі відзначили уніка-льність культури Криму, його економічний і підприємниць-кий потенціал, який сприятиме процесам європейської інте-гра-ції. „Проведення подібних семінарів є одним із механіз-мів інтеграції наших установ культури до світового культур-ного простору”, – підкреслив у своєму виступі Л. Білий.

Гостроти пленарному засіданню надав виступ деканафілософського факультету Таврійського національного уні-верситету ім. В.І. Вернадського, доктора історичних наук,професора О. Шоркіна, який поставив перед присутнімиполемічні питання: „Що є толерантність: терпимість – моєсерце холодне, чи смиренність – моє серце гаряче? Чи потрі-бна нам монокультура, яку нав’язує Захід? Як уберегти на-шу молодь від наслідків глобалізації – екстремізму і терори-зму, які принесе нам європейська інтеграція?”

Наступного дня засідання семінару, що відбувалося уприміщенні Лівадійського палацу-музею (м. Ялта), розпочавзаступник директора цього музею, доктор політологічнихнаук, професор С. Юрченко. За його словами, Лівадійсь-кий палац є прикладом взаємопроникнення культур, а тізнаменні непрості рішення, що приймалися у його стінах, –високим прикладом толерантності.

Про роль і місце бібліотек у процесах європейської ін-теграції України говорила у своєму виступі заступник гене-рального директора Національної парламентської бібліоте-ки України Г. Кириченко.

Про інтелектуальні ресурси Державної історичної бібліо-теки України як внесок в інформаційний простір України роз-повіла заступник директора цієї бібліотеки В. Навроцька.

Можливості, які відкриває перед вітчизняними бібліо-теками участь у міжнародних програмах зі створення елект-ронної Європи на прикладі Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І. Чи-жевського, продемонструвала заступник директора В. Жи�вотовська.

Цікавим був виступ менеджерів Британської Ради вУкраїні В. Губарця та Н. Василюк, які говорили про вищуосвіту в Європі та участь бібліотек в основних напрямах Бо-лонського процесу. Крім того, було проведено презентаціюфотовиставки „Несподівана Британія: мистецтво бачи�ти”, на якій представлено більше 50 робіт переможців кон-курсу серед британських журналістів.

Своїм досвідом партнерства і співробітництва бібліотекв умовах багатонаціонального регіону поділилися директор

Севастопольської місь-кої ЦБС для дорослих Т. Ессін, завідувачкаЦентру електронних засобів інформації МиколаївськоїОУНБ ім. О. Гмирьова Н. Моісеєва, завідувачка відділу„Дружба народів” КРУНБ ім. І.Я. Франка С. Шевченко.

На завершення для гостей було проведено екскурсію,під час якої учасники семінару мали змогу ознайомитися зунікальними документами та експонатами, пов’язаними звизначними подіями, що проходили в Лівадійському палаці,та видатними особами, які побували у його стінах.

10 листопада учасники семінару взяли участь у засі-данні «круглого столу», котрий пройшов у Будинку-музеї І.Гаспринського (м. Бахчисарай). Найбільшу зацікавленістьвикликали виступи заступника директора з наукової роботиБахчисарайського державного історико-культурного запові-дника О. Гайворонського та заступника директора з автома-тизації та механізації бібліотечних процесів Національної бі-бліотеки України для дітей І. Торліна.

О. Гайворонський наполягав на тому, що слід гово-рити не про інтеграцію в Європу, а про реінтеграцію, томущо Крим, його поліетнічна культура давно є частиною євро-пейського культурного простору, про що свідчать численніпам’ятки культури, починаючи від античності і закінчуючиКримським ханством.

І. Торлін розповів про організацію роботи віртуальноїдовідки для користувачів, що існує в НБУ для дітей з 2003 ро-ку. Після приєднання до корпоративного проекту п’яти іншихбібліотек України (Миколаївської ЦБ для дітей ім. Ш. Кобераі В. Хоменка, Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І. Чижевського,Херсонської обласної бібліотеки для дітей, Донецької ОУНБім. Н.К. Крупської, Львівської обласної бібліотеки для дітей)створено Об’єднану довідкову службу бібліотек Украї�ни. І. Торлін запропонував створити Національну міжвідом-чу службу віртуальної довідки бібліотек України на окремовиділеному сайті.

При підведенні підсумків семінару О. Бородавка від-значила, що, попри складність теми, всі його учасники зба-гатилися як фахово, так і духовно, й запропонувала, щоб ін-формацію про семінар було опубліковано у відповідних біб-ліотечних виданнях. Було визнано доцільним провести такісемінари для бібліотечних фахівців у кожному регіоні Укра-їни.

О. Бородавка висловила окрему подяку від імені учас-ників семінару та Міністерства культури і туризму Українипрацівникам Кримської республіканської універсальної нау-кової бібліотеки ім. І.Я. Франка, Республіканської кримсь-котатарської бібліотеки ім. І. Гаспринського, Лівадійськогопалацу-музею та Бахчисарайського державного історико-ку-льтурного заповідника за організацію роботи семінару нависокому рівні.

До цього хочеться додати, що у дні проведення семіна-ру стояла чудова сонячна погода, милували око золотом і ба-грянцем схили Кримських гір, біля підніжжя яких тихо пле-скалися хвилі Чорного моря. Тож кожен учасник семінаруповіз із собою, як дорогоцінний багаж, нові думки та ідеї,народжені під час спілкування з колегами, і незабутні вра-ження від неповторної кримської осені.

ЗЗЗЗ

КККК ОООО НННН ФФФФ ЕЕЕЕ РРРР ЕЕЕЕ НННН ЦЦЦЦ ІІІІ ЇЇЇЇ ....

СССС ЕЕЕЕ ММММ ІІІІ НННН АААА РРРР ИИИИ ....

ЧЧЧЧ ИИИИ ТТТТ АААА НННН НННН ЯЯЯЯТВОРЧИЙ СЕМІНАР У КРИМУ

Г. Кириченко

1’2006 (31) 37

ОЗВИТОК агропромислового комплексу України –пріоритетний напрям державної політики, основа ста-білізації народного господарства. Вінниччина за раху-нок сприятливих природно-кліматичних умов, якіс-

них родючих ґрунтів, багатовікового землеробського досві-ду є провідною сільськогосподарською областю України.

На сучасному етапі аграрних перетворень актуально-сті набуває створення інформаційного середовища, сприя-тливого для ефективної діяльності виробників сільського-сподарської продукції. Бібліотекам, разом з інформаційно-консультаційною службою (ІКС) сільського господарства,належить важлива роль у забезпеченні усіх ланок АПК ін-формацією, яка допоможе їм в оволодінні механізмом рин-кових відносин, ознайомленні з передовими вітчизнянимита зарубіжними технологіями. Інформація стає важливимінструментом реалізації державної політики щодо розвит-ку сільського господарства.

Одним із основних напрямів діяльності відділу літерату-ри та інформації з питань сільського господарства ВінницькоїОУНБ ім. К.А. Тімірязєва є співробітництво з сільськогоспо-дарськими організаціями та науковими установами області.

З метою удосконалення системи бібліотечно-інформа-ційного обслуговування державних службовців АПК та без-посереднього наближення інформаційного ресурсу відділудо споживача, у 2003 році в приміщенні Головного управлін-ня сільського господарства і продовольства облдержадмініс-трації було створено Кабінет аграрної інформації.

В інформаційному забезпеченні його користувачівшироко використовуються документні ресурси відділу –це понад 1 500 прим. книг та науково-виробничих журна-лів (близько 100 назв) актуальної тематики з різних галу-зей сільського господарства, що виходять на територіїУкраїни та Росії. При пошуку інформації з українськогозаконодавства, використовуються БД “Ліга: Закон”, ви-дання “Офіційний вісник України”, “Правовий вісник”,“Агрокомпас” та ін.

Забезпечує роботу Кабінету також працівник відділу –бібліотекар першої категорії О. Дроздюк, здійснюючи довід-ково-інформаційне обслуговування з використанням, крім ви-

щевказаних дже-рел, інформації наелектронних носіях, з Інтернету.

Інформування користувачів Кабінету відбуваєтьсящоденно в режимах “запит-відповідь” та індивідуальногорозповсюдження інформації з обов’язковим налагоджен-ням зворотного зв’язку. Для цього створено тематичнукартотеку, один із розділів якої містить теми, над якимипрацюють спеціалісти Управління.

Великою популярністю у фахівців користується сис-тематичний бібліографічний покажчик іноземної літера-тури “Сельское хозяйство”. Значний інтерес вони виявля-ють до веб-сайтів сільськогосподарської тематики Украї-ни, країн близького та далекого зарубіжжя.

Фахівці АПК дедалі частіше мають потребу в одержан-ні ринкової інформації, зокрема, щодо рівня цін внутрішньо-го і зовнішнього ринків, прогнозів ринків продукції, стосов-но сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослинтощо.

При організації книжкових виставок, викладок, від-критих переглядів літератури, інформаційних оглядів,проведенні індивідуальної роботи увага зосереджуєтьсяна висвітленні питань з концептуальних основ новітньоїаграрної політики, реформування земельних відносин,підвищення конкурентоспроможності аграрного виробни-цтва, проблем АПК України в контексті європейської інте-грації, інвестиційної діяльності в АПК, аграрного підпри-ємництва, ринкової інфраструктури зовнішньоекономіч-них зв’язків АПК, технічного переоснащення сільськогос-подарського виробництва, соціально-економічних пере-творень на селі та ін.

Основним завданням у роботі Кабінету аграрної інфор-мації є удосконалення системи інформування спеціалістівАПК з метою забезпечення, оперативності і повноти задово-лення їхніх потреб. І працівники відділу літератури та інфо-рмації з питань сільського господарства намагаються це за-вдання виконувати, за що отримують належну оцінку своєїпраці від фахівців сільськогосподарського виробни-цтва.

ЕРІЯ „Публічна бібліотека” викликала значний інтерес уфахівців бібліотек України. В ній висвітлюється питаннямісії бібліотеки, інформаційних послуг, стратегічного пла�нування, окремих аспектів діяльності національних бібліо�

тек світу. Відділ наукового аналізу і розвитку бібліотечної справиНПБ України продовжує свою роботу над підготовкою методич�них матеріалів цієї серії. Звертаємо вашу увагу на найбільш цікавівидання, що побачили світ 2005 року.

Питання планування хвилюють працівників бібліотек будь�якого рівня – від національних до сільських, від вузівських дошкільних. Вони думають про те, як зробити роботу бібліотеки незаштампованою, неформальною, а творчо підійти, визначити своїможливості, потенційні ресурси.

„Планування: стратегія і тактика” – видання, яке дає відпові�ді на ряд запитань, що стосуються такого важливого процесу, як пла�нування: навіщо план? що таке процес планування? що потрібно взятидо уваги?

У виданні дета�льно висвітлено ме�тодику розробкистратегії діяльності невеликої публічної бібліотеки, а на її основі –річного плану. Цікавими є додатки – зразки річних планів роботиЦБС.

Для методистів буде корисною розробка методичного дня„Готуючись до планування”.

Видання спонукає бібліотекаря до творчого мислення, впрова�дження найсміливіших думок у життя, пропонує змінити погляд натакий давній і звичний для наших бібліотек процес – планування.

* * *Актуальне видання „Соціокультурна діяльність” присвяче�

но формам роботи з читачами у публічній бібліотеці. У ньому, зок�рема, узагальнено досвід роботи бібліотек України та зарубіжжя зпопуляризації найбільш актуальних питань сьогодення – екології,правового навчання, психологічної підтримки, представлено най�більш розповсюджені форми масової роботи, визначено загальні

БІБЛІОТЕКА – СПЕЦІАЛІСТАМ АПК ББББ ІІІІ ББББ ЛЛЛЛ ІІІІ ОООО ТТТТ ЕЕЕЕ КККК ААААІІІІ СССС УУУУ СССС ПППП ІІІІ ЛЛЛЛ ЬЬЬЬ СССС ТТТТ ВВВВ ОООО

РРРР В. Середюк

НА ДОПОМОГУ БІБЛІОТЕЧНОМУ ФАХІВЦЮ КККК НННН ИИИИ ЖЖЖЖ КККК ОООО ВВВВ ААААПППП ОООО ЛЛЛЛ ИИИИ ЦЦЦЦ ЯЯЯЯ

СССС С. Кравченко

1’2006 (31) 38

вимоги до її організації, вміщено деякі регламентуючі матеріали(Тимчасові примірні норми часу, Паспорт масового заходу, Інструк�цію щодо організації роботи з популяризації документного фонду).

Акцент зроблено на малих формах бібліотечної роботи якнайбільш використовуваних у публічних бібліотеках. Це книжковівиставки, перегляди та огляди літератури, бібліотечні плакати, бесі�ди, читання вголос. Висвітлено практику проведення активнихформ роботи з читачами, творчих акцій.

Такі методичні матеріали будуть корисні при плануванні ро�боти у бібліотеці, адже вони містять інформацію про різноманітніформи, приклади практичного досвіду.

* * *Коли виникає потреба в одержанні статистичних даних що�

до бібліотек України, навряд чи якась довідкова служба зможезадовольнити такий запит. НПБ України щорічно збирає статисти�чну інформацію про публічні бібліотеки усіх 27 регіонів України табібліотеки – методичні центри різних типів і форм власності. Ці ві�домості зібрано у статистичному збірнику „Бібліотечна Українав цифрах”.

Тут наведено дані стосовно мережі бібліотек, бібліотечнихфондів, книговидачі, кількості користувачів, бібліотечних праців�ників та ін. Визначено також такі показники діяльності, як книгоза�безпеченість, читаність, обертаність, зібрано інформацію про су�часні технічні засоби бібліотек та кошти, виділені книгозбірням (збюджету, позабюджетні), зокрема на комплектування.

Інформація подається у формі таблиць, окремо по кожному ре�гіону, про публічні бібліотеки системи Міністерства культури і туризмуУкраїни та бібліотеки різних типів і форм власності.

Показники даються у порівнянні з попереднім роком і зміна�ми (збільшення або зменшення).

Цей збірник розрахований на спеціалістів у галузі бібліотеч�ної справи, а також буде корисним працівникам органів влади тауправління.

* * *Як правило, у бібліотечній справі регіону тон задає обласна

універсальна наукова бібліотека. Як працюють ці заклади? Щохвилює їхніх керівників? Які повсякчасні проблеми виникають уфахівців? Як організовується обслуговування користувачів?

Збірник „Регіональні бібліотеки” – спроба проаналізуватидіяльність обласних книгозбірень за матеріалами планово�звітноїдокументації, що є в НПБ України. Видання доповнене статистич�ною інформацією з основних показників роботи (кількість корис�тувачів, показники щодо фондів, бібліотечних працівників, фінан�сових надходжень). Цікаво буде порівняти дані своєї бібліотеки уконтексті ОУНБ інших областей. Окремі статистичні показники по�дано також у графічному зображенні, де наочно показано місцекожної окремої бібліотеки у порівнянні з іншими.

Для успішного функціонування сучасної бібліотеки їїкерівник повинен крокувати в ногу із часом. На діяльністьпублічної бібліотеки впливають щонайменше 260 законодавчо�нормативних документів, ухвалених різними законодавчимиінституціями. Бібліотекар сьогодення змушений бути і юристом, іадвокатом і економістом. Чим краще бібліотечні фахівці знаютьзаконодавчу базу, тим більше у них шансів та можливостівиконувати свою місію.

* * *Звертаємо вашу увагу на видання "Бібліотека у

правовому полі", що продовжує започатковану у 2000 роцісерію "Законодавство – бібліотекам України". Тут зібрано повнітексти та витяги із нормативних документів, що законодавчозабезпечують загальні засади діяльності бібліотек. Це матеріали,що доповнюють попередні випуски, а також такі, що прийнятіпротягом 2005 року. При підготовці видання було врахованопобажання і запитання практиків.

ИЙШЛА у світ збірка матеріалів Міжнародної науко�во�практичної конференції “Библиотечное общение:традиции и инновации”*, яка відбулась у рамках Бай�кальського міжнародного інформаційного форуму.

Проведена під егідою Бібліотечного відділення Міжнародної ака�демії інформатизації при ООН, конференція розглянула пробле�ми, спільні для спеціалістів з бібліотекознавства вищих навчаль�них закладів і бібліотек Росії та України.

В останній час проблемі бібліотечного спілкування приділя�ється велика увага. Це пов’язано з процесом переосмислюванняролі бібліотек у суспільстві, змінами вимог до функцій та змістубібліотечної роботи. Адже сучасні бібліотеки – не тільки центризбереження і розповсюдження інформації, а також осередки між�особистісного спілкування. Особливості бібліотечної комунікаціїполягають у тому, що вона відбувається на кількох рівнях: між бі�бліотекарями і читачами, між бібліотекарями, між читачами.

У процесі бібліотечного спілкування (як безпосереднього –традиційного, так і віртуального) здійснюються пізнавальне, ко�мунікативне, емоційне формування особистості користувача іпрофесійне вдосконалення бібліотекаря. Орієнтуючись на потре�би та інтереси користувачів, бібліотеки створюють простір спілку�вання і мають великі потенційні можливості розширення контактівта їхньої змістової насиченості.

У матеріалах збірки на базі практичного досвіду та науковихдосліджень розглянуто феномен бібліотечного спілкування крізьпризму професійних інтересів, узагальнено питання бібліотечногоспілкування на основі перспективної наукової методології (акме�ології), продемонстровано різноманітність підходів до вивченняпроблеми. Увага авторів зосереджена на питаннях розвитку етич�ної культури співробітників бібліотеки, управління бібліотечнимколективом, проблемах інформаційного спілкування, пов’язанихз використанням нових технологій. Фахівці бібліотечної справи

з’ясовують причини,які можуть стати назаваді розвитку пов�ноцінного діалогу між читачем і бібліотекарем: відсутність належ�ної організації бібліотечного середовища (приміщень, фондів, ін�тер’єрів), недостатність електронних ресурсів тощо.

Рішення проблем пропонується шляхом удосконалення про�фесійної комунікативної культури бібліотекарів, їхньої психологі�чної підготовки, підвищення комфортності обслуговування за ра�хунок раціоналізації технологічних процесів у бібліотеці.

Складачем, автором передмови та одним із авторів збірки єпрофесор, декан бібліотечно�інформаційного факультету Східно�Сибірської державної академії культури і мистецтв С. Єзова, доб�ре відома бібліотечним фахівцям своїми дослідженнями з бібліо�течного спілкування, які спрямовують бібліотекарів на розв’язан�ня практичних завдань. Так, наприклад, за книгою С. Єзової “Гра�ні бібліотечного спілкування” в Науково�технічній бібліотеці Київ�ського національного університету технологій та дизайну булопроведено науково�практичну конференцію, яка сприяла підви�щенню культури спілкування бібліотекарів.

У статті “Бібліотека – центр людського спілкування”, вміще�ній у цій книзі, С. Єзова аналізує реальні і потенційні можливостібібліотеки як осередку традиційного та віртуального спілкування,розкриває різні аспекти соціальної значимості контактів користу�вачів.

Матеріал у збірці розміщено за алфавітом прізвищ авторів. Укінці книги подано відомості про авторів публікацій.

Видання, безумовно, становить інтерес для широкого колафахівців бібліотечної справи, інформатизації, освіти та управлін�ня, сприятиме вихованню комунікативної культури в на�йширшому розумінні цього поняття.

ЗАВЖДИ АКТУАЛЬНА ТЕМА

ВВВВА. Голидьбіна

КН

ИЖ

КО

ВА

ПО

ЛИ

ЦЯ

*Библиотечное общение: традиции, инновации: Материалы Междунар. науч.-практ. конф., г. Улан-Удэ, 27 июня 2005 г. / ФГОУ ВПО ВСГАКИ;Сост. и автор предисловия С.А. Езова; Отв. ред. Т.А. Немчинова. – Улан-Удэ: Издательско-полигр. комплекс ФГОУ ВПО ВСГАКИ. – 181 с.

1’2006 (31) 39

кожній справі є люди, які своїми ідеями, своїмгорінням роблять її особливою. Саме до такихлюдей належить директор КіровоградськоїОУНБ ім. Д.І. Чижевського, заслужений праців-

ник культури України Олена Миколаївна Гаращенко, якавнесла в розвиток бібліотечної справи багато нового, а біб-ліотеку зробила відомою не тільки в Україні.

Свою бібліотечну діяльність Олена Миколаївна роз-почала в цій книгозбірні в 1974 році, маючи за плечима ви-щий педагогічний навчальний заклад (факультет іноземнихмов) та три роки педагогічної роботи. Працювала спочаткубібліотекарем відділу міського абонемента, а згодом – ста-ршим бібліотекарем відділу літератури іноземними мовами.Бібліотечна справа її захопила, тож по закінченні в 1985році Київського державного інституту культури Олена Га-ращенко протягом 10 років займає посаду завідувачки відді-лу літератури іноземними мовами. За рівнем роботи відділстає одним із кращих у бібліотеці, добре відомим та популя-рним серед читачів.

У 1994 році вона виграла конкурс серед бібліотекарівУкраїни на стажування в БібліотеціКонгресу США і була однією з 12 біб-ліотекарів із країн Центральної Євро-пи, які пройшли тримісячне навчанняв найбільш прогресивній і потужнійбібліотеці світу.

З того часу О. Гаращенко ще кі-лька разів стажувалась у бібліотекахта громадських організаціях у США,одержавши перемогу в кількох міжна-родних конкурсах.

Висока ерудиція, постійний твор-чий пошук, ініціативність, уміння пра-цювати з людьми – ці якості сприялизміцненню авторитету Олени Мико-лаївни та спонукали керівництво області запропонувати їйу 1996 році посаду заступника директора, а в 1998 році –директора бібліотеки.

Займаючи ці посади, О. Гаращенко організовує новіважливі структурні підрозділи бібліотеки: відділ автомати-зації та комп’ютерних технологій, відділ маркетингу, рекла-ми та координації масової роботи, відділи краєзнавства, рі-дкісних і цінних документів.

Вона вважає, щоб створити сучасну бібліотеку, яка єцентром знань, інформації, культури, потрібен вірний вибірпріоритетів, тобто наявність професійного бачення страте-гії подальшого життя установи. Це – інформатизація біб-ліотеки, вироблення нових інформаційних продуктів і по-слуг та організація доступу до них; мобілізація інтелектуа-льного потенціалу працівників на проектну діяльність длязалучення додаткових коштів; організація безперервної біб-ліотечної освіти; бібліотечний менеджмент та розробленнякомплексної системи послуг нового рівня для забезпеченняінформаційних потреб громадян; орієнтація на регіональ-ний ресурс.

Олена Миколаївна послідовно і наполегливо продов-жує ініціювати, захищати і очолювати низку проектів, у то-му числі міжнародних. Так, у 1998 р. – це був Міжнарод-ний проект професійного розвитку українських та латвійсь-ких бібліотекарів “10+10” з удосконалення системи безпе-рервної освіти бібліотекарів за міжнародною програмою

професійного розвитку спеціалістів бібліотек Латвії і Укра-їни. Також було отримано гранти від Всесвітнього жіночогофонду на створення першого безкоштовного Інтернет-кла-су для жителів м. Кіровограда. Ряд проектів з удосконален-ня сучасних бібліотечних технологій і комп’ютеризації біб-ліотеки успішно захищені у Міжнародному фонді “Відро-дження”, завдяки чому бібліотека має понад 70 потужнихкомп’ютерів.

Олена Миколаївна постійно приділяє увагу організа-ційно-методичній роботі, дбає про впровадження інформа-ційних технологій не лише в обласній бібліотеці, а й у біб-ліотеках Кіровоградщини.

Завдяки розробленому та очолюваному нею проекту„Мережа громадянської освіти” Кіровоградська ОУНБ ім. Д.І. Чижевського протягом останніх 4 років відкрила набазі центральних районних та міських бібліотек 15 Інфор-маційно-ресурсних центрів (ІРЦ), яким було безкоштовнонадано комп’ютерну техніку та Інтернет-зв’язок, бібліотеч-ки правової літератури. Послугами ІРЦ вже скористалисяблизько 20 тис. осіб.

Вивчення Оленою Миколаївноюпрогресивного бібліотечного досвіду,постійне вдосконалення професійнихзнань знайшли своє відображення вуспіхах та здобутках очолюваної неюбібліотеки. Уперше в Україні тут за-проваджено професійну українізовануавтоматичну бібліотечну систему ІРБІС; створено он-лайн каталог(http://opac.library.kr.ua). Вже п’ятьроків діє веб-сайт ОУНБ, який є од-ним із найпотужніших бібліотечнихсайтів України, перш за все, через зна-чну кількість цифрових книг з фондівбібліотеки. Щороку сайт відвідують

понад 100 тис. користувачів. Великою популярністю у мешканців обласного центру

користується потужний сучасний Інтернет-центр, відкри-тий завдяки проекту LEAP. Значним доповненням до тради-ційного краєзнавчого ресурсу став Регіональний інформа-ційний портал „Кіровоградщина” (http://irp.kr.ua).

Бібліотекою створено, поки що єдиний у СНД WAP-сайт (http: //wap.library.kr.ua), за допомогою якого корис-тувачі з мобільного телефону чи кишенькового комп’ютерамають доступ до мережевих сервісів бібліотеки звідусюди,де діє покриття мобільного оператора зв’язку. Кіровоград-ська ОУНБ ім. Д.І.Чижевського є керівником та засновни-ком проекту з організації Центрально-українського коопе-ративного каталогу (ЦУКК), який сьогодні налічує 10 учас-ників.

Серед послуг, які з’явилися нещодавно, – виконання“віртуальних довідок”, а також діяльність при бібліотеці“Юридичної клініки” – центру безкоштовної правової до-помоги соціально незахищеним верствам населення, ство-реного бібліотекою спільно з міським управлінням юстиціїта Кіровоградським юридичним інститутом внутрішніхсправ.

У січні 2004 р. О. Гаращенко представляла Україну в Бельгії на започаткуванні проекту Європейської Комісії КАЛІМЕРА „Використання в культурі: місцеві заклади якпосередники в організації доступу до електронних ресур-

ОООО ДДДД ИИИИ НННН ІІІІ ЗЗЗЗ НННН АААА ССССУ ПОСТІЙНОМУ ТВОРЧОМУ ПОШУКУ

УУУУ

40

ОДНИНИ центральною вулицею села ІвахниМонастирищенського району, що на Черка-щині, поспішає до Будинку культури жінка,яку добре знають всі жителі. Це завідувачкасільської бібліотеки Галина Леонідівна Свін-

ціцька, людина з великої літери, що віддає улюбленій бібліо-течній справі всі свої знання, вміння і талант.

Народилася вона в цьому ж селі в хліборобській родині.З молоком матері увібрала у свою душу велику любов докниг та читання. А коли потрібно було вибирати професію,твердо вирішила стати бібліотекарем. Після закінчення Ка-нівського культурно-освітнього училища пішла працювати усільську бібліотеку.

Галина Леонідівна – ніби добрий чарівник, прагне доне-сти до людей весь багатий світ книги, вміє зацікавити їх ціка-вим твором, спонукати до пізнання нового. Це освічена, муд-ра та чуйна жінка, до якої нерідко йдуть і за порадою. А щевона – справжній патріот свого рідного села, робить усе, щобжиття вирувало в ньому, було цікавим, влаштовуючи різно-манітні заходи у бібліотеці.

Сьогодні бібліотека стала культурно-інформаційнимцентром села. Її фонд складає близько 7 тис. книг, користу-вачами є 700 сельчан, з них 145 осіб – діти; за рік книгови-дача становить понад 10,7 тис. прим. документів, із нихблизько 3 тис. – література для дітей.

За допомогою сільської Ради та дирекції місцевого сіль-ського господарства бібліотека забезпечується періодични-ми виданнями. Для школярів відкрито кімнату юного читача.До послуг дітей – довідкові видання, різноманітні добірки лі-тератури, які допомагають підготуватися до уроків, цікаво ікорисно провести дозвілля.

Традиційнимстало проведення у книгозбірні уроків бібліотечної грамот-ності. З метою збереження книжкового фонду та фонду під-ручників відбуваються акції “Відремонтуй книгу в бібліоте-ці” та “Живи, книго!”. Цікаво проходять Тижні дитячої таюнацької книги, різноманітні заходи, присвячені краєзнавчійтематиці та здоровому способу життя, зустрічі з цікавимилюдьми-односельцями.

Діти обожнюють свого бібліотекаря. А вона, у свою чер-гу, як дбайливий садівник, робить все від неї залежне, щоб змаленького росточку згодом виросло плідне дерево, і разом зучителями працює з дітьми, виховуючи майбутніх громадянУкраїни.

Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, Га-лина Леонідівна заохочує своїх односельців до читання. Унелегкі часи, які всі ми зараз переживаємо, коли приміщен-ня бібліотеки взимку не отоплюється, коли немає грошей насистематичне комплектування книжкового фонду, придбан-ня комп’ютерної техніки, Г. Свінціцька робить усе можливе,щоб кожний читач, йдучи до бібліотеки, був впевнений, щоотримає там кваліфіковану допомогу, знайде необхідну інфо-рмацію. У взаєминах із читачами у книгозбірні панує атмос-фера взаємного довір’я і поваги.

Галина Леонідівна виконує безліч обов’язків, адже во-на – депутат сільської Ради, її визнано кращим бібліотечнимпрацівником району, нагороджено численними грамотами. Іводночас ця чудова жінка залишається лагідною мамою і ба-бусею, вправною господинею – на все у неї вистачає сил.Бі-бліотека ввійшла в життя Галини Леонідівни Свінціцької зюності, і ось уже 33 роки це не просто місце її робо-ти, а розрада для душі, сенс життя.

сів”, завдяки чому Кіровоградська ОУНБ ім. Д.І.Чижевсь-кого стала партнером проекту від України, а Олена Мико-лаївна – його керівником.

Реалізація цього проекту поклала початок творчійспівпраці бібліотеки з обласним краєзнавчим музеєм таДержавним архівом Кіровоградської області. Зокрема, в2005 році за ініціативою О. Гаращенко спільними зусилля-ми трьох установ було організовано та презентовано уніка-льні за формою та змістом виставки “Автограф війни” (до60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні) та “Кори-феям українського театру присвячується” (до 150-річчяукраїнського професійного театру), які викликали неаби-який резонанс в обласному центрі.

Громадська діяльність Олени Миколаївни пов’язана зістворенням Кіровоградської регіональної бібліотечної асо-ціації, яку вона очолила в 1997 році і представляла на між-народних бібліотечних конференціях Американської бібліо-течної асоціації (1996-1998), ІФЛА (2000), і т. ін.

Як лідер жіночого руху в 1997 році О. Гаращенко ви-грала конкурс на участь у міжнародному стажуванні з пи-тань розвитку громадянського суспільства для неурядовихорганізацій, яке проходило у США. Побачене й почуте її за-хопило, тому, повернувшись додому, організувала з коле-гами по роботі обласну інформаційну службу з актуальнихпитань жіноцтва (ОЖІС), діяльність якої спрямована на за-хист прав жінок.

Бібліотека – постійний учасник щорічних Кримськихконференцій, на яких і сама Олена Миколаївна, і колеги ви-

ступають з цікавими та змістовними доповідями.Значний внесок у розвиток бібліотечної справи в

Україні та області О. Гаращенко знайшов гідну оцінку в су-спільстві – вона неодноразово відзначалася подяками, гра-мотами та почесними грамотами Кабінету Міністрів Украї-ни, Міністерства культури і туризму України, обласної дер-жавної адміністрації, управління культури і туризму облде-ржадміністрації.

Визначними на події для Олени Миколаївни були 2004рік, коли вона отримала Диплом “Кращий директор облас-ної універсальної наукової бібліотеки”, а також 2005 – юві-лейний для неї рік, коли одержала звання “Заслуженийпрацівник культури України”.

Завжди переповнена новими ідеями та творчими заду-мами, Олена Миколаївна Гаращенко була і є справжнім лі-дером свого колективу, здібним, вимогливим до себе та під-леглих керівником, здатним створити в бібліотеці творчуатмосферу, утримати біля себе відданих справі людей,розкрити в них творчий потенціал.

Ось така вона – яскрава особистість, цілеспрямована інаполеглива, розумна і вольова жінка, тож колектив щиробажає Олені Миколаївні доброго здоров’я, щасливого і тво-рчого довголіття, сімейного затишку!

Колектив Кіровоградської ОУНБім. Д. І. Чижевського

ЩЩЩЩ

ПОКЛИКАННЯ – БІБЛІОТЕКА

ОД

ИН

ІЗ

НА

С

1’2006 (31)

Е. Ільїна

1’2006 (31) 41

ВВВВ ІІІІ ТТТТ АААА ЄЄЄЄ ММММ ОООО ЮЮЮЮ ВВВВ ІІІІ ЛЛЛЛ ЯЯЯЯ РРРР ІІІІ ВВВВ !!!!

ІБЛІОТЕЧНА громадськість Українищиро вітає головного спеціаліста від-ділу аналізу та прогнозування діяль-ності бібліотек та інформаційних мереж

Міністерства культури і туризму України ОльгуСтепанівну Бородавку з черговим важливиметапом на її життєвому шляху.

О. Бородавка є одним із найбільш досвідченихфахівців бібліотечної галузі з багаторічним досвідомроботи. Свій професійний шлях починала з посадиметодиста, а відтоді вже понад 25 років працює вапараті Міністерства. Всебічно знає сучасні потребиі проблеми бібліотек України в цілому та окремих їїрегіонів, добре обізнана з технологією та основнимипроцесами роботи бібліотек усіх рівнів, вміє аналізу-вати та стратегічно мислити.

Багато зусиль докладає до вироблення концеп-туальних, нормативно-правових засад діяльностібібліотек, є учасником розробки близько 20 зако-нодавчих та нормативних документів, у т. ч. першогов галузі культури Закону України "Про бібліотеки ібібліотечну справу", низки важливих урядових пос-танов і розпоряджень.

О. Бородавка – ініціатор і організатор прове-дення щорічних всеукраїнських бібліотечних нау-ково-практичних конференцій, семінарів, нарад. Пос-тійно дбає про впровадження сучасних інформацій-

них технологій, зміцнен-ня співпраці з органамивлади, видавництвами,громадськістю, надає нео-ціненну консультаційну іпрактичну допомогу пра-цівникам бібліотек. Вона щиро вболіває за збере-ження національної культурної спадщини, загально-державної мережі бібліотек, підвищення престижугалузі та іміджу бібліотечного працівника, докладаєбагато зусиль до гідного поцінування суспільствомйого праці. Була одним із ініціаторів встановленняпрофесійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек.Своєю наполегливістю і небайдужістю тільки заостанній рік попередила закриття близько 15 бібліо-течних закладів у різних регіонах України.

Ольга Степанівна – активний популяризатор ук-раїнської мови, організатор щорічної всеукраїнськоївиставки-форуму "Українська книга на Одещині".Вона є також членом Експертної ради Міністерства зпридбання україномовної книги для поповненняфондів публічних бібліотек.

Бібліотечна громадськість бажає ОльзіСтепанівні життєвого благополуччя, творчоїнаснаги, подальших успіхів у роботі, особистогощастя!

ОЛЕКТИВ Національної парламентсь-кої бібліотеки України, редколегія жур-налу "Бібліотечна планета" щиро віта-ють із ювілеєм нашу

колегу, завідувачку відділу науко-вого аналізу та розвитку біблі-отечної справи, члена редколегіїІнну Олексіївну Цуріну.

Високий професіоналізм італант методиста давно принеслиІнні Олексіївні заслужені визнан-ня і повагу бібліотечних праців-ників спочатку Києва, а потім івсієї України. Вона володіє рідкіс-ним даром за окремими фактамибачити сутність суспільного яви-ща, визначати динаміку процесів,відчувати найновіші віяння у нашій справі. ІннаОлексіївна багато робить для зближення стандартів

обслуговування України і передових країн світу, пра-цює над втіленням в Україні моделі сучасної публіч-ної бібліотеки. До неї активно звертаються спеціаліс-

ти бібліотечної справи за порада-ми, новими ідеями, цінними профе-сійними консультаціями.

Завжди усміхнена, завжди су-часна, трохи іронічна та добрози-члива, наша ювілярка випромінюєоптимізм і енергію, товариськість,налаштованість на творчість.

Від усієї душі бажаємо Вам,Інно Олексіївно, здоров'я, довго ліття, сімейного щастя ірадості від подальшої праці накористь бібліотечній справіУкраїни. Хай збудуться всі Ваші

найзаповітніші мрії!

НАЛАШТОВАНА НА ТВОРЧІСТЬ

КККК

НЕБАЙДУЖІСТЬ – ЇЇ ПРОФЕСІЙНЕ КРЕДО

ББББ

42 1’2006 (31)

АНОВНІ бібліотекарі! Ми щиро вдячні вамза те, що ви обрали тяжку, але почесну ідуже необхідну професію, основа якої – від-повідальність за духовний, інтелектуальний

і моральний розвиток нації, зокрема молодого по-коління України. І, звичайно, ви поділяєте нашу ду-мку про те, що інтелект нації залежить від літера-тури, яку читає молодь, адже молоде поколінняУкраїни в XXI столітті має бути освіченим, зокремаобізнаним з найсучаснішими досягненнями в галузінауки і техніки.

На жаль, сьогодні ми змушені констатуватинизький інтерес у школярів до науки. Телебачення ірадіо пропагують легкий спосіб життя. У пресі багатопсевдонаукової інформації. ЗМІ практично втратилисвої виховні та розвиваючі функції. Це неминуче при-зводить до деградації особистості. Особливо не-захищеною є молодь.

Відсутність сучасних джерел наукових знань длямолоді негативно впливає на рівень освіченості такультури нашої нації, яка ще не так давно вважаласяоднією з найосвіченіших націй у світі. У наш часнизьким є інтерес до читання наукових журналів,слабо розвинені навички роботи школярів із науково-популярною літературою. Велика кількість шкіл табібліотек мало або й зовсім не передплачують нау-ково-популярну літературу. І це сумні факти. Нелише обдаровані й талановиті діти потерпають відбраку актуальної наукової інформації, але і їхнівчителі, батьки.

Надійним імунітетом проти маніпуляцій ще несформованою психікою дітей мало би стати їхнє кри-тичне ставлення до бурхливого потоку інформації.Основною умовою цього є формування аналітичногомислення молоді, її наукового світогляду. У розви-нутих країнах педагогам і батькам у цьому допо-магають науково-популярні видання, зокрема науко-во-популярні журнали.

Ці часописи сприяють становленню науково-гу-маністичного світогляду молоді, формують потяг дознань, сприяють творчому розвитку особистості,виховують освічену, гідну людину, справжньогопатріота.

Наразі в Україні практично єдиним таким ча-сописом є науково-популярний журнал для юнацтва"Країна знань", який охоплює більшість науковихдисциплін та розрахований саме на учнів. Вже п'ятийрік його видають провідні науковці країни, яківиконують свій громадський обов'язок та роблять всеможливе, аби на сторінках журналу розповісти пронайсучасніші досягнення науки та техніки, сфор-мувати науковий світогляд сучасної молоді.

Журнал "Країна знань" розповсюджується повсій території України і розрахований на дітейстаршого шкільного віку, молодь, вчителів, батьків.

Програмні цілі журналу: формування науково-гуманістичного світогляду молоді, розвиток її інте-лекту, здібностей, талантів, поширення інформаціїпро досягнення науки та техніки.

Рубрики журналу: "Фізика", "Радіофізика","Прозоро про математику", "Задачі", "Кібернети-ка", "Біологія", "Світ рослин", "Хімія", "Астрономія","Географія", "Геологія", "Екологія", "Філософія", "Єтака спеціальність", "Антарктика", "Україна –світові", "Музеї України", "Всесвітня культура","Книги-співрозмовники", "Проблеми навчання", "ДоДня Перемоги", "Заповідники", "Життя видатнихлюдей", "Пізнай себе", "Спорт і хобі", "Питання допсихолога", "Роботи Малої академії наук", "Історіянауки", "Цікавинки".

Наша редакція співпрацює з бібліотеками Києва.Нас запрошують на зустрічі з читачами. У деякихбібліотеках створено куточки "Країни знань".

Але, на превеликий жаль, більшість дітей, їхніхбатьків та вчителів і навіть бібліотеки України майжене знають про наш журнал.

"Країна знань" може стати помічником батькамта вчителям у справі виховання та формування на-укового світогляду молодої людини. Матеріалижурналу допоможуть зробити урок більш цікавим,динамічним. Педагогічна взаємодія вчителя ішколяра стає набагато ефективнішою, якщо учень го-тується до уроку не лише за підручником, але й за на-уково-популярною літературою. Саме тому ми пе-реконані, що цей журнал стане їм у пригоді та до-поможе протистояти навалі байдужості і безду-ховності.

Звертаємося до вас, працівники бібліотек, із за-кликом допомогти читачам відкрити "Країну знань".

Сьогодні всім зрозуміло, що для збереженнясуверенітету України потрібно підтримувати нависокому рівні інтелект української нації. Нині вЄвропі, куди ми так прагнемо, запроваджено загаль-ноєвропейську програму "Європа знань". Наш жур-нал зветься "Країна знань", отже, актуальність спра-ви, що ми робимо, не пілягає сумніву.

Ми, як і весь цивілізований світ, підтримуємовідомий вислів, що насправді рівень цивілізаціївизначається не розмірами міст та не зібранимиврожаями. Про нього свідчить якість Людини, якувиховує країна.

З повагою,головний редактор журналу "Країна знань"

Т. Бєлих.

ЯКЩО НЕ ВИ – ТО ХТО?

ШШШШ

ПППП РРРР ЕЕЕЕ ДДДД СССС ТТТТ АААА ВВВВ ЛЛЛЛ ЯЯЯЯ ЄЄЄЄ ММММ ОООО

Н а ш і а в т о р и

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВТретя міжнародна науково�практична конференція

„Документознавство. Бібліотекознавство Інформаційна діяльність:Проблеми науки, освіти та практики”

16�18 травня 2006 р., м. Київ, УкраїнаІнформаційне повідомлення

Інформуємо Вас про те, що 16�18 травня 2006 р. у м. Києві відбудеться Третя міжнародна науково�практична конференція „До�кументознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти та практики”.

До участі в її роботі запрошуються вчені, викладачі та наукові працівники закладів освіти, співробітники наукових, публічнихта вузівських бібліотек, органів НТІ та документаційного забезпечення управління.

На конференції планується обговорення проблем за такою тематикою:• теоретико�методологічні основи розвитку документознавства та бібліотекознавства;• фундаментальні та прикладні проблеми інноваційного розвитку інформаційної сфери:• актуальні проблеми інформаційно�бібліотечного сервісу;• впровадження новітніх інформаційних технологій та Інтернет в бібліотеках, органах НТІ, службах документаційного забез�

печення управління;• проблеми підготовки та безперервної освіти фахівців;• менеджмент і маркетинг в інформаційній сфері;• інформаційне та документаційне забезпечення процесів освіти та управління.Умови участі у конференції:1. Бажаючим взяти участь у роботі конференції пропонується надіслати тези доповіді або заявку про участь до 20 квітня 2006

р. на адресу оргкомітету. Тези доповідей буде опубліковано. Повні тексти доповідей можуть бути надруковані в науковому часопи�сі ,,Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія”.

2. Початок конференції 16.05.2006 р. о 10.00. Реєстрація учасників 16.05.2006 р, з 9.00 до 11.00.3. Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.Вимоги до оформлення текстів доповідей:• приймаються оригінальні матеріали, що раніше не друкувалися;• тексти тез приймаються українською та російською мовами, обсяг матеріалів — до 2 сторінок;• матеріали приймаються у друкованому вигляді (з копією на дискетах 1,44 Мb) та електронною поштою;• форма подання матеріалів: розмір шрифту – 12. інтервал – 1,5, поля стандартні;• до текстів обов’язково додається авторська довідка, в якій наводяться: прізвище, ім’я та по батькові (повністю) автора (ав�

торів), науковий ступінь, вчене звання, адреса і телефони, E�mail, місце роботи, посада;• тексти доповідей супроводжуються короткою анотацією (не більше 800 знаків) українською мовою.

Адреса оргкомітету: м. Київ, вул. Січневого повстання, 21тел. (+380 44) 280�36�19, Слободяник Михайло Семенович

E�mail: slobod�doc@bigmir.net

Ашаренкова Н., кандидат педагогічних наук, профе�сор Державної академії керівних кадрів культури і мис�тецтв Вилегжаніна Т., генеральний директор Національноїпарламентської бібліотеки України, заслужений пра�цівник культури України, віце�президент Українськоїбібліотечної асоціаціїГолидьбіна А., директор Науково�технічної бібліотекиКиївського національного університету технологій тадизайну, відмінник освіти УкраїниГречко Г., заступник директора Централізованої біб�ліотечної системи для дітей м. Миколаєва Груніна Л., головний бібліограф Національної парла�ментської бібліотеки УкраїниДибчук Л., Тернопільська академія народного гос�подарстваІльїна Е., провідний методист Черкаської обласної біб�ліотеки для дітейКириченко Г., заступник генерального директора На�ціональної парламентської бібліотеки УкраїниКовальчук Л., директор Публічної бібліотеки імені Ле�сі Українки м. Києва, заслужений працівник культуриУкраїни, віце�президент Української бібліотечної асо�ціації.Кравченко С., головний бібліотекар Національної па�рламентської бібліотеки УкраїниКуршутов Н., заступник директора Республіканськоїкримськотатарської бібліотеки ім. І. Гаспринського

Кушнерчук М., директор Надвірнянської централізо�ваної бібліотечної системи Івано�Франківської областіЛехман Т., викладач кафедри гуманітарних дисциплінЛьвівської філії Міжрегіональної академії управлінняперсоналомЛой В., головний бібліограф Національної парламент�ської бібліотеки УкраїниЛюдвік Н., завідувачка бібліотеки ім. А Ахматової Обо�лонської централізованої бібліотечної системи м. КиєваЛянсберг О., завідувачка відділу Херсонської обласноїуніверсальної наукової бібліотеки імені Олеся ГончараПаславський Т., заступник директора Львівської науко�вої бібліотеки ім. В. Стефаника, кандидат історичних наукПашкова В., кандидат історичних наук, директорЦентру інформаційних ресурсів Посольства США вУкраїні, віце�президент Української бібліотечної асоці�аціїПогребна О., завідувачка відділу Національної парла�ментської бібліотеки УкраїниПокотило Н., директор Червоноградської централі�зованої бібліотечної системиРадамовська Л., завідувачка Бібліотеки�філії № 1 длямолоді м. Жовті Води Дніпропетровської областіСередюк В., завідувачка відділу Вінницької обласноїуніверсальної наукової бібліотеки ім. К.А. ТімірязєваШпір М., віце�президент Канадського Товариства При�ятелів України