Методи вікової психології

Виконала:студентка І курсу 16 групифакультету педагогіки та психологіїОлєшко Дар’я

Вікова психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного розвитку людини на різних вікових етапах індивідуального розвитку людини (онтогенез). Предметом дослідження вікової психології є вікова динаміка, закономірності, фактори, умови, механізми становлення, формування та розвитку особистості. Вікова психологія вивчає загальні закономірності, особливості виникнення і розвитку психічних процесів і властивостей і зумовлену віком динаміку співвідношень між ними; причини та закономірності переходу від одного вікового періоду до наступного; становлення різних видів діяльності (гри, навчання, праці, спілкування).

У Вітчизняній психології виділяють

чотири групи методів за Б.Г.

Ананьевим

До першої групи

методів, що

називаються

організаційними,

належать:

порівняльний,

лонгітюдний і

комплексний методи.

Другу, найширшу, групу становлять емпіричні методи добування наукових даних.

Третю групу становлять методи обробки даних

Четверта група — інтерпретаційні методи

І група

Порівняльний

Лонгітюдний метод

Комплексний метод

Порівняльний метод нині широко застосовується у загальної психології

(зіставлення різних груп піддослідних, чи «вибірок»), у соціальній психології

(зіставлення різних типів малих груп, і т.д.), в патопсихології і дефектології

(порівняння хворих із здоровими й т.п.). У психології розвитку порівняльний метод

виступає у двох основних формах: як методу вікових, чи «поперечних», зрізів і

лонгитюдних («поздовжніх») досліджень. Порівняльно-віковий метод є зіставлення

окремих особливостей по віком для виявлення динаміки досліджуваного психічного

процесу.

Лонгітюдние дослідження припускають тривале дослідження одним і тієї ж

людей протягом кількох років, невипадково їх називають «поздовжніми»

дослідженнями. У цьому застосовується як спостереження, і експериментальні і

тестові методики. Лонгітюдние дослідження дають можливість виявити

індивідуальні особливості розвитку.

За сучасних умов психологічні дослідження дедалі більше входять у комплексні

дослідницькі програми, у яких беруть участь представники інших наук. Ці

програми, зазвичай, створюються на вирішення практичних завдань. У

комплексному дослідженні за одного досліджуваному об'єкті має місце поділ

функцій між окремими підходами.

Такі пошук дозволяє встановлювати

зв'язку й залежності між явищами

різноманітних (наприклад, фізичного,

фізіологічного, психічного,

соціального розвитку особи і ін.).

Комплексний метод – передбачає розподіл підходів різних наук

до вивчення одного і тогож об’єкта (програма роботи з обдарованими

дітьми)

ІІ група

Спостереження

Експериментальні методи

Спостереження,

самоспостереження метод

цілеспрямованого планомірного опису

психічних властивостей, які

проявляються в діяльності і поведінці

учнів на основі їх безпосереднього

сприймання в навчально-виховному

процесі з обов'язковою систематизацією

одержаних даних і формулюванням

можливих висновків.

Спостереження особливо активно використовується щодо дитячого розвитку,

явний пріоритет цього зазначав, наприклад, відомий французький психолог

Анрі Валлон, підкреслюючи його винятковість вивчення раннього дитинства.

Експериментальні методи: Основними ознаками експерименту є

створення дослідником умов, у яких виявляються психічні явища, і

контролювання його перебігу. Це дає змогу варіювати незалежними змінними,

впливаючи на індивіда і тим самим викликаючи певні явища (залежні змінні). Під

час експерименту виникають умови для відокремлення явищ, які вивчають, від

тих, що їх супроводжують. Завдяки цьому вдається виявити приховані процеси,

механізми, явища, властивості, встановити закономірні зв'язки між ними.

Природний та лабораторний експеримент

Констатуючий (передбачає з'ясування закономірностей існування

психічного факту, особливостей психічного процесу, особистісних

рис), формуючий (зорієнтований на формування психічних явищ,

властивостей, створення умов для їх прояву і розвитку) експеримент.

Психодіагностичні методи (бесіда, інтерв’ю, анкетування,

тестування, соціоматриця, референтометрія, метод аналізу процесу та

продуктів діяльності).

ІІІ група

Метод якісного аналізу

Метод кількісного аналізу

Метод якісного аналізу має на меті смислове

групування на меті смислове групування одержаних

результатів у вигляді зручному для їх інтерпретації

Методи кількісного аналізу спрямовані на

кількісну обробку результатів за допомогою методів

математичної статистики.

IV група

Генетичний метод

Структурний метод

Генетичний метод – має на меті встановлення

вертикальних зв’язків між рівнями розвитку

досліджуваних феноменів. Виявлення специфіки цих рівнів

розвитку певної функції

Структурний метод – передбачає виділення

горизонтальних структурних зв’язків між компонентами

досліджень цілісного феномену.

№п/п

Нове поняття Зміст

1 Близницевий метод

- метод дослідження, який досліджує роль спадковості, середовища проживання і виховання в психічному розвитку особистості.

2 Вербальні тести

- тип тестів, у яких матеріал тестових завдань представлено словесної (вербальної) формі.

3 Крос-культурний метод

- метод, що передбачає порівняння і виявлення особливостей психічного розвитку підростаючого покоління в різняться культурах: за умов культури європейського зразка та східної культури, культури сучасного технологічного нашого суспільства та з так званого традиційного суспільства тощо

4 Методи - це прийоми, і кошти, застосовувані вченими на дослідження предметів і явищ для одержання нових знання їх властивості, закономірності і механізми їхнього виникнення і існування.

5 Метод спостереження

 - цілеспрямоване і планомірне сприйняття об'єкта спостереження із наступною систематизацією фактів і здійсненням висновків.

6 Метод який навчає експерименту

- порівняння результатів піддослідних, спочатку подібних як не глянь, але різняться за обсягом досвіду, одержаному групами у процесі навчання, що дозволяє висунути більш змістовну гіпотезу про чинниках, які впливають розвиток.

7 Проективні методи

- сукупність методик, вкладених у дослідження особистості з допомогою використання невизначених, неоднозначних стимулів, які випробовуваний повинен конструювати, розвивати.

8 Порівняльно-віковий метод

- зіставлення окремих особливостей по віком з виявлення динаміки досліджуваного психічного процесу.

9 Тест - стандартизоване, часто обмежений у часі випробування, призначене задля встановлення кількісних чи якісних індивідуально-психологічних відмінностей.

10 Тестування - метод психологічної діагностики, використовує стандартизовані і питання завдання (тести), які мають певний шкалу значень.

11 Тести інтелекту

- призначені для виміру рівня інтелектуального розвитку та є одним із найпоширеніших в психодіагностиці.

12 Тести особистісні

— група тестів, вкладених у вимір неінтелектуальних проявів особистості.

13 Тести швидкості

— тип психодіагностичних методик, у яких основним показником продуктивності роботи піддослідних є час виконання (обсяг) завдань тестових.

14 Тести спеціальних здібностей

— група психодіагностичних методик, виділені на виміру рівня розвитку окремих аспектів інтелекту і психомоторних функцій, переважно які забезпечують ефективність у конкретних, досить вузьких областях діяльності.

15 Експеримент - активне втручання дослідника на діяльність випробуваного з метою створення умов, у яких виявляється психологічний факт.