Києво-Могилянська Бізнес-Студія #16. Азійський прорив

КиєвоМогилянська Бізнес Студія №

16 «Азійський прорив»

inspiring leaders

Китайська народна притча

Колись один муд рець шу кав та ла но ви то го та здібно го уч ня, яко му зміг би пе ре да ти всі свої знан ня та досвід. Він зібрав усіх своїх учнів і сказав:

— У ме не ви ник ла проб ле ма, і я хо чу зна ти, хто змо же її виріши ти. Ба чи те – в стіні по за ду ме не сто ять найбільші, най важчі та най масивніші двері в на шо му місті. Хто з вас змо же відкри ти їх без сто рон ньої до по мо ги?

Дех то з учнів прос то опус тив го ло ву: зда ва лося, що проб ле му виріши ти не мож ли во. Інші ж досліди ли двері більш ста ран но, об го во ри ли мож ли вості ви ко рис тан ня ме ханічних за собів і особ ли вості ма теріалу. З усь о го ць о го во ни зроби ли вис но вок, що відкри ти двері не змо жуть.

І ли ше один учень провів ре тель не дослідження. Він прос ту кав по ве рх ню, оціню ючи тов щи ну та міцність. Заз на чив, із чо го ви го тов лені двері та наскіль ки доб ре зма зані петлі. Він ста ран но все пе ревірив, ви ко рис то ву ю чи для ць о го свої очі та ру ки – ог ля дав кож ну шпа ри ну, сту кав, на дав лю вав на ок ремі час ти ни.

Всі бу ли пе ре ко нані, що двері або ж за чи нені, або їх прос то зак ли ни ло. Насп равді во ни бу ли ли ше ле гень ко прик риті. Учень гли бо ко вдихнув, зо се ре див ся і м'яко підшто вх нув руч ку. Двері з легкістю і без най мен шо го опо ру відкрились.

Во ни бу ли роз роб лені та скон струйо вані настіль ки іде аль но, що дос татньо бу ло ли ше ле гень ко го пош тов ху для то го, щоб їх відчи нити.

Муд рець знай шов собі нас туп ни ка. Він по вернув ся до реш ти учнів та про мо вив такі сло ва:

• Успіх у житті та ро боті за ле жить від декількох клю чо вих фак торів і сь о годні ви ма ли можливість спос теріга ти за ни ми в дії:

• Доз воль те своїм відчут тям повністю дослідити й зро зуміти ре альність, що нав ко ло вас;

• Не робіть поспішних і че рез це неп ра вильних вис новків;

• Будь те дос татньо сміли ви ми для то го, аби прий ня ти рішен ня;

• Прий няв ши йо го, дійте впев не но та без сумнівів;

• Зо се редь теся та вкладіть у цю дію всю ва шу си лу та енергію;

• Не бійтесь по ми ля ти ся.

КиєвоМогилянська Бізнес Студія №16 2006

Зміст

Всі країни можна поділити на дві категорії: ті, що рухаються по «швидкій смузі», й ті, що й досі повзуть «повільною». У сьогоднішньому світі лідируючих позицій дуже активно

набирає Китай. І все це відбувається одночасно з пануванням комуністичної партії, менталітетом покірності та чіткою диктатурою влади.

2,5тисячолітні доктрини конфуціанства змогли вибудувати переможне суспільство, котре й сьогодні продовжує виховувати дітей на ідеалах, які не застаріли навіть

за такий вражаючий проміжок часу. В чому ж особливості світосприйняття населення однієї з найпотужніших держав світу?

Багато людей переконані, що стандарти ведення успішних переговорів із бізнеспартнерами однакові в усіх країнах. Адже в більшості випадків вони ґрунтуються на принципах максимізації економічної вигоди. Все це давно відомо європейцям. Однак вони навіть не здогадуються про

існування Guanxi, Zhongjian Ren або ж Jiejian та вражаючих результатів, яких можна досягти завдяки правильному використанню цих таємничих елементів у процесі переговорів із

китайськими партнерами. Для цієї нації духовна гармонія між бізнеспартнерами є такою ж важливою, як і гроші.

Кожного дня з'являються нові ідеї, з розвитком якої західної країни можна порівняти просування нашої держави. Проте ніхто навіть не замислюється, що, можливо, модель,

схожу на українську, потрібно шукати на Сході. Заперечуючи тезу: «олігархи – це обов'язково погано», автор проводить паралелі між сьогоденним розвитком

України й розбудовою Тайваню в 70х роках.

1. Новий гравець у «швидкій смузі» 4

2. Країна, Культура та КонфуційОлександра Лахіна 8

3. 7 містичних елементівВ'ячеслав Лисенко 14

4. Камо грядеши, Україно?Михайло Винницький, Олександр Різенко 20

Номер видано за підтримки

inspiring leaders

02/03

Китайська нація – це 1,3 млрд. людей, які переконані, що прояв ініціативи чи духу новаторства є поганими манерами. Однак це не завадило їм досягти шаленого успіху. А що ж буде, якщо владі вдасться змінити цю «установку»? Чого ж тоді зможе досягти Китай? На відповідь не доведеться

довго чекати – уже зараз комуністична партія бере курс на інновації.

Існують країни, що дійсно вражають своєю геніальністю. Одним із прикладів такої держави є Сінгапур, який, практично не маючи навіть питної води, спромігся за 40 років увійти до списку

найбільш розвинених країн світу...

Іноді на ринку з'являються компанії, що, на перший погляд, не здаються особливо перспективними. Вони не володіють значними ресурсами, проте в них є дух їхньої країни та

непереборне бажання стати кращими. Історія 3 східних компаній, які вірили у свій успіх і працювали над ним, зможе довести, що філософія Азії спрямована лише на перемогу.

Одержати частку грандіозного ринку збуту Китаю хотів би кожен. Однак це зробити не так просто, як здається на перший погляд. Чому в той час, як у всьому світі

результативно діють постери, промоакції та різноманітні знижки, китайські споживачі до всього цього ставляться з підозрою? Чому основною концепцією цієї таємничою нації є

«Ніколи не купуй, поки не порівняєш продукцію у трьох магазинах»? Все це, а також багато іншого можна дізнатися, вивчивши принципи «маркетингу покитайськи».

Себастьян Бретодо почувався новою жертвою «специфічних» китайських правил бізнесу. Ще вчора задум із відкриттям у Китаї заводу з виробництва вдосконалених «рукавів» для літаків здавався безпрограшним. А вже сьогодні Себастьян усіма силами намагається зрозуміти, в чому ж

була його помилка. Як сталося, що його партнери перетворилися на його ж конкурентів?

5. Із Третього в ПершийАндрій Карпенко 30

6. Східні проривиХристина Салій 46

7. Маркетинг покитайськиза матеріалами Harvard Business Review 52

8. Кейс: «Як французи бізнес робили» 58

9. 1,3 млрд. інноваторівМаттіас Деброєр 64

Номер видано за підтримки

inspiring leaders

04/05

Місто, зоб ра же не на фо тог рафії – не кадр із фан тас тич но го кінофіль му про май бутнє. Цей краєвид – од не з міст Півден ноСхідної Азії. Як що бу ти більш точ ним, – ки тайсь кий ме гаполіс Шан хай. Так, са ме ки тайсь кий, а не амери кансь кий, австралійсь кий чи євро пейсь кий. Са ме сю ди час то приїздять знімальні гру пи Голіву ду, яким потрібно ство ри ти фан тас тичний фільм про жит тя че рез декіль ка де сятків років. А та ко го виг ля ду це місто на бу ло впродовж ос танніх 15 років [!]. При то му Шан хай – не єди ний та кий прик лад в Півден ноСхідній Азії.

Кож ну країну умов но мож на віднес ти до однієї з двох груп: ті, що в «повільній смузі», й ті, що у «швидкій». Предс тав ни ки Півден ноСхідної Азії за раз очо лю ють дру гу ка те горію. Це, в пер шу чер гу, Ки тай, Півден на Ко рея, Індія, Сінга пур... Уже ско ро до цих країн мо же приєдна тись і Ка за хс тан! Світ яв но змінює свої цент ри.

Ки тай – лідер се ред тих, хто за раз у «швидкій смузі». Зви чай но, ця країна – не ли ше Шан хай. Слід ли ше фо тог ра фу по вер ну ти ся на 180°, і краєвид ста не зовсім іншим. У нь о му бу ло би ма ло фан тас тич но го. Але го лов не те, що Ки тай роз ви ваєть ся ша ле но, й це чет вер та час ти на на се лен ня Землі. Зміни в цій країні не про хо дять не помітно для реш ти світу. Прос тий прик лад: стри бок цін на наф ту ма ло пов'яза ний з Іра ком чи Росією, про те має ба га то спіль но го з Ки таєм – йо го меш канці по ча ли більш ак тив но ку пу ва ти ав то мобілі, що, в свою чер гу, збіль шує рівень спо жи ван ня па ли ва.

Най важ ливіший ре сурсКи тай має той ре сурс, яко го дав но вже не має

ні в Аме риці, ні в Європі – де ше ва ро бо ча си ла. Її ду же ба га то. Це є за по ру кою успіху: кожні 26 хви лин у Ки таї відкри ваєть ся но ва фаб ри ка з інозем ни ми інвес тиціями. Ад же хто ще в світі мо же зап ро по ну ва ти прак тич но не об ме же ну кількість робітників, для яких 100 дол. на місяць – фан тастичні гроші.

Ки тай до не дав на був чітко ви ра же ною сільсько гос по дарсь кою країною. На сь о годні більшість на се лен ня ще жи ве в се лах, про те ди наміка

Новий гравець у

«швидкій смузі»


ур банізації ду же ви со ка. По яс нен ня прос те й зро зуміле для Ук раїни: як що в селі лю ди на час то по вин на пра цю ва ти цілий рік, щоб от ри ма ти 100 дол. [а є ще провінції, де з робітни ка ми розп ла чують ся ри сом], то в місті мож на от ри ма ти 100150 дол. за місяць! Мо ти вація прос та й дієва. На за водах ки тайці пра цю ють більш ніж са мовідда но, ад же ро зуміють, що на їхнє місце пре тен ду ють іще сотні та ких са мих, які пе реб ра ли ся з сіл.

Ви по ми ляєтесь, як що ду маєте, що зарп ла та прос то го ки тайсь ко го робітни ка бу де зрос та ти так са мо, як і ВВП країни. За прог но за ми, 200 млн. ки тайців за нас тупні 20 років пе реїдуть з сіл до міст. І, та ким чи ном, про по зиція де ше вої ро бо чої си ли не зни зить ся. Са ме то му де шевше, ніж Ки тай, про тя гом нас туп них де ся тиліть ви ро би ти то вар не змо же ніхто. Че рез це

фаб ри ки біль шості транс національ них компаній розміщені са ме там. По дивіть ся на то ва ри, котрі ле жать нав ко ло. Про чи тай те інструкцію та знайдіть інфор мацію не про ком панію, а про країнуви роб ни ка. Фо то а парат Olympus, яким був сфо тог ра фо ва ний краєвид Шан хаю, ви роб ле ний у Ки таї. USBнако пи чу вач IRIVER, на яко му бу де зберіга ти ся елект рон на версія цієї статті, та кож ви го товле ний у Ки таї. А Ваш фірмо вий одяг, швид ше за все, теж по ши тий у Ки таї. Та ких прик ладів мож на на во ди ти безліч.

Той, хто змінює світ

Коли ми розробляємо план експорту нашої продукції, то завжди в кінці пишемо ремарку: «Якщо на міжнародний ринок не вийде Китай». Він повністю змінює ситуацію. Чи імпортує, чи експортує – неважливо, адже це всеодно величезні масштаби. А Китай нікому не відкриває свою статистику, і хтозна, що комуністичній партії прийде в голову.

Я не розумів, наскільки є потужним Китай, поки не поїхав туди. У них є гроші, є люди, бажання вчитися, і є цілі, які вони планомірно досягають. Китай є скрізь, і він настільки великий, що не хоче доводити нікому, наскільки він є сильним. Наприклад, Китай скуповує боргові зобов'язання Сполучених Штатів, і можливо завтра це буде використано як інструмент впливу на свого найбільшого конкурента.

Сама ідеологія режиму говорить про плани стати світовою домінантою не лише в економіці, але й у всіх сферах життя. Одна лише ціль виграти усі нагороди на майбутній олімпіаді дає уяву про їх амбітні плани.

Китай має величезну програму розвитку, яку краще назвати державною стратегією, прораховану на кілька десятків років вперед. Крім задач сьогодення, уряд приймає рішення, які матимуть суттєве значення в перспективі. Наприклад, було прораховано, що за кілька років значно збільшиться використання паперу в різних сферах економіки., що призведе до його дефіциту. Рішення було простим – Китай сьогодні почав скуповувати лісові ділянки [!] в Канаді та Бразилії, аби завтра уникнути такого дефіциту. Для мене це був позитивний шок, і на мою думку, це є добрим прикладом для наслідування нашим урядом в його розробці стратегічних кроків розвитку нашої держави.

Валерій Томіленко, учасник MBAтуру КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs] в Китай та Сінгапур

Стри бок цін на наф ту ма ло пов'яза ний з Іра ком чи Росією,

про те має ба га то спіль но го з Ки таєм

06/07inspiring leaders

Найбільш стратегічна перемога здобувається тоді, коли супротивник вважає, що ти лежиш у нокаутіКитайська мудрість

Але Ки тай пра цює не ли ше на іно земні бренди. Пог лянь те на ри нок ав то мобілів. Ки тайські ма ши ни по чи на ють пе ре вер та ти всю га лузь з ніг на го ло ву. Уже ук раїнсь ки ми до ро га ми їздить ба га то ав то з цієї країни. А все прос то: тро хи ниж ча якість, але знач но ниж ча ціна.

Вис но вок нап ро шуєть ся сам: на світо вих ви роб ників че ка ють ве ликі проб ле ми. Так, у ки тайсь ких то варів не найк ра ща якість, але як що партія ска за ла: «Тре ба ро би ти якісніше», то, повірте, про дукція ста не знач но кра щою та надійнішою. І все це приз во дить до то го, що на род жуєть ся но вий світо вий лідер. Хо ча, на пев но, вже на ро див ся.

Мож ливість + заг ро заКи тай – дійсно по туж на країна. Він роз ви

ваєть ся ди намічно, про те це не ли ше заг ро за, але й мож ливість. Попер ше, там мож на ор ганізо ву ва ти підприємства й за роб ля ти гроші. Подру ге, це 1,3 млрд. лю дей, які по чина ють жи ти кра ще, і їхній спо жив чий ко шик із кож ним днем збіль шуєть ся. Ця країна ду же ба га то імпор тує, так чо му ж не зап ро по ну ва ти свої то ва ри? Нап рик лад, Ки тай ску по вує техно логічні роз роб ки у всь о му світі. А у нас є

ба га то на у ковців, які ма ють дійсно цікаві проек ти. Це ж та кож прек рас на мож ливість для на шої дер жа ви. У нас чу до ва сис те ма освіти – так чо му б не вчи ти ки тайців за міжна род ними ціна ми? Мож ли вос тей дійсно ба га то, і че рез це да ний регіон при вер нув на шу ува гу. Тим біль ше, Ук раїна та Ки тай не ма ють жодних політич них про тиріч, а це ще спро щує співпра цю. Цілком мож ли во, що зав дя ки партне р ству са ме з цією країною ми змо же мо пе рей ти у «швид ку сму гу».

Стаття підготовлена Віктором Оксенюком на основі лекції

Павла Шеремети «Конкурентноздатність у глобальній економіці»

У найб лижчі двад цять років, а, мо же, й раніше, Ки тай ста не країною з най роз ви ненішою еко номікою. Це впли не без по се редньо на Вас: на Ва шу ро бо ту, компанію, на Ва ше бла го по луч чя в май бутнь о му і на Ва шу країну. Ця кни га роз повідає про те, як Підне бес на на магаєть ся по вер ну ти ко лишнє імперсь ке па ну ван ня шля хом інтег рації су час них тех но логій і рин ко вої еко номіки в не де мок ра тич ну сис те му, яку конт ро лює ко муністич на партія і дер жав ний апа рат.

Одед ШенкарКитай: століття ХХI / The Chinese Century : The Rising Chinese Economy and Its Impact on the Global Economy, the Balance of Power, and Your Job

Видавець: Баланс бізнес букс208 стор.

Кожні 26 хвилин у Китаї відкривається нова фабрика з іноземними інвестиціями


Спро буй мо на 20 хвилин відклас ти фінан сові звіти, стра тегічні кар ти й мар ке тин гові пла ни і за зир ну ти в са му суть бізне су.

Не но ви на, що ос но ва будьяко го бізне су — це лю ди. Але, що ж фор мує лю ди ну як особистість і про тя гом усь о го жит тя вка зує нап рямок ру ху? Освіта? Інте лект? Мож ли во, ад же як пер ше, так і дру ге впли ває на прий нят тя рішень. Але існує ще один фе но мен, який ви ни кає навіть раніше, ніж лю ди на, і са ме він є тим вказівником, за яким вся нація ру хаєть ся про тя гом ти сячоліть.

Йдеть ся про куль ту ру, ад же са ме зак ла дені в ній цінності ле жать в ос нові прий нят тя рішень. І як що більшість кроків, що робить людина, не всти гає прой ти стадію об ду му ван ня, во ни завжди про хо дять че рез цінності, куль ту ру лю ди ни.

Са ме цієї миті, ко ли Ви чи таєте, кож на тре тя цег ли на в світі ви ко рис то вуєть ся для будівництва в Ки таї. А мільйо ни ки тайців [навіть не ма ючи уявлення про стра тегічні кар ти] прий ма ють рішен ня, які крок за кро ком наб ли жа ють їхню дер жа ву до за повітно го «Но мер 1 у світі».

Ки тайсь ка куль ту ра, хоч і підда ва ла ся впливам різних країн та релігій, ніко ли серйоз но не пе ре ри ва лась. Її за род жен ням мож на вва жа ти день, ко ли Кон фуцій впер ше сфор му лю вав ос новні цінності та прин ци пи сво го вчен ня. Протя гом 2,5 ти сяч років са ме ця течія бу ла ос но вою ви хо ван ня в Ки таї. Впро довж ць о го ча су знан ня текстів Кон фуція бу ло обов'яз ко вою умо вою прий нят тя на дер жав ну служ бу та за по ру кою по даль шо го успіху.

Сь о годні ж, ко ли ки тайсь кий уряд впев не но три має курс на за во ю ван ня світо вої бізнеспершості, од ним із пріори тетів своєї ро бо ти він на зи ває підтрим ку куль ту ри.

Див но?

Олександра Лахінакореспондент журналу

«КиєвоМогилянська Бізнес Студія»

Країна, Культура та

Конфуцій


Бла го род ний пра ви тель«Не робіть іншим того, чого не по ба жаєте собі, тоді ні в дер жаві,ні в сім'ї не бу де нез го ди»Кон фуцій

На ше жит тя, по чи на ю чи з на род жен ня, май же завж ди суп ро вод жують двоє лю дей. При то му най частіше во ни — міфічні, оскільки їх ство ри ла уя ва батьків. Пер ша — це уо соб лен ня зла, той, хто мо же по ка ра ти, або ж ким мож на ста ти, як що не по во ди тись як слід. Дру га — іде ал, взірець для насліду ван ня, яко го зма леч ку став лять у прик лад, пе ре ра хо вую чи йо го незліченні чес но ти. Са ме ці дві «осо би» відігра ють надз ви чай но важ ли ву роль у по даль шій долі кож ної лю ди ни.

Кон фуцій, подібно до батьків, ство рив два

та ких про то ти пи доб ра і зла для сво го на ро ду. Пер ший з них — це «бла го род ний муж», суспільний іде ал, наб ли зи тись до яко го бу ло спра вою честі та соціаль но го прес ти жу, особли во для чи нов ників. По суті, це був комп лекс чес нот, яки ми по ви нен во лодіти пра ви тель. Пізніше, цей іде ал по ши рив ся й на прос тих лю дей, склав ши ос но ву для ви хо ван ня мільйонів ки тайців.

Най важ ливіши ми якос тя ми «бла го род но го му жа» завж ди були гу манність та по чут тя обов'яз ку. Гу манність [жень] вклю ча ла в се бе

стри маність, щирість, лю бов до лю дей. Але й ць о го ви я ви ло ся за ма ло — все своє жит тя «бла го род ний муж» по ви нен був ви кону ва ти пев ний мо ральний обов'язок, ство рений ним же са мим.

Дру гий про то тип —

Конфуцій розглядав державу як велику сім'ю, побудовану

на чіткій ієрархії. На чолі всієї системи

стоїть батько — автократичний, але гуманний правитель


це «низь ка лю ди на», го лов ною ри сою якої бу ла жа га мо мен таль ної осо бис тої ви го ди. «Бла го род ний муж ду має про обов'язок —низь ка лю ди на ду має, як кра ще влаш ту вати ся; бла го род ний муж ду має про те, як не по ру ши ти за кон — низь ка лю ди на ду має про те, як би от ри мати ви го ду», — го ворить Кон фуцій.

Покірний син«Лю ди, які по ва жа ють батьків і стар ших, не люб лять вис ту па ти про ти вла дик»Кон фуцій

«Кож но го ран ку після здійснен ня ранко во го ту а ле ту си ни ра зом зі своїми дружи на ми по винні прийти до батьків. Після ць о го во ни скром но, про те ве се лим то ном по винні за пи та ти, чи теп лий у батьків одяг. Далі во ни ма ють піднес ти все, що потрібно для то го, аби бать ки по ми ли ру ки. При то му мо лод ший три має таз, а стар ший — гле чик з во дою. Після то го, як бать ки по ми ли ру ки, си ни не суть їм руш ник і, спи тав ши, чи потрібно їм іще щось, ша ноб ли во це при но сять...» — ось так де таль но опи сує Кон фуцій, як по винен по чи на ти ся день кож но го ки тай ця.

Та ким чи ном, він виз на чає один із го лов них прин ципів, який по ви нен насліду ва ти

ки таєць — по ва гу до батьків і стар ших лю дей. «Бла го род ний муж усю свою ува гу приділяє ос нові; ко ли ж во на твер до вста нов ле на, з'являєть ся і шлях. По ва га до батьків та стар ших братів і є ос но вою гу ман ності».

Навіть сь о годні в ки тайській ро дині син зма леч ку без запе реч но підко рюється бать кові. Такі стосун ки три ва ють до мо мен ту до сяг нен ня пов ноліття, а інко ли й дов ше. Во ни не до пус ка ють жод них конфліктів і за пе речень, а про я ви особли вих та лантів чи ви нахідливість швидше за суд жують ся, ніж схва люють ся. «Я пе ре даю, а не ви гадую, я вірю в ста рови ну й люб лю її», — пи ше Кон фуцій. Благо род ною спра вою вва жаєть ся вив чен ня тра дицій, а низь кою — ство рен ня но во го або ж не по ко ра старшим.

Пізніше, під час навчан ня в школі чи універ си теті, від мо лодо го ки тай ця ви ма гають вив чен ня традицій та дот ри ман ня стан дартів. Більш об да ро ва них нав па ки ігно ру ють, щоб во ни

не мог ли приз вес ти до конфлікту. В ки тайсько му суспільстві знач но біль ше цінується згода та співпраця, аніж різно маніття ду мок та конку ренція.

Цей культ без за пе реч ної по ко ри та по ва ги

«Несвобода» словаУ Ки таї не існує сво бо ди сло ва, не існує

де мок ратії. Євро пейські та аме ри канські фахівці із за хис ту інфор мації не мо жуть чітко виз на чи ти масш та бу фільт рації Інтер неттрафіку все ре дині Ки таю та на йо го «інфор маційних кор до нах». Але мож на із впев неністю ка за ти, що гли би на впро вад жен ня інте лек ту аль них сис тем фільт рації в Ки таї найбіль ша в світі.

Ки тайці сво бо ди сло ва не ма ють, про те рівень їхнь о го жит тя пок ра щуєть ся з кож ним ро ком. Не факт, що Ки тай був би та ким ди намічним, як би ко жен міг вис лов лю ва ти свою дум ку. Ком партія ске ру ва ла роз ви ток у од не рус ло, а всім відо мо, що цілесп ря мо ва ний роз ви ток і дає найк ращі ре зуль та ти. Са ме то му ки тайці жи вуть не по га но [зви чай но, порівнюючи з Кам бод жею чи Північною Ко реєю], і з кож ним днем цей рівень пок ра щуєть ся.

Ки тай імпор тує 50% світо во го ви роб ни цт ва це мен ту! І те пер уявіть ли ше, яка там ди наміка рос ту будівницт ва. Кож на дру га [!!!] бу до ва в світі зво дить ся в Ки таї. Це зовсім інші масш таби. Там бу ду ють од ра зу квар та ли.

Вся Євро па має мен шу те ле ко мунікаційну інфра ст рук ту ру, ніж Ки тай.

На мою дум ку, Ки тай го туєть ся до но во го стриб ка. Що це бу де – ду маю, ско ро по ба чимо.

Сергій По та пов, учас ник MBAту ру КиєвоМо ги лянсь кої БізнесШко ли[kmbs] в Ки тай та Сінга пур.

Імперії гинуть від зовнішніх ударів лише тоді, коли прогнивають зсерединиКитайська мудрість


до стар ших із ча сом про ник в усі сфе ри жит тя та склав ос но ву ки тайсь ко го суспільства. В Ки таї все «по важ не», «справжнє» пов'яза не

з по нят тям «ста ре». Вік — це ве ли чез ний привілей і сим вол муд рості. За кон фуціанськи ми тра диціями, лю ди на, стар ша за віком, по вин на ма ти ви ще ста но ви ще в суспільстві. Це приз во дить до то го, що на Сході прак тично не мож ли во пос та ви ти мо ло дих лю дей уп рав ля ти ста ри ми, а пенсіоне ри час то от риму ють знач но біль ше, ніж їхні діти.

Пе ре мож не суспільство«Пра ви тель не хай бу де пра ви те лем,підда ний — підда ним, бать ко — бать ком, а син — си ном»Кон фуцій

Кон фуцій, бу ду чи дип ло ма том і рад ни ком пра ви телів своєї епо хи, ро зумів, що стабільність суспільства мож ли ва ли ше за умо ви дот ри мання всіма людь ми єди них прин ципів мо ралі. То му він і розг ля дав дер жа ву як ве ли ку сім'ю, по бу до ва ну на чіткій ієрархії. Як у ки тайській сім'ї, так і в ком панії чи дер жаві на чолі всієї

сис те ми стоїть бать ко — ав ток ра тич ний, але гу ман ний пра ви тель.

Най ви щою ме тою правління Кон фуцій про

За конфуціанськими традиціями,

людина, старша за віком, повинна управляти молодшими

Най ви щою ме тою правління Кон фуцій про го ло шу вав

інте ре си на ро ду


го ло шу вав інте ре си на ро ду. Од нак для са мо го на ро ду во ни є не дос туп ни ми та нез ро зумілими, і без опіки ро зум них та гу ман них пра вителів він не мо же обійти ся. «На род слід змушу ва ти йти пра виль ним шля хом, але не слід по яс ню ва ти, чо му».

В сім'ї, на ро боті, в дер жаві гу манність та покірність є й надалі пер ши ми обов'яз ка ми грома дя ни на. «Той, хто в сім'ї слу хаєть ся бать ка, в дер жаві підко рюєть ся пра ви те лю», — го во рив Кон фуцій. В той же час, він ви хо ву вав у сво го на ро ду не страх пе ред пра ви те лем, а гли бо ку при язнь до нь о го та ба жан ня до сяг ти суспіль них цілей.

Як у сім'ї, так і в дер жаві осо бис те, емоційне бу ло й досі за ли шаєть ся не порівню ва ним із за галь ним, обов'яз ко вим, прий нят ним. Обов'язки ма ють пріори тет над пра ва ми, а вла да — над сво бо дою. Так у ки тайській свідо мості культ сім'ї та суспільства [як ве ли кої сім'ї] посідає пер ше місце й витісняє на задній план влас ну швид ку ви го ду.

По ду май те, чо го мо же до сяг ти країна, в якій 1,3 міль яр да лю дей вва жа є своїм обов'яз

ком підня ти батьківщи ну?

Кон фуцій стве рд жу вав, що дер жа ва змо же процвіта ти й до ся га ти пос тав ле них цілей ли ше як що всі її жи телі бу дуть дот ри му ва тися спільно го мо раль но го ко ду. Він ство рив цей набір ціннос тей, а лю ди про тя гом 2,5 ти сяч років жи ли згідно з ни ми і в та ко му ж руслі ви хо вува ли своїх дітей. За раз суспільство, яке на рахо вує 1,3 міль яр да лю дей, є од ним із найбільш

міцних та цілесп ря мо ва них у світі. Во ни досі бідні, але точ но зна ють, що кропітка й ста ранна пра ця творить ди ва й уже завт ра їхнім сім'ям [як і країні в ціло му] бу де лег ше.

Так, їм бра кує кре а тив ності. Але тіль ки то му, що їхні провідни ки — бать ки, вчи телі, пра ви телі — ви хо ву ва ли їх у та ко му дусі. До сить бу де уряду виз на чи ти курс на роз ви ток інно вацій, і вже не до ве деть ся дов го че ка ти.

Ми ніко ли не змо же мо зро би ти то го, що ро бить за раз ки тайсь ка нація. Про те, ми спро мо же мо ся до сяг ну ти навіть біль шо го, як що зро зуміємо, що ле жить у самій ос нові бізне су. І як що змо же мо ви ко рис та ти свої пе ре ва ги.

Конфуцій, подібно до батьків, створив два прототипи добра

і зла для свого народу. Перший з них — це «благородний муж»,

другий — «низька людина»

Моретті М.Китай. Імперія дракона

Видавець: АСТ300 стор.

Неохопна земля, перехрестя людей, ідей і релігій, невичерпна скарбниця природних і культурних багатств, Китай — це цілий всесвіт, насичений контрастами. Засніжені піки Гімалаїв і тропічні пляжі; футуристичні міста й сонні традиційні села; величезні рівнини й ущелини, пробиті могутніми ріками; неймовірно вишукані предмети розкошу та бідний побут сільських комун... Захід з його величними і майже безлюдними пейзажами і багатий промисловий Схід. Південь, де проживають колоритні національні меньшини, і Північ, де так гордяться своїм колишнім імперським величчям, а ще північніше — дикі степи. Китай — це майбутнє, яке вже наступило, але при цьому свято береже всі традиції минулого.


7 містичних елементів

Більшість західних бізнес менів, го ту ю чись до діло вої поїздки в Ки тай, бе руть із со бою ба га то візитівок і бук ле тик із пра ви ла ми ети ке ту, який зай має близь ко однієї сторінки. Ос новні ж по ради «схо доз навців» об ме жу ють ся тим, що тре ба ма ти влас но го пе рек ла да ча, го во ри ти ко рот кими чітки ми ре чен ня ми, а та кож одя га ти кон серва тив ний кос тюм.

Дот ри му ю чись усь о го ць о го, мож на бу де зай ти до кабіне ту ки тайсь ко го парт не ра, а та кож про вес ти пер ше ко ло пе ре го ворів. Але на ць о му всі Ваші до сяг нен ня закінчать ся. Для то го, щоб про су ну тись далі в про цесі до мов ленос тей із предс тав ни ка ми ки тайсь кої нації, потрібно більш гли бо ко зро зуміти й вив чи ти всі прин ци пи ки тайсь ко го світосп рий нят тя та їхні цінності.

Слід заз на чи ти, що під час пе ре го ворів європейці сприй ма ють ки тайців як не ефек тив них, неп ря мих та нез дат них го во ри ти прав ду лю дей. В той же час, для ки тайців євро пейці являють со бою аг ре сив них, безп ри ст рас них та за пальних «ди кунів», або ж прос то «мішки з гро ши ма». Усі ці ню ан си ма ють гли бо ке коріння, що схо ване в куль тур них особ ли вос тях і ли ше той, хто змо же їх осяг ну ти, до сяг не успіху з ки тайсь ки ми бізнеспарт не ра ми.

Guanxi [пер со нальні зв'яз ки]

В той час, як ос нов ним для євро пейців у процесі ве ден ня бізне су є на явність інфор мації, дер жав на підтрим ка чи впли вовість у владних струк ту рах, ки тайці зо се ред жу ють свою ува гу на то му, хто є дру зя ми чи ро ди ча ми по тенційних парт нерів.

У Ки таї не існує та ко го по нят тя, як поспіх. Все ро бить ся надз ви чай но повіль но й суп ро воджуєть ся філо софсь ки ми роз ду ма ми. Це пов'язано з тим, що до волі дов го ки тайсь ка нація бу ла аг рар ною, а са ме та кий стиль жит тя і є ос но вою розміре ності.

Як що го во ри ти про пос лу ги, то їх завж ди за пам'ято ву ють і обов'яз ко во по вер та ють. Ки тайці не люб лять за ли ша ти ся в бор гу. До то го ж, як що пос лу гу зро би ла доб ра лю ди на, то

В'ячеслав Лисенко генеральний директор компанії

«УкрКитай Коммунікейшин»


до по мог ти їй бу де спра вжнь ою на со ло дою. Добрі взаєми ни в цій країні ду же ви со ко цінують ся, а не по ва га до при я тельсь ких сто сунків вва жаєть ся амо раль ною. А з амо раль ни ми людь ми справ вести прос то не мо жна.

Zhongjian Ren [по се ред ни цт во]В Ук раїні прий ня то,

що, заз ви чай, усі важливі пи тан ня вирішують ся в не фор мальній ат мос фері [в са уні]. При ць о му не по вин но бу ти чу жих «вух», усе має відбу ва тись тетатет. Але з ки тайця ми зно ву все поіншо му. Ли ше справжній предс тав ник цієї куль ту ри змо же вірно «про чи та ти» та зро зуміти «мо ву тіла», настрій, а та кож інтонації, які вис лов лює ки таєць під час офіційних бізнеспе рего ворів. Тіль ки по серед ник змо же чітко й точ но по яс ни ти все, що насп равді відбу вається, ад же ба га то де талей у про цесі спілкуван ня для євро пей ця мо жуть за ли ши тись не помітни ми.

Як що Ви за пи таєте ки тайців, що во ни ду ма ють про ту чи іншу про по зицію, відповідь бу де «kan kan» або «yanjiu yanjiu», що оз на чає «Тре ба по ду ма ти». Та ку відповідь от ри має прак тич но ко жен, навіть як що ки тайці бу дуть упев нені, що про по зицію во ни не прий муть. Са ме в цей мо мент у при годі мо же ста ти Zhongjian Ren, оскіль ки він змо же розт лума чи ти не так сло ва, як куль турні особ ли вості.

Ду же час то дві сто ро ни пе ре го ворів віль но вис лов лю ють по се ред ни ку свої дум ки, в той час, ко ли в жод но му разі не насміли лись би це зро би ти один пе ред од ним. Са ме від тра диції по се ред ни цт ва за ле жить успіх та ре зуль тативність ба гать ох пе ре го ворів.

Як прик лад на ве демо од ну си ту ацію, що ма ла місце під час пе рего ворів віцепре зи дента однієї з аме ри канських ком паній. На другий день пе ре го ворів по ча лась ак тив на дискусія між аме ри кан цем та ки тай ця ми що до інте лек ту аль ної власності. Ко ли ки тайці зрозуміли, що пе ре го во ри про дов жу ва ти не варто, во ни виріши ли звер ну тись до по се редни ка. Са ме зав дя ки йо му, нас туп но го дня аме ри кан цю подз во нили й повідо ми ли, що ки тайці по год жу ють ся на йо го «пра ви ла гри», оскіль ки, зав дя ки по серед ни ку, бу ло до сяг нуто кон сен су су.

Shehui Dengji [соціаль ний ста тус]

Ду же час то європейці не мо жуть зрозуміти фор малізму стосунків між ки тай ця ми.

Нез вич ним є те, що в цій країні не пра цює стан да рт на фор му ла «Прос то пе ре дз во ни мені завт ра й ми за галь бою пи ва все об го во ри мо». Фор маль ності та по ва га до ста ту су в ки тайців бе ре свій по ча ток ще з часів зародження кон фуціанства, са ме то му да на особ ливість спілку ван ня є настіль ки важ ли вою.

Од но го ра зу, ком панія до ру чи ла ведення

В'ячеслав Лисенко Генеральний директор компанії«УкрКитай Коммунікейшин» 36літній бізнесмен, який знає китайські особливості як своїх 5 пальців. Одружений, має 2 діточок. Засновник і власник «УкрКитай Коммунікейшин», «УкрКитай Торговий дім» і меценат журналу «Колесо життя».Серйозно займається духовними практиками, що не заважають йому захоплюватись полюванням.

Мудрість стратега полягає в тому, щоб не вступати в битви, які неможливо вигратиКитайська мудрість


пе ре го во рів із ки тайськи ми парт не ра ми мо ло до му юна кові, який не обіймав навіть уп равлінсь кої по са ди. Ки таєць ска зав: «Ти ж май же та ко го віку, як мій син». Усі бу ли просто шо ко вані, що на пе ре го во ри з'яви лась осо ба, що за своїм соціаль ним ста ту сом бу ла ниж чою, ніж представ ники ки тайсь кої сто ро ни. Уго ду бу ло зірва но.

Renji Hexie [міжо со бистісна гар монія] Існу ють хо роші ки тайські при каз ки «Лю ди на,

яка не усміхаєть ся, не по вин на відкри ва ти ма газин» і «Приємний ха рак тер і то ва риськість за роб ля ють гроші». Во ни ду же чітко ха рак те ризу ють суть прин ци пу міжо со бистісної гар монії між бізнеспарт не ра ми. В той час, як по ва га та відповідальність ство рю ють чітку ієрархію, то вариськість і по зи тивні емоції скла да ють ос но ву дов гот ри ва лих парт нерсь ких сто сунків. Як що в Європі для ство рен ня та ких теп лих сто сунків дос татньо од но годвох днів, то в Ки таї на це

йдуть тижні, а інко ли й місяці. Весь цей період суп ро вод жуєть ся спільни ми обіда ми, про гулян ка ми по пар ках, про тя гом яких об го ворюєть ся все, окрім бізнеспи тань.

Усе це мо же бу ти важ ким для сприй нят тя на шою психікою. Од но го ра зу, під час офіційно го фур ше ту предс тав ни ки ки тайсь кої сто ро ни ви го ло си ли тост: «За наші дружні сто сун ки, які бу дуть довго при но си ти при бут ки». Вечір закінчив ся тим, що предс тав ни ки євро пейсь кої ком панії на поїли ки тай ця й відвез ли до до му. Во ни бу ли впев нені, що конт ракт уже в їхніх ру ках. Ко ли нас туп но го ран ку водій привіз ки тай цю на підпис до говір, той ска зав, що підпи су ва ти нічо го не бу де, бо так швид ко спра ви не роблять ся.

Та кож слід заз на чи ти, що довіра та гар монія для ки тайців є на ба га то важ ливіши ми, ніж клаптик па пе ру з пе чат кою чи підпи сом.

Міжо со бистісна гар монія вклю чає в се бе до сяг нен ня всіх цілей мир ним шля хом. Ко лись

Довіра та гармонія для китайців є набагато важливішими,

ніж клаптик паперу з печаткою чи підписом


євро пейсь ка ком панія виріши ла су ди ти ся з ки тай ця ми. Після то го, як ки тай цям дос та ви ли повістку до су ду, во ни відповіли: «Спра ву ви, мож ли во, й виг раєте, про те бізне су в Ки таї у вас біль ше не бу де».

Jiejian [бе реж ливість]Про тя гом дов гої історії у ки тайців бу ло важ ке

жит тя. Са ме зав дя ки ць о му во ни нав чи лись бу ти ощад ли ви ми. Згідно з досліджен ня ми, ки тайці за о щад жу ють у 4 ра зи біль ше, ніж амери канці. Усе це приз ве ло до то го, що в Ки таї потрібно ду же ак тив но тор гу ва тись, оскіль ки са ме в цій країні цінуєть ся ко жен цент. Че рез це по чат ко ва ціна, яку на зи ва ють, є силь но за вище ною, таким чином ки тайці сподіва ють ся тро хи біль ше за ро би ти.

Для то го, аби підня ти ціну, ки тайці час то засто со ву ють прийом мов чан ня й тер пи мості. Він ду же доб ре діє про ти за паль них та не здат них до очіку ван ня євро пейців.

Го лов на по ра да предс тав ни кам західно го світу в про цесі ве ден ня торгів із ки тайця ми: не потрібно істерич но кри ча ти «Що ми ще тут ро би мо?» після то го, як ого ло ше но по чат ко ву ціну. На ба гато про дук тивніше бу де

прос то за пи та ти: «А яким чи ном був виз на чений да ний ціно вий бар'єр?». Як що ж ки тайці поч нуть го во ри ти про кон ку рентні про позиції, вар то поціка ви тись, про яких кон курентів і який про дукт ідеть ся.

Mianzi [«об лич чя» або соціаль ний капітал] В ки тайській бізнескуль турі ре пу тація

лю ди ни є надз ви чай но важ ли вою. Да на концепція близь ка до західно го прин ци пу доброї ре пу тації та прес ти жу. Ос нов ни ми по каз ника ми соціаль но го «об лич чя» є ба га т ство, ро зум, при ваб ливість, навички й, зви чай но ж, Guanxi.

Якщо Ви запитаєте китайців, що вони думають про ту чи іншу

пропозицію, відповідь буде «kan kan» або «yanjiu yanjiu», що означає

«Треба подумати»


Про те, в той час, як євро пейці ка те го рич но вирішу ють: в лю ди ни або є прес тиж, або йо го не має, ки тайці пе ре ко нані, що соціаль не «об лич чя» — це на че гроші. Їх мож на за ро бити, по зи чи ти, за гу би ти, відклас ти вбік.

Як що про тя гом пе ре го ворів хтось втра чає терпіння, по чи нає нерву ва ти чи ви яв ля ти аг ресію, та ка лю ди на втра чає своє «об личчя».

Chiku Nailao [вит ри валість,

стійкість] Ки тайці слав лять ся

своєю ро бо чою етикою, але во на б не бу ла та кою ле ген дарною, як би не підкріплю ва ла ся витри валістю. Євро пейці вва жа ють за по ру кою успіху та лант, ки тайці ж пе ре ко нані, що секрет по ля гає са ме у витри ва лості.

Да ну особ ливість відоб ра жа ють два ас пек ти ве ден ня ділових пе ре го ворів. Попер ше, ки тайці на ба га то дов ше та ре тельніше го ту ють ся до зустрічей. Подру ге, во ни мо жуть вес ти три валі пе ре го во ри, а це ду же вис на жує предс тав ників інших куль тур.

Для то го, аби по каза ти ки тай цям своє Chiku Nailao, слід за да ва ти ба га то пи тань – ро зум но бу ти тро хи дур ним. Інко ли вар то за дава ти одні й ті самі пи тан ня по декіль ка разів. Потрібно вра зи ти ки тайсь ких парт нерів гли

би ною про ве де но го влас ни ми си ла ми досліджен ня та аналізу. Зав дя ки ць о му, мож на бу де їх навіть пов ча ти. Ос таннім, що мо же до вес ти Ва шу вит ри валість, бу де терп лячість. Ки тайці ду же рідко прий ма ють рішен ня од разу, то му потрібно дов го че ка ти. Мож ли во,

потрібно бу де декілька разів при летіти до Ки таю. Зав дя ки ць о му, мож на до вес ти влас ну вит ри валість і підня тися в очах парт нерів.

Слід ска за ти, що ве ден ня пе ре го ворів із предс тав ни ка ми ки тайсь кої нації завжди бу ло неп рос тим вип ро бо ву ван ням для євро пейців. Все по чалося після пер шо го приїзду «лю дей із За хо ду» до «лю дей зі Схо ду». І навіть після декіль кох століть не бу ло знай де но точ ного та іде аль но го «ре цеп ту» спіль ної мо ви.

Про те, нез ва жа ю чи на це, євро пейці завжди за роб ля ли ве ликі гроші зав дя ки особ ливос тям ки тайсь ко го рин ку. Во ни ніко ли не зу пи ня лись пе ред трудно ща ми. І са ме то му, навіть зараз, у 21 ст., хочеться сказати – рухайтесь вперед, не зупи няйтесь і пізнавайте всі глибини guanxi. Результати не будуть

миттєвими, але за глиб лення у китайську культуру та її особ ливості принесе чудові результати у довго строковому пе ріоді.

Приготуйтесь до гриМе не вра зи ла за галь на кон ку ре нт ноз датність

країни. Це вид но і в масш табі міст ме га полісів де ми бу ли, і в ней мовірній кіль кості лю дей, які го тові пра цю ва ти за 150200$ в місяць, і навіть в якості го дин ників «Longines», які про по ну ють за 150$, а відда ють за 20$. Та кож вра зив пер сональ но мій досвід з діло вої зустрічі: як що ми тіль ки по чи наємо вив ча ти, як пра цю ва ти з Ки таєм, то во ни нас вже вив чи ли дав но і на бага то кра ще зна ють, як пра цю ва ти з на ми. То му при го туй тесь по чи на ти гру на своїй по ло вині по ля, а найк ра ща ціна, яку Вам зап ро по ну ють це ще навіть не нічия. От ри ма ти довіру ки тайсь кого парт не ра — це ве ли кий труд. Юрій Пунін, учасник MBAтуру КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs] в Китай та Сінгапур


Камо грядеши, Україно?

Михайло Винницькийпрофесор

«КиєвоМогилянської БізнесШколи» [kmbs]

Олександр Різенкоголовний редактор

«КиєвоМогилянської Бізнес Студії»

Як що Вас цікав лять дум ки чи ре цеп ти, які ма ють пря ме відно шен ня до Ва шо го бізне су, рад жу пе ре гор ну ти сторінки до нас туп ної статті ць о го но ме ра. Дані роз ду ми націлені не на виклад управлінсь ких те орій, і навіть не на опис зас то су ван ня яки хось уза галь не них схем на прик ладі конк рет ної ком панії. На томість, ав тор Вам про по нує абстра гу ва ти ся від пов сяк ден них ре алій і «вер толь от ним пог ля дом» за мис ли ти ся над тим, яку країну ми з Ва ми нині бу дуємо.

Не що дав но, в чер го вий раз ди вив ся прог ра му «Сво бо да Сло ва» з Савіком Шус те ром [в да но му кон тексті не бу ду зга ду ва ти, кот рий са ме ви пуск, бо емоції, які вик ла дені ниж че, ви ни ка ють у ме не після пе рег ля ду кож ної пе ре дачі]. Ме не збіси ло! Прак тич но ко жен політик, який брав сло во – чи то з опо зиції, чи з влад но го та бо ру – оп ла ку вав те, що в Ук раїни не має стра тегії розвит ку; не має пла ну дій. А такі фра зи вик ли ка ють гру бу ре акцію: ну а хто ж, як що не ви, ша новні політи ки, має та кий план ство рю ва ти, об ду му вати, про по ну ва ти??? Ви хо дить як у бізнесі: як що ць о го не ро бить ніхто, тре ба зро би ти са мо му.

Про по ную роз по ча ти з то го, з чо го всі бізнесгу ру ра дять роз по чи на ти роз ду ми про стра тегію: з візії. Да вай те на разі об ли ши мо пи тан ня «місії Ук раїни» й не бу де мо зу пи ня ти ся на то му, які в ук раїнців об'єдну ючі цінності [«національ на ідея»]. Такі підхо ди, заз ви чай, приз во дять до «ба налізації» проб ле ма ти ки або дос татньо маргіналь них вис новків. Про по ную зо се ре ди ти ся вик люч но на еко номічній сфері та розг ля ну ти, які існу ють варіан ти роз вит ку економіки на шої дер жа ви. Трохи нез вич но, в даній статті звер не мо пог ляд не тіль ки на «зрілий Захід», а та кож і на східні мо делі час то приш видше но го еко номічно го роз вит ку.

На 149,4 млн. кв. км суші на шої пла не ти розміщуєть ся 144 країни, які, на пер ший пог ляд, є та ки ми ж різни ми, як і відбит ки пальців жи телів Землі. Од нак, се ред та кої ве ли чез ної кіль кості, зда ва лось би, аб со лют но не схо жих між со бою країн, все ж мож на виділи ти декіль ка груп, держа випредс тав ниці яких пев ним чи ном подібні за прин ци па ми й особ ли вос тя ми сво го економічно го роз вит ку. В ака демічній літе ра турі йдеть ся про порівнян ня «бізнессис тем» і, конкрет но, про відмінності 3 ас пектів еко номіки, що


мож на вва жа ти клю чо ви ми для ме нед жерів [хоч не обов'яз ко во для ака демічних аналітиків]:

1] ти паж біль шості ком паній [розміри, структу ра, профіль];

2] дже ре ла фінан су ван ня біль шості фірм [ха рак тер ру ху капіта лу];

3] рівень втру чан ня дер жа ви в еко номічну сфе ру – як для підтрим ки роз вит ку конк рет них га лу зей, так і в ролі арбітра су пе ре чок.

За на ве де ни ми фак то ра ми, на сь о годні існує три стан дартні ти пи «бізнессис тем»:

1.Так зва на «анг лоаме ри кансь ка» мо дель,

клю чо ву роль в якій відігра ють ве ликі ком панії, акції яких ко ту ють ся на найбіль ших світо вих біржах, і на діяльність яких дер жа ва впли ває дос татньо опо се ред ко ва но – вик люч но че рез су ди [ета лон: США];

2.Кон ти нен таль на євро пейсь ка мо дель, у якій

доміну ють се редні та ве ликі ком панії, конт рольний па кет акцій яких час то зна хо дить ся в ру ках круп них інвес торів [арис ток ра тич них сімей, особли во у Франції]. Ос нов не дже ре ло фінан су ван ня – це банківсь ка сис те ма, а дер жа ва сприяє розвит ку сек торів, що виз на чені як «стра тегічні» [напр., ае ро космічна га лузь, сільсь ке гос по да рство, енер ге ти ка, ме та лургія];

3.Так зва на «пе ри ферія» двох по пе редніх

мо де лей – напр., Ка на да, країни Півден ної Аме ри ки, Скан ди навія, Іспанія. У цих країнах доміну ють віднос но малі та [за світо ви ми масшта ба ми] се редні ком панії, які є, в ос нов но му, власністю підприємцівзас нов ників та їхніх на щад ків; бан ки – ос нов не дже ре ло фінан суван ня, але їхня діяльність об ме жуєть ся кре дитною функцією, от же, во ни не бе руть участі в уп равлінні. Дер жа ва, хо ча й час то на ма гаєть ся підтри му ва ти ту чи іншу га лузь, не спро мож на це ро би ти в масш та бах, які не обхідні для кон куренції на світо вих рин ках [напр., нев далі спро би швець кої дер жа ви ви вес ти ком панію Saab на рівень світо во го гіган та ав то та авіабудівницт ва і т.д.].

Чи до будьякої з ви ще на ве де них трь ох груп мож на віднес ти Ук раїну? Пи тан ня ри то рич не, то му що відповідь – яв но «ні». Кра ще за мис литись, чи бізнессис те ма, яка за раз роз ви ваєть ся в нашій дер жаві вза галі ру хаєть ся в бік хо ча б однієї з цих ар хе тип них мо де лей.

Як що го во ри ти про роз ви ток аме ри кансь кої мо делі в Ук раїні, перс пек ти ва до волі сум на: че кати роз вит ку ук раїнсь ких транс національ них компаній масш та бу, як у США, ми, ма буть, бу де мо ду же дов го. На відміну від на шої си ту ації, у Спо

лу че них Шта тах провідну роль на са мо му по чат ку ста нов лен ня їхньої бізнессис те ми відігра ва ли фон дові біржі, яких в Ук раїні прак тич но не існує і нав ряд чи во ни вза галі бу дуть рушійною си лою національ ної еко номіки найб лиж чим ча сом. Ос тан ня прин ци по ва відмінність між Ук раїною та США, відповідно до виз на че них клю чо вих ас пектів, – це роль дер жа ви у розв’язанні су пе речок між еко номічни ми грав ця ми. В Аме риці практич но всі не по ро зуміння вирішу ють ся че рез систе му не за леж них судів, чо го яв но не мож на сказа ти про Ук раїну.

Для євро пейсь кої мо делі ха рак тер ним є доміну ван ня ве ли ких ком паній, інсти тутів держа ви, а та кож профспілок. У Європі, без сумніву, бан ки та фінан со вопро мис лові групи, такі як Audi, Volkswagen посіда ють чіль не місце. У ком паніях, які є час ти на ми ве ли ких

кон цернів [так зва ної євро пейсь кої арис тократії] ме не дж мент повністю ав то ном ний, до чо го, в прин ципі, мож ли во, й праг нуть влас ники ук раїнсь ких ФПГ. Але в Європі вне сок ма лого та се реднь о го бізне су в су куп ний ВВП та ких дер жав, як Франція та Німеч чи на, нез нач ний [чо му, на дум ку де я ких аналітиків, і зав дя чує віднос на стаг нація єврозо ни ос таннім ча сом]. В Ук раїні, на томість, сек тор МСП роз ви ваєть ся порівня но швид ко [за ос танніми да ни ми, по лови на пра цез дат но го на се лен ня Ук раїни –

близь ко 8–10 млн. осіб – задіяна в ма лих підприємствах]; у нас профспілки прак тич но відсутні; дер жав не ре гу лю ван ня су пе ре чок є проб ле ма тич ним, і, найб лиж чим ча сом, цей сек тор нав ряд чи ста не менш ко рум по ва ним.

Се ред предс тав ників третьої гру пи – «пе риферії» двох по пе редніх – мож на спос теріга ти доміну ван ня ма лих і се редніх підприємств, нап рик лад у Ка наді до 80% на се лен ня, що пра цює, за лу че но в сек торі МСП. На томість, в Ук раїні роз поділ прак тич но рівний: у ро боті ве ли ких ком паній задіяна та ка са ма кількість лю дей, що й у ма лих та се редніх. Са ме че рез це не мож на го во ри ти про яв не доміну ван ня в нашій дер жаві тих чи інших за розміра ми фірм. У нас існує ма лий про ша рок се реднь о го бізнесу й ве ли кий сег мент ма ло го та ве ли ко го бізнесу. Сімейні фірми, ти по ве яви ще для Ка на ди,

Мікропідприємства

[1–10 зайнятих]

Малі підприємства


Середні підприємства


Великі підприємства


Дуже великі підприємства [більше 500 зайнятих]

Частка в загальній кількості

зайнятих, %

6 15 26 12 41

Частка у ВВП, % 7 11 17 10 55


Джерело: Матеріали Держкомстату

Сектор МСП [згідно із світовим визначенням] ФПГ


Півден ної Аме ри ки, Італії, в Ук раїні скла да ють тро хи мен ше по ло ви ни національ ної економіки, а ве ликі зай ма ють дру гу по ло ви ну і, відповідно, час то пов'язу ють свою еко номічну діяльність із політич ною. Тож, як би не факт існу ван ня фінан со вопро мис ло вих груп в Ук раїні, мож на бу ло б го во ри ти про італійсь ку мо дель роз вит ку на шої дер жа ви, тим біль ше, що мо дель вирішен ня конфліктів у на шо му сек торі МСП до волі подібна до тієї, яка існує в дер жа вахпредс тав ни цях третьої гру пи – су пе реч ки вирішу ють ся не фор маль но, на рівні міжо со бистісних до го ворів, без звер нень до су ду чи іншо го втручан ня дер жа ви. Але в Ук раїні існу ють по тужні фінан совопро мис лові гру пи, керівни ки яких час то обійма ють клю чові по са ди в дер жаві [або де ле гу ють ту ди своїх предс тав ників], аби от ри ма ти певні префе ренції для своїх ор ганізацій. Та кою діяльністю [яка нав ряд чи змінить ся найближ чим ча сом] ФПГ пе рек рес лю ють перспек ти ву роз вит ку України згідно з мо дел лю ви ще заз на че ної гру пи країн.

Ви хо дя чи з усь о го на пи са но го ви ще, більшість аналітиків при хо дять вис нов ку, що Ук раїні слід шу ка ти «влас ний шлях» роз вит ку. Але да вай те піде мо тро хи далі та пог ля не мо не ли ше на Захід, але й на Схід.

Спо чат ку спро буй мо порівня ти Ук раїну з Японією, сис те ма якої по бу до ва на на фінан совопро мис ло вих гру пах. На сь о годні 25% ВВП Японії і 78% Nikkei Index [акцій, яки ми тор гу ють на біржах Токіо] – це до сяг нен ня шес ти фінан совопро мис ло вих груп [так зва но го «кей ре цу»], та ких як Mitsubishi, Mitsui, Toyota, Honda.

Слід заз на чи ти, що ці фінан со вопро мис лові гру пи час то між со бою співпра цю ють: керівни ки най ви що го ран гу ре гу ляр но зустріча ють ся з керівницт вом дер жа ви для роз роб ки за галь нонаціональ них пріори тетів роз вит ку. На ниж чих рівнях спос терігаєть ся інша си ту ація: хо ча ме нед

же ри кож ної ком панії, яка вхо дить до пев ної ФПГ, ке ру ють своїми ор ганізаціями ав то ном но, за галь на стра тегія гру пи роз роб ляєть ся спіль но. Час то в наг ля до вих ра дах різних підприємств, які вхо дять до однієї ФПГ, си дять одні й ті самі лю ди [до речі, тен денція роз вит ку да но го сти лю ор ганізації ФПГ на яв на й в Ук раїні, де ме нед жери по оди но ких ком паній, які вхо дять до гру пи При ват, чи SKM, чи Interpipe, діють ав то ном но, але в наг ля до вих ра дах різних підприємствчленів час то зустріча ють ся одні й ті ж осо би].

Слід заз на чи ти, що сис те ма доміну ван ня фінан со вопро мис ло вих груп у національній еко

номіці має як не доліки, так і пе ре ва ги. До «плюсів» та кої сис те ми мож на віднес ти співпра цю між фірмами що до дов го ст ро кових інвес тицій в інновації або ж кросфінансу ван ня різних проектів; да ле ког ляд ну стра тегічну орієнтацію;

ко ор ди націю дій; об'єднан ня інфор маційних по токів; тех но логічну спорід неність [як що певна тех но логія успішно зап ро вад жуєть ся в одній ком панії, то во на од ра зу ж вво дить ся і в іншій для то го, щоб мож на бу ло мінімізу ва ти вит рати за ра ху нок ефек ту масш та бу]. Не доліки фінан со вопро мис ло вих груп: ви со кий рівень бю рок ра ти зації; ціно вий мо но полізм [олігополія]; ви ник нен ня так зва ної «кла но вості» – зак ри то го клу бу, який ство рює не фор мальні бар'єри пе ред но ви ми [в то му числі, зовнішніми] кон ку рен та ми. Досвід Японії на оч но про де мон стру вав, що дов го ст ро ко вий ре зуль тат розвит ку мо делі по туж них ФПГ та кий: спря му вання всіх зу силь на зовнішні рин ки, що спри чи няє стаг націю внутрішнь о го, оскіль ки власні ФПГ ділять його між со бою, що приз во дить до ви никнен ня ціно во го мо но полізму, а це, в свою чер гу, приз во дить до зни жен ня темпів еко номічно го зрос тан ня.

Ос таннє, що ха рак те ри зує бізнессис те му Японії, – це тісна співпра ця «кей ре цу» з держав ною вла дою, конк рет но – з керівницт вом лібе раль ноде мок ра тич ної партії, яка па нує в

Можливо, ми й не любимо олігархів, але цілком реально, що вони зможуть

вивести нас із кризи

Той, хто вправно нападає, може виграти битву, та лише той, хто також вміє і захищатись, зможе виграти війнуКитайська мудрість

Японії уже 40 років, і в якій внутрішні гру пи впли ву віддзер ка лю ють гру пи впли ву в фінансо вопро мис ло вих гру пах. Політич на сис те ма Японії до волі знайо ма ук раїнцям. Во на відоб ра жає інте ре си олігархічних кланів, які ке ру ють ФПГ. Але існує од на суттєва відмінність: у Японії ма лий та се редній бізнес прак тич но відсутній, а точніше, він відіграє [і впро довж ос танніх 40 років постійно відігравав] надз ви чай но ма лу роль в еко номіці цієї азіатсь кої дер жа ви.

Спро буй мо порівня ти Ук раїну ще з од ним предс тав ни ком Східно го світу, який за ос танні 40 років про де мо н стру вав вра жа ючі тем пи економічно го зрос тан ня, – Півден ною Ко реєю. У цій дер жаві сис те ма до волі схо жа на японсь ку, проте до тісної співпраці між дер жа вою та фінан совопро мис ло ви ми гру па ми до даєть ся ще й певний осо бистісний рівень сто сунків. Нап рик лад, у ко рейській ФПГ [місце ва наз ва – «чей бол»] Samsung Лі БйунЧуль обіймав по са ду ге нераль но го ди рек то ра про тя гом 30 років. Хо дять ле ген ди про те, що впро довж усь о го ць о го періоду він обов'яз ко во мав про во ди ти інтерв'ю з кож ним но вим працівни ком, за зир ну ти кож

но му в очі для то го, щоб пе ревіри ти йо го/її на осо бис ту відданість. Ви хо дя чи з та ко го прик ладу, не див но, що ко рейсь кий стиль уп равління на зи ва ють ав то ри тар ним.

Ав то ри та ризм у ко рейсь ких ком паніях та кож даєть ся взна ки при фор му ванні відно син між «чей бол» і політич ною вла дою. Ви со кою по пулярністю ко рис ту ють ся дер жавні суб сидії та га рантії на по зи ки – тією мірою, що для ко рейських ФПГ при бу ток є час то менш важ ли вим, ніж дохід, оскіль ки особ ли во го зна чен ня для лобіюван ня пре фе ренцій у дер жа ви на бу ває ли ше масш таб ком панії [кількість її працівників і мож ливість їх політич ної мобілізації]. За та кої си ту ації, ду же час то мо жуть ви ни ка ти кри зові мо мен ти, як це ста ло ся з Daewoo,


Еквівалент концепту «блат» існує тільки в східнослов'янських

і китайській мовах


ко ли в ць о го відо мо го ав то мобіле будівно го кон цер ну ви ник ли серйозні фінан сові пробле ми, а ко рейсь кий уряд був зму ше ний простяг ну ти ру ку до по мо ги. Політичні ліде ри прос то не мог ли собі доз во ли ти, аби збанкру ту ва ла од на з най по тужніших про мис ловофінан со вих груп, тому держава зро била ін'єкцію гро шей і ви тяг нув Daewoo з кри зи.

На відміну від японсь ких ФПГ, які з са мо го по чат ку [в після воєнний період] вийш ли на світові рин ки з влас ни ми брен да ми, екс по рт на стра тегія ко рейсь ких ком паній тра диційно ґрунту ва ла ся на співпраці з міжна род ни ми фірма ми на рівні «ви роб ник пер вин но го об лад нан ня» [так зва на схе ма ОЕМ]. В 1960–70 ро ки ко рейці вкла да ли ве ликі кош ти в масш табні про ек ти спіль но з дер жа вою, спо чат ку не під влас ним брен дом, а як ви роб ник пев ної си ро ви ни для західних тор го вих ма рок. Для прик ла ду, Samsung та LG роз по чи на ли з то го, що ви го тов ля ли продукцію для General Electric. Про цес ви ве ден ня влас них брендів на світові рин ки роз по чав ся знач но пізніше.

Од нак по вернімо ся до на шої країни. Ми та кож маємо фінан со вопро мис лові гру пи, а їхній роз ви ток хотілось би аналізу ва ти на ос нові ко рейсь кої та японсь кої мо де лей, радше ніж євро пейсь кої чи аме ри кансь кої, то му

що обидві азіатські країни до сяг ли еко номічного ди ва: ви ве ли свої еко номіки з пов но го після воєнно го роз ва лу в роз ряд світо вих по туж нос тей про тя гом 30–40 років. В усій цій си ту ації вра жає те, що Ко рея і Японія після закінчен ня воєн на влас них те ри торіях змог ли за ду же ко рот кий термін ста ти прос тота ки еко номічни ми монстра ми са ме зав дя ки існуван ню фінан со вопро мис ло вих груп. В Ук раїні ж існу ван ня та ких груп підда ють нищівній критиці, ар гу мен ту ю чи це тим, що во ни є ду же олігархічни ми. Мож ли во, ми й не лю би мо олігархів, але цілком ре аль но, що во ни зможуть ви вес ти нас із кри зи.

Про те не все так прос то, як здаєть ся на пер ший пог ляд. В Ук раїні існу ють не ли ше фінан со вопромис лові гру пи, а й ве ли кий сек тор ма ло го бізнесу, і тро хи се реднь о го. Са ме че рез це ук раїнсь ку мо дель не мож на повністю порівню ва ти ні з ко рейсь кою, ні з японсь кою – хіба що ста ви ти хрест на роз вит ку вітчиз ня но го сек то ру МСП, на що ав тор да ної статті не мо же по го ди ти ся.

Ба га то ж спіль но го має Ук раїна з та кою ніким не виз на ною дер жа вою, як Тай вань. Вар то за ува жи ти, що ба зою для ниж че на ве де но го порівнян ня є не сь о годенний Тай вань, а, скоріше, Тай вань 70х років і Ук раїна 2001го.

1 Порівняння проводиться на базі 2001 року, оскільки з тогочасним курсом гривні на міжнародних валютних ринках можна було проводити паралелі з Тайванем. А в 2006 році ситуація в Україні дещо змінилась на гірше [маються на увазі економічні макропоказники – ВВП на душу населення у 2005 році склало 1809 дол. США]. Також, змін зазнала стабільність політичної ситуації, але це явище, скоріш за все, є тимчасовим.

Тайвань Україна

Загальна площа 35980 км2 603700 км2

Рік 2001 р. 1970 р. 2001 р.1

Кількість населення 22,6 млн. 14,6 млн. 48 млн.

ВВП [дол. США] 361 млрд. 43 млрд. 154 млрд.

ВВП на душу населення [дол. США]

16214 [ВВП Канади – 15000]

2945,2 3009

The World Economy: Historical Statistics, 2003

Лише поступаючись та відмовляючись, можна змінитись. Лиш проявляючи м’якість та податливість, можна добитись успіху.ЛаоЦзи

Зав дя ки ць о му, мож на спро бу ва ти спрог но зува ти, яким бу де роз ви ток на шої країни про тя гом 30 років, оскіль ки за цей період Тайвань зміг посісти провідні по зиції на світо вих рин ках і ста ти однією з 20 найбільш роз ви не них дер жав світу. І це при то му, що по чат кові точ ки у нас бу ли схо жи ми: до не дав на в цій східній країні бу ла ви со ка кон це нт рація дер жав ної влас ності та ли ше 167 фірм ма ли біль ше 1000 працівників [1981 рік]. Нас же ціка вить, яким чи ном Тай вань зміг до сяг ти та ких успіхів, ма ю чи пе ре ду мо ви, схожі до ук раїнсь ко го сь о го ден ня.

В 1970му році знач на час ти на Тай ва ню [30% на се лен ня], так са мо, як і Ук раїни, бу ла аг рарною. Обидві країни пройш ли шлях де ко лонізації: Тай вань – до пев ної міри ко лонія Ки таю, оскільки є прак тич но ніким не виз на ним у світі [пев ний час во ни бу ли виз нані Ма ке донією і їх по сольство зай ма ло 3 квар та ли]. Проб ле ма міжна родно го виз нан ня Тай ва ню по ля гає в то му, що Ки тайсь ка На род на Рес публіка вва жає Тай вань своєю те ри торією і не виз нає жод ної дер жа ви, яка виз нає Тай вань. Че рез те, що більшість світово го співто ва ри ст ва цінує офіційні дип ло ма тичні зв'яз ки з КНР ви ще, аніж зв'яз ки з Тай ва нем, ви хо дить курйоз на си ту ація: існує фак тич на не за лежність, яка підтри муєть ся всіма сусіда ми й війсь ком США, але офіційних дип ло ма тич них зв'язків із уря дом Рес публіки Ки тай [Тай вань] не має. Як що порівнювати з Ук раїною, дип ло матич на си ту ація Тай ва ню знач но гірша, але в обох ви пад ках силь ний міжна род ний вплив близь кого по туж но го сусіда прос те жуєть ся.

Си ту ація за часів Дру гої Світо вої війни та кож бу ла схо жою: Тай вань, як і ми, пе ре жив ду же серйоз ну оку пацію [в їх ви пад ку Японією], що супро вод жу ва лася жорс то ки ми та бо ра ми й ма со вими вбив ства ми на се лен ня. Істо рич но, Тай вань час то був «розмінною мо не тою» між Японією та Ки таєм [си ту ація подібна до ук раїнсь кої, але слід заміни ти «про тек торів» на Поль щу й Росію]. Сь огодні США і Японія [один із ко лишніх оку пантів] є ос нов ни ми га ран та ми не фор маль ної не за лежності Тай ва ню. Па ра лелі з відно си на ми між Ук раїною та Поль щею [яка є го лов ним лобістом Ук раїни в ЄС] нав ряд чи слід про во ди ти.

Бізнессис те ма Тай ва ню [на га даємо, що йдеть ся про 70і ро ки]: до не дав на дер жа ва



повністю конт ро лю ва лась однією партією – так зва ний Гоміндан, – яка прак тич но прив лас ни ла собі всю країну після ева ку ації військ Чан Кай ши з кон ти нен таль но го Ки таю після їх по раз ки Мао Цзе ду ну в Ки тайській ре во люції. У після ре волюційні ро ки, тай вансь ку еко номіку мож на бу ло оха рак те ри зу ва ти як повністю олігархізо ва ну – у власність партійних членів пе рейш ли всі ре сурсні та енер го пос та чальні підприємства.

Але дер жав ний апа рат Гомінда ну «сповідував» політи ку аб со лют но го невт ру чан ня в ма лий та се редній бізнес. Нав па ки, приїжджі ки тайці час то вва жа ли діяльність у сек торі МСП ниж че влас ної гідності. Ав тох тон не ж на се лен ня Тай ваню поз бав ля ли мож ли вос тей кар'єрно го рос ту на дер жавній службі та в но воп ри ва ти зо ва но му сек торі ве ли ких ком паній. Ду же ціка вим є те, що в Тай вані, так са мо як і в Ук раїні, вста нов ле но інсти тут при ват но го підприємця – до пев ної міри як «поб лаж ку» ав тох тон но му на се лен ню. Для ма ло го бізне су в Тай вані впро вад же но інновацію, яка є в ду же не ба гать ох країнах [се ред них і Ук раїна], а са ме – єди ний по да ток, який не за лежить від до хо ду підприємства. До речі, ко ли нарікаємо на бізнессе ре до ви ще в Ук раїні, вар то зга да ти, що в біль шості дер жав світу [на відміну від Тай ва ню 1970х і сь о го ден ної Ук раїни] по даток є прог ре сив ним: біль ше опо дат ко ву ють ся ба гаті, а мен ше – бідні.

Тра диційно, в Тай вані існу ють до волі ве ликі дер жавні суб сидії «стра тегічним» [чи тай «олігархізо ва ним»] підприємствам і га лу зям. Час то на да ють ся дер жавні га рантії на кре ди ти клю чо вим підприємствам. Та ким чи ном, провадиться пев на політи ка про текціонізму для тих бізнесів, які вхо дять в ко ло ком паній, влас ника ми яких є лю ди, близькі до вла ди ост ро ва, але ці підприємства зай ма ють ся пе ре важ но ви добут ком і пос та чан ням при род них ре сурсів. У цих га лу зях більшість ком паній ре аль но вхо дить до 3 фінан со вопро мис ло вих груп, за стан да рт ною азіатсь кою схе мою [див. ви ще на ве де ний опис Японії та Ко реї].

Але існує та кож фун да мен таль на відмінність між бізнессис те мою Тай ва ню та стан да рт ною сис те мою ве ден ня бізне су в Азії: на не виз на но му ки тайсь ко му ост рові існує силь ний сек тор ма ло го бізне су, в який дер жа ва аб со лют но не втру чаєть


ся і який повністю зна хо дить ся на са мостійному фінан су ванні. Са ме він і призвів до рос ту Тай ва ню, оскіль ки ці малі фірми завж ди ро били ак цент на екс порті, гнуч кості, підприємливості. На сь о годні, ба га то з цих ма лих ком паній вже ста ли до волі ве ли ки ми, але слід ще раз на га да ти, що порівню ють ся Тай вань 70х років і су час на Ук раїна. Для прик ла ду, сь о годні Acer не мож на наз ва ти ма лень кою ком панією, ад же те пер це – один із найбіль ших ви робників комп'ютерів у світі, який до сяг нув своїх нинішніх масш табів без підтрим ки дер жа ви.

Фінан со ва сис те ма: дже ре ла інвес тицій у ви роб ничі ком панії Тай ва ню: 45–55% – реінвес то вані при бут ки; реш та за галь но го інвес тиційно го капіта лу над хо дить від не формаль них дже рел – знайомі, ро дичі, бізнеспарт не ри. Бан ки та біржі аж ніяк до ць о го спис ку не входять. Про інвес тиції з бо ку не ве ли ких сімейних фірм мо ви та кож не мо же бу ти. Влас ники підприємств не схильні до ІРО, оскільки бо ять ся втра ти ти конт роль над влас ною ком панією і прос то не хо чуть відкри ва ти пе ред інвес то ра ми й по дат ко вою внутрішню фінан со ву інфор мацію.

Декіль ка слів про політич ну стабільність. Си ту ацію в Тай вані цілком мож на наз ва ти сталою, оскіль ки сис те ма бу ла од но партійною, про те все ре дині цієї партії та кож існу ва ли певні гру пи впли ву. Чи та чам, які од ноз нач но за суд жують ко рупцію як яви ще, що не одмінно шко дить еко номічно му зрос тан ню, бу де ціка во оз найоми ти ся з та кою ста тис ти кою: згідно з дослідженням, про ве де ним у 1994 році, се ред 865 де путатів, об ра них до місь ких та об лас них рад остро ва Тай вань, 286 ма ли криміналь не ми ну ле, яке бу ло за до ку мен то ва не тай вансь ки ми пра воохо рон ни ми ор га на ми.

Ну а те пер спро буй мо співста ви ти Ук раїну з її особ ли вос тя ми роз вит ку і Тай вань. Спіль но го маємо аж над то ба га то: постійна істо рич на бо роть ба між інши ми дер жа ва ми за мож ливість

впли ву на да ну те ри торію; не що давній період де ко лонізації, за яким сліду ва ло ви ник нен ня фінан со вопро мис ло вих груп; олігархізо ваність дер жа ви та ве ли ко го бізне су; тісна сис те ма міжо со бистісних зв'язків [еквіва лент кон цеп ту «блат» існує тіль ки в східнос лов'янсь ких і ки тайській мо вах]. У чо му ж ос нов на відмінність? У Тай вані ви ник по туж ний, са мостійний та впевне ний у своєму успіху сек тор ма лих екс по ртноорієнто ва них ком паній. В Ук раїні сек тор МСП та кож порівня но знач ний, але впев не ності у влас них си лах й орієнтації на екс портні рин ки йо му яв но бра кує.

Відкри тим за ли шаєть ся пи тан ня: зав дя ки чо му во ни змог ли сво го ча су підня тися на бізнес Олімп, а ми ще й досі па се мо задніх? Ви хо дя чи з усь о го ви ще ска за но го, мож на зро би ти два вис нов ки:

1] бе за пе ляційно за суд жу ва ти олігархізацію пев них сек торів еко номіки не вар то, ад же досвід азійсь ких країн по ка зує: як що чітко об ме жи ти сек торне по ле діяль ності ФПГ, співпра ця з дер жа вою мо же зро би ти по тужний вне сок у роз ви ток

національ ної еко номіки; 2] ос нов ним рушієм грандіоз но го роз вит ку

Тай ва ню був са ме ма лий бізнес, який не за циклю вав ся на відсут ності до по мо ги з бо ку дер жави чи важкій політичній си ту ації. Нав па ки, тайванські ком панії ста ли успішни ми до пев ної міри зав дя ки своєму «неп ривілейо ва но му» ста но ви щу у власній дер жаві – ста но ви щу, яке во ни змог ли пе рет во ри ти на «плюс», ад же са ме за кри тич них умов склад ності час то стають біль шим сти му лом для то го, аби до сяг ти успіху та пе ре бо ро ти всі не го ди. Ці не ве ликі сімейні ком панії прос тонап рос то шу ка ли шляхи роз вит ку та мож ли вості за ро би ти гроші. Во ни чітко усвідом лю ва ли, що потрібно шу кати ви хо ди на міжна родні рин ки, ство рю ва ти кон ку рен тно сп ро мож ну про дукцію, бу ти гіперпідприємли ви ми та гнуч ки ми.

Са ме су купність та ко го ак тив но го по шу ку

На невизнаному китайському острові існує сильний сектор малого бізнесу,

в який держава не втручається. Саме він і призвів до росту Тайваню,

оскільки ці малі фірми завжди робили акцент на експорті, гнучкості,

підприємливості


мож ли вос тей з бо ку ма ло го бізне су країни та політи ки аб со лют но го невт ру чан ня дер жа ви [ра зом із за без пе чен ням уря дом роз вит ку інфра ст рук ту ри – навіть че рез олігархічні ФПГ] змог ла підня ти Тай вань на та кий ви со кий рівень роз вит ку, на яко му він зна хо дить ся сь о годні. За 30 років після по чат ку «тай вансько го ди ва» де які з ко лишніх ма лень ких компанійекс пор терів Тай ва ню пе рет во ри лися на відомі кор по рації зі світо вим іме нем, за ли шаю чись при ць о му, в пе ре важній біль шості, сімей ни ми бізне са ми.

Мож ли во, нас тав час за мис ли тись і зро зуміти, що світ ру хаєть ся впе ред і, при то му, ма ю чи умо ви інко ли навіть гірші за ук раїнські. В Ук раїни є всі пе ре ду мо ви для ство рен ня власно го еко номічно го ди ва – потрібно ли ше чітко ви ма лю ва ти кар ти ну то го, що ми бу дуємо.

От і вже трош ки пе рес тає біси ти...

При на пи санні статті бу ла ви ко рис та на літе ра ту ра:

1. R. Whitley, Divergent Capitalisms: The Social

Structuring and Change of Business Systems 1999;

2. Casson & Lundan, «Explaining International

Differences in Economic Institutions» International

Studies of Management and Organization vol. 29, no. 2

[1999];

3. Philip R. Cateora International Marketing 9th

Edition, 1996 p. 55;

4. Hamilton, Gary G. & Biggart, Nicole Woolsey,

«Market, Culture, and Authority: A Comparative Analysis

of Management in the Far East» in The Economic

Organization of East Asian Capitalism 1997;

5. Kuo, C.T. «Taiwan's Distorted Democracy in

Comparative Perspective» JAAS vol. 25, no. 1. 2000;

6. Hamilton, Gary G. «Organization and Market

Process in Taiwan's

Capitalist Economy», in The Economic Organization of

East Asian Capitalism 1997;

7. Orru, Marco, «The Institutional Analysis of

Capitalist Economies» in The Economic Organization of

East Asian Capitalism 1997;

8. Ма теріали Держ ко мс та ту


Як би мені ска за ли, що дер жа ва як ор ганізація мо же за 40 років вий ти з «третьо го» світу в «пер ший», я би ду же радісно посміхнув ся та по ба жав цим лю дям тро хи біль ше ре алізму. Але з Сінга пу ром усе поіншо му. Ця країна от ри ма ла не за лежність 1965 ро ку, а на сь о годні є однією з най роз виненіших дер жав світу. Доб ро бу ту її жи телів мож на подоб ро му зазд ри ти — ВВП на ду шу на се лен ня скла дає 28100 дол. США. І при всьо му ць о му Сінга пур прак тич но не має власних ре сурсів. Навіть пит ної во ди!

Ця країна об'єднує 68 ост ровів, найбіль ший з яких [на нь о му й розміще не місто Сінга пур] за пло щею мен ший за Київ. Са ме по се лен ня ут во ри ло ся на по чат ку XIX століття, ко ли ту ди приїха ло 120 лю дей — ри бал ки зі своїми сім'ями. Потім бу ла епо ха Бри тансь кої ко лонізації, і в Сінга пурі зна хо ди лась англійська війсь ко ва ба за. Зго дом, у 1963 році, бу ло виріше но об'єдна ти ся з Ма лайзією. Так ут вори ла ся фе де рація, яка не проісну ва ла й двох років, бо між ци ми країна ми бу ло над то ба га то політич них су пе ре чок. Та ким чи ном, 9 серп ня 1965 ро ку Сінга пур відок ре мив ся від Ма лайзії, і на Земній кулі з'яви ла ся ще од на не за леж на дер жа ва з двомільйон ним на се лен ням, яке скла да ли ки тайці [75%], ма лайці [14%] та індуси [8%]. Однієї нації як та кої не бу ло.

На той мо мент Сінга пур не мав прак тич но нічо го. Ре сурсів жод них, ли ше пісок. Навіть пит на во да пос та ча ла ся во доп ро во да ми з Ма лайзії. Бу ла ли ше Бри тансь ка війсь ко ва ба за, яку, нев довзі, англійсь кий уряд вирішив роз фор му ва ти. Тодішній Сінга пур був не ви разною країною, керівницт во якої ма ло вирішу вати ма су проб лем.

Сь о годні ж про Сінга пур го во рять усі. А ска за ти дійсно є що. Взя ти до ува ги хо ча б морсь кий порт. За раз це дру гий за ве ли чиною порт у світі та пер ший за об ся га ми об роб ки контей нерів. Або ж «Сінга пурські авіалінії»: од на з найк ра щих і найбіль ших авіаком паній у світі, і чи не найк ра ща за рівнем сервісу. Ме дич на га лузь Сінга пу ру от ри ма ла най ви щий світо вий

Із третьогов перший

Андрій Карпенкопрезидент компанії «Газтек»


рівень ак ре ди тації. Па ла ти в лікар нях на рівні пре зи де нтсь ких, «на чи нені» най новішою технікою. Сінга пурсь кий до лар — од на з найстабільніших ва лют у світі [1$=1,6 сінг. дол.]. Її прак тич но не ви да ють не ре зи ден там у кре дит, мак си маль на су ма ви дачі — 4 млн. й ані цен том біль ше.

Всь о го ць о го країна змог ла до сяг ти за 41 рік не за леж ності, не ма ючи нічо го, окрім те риторії та лю дей, які знали, чо го хо чуть і як ць ого мож на до сяг ти.

Як що го во ри ти про те, як Сінга пур зумів до сяг ти та ких ре зультатів, вар то роз по ча ти з 1965 ро ку. Після от ри ман ня не за лежності шан си на ви живан ня цієї країни бу ли дійсно не ве ли ки ми. У міжна родній пресі по ча ли навіть з'яв ляти ся замітки про те, що Сінга пур при ре че ний.

Од нак і в при ре чених є свої ліде ри, що вірять в успіх своєї держави. У Сінга пурі та ким ліде ром був Лі Ку ан Ю, який обіймав по са ду прем'єрміністра про тя гом 19591990 років. Ко ли він прий шов на цю по са ду, йо му бу ло 35 років [!]. Лі Ку ан Ю прек рас но ро зумів ста но вище, в яко му знахо дилась країна. Тре ба бу ло все по чи на ти «з ну ля» — до сяг ти міжна род но го виз нан ня, кон соліду ва ти різно національ не на се лен ня, ство ри ти армію, за лу чи ти інвесторів, та й вза галі да ти жит тя но во на род женій країні та за без пе чи ти її меш канців.

Для то го, щоб ви жи ти та виг ра ти бо роть бу,

Сінга пур мав бу ти ефек тивнішим, ор ганізованішим та енергійнішим, ніж інші країни. Треба бу ло ство ри ти такі умо ви для інвес то рів, щоб вони ро зуміли пе ре ва ги Сінга пу ру над йо го сусіда ми, нез ва жа ю чи на ма лий

внутрішній ри нок та нес та чу ре сурсів.

АрміяНа мо мент от ри ман

ня не за леж ності Сінгапур мав 2 ба тальйо ни по 1000 сол дат ко жен, при то му більшість із них скла да ли ма лайці, на яких не вар то бу ло покладати багато надій.

У такій си ту ації уряд зро бив ду же прос ту річ: в армію по ча ли на бира ти лю дей різних національ нос тей у приб лиз но рівних пропорціях. Ефект був вража ю чим: країна от рима ла не ли ше ба га точи сель ну, боєздат ну та надійну армію, а й мо дель друж би та в з а є м о р о з у м і н н я . Війсь ка ста ли прик ладом для мир но го на селен ня [оскіль ки во но та кож скла да ло ся з предс тав ників різних національ нос тей], що,

в свою чер гу, ліквіду ва ло будьякі мож ливі міжетнічні су тич ки.

На ць о му екс пе ри мен ти сінга пурсь ко го уря ду не завершились: бу ло виріше но призивати до армії не ли ше фізич но роз ви не них юнаків, а й най ро зумніших сту дентів. Так бу ла за по чат ко вана ре фор ма служ би офіцерів в армії. Бу ли відібрані найк ращі сту ден ти, які підпи су ва ли 8річний конт ракт на служ бу в війсь ко вих си лах.

Андрій Карпенко, 33 роки, народився у Києві. З 2001 року очолює групу компаній «Газтек». Сьогодні це — потужна приватна компанія, що охоплює, керує й контролює 18 % газотранспортного ринку України. Одружений. Хоббі: читанння книг, дайвінг, східна культура. Особиста місія: допомогати Україні стати процвітаючою європейською державою.


За цей період во ни нав ча ли ся 23 ра зи за кор доном. Спо чат ку це бу ло спеціаль не нав чан ня на війсь ко во го фахівця, потім — штаб не та ко ма ндне нав чан ня в Спо лу че них Шта тах або Англії, а нап рикінці — кур си діло во го [МВА] або дер жавно го [МРА] адміністру ван ня в Гар варді чи Стенфорді. Після 8річно го терміну на да вав ся вибір: або йти в дер жав не правління, або в при ват ну сфе ру, або ж ли ша ти ся на війсь ковій службі.

Та ким чи ном бу ла сфор мо ва на еліта, яка ввібра ла в се бе найк ращі світові знан ня, військо ву дис ципліну, і при всь о му ць о му пра цю ва ла на дер жа ву!

Держслуж бовці Лі Ку ан Ю ро зумів,

що без сфор мо ва ної ко ман ди нічо го не вий де — за по га но го керівницт ва дер жа ва втра чає надз ви чай но ба га то. Але бу ла од на проб ле ма — професійний ме нед жер кош тує та кож відповідно. Та це не ста ло ка ме нем спо ти кання, оскіль ки уряд усвідом лю вав, що відда ча від ро бо ти та ко го уп равлінця є ко ло саль ною.

Сь о годні в жодній країні держслуж бо вець не от ри мує біль ше, ніж у Сінга пурі. Та ким чи ном, ця держава от ри ма ла змо гу зап ро шу ва ти до се бе найк ра щих ме нед жерів з Євро пи та Штатів. Та кий прийом ду же доб ре спра цю вав особливо із ки тай ця ми та інду са ми, які раніше пра цю ва ли в західних ком паніях, оскіль ки для них бізнескуль ту ра Сінга пу ру бу ла на ба га то ближчою, аніж аме ри кансь ка чи євро пейсь ка. За раз правління Сінга пу ру дійсно ефек тив но функціонує, а рівень ко рупції є най нижчим у світі.

Офіційна мо ва Пи тан ня офіційної мо ви бу ло надз ви чай но

бо лю чим. Оскіль ки на те ри торії Сінга пу ру прожи ва ло 3 нації, то й бу ло 3 роз мовні мо ви — ки тайсь ка, ма лайсь ка й тамільсь ка. Усі во ни не схо жі між со бою, че рез що ви ни ка ло ба га то проб лем. Особ ли во це відчу ва ло ся в армії, де сол да ти іноді не ро зуміли один од но го.

Вирішен ня ць о го бу ло ду же прос тим: офіційни ми виз на ва ли ся всі три мо ви плюс англійсь ка, при то му все діло ве адміністру ван ня ве ло ся са ме англійсь кою. Та ким чи ном, зник ла заг ро за всіх мож ли вих конфліктів. Зви чай но, проб лем із вив чен ням но вої іно зем ної мо ви бу ло ба га то, але за раз прак тич но ко жен мешканець Сінга пу ру віль но во лодіє англійською. А це да ло ней мовірний стри бок у міжнарод но му бізнесі та підви щи ло кон ку ре нт ноздатність Сінга пу ру як країни.

Хо ча був та кож і не га тив ний ре зуль тат — близь ко 10% сінга пурсь ких ви пу ск ників універси тетів їха ли пра цю ва ти за кор дон, оскіль ки

во ни віль но во лоділи англійсь кою. Але й це пи тан ня бу ло вирішено: предс тав ни ки сінга пурсь ко го уря ду що ро ку їдуть до найкра щих універ си тетів світу і «вер бу ють» та ла но ви тих сту дентів з Індії та Ки таю.

За лу чен ня інвес торівЯк уже зга ду ва ло ся, на те ри торії Сінга пу ру

розміщу ва ла ся Бри тансь ка війсь ко ва ба за. Це бу ло ве ли ким плю сом для країни. Попер ше, сусідні дер жа ви не бу ли над то аг ре сив ни ми та зна ли, що в разі на па ду, спра ву до ве деть ся ма ти не ли ше з сінга пурсь кою армією. Подру ге, ба зу обс лу го ву ва ли місцеві жи телі, з чо го ма ли не пога ний дохід.

Про те в 1968 році ба зу бу ло роз фор мо ва но, що приз ве ло до підви щен ня рівня без робіття. Потрібно бу ло за лу ча ти інвес торів. Лі Ку ан Ю ро зумів, що не обхідно ство рю ва ти вигідні умови для при то ку капіта лу. І уряд зро бив 2 речі: ска су вав по да ток на вивіз до ходів, от ри ма них вклад ни ка мине ре зи ден та ми, а та кож пер сональ но про по ну вав по тенційним ком паніям вклас ти кош ти в сінга пурсь ку еко номіку.

Уявіть собі, що предс тав ни ки уря ду їха ли до найбіль ших ком паній світу, сіда ли за стіл пе рего ворів, і в індивіду аль но му по ряд ку про по нува ли інвес то рам вклас ти кош ти в Сінга пур.

Щоб вижити та виграти боротьбу, Сінгапур мав бути ефективнішим,

організованішим. Треба було створити такі умови, щоб були зрозумілі переваги

Сінгапуру над його сусідами.

Не переживай, що не маєш високого чину. Думай про те, чи достойний ти високого чинуКонфуцій


Ці предс тав ни ки ма ли чи не найк ра щу освіту після про ход жен ня війсь ко вої служ би й, та ким чи ном, доб ре ро зуміли логіку та спе цифіку транс національ них ком паній. Зро зуміло, що нев довзі до Сінга пу ру прийш ли міжна родні гравці. Так вда ло ся не ли ше по бо ро ти безробіття, але й да ти країні та на се лен ню пош товх для зба га чен ня.

Для за лу чен ня інвес торів бу ло зроб ле но ще од ну геніаль ну річ — бізнесінку ба то ри. Це — сво го ро ду тор гові май дан чи ки, де зустріча ються про давці та по купці про ектів. Заз ви чай, кож на країна має свій бізнесінку ба тор, де предс тав ляє свої роз роб ки, нові тех но логії, а інвес тор, який заціка вить ся, вкла дає в ці про ек ти кошти. Найцікавішим є те, що за відкрит тя країною та ко го бізнесінку бато ра сінга пурсь кий уряд пла тить гроші! І для нь о го це вигідно, ад же в цій дер жаві за реєстро вані 4000[!] транс національ них ком паній, які го тові ку пу ва ти нові про ек ти. Зав дя ки ць о му відділи R&D біль шості міжна род них ком паній зна ходять ся са ме в Сінга пурі.

Уряд ро зумів, що для інвес то ра ду же важ ливою є по дат ко ва сис те ма. Сінга пур пе рей шов від опо дат ку ван ня до хо ду до опо дат ку ван ня спожи ван ня. Так у 1965 році став ка по дат ку на прибу ток кор по рацій бу ла 40%, у 1996 році — 26%. У Сінга пурі не має став ки опо дат ку ван ня при росту капіта лу. Вит ра ти на соціальні прог ра ми та дер жа па рат також не ви сокі — приб лиз но в 2 ра зи нижчі, ніж у країнах «Ве ли кої Вісімки». І, як уже зга ду ва лось, по да ток на вивіз капіта лу для не ре зи ден тів був ска со ва ний.

Стра тегічно важ ли вим пунк том бу ло те, що уряд ут ри му вав низь кий рівень дер жав них та соціаль них вит рат, тим са мим підтри му ю чи ви со кий рівень за о щад жень та інвес тицій.

Ба га то ува ги в Сінга пурі приділяєть ся озе ле

нен ню міста [!]. Зда ва лось би, при чо му тут за лучен ня інвес торів? Насп равді, ко ли іно зе мець приїздить до цієї країни й ви хо дить із ае ро порту, од ра зу пот рап ляє ніби до раю — скрізь ве личез на кількість квітів, які ней мовірно пах нуть. Місто ду же гар не, а це фор мує по зи тив не ставлен ня та довіру до дер жа ви.

Фінан со вий центрРаціональність і геніальність мис лен ня на оч но

де мо н струє прик лад то го, як Сінга пур став міжна род ним фінан со вим цент ром. Са ма ідея йо го ство рен ня по ля га ла в то му, що ге ог рафічно Сінга пур зна хо див ся приб лиз но по се ре дині між Аме ри кою та Євро пою. В ро боті банків на цих

двох кон ти нен тах є період, ко ли жо ден банк не пра цює. Сінгапур же зна хо дить ся в т а к о м у ге ог рафічно му по ясі, який доз во ляє світовій банків ській сис темі пра цю ва ти ціло до бово. Прос то й не пе ревер ше но. Зро зуміло, че рез яку країну за раз

про хо дять гроші Півден ноСхідної Азії. А це астрономічні су ми!

Лю ди

На од но му з вис тупів пе ред на ро дом Лі Ку ан Ю ска зав: «Чо му ви, освічені чо ловіки, такі дурні, що од ру жуєте ся з не освіче ни ми жінками? Беріть собі ро зум них дру жин та ви хо вуй те ро зум них дітей». Уявіть: прем'єрміністр країни ви го ло шує та ке під час вис ту пу на площі! Звичай но, ре акція бу ла бурхливою, про те за декіль ка років це да ло по зи тив ний ре зуль тат, і сімей з дво ма освіче ни ми бать ка ми ста ло більше.

Ко жен пе ресічний ук раїнець ска же: «Та цей уряд не нор маль ний!». Але Лі Ку ан Ю чітко знав, що та ла но виті лю ди є найбіль шою цінністю для країни. Він та кож ро зумів, що чим біль ше та лантів пра цює в дер жаві, тим кращі її ре зульта ти. То му сис те ма бу ла ви бу ду ва на так, щоб

Сінгапур не наслідував Малайзію, не став придатком Штатів,

врештірешт, не приєднався до країн соцтабору. Уряд розумів, що чужа модель

не надає конкурентних переваг. Щоб бути унікальними, треба творити

власну основу


чо ловіки з ви щою освітою од ру жу ва ли ся з жінками, які та кож ма ють універ си тетські дип ло ми, й ви хо ву ва ли розумних дітей. Уряд мо ти вує такі сім'ї на род жу ва ти біль ше дітей, змен шу ю чи по дат ки та на да ю чи дітям без кош тов ну ви со коякісну освіту.

Правління Сінга пу ру дбає про своїх гро мадян, ад же са ме во ни є ос нов ним ре сур сом. Бу ли роз роб лені надзви чай но важ ливі ре фор ми. Перш за все, пе ре роз поділ національ но го ба га тства відбувався не че рез суб сидіюван ня спо жи ван ня, а че рез на ко пи чен ня власності. В Ук раїні, наприк лад, пе ре роз поділ відбу ваєть ся че рез суб сидіюван ня. Ма лоза без пе че ним сім'ям на да ють ся суб сидії на оп ла ту енер го носіїв, ко му наль них пос луг і т.д. А Сінга пур пішов іншим шля хом. Як ка же Лі Ку ан Ю, кож на сім'я бе ре же свою власність, і то му краще да ва ти їй це во лодіння, аніж покри ва ти спо жи ван ня. Особ ли во це сто су ва ло ся жит ла.

У ць о му криєть ся ще один важ ли вий мо мент: час то соціальні вип ла ти зни жу ють ефек тивність ро бо ти. А уря ду Сінга пу ру вдало ся обійти цю проб ле му, то му що вит ра ти не по га ша лись, а нада ва ла ся власність.

Та кож, прак тич но ко жен гро ма дя нин Сінга пу ру має влас ний пенсійний фонд, що га ран тує йо му стабільність після за вер шен ня кар'єри. Це — до дат кові ак ти ви для країни, а то му пенсійний фонд Сінга пу ру має ве ли чезний інвес тиційний по тенціал.

Тур бо ту вла ди про своє на се лен ня на оч но де мо н струє про цес при ва ти зації ком панії «Сінгапур Те ле ком» — знач на час ти на акцій бу ла прода на на се лен ню за півціни. При то му за бо ронявся пе реп ро да ж. А те ле ко мунікації — це ду же при бут ко ва га лузь, і за раз лю ди от ри мують не по гані дивіден ди.

У Сінга пурі ду же жорстка сис те ма штрафів. Тут не має ав тоінспекції — ли ше віде ос пос те ре жен ня, яке ав то ма тич но фіксує по ру шен ня пра вил до рожнь о го ру ху. Та кож, штра фи нак ла да ють ся за засмічен ня ву лиць. За не до па лок — 500 сінгап. дол., за жу вальну гум ку — 1000 сінг. дол. А в разі ви яв лення нар ко тиків — смерт на ка ра! Пра вила ду же жорсткі, але во ни доз во ли ли дисц и п л і н у в а т и суспільство й зму си ти лю дей не ро би ти дурниць. Ад же неприємно йти, нап риклад, Май да ном Не залеж ності 24 серп ня о 23 го дині.

Ре пу таціяЛі Ку ан Ю знав, що на се лен ня йо му

довіряє, а от же, му сив втри ма ти та вип равда ти очіку ван ня. Для ць о го він вис лов лю вав офіційну по зицію Сінга пу ру з при во ду кожно го міжна род но го конфлікту, щоб го лос уря ду завж ди бу ло чу ти. Та кож, у разі по я ви в ЗМІ неп рав ди вої інфор мації про Сінга пур або йо го уряд, Лі Ку ан Ю осо бис то су див ся з ре дакціями. Ду же час то міжна родні га зе ти, за рішен ням су ду, прос то зак ри ва ли ся. Це жорстко, але не підри ває ав то ри те ту уря

Немає нічого неможливогоСінга пур прак тич но зовсім не має влас ної

прісної во ди! Кож на нор маль на лю ди на за питає: «То як во ни ви жи ли?» Так, во ни ку пу ють час ти ну во ди у Ма лайзії, час ти ну в Індо незії. Про те праг нуть виріши ти проб ле му са мостійно.

До вирішен ня підійшли нас туп ним чи ном. Вже за раз 20% потрібної во ди в сис темі во допос та чан ня бе реть ся з ка налізації, при то му про во дить ся спеціаль ний про цес очи щен ня. Та кож ви ко рис то вуєть ся до що ва во да – існує спеціаль на сис те ма сто ку. Про во дить ся очи щен ня морсь кої во ди на ос нові мемб ранних тех но логій, де че рез спеціаль ну мікросітку про пус ка ють ся ли ше мо ле ку ли во ди, без мо лекул солі.

Для ме не це бу ло ще од ним підтве рд женням, що не має нічо го не мож ли во. Хто шу кає, той зна хо дить.

Сергій Потапов, учасник MBAтуру КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs] в Китай та Сінгапур


ду. І, та ким чи ном, уже де сяті ви бо ри поспіль виг рає партія Лі Ку а на Ю.

Країна як ком панія

Усі ви щез га дані ре фор ми бу ли пок ли кані не лише для то го, щоб по ка за ти си лу Сінга пу ру. Тут прог ля даєть ся якісна ме то ди ка уп равління ор гані зацією. Ад же по годь те ся, що будьяка країна є в тій чи іншій мірі кор порацією, і її ефек тивність виз на чаєть ся ге не руван ням коштів.

Сінга пур — це прик лад успішної кор по рації, який не пре тен дує на не за пе речні істи ни, про те по ка зує, як за до по мо гою влас но го ро зу му та здо ро во го глуз ду мож на виг ра ти кон ку ре нт ну бо роть бу. У них не бу ло нічо го, окрім лю дей. І хто, як не Сінга пур, мав би сісти й дов годов го ду ма ти, як по га но жи ти без влас них ро до вищ га зу, вугілля, наф ти, та й навіть во ди! Але во ни ць о го не зро би ли, а пра цю ва ли для до сяг нен ня ме ти.

А що мо же за по зи чи ти ком панія з досвіду дер жав но го уп равління та ре форм?

1. Най важ ливіший ре сурс — лю диОд на з при чин успіху Сінга пу ру ле жить у

го ло вах кож но го із жи телів цієї країни. Це —

їхній ро зум, за до по мо гою яко го во ни все створи ли. Лі Ку ан Ю чи не найбіль ше пра цю вав над тим, щоб об'єдна ти нав ко ло се бе та лантів. І він це дійсно зро бив. А ці ро зумні лю ди змог ли «підня ти» цілу країну.

2. Кожній країні потрібна «ос но ва»На пев но, лю дям все ж та ки при та ман ний

стад ний інстинкт, ад же прак тич но ко жен шу кає собі ку ми ра чи ва таж ка, аби в чо мусь йо го насліду ва ти. Та ка на ша при ро да. Це ду же помітно в Ук раїні — після По ма ран че вої ре волюції бу ло силь не підне сен ня, лю ди хотіли щось ро би ти для влас ної дер жа ви, ад же во ни ма ли ліде ра, яко му віри ли.

Лі Ку ан Ю не роз роб ляв усі ре фор ми для Сінга пу ру са мостійно, але са ме він ство рив ко ман ду од но думців, яка й бу ла дви гу ном усіх змін. Він був тією «ос но вою» держави, яка здатна об'єдна ти й на дих ну ти лю дей. Це є клю чо вим мо мен том у до сяг ненні успіху.

3. Перш за все, тре ба бу ти со боюЦе кри тич но важ ли вий пункт, ад же са ме

да ний те зис доз во ляє ство рю ва ти унікальні пропо зиції на гло баль но му рин ку. Сінга пур міг би насліду ва ти Ма лайзію, міг би ста ти при дат ком Штатів, врештірешт, міг би приєдна ти ся до країн соц та бо ру. Але він ць о го не ро бив, бо

Будьте великодушними, як діти однієї матері; допомагайте один одному, як крила одного орлаКитайська мудрість


чітко знав, що чу жа мо дель не при жи ваєть ся й не на дає кон ку ре нт них пе ре ваг. Щоб бу ти унікаль ни ми, тре ба тво ри ти влас ну ос но ву. Звичай но, не ро зум но не ви ко рис та ти світо вий досвід, але од на річ — копіюва ти чу жий зра зок, і зовсім інша — виз на чи ти плю си різних мо де лей та зап ро ва ди ти в се бе.

Сінга пур не ство рю вав «з ну ля» свою по дат кову сис те му чи пенсійну ре фор му. Уряд прос то по ди вив ся, що є в світі, і взяв те, що найбіль ше підхо дить. Вчи тися тре ба як на до сяг нен нях, так і на по мил ках.

4. Країні потрібні стра тегія та цілі, про які має зна ти ко жен гро ма дя нин

За раз Сінга пур має план роз вит ку на 100 років. Ук раїнець ска же: «Хворі». Але са ме така спла нованість та сфо ку со ваність на до сяг ненні цілей і доз во ли ли цій державі ста ти та кою по туж ною.

До речі, це од на з при чин, чо му Сінга пур є ета ло ном. За що би не брав ся уряд, він знає, для чо го це ро бить ся. Є прог ра ма роз вит ку ту риз му

— бу ду ють ся найк ращі го телі; є план роз вит ку ме ди ци ни — ство рю ють ся найк ращі лікарні; є прог ра ма роз вит ку Сінга пу ру як тран зит ної країни — збу до ва но прек рас ний ае ро порт й один із найк ра щих у світі портів.

Уряд роз роб ляв стра тегію роз вит ку, пла нував усе до дрібниць. Він не ка зав: «Усі ма ють жи ти доб ре». Ні. Уряд прос то сфо ку су вав ся на важ ли вих точ ках ди фе ренціації, і тим са мим ство рив кон ку ре нт ноз дат ну дер жа ву. Ко жен сінга пу рець знав про стра тегію роз вит ку та цілі, та ким чи ном, усі зла год же но пра цю ва ли над до сяг нен ням ме ти.

5. Для успішних ре форм не обхідно змінюва ти свідомість на се лен ня

Ду же час то лю ди самі собі уск лад ню ють жит тя. Ма буть, це для то го, щоб відчу ва ти се бе ду же зай ня ти ми, а відтак і ду же зна чу щими. Сінга пур міг би дов го бо ро ти ся за підписан ня універ салів, цілий рік скла да ти бюд жет, вво ди ти но ву сис те му оціню ван ня в шко лах....

Кож на лю ди на щод ня ро бить вибір: шу кає при чи ни або зна хо дить мож ли вості.

Впе ред же ру хаєть ся лише той, хто шу кає мож ли вості


Про те пе ре ма га ють ті, хто швид ший, енергійніший та ефек тивніший. На пер ший пог ляд, де які ре фор ми зда ють ся ду же див ними. Нап рик лад, уряд країни зай маєть ся озе ленен ням міста. Див но й смішно. Але як це мо тивує жи телів і вра жає іно земців! Ко жен сінга пурець упев не ний, що йо го місто — найк ра ще в світі, а жи ти та пра цю ва ти у ньому надз ви чайно приємно. Та й за кор дон не хо четь ся. От так прос те озе ле нен ня ут ри мує та при тя гує та ланти.

До речі, «Сінга пурські авіалінії» — дер жав на ком панія. Нам важ ко зро зуміти, як дер жав на струк ту ра мо же бу ти настіль ки ефек тив ною. А Сінга пурсь кий уряд зібрав ко ман ду, по бу дував ае ро порт і ска зав: «Це все, що ми мо же мо для вас зро би ти. Шу кай те точ ки ди фе ренціації та йдіть на міжна род ний ри нок». Ре зуль тат на кінець 2006 ро ку оче вид ний: «Сінга пурські авіалінії» — одні з найбіль ших у світі.

Не тре ба ви га ду ва ти над то склад них ре форм. Вар то, перш за все, ду ма ти про ті фак то ри, які зму сять лю ди ну пра цю ва ти ефек тивніше, які да дуть інвес то ру оче видні ви го ди. Кож на зміна має бу ти прос то зро зумілою.

6. Для до сяг нен ня цілей потрібно пра цюва ти

Мо же склас ти ся вра жен ня, що всь о го Сінгапур до сяг нув із піснею та посмішкою. Зви чайно, це не так. У них бу ло на ба га то біль ше проблем, ніж у нас. Але ж спра ва не в ць о му. Во ни ма ли нап рям і цілі, яких досягли зав дя ки самовід даній праці.

7. Найк ра ще вирішен ня конфлікту — не комп роміс, а усу нен ня суті конфлікту

Да ну те зу доб ре ілюст рує розв'язан ня мовно го пи тан ня. Як би уряд ввів од ну з трь ох мов, це приз ве ло б до міжетнічних су ти чок. Як би ввів усі три мо ви, це спри чи ни ло б іще біль ше не по ро зумінь, ад же важ ко зна ти три складні, нес хожі між со бою мо ви. Конфлікт був виріше ний зав дя ки вве ден ню англійсь кої. Це ду же прос та й геніаль на ре фор ма, яка не тіль ки розв'яза ла проблему, а й да ла ша ле ний

пош товх бізне су в країні.Кож на лю ди на щод ня ро бить вибір: шу кає

при чи ни або зна хо дить мож ли вості. Не мені Вам по яс ню ва ти, що при чи ни шу ка ти простіше. І на душі ста не лег ше, й по го во ри ти є про що. Інша спра ва — зна хо ди ти мож ли вості. Це кропітка пра ця, це си ласи лен на спроб про бити ся й зав дя ки ць о му роз ви ва ти ся.

Істи на ду же прос та: хто шу кає мож ли вості, той ру хаєть ся впе ред. А Сінга пур — гар не то му підтве рд жен ня.

Ав тор вис лов лює по дя ку Вікто ру Ок се ню ку

за до помогу в на пи санні статті

СуньЦзиМистецтво стратегії Видавець: Ексмопрес528 стор.

Трактати «Суньцзи» и «Уцзи», прекрасні приклади не тільки східного, але й загальнолюдського стратегічного мислення, уже давно визнані нездоланною часом класикою. Незважаючи на те, що формально обидва трактати належать до старокитайского канону воєнностратегічних творів [«Уцзин», або «Семикнижжя»], достатньо рано було усвідомлено їх глобальне значення: багато з положень «Суньцзи» и «Уцзи» легко переносились з області війни в область дипломатії та політики; більше того, з появою та розвитком науки управління ці трактати, нарівні з «Государем» Н. Макіавеллі і творами К. фон Клаузевіца, стали основою цілого ряду управлінських теорій. Стратагемність, згідно з давньокитайским вченням, є мистецтвом психологічного протиборства, тому не дивно [особливо якщо згадати, що теорія і практика міжособистісного впливу стає в сучасному світі все більш популярною], що трактати «Суньцзи» и «Уцзи» лишаються популярними й актуальними протягом тисячоліть.


Шанхай, серпень 2006 рокуПід'їзд до головної частини містаФото Олександра Потапкова


Шанхай, серпень 2006 рокуЖиття в Китаї має й іншу сторону. Мільйони китайців все ще залишаються за межею бідності, живучи в напівзруйнованих будинках у тому ж центрі містаФото Олександра Потапкова


Шанхай, серпень 2006 рокуТрадиційна китайська архітектураФото Василя Микулина

Пекін, серпень 2006 рокуВипадкова перехожа на вулиці Фото Василя Микулина


Серпень 2006 рокуВид з набережної на центр містаФото Василя Микулина

Пекін, серпень 2006 року

Храм НебаФото Василя Микулина


Сінгапур, серпень 2006 рокуЗатишні алеї Сінгапуру – одні з найчистіших вулиць світуФото Василя Микулина


Сінгапур, серпень 2006 рокуСінгапурські школярі. Освіта – один з найвищих пріоритетів уряду країниФото Олександра Потапкова

Сінгапур, серпень 2006 рокуНічне містоФото Василя Микулина


Східніпрориви

Христина Салій кореспондент журналу

«КиєвоМогилянська Бізнес Студія»

На сь о годні існує си ласи лен на ком паній, які праг нуть до сяг ти успіху та виз нан ня на рин ку. Ба га то хто мо же скеп тич но ска за ти, що без ве ли ких гро шей та впли во вих знайомств це зав дан ня бу де не по силь ним. Од нак існу ють речі, які навіть без знач них фінан со вих ре сурсів мо жуть ви вес ти ком панію на Олімп бізнесслави. Мо ва іде про відданість брен ду, інно вації, орієнтація на клієнта, ба жан ня до сяг ти успіху та го товність пра цю ва ти вдень та вночі. Са ме ці скла дові є вирішаль ним при ство ренні успішної фірми, од нак успішної у дов го ст ро ко вій перспективі, а не на декіль ка тижнів чи місяців.

Ба га то лю дей пе ре ко нані, що дер жав на компанія ніко ли не змо же ста ти при бут ко вою. Во ни впев нені, що та ка фор ма влас ності не мо же бути за по ру кою успіху та процвітан ня. Од нак «Сінга пурські авіалінії» зни щу ють цей сте ре отип — во ни до во дять, що навіть дер жав на фірма мо же бу ти однією з найінно ваційніших у світі та при но си ти ко ло сальні фінан сові ре зуль та ти.

Існує твер де пе ре ко нан ня, що копіюван ня чу жих тех но логій — спра ва без пе рс пек тив на. Але прик лад ком панії ASUS по ка зує, що будьяке якісне ви го тов лен ня то ва ру, навіть як що він бу де скопійо ва ний, мо же ста ти за по ру кою успіху. Про фесіоналізм ко ман ди в поєднанні з за во ю ван ням усіх мож ли вих рин ко вих сек торів мо же зро би ти дива та ви вес ти ком панію на пе рші по зиції у світо вих бізнесрей тин гах.

Час то мож на по чу ти: «Як би в нас бу ли гарні умо ви і дер жа вний за хист від зовнішніх кон курентів, ми б го ри пе ре вер ну ли». На пер ших по рах функціону ван ня ком панії до по мо га — це, зви чай но, доб ре, од нак уже че рез декіль ка місяців ста не зро зуміло, що «завдяки» цій «руці до по мо ги», фірма не мо же за чес них рин ко вих умов пе ре мог ти своїх кон ку рентів. Са ме компанія Huawei та прин цип «кон ку ренції на рівних», зап ро вад же ний ки тайсь кою вла дою, до во дить, що успіху мож на й потрібно до ся га ти без сто рон ньої до по мо ги. Але за умови чіткого усвідом лен ня — все, що ро бить ся, спрямоване на за до во лен ня пот реб спо жи вачів.

Про ці 3 східні ком панії та історію їхнь о го процвітан ня чи тай те далі.


Сінга пурські авіалініїУ ма ленькій країні Півден ноСхідної Азії, на

ост рові се ред Ат лан тич но го оке а ну 34 ро ки то му з'яви ла ся ком панія, яка за час сво го існуван ня за во ю ва ла ре пу тацію однієї з найбільших та найп рес тижніших авіаком паній світу. Сь о годні «Сінга пурські авіалінії» виз нані од ним із лідерів у га лузі авіапе ре ве зень, зраз ком та за ко но дав цем се ред світо вих авіагігантів.

А по ча ло ся все з то го, що в 1972 році держав на ком панія «Сінга пурські авіалінії» от рима ла в спа док після роз поділу влас ності «Ма лайсь коСінга пурсь ких авіаліній» де сять літаків, три рей си на тиж день та ве ли чез не ба жан ня бу ти найк ра щи ми. За до мовленістю, ма лайзійсь ка ком панія от ри ма ла конт роль над усіма внутрішніми рей са ми, а сінга пурській до ве лось орієнту ва ти ся ли ше на зовнішні та кон ку ру ва ти з міжна род ни ми гіганта ми.

От ри ма ти дозвіл на політ в іншу країну є до волі склад ним та кропітким зав дан ням. Спо чат ку «Сінга пурсь ким авіалініям» бу ло доз во лено літа ти в Гон конг, потім в Токіо та Сідней, Джа карту та Банг кок. Най важ ливіши ми бу ли поль о ти в Лон дон, але Ве ли коб ри танія відмов ля ла ся на дати пра во на обс лу го ву ван ня ць о го марш ру ту. В ре зуль таті дов гих пе ре го ворів, все ж бу ло от рима но дозвіл на рей си до Лон до на, і та ким чи ном відкри то дос туп до однієї з го лов них авіамагістралей світу: Лон донСінга пурСідней. Тіль ки після ць о го «Сінга пурські авіалінії» змог ли вий ти на справжній міжна род ний рівень.

Із са мо го по чат ку об рав ши точ кою ди ференціації ви со ку якість про дук ту, інно вації, відмінний сервіс, «Сінга пурські авіалінії» впро довж 34 років своєї історії за ли ша ють ся вірни ми цим ат ри бу там брен ду.

Ще в 1978 році «Сінга пурські авіалінії» вперше зап ро по ну ва ли своїм па са жи рам га ря чу їжу, без кош товні на пої та га рячі руш ни ки

з особ ли вим аро ма том [який, зго дом, бу ло за па тен то ва но]. За раз про рівень сервісу на рейсах авіаком панії хо дять ле ген ди. Для своїх па сажирів «Сінга пурські авіалінії» про по ну ють найком фортніші крісла, які розк ла да ють ся на 180 гра дусів, влас ни кам но ут буків — швидкісний Інтер нет, а ви на відби ра ють най кращі світові со мельє. Гордість ком панії — сис те ма роз ваг KRYSWORLD та ondemandvideo, яка й досі за ли шаєть ся найрізно манітнішою в світі.

Ко ли в 1975 році ви ник ла не обхідність по бу дува ти ще один ае ро порт, ро бо ти бу ли ви ко нані не за де сять років, а за шість. Зад ля ць о го бу ло от ри ма но дозвіл на за бу до ву зе мель біля мо ря, зруй но ва но сотні бу динків, осу ше но бо ло та. Але всі ці труд нощі не бу ли мар ни ми — будівля

ае ро пор ту бу ла настіль ки по туж ною, що він став цент раль ним ае ро портом регіону.

Як що па са жи ри роблять пе ре сад ку в ае ропорті, потрібно ство ри ти умо ви для їхнь о го відпочин ку та віднов лен ня сил. У Сінга пурсь ко му ае ропорті все це є – кімна ти відпо чин ку, ду шові, ба сейн, за ла для тре нувань, бізнесцентр, дитяча кімната, де розміщені

роз ва жальні атракціони. Ак тив ною є і мар ке тин го ва політи ка

«Сінга пурсь ких авіаліній». Яск ра вим прикла дом ць о го був за пуск пер шо го в світі прямо го рей су Сінга пур – ЛосАнд же лес у 2004 році. Політ че рез Північний по люс тривалістю 18 го дин досі за ли шать ся ре ко рдним.

По чав ши з трь ох рейсів на тиж день, «Сінгапурські авіалінії» до сяг ли ба жа но го успіху. Парк авіаком панії сь о годні налічує біль ше ста літаків, які здійсню ють рей си здійсню ють ся на 5 кон ти нентів у 36 країн і 64 ае ро пор ти світу — це прак тич но вся Азія, Євро па, США, Аф рика та Австралія.


ASUSКо жен ук раїнець прек рас но знає дві тай

ванські ком панії — ASUS та Acer. Са ме во ни зроби ли ре во люцію цін на но ут бу ки, і при ць о му зуміли не еко но ми ти на якості. Ре зуль тат мож на оціни ти, як що за пи та ти у своїх працівників, якої ком панії їхні но ут бу ки. Мій екс пе ри мент по казав, що до ля ASUS та Acer 45%, при то му част ка комп'ютерів ASUS біль ша.

У 1989 році, події в тай ванській ІТга лузі роз вива ли ся ду же ціка во. На рин ку впев не но по чу ва ла се бе ком панія Acer, яка мог ла ви пус ка ти де шев шу про дукцію зав дя ки віднос но не ви со ким зарп латам працівників. Але в то му ж та ки 1989 році чо тири пер шок ласні інже не ри з Acer виріши ли звіль ни ти ся й відкрити влас ний бізнес.

Наз ва но вос пе ченої ком панії ма ла бу ти гор дою та вип ромінюва ти впев неність у влас них си лах. Так з'яви ла ся ASUS.

У га лузі ви роб ни цтва про це сорів було і є ба га то особ ли вос тей. Од на з них по ля га ла в то му, що як що компанія хотіла ви роб ляти про це сор, то про тотип мав надсилатись в Intel, де півро ку про води лися тес ту ван ня. А для га лузі інфор маційних тех но логій та кий період — ціла епо ха.

Про те од на з історій по ка зує, що тре ба опи ни тись у потрібний час у потрібно му місці. У 1995 Intel впер ше ви пус ти ла ма теринсь ку пла ту Intel 486. Зас нов ни ки ASUS виріши ли ство ри ти свій влас ний варіант ць ого про дук ту. Не ма ю чи під ру ка ми про то ти пу й ко рис ту ю чись ли ше технічни ми ха рак терис ти ка ми, опубліко ва ни ми Intel, а та кож досвідом ви роб ни цт ва ма те ринсь кої пла ти Intel 386, во ни ство ри ли свою 486 і при вез ли її для пе ревірки. Але чо мусь ніхто не поспішав зустріча ти їх із хлібом та сіллю. Як ви я ви лось, но ва пла та ком панії Intel вийш ла з ла ду, і там тешні інже не ри не ма ли навіть най меншо го уяв лен ня, в чо му при чи на не по лад ки.

На той мо мент працівни ки ASUS вже встиг ли дос ко на ло вив чи ти всі технічні особ ли вості 486. Во ни пе ревіри ли ма те ринсь ку пла ту Intel, що не функціону ва ла, й зап ро по ну ва ли рі шен ня, яке вмить виріши ло всі проб ле ми. Про тес ту вав ши ма те ринсь ку пла ту ASUS, в Intel по ба чи ли, що во на та кож відмінно пра цює.

Зав дя ки цій події, ASUS змог ла от ри му ва ти про то ти пи но вих про це сорів від Intel знач но раніше, ніж інші ви роб ни ки. А це — ве ли чез на кон ку ре нт на пе ре ва га.

Так, пос ту по во, ком панія ру ха ла ся впе ред. Зго дом, ASUS прий ня ла не прос те, але стратегічно важ ли ве рішен ня. Нез ва жа ю чи на те, що ком панія тра диційно орієнту ва лася на сег мен

ти ви со ко го та се редньо го рівня, бу ли ви пущені пла ти Хсерії [більш де ше вий ціновий сег мент]. Пи тан ня ви ве ден ня на ри нок та кої про дукції вик лика ло ба га то сумнівів та су пе ре чок у ком панії. Про те че рез півро ку рішен ня бу ло прий нято, і про дук ти Хсерії ду же швид ко за во ю вали сер ця та га манці ба гать ох спо жи вачів, що доз во ли ло в два

ра зи збіль ши ти ви пуск плат і ви пе ре ди ти кон ку рентів у півто ра ра зи. Зав дя ки са ме цій стра тегії за раз ба га то по купців комп'ютер ної техніки о би ра ють ASUS — якість за ниж чу ціну!

Сь о годні ASUS є од ним зі світо вих лідерів ви роб ни цт ва комп'ютерів та комп лек ту ю чих. При ць о му аб со лют ним ліде ром з ви роб ни цт ва ма теринсь ких плат, пе ремігши Intel, IBM та Acer. У кож но му чет вер то му комп'ютері, про да но му в 2005 році, стоїть ма те ринсь ка пла та ASUS. Як що з'єдна ти їх в од ну лінію, її дов жи на бу де більшою, ніж відстань від НьюЙор ку до СанФранцис ко.

Усього цього ком панія змог ла досягти за 17 років сво го існу ван ня.


Huawei Huawei Technologies бу ла зас но ва на в 1988

році на те ри торії віль ної еко номічної зо ни Шеньч жень — од но го з найбільш роз ви не них районів Ки таю. За 18 років сво го існу ван ня компанія з не ве ли ко го підприємства чи сель ністю 200 працівників пе рет во ри лася на гло баль ну ви со ко технічну фір му, відо му в усь о му світі.

Роз по ча ти діяль ність бу ло виріше но з сис темної інтег рації те ле ко мунікаційно го об лад нан ня іно зем них пос та чаль ників. Са ме зав дя ки цим по чат ко вим кро кам на шля ху до всесвітньої слави керівницт во од ра зу зро зуміло, якою по вин на бу ти пе ре мож на стра тегія ком панії: не на мага ти ся «підлаш то ву ва ти» пот ре би за мов ників під мож ли вості на яв ної техніки. Клієнт — перш за все, а ос нов на ме та про дуктів Huawei Technologies — за доволь ни ти пот ре би спожи вачів, за во ю ва ти їхню при хильність.

Ду же ско ро ста ло зрозуміло, що для до сягнен ня цієї світлої ме ти не обхідно са мостійно роз роб ля ти функціональні бло ки й ро би ти це вик люч но на ос нові ос танніх світо вих до сяг нень. Ре зуль та том ць о го був вихід на ри нок циф ро вої ко му таційної систе ми C&C08, повністю роз роб ле ної спеціалістами Huawei. Ця станція ви я ви лась настіль ки вдалою, що об сяг її про дажів щорічно зростав майже вдвічі й за раз скла дає біль ше 30% всь о го річно го об ся гу про дажів ко му таційно го об ладнан ня в Ки таї.

Що ж ста ло при чи ною та ко го успіху?Перш за все — чітке ба чен ня ме ти своєї ро бо ти.

Всі працівни ки та чле ни ко ман ди усвідом лю ва ли: все, що во ни ство рю ють, нап рав ле не ли ше для за до во лен ня пот реб клієнтів, і тре ба бу ти го то вими, що ці пот ре би постійно бу дуть зміню ва тись. Са ме то му весь про цес роз роб ки об лад нан ня прово див ся на ос нові ви мог за мов ни ка й, до то го ж, із мож ливістю по даль шої мо дернізації прист роїв.

Нез ва жа ю чи на те, що в Ки таї прак тич но не об ме же ний ри нок ро бо чої си ли, яку мож на ви ко рис то ву ва ти скіль ки зав год но та як зав годно, бу ло виріше но зро би ти чіткий роз поділ людсь ких ре сурсів та струк ту ри ком панії. Це приз ве ло до то го, що працівників бу ло рівно стіль ки, скіль ки то го ви ма га ли особ ли вості проце су.

За да ни ми 2005 ро ку, чис ло співробітників ком панії скла да ло 35000 осіб, з яких 48% займа ло ся досліджен ня ми та роз роб ка ми, 38% — мар ке тин гом та післяп ро даж ним обс лу го вуван ням, 8% бу ли зай няті в сфері ви роб ни цт ва, і ли ше 6% — в струк турі уп равління.

Слід заз на чи ти, що філо софія ком панії бу ла спря мо ва на не ли ше на за до во лен ня клієнтів,

а й на сти му лю ван ня продук тив ної праці членів ко ман ди та ство рен ня для ць о го відповідних умов. До ка зом ць о го є те, що в ро бо чих кімнатах ду же час то мож на поміти ти не ве ликі матра ци, приз на чені для то го, щоб за хоп ле ний ди зай нер міг навіть за ночу ва ти на ро бо чо му місці.

Ще од ним фак то ром, який призвів до успіху

ком панії, бу ла відсутність будьяких особ ли вих умов чи суб сидіюван ня з боку ки тайсь кої влади. «Кон ку ренція на рівних» — та кою бу ла суть політи ки дер жав но го уря ду Ки таю що до вітчиз ня но го рин ку, а він, як відо мо, — приваб ли ве місце збу ту для біль шості світо вих пос та чаль ників, до то го ж дру гій за ве ли чиною після рин ку США. То му й кон ку ренція тут, м'яко ка жу чи, жорстка. Це ста ло ще од ним до дат ковим сти му лом для Huawei постійно вдос ко налю ва тись та за ли ша ти ся на гре бені най новіших тех но логічних до сяг нень.

Інно вації, ко ман да, націленість на клієнтів та го товність ба га то пра цю ва ти — ось справжні скла дові про рив но го успіху навіть на та ко му кон ку ре нт но му рин ку, як Ки тай.

Не можна розраховувати, що війська завжди будуть переможними, а держава міцною. Стратег, прагнучи перемогти, повинен бути готовий до поразкиСуньЦзи


В той час, ко ли спо жи ван ня для Західно го світу пе рет во ри ло ся на ру ти ну чи навіть на госпо дарсь кий обов'язок, який є час ти ною усвідомле ної не обхідності, в каз ко во му світі муд ро го Схо ду шопінг — це ро ман, радісна й тра диційно важ ли ва час ти на що ден но го ри ту а лу.

Кож но го дня, на че на свя то, до ма га зинів ви ру ша ють мільйо ни ки тайців, які в су куп ності ста нов лять прос тота ки фан тас тич ний ри нок збу ту. Во ни не со ром лять ся от ри му ва ти «спо живаць ку на со ло ду», відда ю чи за неї до сить ве лику час ти ну [до 80%] сво го до хо ду. Як ре зуль тат, спо живчі вит ра ти що ро ку зрос та ють на 10% у місь ких до мо гос по да р ствах і на 8% у сільсь ких.

По ведінка ки тайсь ких спо жи вачівЩе декіль ка років то му ки тайські спо жи вачі

пра цю ва ли для то го, щоб прид ба ти чо ти ри симво ли, які позначали ста тус у суспільстві: ве ло сипе ди, го дин ни ки, швейні ма шин ки та радіо. Але ча си зміню ють ся, а з ни ми і пріори те ти, особ ливо у ве ли ких містах. Те пер ки тайці за о щад жу ють гроші, щоб прид ба ти шість «da jian» [«ве ли ких ре чей»]: віде о магніто фон, те левізор, праль ну ма шин у, віде о ка ме ру, хо ло диль ник та електрич ний вен ти ля тор.

80% до хо ду, які вит ра ча ють ся на спо жи ван ня – дос татньо ве ли кий ри нок, але це ще не свідчить про ви сокі вит ра ти на ду шу на се лен ня. Віднос но не ба га то ки тайців мо жуть доз во ли ти собі пред мети роз коші — в се реднь о му ко жен спо жи вач витра чає мен ше 500 у.о. на рік.

Од нак 10% щорічно го при рос ту місь кої економіки спри чи няє серйозні ко мерційні зру шення: ви со ко якісні фірмові хо ло диль ни ки, пральні ма ши ни та пи ло со си преміумкла су зна хо дять своїх по купців у сек торі, який скла дає від 30% до 50% ки тайців, порівня но з то ва ра ми ши роко го вжит ку. В од но му з найбіль ших торгівельних центрів Ки таю, що роз та шо ва ний в Гу ан дуні, відно шен ня преміаль них ви робів до то варів ши ро ко го вжит ку за 2 ро ки зміни лося з 30:70 на 50:50. А в Шен жені [місто не по далік Гон кон гу] ця про порція вза галі ста но вить 60:40.

Ки тайці мо жуть доз во ли ти собі та кий ви со кий рівень спо жи ван ня в зв'яз ку з тим, що дер жав не за без пе чен ня або, при наймні, дер

Маркетингпокитайськи

За матеріалами Harvard Business Review


жавні суб сидії пок ри ва ють вит ра ти на то ва ри пер шої не обхідності. Про те че рез те, що ве че ряти не вдо ма є оз на кою не ли ше ви со ко го ста ту су, а й соціаль но го спілку ван ня, тра диційно ве ли ке зна чен ня на даєть ся їжі. І са ме на неї вит рачаєть ся біль ше по ло ви ни до ходів ки тайсь ких сімей.

На рівні з про дук та ми хар чу ван ня, сфе ра не рухо мості та кож ста но вить не аби я кий інте рес для захід них ком паній. Ад же в Ки таї особ ли ва ува га приділя єть ся оселі та інтер'єру.

Нез ва жа ю чи на те, що більшість ки тайців задіяна в дер жав но му сек торі ви роб ни цт ва, відбу вається ак тив не зміщен ня ува ги в бік при ват ної сфе ри. Навіть шлю би ство рю ються та ким чи ном, щоб один із под руж жя пра цю вав у дер жав но му сек торі, а інший — у при ват но му. Пер ший от ри мує жит ло та інші ви го ди [на сь о годні дер жа вою ак тив но субсидіюють ся вит ра ти на жит ло], у той час як дру гий за роб ляє знач ну час ти ну су куп но го до хо ду. Сім'янин, який пра цює в дер жавній струк турі, заз ви чай, ро бить і по куп ки. Як що пот ра пи ти до Пекінсь ко го універ ма гу в після обідній час, він простота ки пе ре пов не ний держав ни ми служ бов ця ми [од на з при чин їх — держслуж бовців — низь кої про дук тив ності].

Більшість по купців, що за по ло ня ють ки тайські ма га зи ни, «ли ше див лять ся». Че рез те, що про тя гом багатьох років у них не бу ло ве ли ко го ви бо ру, за раз ки тайці праг нуть ба чити все, що дос туп но, особ ли во це сто суєть ся іно зем них то варів. Ос нов на кон цепція цієї

таємни чої нації — «Ніко ли не ку пуй, до ки не порівняєш про дукцію в трь ох ма га зи нах». Ки тай цю потрібно ба га то ча су, щоб роз ди витись то вар, а це свідчить про нес хильність до імпуль сив них по ку пок. Ос нов ною роз ва гою

цих лю дей є про гу лян ки вздовж вітрин. Зок ре ма, пекінсь кий торгівель ний центр Lufthansa фіксує близь ко 120 000 відвідувачів що ден но.

Ки тайські спо жи вачі стом лені низь кою якістю влас них то варів, са ме то му існує ве ли кий по пит на продукцію західно го ви роб ницт ва. Пи во Carlsberg, зва рене в Ки таї, про даєть ся по руч із та ким же, але імпор то ваним. Відно шен ня про да них про дуктів ста но вить 2:5 на ко ристь імпор ту. Біль ше то го, ба га то ки тайсь ких брендів, які на ма га ли ся за хо пи ти ри нок преміумкла су, швид ко втра ча ли свою рин ко ву част ку са ме че рез іно земних кон ку рентів. Але навіть у ць о му ви пад ку дослідженн я по ка зу ють, що ки тайці мо жуть відмов ля ти ся від західних то варів. Вся справа в упа ковці — як що во на не вик ли кає емоцій, пов'яза них із мо дою, прести жем та ду хом Євро пи чи Аме ри ки, та кий то вар прире че ний.

Відо мо, що ки тайці на дають пе ре ва гу брен дам, які ма ють приємні назви. Ко ли в 1920 році на рин ку Ки таю з'яви лась CocaCola, наз ва зву ча ла як «koukekoula», що оз на чає «за му че ний спра гою рот» або ж «рот, пов ний вос ку від свічок». Тоді ком панія зміни ла фо не тич ну ви мо ву сло ва на «kekoukele», що оз на чає «приємний смак та за до во лен ня». Після

Тепер китайці заощаджують гроші, щоб придбати шість «da jian»

[«великих речей»]: відеомагнітофон, телевізор,

пральну машинку, відеокамеру, холодильник та електричний

вентилятор


ць о го, зму че ний спра гою спо жи вач нада вав пе ре ва гу са ме «kekoukele».

Се ред інших відо мих назв приємно для ки тайців зву чить «Revlon». Йо го зна чен ня пов'язу ють із кра си вою ле ген дою про ко хання між па руб ком із ди настії Танг та однією з чо тирь ох найпрекрасніших за всю історію Ки таю дівчат. «Revlon» ви мов ляєть ся як «luhuanong», а са ме так зву чать три ос танні час тин ки дру го го ре чен ня по е ми, що оз на чає «аро ма ти квітів, вкри тих вранішнь ою ро сою».

Інший ас пект ки тайсь кої куль ту ри, що впли ває на спо жи ваць ку по ведінку, — не ба жан ня бу ти піоне ра ми. Але як що сусід уже спро бу вав ту чи іншу про дукцію, ли ша тись ос то ронь не вар то. Ті, хто вже вип ро бу вав то вар, змен шу ють ри зик для нас туп ників, які прак тич но од ра зу «на ки нуть ся» на прилав ки ма га зинів.

Стра тегії «за войов ників» рин ку

У США мар ке тин гові ко мунікації ви ко рис тову ють для то го, аби зро зуміти асоціації, які у спо жи вачів вик ли кає торгівель на мар ка. Ви роб ни ки, як пра ви ло, мо жуть бу ти пев ними, що по ку пець уже знайо мий з то ва ром. Але та кий підхід не бу де ре зуль та тив ним у Ки таї. Тут ко муніка тивні імпе ра ти ви бу дуть нас тупни ми: Що це? Як це на зи ваєть ся? Що во но мо же? Де по ку пець змо же знай ти цей то вар? Скіль ки це кош тує? Че рез цю особ ливість прямі пре зен тацій то ва ру пра цю ють на ба га то краще, та й кош ту ють де шев ше. При чи на по ля гає в то му, що ри нок має грандіозні розміри, а прямі пре зен тації да ють змо гу оціни ти, чи варто далі інвес ту ва ти кош ти.

Са ме так і вчи ни ла ком панія P&G, яка про тягом міся ця транс лю ва ла по те ле ба чен ню рек ламу по рош ку Аріель, перш ніж за пов ни ти ним по лиці ма га зинів. До то го ча су по ро шок вик ликав та ку цікавість, що вже за місяць після по чатку про да жу за во ю вав 5% рин ку.

Але після то го, як фак тор інте ре су пос ту по во зни кає, ком панія сти каєть ся з проб ле мою підтриман ня об сягів про да жу. Ко ли McDonald's увійшов на ри нок Гон кон гу, а пізніше й усь о го Ки таю, ціни на обіди бу ли за ви щені в 45 разів. Пос тупо во, інте рес зни кав, зни жу ва лась і ціна. Зав дяки ць о му, по зиції McDonald's ще й досі зміцнюють ся, а част ка рин ку зрос тає.

Щоп рав да, є й інші прик ла ди, такі як Kentucky Fried Chicken. Їхня по я ва на рин ку Гон кон гу в се ре дині 70х бу ла справжнім ви бу хом, а довгі чер ги біля вхо ду — що ден ним яви щем. Але з ча сом ефект но виз ни зни кав, а ціни за ли ша ли ся та ки ми са ми ми. Так KFC бу ли ви му шені зак ри тися.

В про цесі за лу чен ня но вих спо жи вачів та кож мо же до по мог ти ефект «не відста ван ня від

сусідів» і ство рен ня спеціалізо ва них ма газинів. Не має зна чення, чи бу ла про ве де на яск ра ва пре зен тація, ки тайські по купці все од но бу дуть шу ка ти про дукт, про який во ни від ко гось уже чу ли. Їм потрібна пов на інформація про то вар, іноді навіть технічні ха ракте рис ти ки. Ки тайці

уваж но все це чи та ють, щоб пог ли би ти своє ро зуміння і збіль ши ти відчут тя надійності то ва ру.

Не важ ли во, на якій по лиці розміще ний то вар. Час то, од ну й ту са му про дукцію в ма газині мож на знай ти у 2 різних місцях та ще й за різною ціною. Ви роб ни ки Babaozhou, по пуляр ної суміші за мо ро же них про дуктів, ніко ли не пла ти ли за перші по лиці. Навіть під час презен тації про дукт зна хо див ся на най ниж чих. Ба га то ки тайців пе ре ко нані, що то вар, який за над то рек ла му ють і вис тав ля ють у найк ращих місцях, обов'яз ко во має бу ти проб лемним.

Об ме же ний досвід по купців приз во дить до тісної за леж ності від відо мих ма рок і відгуків. Надійність, яку га ран тує бренд, ду же важ ли ва для ки тайців. А по каз ни ком успішної тор го вої

Серед інших відомих назв приємно для китайців звучить «Revlon». Його значення

пов'язують з красивою легендою про кохання між парубком із династії Танг та

однією з чотирьох найпрекрасніших за всю історію Китаю дівчат

мар ки час то за ли ша ють ся фірмові ети кет ки та наліпки з зоб ра жен ням по пу ляр них ло го типів.

Збіль ши ти довіру до брендів се ред спо живачів Ки таю мож на, перш за все, зав дя ки ЗМІ. Це пов'яза но з тим, що те ле бачен ня, радіо та га зе ти підконтрольні уря ду. То му в них на даєть ся ли ше чітко відібра на інформація, а лю ди, як пра ви ло, пе ре конані, що пе ред по ка зом рек ла ми ЗМІ самі пе ревірили якість то варів. Біль ше то го, де сятиліття ми для ки тайців рек ла ма бу ла не дос тупною, то му за раз вся ува га при ку та до неї. По пулярність же медіа за собів се ред ки тайців є достатньо ве ли кою: в Пекіні, Шан хаї, Гу анч жоу біль ше, ніж 95%, до мог о с п о д а р с т в ма ють те левізори.

Інші мар ке тингові прийо ми, такі як пос те ри, ве ликі зниж ки чи «безкош товні по дарун ки» не ма тимуть успіху, як що їх ви ко рис то ву вати не на леж ним чи ном. Для прик ла ду, пла ка ти ви ко рис то ву ва лись під час Куль тур ної ре волюції, щоб за суд жу ва ти суп ро тив ни ка, а та кож, зго дом, сту ден та ми для вис лов лен ня нез го ди з політи кою уря ду. Че рез це лю ди, заз ви чай, пов'язу ють їх із не офіційною про па ган дою,

якій не мож на довіря ти.До поміжні мар ке тин гові прийо ми та кож

бу дуть сприй няті упе ред жен о, во ни не відповіда ють guo qing [ки тайській ха рак те рис

тиці та особ ливос тям, яким має в і д п о в і д а т и будьякий то вар для то го, аби «за во ю ва ти» серця ки тайців]. Про мо акції створю ють тиск на сво бо ду ви бо ру, а «де ше ве якісним не бу ває». Підоз ра, що ви ни кає при от ри манні то вару прак тич но за безцінь, своїм корінням ся гає аж 14 століття, ко ли Хань шуй по чав повс тан ня про ти мон гольських Юа ней, безкош тов но роз даю чи спеціальні пиріжки, в яких бу ли за хо вані за пис ки з інформацією для повстанців.

Ч е р е з на явність та ких о с о б л и в о с т е й про це су за во юван ня ки тайських спо жи вачів та їхніх упо добань, потрібно бу ти надз ви чай

но обе реж ни ми й об ду му ва ти ко жен крок.


Не важливо, на якій полиці розміщений товар. Часто, одну й ту саму продукцію в магазині можна знайти у 2 різних місцях та ще й за різною ціною.


Кла сичні паст киСпе цифічна

ди наміка рин ку, що роз ви ваєть сяНа сь о годні, ки тайсь ка еко номіка є дру гою

після аме ри кансь кої. Од нак на се лен ня Ки таю налічує 1,3 млрд. і ВНП на ду шу на се лен ня стано вить ли ше 3 000$. Оскіль ки кількість лю дей, які мо жуть собі доз во ли ти купівлю до ро гих ви робів до волі ма ла, ри нок для фірмо вих ви робів, на зра зок Sony Handicam ду же об меже ний. Біль ше то го, ве ли кий відсо ток по купців, які мо жуть прид ба ти пред ме ти роз коші, час то по до ро жу ють до інших країн. За сучасною тенденцією, са ме в цих поїздках во ни й ку пу ють «до рогі то ва ри», уни ка ю чи спла ти по датків. Згідно зі ста тис тич ни ми по каз ни ка ми, біль ше 50 % то варів преміумкла су куп лені ки тай ця ми за кор до ном. То му, щоб ста ти успішни ми на ки тайсь ко му рин ку, ви роб ни кам пред метів роз ко шу вар то спря му ва ти свої зу сил ля на підви щен ня ав то ри те ту торгівель ної мар ки й звер ну ти ся ли ше до не ве ли кої част ки за можних спо жи вачів, а не відкри ва ти ши ро кий доступ ма сам.

Відсутність інфра ст рук ту риПро даж де я ких то варів нап ря му за ле жить від

на яв ності інфра ст рук тур. Існує, нап рик лад, та кий вид торгівлі, ко ли вздовж до ро ги ви ши ковуєть ся ряд ван тажівок, і прос то з ма шин про дають ся то ва ри. Для та кої ре алізації ду же важ ливим бу де стан доріг. Роз ви ток елект рон ної ко мерції пов'яза ний з кількістю лю дей, що підклю чені до ме режі Інтер нет.

Пе ре пов нен ня рин куДля ки тайців надз ви чай но ціка ви ми є інші

куль ту ри та про дук ти. Так са мо, як і японці, во ни не хо чуть відста ва ти від сусідів. Цей фак тор

знач но ско ро чує не ли ше термін ос воєння то вару, але й цикл йо го ви ко рис тан ня. Не див но, що рівень сприй нят тя про дук ту в Ки таї втричі ви щий, ніж у США.

Об ме жу ючі фак то риКи тайсь кий ри нок те ле ко мунікацій до волі

ве ли кий. Кількість но вих опе ра торів кож но го ро ку збіль шуєть ся настіль ки, що ць о го вис та чи ло б для за без пе чен ня зв'яз ком всієї Ка на ди. Але Ки тай не має тех но логій, щоб про ек ту ва ти чи ви роб ля ти в цій га лузі то ва ри світо во го кла су. То му про даж подібних ви робів ки тай цям виг лядає ду же при ваб ли во; Alcatel, AT&T, NEC, Nortel і Siemens за хо пи ли май же весь ри нок. Од но час но, кількість іно зем них мобіль них опе ра торів і опера торів виділе них ліній су во ро об ме же на за ко нода в ством. Тим не мен ше, ба га то світо вих гігантів мобіль но го зв'яз ку вже в не да ле ко му май бутнь ому спро бу ють ввійти на ки тайсь кий ри нок. Ко ли умо ви виг ля да ють над то спо кус ли во, пе ревірте чи не має об ме жень на да ний вид діяль ності, ад же за ли ша тись на рин ку і втра ча ти гроші просто не має сен су.

Усі ці фак то ри та особ ли вості вка зу ють на те, що яким би при ваб ли вим та навіть іде аль ним не зда вав ся внутрішній ри нок Ки таю, на нь о му існує ве ли чез на кількість «підвод них ка менів мар ке тин гу». Са ме че рез них відомі світові бренди час то заз на ють по раз ки, оскіль ки во ни пе ре ко нані, що на ки тайсь ких спо жи вачів успішно бу дуть діяти кла сичні мар ке тин гові прийо ми. Од нак це не так. Чим при вабливішим ви даєть ся ри нок, тим біль ше на нь ому мо же бу ти не без пек, які за ва дять до сяг ти успіху.

Ма теріал підго то влений Анас тасією Міро новою,

ме нед же ром з мар ке тин гу «КиєвоМо ги лянсь кої Бізнес Студії»

КиєвоМогилянська Бізнес Студія №16 2006На

диха

юче

чит

ання

від

Фінанси. Стратегії, з якими перемагаютьМихайло Колісник

Кни га яв ляє со бою збірник ста тей з фінансів, об'єдна них цілісною логікою ефек тив но го фінан со во го ме не дж мен ту – від стра тегії бізне су до цілком конк рет них та інстру мен таль них скла до вих що ден ної ро бо ти фінан со во го ди рек то ра. Статті бу ли на пи сані на ос нові ве ли ко го вик ладаць ко го і кон сал тин го во го досвіду ав то ра – Ми хай ла Колісни ка, Лідера Шко ли Фінансів, kmbs. Ха рак тер ною ри сою кни ги є ав торсь кий стиль – лег кий, на си че ний яск ра ви ми ме та фо ра ми. Вик лад спря мо ваний на до сяг нен ня ро зуміння чи та чем проб лем них та,ча сом, до сить неп рос тих пи тань з фінан со во го ме не дж мен ту.

Десять смертних гріхів маркетингуФіліп Котлер

Чо му мар ке тинг не завж ди пра цює? Філіп Кот лер, книж ки яко го відомі в усь о му світі, виз на чив і опи сав де сять найбільш ти по вих по милок, яких при пус ка ють ся в су часній прак тиці мар ке тин гу. Ав тор роз робив не ок ремі прийо ми част ко во го пок ра щен ня діяль ності ком панії, а ме то ди вирішен ня проб лем, роз ра хо вані на три ва лий термін. Де сять мар ке тин го вих гріхів – це ме то до логія по бу до ви ефек тив них мар кетин го вих прак тик на усіх рівнях ком панії для до сяг нен ня ре зуль та ту та от ри ман ня при бут ку.

Іде аль ний Керівник. Чо му Ви не мо же те ним ста ти, і що ро би ти з ць о го при во дуІцхак Адізес

Ав тор кни ги не дає по рад, як ста ти іде аль ним керівни ком, нав па ки, своєю те орією, яка ба зуєть ся на трид ця тилітньо му досвіді, до во дить, що та ко го не існує. Те орію Іцха ка Адізе са мож на ви ко рис то ву ва ти для діаг нос ти ки ефек тив но го чи не ефек тив но го ме не дж мен ту, стилів лідерства. Во на до по мо же роз ви ва ти, тре ну ва ти та відби ра ти пер со нал в ор ганізаціях, а та кож ко муніку ва ти з ним, ви на го род жу ва ти, при ць о му да ю чи мож ливість ор ганізації до сяг ти своїх цілей із най мен шими зат ра та ми енергії. Для ши ро ко го ко ла чи тачів.


Джек. Мої роки в GEДжек Велш, Джон Бірн

Ця книга про те, як створити корпорацію світового рівня. Автобіографія відомого менеджера, який став легендою ще за життя. Його назвали найжорсткішим босом у світі. А потім журнал Fortune присвоїв Велшу титул «Менеджер століття». Методи управління, які використовував Джек Велш, дуже вплинули на загальну практику менеджменту. Про нього написано багато статей та книг. Тепер у Вас є можливість вислухати його історію від першої особи.

На шля ху до ефек тив но го ме не дж мен туВла дис лав Біло шап ка

Що насп равді впли ває на уп равлінські ре зуль та ти, і на що вар то звер та ти ува гу, прог но зу ю чи до лю но вої ініціати ви? Чи ство рені в ком панії умо ви для вирішен ня уп равлінсь ких за вдань, які фор мують ся влас ни ка ми? Яка ймовірність ви ко нан ня ме нед же ра ми взятих на се бе зо бов'язань?

Це ли ше не ве ли ка час ти на тих склад них пи тань, які про а налізував у своїй мо ног рафії Вла дис лав Біло шап ка.

Кни га роз ра хо ва на на ши ро ке ко ло чи тачів: уп равлінців ви щої та се редньої лан ки, влас ників бізне су, кон суль тантів, сту дентів і вик ла дачів.

Прихована влада рекламиРоберт Хіт

Рекламісти атакують – споживачі захищаються. І ті, й інші знаходять все більш витончені способи нападу та оборони. Проте ресурсів компанії витрачають усе більше, а попадань в ціль стає все менше. Вихід у тому, щоб переосмислити самі підходи до реклами, – така ключова ідея книги Роберта Хіта, яку без перебільшення можна назвати революційною.

Ґрунтуючись на досягненні науки, Роберт Хіт дуже доступно пояснює механізм впливу реклами на сферу підсвідомості, іншими словами – те, як реклама формує у нашому мозку значимі для нас і стійкі асоціації з брендом, навіть якщо ми не звертаємо на неї жодної уваги. Рекламні кампанії, описані в книзі, об'єднує одне: всім їм пророкували провал, а вони стали справжнім проривом.

Нади

хаю

че ч

итан

ня в

ід


Кейс:Як французи

бізнес робили

Се басть ян Бре то до, пре зи дент фран цузь кої інже нер ної ком панії «Air Bridge», все жит тя зай мав ся констру ю ван ням но вих прист роїв. Навіть зма леч ку він скла дав для се бе дивні іграш ки з мот ло ху в га ражі, а пер ший свій винахід – ма лень кий фон тан – про дав у 9 років. Він жив цим. Це бу ло в йо го крові.

Зро зуміло, пи тан ня що до ви бо ру універ си тету не сто я ло. Се басть ян нав чав ся в Ліонсь ко му інже нер но му інсти туті. Нев довзі, ра зом із од ноку рс ни ка ми зас ну вав конструк торсь ку компанію. Час ішов, ком панія роз ви ва ла ся. Періодич но над хо ди ли за мов лен ня від ма лих та се редніх підприємств що до пок ра щен ня тех нології ви роб ни цт ва. Та кож ком панія зай ма ла ся влас ни ми роз роб ка ми, під які, зго дом, шу ка ли клієнтів. І один та кий ви нахід пот ре бує особ ливої ува ги. Це – вдос ко на ле на тех но логія ви робни цт ва «ру кавів» – ко ри до ру між ае ро пор том і літа ком для ви сад ки та по сад ки па са жирів авіатра нс пор ту.

Пок ра щен ня бу ли суттєви ми. Перш за все, сам ме ханізм сти ков ки «ру ка ва» з літа ком був спроще ний, що знач но змен шу ва ло три валість цієї про це ду ри. По–дру ге, дов жи на «ру ка ва» бу ла збіль ше на, тим са мим під'їзд літа ка до аеро пор ту став простішим і без печнішим. Та кож, конструкцію бу ло виріше но ро би ти з лег ших ме талів, що по зи тив но впли ва ло на транс пор ту ван ня.

На дум ку Се басть я на, да на тех но логія бу ла ду же перс пек тив ною. Са ме то му бу ло виріше но ор ганізу ва ти ви роб ни цт во са мостійно. Перші за мов лен ня знайш лися не од ра зу, оскіль ки під час пре зен тації про ек ту пе ре ко на ти по тенційних клієнтів бу ло прак тич но не ре аль но. Всі вва жали, що па са жи ри цілком нор маль но мо жуть діста ва тись літа ка або ж ав то бу сом, або ж «ру ка ва ми», ви го тов ле ни ми за ста рою тех нологією. Од нак че рез 2 місяці все ж надійшло пер ше за мов лен ня від но воз бу до ва но го ае ропор ту, який хотів ста ти од ним із най су часніших у світі. Од ра зу після вве ден ня в дію онов ле них «ру кавів», стало зрозуміло, наскіль ки ця тех нологія вигідна. За мов лень ста ло знач но біль ше. Нев довзі, Се басть ян Бре то до очо лив но ву компанію – «Air Bridge», яка по вин на бу ла зай матися вик люч но ви пус ком онов ле них «ру кавів».

Зва жа ю чи на те, що ця індустрія є до волі тру


домісткою, бу ло прий ня то рішен ня про ство рення спіль но го підприємства ра зом із ки тайсь ки ми ко ле га ми. Чо му б ні? Про по зиція виг ля да ла більш ніж при ваб ли вою – зни жен ня вар тості ви роб ни цт ва на 30%, один із найбіль ших у світі ринків збу ту. Крім то го, част ка ки тайсь ких партнерів бу ла ли ше 40%.

У травні 2003 ро ку тех но логія бу ла за пу ще на у ви роб ни цт во на за воді в 45 кіло мет рах від Гон кон гу. Там пра цю ва ло близь ко 480 ки тайців. Оформ лен ня азійсь ких за мов лень у біль шості брав на се бе ки тайсь кий офіс. По ру шень умов до го во ру ніко ли не бу ло, біль ше то го, ки тайсь кий уряд на да вав «Air Bridge» значні пільги як інвес то ру в національну економіку.

З ча сом, Се басть ян все рідше з'яв ляв ся в Ки таї. Ки тайсь ка куль ту ра бу ла настіль ки ж чу жою для нь о го, як і для азійців євро пейська. Про те спра ви йшли доб ре. Ціни на міжна род но му рин ку ру кавів «Air Bridge» бу ли тро хи нижчи ми – при бут ки в ць о му регіоні бу ли чи не вдвічі біль ши ми. «Air Bridge» пла ну вав відкри ти ще один за вод не по далік Шан хаю.

На пе ре додні купівлі но вої не ру хо мості для ви роб ни цт ва, ки тайські парт не ри поп ро си ли Се басть я на про зустріч, яка обов'яз ко во мала відбу тися ще до мо мен ту прид бан ня землі. За 36 го дин він сидів за сто лом пе ре го ворів із ки тайськи ми ко ле га ми. Після привітань йо му ска за ли:

— У нас є дві но ви ни – од на доб ра, інша – не ду же.

Ніщо не вка зу ва ло на неп риємності.— Поч не мо з доб рої. Ми зро зуміли та

скопіюва ли Ва шу тех но логію ви роб ни цт ва.

Во на дійсно вда ла, і те пер ми бу де мо ви робля ти «ру ка ви» са мостійно. Ми дя куємо Вам за нав чан ня і пла нуємо роз по ча ти ви роб ни цт во вже в ць о му місяці. На пев но, нам вар то розійти ся.

— Ні, ви не мо же те ць о го зро би ти!... Але... в чо му ж тоді по га на но ви на?

— Ми ви хо ди мо на міжна род ний ри нок.

Се басть ян Бре то до був у роз пачі. Він за мить роз ра ху вав у го лові ціну май бутніх

к и т а й с ь к и х «ру кавів». Во на бу ла знач но нижчою. Як ви я вилось, ки тайці вже збу ду ва ли за вод для ви роб ни цт ва за йо го тех нологією. За раз же во ни щи ро пе реко ну ва ли йо го, що це зви чай на прак ти ка обміну досвідом. «Можли во, влас не, це так і є,» – ска зав йо му знайо мий юрист од но го з м і ж н а р о д н и х судів.

Пре зи дент однієї з при бут ко

вих фран цузь ких ком паній повіль но сту пив на борт літа ка. Він відчу вав се бе жерт вою ки тайсь ких пра вил бізне су. У йо го го лові швид ко про май ну ли події ос танніх двох років – у чо му ж бу ла по мил ка?.... Ско ро, ду же скоро йо му тре ба бу ло зна ти, як кон ку ру ва ти, і чи ро би ти це вза галі...

Кейс роз роб ле но Ок се ню ком Вікто ром та Різен ком Олек са нд ром

не для ілюст рації ефек тив но го чи не ефек тив но го

вирішен ня проб ле ми, а з ме тою об го во рен ня.


Фран цу зи не перші, хто «на власній шкурі» відчув «проб лем ний обмін досвідом». Та кою ж бу ла до ля де я ких ав то мобіль них ком паній, ви роб ників со до вих на поїв, одя гу. Як пра ви ло, в ре зуль таті подібних конфліктів євро пейські ком панії ого ло шу ва ли «війну» ки тай цям, але жод них по зи тив них зру шень це не да ва ло.

Один із за ходів, що міг би вбе рег ти французів від неп риємно го інци ден ту, – пе ре несен ня ви роб ни цт ва найбільш ви со ко тех нологічних де та лей до Євро пи. Ки тай цям же, як осо бам, що зай ма ються «contract manufacturing», мож на довіри ти ли ше тру домісткі ділян ки ро бо ти.

Су ди ти ся не вар то навіть на ма га тись, ад же ки тайсь ке за ко но да в ство в га лузі охо ро ни прав інте лек ту аль ної влас ності, нез ва жа ю чи на вступ КНР до СОТ, ще до волі нечітке, на чо му на го ло шує ба га то фахівців. Од нак, як що

Ви не віри те дум кам пра во за хис ників і всетаки виріши ли по да ти до су ду, то для за хис ту своїх інте ресів не обхідно най ня ти місце ву [!] юри дич ну ком панію [існу ють щас ливі ви пад

ки, ко ли спра ву про ти н е д о б р о ч е с н и х копіюваль ників бу ло виг ра но].

Од ним із ви ходів із да ної си ту ації бу де прос то «за бу ти» про сум ний інци дент і за лучи ти капітал ки тайців, що «ки ну ли», як інвестиції до євро пейсь кої тех но логічної час ти ни бізне су. Об раз но ка жу

чи, поки тайсь ки: «По же рт ву ва ти сли вою, аби вбе рег ти пер сик». Тоб то, по же рт ву ва ти ма лим [конт ро лем над бізне сом у Ки таї], щоб уря ту вати біль ше [бізнес вза галі]; збе рег ти за со бою функцію конт ро лю над якістю про дукції та всі пра ва на тор го ву мар ку.

Лесняк Сергій, працівник компанії «Raw and refined international trading [Shanghai] co., ltd», Шанхай, Китай.

1.

Ки тай цям же, як осо бам, що зай ма ють ся

«contract manufacturing», мож на довіри ти ли ше тру домісткі

ділян ки ро бо ти.


2.

Опацька Софія, директор програм МВА КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs], 20052006 р.

На сь о годні, ки тайсь кий уряд фор маль но на ма гаєть ся щось ро би ти в за ко но давчій сфері, про те все це відбу ваєть ся, перш за все, під тиском західних дер жав. У ми ну ло му США та кож ак тив но по ру шу ва ли пра ва інте лек ту аль ної власності, але потім, ко ли країна са ма по ча ла створю ва ти влас ну інте лек ту аль ну про дукцію, піратство ста ло не вигідним. Це приз ве ло до то го, що аме ри канці по ча ли за хи ща ти власні інте ре си са мостійно. У Ки таї сь о годні копіюєть ся прак тич но все, по чи на ю чи від шам пунів, лез для гоління та жу валь ної гум ки й закінчуючи мо тоциклами відо мих брендів, прог рам ним за без печен ням та елект рон ними мікрос хеми. То му сподіва ти ся, що вдос ко на ле на тех но логія ви робни цт ва «ру кавів» не при вер не ува ги ки тайців, бу ло безг луз до.

Очіку ва ти на схо жий до США роз ви ток подій у Ки таї не вар то, оскіль ки піратсь кий бізнес є ду же при бут ко вою і, ра зом з цим, прос тою спра вою. Зав дя ки підроб лю ван ню чу жих тех нологій, різко зни жу ють ся вит ра ти, оскіль ки ви датки на роз роб ку зни ка ють і за ли ша ють ся ли ше на ви роб ни цт во. Че рез це, піратські ком панії ду же час то ма ють вищі при бут ки, ніж ті, хто ство рює оригіналь ну про дукцію.

Оскіль ки Се басть ян Бре то до ро зумів, що Ки тай є ве ли чез ним рин ком збу ту, і хотів цим

ско рис та ти ся, він мав го ту ва тися до то го, що тре ба бу де піти на пос туп ки – ство рен ня спільних підприємств, зго да на пе ре да чу пев них техно логій. Ли ше зав дя ки ць о му мож на от ри му вати дос туп до ки тайсь ко го рин ку збу ту.

Як же мож на за та ких умов кон ку ру ва ти з ки тайсь ки ми ком паніями, які постійно зай мають ся підроб ка ми? Прак тич но єди ним, що мо же в такій си ту ації доз во ли ти «Air Bridge» за ли шатись «на пла ву» – постійне ство рен ня но вої продукції. Прос то ка жу чи, тре ба пра цю ва ти на ви пе ред жен ня темпів піратства.

Інша аль тер на ти ва, що мо же вря ту ва ти Се басть я на, – спро ба кон ку ренції з ки тай ця ми на міжна род но му рин ку. Це мож ли во, оскіль ки якість ки тайсь ких то варів час то бу ває ниж чою, за євро пейсь ку.

Не зай вим бу де спро бу ва ти до то го мо мен ту, як ки тайці вий дуть на ри нок, встиг ну ти ство ри ти щось кра ще й новіше. За хи ща тись від піратства потрібно постійни ми інно ваціями й не ли ше в сфері ви роб ни цт ва, а й у мар ке тин гу, про дажах…

Ви хо ди ти ж із рин ку Ки таю не має сен су, оскіль ки це не га ран тує тех но логічної без пе ки – ки тайці мо жуть ку пи ти за кор до ном новітню про дукцію та з ча сом її скопіюва ти.


Микитин Ярослав, голова правління ВАТ «Каховський завод електрозварювального обладнання»

3.По ведінка Се басть я на Бре то до – суціль на

по мил ка. Пер шим невірним кро ком бу ло те, що для мінімізації вит рат за вод виріше но відкри ти в Ки таї. І за вод не прос то для од но тип но го ви готов лен ня прос тих де та лей за тех но логією, яка дав но всім відо ма, а для ви роб ни цт ва інноваційних про дуктів. Зав дя ки ць о му, керівник «Air Bridge» мав змо гу повністю відчу ти всю «спе цифіку» бізне су в сфері новітніх тех но логій із ки тай ця ми.

Щоб за побігти гірким наслідкам си ту ації, що скла лась, не обхідно бу ло, перш за все, чітко ро зуміти, що діли ти ся сек ре та ми до ве деть ся са ме з ки тайсь ки ми парт не ра ми [логічний на голос на слові «ки тайсь ки ми»]. Вип ра ви ти ж стано ви ще мог ло усвідом лен ня тра диційно го для ки тайсь ко го бізне су пра ви ла: спо чат ку тре ба нав чи ти ся доб ре копіюва ти чужі до сяг нен ня, а вже потім, після до сяг нен ня відповідно го «рівня», мож на сміли во по ли ша ти «пер шод жере ло знань». Са ме це і є ос нов ною філо софією бізне су.

Та кож, Се басть я ну не обхідно бу ло по ра ди тися з екс пер та ми, які орієнту ють ся в спе цифіці ве ден ня бізне су в Ки таї. Са ме від них він би довідав ся, що ма ши ни, які ви роб ля ють ся спіль

но зі східни ми парт не ра ми, обов'яз ко во ма ють бу ти за па тен то вані. До то го ж, це потрібно зроби ти як у Ки таї, так і в інших дер жа вах світу, які ве дуть па те нт ну спра ву.

В тех но логії, яка є об'єктом спіль но го ви робни цт ва, обов'яз ко во по ви нен бу ти «клю чо вий еле мент», який ви го тов ляєть ся на підприємстві в Європі. Зав дя ки ць о му, ки тайсь ка сто ро на не змо же пов ною мірою осяг ну ти всі сек ре ти й ню ан си ство рен ня но во го про дук ту.

Для вда ло го ве ден ня справ у цій ве личній країні, що од но час но яв ляє со бою і ри нок збу ту, і дже ре ло де ше вої ро бо чої си ли, не обхідно знай ти так зва но го по се ред ни ка. Са ме зав дя ки цій особі бу де лег ше по ро зуміти ся й до сяг ти кон сен су су з ки тай ця ми. До то го ж, по се ред ник змо же пос вя ти ти євро пейців у всі пра вові та етичні ню ан си, які мо жуть ста ти за по ру кою вдало го бізне су в Ки таї.

А за раз уже пізно су му ва ти. Мож на, зви чайно, спро бу ва ти су ди тись, од нак це ні до чо го доб ро го не приз ве де. Єди не, що мож на по ра дити, – або на ма га ти ся кон ку ру ва ти з ки тай ця ми, які, заз ви чай, ма ють проб ле ми з якістю продукції, або ж по ли ша ти цей ри нок і по чи на ти все «з ну ля».


1,3 млрд. інноваторів

Маттіас Деброєрменеджер з розвитку бізнесу

компанії «BirchBob International SA»

Про тя гом ос танніх 10 років міжна род на пре са все біль ше ува ги по ча ла приділя ти змінам у Ки таї, особ ли во швид ким тем пам роз вит ку йо го еко номіки. Зав дя ки де шевій ро бочій силі та політиці, яка про во дить ся у ва лютній сфері, Ки тай зумів зди ву ва ти весь світ. Ста тис тичні дані, опубліко вані ми ну ло го міся ця, по ка за ли, що за період з груд ня по ве ре сень 2006 ро ку ви роб ничі до хо ди зрос ли на 29,1%, в той час, як ми ну лорічний приріст склав ли ше 23%. По казни ки торгівель но го ба лан су та кож зрос ли – 15,3 млрд. дол. США ли ше за ве ре сень. У 2006 р. ки тайці сподіва ють ся вста но ви ти но вий світо вий ре корд із торгівель но го ба лан су – 158 млрд. дол. США. Національ не Ста тис тич не Бю ро Ки таю прог но зує підйом еко номіки в 2006 році на рівні 10%, що на 2% біль ше, порівня но з прог но за ми уря ду. Міжна род ний же Банк пе ред ба чає 10,4%.

Про те, од но час но з ци ми вра жа ю чи ми по казни ка ми еко номічно го роз вит ку, та ко го не можна ска за ти про рівень жит тя всь о го суспільства. Ки тайсь ка Ака демія Соціаль них Досліджень прог но зує по даль ше збіль шен ня різниці рівнів до ходів ки тайців – меш канці сільсь кої місцевості по винні от ри му ва ти на 6% біль ше нас тупно го ро ку, в той час, як да ний по каз ник се ред місь ко го на се лен ня ста но вить 10,5%.

Ду же ба га то конфліктів ви ни кає на міжнарод но му рівні в зв'яз ку з демпінгом цін, оскільки він приз во дить до по ру шен ня пра вил чес ної кон ку ренції. Ць о го міся ця Євро пейсь кий Со юз вста но вив спеціаль ний ан ти демпінго вий та риф на шкіря не взут тя для Ки таю. Од но час но з ве личез ни ми об ся га ми імпор ту в країни ЄС ки тайсько го текс ти лю, CD, DVD то що, ви ни кає ба га то проб лем, пов'яза них із пи тан ня ми інте лек ту альної влас ності, оскіль ки більшість то варів, що ви во зять ся, є підроб ка ми. Проб ле ма піратства існує не ли ше на зовнішнь о му ринку, але й на внутрішнь о му. За оцінка ми, 1520% то варів, які про да ють ся в Ки таї, та кож фаль шив ки. Міжнародні ком панії, ство рив ши спільні підприємства з ки тайсь ких й об лад нав ши їх новітніми тех нологіями, зіштов ху ють ся з проб ле мою по ру шен


ня їхніх інте лек ту аль них прав та вик ра ден ням тех но логій. Са ме в зв'яз ку з по ру шен ням інтелек ту аль но го за ко но да в ства більшість міжнарод них ком паній вирішу ють не ма ти спра ву з ки тайсь ки ми бізнесспіль но та ми.

Так скла лось істо рич ноНа сь о годні, біль шість уяв лень предс тав ників

За хо ду про Ки тай ґрун туєть ся на подіях ре волюції, здійсне ної ко муніста ми, в ре зуль таті якої дер жа ву очо лив Мао [1949 рік]. Не ба га то хто знає про розквіт древніх ди настій, котрі ца рю вали про тя гом 4000 років. Все це бу ло спри чи не но спе цифічною зовнішнь ою політи кою Ки таю –

пов на ізо ляція ки тайсь кої куль ту ри та нації від усь о го світу про тя гом ба гать ох століть. Але в сь о годнішнь о му ко муністич но му сус пільстві древній спа док ле генд, пісень та епічних по ем – це не прос то фольк лор, який зга ду ють у ро динно му колі на ве ликі свя та. Усі ці істо ричні тво ри й тра диції ма ють ве ли чез ний вплив на су час не світосп рий нят тя ки тайців та ме то ди ве ден ня бізне су. Для то го, щоб зро би ти кар'єру в давні ча си, учні по винні бу ли зда ти іспит, який по ля гав у ство ренні іде аль ної підроб ки давнь о го вит вору мис те цт ва. Са ме та ким є тест на успішність ком панії на ки тайсь ко му рин ку й у ХХІ ст.

Як що пог ля ну ти на філо софію західно го світу,

У 2006 р. китайці сподіваються встановити новий світовий рекорд із торгівельного балансу –

158 млрд. дол. США

Підготовлена і боєздатна армія не може довго стояти без ділаСуньЦзи


– во на є діамет раль но про ти леж ною. Навіть незва жа ю чи на те, що Пла тон за по чат ку вав філософсь ке вчен ня за хо ду, йо го учень Арис то тель стве рд жу вав: «Пла тон – мій друг, та істи на до рож ча».

У 1966 році до вла ди прийш ла ко муністич на партія на чолі з Мао, який усіма си ла ми праг нув зни щи ти будьякі про я ви конфуціанства в ки тайсько му суспільстві. Для ць о го він ке ру вав ся прин ци па ми кла со вої бо роть би. Ре зуль тат був невтішним: ос но ви ки тайсь ко го світог ля ду ви я ви лись настіль ки силь ни ми, що зго дом суспільством зно ву по ча ли ке ру ва ти не кре а тивність або інновації, а вправ на імітація уже існу ю чо го. Са ме це й ста ло за по ру кою успіху зраз ко во го ко муніста. І над усім цим зве ли чу ва ло ся за пе ре чен ня та неп рийнят тя будьяких прав влас ності, не ка жу чи вже про інте лек ту альну.

Усі ці істо ричні пе реду мо ви по яс ню ють, чо му се ред ки тайсь ких бізнес менів копіюван ня чу жих тех но логій чи ство рен ня підро бок є цілком нор маль ним яви щем. Згідно зі вчен ням Кон фуція, но ва тор чи ком панія, яка во лодіє па тен том на пев ну новітню про дукцію, по вин на пи ша ти ся тим, що ця про дукція гідна копіювання й підроб лю ван ня.

Біль ше то го, слід зазначити, що, зав дя ки та ким ціннос тям, Ки тай зумів ста ти настіль ки мо гутнь ою країною, щоб їй прис вя чу ва ли цілі но ме ри жур на лу з ме не дж мен ту. А що ж тоді бу де, як що уряд вирішить тро хи зміни ти свою

стра тегію і до пра целюб ності гро ма дян до дасть дух но ва то рства? За та кої си ту ації, обігна ти Ки тай в плані роз вит ку бу де прак тично не мож ли во, оскільки суміш пра цез датності, на по лег ли вості й но вих роз ро бок є не пере мож ною.

Зміни на кра щеСа ме в та ко му нап

рямі бу ло виріше но ру ха тись у 1978 році, ко ли ки тайсь кий ри нок відкрив ся для іно земних інвес тицій. Ця подія приз ве ла до в и н и к н е н н я не обхідності вип ра вит и с и ту а ц і ю з відсутністю будьяких за ко но дав чих ос нов, які змог ли би ре гу люва ти пи тан ня прав інтелек ту аль ної влас ності. Ки тайсь кий уряд практич но од ра зу прий няв «За кон про тор гові мар ки», «За кон про па тен ти» та «За кон про ав торсь ке пра во». У 2000 році Ки тай всту

пив до СОТ, а це ви ма га ло при ве ден ня за ко нодав чої ба зи до міжна род них стан дартів. В ре зуль таті ць о го, в дію всту пи ло ще декілька за ко но давчих ак тів що до за хис ту інте лек ту альної влас ності. Біль ше то го, всі ці за ко ни постійно

Маттіас Деброєр, молодий юрист, котрий є простотаки фанатом Китаю, об'їздив практично всі закутки нашої планети. Починаючи від зелених лугів таємничої Монголії і до священних храмів «заборонених земель», шовкових фабрик Сузхоу та гіперсучасних хмарочосів Шанхаю. Все це він бачив на власні очі. Однак при цьому він встигає працювати. Зараз Маттіас активно досліджує одне із найбільш дискусійних питань – інтелектуальна власність та інновації. Багато свого часу він присвятив цій темі в контексті китайського суспільства.


онов лю ють ся та роз ши рю ють ся. Ць о го ро ку ки тайсь ким уря дом пла нуєть ся розг ля ну ти та прий ня ти 17 за конів у сфері тор го вих ма рок, ав торсь ко го пра ва та па тентів.

Усі ці дії в за ко но давчій сфері не зніма ють проб лем по ру шен ня цих за конів. Са ме це і є Ахілле со вою п'ятою ки тайсь ко го суспільства. Ли ше 4% усіх то варів, які по ли ша ють кор до ни дер жа ви, пе ревіря ють ся на пред мет на яв ності відповідних до ку ментів. У ви пад ку по ру шен ня ліцен зійно го за ко но да в ства, в су до во му по рядку мо же бу ти прий ня то рішен ня про спла ту штра фу, од нак ці вип ла ти є над то ма ли ми, аби повністю усу ну ти існу ю чу проб ле му. Біль ше то го, бізнес ме ни сприй ма ють ці штрафи як ви дат ки, яких не мож ли во уник ну ти, а не як пев не по каран ня.

Сь о годні ще в більшості ви падків для ки тайсь кої нації ха рактер ною за ли шаєть ся звич ка підро бок та крадіжок новітніх тех но логій, ви нят ки ста новлять ли ше парт нерські сто сун ки з міжна родним бізне сом, які при но сять знач но біль шу ви го ду, аніж копіюван ня.

Щоб вип ра ви ти цю си ту ацію, ки тайсь ким урядом бу ло виріше но зни зи ти «поріг» зло чинів, пов'яза них із тор го ви ми мар ка ми та ав торсь ким пра вом, за які за ко ном пе ред ба че не по ка ран ня. Бу ло прий ня то рішен ня про на дан ня віль но го дос ту пу до баз да них тор го вих ма рок, що є важ ли вим кро ком у бо ротьбі з по ру шен ням за ко но да в ства в цій сфері. До та кої ак тивізації в га лузі за ко нот вор чої діяль ності призвів інцидент, що мав місце в квітні в од но му з торгівельних центрів Шан хаю. Про ти нь о го бу ло ви су ну то зви ну ва чен ня у про дажі підроб них су мо чок за ціною 4,94 євро, в той час, як нор маль но во ни кош ту ють 891 євро. За рішен ням су ду, увесь то вар бу ло зня то з про да жу.

Ба га то скеп тиків стве рд жує, що всі ці зміни в

за ко но давстві та по си ле на бо роть ба з по ру шення ми в сфері інте лек ту аль ної влас ності – ли ше «замилювання очей» світовій гро мадсь кості та СОТ. Про те уряд Ки таю ро бить усе мож ли ве, аби зруй ну ва ти цей сте ре о тип.

Не що дав но пре зи ден том Ки таю Ху Їнтао, прем'єрміністром Вен Їабао та інши ми ви со копо са дов ця ми бу ло прий ня то прог ра му роз вит ку на у ки й тех но логій на 20062020 ро ки. Ос новною ме тою да ної прог ра ми є змен шен ня за лежності Ки таю від імпор то ва них новітніх тех нологій. Це по вин но бу ти до сяг ну то зав дя ки збільшен ню фінан су ван ня сфе ри R&D від 1,23% ВВП до 2,5%. Та навіть нез ва жа ю чи на цю прог ра му,

ста тис тичні дані по казу ють підви щен ня ак тив ності ки тайців у сфері на у ко вих роз робок.

12 жовт ня віцепрем'єрміністр Ву Ї за я вив, що Ки тай змінює свою стратегію. Те пер це бу де країна, що бе ре же

при родні ре сур си, піклуєть ся про нав ко лишнє се ре до ви ще й орієнтуєть ся на інно ваційні техно логії.

Як до каз ць о го, мож на на вес ти декіль ка фактів зі сфе ри R&D у Ки таї.

На сь о годні, конк ретні досліджен ня про водять ся в га лузі тер мо я дер них дослід жень. Не щодав но бу ло вип ро бу ва но но вий сплав, який у май бутнь о му доз во лить ге не ру ва ти енергію прак тич но в не об ме же них кіль кос тях, до то го ж во на бу де еко логічно чис тою. Як що ж го вори ти про інно вації у сфері зв'яз ку та Інтер нет, не що дав но 25 універ си тетів у 20 різних містах от ри ма ли сер тифіка ти, які підтве рд жу ють успішне впро вад жен ня в цих нав чаль них закла дах но вої тех но логії, ба зо ва ної на IPv6, яка доз во ляє поно во му пог ля ну ти на всесвітню ме ре жу.

Вічне пи тан ня про іде аль не па ли во, яке століття ми тур бу ва ло на у ковців, та кож, мож ли

Для того, щоб зробити кар'єру в давні часи,учні повинні були здати іспит, який полягав

у створенні ідеальної підробки давнього витвору мистецтва.

Саме таким є тест на успішність компанії на китайському ринку й у ХХІ ст.


во, ско ро бу де виріше но ти ми ж ки тай ця ми. За раз ду же ак тив но роз роб ляєть ся фор му ла та хімічний склад но во го ви ду бен зи ну, що пре тен дує на ста тус «іде аль но го».

Ду же час то са ме Ки тай є од ним із ор ганізаторів ру ху за за хист інте лек ту аль ної влас ності та ро бить усе мож ли ве для то го, щоб зміни ти дум ку гро мадсь кості та пси хо логію са мих ки тайців. Ска за ти, що ця країна є па сив ним грав цем на міжна родній арені інно ваційних роз ро бок та за хис ту прав інте лек ту аль ної влас ності, бу де ве ли кою по мил кою, оскільки існує чітке ро зуміння то го, що в ХХІ столітті май бутнє країни бу де за ле жа ти са ме від на у ко вих до сяг нень, а не від тра диційних сфер діяль ності. То му на разі всі зу сил ля спря мо вані на те, аби зруй ну ва ти міф про відсутність ініціати ви чи спе цифічних ду мок. Це доб ре та пра виль но. Уряд праг не зо се реди ти зу сил ля гро ма дян у руслі інно вацій та но вих технічних роз ро бок. Ад же са ме завдя ки такій діяль ності Ки тай змо же підня тись до вер шин, про які не мріяла жод на роз вине на країна, оскіль ки тіль ки тут мож на створи ти «смер тель ну суміш» де ше вої ро бо чої си ли та про рив них новітніх роз ро бок.

Але пси хо логію зміни ти не так вже й прос то, і це не є спра вою декіль кох місяців чи років. Го лов ним у цій си ту ації за ли шаєть ся те, що держав ний уряд усвідом лює свої слабкі місця і знає, що їх тре ба поз бав ля тися. За раз ро бить ся все мож ли ве, аби пе ре лаш ту ва ти ки тайсь ку націю, спосіб мис лен ня, а та кож за ко но дав чу ба зу, і тим са мим за без пе чи ти мож ливість по даль шо го роз вит ку Ки таю в сфері інно вацій. Го лов не – во ни діють…

Переклад Олександра Різенка

Керівник проектуПавло Шеремета

Координатор проектуВіктор Оксенюк

Головний редакторОлександр Різенко

Літературний редакторОлександра Федоренко

Менеджери з реклами:Анастасія МіроноваМарія Єщенко

Менеджер з продажівНаталя Горбунова

Над номером працювали:Олександра Лахіна, Софія Опацька, Анастасія Ігнатенко, Ольга Прихно, Анна Аршана, Олена Степаненко, Анна Зубко, Катерина Дуда [http://shulenburg.livejournal.com]

Надихали:Світлана Стебельська, Валерій Томіленко, Сергій Потапов, Назар Лукасевич, Роман Філь

Фото: учасники MBAтуру КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs] в Китай та Сінгапур

Дизайн Дмитро Матяш

Верстка Юлія Горобець

Друк: ПП «Агенція «Стандарт»03110 вул. Солом'янська 5, оф.1015

Спонсор номеру компанія «Амако»

Передрук матеріалів можливий лише з письмового дозволу редакції

Журнал зареєстровано Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення УкраїниСвідоцтво серії КВ № 5718Від 25 грудня 2001 року

Ад ре са ре дакції: Ук раїна, 04070 Київ, вул. Іллінська 9, кор пус 4, кімна та 415.

Телефон: [044] 490 6635Еmail: [email protected]

Наклад: 1000© kmbs

Наз ва, кон цепція, зміст та ди зайн жур на лу «КиєвоМо ги лянсь ка Бізнес Студія» є інте лек туаль ною власністю КиєвоМо ги лянсь кої БізнесШко ли і охо ро няєть ся за ко ном про ав торсь ке пра во. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів.

«КиєвоМогилянська Бізнес Студія»журнал з менеджменту

Ми надзвичайно зацікавлені у Ваших відгуках! Можливо, Ви з чимось не згодні? Можливо, Ви маєте досвід, який підтверджує те, про що ми пишемо?

Повідомте нас про це!

Ми намагаємось подавати максимально різні підходи до менеджменту. Тому Ваш управлінський досвід та Ваші враження є дуже цінними для нас!

Пишіть нам: [email protected],і ми створимо разом наступний номер.

Щиро Ваша, команда журналу.

грудень березеньcерпень

* – Обов'язкові для заповнення поля** – Попередні номери журнали можна придбати, зв'язавшись із редакцією журналу. Тел: 8[044] 490 66 35, email: [email protected]

Вартість одного номеру журналу – 30 грн.

Ви можете оформити передплату на наступні номери журналу, заповнивши талон.

Києво-Могилянська Бізнес-Студія #16. Азійський прорив

Documents