Лабораторна робота № 18

Тема: Функціональні проби серцево – судинної системиМета: Навчитися проводити ортокліностатичну пробу та пробу Даніні – АшнераОбладнання: секундомір, стетофонендоскоп, вимірювач артеріального тиску, канапа.

Теоретичне обґрунтування Різні стани організму і навантаження на м’язи потребують неоднакову кількість кисню для аеробного забезпечення енергією. Тому у різних положеннях тіла ЧСС і АТ будуть змінюватись. У живому організмі всі органи і системи взаємопов’язані. Існує багато соматовісцеральних рефлексів, коли дія (подразнення) на зовнішні органи змінює роботу внутрішніх. Перевірити це можна на рефлексі Ашнера.

Хід роботи: Робота виконується бригадою з 6 чоловік.1. Провести активну ортокліностатичну пробу Мартіна. Виміряти ЧСС і АТ:а) у положенні лежачи;б) одразу ж після переходу у вертикальне положення;в) через 10 хв. стояння у ненапруженій позі;г) зразу ж після повернення в горизонтальне положення;д) щохвилинно до одержання стабільних первинних показників.У здорових людей після переходу у вертикальне положення пульс частішає не більше, як на 10 ударів/за хвилину, а АТ підвищується не більше, як на 5 мм. рт. ст. При переході лежачи – стоячи у перші 15сек ЧСС може підвищуватися на 6-18 у/хв. Підвищення ЧСС більше, ніж на 18 у/хв. свідчать про підвищену активність симпатичного відділу ВНС. При переході стоячи – лежачи ЧСС зменшується на 4-12 у/хв. Зменшення більш ніж на 12 свідчать про підвищену активність парасимпатичного відділу ВНС. Ці зміни відбуваються завдяки складним вестибуло-стволово-дієнцефальним серцевим рефлексом.Скласти таблицю індивідуальних показників:Положення тіла ЧСС

(уд/хв)Ат, мм рт ст

Лежачи Стоячи одразуСтоячи через 10 хвЛежачи зразуЛежачи через 1 хвЛежачи через 2 хвЛежачи через 3 хвІ т.д. до стабільного рівня

2. Провести пробу Даніні – Ашнера. Положення – сидячи або лежачи з закритими очима. Першому досліднику декілька разів визначили пульс (за 10 сек. на променевій артерії досліджуваного) до одержання стабільних результатів, перерахувати на хвилину.

Потім другому досліднику накласти долоні на повіки досліджуваного і великими пальцями надавити на бокові поверхні очного яблука, поступово на протязі 5 сек. посилюючи тиск (без болю). Через 5 сек. різким рухом відняти руки, а першому досліднику підрахувати пульс за 5 сек. з подальшим перерахуванням на хвилину. Реакція може бути різною і пульс може почастішати (більший симпатичний вплив), зменшитися (більший парасимпатичний вплив), або не змінитися (рівновага відділів ВНС). Реакцію позначити числом із знаком ,, + ’’ ,, - ’’.3. Скласти таблицю результатів по групі:

№ п/п ЧСС, уд/хв Переважає активність

відділуФонова Після

натискуванняЗміна

+;-Іванов 60 72 +12 симпатичнийСидоров 78 54 - 24 парасимпатичний 4. Розв’язати задачу: На скільки відсотків збільшилась (зменшилась) ЧСС у положенні стоячи порівняно з положенням лежачи?

5. Засвоїти терміни:Ашнера рефлекс – зміна ЧСС при натискуванні на очне яблуко.ВНС – вегетативна НС, що має два відділи: симпатичний і парасимпатичний.Ортокліностатична проба – вимірювання ЧСС та АТ у різних положеннях тіла (лежачи, стоячи).Соматовісцеральний рефлекси – рефлекторні реакції внутрішніх органів на подразнення рецепторів зовнішніх органів.

6. Відповісти на запитання.6.1 ЧСС в залежності від положення тіла.6.2 АТ в залежності від положення тіла.6.3 Чому змінюється ЧСС та АТ із зміною положення тіла?