Звіт про підсумки діяльності у 2009 році

Додаток

до наказу Головдержслужби

від 28.01.09 № 22

Політика Головдержслужби України на 2009 рік

Місія Головдержслужби: Створення умов для подальшого розвитку професійної державної служби, підвищення соціального статусу державних

службовців відповідно до європейських стандартів.

Пріоритети діяльності:• розроблення законодавства з питань державної служби та підготовка до його впровадження;

• забезпечення доброчесності державної служби;

• запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби;

• формування нової інституціональної спроможності для професійного навчання державних службовців та розвитку

вищого корпусу державної служби;

• розвиток єдиної інфраструктури інформатизації системи державної служби;

• реформування системи центральних органів виконавчої влади та посилення їх інституціональної спроможності, необ-

хідної для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

При реалізації пріоритетів ми дотримуємося таких принципів діяльності:• законність і верховенство права;

• орієнтація на потреби наших клієнтів;

• відкритість та прозорість діяльності;

• орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору.

Реалізація пріоритетів досягається через:• розроблення нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби, спрямованих, в

тому числі, на підтримку політичної нейтральності державних службовців;

• врегулювання конфлікту інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, унормування

правил доброчесної поведінки;

• запобігання проявам корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування;

• взаємодія з громадськістю з питань функціонування та розвитку державної служби;

• розроблення нових підходів щодо оцінювання результатів діяльності державних службовців на основі здобутків та

заслуг;

• реформування класифікації посад у зв’язку із системою оплати праці;

• розвиток Школи вищого корпусу державної служби, модернізація наявних інституцій та створення конкурентного

середовища у сфері надання послуг з професійного навчання державних службовців;

• впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління державної служби, в тому числі Національної

бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, системи інте-

грованого електронного документообігу, удосконалення веб-ресурсів та використання ІР-технології;

• використання інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning, TAIEX, SIGMA та розвиток мережі груп аналізу

політики;

• внесення пропозицій Уряду України щодо удосконалення структури системи органів виконавчої влади на основі реє-

стру їх функцій;

• поглиблення двостороннього міжнародного співробітництва та посилення ролі України у міжнародних організаціях.

Начальник Головдержслужби Т. Мотренко

ЗМІСТІ. РОЗРОБЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ПІДГОТОВКА ДО ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . 7

1. Створення сучасної системи організації та діяльності державної служби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

2. Розроблення проектів нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби відповідно

до чинного Закону України “Про державну службу” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

ІІ. ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ КОРУПЦІЇ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ТА СЛУЖБІ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОЗОРІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133. Здійснення заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості в роботі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування . . . . . 13

4. Здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією у державних органах . . . . . . 15

5. Підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби

з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

ІІІ. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАХОДИ, НАДАННЯ РОЗ’ЯСНЕНЬ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .226. Робота зі зверненнями громадян, юридичних осіб, народних депутатів України та депутатів місцевих рад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

7. Діяльність колегіальних і дорадчих органів з питань державної служби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

8. Проведення інформаційно-рекламної соціальної кампанії, запровадження тематичної рубрики в друкованих засобах

масової інформації, створення теле- та радіопередач. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

9. Інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у сфері державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

10. Випуск друкованих видань з питань функціонування та розвитку державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

11. Проведення семінарів та тренінгів щодо забезпечення переходу органів державної влади на безпаперові технології документообігу . . . . 31

12. Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

13. Всеукраїнська спартакіада серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва

та Севастополя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

ІV. ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3414. Запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби стосовно добору

та вступу на державну службу, її проходження, оцінювання результатів діяльності державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

15. Розроблення нової моделі класифікації посад державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

16. Утворення та діяльність Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

V. ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ТА РОЗВИТКУ ВИЩОГО КОРПУСУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3817. Розвиток та забезпечення діяльності Школи вищого корпусу державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

18. Підготовка фахівців у галузі знань “Державне управління” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

19. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

VI. РОЗВИТОК ЄДИНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6020. Створення телекомунікаційної IP-інфраструктури державної служби для забезпечення сучасними програмно-технічними

засобами взаємодії державних службовців та обміну даними інформаційно-аналітичних систем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

21. Впровадження у системі Головдержслужби України інтегрованого електронного документообігу з використанням електронного

цифрового підпису. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

22. Модернізація інформаційних ресурсів офіційного веб-сайту Головдержслужби з урахуванням розвитку веб-ресурсів

територіальних органів для надання інформаційних послуг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

23. Розвиток системи автоматизованого кадрового обліку та накопичення в системі “Картка” даних про державних службовців . . . . . . . . . . 65

24. Створення національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування,

системи обліку та заміщення вакантних посад державних службовців. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

VII. ПОСИЛЕННЯ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6825. Застосування інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX і SIGMA та забезпечення діяльності

Адміністративного офісу програми Twinning. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

26. Виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської

та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

27. Інституціоналізація та розвиток мережі груп аналізу політики у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади . . . . . . . . . 74

VІІI. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРИКЛАДНИХ РОЗРОБОК У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА З ПИТАНЬ ЇЇ АДАПТАЦІЇ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7728. Організація дослідження історії державної служби в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

ІХ. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУРИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8029. Ведення реєстру державних функцій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

30. Проведення секторних функціональних обстежень у сфері соціальних послуг та реєстраційно-дозвільної системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

31. Розроблення пропозицій щодо удосконалення системи і структури центральних органів виконавчої влади на основі результатів

горизонтального функціонального обстеження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Х. ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ . . . . . . . . . . .8432. Виконання планів співробітництва і проведення спільних заходів у рамках міжурядових та міжвідомчих договорів

про співробітництво у сфері державної служби з питань державного управління та адміністративної реформи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

33. Посилення ролі України у міжнародних організаціях, що беруть участь у вирішенні питань державного управління

та державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

34. Організація Міжнародної конференції “Політична нейтральність на державній службі: від теорії до практики” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

35. Організація Третьої щорічної конференції з питань інструменту Twinning . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

XI. ОКРЕМІ ПИТАННЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НЕЮ . . . . . . . . . . . . .9336. Продовження терміну перебування на державній службі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

37. Присвоєння рангів державним службовцям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96

38. Погодження кандидатур для призначення на окремі посади державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

39. Залучення молоді до державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

40. Забезпечення методичного керівництва з питань проходження державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

41. Функціонування інституту кадрового резерву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

XIІ. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10542. Управління персоналом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

43. Використання коштів Державного бюджету України у розрізі економічної класифікації видатків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112

44. Система внутрішнього фінансового контролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

45. Удосконалення системи управління якістю в Головдержслужбі України та її територіальних органах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

46. Забезпечення моніторингу та контролю виконавської дисципліни в апараті Головдержслужби України та її територіальних органах . . . . 117

ХІІІ. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ НА 2010 РІК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119

Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 7

Головним внутрішньополітичним пріоритетом державної

політики України є побудова сучасної правової держави єв-

ропейського типу, де особлива роль відводиться державній

службі, яка забезпечує законність політичних рішень, цілісність

держави як інституту, якісний рівень реалізації конституційних

гарантій громадян шляхом стабільного і безперервного надан-

ня їм публічних послуг. Основна роль тут відводиться імпле-

ментації загальноприйнятих у Європі стандартів в усіх сферах

суспільного життя, у тому числі в державному управлінні та

державній службі. У такій моделі державна служба забезпе-

чує законність політичних рішень, що приймаються; цілісність

держави як інституту, тобто внутрішню безпеку держави; ста-

більне і безперервне надання громадянам публічних послуг,

гарантованих державою.

Саме тому одним із пріоритетів діяльності Головдерж-

служби у 2009 році було розроблення та оновлення законо-

давства у сфері державної служби та його адаптація до за-

конодавства Європейського Союзу, зокрема щодо здійснення

реформи системи державного управління та професійного

навчання, підготовки та перепідготовки державних службов-

ців, розроблення і впровадження заходів щодо протидії та за-

побігання корупції у діяльності державних органів та органів

місцевого самоврядування, запровадження в життя суспіль-

ства європейських норм і стандартів, що є визнаними в біль-

шості країн світу, тощо.

1. Створення сучасної системи організації та діяльності державної служби

Державна служба є ключовим елементом державного

управління, від ефективного функціонування якого залежить

додержання конституційних прав і свобод громадян, послідов-

ний і сталий розвиток країни.

З огляду на важливість реформування державної служби

Головдержслужба продовжила роботу над доопрацюванням

проекту Закону України “Про державну службу” (нова редак-ція), розробленого на виконання Програми розвитку державної

служби на 2005–2010 роки, Плану дій Україна — ЄС та Указів

Президента України, зокрема:

� від 05.03.04 № 278 “Про Концепцію адаптації інституту

державної служби в Україні до стандартів Європейсько-

го Союзу”;

� від 05.01.05 № 1 ”Про Концепцію розвитку законодав-

ства про державну службу”;

Проект Закону України “Про державну службу”(нова редак-

ція) — базовий законодавчий акт, що регулює правовідносини

в галузі державної служби та ґрунтується на новому, європей-

ському розумінні професійності державної служби, яка поля-

гає в незалежності професійної позиції державного службовця

від впливу політичних чи приватних інтересів, відданості інтер-

есам суспільства, лояльності до держави та її легітимного по-

літичного керівництва.

Основні положення проекту Закону України “Про державну службу”

(нова редакція) спрямовані на:1. Забезпечення конституційного права громадян на рівний

доступ до державної служби

Пропонується встановити єдину умову для вступу на дер-

жавну службу шляхом проведення відкритого конкурсу на всі

категорії посад за деякими винятками, визначеними у законі.

Передбачається, що інформація про вакансії та перелік

питань для перевірки знань кандидатів на зайняття посад

державної служби направляються до спеціально уповнова-

женого центрального органу виконавчої влади з питань дер-

жавної служби та розміщуються на офіційному веб-сайті ор-

гану виконавчої влади. Інформація про результати конкурсу

на посади державної служби усіх категорій оприлюднюється

спеціально уповноваженим центральним органом виконав-

чої влади з питань державної служби шляхом розміщення

відомостей про переможця у його офіційному друковано-

му виданні та на його офіційному веб-сайті із щотижневим

оновленням.

2. Розмежування політичних та адміністративних функцій і

посад в органах виконавчої влади

Законопроект пропонує механізми розмежування політич-

них посад та посад державної служби як одного з основних

принципів побудови системи державної служби в країнах Єв-

ропейського Союзу.

По-перше, шляхом запровадження посади Державного

секретаря Кабінету Міністрів України, державних секретарів

міністерств, в інших центральних органах виконавчої влади

адміністративні функції виконує керівник відповідного органу

(керуючий персоналом).

По-друге, шляхом гарантування політичної нейтральності

державних службовців, їх правового захисту від звільнення з

політичних мотивів з відповідним механізмом відповідальності

за порушення цієї норми.

3. Деполітизацію і департизацію державної служби

Законопроект пропонує конкурсний порядок відбору та

призначення державних секретарів, що повинно гарантувати

їх політичну незаангажованість та захищати від звільнення з

політичних мотивів. Для апарату міністерства така вища адмі-

І. РОЗРОБЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ПІДГОТОВКА ДО ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ

8 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році

ністративна посада відіграватиме роль “захисної парасольки”,

оскільки саме державний секретар, а не міністр, наділятиметь-

ся повноваженнями щодо усіх питань управління державною

службою у міністерстві включно з питаннями призначення та

звільнення державних службовців.

Також вводяться додаткові обмеження для державних

службовців щодо участі в утворенні політичних партій, блоків

та членства у них; встановлюється заборона на участь у перед-

виборній агітації та страйках.

4. Побудову сучасної системи управління персоналом на дер-

жавній службі

Законопроектом запропоновано посилити роль суб’єктів

управління персоналом на державній службі з метою форму-

вання повноцінної системи управління державною службою,

яка забезпечить можливості для створення ефективної та про-

фесійної державної служби: Кабінет Міністрів України — спе-

ціально уповноважений центральний орган виконавчої влади

з питань державної служби — керівники державної служби в

органах виконавчої влади — підрозділи з питань персоналу.

Таким чином, передбачається, що:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої

влади з питань державної служби подає Кабінетові Міністрів

України пропозиції щодо формування державної політики у

сфері державної служби та забезпечує її реалізацію. До його

повноважень належить, зокрема: координація роботи підрозді-

лів з питань персоналу; погодження призначення та звільнення

з посади керівників підрозділів з питань персоналу; встанов-

лення єдиних стандартів послуг з підвищення кваліфікації дер-

жавних службовців; внесення пропозиції державному секрета-

рю щодо скасування його рішення з питань державної служби,

якщо воно суперечить законодавству;

державний секретар забезпечує управління персоналом у

відповідному органі або в його апараті і є відповідальним перед

суб’єктом призначення за забезпечення функціонування дер-

жавної служби органу державної влади;

підрозділ з питань персоналу є експертом з питань управлін-

ня персоналом та виступає в ролі радника державного секрета-

ря, який, зокрема забезпечує стратегічне планування розвитку

персоналу на державній службі, оцінювання результатів діяль-

ності державних службовців та визначення потреб у їх навчанні.

5. Справедливу систему оплати праці державного службовця

Законопроектом пропонується встановити, що розмір по-

садового окладу державного службовця разом з надбавкою

за ранг та надбавкою за вислугу років становитиме не менше

як 80 відсотків місячної заробітної плати, а мінімальний поса-

довий оклад — не менше двох розмірів мінімальної заробітної

плати.

Така норма забезпечить прозорість оплати праці держав-

них службовців, усуваючи дискримінацію за міжвідомчим та

територіальним принципами, а також додатковий захист від

суб’єктивізму керівника.

6. Посилення юридичної (дисциплінарної) відповідальності

державних службовців

Новим законопроектом визначається система дисциплі-

нарної відповідальності державних службовців, яка передба-

чає вичерпний перелік підстав притягнення до дисциплінарної

відповідальності та порядок накладення стягнень за дисциплі-

нарні проступки. Крім того передбачено матеріальну відпові-

дальність державних службовців — державі надається право

зворотної вимоги (регресу) до державного службовця, що за-

подіяв їй шкоду.

7. Запровадження дієвих механізмів запобігання проявам ко-

рупції та конфлікту інтересів

Загальною тенденцією нового Закону є передбачення норм,

які попереджують можливі прояви корупції та конфлікту інтер-

есів, що дасть змогу не лише зупинити корупцію, а й побудува-

ти професійну державну службу, зокрема:

— обов’язкове декларування державними службовцями

не лише доходів, а й видатків;

— обов’язкове оприлюднення декларації вищими держав-

ними службовцями;

— можливість відставки вищих державних службовців

через етичні перешкоди для перебування на державній

службі;

— заборона прийняття на державну службу осіб, що бу-

дуть безпосередньо підпорядковуватися особам, які є

їх близькими родичами.

Законопроект у 2009 році пройшов узгоджувальні про-

цедури із заінтересованими органами відповідно до вимог

Регламенту Кабінету Міністрів України, після чого 30 черв-

ня 2009 року в установленому порядку був внесений до Кабіне-

ту Міністрів України. Разом із Секретаріатом Кабінету Міністрів

України його було доопрацьовано, але принципові позиції за-

конопроекту залишилися без змін.

Розгляд проекту Закону України “Про державну служ-

бу” (нова редакція) рішеннями Урядового комітету з питань

правової політики, оборони та правоохоронної діяльності

від 22 грудня 2009 року та 12 січня 2010 року відкладено з

метою забезпечення одночасного системного розгляду його з

проектом Закону України “Про міністерства та інші центральні

органи виконавчої влади” і пропозицій Головдержслужби щодо

оптимізації структури та системи органів виконавчої влади,

розроблених за результатами горизонтального функціональ-

ного обстеження.

На підтримку нового Закону України “Про державну служ-

бу” було проведено ряд заходів.

Так, 3–5 вересня 2009 року Головним управлінням дер-

жавної служби України у рамках виконання Меморандуму

про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Канади

щодо реформування управління персоналом у системі дер-

жавної служби України було проведено міжнародну щорічну

конференцію “Професійна державна служба: перспективи

розвитку”.

18 грудня 2009 року Головдержслужбою за підтримки

ПРООН та спільного українсько-ірландського проекту “Під-

тримка реформи державної служби в Україні” організовано

засідання круглого столу з питань політичної нейтральності

вищого корпусу державної служби. У ході заходу висловлено

позицію, що без створення ефективної системи організації та

діяльності державної служби неможливо досягти підвищен-

ня рівня суспільної довіри до держави та запустити “урядову

машину”, здатну забезпечити розвиток нашої країни (див.

Фото 1.1).

У ході обговорення учасники круглого столу розглянули

інституційні та правові механізми забезпечення політичної

нейтральності державних службовців в Україні; питання ста-

новлення та правового врегулювання статусу вищого корпусу

державної служби в Україні, зокрема у контексті роботи над

проектом Закону України “Про державну службу” (нова ре-

дакція); роль вищого корпусу у дотриманні політичної ней-

тральності державних службовців; шляхи інституціоналізації

вищого корпусу державної служби в Україні; можливості й

ризики застосування міжнародного досвіду країн — членів

ОЕСР щодо розвитку вищого корпусу державної служби в

Україні.

Під час зазначеного круглого столу директор Центру адап-

тації державної служби до стандартів Європейського Союзу

при Головному управлінні державної служби України Сергій Ку-

черук презентував брошуру “Новий закон “Про державну служ-

бу”: п’ять запитань із приводу створення дієздатної держави”,

розроблену Головним управління державної служби України

за підтримки спільного українсько-ірландського проекту “Під-

тримка реформи державної служби в Україні”.

Проведені Головдержслужбою заходи із залученням між-

народних партнерів засвідчують, що взятий нами курс на ре-


формування державної служби дасть змогу побудувати сучас-

ну правову державу європейського зразка.

2. Розроблення проектів нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби відповідно до чинного Закону України “Про державну службу”

Одним з основних завдань Головдержслужби є забезпечен-

ня функціонального управління державною службою. Виходячи

з цього, протягом 2009 року проводилася активна робота щодо

підготовки проектів законодавчих та нормативно-правових ак-

тів, проведення правової експертизи актів, розроблення пропо-

зицій, спрямованих на реалізацію державної політики та здій-

снення в Україні реформування державного управління відпо-

відно до покладених на Головдержслужбу завдань.

У 2009 році Головдержслужбою опрацьовано 46 проектів

нормативно-правових актів, з яких розроблено 34 (2007 рік —

54, 2008–60).

Розроблені проекти нормативно-правових актів спря-

мовані на вдосконалення нормативно-правової бази щодо

підготовки та підвищення кваліфікації державних службов-

ців та осіб місцевого самоврядування, удосконалення мате-

ріальної і навчально-методичної бази навчальних закладів,

які здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації, при-

ведення обсягів і змісту підготовки та підвищення кваліфі-

кації працівників державних органів до вимог сьогодення,

формування нового змісту навчання виходячи із сучасної

потреби органів державної влади та органів місцевого са-

моврядування, віднесення посад керівних працівників і спе-

ціалістів центральних органів виконавчої влади та їх тери-

торіальних підрозділів, місцевих органів виконавчої влади

та інших державних органів до відповідних категорій посад

державних службовців тощо.

Зокрема з числа підготовлених у 2009 році проек-

тів нормативно-правових актів розроблено: законів Укра-

їни — 2 (2007 рік — 9, 2008–9) Указів Президента Украї-

ни — 2 (2007 рік — 3, 2008–1), постанов Кабінету Міністрів

України — 22 (2007 рік — 29, 2008–36), розпоряджень Кабіне-

ту Міністрів України — 8 (2007 рік — 12, 2008–14) (див. Діа-грама 2.1).

Діаграма 2.1. Проекти нормативно-правових актів, розроблених у 2007–2009 роках

У звітному році прийнято 24 нормативно-правові акти

(2007 рік — 29, 2008–27) (див. Діаграма 2.2).

Діаграма 2.2. Прийняті у 2007 — 2009 роках нормативно-правові акти

Розроблені нормативно-правові акти, спрямовані на вдо-сконалення діючого законодавства

Серед найважливіших проектів законодавчих актів роз-

роблених та опрацьованих Головдержслужбою відповідно до

вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 № 950, є

проекти законів:

“Про державну службу” (нова редакція) — базовий зако-

нодавчий акт, що регулює правовідносини в галузі державної

служби і ґрунтується на новому, європейському розумінні про-

фесійної державної служби;

“Про внесення змін до ст. 14 Закону України “Про служ-бу в органах місцевого самоврядування” — спрямований на

9

3

9

2

14

60

8

34

12

54

22

36

29

12

0

10

20

30

40

50

60

702009

2008

2007

Всьог

о

Розпо

рядж

еннн

я КМ

У

Поста

нови

КМ

У

Указ

и ПУ

Закон

и

Фото 1.1. Учасники круглого столу 18 грудня 2009 року

3

9

27

24

8

22

29

2

0

10

20

30

2009 рік2008 рік2007 рік


врегулювання питання щодо віднесення посад керівників ви-

конавчих органів міських рад (міст з районним поділом), утво-

рених у районах міст, до відповідних категорій посад в органах

місцевого самоврядування;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прийняття на державну службу та службу в органи місцево-го самоврядування” — стосовно законодавчого врегулювання

питання щодо прийняття на державну службу на посади тре-

тьої — сьомої категорій державних службовців та на службу в

органи місцевого самоврядування випускників вищих навчаль-

них закладів, які здобули вищу освіту за спеціальностями галу-

зі знань “Державне управління”, у ті державні органи та органи

місцевого самоврядування, які направляли зазначених осіб на

навчання за державним замовленням з посад державних служ-

бовців або посадових осіб органів місцевого самоврядування

без конкурсного відбору;

“Про внесення змін до Закону України “Про засади запо-бігання та протидії корупції” — стосовно збереження існуючої

системи професійного навчання державних службовців та по-

садових осіб органів місцевого самоврядування, врегулювання

правовідносин щодо необхідності участі у процесі підвищення

кваліфікації працівників органів державної влади, органів місце-

вого самоврядування, керівників, досвідчених працівників орга-

нів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Крім того, Головдержслужбою України у 2009 році були

розроблені проекти:

Указу Президента України “Про внесення змін до Поло-ження про Національну академію державного управління при Президентові України” щодо визначення Академії науково-

методичним центром, що забезпечує надання методично-

консультативної допомоги викладачам, які проводять підви-

щення кваліфікації державних службовців, посадових осіб

органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад;

постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про Регіональну раду по роботі з кадра-ми” щодо визначення основних завдань, функцій, особливос-

тей організації роботи Регіональної ради;

постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підви-щення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування” щодо забезпечення якісного про-

фесійного навчання державних службовців та посадових осіб

органів місцевого самоврядування;

постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку діяльності груп аналізу політики у системі централь-них органів виконавчої влади” щодо підвищення професійної

спроможності державних службовців керівної ланки з питань

аналізу політики та демократичних процедур ухвалення уря-

дових рішень на основі кращого європейського досвіду, ви-

конання розпорядження Кабінету Міністрів України “Про за-

безпечення діяльності груп аналізу політики у центральних

органах виконавчої влади та Секретаріаті Кабінету Міністрів

України” від 07.02.07 № 32 та п.27 протокольного рішення

від 23.02.09 Української частини комітету з питань співробітни-

цтва між Україною на Європейським Союзом;

постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 11 Положення про Головне управління державної служ-би України” щодо введення до складу колегії членів правління

всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування;

розпорядження Кабінету Міністрів України “Про підписання Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Україні” та проекту Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Україні” щодо проекту “Технічна підтримка реформ держав-

ного сектору в Україні”, який виконується відповідно до Угоди

стосовно технічної підтримки реформ державного сектору в

Україні;

розпорядження Кабінету Міністрів України “Про віднесен-ня посад керівників управлінь, відділів у складі департаментів міських (міст — обласних центрів) рад та їх заступників, заступ-ників керівників відділів у складі управлінь міських (міст — об-ласних центрів) рад до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування” стосовно врегулювання питання

щодо віднесення посад керівників управлінь, відділів у скла-

ді департаментів міських (міст — обласних центрів) рад та їх

заступників, заступників керівників відділів у складі управлінь

міських (міст — обласних центрів) рад до відповідних катего-

рій посад в органах місцевого самоврядування;

розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвер-дження плану заходів щодо посилення впливу науки на вдо-сконалення системи державного управління та державної служби на період до 2012 року” щодо підвищення ефек-

тивності комплексних наукових досліджень у сфері адміні-

стративного менеджменту, проведення адміністративної та

адміністративно-територіальної реформ, реформи державної

служби, унормування та удосконалення системи надання адмі-

ністративних послуг;

розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвер-дження Плану заходів з інформаційно-роз’яснювальної кампанії “Роз’яснення основних норм Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції: правозастосовчі та організаційні аспекти” щодо проведення інформаційно-

роз’яснювальної кампанії для державних службовців та поса-

дових осіб місцевого самоврядування стосовно ефективного

впровадження нового антикорупційного законодавства, яке є

результатом використання Україною світового досвіду протидії

корупції, відображеного у таких міжнародних документах, як

конвенція ООН по боротьбі з корупцією, Кримінальна Конвен-

ція Ради Європи по боротьбі з корупцією, які Україною були

підписані та ратифіковані у 2004 році.

Прийняті нормативно-правові акти, якими врегульовувалися окремі правовідносини в галузі державної служби та її функціонального

управління, зокрема:Закон України від 04.09.09 № 1622-VI “Про внесення змін

до Закону України “Про службу в органах місцевого самовря-дування” щодо врегулювання порядку та умов прийняття При-

сяги посадової особи місцевого самоврядування;постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.09 № 18 “Про

утворення Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади” щодо участі Ради керівників кадрових служб

центральних органів виконавчої влади та регіональних рад з

питань кадрової роботи у визначенні пріоритетів і механізму ін-

ституційного, інформаційного та іншого забезпечення реалізації

єдиної державної політики у сфері державної служби та з питань

кадрової роботи, підвищенні ефективності інструменту держав-

ного впливу на економіку і політичне життя регіону та держави

в цілому, сприянні підготовці та реалізації регіональних програм

та стратегій соціально-економічного розвитку;

розпорядження Кабінету Міністрів України “Про доповне-ння Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання коруп-ції в Україні “На шляху до доброчесності” та державної антико-рупційної політики на період до 2011 року” щодо закріплення

проведення комплексних перевірок дотримання вимог Закону

України “Про державну службу”, “Про засади запобігання та

протидії корупції” та інших нормативно-правових актів з питань

проходження державної служби та запобігання проявам коруп-

ції в органах виконавчої влади;

постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.09 № 58 “Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 19 вересня 2007 р. № 1151” щодо розроблення і впро-

вадження програмного забезпечення для вирішення питання

стосовно ведення комп’ютерного обліку електронних особових

справ державних службовців;


постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.09 № 83 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1999 р. № 1785” щодо подання органами ви-

конавчої влади аналітичної інформації про виконання Закону

України “Про боротьбу з корупцією”;

постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.09 № 129

“Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199 і від 21 лютого 2007 р. № 272” щодо удосконалення порядку проведення конкурсу із зараху-

вання до кадрового резерву на посади державних службовців

першої-третьої категорій, призначення на які здійснюється

Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України

та Кабінетом Міністрів України;


“Про затвердження Положення про Реєстр державних та ад-міністративних послуг” щодо упорядкування системи держав-

ного управління в частині надання державних послуг, уповно-

важення Головдержслужби на формування та ведення Елек-

тронного реєстру державних функцій та послуг, затвердження

положення про нього;

постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.09 № 572 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423” щодо прийняття на дер-

жавну службу без конкурсного відбору випускників вищих на-

вчальних закладів у державні органи, які направляли їх на на-

вчання за державним замовленням;постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.09 № 623

“Про внесення змін до Порядку проведення службового роз-слідування стосовно державних службовців” щодо удоскона-

лення Порядку проведення службового розслідування стосов-

но державних службовців;


“Про доповнення Положення про прийом слухачів до Націо-нальної академії державного управління при Президентові України” щодо встановлення слухачам Національної академії

державного управління при Президентові України стипендії у

розмірі не більше 1,5 максимального посадового окладу про-

відного спеціаліста міністерства для слухачів Національної ака-

демії державного управління при Президентові України та щодо

обов’язкового відпрацювання на посадах в органах державної

влади або в органах місцевого самоврядування не менше п’яти

років аспірантами і докторантами, які після закінчення На-

ціональної академії державного управління при Президентові

України не перейшли на науково-педагогічну чи наукову роботу

у галузі знань “Державне управління”;


“Про внесення змін до Положення про Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація” щодо удосконалення порядку та умов

проведення Конкурсу;


“Про внесення змін до Типового положення про управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастопо-лі” в частині завдань та функцій територіальних органів Голо-

вдержслужби України;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 789

“Про затвердження Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальніс-тю “Державна служба” галузі знань “Державне управління” та працевлаштування випускників” щодо удосконалення умов

прийому на навчання державних службовців та посадових осіб

органів місцевого самоврядування за програмою підготовки

магістрів та їх працевлаштування; створення умов для їх про-

фесійного зростання;постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.09 № 871

“Про внесення зміни до пункту 6 Порядку погодження продо-вження терміну перебування на державній службі” щодо удо-

сконалення порядку погодження продовження терміну перебу-

вання на державній службі особі, яка відповідно до законодав-

ства призначається на посаду Президентом України, Кабінетом

Міністрів України;постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.09 № 1337

“Про затвердження Порядку передачі подарунків, отриманих під час проведення офіційних заходів” щодо врегулювання

питань щодо передачі подарунків, отриманих під час проведен-

ня офіційних заходів особами, уповноваженими на виконання

функцій держави або органів місцевого самоврядування, та

особами, які для цілей Закону “Про засади запобігання та про-

тидії корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на вико-

нання функцій держави або органів місцевого самоврядування

органу державної влади, місцевого самоврядування, організа-

ції або іншій юридичній особі, яку вони представляють;


“Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу держав-ної служби” щодо удосконалення порядку включення до стажу

державної служби часу роботи за кордоном на посадах керів-

них працівників і спеціалістів;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.09

№ 44-р “Про внесення зміни до плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчес-ності” на період до 2010 року” щодо закріплення проведення

комплексних перевірок дотримання вимог Закону України “Про

державну службу”, “Про засади запобігання та протидії коруп-

ції” та інших нормативно-правових актів з питань проходження

державної служби та запобігання проявам корупції в органах

виконавчої влади;


№ 279-р “Про віднесення посад працівників апарату Фонду державного майна України до відповідних категорій посад державних службовців” щодо врегулювання питання відне-

сення посад працівників Фонду державного майна України до

відповідних посад державних службовців;


№ 362-р “Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міні-стрів України від 28 грудня 2000 р. № 530” щодо врегулювання

питання віднесення посад працівників Секретаріату Комітету з

Державних премій України в галузі науки і техніки до відповід-

них посад державних службовців.

Законопроектна робота Головдержслужби України здій-

снюється у тісній співпраці з народними депутатами України,

депутатськими фракціями та комітетами Верховної Ради Укра-

їни через супроводження та представництво законопроектів,

головним розробником яких є Головдержслужба, опрацювання

законопроектів, розроблених народними депутатами України,

та підготовку висновків до них, внесення конструктивних про-

позицій до законопроектів, що сприяло їх подальшому обго-

воренню та розгляду у відповідних комітетах та на пленарних

засіданнях парламенту.

Так, у межах компетенції Головдержслужби протя-

гом 2009 року було здійснено правову експертизу 7 (2007 рік —

6, 2008–7) законопроектів, розробниками яких були народні

депутати України, та надано відповідні висновки. Також керів-

ництвом Головдержслужби України за дорученням Кабінету Мі-

ністрів України здійснювалося супроводження та представни-

цтво інших законопроектів у комітетах та на пленарних засідан-

нях Верховної Ради України, що стосувалися галузі державної

служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Законопроекти, розглянуті у Комітеті з питань державно-го будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, головним розробником яких була Головдержслужба

України:

“Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про служ-бу в органах місцевого самоврядування” (реєстраційний но-

мер 3263) щодо врегулювання питання стосовно віднесення

посад керівників виконавчих органів міських рад (міст з район-

ним поділом), утворених у районах міст, до відповідних катего-


рій посад в органах місцевого самоврядування, який прийнято

за основу у першому читанні та доручено відповідному Комі-

тету доопрацювати цей проект і внести на розгляд Верховної

Ради України у другому читанні. Наразі триває робота щодо до-

опрацювання зазначеного проекту;

“Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на вико-нання функцій держави, органів місцевого самоврядування” (реєстраційний номер 2362) щодо визначення моральних стан-

дартів поведінки, дотримання яких має бути обов’язковою скла-

довою ідеології державної служби, та виконання іншої роботи,

пов’язаної з публічними функціями, а також встановлення ал-

горитмів поведінки особи, уповноваженої на виконання функцій

держави, в ситуації, яка провокує корупційні дії. Проект прийня-

то за основу у першому читанні та доручено Комітету Верховної

Ради України доопрацювати його з урахуванням зауважень і про-

позицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на

розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Опрацювання та погодження проектів актів Кабінету Міністрів України і законопроектів,

головними розробниками яких були міністерства та інші центральні органи державної влади,

а також народні депутати УкраїниУсього за 2009 рік опрацьовано 183 (2007 рік — 164, 2008–

174) проекти нормативно-правових актів, які розроблені іншими

органами, у тому числі проектів законів України — 45, постанов

Верховної Ради України — 1, Указів Президента України — 3,

постанов Кабінету Міністрів України — 78, розпоряджень Ка-

бінету Міністрів України — 51, спільних відомчих нормативних

актів — 5 (див. Діаграма 2.3).

Діаграма 2.3. Погодження нормативно-правових актів у 2007–2009 роках

Серед опрацьованих законопроектів, розробниками яких є

народні депутати України, слід зазначити такі:

“Про внесення змін до статті 37 Закону України “Про дер-жавну службу”, реєстраційний номер 3297 від 15.10.08 щодо

внесення змін до статті 37 Закону України “Про державну служ-

бу” для встановлення посадовим особам-жінкам стаж держав-

ної служби не менше 8 років для одержання пенсії державного

службовця;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, реєстраційний № 3479 від 12.12.08 щодо внесення змін до За-

кону України “Про державну службу” та Закону України “Про

пенсійне забезпечення” для надання права на одержання пенсії

держаних службовців на засадах, визначених статтею 37 Зако-

ну України “Про державну службу”, особам, які працювали в

органах державної влади та вийшли на пенсію до введення в

дію Закону України “Про державну службу”;

“Про тимчасове обмеження максимального розміру пенсії та розміру грошової допомоги, яка виплачується при виході на пенсію”, реєстраційний номер 3431 від 09.12.08 щодо встанов-

лення максимального розміру пенсії, яка виплачується в Укра-

їні, на рівні двадцяти прожиткових мінімумів на одну особу з

розрахунку на місяць, встановлених законом, та максимальний

розмір грошової допомоги, яка виплачується при виході на

пенсію — на рівні ста прожиткових мінімумів на одну особу в

розрахунку на місяць, встановлених законом;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї-ни щодо посилення відповідальності за вчинення корупційних діянь, встановлення обмежень щодо перебування на посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування осіб, засуджених за одержання хабара”, зареєстрований за

№ 3255 від 03.10.08 щодо позбавлення права займати посади в

органах державної влади та їх апараті, органах місцевого само-

врядування строком до трьох років за вчинення корупційних

діянь;

“Про внесення змін до Закону України “Про державну службу”, реєстраційний № 2533 від 23.05.08 щодо застосуван-

ня мовного законодавства у сфері державної служби, імпле-

ментації в Закон України “Про державну службу” конституцій-

ного положення про державність української мови;

“Про внесення змін до деяких Законів України (щодо на-дання статусу державного службовця медичним, педагогіч-ним і науково-педагогічним працівникам”, реєстраційний но-

мер 3155 від 16.09.08 щодо підвищення рівня їх матеріального

забезпечення, покращення умов соціальної захищеності таких

працівників, підвищення престижу цих професій ;

“Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо декларування видатків державних службовців,

реєстраційний номер 4121 від 26.02.09 щодо подання держав-

ними службовцями першої-четвертої категорії щороку до по-

даткових органів за місцем проживання декларації про витра-

ти, в якій зазначаються відомості, що стосуються їх особисто.

Головним напрямом діяльності Головдержслужби

у 2010 році буде подальше вироблення стратегії державної по-

літики у сфері державної служби і розроблення нормативно-

правових актів, проведення консультацій із міністерствами та

іншими заінтересованими сторонами, внесення пропонованого

варіанту проекту на розгляд Уряду України, адаптація його до

законодавства ЄС, здійснення заходів, спрямованих на подаль-

ше покращення правової роботи Головдержслужби та її тери-

торіальних органів, забезпечення прав державних службовців,

удосконалення законодавства про державну службу, необхід-

ного для виконання Закону України “Про державну службу”

(нова редакція), та службу в органах місцевого самоврядуван-

ня.

З набранням чинності Закону України “Про засади запобі-

гання та протидії корупції” проводитиметься відповідна робота,

що полягатиме у розробці та погодженні нормативно-правових

актів, передбачених цим Законом.

174183

164

0

195

2009 рік2008 рік2007 рік


3. Здійснення заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості в роботі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

У 2009 році Головдержслужба вела активну роботу щодо

забезпечення доброчесної поведінки державних службовців,

пов’язану, зокрема, із забезпеченням прийняття проекту За-

кону України “Про конфлікт інтересів на державній службі та

службі в органах місцевого самоврядування” та проекту Зако-

ну України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на

виконання функцій держави, органів місцевого самоврядуван-

ня”.

Так, 3 лютого 2009 року на Урядовому комітеті з питань

правової політики, оборони та правоохоронної діяльності при-

йнято рішення (протокол № 2) щодо схвалення основних по-

ложень проекту Закону України “Про конфлікт інтересів на дер-

жавній службі та службі в органах місцевого самоврядування”

і дано доручення Головдержслужбі врахувати їх при підготовці

законопроекту “Про доброчесну поведінку осіб, уповноваже-

них на виконання функцій держави, місцевого самоврядуван-

ня” (реєстр. № 2362) до другого читання.

Законопроектом “Про конфлікт інтересів на державній

службі та службі в органах місцевого самоврядування” пропо-

нувалося на законодавчому рівні закріпити поняття конфлікту

інтересів, загальні правила запобігання і врегулювання кон-

флікту інтересів у діяльності державних службовців та поса-

дових осіб місцевого самоврядування, а також засади відпо-

відальності за порушення цих правил.

Також законопроектом було передбачено норми, що вста-

новлюють: відповідні критерії і стандарти поведінки, які заохо-

чують доброчесність; ефективні процедури виявлення ризиків

для добропорядності представників влади, які зокрема забез-

печують чіткий опис обставин і відносин, котрі можуть спри-

чинити конфлікт інтересів; адекватні механізми зовнішньої та

внутрішньої підзвітності, зокрема яким чином здійснюється

громадський контроль і яка інституційна система забезпечува-

тиме проведення політики врегулювання конфлікту інтересів;

механізми управління конфліктними ситуаціями; відповідні

санкції для забезпечення персональної відповідальності уря-

довців.

У свою чергу проект Закону України “Про доброчесну по-

ведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави,

органів місцевого самоврядування” 20 березня 2009 року від-

хилено Верховною Радою України.

Основне зауваження до проекту Закону було висловлено

народними депутатами України на пленарному засіданні Верхо-

вної Ради України від 20 березня 2009 року щодо необхідності

звуження кола суб’єктів доброчесної поведінки.

26 березня 2009 року Головдержслужбою разом з Радою

Європи було організовано круглий стіл з обговорення про-

екту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповно-

важених на виконання функцій держави, органів місцевого

самоврядування”, за результатами якого прийнято рішення до-

опрацювати законопроект з урахуванням норм проекту Закону

України “Про конфлікт інтересів на державній службі та службі

в органах місцевого самоврядування” та затверджено рекомен-

дації щодо необхідності зосередження на ключових проблемах,

які необхідно врегулювати законодавчо:

• встановлення загальних вимог до поведінки осіб, упо-

вноважених на виконання функцій держави та органів

місцевого самоврядування, а також прирівняних до них

осіб, якими вони мають керуватися під час виконання

своїх службових обов’язків;

• визначення механізму оцінювання громадськістю до-

брочесності, неупередженості та ефективності їх діяль-

ності;

• встановлення критеріїв та стандартів поведінки держав-

ного службовця у разі виникнення конфлікту інтересів;

• законодавче закріплення ефективних процедур вияв-

лення ризиків виникнення конфлікту інтересів;

• визначення адекватних механізмів зовнішньої та вну-

трішньої підзвітності державних службовців та інших

осіб, що займають посади в органах державної влади

та органах місцевого самоврядування;

• формування дієвого механізму управління конфліктни-

ми ситуаціями;

• визначення санкцій для забезпечення персональної від-

повідальності урядовців.

Доповіді та виступи учасників круглого столу підтвердили,

що прийняття представленого законопроекту є важливим по-

літичним кроком. Цей законопроект покликаний служити як

внутрішнім інтересам суспільства і держави, так і зовнішньо-

політичним цілям української нації, спрямованим на інтеграцію

з Європейським Союзом.

Іноземні учасники заходу також наголосили на тому, що

Україна має обрати власний спосіб боротьби з корупцією.

14 травня 2009 року за законодавчою ініціативою народних

депутатів України (Джига М.В., Буджерак О.О., Калєтнік І.Г., Но-

віков О.В.) до Верховної Ради України внесено проект Закону

України “Про правила професійної етики на публічній службі

та запобігання конфлікту інтересів” (реєстр. № 4420–1) та “Про

заходи державного фінансового контролю публічної служби”

(реєстр. № 4472).

29 квітня 2009 року за законодавчою ініціативою народних

депутатів України (Кириленко І.Г., Ляшка О.В., Зварич Р.М., Мі-

ІІ. ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ КОРУПЦІЇ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ТА СЛУЖБІ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОЗОРІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


рошниченко Ю.Р. і Боднар О.Б.) у Верховній Раді України за-

реєстровано законопроект “Про конфлікт інтересів у діяльнос-

ті публічних службовців” (реєстр. № 4420), до якого увійшли

основні положення проекту Закону України “Про доброчесну

поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави,

органів місцевого самоврядування”, доопрацьованого за ре-

зультатами проведення круглого столу.

3 червня 2009 року Комітетом Верховної Ради України з

питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією під

головуванням І. Калєтніка було організовано слухання на тему

“Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному

секторі”, у яких взяв участь Начальник Головного управління

державної служби України Т. Мотренко. На слуханнях було роз-

глянуто зазначені законопроекти.

За результатами слухань прийнято рішення запропонувати

Кабінету Міністрів України, компетентним органам державної

влади і об’єднанням громадян висловити власні позиції щодо

названих законопроектів.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України Голо-

вдержслужбою надано пропозиції та зауваження до зазначених

законопроектів Міністерству юстиції України.

Розроблення нормативних актів, необхідних для впровадження нового антикорупційного

законодавства, яке вводиться в дію з 1 січня 2011 рокуУ 2009 році Головдержслужба продовжила роботу щодо

удосконалення нормативно-правової бази з питань державної

служби, запобігання проявам корупції серед державних служ-

бовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Головдержслужба розробила такі проекти антикорупційних

законів:

• “Про внесення змін до Закону України “Про засади за-

побігання та протидії корупції”;

• “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на ви-

конання функцій держави, органів місцевого самовря-

дування”;

• “Про внесення змін до Закону України “Про службу в

органах місцевого самоврядування” (проект прийнято

Верховною Радою України 4 вересня 2009 р.).

Крім того, Головдержслужба розробила такі проекти поста-

нов Кабінету Міністрів України:

• “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів

України від 27 вересня 1999 р. № 1785” (схвалено Уря-

дом 11.02.09 № 83);

• “Про утворення Координаційного комітету з питань за-

побігання та протидії корупції при Кабінеті Міністрів

України”. Проект перебуває на опрацюванні в апараті

Урядового уповноваженого з питань антикорупційної

політики;

• “Про внесення змін до Порядку проведення службо-

вого розслідування стосовно державних службовців”,

метою якого є удосконалення процедури проведення

службового розслідування стосовно державних служ-

бовців (схвалено Урядом 24.06.09 № 623).

Головдержслужба розробила ряд проектів концепцій

нормативно-правових актів. Це стосується закріплення у нор-

мативному акті Кабінету Міністрів України проведення комп-

лексних перевірок стану дотримання вимог Законів України

“Про державну службу”, “Про засади запобігання та протидії

корупції” та інших нормативно-правових актів з питань прохо-

дження державної служби та запобігання проявам корупції в

державних органах, а також порядку проведення спеціальної

перевірки осіб, які претендують на зайняття посад державних

службовців.

Пряма телефонна лінія “Суспільство проти корупції”

На виконання пункту 29 Плану заходів щодо реалізації

Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчес-

ності” на період до 2010 року, затвердженого розпорядженням

Кабінету Міністрів України від 15.08.07 № 657-р (із змінами), та

доручення Прем’єр-міністра України від 06.03.09 № 10310/1/1–

09 у Клубі Кабінету Міністрів України запроваджено проведення

щокварталу у другий четвер першого місяця прямих телефон-

них ліній на тему “Суспільство проти корупції” за участю ке-

рівників державних органів (Головдержслужба, МВС, Мін’юст,

Мінрегіонбуд, СБУ, ДПА).

Відповідно до графіка, затвердженого розпорядженням

Кабінету Міністрів України від 21.01.09 № 44-р “Про внесення

зміни до плану заходів щодо реалізації Концепції подолан-

ня корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період

до 2010 року”, у 2009 році проведено 3 такі телефонні лінії (у 2007 та 2008 роках по 2), під час проведення яких громадя-

нами було поставлено 70 запитань (у 2007–88, у 2008–47).

Пряма телефонна лінія дає можливість громадянам отри-

мати інформацію щодо:

порядку подання декларацій про доходи і видатки дер-

жавних службовців, посадових осіб органів місцевого

самоврядування;

форм і методів здійснення контролю за діяльністю

посадових осіб органів державної влади стосовно ви-

конання Законів України “Про державну службу”, “Про

боротьбу з корупцією” та інших нормативно-правових

актів з питань державної служби та боротьби з корупці-

єю;

вдосконалення антикорупційного законодавства з ура-

хуванням міжнародного досвіду, а також інших питань

антикорупційного спрямування.

При цьому громадяни дають оцінку і вносять пропозиції

щодо поліпшення роботи правоохоронних органів та органів

виконавчої влади.

Запровадження на офіційних веб-сайтах державних органів рубрики

“Запобігання проявам корупції”

Згідно з пунктом 35 Плану заходів щодо реалізації Концеп-

ції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на

період до 2010 року, затвердженого розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 15.08.07 № 657-р, з метою посилення ві-

домчого контролю за додержанням принципів прозорості та

відкритості діяльності органів виконавчої влади в усіх органах

виконавчої влади на офіційних веб-сайтах запроваджено ру-

брики “Запобігання проявам корупції”.

У зазначених рубриках розміщується інформація про стан

дотримання органами виконавчої влади вимог Закону України

“Про боротьбу з корупцією”, інших нормативно-правових актів

з питань державної служби та запобігання проявам корупції, ін-

формація щодо розгляду пропозицій і звернень, які надходять

до Кабінету Міністрів України через мережу Інтернет та “гаря-

чу лінію”, виконання Плану заходів щодо реалізації положень

Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до добро-

чесності” на період до 2010 року, нормативно-правових актів з

питань протидії корупції, гіперссилки на рубрику “Запобігання

проявам корупції” Головдержслужби та інші матеріали стосов-

но організації роботи щодо запобігання проявам корупції.

Заслуговує на увагу інформація, що розміщується окреми-

ми органами виконавчої влади у рубриці “Запобігання проявам

корупції”.

Так, на офіційному веб-сайті Міністерства економіки

України, інтегрованому до Урядового веб-порталу, у рубриці

“Запобігання проявам корупції” передбачено дві підрубрики:

“Нормативно-правова та методична база з питань запобігання


проявам корупції” та “Плани заходів щодо запобігання і проти-

дії корупції та інформації про їх виконання”.

Рубрика “Запобігання проявам корупції” у Державній су-довій адміністрації України містить інформацію про стан до-

тримання у ДСА України вимог Закону України “Про боротьбу

з корупцією”, зокрема наказ ДСА України щодо активізації ро-

боти з питань запобігання проявам корупції в органах судової

адміністрації, перелік посад державних службовців централь-

ного апарату, які працюють у сферах, де існує великий ризик

прояву корупції, та інші інформаційні матеріали. Зміст напо-

внення рубрики обговорюється на апаратних нарадах Голови

ДСА України.

З метою забезпечення адміністрування та розміщення і по-

стійного оновлення інформації на власних веб-сайтах у мережі

Інтернет вживаються заходи щодо забезпечення відкритості і

прозорості в роботі загальних місцевих судів та територіальних

управлінь шляхом розміщення інформаційних матеріалів на

веб-сайтах судів.

На веб-сайті Державної податкової адміністрації України у

розділі “Новини” банера “Запобігання проявам корупції” роз-

міщено майже 50 інформаційних повідомлень про результати

боротьби з корупцією в органах державної податкової служби.

З 11 лютого 2009 року на веб-сайті ДПА функціонує форум

“Методи цивілізованого тиску громадськості на владу з метою

захисту прав платників податків в умовах фінансової кризи”, де

громадяни можуть розмістити пропозиції з цього питання.

Невід’ємною складовою частиною діяльності обласних дер-

жавних адміністрацій є забезпечення відкритості та прозорості

своєї роботи. Так, у Кіровоградській обласній державній адмі-ністрації здійснено оновлення дизайну головної сторінки веб-

сайту, забезпечується інформаційне наповнення його тематич-

них веб-сторінок, працює інтернет-приймальня, діє 15 інфор-

маційних розділів. Веб-сайт облдержадміністрації включено до

Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади. 18 структурних

підрозділів обласної державної адміністрації створили власні

веб-сайти, які інтегровано до веб-сайту обласної державної ад-

міністрації за тематичними напрямами “Економіка та фінанси”,

“Соціально-гуманітарна сфера”, “Будівництво та архітектура”,

“Агропромисловий комплекс” та “Оперативно”.

У Пенсійному фонді України з 2008 року функціонує

Контакт-центр, нова інформаційна служба, основним завдан-

ням якої є надання відповідей громадянам з питань, що входять

до компетенції Фонду. Протягом 2009 року до Контакт-центру

надійшло понад 125 тис. дзвінків.

Протягом звітного періоду на виконання актів Президента

України, Кабінету Міністрів України місцеві органи виконав-

чої влади вживали заходів щодо забезпечення відкритості та

прозорості своєї роботи. Зазначену діяльність визначено як

невід’ємну складову частину всієї роботи обласних державних

адміністрацій.

Питання щодо запобігання проявам корупції висвітлювали-

ся під час проведення прес-конференцій, брифінгів, круглих

столів із запрошенням представників засобів масової інфор-

мації, фахівців правоохоронних органів, суддів, представників

прокуратури та громадських організацій.

На офіційному веб-сайті Головдержслужби рубрику “Запо-

бігання проявам корупції” запроваджено у 2004 році.

У зазначеній рубриці розміщується інформація про стан

дотримання державними органами вимог Закону України “Про

боротьбу з корупцією”, про результати комплексних перевірок

дотримання вимог Законів України “Про державну службу”, “Про

боротьбу з корупцією”, інших нормативно-правових актів з пи-

тань державної служби та запобігання проявам корупції, інфор-

мація щодо розгляду пропозицій і звернень, які надходять до Ка-

бінету Міністрів України через мережу Інтернет та “гарячу лінію”,

орієнтовний перелік посад державних службовців, які працюють

у сферах, де існує високий ризик прояву корупції, методичні ре-

комендації з питань запобігання та протидії корупції тощо.

4. Здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією у державних органах

Відповідно до завдань, визначених Положенням про Голо-

вдержслужбу України, актами Президента України та Кабінету

Міністрів України, Головне управління державної служби Украї-

ни здійснює контрольно-інспекційну діяльність.

Зокрема, Головдержслужба України узагальнює звіти цен-

тральних та місцевих органів виконавчої влади про виконання

вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”. Органами

виконавчої влади здійснюються певні заходи щодо запобіган-

ня проявам корупції, проте, як свідчить статистичний звіт про

виконання Закону України “Про боротьбу з корупцією” за фор-

мою № 1–КОР, їх ефективність недостатня (див. Таблиця 4.1).Так, протягом 2009 року до суду направлено 5389 протоко-

лів про корупційні діяння (за 2007 рік — 5995, 2008–6224), з них

стосовно державних службовців — 1191 (за 2007 рік — 3134,

2008–3199), у тому числі І — ІІ категорій посад — 33 (за 2007

рік — 12, 2008 – 15), ІІІ — ІV категорій — 200 (за 2007 рік — 1258,

2008–1358), V — VІІ категорій — 958 (за 2007 рік — 1864, 2008–

1826), посадових осіб органів місцевого самоврядування — 2963

(за 2007 рік — 1927, 2008– 2173) (див. Діаграма 4.1).У 2009 році кількість протоколів, за якими судом прийнято рі-

шення, досягла 5022 (за 2007 рік — 5490, 2008–5732), з них сто-

совно державних службовців — 1068 (за 2007 рік — 2875, 2008–

2930), у тому числі І — ІІ категорій — 18 (за 2007 рік — 10,

2008 – 7), ІІІ — ІV категорій — 181 (за 2007 рік — 1145, 2008–

1252), V — VІІ категорій — 869 (за 2007 рік — 1720, 2008–1671) та посадових осіб місцевого самоврядування — 2807 (за 2007 рік —

1814, 2008–2055) (див. Діаграма 4.2).За рішенням суду порушено дві кримінальні справи

(за 2007 рік — 18, 2008–7), з них одна стосовно державного

службовця V — VII категорій (за 2007 рік –8 осіб V — VII катего-

рій, 2008– 4 особи V — VII категорій), стосовно посадових осіб

місцевого самоврядування справи не порушувалися (за

2007 рік — 5, 2008–3) (див.Діаграма 4.3).Усього за 2009 рік притягнуто до адміністративної відпові-

дальності (оштрафовано) 4011 службових осіб (за 2007 рік —

4551, 2008–4745), з них державних службовців — 713, або 17,7 %

(за 2007 рік — 2348 (51,6 %), 2008–2419 (51 %), та посадових осіб місцевого самоврядування — 2430, або 60 %, (за 2007 рік —

1549, (34,0 %), 2008–1785 (37,6 %)) (див. Діаграма 4.4).Кількість службових осіб, стосовно яких за рішенням суду

закрито адміністративні справи, у 2009 році становила 951 осо-

бу (за 2007 рік — 874, 2008–923), з них державних службов-

ців — 347 (за 2007 рік — 476, 2008–462) та посадових осіб міс-

цевого самоврядування — 334 (за 2007 рік — 248, 2008–251)

(див. Діаграма 4.5).

Діаграма 4.1. Кількість протоколів, направлених до суду (2007–2009 роки)

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

4000

4500

Посадові особи місцевого самоврядування

V-VII категорії посад

III-IV категорії посад

I-II категорії посад

2009 рік2008 рік2007 рік

12 15 33

1258 1358

200

1864 1826

958

19272173

2963


Таблиця 4.1. Стан виконання вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”(за даними статистичної звітності, форма № 1 — КОР)

Категорія осіб

Кількістьпротоколів,

направленихдо суду

(2007/2008/2009)

Кількістьпротоколів,

за якими судомприйняторішення

(2007/2008/2009)

Прийняті судом рішення, у тому числі:

оштрафовано(2007/2008/2009)

зі звільненнямз посади

(2007/ 2008/2009)

порушенокримінальні

справи(2007/2008/2009)

закрито адміністра-тивні справи

(2007/2008/2009)

Усього 5995/6224/5389 5490/5732/5022 4551/4745/4011 -/- 13/7/2 874/923/951

З них:

Державні службовці

I — IIкатегорій 12/15/33 10/7/18 3/3/3 -/- 0/0/0 6/4/15

III– IVкатегорій 1258/1358/200 1145/1252/181 939/1072/88 -/- 0/0/0 183/159/90

V — VIIкатегорій 1864/1826/958 1720/1671/869 1406/1344/622 -/- 8/4/1 287/299/242

Разом 3134/3199/1191 2875/2930/1068 2348/2419/713 -/- 8/4/1 476/462/347

Посадові особимісцевогосамоврядування

1927/2173/2963 1814/2055/2807 1549/1785/2430 -/- 5/3/0 248/251/334

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

4000

4500



ІІІ-IV категорії посад

І-ІІ категорії посад

2009 рік2008 рік2007 рік

10 7 18

1145 1252

181

1720 1671

869

18142055

2807





ррр





ррр





ррр

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

2009 рік2008 рік2007 рік

0

8

4

1

0

3

55

0 0 00

0

500

1000

1500

2000

2500

2009 рік2008 рік2007 рік

3 3 3

9391072

88

1406 1344

622

15491785

2430

0

50

100

150

200

250

300

350

2009 рік2008 рік2007 рік

6 4 15

183159

90

287 299

242248 251

334

Діаграма 4.2. Кількість протоколів, за якими судом прийнято рішення (2007–2009 роки)

Діаграма 4.3. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, проти яких

порушено кримінальні справи за рішенням суду (2007–2009 роки)

Діаграма 4.4. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування,

оштрафованих за рішенням суду (2007–2009 роки)

Діаграма 4.5. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, стосовно яких за рішенням

суду закрито адміністративні справи (2007–2009 роки)


Найбільша частка державних службовців, притягнутих до

адміністративної відповідальності, від загальної чисельності

державних службовців у регіоні становила у Тернопільській області (0,65 %), м. Севастополь (0,56 %), Одеській (0,38 %), Івано-Франківській (0,37 %), Рівненській та Київській (0,34 %), Житомирській (0,33 %), Дніпропетровській та Луганській (0,32 %) областях, найменша — у Миколаївській (0,12 %), Во-линській (0,06 %) областях та м. Київ (0,09 %).

У цілому по Україні за 2009 рік частка державних службовців,

притягнутих до адміністративної відповідальності, від їх загаль-

ної чисельності, становила 0,26 % (за 2007 рік — 0,92 %, 2008–

0,91 %) (див. Діаграма 4.6).

Діаграма 4.6. Частка державних службовців, притягнутих до адміністративної відповідальності, від їх загальної

чисельності (2007–2009 роки)

Декларування доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави

Відповідно до статті 13 Закону України “Про державну

службу”, статті 6 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та

постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 № 641 “Про

застосування статті 13 Закону України “Про державну служ-

бу” Головдержслужбою України узагальнено надану органа-

ми державної влади інформацію щодо забезпечення подання

державними службовцями та іншими особами, уповноважени-

ми на виконання функцій держави, відомостей про доходи та

зобов’язання фінансового характеру, в тому числі і за кордо-

ном, за 2008 рік.

За даними органів державної влади, що надійшли до Го-

ловдержслужби України, декларації про доходи, зобов’язання

фінансового характеру та майновий стан за 2008 рік пода-

ли 367016 державних службовців та атестованих працівників

ДПА і Держмитслужби України. Станом на 15.04.09 не подали де-

кларації 765 осіб або 0,21 % (у 2007 році — 263 або 0,08 %).

Серед осіб, які не подали декларації, 30 осіб (3,9 % від за-

гальної кількості) перебували у відпустці у зв’язку з вагітністю та

пологами, 610 осіб (80%) перебували у відпустці по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку, 86 осіб (11 %) тим-

часово непрацездатні, 8 осіб ( 1 %) перебували за межами Укра-

їни, 18 осіб (2,3 %) перебували під вартою, 13 осіб ( 1,7 %) —

з інших причин. Зокрема, у Міністерстві юстиції — 64 особи,

Міністерстві оборони — 21 особа, Міністерстві економіки та

Міністерстві внутрішніх справ — по 18 осіб, Міністерстві охо-

рони навколишнього природного середовища — 17 осіб, Мі-

ністерстві палива та енергетики — 10 осіб, Секретаріаті Кабі-

нету Міністрів України — 8 осіб, Міністерстві України у справах

сім’ї, молоді та спорту — 7 осіб, Міністерстві праці та соціаль-

ної політики — 5 осіб, Міністерстві регіонального розвитку та

будівництва та Міністерстві культури і туризму — по 2 особи,

Міністерстві освіти і науки — 1 особа, Державній податковій

адміністрації — 265 осіб, Державному казначействі — 39 осіб,

Державному комітеті України із земельних ресурсів та Дер-

жавній митній службі — по 26 осіб, Державній судовій адміні-

страції — 19 осіб, Донецькій облдерж адміністрації — 30 осіб,

Івано-Франківській облдержадміністрації — 15 осіб, Харків-

ській та Черкаській облдержадміністраціях — по 8 осіб, Вищо-

му господарському суді України — 33 особи.

Без поважних причин не подали декларації 2 особи, зокре-

ма, головний спеціаліст відділу державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у Харківській області Шинкарен-

ко Ю.В., якому припинено державну службу на підставі пунк-

ту 7 частини 1 статті 30 Закону України “Про державну службу”,

та заступник голови Старобешівської райдержадміністрації До-

нецької області Кир’язієв С.В., якого розпорядженням голо-

ви райдержадміністрації звільнено на підставі пункту 1 стат-

ті 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням посади.

У порівнянні з попереднім роком кількість державних служ-

бовців та атестованих працівників ДПА і Держмитслужби, які

не подали декларації, збільшилась майже у 3 рази (з 263 осіб

у 2007 році до 765 осіб у 2008).

Збільшення обумовлено тим, що 27.12.08 Кабінетом Міні-

стрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів

України від 11.08.95 № 641 “Про застосування статті 13 Закону

України “Про державну службу”, якими передбачено, що дер-

жавні службовці, які не мали можливості подати до 15 квітня

декларації про доходи через перебування у відпустці у зв’язку

з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку, через тимчасову непрацездатність, пере-

бування за межами України, під вартою, подають декларації за

звітний рік до 31 грудня.

Листом від 17.06.09 № 4121/71–09 Головдержслужба

звернулась до Кабінету Міністрів України з пропозиціями до-

ручити керівникам державних установ забезпечити безумовне

виконання державними службовцями та особами, уповнова-

женими на виконання функцій держави, вимог статті 13 Зако-

ну України “Про державну службу” та статті 6 Закону України

“Про боротьбу з корупцією”; вжити заходів щодо припинення

державної служби відповідно до пункту 7 статті 30 Закону

України “Про державну службу” до державних службовців,

які без поважних причин порушують вимоги статті 13 Закону

України “Про державну службу”; щорічно, у термін до 15 трав-

ня, надавати інформацію Головдержслужбі України щодо до-

тримання державними службовцями вимог фінансового ха-

рактеру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України

від 11.08.95 № 641 “Про застосування статті 13 Закону Укра-

їни “Про державну службу”. Вказані пропозиції Кабінетом

Міністрів України підтримано та надано відповідне доручення

від 01.07.09 № 33441/1/1–09.

Перевірки органів виконавчої влади — один із шляхів удосконалення їх роботи

Відповідно до покладених завдань за дорученнями Кабіне-

ту Міністрів України, зверненнями народних депутатів України

та громадян Головдержслужбою України проводяться перевір-

ки стану дотримання вимог законодавства з питань державної

служби та боротьби з корупцією в державних органах.

У 2009 році проведено 319 перевірок стану дотримання ви-

мог законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з

корупцією” та інших актів законодавства з питань державної

служби (з яких 302 — територіальними органами, 17 — цен-

тральним апаратом Головдержслужби, проти 153 перевірок

у 2007 році (з яких 91 — територіальними органами, 62 — цен-

тральним апаратом) та 198 перевірок у 2008 році (з яких 171 —

територіальними органами, 27 — центральним апаратом Голо-

вдержслужби).

В установах, де проводились перевірки, здійснюються за-

ходи щодо усунення виявлених недоліків та порушень.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України

від 13.01.99 № 35-р щодо здійснення контролю за станом облі-

ку, зберігання та використання бланків дипломатичних та служ-

0,0

0,2

0,4

0,6

0,8

1,0

2009 рік2008 рік2007 рік

0,92 0,91

0,26


бових паспортів України, зберігання оформлених паспортів та з

метою перевірки вжитих заходів щодо усунення недоліків, ви-

явлених попередньою перевіркою, Головдержслужбою спільно

з Секретаріатом Кабінету Міністрів України, МВС, СБУ, ДПА та

Мін’юстом у січні 2009 року здійснено перевірку зазначених

питань у Міністерстві закордонних справ України.

На виконання пункту 13 Комплексної програми профілак-

тики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої по-

становою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1767, та

з метою здійснення моніторингу дотримання законодавства

центральними та місцевими органами виконавчої влади, ор-

ганами місцевого самоврядування про державну службу та

боротьбу з корупцією, стану організаційно-кадрової роботи,

Головдержслужбою спільно з СБУ, МВС, ДПА, Державним

департаментом України з питань виконання покарань та Ген-

прокуратурою в 2009 році проведено 5 комплексних перевірок

(у Державному комітеті України із земельних ресурсів, Мініс-

терстві вугільної промисловості України, Міністерстві палива та

енергетики України, Міністерстві промислової політики Укра-

їни та Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту

(в 2007 році — 6 комплексних та 3 контрольні, 2008 — 5 комп-

лексних та 4 контрольні перевірки).

Комплексні перевірки супроводжувались наданням

методично-консультативної допомоги по широкому колу пи-

тань, які стосувалися організації роботи державних органів

(плани роботи, контроль, документообіг тощо) та виконання

законодавства про державну службу (прийняття на держав-

ну службу, ведення особових справ, преміювання, атестація

тощо), запобігання проявам корупції.

Аналіз результатів проведених комплексних перевірок за-

свідчив, що найбільша кількість виявлених недоліків та пору-

шень допущено при:

формуванні планів роботи;

здійсненні контролю за виконанням планів роботи;

формування складу Колегії та розроблені положення

про неї;

організації підготовки, проведення та оформлення ре-

зультатів засідань Колегії;

організації здійснення контролю за виконанням рішень

Колегії;

організації підготовки, проведення та оформлення ре-

зультатів проведення апаратних нарад;

організації здійснення контролю за виконанням дору-

чень, напрацьованих на апаратних нарадах;

організації документообігу та здійснення контролю за

виконанням законів України, актів та доручень Прези-

дента України, Кабінету Міністрів України, запитів та

звернень народних депутатів України, звернень грома-

дян та власних рішень;

прийнятті на державну службу;

присвоєнні рангів державних службовців;

заповненні трудових книжок;

формуванні кадрового резерву для державної служби.

З метою запровадження єдиних підходів з організації ро-

боти щодо запобігання проявам корупції в органах виконавчої

влади Кабінетом Міністрів України дано доручення органам

виконавчої влади визначити відповідальних за координацію,

організацію та виконання роботи з питань запобігання коруп-

ційним проявам — заступника керівника органу виконавчої

влади, керівника структурного підрозділу та спеціаліста відпо-

відно і відобразити відповідні функції та обов’язки у розподілі

обов’язків між керівником органу виконавчої влади та його за-

ступниками, положенні про визначений структурний підрозділ

та посадовій інструкції спеціаліста.

Проведення службових розслідуваньСлужбові розслідування стосовно державних службовців

проводяться з метою виявлення причин та умов, що сприяли

вчиненню ними правопорушень, у тому числі — корупційних.

Порядок проведення службових розслідувань стосовно

державних службовців (далі — Порядок), затверджений

постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 950,

упродовж 2009 року значно удосконалений завдяки суттє-

вим уточненням, які були внесені постановою Кабінету Міні-

стрів України від 24.06.09 № 623. Зокрема, ним було більш

чітко виписано права комісії з проведення службового роз-

слідування та державного службовця, стосовно якого воно

проводиться, порядок ознайомлення з актом за його резуль-

татами тощо.

На виконання доручень вищих посадових осіб України, Першо-

го віце-прем’єр-міністра України та Начальника Головдержслужби

України відповідно до Порядку Головдержслужбою у 2009 році

проведено 29 службових розслідувань (2008 рік — 20, 2007–

30), з них: за дорученням Прем’єр-міністра України, Першого

віце-прем’єр-міністра України — 28 (2008 рік — 18, 2007–25),

за рішенням Начальника Головдержслужби України на звер-

нення державних службовців з метою зняття безпідставних, на

їх думку, звинувачень або підозри — 1 службове розслідування

(2008 рік — 2, 2007–5).

Порівняльний аналіз кількості проведених службових

розслідувань протягом трьох останніх років свідчить, що

у 2009 році порівняно з попередніми двома роками збільши-

лася кількість службових розслідувань за дорученням вищих

посадових осіб, однак зменшилася кількість службових роз-

слідувань за зверненнями державних службовців щодо зняття

безпідставних, на їх думку, звинувачень або підозри (див. Діа-грама 4.7).

Діаграма 4.7. Кількість проведених Головдержслужбою у 2007–2009 роках службових розслідувань

Для участі у проведенні службових розслідувань крім пра-

цівників Головдержслужби були залучені представники інших

органів виконавчої влади, у тому числі правоохоронних ор-

ганів.

Приклади результатів проведення службових розслідувань

Приклад 1. На виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України Головдержслужбою проведено службове розслідування стосовно голови райдержадміні-страції щодо порушення законодавства про державну службу. Зокрема головою райдержадміністрації не дотримано вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну службу” та п. 1 ст. 2 Закону України “Про місце-ві державні адміністрації” в частині додержання Конституції

2 1

2825

5

18

0

40 за рішенням Начальника Головдержслужби до звернень державних службовців

за дорученням Прем’єр�міністра України або Першого віце�прем’єр�міністра України

2009 рік2008 рік2007 рік


України та інших нормативно-правових актів України, тим са-мим порушено Присягу державного службовця (ст. 17 Закону України “Про державну службу”).

За результатами проведення службового розслідування розпорядженням Президента України голову райдержадміні-страції звільнено із займаної посади.

Приклад 2. На виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України Головдержслужбою проведено службове розслідування стосовно голови облдержадміністрації щодо законності перебування на державній службі посадових осіб районних державних адміністрацій після закінчення термінів їх перебування на державній службі.

За результатами проведення службового розслідування розпорядженням Кабінету Міністрів України голову облдерж-адміністрації притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, проведення Головдержслужбою службових

розслідувань дає можливість з’ясувати обставини порушен-

ня державними службовцями вимог чинного законодавства,

пов’язаних з проходженням державної служби, та мотиви про-

типравної поведінки, які призвели до негативних наслідків, або

створювали загрозу для їх спричинення, а також об’єктивно

з’ясувати ступінь відповідальності державного службовця та є

підставою для прийняття відповідних кадрових рішень.

Із уведенням у дію Закону України “Про засади запобіган-

ня та протидії корупції” значно розшириться коло осіб, на яких

поширюються обмеження, визначені антикорупційним зако-

нодавством, а також — відповідно і коло осіб, стосовно яких

може проводитись службове розслідування. У зв’язку з цим іс-

нує проблема неготовності державних органів до правильного

застосування інструменту службового розслідування у нових

умовах. Перед Головдержслужбою, як носієм інституційної

пам’яті та суттєвого досвіду у проведенні відповідної роботи,

із більш широким впровадженням цього інструменту постає

завдання стосовно підготовки методичних рекомендацій щодо

застосування порядку проведення службових розслідувань

стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держа-

ви, органів місцевого самоврядування, з метою недопущення

помилок при застосуванні норм нового антикорупційного за-

конодавста.

Проведення обов’язкових спеціальних перевірок

З метою недопущення вступу на державну службу осіб,

які відповідно до чинного законодавства не можуть бути при-

значені на посади державних службовців, Головдержслужбою

в установленому порядку проводяться спеціальні перевірки

відомостей щодо кандидатів на зайняття посад державних

службовців, призначення або погодження призначення на які

здійснює Президент України за поданням Кабінету Міністрів

України або Кабінет Міністрів України.

На виконання доручень Глави Секретаріату Президента

України та Міністра Кабінету Міністрів України відповідно до

Указу Президента України від 19.11.01 № 1098 “Про обов’язкову

спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на за-

йняття посад державних службовців” та постанови Кабінету

Міністрів України від 15.11.06 № 1624 “Про затвердження По-

рядку проведення спеціальної перевірки відомостей, що пода-

ються кандидатами на зайняття посад державних службовців”

Головдержслужбою проводиться відповідна робота за участю

Державної податкової адміністрації України, Міністерства вну-

трішніх справ України, Служби безпеки України та Міністерства

освіти і науки України.

У 2009 році Головдержслужбою проведено 207 спеціаль-

них перевірок відомостей (2008 р. — 252, 2007–277), поданих

кандидатами на зайняття посад державних службовців (див. Діаграма 4.8).

Діаграма 4.8. Кількість проведених Головдержслужбою у 2007–2009 роках обов’язкових спеціальних перевірок

Результати проведення Головдержслужбою спеціальних

перевірок засвідчують тенденцію до зниження їх кількості у

2009 році порівняно з попередніми роками та підвищення част-

ки кандидатів на зайняття посад державних службовців, які на-

дають недостовірну інформацію (див. Діаграма 4.9). При цьому

у 2009 році відбулося зменшення подібних випадків на 7,8 %

порівняно з 2008 роком, хоча їх залишається на 11,5 % більше,

ніж у 2007 році.

Діаграма 4.9. Співвідношення кількості осіб, які надали достовірну та недостовірну інформацію

у 2007–2009 роках (у відсотках)

Результати проведення спеціальних перевірок свідчать,

що 177 осіб, або 85,5 % їх загальної кількості, надали недо-

стовірну інформацію щодо:

• декларування доходів — 82,6% (2007 рік — 60,0%, 2008 –

84,5%);

• перебування на керівних посадах суб’єктів господарю-

вання — 18,8% (2007 рік — 33,6%, 2008–36,9%);

• притягнення до кримінальної відповідальності — 7,2%

(2007 рік — 2,5%, 2008–9,9%);

• притягнення до адміністративної відповідальності за ко-

рупційні діяння — 5,8% (2007 рік — 5,4%, 2008–5,2%);

• дипломів про освіту — 1% (2007 рік — 3,2%, 2008–

2,0%) (див. Діаграма 4.10).

252

207

277

0

300

2009 рік2008 рік2007 рік

2 1

14,5

26

74

93,3

85,5

56,7

0

100

Надали недостовірну інформацію, %

Надали достовірну інформацію, %

2009 рік2008 рік2007 рік


Діаграма 4.10. Розподіл видів недостовірної інформації, наданої кандидатами на зайняття посад державних службовців


Аналіз результатів проведення спеціальних перевірок по-

казує, що керівники державних органів при доборі кандидатів

на керівні посади державних службовців недостатньо ретельно

ставляться до всебічного вивчення їх моральних, ділових та про-

фесійних якостей, що зумовлює ризик приходу на державну

службу осіб, які можуть зашкодити іміджу державної служби.

Приклад 1. На виконання доручення Секретаріату Прези-дента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, і встановлено, що районною прокурату-рою стосовно нього порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 (одержання хабара) та ч. 1 ст. 369 (давання хабара) КК України.

Незважаючи на те, що постановою районного суду зазна-чену кримінальну справу закрито, сам факт притягнення до кримінальної відповідальності мав місце і підлягав висвітлен-ню в автобіографії та в особовому листку обліку кадрів (форма П-2ДС), які заповнюються при прийомі на роботу .

Крім того, стосовно кандидата на згадану посаду було скла-дено адміністративний протокол про корупційне діяння, перед-бачене п. “г” ч. 3 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з коруп-цією” (надання незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень).

Зазначені відомості у документах, наданих для проведення спеціальної перевірки, кандидатом на зайняття посади держав-ного службовця не відображено.

Приклад 2. На виконання доручення Секретаріату Прези-дента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, під час якої встановлено, що раніше він був притягнутий районним судом до кримінальної відповідаль-ності за ч. 1 ст. 206 (хуліганство) КК України.

Зазначений факт не був відображений кандидатом при за-повненні анкети для допуску до державної таємниці, у зв’язку з чим у наданні такого допуску йому було відмовлено.

Приклад 3. На виконання доручення Секретаріату Ка-бінету Міністрів України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайнят-тя посади заступника голови облдержадміністрації, під час якої встановлено, що рішенням обласного суду його було засуджено за ч. 2 ст. 168 (одержання хабара), ч. 1 ст. 165 (зловживання владою або посадовим становищем), ст. 172 (посадовий підлог), ст. 42 (призначення покарання при вчиненні кількох злочинів) КК України у редакції 1960 року до позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна.


Незважаючи на це, зазначена особа на момент перевірки працювала начальником управління облдержадміністрації.

Приклад 4. На виконання доручення Секретаріату Прези-дента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, під час якої встановлено, що він є засно-вником шести підприємств та засновником, керівником і голо-вним бухгалтером ще двох підприємств.

Зазначені відомості у документах, наданих для перевірки, кандидатом на зайняття посади державного службовця не ві-дображено.

Приклад 5. На виконання доручення Секретаріату Прези-дента України під час проведення спецперевірки відомостей, зокрема документів про освіту, поданих кандидатом на за-йняття посади голови райдержадміністрації, встановлено, що зазначена особа у вищому навчальному закладі не навчалася та диплом про вищу освіту не одержувала.

Приклад 6. На виконання доручення Секретаріату Прези-дента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, під час якої встановлено, що стосовно нього Службою безпеки України складено адміністративний протокол за корупційні діяння, передбачені п. “а” ч. 2 ст. 1 За-кону України “Про боротьбу з корупцією” (незаконне одержан-ня особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості). За рі-шенням суду з нього стягнуто штраф у розмірі 425 гривень.

За інформацією УБОЗ ГУМВС України стосовно згада-ної особи складено адміністративний протокол за корупційні діяння, передбачені п. “а” ч. 3 ст. 5 Закону України “Про бо-ротьбу з корупцією” (сприяння, використовуючи своє посадо-ве становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої ді-яльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг). Крім того, стосовно його брата 1956 р.н. (у документах, наданих для спецперевір-ки, зазначено 1955 р.н.) прокуратурою області порушено кри-мінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України, що також підлягало відображенню в документах, які подавалися канди-датом на зайняття посади.


Довідки за результатами обов’язкових спеціальних переві-

рок подаються до Секретаріату Президента України та Секре-

таріату Кабінету Міністрів України для прийняття відповідних

рішень.

Обов’язкова спеціальна перевірка, яка є одним з ефективних

механізмів протидії корупції, що дає можливість приходу на дер-

0

100

щодо дипломів про освіту, %

щодо притягнення до адміністративної відповідальності, %

щодо притягнення до кримінальної відповідальності, %

щодо перебування на керівних посадах, %

щодо декларування доходів, %

2009 рік2008 рік2007 рік

60

2,5

33,6

3,2

84,5

36,9

9,95,2

2

82,6

18,8

7,2 5,81

5,4


жавну службу чесних, професійних та досвідчених осіб, до цього

часу не стала дійовим механізмом, оскільки вагома частина дер-

жавних службовців призначається без її проведення.

Як наслідок відсутності обов’язковості проведення цих

перевірок для державних службовців є призначення на керів-

ні посади державних службовців, які свідомо подають недо-стовірні відомості щодо себе і навіть підроблені документи


Про це свідчать яскраві приклади, коли така перевірка не

проводилась, зокрема щодо:

— заступника Голови Служби безпеки України — який

тривалий час перебував на керівних посадах в органах

державної влади, на які призначався, використовуючи

підроблений диплом про закінчення Київського націо-

нального університету імені Тараса Шевченка;

— першого заступника керівника центрального органу ви-

конавчої влади — який був призначений і, тривалий час

перебуваючи на посаді, використовував три дипломи

про вищу освіту, у той же час, жоден з них не був дійс-

ним.

Очікуване запровадження нового антикорупційного за-

конодавства значно розширює коло осіб, стосовно яких про-

водиться обов’язкова спеціальна перевірка при вступі на

державну службу. Актуальною залишається проблема недо-

статньої обізнаності суспільства в цілому і конкретних осіб, які

претендують на призначення на посади державних службовців,

з питань антикорупційного законодавства, зокрема стосовно

мети та механізму проведення спеціальної перевірки відомос-

тей, що подаються кандидатами на зайняття посад державних

службовців. Не менш важливою проблемою є відсутність прак-

тики і досвіду у керівників державних органів, які здійснюють

добір кадрів, стосовно цього механізму. Це абсолютно нова

функція для кадрових служб органів державної влади. Рані-

ше такі спецперевірки проводила лише Головдержслужба і

тільки стосовно визначеного кола осіб. Саме тому нагальним

є методичне забезпечення Головдержслужбою цього процесу,

проведення у майбутньому навчання і широкої інформаційно-

роз’яснювальної роботи як серед керівників органів державної

влади та посадових осіб, які здійснюватимуть ці перевірки, так

і серед населення, щодо невідворотності виявлення фактів по-

дання недостовірної інформації та наслідків, до яких це може

призвести.

5. Підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO

Одним із заходів щодо запобігання проявам корупції є під-

вищення рівня правової освіти державних службовців та поса-

дових осіб місцевого самоврядування.

Так, на виконання Програми розвитку державної служби

на 2005–2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міні-

стрів України від 08.06.04 № 746, та відповідно до постанови

Кабінету Міністрів України від 02.06.09 № 828 “Про заходи

щодо підвищення кваліфікації державних службовців та поса-

дових осіб місцевого самоврядування з питань з боротьби з ко-

рупцією” Головдержслужбою України як державним замовни-

ком здійснено заходи щодо організації у 2009 році підвищення

кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцево-

го самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації

роботи щодо запобігання проявам корупції в Київському націо-

нальному університеті внутрішніх справ та Академії управління

МВС. Протягом звітного періоду навчання пройшли 1000 осіб

(у 2007 році — 585, 2008–596), з них 200 осіб — першої-четвертої

категорій посад (у 2007 році — 267 осіб, 2008–211 ) і 800 осіб

п’ятої-сьомої категорій посад (у 2007 році — 318 осіб, 2008–

385 ), на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо

запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади та

місцевого самоврядування (див. Діаграма 5.1).

Діаграма 5.1. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію

у 2007–2009 роках

З 2009 року вперше запроваджено проведення навчальних

зборів у регіональних відділеннях Київського національного

університету внутрішніх справ. Зокрема у червні 2009 року від-

булися навчальні збори з підвищення кваліфікації в Севасто-

польському та Миколаївському регіональних відділеннях.

Основна мета навчання полягала у наданні та поглибленні

знань щодо запобігання і протидії проявам корупції, уміння за-

стосувати їх у практичній діяльності.

Під час комплексних перевірок стану виконання вимог За-

конів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з коруп-

цією”, інших нормативно-правових актів з питань державної

служби та боротьби з корупцією Головдержслужбою України

аналізується діяльність працівників, які підвищували квалі-

фікацію з питань запобігання проявам корупції (планування,

внутрішнє навчання, розроблення заходів щодо запобігання

проявам корупції в органі).

596

1000

585

0

550

1100

2009 рік2008 рік2007 рік


6. Робота зі зверненнями громадян, юридичних осіб, народних депутатів України та депутатів місцевих рад

Протягом 2009 року до центрального апарату Головдерж-

служби від громадян з усіх регіонів України та з-за кордо-

ну надійшло 1438 індивідуальних та колективних звернень

(у 2008 році — 1564, у 2007–1618).

Серед них значну частку становлять ті, що надійшли по-

штою (близько 99,8 % загальної кількості звернень), у тому

числі:

через Кабінет Міністрів України — 80 (5,6 %);

через Секретаріат Президента України — 31 (2,2 %);

через Верховну Раду України — 7 (0,4 %);

через інші органи виконавчої влади, органи місцевого само-

врядування, установи підприємства, організації — 142 (9,9 %);

безпосередньо від громадян — 1175 (81,7 %).

Від загальної кількості звернень, що надійшли до Голо-

вдержслужби України у 2009 році, частка колективних стано-

вить 4,8 % (69 звернень).

У 2009 році зменшилося надходження листів від громадян

(на 8 % порівняно з 2008 роком), що пов’язано із збільшен-

ням кількості та покращенням якості роз’яснень, наданих Го-

ловдержслужбою у засобах масової інформації, на офіційному

веб-сайті Головдержслужби, проведенням відповідної роботи

щодо надання консультацій заявникам через пряму телефонну

лінію “Державна служба” працівниками структурних підроз-

ділів Головдержслужби, а також більш ефективною роботою

зі зверненнями громадян територіальних органів Головдерж-

служби України.

Усі звернення громадян розглянуто та своєчасно надано

роз’яснення з питань, зазначених у листах заявників. У 203 ви-

падках (14,1 % від загальної кількості), оскільки порушені пи-

тання перебували поза межами компетенції Головдержслужби,

звернення направлялися за належністю до Міністерства праці

та соціальної політики, Пенсійного фонду, Міністерства юстиції

України, інших органів державної влади, до повноважень яких

належить розгляд відповідних питань.

Протягом 2009 року від громадян надійшло 161 повторне

звернення (11,2% від загальної кількості), що більше, ніж у ми-

нулому році, на 3,2 %(169 звернень у 2007 році (10,4 %), 125 —

у 2008 (8 %).

Основною причиною надходження повторних звернень є

необхідність надання заявниками на прохання Головдержслуж-

би додаткових документів, необхідних для об’єктивного роз-

гляду звернень, а також прохання заявників надіслати їм копію

відповіді Головдержслужби України. Решту повторних звернень

надіслано громадянами через невдоволення відповіддю, направ-

леною Головдержслужбою, що спричинено здебільшого недо-

статнім врегулюванням окремих питань на законодавчому рівні.

Серед основних питань, що найчастіше порушувалися заяв-

никами, як і в попередні роки, можна виділити, зокрема такі:

питання проходження державної служби — 139 (9,7 %);

про обчислення та зарахування періодів роботи до стажу

державної служби — 177 (12,3 %);

про порушення чинного законодавства — 166 (11,5 %).

Звернення громадян спричинені також і неузгодженістю

окремих норм законодавства про працю. Деякі питання щодо

зарахування періодів роботи до стажу державної служби,

необхідного для призначення пенсії державного службовця,

виникають у зв’язку з нерозумінням різниці в поняттях “стаж

роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад

державних службовців” і “стаж державної служби”.

На основі аналізу звернень громадян встановлено, що

найбільшу частку з них становлять звернення від державних

службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та пен-

сіонерів.

105 звернень, або 7,3 % їх загальної кількості, надійшло

від громадян, які мають встановлені законодавством пільги,

зокрема:

інвалідів війни — 6 (0,4 %);

ветеранів війни та праці, багатодітних сімей та інших

громадян, які потребують соціального захисту та підтрим-

ки — 99 (6,9 %).

Серед звернень громадян, які надійшли до Головдержслуж-

би, 97,1 % становлять заяви (клопотання), 2,9 % — скарги. Ін-

дивідуальні звернення становлять 95,2 %, колективні — 4,8 %.

Порівняно з 2008 роком за названий звітний період частка

скарг збільшилася на 0,5 %.

Аналіз звернень за 2009 рік, що надійшли до Головдерж-

служби з регіонів свідчить, що найбільше їх надійшло від жите-

лів м. Києва — 376 (26,1 % загальної кількості звернень), Харків-

ської 97 (6,7 %), Одеської — 77 (5,4 %), Київської — 68 (4,8 %)

та Дніпропетровської — 68 (4,8 %) областей, найменше — з

Волинської — 15 (1 %), Херсонської — 16 (1,1 %), Чернівець-

кої — 21 (1,5 %) та Миколаївської — 23 (1,6 %) областей (див.

Діаграма 6.1).

Для поліпшення роботи із зверненнями громадян у регіонах

України діють управління державної служби Головдержслужби

України. Порядок розгляду звернень у територіальних органах

перебуває під постійним контролем центрального апарату Го-

ловдержслужби.

Територіальними управліннями Головного управління дер-

жавної служби України в областях, мм. Києві та Севастополі

у 2009 році опрацьовано 2950 письмових звернень громадян

та 7272 усні звернення.

ІІІ. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАХОДИ, НАДАННЯ РОЗ’ЯСНЕНЬ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Зокрема найбільшу кількість звернень розглянуто в управ-

ліннях державної служби Головдержслужби України у м. Києві

та Київській області — 1062, Автономній Республіці Крим та м.

Севастополі — 733, Чернігівської області — 739, а найменшу

кількість: у Волинській — 186, Хмельницькій — 204 та Рівнен-

ській -213 областях (див. Діаграма 6.2).

З метою надання роз’яснень з питань державної служби у

Головдержслужбі діє пряма телефонна лінія “Державна служ-

ба”. Інформація про результати проведення прямої телефонної

лінії систематично висвітлюються в ефірі Національної радіо-

компанії України та Українським національним інформаційним

агентством “УКРІНФОРМ”.

У 2009 році Головдержслужбою України проведено 58 прямих

телефонних ліній, у тому числі: 3 прямих телефонних лінії Кабі-

нету Міністрів України за участю керівництва Головдержслужби

України та 3 прямих телефонних лінії “Суспільство проти коруп-

ції” за участю представників Головдержслужби України, Держав-

ної податкової адміністрації України, Служби безпеки України

та Міністерства внутрішніх справ України. Під час телефонних

ліній звернулося за роз’ясненнями 566 громадян із 614 за-

питаннями, з яких 576 (93,8 %) з питань державної служби

(у 2007 році — 1030 звернень від 937 громадян, у 2008–756 звер-

нень від 677 громадян). У середньому під час кожної прямої теле-

фонної лінії громадянами порушувалося понад 11 питань.

0

50

100

150

200

250

300

350

400

450

500

2009

2008

2007

м.С

евас

топ

ол

ь

м.К

иїв

Чер

ніг

івсь

ка

Чер

нів

ецька

Чер

кась

ка

Хм

ельн

иц

ька

Хер

сон

ська

Хар

ківсь

ка

Тер

но

піл

ьсь

ка

Сум

ська

Рів

нен

ська

По

лта

всь

ка

Од

еська

Ми

кол

аївсь

ка

Львів

ська

Луг

ансь

ка

Кір

ово

град

ська

Ки

ївсь

ка

Іван

о-Ф

ран

ківсь

ка

Зап

ор

ізька

Зак

арп

атсь

ка

Жи

том

ир

ська

До

нец

ька

Дн

іпр

оп

етр

овсь

ка

Во

ли

нсь

ка

Він

ни

цька

АР

Кр

им

4

7 5

6 3

5 4

8 4

6 4

7 2

6

3

3 1

5 7

3 6

0 6

8 6

0 7

8 5

8 4

44 2

5 2

2 2

5 2

1 4

7 2

9

4

3 5

9 4

3 4

3 8

7 7

1 6

8 5

0 4

5 3

1 4

2 6

0 4

9 4

7 6

8 5

3 3

4 2

9 2

3 6

6 6

6 7

7 4

6 5

5 4

6 3

0 5

8 4

4 4

2 3

8 3

1 2

5 2

8 2

2 8

2 8

0 9

7 2

7 4

8 1

6 4

2 3

9 4

3 5

3 4

5 3

3 4

0 3

1 2

1 5

0 3

9 2

8

3

44

4

09

3

76

13

3 2

4

Діаграма 6.1. Надходження звернень громадян до центрального апарату Головдержслужби України в розрізі регіонів у 2007–2009 роках

0

250

500

750

1000

1250

1500

1750

2000

2250

2500

2009

2008

2007

Чер

ніг

івсь

ка

Чер

кась

ка

Хм

ельн

иц

ька

Хер

сон

ська

Хар

ківсь

ка

Тер

но

піл

ьсь

ка

Сум

ська

Рів

нен

ська

По

лта

всь

ка

Од

еська

Ми

кол

аївсь

ка

Львів

ська

Луг

ансь

ка

Кір

ово

град

ська

м.К

иїв

, К

иїв

ська

Іван

о-Ф

ран

ківсь

ка,

Чер

нів

ецька

Зап

ор

ізька

Зак

арп

атсь

ка

Жи

том

ир

ська

До

нец

ька

Дн

іпр

оп

етр

овсь

ка

Во

ли

нсь

ка

Він

ни

цька

АР

Кр

им

, м

.Сев

асто

по

ль

613

4

73

7

33

127

2

07

2

91

5

31

449

186

336

473

303

390

4

98

5

01

889

351

4

25

526

403

5

00

795

4

16

352

888

1007

3

38

1074

961

1062

980

600

959

1049

2197

465

435

421

219

1136

1013

3

32

660

7

16

609

284

310

242

386

4

17

213

299

306

2

19

7

33

6

23

489

346

421

3

00

3

20

4

15

2

33

421

357

2

04

4

84

557

3

38

946

6

12

739

Діаграма 6.2. Розгляд звернень територіальними органами Головдержслужби України у 2007–2009 роках


Висвітлення роботи прямої телефонної лінії в ефірі Наці-

ональної радіокомпаній України, інформаційними агентствами

“Укрінформ” і “Ліга Бізнес-Інформ сприяє оперативному та

об’єктивному наданню громадськості роз’яснень щодо прохо-

дження державної служби України.

Як і в попередні роки, під час прямих телефонних ліній гро-

мадяни переважно порушували питання щодо:

• підвищення заробітної плати державним службовцям;

• про обчислення та зарахування до стажу державної

служби окремих періодів роботи на відповідних поса-

дах;

• продовження терміну перебування на державній службі;

• отримання державними службовцями безвідсоткових

кредитів на придбання житла;

• кадрових призначень;

• працевлаштування та навчання;

• виплати 10 посадових окладів;

• запобігання проявам корупції;

• проекту Закону України “Про державну службу”.

У 2009 році територіальними органами Головдержслуж-

би за затвердженими графіками проведено прямі телефонні

лінії “Державна служба” та “Суспільство проти корупції”, на

які звернулося 7610 громадян (у 2007 році — 6093, у 2008–

8861 громадянин).

У територіальних органах Головдержслужби затверджено

порядок організації та проведення особистого прийому гро-

мадян, щодня працівниками управлінь надаються консультації

громадянам (у телефонному режимі, усно, на особистому при-

йомі) з питань, віднесених до їх компетенції.

За 2009 рік територіальними органами Головного управлін-

ня державної служби України в Автономній Республіці Крим,

областях, мм. Києві та Севастополі на особистому прийомі по-

бувало 7272 громадян (у 2007 році — 4102, у 2008–5966 гро-

мадян).

Керуючись Конституцією України та дотримуючись поло-

жень законів України “Про статус народного депутата України”,

“Про Комітети Верховної Ради України”, Головне управління

державної служби України розглядає у межах своїх повнова-

жень депутатські звернення та запити, внесені народними де-

путатами України у письмовій формі щодо надання офіційних

роз’яснень та висвітлення своєї позиції з питань державної

служби.

Протягом 2009 року Головдержслужбою України розгляну-

то 170 звернень народних депутатів України, що на 28 звернень

більше, ніж у минулому році (у 2007 році — 104, 2008– 142).

У зазначених зверненнях було порушено питання:

• щодо обчислення та зарахування до стажу дер-

жавної служби окремих періодів роботи (16 звер-

нень, що становить 9,4 % від їх загальної кількості)

(у 2007 році — 9 звернень, 2008–5);

• про призначення та перерахунок пенсії державного

службовця (7 звернень, що становить 4,1 % їх загальної

кількості) (у 2007 році — 8 звернень, 2008–10);

• щодо продовження терміну перебування на державній

службі (88 звернень, що становить 51,8 % їх загальної

кількості), (у 2007 році — 40 звернень, 2008–80 звер-

нень);

• стосовно застосування чи порушення окремих норм

Закону України “Про державну службу” та з інших

питань проходження державної служби (59 звер-

нень, що становить 34,7 % їх загальної кількості),

(у 2007 році — 38 звернень, 2008–47) (див. Діагра-ма 6.3).

Крім того, спостерігається поступове зменшення кількості

звернень з питань проходження державної служби від юридич-

них осіб. Так, упродовж 2009 року до Головдержслужби надій-

шло 675 таких звернень (у 2007 році — 927, 2008–771) (див. Діаграма 6.4).

Діаграма 6.3. Питання, порушені у зверненнях народних депутатів України та депутатів місцевих рад

у 2007 -2009 роках, у відсотках

Діаграма 6.4. Кількість звернень, що надійшли від юридичних осіб упродовж 2007–2009 років

7. Діяльність колегіальних і дорадчих органів з питань державної служби

Колегія Головдержслужби УкраїниКолегія Головного управління державної служби України є

постійним консультативно-дорадчим органом, створеним для

погодженого вирішення питань, що належать до компетенції

Головдержслужби України, колективного і вільного обговорен-

ня найважливіших напрямів її діяльності.

До складу Колегії входять Начальник Головдержслужби

(голова Колегії), перший заступник (заступник голови колегії)

та заступники Начальника Головдержслужби України (за поса-

0

60

Застосування чи порушення окремих норм Закону України “Про державну службу” та з інших питань проходження державної служби, %

Продовження терміну перебування на державній службі, %

Призначення та перерахування пенсії державного службовця, %

Обчислення та зарахування до стажу державної служби, %

2009 рік2008 рік2007 рік

97

47

37

3,57

56,4

33,1

9,4

4,1

51,8

34,7

771

675

927

0

500

1000

2009 рік2008 рік2007 рік


дою), а також, за згодою, керівник Головної служби кадрово-

го забезпечення Секретаріату Президента України, начальник

Управління кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату

Кабінету Міністрів України, заступник Керівника апарату Вер-

ховної Ради України, народні депутати України, керівні праців-

ники центральних органів виконавчої влади, ректор Академії

муніципального управління, голова ЦК профспілки працівників

державних установ України, голова Центру політико-правових

реформ, директор Чернігівського обласного Центру перепідго-

товки та підвищення кваліфікації працівників органів державної

влади, органів місцевого самоврядування, керівників держав-

них підприємств, установ та організацій, представник Одеської

національної юридичної академії, представник Інституту підго-

товки кадрів державної служби зайнятості України, переможці

Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець”.

У 2009 році проведено 2 засідання Колегії Головдержслуж-

би України, з них:

• розширене — за участю представників центральних

органів виконавчої влади та органів місцевого само-

врядування, на якому розглядалися питання щодо під-

биття підсумків діяльності Головдержслужби України

у 2008 році та основні пріоритети розвитку системи

державної служби України на 2009 рік;

• спільне засідання комітету Верховної Ради України з

питань боротьби з організованою злочинністю і коруп-

цією та колегії Головного управління державної служби

України, метою якого було обговорення норм нового

антикорупційного законодавства в Україні, а саме: За-

кону України “Про засади запобігання та протидії коруп-

ції” — базового антикорупційного закону, який визначає

правові та організаційні засади запобігання та протидії

корупції відповідно до світових антикорупційних стан-

дартів, Закону України “Про відповідальність юридичних

осіб за вчинення корупційних правопорушень”, Закону

України “Про внесення змін до деяких законодавчих ак-

тів щодо відповідальності за корупційні правопорушен-

ня”. Спільне засідання проводилося за участю Урядово-

го уповноваженого з питань антикорупційного політики,

представників центральних органів виконавчої влади та

органів місцевого самоврядування, групи впровадження

проекту “Підтримка належного урядування: проект про-

тидій корупції в Україні — UPAC” та представників інших

органів державної влади.

Упродовж 2009 року членами колегії Головдержслужби роз-

глянуто 2 питання (у 2007 році — 26, 2008–22) та ухвалено 70 рі-

шень (у 2007 році — 183, 2008–120) (див. Діаграма 7.1).

Діаграма 7.1. Інформація щодо кількості питань, розглянутих на засіданнях колегії Головдержслужби України у 2007–

2009 роках, та кількості ухвалених на них рішень

Діяльність громадських експертних груп при територіальних управліннях державної служби

Головдержслужби УкраїниНа початку 2009 року Головдержслужбою України ініційова-

но утворення консультативно-дорадчих органів — громадських

експертних груп при територіальних управліннях державної

служби Головдержслужби України.

Громадські експертні групи управлінь державної служ-

би Головдержслужби України в Автономній Республіці Крим,

областях, місті Київ, створено з метою координації заходів,

пов’язаних з проведенням консультацій з громадськістю та

моніторингу врахування громадської думки з основних пріо-

ритетів діяльності Головдержслужби України, спрямованих на

формування та реалізацію державної політики у сфері держав-

ної служби по всій території України.

До складу громадських експертних груп залучено пред-

ставників інститутів громадянського суспільства (громадські

організації, професійні та творчі спілки, організації роботодав-

ців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації

населення, недержавні засоби масової інформації та інші гро-

мадські товариства і установи, легалізовані відповідно до зако-

нодавства), органів місцевого самоврядування, засобів масової

інформації, представники громадських рад при облдержадмі-

ністраціях, райдержадміністраціях.

Основні питання, які були розглянуті громадськими екс-

пертними групами:

• організація та проведення щорічного Всеукраїнсько-

го конкурсу “Приязна адміністрація” та участі в ньому

членів громадських експертних груп;

• проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії

щодо впровадження основних законів України з питань

запобігання та протидії корупції, зокрема “Про засади

запобігання та протидії корупції”, “Про відповідальність

юридичних осіб за вчинення корупційних правопору-

шень” та “Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо відповідальності за корупційні пра-

вопорушення”.

8. Проведення інформаційно-рекламної соціальної кампанії, запровадження тематичної рубрики в друкованих засобах масової інформації, створення теле- та радіопередач

На сучасному етапі розвитку України одним з основних за-

вдань держави є побудова відкритого та прозорого апарату

влади, орієнтованого на інтереси та потреби людей, форму-

вання патріотично орієнтованого суспільства, в якому кожен

громадянин має можливість створювати і накопичувати інфор-

мацію та знання, мати до них вільний доступ, щоб повною мі-

рою реалізувати особистісний потенціал, підвищуючи якісний

рівень життя та сприяючи суспільному прогресу.

Відповідно до основних завдань Головдержслужби на неї

покладено важливі для загальнодержавної політики завдання,

які у свою чергу потребують здійснення системних відкритих

кроків.

Для гармонізації інтересів і потреб людини, суспільства та

держави необхідно своєчасно, якісно, об’єктивно роз’яснювати

шляхи проведення реформи державного управління, базу-

ючись на об’єктивності, достовірності, повноті та точності ін-

формації. Дотримання органами влади зазначених принципів

допоможе змінити ставлення громадян до державної служби

2 12

26

74

120

70

5 22

183

0

200

Кількість ухвалених рішень

Кількість розглянутих питань

2009 рік2008 рік2007 рік


та наблизити країну до побудови нових європейських стандар-

тів життя, а також сформувати суспільне бачення необхідності

прогресивних змін.

Інформаційна політика Головдержслужби України та його

територіальних органів ґрунтується на виконанні таких функ-

цій:

� інформування ЗМІ про важливі етапи еволюції держав-

ної служби;

� здійснення внутрішньої та зовнішньої комунікації (ор-

ганізація масових інформаційно-роз’яснювальних кам-

паній, розроблення та розповсюдження інформаційних

матеріалів, орієнтованих на цільові групи населення та

структури; публікація бюлетенів; проведення соціоло-

гічних досліджень);

� робота із зверненнями громадян та установ щодо ви-

конання норм чинного законодавства;

� проведення аналізу та моніторингу інформації (від-

бір та аналіз інформації з питань державної служби

та діяльності Головдержслужби України у друкованих і

електронних засобах масової інформації; забезпечення

відповідальних осіб і підрозділів статистичними дани-

ми з аналізом і прогнозом);

Вищезазначені функції свідчать про дотримання основних

складових інформаційного забезпечення: просвітництво; роз-

ширення внутрішніх і зовнішніх контактів; популяризація ді-

яльності.

Чітко дотримуючись інформаційної стратегії, базуючись на

системній співпраці з журналістами, у 2009 році Головдерж-

служба проводила системну роз’яснювальну роботу з метою

поліпшення поінформованості населення про цілі, завдання та

процеси реформування державної служби в Україні.

За результатами висвітлення діяльності Головдерж-

служби у 2009 році здійснено 1687 інформаційних виходів

(2007 рік — 1111 ,2008–1129) (див. Діаграма 8.1).

Зростання кількості інформаційних повідомлень у 2009 році

свідчить про продовження системної роботи Головдержслуж-

би над проблемними питаннями, проведення комунікативних

заходів із залученням міжнародних експертів, впливових по-

літичних діячів, представників Уряду, громадськості та засобів

масової інформації.

Інформаційна присутність Головдержслужби України у за-

собах масової інформації у 2009 році збільшилася майже вдвічі

порівняно з 2008 роком. Це свідчить про зацікавленість громад-

ськості проведеними Головдержслужбою України реформами у

сфері державної служби України. Теми, що порушуються засо-

бами масової інформації, цікаві як вузько-профільній аудиторії

державних службовців, так і пересічним громадянам.

Отже, зацікавленість громадян та журналістів діяльністю

Головдержслужби у квітні-травні 2009 року зросла після заяви

Начальника Головдержслужби на прес-брифінгу для представ-

ників засобів масової інформації щодо необхідності реформу-

вання персоналу на державній службі та збільшення заробітної

плати державних службовців різних рангів. Не меншу зацікав-

леність проявили журналісти до проведення першої прямої

телефонної лінії Кабінету Міністрів України “Суспільство проти

корупції” за участю керівників СБУ, МВС, ДПА, Міністерства

юстиції і Міністерства регіонального розвитку та будівництва,

ініційованої Головдержслужбою з метою забезпечення відкри-

тості та прозорості діяльності органів виконавчої влади. Окрему

увагу громадськості та ЗМІ було приділено можливому повтору

масових звільнень державних службовців з політичних мотивів

після президентських виборів: “Немає гарантій, що подібне не

повториться”, — відповів Начальник Головдержслужби на за-

питання головного редактора журналу “Профіль”. При цьому

він повідомив, що показник плинності кадрів на держслужбі

становить 38–40 тис. осіб на рік.

Динаміка збільшення інформаційних повідомлень у липні

пов’язана з підбиттям підсумків реалізації Головдержслужбою

серії проектів, зокрема завершення та нагородження пере-

можців щорічного Всеукраїнського конкурсу “Приязна адміні-

страція”, переходу центрального апарату Головдержслужби на

електронний документообіг (безпаперову форму роботи).

Ініціювання Головдержслужбою створення інституту держ-

секретарів у міністерствах і відомствах, а також проведення

заходу щодо нагородження переможців Всеукраїнської спарта-

кіади серед збірних команд державних службовців — головні

теми вересня 2009 року.

Основними темами жовтневих повідомлень, присвячених

висвітленню діяльності Головдержслужби, стали: початок за-

ключного етапу щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кра-

щий державний службовець” та проведення інформаційно-

роз’яснювальної кампанії щодо впровадження нового ан-

тикорупційного законодавства, який вступає у дію з 1 квіт-

ня 2010 року.

41

83

63

7574

88

55

112

150

97

7580

65

111

140

88

173

281

173

133126

46

55

100

142

87

42

57

148

84

150

162

250

104

104

59

0

50

100

150

200

250

300

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 122007 2008 2009

Діаграма 8.1. Динаміка інформаційних повідомлень щодо висвітлення діяльності Головдержслужби України у засобах масової інформації (2007–2009 роки)


У грудні 2009 року основними темами обговорення стали

питання ініціювання Головдержслужбою утворення антикоруп-

ційних підрозділів у кожному міністерстві та спеціальної служ-

би для проведення аудиту декларацій про доходи, які подають

державні службовці, а також статистика даних, що приховують-

ся кандидатами при заповненні документів для вступу на дер-

жавну службу. Головними грудневими темами можна вважати

необхідність розроблення і прийняття нових антикорупційних

законопроектів та продовження обговорення питань внесення

змін до Закону України “Про державну службу”. Насправді, ро-

блячи жорсткішими рамки для чиновників, треба створювати

умови, які б не заохочували їх до незаконних дій на державній

службі. Нові принципи добору кадрів і професійної підготовки,

підвищення матеріального статусу, захищеність від політичних

впливів, а також гарантії незалучення у політичні процеси —

ось основні принципи проекту Закону України “Про державну

службу” (нова редакція).

“Прийнятий антикорупційний пакет законів тільки у поєд-

нанні з підготовленими нами документами у змозі комплек-

сно підійти до питання боротьби з корупцією. Якщо закон про

держслужбу описує принципи, то два інших закони — меха-

нізми. Якщо закон про корупцію описує підхід до отримання

чиновниками подарунків, то нещодавно прийнята постанова

Кабміну — механізм дотримання цього підходу. Все просто на-

справді” — зазначив Начальник Головдержслужби в інтерв’ю

тижневику “Дзеркало тижня”.

Протягом 2009 року на шпальтах друкованих засобів масо-

вої інформації вийшло 18 статей, присвячених діяльності Голо-

вдержслужби (у 2007 році — 42, 2008–12). Статті стосувалися

питань необхідності прийняття нового закону про державну

службу (журнал Верховної Ради України “Віче” від 7 люто-

го 2009 р.), конкурентоспроможності та процесу реформування

державної служби (“Дзеркало тижня” від 13 лютого 2009 р.),

проведення щорічного конкурсу “Приязна адміністрація” (га-

зета “Урядовий кур’єр” від 20 лютого 2009 р.), поведінки осіб,

уповноважених на виконання функцій держави (газета “Урядо-

вий кур’єр” від 28 березня 2009 р.), основних правил і стандар-

тів у державному секторі (газета “Урядовий кур’єр” від 7 квіт-

ня 2009 р.), відкритості влади як основи застороги корупції

(газета “Урядовий кур’єр” від 15 квітня 2009 р.), проблеми

кадрового потенціалу на державній службі (журнал “Профіль”

від 18 квітня 2009 р.), стратегії електронної демократії в цен-

тральних та місцевих органах виконавчої влади (газета “Урядо-

вий кур’єр” від 15 квітня 2009 р.), ініціювання Головдержслуж-

бою відновлення інституту держсекретарів у міністерствах і ві-

домствах (газета “Хрещатик” від 4 вересня 2009 р), можливості

нових звільнень державних службовців через політичні мотиви

(тижневик “2000” від 18 вересня 2009 р.), нового антикорупцій-

ного законодавства (“Дзеркало тижня” від 19 грудня 2009 р.).

Провідні українські телеканали (“24 канал”, “Тоніс” Перший

національний, “Перший діловий”, “Всесвітня служба УТР”, те-

леканал СТБ, “5 канал”, ICTV, телеканал 1+1) також цікавилися

питаннями проходження державної служби.

Окрім вищезазначених друкованих та телевізійних засобів

масової інформації упродовж кількох років Головдержслужба

тісно співпрацює з провідними українськими інформаційними

агентствами. Це, зокрема, “Укрінформ”, “Інтерфакс-Україна”,

“УНІАН” “РБК-Україна”, “ЛІГАБізнес-Інформ”, “Українські нови-

ни”, а також регіональні ЗМІ: Одеська та Кримська телерадіо-

компанії, донецькі та тернопільські друковані засоби масової

інформації.

Головдержслужба висловлює особливу подяку зазначеним

засобам масової інформації за підтримку і готовність до від-

критого та прозорого супроводження процесів, що відбувають-

ся у державній службі України.

У липні 2009 року директор Школи вищого корпусу дер-

жавної служби взяла участь у ток-шоу з циклу програм “Європа

в серцях українців”, які проводилися в рамках спільного про-

екту радіостанції “Наше радіо” та Європейської Комісії. Тема

випуску була присвячена адаптації державної служби України

до стандартів Європейського Союзу. Директор Школи вищого

корпусу державної служби коротко окреслила питання рефор-

мування інституту державної служби в Україні та кращі прак-

тики функціонування державної служби в країнах — членах

Європейського Союзу, законодавчі рамки державної служби,

зокрема положення чинного Закону України “Про державну

службу ” та приведення його у відповідність із стандартами

ЄС шляхом розроблення проекту Закону України “Про дер-

жавну службу” (нова редакція). Також розглядалися інстру-

менти адаптації державної служби до стандартів ЄС– Twinning,

TAIEX та SIGMA — та особливості їх застосування.

У вересні 2009 року відбувся запис ексклюзивного інтерв’ю

Начальника Головдержслужби в студії Одеського телеканалу

Real–TV. У ході інтерв’ю Начальник Головдержслужби України

розповів про проведення щорічних Всеукраїнських громадських

слухань “Політико-правове забезпечення державної служби та

служби в органах місцевого самоврядування”, які започатко-

вані у 2009 році у м. Одеса. Метою проведення Все українських

слухань є визначення політико-правових інструментів забезпе-

чення законодавчої бази державного управління у сфері дер-

жавної служби та служби в органах місцевого самоврядування,

внесення пропозицій щодо практичного застосування орга-

нами влади правових важелів на шляху адаптації державного

управління до стандартів Європейського Союзу.

Починаючи з 2010 року Всеукраїнські громадські слухання

перейменовано на Рішельєвські читання на честь видатного

градоначальника Одеси Армана Емманюеля дю Плессі, герцога

де Рішельє (1766–1822).

Важливим здобутком в інформаційній політиці Головдерж-

служби у листопаді 2009 року стало проведення інформаційно-

роз’яснювальної кампанії щодо ефективного впровадження

нового антикорупційного законодавства. Протягом листопада-

грудня 2009 року Головдержслужбою проведено семінари та

майстер-класи для державних службовців, посадових осіб

місцевого самоврядування, керівників територіальних органів

Головдержслужби, представників прес-служб центральних

органів виконавчої влади. Основне завдання зазначених захо-

дів — максимальна обізнаність державних службовців у ново-

му антикорупційному законодавстві та готовність до інформу-

вання про його вимоги на центральному та місцевому рівні.

Окреслюючи основні механізми співпраці органів влади та

громадськості під час проведення інформаційної кампанії з пи-

тань нового антикорупційного законодавства, Начальник Голо-

вдержслужби Тимофій Мотренко, зокрема зазначив: “Цей Закон

докорінно змінює загальнодержавну антикорупційну політику і

зміст заходів протидії корупції. Він виходить за межі державної

служби, оскільки матиме вплив, в тому числі, на сферу ЗМІ та

підприємницьку діяльність. Так, вперше на законодавчому рів-

ні визначено поняття “конфлікт інтересів”, природа якого поро-

джує об’єктивну неминучість корупції в кожному державному

апараті. З метою впливу на людей влада повинна покладатися

на засоби масової інформації, що відбирають, аналізують та

подають населенню у друкованому або електронному варіанті.

Ми вважаємо, що ефективне впровадження нового антикоруп-

ційного законодавства сприятиме зменшенню обсягів корупції

та обмеженню її впливу на соціальні процеси, усуненню соці-

альних передумов корупції, причин і умов корупційних право-

порушень. В той же час державні службовці, посадові особи

місцевого самоврядування та громадяни мають бути макси-

мально обізнаними з новим антикорупційним законодавством

та бути готовими інформувати громадськість про нові вимоги

законодавства. Ми прагнемо захистити державних службовців

і одночасно забезпечити інформування громадськості”.

Протягом 2009 року Головним управлінням державної служ-

би України на центральному рівні проведено 17 зустрічей з пре-

сою (2007 рік — 31, 2008–19), розміщено 696 повідомлень на


64

43

28

72

4741

34

55

36

57

81

68

87

31

58

40

53

7067

119

6877

64 61

62

25

66

55 55

35

56

5757

75

30

57

0

20

40

60

80

100

120

140

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

2007 2008 2009

офіційному веб-сайті Головдержслужби (2007 рік — 734, 2008–

663), проведено 56 прямих телефонних ліній Головдержслужби

“Державна служба” (2007 рік –54, 2008–49). Керівництво Го-

ловдержслужби України взяло участь у двох “Гарячих лініях”

Кабінету Міністрів України та трьох телефонних лініях Кабінету

Міністрів України “Суспільство проти корупції”, дало 9 інтерв’ю

та 41 коментар у друкованих ЗМІ (у 2007 році — 57, у 2008–

6 і 14 відповідно), 19 інтерв’ю та 46 сюжетів на телебаченні

(2007 рік –24, 2008–20; 34), 3 інтерв’ю та 18 повідомлень на

радіо (у 2007 році — 46, у 2008 — на радіо не було прове-

дено жодного інтерв’ю, а кількість радіоповідомлень стано-

вила — 19), а також 764 повідомлення в електронній формі

(2007 рік — 165, 2008–293) (див. Діаграми 8.2, 8.3).

Діаграма 8.2. Активність ЗМІ щодо висвітлення діяльності Головдержслужби України у 2009 році

Основні теми, що цікавили громадськість та мас-медіа про-

тягом 2009 року:

подальше доопрацювання проекту Закону “Про державну

службу” (нова редакція);

розроблення нормативно-правового акта “Про врегулю-

вання конфлікту інтересів на державній службі” (основні за-

сади, завдання, які будуть вирішені);

розподіл адміністративних та політичних посад у системі

органів державної влади;

заходи щодо запобігання проявам корупції на державній

службі;

підвищення кваліфікації та підготовка фахівців у сфері єв-

ропейської та євроатлантичної інтеграції України;

проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий

державний службовець.

Підсумки діяльності Головдержслужби України щодо ін-

формаційної політики у 2009 році свідчать про необхідність

проведення певних заходів з її удосконалення, зокрема у части-

ні збільшення кількості інформаційних повідомлень на телеба-

ченні та радіо, а також удосконалення системи інформаційного

супроводження головних проектів Головдержслужби України


Діаграма 8.4. Інформаційна активність Головдержслужби України у засобах масової інформації (2005–2009 роки)

У 2010 році Головне управління державної служби України

продовжить роботу над реалізацією середньострокового пріо-

ритету стосовно підвищення відкритості, прозорості та підзвіт-

ності у діяльності державної служби як запоруки демократич-

ного урядування.

78%

2%

1% 4%

6%

2%

5%

2%

Інформаційні повідомлення в електронних ЗМІ

Статті в друкованих ЗМІ

Повідомлення на радіо

Інтерв'ю керівництва Головдержслужби на телебаченні

Інтерв'ю керівни цтва Головдержслужби на радіо

Інтерв'ю керівництва Головдержслужби в друкованих ЗМІ

Новинні повідомлення на веб�сайті Головдержслужби

Інші заходи: прес�конференції, брифінги

Прямі телефоні лінії

Діаграма 8.3. Динаміка кількості новинних повідомлень, розміщених на офіційному веб-сайті Головдержслужби України (2007–2009 роки)

0

1800

2009 рік2008 рік2007 рік2006 рік2005 рік

1049960

1111 1129

1687


9. Інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у сфері державної служби

У 2009 році Центром адаптації державної служби до стан-

дартів Європейського Союзу продовжено видання публікацій з

питань державної служби, адміністративної реформи та розви-

тку інституцій у контексті європейської інтеграції. Сьогодення

відзначається подальшим пошуком моделі власного державно-

го устрою, структури органів державного управління і самовря-

дування, визначення конституційних засад державної політики,

відпрацювання шляхів досягнення визначеної Конституцією

мети — створення суверенної і незалежної, демократичної, со-

ціальної, правової держави.

Висвітлення напрацювань, ідей, практик, що спроможні

наблизити Україну до бажаних стандартів, стало наскрізним

в інформаційному наповненні бюлетеня “Бюрократ” (див.

Фото 9.1). Це насамперед оновлений зміст професійності та

доброчесності державної служби, ведення Реєстру державних

та адміністративних послуг, використання інструментів інсти-

туціональної розбудови, побудова системи управління якістю,

електронне урядування, кращі практики переможців конкур-

су “Приязна адміністрація”, здобутки Школи вищого корпусу

державної служби, нові підходи до управління персоналом

на державній службі та розвиток спроможності державних

службовців до аналізу і вироблення політики тощо. Крім того,

з 2009 року у бюлетені на регулярній основі висвітлюються но-

вини з регіонів України та інтерв’ю з провідними експертами

державного управління, що підтверджує їхню підтримку про-

понованих змін.

Тематика бюлетеня “Бюрократ” включає реформування

публічної адміністрації, її наближення до стандартів Європей-

ського Союзу, удосконалення механізму використання в

Україні інституціональних інструментів Європейського Союзу

Twinning, TAIEX і SIGMA, підвищення професійного рівня дер-

жавних службовців, висвітлення спектру наукових досліджень і

практичних розробок, спрямованих на удосконалення держав-

ної служби та державного управління, зокрема ряду ключових

питань сучасної практики державної служби та державного

врядування розвинутих демократичних країн світу. У 2009 році

на регулярній основі у бюлетені почали публікуватися інтерв’ю

експертів державного управління та новини з регіонів. Чоти-

ри здвоєних випуски “Бюрократа” у 2009 році вийшли англій-

ською мовою.

Основні теми, що порушувалися в інформаційному бюлете-

ні “Бюрократ” у 2009 році:

• авторитет державної служби в очах громадськості;

• розмежування адміністративних та політичних посад;

• запровадження системи управління якості;

• Україна посилює можливості у використанні інструмен-

та TAIEX;

• міжнародне співробітництво — шлях до формування но-

вої якості державної служби і державного управління;

• Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація”;

• глобальний форум ОЕСР з питань державного управ-

ління;

• нове антикорупційне законодавство як підґрунтя проти-

дії корупції;

• реформа публічної адміністрації;

• реєстр державних функцій та упорядкування держав-

них послуг;

• державна служба України: вчора, сьогодні, завтра;

• електронне врядування в Україні: стан та перспективи;

• здобутки і бачення майбутнього Школи вищого корпусу

державної служби;

• реформа управління персоналом на державній службі;

• групи аналізу політики — посилення спроможності до

аналізу політики;

• інструмент Twinning — практичний вимір європейської

інтеграції України;

• угода про асоціацію між Україною та ЄС: наша готов-

ність до євроінтеграції.

Ці пріоритети стали лейтмотивом більш активного пропа-

гування пропозицій щодо упорядкування системи і структури

органів влади та тих ідей, що лягли в основу розробленого за-

конопроекту “Про державну службу” (нова редакція). Про під-

твердження дієвості пропонованих підходів свідчать переклади

українською мовою тематичних випусків Policy Brief та Sigma

Paper (див. Фото 9.2), підготовлена брошура щодо пропонова-

них змін у законодавстві про державну службу.

Для привернення уваги колег з інших країн до євроінтегра-

ційних устремлінь України було значно розширено частку ан-

гломовних версій видань (див. Фото 9.3).

Фото 9.1. Інформаційний бюлетень “Бюрократ”

Фото 9.2. Тематичні випуски Policy Brief та Sigma Paper Фото 9.3. Деякі англомовні видання Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу


Пильна увага до покращення розуміння суспільством та

міжнародними партнерами напрямів та конкретних кроків ре-

форми державної служби та її наближення до високих стан-

дартів Європейського Союзу стали каталізатором посилення

відкритості та націленості на широку співпрацю.

10. Випуск друкованих видань з питань функціонування та розвитку державної служби

У 2009 році “Віснику державної служби” виповнило-

ся 15 років. Незважаючи на його солідний вік, журнал залиша-

ється професійним виданням державних службовців, науково-

фаховим виданням у галузі науки “Державне управління”.

Упродовж 2009 року видано чотири номери журналу, на

сторінках якого друкувалися матеріали щодо європейського

досвіду та сучасних підходів до розбудови системи державної

служби, розвитку професійного навчання працівників органів

влади і системи підготовки, перепідготовки та підвищення ква-

ліфікації державних службовців, нормативно-правової діяль-

ності Головдержслужби з питань державної служби, принципів

електронного урядування. У ряді публікацій висвітлювався до-

свід роботи та погляди науковців, працівників органів держав-

ної влади та органів місцевого самоврядування на роз’яснення

проблем розбудови певної галузі або сфери управління.

З першого номера журналу започатковано рубрику “Успіш-

ні управлінці світу”, в якій розміщуються статті про найкра-

щий досвід управління з усього світу, розкриваються секрети

управлінської роботи.

У 2010 році планується дещо змінити формат журналу. З

цією метою з першого номера в журналі буде запроваджено

нову рубрику “У хвилину дозвілля”, яка міститиме цікаві вирази

та афоризми науковців, мудреців, філософів та психологів про

державну службу та державне управління.

Загальний наклад “Вісника державної служби” у 2009 році

становить 23970 примірників.

Кількість видань, випущених Центром адаптації держав-

ної служби до стандартів Європейського Союзу, збільши-

лася у 2009 році на 7 публікацій і досягла найвищої позна-

чки — 19 (див. Діаграма 10.1, Фото 10.1, 10.2). Серед чита-

чів — політики, науковці, державні службовці центральних і

місцевих органів виконавчої влади, центри перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, керівників державних під-

приємств, установ та організацій, а також учасники різнома-

нітних семінарів, конференцій, форумів з питань державного

управління та державної служби, що проводяться за участі Го-

ловдержслужби.

Публікації Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, видані у 2009 році:

• Інформаційний бюлетень “Бюрократ”, випуски №1–

24 українською та англійською мовами, наклад кожно-

го випуску 8700 примірників;

• Публічна доповідь про основні результати діяльності Го-

ловдержслужби України у 2008 році, наклад 3500 при-

мірників;

• Публічна доповідь про основні результати діяльнос-

ті Головдержслужби України у 2008 році (англомовна

версія), наклад 2500 примірників;

• Матеріали розширеного засідання Колегії Головдерж-

служби України у 2009 році, наклад 1000 примірників;

• Звіт Головдержслужби України за 2008 рік, наклад 1000

примірників;

• Тематичний випуск політики Policy Brief: “Підтримка

незаангажованості урядових контрактів”, наклад 3000

примірників;

• Переклад Sigma Paper “Уряд у розвитку: забезпечення

підзвітності міністерств та інших державних органів”,

наклад 3000 примірників;

Діаграма 10.1. Кількісні показники видавничої діяльності Центру адаптації державної служби до стандартів

Європейського Союзу (кількість публікацій)

12

19

675

11

0

10

20

2009 рік2008 рік2007 рік

Фото 10.2. Деякі публікації Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу

Фото 10.1. Публікації з питань корупції та конфлікту інтересів


• Матеріали науково-практичної конференції “Державна

служба України в історичному контексті: проблеми ста-

новлення та розвитку”, наклад 500 примірників;

• Брошура “Нове антикорупційне законодавство”, наклад

7000 примірників;

• Буклет “Відповідальність за корупційні діяння”, наклад

7000 примірників;

• Презентаційний буклет Центру адаптації державної

служби до стандартів Європейського Союзу (україн-

ською та англійською мовами);

• Буклет та брошура “Стратегія міжнародного спів-

робітництва Головдержслужби України”, накладом

по 100 примірників;

• Брошура “Новий закон “Про державну службу”: п’ять

запитань із приводу створення дієздатної держави”

(українською та англійською мовами), наклад 100 при-

мірників;

• Буклет “Групи аналізу політики”, наклад 1000 примірників;

• Буклет “Впровадження в Україні інструментів інсти-

туціональної розбудови Twinning, TAIEX, Sigma”, на-

клад 1000 примірників;

• Календар “Державна служба очима Євгенії Гапчинської”

(див. Фото 10.3), наклад 500 примірників.

Приємним сюрпризом до новорічних та різдвяних свят став

вихід наприкінці 2009 року календаря “Державна служба очима

Євгенії Гапчинської”, який у приязній та злегка іронічній манері

привертає увагу державних службовців до тих звичних форм їх

поведінки, які потребують зміни з точки зору громадян.

Фото 10.3. Календар “Державна служба очима Євгенії Гапчинської”

11. Проведення семінарів та тренінгів щодо забезпечення переходу органів державної влади на безпаперові технології документообігу

Паралельно з впровадженням безпаперового електронного

документообігу у Головдержслужбі постійно проводилися на-

вчання персоналу з питань організації роботи у безпаперовій

формі.

Навчання спрямовувалися не лише на доведення до пер-

соналу інформації щодо порядку проходження електронних

документів, а й на розв’язанні різних системних проблем, що

виникають у процесі переходу. Крім того, під час навчань здій-

снювалось обов’язкове анонсування наступних подій та ново-

введень, що відбувались у процесі впровадження безпаперово-

го документообігу.

В окремих випадках проводилося тестування за результа-

тами проведення навчання, оскільки це сприяло виявленню

допущення прогалин та стимулювало персонал до кращого

опрацювання процедурних документів, якими регулюється

електронний документообіг.

Загалом, упродовж 2009 року було проведено 2 групових

навчання керівництва Головдержслужби, 10 рольових навчань

реєстраторів та 23 групових навчання персоналу центрально-

го апарату і підвідомчих установ Головдержслужби. Зокре-

ма в рамках загальної апаратної наради Головдержслужби у

липні 2009 року було проведено навчання-семінар з питань

роз’яснення основних принципів роботи із системою елек-

тронного документообігу Головдержслужби. У ході навчання

розглядалися основні процедурні питання організації безпапе-

рового обігу та опрацювання документів. Крім того, за резуль-

татами навчання за ініціативою персоналу було напрацьовано

ряд пропозицій щодо здійснення подальшої модернізації Сис-

теми електронного документообігу Головдержслужби.

У грудні 2009 року заступник Начальника Головдержслуж-

би А. Вишневський взяв участь у проведенні семінару з під-

вищення кваліфікації керівного складу Секретаріату Кабінету

Міністрів України. Під час зазначеного семінару було висвітле-

но досвід Головдержслужби щодо впровадження безпаперових

технологій документообігу, зокрема питання стосовно:

доцільності та перспективності такого переходу;

організаційного та нормативного забезпечення переходу

до безпаперових технологій документообігу;

поетапного планування процесу переходу;

постійного навчання персоналу;

основних переваг, яких досягнула Головдержслужба, здій-

снивши переведення понад 80% внутрішнього документообігу

у безпаперову форму.

12. Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація”

З метою пошуку нових шляхів удосконалення роботи дер-

жавних органів з точки зору не звичного для всіх виконання

контрольних доручень, а через призму оцінки їх роботи очи-

ма громадян, заради яких і функціонують державні інституції,

за ініціативи Головного управління державної служби України

у 2008 році започатковано проведення Всеукраїнського конкур-

су “Приязна адміністрація” (далі — Конкурс).

Метою Конкурсу є виявлення кращих форм і методів орга-

нізації роботи з населенням, вивчення, узагальнення та поши-

рення кращого досвіду з питань якості державних (адміністра-

тивних) послуг та своєчасності їх надання, пропаганда та під-

няття престижу державної служби та державного службовця,

заохочення, стимулювання державних органів, які працюють

на високому професійному рівні.

У І кварталі 2009 року підбито підсумки Конкурсу 2008 року,

за якими визначено переможців серед органів виконавчої вла-

ди у чотирьох номінаціях, зокрема:

• у номінації “Центральні органи виконавчої влади”: І місце — Міністерство праці та соціальної політики

України, ІІ місце — Міністерство освіти і науки України,

ІІІ місце — Державний комітет архівів України;

• у номінації “Центральні органи виконавчої влади, які мають територіальні підрозділи”: І місце — Міністер-


ство України з питань надзвичайних ситуацій та захисту

населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,

ІІ місце — Головне контрольно-ревізійне управління

України, ІІІ місце — Міністерство юстиції України;

• у номінації “Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські дер-жавні адміністрації”: І місце — Хмельницька обласна

державна адміністрація, ІІ місце — Дніпропетровська

обласна державна адміністрація, ІІІ місце — Івано-

Франківська обласна державна адміністрація;

• у номінації “Районні, районні в Автономній Респу-бліці Крим, у мм. Києві та Севастополі державні адміністрації, міські державні адміністрації”: І міс-

це — Гайсинська районна державна адміністрація Ві-

нницької області, ІІ місце — Коломийська районна

державна адміністрація Івано-Франківської області,

ІІІ місце — Єланецька районна державна адміністрація

Миколаївської області.

2 липня 2009 року у приміщенні Клубу Кабінету Міністрів

України відбулася церемонія нагородження переможців Кон-

курсу 2008 року, під час якої оголошено про початок Конкур-

су 2009 року.

З урахуванням досвіду проведення Конкурсу та з метою

удосконалення порядку його проведення постановою Кабінету

Міністрів України від 22.07.09 № 758 внесено зміни до Поло-

ження про Конкурс. Зокрема передбачено створення органі-

заційних комітетів та експертних груп на базі територіальних

органів Головдержслужби, що дасть змогу об’єктивніше ви-

значати претендентів на перемогу серед районних державних

адміністрацій та територіальних органів центральних органів

виконавчої влади. З урахуванням пропозицій та зауважень,

наданих громадськими організаціями, доопрацьовано анкети

споживачів послуг та учасників Конкурсу.

У 2009 році у Конкурсі взяли участь 1015 державних орга-нів (див. Діаграма 12.1), у тому числі 40 центральних органів

виконавчої влади, 451 територіальний орган центральних ор-

ганів виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки

Крим, 24 обласних, Київська та Севастопольська міські дер-

жавні адміністрації та 497 районних державних адміністрацій.

Діаграма 12.1. Частка державних органів, які взяли участь у Всеукраїнському конкурсі “Приязна адміністрація”,

від їх загальної кількості

Як показала практика, проведення Конкурсу в Україні стало

потужним стимулом позитивних зрушень у наближенні органів

державної влади до громадян. Зокрема у рамках участі у Кон-

курсі в органах виконавчої влади у 2009 році:

• встановлено 296 інформаційних стендів;

• створено веб-сайти 141 державного органу;

• у 168 державних органах запроваджено “Гарячу лінію”

для громадян;

• у 230 державних органах встановлено пандуси;

• у 156 державних органах встановлено стенди для від-

відувачів з вадами зору;

• у 146 органах виконавчої влади на дверях робочих ка-

бінетів прикріплено або оновлено таблички із зазначен-

ням відповідних посад, прізвищ, імен;

• встановлено 188 скриньок для заповнених анкет щодо

вивчення очікувань споживачів;

• у 83 державних органах запроваджено надання послуг

громадянам у режимі on-line.

У багатьох державних органах для відвідувачів встановлено

телефони, які під’єднано до загальної мережі; запроваджено

носіння працівниками, які безпосередньо спілкуються з гро-

мадянами, бейджів; проведено тренінги щодо удосконалення

навичок спілкування та обслуговування відвідувачів; створено

громадські приймальні, а також здійснено заходи щодо спро-

щення процедури отримання споживачами послуг.

Зазначених результатів досягнуто завдяки сприянню у

проведенні Конкурсу та співпраці Головдержслужби з громад-

ськими та профспілковими організаціями, які взяли активну

участь у роботі організаційних комітетів та експертних груп з

проведення перевірок відомостей, наведених в анкетах учасни-

ків Конкурсу, і тим самим забезпечили прозорість процедури

визначення переможців.

Таким чином, Головдержслужбою завдяки проведенню

Всеукраїнського конкурсу “Приязна адміністрація” досягнуто

основної мети, що полягає у підвищенні якості обслуговування

громадян як під час професійної діяльності окремих держав-

них службовців, так і органів виконавчої влади в цілому.

Разом з тим за результатами проведення Конкурсу у

2009 році виявлено шляхи удосконалення процедури про-

ведення Конкурсу у подальшому, зокрема в частині введення

додаткових номінацій Конкурсу з метою залучення до участі

у ньому усіх категорій державних органів, а також поширення

серед них кращого досвіду щодо належної організації роботи з

надання послуг громадянам.

13. Всеукраїнська спартакіада серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя

З метою зміцнення здоров’я державних службовців, залучен-

ня їх до занять фізичною культурою і спортом, організації їх актив-

ного відпочинку, пропаганди здорового способу життя, зміцнен-

ня позитивного іміджу державної служби у 2009 році Головним

управлінням державної служби України, Міністерством України

у справах сім’ї, молоді та спорту, Центральним комітетом проф-

спілки працівників державних установ України та Центральною

радою фізкультурно-спортивного товариства “Спартак” проведе-

но XI Всеукраїнську спартакіаду серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі — Всеукраїнська спартакіада).

Всеукраїнська спартакіада проводилася протягом січня-вересня 2009 року поетапно:

2 1

26 22

0

100

2009 рік

2008 рік

ТО ЦОВВРДАОДАЦОВВ

100%

67.2% 66.7%

87.6%

66.8%

99%100%


перший етап — районні та міські (міст обласного значення)

спартакіади;

другий етап — Кримська республіканська, обласні, Київ-

ська та Севастопольська міські спартакіади;

третій етап — фінальні змагання Всеукраїнської спартакіади.

На першому етапі у січні — квітні 2009 року проведено

районні та міські (міст обласного значення) спартакіади, в

яких узяли участь 44340 державних службовців, що порів-

няно з минулим роком більше на 38 % (див. Діаграма 13.1). Другий етап XI Всеукраїнської спартакіади проведено в квітні-травні 2009 року структурними підрозділами з фізичної куль-

тури і спорту обласних, Київської та Севастопольської міських

державних адміністрацій разом з територіальними органами

Головдержслужби, обласними та Київським міським коміте-

тами профспілки працівників державних установ України, об-

ласними організаціями фізкультурно-спортивного товариства

“Спартак”. Загальна кількість державних службовців, які взяли

участь у другому етапі XI Всеукраїнської спартакіади, стано-

вить 24105 осіб. Порівняно з 2008 роком кількість учасників

збільшилася майже у 3 рази.

Діаграма 13.1. Загальна кількість державних службовців, які взяли участь у XI Всеукраїнській спартакіаді

За результатами змагань визначалися переможці з кожно-

го виду спорту. Переможців другого етапу нагороджено дипло-

мами, кубками та почесними грамотами.

Третій, фінальний етап XI Всеукраїнської спартакіади про-

ходив з 22 по 26 вересня 2009 року у місті Алушта на базі

фізкультурно-спортивного товариства “Спартак”.

До фінального етапу змагань XI Всеукраїнської спартакіади

було допущено команди, сформовані з державних службовців

Ради міністрів Автономної Республіки Крим, територіальних

органів центральних органів виконавчої влади, обласних, ра-

йонних, Київської та Севастопольської міських державних ад-

міністрацій.

Змагання проводилися з таких видів спорту: футзал, во-лейбол, теніс настільний, шашки та шахи.

Загальна кількість учасників, які взяли участь у фінальних

змаганнях XI Всеукраїнської спартакіади, становила 501 особу,

що порівняно з минулорічними показниками більше на 11%.

За результатами фінальних змагань переможцями стали:

третє місце — збірна команда державних службовців Жи-

томирської області;

друге місце — збірна команда державних службовців

Хмельницької області;

перше місце — збірна команда державних службовців

Київської області.

Завдяки спільним зусиллям та скоординованій роботі спі-

ворганізаторів усі три етапи XI Всеукраїнської спартакіади від-

булися на належному організаційному рівні, а сама Спартакіада

у 2009 році стала наймасовішою за весь період її існування, що

свідчить про зростання інтересу державних службовців до за-

нять фізичною культурою та спортом, розуміння керівництвом

Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київ-

ської та Севастопольської міських державних адміністрацій

важливості популяризації серед державних службовців здо-

рового способу життя, що в свою чергу сприятиме зміцненню

позитивного іміджу державної служби в Україні.

Разом з тим під час проведення Спартакіади мав місце

ряд недоліків. Зокрема під час проведення другого етапу у

Вінницькій, Донецькій та Херсонській областях окремі пред-

ставники місцевих органів виконавчої влади районного рівня

не змогли взяти участь у змаганнях через відсутність коштів

на відрядження. Здійснено недостатнє фінансування для про-

ведення заходів (на спортінвентар, форму, відрядження, при-

дбання нагородної атрибутики та призів для переможців і при-

зерів змагань) у Закарпатській, Львівській та Кіровоградській

областях. У місті Києві недостатнє фінансування першого етапу

Всеукраїнської спартакіади призвело до зменшення кількості її

учасників.

Під час проведення третього, фінального етапу XI Всеу-

країнської спартакіади, не було представлено збірну команду

Волинської обласної державної адміністрації, не в повно-

му обсязі було представлено збірні команди Кіровоградської

(15 осіб замість належних 22), Тернопільської (13 осіб замість належних 22) та Херсонської областей (10 осіб замість належ-них 22).

Незважаючи на те, що співорганізаторами змагань неодно-

разово зверталася увага керівників органів виконавчої влади на

необхідність неухильного дотримання умов участі у Всеукра-

їнській спартакіаді, до персонального складу збірних команд

Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської та Рівненської

обласних державних адміністрацій було включено ряд осіб, які

не є державними службовцями, що є грубим порушенням ви-

мог Положення про Всеукраїнську спартакіаду.

В основному зазначені недоліки пов’язані з недостатньою

відповідальністю окремих керівників місцевих органів вико-

навчої влади та неналежним плануванням і забезпеченням ро-

боти щодо організації та проведення фізкультурно-спортивних

заходів серед їх трудових колективів.

Для врегулювання названих питань проводиться робота з

подальшого удосконалення Положення про Всеукраїнську спар-

такіаду в частині формулювання більш чітких вимог до комплек-

тування збірних команд та умов визначення переможців.

2501

27679

44340

8895

24105

451

26 22

0

50000

2009 рік

2008 рік

ІІІ етапІІ етапІ етап


14. Запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби стосовно добору та вступу на державну службу, її проходження, оцінювання результатів діяльності державних службовців

Модернізація процесів та процедур управління персона-

лом була одним з пріоритетних завдань Головдержслужби

у 2009 році. У цьому напрямі досягнуто значних результатів:

створено Раду керівників кадрових служб як дорадчий орган

при Кабінеті Міністрів України, визначено нові підходи до про-

цедури оцінювання діяльності державних службовців, розро-

блено проект профілів компетенцій лідерства для керівників

вищих ланок, розпочато роботу над розробленням нової систе-

ми класифікації посад.

Для інституційного забезпечення виконання цієї роботи в

Головдержслужбі впродовж 2009 року функціонувало три гру-

пи аналізу політики, до складу яких входили працівники струк-

турних підрозділів та підвідомчих організацій Головдержслуж-

би, а також представники інших заінтересованих органів влади,

зокрема Мінфіну та Мінпраці.

Значну підтримку у виконанні заходів з модернізації персо-

налу було надано українсько-канадським проектом “Реформа

управління персоналом на державній службі в Україні”.

Удосконалення системи щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців

Оцінювання діяльності державних службовців відіграє

важливу роль у системі управління людськими ресурсами на

державній службі провідних країн Європейського Союзу як

ключовий інструмент для керівників, що дає можливість, з од-

ного боку, формувати та узгоджувати цілі й завдання органі-

зації із зусиллями державних службовців, а з другого, — дає

необхідні важелі для розвитку персоналу державного органу,

а саме — готувати пропозиції щодо направлення працівників

на підвищення кваліфікації для отримання необхідних навичок

та вмінь, визначати потенційних кандидатів для просування по

службі тощо, і найголовніше — від цієї оцінки залежить пре-

міювання державних службовців.

Разом з тим, діючий порядок щорічної оцінки діяльності

державних службовців в Україні визнано неефективним. Осно-

вною проблемою є формальність процедур оцінювання ді-

яльності державних службовців, їх низький вплив на кар’єру

державних службовців та підвищення результативності їх

діяльності та органів влади в цілому, а саме — через відсут-

ність єдиного підходу, паралельного існування двох механізмів

оцінювання (щорічна оцінка і атестація), недосконалість про-

цедур, критеріїв підсумкових оцінок, недосконалість підходів

до оцінювання керівників, яке має базуватися на оцінюванні

результативності очолюваних ними органів на основі визначе-

них пріоритетів, недосконалість системи планування діяльності

державних службовців як основи для оцінювання результатів

їх діяльності.

Саме тому Головдержслужба поставила собі за мету роз-

роблення та запровадження дієвих інструментів оцінювання у

взаємозв’язку із заохоченням результативної діяльності дер-

жавних службовців.

Для цього у Головдержслужбі створено групу аналізу по-

літики щодо запровадження нових підходів до оцінювання ре-

зультатів діяльності державних службовців (далі — Група), до

складу якої входять представники Головдержслужби та інших

органів виконавчої влади, зокрема Міністерства праці та со-

ціальної політики України, Міністерства промислової політики

України, Київської міської державної адміністрації.

Результатом роботи Групи став проект документа з аналізу політики щодо нових підходів до оцінювання діяльності дер-жавних службовців, де відображено проблеми чинного поряд-

ку службовців відповідної процедури, фактори, що впливають

на наявний стан справ, інституції, пов’язані з розв’язанням про-

блеми, визначено основні причини, що зумовлюють недієвість

діючої процедури оцінювання, наслідки та цілі, яких планується

досягти.

Вказаний проект документа з аналізу політики презен-

товано 28 травня 2009 року на семінарі-тренінгу “Управ-ління людськими ресурсами, професійне навчання та до-брочесність на державній службі — актуальні питання” та 7 вересня 2009 року на засіданні Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади, роздано керів-

никам кадрових служб центральних органів виконавчої влади,

Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київ-

ської та Севастопольської міських державних адміністрацій,

територіальних органів Головдержслужби для опрацювання та

надання пропозицій.

Для врахування пропозицій якомога ширшого кола заін-

тересованих сторін при розробці нового порядку оцінювання

результатів діяльності державних службовців 25–26 черв-ня 2009 року відбулося засідання фокус-груп за участю праців-

ників Головдержслужби, керівників кадрових служб, керівників

структурних підрозділів та спеціалістів центральних органів

виконавчої влади. Під час засідання напрацьовано пропозиції,

відображені в документі з аналізу політики, що розміщено на

офіційному веб-сайті Головдержслужби (розділ “Напрями ді-

ІV. ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


Схема 14.1. Модель нового порядку оцінювання результатів діяльності державних службовців

яльності”, рубрика “Співпраця з керівниками кадрових служб”,

підрубрика “Проекти для обговорення”).

Зазначений проект розроблено за методичної та консуль-

тативної підтримки експертів проектів “Технічна підтримка ре-

форм державного сектору в Україні” та “Реформа управління

персоналом на державній службі в Україні” Іванни Ібрагімової,

Байби Медвецькі, Каспарса Берзіньша, Мартіна Крієвіньша,

Пола Мігуса та Сандри Бріггс.

Результатом зусиль стала модель нового порядку оціню-

вання результатів діяльності державних службовців (див. Схе-ма 14.1), яка передбачає забезпечення зв’язку між результатами

оцінювання та подальшим проходженням державної служби,

заохоченням результативної діяльності, визначенням потреб у

навчанні тощо.

Перехідним етапом до запровадження нового порядку оці-

нювання результатів діяльності державних службовців є вне-

сення змін наказом Головдержслужби від 4 листопада 2009 р.

№ 326 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 листо-

пада 2009 року за № 1107/17123) до Загального порядку про-

ведення щорічної оцінки виконання державними службовцями

покладених на них обов’язків і завдань, затвердженого наказом

Головного управління державної служби України від 31 жов-

тня 2003 року № 122, зареєстрованим у Міністерстві юстиції

України 19 листопада 2003 року за № 1063/8384.

Враховуючи, що у першому півріччі 2010 року Головдерж-

службою планується внесення на затвердження Кабінету Мі-

ністрів України нового порядку оцінювання результатів діяль-

ності державних службовців, відкритим залишається питання

щодо сприйняття керівниками державних органів процедури

оцінювання діяльності державних службовців як дієвого ін-

струменту для підвищення ефективності діяльності державних

службовців та державних органів у цілому. Для забезпечення

ефективного використання нового порядку оцінювання Голо-

вдержслужбі необхідно в подальшому забезпечити належний

інформаційно-методичний супровід та навчання як керівників

державних органів, так і керівників кадрових служб та заручи-

тися їхньою партнерською підтримкою у впровадженні кращих

практик управлінської діяльності на благо всього суспільства.

Розроблення профілів компетенцій лідерcтва для вищого корпусу державної служби

Інструментом становлення вищого корпусу державної служ-

би є впровадження профілів компетенцій лідерства, розроблен-

ня яких Головне управління державної служби України здійснює

у рамках спільного канадсько-українського проекту “Реформа

управління персоналом на державній службі в Україні”.

У ході роботи над проектом профілів компетенцій лідерства

протягом травня-червня 2009 року Головдержслужбою прове-

дено дослідження шляхом опитування близько 500 керівників

І-ІV категорії посад у центральних органах виконавчої влади. Крім

цього, для отримання якісних даних у червні проведено 4 фокус-

групи за участю керівників зазначених категорій посад. Результа-

ти проведених досліджень було представлено на засіданні Ради

керівників кадрових служб 7 вересня 2009 року.

Найважливішими компетенціями керівника-лідера на державній службі визнано:

аналітичне мислення;прийняття рішень;орієнтація на результат;культура спілкування/побудова взаємної довіри;особистий розвиток;управління часом;ефективна комунікація;визначення напряму діяльності та бачення;мотивування діяльності працівників;модерування обговорень та ведення переговорів;інноваційність;управління стресом;раціональне управління ресурсами.

Результати опитування та проведення фокус-груп покла-

дено в основу проекту профілів компетенцій лідерства, який

включає компетенції лідерства не тільки для вищої та серед-

ньої ланки державних службовців, як було заплановано, а й для

базового рівня керівників на державній службі. Проект профі-

лів компетенцій для всіх трьох рівнів керівництва складається

з чотирьох груп, а саме:


• орієнтація на результат;

• аналітичне мислення;

• управління людськими ресурсами;

• ефективна комунікація.

Проект профілів компетенцій лідерства, а також пропозиції

щодо їх впровадження у процеси управління людськими ресур-

сами на державній службі в Україні плануються винести на об-

говорення з усіма заінтересованими сторонами у 2010 році.

15. Розроблення нової моделі класифікації посад державних службовців

Реагуючи на виклики сьогодення щодо необхідності запро-

вадження у системі державної служби, з одного боку, конку-

рентоспроможності, а з другого — справедливої системи опла-

ти праці з урахуванням трудового внеску та вартості певних рів-

нів компетенцій на ринку праці, Головдержслужба розпочала

роботу над створенням нової системи класифікації посад, що

має стати основою для реформування системи оплати праці

державних службовців.

Для реалізації цієї мети створено групу аналізу політики,

до складу якої входять працівники Головдержслужби, Мініс-

терства праці та соціальної політики України та Міністерства

фінансів України, а методична підтримка здійснюється між-

народними експертами проектів “Технічна підтримка реформ

державного сектору в Україні” та “Реформа управління персо-

налом на державній службі в Україні”.

Для розроблення механізму моніторингу, визначення нових

підходів до класифікації посад учасники групи з аналізу політики

брали участь у семінарах та тренінгах, проведено консультації з

міжнародними радниками та експертами канадського проекту

“Реформа управління персоналом на державній службі в Украї-

ні”. З метою вивчення та використання досвіду зарубіжних країн

в рамках реалізації Угоди про співробітництво у сфері розвитку

державної служби і адміністративної реформи між Головдерж-

службою та головою Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки

Польща з 6 по 9 жовтня 2009 року відбувся робочий візит укра-їнської делегації до Республіки Польща, що дало змогу врахува-

ти кращий досвід з цього питання при розробленні нової моделі

класифікації посад державних службовців в Україні.

У ході роботи над аналітичною запискою щодо нової класи-

фікації посад проаналізовано існуючий стан у цій сфері, викла-

дено мету змін, визначено головні фактори, пов’язані з пробле-

мою, існуючі документи щодо класифікації посад державних

службовців та інституції, пов’язані з розв’язанням проблеми.

Подальше просування у цьому напрямі, а головне — у

впровадженні нової класифікації посад пов’язане з ризиками

опору змінам через очікуване погіршення статусу окремих дер-

жавних службовців, які в нинішніх умовах невиправдано мають

вищі категорії посад і відповідно отримують високу заробітну

плату порівняно з іншими державними службовцями та мож-

ливим відносним зменшенням розміру заробітної плати у разі

зниження їхньої категорії.

Для зняття суспільно-політичних ризиків протистояння ре-

формуванню класифікації посад і відповідно системи оплати

праці на державній службі необхідна планомірна діяльність

Головдержслужби у напрямі залучення до роботи над новою

моделлю представників державних органів, які в подальшому

будуть погоджувати відповідні нормативно-правові акти, піло-

тування проекту нової класифікації посад для врахування прак-

тичних аспектів її застосування та мінімізації можливих ризиків

її впровадження.

16. Утворення та діяльність Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади

Запровадження кращих практик управління персоналом на

державній службі, крім розроблення власне самого управлін-

ського інструментарію, поставило перед Головдержслужбою

ще одне важливе завдання — корпоратизації носіїв управлін-

ського досвіду і тих посадових осіб, без партнерської взаємодії

з якими і без спільного ціннісно-орієнтованого підходу до по-

дальших реформ на державній службі з якими просування до

мети практично не можливе.

Для формування комунікативного простору і об’єднання

зусиль у запровадженні сучасних методів управління пер-

соналом у системі державної служби у рамках українсько-

канадського проекту “Реформа управління персоналом на дер-

жавній службі в Україні” Головдержслужбою опрацьовано до-

свід функціонування Ради з питань людських ресурсів Канади,

за результатами якого постановою Кабінету Міністрів України

від 21.01.09 № 18 створено постійно діючий консультативно-

дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України — Раду керів-ників кадрових служб центральних органів виконавчої влади (далі — Рада). Метою створення Ради є координація реалізації

державної політики у сфері державної служби, підвищення

ефективності діяльності кадрових служб органів виконавчої

влади.

Основними завданнями Ради є:

• участь у визначенні пріоритетів та механізму інститу-

ційного, інформаційного та іншого забезпечення ре-

алізації єдиної державної політики у сфері державної

служби та з питань кадрової роботи;

• аналіз діяльності кадрових служб центральних органів ви-

конавчої влади та підвищення ефективності їх роботи;

• підготовка і подання Кабінетові Міністрів України та

центральним органам виконавчої влади пропозицій

щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфе-

рі державної служби та з питань кадрової роботи.

Формою роботи Ради є засідання, що проводяться у разі

потреби, але не рідше ніж один раз кожного півріччя, зокрема

у 2009 році Головним управлінням державної служби України

проведено два засідання Ради.

Перше засідання Ради відбулося 1 квітня 2009 року за учас-

тю керівників кадрових служб центральних органів виконавчої

влади, інших державних органів, на якому розглядалися проект

регламенту Ради, орієнтовний план роботи Ради на 2009 рік та

склад робочих груп щодо:

• підготовки пропозицій до проекту Концепції удоскона-

лення системи управління персоналом (роботи з кадра-

ми) на державній службі;

• розроблення проекту нового Типового положення про

кадрову службу центрального органу виконавчої влади;

• підготовки матеріалів до збірника щодо методичного

забезпечення працівників кадрових служб.

Під час засідання Ради було також представлено проект

Концепції удосконалення системи управління персоналом на

державній службі (далі — Концепція), у якому окреслено осно-

вні проблеми, цілі та напрями реформування системи управ-

ління персоналом на державній службі в Україні на середньо-

строкову перспективу. У результаті цієї роботи положення Кон-

цепції стануть частиною Програми розвитку державної служби

на 2011–2015 роки.

7 вересня 2009 року у конференц-залі Школи вищого кор-

пусу державної служби відбулося чергове засідання Ради за

участю Президента Комісії державної служби Канади, представ-


ників Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету

Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, керівників

кадрових служб центральних та місцевих органів виконавчої

влади, інших державних органів, представників проекту “Ре-

форма управління персоналом на державній службі в Україні”

(див. Фото 16.1).У ході засідання Президент Комісії державної служби Ка-

нади Марія Баррадос презентувала тему “Досвід використання

профілів компетенції в процесах управління людськими ре-

сурсами на державній службі Канади”; розглядалися питання

щодо підготовки профілів компетенцій лідерства, удоскона-

лення підходів до оцінювання діяльності державних служ-

бовців, проектів Концепції удосконалення системи управління

персоналом на державній службі, нового Типового положення

про кадрову службу органу виконавчої влади та методичного

збірника для керівників кадрових служб центральних органів

виконавчої влади.

Згідно з Планом роботи Ради в 2009 році відбулося 4 за-

сідання робочих груп Ради:

• 26 травня — з підготовки пропозицій до проекту Кон-

цепції удосконалення системи управління персоналом

(роботи з кадрами) на державній службі;

• 2 червня — з розроблення проекту Типового положен-

ня про кадрову службу центрального органу виконавчої

влади;

• 28 липня — з підготовки матеріалів до збірника щодо

методичного забезпечення працівників кадрових

служб;

• 2 грудня — спільне засідання робочих груп з розро-

блення проекту Типового положення про кадрову служ-

бу центрального органу виконавчої влади та збірника

щодо методичного забезпечення працівників кадрових

служб.

Результатом роботи стали проекти Типового положення

про кадрову службу органу виконавчої влади, збірника щодо

методичного забезпечення працівників кадрових служб та ін-

ших документів, покликаних удосконалити функціонування

кадрових підрозділів. Розроблення зазначених проектів доку-

ментів проводилося із залученням міжнародних експертів про-

екту “Реформа управління персоналом на державній службі в

Україні”.

У грудні 2009 року в рамках діяльності Ради за підтримки

данського проекту “Технічна підтримка реформ державного

сектору в Україні” Головдержслужбою організовано два дво-

денні виїзні тренінги на тему “Планування і професійний відбір персоналу”, в якому брали участь керівники кадрових служб

центральних та місцевих органів виконавчої влади. За резуль-

татами тренінгів учасникам вручено сертифікати.

Крім того, за участю керівників кадрових служб централь-

них органів виконавчої влади за підтримки проекту “Реформа

управління персоналом на державній службі в Україні” про-

ведено два тематичних семінари з обговорення основних за-вдань та функцій кадрової служби органу виконавчої влади (див. Фото 16.2).

Налагодженню професійних комунікативних зв’зків між ке-

рівниками кадрових служб сприяв, а тепер і активно викорис-

товується створений Головдержслужбою на своєму офіційному

веб-сайті рубрика “Співпраця з керівниками кадрових служб”,

де розміщено телефонні довідники, підрубрика “Рада керів-

ників кадрових служб центральних органів виконавчої влади”,

матеріали семінарів та конференцій, проекти для обговорення

тощо. Створений ресурс активізував професійну взаємодію,

сприяв спрощеному, а відтак і ефективному опрацюванню про-

ектів документів.

Актуальною залишається потреба у зміні парадигми функ-

ціонування кадрових підрозділів шляхом зміщення акцентів

від статистичного та діловодного забезпечення кадрових пи-

тань до власне управління персоналом на державній службі.

Тому наступні зусилля необхідно спрямувати на подальшу

корпоратизацію у сфері діяльності керівників кадрових служб

державних органів, формування команди однодумців, зусилля

якої спрямовуватимуться на впровадження сучасних практик

управління персоналом, що дасть змогу розбудувати інститу-

ційну спроможність державної служби, забезпечити підвищен-

ня рівня професіоналізму державних службовців шляхом змі-

ни ролі і статусу кадрових підрозділів, запровадження нових

підходів до управління персоналом на державній службі.

Фото 16.1. Засідання Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади

Фото 16.2. Проведення тематичного семінару з обговорення основних завдань та функцій кадрової служби органу

виконавчої влади


17. Розвиток та забезпечення діяльності Школи вищого корпусу державної служби

Міжнародна практика свідчить, що інвестування у розвиток

вищого корпусу державної служби є найбільш дієвим спосо-

бом підтримки реформ.

Україні потрібна професійна група топ-менеджерів (вищий

корпус державної служби), які володіють сучасними знаннями

та навичками стратегічного менеджменту, управління змінами,

переговорного процесу, управління ризиками, управління фі-

нансовими та людськими ресурсами.

З метою сприяння становленню і розвитку вищого корпусу

державної служби та реформування державного управління

при Головному управлінні державної служби України у жов-

тні 2008 року було утворено Школу вищого корпусу державної

служби (далі — Школа).

З моменту створення Школа робить свій внесок у форму-

вання ефективного вищого корпусу державної служби Украї-

ни шляхом проведення навчальних програм нового формату,

спрямованих на розвиток управлінських компетенцій. Такі про-

грами розробляються з урахуванням навчальних потреб вищо-

го корпусу державної служби та найкращої світової практики

підготовки служби топ-менеджерів.

Школа виконує роль не лише тренінгового центру, а на-

самперед професійного клубу лідерів державної служби, дис-

кусійного майданчика щодо пріоритетів суспільного розвитку

та урядової політики, які виникають у зв’язку з процесами сус-

пільної трансформації, економічного розвитку, європейської та

євроатлантичної інтеграції України.

Міжнародний досвід професійного розвитку вищого корпусу державної служби

У країнах Організації економічного співробітництва та роз-

витку (ОЕСР) національні школи державного управління є

основними постачальниками тренінгів та інших навчальних ви-

дів діяльності.

Міжнародний досвід, зокрема Франції, Данії, Польщі,

Болгарії, країн Балтії, підкреслює тенденцію суттєвої індивіду-

алізації та поглиблення практичної орієнтації навчальних про-

грам, використання широкої практики залучення позаштатних

лекторів-практиків для навчання у школах державного управ-

ління, розрахованого на задоволення потреб вищого корпусу

державної служби.

Аналіз міжнародного досвіду свідчить також про узвичає-

не підпорядкування таких шкіл урядові або органу управління

державною службою і в окремих випадках міністерству освіти.

Наприклад, у Франції підготовкою вищого корпусу дер-

жавної служби займається Національна школа управління

(Ecole National d’Administration — ENA), що як державний за-

клад підпорядковується Прем’єр-міністрові. Ця Школа готує

вищі управлінські кадри для органів державного управління і

посідає особливе місце в системі підготовки державних служ-

бовців Франції. Створенням ENA був започаткований важливий

етап у підготовці вищих посадових осіб французької держав-

ної служби, оскільки ця Школа здійснює за міжміністерським

принципом уніфікований добір та підготовку кадрів вищого

корпусу державної служби Франції. Основні напрями підготов-

ки слухачів ENA — “Державний менеджмент”, “Управління”,

“Комунікації”.

У Великій Британії постачальником тренінгових програм є

Національна школа Уряду. Кожного року навчання в ній про-

ходить близько 30 тис. державних службовців. Основними на-

прямами підготовки слухачів є “Лідерство та стратегія”, “Виро-

блення політики та Уряд”, “Розвиток менеджменту”, “Розвиток

персоналу та кар’єри”, “Професійний розвиток”.

У Канаді задоволенням навчальних потреб державних

службовців займається Школа публічної служби. “Клієнтом”

Канадійської школи публічної служби є Публічна служба Ка-

нади, яка розробляє свої продукти виключно з метою надання

якісних послуг державним службовцям на всіх щаблях дер-

жавного управління. Основними послугами цієї установами є

орієнтаційний та роз’яснювальний супровід, менеджмент та

професійний розвиток, розвиток лідерства, програми з мовної

підготовки.

Організація тренінгових програм та заходів для вищого корпусу державної служби

2009 рік став роком пілотного впровадження Програми

управлінського розвитку для вищого корпусу державної служ-

би. За підтримки міжнародних партнерів Школа розробила ме-

тодику та провела оцінку навчальних потреб вищого корпусу

державної служби. За результатами оцінки разом з Голланд-

ським інститутом державного управління підготовлено 6 тре-

нінгових модулів і проведено 18 тренінгів на теми:

� Управління змінами у державному секторі;

� Мистецтво комунікацій у державному управлінні;

� Стратегічний менеджмент;

� Менеджмент;

� Лідерство;

� Управління людськими ресурсами.

Загалом у вищезазначених тренінгах взяли участь 216 дер-

жавних службовців І — V категорії посад, зокрема 46 держав-

них службовців І — ІІ категорії посад, 125 державних служ-

бовців ІІІ — ІV категорії посад та 45 державних службовців V

категорії посад (див. Діаграма 17.1, Фото 17.1, 17.2)

V. ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ТА РОЗВИТКУ ВИЩОГО КОРПУСУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


Діаграма 17.1. Участь державних службовців у Програмі управлінського розвитку

Фото 17.1. Програма управлінського розвитку, тренінг “Мистецтво комунікацій у державному управлінні”,

30–31 жовтня 2009 року

Фото 17.2. Програма управлінського розвитку, тренінг “Технології ефективного менеджменту”,

27–28 листопада 2009 року

Міжнародний досвідОсновними напрямами професійного розвитку вищого кор-

пусу державної служби в країнах — членах ЄС є менеджмент

і лідерство. У 19 з 27 країнах — членах ЄС для представників

вищого корпусу державної служби здійснюються програми

управлінського розвитку. Крім тренінгів з питань менеджменту

та лідерства впроваджуються навчальні програми з таких тем:

� Етика та запобігання корупції;

� Співпраця з політиками;

� Якість, інновації та модернізація;

� Спілкування з мас-медіа;

� Європейські мови;

� Правила та процедури ЄС;

� Підготовка до головування у ЄС;

� Європейські вищі державні службовці;

� Є вропейські компетенції та міжнародна співпраця.

Щороку на навчання вищого корпусу державної служби

виділяється 2,5–3 % фонду оплати праці. У середньому ко-

жен представник вищого корпусу державної служби витрачає

близько 5–10 днів на рік на своє навчання.

У рамках проекту “Технічна підтримка реформ державного

сектору в Україні”, що фінансується Міністерством закордон-

них справ Королівства Данія, Школа вищого корпусу держав-

ної служби за підтримки міжнародної компанії “Nordic Training

International” (Латвійська Республіка) провела 5 тренінгів на

теми: “Мистецтво управління”, “Програма удосконалення лі-

дерських якостей”, “Сучасні технології підготовки та прове-

дення успішної презентації”, участь у яких взяли 94 державних

службовці І — ІІ категорії посад (див. Фото 17.3, 17.4).

Фото 17.3. Тренінг “Мистецтво управління”, 24–25 квітня 2009 року

Фото 17.4. Тренінг “Програма удосконалення лідерських якостей”, 16–17 жовтня 2009 року

Пріоритетними завданням Школи вищого корпусу держав-

ної служби є підтримка цінностей професійної етики. З метою

підготовки до впровадження нового антикорупційного законо-

давства Школою проведено майстер-клас для вищого корпусу

0

20

40

60

80

100

120

140

VIII-IVI-II


державної служби та спільний з Комісію з журналістської етики

семінар з питань дифамації (див. Фото 17.5).

Також Школа виступила організатором круглого столу з

питань політичної нейтральності вищого корпусу державної

служби та майстер-класу з питань медіа-комунікацій (див.

Фото 17.6).

Загалом Школою вищого корпусу державної служби

у 2009 році проведено 27 комунікативних та тренінгових захо-

дів за участю 495 осіб.

Фото 17.5. Майстер-клас з питань впровадження нового антикорупційного законодавства, 10 листопада 2009 року

17.6. Майстер-клас для вищого корпусу державної служби з питань медіа-комунікацій, 19 грудня 2009 року

Тренери Школи вищого корпусу державної служби:

Френк Літл (Frank Little) — про-фесійний тренер та консультант з Великої Британії, який має ба-гаторічний досвід роботи з дер-жавними службовцями. Також Ф. Літл має досвід консультуван-ня державних службовців країн-кандидатів у члени ЄС з питань підготовки до міжнародних пере-говорів. Працював персональним тренером топ-менеджерів у дер-жавному секторі багатьох країн.

Шіна Метьюз (Sheena Matthews) — висококваліфікований консуль-тант і тренер з питань публічного лідерства. За 25 років роботи у державній службі Великої Брита-нії здобула великий досвід співп-раці з посадовцями як у Великій

Британії, так і у країнах з перехідною економікою. Шіна Метьюз є директором агентства “what works?Ltd”.

Олександр Саврук — кандидат економічних наук, декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи, засновник та керівник транс-формаційних проектів Strategic Consulting Group (SCG), приватної української компанії, яка займа-ється менеджмент-консалтингом. Понад13 років керує проектами розвитку, формування страте-гічної ідеї та стратегії бізнесу,

переходу на процесне управління, в тому числі реінжинірингу бізнес-процесів, управління змінами в компаніях та холдингах різних галузей. Розробник та викладач курсів “Філософія і біз-нес”, “Управління бізнес-процесами” та “Управління стратегіч-ними змінами” в Києво-Могилянській бізнес-школі, “Забезпе-чення якості в охороні здоров’я” у Школі охорони здоров’я при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”. Засновник та керівник інтернет-порталу для управлінців www.management.com.ua. Заступник голови спостережної ради ВАТ “Малинська паперова фабрика” (WEIDMANN Corporation, Швейцарія). Доповідав на багатьох міжнародних управлінських конференціях, проводив авторський семінар у Гарвардському університеті (США). Член Української асоціації менеджмент-консультантів.

Олександр Мєшалкін — бізнес-тренер із значним досвідом консультування державних служ-бовців вищого рангу, підготовки й проведення семінарів зі страте-гічного планування та планування діяльності, управління змінами. Протягом 9 років займається під-готовкою і проведенням семінарів. Кандидат соціологічних наук.

Випускник програми держав-ного департаменту США ”Розвиток малого та середнього біз-несу„, яка проходила на базі Кеттерінг Університету (Інститут компанії Дженерал Моторз з Інжинірингу та Менеджменту), штат Мічиган. Випускник Міжнародного інституту проблем управління, м. Москва, Російська Федерація.

Займав вищі керівні посади у вітчизняних підприємствах та корпораціях у FMSG, агросекторі, електротехнічній та машино-будівній галузях.

Тренер для держслужбовців та керівників бізнесу з 1991 р. Керівник національного освітнього проекту: “Executive MBA: Pharmaceutical Management and Marketing” для вищого керівництва фармацевтичних компаній та іноземних представ-ництв. Організатор програми підвищення кваліфікації ключо-вих лідерів у галузі охорони здоров’я.

Менеджер з впровадження та менеджер з тренінгів для національних консультантів в Україні проекту Світового банку “Private Sector Development”.

Консультант Українського Центру з реструктуризації під-приємств при Кабінеті Міністрів України.

Національний експерт Євросоюзу “Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та реалізації Європейської політики добросусідства у сільськогосподарському секторі”.

Міжнародні партнери Школи вищого корпусу державної служби

Школа вищого корпусу державної служби є пріоритетною

платформою для міжнародного співробітництва Головдерж-

служби України у сфері державного управління.

Для впровадження найкращих стандартів розвитку топ-

менеджерів державного управління Школа вищого копусу


державної служби співпрацює з провідними навчальними

закладами світу в сфері державного управління — Голланд-

ським інститутом державного управління (ROI), Данською

школою публічної адміністрації (DSPA), Баварською школою

управління (BVS), Національною школою Уряду Великої Бри-

танії, Європейським інститутом публічної адміністрації (EIPA),

що мають багаторічний досвід роботи з державними службов-

цями. У 2009 році Школою вищого корпусу державної служби

було підписано два меморандуми про співпрацю — з Данською

школою публічної адміністрації (м. Фредеріксберг, Королівство

Данія, 10 червня 2009 року) та Голландським інститутом дер-

жавного управління (м. Гаага, Королівство Нідерландів, 4 лип-

ня 2009 року). Основними напрямами співпраці у рамках ви-

конання згаданих меморандумів є управління людськими ре-

сурсами та їх розвиток, реформа системи державної служби,

розроблення професійних тренінгових програм для вищого

корпусу державної служби.

Школа вищого корпусу державної служби отримує під-

тримку у рамках проектів міжнародної технічної допомоги, зо-

крема через (див. Фото 17.7):

— проект “Підтримка реформи державної служби в Укра-

їні”, донор — Уряд Ірландії за підтримки ПРООН,

— проект “Технічна підтримка реформ державного секто-

ру в Україні”, донор — Міністерство закордонних справ

Королівства Данія (DANIDA),

— проект “Реформа управління персоналом на державній

службі в Україні”, донор — Канадське агентство між-

народного розвитку (CIDA).

Фото 17.7. Міжнародна конференція донорів, 30 листопада 2009 року

18. Підготовка фахівців у галузі знань “Державне управління”

Пріоритетним напрямом діяльності Головдержслужби

у 2009 році є удосконалення організації професійного навчан-

ня державних службовців та посадових осіб місцевого само-

врядування.

З цією метою Головдержслужбою ініційовано прийняття

ряду нормативно-правових актів, які регулюють питання за-

провадження єдиних стандартів щодо професійного навчання

державних службовців та посадових осіб місцевого самовряду-

вання за спеціальностями галузі знань “Державне управління”,

а також ефективного використання бюджетних коштів в рам-

ках державного замовлення. Насамперед це:

— постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.09 № 572

“Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів

України від 17 червня 1994 р. № 423”. Постановою передбачено

прийняття на державну службу без конкурсного відбору або

стажування випускників вищих навчальних закладів, що здо-

були вищу освіту за спеціальностями галузі знань “Державне

управління”, у державні органи, які направляли їх на навчання

за державним замовленням;


“Про доповнення Положення про прийом слухачів до Наці-

ональної академії державного управління при Президентові

України”. Постановою приведено розмір стипендіального за-

безпечення слухачів Національної академії державного управ-

ління при Президентові України з 1 вересня 2009 року у відпо-

відність до вимог бюджетного законодавства, а також запрова-

джено обов’язкове відпрацювання аспірантами і докторантами,

які навчалися за денною формою за державним замовленням,

не менше п’яти років на посадах в органах державної влади

або в органах місцевого самоврядування в разі, коли вони піс-

ля закінчення навчання не розпочали науково-педагогічну чи

наукову діяльність у сфері державного управління;


“Про затвердження Порядку прийому на навчання за освітньо-

професійною програмою підготовки магістрів за спеціальніс-

тю “Державна служба” галузі знань “Державне управління” та

працевлаштування випускників”. Постановою удосконалено

порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними

програмами підготовки магістрів за спеціальністю “Державна

служба” галузі знань “Державне управління”, організацію на-

вчального процесу, державних іспитів та захисту магістерських

робіт, працевлаштування випускників, передбачено цільову

підготовку державних службовців та посадових осіб місцево-

го самоврядування за денною, заочною, вечірньою, заочною-

дистанційною формами; запроваджено укладання тристорон-

ньої угоди між органом державної влади чи місцевого само-

врядування, вищим навчальним закладом та слухачем у разі

зарахування на навчання; визначено умови відшкодування

вартості навчання у разі встановлення факту нецільового ви-

користання бюджетних коштів.

— наказ Головдержслужби від 23.02.09 № 49 “Про затвер-

дження Порядку конкурсного відбору до мережі навчальних

закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення квалі-

фікації державних службовців і посадових осіб місцевого са-

моврядування за державним замовленням”. Наказ підготовле-

но з метою створення умов конкурентного середовища у сфері

професійного навчання працівників державних установ і орга-

нів місцевого самоврядування, економії та оптимізації викорис-

тання бюджетних коштів, підвищення якості надання освітніх

послуг за напрямом 1501 “Державне управління”.

Для інкорпорування в систему підготовки фахівців у галузі

знань “Державне управління” напряму підвищення кваліфікації

державних службовців та посадових осіб місцевого самовря-

дування у 2009 році Головдержслужбою запроваджено у ви-

щих навчальних закладах, що здійснюють підготовку магістрів

за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне

управління”, організацію підвищення кваліфікації слухачів та

викладачів. Зокрема, в червні 2009 р. на базі Чорноморсько-

го державного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв)

проведено науково-методичний семінар на тему “Державне

управління в Україні на сучасному етапі державотворення” в

рамках проекту “Ольвійський форум-2009: стратегії України в

геополітичному просторі”, на базі Тернопільського національ-

ного економічного університету проведено науково-практичний

семінар “Модернізація технологій управління в системі держав-

ної служби та служби в органах місцевого самоврядування”.

З метою формування сучасних механізмів активної профі-

лактики і протидії корупційним правопорушенням на державній

службі у 2009 році Головдержслужбою на базі вищих навчаль-

них закладів, що здійснюють підготовку фахівців за спеціаль-

ностями галузі знань “Державне управління”, запроваджено

новий формат підвищення кваліфікації державних службовців


і посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобіган-

ня і протидії корупції, основними напрямами якого стали:

— надання, оновлення знань та розвиток умінь, необхідних

для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на

державній службі щодо запобігання та протидії проявам коруп-

ції;

— приведення фахової підготовки у відповідність із сучас-

ними вимогами професійної кваліфікації державного службов-

ця, підняття рівня базових знань з питань застосування анти-

корупційного законодавства у професійній діяльності;

— формування у державних службовців вміння застосо-

вувати сучасні науково-теоретичні напрацювання та передо-

вий досвід їх реалізації у відповідних галузях права, навичок і

уміння, здійснювати прикладні дослідження у сфері державної

служби щодо запобігання та протидії проявам корупції;

— активізація у державних службовців мотивації потреб у

постійному самовдосконаленні, формування принципів добро-

чесної поведінки на державній службі.

Основні завдання, що були вирішені в процесі підвищення

кваліфікації державних службовців та посадових осіб місце-

вого самоврядування з питань запобігання та протидії коруп-

ції, — це розуміння сутності та специфіки, пов’язаної з визна-

ченням ознак, видів та критеріїв класифікації правопорушень,

вивчення основних технологій запобігання корупційним діян-

ням в органах державної влади та місцевого самоврядування,

формування у державних службовців та посадових осіб міс-

цевого самоврядування вмінь та навичок проведення кваліфі-

кованої експертизи нормативно-правових актів, розроблення їх

проектів.

Навчальні заходи з питань роз’яснення та впровадження

нового антикорупційного законодавства у сфері державно —

управлінських відносин у 2009 році були проведені у:

— Дніпропетровському регіональному інституті держав-

ного управління Національної академії державного

управління при Президентові України;

— Львівському регіональному інституті державного

управління Національної академії державного управ-

ління при Президентові України;

— Академії митної служби України;

— Донецькому державному університеті управління;

— Донецькому національному технічному університеті;

— Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя);

— Тернопільському національному економічному універ-

ситеті;

— Чорноморському державному університеті імені Петра

Могили (м. Миколаїв).

До проведення навчальних заходів з питань роз’яснення та

впровадження нового антикорупційного законодавства були

залучені представники органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування, працівники правоохоронних органів, служби

безпеки, державної податкової адміністрації, митної служби,

громадських організацій, провідні науковці, представники за-

собів масової інформації. Активну участь в обговоренні брали

аспіранти та слухачі магістратур галузі знань “Державне управ-

ління”.

У результаті проведених заходів вищі навчальні заклади роз-

робили методичні посібники, які рекомендовано для викорис-

тання кадровими службами органів влади для організації роботи

з персоналом щодо запобігання та протидії корупції на держав-

ній службі та службі в органах місцевого самоврядування.

Результатами реалізації політики Головдержслужби щодо

посилення інституційної спроможності розвитку системи

професійного навчання державних службовців та посадо-

вих осіб місцевого самоврядування стало проведення протя-

гом 2009 року значної кількості різнопланових заходів, спря-

мованих на удосконалення вітчизняної системи підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу органів

державної влади.

Зокрема, наймасштабнішими заходами, інтегрованими в

систему професійного навчання, стали:

1. Всеукраїнські Рішельєвські слухання з питань політико-

правового забезпечення державної служби та служби в орга-

нах місцевого самоврядування, які проходили 24–25 верес-

ня 2009 року на базі Одеської національної юридичної академії

за підтримки Головдержслужби України, Одеської обласної

державної адміністрації та Одеської обласної ради. Метою

слухань стало визначення політико-правових інструментів за-

конодавчої бази державного управління у сфері державної

служби та служби в органах місцевого самоврядування, вне-

сення пропозицій щодо практичного застосування гілками пу-

блічної влади нормативно-правових важелів на шляху адаптації

державного управління України до стандартів Європейського

Союзу. Участь у зазначеному заході взяли посадові особи Се-

кретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів

України, Апарату Верховної Ради України, Конституційного та

Адміністративного судів України, Центральної виборчої комісії

України, Генеральної прокуратури, представники центральних

органів виконавчої влади України, вищих навчальних закладів,

які готують фахівців у галузі знань “Державне управління”,

наукових установ, представники громадських організацій, ді-

яльність яких передбачає удосконалення політико-правового

забезпечення законодавчої бази державного управління у

сфері державної служби та служби в органах місцевого само-

врядування; обласних державних адміністрацій, обласних рад,

територіальних органів Головдержслужби, центрів перепідго-

товки та підвищення кваліфікації працівників органів держав-

ної влади, органів місцевого самоврядування, державних під-

приємств, установ та організацій (далі — ЦППК).

Значним досягненням слухань стало офіційне підписання

в день їх відкриття Угоди про співробітництво у сфері про-

фесійного навчання державних службовців та посадових осіб

місцевого самоврядування між Головдержслужбою України,

Одеською обласною державною адміністрацією та Одеською

обласною радою. Угодою передбачено встановлення та розви-

ток партнерських відносин, координація зусиль, спрямованих

на реалізацію державної політики у сфері розвитку персоналу

і професійного навчання державних службовців та посадових

осіб місцевого самоврядування Одеської області відповідно до

європейських стандартів демократичного урядування.

Учасники слухань дійшли висновку, що проведення що-

річних Всеукраїнських громадських слухань з питань політико-

правового забезпечення державної служби та служби в органах

місцевого самоврядування в м. Одесі має стати одним з джерел

реформування державної служби. Також було одноголосно

прийнято рішення про присвоєння слуханням статусу “Щорічні

Рішельєвські академічні читання”.

Підсумком заходу став Збірник доповідей щорічних Все-

українських громадських слухань, у якому представлені тези

виступів 136 учасників, присвячених визначенню політико-

правових інструментів законодавчої бази державного управ-

ління у сфері державної служби та служби в органах місцевого

самоврядування.

2. Науково-практична конференція на тему “Шляхи поси-

лення впливу галузі науки “Державне управління” на реформу-

вання державної служби та державного управління в Україні”

(м. Ялта, 8–9 жовтня 2009 року).

Мета науково-практичної конференції — обговорення нау-

кових та практичних проблем, пов’язаних з посиленням впливу

галузі науки “Державне управління” на процес реформування

державного управління, на розв’язання гострих сучасних про-

блем державного управління та вироблення рекомендацій з

формування єдиного національного освітнього простору у під-

готовці кадрів для органів публічної влади.

У конференції взяли участь представники Секретаріату Пре-

зидента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату

Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Респу-


бліки Крим, Головдержслужби, 58 фахівців, які представляють

галузь науки “Державне управління”, серед них представники

Вищої атестаційної комісії України, експерти експертної ради

ВАК України з державного управління, голови спеціалізованих

вчених рад у галузі науки “Державне управління”, координато-

ри магістратур, які готують фахівців за спеціальностями галузі

знань “Державне управління”.

Основною тематикою конференції було обговорення

науково-практичних проблем, пов’язаних з посиленням впливу

галузі науки “Державне управління” на розв’язання сучасних

проблем у сфері державної служби та державного управління,

формування єдиних підходів до підготовки фахівців у галузі

науки “Державне управління”.

Учасники констатували ключовий характер теми конферен-

ції для реформування державної служби та державного управ-

ління в Україні, а також модернізації професійної підготовки


Під час обговорення проблемних питань щодо шляхів по-

силення впливу галузі науки “Державне управління” на рефор-

мування державної служби та державного управління в Україні

учасниками конференції було зроблено такі висновки:

— необхідно посилити зв’язок наукового пошуку з адмі-

ністративною реформою та реформою державної служби.

Системні та систематичні наукові дослідження за практично-

орієнтованою тематикою мають стати основою наукового по-

шуку в галузі науки “Державне управління”, що дасть змогу

забезпечити інтелектуальне підґрунтя практичної діяльності

органів державної влади;

— модернізація стосунків науки і практики державного

управління потребує системних змін і насамперед у процеду-

рах та механізмах підготовки наукових кадрів у галузі науки

“Державне управління”. Такі зміни мають бути спрямовані на

посилення впливу державних органів — замовників науково-

го продукту на визначення пріоритетів наукового пошуку, на

оцінювання його результативності як з позицій загальної сус-

пільної корисності, так і з огляду на прикладне значення для

реформування державного управління та державної служби;

— у зв’язку з формуванням в Україні передумов для пере-

ходу до глобального інформаційного суспільства, з євроінте-

граційними прагненнями України, з підвищенням рівня світової

економічної та політичної конкуренції відбувається значне зрос-

тання потреби державного управління у співвіднесенні шляхів

розвитку вітчизняної наукової думки у галузі науки “Державне

управління” із світовими тенденціями розвитку, результатами і

напрямами наукового пошуку.

3. Серпнева робоча нарада з координаторами магістратур

вищих навчальних закладів, які готують фахівців у галузі знань

“Державне управління”, директорами ЦППК та керівниками

територіальних органів Головдержслужби щодо організації

професійного навчання державних службовців та посадових

осіб місцевого самоврядування у 2009–2010 роках. На нараді

обговорювалися питання, надзвичайно важливі для формуван-

ня нової інституційної спроможності для розвитку вітчизняної

системи професійного навчання державних службовців і поса-

дових осіб місцевого самоврядування.

Учасники наради дійшли висновку щодо необхідності роз-

роблення узгоджених позицій з удосконалення системи про-

фесійного навчання державних службовців і посадових осіб

місцевого самоврядування, врахування кращого міжнародного

досвіду, прийняття спільних рішень щодо подальшої роботи

Головдержслужби і навчальних закладів галузі знань “Дер-

жавне управління” з метою перетворення державної служби

України в європейську. Каталізатором цих процесів у регіонах

мають стати вищі навчальні заклади, які готують фахівців у

галузі знань “Державне управління”, ЦППК та територіальні

органи Головдержслужби як основні осередки забезпечення

конкурентоспроможності державної служби.

4. Всеукраїнський науково-практичний семінар на

тему “Шляхи оптимізації підготовки магістрів за спеціаль-

ностями галузі знань “Державне управління” (м. Івано-

Франківськ, 3–5 грудня 2009 року), організаторами якого стали

Головдержслужба, Івано-Франківська обласна державна адмі-

ністрація, Івано-Франківська обласна рада, Івано-Франківський

національний технічний університет нафти і газу та Школа ви-

щого корпусу державної служби.

Семінар був присвячений розгляду проблем оптимізації

професійного навчання магістрів за спеціальностями галузі

знань “Державне управління”, а саме — обговоренню досві-

ду реалізації пілотного проекту щодо впровадження заочно-

дистанційної форми навчання в Івано-Франківському націо-

нальному технічному університеті нафти і газу.

Професійна підготовка державних службовців та посадо-

вих осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом на-

дання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з освітнього

напряму “Державне управління”.

Навчання за спеціальністю “Державне управління” орієнто-

ване на підготовку керівного персоналу, здатного забезпечити

ухвалення і реалізацію управлінських рішень на стратегічному

рівні, розвиток лідерства серед сучасної управлінської еліти.

Головним вищим навчальним закладом у системі профе-

сійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

державних службовців і посадових осіб місцевого самовря-

дування I — IV категорій посад та їх кадрового резерву є На-

ціональна академія державного управління при Президентові

України (далі — Національна академія) та її регіональні інсти-

тути у містах Дніпропетровську (ДРІДУ), Львові (ЛРІДУ), Одесі

(ОРІДУ) й Харкові (ХРІДУ).

У 2009 році до Національної академії та її регіональних

інститутів вступили 1764 особи (у 2007 році — 1462 особи,

у 2008 році — 1538 осіб), з них 409 осіб (23,2%) — на умо-

вах державного контракту (у 2007 році — 935 осіб, або 60,8%,

у 2008 році — 837 осіб або 54 %) (див. Діаграма 18.1).Відповідно до форм навчання із 409 вступників за держав-

ним замовленням:

• 55 осіб (13,4%) — навчаються за денною формою

(у 2007 році — 252 особи, або 27%, у 2008 році —

154 особи, або 18,4%);

• 39 осіб (9,5%) — за вечірньою формою (у 2007 році —

105 осіб, або 11,2%, у 2008 році — 102 особи, або

12,2%);

Діаграма 18.1. Загальна кількість слухачів та кількість слухачів за державним замовленням з Головдержслужбою,

що вступили до Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів

за 2007–2009 роки

0

500

1000

1500

2000

Кількість слухачів за державним замовленням з ГУДС

Загальна кількість слухачів НАДУ

200920082007

1462

935

1538

837

1764

409


• 247 осіб (60,4%) — за заочною формою (у 2007 році —

388 осіб, або 41,5%, у 2008 році — 364 особи,

або 43,5%);

• 68 осіб (16,6%) — за заочно-дистанційною (у 2007 році —

190 осіб, або 20,3%, у 2008 році — 217 осіб, або 25,9%)

(див. Діаграма 18.2).Розподіл слухачів за регіональними інститутами Націо-

нальної академії:

• ДРІДУ — 146 осіб (35,7%) (у 2007 році — 196 осіб,

або 21%, у 2008 році 186 осіб, або 23% загальної кіль-

кості вступників, зарахованих на навчання за держав-

ним замовленням);

• ЛРІДУ — 87 осіб (21,3%) (у 2007 році — 168 осіб,

або 18%, у 2008 році — 136 осіб, або 16%);

• ОРІДУ — 53 особи (13%) (у 2007 році — 202 особи,

або 21,6%, у 2008 році — 179 осіб, або 21%)

• ХРІДУ — 123 особи (30%) (у 2007 році –210 осіб,

або 22,5%, у 2008 році — 203 особи, або 25%) (див.


Найбільша кількість вступників віком до 35 років у Дніпро-

петровському регіональному інституті — 83 особи, або 32,7%,

Харківському регіональному інституті — 73 особи, або 28,7%,

Львівському регіональному інституті — 63 особи, або 24,8%,

найменша кількість — в Одеському регіональному інститу-

ті — 35 осіб, або 13,8% (див. Діаграма18.4 ).

У розрізі категорій посад вступників до Національної

академії та її регіональних інститутів за державним замов-

ленням найбільшу питому вагу становлять V і VI категорії по-

сад — 149 (36,4%) та 142 особи (34,7%) відповідно,VII катего-

рія посад — 45 осіб (11%), найменша кількість вступників —

III категорії посад — 2 особи (див. Діаграма 18.5).На підготовку магістрів державного управління Наці-

ональною академією у 2009 році витрачено кошти у сумі

13 958,633 тис. грн. (у 2008 році — 18 290 тис. грн., у 2007–

5910,8 тис. грн.) (див. Діаграма 18.6).У 2009 році Національну академію закінчили 238 слу-

хачів денної форми навчання за державним замовленням

(у 2007 році — 342 особи, у 2008–332 особи).

Діаграма 18.3. Розподіл слухачів Національної академії державного управління при Президентові України

та її регіональних інститутів

Діаграма 18.2. Розподіл слухачів Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів за формами навчання

Діаграма18.4. Кількість вступників до Національної академії та її регіональних інститутів віком до 35 років

0

50

100

150

200

250

300

350

400

Заочно-дистанційна форма

Заочна форма навчання

Вечірня форма навчання

Денна форма навчання

200720082009

247 252

217

364

102

154

6855

39

190

388

105

0

50

100

150

200

250

2009

2008

2007

ЛРІДУХРІДУОРІДУДРІДУ

202

179

146

186196

87

136

168

123

203210

53

Діаграма 18.5. Розподіл вступників до Національної академії державного управління при Президентові України та її

регіональних інститутів на умовах державного замовлення за категоріями (осіб)


Аналіз стану працевлаштування випускників Наці-

ональної академії у 2009 році засвідчив, що на кінець

2009 року із 238 випускників, які навчалися за державним

замовленням, працевлаштованими є 222 особи (93,3 %)

(у 2007 році — 244 особи, або 80%, у 2008–315 осіб, або 94,9%)

(див. Діаграма 18.7).З них: 1 — в Апараті Верховної Ради України, 21 — у мініс-

терствах, 3 — державних комітетах, 10 — в інших централь-

них органах виконавчої влади, 14 — в інших установах, 27 — у

територіальних підрозділах центральних органів виконавчої

влади, 4 — у центральних органах Автономної Республіки

Крим, 48 — в обласних, Київській і Севастопольській міських

державних адміністраціях, 55 — у районних державних адміні-

страціях, 4 — в обласних радах та їх виконавчих органах, 32 —

у міських радах та їх виконавчих органах, 3 — у районних радах

та їх виконавчих органах.

З метою створення конкурентного середовища на ринку

надання освітніх послуг в галузі знань “Державне управління”

Головдержслужбою України у 2009 році розширено мережу ви-

щих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за

спеціальностями галузі знань “Державне управління”: для реа-

лізації державного замовлення відібрано 20 вищих навчальних

закладів (у 2008 році — 15 закладів, у 2007–14), що здійснюють

підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба”.

Додатково у 2009 році до процесу підготовки магістрів

за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне

управління” залучено Академію муніципального управління,

Академію митної служби України (м. Дніпропетровськ), Буко-

винську державну фінансову академію (м. Чернівці), Крим-

ський юридичний інститут Одеського державного університету

внутрішніх справ (м. Сімферополь) та Луганський національ-

ний університет імені Тараса Шевченка (див. Рисунок 18.1).

— Національна академія державного управління при Пре-

зидентові України та її регіональні інститути

— вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку ма-

гістрів за спеціальністю “Державна служба”

З урахуванням потреб органів державної влади та органів

місцевого самоврядування у 2009 році збільшено обсяги дер-

жавного замовлення на підготовку магістрів державної служби

на 20 % порівняно з попереднім роком (2007 рік — 1100, 2008–

1151, 2009–1381). З них кількість слухачів денної форми на-

вчання збільшено на 27,4 % (2007 рік — 200 осіб, 2008–

226, 2009–285), заочної — на 18,5 % (2007 рік — 900, 2008–

925, 2009–1096).

У 2009 році посилено роль територіальних органів Голо-

вдержслужби України щодо цільового направлення державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на

навчання до вищих навчальних закладів, що здійснюють під-

готовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галу-

зі знань “Державне управління” відповідно до потреб органів

влади.

За результатами проведеної роботи у 2009 році збільши-

лася кількість слухачів на денній та заочній формах навчання

у Дніпропетровському національному університеті імені Оле-

ся Гончара, Донецькому державному університеті управління,

Донецькому національному технічному університеті, Івано-

Франківському національному технічному університеті нафти

і газу, Черкаському національному університеті імені Богдана

Хмельницького (див. Діаграма 18.9, 18.10).

Регіональний моніторинг конкурсного відбору до магі-

стратур державної служби у 2009 році свідчить, що найбільше

вступників було з Донецької області — 180 осіб, або 13 % їх

загальної кількості, з Луганської області — 148 осіб (10,7 %), з

Харківської області — 145 осіб (10,5 %), з Тернопільської облас-

ті — 120 осіб (8,7 %), з Івано-Франківської області — 111 осіб

(8,0%).

Найменша кількість серед вступників до магістратур дер-

жавної служби представників була від Полтавської та Рів-

ненської областей — по 2 особи, м. Севастополь — 3 особи,

Львівської області — 4 особи, Закарпатської та Сумської об-

ластей — по 5 осіб, Житомирської та Херсонської областей —

по 6 осіб (див. Рисунок 18.2).

Із загальної кількості вступників 2009 року найбільше на-

вчається у Харківському національному економічному універ-

ситеті (148 осіб, або 10,7%), Східноукраїнському національно-

му університеті імені Володимира Даля (137 осіб, або 9,9%),

Івано-Франківському національному технічному університеті

нафти і газу (127 осіб, або 9,2%), Донецькому національно-

му технічному університеті (124 особи, або 9 %), Тернопіль-

ському національному економічному університеті (115 осіб,

або 8,3%).

Серед магістратур державної служби заочна форма на-

вчання найбільшу частку займає в Харківському національно-

му економічному університеті, Тернопільському національному

економічному університеті, Східноукраїнському національному

університеті імені Володимира Даля. Найбільше слухачів на-

вчається на денній формі у Східноукраїнському національному

університеті імені Володимира Даля, Івано-Франківському на-

ціональному технічному університеті нафти і газу, Чорномор-

ському державному університеті імені Петра Могили.

У 2009 році відповідно до потреб органів державної влади

та органів місцевого самоврядування збільшилася кількість

Діаграма 18.7. Випуск та працевлаштування слухачів Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах

у 2007–2009 роках (осіб)

Діаграма 18.6. Інформація про видатки Національної академії у 2007–2009 роках (тис. грн.)

0

5000

10000

15000

20000

200920082007

13958,6

18290

5910,8

0

50

100

150

200

250

300

350

з них працевлаштованоВипуск

200920082007

238244

342

222

315332


0

5

10

15

20

25

30

35

40

200920082007

ЧДТУ

ЧНУ ім. Ю. Ф

едьковича

ЧНУ ім. Б. Хмельницького

ХУУПХНЕУ

ТНЕУСНУ ім. В Даля

ОНЮА

ЧДУ ім. П. Могили

ЛНУ ім. Т. Шевченка

КРЮІОДУВС

КНЕУ

ІНФТУНГ

КПУДонНТУ

ДонДУУ

ДНУ ім. О. Гончара

БДФА

АМУ

АМС

0

26

19

24

202020

11

5

13

108

0000000

15 15

20

29

1515

32

222220

7

19

10

1917

3736

31

10

6

1011

6

25

17

10

7

слухачів денної та заочної форми навчання, які навчаються за

спеціалізацією “Кадровий менеджмент”, “Бюджет і фінанси” та

“Територіальне управління і місцеве самоврядування”.

Аналіз поданої інформації органів влади щодо направлен-

ня на навчання до магістратури за спеціальністю “Державна

служба” свідчить, що від центральних органів влади направле-

но 96 осіб, від органів судової влади та прокуратури — 58 осіб,

від місцевих органів виконавчої влади — 975 осіб, від орга-

нів місцевого самоврядування — 252 особи (див. Діагра-ма 18.11).

Дані про категорії осіб, зарахованих у 2009 році до вищих

навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за

спеціальністю “Державна служба”, наведено на Діаграмі 18.12.

Серед магістратур державної служби забезпечують підго-

товку вступників з найбільшої кількості спеціалізацій у Терно-

пільському національному економічному університеті (шість),

Дніпропетровському національному університеті імені Олеся

Гончара (п’ять), Чорноморському державному університеті ім.

Петра Могили (п’ять), Івано-Франківському національному тех-

нічному університеті нафти і газу (чотири).

Підготовку вступників лише з однієї спеціалізації здійсню-

ють в Академії муніципального управління, Буковинській дер-

жавній фінансовій академії, Кримському юридичному інституті

Одеського державного університету внутрішніх справ, Луган-

ському національному університеті імені Тараса Шевченка,

Хмельницькому університеті управління та права, Черкаському

Рисунок 18.1. Інформація щодо регіонального охоплення підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління”

— Національна академія державного управління при Президентові України та її регіональні інститути

— вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба”

Діаграма 18.9. Кількість слухачів, зарахованих на навчання за денною формою до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, у 2007–2009 роках


Малюнок 18.2. Кількісний розподіл вступників до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління”, за регіонами

національному університеті імені Богдана Хмельницького, Чер-

нівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича,

Чернігівському державному технологічному університеті.

Серед вступників 2009 року (1381 особа) найбільша кіль-

кість навчається за спеціалізаціями:

• “Адміністративний менеджмент” — 484 особи,

або 35 % від їх загальної кількості (2007 рік — 457 осіб,

2008 рік – 457 осіб);

• “Територіальне управління і місцеве самоврядуван-

ня” — 290 осіб, або 20,9% (2007 рік — 43 особи,

2008 – 64);

• “Економіка” — 250 осіб, або 18,1% (2007 рік —

276 осіб, 2008 – 275 осіб).

Найбільша частка вступників 2009 року заочної форми на-

вчається за спеціалізаціями:

• “Адміністративний менеджмент” — 37,3% або 409 осіб

(у 2007 році — 375 осіб, або 41,6%, 2008 —

379 осіб, або 41 % );

• “Економіка” — 19,4%, або 213 осіб (2007 рік — 242,

або 26,8%, 2008–240 осіб, або 25,9%);

• “Територіальне управління і місцеве самоврядуван-

ня” — 15,3%, або 168 осіб) (2007 рік — 15 осіб,

або 1,6 %, 2008–15 осіб, або 15,3%).

Найменша частка слухачів заочної форми навчається за

спеціалізаціями:

Діаграма 18.10. Кількість слухачів, зарахованих на навчання за заочною формою до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, протягом 2007–2009 років

10

60

42

100

90100

30

758075

00

25

0000

25

45

6050

60

20

6050

6252425

57

7

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

200200920082007

ЧДТУ

ЧНУ ім. Ю. Ф

едьковича

ЧНУ ім. Б. Хмельницького

ХУУПХНЕУ

ТНЕУСНУ ім. В Даля

ОНЮА

ЧДУ ім. П. Могили

ЛНУ ім. Т. Шевченка

КРЮІОДУВС

КНЕУ

ІНФТУНГ

КПУДонНТУ

ДонДУУ

ДНУ ім. О. Гончара

БДФА

АМУ

АМС

495755

95

77

60

40 43

105

30

110

178

100

120120

148150150

5750

8

2

5

4

111

120

36

52

6

13

15

7

63 5

2

145 148

180

62

10

80

69

6

80

61

52

3


• “Управління проектами” — 1,8 %, або 20 осіб

(2008 рік — 25 осіб, 2007 – 25 осіб);

• “Економічна безпека”– 1,2%, або 13 осіб (2008 рік —

0 осіб, 2007–0 осіб).

З урахуванням потреб органів влади Головдержслужбою,

у процесі опрацювання державного замовлення на підготов-

ку магістрів за спеціальністю “Державна служба” коригується

кількість слухачів у бік збільшення замовлення за спеціальнос-

тями, найбільш актуальними для відповідних територій (див.

Діаграма 18.13).Аналіз вступу до магістратури за спеціальністю “Державна

служба” за категоріями посад свідчить, що найбільшу частку

становлять державні службовці та посадові особи місцевого са-

моврядування, які займають посади VI категорії — 632 (47,9 %

(2008 рік — 413, або 45,2 %) та VII категорій — 555 (42 %)

(2008 рік — 399, або 43,7 %), найменшу — посади IV ка-

тегорії — 8 (0,6 %) (2008 рік — 2, або 0,2 %) (див. Діагра-ма 18.14).

У 2009 році за державним замовленням на навчання до

Національної академії та її регіональних інститутів зарахова-

но 263 особи віком до 35 років, до 20 вищих навчальних за-

кладів IV рівня акредитації, що готують магістрів за спеціаль-

ністю “Державна служба” в освітній галузі “Державне управлін-

ня” — 968 молодих людей (див. Діаграма 18.15).

У 2009 році Головдержслужбою посилено контроль за до-

триманням фінансової дисципліни вищими навчальними за-

кладами, що готують фахівців за спеціальностями галузі знань

“Державне управління”.

Посилення контролю щодо фінансової дисципліни та про-

ведення щомісячного моніторингу зумовлено необхідністю ви-

конання відповідних урядових доручень з питань максимальної

економії та дотримання жорсткого режиму цільового вико-

ристання бюджетних коштів (витяг з протоколу № 58 засідан-

ня Кабінету Міністрів України від 04.11.09 щодо дотримання

жорсткого режиму економії бюджетних коштів у 2009 році, по-

станова Кабінету Міністрів України від 26.11.08 № 1036 “Деякі

питання організації бюджетного процесу”).

Діаграма 18.11. Направлення на навчання до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю

“Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, органами влади

Діаграма 18.12. Інформація про осіб, зарахованих на навчання у вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку магістрів

за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

2009

2008

2007

випускники

вищих

навчальних

закладів

кадровий резерв

для

прийняття на

державну службу

посадові

особи місцевого

самоврядування

державні

службовці

885

167

85

1095

913

12

251

49

118

1822 17

0

100

200

300

400

500

Територіальне управління і місцеве самоврядуванняУправління проетамиСоціальна сфераСвітова та європейська інтеграціяКадровий менеджмент

Економічна безпекаПравове забезпеченняБюджет і фінансиАдміністративний менеджментЕкономіка

200920082007

104333

93

57

20

81

457

30

276

64

536

9075

20

81

457

48

275

1830

8175

32

68

484

57

250

290

Діаграма 18.13. Динаміка підготовки вищими навчальними закладами магістрів за спеціальністю “Державна служба” в розрізі спеціалізацій у 2007 — 2009 роках


Особливу увагу Головдержслужба приділяє питанням якіс-

ного бюджетування, що стосується насамперед:

— складання кошторисів витрат на підготовку магістрів у

ході узгодження державних контрактів та додаткових

угод;

— дотримання задекларованих у відповідних угодах

взаємозобов’язань у процесі щомісячної фінансової

звітності вищих навчальних закладів.

З метою встановлення єдиних методологічних підходів до

здійснення фінансових обґрунтувань витрат на професійне на-

вчання державних службовців Головдержслужбою розроблено

Методичні рекомендації щодо порядку здійснення розрахунків

вартості надання послуг вищими навчальними закладами з під-

готовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних

службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, а та-

кож працівників органів державної влади та місцевого само-

врядування з питань боротьби з корупцією, що затверджені

наказом Головдержслужби від 27.02.09 № 58.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України

від 31.01.09 № 4807/1/1–09 та від 24.01.09 № 60574/9/1–08 Го-

ловдержслужбою здійснюються послідовні кроки щодо фор-

мування відповідного нормативно-правового поля з метою

переходу починаючи з 2010 року до відкритого конкурсного

відбору вищих навчальних закладів для підготовки фахівців у

галузі знань “Державне управління”.

Так, наказом Головдержслужби від 23.02.09 № 49 за-

тверджено Порядок конкурсного відбору до мережі на-

вчальних закладів для підготовки, перепідготовки та під-

вищення кваліфікації державних службовців і посадових

осіб місцевого самоврядування за державним замовленням

(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.06.09

№ 513/16529).

З метою оптимізації використання бюджетних коштів на

професійне навчання державних службовців та посадових

осіб місцевого самоврядування Головдержслужбою під час

конкурсного відбору вищих навчальних закладів до реаліза-

ції державного замовлення буде враховуватись ряд факторів,

зокрема, висока якість підготовки фахівців з одночасним зни-

женням її вартості, а також стан фінансової дисципліни кож-

ного навчального закладу, що претендує на здійснення зазна-

ченої підготовки.

З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів Укра-

їни від 26.11.08 № 1036 “Деякі питання організації бюджет-

ного процесу”, витягу з протоколу № 58 засідання Кабінету

Міністрів України від 04.11.09 щодо дотримання жорсткого

режиму економії бюджетних коштів у 2009 році, доручень

Кабінету Міністрів України від 31.01.09 № 4807/1/1–09 та

від 24.01.09 № 60574/9/1–08 щодо цільового використання бю-

джетних коштів, виділених для реалізації державного замов-

лення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації

працівників органів влади, основними завданнями для учасни-ків процесу професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування є:

— створення конкурентного середовища на ринку надання

освітніх послуг в галузі знань “Державне управління”;

— модернізація мережі освітніх закладів, що забезпечу-

ють професійне навчання працівників державного сек-

тору;

— запровадження єдиних стандартів щодо професійно-

го навчання державних службовців та посадових осіб

місцевого самоврядування в галузі знань “Державне

управління”;

— дотримання вимог стосовно цільового використання

та максимальної економії бюджетних коштів під час

здійснення професійного навчання працівників органів

державної влади та органів місцевого самоврядування

в рамках державного замовлення;

— підвищення якості надання освітніми закладами послуг

щодо підготовки магістрів та підвищення кваліфікації

державних службовців та посадових осіб місцевого са-

моврядування в галузі знань “Державне управління”;

— приведення вартості підготовки та підвищення кваліфі-

кації працівників органів влади у відповідність з єди-

ними стандартами розрахунків витрат на здійснення

освітніх послуг у сфері професійного навчання дер-

жавних службовців та посадових осіб місцевого само-

врядування.

Діаграма 18.14. Інформація про осіб, зарахованих на навчання у вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку

магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, за категоріями посад порівняно

з 2007 та 2008 роками

Діаграма 18.15. Кількість осіб, які вступили у 2009 році до Національної академії державного управління при Президентові

України та її регіональних інститутів та до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю

“Державна служба” галузі знань “Державне управління”

0

100

200

300

400

500

600

700

8002009

2008

2007

VII категорія

посад

VI категорія

посад

V категорія

посад

IV категорія

посад

8

555

399

318

663

413

467

130

266

159

225

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

З них молодь

Всього

Магістратури державної службиРегіональні інститути НАДУ

968

1381

263

409


19. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування

Одним із пріоритетних напрямів діяльності Головдержслуж-

би у 2009 році є організація роботи з системного підвищення

кваліфікації як елементу формування нової інституційної спро-

можності професійного навчання державних службовців та

посадових осіб місцевого самоврядування, що здійснюється

з метою набуття умінь і знань, необхідних для ефективного

вирішення завдань професійної діяльності на державній служ-

бі, підвищення рівня професіоналізму та культури державних

службовців, здатності компетентно і відповідально виконувати

управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні техноло-

гії, сприяти інноваційним процесам.

Основними видами підвищення кваліфікації державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що

забезпечують його безперервність відповідно до постанови

Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. № 167 “Про

затвердження Положення про систему підготовки, перепід-

готовки та підвищення кваліфікації державних службовців і

Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки

та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств,

установ і організацій”, є:

� навчання за професійними програмами підвищення

кваліфікації;

� самостійне навчання (самоосвіта), зокрема участь у

щорічному Всеукраїнському конкурсі “Кращий держав-

ний службовець”;

� тематичні постійно діючі семінари;

� тематичні короткотермінові семінари, зокрема тренінги;

� стажування в органах, на які поширюється чинність За-

кону “Про державну службу”, а також за кордоном.

У 2009 році підвищили кваліфікацію 82 246 державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

(53 847 — державних службовців, 28 399 — посадових осіб

місцевого самоврядування), що на 14,8 % більше, ніж у мину-

лому році (2008–71331 осіб, 2007–70 756), в тому числі:

• 4762 особи підвищили кваліфікацію в Інституті підви-

щення кваліфікації керівних кадрів (далі — ІПККК) На-

ціональної академії державного управління при Прези-

дентові України та її регіональних інститутах (3 306 —

державних службовців, 1456 — посадових осіб місце-

вого самоврядування);

• 63 159 осіб підвищили кваліфікацію у центрах пере-

підготовки та підвищення кваліфікації працівників

органів державної влади, органів місцевого самовря-

дування, державних підприємств, установ і організацій

(36216 — державних службовців, 26943 — посадових

осіб місцевого самоврядування);

• 5207 державних службовців підвищили кваліфікацію у

галузевих закладах післядипломної освіти;

• 9118 державних службовців підвищили кваліфікацію в

рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий

держаний службовець”.

Підвищення кваліфікації державних службовців та поса-

дових осіб місцевого самоврядування, які займають посади

І — ІV категорій, здійснюється через Національну академію

(ІПККК) та її регіональні інститути у містах Дніпропетровську,

Львові, Одесі та Харкові.

Державним замовником на підвищення кваліфікації дер-

жавних службовців та посадових осіб місцевого самовряду-

вання, які займають посади І — ІV категорії, відповідно до по-

станови Кабінету Міністрів України від 14.07.99 р. № 1262 “Про

фінансове забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації

працівників органів державної влади, органів місцевого само-

врядування та органів військового управління Збройних Сил” є

Головдержслужба.


дових осіб місцевого самоврядування, які займають посади

V-VII категорій, здійснюють обласні і регіональні ЦППК та ре-

гіональні інститути Національної академії.

Державним замовником на підвищення кваліфікації дер-

жавних службовців та посадових осіб місцевого самовряду-

вання V-VII категорій посад відповідно до постанови Кабінету

Міністрів України від 14.07.99 № 1262 є міністерства, інші цен-

тральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної

Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські

держадміністрації, органи судової влади і прокуратури, інші

органи державної влади, які здійснюють це за рахунок коштів

місцевих бюджетів.

Аналіз підвищення кваліфікації державних службовців та

посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій посад

у 2009 році (див. Діаграма 19.1) засвідчив, що з 7212 держав-

них службовців та посадових осіб місцевого самоврядування,

які підвищили кваліфікацію за державним замовленням (2007–

5555, 2008–5555 осіб), 4762 особи підвищили кваліфікацію че-

рез ІПККК Національної академії та її регіональних інститутів, з

них 1881 — державні службовці центральних органів виконав-

чої влади; 1425 — державні службовці місцевих органів вико-

навчої влади; 1456 — посадові особи місцевого самоврядуван-

ня та 2450 — державні службовці та посадові особи місцевого

самоврядування, які підвищили кваліфікацію в ЦППК .

Аналіз підвищення кваліфікації державних службовців та

посадових осіб місцевого самоврядування в ІПККК Національ-

ної академії та її регіональних інститутах у 2009 році порівняно

з 2007 і 2008 роком засвідчив про збільшення показника підви-

щення кваліфікації державних службовців центральних органів

влади — 1881 особа (2007–1587, 2008–1477 осіб), зменшення

державних службовців місцевих органів влади — 1425 осіб

(2207–2040, 2008–1956 осіб) та зменшення показника підви-

щення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядуван-

ня — 1456 осіб (2007–1928, 2008–2122 осіб).

З метою посилення регіонального ресурсу у 2009 році Го-

ловдержслужбою започатковано роботу щодо залучення об-

ласних та регіональних ЦППК до реалізації державного замов-

лення на підвищення кваліфікації державних службовців та по-

садових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій посад.

Головдержслужбою було укладено 22 договори з регіо-

нальними та обласними ЦППК, за якими підвищили кваліфі-

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

2009

2008

2007

ІПКККХРІДУОРІДУЛРІДУДРІДУ

620570620700749

536

320480

95010501050

300

271226152600

Діаграма 19.1. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій

посад в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при

Президентові України та її регіональних інститутах у 2007–2009 роках


кацію 2450 державних службовців та посадових осіб місцево-

го самоврядування I-IV категорій посад, що дало можливість

додаткового залучити до підвищення кваліфікації відповідної

кількості осіб відповідно до потреб органів влади та значно

зменшити вартість навчального процесу за рахунок економії

коштів на відрядження (див. Діаграма 19.2.).

На кінець 2009 року 100 % плану виконали 13 ЦППК: Ві-

нницький (202 особи), Волинський (156 осіб), Житомир-

ський (188 осіб), Закарпатський (205 осіб), Київський міський

(60 осіб), Миколаївський (63 особи), Полтавський (200 осіб),

Сумський (109 осіб), Херсонський (105 осіб), Чернівецький

(75 осіб), Севастопольський (15 осіб), Чернігівський (67 осіб),

Тернопільський (70 осіб).

Залучення до підвищення кваліфікації І — IV категорії по-

сад ЦППК стало одним з етапів модернізації та удосконалення

системи підвищення кваліфікації.


дових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад

(див. Діаграма 19.3 та 19.4) здійснюється в ЦППК та галузе-

вих закладах післядипломної освіти. Треба відзначити, що

0

50

100

150

200

250

м. СевастопольЧернігівськаЧернівецькам. КиївЖитомирськаТернопільська

ЧеркаськаЗакарпатськаЗапорізькаМиколаївська

Івано-ФранківськаВінницькаХмельницькаХерсонськаВолинська Кіровоградська

ПолтавськаСумськаРівненськаДонецькаЛуганськаАР Крим

150

15

677560

188

70

149

205

63

140

202

44

105

156

80

200

109

29

134

45

164

Діаграма 19.2. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I — IV категорій посад у ЦППК у 2009 році

Діаграма 19.3. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій

посад у ЦППК за 2007–2009 роки

0

10000

20000

30000

40000

50000

60000

70000

200920082007

6070959630

47822

Діаграма 19.4. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад у ЦППК за 2007–2009 роки

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

4000

4500

АР Кри

м

Вінни

цька

Волин

ська

Дніпр

опет

ровс

ька

Донец

ька

Жит

омирсь

ка

Закар

патс

ька

Запорі

зька

Іван

о-Фран

ківс

ька

Київс

ька

Кіров

оград

ська

Луган

ська

Львів

ська

Мик

олаїв

ська

Одеськ

а

Полтав

ська

Рівне

нськ

а

Сумсь

ка

Терн

опільс

ька

Харкі

вськ

а

Херсо

нськ

а

Хмел

ьниц

ька

Черка

ська

Черніве

цька

Чернігів

ська

м. Киї

в

м. Сев

асто

поль

2007

2008

2009


показник підвищення кваліфікації за 2009 рік зріс на 1,01%

порівняно з 2008 (2007–47822, 2008–59630 осіб), обсяг фі-

нансування у 2009 році на підвищення кваліфікації стано-

вив 19580,457 тис. грн.

Головдержслужба здійснює в межах своєї компетенції за-

гальний контроль, організаційно-методичний супровід та надає

консультаційно-інформаційну допомогу галузевим закладам

післядипломної освіти.

За даними моніторингу освітньої діяльності галузевих за-

кладів післядипломної освіти за 2009 рік загальна чисельність


дування, які підвищили кваліфікацію, становить 5 207 осіб

(2007–4665, 2008–6346 осіб) (див. Діаграма 19.5).

У 2009 році спостерігається тенденція до зменшення під-

вищення кваліфікації державних службовців та посадових

осіб місцевого самоврядування у галузевих закладах після-

дипломної освіти за рахунок скорочення бюджетних коштів на

підвищення кваліфікації (постанова Кабінету Міністрів України

від 26.11.08 № 1036).

З метою посилення ролі територіальних органів Голо-

вдержслужби в організації підвищення кваліфікації держав-

них службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

у 2009 році було розроблено та затверджено спільні заходи

територіальних органів Головдержслужби та обласних і регіо-

нальних ЦППК. Територіальними органами Головдержслужби

проводився щоквартальний моніторинг стосовно розгляду пи-

тань підвищення кваліфікації та професійного навчання дер-

жавних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування

на засіданнях колегій облдержадміністрацій, координаційних

рад по роботі з кадрами, сесій, обласних рад, а також прове-

дення спільних комунікативних заходів з ЦППК та магістрату-

рами державної служби та державного управління.

Протягом 2009 року на засіданнях колегій обласних дер-

жавних адміністрацій, координаційних рад по роботі з кадрами

та сесій обласних рад розглянуто 166 питань щодо організації

підвищення кваліфікації і професійного навчання державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

У 2009 році проведено 1295 спільних комунікативних захо-

дів територіальних органів Головдержслужби та ЦППК, у тому

числі 528 лекцій, 320 семінарів, 171 тренінг, 84 круглих сто-

лів, 38 конференцій та 154 інших комунікативних заходів. (див.


З метою формування нової інституційної спроможності

для професійного навчання державних службовців та розвитку

вищого корпусу державної служби як одного з пріоритетних

напрямків діяльності Головдержслужби, визначених політикою

Головдержслужби України за 2009 рік, було проведено ряд за-

ходів щодо удосконалення підвищення кваліфікації державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за

участю директорів ЦППК.

Зокрема, протягом року відбулися наради та семінари щодо

підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб

місцевого самоврядування на базі обласних ЦППК у 2008 році та

пріоритетів діяльності на 2009 рік і організації підвищення квалі-

фікації державних службовців та посадових осіб місцевого само-

врядування I — IV категорій посад в обласних ЦППК у 2009 році;

обговорення проекту плану заходів з реалізації Концепції форму-

вання системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого

самоврядування та депутатів місцевих рад на період до 2011 року;

з питань розробки та впровадження стандартів підготовки, пе-

репідготовки та підвищення кваліфікації державних службов-

ців та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно

до постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р.

№ 1019 “Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг”;

щодо організації професійного навчання державних службовців

та посадових осіб місцевого самоврядування у 2009–2010 роках;

реалізації Державної цільової програми підготовки, перепідго-

товки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської

та євроатлантичної інтеграції на період 2008–2011 років.

У 2009 році Головдержслужбою проведено значну роботу

з удосконалення нормативно-правової бази щодо підвищення

кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцево-

го самоврядування, зокрема затверджено:

наказ від 23.02.09 № 49 “Про затвердження Порядку

конкурсного відбору до мережі навчальних закладів

для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі-

кації державних службовців і посадових осіб місцевого

самоврядування за державним замовленням”;

наказ від 01.12.09 № 367 “Про затвердження Мето-

дичних рекомендацій щорічного визначення органами

державної влади та органами місцевого самоврядуван-

ня потреб у підготовці магістрів за спеціальностями в

галузі знань “Державне управління”, відбору осіб для

направлення на навчання до вищих навчальних закла-

дів, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань

“Державне управління” та підвищення кваліфікації дер-

жавних службовців і посадових осіб місцевого само-

врядування”;

наказ від 21.09.09 № 274 “Про затвердження Порядку

участі представників Головдержслужби в урочистостях

з нагоди початку навчального року у вищих навчальних

закладах, що здійснюють підготовку магістрів у галузі

знань “Державне управління”;

Діаграма 19.5. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в галузевих

закладах післядипломної освіти за 2007–2009 роки

Діаграма 19.6. Структура проведення комунікативних заходів з професійного навчання державних службовців та посадових

осіб місцевого самоврядування за 2009 рік

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

200920082007

5207

6346

4665


наказ від 04.11.09 № 327 “Про Порядок контролю за

здійсненням підвищення кваліфікації навчальними за-

кладами, установами та іншими організаціями, залу-

ченими Головдержслужбою до реалізації державного

замовлення”;

наказ від 31.12.2009 № 414 “Про Порядок зовнішнього

оцінювання за критеріями відповідності рівня освіти та

кваліфікації порядку підвищення кваліфікації посадо-

вих осіб місцевого самоврядування”;

Розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України

“Про затвердження Положення про систему підготовки, пере-

підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і

посадових осіб місцевого самоврядування”.

Важливим напрямом роботи протягом 2009 року було ви-

конання Головдержслужбою спільного із суб’єктами системи

професійного навчання Плану заходів на період до 2011 року

щодо реалізації Концепції формування системи підвищення

кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та де-

путатів місцевих рад, затвердженого розпорядженням Кабіне-

ту Міністрів України від 23.11.09 №1134-р, спрямовану на вдо-

сконалення підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого

самоврядування, так:

• Міністерству фінансів України листом Головдержслуж-

би від 13.11.09 № 8201/52–09 надано пропозиції щодо

внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині

визначення джерел фінансування для підвищення ква-

ліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та

навчання депутатів місцевих рад;

• розроблено проект відповідного нормативно-правового

акта стосовно внесення змін до Положення про Націо-

нальну академію державного управління при Президен-

тові України, затвердженого Указом Президента Украї-

ни від 21.09.01 № 850, в частині визначення зазначеної

Національної академії науково-методичним центром,

що забезпечує відбір викладачів належної кваліфікації,

які проводять підвищення кваліфікації посадових осіб

місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад,

який перебуває на погодженні у заінтересованих орга-

нів виконавчої влади;

• розроблено Порядок зовнішнього оцінювання за кри-

теріями відповідності рівня освіти та кваліфікації по-

рядку підвищення кваліфікації посадових осіб місце-

вого самоврядування, який попередньо погоджено з

Міністерством регіонального розвитку та будівництва

України та затверджено наказом Головдержслужби

від 31.12.09 № 414;

• з метою забезпечення належного контролю за здій-

сненням навчальними закладами, установами та інши-

ми організаціями підвищення кваліфікації, державним

замовником якого є Головдержслужба, розроблено

Порядок контролю за здійсненням підвищення квалі-

фікації навчальними закладами, установами та іншими

організаціями, залученими Головдержслужбою до реа-

лізації державного замовлення, затверджений наказом

Головдержслужби від 04.11.09 № 327;

• з метою покращення виконання покладених на посадо-

вих осіб місцевого самоврядування та депутатів місце-

вих рад повноважень і обов’язків розроблено Порядок

моніторингу якості підвищення кваліфікації посадових

осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих

рад;

• з метою унормування питання підвищення квалі-

фікації сільських, селищних голів розроблено кон-

цепцію нормативно-правового акта “Про внесен-

ня змін до постанови Кабінету Міністрів України

від 14.07.99 № 1262 “Про фінансове забезпечення під-

готовки і підвищення кваліфікації працівників органів

державної влади, органів місцевого самоврядування та

органів військового управління Збройних Сил”;

• з метою дотримання визначеного Концепцією рівня

якісного забезпечення керівного складу виконавчих ор-

ганів місцевих рад, виконавчих апаратів обласних рад

посадовими особами, що пройшли професійне навчан-

ня, розроблено Порядок ведення електронного обліку

посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів

місцевих рад, які пройшли підвищення кваліфікації.

Щорічний Всеукраїнський конкурс “Кращий державний службовець”

На виконання постанов Кабінету Міністрів України

від 19.09.07 № 1152 “Про проведення щорічного Всеукраїн-

ського конкурсу “Кращий державний службовець” (далі —

Конкурс) та від 27.12.08 № 1136 “Про внесення змін до пунк-

тів 8 і 10 Положення про систему підготовки, перепідготовки та

підвищення кваліфікації державних службовців”, затверджено-

го постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1997 № 167,

у 2009 році Конкурс проведено як вид підвищення кваліфікації

державних службовців, які взяли участь у І, ІІ та ІІІ турах.

У 2009 році підвищення кваліфікації державних службов-

ців, які взяли участь у Конкурсі, проводилояь за двома номіна-

ціями “Кращий керівник” та “Кращий спеціаліст” у три тури:

під час першого туру (І) протягом березня-квітня 2009 року

організовано підвищення кваліфікації щодо покращення знань

учасників стосовно положень Конституції України, законодав-

ства про державну службу, специфіки функціональних повно-

важень державного органу, посадових обов’язків державного

службовця, складання ділового документа, володіння персо-

нальним комп’ютером;

під час другого туру (ІІ), який відбувся у травні-червні

2009 року, державні службовці підвищили кваліфікацію щодо

службової етики та етикету державного службовця, підготовки

та здійснення публічного виступу за запропонованою темати-

кою, основних засад державного управління та виконавчої вла-

ди, актів та процедур управлінської діяльності;

у третьому турі (ІІІ), що був проведений у вересні-

жовтні 2009 року, державні службовці підвищили кваліфікацію

стосовно вмінь проводити дослідження в галузі державно-

го управління, враховуючи при цьому проблеми соціально-

економічної ситуації в державі та регіонах, прийняття рішень

у нестандартних ситуаціях шляхом моделювання найбільш

ефективної взаємодії персоналу та органів влади, використан-

ня інформаційно-комунікаційних технологій у практичній ді-

яльності державних службовців.

До складу оргкомітетів ІІ туру в областях, як заступники го-

лів, увійшли директори обласних та регіональних ЦППК.

ІІ тур Конкурсу між державними службовцями місцевих ор-

ганів виконавчої влади проходив в областях на базі обласних

та регіональних ЦППК, і між державними службовцями мініс-

терств, інших центральних органів виконавчої влади (далі —

ЦОВВ) та державних органів — на базі Інституту підготовки

та перепідготовки кадрів Академії муніципального управління

(далі — АМУ).

ІІІ тур Конкурсу між державними службовцями місцевих, цен-

тральних органів виконавчої влади, інших державних органів про-

ходив на базі Інституту підготовки та перепідготовки кадрів АМУ.

Головдержслужбою разом з АМУ було розроблено Комп-

лексну програму підвищення кваліфікації державних служ-

бовців — учасників Конкурсу, яка включила в себе певні види

самоосвіти державних службовців.

Для учасників І туру:

— тестові завдання в частині знання Конституції України

та законодавства про державну службу;

— орієнтовний перелік видів ділових документів, реко-

мендованих для складання учасниками Конкурсу;


— орієнтовний перелік завдань з володіння учасниками

Конкурсу персональним комп’ютером.

Для учасників ІІ туру:

— запитання для співбесіди з питань державного управ-

ління;

— практичні завдання та тести з питань службової етики

та етикету;

— теми публічних виступів з актуальних питань суспільно-

політичного розвитку країни та реформування держав-

ного управління.

Для учасників ІІІ туру:

— теми досліджень з актуальних питань державно-

управлінських відносин та рекомендації до їх захисту;

— рекомендації до презентації учасників Конкурсу.

Проведенню ІІ туру Конкурсу передувала організація циклу ко-

роткотермінових семінарів на базі ЦППК (для учасників Конкурсу

місцевих органів виконавчої влади) та короткотермінового семіна-

ру на базі Інституту підготовки та перепідготовки кадрів АМУ (для

учасників Конкурсу центральних органів виконавчої влади).

Обласними та регіональними ЦППК (27) у рамках прове-

дення ІІ туру Конкурсу:

— організовано та проведено 11 тренінгів, 16 лек-

цій, 28 семінарів, 12 практичних занять, виставки лі-

тератури “На допомогу учаснику Конкурсу “Кращий

державний службовець” (див. Діаграма 19.7);

— створено місцеві бібліотеки державних службовців;

— видано 39 методичних посібників для самоосвіти.

Програма підвищення кваліфікації державних службовців в

рамках Конкурсу супроводжувалась анкетуванням, результати

якого свідчать про позитивну оцінку практики проведення ко-

роткотермінових семінарів підвищення кваліфікації в рамках

Конкурсу, а також використання та розповсюдження електро-

нних методичних посібників за тематикою завдань Конкурсу.

Для організації підвищення кваліфікації державних служ-

бовців в рамках І туру Конкурсу державними органами було

створено 741 оргкомітет (див. Діаграма 19.8):

41 оргкомітет — для проведення Конкурсу серед держав-

них службовців ЦОВВ та державних органів (у 2008 році — 34).

Кількість учасників, які виявили бажання взяти участь у Кон-

курсі, становила 1024 особи, що у 6 разів більше, ніж у мину-

лому році (у 2008 році — 150 осіб);

700 оргкомітетів — для проведення Конкурсу серед

державних службовців місцевих органів виконавчої влади

(у 2008 році — 694) з них:

177 оргкомітетів — в Раді міністрів АР Крим, Верховній

Раді АР Крим, обласних державних адміністраціях, державних

адміністраціях мм. Києва і Севастополя (у 2008 році — 166).

Кількість учасників, які виявили бажання взяти участь у Кон-

курсі, становила 1504 особи (у 2008 році — 804 особи);

523 оргкомітети — в районних державних адміні-

страціях (у 2008 році — 528), кількість учасників, які ви-

явили бажання взяти участь у Конкурсі, становила 6188 осіб

(у 2008 році — 3772 особи).

На офіційному веб-сайті ГУДС у банері “Всеукраїнський

конкурс “Кращий державний службовець” розміщено тези кра-

щих публічних виступів конкурсантів.

У рамках ІІ туру Конкурсу серед державних службовців міс-

цевих органів виконавчої влади, який проходив на базі облас-

них ЦППК, підвищив кваліфікацію 971 державний службовець,

зокрема у номінації “Кращий керівник” — 471 особа, “Кращий

спеціаліст” — 500 осіб.

Найактивнішу участь у ІІ турі Конкурсу взяли державні

службовці Сумської (56 осіб), Львівської (53 осіб), Вінницької

(49 осіб), Житомирської (47 осіб), Київської (45 осіб), Черні-

гівської (45 осіб), Полтавської (44 осіб), Дніпропетровської

(43 осіб) областей.

Відповідно до прийнятих рішень оргкомітетами ІІ туру Кон-

курсу в регіонах визначено 57 фіналістів, зокрема, в номінації

“Кращий керівник” — 28 осіб та у номінації “Кращий спеціа-

ліст” — 29 осіб.

За категоріями посад серед переможців більше представ-

лена VI категорія (31 державний службовець), за нею — VII ка-

тегорія (13), V категорія (5), IV категорія (8).

За віковим цензом серед переможців переважають дер-

жавні службовці до 35 років (35), що становить 61 % загальної

кількості переможців.

Переможців та лауреатів ІІ туру Конкурсу в регіонах відзна-

чено дипломами, почесними грамотами, подяками облдержад-

міністрацій, цінними подарунками, грошовими винагородами.

Обласними оргкомітетами Конкурсу перед керівниками

органів виконавчої влади за результатами підвищення кваліфі-

кації державних службовців у рамках ІІ туру ініційовано питан-

ня про можливість дострокового присвоєння переможцям та

учасникам Конкурсу чергового рангу в межах відповідної кате-

горії посад, направлення їх на навчання до вищих навчальних

закладів, які готують фахівців галузі знань “Державне управ-

ління”, зарахування до кадрового резерву.

Активну участь у відзначенні професійного зростання учас-

ників ІІ туру Конкурсу взяли обласні профспілки працівників

0

20

40

60

80

100

Центральні органи виконавчой влади

Місцеві органи виконачої влади

20092008

4134

700694

Діаграма 19.7. Структура підвищення кваліфікації у рамках II туру Конкурсу на базі ЦППК

Діаграма 19.8. Кількість оргкомітетів Конкурсу “Кращий державний службовець”


державних установ України у АР Крим, Кіровоградській, Одесь-

кій, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській областях.

Для проведення підвищення кваліфікації державних

службовців в рамках ІІІ туру, який проходив з 13 по 15 жов-

тня 2009 року, Оргкомітетом Конкурсу затверджено програму

тематичного постійно діючого семінару: “Державна служба в

Україні: правовий статус, стиль і методи роботи”, рекомендації

до захисту творчих робіт, презентацій та ділової гри учасни-

ків щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний

службовець”, критерії їх оцінювання.

Підвищення кваліфікації державних службовців у рамках

ІІІ туру Конкурсу відбувалося на базі Інституту підготовки та

перепідготовки кадрів АМУ.

Протягом вересня 2009 року незалежними експертами

АМУ проведено попередню оцінку творчих робіт учасників за-

ключного туру Конкурсу.

У рамках заключного туру Конкурсу підвищували квалі-

фікацію 57 державних службовців місцевих та центральних

органів виконавчої влади, з них у номінації: “Кращий керів-

ник” — 29 осіб, “Кращий спеціаліст” — 28 осіб.

Творчі роботи учасників ІІІ туру Конкурсу за результатами

проведення самостійних досліджень включено до збірника

“Державна служба в Україні: правовий статус, стиль і методи

роботи” (2 томи).

Другий етап Конкурсу — ділова гра — був спрямований на

використання інтерактивних методів навчання в процесі підви-

щення кваліфікації державних службовців.

Загалом у рамках трьох турів Конкурсу підвищили кваліфі-

кацію 9118 державних службовців місцевих та центральних ор-

ганів виконавчої, інших державних органів, з них: 1010 осіб —

у рамках І та ІІ турів Конкурсу; 57 осіб — у рамках І, ІІ та ІІІ туру

Конкурсу (2008–5816 осіб) (див. Діаграма 19.9).

Реалізація Комплексної програми підвищення кваліфіка-

ції щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний

службовець” активно висвітлювалась у ЗМІ. У 2009 році про-

тягом І, ІІ та ІІІ турів Конкурсу в регіональних та центральних

ЗМІ зафіксовано 793 інформаційні повідомлення (у 2008–682)


90 % опитуваних учасників Конкурсу зазначили, що най-

більш ефективним підвищенням кваліфікації для них стала

участь у діловій грі, 72 % — відзначили якість самоосвіти під

час підготовки презентації, 69 % — під час самостійного до-

слідження за визначеною тематикою;

Усі учасники Конкурсу також позитивно оцінили змістов-

ність Комплексної програми з підвищення кваліфікації протя-

гом І, ІІ та ІІІ його турів.

За всіма етапами заключного туру Конкурсу членами Орг-

комітету підбито підсумки.

24 грудня 2009 року проведено засідання Оргкомітету Кон-

курсу, на якому підбито підсумки Конкурсу та окреслено осно-

вні завдання на 2010 рік.

Визначено переможців та лауреатів Комплексної програми підвищення кваліфікації Конкурсу у 2009 році в номінаціях:

“Кращий керівник”:1 місце — Макаренко Петро Васильович, начальник відділу

організаційно-аналітичного забезпечення роботи голови рай-

держадміністрації та взаємодії з засобами масової інформації

Солом’янської районної державної адміністрації м. Києва;

2 місце — Штогрин Роман Леонідович, перший заступник

начальника головного управління з питань внутрішньої політи-

ки, у справах засобів масової інформації та зв’язків з громад-

ськістю Вінницької обласної державної адміністрації;

3 місце — Клюцевський Володимир Іванович, начальник

відділу контролю апарату Херсонської обласної державної ад-

міністрації;

4 місце — Бондаренко Лариса Григорівна, начальник за-

гального відділу П’ятихатської районної державної адміністра-

ції Дніпропетровської області.

“Кращий спеціаліст”:1 місце — Мамедова Тетяна Валеріївна, провідний спеціа-

ліст відділу з питань доходів державного бюджету промисло-

вої та аграрної політики територіального управління по Хар-

ківській, Сумській та Полтавській областях Рахункової палати

України;

2 місце — Ведмідь Ольга Іванівна, провідний економіст від-

ділу планування бюджету та фінансування установ бюджетної

сфери фінансового управління Чорнобаївської районної дер-

жавної адміністрації Черкаської області;

3 місце — Безпалько Юлія Олександрівна, головний спеці-

аліст відділу контролю продовольчих товарів Головного управ-

ління з питань захисту прав споживачів Київської міської дер-

жавної адміністрації;

4 місце — Козко Олена Андріївна, спеціаліст І категорії сек-

тору опіки (піклування), усиновлення та сімейних форм вихо-

вання служби у справах дітей Летичівської районної державної

адміністрації Хмельницької області.

28 грудня 2009 року у приміщенні Національної філармонії

України відбулися урочистості з нагоди нагородження пере-

можців та лауреатів Комплексної програми підвищення квалі-

Діаграма 19.9. Кількість учасників I-II-III турів Діаграма 19.10. Кількість повідомлень про Конкурс у засобах масової інформації

0

2000

4000

6000

8000

10000 Центральні органи виконавчой влади

Місцеві органи виконачої влади

20092008

1069

176

8049

5640

0

100

200

300

400

500

600

700

800

20092008

793

682


фікації щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий держав-

ний службовець” у 2009 році.

Переможців Конкурсу за зайняті перші місця у номінаціях

“Кращий спеціаліст” та “Кращий керівник” нагороджено дипло-

мами та грошовими винагородами у сумі 10 тис. грн.

Лауреатів Конкурсу у кожній номінації відзначено: за другі

місця –дипломами та грошовими винагородами у сумі 5 тис.

грн.; за треті та четверті місця — пам’ятними листами та гро-

шовими винагородами від Центрального комітету профспілки

працівників державних установ України у сумі 1,5 тис. та 1 тис.

грн. відповідно.

У номінаціях Конкурсу “Гордість профспілки” та “Мо-

лодь — майбутнє профспілки”, що запроваджені Центральним

комітетом профспілки працівників державних установ України,

переможцями визначено:

o Бачинського Віктора Йосиповича — начальника відділу

доходів та економічного аналізу фінансового управлін-

ня Заліщицької районної державної адміністрації Тер-

нопільської області, якого нагороджено Почесним зна-

ком Федерації профспілок “За соціальне партнерство”

та грошовою винагородою у сумі 1,5 тис. грн.;

o Татаринову Людмилу Григорівну — головного спеціа-

ліста відділу громадсько-політичного аналізу та інфор-

маційного забезпечення Управління з питань внутріш-

ньої політики та зв’язків з громадськістю Херсонської

обласної державної адміністрації, яку нагороджено ди-

пломом Центрального комітету профспілки працівників

державних установ України та грошовою винагородою

у сумі 1,5 тис. грн.

Так, 8 фіналістів ІІІ туру Конкурсу призначено на вищі поса-

ди, 5-тьом достроково присвоєно черговий ранг, 6 — отримали

цільове направлення для навчання за програмами магістерської

підготовки у галузі знань “Державне управління”, 34 зарахова-

но до кадрового резерву на вищі посади.

Аналіз роботи з підвищення кваліфікації державних служ-

бовців у рамках Конкурсу у 2009 році даю підстави зробити такі

висновки:

— впровадження інноваційних форм підвищення квалі-

фікації в систему самоосвіти державних службовців в

рамках Конкурсу сприяло значному збільшенню кіль-

кості його учасників;

— розроблена Головдержслужбою та Академією муніци-

пального управління Комплексна програма підвищення

кваліфікації державних службовців стала основою сис-

теми безперервного навчання персоналу органів вико-

навчої влади у рамках Конкурсу;

— Комплексна програма підвищення кваліфікації держав-

них службовців щорічного Всеукраїнського конкурсу

“Кращий державний службовець” дала змогу забезпе-

чити належну якість підвищення кваліфікації держав-

них службовців у відповідно до потреб органів влади

в умовах фінансово-економічної кризи та суттєвого

зменшення бюджетних асигнувань, виділених на ор-

ганізацію професійного навчання державних службов-

ців;

— моніторинг висвітлення в ЗМІ організації та проведення

підвищення кваліфікації державних службовців у рам-

ках Конкурсу підтвердив зростання до нього інтересу з

боку громадськості, що свідчить про професійну скла-

дову Конкурсу, у якому громадськість вбачає ресурс

підвищення якості управлінських послуг.

Навчання державних службовців за кордоном за рахунок міжнародної технічної допомоги

У 2009 році з метою підготовки, перепідготовки та підви-

щення кваліфікації за рахунок міжнародної технічної допомоги

було здійснено 846 закордонних відряджень державних служ-

бовців (2008 році — 1006, у 2007–870).

Представники міністерств перебували у закордонних від-

рядженнях з метою навчання — 310 разів (у 2008 році — 351,

у 2007–280), інших центральних органів виконавчої вла-

ди — 434 рази (517 та 482 відповідно), місцевих органів ви-

конавчої влади — 102 рази (138 та 108 відповідно).

Статистика кількості закордонних відряджень за минулі

роки показує, що у 2009 році їх кількість зменшилася у 1,19 раза

порівняно з 2008 роком, хоча раніше спостерігалася тенденція

до їх збільшення, зокрема було організовано 870 відряджень

у 2007 році та 1006 — у 2008 році (див. Діаграма 19.11).

Зменшення кількості закордонних відряджень державних

службовців з метою навчання у 2009 році спостерігається в ор-

ганах виконавчої влади всіх рівнів. Так, порівнюючи з 2008 ро-

ком спостерігається зменшення на 251 відрядження (15,9 %):

по міністерствах — на 41 відрядження (11,7%), по центральних

органах виконавчої влади — на 83 відрядження (16,1%), місце-

вих органах виконавчої влади — на 36 відряджень (26,1%).

Також варто зазначити, що у 2009 році кількість закордон-

них відряджень була на 24 відрядження менша, ніж у 2007 році

(на 2,8%): по міністерствах більша на 30 відряджень (10,7%), в

інших центральних органах виконавчої влади менша на 48 від-

ряджень (10,0%), у місцевих органах виконавчої влади менша

на 6 відряджень (5,6%) (див. Діаграма 19.12).

Статистика показує (див. Діаграма 19.13), що серед пра-

цівників міністерств у 2009 році найбільше закордонних відря-

джень відбулося за участю працівників Міністерства економіки

України — 87 відряджень (для порівняння: 103 відряджен-

ня у 2008 році та 110 — у 2007 році), Міністерства фінансів

України — 66 відряджень (67 та 38 відповідно), Міністерства з

питань житлово-комунального господарства України — 31 від-рядження (9 та 5 відповідно).

Серед інших центральних органів виконавчої влади най-

більше закордонних відряджень з метою навчання у 2009 році

здійснено у Державній митній службі України — 107 відря-джень (для порівняння: 110 відряджень у 2008 році та 53 —

у 2007 році), Державному комітеті статистики України — 55 від-ряджень (94 та 16 відповідно), Антимонопольному комітеті

України — 46 відряджень (47 та 31 відповідно).

За інформацією, що надійшла від 27 місцевих органів

виконавчої влади, навчання за кордоном пройшли співробіт-

ники 16 місцевих державних адміністрацій та Ради міністрів

Автономної Республіки Крим, а саме державні службовці за-

750

800

850

900

950

1000

1050

200920082007

1006

870

846

Діаграма 19.11. Динаміка кількості закордонних відряджень державних службовців протягом 2007–2009 років


значених органів перебували у 102 закордонних відряджен-

нях. У 2009 році найбільша кількість закордонних відряджень

державних службовців з метою навчання була у Раді міністрів

Автономної Республіки Крим — 20 відряджень (4 відрядження

у 2008 році та жодного — у 2007 році), Закарпатській — 20 від-ряджень (9 та 24 відповідно), та Луганській — 15 відряджень (42 та 10 відповідно) обласних державних адміністраціях.

За віковими категоріями державні службовці, що взяли

участь у закордонних відрядженнях, розподілилися таким чи-

ном:

� до 30 років — 27,2 %;

� від 31 до 40 років — 25,9 %;

� від 41 до 50 років — 28 %;

� від 51 до 55 років — 11,4 %;

� від 56 до 59 років — 5,7 %;

� старше 60 років — 1,8 %.

Протягом 2009 року частка державних службовців, що

виїжджали за кордон з метою навчання, за віковою групою

до 30 років збільшилася (від 25,5 % у 2008 році до 27,2%

у 2009 році), скоротилася частка осіб віком від 56 до 59 років

(від 8,6% у 2008 році до 5,7% у 2009 році), по інших вікових

категоріях показник залишився на рівні 2008 року.

Найбільше у закордонних відрядженнях з метою на-

вчання у 2009 році перебували державні службовці ві-

ком від 41 до 50 років — 28 % (28,3 % у 2008 році та 24 %

у 2007 році) (див. Діаграма 19.14).

За стажем роботи на державній службі склався такий роз-

поділ державних службовців, яких відряджали за кордон з ме-

тою навчання:

� понад 20 років — 20,2%;

� від 15 до 20 років — 13,4%;

� від 10 до 15 років — 18,8%;

� від 5 до 10 років — 22,1%;

� від 3 до 5 років — 8,5%;

� від 1 до 3 років — 12,3%;

� до 1 року — 4,7%.

Найбільша частка державних службовців, що перебували

у закордонних відрядженнях мають стаж державної служби

від 5 до 10 років — 22,1%. У 2009 році зменшилась частка від-

ряджень за кордон державних службовців усіх категорій, крім

тих, що мають стаж державної служби від 15 до 20 років та

понад 20 років, у них цей показник має тенденцію до зростання


Порівняно з 2007 роком зменшилась частка державних

службовців, що мають стаж державної служби понад 20 років,

від 5 до 10 років, від 1 до 3 та до 1 року.

У 2009 році у закордонних відрядженнях з метою навчання,

переважали жінки, їх частка становила 54 %, частка чолові-

ків — 46 % (див. Діаграма 19.16). Таке співвідношення з незна-

чними відхиленнями було характерним і в попередні роки .

Формами навчання за кордоном у 2009 році були навчаль-

ні візити, участь у семінарах, тренінгах, форумах, вивчення

практичного досвіду, конференції, консультації та інші.

Закордонні відрядження державних службовців з метою

навчання проходили переважно у Французькій Республіці, Рес-

публіці Польща, Федеративній Республіці Німеччина, Сполуче-

них Штатах Америки, Королівстві Данія, Литовській Республіці,

Королівстві Бельгія, Сполученому Королiвстві Великобританiї i

Пiвнiчної Iрландiї, Угорській Республіці.

Серед проектів та програм, у рамках яких здійснювалося вивчення досвіду іноземних країн у 2009 році, зокрема, були:� міжнародний проект професійної підготовки цивільно-

го персоналу сектору безпеки України;

� навчальна поїздка на тему “Державне регулювання (лі-

цензування) у сфері центрального водопостачання та

водовідведення” (Французька Республіка);

� навчальний семінар “Капітальне бюджетування, кон-

цепції, приклади з країн та найкраща практика”;

0

100

200

300

400

500

600

Місцеві органи виконавчої влади

Інші центральні органи виконавчої влади та установи

Міністерства

200920082007

1006

870

846

0

20

40

60

80

100

120

200920082007

МОЗ

МНС

Мін

'юст

Мін

фін

Мін

тран

сзв'

язку

Мін

сім'я

молод

ьспо

рт

Мін

регіо

нбуд

Мін

пром

полі

тики

Мін

прир

оди

Мін

прац

і

Мін

пали

вене

рго

Мін

обор

они

Мін

жит

локо

мунго

сп

Мін

екон

оміки

Мін

вугл

епро

м

Мін

агро

полі

тики

МЗС

МВС

0,00,20,40,60,81,0

0 00

129

12

6

43

23 5

87

103

110

0

7

17

400

9

2

9

31

14

78

0

17

031128

1 478

14

67

24

03

0210

2832

18

66

23

38

0

Діаграма 19.13. Кількість закордонних відряджень державних службовців міністерств протягом 2007–2009 років

Діаграма 19.12. Порівняльний аналіз відряджень державних службовців за органами державної влади протягом

2007-2009 років


� проект “Підтримка розробки середньострокової страте-

гії для поліпшення системи соціальних виплат”;

� проект “Технічна допомога українській інфраструктурі

забезпечення якості”;

� проект “Технічна підтримка реформ державного секто-

ру в Україні”;

� проект Twinning “Посилення впровадження антимо-

нопольного законодавства та конкурентної політики в

Україні”;

� проект Єврокомісії “Підтримка розробки середньостроко-

вої стратегії для поліпшення системи соціальних виплат”;

� проект партнерства Канада-Україна “Регіональне вря-

дування та розвиток”;

� спеціалізована програма стажування в рамках проекту

“Підвищення кваліфікації молодих управлінців з управ-

лінь економіки обласних державних адміністрацій”;

� третій Компонент Порогової програми “Виклики тися-

чоліття”;

� українсько-польський проект “Тренінги та інформацій-

на програма для українських державних службовців у

сфері управління персоналом на державній службі та

оплата праці державних службовців”.

Державні службовці також взяли участь у ряді міжнарод-них заходів, серед яких:� конференція щодо технічного регулювання, стандартів

та оцінки відповідності (23–24 березня 2009 року, Ко-

ролівство Бельгія, м. Брюссель);

� міжнародна конференція з питань впливу глобаліза-

ції на показники національних рахунків (10–14 трав-

ня 2009 року, Швейцарська Конфедерація, м. Женева);

� семінар з питань сприяння у формуванні стратегії з

адаптації та пом’якшення наслідків глобальних кліма-

тичних змін в країнах СНД з урахуванням міжнародного

досвіду (6–10 липня 2009 року, Киргизька Республіка,

м. Бішкек);

� міжнародна конференція “Вплив кліматичних змін

на ситуацію з безпекою в регіоні ОБСЕ” (5–6 жов-

тня 2009 року, Румунія, м. Бухарест);

� п’ята конференція з питань освіти країн Європи і Схід-

ної Азії “Фінансування вищої освіти у час економічної

кризи”, організована Світовим банком та Міністерством

освіти і науки Чорногорії (26–30 жовтня 2009 року, Рес-

публіка Чорногорія);

� третій світовий форум з регіонального економічного

розвитку “На шляху до світової конкуренції на основі

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40% 45%

2009

2008

2007

від 56 до59 років

від 51 до 55 років



до 30 років

27,7%

27,2%25,5%

8,6%4,4%

11,7%12,2%

7,9%

28,0%28,3%

24,0%

25,9%

25,4%37,0%

5,7%

Діаграма 19.14. Динаміка розподілу державних службовців, що виїжджали за кордон з метою навчання протягом 2007–2009 років, за віковими групами

Діаграма 19.15. Динаміка розподілу державних службовців, які виїжджали за кордон з метою навчання протягом 2007–2009 років, відповідно до стажу державної служби

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

2009

2008

2007

понад 20 років


від10 до 15 років




до 1 року4,7%

4,2%6,8%

11,7%20,2%

9,7%14,8%

13,4%

10,6%10,9%

8,5%

11,8%12,9%

12,3%

17,1%

20,3%24,9%

18,8%

21,2%23,1%

22,1%

Діаграма 19.16. Динаміка розподілу державних службовців, які виїжджали за кордон з метою навчання протягом

2007–2009 років, за статтю

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

ЖінкиЧоловіки

200920082007

46%

54%53%

47%

53%

47%


інновацій для економічного та соціального добробу-

ту” (21–25 листопада 2009 року, Португальська Рес-

публіка).

Аналіз отриманих даних свідчить, що протягом 2009 року

спостерігалося суттєве зменшення закордонних відряджень

державних службовців з метою навчання. Таке скорочення на-

самперед зумовлене світовою фінансовою кризою, а також

відповідними рішеннями Уряду України щодо організації бю-

джетного процесу, зокрема прийняттям постанови Кабінету

Міністрів України від 26.11.08 № 1036, що передбачає заборону

здійснення закордонних відряджень за бюджетні кошти.


20. Створення телекомунікаційної IP-інфраструктури державної служби для забезпечення сучасними програмно-технічними засобами взаємодії державних службовців та обміну даними інформаційно-аналітичних систем

Одним з основних пріоритетів діяльності Головдержслуж-

би на 2009 рік був розвиток єдиної інфраструктури інформа-

тизації системи державної служби, який реалізовувався через

ініціювання, створення, впровадження та використання авто-

матизованих систем.

Успішна практична реалізація та подальший розвиток про-

ектів електронного урядування в Головдержслужбі зумовлює

необхідність розроблення єдиних підходів для впровадження в

центральних органах виконавчої влади, які забезпечуватимуть

ефективні, захищені, уніфіковані засоби створення, збережен-

ня та обміну інформацією. Побудова сучасної інформаційно-

телекомунікаційної інфраструктури забезпечить обмін відпо-

відними даними по захищених каналах.

В умовах складної економічної ситуації та фінансової неста-

більності держава робить усе можливе для економії державних

коштів та їх ефективного використання. Питання економії ви-

трат, зокрема на телефонному зв’язку, є прикладним питанням

сьогодення. Оскільки електронна пошта не вирішує всіх питань

ефективної та оперативної комунікації, то для органів держав-

ної влади залишається найефективнішим засобом комуніка-

ції телефонний зв’язок. Враховуючи територіальні розміри

України, витрати будь-якого державного органу на телефон-

ний зв’язок становлять відчутну частку оперативних витрат.

Їх можна скоротити в десятки разів за допомогою технології

ІР-телефонії. Впровадження інформаційно-телекомунікаційної

інфраструктури в центральному органі виконавчої влади, який

має територіальні структурні підрозділи та підвідомчі органі-

зації, з використанням ІР-телефонії, дасть змогу вирішити ряд

актуальних питань:

• забезпечити економію державних коштів, зокрема

шляхом:

— зниження поточних витрат на підтримку застарілих

систем аналогової телефонії;

— зниження витрат робочого часу та коштів на відря-

дження;

— економії на міжміських розмовах (тарифікація за

передачу інформації здійснюється за допомогою

мережі Інтернет, що набагато дешевше порівняно з

тарифами на міжміські телефонні розмови);

— економії поштових витрат та витрат на кур’єрську

розсилку;

• вирішити комунікативні завдання державного управ-

ління, зокрема шляхом:

— підвищення рівня та якості керування за рахунок

простого у користуванні відеозв’язку;

— оперативного проведення відео-конференцій, пере-

говорів, нарад, засідань робочих груп, колегіальних

органів;

— підвищення ефективності роботи працівників та за-

безпечення виконання контрольних та аналітичних

функцій на державному рівні;

• впровадити систему комплексного захисту інформації

в рамках проектів електронного урядування.

У 2009 році у центральному апараті, підвідомчих установах

та територіальних органах Головдержслужби побудовано кор-

поративну мережу IP-телефонії, що дало змогу здійснювати

передачу голосових та відеоданих між окремими працівника-

ми, а також проведення колективних віртуальних нарад шля-

хом впровадження системи відео- та аудіоконференцій.

Також було створено макет інформаційно-телекомутаційної

інфраструктури та розроблено методичні рекомендації щодо

його впровадження в центральних органах виконавчої влади.

Після дослідного впровадження на власному прикладі, який

відповідає типовій структурі центрального органу виконавчої

влади, Головдержслужба пропонує використовувати отрима-

ний досвід та розроблені матеріали в інших органах влади.

21. Впровадження у системі Головдержслужби України інтегрованого електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису

2009 рік для Головдержслужби пройшов під егідою “Рішу-

чий крок до безпаперового відомчого документообігу”. Голо-

вдержслужба фактично взяла на себе роль першопрохідника

у цьому напрямі діяльності, оскільки в Україні не існувало не

лише позитивного досвіду, а й будь-якої практики з цього пи-

тання, яку б можна було проаналізувати та застосувати.

VI. РОЗВИТОК ЄДИНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


Успішне впровадження системи електронного документоо-

бігу ґрунтувалося на результатах “розвідки” можливостей у по-

передні роки. Зокрема, на 1 січня 2009 року було впроваджено

електронні журнали реєстрації вхідних та вихідних документів;

створення електронних карток документів, що реєструються;

забезпечено доступ та підключення до системи реєстраторів

центрального апарату Головдержслужби; розпочато створення

електронного вмісту документів тощо.

Не менш важливу роль у досягненні позитивного резуль-

тату при переході до безпаперових технологій документообігу

відіграла готовність керівництва підтримувати зміни в організа-

ції роботи та підходи в колективі, спрямованість на розв’язанні

цілого ряду проблем, а також особистий приклад керівників у

користуванні системою електронного документообігу.

Вирішуючи насамперед завдання легітимності безпапе-

рового документообігу персонал центрального апарату Голо-

вдержслужби та її підвідомчих установ на початку 2009 року

було забезпечено юридично значущими особистими електро-нними цифровими підписами (далі — ЕЦП), які за своїм право-

вим статусом прирівнюються до власноручних та підтверджені

сертифікатами відкритого ключа, що засвідчують належність

ЕЦП відповідній особі. Саме накладений на електронний доку-

мент ЕЦП підтверджує незмінність редакції документа, а у разі

внесення до документа навіть найнезначніших корегувань за-

свідчує втрату документом юридичної сили.

З метою забезпечення адміністративно-управлінської осно-

ви для переходу до безпаперових технологій документообігу

Головдержслужбою було прийнято пакет відомчих документів:

програму (план) переведення документообігу у безпаперову

форму; порядок організації безпаперового документообігу (

посадові рольові інструкції для користувачів, інструкції з ад-

міністрування системи); порядок застосування електронного

цифрового підпису, яким, зокрема, регулюється права корис-

тувача підпису, повноваження відповідального підрозділу з пи-

тань застосування електронного цифрового підпису.

Впровадження безпаперового документообігу протя-

гом 2009 року здійснювалося у Головдержслужбі поетапно При

цьому ключовим фактором “безболісного” та “безвтратного”

переходу було визначення раціональної послідовності впро-

вадження типів документів до безпаперового документообігу

(див. Таблиця 21.1).

З метою підвищення ефективності роботи реєстраторів їх

було забезпечено потужним комп’ютерним та сканувальним

обладнанням, що дало змогу одночасно реєструвати вхідні

та вихідні документи із введенням їх у базу системи, а також

перетворювати паперові документи різних обсягів (інколи

до 100- 150 сторінок) в електронну форму.

Одночасно з впровадженням безпаперового документообі-

гу постійно проводилося навчання персоналу, яке спрямовува-

лось не лише на доведення до персоналу інформації щодо по-

рядку проходження електронних документів, а й на розв’язання

різних системних проблем, що виникали у процесі переходу.

Крім того, під час навчання здійснювалося обов’язкове анонсу-

вання подій та нововведень, що відбувалися у процесі впрова-

дження безпаперового документообігу.

В окремих випадках проводилося тестування за результа-

тами проведення навчання, оскільки це сприяло виявленню

допущених при проведенні навчання прогалин та стимулювало

персонал до кращого опрацювання процедурних документів,

якими регулюється електронний документообіг.

За результатами 2009 року Головдержслужбою вперше в українській практиці як у державному, так і в приватному сек-торах реалізовано перехід до безпаперових технологій доку-

ментообігу із застосуванням електронного цифрового підпису

(ЕЦП). Так, станом на 1 січня 2010 року у безпаперову електро-

нну форму було переведено 81,4% власного документообігу


Серед головних ризиків впровадження системи електро-

нного документообігу були:

• психологічні труднощі роботи персоналу з електро-

нними документами, пов’язані з багаторічною звичкою

роботи з папе рами;

• додаткові вимоги щодо забезпечення захисту інфор-

мації від несанкціонованого доступу до неї у зв’язку із

застосуванням нових технологій.

Разом з тим, впровадження у Головдержслужбі безпапе-

рових технологій у процес внутрішнього документообігу дало

змогу досягти ряду переваг:

Діаграма 21.1. Динаміка зростання частки безпаперового документообігу у загальному документообігу Головдержслужби впродовж 2009 року

0%

25%

50%

75%

100%

Висхідний рухНисхідний рухУ цілому

ГруденьЛистопадЖовтеньВересеньСерпеньЛипеньЧервеньТравеньКвітеньБерезеньЛютийСічень

67

,6%

72

,2%8

2,3

%

76

,4%

73

,7%

50

,8%59

,4%

61

,5%

32

,4%4

2,5

%

53

,1%

20

,7%

63

,5%

59

,8%

76

,2%

81

,3%

80

,2%

22

,7%

19

,6%

19

,4%

16

,9%

17

,2%

19

,3%

19

,3%

20

,1%

0,0

%

14

,3%

6,4

%

0,0

%

0,0

%

0,0

%

81

,4%

81

,4%

81

,4%

80

,7%

73

,1%

Таблиця 21.1. Етапи впровадження у безпаперовий документообіг окремих типів документів

Етап Низхідний рух документів Висхідний рух документів

1Інформаційні документи,

тобто документи які не потребують ви-конання, а лише ознайомлення з ними

2

Документи між структурними підрозділами,тобто ненормативні документи, що призначені для розгляду та опра-цювання структурними підрозділами цього ж органу, або для інфор-

мування керівництва органу

3

Постановчі документи,тобто документи, які мають виконува-тись у встановлені терміни, крім тих,

що надійшли від Верховної Ради Укра-їни, Президента України та Кабінету

Міністрів України

Ініціативні документи

4 Постановчі документи, нака-зи, нормативно-правові акти

5

Усі документи, крім тих, проходження яких має особливості, відмінні від загального порядку підготовки та розгляду документів (кадрові документи, звернення громадян, фінансові документи та документи,

що містять інформацію з обмеженим доступом)


• суттєве заощадження ресурсів (кошти і час), зокрема,

лише на витратних матеріалах, що супроводжують па-

перовий документообіг, забезпечено економію на 50%;

• прискорення опрацювання документів. Серед-

ній час опрацювання документа скоротився впро-

довж 2009 року з 24 годин до 6 ( див. Діаграма 21.2);

• визначення об’єктивної оцінки трудомісткості кожного

працівника у загальному результаті за рахунок прозо-

рості усіх процесів, пов’язаних з опрацюванням елек-

тронних документів;

• подолання комунікаційних бар’єрів між структурними

підрозділами у результаті автоматизації процесу обміну

документами та забезпечення їх колективного опрацю-

вання з віддалених робочих місць;

• підвищення персональної конкурентоспроможності

працівника на ринку праці в умовах розвитку інфор-

маційного суспільства за рахунок освоєнню нових

технологій організації робочого процесу (зокрема у Го-

ловдержслужбі керівниками усіх рівнів освоєно опра-

цювання електронних документів у режимі “Редагу-

вання” MS Word, а працівниками — створення масової

розсилки в одному документі з використанням сервісу

“злиття” MS Word);

• збереження “живої” інституційної пам’яті, оскільки до-

кумент зберігається у тій формі, в якій його створено

(наприклад текст MS Word), а відтворення його інфор-

мації не потребує складних перетворень.

Також у 2009 році проведено глобальну модернізацію Сис-

теми електронного документообігу Головдержслужби. Така

модернізація була спрямована насамперед на приведення ряду

електронних процедур у відповідність з вимогами нормативно-

правових актів, якими визначаються правила здійснення елек-

тронного документообігу. Крім процедурних питань, було вжи-

то заходів для підвищення рівня захищеності системи, зокрема

запроваджено розподілений доступ до інформації, що містить-

ся у проектах електронних документів, обмеження можливос-

тей виконання функцій однієї особи іншою та забезпечення

повного автоматизованого протоколювання усіх дій, що здій-

снюються з використанням системи електронного документоо-

бігу. Крім того, в межах модернізації проведено вдосконалення

ергономіки взаємодії “користувач-система”.

Спираючись на позитивні результати 2009 року, вже у на-

ступному 2010 році Головдержслужба ставить перед собою

завдання щодо здіснення нових кроків у сфері електронізації

документообігу, а саме:

• нарощення потужностей data-центру Головдержслужби

з метою забезпечення належної якості віддаленої робо-

ти великої кількості користувачів;

• переведення у безпаперову форму документообігу те-

риторіальних органів Головдержслужби, їх інтеграція

до єдиної системи електронного документообігу Голо-

вдержслужби;

• переведення у безпаперову форму підготовки і прове-

дення апаратних та інших нарад Головдержслужби;

• переведення системи електронного документообігу Го-

ловдержслужби у захищену мережу, створену на базі

інформаційно-телекомунікаційної системи органів дер-

жавної влади (СІТС);

• поширення досвіду Головдержслужби на органи вико-

навчої влади;

• ініціювання створення мережі глобального безпаперо-

вого документообігу органів влади.

Електронний документообіг, об’єднавши у єдиній мережі

органи влади, спроможний забезпечити швидкий цілісний до-

кументообіг, що ведеться за єдиними оптимальними правила-

ми та регламентами, об’єднує усі типи документів, у тому числі

ті, що містять інформацію з обмеженим доступом, скеровуєть-

ся єдиною загальнодержавною довідниковою базою, актуаль-

ність якої постійно підтримується на належному рівні. Електро-

нний документообіг забезпечує реальні можливості для зміни

філософії організації роботи органів влади завдяки переходу

від практики контролю формального виконання документів до

аналізу ступеня досягнення результату та якості кінцевого про-

дукту.

22. Модернізація інформаційних ресурсів офіційного веб-сайту Головдержслужби з урахуванням розвитку веб-ресурсів територіальних органів для надання інформаційних послуг

Розвиток веб-ресурсів Головдержслужби України спрямо-

ваний на розширення переліку та підвищення якості надання

послуг органом виконавчої влади через мережу Інтернет, за-

безпечення інформаційної підтримки діяльності установи, за-

лучення громадськості до процесу вироблення та реалізації

державної політики у сфері державної служби, а також розши-

рення цільової аудиторії веб-порталу Головдержслужби та під-

вищення рівня інформованості суспільства щодо її діяльності.

Система веб-ресурсів Головдержслужби України склада-

ється з офіційного і внутрішнього веб-сайтів та суб-сайтів усіх

територіальних підрозділів Головдержслужби України, інтегро-

ваних до суб-порталу територіальних органів, з доступом через

геоінформаційний інтерфейс.

Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів

України “Подолання впливу фінансово-економічної кризи та

поступальний розвиток”, якою визначено забезпечення від-

критості інформації та збільшення різноманітності та кількості

послуг, що надаються населенню і суб’єктам господарювання

державними органами з використанням електронних засобів

та Інтернету, одним з пріоритетних напрямів розбудови інфор-

маційного суспільства, протягом 2009 року було досліджено

можливості розширення переліку та підвищення якості надан-

ня послуг органом виконавчої влади через мережу Інтернет, а

також розширення цільової аудиторії веб-порталів органів ви-

конавчої влади та підвищення рівня інформованості суспіль-

ства щодо їх діяльності. Метою роботи визначено забезпечен-

ня якості надання Головдержслужбою інформаційних та інших

послуг фізичним та юридичним особам через удосконалення

сервісів веб-сайтів Головдержслужби України з використанням

0:00:00

6:00:00

12:00:00

18:00:00

24:00:00

Середній час опрацювання документа

IV кварталIII кварталII кварталI квартал

23:57:14

05:49:27

08:35:24

14:17:08

Діаграма 21.2. Середній час опрацювання документа у 2009 році


Інтернет-технологій, а також розширення клієнтської аудиторії

веб-порталу та вдосконалення зручності користування ним.

Протягом року здійснено модернізацію веб-сервісів “Ва-

кансії органів виконавчої влади”, системи опитувань через

офіційний веб-сайт та системи пошуку. Запропоновані зміни

дають змогу особам, що шукають роботу на державній служ-

бі, отримувати повнішу інформацію щодо вакантних посад в

органах виконавчої влади України, вимог до кандидатів на ці

посади, термінів оголошення конкурсів, контактної інформації

кадрових служб, які відкрили вакансії, тощо. Модернізований

модуль проведення опитувань через систему веб-ресурсів Го-

ловдержслужби дає уявлення про зріз суспільної думки з акту-

альних питань сфери державної служби з усіх регіонів України.

Оптимізована пошукова система мінімізує час на отримання

необхідних відомостей з офіційного веб-сайту Головдерж-

служби та суб-сайтів її територіальних органів.

З’явилося також два нових сервіси “Що нового на веб-

сайті?” та “Статистична карта”, покликаних спростити навіга-

цію з офіційного веб-сайту, поліпшити його “дружність” сто-

совно користувача та надати інформацію щодо оновлення всіх

його розділів.

Здійснено модернізацію та проведено кампанію популяри-

зації офіційного веб-сайту Головдержслужби в мережі Інтер-

нет, що дало поштовх до стрімкого зростання постійної аудито-

рії користувачів. Про це свідчить аналіз статистики звернень до

сторінок офіційного веб-сайту Головдержслужби України (див.


За даними незалежного інформаційного порталу

bigmir)net (www.bigmir.net), офіційний веб-сайт Головдерж-

служби України за кількістю щоденних відвідувачів у груд-

ні 2009 року вийшов на 9 місце серед веб-сайтів у розділі “Ад-

міністрації” з 200 учасників рейтингу.

Протягом 2009 року офіційний веб-сайт Головдержслужби

України відвідали 266 196 користувачів, що на 46 % перевищує

аналогічний показник 2008 року (181 849) та на 173 % — по-

казник 2007 року (97 412). Обсяг інформаційних ресурсів на

офіційному веб-сайті зріс за рік на 34 % (порівняно з відпо-

відним показником 2007 року — на 86) і становив наприкін-

ці 2009 року понад 2,8 Гб.

У 2009 році офіційний веб-сайт Головдержслужби України

в середньому за добу відвідували 729 користувачів мережі Ін-

тернет, які переглядали 42370,7 сторінки. Порівняно з 2008 ро-

ком, коли користувачами за добу в середньому перегляда-

лося 2534,3 сторінки, інтенсивність відвідування веб-сайту

зросла у 2009 році майже в 17 разів, а порівняно з аналогічним

показником 2007 року — у 19,6 раза. Абсолютна більшість від-

відувань припадає на період з 8 до 18 години, що свідчить про

використання інформації з сайту Головдержслужби України пе-

реважно в робочий час.

Найбільш популярними серед користувачів веб-сайту є

рубрики “Новини”, “Музей Головного управління державної

служби України”, “Загальна інформація про Головдержслуж-

бу”, “Веб-портал територіальних управлінь Головдержслужби

України” (див. Діаграма 22.2).

Започаткування модернізованого веб-сайту Центру адап-

тації державної служби до стандартів Європейського Союзу

дало змогу значно розширити його функціональні можливос-

ті і створити нові сервіси та рубрики. Це сприяло збільшенню

відвідуваності сайту майже в 2 рази при збереженні аудиторії

сайту (кількості відвідувачів) (див. Діаграма 22.3). Саме роз-

ширення аудиторії веб-сайту є основною метою на 2010 рік.

У 2009 році Центром створено нові розділи веб-сайту:

• “Реформа системи управління персоналом”;

• “Електронна бібліотека”;

• “Проекти міжнародної технічної допомоги”;

• “Реєстр послуг”;

• “Опитування”;

• “Фотогалереї”;

• “Важливі теми”;

• “Оновлення на сайті”;

• “Календар подій”;

• “Аналітика” (з рубриками “Інтерв’ю” та “Статті”);

• “Документи”.

Також протягом 2009 року створено інформаційно-

ресурсний центр для інформаційної та інтелектуальної під-

тримки слухачів Школи вищого корпусу держаної служби, який

об’єднує колекцію книг, електронні ресурси та здійснює про-

фесійну підтримку бібліотекарем усіх учасників тренінгів.

Діаграма 22.1. Динаміка звернень до сторінок офіційного веб-сайту Головдержслужби України у 2007–2009 роках

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

35000

200920082007


16484

12973

29200

10727

24193

13464

7493

17993

11713

7164

19306

6889

11598

7619

20824

13021

8185

21480

15555

20393

16158

6149

19812

17657

6221

17490

17726

6045

15605

14940

4931

31471

17563

13016

28429

15803

Діаграма 22.2. Найпопулярніші рубрики офіційного веб-сайту Головдержслужби України


Інформаційно-ресурсний центр — це близько 1500 найме-

нувань книжок, наукових статей, тренінгових кейсів, провід-

них періодичних видань, а також доступ до профільних світо-

вих електронних архівів (SourceOECD, EIPA). Інформаційно-

ресурсний центр функціонує через веб-сайт Школи вищого

корпусу державної служби — www.school.gov.ua.

Протягом 2009 року відбувався активний розвиток сайтів те-

риторіальних органів Головдержслужби. Так, у межах науково-

дослідної роботи на тему “Розробка методичних рекоменда-

цій щодо рубрикації, наповнення, технологій супроводження

веб-ресурсів органу виконавчої влади та їх впровадження на

прикладі Головного управління державної служби України”,

що проводилася наприкінці 2009 року для веб-сайтів територі-

альних органів, було розроблено та впроваджено новий сервіс

“Статистична карта”. Сервіс надає можливість відслідковувати

кількість оновлених публікацій у розділі за заданий період та

можливість відвідувачам офіційного веб-сайту дізнатися, що

нового розміщено на ньому.

Упродовж другого півріччя 2009 року проводилася робота

щодо популяризації веб-сайтів, у результаті чого їх відвідува-

ність зросла більш як утричі (див. Діаграма 22. 4).

Протягом 2009 року офіційні веб-сайти територіальних ор-

ганів відвідало 176 155 користувачів (2008 рік — 5971), якими

було переглянуто 631 176 сторінок. Таким чином, кількість від-

відувачів порівняно з 2008 роком зросла майже в 30 разів. При

цьому понад 30 % відвідувачів сайту припадає на абсолютно

нових користувачів.

У 2009 році веб-сайти територіальних органів Головдерж-

служби України в середньому за добу відвідували 482 користу-

вачі мережі Інтернет, які переглянули приблизно 1700 сторінок.

Найпопулярніші сайти наведено у Таблиці 22.1.

Таблиця 22.1. Перелік найпопулярніших сайтів теритріальних органів Головдержслужби у 2009 роціДомен Кількість відвідувачів за рік

Вінницька область 10 035

Луганська область 9 857

Дніпропетровська область 9 279

Черкаська область 8 700

Харківська область 8 416

АР Крим 8 443

Полтавська область 8 376

Львівська область 8 053

Рівненська область 8 010

Житомирська область 7 161

Зважаючи на існування трьох основних груп відвідувачів

веб-сайтів: відвідування за результатами пошуку інформації,

відвідування за рахунок переходу з інших сайтів (порталів, ка-

талогів та рейтингів, що містять активні посилання) та постійні

відвідувачі, було проведено відповідний аналіз сайтів територі-

альних органів (див. Діаграма 22.5).

Той факт, що 46,3 % відвідувачів веб-сайтів територіальних

органів Головдержслужби припадає на шукачів інформації у

пошукових системах, свідчить про стрімке зростання популяр-

ності зазначених сайтів, оскільки відповідна група вважається

“еталонним виміром” їх інформаційної привабливості. Таким

чином, майже кожен другий відвідувач веб-сайтів територіаль-

них органів Головдержслужби потрапив на них саме через те,

що зацікавився розміщеною інформацією.

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

160000

Хіти

Хости

Відвідувачі

200920082007

3658938437

82172

27409

37818

70264

2134126428

152880

0

5000

10000

15000

20000

25000


20

65

8

15

97

5

13

31

1

13

46

7

14

23

5

16

21

6

15

01

0

11

58

3

95

04

65

68

21

95

6

17

67

2

Діаграма 22.4. Динаміка відвідування веб-сайтів територіальних органів Головдержслужби України впродовж 2009 року

Діаграма 22.3. Динаміка відвідування веб-сайту Центру адаптації державної служби до стандартів

Європейського Союзу

Діаграма 22.5. Розподіл відвідувачів за типовими групами їх входу на сайти територіальних органів Головдержслужби

України у 2009 році


Також важливим показником є те, що майже 30 % аудиторії

є постійною, що становить так званий “ціннісний ресурс” сайту.

Більшість відвідувачів довіряють нашому сайту (заносять його

в закладки, або роблять стартовою сторінкою) та він для них є

постійним джерелом інформації. Таких позитивних результатів

було досягнуто завдяки тому, що всі веб-сайти територіальних

органів містять елементи унікальної інформації, що стосується

регіональних особливостей. Вони цікаві, регулярно оновлю-

ються та постійно доступні.

Основним джерелом доступу відвідувачів до веб-сайтів Го-

ловдержслужби є пошукові системи. Крім того, значна частка

користувачів потрапляє на сайти Головдержслужби через сай-

ти інших державних органів влади, що свідчить про наявність

системи налагодженого інформаційного (банерного) обміну.

23. Розвиток системи автоматизованого кадрового обліку та накопичення в системі “Картка” даних про державних службовців

Реалізація пріоритету діяльності Головдержслужби

в 2009 році щодо впровадження сучасних інформаційних тех-

нологій у систему управління державної служби здійснювалася

через ініціювання, створення, впровадження та використання ав-

томатизованих систем, типових для органів виконавчої влади.

У 2009 році розпочато роботу щодо впровадження у Голо-

вдержслужбі інформаційно-аналітичної системи “Кадри” з ви-

користанням технології MS Framework, побудованої за принци-

пом модульності (див. Рисунок 23.1).

Рисунок 23.1. Інтерфейс системи “Картка”

Одним з основних модулів, реалізованих у системі ново-

го покоління, є підсистема “Накази”, що дає змогу створювати

проекти кадрових наказів, з їх подальшою автоматичною реа-

лізацією шляхом внесення відповідних змін та доповнень до

штатного розпису, особових карток. Це у свою чергу забезпе-

чить цілісність інформації у базі даних. Загальна кількість ка-

дрових наказів, які вміщує система (з урахуванням специфіки

кожного виду кадрового наказу), перевищує 100 варіантів.

Також у новій системі реалізовано ряд додаткових інстру-

ментів для забезпечення автоматизації супроводження таких

процесів проходження державної служби, як продовження тер-

міну державної служби, атестація, щорічна оцінка, підвищення

рангу, випробувальний термін тощо.

Для автоматизації обліку державних службовців та ор-

ганів місцевого самоврядування України, штатних розкладів

органів виконавчої влади використовується система “Картка”

та система “Кадри”. Автоматизована система “Картка” функ-

ціонує більш як у 5000 органів виконавчої влади районного,

регіонального та державного рівня, в центральному апараті та

територіальних управліннях Головдержслужби України. Ство-

рення та впровадження автоматизованої системи “Картка”

забезпечило перехід від ручного ведення кадрового обліку

державних службовців та органів місцевого самоврядування

до автоматизованого обліку та консолідації інформації про

державних службовців І — ІІІ категорій посад на державному

рівні (в центральному апараті Головдержслужби), а також про

державних службовців ІV-VII категорій посад на регіональному

рівні (територіальні органи Головдержслужби).

Головдержслужба координує роботу кадрових служб орга-

нів виконавчої влади, інших державних органів щодо постій-

ної актуалізації бази даних системи “Картка” єдиної державної

комп’ютерної системи “Кадри” стосовно державних службов-

ців І-ІІІ категорій посад.

Зокрема, з метою вдосконалення порядку інформування

центральними, місцевими органами виконавчої влади, іншими

державними органами про зміни облікових даних державних

службовців та якісного наповнення підсистеми обліку держав-

них службовців єдиної державної комп’ютерної системи “Ка-

дри” наказом Головного управління державної служби України

від 07.07.09 № 183 затверджено Порядок інформування цен-тральними, місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами про зміни облікових даних державних службовців, який зареєстровано в Міністерстві юстиції Украї-

ни 28 липня 2009 року за № 706/16722.

Для набуття та розвитку практичних навичок роботи з

системою “Картка” протягом 2009 року проведено на базі

ТОВ “МККУ-Мережі” навчально-практичні семінари для праців-

ників центральних органів виконавчої влади, інших державних

органів, які є відповідальними за ведення системи “Картка”.

Відомості щодо змін облікових даних державних служ-

бовців І-ІІІ категорій посад станом на 1 січня 2010 року нада-

но 53 центральними органами виконавчої влади та 10 держав-

ними органами, в яких працюють державні службовці та на

яких поширюється дія Закону України “Про державну службу”.

Зокрема, інформація надійшла від 19 міністерств (95 % їх за-

гальної кількості), 13 державних комітетів, інших центральних

органів виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Дер-

жавного комітету (87 %), 8 центральних органів виконавчої

влади зі спеціальним статусом (100 %) та 13 інших централь-

них органів виконавчої влади (87 %) (див. Діаграма 23.1).

Для актуалізації системи “Картка” єдиної державної

комп’ютерної системи “Кадри” інформація щодо державних

службовців І-ІІІ категорій посад надійшла від Автономної Рес-

публіки Крим, 24 обласних, Київської та Севастопольської місь-

ких державних адміністрацій (100 %). Наповнено і актуальну

базу даних системи “Картка” ЄДКС “Кадри” стосовно держав-

них службовців І-ІІІ категорій посад місцевих державних адмі-

ністрацій Автономної Республіки Крим, Волинської, Дніпропе-

тровської, Миколаївської, Сумської, Чернівецької, Рівненської,

Київської, Полтавської областей.


24. Створення національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, системи обліку та заміщення вакантних посад державних службовців

Нинішній стан автоматизації управління персоналом у сис-

темі державної служби характеризується використанням окре-

мих комп’ютерних систем автоматизації кадрового обліку, які

дають змогу особові картки державних службовців в електро-

нній формі, а також передавати цю інформацію для зберігання

та подальшої аналітичної обробки до Головдержслужби та її те-

риторіальних органів. Низька якість та неповнота бази електро-

нних карток перешкоджає вирішенню основних завдань щодо

планування персоналу, підбору кадрів, заміщення вакантних

посад, отримання аналітичних довідок стосовно кількісного та

якісного складу персоналу в системі державної служби.

Необхідність роз’язання зазначених проблем зумовлює

впровадження нових інформаційних технологій у сфері дер-

жавного управління. Впровадження таких технологій не об-

межується питанням оновлення парку обчислювальної техніки

та уніфікації програмного забезпечення в органах виконавчої

влади та місцевого самоврядування.

Десятирічний досвід використання кадровими службами

органів виконавчої влади системи “Картка” та інших систем

автоматизації кадрового обліку дав можливість узагальнити

переваги та недоліки існуючих систем і сформулювати основні

принципи та вимоги до створення нової системи інформацій-

ної підтримки управління людськими ресурсами, які покладено

в основу Концепції створення Національної бази електронних

особових справ державних службовців та посадових осіб міс-

цевого самоврядування (далі — НБДС).

Концепцією передбачено удосконалення автоматизації

кадрового обліку, підтримку загальнодержавних вимог до

управління людськими ресурсами системи державної служби,

зокрема прогнозування та оцінку потреб у підготовці та пере-

підготовці професійних кадрів на основі єдиного штатного роз-

пису органів виконавчої влади, планування кадрового резерву,

автоматизацію працевлаштування, забезпечення актуальною,

повною та достовірними аналітичними даними нормотворчих

ініціатив (трендами щодо якісного та кількісного складу дер-

жавної служби тощо) для визначення політики розвитку дер-

жавної служби та проведення випереджувальної модернізації

державного управління, забезпечення права громадян на до-

ступність до персональної інформації тощо. Концепцією перед-

бачено перехід від традиційної децентралізованої архітектури

до централізованої схеми доступу до інтегрованих інформацій-

них ресурсів з використанням сучасних веб-технологій (див.

Схема 24.1).

Національна база електронних особових справ державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Укра-

їни — це:

• організована за єдиною технологією сукупність націо-

нальних ресурсів, необхідних для вирішення завдань

держави з питань розвитку та якісного управління пер-

соналом (державними службовцями та посадовими

особами місцевого самоврядування);

• інформаційний ресурс для проведення аналітичних до-

сліджень та прийняття рішень у сфері управління пер-

соналом на основі інформації щодо державних служ-

бовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Проект Концепції НБДС пройшов громадське обговорення

на форумі офіційного сайту Головдерслужби, враховано 45 за-

уважень та пропозицій, що надійшли від громадян, територі-

альних управлінь Головдержслужби, спеціалістів з розробки

інформаційно-аналітичних систем загальнонаціонального

масштабу, міжнародних експертів. За результатами експертизи

за участю спеціалістів, залучених за програмою міжнародної

технічної допомоги “Реформа управління персоналом на дер-

жавній службі в Україні”, розроблено дорожню карту подаль-

ших дій, яка передбачає розроблення та затвердження тех-

нічного проекту НБДС, проведення разом з іншими органами

виконавчої влади публічних обговорень у форматі семінарів,

конференцій, круглих столів для забезпечення гласності та від-

критості процесу створення НБДС.

За підтримки проекту “Реформа управління персоналом

на державній службі в Україні” міжнародними та вітчизняними

експертами проведено правовий аналіз співвідношення термі-

нів “доступ до офіційної інформації” і “захист персональних

даних”, розроблено рекомендації щодо правомірності відне-

сення персональних даних державних службовців до конфіден-

ційної інформації, а також розроблено Стратегію нормативно-

правового забезпечення НБДС, реалізація якої забезпечить

відкритість, обґрунтованість, системність та безповоротність

розроблення та впровадження НБДС. При цьому буде створено

правове підґрунтя використання НБДС всіма користувачами по-

чинаючи з етапу ініціювання, розроблення, дослідної, промис-

лової експлуатації з урахуванням надання інтерактивних послуг

громадянам, державним службовцям, кадровим службам ор-

ганів державної влади та органам місцевого самоврядування.

Також Головдержслужбою у 2009 році було розроблено

технічний проект НБДС. У проекті визначено технічні рішення

щодо створення та експлуатації всіх компонентів майбутньої

системи, зокрема підсистеми автоматизації ведення кадрового

0

5

10

15

20

25

30

Кількість органів, які надали інформаціюВсього органів

Місцеві органи

адміністрації

Державні органиІнші ЦОВВЦОВВ зі спеціальним

статусом

Державні комітетиМіністерства

15

1920

13

15

8810

25

13

2727

Діаграма 23.1. Інформація щодо надання державними органами відомостей стосовно облікових даних державних службовців І-ІІІ категорій посад


обліку державних службовців та посадових осіб місцевого са-

моврядування України, підсистеми адміністрування доступу до

даних та сервісів, веб-порталу НБДС, підсистеми захищеного

обміну даних з веб-порталом, модуля (тимчасовий) імпорту та

верифікації даних з існуючих систем кадрового обліку (система

“Картка”), бази електронних особових справ, сховища даних,

підсистеми аналітичного забезпечення, підсистеми супроводу

єдиних довідників та технічніх вимог до Дата-центру.

Експертиза за участю міжнародних експертів та за-

твердження технічного проекту НБДС дасть змогу зробити

в 2010 році перші кроки з практичної реалізації та створення

макета першої черги Національної бази електронних особових

справ державних службовців та посадових осіб місцевого са-

моврядування.

Схема 24.1. Централізована архітектура системи НБДС


25. Застосування інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX і SIGMA та забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning

Упродовж 2009 року Головдержслужба як координатор

інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX та

SIGMA продовжувала активну діяльність у напрямі їх подаль-

шого поширення, всебічно підтримуючи органи державної

влади в підвищенні ефективності їх застосування. Основними

пріоритетами діяльності у 2009 році стали: посилення мережі

контактних осіб з питань інструментів Twinning і TAIEX, поси-

лення мережевої співпраці між центральними та місцевими ор-

ганами виконавчої влади з метою впровадження інструменту

TAIEX, відпрацювання нового системного підходу до щорічного

програмування та регулярного моніторингу проектів Twinning,

сприяння підвищенню якості впровадження проектів Twinning в

органах влади, подальше підвищення рівня поінформованості

заінтересованих сторін щодо правил і процедур інструментів

Twinning та TAIEX.

Таким чином, у 2009 році в результаті спільно проведе-

ної роботи Головдержслужби та всіх відповідальних учас-

ників зросли показники використання інструментів Twinning

та TAIEX порівняно з попередніми звітними періодами. Так,

у 2009 році Україна стала лідером серед країн, на які Європей-

ська Комісія поширює Європейську політику сусідства, щодо

кількості класичних проектів Twinning на стадії реалізації, у

тому числі завершених (Україна — 17, Єгипет — 13, Марок-

ко — 12, Туніс — 11, Йорданія — 9, Азербайджан — 6, Ліван,

Вірменія, Ізраїль, Молдова — 2, Грузія — 1), та кількості учас-

ників заходів ТАІЕХ (протягом 2006–2008 років 1397 держав-

них службовців України взяли участь у 88 заходах ТАІЕХ). Такі

показники є результатом підвищення обізнаності та заінтересо-

ваності представників органів державної влади України у вико-

ристанні інструментів інституціональної розбудови.

Результати впровадження перших проектів Twinning

У 2009 році завершився початковий етап процесу реа-

лізації інструменту інституціональної розбудови Twinning в

Україні, який ознаменував закриття перших проектів. Так, у

Національній комісії регулювання електроенергетики України

(далі — НКРЕ) завершено проект Twinning у сфері регулю-

вання електроенергетики, що сприяло посиленню регулятор-

ної спроможності, професійних навичок та передачі ноу-хау в

кількох технічних аспектах. Серед основних досягнень — про-

ект Закону України “Про Національну комісію регулювання

електроенергетики”, в якому враховано найкращі європейські

практики функціонування незалежних регуляторів та широкий

український досвід енергетичної сфери, результати вивчення

та впровадження методик моніторингу якості електроенергії

та розробка адекватного механізму ціноутворення на електро-

енергію, який би передбачав соціальний захист населення. Вда-

ле впровадження проекту у сфері електроенергетики сприяло

впровадженню другого проекту Twinning у сфері регулювання

газового сектору.

Іншим піонером став проект Twinning “Допомога Голо-

вКРУ у запровадженні нової системи державного внутріш-

нього фінансового контролю”. Результати, отримані під час

реалізації проекту, зокрема розвиток центрального підрозділу

гармонізації, навчання спеціалістів з внутрішнього контролю та

внутрішнього аудиту, реалізація 9 пілотних проектів з внутріш-

нього контролю та 5 — з внутрішнього аудиту в органах влади

та установах, розробка посібників, методик та рекомендацій з

внутрішнього контролю й внутрішнього аудиту, мають вирі-

шальне значення для подальшого розвитку вітчизняної систе-

ми державного внутрішнього фінансового контролю.

З метою розвитку та наближення стандартів української

космічної промисловості до норм Європейського Союзу з квіт-

ня 2008 року у Національному космічному агентстві України

(далі — НКАУ) триває реалізація проекту Twinning “Приско-

рення українсько-європейського співробітництва в космічній

галузі”. У рамках проекту налагоджуються контакти НКАУ у

космічній сфері з країнами — партнерами, що є членами ЄС, а

також з Європейським космічним агентством (ЄКА). Також від-

бувається наближення нормативно-правової бази у космічній

галузі до європейських стандартів, наприклад, організовано

спільну роботу експертів з підготовки проекту Закону України

“Про використання даних дистанційного зондування Землі”. У

рамках проекту надається вагома організаційно-інформаційна

підтримка щодо участі в європейських наукових (FP-7) та

науково-технічних програмах ЄС (GMES, Galileo), проводяться

стажування і навчально-ознайомлювальні поїздки фахівців

НКАУ та підприємств космічної галузі до найбільших космічних

держав Європейського Союзу — Франції та Німеччини. За до-

помогою проекту було проведено міжнародні конференції з пи-

тань супутникової навігації та GMES, у ході яких українськими

установами знайдено нові контакти та можливості для співпра-

ці з європейськими компаніями космічної галузі.

Політична підтримка впровадження інструментів інститу-

ціональної розбудови залишається пріоритетним напрямом

діяльності Головдержслужби. Упродовж 2009 року питання за-

стосування інструментів інституціональної розбудови Twinning,

TAIEX та SIGMA постійно перебувало в полі уваги Уряду Украї-

VII. ПОСИЛЕННЯ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ


ни. Зокрема, Головдержслужбою підготовано та винесено на

розгляд засідань Української частини Комітету з питань співро-

бітництва між Україною та ЄС матеріали щодо схвалення про-

ектних пропозицій до проектів Twinning; План залучення зо-

внішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX на дру-

ге півріччя 2009 року; проблемні питання впровадження інстру-

менту Twinning в Україні. Крім того, 26 листопада 2009 року на

Дванадцятому засіданні Комітету з питань співробітництва між

Україною та ЄС розглядалися питання щодо стану використан-

ня інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX та

SIGMA.

Протягом 2009 року Адміністративний офіс програми

Twinning брав активну участь у консультаціях щодо підготов-

ки до впровадження ініціативи “Східне партнерство”, зокрема

програми Всеохоплюючої інституціональної розбудови. Прово-

дилися консультації з Європейською Комісією та Представни-

цтвом Європейського Союзу в Україні щодо перспектив розви-

тку інструменту Twinning у рамках Східного партнерства.

Реалізація проектів Twinning

У 2009 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України від 01.10.2008 № 868 “Про внесення змін до Порядку

організації роботи з підготовки та реалізації проектів Twinning в

Україні” Головдержслужбою вперше здійснено програмування

інструменту Twinning на основі нового порядку з метою іден-

тифікації нових проектів. У рамках програмування за резуль-

татами Тридцятого засідання Української частини Комітету з

питань співробітництва між Україною та ЄС схвалено 13 про-

ектних пропозицій з 14 отриманих від органів державної вла-

ди. 1 липня 2009 року проведено 6-е засідання Робочої групи

з питань координації впровадження інструменту Twinning, на

якому Представництво Європейської Комісії в Україні погодило

можливість фінансування 6 нових проектів у сферах зв’язку,

державного фінансового контролю, акредитації, норм і стан-

дартів, освіти та енергетики.

На 7-му засіданні Робочої групи з питань координації

впровадження інструменту Twinning, що відбулося 16 груд-

ня 2009 року, прийнято рішення щодо фінансування ще 5 про-

позицій проектів для органів державної влади України, зокрема

у сферах фітосанітарного контролю, внутрішніх справ, авіації,

статистики та аудіовізуальній сфері.

Таким чином, станом на кінець 2009 року до Робочого пла-

ну включено 38 проектів Twinning, у тому числі:

• 5 проектів Twinning — у сферах державного внутріш-

нього фінансового контролю, конкурентної політики,

регулювання ринку електроенергетики, цивільної авіа-

ції та норм і стандартів –завершено;

• 12 проектів — у сферах акредитації, космічних техно-

логій, санітарних і фітосанітарних заходів, регулюван-

ня ринку газу, юстиції, державної служби, транспорту

(2 проекти), інвестиційної політики, внутрішніх справ,

статистики та монетарної політики — перебувають на

стадії імплементації (див. Діаграма 25.2);

• 2 проекти — у сферах навколишнього середовища та

фінансового контролю — на етапі підготовки Twinning-

контрактів;

• 1 проект — у сфері муніципальної інфраструктури —

перебуває на стадії оголошення тендеру;

• 5 проектів — у сферах енергетики, митної справи,

адміністративного судочинства, державної служби та

акредитації — на етапі підготовки детальних технічних

завдань (Twinning Fiche);

• 10 проектів — у соціальній сфері, сфері зайнятості,

освіти, зв’язку, зовнішнього аудиту, фітосанітарного

контролю, внутрішніх справ, авіації, статистики та ауді-

овізуальній сфері — на етапі підготовки технічних за-

вдань для рамкових експертів;

• 3 проекти — у сфері енергетики, державного фінансо-

вого контролю, норм та стандартів — перебувають на

стадії ідентифікації.

Щодо розподілу проектів за сферами діяльності, то най-

більш актуальними в Україні виявилися сфери фінансів та

внутрішнього ринку, а також транспорту та енергетики. 15 %

проектів не вписуються у жодний із загальних секторів, серед

них, зокрема, зв’язок, державна служба, космос (див. Діагра-ма 25.1).

Діаграма 25.1. Розподіл проектів Twinning за сферами діяльності

Діаграма 25.2. Кількість проектів Twinning на стадії імплементації, в тому числі завершених

З метою посилення інституціональної спроможності орга-

нів влади з ефективного використання інструменту Twinning

у 2009 році Адміністративний офіс програми Twinning провів

ряд навчальних заходів, спрямованих переважно на поси-

лення практичних вмінь щодо ініціювання та підготовки про-

ектів Twinning, покращення якості використання інструменту

Twinning в Україні, обмін досвідом з впровадження проектів.

Зокрема, 11 лютого Адміністративний офіс програми

Twinning провів семінар-тренінг “Підтримка впровадження

інструменту Twinning в Україні: належне ініціювання та підго-

товка проектів Twinning” для контактних осіб, відповідальних

за підготовку та реалізацію проектів Twinning в органах дер-

жавної влади (див. Фото 25.1). Основною метою заходу була

презентація процесу ініціювання та підготовки проектів, ролі

органів виконавчої влади в процесі ідентифікації проектів від-

повідно до Порядку організації роботи з підготовки та реалі-

зації проектів Twinning в Україні, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 року № 154 (зі

змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України

від 04.06.08 № 528 та від 01.10.08 № 868), а також набуття

відповідних практичних умінь щодо ініціювання та підготовки

0

5

10

15

20

кількість завершених проектів Twinning

кількість проектів Twinning на стадії імплементації

200920082007

6

912

5

34%

8%11% 11%

16%

5% 15%

Фінанси та внутрішній ринок Соціальні відносини

Юстиція і внутрішні справиЕнергетика

Транспорт і навколишнєсередовище Сільськогосподарська політика Інші


проектів (визначення орієнтовної тематики можливого проекту

Twinning в певному секторі державного управління та розро-

блення стислої логічної матриці проекту за результатами спіль-

них обговорень учасниками робочих груп).

Фото 25.1. Семінар-тренінг “Підтримка впровадження інструменту Twinning в Україні: належне ініціювання та

підготовка проектів Twinning”. 11 лютого 2009 року, м. Київ

9 липня Адміністративним офісом програми Twinning про-

ведено семінар “Посилення якості використання інструменту

інституціональної розбудови Twinning в Україні: стан та пер-

спективи” для контактних осіб з питань реалізації проектів

Twinning (див. Фото 25.2). Мета заходу: обговорення та спільне

вироблення шляхів і напрямів підвищення якості впровадження

інструменту Twinning в Україні з урахуванням досвіду інститу-

ціональної розбудови у нових країнах — членах Європейського

Союзу, країнах — кандидатах на вступ до ЄС. У ході семіна-

ру представники органів — бенефіціарів проектів Twinning

обмінялися досвідом щодо підготовки та реалізації проектів

Twinning, а також виробили шляхи максимально ефективного

використання інструменту Twinning.

Фото 25.2. Семінар “Посилення якості використання інструменту інституціональної розбудови Twinning в Україні:

стан та перспективи”. 9 липня 2009 року, м. Київ

14–16 жовтня представниками Комітету з питань європей-

ської інтеграції Польщі та Адміністративного офісу програми

Twinning за сприяння Координаційного бюро європейської та

євроатлантичної інтеграції проведено семінар “Зміцнення уста-

нов, що реалізують проекти”, в ході якого польські експерти ак-

центували увагу на специфіці роботи з інструментом Twinning,

а також провели кілька практичних тренінгів.

У ході Щорічних зборів з питань інструментів інституціо-

нальної розбудови (Twinning та TAIEX): “Інституційні дні”, які

відбулися 11–12 червня 2009 року в м. Брюсселі представлено

досвід України щодо використання інструменту Twinning, вклю-

чаючи проблемні питання, а також внесено конкретні пропози-

ції щодо можливих шляхів вирішення таких питань.

Протягом 2009 року організовано 3 навчальні візити пред-

ставників органів — бенефіціарів проектів Twinning до Хорва-

тії, Туреччини, Словенії з метою обміну досвідом з аналогічни-

ми державними установами щодо використання інструментів

Twinning та ТАІЕХ. Також організовано участь представників

органів — бенефіціарів проектів Twinning у семінарі “Як розро-бляти та впроваджувати успішні проекти Twinning в країнах —

кандидатах на вступ до ЄС, потенційних країнах-кандидатах

та країнах Європейської політики сусідства”, що проводився

Європейським інститутом державного управління (м. Варшава,

Республіка Польща).

У 2009 році у рамках координації інструменту Twinning було

підготовлено 90 аналітичних та інформаційних матеріалів, у

тому числі опрацьовано:

• 2 проекти технічних завдань для рамкових експертів;

• 9 проектів детальних технічних завдань (Twinning

Fiche);

• 19 пропозицій країн — членів ЄС до 5 проектів

Twinning;

• 8 проектів Twinning — контрактів;

• 31 квартальний звіт з проектів Twinning, де проведено

їх аналіз, підготовлено та направлено відповідним заін-

тересованим сторонам коментарі та пропозиції до них;

• підготовлено та опубліковано спеціалізований ви-

пуск журналу “Бюрократ”, присвячений інструменту

Twinning в Україні.

У 2009 році було організовано та проведено 211 робочих

зустрічей, семінарів, експертних обговорень та інших кому-

нікативних заходів у рамках підготовки та реалізації проектів

Twinning, у тому числі:

• участь у 31 засіданні наглядових рад проектів Twinning;

• участь у 6 відбіркових та оціночних комітетах;

• проведено 15 навчальних семінарів (сесій) та тренінгів

для представників окремих органів виконавчої влади —

бенефіцарів проектів Twinning щодо етапів підготовки

та впровадження проектів;

• 1 липня та 16 грудня 2009 року проведено 2 засідання

Робочої групи з питань координації впровадження ін-

струменту Twinning;

• 4 засідання Клубу постійних технічних радників та їх

партнерів;

• організовано місію делегації від Патентного бюро Данії

щодо налагодження співробітництва з Україною у рам-

ках інструментів Twinning та ТАІЕХ;

• організовано місію делегації від Великої Британії щодо

налагодження співробітництва з Україною у рамках ін-

струментів Twinning та ТАІЕХ;

• участь у міжнародній конференції з питань викорис-

тання інструменту Twinning, організованій Генеральним

директоратом Європейської Комісії “ЄвроДопомога” та

Міністерством економічного розвитку Республіки Азер-

байджан

Залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках інструменту ТАІЕХ

Протягом 2009 року відбулося 47 заходів ТАІЕХ (за учас-

тю 827 представників органів державної влади), з них 31 за-

хід — з ініціативи України, 16 заходів — з ініціативи Європей-

ської Комісії (у 2008 році — 30 заходів за участю 362 осіб) (див.


Заходи проводилися з таких питань:

• свобода, безпека та юстиція (7);

• внутрішній ринок (24);

• транспорт, навколишнє середовище та енергетика (10);


• сільське господарство та безпека харчових продуктів (6).

З метою надання консультаційної допомоги щодо заповнення

аплікаційних форм TAIEX, посилення якості підготовки заявок

ТАІЕХ та удосконалення порядку проведення заходів ТАІЕХ Голо-

вдержслужбою проведено ряд навчальних заходів, зокрема:

— семінар-нараду за участю представників Генерального

директорату Європейської Комісії з питань розширення

з метою вирішення проблемних питань використання

інструменту ТАІЕХ в Україні, пов’язаних із затримкою

розгляду заявок від органів державної влади України,

та з метою підвищення якості заповнення заявок 3 лю-

того 2009 року (див. Фото 25.3). У ході проведення за-

значеного заходу Головдержслужбою, представниками

Генерального директорату ЄК з питань розширення та

Представництва Європейської Комісії в Україні було пе-

реглянуто механізм розгляду Європейською стороною

заявок TAIEX від органів державної влади України;

— семінар для контактних осіб з питань використан-

ня інструменту ТАІЕХ органів державної влади Укра-

їни щодо вивчення джерел законодавства ЄС (Aquis

Communautaire), участь у якому взяли контактні особи

з питань застосування ТАІЕХ у центральних органах ви-

конавчої влади, представники територіальних управ-

лінь Головдержслужби, які входять до складу робочих

груп TAIEX в областях, керівники кадрових служб Ради

міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київ-

ської, Севастопольської міських державних адміністра-

цій, представники Центру адаптації державної служби

до стандартів Європейського Союзу (див. Фото 25.4).

Проведення семінару сприяло створенню можливостей

для встановлення комунікацій, поширенню мережевої

взаємодії між центральними органами виконавчої вла-

ди та місцевими адміністраціями з питань використан-

ня інструменту TAIEX та ефективнішого його викорис-

тання на регіональному рівні;

— індивідуальні консультації з представниками робочих груп

органів державної влади України щодо заповнення апліка-

ційних форм ТАІЕХ та порядку організації заходів ТАІЕХ.

Основними досягненнями у сфері впровадження інстру-

менту інституціональної розбудови ТАІЕХ у 2009 році можна

назвати:

• забезпечення стійкої системи функціонування мережі

контактних осіб з питань застосування ТАІЕХ у цен-

тральних органах виконавчої влади та посилення співп-

раці між Головдержслужбою і зазначеними органами з

метою ефективного впровадження інструменту ТАІЕХ;

• підвищення рівня обізнаності державних органів влади

щодо процедури використання інструменту ТАІЕХ;

• підвищення якості підготовки аплікаційних форм (за-

явок) ТАІЕХ державними органами влади;

• зростання кількості пропозицій щодо ініціювання захо-

дів у рамках інструменту ТАІЕХ та направлених заявок

ТАІЕХ щодо проведення зазначених заходів.

Приклади практичних здобутків заходів ТАІЕХ

19–23 січня 2009 року в Державному комітеті лісового

господарства України відбулась експертна місія ТАІЕХ “Осо-

бливості проведення національної інвентаризації лісів”. У ході

проведення заходу експерти з країн — членів ЄС ознайомили Діаграма 25.3. Кількість проведених заходів ТАІЕХ

Фото 25.3. Семінар-нарада щодо використання інструментів ТАІЕХ в Україні. 3 лютого 2009 року, м. Київ

Фото 25.4. Семінар з питань вивчення джерел законодавства ЄС (Aquis Communautaire). 29 травня 2009 року, Київ

0

10

20

30

40

50

200920082007

3330

47

0

10

20

30

40

50

Заходи ТАІЕХ, проведені за ініціативи представників органів державної влади України

Заходи ТАІЕХ, проведені за ініціативи Європейської Комісії

200920082007

14

19

14

1631

16

Кількість проведених заходів ТАІЕХ за ініціативою української та європейської сторін


працівників лісового господарства України з досвідом про- ве-

дення національної інвентаризації лісів у країнах — членах ЄС,

Росії та країнах Північної Америки, чітко окресливши пере- ваги

та недоліки різних моделей національної лісової інвента- ри-

зації. Також було обговорено основні питання щодо прове-

дення національної лісової інвентаризації в Україні. Основним

результатом роботи експертної місії стало надання важливих

для української сторони рекомендацій щодо початкового етапу

розгортання національної інвентаризації лісів в Україні.

2–3 лютого 2009 року в Національному агентстві України

з питань забезпечення ефективного використання енергетич-

них ресурсів проведено семінар на тему “Популяризація питань

енергоефективності та енергозбереження серед населення та

на підприємствах”, у ході якого розглянуто основні проблеми,

пов’язані з популяризацією енергоефективності та енергозбе-

реження серед населення та на підприємствах, презентовано

досвід у сфері енергозбереження в країнах — членах Євро-

пейського Союзу. Крім того, було розглянуто питання розвитку

високоефективних технологій і реалізації науково-дослідних та

технічних проектів у сфері енергоефективності.

Використання інструментів SIGMA в Україні

У 2009 році тривала співпраця між експертами SIGMA та

Головдержслужбою. Зокрема, за участю експертів SIGMA про-

ведено такі заходи:

• круглий стіл з обговорення проекту Закону України

“Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на ви-

конання функцій держави, органів місцевого самовря-

дування”;

• з 27 по 30 квітня в Україні з місією перебували експерти

програми SIGMA з метою проведення оцінки поточного

стану виконання законодавства у сфері державних за-

купівель, обговорення та узгодження надання експерт-

ної допомоги Україні у сфері реформування державних

закупівель. У ході місії проведено робочі зустрічі з

представниками Міністерства економіки України, Се-

кретаріату Кабінету Міністрів України, Світового банку

та Представництва Європейської Комісії в Україні;

• проведено експертизу проекту Закону України “Про

конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців”

(реєстр. № 4420) експертами програми SIGMA. У черв-

ні 2009 року Представництво Європейської Комісії в

Україні разом з Головним управлінням державної служби

України провело консультації з керівництвом програми

SIGMA щодо можливостей визначення потреб у підтрим-

ці реформ у сфері управління державними фінансами

із застосуванням так званого секторного підходу (sector-

wide approach) та залученням до такої оцінки Державно-

го казначейства України, Рахункової палати України та

Головного контрольно-ревізійного управління України.

• 16–18 грудня 2009 року відбулася перша місія, в рам-

ках якої було здійснено оцінку стану справ у сфері

управління державними фінансами експертами про-

грами SIGMA, у ході якої проведено зустрічі з Головним

контрольно-ревізійним управлінням України з метою

визначення подальших кроків для проведення у ній

реформ. Передбачається, що результати проведеної

роботи буде використано при визначенні її напрямів у

нових проектах Twinning у сфері управління державни-

ми фінансами.

Таким чином, основними досягненнями Адміністративного

офісу програми Twinning у 2009 році слід назвати:

• отримання серйозної політичної підтримки з боку Уря-

ду України, який підтримує більшість ініціатив у напря-

мі підвищення ефективності використання інструментів

Twinning і ТАІЕХ;

• запровадження нового механізму програмування, іден-

тифікації та підготовки проектів Twinning, завдяки чому

значно поліпшилася якість проектних пропозицій до

проектів Twinning, поданих органами державної влади,

що в свою чергу сприяло погодженню та включенню

до Робочого плану 11 нових проектних пропозицій до

проектів Twinning;

• посилення мережі контактних осіб Twinning, яка налічує

близько 70 представників органів влади та установ;

• збільшення кількості проектів Twinning у Робочому пла-

ні та проведених заходів ТАІЕХ за ініціативою України;

• впровадження нового механізму та процедури опрацю-

вання заявок TAIEX від органів державної влади Украї-

ни, що дає змогу скоротити часові рамки їх розгляду.

26. Виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки

Успішна реалізація державної політики у сфері європей-

ської та євроатлантичної інтеграції потребує високої фахової

підготовки державних службовців та посадових осіб місцево-

го самоврядування, консолідації зусиль, чіткої програми дій,

ефективного використання ресурсів, зокрема людських, і, зви-

чайно, високої особистої відданості цій справі.

На думку багатьох вітчизняних та закордонних експертів,

державні службовці України професійно недостатньо готові

до втілення завдань, необхідних для успішної європейської

та євроатлантичної інтеграції. У 2003 році зроблено першу

спробу систематизації всіх компонентів забезпечення органів

державної влади та органів місцевого самоврядування фахів-

цями у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції через

прийняття відповідної державної програми. Водночас створена

система навчання фахівців у сфері європейської та євроатлан-

тичної інтеграції на виконання зазначеної програми не забез-

печила повною мірою задоволення існуючих потреб. Новою

спробою удосконалення професійних знань, умінь та навичок

державних службовців та посадових осіб місцевого самовряду-

вання у цих напрямах стало прийняття Урядом України Держав-

ної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищен-

ня кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантич-

ної інтеграції України на 2008–2011 роки (далі — Програма).

З метою належної координації діяльності органів влади

щодо виконання Програми у 2009 році проведено два засідан-

ня Координаційної ради з питань підготовки, перепідготовки та

підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та єв-

роатлантичної інтеграції України (далі — Координаційна рада),

утвореної наказом Головдержслужби від 27.03.09 № 87 (див.

Фото 26.1). Діяльність Координаційної ради спрямована на

розроблення рекомендацій щодо реалізації завдань Програми,

моніторингу її виконання, підготовки пропозицій з питань удо-

сконалення Програми та врахування громадської думки.

Процес підготовки, перепідготовки та підвищення квалі-

фікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інте-

грації у частині наукового, методологічного та організаційно-

го забезпечення здійснюється у рамках системи навчальних

закладів України. У зв’язку з цим наказом Головдержслужби

від 13.07.09 № 193 утворено Міжвідомчу експертну групу з

питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації


фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції

України (далі — Міжвідомча експертна група), завданням якої

є розроблення нормативно-правових актів з питань навчання


дування у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, а

також забезпечення конкурсного відбору вищих навчальних

закладів та закладів післядипломної освіти для навчання фа-

хівців.

Результати роботи Міжвідомчої експертної групи у 2009 році:

1. Головдержслужбою та Міністерством освіти і науки Укра-їни прийнято спільні накази:

— від 19.08.09 № 225/761 “Про затвердження Пере-ліку спеціальностей та спеціалізацій, критеріїв і по-рядку відбору вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та інших юридичних осіб, які надають освітні послуги, для здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.09.09 № 860/16876);

— від 19.08.09 № 224/759 “Про затвердження Поряд-ку проходження мовної підготовки фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції Украї-ни” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.09.09 859/16875);

— від 30.09.09 №. 295/903 “Про затвердження Переліку вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та інших юридичних осіб, які надають освітні послуги, для здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України”.

2. Розроблено проекти нормативно-правових актів:— спільний наказ Головдержслужби та Міністерства освіти

і науки України “Про затвердження Порядку здійснення контролю за змістом та якістю навчального процесу в навчальних закладах, що проводять підготовку, пере-підготовку та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України”;

— наказ Головдержслужби “Про затвердження Методич-них рекомендацій щодо визначення органами держав-ної влади та органами місцевого самоврядування по-треб у фахівцях у сфері європейської та євроатлантич-ної інтеграції України”;

— наказ Головдержслужби “Про внесення доповнень до Довідника типових професійно-кваліфікаційних харак-теристик посад державних службовців”.

З метою розвитку мережі навчальних закладів та закладів

післядипломної освіти, яким надаватиметься право підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, 18 верес-

ня 2009 року проведено конкурсний відбір серед 72 навчаль-

них закладів, які взяли участь у цьому заході. За результатами

проведення зазначеного конкурсу було відібрано 62 навчальні

заклади.

Основні критерії конкурсного відбору навчальних закладів:

наявність ліцензії на здійснення освітньої діяльності за

напрямами і спеціальностями для підготовки, перепід-

готовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері

європейської та євроатлантичної інтеграції;

наявність затверджених в установленому порядку про-

грам підготовки, перепідготовки та підвищення квалі-

фікації за тематикою європейської і євроатлантичної

інтеграції та відповідного науково-методичного забез-

печення для здійснення навчальним закладом добору

кадрів (науково-педагогічних, наукових працівників,

працівників та керівних кадрів органів державної вла-

ди та органів місцевого самоврядування) для реалізації

відповідних програм;

наявність міжнародних зв'язків з навчальними закла-

дами краї–-членів ЄС та НАТО.

Важливу роль в організації навчання державних службовців

відіграють кадрові служби. У зв’язку з цим 26 травня 2009 року

з метою належного виконання Програми для керівників кадро-

вих служб центральних органів виконавчої влади проведено

навчання на тему “Підвищення якості виконання Державної

цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення

кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної

інтеграції України на 2008–2011 роки”. У ході навчання презен-

товано досвід роботи навчальних закладів та закладів після-

дипломної освіти з питань підвищення кваліфікації фахівців,

обговорено особливості застосування сучасних інструментів

планування професійного розвитку кадрів.

Підвищення кваліфікації фахівців з питань європейської, євроатлантичної інтеграції

та мовної підготовкиВиконання зобов’язань України перед Європейським Сою-

зом у процесі європейської інтеграції залежить від спромож-

ності органів державної влади до апроксимації національ-

ного законодавства до законодавства Європейського Союзу

(acquis communautaire), його подальшого впровадження. Під-

вищення здатності державної служби України щодо форму-

лювання, впровадження та оцінювання результатів проведен-

ня внутрішньої політики у конкретних секторах європейської

інтеграції є передумовою успішного розвитку відносин між

Україною та ЄС.

Важливим також є ефективне виконання пріоритетних за-

вдань у сфері євроатлантичної інтеграції України та підготовка

України до набуття членства в Організації Північноатлантичного

договору, для чого органи влади повинні мати кадровий по-

тенціал, який володіє певним набором знань, умінь та навичок.

Насамперед ідеться про забезпечення реалізації нового етапу

співробітництва між Україною та Організацією Північноатлан-

тичного договору відповідно до рішень, прийнятих під час за-

сідань Комісії Україна — НАТО 4 квітня 2008 року у м. Бухаресті

(Румунія) та 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі (Королівство

Бельгія).

Поглиблення відносин України з ЄС та НАТО зумовлює ви-

значення нових стратегічних цілей та пріоритетів для України,

одним з яких є інтенсивний діалог та співпраця між державни-

ми службовцями України і державними службовцями країн —

членів ЄС та НАТО. Тому сьогодні вкрай важливим питанням у

Фото 26.1. Друге засідання Координаційної ради, 22 грудня 2009 року


підвищенні кваліфікації є мовна підготовка державних служ-

бовців. Незнання іноземних мов, передусім англійської, стає

глобальною перешкодою для співпраці та комунікації між укра-

їнськими та європейськими державними службовцями. Лише

шляхом кращого володіння європейськими мовами можна по-

легшити спілкування та взаємодію заради підтримки взаємо-

розуміння та співпраці.

Сьогодні Уряд вкладає значні інвестиції в професійний

розвиток підготовки державних службовців та посадових осіб

місцевого самоврядування з питань європейської та євроат-

лантичної інтеграції і мовної підготовки, зокрема у рамках Про-

грами. У 2009 році 5,8 млн. грн. було виділено на підвищення

кваліфікації 5358 державних службовців та посадових осіб міс-

цевого самоврядування (див. Діаграма 26.1).

Обсяг укладених угод з навчальними закладами за напря-

мами становив:

— 2546,82 тис. грн. — для організації заходів щодо мов-

ної підготовки фахівців у сфері європейської та євроат-

лантичної інтеграції;

— 1105,60 тис. грн. — для організації заходів щодо під-

вищення кваліфікації фахівців у сфері європейської

інтеграції I-IV категорії посад;

— 985,11 тис. грн. — для організації заходів щодо підви-

щення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичної

інтеграції I-IV категорії посад.

Державні службовці та посадові особи місцевого самовря-

дування проходили підвищення кваліфікації за різними видами

та програмами.

Приклади тематик навчальних програм:— Адаптація соціальної політики та Трудового законодав-

ства до стандартів ЄС.— Енергозбереження та використання альтернативних

джерел енергії — застосування європейського досвіду в Україні.

— Державне управління України у спільному європейсько-му просторі.

— Транскордонне та єврорегіональне співробітництво ру-біжних областей.

— Європейський Союз сьогодні.— Євроатлантична безпека. Нові виклики.— Європейський Союз: історія утворення, основні інститу-

ції і еволюція розвитку.— Систематизація та набуття навичок інтерактивної кому-

нікації англійською мовою для ділових та спеціальних цілей.

Значна частина навчальних програм з підвищення квалі-

фікації фахівців була присвячена загальним питанням євро-

пейської та євроатлантичної інтеграції. Водночас у зв’язку з

впровадженням Угоди про асоціацію виникають нові виклики

щодо адаптації значного масиву законодавства та практики

його застосування, зокрема на місцевому рівні. Низька інсти-

туціональна спроможність центральних та місцевих органів ви-

конавчої влади, органів місцевого самоврядування, недостатня

професійність фахівців у сфері європейської та євроатлантич-

ної інтеграції, наявність мовного бар’єру, а особливо — недо-

статня підготовка щодо секторних питань ЄС, необхідних для

виконання зобов’язань Порядку денного асоціації Україна —

ЄС, зумовлюють необхідність визначення нових підходів до

організації навчання державних службовців.

Подальшими шляхами удосконалення виконання Програми

у 2010 році є:

• внесення змін до Програми, зокрема, щодо розмеж-

ування сфер підвищення кваліфікації — європейська

та євроатлантична інтеграція;

• розроблення стратегії підготовки системи державної

служби до забезпечення виконання зобов’язань Укра-

їни у відповідних сферах;

• створення в рамках Всеохоплюючої програми інститу-

ційної розбудови Європейської Комісії Регіонального

тренінгового центру з метою навчання тренерів та дер-

жавних службовців у конкретних секторах європейської

інтеграції.

Зазначені заходи спрямовані, зокрема, на ефективну ре-

алізацію положень майбутньої Угоди про асоціацію України

з ЄС, коли органи державної влади повинні виконувати нові

функції та завдання; формування вимог до професійних ком-

петенцій та знань, стандартів роботи, що постійно підвищують-

ся, особливо з урахуванням того факту, що сьогодні Україна

вже є членом Європейського енергетичного співтовариства і

здійснюється підготовка щодо участі України в певних тема-

тичних програмах та агенціях ЄС. Також планується посилити

спроможність державних службовців щодо забезпечення ре-

алізації нового етапу співробітництва між Україною та Органі-

зацією Північноатлантичного договору, створення належних

умов для ефективного виконання пріоритетних завдань у сфері

євроатлантичної інтеграції України.

27. Інституціоналізація та розвиток мережі груп аналізу політики у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади

Серед ключових функцій державних службовців у демо-

кратичних країнах є розроблення рекомендацій щодо політики,

обґрунтування оптимальних варіантів розв’язання наявних про-

блем та шляхів подальшого розвитку, проведення консультацій

із заінтересованих сторонами, а також моніторинг та оцінюван-

ня ефективності й результативності політики. Це дає змогу по-

літикам приймати поінформовані та дієві рішення.

Порівняно з практикою ЄС система координації та розро-

блення політики в Україні є недостатньо прозорою й надмірно

централізованою, не завжди виконуються вимоги щодо аналізу

альтернативних варіантів розв’язання проблеми й проведення

публічних консультацій із заінтересованими сторонами. Україн-

ським чиновникам бракує практичних умінь аналізувати наявні

проблеми та їх причини, передбачати можливі наслідки й пере-

шкоди на шляху реалізації різних варіантів розв’язання пробле-

ми, враховувати необхідні та наявні реальні ресурси.

Діаграма 26.1. Кількісні показники навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

у 2009 році

0

500

1000

1500

2000

З мовної підготовки

У сфері євроатлантичної

інтеграції

У сфері європейської

інтеграції

1728 172817731683

19021801


З метою підвищення здатності державних службовців до

аналітичного обґрунтування стратегічних урядових рішень Го-

ловдержслужба України впродовж 2005–2009 років підтримує

діяльність груп аналізу державної політики у центральних ор-

ганах виконавчої влади. За цей період близько 260 державних

службовців вищої та середньої керівних ланок із Секретаріату

Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України,

Національного банку України, міністерств та інших централь-

них органів виконавчої влади здобули знання з питань аналізу

державної політики та демократичних процедур підготовки і

ухвалення рішень.

Вимоги щодо якості вироблення й реалізації державної по-

літики підвищуються в контексті підготовки Угоди про асоціацію

з Європейським Союзом. Успішність переговорного процесу

значною мірою залежить від здатності українських чиновників

до формування цілісної, ефективної й далекоглядної стратегії

взаємовідносин. Головдержcлужба наприкінці 2008 року ви-

ступила з підтриманою Урядом України ініціативою розши-

рити мережу груп аналізу політики та зосередити їх увагу на

питаннях аналізу політики у контексті створення поглибленої

зони вільної торгівлі з ЄС та окремих аспектів секторальної

співпраці. З огляду на це основним завданням груп аналізу по-

літики 2009 року було розроблення секторних стратегій на ви-

конання зобов’язань у рамках майбутньої угоди про асоціацію

з ЄС, в яких необхідно було чітко визначити завдання та кроки

з реалізації угоди, а також ресурси для реалізації відповідних

секторних стратегій (фінансові, людські, інституціональні).

Упродовж 2009 року функціонувало 10 міжвідомчих груп

аналізу політики на підтримку створення зони вільної торгівлі

та 3 групи аналізу політики з питань реформи державної служ-

би, до складу кожної групи увійшли 7–11 державних службов-

ців, які займають посади ІІ–ІV категорій.

Крім загального спрямування на вирішення євроінтегра-

ційних питань, групи аналізу політики у 2009 році мали також

і ряд організаційних новацій. Насамперед, це їх міжвідомчий

характер: представники Міністерства юстиції, Міністерства

економіки та Секретаріату Кабінету Міністрів України увійшли

до складу майже всіх груп. Суттєво зросла кількість залучених

державних службовців та органів влади — близько 130 дер-

жавних службовців із 20 центральних органів виконавчої влади

та Секретаріату Кабінету Міністрів і Національного банку Укра-

їни. Крім того, аналітичну підтримку учасникам груп надавали

секторні експерти — представники Міжнародного центру пер-

спективних досліджень та Українсько-Європейського дорадчо-

го центру з питань законодавства (UEPLAC).

Учасники груп аналізу політики впродовж року брали

участь у навчальних тренінгах і семінарах, де за підтримки лат-

війських та українських експертів опановували методологію

розроблення документів з аналізу політики та процедури при-

йняття рішень за європейськими стандартами (див. Фото 27.1).

У групах було організовано серію публічних консультацій задля

широкого обговорення розроблених проектів стратегічних до-

кументів з представниками громадських організацій, бізнесо-

вих структур, експертів; слушні коментарі та зауваження дали

змогу суттєво підвищити якість розроблених документів.

Складові тренінгової програми:• процедура формування та координації політики: прак-

тика демократичного врядування;

• визначення проблем та методи аналізу політики;

• формування цілей та результатів політики, побудова

логічної матриці політики;

• ідентифікація та вибір альтернативних шляхів

розв’язання проблем і впровадження політики;

• аналіз впливу урядових рішень на різні сфери суспіль-

ного життя;

• аналіз ризиків та оцінка вартості урядового рішення;

• проведення публічних консультацій та ефективні кому-

нікації під час прийняття рішень;

• планування впровадження та моніторинг реалізації по-

літики.

У 2009 році групи аналізу політики розробили 13 докумен-

тів з аналізу політики за такими темами:

на підтримку створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС:

— політика у сфері подолання технічних бар’єрів у торгів-

лі: стандартизація та оцінка відповідності;

— удосконалення управління ризиками у сфері фінансо-

вих послуг України;

— консультації щодо підвищення рівня інвестиційної при-

вабливості аграрного сектору економіки України;

— поширення інформації у сфері державних закупі-

вель: адаптація законодавства України до acquis

communautaire;

— стратегія вдосконалення державного контролю та на-

гляду в пунктах пропуску через державний кордон у

сфері санітарних та фітосанітарних заходів;

— визначення оптимальних шляхів зменшення рівня пі-

ратства в Україні щодо об’єктів авторського права і

суміжних прав при їх розповсюдженні на матеріальних

носіях;

— відповідність національної системи безпеки авіації єв-

ропейським стандартам у рамках укладання Угоди про

спільний авіаційний простір. Участь України в Європей-

ському агентстві з безпеки польотів;

— розроблення політики у сфері управління водними ре-

сурсами в рамках розділу “Навколишнє середовище”

Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

Фото 27.1. Буклет про практично-орієнтовану тренінгову програму “Аналіз політики”

Фото 27.2. Документ з аналізу політики


— першочергові заходи щодо інтеграції об’єднаної енер-

гетичної системи України до об’єднаних енергетичних

систем ЄС;

— гармонізація законодавства України з оподаткування

акцизним збором алкогольних та тютюнових виробів

у контексті майбутньої Угоди про асоціацію з Європей-

ським Союзом;.

у сфері реалізації пріоритетів діяльності Головдержслужби:— реформування класифікації посад у зв’язку із систе-

мою оплати праці державних службовців;

— запровадження нових підходів до щорічного оцінюван-

ня результатів діяльності державних службовців;

— реформування системи професійного навчання дер-

жавних службовців на основі профілів компетенцій для

вищої та середньої ланки державних службовців.

Завершальним етапом діяльності груп аналізу полі-

тики була презентація результатів їх роботи на заключній

міжнародно-практичній конференції 1 грудня 2009 року. Під

час конференції учасники груп аналізу політики представили

основні результати своєї діяльності — стратегічні документи

на підтримку впровадження майбутньої угоди про асоціацію,

зокрема, в частині створення зони вільної торгівлі, які опублі-

ковано українською та англійською мовами та поширено серед

заінтересованих сторін (див. Фото 27.2). Також було обговоре-

но перспективи подальшого розвитку мережі груп аналізу по-

літики в центральних органах виконавчої влади.

Також з метою посилення інституціоналізації груп аналізу

політики як постійного механізму підтримки реалізації Угоди

про асоціацію з ЄС Головдержслужбою розроблено проект

розпорядження Кабінету Міністрів України “Питання діяль-

ності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої

влади”, який схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України

від 2 березня 2010 року за № 334. Метою зазначеного роз-

порядження є посилення інституціоналізації діяльності груп

аналізу політики у центральних органах виконавчої влади та

підвищення професійного рівня державних службовців з під-

готовки урядових рішень, спрямованих на виконання Порядку

денного асоціації Україна — ЄС та адаптацію державної служби

до стандартів ЄС.


28. Організація дослідження історії державної служби в Україні

Важливою складовою діяльності Головдержслужби є ор-

ганізація наукових досліджень у сфері державної служби та її

адаптації до стандартів Європейського Союзу. Загалом у звіт-

ному періоді було виконано 8 науково-дослідних робіт (див.

Діаграма 28.1) за такими напрямами:

• розвиток мережі груп аналізу політики у системі орга-

нів виконавчої влади України (розпочато у 2008 році);

• історія державної служби в Україні (розпочато

у 2008 році);

• створення макета системи електронного документообі-

гу органу виконавчої влади на основі автоматизованої

системи “Діловодство та контроль виконавської дисци-

пліни”;

• створення макета інформаційної інфраструктури цен-

трального органу виконавчої влади, який має територі-

альні структурні підрозділи та підвідомчі організації, з

використанням ІР-телефонії;

• створення макета автоматизованої системи управління

якістю та його впровадження у Головдержслужбі, її те-

риторіальних органах та підвідомчих організаціях;

• розроблення методичних рекомендацій щодо рубри-

кації, наповнення, технологій супроводження веб-

ресурсів органу виконавчої влади та їх впровадження

на прикладі Головного управління державної служби

України ;

• створення макета електронного реєстру державних та

адміністративних послуг і розроблення методичних ре-

комендацій щодо його впровадження та супроводжен-

ня;

• підготовка технічного завдання на розроблення меха-

нізму оцінки професійних, ділових і моральних якостей

кандидатів на посади державних службовців.

Обсяг фінансування науково-дослідних робіт у сфері дер-

жавної служби та її адаптації до стандартів Європейського Со-

юзу за рахунок коштів державного бюджету впродовж 2007–

2008 років відображено у Діаграмі 28.2.

У 2009 році було завершено реалізацію науково-дослідної

роботи “Історія державної служби в Україні”, виконавцем якої

був Інститут історії України Національної академії наук України.

Зазначена робота є унікальною як за предметом дослідження,

так і за його масштабами.

За результатами дослідження було підготовлено п’ятитомне

видання з історії державної служби, який включає двотомну

монографію та тритомний збірник архівних історичних доку-

ментів (див. Фото 28.1).

Колективом авторів підготовлено підсумкову монографію,

розділи якої відповідають найбільш важливим періодам історії

держав, що існували на території України; виявлено архівні ма-

теріали для документальної частини дослідження; проведено

роботу з перекладу, найменування виявлених документів і ма-

теріалів та їх археологічного опрацювання. Авторський колек-

VІІI. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРИКЛАДНИХ РОЗРОБОК У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА З ПИТАНЬ ЇЇ АДАПТАЦІЇ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Діаграма 28.1. Динаміка кількості наукових досліджень у сфері державної служби та її адаптації до стандартів

Європейського Союзу

Діаграма 28.2. Динаміка фінансування наукових досліджень у сфері державної служби та її адаптації до стандартів

Європейського Союзу (тис. грн.)

3

4 4

8

1 1

9

0

5

10

2009 рік2008 рік2007 рік

3

8

1336,7

2853,5

6076,2

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

2009 рік2008 рік2007 рік


тив включає фахівців вищої кваліфікації: 20 докторів та 12 кан-

дидатів історичних наук. До складу упорядників збірника доку-

ментів і матеріалів входять досвідчені науковці-архівісти.

Фото 28.1. П’ятитомник “Історія державної служби в Україні”: монографія та збірка документів

В опублікованій двотомній монографії “Історія держав-

ної служби в Україні” аналізується широкий спектр про-

блем, пов’язаних з державотворчим процесом, політико-

адміністративним устроєм, організацією державного управлін-

ня та державної служби, діяльністю державних службовців.

Зміст монографії можна умовно розділити на п’ять блоків:

• перший блок охоплює періоди античності та середньо-

віччя. У ньому аналізуються структура влади, системи

управління, політико-адміністративний устрій і посадо-

ві повноваження державних службовців у найдавніших

державах на території України (Скіфії, слов'янських

княжіннях, України-Русі і окремих князівствах після її

дезінтеграції, васальних князівствах у Великому князів-

стві Литовському, українських воєводствах Речі Поспо-

литої, Кримському ханаті тощо);

• у другому блоці досліджуються питання державної

служби на території Запорозької Січі та Української

козацької держави, а також на українських землях, по-

глинутих Росією і Австро-Угорщиною;

• третій блок охоплює короткий, але винятково наси-

чений період визвольних змагань українського наро-

ду 1917–1920 років У центрі уваги авторського колек-

тиву закономірності та особливості державотворчого

процесу на території України після розпаду імперій;

• у четвертому блоці проводиться аналіз предмета дослі-

дження у міжвоєнний період (українські землі у складі

чотирьох держав) та під час Другої світової війни.

• у п'ятому блоці досліджується система адмініструван-

ня в рамках соборної радянської української держави.

Окремо розглянуто становлення і розвиток державної

служби у незалежній Україні.

Монографія є першою в українській історіографії спробою

узагальнити в цілісному дослідженні численні праці, присвя-

чені державотворчому процесу, політико-адміністративному

устрою, організації державної служби в Україні. Авторський

колектив розпочав дослідження з аналізу організації найдав-

ніших держав на території України — Великої Скіфії, держав

Північного Причорномор’я, Боспорського царства. Проаналізо-

вано системи управління та діяльність державних чиновників

у різні історичні епохи у складі різних імперій. Закінчується

дослідження розділами про державну службу радянської та

сучасної України.

Текст монографії базується на значному джерельному

матеріалі із залученням іноземної історіографії, що дало змо-

гу надзвичайно глибоко висвітлити державний та політико-

адміністративний устрій, систему управління тощо. Ряд про-

блем, сюжетів та аспектів, порушених у монографії, можуть

бути розвинутими в окремих, самостійних дослідженнях.

Органічною складовою п’ятитомного видання є докумен-

тальний тритомник, що нараховує близько 900 документів, і

включає документи від V ст. до н.е. до сьогодення. До науко-

вого обігу введено значну кількість матеріалів з архівосховищ

України, Росії, Польщі, Угорщини. У тритомнику простежується

розвиток адмінуправлінської традиції на українських землях з

найдавніших часів до сучасності, а також відображено органі-

зацію управління на українських землях у складі різних держав

та в окупаційний період. Третій том містить науково-довідковий

апарат документальної частини. Збірник містить документи і

матеріали різнопланового характеру: грамоти, статути, універ-

сали, листи, постанови, протоколи тощо. Їх усебічний аналіз

дає змогу з достатньою повнотою розкрити державну службу

як предмет людської діяльності. У цілому дібрано доволі щіль-

ний хронологічно та різноплановий тематичний ряд докумен-

тів, що відтворюються за правилами археографічної обробки

архівних матеріалів з усіма необхідними елементами.

На Фото 28.2–28.4 наведено кілька ілюстрацій зі збірки до-

кументів і матеріалів з історії державної служби:

• витяг із списку державних службовців Чернівецького

суду із зазначенням посад, розмірів посадового окла-

ду та дати призначення на посаду, датований 6 серп-

ня 1798 року, м. Чернівці (див. Фото 28.2);

• присяга львівського земського судді Петра Ожґи, скла-

дена при вступі на уряд, датована 30 вересня 1599 року,

м. Львів (див. Фото 28.3);

• статут державної служби за урядовим призначенням,

який діяв протягом 1832–1890 років — звід правових

норм Російської імперії, який упродовж шести десяти-

літь формував соціоетнiчну конфігурацію державної

служби в Російській імперії, права та обов’язки чинов-

Фото 28.2. Ілюстрація зі збірника документів з історії державної служби в Україні


ників і службовців, а також визначав вимоги верховної

влади до їх якісного та ефективного виконання (див.

Фото 28.4).

Результати дослідження будуть використані для визна-

чення об’єктивного уявлення про історичні особливості фор-

мування інституту державної служби на території української

держави, подальшого розвитку історичної науки та галузі на-

уки “Державне управління”, у навчальних програмах вищих на-

вчальних закладів, а також для формування сучасного іміджу

української державної служби.

Реалізація зазначеної науково-дослідної роботи приуро-

чена до 90-річчя запровадження сучасної державної служби в

Україні та здійснювалась на виконання розпорядження Кабіне-

ту Міністрів України “Про відзначення 90-річчя запровадження

державної служби” від 11.06.08 № 817.




29. Ведення реєстру державних функцій

Протягом 2009 року згідно з розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 15.08.07 № 657-р “Про затвердження

плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в

Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2011 року”

завершено проведення комплексного горизонтального функ-

ціонального обстеження, за результатами якого сформовано

реєстр державних функцій центральних органів виконавчої

влади (далі — ЦОВВ), який складається з 9472 позицій, і по-

стійно оновлюється

У ході горизонтального функціонального обстеження

ЦОВВ проаналізовано чинне законодавство, опрацьовано пе-

реліки державних функцій, оцінено їх функції на дублювання,

надлишковість та нестачу. Остаточно сформовано систему за-

питів для роботи з реєстром, його поповнення та редакції.

На основі зазначеного реєстру Головдержслужбою сфор-

мовано Реєстр державних та адміністративних послуг (далі —

Реєстр), Положення про який затверджено постановою Кабіне-

ту Міністрів України від 27.05.09 № 532 (див. Рисунок 29.1).

З метою забезпечення доступу громадян, фізичних та

юридичних осіб до інформаційного ресурсу про послуги, що

надаються державою та органами місцевого самоврядування

у зв’язку з делегованими ним повноваженнями, включаючи ві-

домості про їх надавачів та плату, що стягується за адміністра-

тивні впровадження, зменшення корупційних ризиків у системі

державного управління запроваджено відкритий доступ до Ре-

єстру на офіційному сайті Головдержслужби як держателя Ре-

єстру, а також на офіційному сайті Центру адаптації державної

служби до стандартів Європейського Союзу як адміністратора

Реєстру.

ІХ. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУРИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Рисунок 29.1. Веб-сторінка Реєстру державних та адміністративних послуг


30. Проведення секторних функціональних обстежень у сфері соціальних послуг та реєстраційно-дозвільної системи

Функціональне обстеження — інструмент аналізу діяль-

ності та ефективності роботи органів державної влади, що дає

змогу формувати пропозиції щодо їх удосконалення.

На виконання пункту 5 Плану дій з реалізації Концепції ре-

формування системи соціальних послуг на період до 2012 року,

затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 30.07.08 № 1052-р, проведено функціональне обстеження

органів праці та соціального захисту населення з метою опти-

мізації системи управління наданням соціальних послуг. Роз-

роблено форму паспорта функцій у сфері надання соціальних

послуг, який надіслано для опрацювання заінтересованим ор-

ганам виконавчої влади. Зазначені паспорти були заповнені Мі-

ністерством праці та соціальної політики України та 27 місцеви-

ми органами виконавчої влади. На основі заповнених паспортів

ідентифіковано такі проблеми:

1) відсутність в Уряді єдиного центрального органу вико-

навчої влади, відповідального за вироблення політики

щодо системи соціальних послуг;

2) відсутність усередині Міністерства праці та соціальної

політики України структурного підрозділу, відповідаль-

ного за управління системою соціальних послуг та ор-

ганізацію роботи з усіма цільовими групами;

3) існування прогалин у нормативно-правовому регулю-

ванні системи надання соціальних послуг, а саме:

• несистемний характер Плану дій з реалізації Концеп-

ції реформування соціальних послуг до 2012 року;

• неефективність механізму ліцензування професій-

ної діяльності у галузі надання соціальних послуг;

• відсутність державних мінімальних стандартів якос-

ті надання соціальних послуг;

• відсутність переліку безплатних послуг, надання

яких гарантується державою;

• відсутність процедури оцінки потреб у соціальних

послугах;

• відсутність чіткого розмежування повноважень між

різними рівнями органів праці та соціального за-

хисту та місцевого самоврядування;

• відсутність реєстру отримувачів соціальних послуг

та реєстрів їх надавачів;

4) непрозоре фінансування соціальних послуг з Держав-

ного бюджету України;

5) незалученість територіальних громад до процесу за-

мовлення соціальних послуг;

6) недостатність ресурсів, що виділяються органам праці

та соціального захисту населення на виконання нових

функцій.

За результатами проведення зазначеного функціонального

обстеження сформовано остаточний звіт, в якому пропонуються

шляхи розв’язання ідентифікованих проблем, що пройшли екс-

пертне обговорення з українськими та іноземними експертами.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України

від 25.02.09 № 251-р „Про заходи щодо упорядкування надан-

ня державних платних послуг” проведено функціональне об-

стеження у сфері надання державних платних послуг. За його

результатами сформовано Реєстр державних та адміністра-

тивних послуг і надано пропозиції щодо оптимізації системи їх

надання.

У пропозиціях подана аналіз переліків державних плат-

них послуг (далі — переліки), затверджених постановами

Кабінету Міністрів України, які розроблено відповідно до пунк-

ту 7.11 статті 7 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР „Про

оподаткування прибутку підприємств”. Зазначені нормативно-

правові акти мають різну структуру та зміст, особливо в части-

ні, де визначаються порядок надання таких послуг, стягнення

плати за їх надання та встановлення тарифів.

Аналіз засвідчив, що під загальною назвою „державні по-

слуги” чи „додаткові державні послуги” у переліках наведено

різні типи діяльності, які не завжди є державними послугами

та послугами взагалі відповідно до свого функціонального на-

вантаження.

Постанови Кабінету Міністрів України, якими затверджують-

ся переліки платних послуг, не виконують функцію норматив-

ного регулювання у сфері надання державних платних послуг,

оскільки більшість послуг, які в них закріплено, є ринковими

(господарськими), а не державними. Відповідно до Конституції

України надання державних послуг має визначатися лише за-

конами України.

Окремо в рамках зазначеної роботи проведено вибіркове

функціональне обстеження органів місцевого самоврядування

в Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі, 24 об-

ластях України щодо державних платних послуг, які надаються

органами місцевого самоврядування у зв’язку з виконанням

ними делегованих повноважень.

До його проведення було залучено 123 органи місцевого

самоврядування, з них — 18 обласних, 29 районних, 36 місь-

ких, 12 районних у містах, 12 сільських та 16 селищних рад.

За результатами проведеного функціонального обстежен-

ня, для задоволення потреб споживачів зазначених державних

послуг їх надання потребує упорядкування, оскільки:

• по-перше, гарантовані державою послуги, надання

яких делеговано органам місцевого самоврядування, не за-

вжди ними надаються, що фактично порушує права громадян

на рівний доступ до них, наприклад такі послуги, як відомча

реєстрація колективних договорів (відповідно до статті 34 За-

кону України „Про місцеве самоврядування”), ведення реєстрів

об’єднань громадян (відповідно до статті 38 Закону України

„Про місцеве самоврядування”);

• по-друге, рішення про порядок надання тієї чи іншої

послуги, в тому числі щодо необхідності оплати її надання, при-

ймається відповідною радою самостійно, за відсутності міні-

мальних стандартів надання соціальних послуг, затверджених

на рівні держави, як того вимагає Закон України „Про соціальні

послуги”;

• по-третє, незрозумілим є принцип визначення тих чи

інших послуг платними, наприклад таких, як надання архівних

довідок соціального характеру (відповідно до статті 32 Закону

України „Про місцеве самоврядування”), ведення обліку грома-

дян, які мають право на отримання квартир житлового фонду

соціального призначення (відповідно до статті 31 Закону Укра-

їни „Про місцеве самоврядування”) та консультацій з питань

державної реєстрації створених суб’єктів господарювання за

участю іноземних юридичних і фізичних осіб (відповідно до

статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”).

Отже, система надання державних послуг органами місце-

вого самоврядування потребує чіткого уніфікованого визна-

чення стандартів таких послуг та порядку їх надання. За таких

умов стане можливим формування єдиного переліку держав-

них, зокрема платних, послуг, надання яких делеговано орга-

нам місцевого самоврядування.

У рамках виконання зазначеного розпорядження та дору-

чення Начальника Головдержслужби від 24.03.09 № 4195 роз-

роблено план залучення територіальних підрозділів Головдерж-

служби та розпочато роботу у сфері адміністративної реформи

в рамках пілотного проекту в Управлінні державної служби у

Харківській області. Територіальними управліннями проведено

функціональні обстеження у сфері надання державних платних

послуг (див. Фото 30.1).


31. Розроблення пропозицій щодо удосконалення системи і структури центральних органів виконавчої влади на основі результатів горизонтального функціонального обстеження

На основі реєстру державних функцій визначено принципи

проектування системи органів виконавчої влади, відповідно до

яких розроблено проект пропозицій щодо упорядкування сис-

теми і структури центральних та місцевих органів виконавчої

влади України. Зазначений проект обговорювався в робочому

порядку з Міністром Кабінету Міністрів України та представни-

ками Управління адміністративної реформи Секретаріату Кабі-

нету Міністрів України.

Реєстр державних функцій — електронна база даних функ-

цій, які виконуються органами виконавчої влади, що містить

інформацію про:

• нормативно-правовий акт, яким затверджено ту чи

іншу функцію;

• орган, за яким закріплено виконання функції;

• тип функції (нормативно-правове регулювання, контр-

оль та нагляд, управління майном тощо);

• сферу функції (інтелектуальна власність, податки

тощо).

Реєстр дає можливість виділяти зони функціональної від-

повідальності, визначати зони перетину сфер впливу різних

органів та характер їх функціональної організації.

Система центральних органів виконавчої влади в Україні

є невпорядкованою через відсутність принципів її побудови,

нечіткий механізм підпорядкування та звітності. Як наслідок,

має місце дублювання функцій різними органами, існування

вбудованого інституційного конфлікту інтересів, що призво-

дить до розростання корупції, перевантаженості міністерств

невластивими їм адміністративно-технічними функціями та їх

низької здатності до вироблення політики у відповідній сфері

(див. Схема 31.1).

Схема 31.1. Існуюча система центральних органів виконавчої влади

Державний департамент з питань банкрутства

Державний комітет Україниз питань технічного

регулювання таспоживчої політики

Державна інспекція з контролю за цінами

Мінекономіки

Центр обробки запитів країн – членів Світової організації торгівлі і Світової організації торгівлі та їх інформування

Державний комітет України з державного матеріального резерву

Державна служба експортного контролю України

Державний комітет статистики України

Державний комітет України з питань регуляторної політики

та підприємництва

Національне агентство іноземних інвестицій та розвитку

України

Державне агентство України з інвестицій та інновацій

Державна гідрометеорологічна служба

Державний комітет по водному господарству

Державний комітет ядерного регулювання

Державна архітектурно-будівельна інспекція

Департамент державної автомобільної інспекції

МОЗ Мінпраці

Державний комітет України у справах ветеранів

Мінсім’ямолодьспортМіноборониМНС

Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба

Управління державної охорони

Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених в запас

або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів

формування політики та нормативно-правове регулювання

надання державних послуг

управління об’єктамидержавної власності

контрольно-наглядова діяльність

немає державних функцій

ТИПИ ФУНКЦІЙ

Мінфін

Державна пробірна служба

Державне казначейство

Головне контрольно-ревізійнеуправління України

Державна податкова адміністрація України

Державна митна служба України

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

Державний комітет фінансового моніторингу України

успадкована система

112

ТИПИ ОРГАНІВ

Міністерство - 20Служба - 15Агентство - 7Комітет - 18Адміністрація - 8Департамент - 12Інспекція - 13Комісія - 5Фонд - 3Інші - 11

Державний департамент страхового фонду документації

Адміністрація зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового)

відселення

Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки

Державний департамент пожежної безпеки

Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально

небезпечним хворобам

Комітет з контролю за наркотиками

Державна інспекція лікарських засобів і виробів медичного призначення

Державна санітарно-епідеміологічна служба

Пенсійний фонд

Фонд соціального захисту інвалідів

Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини

Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Державний комітет телебачення та радіомовлення УкраїниАнтимонопольний комітетФонд державного майнаСлужба безпеки УкраїниГоловне управління

державної служби України

Українське агентство міжнародного розвитку

МЗС

Державний департамент з питань адаптації законодавства

Державний департамент з питань виконання покарань

Мін’юст

Державна судова адміністрація України

Мінтрансзв’язку

Державна адміністрація зв’язку

Державна інспекція зв’язку

Національна комісія регулювання зв’язку України

Державний департамент морського і річкового транспорту

Державна адміністрація автомобільного транспорту

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті

Державна авіаційна адміністрація

Державний комітет інформатизації України

Державна служба автомобільних доріг

Національне космічне агентство

Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації

Мінагрополітики

Державний комітет рибного господарства

Державна служба з охорониправ на сорти рослин

Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції

та моніторингу її ринку

Державний комітет ветеринарної медицини

Мінприроди

Державна екологічна інспекція

Державна служба заповідної справи

Державний комітет лісового господарства

Державний комітет із земельних ресурсів

Державна служба геодезії, картографії та кадастру

Державна гідрометеорологічна служба

Державний комітет по водному господарству

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель

Державний комітет ядерного регулювання

Національне агентство зекологічних інвестицій

Мінжитлкомунгосп

Державна житлово-комунальна інспекція

Мінрегіонбуд

Державна архітектурно-будівельна інспекція

МВС

Державна міграційна служба

Адміністрація Державної прикордонної служби

Державний департамент надлишкового майна та земель

МОН

Державний департамент інтелектуальної власності

Вища атестаційна комісія

Державна інспекція навчальних закладів

Державний комітет архівів України

Мінкульттуризму

Український інститут національної пам’яті

Державний комітет України з питань національностей та релігій

Державна служба туризму і курортів

Державна служба кінематографії

Державна служба контролю за переміщенням культурних

цінностей через державний кордон

Державна служба з питаньнаціональної культурної спадщини

Державний департамент нагляду за додержанням законодавства

про працю

Мінпромполітики

Державний департамент тракторного і сільськогосподарського

машинобудування

Агентство з питань оборонно-промислового комплексу

Мінпаливенерго

Національне агентство України з питань ефективного

використ.ання енергоресурсів

Державна інспекція з енергозбереження

Національна комісія регулювання електроенергетики України

Мінвуглепром

Державна інспекція з контролю якості вугільної продукції

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

внутрішній ринок транспорт, енергетика, навколишнє середовище

юстиція, свобода, безпека соціальна сфера

урядовий орган

цовв, що координуєтьсявідповідним міністром

конституційний орган

Державна геологічна служба

Фото 30.1. Круглий стіл з питань надання соціальних послуг, 13 травня 2009 року, м. Чугуїв Харківської області


Нова система повністю відповідає європейським принци-

пам, стандартам та традиціям демократичного урядування,

здатна забезпечити керованість та урегульованість згідно з прі-

оритетами Порядку денного Асоціації з ЄС, долучення України

до єдиного європейського адміністративного простору.

Запропонована типологія органів позбавить органи вбудо-

ваного конфлікту інтересів, чітко розподілить функції між ними

та на 25% зменшить кількість органів на центральному рівні:

• міністерство — центральний орган виконавчої влади,

що здійснює функції з формування державної політики

та нормативно-правового регулювання;

• державна служба — центральний орган виконавчої вла-

ди, що здійснює функції контролю та нагляду, а також

надання адміністративних послуг;

• державна інспекція — центральний орган виконавчої

влади, що здійснює функції контролю та нагляду;

• державне агентство — центральний орган виконавчої

влади, що здійснює функції з управління державним

майном;

• національна комісія — колегіальний центральний орган

виконавчої влади, що здійснює функції з встановлення

цін і тарифів на монопольних ринках (незалежний ре-

гулятор).

Реформування системи і структури центральних орга-

нів виконавчої влади дасть змогу створити прозору систему

державної влади, підзвітну суспільству, відкриту й доступну

систему надання державних послуг, що сформує європейське

обличчя Уряду та сприятиме запровадженню потужного анти-

корупційного механізму.


Стратегія міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009–2011 роки

Європейська та євроатлантична інтеграція, а також реаліза-

ція активної, багатосторонньої зовнішньої політики є одним із

зовнішньополітичних пріоритетів України.

У системі державної служби аспект міжнародного спів-

робітництва посідає чільне місце. Протягом 2004–2008 років

накопичено важливий досвід і сформовано достатньо широку

платформу для подальшого розвитку міжнародного співробіт-

ництва. За цей час вдалося досягти значних результатів як на

двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні співробітни-

цтва. Набули поступального розвитку партнерські стосунки з

іноземними колегами.

Одним з важливих напрямків міжнародного співробітництва

є залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації цілей

і завдань розвитку державної служби (див. Діаграма Х).У 2008 році було вирішено змінити цілі міжнародного спів-

робітництва у зв’язку з досягненням попередніх. Основними

завданнями було визначено посилення ролі України у міжна-

родних організаціях; просування, поглиблення та спеціалізація

співробітництва Головдержслужби з країнами Європи та Пів-

нічної Америки та обмін досвідом з країнами Центральної Азії

і Південного Кавказу. Переосмислення міжнародної діяльності

зумовило необхідність розроблення Стратегії міжнародного

співробітництва Головдержслужби України на період 2009–

2011 років (далі — Стратегія).

За своєю суттю Стратегія є дорожньою картою розвитку

співробітництва Головдержслужби з іноземними партнерами,

і насамперед з країнами — членами Європейського Союзу, а

також колишніми пострадянськими країнами та міжнародни-

ми організаціями на період до 2011 року. Документ містить

детальний аналіз міжнародної діяльності Головдержслужби за

весь час її існування, визначає пріоритети співпраці з кожною

країною та міжнародною організацією, а також механізми, че-

рез які будуть реалізовуватися визначені ним завдання.

Ключовими цілями міжнародного співробітництва Голо-

вдержслужби є наближення державної служби України до

кращих світових стандартів та місія просвітництва у сфері дер-

жавного управління та державної служби серед країн постра-

дянського простору.

Пріоритети міжнародного співробітництва Головдержслуж-

би на 2009–2011 роки:

� побудова сучасної системи управління персоналом на

державній службі;

� удосконалення системи планування та координації дер-

жавної політики;

� упорядкування системи і структури органів виконавчої

влади;

� модернізація системи професійного навчання держав-

них службовців та розвиток спроможності Школи ви-

щого корпусу державної служби;

� розширення можливостей для залучення міжнародної

технічної допомоги;

Х. ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Діаграма Х. Залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги, у порівнянні з бюджетними призначеннями Головдержслужби, впродовж 2006–2009 років та прогнозні показники на 2010–2012 роки (млн. євро)

0,3 0,6

15,0

7,06,5

4,3

0

5

10

15

20

Бюджетна підтримка ЄС на адміністративну реформу

(починаючи з 2011 року)

Програма СІВ (починаючи з 2011 року)

Програма Twinning

Проекти міжнародної технічної допомоги

Бюджетні призначення Головдержслужби України

2012201120102009200820072006

17,0

15,014,0

1,5

7,5

15,0

11,0

13,0

2,3

7,2

12,0

1,8

6,8

10,0

2,4

6,6

16,0

2,3


� використання електронного урядування у функціональ-

ному управлінні державною службою;

� запобігання проявам корупції.

Стратегію було розглянуто і схвалено на засіданні колегії

Головдержслужби України і після доопрацювання затверджено

наказом Головдержслужби від 4 червня 2009 року № 165. Іно-

земним партнерам і громадськості її було презентовано 30 лис-

топада 2009 року в ході проведення Міжнародної конференції

донорів, у якій взяли участь представники міжнародних фондів,

громадських організацій та дипломатичних представництв.

32. Виконання планів співробітництва і проведення спільних заходів у рамках міжурядових та міжвідомчих договорів про співробітництво у сфері державної служби з питань державного управління та адміністративної реформи

Протягом 2009 року з метою реалізації пріоритетів Стра-

тегії міжнародного співробітництва Головдержслужби України

на 2009–2011 роки було укладено угоди з новими міжнародни-

ми партнерами Головдержслужби та відбувалося поглиблення

співпраці із іноземними партнерами, угоди про співробітництво

з яким було укладено раніше.

Зокрема, за звітний період Головдержслужбою було укла-

дено три міжнародні угоди з наступними країнами: Грецькою

Республікою, Республікою Вірменія та Словацькою Республі-

кою. Таким чином, на 1 січня 2010 року міжнародна договірно-

правова база Головдержслужби включає 6 міжурядових

і 12 міжвідомчих угод, які охоплюють співробітництво з 15 кра-

їнами світу, а також міжнародними організаціями, які опікують-

ся питаннями державного управління і державної служби. (див. Діаграма 32.1)

19 березня 2009 року під час візиту до м. Києва заступника

Міністра внутрішніх справ Грецької Республіки Хрістоса Зоіса

було підписано Меморандум про співробітництво у сфері дер-

жавного управління та адміністративної реформи між Головним

управлінням державної служби України та Міністерством вну-

трішніх справ Грецької Республіки. Метою зазначеного Мемо-

рандуму є налагодження співробітництва з Грецькою стороною

за такими напрямами: розвиток політики управління персона-

лом, професійне навчання державних службовців, механізми

контролю та боротьби з корупцією, модернізація послуг для

громадян та комерційних підприємств, якість та ефективність

державних послуг, електронне урядування.

3 вересня 2009 року у м. Києві відбулася зустріч керівни-

цтва Головдержслужби з делегацією Республіки Вірменія на

чолі з Головою Ради цивільної служби Республіки Вірменія

Манвелом Бадаляном, за результатами якої підписано Мемо-

рандум про взаєморозуміння між Головним управлінням дер-

жавної служби України та Радою цивільної служби Республіки

Вірменія. Зазначеним Меморандумом, зокрема, передбача-

ється здійснювати співробітництво щодо зміцнення інститу-

ціональних структур обох держав, поглиблення професійних

знань та управлінських навичок державних службовців у сфері

європейської інтеграції, здійснення освітніх та тренінгових про-

грам у сфері державної служби.

8 жовтня 2009 року у м. Братислава (Словацька Респу-бліка) відбулося підписання Протоколу про співробітництво

при підготовці нормативно-правових актів у сфері державної

служби між Головним управлінням державної служби України

та Міністерством праці, соціальних справ та сім’ї Словацької

Республіки. Від імені Головдержслужби Протокол підписала

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Словацькій Рес-

публіці Інна Огнівець, від Словацької сторони — Міністр праці,

соціальних справ та сім’ї Словацької Республіки Вєра Томано-

ва. Протокол підписано з метою обміну досвідом щодо розви-

тку державної служби, а також надання Україні допомоги у під-

готовці нормативно-правових актів, які регулюють відносини у

цій сфері, відповідно до стандартів ЄС.

Діаграма 32.1. Динаміка укладення Головдержслужбою міжнародних угод за період 2003–2009 роки

У рамках міжнародних договорів Головдержслужба

у 2009 році продовжувала співробітництво зі своїми інозем-

ними партнерами, зокрема з Канадою, Королівством Данія,

Ірландією, Французькою Республікою, Республікою Польща,

Італійською Республікою, Азербайджанською Республікою,

Сполученими Штатами Америки.

КанадаПріоритети співробітництва: побудова сучасної системи

управління персоналом на державній службі, зокрема удоско-

налення системи оплати праці, оновлення процедур вступу та

проходження державної служби, запровадження ефективної

системи оцінки роботи державних службовців України, роз-

ширення можливостей для залучення міжнародної технічної

допомоги.

Співробітництво з Канадою у сфері державної служби ба-

зується на укладеному 26 травня 2008 року Меморандумі про

взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Канади щодо

проекту реформування управління персоналом у системі дер-

жавної служби України.

У рамках зазначеного Меморандуму реалізується проект

“Реформа управління персоналом на державній службі в Украї-

ні”, який фінансується Канадським агентством з міжнародного

розвитку. Метою проекту є підтримка розвитку прозорого та

підзвітного врядування в Україні, реалізація на центральному

рівні цілеспрямованих реформ системи управління людськими

ресурсами. Зокрема, діяльність у рамках Проекту спрямована

на професійне навчання та розвиток лідерства, розроблення та

інтеграцію цілісних та ефективних процесів управління персо-

налом, у тому числі щодо класифікації посад, порівняльного

аналізу заробітної плати, розроблення механізмів оцінювання

при прийнятті на державну службу, кар’єри державного служ-

бовця, комплексної системи інформаційного забезпечення

управління персоналом, а також підтримки системи управління

та інфраструктури управління людськими ресурсами на дер-

жавній службі в Україні.

21 січня 2009 року проект “Реформа управління персона-

лом на державній службі в Україні” зареєстровано у Міністер-

3

4 4 4

1 1 1

0

1

2

3

4

5

2009 рік2008 рік2007 рік2006 рік2005 рік2004 рік2003 рік


стві економіки України, а 23 січня 2009 року у Головдержслужбі

відбулася його презентація за участю Надзвичайного та Повно-

важного Посла Канади в Україні Дж. Даніеля Карона та Прези-

дента Комісії Державної служби Канади Марії Баррадос.

У рамках зазначеного візиту 20 січня 2009 року проведе-

но зустріч Президента Комісії Державної служби Канади Марії

Баррадос та Міністра Кабінету Міністрів України Петра Круп-

ка, за результатами якої прийнято рішення щодо проведення у

вересні 2009 року у м. Києві щорічної міжнародної конферен-

ції керівників центральних органів влади з питань державної

служби провідних країн світу “Професійна державна служба:

перспективи розвитку”. Конференцію було проведено 3–5 ве-

ресня 2009 року у м. Київ на тему: “Політична нейтральність на

державній службі: від теорії до практики”.

Підсумки щодо виконання проекту “Реформа управління

персоналом на державній службі в Україні”, а також конкретні

результати, яких вдалося досягти завдяки українсько-канадській

співпраці у 2009 році, обговорено 26 серпня 2009 року під час

зустрічі Начальника Головдержслужби України Тимофія Мо-

тренка з головою відділу технічної співпраці Посольства Кана-

ди в Україні Каті Чабою. Учасники зустрічі прийняли рішення,

що наступним кроком впровадження проекту стане підготовка

пропозицій щодо реформування системи класифікації посад

на державній службі та вдосконалення основних процедур

управління персоналом (добір державних службовців, прове-

дення щорічної оцінки їх діяльності).

Королівство ДаніяПріоритети співробітництва: побудова сучасної системи

управління персоналом на державній службі, зокрема, вдоско-

налення якості державних послуг, використання електронного

урядування у функціональному управлінні державною служ-

бою, розширення можливостей для залучення міжнародної

технічної допомоги.

Співробітництво з Королівством Данія здійснюється в

рамках Угоди між Урядом України і Урядом Королівства Данія

щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Укра-

їні від 10 вересня 2007 року.

Відповідно до цієї Угоди реалізується проект “Технічна під-

тримка реформ державного сектору в Україні”, метою якого є

підвищення спроможності державних установ в Україні до ре-

формування державного управління, яке має стати більш ді-

євим, ефективним та прозорим.

У рамках зазначеного проекту у період з 7 по 19 черв-

ня 2009 року було здійснено два навчальні візити до Коро-

лівства Данія, під час яких представники українських делегацій

вивчали досвід у сфері управління персоналом на державній

службі. Одним із результатів візиту стало підписання 10 черв-

ня 2009 року Меморандуму про співробітництво між Школою

вищого корпусу державної служби та Данською школою пу-

блічної адміністрації, відповідно до якого сторони розвивати-

муть співпрацю за такими напрямами: управління та розвиток

кадрових ресурсів на державній службі; реформа системи дер-

жавної служби; розроблення професійних тренінгових програм

та заходів для державних службовців.

Термін дії проекту “Технічна підтримка реформ державного

сектору в Україні” закінчився наприкінці 2009 року. 5 листопа-

да 2009 року у приміщенні Головдержслужби данський експерт

проекту Єнс Мьоллер презентував новий програмний документ

“Технічна підтримка реформ державного сектору. ІІ фаза”. Ме-

тою наступного проекту є підтримка реформ державного управ-

ління та державної служби в Україні. Проект спрямовано на під-

тримку інституційного розвитку Школи вищого корпусу держав-

ної служби, подальший розвиток мережі груп аналізу політики,

вдосконалення якості державних послуг, розвиток інформацій-

ної мережі управління персоналом на державній службі.

6 листопада 2009 року на засіданні Наглядового комітету

проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в

Україні” було підбито підсумки його виконання. У засіданні

взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства

Данія в Україні Мікаель Борг-Хансен, радник Міністерства за-

кордонних справ Данії Оле Крістофферсен, інші представники

української та данської сторін. Учасники зустрічі відзначили,

що основними досягненнями проекту стала розробка та при-

йняття актів законодавства у сфері державної служби; роз-

робка бази даних державних службовців; підтримка діяльнос-

ті груп аналізу політики; підтримка процесу функціональних

обстежень та реформування системи підготовки державних


ІрландіяПріоритети співробітництва: модернізація системи профе-

сійного навчання державних службовців та розвиток спромож-

ності Школи вищого корпусу державної служби, розширення

можливостей для залучення міжнародної технічної допомоги.

Співробітництво з Ірландією здійснюється у рамках про-

екту “Підтримка реформування системи державної служби

України”, який реалізується відповідно до Меморандуму про

взаєморозуміння між Урядом України і Програмою розвитку

Організації Об’єднаних Націй щодо підтримки реформування

системи державної служби у рамках адміністративної реформи

від 23 жовтня 2007 року. Урядом Ірландії надано Уряду України

технічну допомогу на реформування системи державної служ-

би в Україні у розмірі 1 млн. євро. Основними компонентами

вказаного проекту є: підтримка прийняття Закону України “Про

державну службу” (нова редакція), сприяння проведенню ре-

форм державного управління в Україні відповідно до рекомен-

дацій SIGMA, розбудова спроможності Головдержслужби до

розроблення та організація тренінгів для державних службов-

ців, проведення оцінювання потреб у навчанні вищого корпусу


Результати виконання проекту у 2009 році та плани

на 2010 рік, з урахуванням отриманої від Уряду Ірландії згоди

щодо пролонгації проекту на наступні 9 місяців, було розгля-

нуто на засіданні наглядової ради проекту 9 грудня 2009 року.

Під час її проведення визначено, що у 2010 році діяльність буде

зосереджено на 4 ключових завданнях, зокрема:

� посилення інституційної спроможності Школи вищого

корпусу державної служби;

� отримання політичної підтримки, зокрема шляхом ор-

ганізації навчального візиту в інституції країн-членів

ЄС для представників Секретаріату Кабінету Міністрів

України, Міністерства освіти і науки України, Міністер-

ства фінансів України та Головного управління держав-

ної служби України;

� удосконалення тренінгових модулів та програм шляхом

впровадження річного курсу навчання для постійної

групи слухачів Школи вищого корпусу державної служ-

би з обов’язковими та вибірковими темами і можли-

востями глибше розвивати практичні навички відповід-

но до індивідуальних потреб;

� розроблення комплексної програми навчання для ке-

рівного складу органів місцевого самоврядування, осо-

бливо що стосується ефективного включення громади

у процесі прийняття рішень.

Французька РеспублікаПріоритети співробітництва: побудови сучасної системи

управління персоналом на державній службі, вивчення кращих

практик провідних інституцій Французької Республіки у сфері

державного управління з метою вивчення досвіду проведення

адміністративної реформи та наближення системи державного

управління в Україні до стандартів Європейського Союзу.

Україна співпрацює з Французькою Республікою у сфері

державної служби у рамках Меморандуму про співробітництво

між Головним управлінням державної служби України та Гене-


ральною дирекцією адміністрації і державної служби Фран-

цузької Республіки, укладеного 1 грудня 2006 року.

Результати плідного співробітництва протягом 2006–

2008 років стали основою для посилення та розширення спів-

робітництва з Французькою стороною шляхом укладення нової

міжурядової угоди. З цією метою у першому півріччі 2009 року

Головдержслужбою було розроблено проект Угоди про співро-

бітництво у сфері розвитку державної служби та адміністра-

тивної реформи між Кабінетом Міністрів України та Урядом

Французької Республіки, який передано Французькій стороні

для опрацювання.

Протягом 2009 року відбулися 3 робочі зустрічі Начальника

Головдержслужби України з Надзвичайним та Повноважним

Послом Французької Республіки в Україні. Під час зустрічей

було підбито підсумки співробітництва у 2009 році, а також

окреслено його подальші перспективи. Зокрема, досягнуто

домовленостей щодо підписання міжвідомчої Угоди про спів-

робітництво між Головдержслужбою та ADETEF (Агенція між-

народного співробітництва Французької Республіки). Проект

зазначеної Угоди Головдержслужбою було надіслано на опра-

цювання Французькій стороні.

За результатами зустрічі Начальника Головдержслужби з

директором Національної школи управління Французької Рес-

публіки досягнуто домовленостей щодо укладення Угоди між

Школою вищого корпусу державної служби і Національною

школою управління Французької Республіки, а також щодо

проведення короткострокових тренінгів для українських дер-

жавних високопосадовців у Національній школі управління

Французької Республіки.

За сприяння Посольства Французької Республіки в Україні

з жовтня 2009 року при Головдержслужбі України діють курси з

вивчення французької мови для державних службовців.

Республіка ПольщаПріоритети співробітництва: побудова сучасної системи

управління персоналом на державній службі, вивчення поль-

ського досвіду у сфері управління персоналом на державній

службі, зокрема щодо особливостей процедури конкурсного

відбору на вищі посади державної служби, модернізація сис-

теми професійного навчання державних службовців та розви-

ток спроможності Школи вищого корпусу державної служби,

організація тренінгових систем для посадових осіб місцевого

самоврядування.

У 2009 році у рамках Угоди про співробітництво у сфері

розвитку державної служби і адміністративної реформи між

Головним управлінням державної служби України та Головою

Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща від 28 берез-

ня 2008 року було реалізовано спільний українсько-польський

проект “Тренінги та інформаційна програма для українських

державних службовців у сфері діяльності державних службов-

ців, її оцінки та винагороди”.

Мета зазначеного проекту — вивчення досвіду Республіки

Польща у сфері розвитку системи управління персоналом на

державній службі та системи оплати праці державних служ-

бовців, зокрема, в рамках проекту організовано навчальний ві-

зит українських державних службовців до Республіки Польща.

Учасників візиту ознайомлено з діяльністю державних установ

Республіки Польща, що є відповідальними за модернізацію

системи управління персоналом на державній службі. В Україні

польськими тренерами було проведено тренінги для двадцяти

українських державних службовців.

За результатами реалізації проекту отримано досвід щодо

процесів управління персоналом у Республіці Польща, методів

та систем заохочення державних службовців, а також озна-

йомлення з польськими пілотними проектами у сфері опису

роботи та оцінки діяльності державних службовців, що реалізу-

ються в Міністерстві регіонального розвитку Республіки Поль-

ща, Управлінні електронних комунікацій Республіки Польща,

Міністерстві інфраструктури Республіки Польща.

У листопаді 2009 року проведено консультації щодо напря-

мів співробітництва з Польською стороною у 2010 році, зокре-

ма, досягнуто домовленості щодо започаткування нового роз-

ширеного проекту, який включатиме такі теми, як управління

людськими ресурсами та управління якістю. У рамках майбут-

нього проекту заплановано здійснити такі заходи:

• навчальний візит десяти українських державних служ-

бовців до Республіки Польща;

• тренінг у Києві для п’ятдесяти українських державних

службовців, у ході якого планується розглянути питан-

ня системи управління якістю: TQM, ISO, CAF, управлін-

ня людськими ресурсами в системах управління якістю,

а також проведення семінару на тему “Оцінка ділових

якостей”;

• 30-денне стажування для українських державних

службовців у державних установах Республіки Поль-

ща, зокрема в Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки

Польща;

• візит до України представників польської адміністрації

з метою оцінки виконання проекту та отримання ін-

формації щодо проведення в Україні адміністративної

реформи.

Італійська РеспублікаПріоритети співробітництва: модернізація системи профе-

сійного навчання державних службовців та розвиток спромож-

ності Школи вищого корпусу державної служби, вивчення кра-

щих практик провідних інституцій Італійської Республіки у сфері

державного управління з метою вивчення досвіду проведення

адміністративної реформи та наближення системи державного

управління в Україні до стандартів Європейського Союзу.

На виконання положень Меморандуму про взаєморозумін-

ня щодо співробітництва у сфері державної служби між Голо-

вним управлінням державної служби України та Департамен-

том державної служби Ради Міністрів Італійської Республіки від 11 червня 2008 року. Італійською стороною у 2009 році

надано нормативно-правові акти та інформаційно-довідкові

матеріали, які було використано у процесі розроблення тренін-

гових програм для українських державних службовців Школою

вищого корпусу державної служби. Відповідно до розроблених

тренінгових програм проведено 27 пілотних тренінгових за-

ходів для цільової аудиторії Школи вищого корпусу державної

служби, зокрема для державних службовців І — ІV категорій

посад, з метою удосконалення їх управлінських навичок. У ве-

ресні 2009 року з робочим візитом в Україні перебував Дирек-

тор з міжнародних зв’язків Департаменту державного управ-

ління офісу Прем’єр-міністра Італійської Республіки Нікола

Фавія, у ході який взяв участь у щорічній конференції “Про-

фесійна державна служба: перспективи розвитку” . Під час

зустрічі з представниками Школи вищого корпусу державної

служби було обговорено шляхи та методи удосконалення про-

цесу виконання заходів, передбачених Державною цільовою

програмою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі-

кації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтегра-

ції на 2008–2011 роки.

Азербайджанська РеспублікаПріоритети співробітництва: обмін досвідом у сфері дер-

жавної служби в контексті поширення вже набутого досвіду

України та європейських цінностей демократичного урядуван-

ня, спільна участь у діяльності Організації Чорноморського

економічного співробітництва та програмі Європейського Со-

юзу “Східне партнерство”.

Угоду між Урядом України і Урядом Азербайджанської Рес-

публіки про співробітництво у сфері розвитку державної служ-

би було підписано 22 травня 2008 року.


У липні 2009 року в Україні з робочим візитом перебува-

ли представники Комісії з питань державної служби при Пре-

зидентові Азербайджанської Республіки. У рамках візиту в

Головдержслужбі було обговорено проект Плану реалізації

в 2009–2010 роках Угоди між Урядом України та Урядом Азер-

байджанської Республіки про співробітництво у сфері розвитку

державної служби.

Зазначений План було підписано під час проведення міжна-

родної конференції “Професійна державна служба: перспекти-

ви розвитку”, що проходила у м. Києві 3–5 вересня 2009 року, у

якій взяли участь азербайджанські представники.

Відповідно до зазначеного Плану у 2010 році сторони співп-

рацюватимуть за такими напрямами: правове регулювання дер-

жавної служби, регулювання етичних норм поведінки держав-

них службовців, створення, впровадження та функціонування

інформаційних систем та технологій управління персоналом,

здійснення спільних проектів та програм, обмін делегаціями з

метою вивчення досвіду роботи.

Сполучені Штати АмерикиПріоритети співробітництва: запобігання проявам корупції,

зокрема розвиток системи розгляду порушень прав державних

службовців, захист державних службовців від незаконного та

політичного впливу їх керівників та оскарження таких рішень;

удосконалення системи планування та координації державної

політики; побудова сучасної системи управління персоналом

на державній службі, зокрема оцінка професійної діяльності


12 грудня 2008 року у м. Вашингтоні (США) було підпи-

сано Хартію Україна — США про стратегічне партнерство, де,

зокрема, йдеться про підтримку ініціатив щодо ефективності

державного управління та боротьби з корупцією. Основним

партнером Головдержслужби у розвитку тісного співробітни-

цтва з США є Корпорація “Виклики тисячоліття” — державною

установою США (створена у 2004 році, основною її функцією є

надання фінансової допомоги у формі безповоротних грантів

країнам, які сприяють розвитку демократії, ринкової економіки

та інвестуванню у людський потенціал).

У рамках співробітництва з Корпорацією “Виклики тися-

чоліття” у липні 2009 року відбувався візит Начальника Го-

ловдержслужби України у складі української делегації до м.

Вашингтона, метою якого було вивчення досвіду у питаннях

запобігання проявам корупції. Візит здійснювався відповідно

до Плану впровадження Третього компоненту Порогової про-

грами Корпорації “Виклики тисячоліття”, що виконується на

основі Угоди про стратегічне завдання між Урядом Сполуче-

них Штатів Америки та Урядом України від 4 грудня 2006 року.

Завдання Програми полягає у зниженні рівня корупції у дер-

жавному секторі шляхом зміцнення функцій громадянського

суспільства з відстеження та викриття корупції у державних

структурах, більш досконалого застосування етичних та ад-

міністративних стандартів і контролю з боку органів влади за

їх дотриманням.

На запрошення організаторів Програми у грудні

2009 року Начальник Головдержслужби України у скла-

ді української делегації перебував з робочою поїздкою у

м. Тірані (Республіка Албанія), в ході якої ознайомився з

функціонуванням системи декларування доходів та видат-

ків публічних службовців Республіки Албанія. Результатом

поїздки стало рішення ініціювати розроблення Національної

стратегії подолання корупції, що сприятиме забезпеченню

суспільно-політичного консенсусу та належному ресурсно-

му забезпеченню відповідної роботи.

Головдержслужба має намір і далі розвивати співпрацю із

США у питаннях подолання корупції у сфері держаної служ-

би, для чого передбачається підписання відповідної рамкової

угоди.

Враховуючи зазначене можна зробити висновок, що

у 2009 році Головдержслужба ефективно залучала до сво-

єї діяльності міжнародний досвід у сфері державної служби.

На основі двостороннього співробітництва здійснювалася реа-

лізація усіх визначених пріоритетів Головдержслужби, зазначе-

них у Стратегії міжнародного співробітництва Головдержслуж-

би на 2009–2011 роки. Навіть в умовах фінансово-економічної

кризи за сприяння та фінансової підтримки іноземних партне-

рів Головдержслужби вдалося зберегти позитивну динаміку у

здійсненні закордонних відряджень, проведенні інших міжна-

родних заходів (див. Діаграма 32.2 та 32.3).

Діаграма 32.2. Кількість закордонних відряджень співробітників Головдержслужби протягом 2007–2009 років

Діаграма 32.3. Кількість міжнародних заходів Головдержслужби, 2004–2009 роки

33. Посилення ролі України у міжнародних організаціях, що беруть участь у вирішенні питань державного управління та державної служби

Протягом 2009 року Головдержслужбою, з метою реаліза-

ції завдань Стратегії міжнародного співробітництва Головдерж-

служби України на 2009–2011 роки, було забезпечено пред-

ставництво України у міжнародних організаціях.

Основними міжнародними організаціями, з якими співп-

рацює Головдержслужба України, є Організація економічного

співробітництва та розвитку (ОЕСР), Організація Чорномор-

ського економічного співробітництва (ОЧЕС), Рада Європи,

Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй (ООН).

31

63

104

6971

62

0

20

40

60

80

100

120

2004 2005 2006 2007 2008 2009

Кількість міжна родних за ходів Г оловде ржслужби

316

28

4

1 1

9

0

10

20

30

2009 рік2008 рік2007 рік


Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)

Пріоритети співробітництва: посилення ролі України у між-

народних організаціях, що займаються питаннями державного

управління та державної служби, побудова сучасної системи

управління персоналом на державній службі, удосконалення

системи планування та координації державної політики, запо-

бігання проявам корупції, упорядкування системи і структури

органів виконавчої влади поглиблення двосторонніх стосунків

з іноземними партнерами.

Відповідно до набутого статусу постійного спостерігача Ко-

мітету з питань державного управління ОЕСР (далі — Комітет)

Головдержслужба взяла участь у 39-му його засіданні, яке про-

ходило в травні 2009 року. У рамках засідання було обговорено

виклики, спричинені світовою фінансово-економічною кризою.

Делегати ОЕСР окреслили заходи, що вживаються країнами з

метою подолання зазначених викликів, зокрема, у рамках про-

ведення реформ державного управління.

Під час засідання українські учасники взяли також участь у

Глобальному форумі з питань державного управління ОЕСР на

тему “Побудова кращого світу: інструменти та кращі практики,

що сприяють культурі доброчесності”. Метою форуму став об-

мін інформацією і кращими практиками з питань боротьби з

корупцією та забезпечення доброчесності у контексті світової

економічної кризи.

З 22 по 23 жовтня 2009 року у м. Парижі відбулася 40-а се-

сія Комітету з питань державного управління ОЕСР, у якій взя-

ла участь Директор Школи вищого корпусу державної служби

Тетяна Ковтун. Основними темами засідання були “Прозорість

у державному управлінні під час фінансової кризи” та “Основні

кроки для створення сильної світової економіки”.

На зазначеній сесії розглядалися питання щодо поновлен-

ня мандату Комітету на наступний період, а саме — на 2010–

2014 роки, стратегічні напрями та завдання Комітету на цей

період, дано оцінку його діяльності за 2005–2009 роки.

Під час засідання також розглядалося питання щодо по-

новлення Україні статусу постійного спостерігача у Комітеті

на 2010–2011 роки. За результатами обговорення передано

відповідні рекомендації до Комітету з питань зовнішніх відно-

син ОЕСР для прийняття остаточного рішення.

24 листопада 2009 року Комітетом зовнішніх відносин

ОЕСР прийнято позитивне рішення щодо продовження Україні

зазначеного статусу на період до 31 грудня 2011 року.

Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

Пріоритети співробітництва: посилення ролі України у між-

народних організаціях, що займаються питаннями державного

управління та державної служби, поширення набутого Україною

досвіду у сфері державної служби, побудова сучасної системи

управління персоналом на державній службі, поглиблення дво-

сторонніх стосунків з іноземними партнерами.

Починаючи з 2007 року Головдержслужба України активно

співпрацює з Організацією Чорноморського економічного спів-

робітництва (далі — ОЧЕС), представляючи Україну на щоріч-

них засіданнях Робочої групи з інституційного відновлення та

належного управління ОЧЕС (далі — Робоча група).

Враховуючи важливість поглиблення співробітництва з

країнами-членами ОЧЕС у рамках діяльності Робочої групи,

Україною було подано клопотання на отримання статусу країни-

координатора Робочої групи у зв’язку із закінченням відповід-

них повноважень Грецької Республіки. 16 квітня 2009 року

на 20-му засіданні Ради Міністрів закордонних справ країн —

членів ОЧЕС країною — координатором Робочої групи було ви-

значено Україну.

З моменту отримання статусу координатора Робочої гру-

пи Головдержслужба України провела ґрунтовну підготовку

до засідання, яке відбувалося з 27 по 28 жовтня 2009 року,

розробила новий План дій Робочої групи на 2009–2011 роки,

презентація і затвердження якого проходили безпосередньо

під час засідання Робочої групи. Згідно з Планом дій на період

українського координування Робоча група сфокусує свою ді-

яльність на таких напрямах:

• створення дискусійної платформи для регулярних екс-

пертних обговорень;

• посилення діяльності Робочої групи, спрямованої на

багатостороннє співробітництво;

• розвиток Робочої групи як каналу обміну інформаці-

єю.

Відповідно до Порядку денного основною темою зазначе-

ного засідання було питання організації підвищення кваліфіка-

ції державних службовців, зокрема через тренінги. Експерти з

країн-учасниць додатково представили інформацію щодо ряду

питань, на основі якої було підготовлено Збірник матеріалів

для дискусії. Наступне засідання Робочої групи заплановано

на квітень 2010 року. Для обговорення експертами визначено

питання оцінки діяльності державних службовців.

Рада ЄвропиПріоритети співробітництва: реформування державної

служби в Україні, упорядкування системи і структури органів

виконавчої влади, запобігання проявам корупції, поглиблення

двосторонніх стосунків з іноземними партнерами.

Головдержслужба України співпрацює з Радою Європи у

рамках проектів, розроблених відповідно до Плану дій Ради Єв-

ропи для України на 2008–2011 роки. Зокрема, Головдержслуж-

ба задіяна у таких проектах: “Підтримка належного урядування:

проект протидії корупції в Україні” (UPAC) (2008–2009 роки),

“Розвиток законодавства щодо місцевого самоврядування та

виважене розмежування компетенції” (2008–2010 роки), а та-

кож у проектах, що здійснюються у рамках співпраці з Групою

держав проти корупції (GRECO).

Головдержслужба забезпечує співпрацю з європейськими

експертами щодо реалізації рекомендацій Ради Європи з пи-

тань реформування державного управління в Україні, зокрема,

при розробці проектів законів України “Про державну службу”

(нова редакція), “Про конфлікт інтересів на державній службі

та службі в органах місцевого самоврядування” та “Про добро-

чесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій

держави, органів місцевого самоврядування”. Робота над за-

конопроектами велася з урахуванням зауважень та пропози-

цій, що були надані експертами Порогової Програми “Виклики

тисячоліття” та експертами програми SIGMA.

26 березня 2009 року відбувся круглий стіл з обговорення

проекту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, упо-

вноважених на виконання функцій держави, органів місцевого

самоврядування”, організований Головдержслужбою разом з

Радою Європи. Участь у ньому взяли представники Апарату Вер-

ховної Ради України та Секретаріату Кабінету Міністрів України,

експерти програми SIGMA і Ради Європи, а також представники

міжнародних та українських громадських організацій.

13 травня 2009 року Головдержслужба взяла участь у 42-

му пленарному засіданні Групи держав проти корупції (GRECO),

що відбулось у м. Страсбурзі (Французька Республіка).

Відповідно до порядку денного на засіданні було розгля-

нуто та схвалено Звіт України щодо виконання рекомендацій

GRECO, спрямованих на імплементацію Україною антикорупцій-

них стандартів цієї міжнародної організації. Частину рекомен-

дацій, зокрема щодо подолання корупції на державній службі,

було враховано Головдержслужбою під час розроблення ви-

щезазначених проектів законів та інших законодавчих актів,

а також під час організації навчальних курсів для державних


Під час роботи засідання також відбулася зустріч членів укра-

їнської делегації з Президентом GRECO Драго Косом, який відзна-

чив позитивні зрушення в Україні з питань протидії корупції.


Здобутками Головдержслужби у 2009 році є продовження

Україні статусу постійного спостерігача у Комітеті з питань дер-

жавного управління ОЕСР до 31 грудня 2011 року, отримання

Україною статусу координатора Робочої групи з інституційного

відновлення та належного управління ОЧЕС, досягнення пріо-

ритетів, визначених у Стратегії міжнародного співробітництва.

Результатами представництва України у міжнародних організа-

ціях стало покращення іміджу України як країни, що розвива-

ється у демократичному напрямі, отримання позитивної оцінки

від міжнародних експертів щодо процесу реформування дер-

жавної служби в Україні.

Проекти міжнародної технічної допомогиПріоритети: побудова сучасної системи управління персо-

налом на державній службі, упорядкування системи і структури

органів виконавчої влади, модернізація системи професійного

навчання державних службовців та розвиток спроможності

Школи вищого корпусу державної служби, запобігання про-

явам корупції.

Протягом 2009 року Головдержслужба України виступала

бенефіціаром чотирьох проектів міжнародної технічної допо-

моги, а саме:

• проекту “Технічна підтримка реформ державного сек-

тору в Україні” (здійснюється за фінансової підтримки

Уряду Данії);

• проекту “Підтримка реформи державної служби в Укра-

їні” (здійснюється разом з Програмою розвитку ООН за

фінансової підтримки Уряду Республіки Ірландія);

• проекту “Реформа управління персоналом на держав-

ній службі в Україні” (здійснюється за фінансової під-

тримки Уряду Канади);

• проекту “Впровадження інструменту Twinning в Україні”.

Бенефіціаром проекту “Впровадження інструменту Twinning в

Україні” (ІТО) виступав Центр адаптації державної служби до стан-

дартів Європейського Союзу при Головдержслужбі України, який

виконує функції Адміністративного офісу програми Twinning.

Проект “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” запроваджується в рамках Угоди між Урядом України

і Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ

державного сектору в Україні.

Протягом 2009 року проект залучав найкращу міжнародну

експертизу з країн-членів Європейського Союзу на підтримку

пріоритетних напрямів роботи Головдержслужби; було продо-

вжено двосторонню співпрацю, що реалізовувалася шляхом

обміну набутим досвідом у сфері державної служби та управ-

ління кадровими ресурсами.

7–19 червня 2009 року було проведено два навчальні візити

української делегації до Королівства Данія з метою ознайомлен-

ня з досвідом Данії у сфері управління персоналом на державній

службі. У рамках візиту відбулося підписання Меморандуму про

співробітництво між Школою вищого корпусу державної служби

та Данською Школою державного управління.

24–25 квітня, 22–23 травня, 31 травня — 1 червня та 19–

20 червня 2009 року було проведено серію дводенних виїзних

тренінгів для державних службовців, що займають посади I та

II категорії.

8–9 жовтня 2009 року в м. Ялта за підтримки проекту про-

ведено науково-практичну конференцію “Шляхи посилення

впливу галузі науки “Державне управління” на реформування

державної служби та державного управління в Україні”, при-

свячену обговоренню ряду наукових і практичних проблем, зо-

крема щодо формування єдиних підходів до підготовки фахів-

ців у галузі науки “Державне управління”.

Проект “Підтримка реформи державної служби в Україні”

здійснюється на основі угоди між Урядом Ірландії та Програ-

мою розвитку Організації Об’єднаних Націй про надання фі-

нансової допомоги на проведення Урядом України реформ у

сфері державної служби, а також Меморандуму про взаєморо-

зуміння між Урядом України і Програмою розвитку Організації

Об’єднаних Націй щодо підтримки реформування системи дер-

жавної служби у рамках адміністративної реформи.

Загальна мета проекту — сприяння програмі реформ укра-

їнського уряду, спрямованій на досягнення більш прозорого та

ефективного державного управління. Програма реформ орієн-

тується на принципи державної служби ЄС та завдання Програ-

ми розвитку державної служби України на 2005–2010 роки.

Протягом 2009 року основну увагу було зосереджено на розбудові інституційної спроможності Школи вищого корпусу

державної служби (далі — Школа). Власне презентація резуль-

татів діяльності Школи відбулася 18 грудня 2009 року. У рамках

проекту протягом 2009 року у співпраці із Голландським інсти-

тутом держаного управління було розроблено, апробовано та

започатковано на регулярній основі шість тренінгових програм

за такими темами:

управління змінами у державному секторі;

мистецтво комунікації у державному управлінні;

стратегічний менеджмент;

менеджмент;

лідерство;

управління персоналом.

Проектом також підтримано проведення ряду майстер-

класів для представників вищого корпусу: з обговорення

нового антикорупційного законодавства, що відбувся 10 лис-

топада 2009 року; з питань комунікації, що відбувся 19 груд-

ня 2009 року.

Експерти проекту підготували брошуру про Закон України

“Про державну службу” (нова редакція), яку було опублікова-

но й поширено серед представників заінтересованих сторін з

метою підвищення рівня обізнаності про основні положення

зазначеного законопроекту.

Спільний з Канадським агентством міжнародного розвитку

проект “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” реалізується на виконання відповідного Меморанду-

му про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Кана-

ди, підписаного 26 травня 2008 року. Проект має підтримати

діяльність в Україні у напрямку розвитку підзвітної та прозорої

державної служби, що відповідає кращим світовим стандартам.

План реалізації проекту, на період з листопада 2008 по лис-

топад 2011 років, підписано Міністром міжнародної співпраці

Канади у жовтні 2008 року. У центрі уваги проекту — реформу-

вання системи управління персоналом на державній службі.

Протягом 2009 року було проведено кілька місій міжнарод-

них радників:

• з розроблення та запровадження механізму неза-

лежного моніторингу для гарантування об’єктивного

оцінювання політичної нейтральності призначення на

державну службу в Україні та просування по ній;

• з розроблення нового підходу до класифікації посад

державних службовців;

• з розроблення профілів компетенцій лідерства;

• з розроблення системи інформаційного забезпечення

управління персоналом, під час якої було проведено ряд

консультацій з представниками центральних органів ви-

конавчої влади з метою аналізу існуючих процесів збору

даних та інформації на рівні уряду та окремих установ.

Проект протягом 2009 року здійснював підтримку діяльнос-

ті груп аналізу політики, створених у Головдержслужбі, за таки-

ми напрямами: розроблення профілів компетенцій лідерства,

розроблення нової процедури щорічної оцінки діяльності дер-

жавних службовців, розроблення нової системи класифікації

посад. Під час засідання Ради керівників кадрових служб було

представлено результати анкетування державних службовців

щодо розроблення профілів компетенцій лідерства.


Канадським експертом проекту Марі Хоррікс розробле-

но проект Дорожньої карти для розроблення нової системи

інформаційної підтримки управління людськими ресурса-

ми, представлення та обговорення якого відбулося 10 груд-

ня 2009 року.

Проект “Впровадження інструменту Twinning в Україні”

здійснюється в Україні із серпня 2006 року за підтримки Євро-

пейського Союзу на основі Плану дій Україна — ЄС, Європей-

ської політики сусідства та ряду нормативних актів Президента

України та Кабінету Міністрів України. Проект спрямований на

розвиток спроможності України щодо одержання якнайбільшої

користі від допомоги, що надається Європейським Союзом,

зокрема через інструмент Twinning. Завданням проекту є під-

тримка підготовки та управління програмою Twinning відпо-

відно до правил і процедур Європейської Комісії шляхом по-

силення інституційної спроможності Адміністративного офісу

програми Twinning (АОП) i контактних осіб з питань проектів

Twinning у міністерствах та інших органах-бенефіціарах.

Упродовж 2009 року в рамках проекту разом з АОП нада-

валися коментарі та пропозиції щодо удосконалення проектних

документів на кожній стадії підготовки та виконання проектів

Twinning, проводилися навчальні заходи для представників

міністерств, інших органів влади та контактних осіб, а також

співробітників Адміністративного офісу програми Twinning.

34. Організація Міжнародної конференції “Політична нейтральність на державній службі: від теорії до практики”

Головдержслужбою України у рамках виконання Мемо-

рандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом

Канади щодо реформування управління персоналом у системі

державної служби України 3–5 вересня 2009 року за ініціативи

Президента Комісії державної служби Канади Марії Баррадос

було проведено міжнародну щорічну конференцію “Профе-

сійна державна служба: перспективи розвитку”. Конференцію

присвячено питанням розмежування політичних та адміністра-

тивних посад і ролі вищого корпусу державної служби у забез-

печенні професіоналізму та політичної нейтральності держав-

них службовців (див. Фото 34.1).

Фото 34.1. Учасники міжнародного форуму “Політична нейтральність на державній службі: від теорії до практики”

Серію міжнародних конференцій “Професійна державна

служба: перспективи розвитку” було започатковано у 2005 році

у Нідерландах з метою створення мережі представників вищо-

го корпусу державної служби провідних країн світу. У 2006 році

зібрання приймала Фінляндія, а у 2008 — Канада. Державні

службовці вищого рівня щороку збираються для обміну нови-

ми знаннями та досвідом, а також для обговорення спільних

проблемних питань у сфері державного управління.

У 2009 році Україні випала честь приймати учасників по-

важного міжнародного форуму. У заході взяли участь керівни-

ки органів державної влади з 14 країн світу, які відповідають за

проведення державної політики та функціональне управління

державною службою, зокрема, Президент Комісії державної

служби Канади Марія Баррадос та Президент “Трюдо Фаун-

дейшн” П’єр Герліер Форест; директор Голландської школи

державного управління Марк ван ден Мюзенберг; Голова Ради

державної служби Республіки Вірменія Манвел Бадалян; Гене-

ральний директор Інституту державного управління Ірландії

Джон Куллен та інші.

У ході конференції обговорювалося питання ключових ком-

петенцій для вищого корпусу державної служби та чинників,

що впливають на баланс між нейтральністю державної служби

та політичною складовою. Зокрема, було наголошено на важ-

ливості встановлення кордонів між політикою та державним

управлінням, зміцнення довіри до державних службовців з

боку громадян, необхідності забезпечення підзвітності діяль-

ності державних службовців та використання новітніх техноло-

гій у державній службі.

Конференція мала надзвичайно велике значення як з точки

зору змісту (отримані результати буде використано при фор-

муванні пропозицій щодо подальшої модернізації державної

служби в Україні та її приведення у відповідність із стандартами

Європейського Союзу), так і з точки зору привернення уваги

заінтересованих сторін та широкої громадськості до питань ре-

формування державної служби в Україні.

35. Організація Третьої щорічної конференції з питань інструменту Twinning

19 листопада 2009 року Адміністративним офісом програ-

ми Twinning за підтримки Кабінету Міністрів України та Євро-

пейської Комісії проведено Третю щорічну конференцію з пи-

тань інструменту Twinning.

Щорічні конференції з питань інструменту Twinning, ініці-

йовані Адміністративним офісом програми Twinning в Україні

у 2007 році, вже стали традицією і розглядаються як форум

для обговорення актуальних питань розвитку та використання

інструментів інституціональної розбудови Twinning, ТАІЕХ та

SIGMA з метою підвищення їх ефективності в рамках євроінте-

граційних процесів.

У заході взяли участь близько 200 представників, у тому

числі від Адміністративних офісів програми Twinning в Азер-

байджані та Молдові, Генерального директорату “ЄвроДопомо-

га” Європейської Комісії (м. Брюссель, Королівство Бельгія),

посольств країн-членів ЄС, Представництва Європейського

Союзу в Україні, органів державної влади України, засобів ма-

сової інформації. Знаковим є те, що в ході конференції було

представлено власний досвід щодо впровадження проектів

Twinning органів — бенефіціарів проектів Twinning України, а

саме: Національного космічного агентства, Головного управ-


ління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

та Національної комісії з питань регулювання електроенерге-

тики України.

Захід спрямовано на посилення співробітництва між краї-

нами Cхідного партнерства, утворення професійної спільноти,

мережі державних службовців згаданих країн з метою обміну

досвідом, найкращими практиками у сфері адміністративної та

інституціональної реформи шляхом використання інструментів

інституціональної розбудови.

Третю щорічну конференцію з питань інструменту Twinning

було присвячено обговоренню перспектив інструменту Twinning

в контексті ініціативи Європейської Комісії “Східне партнер-

ство” та досягнень Twinning протягом останніх трьох років.

За результатами обговорень у рамках заходу Адміністра-

тивним офісом програми Twinning розроблено спільний пози-

ційний документ.


36. Продовження терміну перебування на державній службі

З метою задоволення потреби державних органів у до-

свідчених та високопрофесійних кадрах відповідно до

статті 23 Закону України “Про державну службу” та По-

рядку погодження продовження терміну перебування на

державній службі (далі — Порядок), затвердженого по-

становою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р.

№ 2020, Головдержслужба проводить роботу щодо погоджен-

ня продовження терміну перебування на державній службі.

У 2009 році Головдержслужбою розглянуто 1887 подань з

цього питання, що загалом на 1,3 % більше, ніж у 2007 році,

та на 7,7 % менше, ніж у 2008 році (всього у 2007 році надій-

шло 1758 подань, у 2008 році — 2044 подань).

Кількість подань, що надійшли від центральних ор-

ганів державної влади, розподілилася таким чином

(див. Діаграма 36.1):— від міністерств — 243 подання (на 40,3 % менше, ніж

у 2008 році (407), та на 25,2 % менше, ніж у 2007 році

(325);

— від державних комітетів — 284 подання (на 6% біль-

ше, ніж у 2008 році (268), та на 30,6 % більше, ніж

у 2007 році (197);

— від центральних органів виконавчої влади зі спеці-

альним статусом — 199 подань (на 47 % менше, ніж


(371);

— від урядових органів державного управління — 73 по-

дання (на 32,7 % більше, ніж у 2008 році (55), та

на 57,5 % більше, ніж у 2007 році (31);

— від органів, що забезпечують здійснення повноважень

Президента України, Верховної Ради України, Кабінету

Міністрів України — 150 подань (на 1,3 % менше, ніж


(162);

— від установ, що забезпечують здійснення повноважень

Президента України, Верховної Ради України, Кабінету

Міністрів України, — 25 подань (на 19,4 % менше, ніж


(43);

— від органів, підвідомчих центральним органам вла-

ди, — 103 подання (на 88,5 % більше, ніж у 2008 році (15),

та на 61,1 % більше, ніж у 2007 році (40);

Діаграма 36.1. Кількість подань центральних органів державної влади щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі за 2007–2009 роки

0

100

200

300

400

500

200920082007

Інші державні

органи

Органи

прокуратури

Органи

судової влади

Органи

підвідомчі

центральним

Урядові органи

державного

управління

ЦОВВ із

спеціальним

статусом

Державні

комітети

МіністерстваУстанови,

що

забезпечують

здійснення

повноважень

Президента

України,

Верховної Ради

України,

Кабінету

Міністрів України

Ограни, що

забезпечують

здійснення

повноважень

Президента

України,

Верховної Ради

України,

Кабінету

Міністрів

України

253143

150152162

371

284268

197

243

407

325

103

1540

7355

31

199

375

12199

4727232242

5344

XI. ОКРЕМІ ПИТАННЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НЕЮ


— від органів судової влади — 42 подання (на 20,8 %

менше, ніж у 2008 році (53), та на 4,5 % менше, ніж

у 2007 році (44);

— від органів прокуратури — 27 подань (на 14,8 % біль-

ше, ніж у 2008 році (23), та на 18,5 % більше, ніж

у 2007 році (22);

— від органів виконавчої та представницької влади Ав-

тономної Республіки Крим — 43 подання (на 60,5 %

більше, ніж у 2008 році (17), та на 32,5 % більше, ніж

у 2007 році (29);

— від інших державних органів — 121 подання (на 18,2 %

більше, ніж у 2008 році (99), та на 61,1 % більше,

ніж у 2007 році (47).

Найбільшу кількість подань щодо погодження продо-

вження терміну перебування на державній службі державним

службовцям міністерств у звітному періоді Головдержслужба

отримала від Міністерства оборони України — 39, Міністер-

ства закордонних справ України — 37, Міністерства внутрішніх

справ України — 25 та Міністерства економіки України — 21.

Від інших центральних органів виконавчої влади найбільше по-

дань щодо погодження продовження терміну перебування на

державній службі державним службовцям надійшло від Пен-

сійного фонду України та його територіальних органів — 128,

Державної податкової адміністрації України — 120 та Фонду

державного майна України — 50.

Серед місцевих державних адміністрацій найбіль-

ше подань надійшло з м. Києва — 103, Донецької — 36,

Харківської — 31, Вінницької та Львівської об-

ластей — по 29. Найменше подань надійшло від

м. Севастополя — 6, Херсонської та Хмельницької — по 10,

Волинської — 11, Закарпатської, Кіровоградської та Микола-

ївської областей — по 12 (див. Діаграма 36.2).Факт надходження такої кількості подань щодо погоджен-

ня продовження терміну перебування на державній службі

свідчить про те, що в зазначених органах виконавчої влади не

завжди приділяється достатня увага залученню до державної

служби молодих професійно підготовлених кадрів, створенню

умов для їх професійного зростання, забезпеченню якісного

добору осіб для зарахування до кадрового резерву та підви-

щення його дієвості.

За результатами розгляду 1887 подань у 2009 році прийнято

позитивні рішення по 1608 або у 85,2 % випадків. При цьому

з 1310 подань центральних органів державної влади погодже-

но 1114 (85 %) та з 577 подань місцевих державних адміністра-

цій погоджено 494 (85,6 %). У цілому спостерігається тенденція

до зменшення кількості подань у 2009 році порівняно з 2008 ро-

ком на 157 подань (у 2008 році їх надійшло 2044) та збільшення

кількості подань у 2009 році порівняно з 2007 роком на 129 по-

дань (у 2007 році надійшло 1758) (див. Діаграма 36.3).Спостерігається нерівномірність співвідношення керівни-

ків та спеціалістів, яким продовжено термін перебування на

державній службі у 2007–2009 роках. І в центральних органах

виконавчої влади, і в місцевих державних адміністраціях дер-

жавним службовцям на керівних посадах погодження продо-

вження терміну перебування на державній службі переважає

порівняно з державними службовцями, які працюють на поса-

дах спеціалістів:

у центральних органах виконавчої влади (див. Діагра-ма 36.4.):

— осіб, які займають посади керівників — 651 (58,4 %);

— осіб, які займають посади спеціалістів — 463 (41,6%);

у місцевих державних адміністраціях (див. Діаграма 36.5):

— осіб, які займають посади керівників — 398 (80,2%);

— осіб, які займають посади спеціалістів — 96 (19,8%).

Протягом 2009 року від центральних органів виконавчої

влади до Головдержслужби надійшло 39 повторних подань,

Діаграма 36.2. Кількість подань місцевих державних адміністрацій щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі за 2007–2009 роки

0

20

40

60

80

100

120

200920082007

м.

Сев

асто

по

ль

м.

Ки

їв

Чер

ніг

івсь

ка

Чер

нів

ецька

Чер

кась

ка

Хм

ельн

иц

ька

Хер

сон

ська

Хар

ківсь

ка

Тер

но

піл

ьсь

ка

Сум

ська

Рів

нен

ська

По

лта

всь

ка

Од

еська

Ми

кол

аївсь

ка

Львів

ська

Луг

ансь

ка

Кір

ово

град

ська

Ки

ївсь

ка

Іван

о-Ф

ран

ківсь

ка

Зап

ор

ізька

Зак

арп

атсь

ка

Жи

том

ир

ська

До

нец

ька

Дн

іпр

оп

етр

овсь

ка

Во

ли

нсь

ка

Він

ни

цька

АР

Кр

им

0,00,20,40,60,81,0

2926

34

13 10

2924

8

262222

1115 15

242628

202725

30

14138

1925

1612

15

7

24

129

1214

2

14

66

14141622

13 12

2319

131217

14

292324

1013

711

171913

10107

128

3133

21201412

10398

94

6121314

106

0

500

1000

1500

2000

2500200920082007

ВідмовленоПогодженоУсього

1758

279

1608

1887

390

1654

2044

316

1442

Діаграма 36.3. Кількість опрацьованих подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній

службі державним службовцям за 2007–2009 роки


що на 12,8 % більше, ніж у 2008 році (34) та на 7,1 % менше,

ніж у 2007 році (42). Найбільша їх кількість надійшла від Мі-

ністерства закордонних справ України (4) та Пенсійного фон-

ду України (3). Від Міністерства палива та енергетики України,

Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх

справ України, Національної служби посередництва і прими-

рення, Державної комісії з регулювання ринків фінансових по-

слуг України, Національної комісії регулювання електроенерге-

тики України, Фонду державного майна України і Державного

комітету ветеринарної медицини України надійшло по одному

повторному поданню. Від місцевих державних адміністрацій

у 2009 році до Головдержслужби надійшло 6 повторних подань:

від Київської міської державної адміністрації — 2, від місцевих

державних адміністрацій Запорізької, Луганської, Львівської та

Полтавської областей — по одному поданню.

До набуття 10-річного стажу державної служби з метою

соціального захисту державних службовців погоджено про-

довження терміну перебування на державній службі 131 дер-

жавному службовцю центральних органів виконавчої влади,

що становить 8,1 % загальної кількості позитивних рішень,

та 123 державним службовцям місцевих державних адміні-

страцій, що становить 7,6 % загальної кількості позитивних

рішень.

Практично усі подання, що надійшли до Головдержслужби

від державних органів щодо погодження продовження терміну

перебування на державній службі, оформлено з дотриманням

норм, встановлених нормативно-правовими актами.

Водночас у поданнях, що надійшли до Головдержслужби

у 2009 році, допускалися порушення вимог Порядку та поста-

нови Кабінету Міністрів України від 28.02.01 р. № 199 щодо

формування списку осіб, зарахованих до кадрового резерву.

Такі подання поверталися Головдержслужбою до державного

органу або їх розгляд відкладався до приведення у відповід-

ність з нормами чинного законодавства.

При розгляді питань щодо погодження продовження термі-

ну перебування на державній службі особлива увага приділяла-

ся стажу державної служби, наявності у державного службовця

нагород та державних відзнак, а також якості сформованого

кадрового резерву на відповідну посаду. Мали місце випадки,

коли до кадрового резерву на посади керівників зараховувала-

ся лише одна особа, тоді як пунктом 4 Положення про форму-

вання кадрового резерву для державної служби, затверджено-

го постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199,

визначено, що на кожну посаду державного службовця кадро-

вий резерв формується з розрахунку: на посаду керівника —

не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються списки

осіб, зарахованих до кадрового резерву, з урахуванням фак-

тичної потреби.

Крім того, траплялися випадки, коли до Головдержслуж-

би надходили подання, до яких додавалися списки осіб, за-

рахованих до кадрового резерву, що не мають достатнього

досвіду роботи для зайняття відповідної посади. Це свідчить

про формальний підхід керівників органів державної влади до

формування кадрового резерву та неякісний добір осіб для за-

рахування до нього. Більшість таких подань надійшло від тери-

торіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

Водночас надходили подання щодо погодження продо-

вження терміну перебування на державній службі, незважаю-

чи на сформованість кадрового резерву на відповідну посаду

сформований і реальну можливість його використання.

Враховуючи вимоги Положення про формування кадрового

резерву для державної служби, а також необхідність залучення

до державної служби молодих професійно підготовлених ка-

дрів, у 2009 році не підтримано 279 подань щодо погодження

продовження терміну перебування на державній службі, а ке-

рівникам державних органів рекомендовано використовувати

кадровий резерв.

За результатами аналізу проведеної роботи встановлено:

• загальна кількість надісланих від органів виконавчої

влади до Головдержслужби подань щодо погодження

продовження терміну перебування на державній служ-

бі порівняно з 2008 роком зменшилась на 7,7 % та

на 1,3 % збільшилася порівняно з 2007 роком.

• керівниками кадрових служб державних органів не до-

сить якісно планується робота з персоналом у частині

заміщення посад державних службовців, які найближ-

чим часом досягають граничного віку перебування на

державній службі, що є наслідком недотримання вимог

постанови Кабінету Міністрів України “Про затверджен-

ня Положення про формування кадрового резерву для

державної служби” від 28.02.01 № 199 у частині форму-

вання дієвого кадрового резерву на посади державних

службовців, а це призводить до низької ефективності

його використання та направлення подань щодо пого-

дження продовження терміну перебування на держав-

ній службі;

• не усуваються такі недоліки, як порушення термінів

подання документів, відсутність погоджень керівни-

ків органів вищого рівня в порядку підпорядкування,

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

СпеціалістиКерівники

200920082007

56,9%

41,6%

58,4%

42,9%

57,1%

43,1%

Діаграма 36.4. Співвідношення керівників та спеціалістів центральних органів державної влади

(у відсотках), яким продовжено термін перебування на державній службі у 2007–2009 роках

Діаграма 36.5. Співвідношення керівників та спеціалістів місцевих державних адміністрацій (у відсотках), яким продовжено термін перебування на державній службі

у 2007–2009 роках

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

СпеціалістиКерівники

200920082007

77,2%

19,8%

80,2%

23,5%

76,5%

22,8%


оформлення документів з порушенням вимог Порядку

погодження продовження терміну перебування на дер-

жавній службі.

Враховуючи викладене актуальними залишаються питан-

ня щодо підвищення якості формування кадрового резерву на

посади, де працюють особи передпенсійного віку, та належної

організації роботи з особами, зарахованими до кадрового ре-

зерву, підвищення його якісного складу.

37. Присвоєння рангів державним службовцям

Одним із важливих завдань, які покладено на Головдерж-

службу, є внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій

щодо присвоєння рангів державним службовцям І — ІІ кате-

горії посад.

У 2009 році до Головдержслужби надійшло 594 подан-

ня щодо присвоєння рангів від державних органів, 95,1 %

(565) з яких підтримано і направлено на розгляд до Кабіне-

ту Міністрів України разом з відповідними проектами ука-

зів Президента України та розпоряджень Кабінету Міністрів

України (що на 13,5 % менше порівняно з 2008 роком (653)

та на 2,1 % менше порівняно з 2007 роком (607) (див. Діа-грама 37.1).

У 2009 році Головдержслужбою підтримано 565 клопотань

щодо присвоєння рангів державним службовцям, підставами

для яких були (див. Діаграма 37.2):• призначення на посаду — 263 (на 36,5 % мен-

ше, ніж у 2008 році (414), та на 29,9 % менше,

ніж у 2007 році (375);

• присвоєння чергового рангу — 222 (на 14,4 % біль-

ше, ніж у 2008 році (194), та на 64% більше, ніж

у 2007 році (80);

• дострокове присвоєння рангу у межах відповідної ка-

тегорії посад за виконання особливо відповідальних

завдань — 12 (на 33,3 % більше, ніж у 2008 році (9), та

на 40 % менше, ніж у 2007 році (20);

• присвоєння чергового рангу поза межами категорії

посад у зв’язку із виходом на пенсію — 68 (на 88,9 %

більше, ніж у 2008 році (36), та на 30,9 % більше, ніж

у 2007 році (47).

Протягом 2007–2009 років зберігається тенденція щодо:

збільшення кількості подань стосовно:

— присвоєння чергового рангу державного службовця;

— присвоєння чергового рангу поза межами відповідної

категорії посад у зв’язку з виходом на пенсію;

зменшення подань щодо присвоєння рангів достроково

за виконання особливо відповідальних завдань.

Така позитивна динаміка є результатом детального аналізу

підстав для присвоєння дострокових рангів та проведеної Голо-

вдержслужбою з державними органами роботи щодо необхід-

ності дотримання вимог чинного законодавства з питань при-

своєння рангів.

У 2009 році до Головдержслужби надійшло 15 подань

про дострокове присвоєння чергового рангу в межах від-

повідної категорії посад за виконання особливо відпові-

Діаграма 37.1. Розподіл кількості подань про присвоєння рангів державним службовцям, які займають посади І — ІІ категорії, за органами державної влади

у 2007–2009 роках

0

50

100

150

200

250

200920082007

Місцеві державні

адміністрації

Органи

виконавчої

та

законодавчої

влади Автономної

Республіки Крим

Центральні органи

виконавчої влади зі

спеціальним

статусом

Державні

комітети

МіністерстваОргани судової

влади

та прокуратури

Державні

органи

Органи і

установи,

що забезпечують

здійснення повноважень

Президента України, Верховної Ради

України та Кабінету Міністрів України

114

43

93

146

238

169

59

145

184

163

5042

46

2324

7

2711

50

70

98

191320

Діаграма 37.2. Розподіл подань про присвоєння рангів державним службовцям, які займають посади І — ІІ категорії, за органами державної влади

у 2007–2009 роках


дальних завдань, що на 24 подання менше, ніж у 2008 році

(39 подань), та на 18 подань менше порівняно з 2007 роком

(33). Головдержслужбою направлено до Кабінету Міністрів

України відповідні проекти рішень лише у 12 випадках з них.

У решті випадків у зв’язку з відсутністю у поданнях достатньої

аргументації щодо виконаних державним службовцем особли-

во відповідальних завдань клопотання Головдержслужбою не

підтримано.

38. Погодження кандидатур для призначення на окремі посади державних службовців

З метою створення організаційних засад, забезпечення

реалізації державної політики з питань кадрової роботи та

державної служби в апараті центральних і місцевих органів

виконавчої влади та запровадження ефективного моніторингу

вакансій заступників голів — керівників апаратів обласних, Ки-

ївської та Севастопольської міських державних адміністрацій

та керівників кадрових служб органів виконавчої влади Голо-

вдержслужба надає висновки щодо призначення на посади та

звільнення з відповідних посад.

Опрацювання відповідних питань здійснювалося Голо-

вдержслужбою відповідно до Положення про Головне управ-

ління державної служби України, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 26.09.07 № 1180, Типового

положенням про кадрову службу органу виконавчої вла-

ди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 30.12.98 № 912, та Методики процесу системи управління

якістю “Попередній розгляд та підготовка висновків щодо при-

значення на посади та звільнення з посад окремих категорій

державних службовців”.

У 2009 році надано позитивні висновки щодо звільнення

з посад двох заступників голів — керівників апаратів Кірово-

градської та Львівської обласних державних адміністрацій; по-

годжено призначення на посаду заступника голови — керівни-

ка апарату Сумської обласної державної адміністрації.

Від Чернівецької, Луганської та Тернопільської обласних

державних адміністрацій надійшло 3 подання щодо пого-

дження призначення на посади керівників кадрових служб,

що становить 11,1 % кількості відповідних посад (стільки ж,

як у 2007 році, та на 50 % менше, ніж у 2008 році), яким нада-

но позитивні висновки щодо призначення на зазначені посади.

За поданням Чернівецької, Вінницької та Тернопільської облас-

них державних адміністрацій надано 3 висновки щодо звіль-

нення з посад керівників кадрових служб, що становить 11,1 %

кількості посад керівників кадрових служб місцевих органів

виконавчої влади (на 50 % менше порівняно з 2008 роком та

на 67 % більше, ніж у 2007 році).

Водночас у центральних органах виконавчої влади спосте-

рігається вища плинність керівників кадрових служб. Зокрема,

Головдержслужбою в 2009 році надано 13 висновків щодо

звільнення із зазначених посад, що становить 21,6 % кількості

посад керівників кадрових служб центральних органів вико-

навчої влади (на 46,2 % більше, ніж у 2008 році, та на 69,2 %

більше, ніж у 2007 році). Також протягом 2009 року від цен-тральних органів виконавчої влади надійшло 16 подань щодо погодження призначення на посади керівників кадрових служб (на 15,7 % менше, ніж у 2008 році, та на 33,3 % більше, ніж

у 2007 році), що становить 26,7 % кількості відповідних посад,

з яких надано 15 позитивних висновків (93,8 % кількості по-

дань, що на 16,7 % менше, ніж у 2008 році, та на 25 % більше,

ніж у 2007 році) (див. Діаграми 38.1, 38.2).Аналіз тенденцій погодження призначень та звільнень на

окремі категорії посад державних службовців дає змогу вияви-

ти проблему високої плинності кадрів на посадах керівників ка-

дрових служб центральних органів виконавчої влади, що нега-

тивно впливає на стан роботи з персоналом у відповідних дер-

жавних органах. Це актуалізує для Головдержслужби завдання

щодо підняття статусу кадрових служб шляхом перегляду їх

основних завдань і функцій та прийняття нового Типового по-

ложення про кадрову службу органу виконавчої влади.

Діаграма 38.1. Кількість позитивних висновків щодо призначення керівників кадрових служб

у 2007–2009 роках

Діаграма 38.2. Кількість позитивних висновків щодо звільнення з посад керівників кадрових служб

у 2007–2009 роках


39. Залучення молоді до державної служби

Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого

самоврядування разом з територіальними органами Головдерж-

служби впродовж 2009 року вживалися заходи щодо залучення

молоді до державної служби та служби в органах місцевого само-

врядування, створення умов для її професійного зростання.

Так, у липні — серпні 2009 року Севастопольською місь-

кою організацією Всеукраїнської молодіжної громадської орга-

нізації “Спілка молодих державних службовців України” разом

з Управлінням державної служби Головдержслужби України в

Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено між-

народну конференцію “Молодим управлінцям — міжнародний

досвід” та конференцію “День кар’єри”.

У Вінницькій області на базі Центру перепідготовки та під-

вищення кваліфікації працівників органів державної влади,

органів місцевого самоврядування проведено конкурс серед

студентів випускних курсів вузів з метою виявлення осіб, що

мають задатки лідера та організаторські здібності для роботи

на державній службі та службі в органах місцевого самовряду-

вання. За результатами конкурсного відбору 50 студентів було

зараховано слухачами Школи кадрового резерву.

Розроблено також програму постійно діючого семінару

“Підготовка талановитої, творчої молоді до служби в органах

державної влади, органах місцевого самоврядування”.

У Волинському обласному центрі перепідготовки та під-

вищення кваліфікації працівників органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, державних підприємств,

установ і організацій функціонує Школа молодого державно-

го службовця, слухачі якої проходили стажування в обласній

державній адміністрації та її структурних підрозділах, Луцькій

міській раді, Управлінні державної служби Головдержслужби

України у Волинській області, інших територіальних підрозді-

лах центральних органів виконавчої влади.

За роки свого функціонування Школа стала ефективним

механізмом поповнення органів публічної влади області зді-

бною молоддю, що прагне реалізувати себе на державній та

муніципальній службі.

Управлінням державної служби Головдержслужби України

в Дніпропетровській області, починаючи з 2007 року в рамках

регіональної програми “Молодь Дніпропетровщини на 2007–

2011 роки” здійснюються заходи щодо забезпечення стажуван-

ня та проходження виробничої практики на посадах державних

службовців та посадових осіб місцевого самоврядування студен-

тами вищих навчальних закладів області, які готують фахівців за

спеціальностями, орієнтованими на управлінську діяльність.

Стажування студентської молоді також запроваджено у

Львівській міській раді.

З метою залучення молоді до державної служби та служби в

органах місцевого самоврядування місцеві органи виконавчої вла-

ди та органи місцевого самоврядування співпрацюють з вищими

навчальними закладами. Так, упродовж 2009 року пройшли ста-

жування в органах влади Автономної Республіки Крим 347 осіб,

Волинської та Івано-Франківської областей по 65 осіб, Дніпро-

петровської — 233 особи, Львівської — 198 осіб, Миколаїв-

ської — 275 осіб, Тернопільської — 112 осіб.

У Донецькій області питання щодо залучення студентської

молоді до державної служби постійно обговорюються на за-

сіданнях обласної студентської ради при Донецькій обласній

державній адміністрації.

Ефективними формами залучення студентів до державного

управління є організація та проведення обласною державною

адміністрацією, місцевими органами виконавчої влади та орга-

нами місцевого самоврядування Донецької області практики та

стажування студентів, за результатами яких найкращі студенти

беруть участь у конкурсі на заміщення вакантних посад або за-

раховуються до кадрового резерву.

Триває практика проведення щорічного форуму “Молодь без

кордонів”, у рамках якого працює секція “Молодь і держава”, та

семінарів для лідерів молодіжних громадських організацій.

Управлінням державної служби Головдержслужби України у

Запорізькій області разом з управлінням у справах сім’ї, молоді та

спорту Запорізької обласної державної адміністрації здійснюють-

ся заходи, пов’язані з наданням студентській молоді послуг з пра-

вових питань. Так, на базі громадської організації “Перспектива”

працює Центр юридичної підтримки молоді, при вищих навчаль-

них закладах області діють безплатні юридичні консультації.

У Львівській області з метою створення належних умов для

участі громадськості у формуванні та реалізації молодіжної

політики створено консультативно-дорадчий орган — Моло-

діжну раду при Львівській обласній державній адміністра-

ції. У 2009 році проведено понад 20 її засідань, на яких роз-

глянуто Концепцію молодіжної політики області, Концепцію

національно-патріотичного виховання молоді та інші питання.

Миколаївський міськвиконком, залучаючи молодь до про-

цесу державотворення, з метою підвищення її громадсько-

політичної активності разом з міським управлінням у справах

сім`ї, дітей та молоді і громадською організацією “Микола-

ївський союз лідерів учнівського самоврядування” реалізує

освітньо-виховну програму “Академія лідерів”.

Відповідно до вищезазначеної програми проводилися прак-

тичні семінари з питань діяльності виконавчих органів міської

ради, наради, конференції, зустрічі, круглі столи, тренінги, ро-

льова гра “Дитячий парламент” в рамках освітнього проекту

“Миколаївська академія лідерів”.

З метою залучення молоді на службу в органи місцевого

самоврядування в м. Миколаєві відновлено діяльність Мико-

лаївського молодіжного муніципалітету та створено раду з пи-

тань молодіжної політики при міському голові.

За ініціативи Миколаївського молодіжного муніципаліте-

ту 3 грудня 2009 року в Миколаївському міськвиконкомі про-

ведено “День молодіжного самоврядування в Миколаєві”.

Щороку за пропозиціями районних державних адміністра-

цій та структурних підрозділів Миколаївської обласної держав-

ної адміністрації до планів-графіків Центру перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, державних підприємств,

установ і організацій, затверджених розпорядженнями голови

обласної державної адміністрації, включаються державні служ-

бовці, які працюють на посадах до одного року.

В Одеській області функціонує обласна школа резерву

кадрів, основна діяльність якої спрямована на реалізацію дер-

жавної політики у сфері підготовки кадрового резерву для

державної служби, формування нової генерації державних

службовців, нової управлінської еліти країни та на задоволення

потреб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у

професійно підготовленому кадровому резерві.

З метою постійної популяризації державної служби, інфор-

мування студентської та учнівської молоді як найбільш активної

верстви населення щодо державного управління та державної

служби Управління державної служби Головдержслужби Укра-

їни в Рівненській області тісно співпрацює з Рівненською об-

ласною організацією Спілки молодих державних службовців

України, створеної з ініціативи Управління у 2006 році.

Під час проведення молодіжних заходів розповсюджується

розроблений Управлінням буклет “Залучення молоді до держав-

ної служби” з інформацією щодо вступу на державну службу, що

сприяє формуванню позитивного іміджу державного службовця

і забезпеченню відкритості органу державної влади.

Щороку в березні на базі Тернопільського національного еко-

номічного університету, Тернопільського національного педаго-

гічного університету та Тернопільського державного технічного

університету проводиться конкурс серед студентів, які мають

здібності для роботи на посадах державних службовців чи на по-

садах в органах місцевого самоврядування. За підсумками кон-


курсу у 2009 році 34 молоді особи зараховано до Школи кадро-

вого резерву; вони стали слухачами постійно діючого семінару

“Молодь і державна служба”, що проводився в Тернопільському

регіональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації

працівників органів державної влади, органів місцевого само-

врядування, державних підприємств, установ і організацій.

Головою Тернопільської обласної державної адміністрації

видано розпорядження щодо організації роботи Школи кадро-

вого резерву при Тернопільському регіональному центрі пере-

підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів дер-

жавної влади, органів місцевого самоврядування, державних

підприємств, установ і організацій у 2009 році, яким, зокрема,

передбачено сприяння стажуванню молоді у центральних та

місцевих органах виконавчої влади.

У Тернопільській області проводиться також робота з рота-

ції державних службовців віком до 28 років у межах структур-

них підрозділів обласної та районних держадміністрацій.

У районних державних адміністраціях області створено і

постійно оновлюється банк даних про молодих, перспективних

людей, випускників навчальних закладів.

З метою залучення молодих кадрів для проходження дер-

жавної служби та служби в органах місцевого самоврядування

Херсонщини та на виконання Спільних організаційних заходів

щодо сприяння підготовці молодих кадрів для державної служби

та служби в органах місцевого самоврядування, підписаних Голо-

вним управлінням державної служби України, Херсонською облас-

ною державною адміністрацією та Херсонською обласною радою,

створено дієву систему профорієнтаційного відбору та підготовки

кадрів, в тому числі молоді, до якої залучено і науковців, і виклада-

чів, і практиків, і громадськість, і засоби масової інформації.

Упродовж 2009 року в Херсонській області проведено такі

комунікативні заходи:

— засідання Молодіжної ради при Херсонській обласній

організації профспілки працівників державних установ;

— круглий стіл на базі Херсонського національного

технічного університету з питань адміністративно-

територіальної реформи в Україні;

— круглий стіл з приводу відкриття проекту “Діалоги успіш-

них херсонців з молоддю “Будь успішним у Херсоні!”.

Також з ініціативи Управління державної служби Голо-

вдержслужби України у Херсонській області відбулася зустріч-

екскурсія з майбутніми державними службовцями України та

США — лідерами шкільного самоврядування Херсонського

обласного ліцею обласної ради, Херсонського шкільного пар-

ламенту, шкіл штату Арізона (США).

За матеріалами випускних робіт слухачів ІХ групи Моло-

діжної школи регіонального державного управління в Херсон-

ській області проведено науково-практичну відеоконференцію

“Молодь і місцева влада: партнерство у здійсненні соціально-

економічного розвитку регіону” (в режимі on-line).

У Черкаській області проводився конкурс “Молодіжний лі-

дер Черкащини”. Мета проведення конкурсу полягала у пошуку

та відзначенні обдарованих молодих людей за вагомий внесок

у політичне, культурне, соціальне життя,

самореалізацію особистості, позитивні зрушення у моло-

діжному середовищі області. Серед 12 номінацій конкурсу була

номінація “молодий працівник органів місцевого самовряду-

вання року”. За рішенням експертної комісії визначено 22 пе-

реможці конкурсу.

Майже в усіх регіонах України органами місцевого само-

врядування та органами виконавчої влади за участю молодих

осіб постійно проводяться:

— круглі столи на тему “Місцева демократія — основа

місцевого самоврядування”;

— семінари-практикуми в навчальних закладах для осіб,

зарахованих до кадрового резерву для державної служ-

би та служби в органах місцевого самоврядування;

— тижні місцевого самоврядування;

— міські конкурси “Якби я став міським головою”.

Заходи щодо залучення молоді до державної служби та

служби в органах місцевого самоврядування висвітлювалися в

регіональних засобах масової інформації.

40. Забезпечення методичного керівництва з питань проходження державної служби

Головдержслужба постійно надає методичну допомогу

кадровим службам центральних та місцевих органів вико-

навчої влади, органів місцевого самоврядування з питань

проходження державної служби та служби в органах місце-

вого самоврядування шляхом організації навчання, прове-

дення тренінгів, забезпечення методичними матеріалами.

Відповідно до Стратегічного плану діяльності Головного

управління державної служби України у 2009 році, затвер-

дженого наказом Головдержслужби від 27.03.09 № 93, з

метою підвищення кваліфікації керівників кадрових служб

місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого са-

моврядування Головдержслужбою проведено два семінари

для зазначеної категорії працівників.

Так, 28–29 травня 2009 року відбувся семінар-тренінг за

участю керівників кадрових служб Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій, керівників територіальних

органів Головдержслужби України, де розглядалися питання

модернізації системи управління людськими ресурсами на

державній службі, підвищення ефективності професійного

навчання державних службовців та вдосконалення роботи із

запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади.

29–30 жовтня 2009 року відбувся семінар-тренінг за

участю керівників кадрових служб секретаріатів Верховної

Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастополь-

ської міських рад, виконавчих апаратів обласних рад та ке-

рівників територіальних органів Головдержслужби України,

на якому розглядалися питання реформування системи

управління персоналом на службі в органах місцевого само-

врядування, основні завдання їх кадрових служб у частині

організації професійного навчання, застосування законо-

давства про службу в органах місцевого самоврядування,

запобігання проявам корупції.

Зазначені заходи сприяли набуттю практичного досвіду,

підвищенню професійного рівня та ділових якостей керівни-

ків кадрових служб органів місцевого самоврядування.

З метою систематизації типових недоліків, які трапляють-

ся в роботі кадрових служб, та їх недопущення у подальшій

роботі Головдержслужбою розроблено проекти практичних

посібників кадрових служб місцевої державної адміністрації

та органу місцевого самоврядування, у яких визначено осно-

вні етапи проходження державної служби, служби в органах

місцевого самоврядування, нормативно-правові акти, які їх

регулюють, а також зосереджено увагу на окремих питаннях

кадрової роботи, що тлумачаться неоднозначно.

З метою отримання відповідних пропозицій та зауважень

забезпечено ознайомлення з проектами практичних посіб-

ників керівників кадрових служб Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій, секретаріатів Верховної

Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастополь-

ської міських рад, виконавчих апаратів обласних рад.


41. Функціонування інституту кадрового резерву

Дієвість кадрового резерву у центральних та місцевих органах виконавчої влади.

Для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі формується кадровий резерв, котрий повинен забезпечити добір працівників, які мають професійні навички, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень.

З цією метою Головдержслужбою приділяється постійна увага як формуванню кадрового резерву, так і його використанню при призначенні на посади державних службовців.

Відповідно до пункту 10 Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199, Головдержслужба здійснює методичне керівництво роботою з кадровим резервом, аналіз якісного складу кадрового резерву та моніторинг його використання. Питання формування та використання кадрового резерву в органах виконавчої

влади займають одне з чільних місць у програмах проведення Головдержслужбою комплексних перевірок дотримання законодавства про державну службу, які проводяться у цих органах.

Зокрема, аналіз прийому осіб на державну службу свідчить про те, що дієвість кадрового резерву у цілому залишається низькою, незважаючи на невелике зростання за останні роки. При цьому за останні три роки вона жодного разу не перейшла рубіж 10% зокрема, у 2009 році вона становила 9,9 %, у 2008 – 9,7 %, у 2007 – 6,8 %.

Аналіз призначення з кадрового резерву на посади керівників свідчить про те, що дієвість кадрового резерву на відповідні посади є дещо вищою і становила у 2009 році 18,3 %, у 2008 – 15,9 % та у 2007 році – 10,5 %. Серед спеціалістів дієвість кадрового резерву дещо менша: у 2009 році – 8,9 %, у 2008 – 8,6 % та у 2007 році – 6,1 % (див. Діаграма 41.1).

Аналіз дієвості кадрового резерву у розрізі органів виконавчої влади показує, що протягом трьох останніх років дієвість кадрового резерву у місцевих державних адміністраціях була дещо вищою у порівнянні з центральними органами виконавчої влади, а саме: у 2009 році вона становила – 10,4 %, у 2008 – 8,9 % та у 2007 році – 8,1 %. У центральних органах виконавчої влади дієвість хоч і зростає, але залишається нижчою, ніж у місцевих державних адміністраціях, зокрема у 2009 році – 9,8 %, у 2008 – 7,1 %, у 2007 році – 6,6 % (див. Діаграма 41.2).

Формування кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорій, призначення

на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України

Загальний порядок формування кадрового резерву для державної служби визначено Положенням про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199. Згідно з ним, Головдержслужбою опрацьовуються та узагальнюються пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, надсилаються до Головдержслужби України до 1 березня кожного року центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (далі — кадровий резерв).

З метою формування кадрового резерву на 2010 рік відповідні пропозиції до Головдержслужби надійшли від 56 центральних органів виконавчої влади, 44 урядових органів державного управління, що діють у їх складі, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, 23 обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До Головдержслужби не надійшли пропозиції щодо кадрового резерву на зазначені посади від Міністерства закордонних справ, Національного агентства з екологічних інвестицій, Державної міграційної служби, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Миколаївської обласної державної адміністрації.

У штатному розписі двох центральних органів виконавчої влади, зокрема в Адміністрації Державної прикордонної служби та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку

0%

2%

4%

6%

8%

10%

12%

місцеві державні адміністрації

центральні органи виконавчої влади200920082007

6,6%

9,8%

7,1%

10,4%

8,9%8,1%

Діаграма 41.2. Дієвість кадрового резерву у 20072009 роках у розрізі центральних органів виконавчої влади та місцевих

державних адміністрацій

0%

2%

4%

6%

8%

10%

12%

14%

16%

18%

20%

керівникиспеціалістизагальна200920082007

6,1%

18,3%

8,9%

15,9%

8,6%

10,5%9,9%9,7%

6,8%

Діаграма 41.1. Дієвість кадрового резерву у 20072009 роках


та захисту інформації України, посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, відсутні.

Державна міграційна служба України утворена у 2009 році (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.09 № 643) та знаходиться на стадії вирішення питань організації діяльності органу.

Кадровий резерв на 2010 рік формувався на конкурсних засадах відповідно до Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.07 № 272 (далі — Порядок).

Головдержслужбою у 2009 році ініційовано внесення змін до Порядку (постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.09 № 129), якими передбачено, що конкурс із зарахування до кадрового резерву на посади керівників урядових органів, їх перших заступників та заступників проводиться відповідним міністерством, голів районних в Автономній Республіці Крим, районних, районних у місті Севастополі держадміністрацій — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Севастопольською міською держадміністраціями. До участі у конкурсі допускаються також особи, які мають стаж роботи не менш, як п’ять років на посадах керівників підприємств, установ та організацій, їх заступників, переможці та лауреати щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець” зараховуються до кадрового резерву без конкурсного відбору за умови подання документів у визначений термін.

Також, передбачено, що у разі відсутності, або недостатньої кількості заяв на участь у конкурсі, керівник державного органу самостійно приймає рішення щодо включення кандидатур до списку осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву.

Кількісний та якісний склад резервістівГоловдержслужбою проаналізовано кількісний та якісний

склад кадрового резерву, поданий органами виконавчої влади.Зокрема, до кадрового резерву органів виконавчої влади

на 2010 рік включено 2642 особи (на 1,3 % більше у порівнянні з 2009 роком та на 5,8 % — 2008 ), у тому числі у центральних органах — 1032 особи (597 осіб, або 57,8 %, включено за результатами конкурсу та 435 осіб (42,2 %) — за рішенням керівника органу), та у місцевих органах — 1610 осіб. Із 1199 осіб,

які зараховані до кадрового резерву на посади голів місцевих державних адміністрацій, 940 (78,4 %) зараховано по конкурсу та 259 осіб (21,6 %) — за рішенням керівника органу.

Кількісні вимоги щодо його формування (не менше двох осіб на кожну посаду) витримані більшістю органами.

Міністерством палива та енергетики України надіслано список осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву на керівні посади, до якого включено лише одну кандидатуру на посаду заступника Міністра. На посади першого заступника Міністра освіти і науки України, Голови Державного департаменту інтелектуальної власності зараховано по одній особі.

На посади голів, заступників голів обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та заступників голови Київської міської державної адміністрації, а також голів районних, районних в Автономній Республіці Крим, м. Севастополі державних адміністрацій зараховано по 2 та більше осіб.

При опрацюванні поданих матеріалів встановлено, що органи виконавчої влади продовжують порушувати вимоги пропорційнозбалансованого представництва кандидатур кожної статі при зарахуванні до кадрового резерву (див. Діаграма 41.3). Зокрема, до кадрового резерву на 2010 рік у центральних органах виконавчої влади зараховано 238 жінок (23,1 % загальної кількості) (2009 рік — 226 (22,6 %), 2008–179 (24,5 %)). У місцевих державних адміністраціях на 2010 році до кадрового резерву на посади керівників місцевих державних адміністрацій запропоновано 211 жінок (13,1 % загальної кількості), (2009 рік — 198 (12,3%), 2008–190 (11,9 %)).

На 2010 рік не зараховано жодної жінки до кадрового резерву Міністерством аграрної політики України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державним комітетом лісового господарства України, Вищою атестаційною комісією України, Державним комітетом інформатизації України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, Державною митною службою України, Українським інститутом національної пам’яті, Національним агентством України з іноземних інвестицій та розвитку, Державною інспекцією зв’язку, Державною інспекцією з енергозбереження, Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки, Державною авіаційною пошуковорятувальною службою, Державною геологічною службою, Агентством з питань обороннопромислового комплексу, Державною адміністрацією морського і річкового транспорту, Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, Державною авіаційною адміністрацією.

Аналізуючи віковий склад кадрового резерву центральних органів виконавчої влади, слід зазначити, що найбільше резервістів на 2010 рік у віковій групі 41 — 50 років — 403 (39 % загальної кількості), у 2009 році таких осіб було 407 (40,6 %), у 2008–371 (50,9 %).

Дещо зменшилася, порівняно з минулим роком, кількість осіб, зарахованих до кадрового резерву, у віці 56–60 років — з 101 (10,1 % загальної кількості) у 2009 році до 96 (9,3 %) у 2010 році, проте збільшилась у порівнянні з 2008 роком на 14 осіб, або 16 %. Збільшилася чисельність групи у віці до 30 років: з 26 осіб (3,6 %) у 2008 році, 29 осіб (2,9 %) у 2009 році до 41 особи (4 %) у 2010 році, а також у віковій групі від 31 до 40 років — 203 (27,8 %) у 2008 році, 229 (22,9 %) у 2009 році та 253 (24,5 %) у 2010 році (див. Діаграма 41.4).

Віковий склад резерву місцевих державних адміністрацій на 2010 рік свідчить про те, що як і раніше, найчисельнішою є група віком від 41 до 50 років — 736 осіб (45,7% від загальної кількості), зменшується чисельність групи віком від 31 40 років — 419 осіб (26%) на 2010 рік та відповідно

Діаграма 41.3. Динаміка кількості жінок серед резервістів центральних та місцевих органів виконавчої влади

150

160

170

180

190

200

210

220

230

240

250

місцеві державні адміністраціїцентральні органи виконавчої влади

201020092008

179

238

211

226

198190


на 2009 рік — 426 осіб (26,5%), 2008 рік — 430 (27 %), збільшується чисельність групи віком від 51–55 років на 1,9 %, а група від 56–60 років залишається сталою (див. Діаграма 41.5).

Аналіз резервістів за рівнем освіти на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління протягом останніх трьох років свідчить про збільшення кількості осіб, зарахованих до кадрового резерву із економічною освітою Так, у 2010 році таких осіб зараховано 252 (24,4 % загальної кількості), у 2009 році — 233 (23,3 %), у 2008 році — 219 (30 %). Кількість резервістів із юридичною освітою у 2010 році становить 175 осіб (17 % загальної кількості) та у порівнянні з 2009 роком кількість їх збільшилася на 25 осіб або на 16,7 %, а з 2008 роком — на 30 осіб або на 20,7%. Кількість резервістів із гуманітарною освітою у 2010 році становить 174 особи (16,9 % загальної кількості), у 2009 році — 142 (14,2 %), у 2008 році — 163 (22,3 %); із сільськогосподарською освітою у 2010 році становить 65 (6,3 %), у 2009 році їх було 58 (5,8 %), у 2008 році — 53 (7,3 %). У 2010 році до резерву зараховано 339 (32,8 % загальної кількості) осіб із технічною освітою, у 2009 році — 382 (38,1%), у 2008 році — 328 (44,9 %), із медичною освітою у 2010 році — 27 осіб (2,6%), у 2009 році — 36 (3,5 %) (див Діаграма 41.6).

Аналізуючи кадровий резерв місцевих органів виконавчої влади за рівнем освіти, можна відмітити майже рівну кількість осіб, які мають технічну (26,5 %), економічну (23,9 %), гуманітарну (22,4 %) та сільськогосподарську (20,8 %) освіту. У по

рівнянні з 2009 роком спостерігається збільшення резервістів з юридичною освітою на 0,5 % (див. Діаграма 41.7).

Безумовно, позитивом кадрового резерву, сформованого на 2010 рік, є збільшення кількості осіб, запропонованих до кадрового резерву, які мають освітній рівень магістра державного управління та науковий ступінь. Так, у 2010 році до резерву центральних органів виконавчої влади зараховано 151 особу з освітнім рівнем магістра державного управління (14,6 % загальної кількості), що на 41 особу більше, ніж у 2009 році — 110 (11 %) та на 88 осіб більше, ніж у 2008 році — 63 (8,6 %). Щодо осіб із науковим ступенем, то у 2010 році до кадрового резерву їх включено 186 (18 % загальної кількості), проти 2009 року — 68 (6,8 %) та 2008 року — 119 (16,3 %).

Кількість магістрів державного управління, зарахованих до кадрового резерву на керівні посади місцевих органів виконавчої влади, збільшилася з 338 осіб (24,2 % загальної кількості) на 2008 рік та 379 (23,6 %) на 2009 рік до 417 (25,9 %) на 2010 рік. Науковий ступінь у 2010 році мають 70 резервістів

0

100

200

300

400

500

на 2010 р.

на 2009 р.

на 2008 р.

5660 років5055 років4150 років3140 роківдо 30 років

26

9610187

403407371

253229

203

4129

221235 239

0

100

200

300

400

500

600

700

800

2010

2009

2008

5660 років5155 років4150 років3140 роківдо 30 років

49

338308284

736757

797

419426430

42447573

30

0

50

100

150

200

250

300

350

400

медична

юридична

гуманітарна

сільськогосподарська

економічна

технічна

201020092008

328

174

339

58

150

233

142

382

53

145

219

163

65

0

36 27

175

252

0

100

200

300

400

500

сільськогосподарська

юридична

економічна

гуманітарна

технічна

201020092008

442

361

427

321

95

379391

422

360

93

337

418

335

103

384

Діаграма 41.4. Аналіз вікового складу резервістів на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління

у 2008–2010 роках

Діаграма 41.6. Аналіз складу резервістів на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління

у 2008–2010 роках за напрямами освіти

Діаграма 41.5. Аналіз вікового складу резервістів на керівні посади в місцевих державних адміністраціях

у 2008–2010 роках

Діаграма 41.7. Аналіз складу резервістів на керівні посади у місцевих державних адміністраціях у 2008–2010 роках

за напрямами освіти


(4,3 % загальної кількості), проти 63 (3,9%) у кадровому резерві на 2009 рік та 60 (4,3 %) на 2008 рік.

Аналіз складу резервістів центральних органів виконавчої влади за стажем роботи на займаних посадах свідчить про зменшення кількості осіб, зарахованих до кадрового резерву, зі стажем роботи на посаді менше 1 року: із 264 (29,1%) у 2008 році, 276 (27,5 %) у 2009 році до 220 (21,3%) у 2010 році.

Збільшилась кількість резервістів у центральних органах виконавчої влади зі стажем роботи на займаній посаді від 1 до 3 років. Так, у 2008 році їх кількість становила 372 особи (51 %), у 2009 році — 371 (37,1 %), а у 2010 році — 443 особи (43,0 %). Збільшилась також частка працюючих на займаній

802 ,іцор 8002 у )% 3,12( бісо 551 зі :вікор 5 од 3 дів ідасоп(20,8 %) у 2009 році до 221 особи (21,4 %) у 2010 році. У віковій категорії 5 і більше років частка резервістів, у порівнянні з минулими роками, збільшилась: з 117 осіб (16 %) у 2008 році, 146 осіб (14,6 %) у 2009 році до 148 (14,3 %) у 2010 році (див. Діаграма 41.8).

Аналіз кадрового резерву місцевих державних адміністрацій свідчить, що кількість осіб зі стажем роботи на займаних посадах 1–3 роки зменшилась з 907 (57%) у 2008 році, 613 (38,1%) у 2009 році до 401 (24,9%) у 2010 році. Також зменшилась частка осіб із стажем до 1 року порівняно з минулим роком на 8,4 % від загальної кількості резервістів.

Збільшується кількість осіб, включених до кадрово вікор 5–3 ідасоп йінамйаз ан итобор межатс із ,уврезер ог

з 16 (7,4) у 2008 році, 403 (25,1%) у 2009 році до 694 (43,1%) у 2010 році, також із стажем 5 років і більше — з 268 (16,9 %) у 2008 році, 283 (17,6%) у 2009 році до 347 (21,6 %) у 2010 році (див. Діаграма 41.9).

Слід зазначити, що у багатьох випадках при формуванні пропозицій до кадрового резерву не витримані вимоги, визначені пунктом 4 Порядку. Так, особи, які не перебували на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, запропоновані до кадрового резерву на посади керівників місцевих державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим, Київській, Закарпатській, Луганській, Тернопільській, Кіровоградській та Хмельницькій областях.

Також, ряд органів виконавчої влади невірно оформляли пропозиції до зазначеного кадрового резерву — форма списку осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву, не відповідала додатку до Порядку, відсутня печатка органу на списках.

В окремих центральних та місцевих органах виконавчої влади не всі резервісти мають відповідний стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Зарахування до кадрового резерву народних депутатів минулих скликань

Головдержслужбою на виконання вимог пункту 6 (абзац другий) Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199 (із змінами), проведено роботу щодо зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України, народних депутатів України минулих скликань, яким після закінчення строку повноважень або дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень не надано попередню роботу (посаду) та які не можуть самостійно працевлаштуватись, за пропозиціями Апарату Верховної Ради України.

До кадрового резерву у 2010 році на керівні посади органами виконавчої влади зараховано 20 народних депутатів України минулих скликань, що становить 0,8 % від загальної кількості резервістів (у 2009 році — 14 народних депутатів, у 2008 році — 16).

На 2010 рік Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту зарахувало до кадрового резерву 7 народних депутатів минулих скликань, Закарпатська обласна державна адміністрація — 3, Державний комітет архівів України — 2, Державний комітет України з державного матеріального резерву — 2, Міністерство аграрної політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Державна податкова адміністрація України та Кіровоградська обласна державна адміністрація — по 1.

Дієвість кадрового резервуАналіз поданої центральними органами виконавчої влади

інформації щодо кадрового резерву свідчить про його низьку дієвість. У 2007 2009 роках цей показник складає відповідно 3,2 %, 10,5 % та 12,6 %. Так, із 103 державних службовців першої — другої категорії посад, які призначені Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України у 2009 році, лише 13 перебували у кадровому резерві.

0

100

200

300

400

500

5 і більше років35 років13 рокидо 1 року

201020092008

264

443

220

146

208

371

276

117

155

372

148

221

0

200

400

600

800

1000

5 і більше років35 років13 рокидо 1 року

201020092008

291

401

161

283

403

613

295268

116

907

347

694

Діаграма 41.8. Аналіз складу резервістів на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління

у 2008–2010 роках за стажем роботи

Діаграма 41.9. Аналіз складу резервістів на керівні посади у місцевих державних адміністраціях у 2008–2010 роках

за стажем роботи


Зокрема, із кадрового резерву у 2009 році призначено: першого заступника Міністра оборони України, першого заступника Міністра промислової політики України, першого заступника Генерального директора Національного космічного агентства України, першого заступника Голови Державної інспекції навчальних закладів, заступника Начальника Головного управління державної служби України, заступника Міністра з питань житловокомунального господарства України, заступника Голови Вищої атестаційної комісії України, заступника Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, заступників Генерального директора Національного космічного агентства України, заступника Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій, членів Національної комісії з питань регулювання зв’язку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

У 2009 році на керівні посади місцевих державних адміністрацій всього призначено 91 особу, з них з кадрового резерву 50 (55%) осіб, відповідно у 2008 році — з 114 призначених осіб — 53 (46,5%), у 2007 році — з 134 призначених осіб — 38 (28,3 %), які перебували у кадровому резерві. Узагалі не відбулося у 2009 році призначень з кадрового резерву в місцевих державних адміністраціях Автономної Республіки Крим, Волинської, Тернопільської, Херсонської, Чернівецької областей.

Найвищий показник дієвості кадрового резерву у 2009 році на зазначені посади у місцевих державних адміністраціях Київської (100%), ІваноФранківської (100%), Полтавської (100%), Рівненської (100%), Чернігівської (60%), Хмельницької (75%) областей та міста Києва (75%).

Таким чином, у місцевих державних адміністраціях дієвість кадрового резерву є значно вищою, ніж у центральних органах виконавчої влади (див. Діаграма 41.10 ).

Результати аналізу кількісного та якісного складу кадрового резерву свідчать про збереження формальних підходів керівників органів виконавчої влади до його формування, які спостерігалися у попередні періоди, а саме при формуванні кадрового резерву не вживаються достатньо ефективні заходи

по залученню та відбору кваліфікованих спеціалістів, які можуть бути використанні для заміщення вакантних посад.

Досвід роботи органів виконавчої влади по формуванню у 2008 — 2010 роках та використанню у 2007–2009 роках кадрового резерву та проведений Головдержслужбою відповідний аналіз свідчить про необхідність удосконалення процедури формування кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, яка б забезпечила:

— зарахування до кадрового резерву висококваліфікованих фахівців,

— надання переваги особам, зарахованим до кадрового резерву, при заміщенні вакантних посад державних службовців,

— покращення роботи з особами, зарахованими до кадрового резерву.

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

місцеві державні адміністрації

центральні органи виконавччої влади200920082007

3,20%

55%

12,60%

46,50%

10,50%

28,30%

Діаграма 41.10. Аналіз дієвості кадрового резерву у 2007–2009 роках


42. Управління персоналом

Аналіз кадрового забезпечення Головдержслужби України та її територіальних органів

Штатна чисельність працівників Головдержслужби

України протягом 2009 року збільшилася на 2 одиниці і

на 31.12.09 становила 386 штатних одиниць, зокрема в цен-

тральному апараті — 133, з них 121 державний службовець,

у територіальних органах — 253 штатні одиниці, з яких 250 дер-

жавних службовців.

Проведені заходи щодо набору кадрів у звітному періоді

забезпечили практично сталі результати кількості вакантних

посад у центральному апараті, де фактична чисельність дер-

жавних службовців на кінець 2009 року становила 111 осіб,

або 91,7 % штатної чисельності державних службовців

(у 2007 році — 111 осіб, у 2008–114). Таким чином, на кі-

нець 2009 року вакантними є 10 посад державних службовців

проти 10 на кінець 2007 року та 7 на кінець 2008 року.

У територіальних органах Головдержслужби на кі-

нець 2009 року фактична чисельність працівників станови-

ла 215 осіб, або 86 % їх штатної чисельності (250) державних

службовців (у 2007 році — 225 осіб, 2008 — 230). Зниження

цього показника пов’язано, насамперед з реорганізацією тери-

торіальних органів Головдержслужби. Таким чином, кількість

вакантних посад державних службовців порівняно з 2008 ро-

ком збільшилася і на кінець 2009 року становила 35 одиниць.

Вакантні посади відсутні в управліннях державної служби

у Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також у

Житомирській, Львівській та Чернігівській областях, причому

в управліннях державної служби Головдержслужби України у

Житомирській та Львівській областях їх немає протягом кіль-

кох останніх років поспіль. Найбільше вакантних посад в управ-

ліннях державної служби Головдержслужби України у Дніпро-

петровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській

та Рівненській областях — по 2 вакансії, в інших управліннях

відповідно по одній вакансії, а у м. Києві та Київській облас-

XIІ. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ

Штатна чисель-ність державних

службовців

Фактична чисельність

державних служ-бовців на кінець

року

Кількість вакант-них посад на кінець року

Усього вибуло за рік

З них — за влас-ним бажанням

та за порушення трудової дисци-

пліни

Змінюваність кадрів, %

Плинність кадрів, %

2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009Усього 253 251 250 225 230 215 28 21 35 72 66 63 18 24 20 28,5 26,3 25,2 7,1 9,6 8,0Автономна Республі-ка Крим 10 10 17 9 9 17 1 1 0 6 3 11 2 0 2 60,0 30,0 64,7 20,0 0,0 11,8м. Севастополь 7 7 6 7 1 0 1 3 0 0 14,3 42,9 0,0 0,0Вінницька 9 8 8 9 8 7 0 0 1 1 2 3 0 1 1 11,1 25,0 37,5 0,0 12,5 12,5Волинська 8 8 8 6 6 7 2 2 1 1 3 0 0 1 0 12,5 37,5 0,0 0,0 12,5 0,0Дніпропетровська 12 11 11 12 11 9 0 0 2 7 5 5 4 3 1 58,3 45,5 45,5 33,3 27,3 9,1Донецька 12 12 12 9 12 11 3 0 1 3 3 5 0 0 2 25,0 25,0 41,7 0,0 0,0 16,7Житомирська 9 9 9 9 9 9 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0,0 11,1 0,0 0,0 0,0 0,0Закарпатська 8 8 8 7 8 7 1 0 1 2 1 1 0 1 1 25,0 12,5 12,5 0,0 12,5 12,5Запорізька 9 9 9 8 8 7 1 1 2 4 3 2 1 1 1 44,4 33,3 22,2 11,1 11,1 11,1Івано-Франківська 8 8 16 7 8 15 1 0 1 3 1 1 0 0 1 37,5 12,5 6,3 0,0 0,0 6,3Чернівецька 8 8 6 6 2 2 2 4 1 1 25,0 50,0 12,5 12,5Київська 9 9 23 6 8 13 3 1 10 8 4 15 4 4 4 88,9 44,4 65,2 44,4 44,4 17,4м. Київ 14 14 14 12 0 2 7 4 0 0 50,0 28,6 0,0 0,0Кіровоградська 9 9 9 8 8 8 1 1 1 1 2 1 1 0 1 11,1 22,2 11,1 11,1 0,0 11,1Луганська 10 10 9 10 10 8 0 0 1 4 1 2 1 0 1 40,0 10,0 22,2 10,0 0,0 11,1Львівська 10 10 10 9 10 10 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0Миколаївська 9 9 9 7 9 7 2 0 2 1 4 2 0 4 2 11,1 44,4 22,2 0,0 44,4 22,2Одеська 12 12 12 10 11 10 2 1 2 0 3 3 0 0 0 0,0 25,0 25,0 0,0 0,0 0,0Полтавська 9 9 9 8 8 7 1 1 2 4 1 2 0 0 0 44,4 11,1 22,2 0,0 0,0 0,0Рівненська 8 8 8 8 7 6 0 1 2 3 2 3 0 1 1 37,5 25,0 37,5 0,0 12,5 12,5Сумська 8 8 8 7 7 7 1 1 1 2 4 0 0 1 0 25,0 50,0 0,0 0,0 12,5 0,0Тернопільська 8 8 8 8 6 7 0 2 1 1 3 1 0 2 0 12,5 37,5 12,5 0,0 25,0 0,0Харківська 12 12 12 10 11 11 2 1 1 3 3 1 1 2 0 25,0 25,0 8,3 8,3 16,7 0,0Херсонська 8 8 8 8 8 7 0 0 1 3 1 1 1 0 0 37,5 12,5 12,5 12,5 0,0 0,0Хмельницька 9 9 9 8 7 8 1 2 1 2 3 3 1 2 1 22,2 33,3 33,3 11,1 22,2 11,1Черкаська 9 9 9 7 8 8 2 1 1 1 1 0 0 0 0 11,1 11,1 0,0 0,0 0,0 0,0Чернігівська 9 9 9 9 8 9 0 1 0 2 1 1 1 0 1 22,2 11,1 11,1 11,1 0,0 11,1

Таблиця 42.1. Деякі показники кадрового забезпечення територіальних управлінь державної служби Головдержслужби у 2007–2009 роках


ті — 10 вакансій (у зв’язку з реорганізаційними заходами) (див.

Таблиця 42.1).

Розподіл державних службовців центрального апара-

ту Головдержслужби за віком показує, що у 2009 році змен-

шилася чисельність працівників віком від 55 років і стар-

ше на 2 особи, а віком 35–45 років та до 27 років на 8 та

5 осіб відповідно. Чисельність працівників віком від 28 до 34 ро-

ків збільшилася на 10 осіб, а віком від 46 до 54 років на

2 особи (див. Діаграма 42.1).Разом з тим, незначними змінами чисельності працівників

центрального апарату за віковими групами у 2009 році спо-

стерігалися наступні структурні зміни: частка молоді у віковій

структурі становить 55,8 % (у 2007 році — 51 %, 2008 — 50,0

%), що зумовлено відповідним збільшенням частки вікової гру-

пи від 28 до 34 років на 9,5 % та незначним зменшенням показ-

ника частки вікової групи віком до 27 років. При цьому на 6,5 %

зменшилась частка працівників віком 35–45 років. Частка ві-

кових груп від 46 до 54 та від 55 років і старше у 2009 році сут-

тєво не змінилася і становила по 12,6 %, (у 2007 році — 13,5 %

та 12,6 % а у 2008 році — 10,5 % та 14,0 % відповідно). Слід

зазначити, що у 2009 році частка державних службовців цен-

трального апарату Головдержслужби, яким понад 46 років

становила всього 25,2 % від загальної кількості працівників у

віковій структурі.

Серед працівників територіальних органів Головдерж-

служби у 2009 році зменшилась їх чисельність у вікових ка-

тегоріях до 27 років на 18 осіб та старші 55 років на 2 осо-

би. Незначне збільшення відбулось у двох вікових групах:

від 35 до 45 на 4 особи та від 46 до 54 років на 1 особу.

Вікова структура працівників територіальних органів

Головдержслужби суттєвих змін у 2009 році не зазнала.

У віковій структурі молодь становить 45,6 %, причому частка

молоді до 27 років майже рівнозначна частці від 28 до 34 ро-

ків, це 22,3 % та 23,3 % відповідно. Частка працівників ві-

ком 35–45 років збільшилась у 2009 році на 3,2 % і стано-

вила 21,9 %, віком 46–54 роки збільшилася на 2 % (23,7 %).

Державних службовців у віці від 55 років і старше зменши-

лося на 0,3 % і показник склав 8,8 % вікової структури (див. Діаграма 42.2).

Збільшення показника кількості працівників віком до 34 ро-

ків протягом трьох останніх років свідчить про втілення в життя

одного з пріоритетних напрямів політики Головдержслужби,

який реалізується шляхом цілеспрямованого добору молодих

підготовлених кадрів для формування дієвого резерву майбут-

ніх професійних управлінців.

Серед державних службовців центрального апара-

ту Головдержслужби та її територіальних органів на кінець

2009 року 320 осіб мають повну вищу освіту, що стано-

вить 98,1 % фактичної чисельності, з них у центральному

апараті — 107 осіб (96,4 %), (у 2007 році — 105 осіб, 2008–

107), у територіальних органах — 213 осіб (99,1 %)

(у 2007 році — 217 осіб, 2008–223) (див. Діаграми 42.3, 42.4).У 2009 році у центральному апараті та територіальних ор-

ганах Головдержслужби України працювали один професор

0

402009

2008

2007

55 і більше46�54 роки35�45 років28�34 рокидо 27 років

36 36

31

17

21

3129 29

21

1512

14 1416

14

Діаграма 42.1. Розподіл працівників центрального апарату Головдержслужби за віком у 2007–2009 роках

Діаграма 42.2. Розподіл працівників територіальних органів Головдержслужби України за віком у 2007–2009 роках

0

702009

2008

2007

55 і більше46�54 роки35�45 років28�34 рокидо 27 років

59

66

48

56

50 5045 42

47

41

50 51

2421 19

Діаграма 42.3. Розподіл працівників центрального апарату Головдержслужби за освітнім рівнем у 2007–2009 роках

Діаграма 42.4. Розподіл працівників територіальних органів Головдержслужби за освітнім рівнем у 2007–2009 роках

0

1152009

2008

2007

Базова та неповна вищаПовна вища

105 107 107

6 7 40

50

100

150

200

250

2009

2008

2007

Базова та неповна вищаПовна вища

217 223213

8 7 2


(який має почесне звання “Заслужений працівник освіти”) та

два кандидати наук.

Керівництво Головдержслужби України постійно заохочує

працівників до навчання, створює відповідні умови для під-

вищення їх кваліфікації, професійного розвитку та службової

кар’єри. Так, у 2009 році 5 працівників центрального апарату

здобули повну вищу освіту, ще 5 осіб навчаються в аспіран-

турі.

Організація роботи з набору та просування по службі персоналу

Організацію роботи з кадрами в центральному апараті

Головдержслужби України здійснює сектор кадрової роботи

управління організаційно-аналітичного забезпечення робо-

ти керівника та кадрової роботи відповідно до Положення

про сектор кадрової роботи, затвердженого Начальником Го-

ловдержслужби України, наказу Головдержслужби України

від 26.03.08 № 71 “Про затвердження Регламенту Головно-

го управління державної служби України та його територі-

альних органів” зі змінами та доповненнями, розроблених

з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України

від 02.08.96 № 912 “Про затвердження Типового положення

про кадрову службу органу виконавчої влади”.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України

від 15.12.02 № 169 “Про затвердження Порядку проведен-

ня конкурсу на заміщення вакантних посад державних служ-

бовців” з метою формування дієздатного кадрового потенці-

алу та залучення на державну службу висококваліфікованих

спеціалістів наказом Головдержслужби України від 22.10.09

№ 309 затверджено порядок проведення іспиту кандидатів на замі-

щення вакантних посад у центральному апараті Головдержслужби.

У 2009 році на посади державних службовців до централь-

ного апарату Головдержслужби та її територіальних органів при-

йнято 91 особу (у 2007–124 особи, у 2008–126), з них 24 особи

прийнято до центрального апарату та 67 — до територіальних

органів Головдержслужби України.

У центральному апараті Головдержслужби, як і в 2008 році,

переважну більшість осіб призначено за конкурсом — 10 осіб,

що становить 41,7 % у структурі призначень державних служ-

бовців (2007 рік — 34 осіб, 2008–25). Усього на заміщення ва-

кантних посад у центральному апараті проведено 3 конкурси

(у 2007 році — 6, 2008–4), на які було винесено 16 вакантних

посад державних службовців (у 2007–47, у 2008–42). При цьо-

му слід зазначити, що суттєво збільшилося співвідношення

кількості претендентів, яких було допущено до участі у конкур-

сі, до кількості посад, що виносилися на конкурс.

У 2009 році, крім процедури конкурсного відбору до цен-

трального апарату Головдержслужби з кадрового резерву,

прийнято 5 осіб (20,8 %) (у 2007 році — 11 осіб, 2008 — 9 ), та

за іншими процедурами 9 осіб (37,5 %) (у 2007 році — 3 осо-

би, 2008 — 4) (див. Діаграма 42.5).

У територіальних органах, як і в центральному апараті,

більшість осіб прийнято за конкурсом — 23 особи (34,3 %).

На відміну від центрального апарату, де кадровий резерв ви-

користовувався на рівні минулого року, дієвість кадрового

резерву в територіальних органах зменшилася майже вдвічі і

становила 14,9 % (у 2007–7,4 %, 2008 — 22,7 %). Крім того,

у 2009 році за результатами стажування прийнято 14 осіб

(20,9 %) та за іншими процедурами, визначеними чинним за-

конодавством, — 20 осіб (29,8 %) (див. Таблиця 42.2, Діагра-ма 42.6).

До роботи в Головдержслужбі залучалися висококваліфі-

ковані працівники, досвідчені державні службовці, випускники

Національної академії державного управління при Президенто-

ві України.

За звітний період у центральному апараті пройшли стажу-

вання 56 осіб, з них 15 студентів Національної академії держав-

ного управління при Президентові України та 12 осіб з інших

вищих навчальних закладів, 2 особи — з інших центральних

органів виконавчої влади та 19 осіб — з метою набуття досвіду

та можливості подальшого працевлаштування.

Також у центральному апараті Головдержслужби пройшло

стажування 8 працівників з метою зайняття більш високої по-

сади та 5 працівників апарату переведено на вищі посади з ка-

дрового резерву, що є підтвердженням створення у Головдерж-

службі відповідних умов для просування по службі працівників,

які на належному рівні виконують свої службові обов’язки.

Протягом 2009 року відбулось три урочистих заходи, приу-

рочені до прийняття присяги державного службовця працівни-

ками, які вперше вступають на державну службу, що вже стало

традицією для центрального апарату Головдержслужби.

У Головдержслужбі створено сприятливі умови для розви-

тку персоналу, заохочення працівників до службової кар’єри,

забезпечення їх безперервного навчання. З цією метою про-

водиться робота з перепідготовки та підвищення кваліфікації

державних службовців. Протягом 2009 року у зв’язку із захода-

Діаграма 42.5. Прийняття на посади державних службовців центрального апарату Головдержслужби

у 2007–2009 роках

Діаграма 42.6. Прийняття на посади державних службовців територіальних органів Головдержслужби України

у 2007–2009 роках

0

702009

2008

2007

інш

е

Із к

адро

вого

рез

ерву

За ре

зуль

тами

стаж

уван

ня

За ко

нкур

сом

Усьо

го п

рийн

ято

56

51

24

34

25

108

1311

9

0

5 3 4

9

0

802009

2008

2007

інш

е

Із к

адро

вого

рез

ерву

За ре

зуль

тами

стаж

уван

ня

За ко

нкур

сом

Усьо

го п

рийн

ято

68

75

67

43

35

23

17 18

5

1714

10

3 5

20


Таблиця 42.2. Прийняття працівників на роботу в апарат Головдержслужби України у 2007–2009 роках

Центральний апарат 2007 2008 2009Приріст,

%Показник Чисель-ність

Структура,%

Чисель-ність


Чисель-ність


Центральний апарат

Усього прийнято 56 51 24 -52,9

Прийнято за конкурсом 34 60,7 25 49,0 10 41,7 -60,0

Прийнято за результатами стажуванням 8 14,3 13 25,5 0 0 0

Прийнято із кадрового резерву 11 19,6 9 17,7 5 20,8 -44,4

Інше 3 5,4 4 7,8 9 37,5 125,0

Кількість проведених конкурсів 6 4 3 -25,0

Усього взяло участь 81 50 58 13,8

Кількість посад, які виносилисяна конкурс 47 42 16 -61,9

Співвідношення кількості претендентів до кількості посад 1,72 1,2 3,6 200,0

Територіальні органи

Усього прийнято 68 75 67 -10,7

Прийнято за конкурсом 43 63,2 35 46,7 23 34,3 -34,3

Прийнято за результатами стажуванням 17 25,0 18 24,0 14 20,9 -22,2

Прийнято із кадрового резерву 5 7,4 17 22,7 10 14,9 -41,2

Інше 3 4,4 5 6,6 20 29,9 300

ми, спрямованими на економію коштів, у центральному апараті

Головдержслужби навчалося всього 50 осіб.

Протягом року працівники Головдержслужби проходили

навчання з діловодства, здійснення контролю, ведення бух-

галтерського обліку, порядку проведення підготовки нарад та

колегій, роботи з програмою “Портал-менеджер”. На внутріш-

ніх навчаннях найчастіше розглядалися питання щодо системи

управління якістю ДСТУ ІSO 9001–2001, Політики Головдерж-

служби, методики процесів, зокрема “Управління персоналом”,

“Стратегічне планування діяльності та бюджетних видатків”,

“Міжнародне співробітництво”, “Розгляд депутатських запитів

та звернень”, “Впровадження нових послуг”, “Проведення пе-

ревірок”.

Показник плинності кадрів у системі Головдержслужби з

року в рік стабільно зменшується, однак, залишається пріори-

тетним завданням роботи з управління персоналом.

Змінюваність кадрів (співвідношення кількості звільнених

до штатної чисельності посад державних службовців) становить

Таблиця 42.3. Плинність та змінюваність кадрів у Головдержслужбі України за 2007–2009 роки

Показник

Центральний апарат Територіальні органи Головдержслужби

2007 2008 2009Приріст,

%

2007 2008 2009Приріст,

%чисель-ність

змінюваність, %

чисель-ність





змінюва-ність, %





Штатна чисель-ність посад державних служ-бовців

119 23,5 121 21,5 121 2,5 -88,5 253 7,1 251 9,6 250 8,0 -16,7

Усього звільне-но, в тому числі згідно зі::

43 36,1 45 37,2 28 23,1 -37,8 72 28,5 66 26,3 63 25,2 -4,5

ст.38 КЗпП Укра-їни (за власним бажанням)

27 22,7 25 20,7 2 1,7 -92,0 18 7,1 24 9,6 20 8,0 -16,7

п.1 ст.40 КЗпП України (через зміни в організа-ції праці)

2 1,7 3 2,5 0 0,0 -100,0 0 0 0 0,0 2 0,8

п. 1 ст. 36 КЗпП України (за уго-дою сторін)

3 2,5 5 4,1 8 6,6 60,0 16 6,3 7 2,8 9 3,6 28,6

п.5 ст. 36 КЗпП України (в поряд-ку переведення)

5 4,2 10 8,3 12 9,9 20,0 35 13,8 25 10,0 25 10,0 0,0

пп.3–4 ст. 40 КЗпП України (за пору-шення трудової дисципліни, прогул)

1 0,8 1 0,8 1 0,8 0,0 0 0 0 0,0 0 0,0

п. 3 ст. 30 ЗУ “Про державну служ-бу”

4 3,4 1 0,8 2 1,7 100,0 3 1,2 5 2,0 4 1,6 -20,0

з інших причин 1 0,8 0 0,0 3 2,5 0 0 5 2,0 3 1,2 -40,0


у 2009 році 24,5 %, тобто перебуває майже на рівні минулого

року (разом центральний апарат та територіальні органи).

Плинність кадрів (співвідношення кількості звільнених

за власним бажанням та за порушення трудової дисциплі-

ни до штатної чисельності посад державних службовців) у

системі Головдержслужби у 2009 році становить 6,2 %, тоб-

то є, суттєве зменшення порівняно з попередніми роками

(у 2007 році — 12,1 %, 2008–13,4 %).

Змінюваність кадрів у центральному апараті Головдерж-

служби порівняно з минулим роком зменшилася і станови-

ла 23,1 % (у 2007 році — 36,1 %, 2008 — 37,2 %). Передусім це

зумовлено зменшенням плинності кадрів (за власним бажан-

ням та за порушення трудової дисципліни) до 2,5 %, що є най-

меншою за останніх 6 років, і є ознакою стабілізації трудового

колективу. Інші показники змінюваності у 2009 році суттєво не

змінилися (див. Таблиця 42.3, Діаграми 42.7, 42.8).Змінюваність кадрів у територіальних органах Головдерж-

служби становила у 2009 році 25,2 % (у 2007–28,5 %, 2008–

26,3 %). На відміну від центрального апарату, як і в минулі роки,

основними підставами звільнень працівників територіальних

органів є переведення на роботу в інші органи — змінюваність

за цією підставою у 2009 році становила 10 %. Змінюваність

кадрів у територіальних органах характеризується досить низь-

кими показниками щодо звільнень у зв’язку з досягненням

граничного віку перебування на державній службі та за угодою

сторін — 1,6 % та 3,6 % відповідно (див. Діаграма 42.9).Змінюваність кадрів у 2009 році у територіальних управлін-

нях державної служби Головдержслужби України відрізнялася.

Так, не звільнялися працівники з управлінь у Волинській,

Житомирській, Львівській, Сумській та Черкаській областях.

Значно нижче середньої змінюваність кадрів була в управліннях

у Івано-Франківській та Чернівецькій областях (на рівні 6,3 %),

Харківській (8,3 %), Кіровоградській та Чернігівській (11,1 %),

Закарпатській, Тернопільській та Херсонській (12,5 %).

Водночас, найвищою змінюваність кадрів є в управліннях

у м. Києві та Київській області (65,2 %), Автономній Республіці

Крим та м. Севастополі (64,7 %), Дніпропетровській (45,5 %),

Донецькій (41,7 %), по 37,5 % у Вінницькій та Рівненській облас-

тях, Хмельницькій (33,3 %), Одеській (25 %), Запорізькій, Луган-

ській, Миколаївській та Полтавській областях — по 22,2 %.

Аналіз даних за останні роки показує, що динаміка рівня

змінюваності кадрів зросла у 2009 році в управліннях в Авто-

Діаграма 42.8. Змінюваність кадрів у центральному апараті Головдержслужби у 2007–2009 роках, за підставами (осіб)

Діаграма 42.9. Змінюваність кадрів у територіальних органах Головдержслужби у 2007–2009 роках, за підставами (осіб)

0

5

10

15

20

25

30

200920082007

з інших причиндосягнення

граничного віку

порушення дисципліни,

прогул

в порядку

переведення

за угодою сторінчерез зміни в

організації праці

за власним бажанням

27

0

322

25

12

1

4

111

1210

5

8

53 3

0

0

5

10

15

20

25

30

35

200920082007

з інших причиндосягнення

граничного віку

порушення дисципліни,

прогул

в порядку

переведення

за угодою сторінчерез зміни в

організації праці

за власним

бажанням

18

220

20

8

0

453

000

25

16

35

9

1816

3

0

Діаграма 42.7. Змінюваність та плинність кадрів центрального апарату Головдержслужби у 2007–2009 роках


номній Республіці Крим та м. Севастополі, Вінницькій, Доне-

цькій, Луганській, Полтавській, Рівненській областях, м. Києві

та Київській області, а зменшилася — в управліннях у Волин-

ській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській та Черні-

вецькій, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Тернопіль-

ській, Харківській та Черкаській областях, у решті управлінь

вона не змінилася.

Дещо інша ситуація склалася з плинністю кадрів. При се-

редньому рівні по територіальних управліннях 8 %, немає

плинності кадрів в управліннях державної служби у 10 регіо-

нах, а саме — у Волинській, Житомирській, Львівській, Одесь-

кій, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хер-

сонській і Черкаській областях.

При цьому, у Херсонській області вона є такою вже два

роки поспіль, а у Житомирській, Львівській, Одеській, Полтав-

ській та Черкаській областях — три роки.

В інших 14 територіальних органах плинність кадрів пе-

ревищує 6,3 % і досягає в управліннях в Івано-Франківській

та Чернівецькій областях 6,3 %, у Дніпропетровській облас-

ті — 9,1 %, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Хмель-

ницькій, Чернігівській областях — 11,1 %, Автономній Респу-

бліці Крим та м. Севастополі — 11,8 %, у Вінницькій, Закарпат-

ській, Рівненській областях — по 12,5 %, Донецькій — 16,7 %,

м. Києві та Київській області — 17,4 %, а у Миколаївській об-

ласті — 22,2 %.

Отже, у 2009 році плинність кадрів суттєво зменшилась.

Основним досягненням за останні шість років (2004–2009) є її

зменшення у центральному апараті Головдержслужби України

до рекордно низької цифри — у 2,5 відсотка.

На 2010 рік керівництвом Головдержслужби поставлено

завдання щодо утримання плинності кадрів на поточному рів-

ні та зниження показників змінюваності до 20 %, зменшення

кількості вакантних посад. З цією метою розробляється проект

Програми стабілізації трудового колективу Головдержслужби

на 2010 рік, яка, зокрема, включатиме заходи щодо:

− удосконалення попереднього добору кандидатів на за-

йняття посад державних службовців;

− адаптації новопризначених державних службовців у Го-

ловдержслужбі;

− навчання трудового колективу Головдержслужби;

− стимулювання професійного зростання працівників та

осіб, зарахованих до кадрового резерву;

− удосконалення діяльності стосовно обміну досвідом

роботи працівників центрального апарату Головдерж-

служби та її територіальних органів;

− удосконалення системи управління якістю Головдерж-

служби, внутрішніх організаційних процедур роботи її

апарату;

− оцінки результатів діяльності працівників Головдерж-

служби.

Аналіз кадрового забезпечення Школи вищого корпусу державної служби

Штатна чисельність працівників Школи вищого корпусу

державної служби (далі — Школа) протягом 2009 року збіль-

шилась з 19 осіб до 25. На кінець 2009 року кількість вакант-

них посад становила 5 одиниць (20% від штатної чисельнос-

ті), фактична чисельність працівників складала 20 осіб, серед

них 11 жінок, що становить 55% та 9 чоловіків — 45%.

Враховуючи те, що Школа утворена наприкінці 2008 року

протягом 2009 року відбулось формування та значне оновлення

персоналу Школи. У звітному періоді було призначено 31 особу

та звільнено 11 осіб, з них за власним бажанням 2 працівника,

за угодою сторін — 9. При змінюваності персоналу (співвідно-

шення кількості звільнених до штатної чисельності працівни-

ків) у розмірі 44%, показник плинності кадрів (співвідношення

кількості звільнених за власним бажанням до штатної чисель-

ності працівників) становив 8% (див. Діаграма 42.10).

Діаграма 42.10. Змінюваність та плинність працівників Школи вищого корпусу державної служби у 2009 році

(у відсотках)

Розподіл працівників Школи за віком показує, що у віко-

вій структурі домінує молодь — її частка становить 75%, при

цьому частка молоді віком до 27 років вдвічі більша (50%) за

частку молоді віком від 28 до 34 років(25%). Частка праців-

ників віком 25–45 років та 46–54 роки становить по 10%, ві-

ком старше 55 років — 5%. Ці показники свідчать про втілення

у життя одного з пріоритетних напрямів політики управління

персоналом в Школі — добору молодих професійно підготов-

лених кадрів (див. Діаграма 42.11).

Діаграма 42.11. Вікова структура працівників Школи вищого корпусу державної служби у 2009 році, осіб

Серед працівників Школи на кінець 2009 року 18 осіб (90 %

від фактичної чисельності) мають повну вищу освіту, 3 пра-

цівники (15%) — 2 вищі освіти. Керівництво Школи створює

відповідні умови для підвищення кваліфікації, професійного

розвитку та службової кар’єри. Так 2 працівника Школи навча-

ються в магістратурі, 1 — в аспірантурі. Протягом року значна

кількість працівників приймала участь у семінарах, тренінгах, у

тому числі за кордоном. Серед працівників Школи є „Заслуже-

ний юрист України” (див. Діаграма 42.12.).На 2010 рік керівництвом Школи поставлені завдання щодо

стабілізації трудового колективу, зменшення показників плин-

ності і змінюваності кадрів, створення сприятливих умов для

розвитку та навчання персоналу.

0

10

20

30

40

50

ПлинністьЗмінюваність

44

8

0

2

4

6

8

10

12

55 років і

старше

від 46

до 54 років

від 35

до 45 років

від 28

до 34 років

до 27 років

10

5

1

22


Діаграма 42.12. Розподіл працівників Школи вищого корпусу державної служби за освітнім рівнем у 2009 році, осіб

Аналіз кадрового забезпечення Центру адаптації державної служби до стандартів

Європейського СоюзуШтатна чисельність працівників Центру адаптації держав-

ної служби до стандартів Європейського Союзу (далі — Центр)

порівняно з 2007 роком збільшилася на 19 одиниць і станом

на 31грудня 2009 року становила 60 штатних одиниць (див.


Збільшення чисельності штатних одиниць дало змогу за-

лучити до роботи більше висококваліфікованих та досвідчених

працівників, що забезпечує повноцінне виконання завдань і

функцій, покладених на Центр, відповідно до Положення про

Центр адаптації державної служби до стандартів Європейсько-

го Союзу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра-

їни від 04.06.08 № 528, законодавчих та інших нормативно-

правових актів, що регулюють його діяльність.

Завдяки створенню сприятливих умов для розвитку персо-

налу, заохочення працівників до службової кар’єри, створен-

ню умов для їх навчання, перепідготовки та підвищення ква-

ліфікації вдалося суттєво зменшити змінюваність кадрів. Так,

у 2009 році змінюваність кадрів зменшилася на 14,2% у порів-

нянні з 2008 роком та становить 44,4 % (див. Діаграма 42.14).Також упродовж 2009 року 7 працівників переведено на

вищі посади, що є підтвердженням створення відповідних умов

для просування по службі працівників, які на належному рівні

виконують свої службові обов’язки.

Разом з тим, за віковими групами у 2009 році спостерігали-

ся наступні структурні зміни: частка молоді у віковій структурі

становить 57,6 % (у 2007 році — 43,2 %, у 2008 році — 44,4 %).

Збільшення показника кількості працівників вікової групи

від 20 до 27 років протягом останніх років свідчить про ціле-

спрямований добір молодих підготовлених кадрів.

Керівництво Центру постійно заохочує працівників до на-

вчання, створює відповідні умови для підвищення їх кваліфі-

кації, професійного розвитку та службової кар’єри, а також

вивчення іноземних мов. Так, 2 працівника є кандидатами

наук, 9 працівників мають дві вищі освіти, 3 працівника навча-

ються в аспірантурі. Освітній рівень працівників Центру у роз-

різі 2007–2009 років відображено на Діаграмі 42.15.Керівництво Центру приділяє велику увагу гендерному пи-

танню. Як відомо впровадження гендерних підходів — це пи-

тання соціальної справедливості, вирішення якого необхідне

для забезпечення рівноправного та стійкого людського розви-

тку шляхом застосування найбільш результативних і ефектив-

них методів державного втручання. Відсутність гендерної зба-

лансованості містить ризик зниження якості та ефективності

управлінських рішень, а звідси — ризик стримування темпів

розвитку нації. У більшості країн світу від чоловіків очікують

прагнення до влади та досягнення висот, у той час як амбі-

ційність серед жінок вважається явищем ненормальним. Це,

зрештою, впливає на розподіл ролей у суспільстві, на те, хто в

ньому приймає життєво важливі рішення і на чию користь вони

0

5

10

15

20

Неповна вища освітаВища освіта

18

2

0

10

20

30

40

50

60

200920082007

41

60 60

Діаграма 42.13. Штатна чисельність працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського

Союзу за 2007–2009 роки

Діаграма 42.14. Змінюваність кадрів Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу


0

20

40

60

80

100

200920082007

88

56,6

44,4

Діаграма 42.15. Освітній рівень працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу


0

20

40

60

80

100

200920082007

13,6

82,789

1117,3

86,4


приймаються. Тому одним із завдань кадрової політики в Укра-

їні є сприяння кар’єрному зростанню жінок. Гендерний підхід

не можна розглядати як ізольований процес, він є невід’ємною

частиною всього циклу управлінської діяльності. На Діагра-мі 42.16 відображено розподіл працівників Центру за статтю.

Діаграма 42.16. Розподіл працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу

у 2007–2009 роках за статтю (у відсотках)

43. Використання коштів Державного бюджету України у розрізі економічної класифікації видатків

Починаючи з 2002 року в Україні запроваджено програмно-

цільовий метод бюджетного планування. Суть програмно-

цільового методу бюджетування полягає у розподілі ресурсів

за програмами, що мають конкретні стратегічні цілі.

Основними елементами програмно-цільового методу пла-

нування бюджету є:

• зосередження уваги на результатах;

• покращення процесу формування бюджету;

• середньострокове управління видатками;

• посилення моніторингу і контролю за виконанням бю-

джету;

• раціональна структура програм і розподіл ресурсів;

• акцент переноситься з “утримання” бюджетної устано-

ви на її “функціонування за завданнями і вимогами”,

що забезпечує ефективне фінансування досягнення

цілей та вибір найбільш раціонального способу витра-

чання коштів.

Головдержслужба України фінансується за рахунок двох

державних цільових програм:

• Програма розвитку державної служби на 2005–

2010 роки (див. Діаграма 43.1);

• Програма підготовки, перепідготовки та підвищення

кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроат-

лантичної інтеграції України на 2008–2011 роки.

Законом України “Про Державний бюджет України

на 2009 рік” Головдержслужбі як головному розпоряднику бю-

джетних коштів передбачено бюджетні призначення за шістьма

бюджетними програмами на загальну суму 72705,1 тис. грн., у

тому числі за спеціальним фондом 0,6 млн. грн.

На Діаграмі 43.2 відображено бюджетні призначення Голо-

вдержслужби за останні три роки. Для порівняння наведено

дані бюджетних запитів та кредиторську заборгованість.

Діаграма 43.1. Динаміка забезпечення фінансовими ресурсами Програми розвитку державної служби на 2005–2010 роки

(у відсотках)

Діаграма 43.2. Бюджетні призначення Головдержслужби у порівнянні з бюджетними запитами та кредиторською

заборгованістю впродовж 2007–2009 років

Пропозиції видатків, викладених у бюджетному запиті Го-

ловдержслужби на 2009 рік як головного розпорядника бю-

джетних коштів у Державному бюджеті України були суттєво

зменшені і тільки завдяки двом новим бюджетним програмам

загальна сума видатків залишилася практично на рівні минуло-

го, 2008 року.

На Діаграмі 43.3 відображено бюджетні призначення по

загальному фонду з Державного бюджету України за пері-

од 2003–2009 роки в розрізі бюджетних програм.

Бюджетні призначення у розрізі бюджетних програм:

Код бюджетної програми 6121010 “Керівництво та функці-

ональне управління у сфері державної служби”: збільшилися

з 2162,1 тис. грн. у 2003 р. до 18233,4 тис. грн. у 2009 р.;

Код бюджетної програми 6121020 “Підготовка державних

службовців V-VII категорій та підвищення кваліфікації дер-

жавних службовців І-ІV категорій, а також працівників органів

державної влади та місцевого самоврядування з питань бо-

ротьби з корупцією”: у 2003 р. бюджетні призначення станови-

ли 2550,5 тис. грн., у 2009 р. — 36 млн. грн.;Код бюджетної класифікації 6121030 “Підвищення квалі-

фікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інте-

грації України”: в 2009 р. — 10 млн. грн.;Код бюджетної програми 6122030 “Забезпечення інсти-

туційного розвитку державної служби” (відповідальним ви-

0

10

20

30

40

50

60

70

80

200920082007

65

3640

6064

35

20

40

60

80

100

20092008200720062005

33,0

87,591,5

55,8

37,1

0

50

100

150

200

кредиторська заборгованість

бюджетні призначення

бюджетний запит

200920082007

69,4

9,3

72,7

158,9

4,0

70,1

92,2

0,0

43,9


конавцем є Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу): бюджетні призначення зросли з 589,2 тис. грн. у 2004 р. (часу його створення) до 4245,5 тис. грн. у 2009 р.;

Код бюджетної програми 6122040 “Прикладні дослідження і розробки у сфері державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу”: у 2009 р. — 6076,2 тис. грн.

Практично у 2009 році розпочала свою діяльність Школа вищого корпусу державної служби. Її утримання здійснюється за бюджетною програмою 6122050 “Організація підготовки та виконання тренінгових програм і заходів з розвитку вищого корпусу державної служби” — 1,25 млн. грн.

Додатково розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.09 № 847р для проведення аварійних робіт з ремонту головного фасаду адміністративної будівлі Головдержслужбі виділено з резервного фонду 2146,5 тис. грн. (Код бюджетної програми 6121700).

Протягом року з огляду на економічну доцільність було проведено зміни бюджетних призначень по головному розпоряднику.

Таким чином, бюджетні призначення зросли з 6,5 млн. грн. у 2003 році до 74,8 млн. грн. — у 2009 році (з урахуванням резервного фонду). Ці дані свідчать, що Головдержслужба не тільки виконує завдання, визначені у Положенні, а систематично пропонує нові ініціативи у сфері державної служби та державного управління, які знаходять підтримку Уряду та керівництва держави.

Одне з ключових завдань сьогодення є забезпечення соціальних виплат. Соціальні виплати (заробітна плата та нарахування на неї) є складовими економічної класифікації видатків трьох бюджетних програм.

Найбільшу питому вагу в структурі видатків за кодами економічної класифікації бюджетної програми “Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби” мають саме соціальні виплати — 91%. (див. Діаграма 43.4). Розміри середньомісячної заробітної плати працівників центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів наведено в Таблицях 43.1.,43.2.

Соціальні виплати на утримання Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС передбачено у структурі видатків за кодами економічної класифікації бюджетної програми “Забезпечення інституційного розвитку державної служби” і становлять 68%, інші видатки становлять 31 %, оплата комунальних послуг — 1% (див. Діаграма 43.5).

Розмір середньомісячної заробітної плати працівників Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС наведені в Таблиці 43.3.

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

35000

40000

Забезпечення утримання Школи

Підвищення кваліфікації у сфері европейської та евроатлантичної інтеграції

Прикладні дослідження

Забезпечення утримання Центру

Підготовка магістрів

Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби

2009200820072006200520042003

2162,1

36000,0

10000

4245,5

1250

18223,4

2550,5

2550,56076,2589,2

Діаграма 43.3. Бюджетні призначення Головдержслужби у 2003 — 2009 роках

Таблиця 43.1. Середньомісячна заробітна плата працівників центрального апарату Головдержслужби у 2007 — 2009 роках (грн.)

Головний спеціаліст Завідувач сектору Начальник відділу Заступник начальника управління Начальник управління

8,69967,98457,44051,92839,1403кір 9002

4,51878,48465,85453,18348,9843кір 8002

0,89359,93348,11939,28034,5912кір 7002

У відсотках до2008 р. 87,2 87,4 92,4 84,7 89,5

Таблиця 43.2. Середньомісячна заробітна плата працівників територіальних органів Головдержслужби у 2008 2009 роках (грн.)

Автономна Республіка Крим

Позагрупою 1 група 2 група Середньомісячна

заробітна плата за посадами

2008 2009 2008 2009 2008 2009 2008 2009 2008 2009

Начальник управління 5924 7961 5950 5772 4796,2 4832 5593 5907 5565,9 6118,0

Заступник начальника управління 4338 7778 4284 4805 4376,5 4117 4367 4347 4341,4 5261,8

Начальник відділу 4618 3222 3457 3690 0 3222,0 3921,7

Завідувач сектором 1932 2961 2351 2517 2107,5 2237 2428 2256 2204,6 2492,8

Головний спеціаліст 1444 1429 1945 1912 1873,6 1768 1892 1977 1788,6 1771,5

Старший інспектор 0 0 1947 1616 0 486,8 1616,0


Таблиця 43.3. Середньомісячна заробітна плата працівників Центру адаптації державної служби до стандартів

ЄС у 2007 — 2009 роках (грн.)

2007 р. 2008 р. 2009 р.

Співвід-ношен-

ня 2009 р. до2008 р. (%)

Головний консультант 1964 3359 3053,99 90,9

Завідувач сектору 2974 4472 4624,88 103,4

Заступник начальника відділу 3400 5218 5510,6 105,6

Начальник відділу 4263 6248 6078,21 97,3

Помічник директора 3064 2685 3717,2 138,4

Соціальні виплати на утримання працівників Школи вищого

корпусу державної служби включено до структури видатків за

кодами економічної класифікації бюджетної програми “Органі-

зація підготовки та виконання тренінгових програм і заходів з

розвитку вищого корпусу державної служби” і становлять 94%,

інші видатки становлять 4%, оплата комунальних послуг — 2 %

(див. Діаграма 43.6).Дані щодо середньомісячної заробітної плати працівників

Школи вищого корпусу державної служби подано в Таблиці 43.4.

Таблиця 43.4. Середньомісячна заробітна плата працівників Школи вищого корпусу державної служби у 2009 році (грн.)

Посада Середньомісячна зарплата

Спеціаліст 2124,74

Провідний спеціаліст 2812,77

Консультант 3609,46

Начальник відділу 5139,17

У Таблиці 43.5 наведено бюджетні призначення Головдерж-

служби за узагальнюючим кодом 5000 “Інші видатки”

Таблиця 43.5. Бюджетні призначення Головдержслужби України за кодом “Інші видатки” у 2007 — 2009 роки

(тис. грн.)

“Інші видатки” (5000) 2007 2008 2009Співвідношен-

ня 2009 р. до2008 р. (%)

Апарат Головдержслужби 7211,7 5810,6 785,3 13,5

з них:поточні видатки 3541,7 3270,9 785,3

капітальні видатки 3670,0 2539,7

Центр адаптації державної служби до стандартів ЄС 1714,2 4653,2 1297,52 27,9

з них:поточні видатки 1169,6 1333,0 1297,52

капітальні видатки 544,6 3320,2

Школа вищого корпусу дер-жавної служби,поточні видатки

50,0

У 2009 році бюджетні призначення Головдержслужби за

узагальнюючим кодом 5000 “Інші видатки” було суттєво ско-

рочено. Так, за програмою утримання центральному апарату

Головдержслужби вони становили 13,5 % видатків 2008 року,

Центру адаптації державної служби до стандартів Європей-

ського Союзу — 18,3 %. На Діаграмі 43.7 подано бюджетні

призначення державного бюджету за кодом “Інші видатки”

у 2007–2009 роках.

У 2009 році кошти на капітальні видатки (придбання техні-

ки, комп’ютерів, капремонт) із загального фонду державного

бюджету не було затверджено для жодної програми. Значне

скорочення поточних видатків спричинило за собою скорочен-

ня видатків на телефонні розмови, канцтовари, господарські

товари тощо. При цьому велика увага приділялась економній

витраті зазначених матеріалів. Завдяки суворому контролю

за використанням матеріальних ресурсів у 2009 році витрати

Діаграма 43.5. Структура видатків за кодами економічної класифікації за КПК 6122030 Центру адаптації державної

служби до стандартів ЄС

Діаграма 43.6. Структура видатків за кодами економічної класифікації КПК 6112050

Діаграма 43.4. Структура видатків за кодами економічної класифікації за КПК 6121010


на канцелярське приладдя зменшилися порівняно з попере-

днім роком більш як у 2 рази і становили 68,6 тис. грн. про-

ти 147,3 тис. грн. у 2008 році.

Головдержслужбою проведено 4 тендерні процедури із за-

купівлі робіт і послуг за кошти державного бюджету, в тому

числі 2 — шляхом запиту цінових пропозицій (послуги охо-

рони і транспортне обслуговування керівника), 1 — шляхом

відкритих торгів (транспортне обслуговування Головдерж-

служби), 1 — закупівля в одного учасника виконання робіт з

аварійного ремонту головного фасаду.

Виконано роботи з монтажу мережі автономного елек-

тричного забезпечення актової зали і Школи вищого корпусу

державної служби, що дало змогу розвантажити вузол обліку

ГРЩ-1 і виконати його профілактичний ремонт. Водночас, на

вимогу Національної комісії регулювання електроенергетики

встановлено додаткові лічильники використання реактивної

електроенергії.

У другому півріччі 2009 року було розроблено проектно-

кошторисну документацію на виконання робіт з аварій-

ного ремонту головного фасаду адмінбудівлі Головдерж-

служби. Аварійно-відновлювальні роботи виконано на

суму 2119,2 тис. грн.

З метою підготовки до експлуатації будівлі в зимовий пе-

ріод проведено ущільнення та герметизацію даху, профілак-

тичний ремонт теплопункту з повіркою і заміною контрольно-

вимірювальних приладів та апаратури. Ці заходи дали змогу

протягом 2009 року забезпечити стабільне постачання електро-

енергії та води в адмінбудівлю та надійний телефонний зв’язок.

Напрями використання бюджетних коштів за програмою

“Підготовка державних службовців V-VII категорій та підви-

щення кваліфікації державних службовців І-ІV категорій, а

також працівників органів державної влади та місцевого само-

врядування з питань боротьби з корупцією” наведено у Діагра-мі 43.8.

Напрями використання бюджетних коштів за програмою

“Підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та єв-

роатлантичної інтеграції України” наведено у Діаграмі 43.9.Напрями використання бюджетних коштів за програмою

“Прикладні дослідження і розробки у сфері державної служби

та її адаптації до стандартів Європейського Союзу” наведено у

Діаграмі 43.10.

Діаграма 43.7. Бюджетні призначення за узагальнюючим кодом “Інші видатки” за КПК 6121010 у 2007–2009 роках

Діаграмі 43.8. Розподіл коштів за напрямами діяльності за бюджетною програмою 6121020

0

2000

4000

6000

8000

10000

капітальні

поточні

200920082007

3270,9

3670

2539,7

3541,7

785,3

0



17,4%

13,1%

69,5%


44. Система внутрішнього фінансового контролю

Сектором внутрішнього фінансового контролю управління

справами в 2009 році проведено 12 планових та 2 позаплано-

ві документальні перевірки з питань цільового використання

коштів за бюджетними програмами, які були передбачені бю-

джетними асигнуваннями Головдержслужби.

Узагальнені матеріали перевірок постійно надсилаються

територіальним органами Головдержслужби для врахування

в роботі та недопущення аналогічних помилок, а пропозиції за

актами проведених контрольних заходів розміщуються на сайті

Головдержслужби. Проте в цілому ряді територіальних органів

перевірками виявляються порушення окремих положень законів

України, постанов Кабінету Міністрів України, інструкцій Мініс-

терства фінансів України та інших нормативно-правових актів.

Найбільше їх допускалося в питаннях нарахування заро-

бітної плати (відпускних, матеріальної допомоги), витрат на

відрядження, відшкодування вартості телефонних розмов не-

службового характеру тощо.

Зокрема, в Управліннях державної служби Головдерж-

служби України у Донецькій, Київській, Тернопільській та За-

карпатській областях у розрахунок середньої заробітної плати

для оплати часу щорічної, додаткової відпусток та за час від-

рядження включено одноразові виплати.

В Управлінні державної служби Головдержслужби Укра-

їни у Львівській області працівникам Управління надавали-

ся щорічні відпустки з поділом на частини різної тривалос-

ті на порушення вимог частини 1 статті 12 Закону України

від 15.11.96 № 504/96 ВР “Про відпустки”.

Майже в усіх управліннях, де проводилися перевірки,

мали місце випадки відшкодування витрат працівникам управ-

лінь, не передбачених постановою Кабінету Міністрів України

від 23.04.99 № 663 “Про норми відшкодування витрат на відря-

дження у межах України та за кордон” та Інструкцією про служ-

бові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою

наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.

В управліннях державної служби Головдержслужби України у

Закарпатській та Чернігівській областях не забезпечено належного

контролю за витратами на міжміський телефонний зв’язок, через

що тут мали місце телефонні розмови неслужбового характеру.

Як наслідок, виявлено перевитрату державних коштів на

загальну суму 3,8 тис. грн. За результатами проведених переві-

рок прийнято 14 управлінських рішень. Усі переплачені кошти

відшкодовано за рахунок винних осіб.

45. Удосконалення системи управління якістю в Головдержслужбі України та її територіальних органах

Питання системи управління якістю є одним з вирішаль-

них для забезпечення ефективної організації діяльності Голо-

вдержслужби та її територіальних органів.

У травні 2009 року аудиторська група органу сертифікації

ТОВ “Міжгалузевий центр якості “Прирост” провела у централь-

ному апараті Головдержслужби та її територіальних органах в

Івано-Франківській, Рівненській, Харківській областях наглядовий

аудит щодо функціонування системи управління якістю. За його

результатами Головдержслужба підтвердила відповідність систе-

ми управління якістю стандарту ДСТУ ISO 9001–2001.

З метою вивчення стану функціонування системи управ-

ління якістю при наданні послуг з державного управління у

другому півріччі 2009 року було проведено внутрішні аудити

у центральному апараті Головдержслужби та її територіальних

органах. Зокрема, за рік проведено 18 внутрішніх аудитів у те-

риторіальних органах.

Протягом 2009 року територіальні органи Головдержслуж-

би провели майже 591 семінар, тренінг, практичні навчання

щодо функціонування системи управління якістю в органах

виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Най-

більша кількість таких заходів припадає на Херсонську об-

ласть — 126 заходів (21,3%), Дніпропетровську — 95 (16,1%),

та Миколаївську — 58 (9,8%) області.

Крім того, проведено 395 заходів щодо моніторингу гро-

мадської думки з якості послуг, наданих територіальними

органами Головдержслужби. Серед них, 92 заходи (23,3 %)

проведено територіальним органом Головдержслужби у Сум-

ській області, 91 (23,1 %) — територіальним органом Голо-

вдержслужби в Одеській області. За результатами проведених

заходів щодо функціонування системи управління якістю в

органах виконавчої влади та місцевого самоврядування кіль-

кість охоплених респондентів, які взяли участь у моніторингу

громадської думки з питань якості наданих послуг населенню

місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого

самоврядування, досягла 22728 осіб.

У територіальних органах Головдержслужби за рік про-

ведено 71 навчання державних службовців та посадових осіб

місцевого самоврядування у рамках підвищення кваліфікації

з питань функціонування системи управління якістю. Значна

увага приділяється також проведенню внутрішніх аудитів з пи-

тань функціонування системи управління якості в територіаль-

них органах.

У рамках Угоди про співробітництво між Головдержслуж-

бою України, Дніпропетровською обласною державною адмі-

ністрацією та Дніпропетровською обласною радою здійсню-

валися заходи щодо забезпечення професійної підготовки


дування Дніпропетровської області, впровадження в діяльність

місцевих органів влади системи управління якістю на основі

міжнародних стандартів ISO 9001–2001. Результати зазначеної

Угоди сприяють забезпеченню ефективного вирішення питань

реалізації державної політики у сфері державної служби.

Дніпропетровська обласна рада активно сприяє поширен-

ню інформації про практику застосування системи управління

якістю та забезпечення нормативно-правової підтримки проце-

сів вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядуван-

ня Дніпропетровської області з метою впровадження системи

управління якістю в їх роботу. До Програми розвитку місцевого

самоврядування Дніпропетровської області на 2007–2011 роки

включено пілотний проект щодо побудови системи управління

якістю в 5 органах місцевого самоврядування.

Разом з Дніпропетровською обласною радою, обласною

державною адміністрацією та представниками обласних органі-

зацій, які професійно займаються впровадженням систем управ-

ління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2001 (ДП “Дні-

простандартметрологія”, ДП “Кривбасстандартметрологія” та

Компанії управлінського консультування UCG) було визначено

механізми організації діяльності органів місцевого самовряду-

вання області з метою впровадження системи управління якіс-

тю в їх діяльність.

В органах влади поступово формується чітке розуміння

того, що якісне надання послуг органами місцевого самовряду-

вання значно покращує імідж органів влади, який у свою чергу

робить ефективнішою систему державного управління регіонів

в цілому.

Починаючи з 2006 року в Дніпропетровській області сис-

тема управління якістю впроваджена в трьох територіальних

підрозділах центральних органів виконавчої влади, апараті

Дніпропетровської облдержадміністрації, виконавчих коміте-

тах Криворізької та Дніпропетровської міських рад. У 2009 році


сертифікаційні аудити проведені у виконавчих комітетах Амур-

Нижньодніпровської та Жовтневої районних в місті Дніпропе-

тровську рад.

Трирічний досвід реалізації Угоди про співробітництво свід-

чить про дієвість механізмів співпраці, визначених зазначеною

Угодою, а саме спільної роботи центрального органу виконавчої

влади, його територіального управління з обласної державної

адміністрацієї та обласної ради, що дає змогу суттєво вплинути

на її ефективність та результативність у стратегічних напрямах

діяльності. Основними напрямами спільної діяльності в Угоді

визначено професіоналізацію корпусу державних службовців

та посадових осіб місцевого самоврядування через реалізацію

тренінгової складової та сприяння запровадженню в діяльність

органів державної влади Дніпропетровської області міжнарод-

них стандартів якості.

Оцінка ефективності діяльності Головдержслужби її працівниками

У 2009 році з метою оцінки змін, що відбуваються в Голо-

вдержслужбі, та ефективності її діяльності, було проведено ан-

кетування працівників центрального апарату Головдержслужби

та її територіальних органів.

Більшість опитаних вважали, що основними критеріями

оцінки результативності діяльності Головдержслужби є зміни

в роботі державної служби (підвищення її статусу та ефектив-

ності надання послуг державними службовцями, зростання їх

професіоналізму тощо).

Не менш важливим результатом діяльності Головдерж-

служби, на думку опитаних, є надання споживачам якісних по-

слуг та задоволення їх потреб.

Опитування засвідчило зростання кількості працівників,

які вірять, що його результати будуть використані керівни-

цтвом Головдержслужби для удосконалення діяльності. Частка

тих, хто так вважає, збільшилась до 88% проти 65 % у груд-

ні 2008 року.

Респонденти надавали власні пропозиції щодо удоскона-

лення діяльності Головдержслужби., які стосувалися, зокрема,

впровадження більш чіткої системи преміювання, удоскона-

лення системи планування підвищення кваліфікації працівни-

ків, використання внутрішнього веб-сайту Головдержслужби

для обговорення пропозицій щодо поліпшення її діяльності.

Якщо у 2008 році найважливішими документами у своїй ро-

боті опитані вважали положення про структурні підрозділи, то

у 2009 році перше місце посіли закони та нормативно-правові

акти.

Незмінною є думка працівників Головдержслужби, що най-

головнішим споживачем послуг її є державні службовці та гро-

мадяни України, а найменш важливими — навчальні заклади,

установи та організації.

Головдержслужба організувала тренінг уповноважених з

питань системи управління якістю для представників централь-

них органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів

України. Тренінг було проведено на базі Школи вищого корпусу

державної служби фахівцями Української асоціації якості.

У вересні 2009 р. проводилося навчання з питань прак-

тичних підходів до побудови систем управління якістю в цен-

тральних органах виконавчої влади. Усі працівники успішно

склали тести і отримали свідоцтво нового зразка за стандартом

ДСТУ ІSO 9001–2008.

Крім того, восени проводилося дистанційне навчання вну-

трішніх аудиторів центрального апарату Головдержслужби та її

територіальних органів. Учасники тренінгу пройшли навчальну

програму курсу внутрішніх аудиторів з функціонування систем

управління якістю відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9001–

2008 без відриву від виробництва.

Через офіційний веб-сайт Головдержслужби оприлюдню-

ються інформаційно-методичні матеріали для органів виконав-

чої влади з досвіду впровадження та функціонування системи

управління якістю в Головдержслужбі.

У 2009 році було проведено роботу з автоматизації системи

управління якістю результатом якої є перетворення її у цілісну

інформаційну систему, що дає можливість управляти її конфі-

гурацією, вносити у зміни зі збереженням взаємопогодженості

її елементів та документів, у яких вони описані, працювати з

нею з кількох робочих місць одночасно через комп’ютерну ме-

режу.

46. Забезпечення моніторингу та контролю виконавської дисципліни в апараті Головдержслужби України та її територіальних органах

Моніторинг поточної діяльності Головдержслужби та її

територіальних органів, а також удосконалення, прийняття

коригувальних та запобіжних дій здійснюється відповідно до

методики процесу системи управління якістю Головдержслуж-

би України “Моніторинг діяльності та удосконалення”. Аналіз

власної діяльності щодо досягнення установлених цілей про-

водиться у формі періодичних заходів: апаратних нарад та те-

матичних робочих нарад.

Загальна кількість доручень, що надійшли від органів

влади вищого рівня, та які перебували на контролі у звітному

періоді, становила 2433 (2867 доручень за 2008 рік, 1726 - за

2007). Кількість зазначених доручень зменшилася на 17,8 % по

відношенню до 2008 року та збільшилася на 29,1 % проти 2007

року. Відповідні доручення надходили від Секретаріату Прези-

дента України (572), Верховної Ради України (34) та Кабінету

Міністрів України (1827) (див. Діаграма 46.1).

Діаграма 46.1. Кількість доручень Начальника Головдержслужби до актів та звернень вищого рівня,

виконаних протягом 2007 – 2009 років

Протягом 2009 року було проведено 50 щотижневих апа-

ратних нарад (у 2008 та 2007 роках по 49), на яких розгляну-

то 410 питань, що на 22,8% більше, ніж у 2008 році, та на 37,1%

більше, ніж у 2007 році (у 2008 році розглянуто 334 питання,

у 2007–299). За результатами проведених щотижневих апарат-

них нарад у 2009 році було надано для виконання 459 прото-

кольних доручень, що на 5,6% менше, ніж у 2008 році (486 про-

токольних доручень), та на 21,9 % менше, ніж у 2007 році (588).

0

500

1000

1500

2000

2500

200920082007

29

701572

1827

2152

1563414

1541


Із загальної кількості доручень 410, або 89,3%, містили поста-

новчі питання, а 49 було надано до відома (10,7 %). Крім того,

проведено загальну апаратну нараду, на якій розглянуто 4 пи-

тання та надано 32 протокольних доручення.

Контроль за виконанням актів і доручень Президента Укра-

їни, Кабінету Міністрів України, запитів та звернень народних

депутатів України, інших документів центральних органів вико-

навчої влади в Головдержслужбі України здійснюється з ура-

хуванням вимог чинних нормативно-правових актів, методики

процесу системи управління якістю Головдержслужби України

“Виконання актів та доручень Президента України і Кабінету

Міністрів України, Начальника Головдержслужби України” та

Порядку здійснення контролю в центральному апараті Голов-

ного управління державної служби України та його територі-

альних органах, затвердженого наказом Головдержслужби

від 24.09.07 № 254.

У 2009 році на контролі перебувало 3855 завдань Началь-

ника Головдержслужби, що на 35,2 % менше, ніж у 2008 році

(5946), та на 30,4% менше, ніж у 2007 році (5538) (див. Діа-грама 46.2).

З метою удосконалення системи електронного документо-

обігу Головдержслужби протягом звітного періоду до Порядку

здійснення контролю вносилися зміни, зокрема стосовно:

• запровадження практики щоденного надсилання керів-

никам структурних підрозділів та підвідомчих органі-

зацій Головдержслужби нагадувань-попереджень про

закінчення термінів виконання контрольного завдання

в електронній формі;

• обов’язкового контролю виконання доручень за-

ступників Начальника Головдержслужби, що є

невід’ємною складовою виконавської дисципліни Го-

ловдержслужби;

• запровадження реєстрації нагадувань-попереджень

за 7 робочих днів за допомогою системи електронного

документообігу Головдержслужби.

Щотижня на внутрішньому веб-сайті Головдержслужби

України розміщується інформація щодо випереджувального

моніторингу стану виконання документів, яка допомагає струк-

турним підрозділам та підвідомчим організаціям здійснювати

внутрішній контроль за виконання актів та доручень.

Відповідно до напрямів діяльності структурні підрозділи

та підвідомчі організації Головдержслужби співпрацюють з її

територіальними органами. За результатми моніторингу ста-

ну виконання територіальними органами доручень керівництва

Головдержслужби внесено зміни до Порядку рейтингового

оцінювання діяльності територіальних органів Головдерж-

служби, затвердженого наказом Головдержслужби України

від 19.06.09 № 171, у частині врахування стану виконавської

дисципліни як параметра рейтингового оцінювання.

Головдержслужба постійно координує роботу та надає ме-

тодичну допомогу територіальним органам. Так, відповідно до

єдиного Плану-графіка проведення семінарів, нарад праців-

никами територіальних органів Головдержслужби України за

напрямами діяльності структурних підрозділів центрального

апарату Головдержслужби у 2009 році, Головдержслужбою

направлено до територіальних органів матеріали семінару —

навчання у дистанційному режимі на тему “Актуальні питання

організаційної роботи, документообігу та контролю”.

Після запровадження безпаперового документообігу Голо-

вдержслужби планується здійснення електронного контролю,

який забезпечить перехід від практики формального виконан-

ня документів до запровадження аналізу ступеня досягнення

результату та якості кінцевого продукту. Наказом Головдерж-

служби України від 02.03.09 № 60 “Про удосконалення пере-

ходу центрального апарату Головдержслужби України до ви-

користання безпаперового електронного документообігу” за-

тверджено посадові рольові інструкції щодо організації роботи

користувачів системи з використанням засобів електронного

контролю за проходженням електронного документа.

На сьогодні керівництво Головдержслужби має можливість

здійснювати контроль та моніторинг стану виконання власних

резолюцій.

Проведена робота сприяла підвищенню рівня виконавської

дисципліни у центральному апараті Головдержслужбита її те-

риторіальних органах. Так, упродовж 2009 року завдання та

доручення, передбачені актами і зверненями органів влади ви-

щого рівня Головдержслужбою виконані вчасно та в повному

обсязі.

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

200920082007

5538

3855

5946

Діаграма 46.2. Кількість доручень Начальника Головдержслужби, виконаних у 2007–2009 роках


Місія Головдержслужби:Створення умов для подальшого розвитку професійної

державної служби, підвищення соціального статусу державних

службовців відповідно до європейських стандартів.

Пріоритети діяльності:• розвиток нормативно-правового забезпечення держав-

ної служби;

• запобігання проявам корупції на державній службі, від-

критість і прозорість у діяльності державних службов-

ців;

• поглиблення міжнародного співробітництва у сфері

державної служби та державного управління;

• запровадження сучасних методів управління персона-

лом у системі державної служби;

• розбудова єдиної інфраструктури інформатизації сис-

теми державної служби;

• посилення в органах виконавчої влади інституційної

спроможності, необхідної для адаптації національно-

го законодавства до стандартів Європейського Союзу

(acquis communautaire);

• розвиток інституційної спроможності для професійно-

го навчання державних службовців;

• удосконалення системи та структури органів виконав-

чої влади;

• інформування громадськості та комунікативні заходи.

Принципи діяльності:• законність і верховенство права;

• порядність, патріотизм, професіоналізм;

• орієнтація на потреби наших клієнтів;

• відкритість та прозорість діяльності;

• орієнтація на стандарти європейського адміністратив-

ного простору;

• усунення конфлікту інтересів та прозорість у підготовці

і прийнятті рішень.

Реалізація пріоритетів досягається через:• розроблення проектів нормативно-правових актів з пи-

тань удосконалення регулювання державної служби;

• здійснення контролю за дотриманням законодавства

про державну службу, реалізацію заходів з питань про-

фесійної етики державних службовців та запобігання

проявам корупції на державній службі;

• реалізацію стратегії міжнародного співробітництва Го-

ловдержслужби України на 2009–2011 роки;

• використання нового підходу до щорічного оцінювання

результатів діяльності державних службовців та меха-

нізму оцінювання професійних, ділових і моральних

якостей кандидатів на посади державних службовців;

• перегляд основних завдань і функцій кадрових служб

органів виконавчої влади та органів місцевого самовря-

дування;

• застосування інструментів інституційної розбудови

Twinning, TAIEX і SIGMA, у тому числі у рамках Східного

партнерства, та забезпечення діяльності Адміністратив-

ного офісу програми Twinning;

• сприяння розвитку мережі груп аналізу політики;

• посилення ролі Школи вищого корпусу державної

служби у підготовці агентів змін;

• постійне оновлення та розвиток реєстрів державних

функцій та послуг;

• інформування суспільства щодо пріоритетів та сус-

пільно значимих цілей діяльності державної служби та

служби в органах місцевого самоврядування.

ХІІІ. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ НА 2010 РІК

Інформаційне видання

Головне управління державної служби України

ЗВІТ ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ У 2009 РОЦІ

Під загальною редакцією Тимофія МотренкаВідповідальний за випуск Андрій Вишневський

Редактори: Юрій Юрченко, Дмитро Земцев

Участь у підготовці видання брали співробітники Головдержслужби України,

Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу

та Школи вищого корпусу державної служби

Видання здійснене коштом Державного бюджету України

Здано в набір 10.03.10. Підписано до друку 15.03.10. Формат 60х90/8. Друк офсет. Папір крейд.

Гарнітура Геліос. Ум. друк. арк. 16. Обл.-вид. арк. 12,18. Тираж 500. Зам. № 0011/10.

Видавець — Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу

вул. Прорізна, 15, м. Київ, 01601, Україна; тел. (044) 278-3650, факс (044) 278-3644

http://www.center.gov.ua; e-mail: [email protected]

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК №3280 від 17.09.08

__________________________________________________________________________________

Виготівник — ПП Костюк О.О.

бул. Дружби Народів, б. 22 к. 10, м. Київ

Свідоцтво про Держреєстрацію виготівника: ДК № 3692 від 01.02.2010

Звіт про підсумки діяльності у 2009 році

Documents