Журнал "Житлово-комунальне господарство...

ЗМІСТ

3

№7 (20) ВЕРЕСЕНЬ 2009

7

21

33

28

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’ЮС энергией по жизни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

ПОДІЇВладаВрегульовано порядок розроблення документації для отримання права власності на земельні ділянки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10Затверджено новий Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення . . . . . . . . . . . . . . . . . .10В УкраїніКомпанія NEFCO кредитуватиме українське ЖКГ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11У регіонахEcoenergy почне будівництво сміттєпереробного заводу в Донецьку в листопаді 2009 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12Новини компанійТепловий насос: оптимальне рішення на випадок реконструкції . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИЕнергозбереженняУ здания МинЖКХ появился энергетический сертификат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14На часіМінЖКГ розробляє рекомендації щодо проведення побудинкових громадських слухань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15Готуємось до зими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15Кращі практики Українські міста готові отримувати міжнародні позики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17Запровадження механізму мотивації до енергозбереження у бюджетних установах міста Славутич . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯКращі практики Оптимальное решение . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20Слово практикам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23

ЕКОНОМІКА Тарифи Інформація про тарифи на ЖКП станом на 1 серпня 2009 року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24

КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКАОбладнання Когенерация: подходы и методики оценки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26Тепло має власне ім'я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

4

ЗМІСТ

Передплатний індекс

99671 у ДП “Преса” www.jkg.com.ua

Журнал “Житлово@комунальне господарство України”видається з вересня 2007 року

Реєстраційне свідоцтво: №13089@1973Р від 07.09.2007Засновники:

Міністерство з питань житлово@комунальногогосподарства України

Видавництво “ТМА ”Трістан”

Видавець: “ТМА ”Трістан”вул. Борщагівська, 97б, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 496 91 43;(044) 332 74 33; (044) 407 62 87

e@mail: [email protected];[email protected]

РЕДАКЦІЯ

Головний редакторАлюшин Сергій Жанович

e@mail: [email protected]

Заступник головного редактораФедорченко Лариса Миколаївна


Відповідальний секретарПриходько Микола Вікторович


Відділ корпоративних відносинБачинська Наталія Миколаївна

тел./факс: (044) 496 91 43e@mail: [email protected]

Відділ передплатиТовстоліс Світлана Олександрівна

тел./факс: (044) 496 91 43

РекламаКорєєва Ольга Василівна


Дизайн та версткаНефедов Андрій Борисович


Віддруковано: Типографія “Крамар”, м. Київпр@т Московський, 16, оф. 512

Наклад 5000 прим.

Передплата на журнал триваєпостійно:

у редакції Видавництва “ТМА ”Трістан”вул. Борщагівська, 97б, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 496@91@43(044) 332@74@33(044) 407@62@87

e@mail: [email protected];[email protected]

При використанні матеріалів або передруку посилання на журнал обов’язкове. За достовірність інформації у рекламних матеріалах несе відповідальністьрекламодавець

Передплатний індекс99671

у ДП “Преса”

Альтернативна енергетика MWM GmbH @ вековые традиции и инновационные решения в производствекогенерационных энергоустановок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28Теплові насоси @ пріоритетний напрям розвитку новітніх енергозберігаючих технологій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВОРинок спецтехнікиВездесущие помощники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32Інформаційні технологіїАСУ в коммунальном хозяйстве . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37ДосвідНАС ПОСЧИТАЮТ, или БИЛЛИНГ ПО@РУССКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .41

ЖИТЛОВА ПОЛІТИКАТехнологіїТехнологія захисту житлових будинків від вибуху побутового газу . . . . . . . . . . . . . . . . . .44

СТОЛИЦЯ На часіТеплозабезпечення як гра інтересів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46Водопостачання"Бюветне" питання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48Платіжна дисциплінаСвоєчасні розрахунки за спожиті ЖКП заохочують призами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50Заборгованість перед комунальниками переклали на плечі новоствореного КП . . . . .51Проблема стягнення боргів за житлово@комунальні послуги: варіанти вирішення . . . .52БлагоустрійУсі дитячі майданчики Києва відремонтують . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53Досвід управління"Київводоканал" готовий перейти на прямі договори зі споживачами . . . . . . . . . . . . . .55

ОСББ ПрактикумСвітло в кінці "договірного" тунелю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56Прибудинкове коло . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58

ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВОЕнергозбереженняГотовое решение вопроса энергосбережения . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64

№7 (20) ВЕРЕСЕНЬ

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

5

Най го ловнішою подією ве рес ня ста ло прий нят тя Кабіне том Міністрів Ук раїнипро ек ту Дер жав но го бюд же ту на 2010 рік.

15 ве рес ня Прем'єр@міністр Юлія Ти мо шен ко підпи са ла про ект Держ бю дже -ту на 2010 р. після за вер шен ня публічної пре зен тації в Ук раїнсько му домі. "Ду -маю, що ми змо же мо йо го прий ня ти, що волі в ук раїнсько му політи кумі все ж та -ки ви с та чить", @ ска за ла Прем'єр. За ко но п ро ект № 5000 "Про Дер жав ний бюд -жет Ук раїни на 2010 р." вже за реєстро ва но у Вер ховній Раді.

Відповідно до до ку мен та ви дат ки бюд же ту за твер д жені у розмірі 324 млрдгрн., до хо ди @ на рівні 285 млрд грн., дефіцит @ 46,7 млрд грн. (3,97% ВВП), у то -му числі по за галь но му фон ду @ 24,8 млрд грн., по спеціаль но му @ 21,9 млрд грн.

Що ж го тує цей до ку мент для на шої га лузі? Так, су ма бюд жет но го за пи ту МінЖКГ за 11@ма про гра ма ми у ціло му ста но -

ви ла 4,6 млрд грн., зо к ре ма на ре алізацію за ходів За галь но дер жав ної про гра мире фор му ван ня і роз вит ку ЖКГ @ 2,9 млрд грн. Про ек том дер жав но го бюд же ту нана ступ ний рік вра хо ва но з чітким за зна чен ням су ми фінан су ван ня ли ше 500 млнгрн. у стаб фонді на за хо ди з енер гоз бе ре жен ня.

Дже ре лом для ре алізації За галь но дер жав ної про гра ми ре фор му ван ня і роз -вит ку ЖКГ мо жуть ста ти та кож інші статті стабілізаційно го фон ду: соціаль но@еко -номічний роз ви ток міст, сіл і се лищ, у то му числі ви ко нан ня За галь но дер жав ноїпро гра ми "Пит на во да Ук раїни" @ 1 млрд грн.; ре алізація регіональ них і га лу зе вихінно ваційних про грам та про ектів інно ваційно го роз вит ку @ 300 млн грн.; ре -алізація інве с тиційних та інно ваційних про ектів з енер гоз бе ре жен ня @ 500 млнгрн. За Кіотським про то ко лом мож на роз ра хо ву ва ти ще на 1,5 млрд грн.

Що до на дан ня бюд жет ної до по мо ги містам Міністр Олексій Ку че рен ко за ува -жив, що ос таннім ча сом на тлі по зи тив них про цесів роз вит ку місце во го са мо в ря -ду ван ня в Ук раїні її жит ло во@ко му наль не гос по дар ство ста ло над то де цен т -ралізо ва ним. Він поінфор му вав, що у про екті держ бю дже ту та кож пе ред ба че надо по мо га місце вим бюд же там, але з по си лен ням си с те ми дер жав но го уп рав@ління. У цьо му зв'яз ку міністр на го ло сив, що жод ний про ект міста з фінан су ван -ням з держ бю дже ту не роз г ля да ти меть ся без ге не раль но го пла ну роз вит ку міста,за твер д же ної схе ми теп ло по с та чан ня та чіткої про гра ми з во до по ста чан ня.

По крит тя різниці в та ри фах у бюд жеті на на ступ ний рік не пе ред ба че не, тоб -то ком пен су ва ти різни цю в ціні га зу і місце во му та рифі на теп ло ву енергію по ви -нен місце вий бюд жет відповідно до ст. 31 Закону про ЖКП.

Тому особливо актуальною стає допомога міжнародних фінансовихорганізацій у кредитуванні проектів модернізації підприємств ЖКГ. Детальнішепро це читайте в номері журналу.

Лариса ФедорченкоЗаступник головного редактора

ÿ‡ ÌÓ‚Ì≥ ˜ËÚ‡˜≥!

ЖИТЛОВО@КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ6

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

Са ве лий Дми т ри е вич, не так мно го ком па ний мо гут с гор -до с тью ска зать, что с че с тью вы дер жа ли все ис пы та ния вхо де ста нов ле ния неза ви си мой Ук ра и ны, и к то му же тех ни -че с ки толь ко ук ре пи лись. Ка ков Ваш глав ный де виз, с ко то -рым вы иде те по жиз ни?

"Иде аль ная энер гия для Ва ших си с тем" @ имен но этим де -ви зом око ло 19@ти лет ру ко вод ству ет ся на ша ком па ния, глав нымна прав ле ни ем де я тель но с ти ко то рой яв ля ет ся со зда ние си с темга ран ти ро ван но го энер го о бе с пе че ния от вет ствен ных энер го по т -ре би те лей.

Вре мя до ка за ло ак ту аль ность это го де ви за: си с те мы энер го -о бе с пе че ния вос тре бо ва ны прак ти че с ки во всех об ла с тях жиз не -де я тель но с ти че ло ве ка, а бес пе ре бой ная ра бо та со вре мен но готех но ло ги че с ко го и элек трон но го обору до ва ния без ис поль зо ва -ния та ких си с тем ста но вит ся про сто не воз мож ной.

"Си напс" име ет на иболь ший в Ук ра и не опыт про ек ти ро ва нияи вво да в экс плу а та цию слож ных си с тем энер го о бе с пе че ния. Се -год ня на ты ся чах объ ек тов по всей Ук ра и не на деж но функ ци о ни -ру ют си с те мы, со здан ные спе ци а ли с та ми ком па нии. Сре ди на -ших за каз чи ков @ пред при ятия раз лич ных от рас лей про мыш лен -но с ти, свя зи, транс пор та, тор го вые ком плек сы, го су дар ствен ныеуч реж де ния и бан ки.

С че го все на чи на лось? Ка кие про ек ты по мог ли ком па -нии так проч но стать на но ги?

На чи на лось все в пе ри од ста нов ле ния Ук ра и ны как не за ви си -мо го го судар ства. Мож но ска зать, на ша ком па ния ее ро вес ни ца.

За пле ча ми у ме ня был со лид ный опыт пре по да ва ния в До нец компо ли тех ни че с ком ин сти ту те на ка фе д ре "Энер гос наб же ние пред -при ятий и го ро дов", и вот имен но в тот мо мент, ко г да фак ти че с кипо яви лась в об щем@то воз мож ность от кры вать ма лые пред при -ятия, в со зна нии про изо шёл пе ре лом @ я по нял, что нуж но со з -дать соб ствен ную фир му и ре а ли зо вать свои зна ния в де ле. Вотто г да и на чал ся биз нес.

30 ок тя б ря ком па нии ис пол ня ет ся 19 лет, и все это вре мя мыза ни ма лись си с те ма ми на деж но го элек тро пи та ния. Сна ча ла этобы ла про стая про да жа UPS, ди зель@ге не ра то ров, по том про ек ти -ро ва ние си с тем элек тро пи та ния, поз же про из вод ство элек тро -щи то во го обо ру до ва ния, мон таж под стан ций и рас пре де ли тель -ных се тей, что пе ре рос ло в ком плек с ное ре ше ние энерго обе с пе -че ния от вет ствен ных объ ек тов и, в ко неч ном ито ге, мы до стиг лита ко го уров ня ре а ли за ции объ ек тов, ко г да смог ли взять ся за ко -ге не ра цию, ко то рая се год ня яв ля ет ся на ивыс шей точ кой раз ви -тия на ше го биз не са.

По на ча лу был про сто биз нес @ что мог, то и де лал, ча ще все горе шал во про сы, свя зан ные с на деж ным энер гос наб же ни ем от -вет ствен ных по тре би те лей. Пер вый пор та тив ный UPS в Со вет -ском Со юзе раз ра бо тан и из го тов лен был мо ей ко ман дой еще вДо нец ке. Ко г да в Ук ра и не по яви лись пер вые им порт ные UPSы, яна соб ствен ные день ги ку пил один из них, и ра ди ин те ре са ра зо -брал его. Эти при бо ры, на на ше удив ле ние, бы ли на мно гопримитив нее, чем те, ко то рые мы са ми раз ра ба ты ва ли. Это вдох -нов ля ло нас на даль ней шие раз ра бот ки, од на ко в ус ло ви ях пе ре -

С энергией по жизниКом па ния "Си напс" от ме ча ет в этом го ду 19�ти ле тие ус пеш -

ной деятель но с ти как от ече с т вен ный про из во ди тель си с тем га -ран ти ро ван но го электрос наб же ния, про из вод ства элек тро тех -ни че с ко го обо ру до ва ния и стро и тель ст ва га зо порш не вых ко ге -не ра ци он ных элек тро стан ций. Ис то рия со зда ния ком па нии "Си -напс" ухо дит в со вет ское про шлое, ко нец вось ми де ся тых го дов,ко г да толь ко ста ли по яв лять ся все воз мож ные ко о пе ра ти вы и ма -лые пред при ятия.

Се год ня ни од на из ор га ни за ций, ис поль зу ю щая в сво ей ра -бо те про цес со ры, пер со наль ные ком пью те ры, сер ве ры или пе -ри фе рий ные ус т рой ства, ло каль ные вы чис ли тель ные се ти илиси с те мы, элек трон ные АТС, не мо жет ра бо тать без си с те мы га -ран ти ро ван но го элек тро снаб же ния, ко то рая вклю ча ет в се бя си -с те му схем элек тро пи та ния и це лый пе ре чень ус т ройств, на чи -ная от пи та ю щей подстан ции, ди зель�ге не ра то ров, аг ре га товбес пе ре бой но го элек тро пи та ния (UPS) и за кан чи вая ав то ном нойсе тью элек тро пи та ния. А пер вые от ече с т вен ные бло ки UPS раз -ра бо та ны этой ком па ни ей еще в 80�х го дах про шло го сто ле тия. Вце лом, имен но с этой ни ши и на ча ла свое ус пеш ное раз ви тиеком па ния "Си напс". По степен но круг за дач рас ши рял ся, и се год -ня ком па ния яв ля ет ся ли де ром в сво ей сфе ре и на деж ным парт не ром для мно гих ук ра ин ских пред при ятий.

Спро ек ти ро ван ная и вве ден ная в экс плу а та цию ком па ни ей "Си напс" ус та нов ка по ути ли за ции шахтно го ме та на на АП "Шах таим. А.Ф. За сядь ко" удо с то и лась ав то ри тет ней шей ми ро вой пре мии в об ла с ти энер ге ти ки, за во е вав на кон кур се, про во ди мом жур на -лом "Power engineering", вто рой приз как луч ший про ект в сфе ре энер гос бе ре же ния и воз об нов ля е мой энер ге ти ки. "Power engi-neering" � са мое из ве ст ное и вли я тель ное из да ние в об ла с ти энер ге ти ки в ми ре, а сам кон курс срав ним с "Ос ка ром".

По дроб нее об этом � в на шем ин тер вью с ди рек то ром на уч но�про из вод ствен но го пред при ятия "Си напс" Фе до ро вым Са ве ли емДми т ри е ви чем.



7

строй ки ник то не фи нан си ро вал раз ра бот ки. По это му, мы вы нуж -де ны бы ли ис кать, что есть в ми ре пе ре до во го, что бы про фес си -о наль но это при ме нять для на ших за каз чи ков. Од ной из ве хо выхра бот для на шей ком па нии стал за каз от На ци о наль но го бан каУк ра и ны по ито гам тен де ра на обес пе че ние бес пе ре бой но гоэнер гос наб же ния пла теж ной си с те мы Ук ра и ны, про ве ден но го в1996 го ду. Во вре мя ра бо ты над этим объ ек том мы зна чи тель ноок реп ли и тех ни че с ки, и про фес си о наль но. На ша (Ук ра ин ская)нор ма тив ная ба за су ще с т вен но от ста ва ла от тре бо ва ний вре ме -ни и со вре мен ных тех но ло гий, по это му па рал лель но с ре а ли за -ци ей тех ни че с ких ре ше ний при хо ди лось раз ра ба ты вать но выеУк ра ин ские ДСТУ. Боль шин ство на ших тех ни че с ких ре ше ний бы -ло ис пол не но по раз ра бо тан ным на ми же нор ма тив ным до ку мен -там. За да ча фор ми ро ва ния си с те мы на деж но го элек тро пи та нияпла теж ной си с те мы Ук ра и ны бы ла вы пол не на на ми на выс шемуров не и до сих пор мы осу щест в ля ем ее об слу жи ва ние. Имен новве де ние пла теж ной си с те мы по зво ли ло на деж но и энер го не за -ви си мо осу щест в лять лю бой пла теж по Ук ра и не из од но го бан кав дру гой внутри си с те мы не бо лее, чем за 15 ми нут. Соб ствен но,во вре мя ре а ли за ции это го объ ек та и ря да дру гих мы ста ли ра -бо тать по всей тер ри то рии Ук ра и ны.

А что под толк ну ло к раз ви тию ко ге не ра ции как на прав -ле ния?

Впер вые о ко ге не ра ции мы на ча ли за ду мы вать ся, по жа луй, сто го вре ме ни, как это по ня тие по яви лось в Ук ра и не, а мо жет ичуть рань ше. Ведь я сам уче ный, у ме ня мно го изо бре те ний, ста -тей, на уч ных ра бот, да же не сколь ко мо но гра фий. Это на вер ное иод на из осо бен но с тей на шей ком па нии @ уз на вать пер вы ми всено вое, что про ис хо дит в на шем на прав ле нии. Сей час моя глав наяфунк ция @ ме не джер, но, по су ти, я же уче ный. Ино г да это по мо -га ет в ра бо те, ме ня нель зя об ма нуть в тех ни че с ких во про сах, аино г да ме ша ет, осо бен но ко г да за каз чи ка на чи на ешь по свя щатьв глу бин ные тех ни че с кие проб ле мы. Все, осо бен но за каз чи ки,лю бят чув ство вать се бя твор ца ми, и не по нят ные слож но с ти ихтоль ко раз дра жа ют.

В на ча ле 2000@х у нас по явил ся пер вый за каз чик по ко ге не ра -ции, за вод "Норд", ко то рый хо тел по ста вить свой ис точ ник элек -тро энер гии, вне дрить но вую энер гос бе ре га ю щую тех но ло гию.По том по яви лись еще не сколь ко ана ло гич ных за каз чи ков по Ук -ра и не, но про ек ты не по шли, так как объ ек ты ко ге не ра циичрезвы чай но ка пи та ло ем кие.

По яв ле ние Ки от ско го про то ко ла, от кры ло но вую эру ре а ли за -ции та ких про ек тов, так как по явил ся ме ха низм до пол ни тель но гофи нан си ро ва ния. Лю бой ко ге не ра ци он ный мо дуль, где бы он нера бо тал, ка кой бы газ в нем не ис поль зо вал ся, все рав но в про цес -се сво ей ра бо ты ге не ри ру ет так на зы ва е мые кво ты @ осу щест в ля етэко но мию вы бро сов СО2. А кро ме то го, обес пе чи ва ет энер гос бе -ре же ние. Ко ге не ра ция @ это преж де все го улуч ше ние элек три че с -ко го, а так же об ще го КПД сжи га ния га за, что при во дит и к эко но -мии га за, и к умень ше нию вы бро сов. Мень ше сжи га ешь га за @мень ше вы бра сы ва ешь СО2. Ку бо метр шахтно го ме та на удер жи ва -ет теп ла в 21 раз боль ше, чем ку бо метр СО2, что де ла ет про ек ты нашахтном ме та не чрез вы чай но эф фек тив ны ми. И так каж дый видга за име ет свою шка лу вред но с ти в ча с ти удер жа ния теп ла в ат мо -сфе ре. Ко ге не ра ци он ные ус та нов ки, в ча ст но с ти га зо порш не вые,ко то ры ми за ни ма ем ся мы, спо соб ны ра бо тать на раз лич ных ви дахга за, что по зво ля ет их ис поль зо вать во всех сфе рах народногохозяйства, в том чис ле на ко тель ных, где есть га ран ти ро ван ный по -тре би тель теп ла. Про ек ты ко ге не ра ции оку па е мы и на при род номга зе, од на ко на иболь шую эф фек тив ность мож но ожи дать на аль -тер натив ных га зах, по лу ча е мых из дре вес ной ще пы, тор фа, луз ги,ку ри но го по ме та и да же из осадка сточ ных вод.

Как вы подошли к выбору основного партнера?На чи на ли мы ра бо тать с ко ге не ра ци он ны ми ус та нов ка ми на

при род ном га зе, а по том при шло по ни ма ние то го, что ра бо татьмож но с лю бы ми га за ми. В до пол не ние к вы ше пе ре чис лен ныммож но до ба вить кок со вый, до мен ный, га зы хи ми че с ко го про из -вод ства, био га зы (как бро же ния, так и от по ли го нов ТБО). Пос лене сколь ких лет из уче ния ми ро во го рын ка про из во ди те лей га зо -порш не вых ма шин, мы при шли к вы во ду, что са мая под хо дя щаяма ши на для слож ных га зов @ это GE Jenbacher. Это и на иболь шийопыт при ме не ния, и вы со кий элек три че с кий КПД, и ма лый вес,га ба ри ты и ма лая ви б ра ция, и на имень шее вре мя про фи лак ти че -с ко го про стоя и т.д. То му под твер жде ние на иболь шая по пу -лярность этих ма шин @ от 53 до 65% всех экс плу а ти ру е мых в ми -ре ус та но вок @ это GE Jenbacher в сво ем мощ но ст ном ря ду. Этоли дер в сво ей ни ше. Вот од на из при чин, по че му мы вы бра ли этообо ру до ва ние. На ша ком па ния сво бод на в вы бо ре, и она вы би ра -ет са мое луч шее.

На ко ге не ра цию у нас уже есть бо лее сот ни по тен ци аль ныхкли ен тов. Единствен ной сложнорешаемой за да чей остаютсясхе мы фи нан си ро ва ния та ких про ек тов, так как са ми ко ге не ра ци -он ные мо ду ли и весь про ект сто ят очень до ро го. До нец кая об -ласть с её ог ром ны ми за па са ми шахтно го, до мен но го, кок со во гои це ло го ря да дру гих га зов, име ет ог ром ный по тен ци а л для вы ра -бот ки де шё вой элек тро энер гии и обеспечения своей энер ге ти че -с кой без опас но с ти. Хо тя ос нов ной по ка за тель эко но ми че с койэф фек тив но с ти ко ге не ра ци он ной ус та нов ки @ это со от но ше ниемеж ду це ной га за и элек три че с т ва.

К со жа ле нию, не толь ко в До нец кой об ла с ти, ро ди не ком па -нии Си напс, но и в дру гих ре ги о нах Ук ра и ны, мно же с т во про ек товне со сто я лись по ря ду при чин, не толь ко свя зан ных с от сут стви -ем за ин те ре со ван ных ин ве с то ров или схем фи нан си ро ва ния.Преж де все го, ска зал ся за тяж ной путь фор ми ро ва ния в Ук ра и неза ко нов по ки от ско му мехпниз му, по вы ше ни ем и неста биль но с -тью цен на при род ный газ и, глав ное, спе ци фи кой ук ра ин ско гобиз не са, где все го то вы быть у ру ля и уп рав лять биз не сом, да жене имея не об хо ди мо го для это го опы та, ко то рый, кста ти, в на шембиз не се фор ми ру ет ся де ся ти ле ти я ми.



Рас ска жи те о ва шем со труд ни че с т ве с шах той им. За -сядь ко.

Шах та им. За сядь ко @ это как раз кон крет ный при мер на ше госо трудни че с т ва с GE Jenbacher в ко ге не ра ции. Этот про ект счи -та ет ся са мым боль шим в ми ре про ек том по ути ли за ции шахтно гоме та на на мо мент на ча ла его ре а ли за ции. Ком па ния СИНАПС вы -сту пи ла ге не раль ным про ек ти ров щи ком и ос нов ным под ряд чи -ком про ек та. Этот про ект от ли ча ет ся, как боль шим ко ли че с т вомин но ва ци он ных тех ни че с ких ре ше ний, так и слож но с тью его ре а -ли за ции в спе ци фи че с ких ус ло ви ях До нец ких.

Ра бо ты по про ек ти ро ва нию и стро и тель ст ву ко ге не ра ци он -ной стан ции на ак ци о нер ном пред при ятии "Шах та им. А.Ф. За -сядь ко", г. До нецк, ве дут ся с 2004 г. Пер вая оче редь ми ни@ТЭЦ наВо с точ ной про мыш лен ной пло щад ке шах ты им. Засядь ко в со -ста ве 12 ко ге не ра ци он ных мо ду лей ти па JMS 620 про из вод ствафир мы GE Jenbaher об щей мощ но с тью @ 36,4 МВт элек три че с койи 35 МВт теп ло вой энергии бы ла за пу ще на в мае 2006 го да. Свво дом в экс плу а та цию вто рой оче ре ди общая мощ ность стан -ции воз рас та ет до 142,6 МВт, в. т.ч. 72 МВт элек три че с кой мощ -но с ти. В со от вет ствии с про ек том ко ге не ра ци он ная га зо ваяэлек тро стан ция ис поль зу ет в ка че с т ве топ ли ва шахтный газ.Установленные аг ре га ты вы год но от ли ча ют ся от сво их ана ло говбо лее про дол жи тель ным сро ком служ бы и воз можно с тью ста -биль ной ра бо ты при ис поль зо ва нии в ка че с т ве топ ли ва шахтно гоме тана с боль шой ча с то той ко ле ба ния ме та на в сме си.

Ра бо чие ци лин д ры га зо порш не во го дви га те ля снаб же ныфор ка ме рой, на ли чие ко то рой по зво ля ет аг ре га ту ра бо тать наот но си тель но бед ных топ лив ных сме сях. В ка че с т ве топ ли ва ис -поль зу ет ся кап ти ру е мый шахтный ме тан с кон цен т ра ци ей CH425% и вы ше. До ре а ли за ции про ек та шахтный ме тан от ка чи вал ся

для обес пе че ния без опас но с ти гор ных ра бот и сбра сы вал ся в ат -мо сфе ру. Се год ня этот ме тан ра бо та ет на шах ту. Элек три че с каяэнер гия рас хо ду ет ся на соб ствен ные нуж ды шах ты, пред ус мо т -ре на воз мож ность про да жи из быт ков элек тро энер гии в сеть. Теп -ло вая энер гия в зим ний пе ри од рас хо ду ет ся на обо г рев ство лашах ты, из быт ки пред ус мо т ре но пе ре да вать в ком му наль ные теп -ло вые се ти на нуж ды от оп ле ния и го ря че го во до снаб же ния близ -ле жа щих жилых квар та лов.

Станция уже работает три года, практически полностьюобеспечивая потребности шахты в электроэнергии. Я считаюэтот проект очень успешным.

Какие еще интересные проекты были реализованывашей компанией?

Мы се год ня за пу с ти ли три круп ных про ек та, ко то ры ми я гор -жусь и ре а ли зу ем еще пять, три из ко то рых вре мен но при ос та -но ви лись из@за кри зи са. Очень ин те рес ный про ект, я счи таю, мысде ла ли для Иль и чев ско го масло жир ком би на та @ энер гоб лок,ко то рый вы ра ба ты ва ет элек тро энер гию, теп ло и пар. Этот объ -ект мы сда ли в экс плу а та цию в се ре ди не про шло го го да. Ин те -ре сен он тем, что ра бо та ет в “ос т ров ном” ре жи ме, то есть, энер -гоб лок яв ля ет ся един ствен ным ис точ ни ком пи та ния для все гоком би на та.

Еще один ин те рес ный объ ект @ энер гоб лок для фа б ри ки банк -нот ной бу ма ги НБУ в г. Ма ли не, ко то рый мы сда ли в экс плу а та -цию в кон це про шло го го да. Си с те ма по стро е на та ким об ра зом,что вы хлоп ные га зы от ко ге не ра ци он ных ма шин при этом то жеути ли зи ру ют ся @ они идут в па ро вой ко тел для вы ра бот ки па ра.Кот лы обо ру до ва ны ути ли за то ра ми теп ла, что еще бо лее по вы -ша ет КПД ус та нов ки.

В про шлом го ду мы на ча ли объ ект, еще круп нее, чем на шах -те им. За сядь ко. Это про ект так же бу дет ра бо тать на шахтном ме -та не из шах ты "Крас но ар мей ская@За пад ная №1". Пер вая оче -редь ко ге не ра ци он ной стан ции @ 18 МВт элек три че с кой мощ но с -ти и столь ко же теп ло вой, вто рая @ 36 МВт элек три че с кой и столь -ко же теп ло вой. Об щая мощ ность пос ле всех пред по ла га е мыхрас ши ре ний бу дет со став лять 140 МВт.

В Ук ра и не очень мно го шахтно го ме та на, это энер го ре сурс,ко то рый мож но эф фек тив но ис поль зо вать. Я счи таю, что сжи га -ние газа в фа ке лах, рав но силь но то му, что мы топим воз дух сто -дол ла ро вы ми ку пю ра ми, не ис поль зуя при этом да же теп ло. На

Оборудование: 24 ед. JMS 620

Топливо: шахтный газ (метан с концентрацией от 25%)

Электрическая мощность: 24 х 3 035 кВт (всего 72,7 МВт)

Тепловая мощность: 24 х 2920 кВт (по графику 130/70 0С)

Год инсталляции: 2005 г. @ первая очередь из 12 модулей

Наработка рабочих часов > 20 000 р.ч. (12 модулей первойочереди)



9

нес коль ких шах тах ра бо та ют фа ке ла толь ко для то го, что бы по лу -чить ки от ские день ги, при этом, как пра ви ло, от груз ка квот идетна ко мпен са цию сто и мо с ти этих же фа ке лов, по став лен ных за ру -беж ны ми ком па ни я ми в ли зинг.

И еще один ко ге не ра ци он ный объ ект, ко то рый мы на ча ли ве -с ти в этом го ду, @ это энер гоб лок для за во да "Сан до ра" в Ни ко ла -е ве из ве ст ной тор го вой мар ки "Пеп си@Ко ла".

Наш жур нал, как вы по ни ма е те, на прав лен на це ле вуюау дито рию * пред при ятия жи лищ но*ком му наль но го ком -плек са. Ес ли мож но, то ос та но вим ся на ко ге не ра ции какспо со бе вы ра бот ки теп ла и го ря чей во ды для ком му наль но -го сек то ра.

В лю бом ме ха низ ме со зда ния ко ге не ра ци он ной ус та нов ки оп -ре де ля ю щим зве ном яв ля ет ся биз нес@план. Мы долж ны по ни -мать, сколь ко со став ля ют ка питаль ные за тра ты, экс плу а та ци он -ные рас хо ды и при быль. У нас не ус то я лись це ны на энер го но си -те ли и в за ви си мо с ти от их из ме не ния про ек ты по ко ге не ра ции товы год ны, то нет. В Ев ро пе и газ до ро гой, и элек тро энер гия до ро -гая, но за зор меж ду их це ной и есть той ни шей, где за счет ко ге не -ра ции мож но стро ить при быль ный биз нес. В свое вре мя, пос лерез ко го повышения стоимости при род но го га за рос си я на ми, ака -де мик Ана то лий До лин ский об ра тил вни ма ние на по ло жи тель нуюсто ро ну это го про цес са. Он на ри со вал кри вую, ко то рая по ка зы ва -ла оку па е мость про ек тов энер гос бе ре же ния. При низ кой це неэнер го но си те лей оку па е мость энер гос бе ре га ю щих объ ек тов нена сту па ла. А се год ня, ко г да Рос сия под ня ла це ны, то по яви ласьре аль ная воз мож ность запустить эти про ек ты, по то му что они ста -ли оку па е мы ми и тем бы с т рее, чем до ро же при род ный газ.

Чем ин те рес ны ко тель ные для ко ге не ра ции? Преж де все готем, что они явля ют ся по сто ян ны ми по тре би те ля ми теп ла и элек -тро энер гии. Ес ли у те бя есть по сто ян ная вы ра бот ка элек тро энер -гии, то ее мож но ис поль зо вать на соб ствен ные нуж ды, а мож нопро да вать в об щую сеть, а вот ес ли нет по сто ян но го по тре би те лятеп ла, то тут те ря ет ся эко но ми ка. По это му очень важ но, что бы иэлек тро энер гия по ку па лась, и теп ло по ку па лось. То г да про ект оку -пить ся бы с т рее, с этой точ ки зре ния при ме не ние ко ге не ра ции вко тель ных оп рав да но. В свое вре мя мы да же раз ра бо та ли та койнор ма тив ный до ку мент, ко то рый по том по ко тель ным ра зо шел сякак ин струк ция, что при рас че те мощ но с ти ко ге не ра ци он ной ус та -нов ки для ко тель ной долж на учи ты вать ся круг ло го дич ная по треб -ность в теп ле (го ря чей во де). Вот ес ли на эту мощ ность по ста витько ге не ра ци он ную ус та нов ку, то она бу дет хо ро шо за гру же на круг -лый год и бы с т ро оку пит ся. На ша ком па ния раз ра бо та ла мно же с -т во та ких про ек тов для раз ных го ро дов, но, к со жа ле нию, все ониос та лись по ка на бу ма ге.

А при чи на в чем?На ше ком му наль ное хо зяй ство @ это очень спе ци фи че с кая от -

расль, в ко то рой ни ко г да нет де нег. За ру бе жом де ла ет ся про сто.Там скла ды ва ют ся все рас хо ды, до хо ды, ос тав ля ет ся часть де негна раз ви тие, из это го рас счи ты ва ет ся та риф и все его спо кой нопла тят, а не хо дят ба с то вать "Да ешь низ кий та риф!". То г да естьвоз мож ность раз ви тия для пред при ятий. В этом от но ше нии у насдо ста точ но спе ци фи че с кая стра на. Сколь ко та ри фы не под ни -май, че рез ка кое@то вре мя они все рав но ока зы ва ют ся низ ки ми, иде нег на пред при яти ях не по яв ля ет ся. Я ду маю, что со вре ме немв стра не все при дет к нор ме, все бу дут пла тить на ло ги, и го су дар -ство бу дет за бо тить ся о том, что бы пред при ятия, в том чис ле ижи лищ но@ком му наль ной сфе ры, име ли сред ства для раз ви тия.

Ка кие пер спек ти вы раз ви тия Вы сей час для се бя ви ди те? Ка за лось бы, в свя зи с ро с том фир мы все труд но с ти уже

долж ны быть по за ди, но... по лу чи лось так, что мы обо гна ли, ос та -вив да ле ко по за ди се бя, всех сво их кон ку рен тов. И те перь я дляних стал се рь ёз ной проб ле мой. В ре зуль та те воз ник ли труд но с тисо в сем дру го го ро да, ко то рые ещё сле ду ет на учить ся пре одо ле -вать. Сле ду ю щий шаг @ это уже по ли ти ка. В прин ци пе, я не оченьхо чу к это му стре мить ся, но де ло в том, что, од наж ды на чав, ужене мо гу ос та но вить ся в биз не се. На до про дол жать ид ти впе рёд.

Ес ли го во рить о бо лее кон крет ных иде ях, то я меч таю со здатьта кую ин но ва ци он ную си с те му, ко то рая бы объ еди ня ла раз ра бот -чи ков, а их у нас очень мно го, осо бен но стар ше го по ко ле ния, ве ли -ких уче ных, ко то рые дей стви тель но вла де ют се год ня тех но ло ги я -ми та ко го мас шта ба, что ря дом да же Япо ния или Гер ма ния не сто -ят. У нас же пос ле раз ва ла Со вет ско го Со юза на коп ле ние на уч но гопо тен ци а ла при ос та но ви лось, по сколь ку на ука не фи нан си ро ва -лась. И те уче ные, ко то рые не уе ха ли за ру беж, име ют мас су на коп -лен ных зна ний и про дол жа ют их на капливать, не смо т ря ни на что.Имен но это не об хо ди мо ис поль зо вать для раз ви тия стра ны.

То есть вы хо ти те со здать сво е го ро да центр ин но ва ций?Да. Я ви жу в этом боль шой смысл. И мы уже на чи на ем это де -

лать. Дру ги ми сло ва ми, есть уче ные, ко то рые вла де ют не ко то ры -ми тех но ло ги я ми. Есть по тре бите ли та ких тех но ло гий в ви де ка -ких@то за во дов, пред при ятий. И есть ин ве с то ры, ко то рые хо тятвло жить день ги, что бы они "раз мно жа лись" бы с т ро и на деж но.Ес ли всех их объ еди нить и за ста вить ра бо тать на од но де ло, то, яду маю, Ук ра и на очень бы с т ро вста нет на но ги, смо жет за нять до -стой ное ме с то в ми ре.

Ну и па рал лель но раз ви вать даль ше на прав ле ние ко ге не ра -ции. Сей час мы уже зна ем, как ра бо тать с шахтным ме та ном, сбио га зом, по лу чен ным ме то дом бро же ния. Мы уже мно го пред -ло же ний да ли по кок со во му га зу, до мен но му га зу. Очень ак тив носей час раз ви ва ет ся те ма ис поль зо ва ния ге не ра тор но го га за.Фак ти че с ки мы се год ня с на ши ми парт не ра ми вла де ем тех но ло -ги ей по лу че ния га за из все го ор га ни че с ко го, на чи ная с от хо довсель ско го хо зяй ства до ТБО и ка на ли за ци он ных от хо дов.

Спасибо Савелий Дмитриевич за интересную беседу.Остается пожелать только успеха в реализации всех Вашихпланов и процветания Вашей компании.�

Беседу вела Лариса Федорченко


ПОДІЇ Влада

На ви ко нан ня статті 12 За ко ну Ук раїни"Про комбіно ва не ви роб ниц тво теп ло вої таелек трич ної енергії (ко ге не рацію) та ви ко -ри с тан ня скид но го енер го по тен ціалу" на ка -зом Мінжит ло ко мун го с пу від 24.07.2009 № 223 за твер д же но Пра ви ла приєднан ня ко -ге не раційних ус та но вок до теп ло вих ме реж.

На каз на би рає чин ності з дня йо го офі -ційно го опубліку ван ня.

Пра ви ла приєднан ня ко ге не раційних ус -та но вок до теп ло вих ме реж ре гу лю ютьвідно си ни, що ви ни ка ють між теп ло т ран -спор ту ю чи ми ор ганізаціями та за мов ни ка -ми під час приєднан ня та підклю чен ня но -воз бу до ва них, ре кон струй о ва них чи мо -дернізо ва них ко ге не раційних ус та но вок за -мов ників до теп ло вих ме реж.

Приєднан ня ко ге не раційної ус та нов киза мов ни ка здійснюється на підставі до го во -ру про приєднан ня, що ук ла да єть ся міжтеп ло т ран спор ту ю чою ор гані зацією та за -мов ни ком, невід'ємним до дат ком яко го єтех нічні умо ви на при єд нан ня. Точ кою при -єд нан ня ко ге не раційної ус та нов ки вва -жається за про ек то ва на або фак тич но існу -ю ча ме жа ба лан со вої на леж ності.�

Введено в дію Правилаприєднання когенераційнихустановок

По ста но вою Кабіне ту Міністрів Ук раїнивід 3 ве рес ня 2009 р. № 937 до по вне но По -ря док фор му ван ня та рифів на по слу ги з ут -ри ман ня бу динків і спо руд та при бу дин ко вихте ри торій, за твер д же ний по ста но вою Ка -біне ту Міністрів Ук раїни від 20 трав ня 2009 р.№ 529 но вим роз ділом.

Відповідно, до ку мен том вста нов ле но,що дер жав ний кон т роль за ви ко нан ням ви -мог цьо го По ряд ку в ме жах по вно ва жень,виз на че них за ко ном, здійснюється Дер ж -жит ло ко мунінспекцією та її те ри торіаль ни -ми ор га на ми в по ряд ку, вста нов ле но муМінжит ло ко мун го с пом за по го джен ням зМіне ко номіки. �

Держжитлокомунінспекціяконтролюватиме Порядокформування тарифів на ЖКП

Кабінет Міністрів Ук раїни роз по ря -джен ням від 9 ве рес ня 2009 р. № 1050@рза твер див ти по ву фор му технічно го зав -дан ня з роз роб лен ня технічної до ку мен -тації із зем ле у с т рою що до скла ден ня до -ку ментів, які засвідчу ють пра во влас ностіна зе мель ну ділян ку, під час без оп лат но гооформ лен ня та ви дачі у 2009 році гро ма -

дя нам Ук раїни дер жав них актів на пра вовлас ності на зе мельні ділян ки.

Підста вою для роз роб лен ня технічноїдо ку мен тації є рішен ня ор га ну місце во госа мо в ря ду ван ня. В про цесі підго тов ки до -ку мен тації по винні бу ти ви ко нані: по льовігео де зичні ро бо ти; ро бо ти з ус та нов лен нямеж зе мель ної ділян ки; скла ден ня ка да с т -ро во го пла ну; ви го тов лен ня технічної до -ку мен тації; вве ден ня зе мель но@ка да с т ро -вої інфор мації на магнітні носії. Технічнадо ку мен тація ви го тов ляється відповіднодо статті 56 За ко ну Ук раїни "Про зем ле -устрій". Строк ви ко нан ня робіт @ згідно здо го во ром. Технічна до ку мен тація ви го -тов ляється в двох при мірни ках: пер ший @для те ри торіаль но го ор га ну Держ ком зе му,дру гий @ для дер жа те ля Дер жав но го фон -ду до ку мен тації із зем ле у с т рою.�

Врегульовано порядок розроблення документації для отримання права власності на земельні ділянки

Кабінет Міністрів Ук раїни по ста но воювід 3 ве рес ня 2009 р. N 920 "Про до по в@нен ня пунк ту 6 По ряд ку пе ре ра ху ван ня у2009 році суб венції з дер жав но го бюд же тумісце вим бюд же там на по га шен ня за бор -го ва ності з різниці в та ри фах на теп ло вуенергію, по слу ги з во до по ста чан ня та во -довідве ден ня, що ви роб ля ли ся, транс пор -ту ва ли ся та по ста ча ли ся на се лен ню, якави ник ла у зв'яз ку з невідповідністю фак -тич ної вар тості теп ло вої енергії, по слуг з

во до по ста чан ня та во довідве ден ня та ри -фам, що за твер д жу ва ли ся або по го джу ва -ли ся відповідни ми ор га на ми дер жав ноївла ди чи ор га на ми місце во го са мо в ря ду -ван ня" виз на чив, що для підприємств теп -ло е нер ге ти ки, які спо жи ва ють при род нийгаз в міжо па лю валь ний період, роз ра хун киз по га шен ня кре ди торської за бор го ва -ності за спо жи тий газ про во дять ся в об сязіза бор го ва ності, яка ут во ри ла ся ста ном на1 лип ня 2009 ро ку.�

Дія постанови КМУ № 193 поширена на боргитеплокомуненерго станом на 1 липня 2009 року

По ста но вою Кабіне ту Міністрів від 3 ве -рес ня 2009 р. № 933 вне се но зміни до по -ста но ви Кабіне ту Міністрів Ук раїни від 21лип ня 2005 р. № 630 "Про за твер д жен няПра вил на дан ня по слуг з цен т ралізо ва но гоопа лен ня, по ста чан ня хо лод ної та га ря чоїво ди і во довідве ден ня та ти по во го до го во -ру". Зо к ре ма, зміне но пункт 32, яким пе -ред ба чені зо бов'язан ня ви ко нав ця, та вве -де но нові розділи "По ря док пе ревіркикількісних та/або якісних по каз ників на дан -ня по слуг" та "По ря док про ве ден ня пе ре ра -хун ку розміру пла ти за на дан ня по слуг зцен т ралізо ва но го опа лен ня, по ста чан ня хо -лод ної та га ря чої во ди і во довідве ден ня, якіне відповіда ють ус та нов ле ним ви мо гам".

Та кож до ку мен том за твер д же но но вийТи по вий до говір про на дан ня по слуг з цен -т ралізо ва но го опа лен ня, по ста чан ня хо -лод ної та га ря чої во ди і во довідве ден ня тафор му Ак та@пре тензії про не на леж не на -дан ня або не на дан ня по слуг.�

Затверджено новий Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення


ПОДІЇВ Україні

11

Ком панія Nordic Environment FinanceCorporation (NEFCO) підпи са ла з Націо@наль ним агент ством з роз вит ку енер ге тич -них ре сурсів уго ду, яка дасть змо гу на да -ва ти підприємствам сфе ри ЖКГ мікро к ре -ди ти на мо дернізацію ко му наль но го гос -по дар ства.

За сло ва ми го ло ви агент ства СергіяЕрміло ва, NEFCO @ ос тан ня з пе реліку іно -зем них ком паній, які фінан су ва ти муть про -гра му енер го е фек тив ності в сфері ЖКГ до2014 ро ку. "Ми пла нуємо що ро ку за лу ча ти

до 1,5 млрд євро на мо дернізацію ко му -наль но го гос по дар ства Ук раїни", @ повідо -мив С. Ермілов.

Ком панія роз поч не кре ди ту ван ня про -ектів у ЖКГ стро ком ре алізації до се мимісяців. "Ми зо се ре ди мо ся на утеп леннібюд жет них ус та нов @ ліка рень, шкіл, ди тя -чих садків @ і впро ва дженні енер гоз бе@ріга ю чих тех но логій на про мис ло вих під@приємствах", @ за зна чив ке ру ю чий ди рек -тор NEFCO Ма гнус Рістедт. Ком паніятакож про кре ди тує теп ло ко му не нер го начо ти ри@п'ять років під муніци пальні га -рантії. "Про ек ти відби ра ти муть ся на кон -курсі. Про цент на став ка за кре ди том ста -но ви ти ме не більше 3% в гривні", @ уточ -нив М. Рістедт.

NEFCO профінан сує про ек ти в сферіЖКГ на 90%, з про мис ло ви ми підприєм@ства ми @ на 50%. У 2010 році NEFCO пла -нує ре алізу ва ти до 70 про ектів на су му 10@15 млн євро.�

Компанія NEFCO кредитуватиме українське ЖКГ

У се ре дині ве рес ня 2009 р. в Ка наді стар ту -вав без пре це дент ний ек с пе ри мент під на звоюEco Plus Home ("бу ди нок еко плюс"), якийвідповість на пи тан ня: чи мож на ком форт нопро жи ти цілий рік без ви ко ри с тан ня ви коп нихенер го носіїв?

У ході ек с пе ри мен ту ро ди на Кенні у складі 6 чо ловік про тя гом ро ку жи ти ме в енер го не за -леж но му бу дин ку ви со ко в го рах. Для опа лен -ня і ви роб ниц тва га ря чої во ди в бу дин ку ви ко -ри с то ву ва ти муть ся ли ше аль тер на тивні ви диенергії. Для цьо го ком панія Bosch Termo@technik об лад на ла бу ди нок технікою життєза -без пе чен ня і ав то ма ти зо ва но го уп равління, доскла ду якої вхо дять: теп ло вий на сос, геліо@т ермічна та фо то воль таїчна ус та нов ки.

@ Геліоу с та нов ка ви роб ляє теп ло і га ря чу во -ду з без ко ш тов ної со няч ної енергії, @ роз'яс нюєди рек тор з мар ке тин гу "Бош Тер мо техніка Ук -раїна" Олек сандр Мурзін. @ Теп ло вий на сос ви -ко ри с то вує енергію землі і для йо го ро бо типотрібна елек три ка, яка за без пе чується фо то -воль таїкою (си с те ма здат на ви роб ля ти вільнувід СО2 елек тро е нергію з со няч ної енергії в об -ся гах, які знач но пе ре ви щу ють по тре би теп ло -во го на со са). Фахівці Bosch Termotechnik упев -нені, що ком фор та бель но жи ти в та ко му бу дин -ку мож на навіть в су во рих умо вах ка надськоїзи ми при тем пе ра турі до мінус 35°С і при цьо музберіга ти по зи тив ний енер го ба ланс. Ви кидСО2 енер го не за леж но го бу дин ку май же ну ль о -вий, зви чай ний же жит ло вий бу ди нок ви ки дає все ред ньо му 8 тонн СО2 на рік.�

Експериментальний будинокна альтернативній енергії

Ве ли чез ний "сміттєвий острів", що скла -дається пе ре важ но з пла с ти ко вих відходів, ви -я ви ли в північній ча с тині Ти хо го оке а ну учас ни -ки не що дав но за вер ше ної спеціаль ної біоло@гічної ек с пе диції.

Як повідо ми ла те ле ком панія CBC, ек с пе -диція ви я ви ла в оке ані на ба га то більшу кіль@кість по бу то вих відходів, ніж очіку ва ло ся. Ко -ло саль на кількість пла с ти ко во го сміття, при не -се но го течіями, ут во ри ла "острів" в 1,6 ти сячкіло метрів на захід від Ти хо о ке ансько го по бе -реж жя при близ но на ши роті Каліфорнії.

За по пе редніми оцінка ми, за бруд нен няоке а ну пла с ти ко вим сміттям обер тається що@річно за ги бел лю 100 ти сяч морських ссавців.�

Учені до би ли ся ре корд ної ефек тив -ності со няч них ба та рей @ 43% (тоб то 43 відсот ки со няч ної енергії пе ре тво -рю ють ся на елек трич ну). В рам ках до@сліджен ня вчені Універ си те ту Но во гоПівден но го Уель су ство ри ли со няч ну ба -та рею, здат ну пе ре роб ля ти в елек трич -ну енергію до 46 відсотків елек тро -магнітно го ви п роміню ван ня в чер во но -му та інфра чер во но му спек трах. Ви ко -

ри с то ву ю чи цю роз роб ку, вчені зібра лима сив ба та рей з п'яти ком по нент, кож наз яких бу ла оп тимізо ва на для сво госпек тра.

Проте дослідни ки за ува жу ють, щовартість всієї ус та нов ки да ле ка від зна -чень, які да ли б змо гу ви роб ля ти її в про -мис ло вих мас шта бах. За сло ва ми вче -них, ре корд для однієї со няч ної ба та реїста но вить при близ но 25 відсотків.�

У Тихому океані знайшливеличезний "острів із сміття"

Встановлено новий рекорд ефективності сонячних батарей

Ки тайська ком панія "ТmsТ. ltd" маєнамір ре алізу ва ти в Кри му про ект з ус та -нов ки со няч них ба та рей для опа лен ня і га -ря чо го во до по ста чан ня приміщень.

Як повідо мив пред став ник ком паніїЛінь Хенгсі на 10@й Міжна родній на уко -во@прак тичній кон фе ренції з по нов лю ва ноїенер ге ти ки XXI століття в Ніко лаєвці, со -нячні ба та реї, що аку му лю ють со няч нуенергію, вста нов лю ють ся на да хах. Та куопа лю валь ну си с те му мож на вста но ви ти вбудь@яко му жит ло во му бу дин ку, її вартістьста но ви ти ме при близ но 2@3 тис. євро.

Л. Хенгсі проінфор му вав, що в од но муз пансіонатів Су да ка вже цього року бу де

вста нов ле на пер ша ана логічна си с те ма.Він до дав, що Ки тай має намір інве с ту ва тив роз ви ток аль тер на тив них дже рел енергіїв Кри му май же 5 млн євро.�

Китайці планують реалізувати в Криму проект з установкисонячних батарей


У регіонахПОДІЇ

Кре мен чуцькі сміттєво зи об лад на лиGPS@навіга то ра ми. Те пер їх мож на по ба -чи ти навіть з ко с мо су. Ме та цьо го за хо ду @кон т ро лю ва ти водіїв, які ко ри с ту ють сяспец технікою для влас них по треб і до дат -ко во го за робітку.

Кож но му водієві ви да ють пристрій, щофіксує всю інфор мацію про рух ма ши ни.При лад об чис лює ви т ра ти паль но го ішвидкість, з якою ру ха в ся ав то мобіль.

Об ду ри ти GPS@навіга тор ще ніко му невда ло ся. За сло ва ми ди рек то ра ко му наль -но го ав то транс порт но го підприємстваОлек сан д ра Мак си мен ка, йо го підлеглі на -кри ва ли пе ре да вач фоль гою, відром абоіншим оцин ко ва ним пред ме том, але в та -ко му разі зни кає си гнал GPS. А ди с пет чер

ре а гує на це так са мо, як і на відхи лен нявід графіка.

Ос на щен ня од но го сміттєво заGPS@навіга то ром об хо дить ся в 1,5 тис.грн. Але, за сло ва ми пред став никівміськра ди, у ре зуль таті та ке ноу@хау даєзмогу еко но ми ти чи ма ло гро шей.�

Кременчуцьких сміттярів контролюють за допомогою GPS

На двох ко тель них "Маріуполь теп ло ме -режі" пра цю ва ти муть ко ге не раційні ус та -нов ки, які ви роб ля ють відра зу два ви диенергії, @ теп ло ву й елек трич ну. Вартістьпро ек ту @ 11,8 млн грн.

Са ме ця ци ф ра і ста ла при во дом длябур х ли вих ди с кусій між де пу та та ми і роз -роб ни ка ми в сесійній залі. Але, не зва жа -ю чи на за пек лу су пер еч ку, про ект бу девпро ва дже ний.

Уже цьо го опа лю валь но го се зо ну на ко -тель них № 16 і "Схід" у Маріуполі за пра -цю ють нові ко ге не раційні ус та нов ки.

Як роз повів ди рек тор "Маріуполь теп ло -ме режі" Дми т ро Ра ус, строк окуп ностіпро ек ту @ 4 ро ки. Ос нов на ідея @ ви роб -лен ня елек тро е нергії, яка і йти ме в дохідінве с то ра. Са ме во на бу де ос но вою дляокуп ності про ек ту. А теп ло ва енергія, щови роб ляється, піде в ра ху нок оп ла ти заспо жи тий газ.�

"Маріупольтепломережа"запускає когенерацію

ТОВ "Лу ганськво да", що взя ло півто раро ку то му в кон цесію во до провідне гос по -дар ство Лу ган щи ни, повідо ми ло про намірінве с ту ва ти в йо го роз ви ток 152 млн грн.до кінця на ступ но го ро ку. Вод но час керів@ниц тво ком панії за яви ло про не обхідністьпідви щен ня та рифів на свої по слу ги якмінімум на 20%.

По над 80 млн грн. ТОВ "Лу ганськво да"обіцяє вкла с ти у вод не гос по дар ство об -ласті ще до кінця нинішньо го ро ку. Ос нов нуча с ти ну цих коштів @ 42 млн грн. @ плану@ється спря му ва ти на заміну на сосів наменш енер гоємні. Кон цесіоне ри за пев ня -

ють, що це дасть змо гу змен ши ти спо жи -ван ня елек тро е нергії на 15@20%, а еко но@мічний ефект від но во го ус тат ку ван ня ста -но ви ти ме при близ но 15 млн грн. на рік. Ще40 млн грн. пе ред ба чається ви т ра ти ти назаміну ме реж, ус та нов ку при ладів обліку намагістраль них тру бо п ро во дах і в бу дин ках.

За сло ва ми де пу та та Лу ганської обл@ра ди Ми ко ли Ки ри чен ка, пред став ни киТОВ "Лу ганськво да" на да ли владі регіонукаль ку ляцію, за якою во до по ста чан ня і во -довідве ден ня для на се лен ня по винні ко ш -ту ва ти 9,81 грн. за ку бо метр. Для під@приємств во на бу де ще ви щою.�

"Луганськвода" інвестує 152 млн грн. в модернізаціюводопостачання в 2010 р.

Історія з пре па ра том "Sea@Quest@Ук -раїна", який КП "Чернігівво до ка нал" пла ну -ва ло до да ва ти в си с те му во до по ста чан няміста з ме тою очи щен ня труб від відкла -день, от ри ма ла своє про дов жен ня. Про ку -ра ту ра об ласті про ве ла пе ревірку пра -вомірності дій з підго тов ки до ви ко ри с тан -ня пре па ра ту у во до про во дах Черніго ва.За її ре зуль та та ми, ко ш ти в сумі 100 тис.грн., раніше пе ре ра хо вані як пе ре до пла таза пре па рат, бу ли по вер нені на ра ху нокчернігівсько го ко му наль но го підприєм@ства. Про те проб ле ма бруд них труб за ли -шається не виріше ною.

Як відо мо, ви кон ком Чернігівськоїміської ра ди своїм рішен ням за бо ро нив КП

"Чернігівво до ка нал" ви ко ри с тан ня хіміч@них до ба вок для очи щен ня во до провіднихтруб і во ди. Та кож бу ло за бо ро не но вклю -ча ти ці ви т ра ти в та риф на во до по ста чан няі во довідве ден ня.�

"Чернігівводоканалу" повернули гроші за SeaDQuest

Ком панія Ecoenergy має намір по ча тибудівниц тво сміттєпе ре роб но го за во ду вДо нецьку в ли с то паді 2009 р. Про це за -явив віце@пре зи дент ком панії EcoenergyЙор ган Ан дерссон під час офіційної зу стрі -чі з міським го ло вою До нецька Олек сан д -ром Лу к’ян чен ком пред став ників ком -паній Ecoenergy і BiogasProm (Швеція).

За йо го сло ва ми, фахівці вже за вер ши -ли ро бо ту над техніко@еко номічним об -ґрун ту ван ням та бізнес@пла ном, і ком -панія вже го то ва інве с тувати будівниц твосміттєпе ре роб но го за во ду в До нецьку."За галь ний об сяг інве с тицій у до нецькийпро ект, без по се ред ньо в сміт тєпе ре роб -ний за вод, який вклю ча ти ме та кож і біога -зо вий за вод, і сор ту валь ну лінію, при -близ но 300@400 млн євро", @ повідомиввіце@пре зи дент Ecoenergy.

Зі сво го бо ку, мер До нецька запевниввіце@пре зи ден та ком панії Ecoenergy в то му, що вла да До нецька ство ритьклімат найбіль шо го спри ян ня для ре -алізації цьо го про ек ту.�

Ecoenergy почне будівництвосміттєпереробного заводу вДонецьку в листопаді 2009 р.


ПОДІЇНовини компаній

13

Пе ре важ на більшість жит ло вих і гро -мадських будівель в Ук раїні опа лю ють сявід цен т ралізо ва ної си с те ми теп ло по с та -чан ня. Роз роб ка "Ан кор@Теп ло е нер го",блочні теп лові пунк ти, дає змо гу пе рей ти зчо ти рь ох труб ної на дво т руб ну си с те мупо дачі теп ло носія до будівлі, ав то ма тич норе гу лю ва ти тем пе ра ту ру теп ло носія, щопо дається, за леж но від тем пе ра ту ри зов@нішньо го повітря, а для гро мадських бу@дівель, @ за леж но від ча су до би і дня тиж -ня, за хи с ти ти си с те му опа лю ван ня відстрибків ти с ку в теп ло ме режі. Та кож ус -тат ку ван ня за хи щає си с те му від про ривів іза мер зан ня, дає змо гу ско ро ти ти дов жи -ну тру бо п ро во ду вдвічі, за без пе чує кон т -роль ро бо ти си с тем. До дат ко во за без пе -чується зберіган ня й архівація да них і зни -жу ють ся ви т ра ти на ро бо ту пер со на лу,оскільки теп лові пунк ти пра цю ють "назам ку".

Вве ден ня в ек с плу а тацію блоч них теп ло вих пунктів ком панії "Ан кор Теп ло@

е нер го" дає змо гу ско ро ти ти ви т ра ти нели ше сфе ри ЖКГ, але і ря до вих ко ри с ту -вачів, оскільки при цьо му на се лен ня от ри -мує мож ливість оп ла чу ва ти точ ний об сягспо жи то го теп ла.�

"Анкор Теплоенерго" випустила блочні теплові пункти для мінімізації витрат ЖКГ

У серпні 2009 р. лінійка твер до па лив -них котлів ТТК, що ви пу с ка ють ся під тор -го вель ною мар кою "Атон", бу ла роз ши ре -на. На рин ку Ук раїни з'яви ла ся по тужнішамо дифікація вже по пу ляр ної мо делі ТТКвід 120 до 200 кВт. Но вин ку цілком мож нана зва ти на род ною зав дя ки її до ступнійціні @ від 7 169 грн. за ТТК 21.

Окрім то го, на прикінці серп ня 2009 р. наза воді АТОНМАШ (м. Кра силів Хмель -ницької обл.) бу ла відкри та лінія з ви пу с куелек тро котлів Saetta. Но ва мо дель елек -тро кот ла Saetta на рин ку бу де пред став ле -на під тор го вель ною мар кою Biasi. Спільневи роб ниц тво но вин ки ста ло ре аль ним зав -дя ки спри ян ню Міжна род ної асоціації тер -мо енер ге тич них ком паній МАТЕК. Своє@часність по яви но вин ки на теп ло технічно -му рин ку оче вид на. До ступ на ціна для ши -ро ких верств на се лен ня (від 4500 грн.) приєвро пейській якості @ клю чо ва пе ре ва гаSaetta. До кінця 2009 ро ку пла нується ви -го то ви ти по над 1000 оди ниць про дукції, ав 2010 р. @ близь ко 3000 котлів.�

АТОНМАШ оновив лінійкутвердопаливних котлів ТТК

Ком панія ROTEX ви во дить на ри нок но -вий дво с тупінча с тий теп ло вий на сос ти пу"повітря@во да" ROTEX HPSUhitemp. Си с те -ма здат на за без пе чи ти тем пе ра ту ру по -дачі во ди до 80°C. Зав дя ки ви со ким тем пе -ра тур ним зна чен ням во ди, що по дається,но вин ка є оп ти маль ним рішен ням не ли шепри будівництві но вих об'єктів не ру хо -мості, але й при мо дернізації ста рих, та -ких, що не відповіда ють стан дар ту енер -гоз бе реж но го бу дин ку, або бу дин ка знизь ким рівнем спо жи ван ня енергії.

До ся гнен ня ви со ких тем пе ра тур нихпо ка зань си с те ми ROTEX HPSUhitemp ста -ло мож ли вим зав дя ки ос на щен ню си с те -ми дру гим хо ло диль ним кон ту ром, щозна хо дить ся у внутрішньо му блоці. Вну@трішній хо ло диль ний кон тур "прий має"теп ло ту від зовнішньо го кон ту ру при тем -пе ра турі близь ко 25°C і підви щує її до 80°C.Су час на інвер тор на тех но логія у внутріш@ньо му і зовнішньо му бло ках за без пе чуєеко ном ну та без шум ну ро бо ту си с те ми.

Дво с тупінча с тий теп ло вий на сосROTEX HPSUhitemp ти пу "повітря@во да",на відміну від при строїв інших ви роб ників,

об хо дить ся без до дат ко во го нагріва ча.Навіть при тем пе ра турі @10°C си с те мапра цює з по вною теп ло п ро дук тивністю, апри @20°C найбільш по туж на си с те ма за -без пе чує 13 кВт з 16 кВт мож ли вих.

Зав дя ки ви сокій тем пе ра турі во ди впо да ю чо му тру бо п ро воді теп ло вий на сосROTEX HPSUhitemp за без пе чує тем пе ра -ту ру по бу то вої во ди до 65°C.

У поєднанні з со няч ни ми ко лек то ра миROTEX си с те ма в пе рехідні періоди ро куза без пе чує знач ну ча с ти ну теп ло вих по -треб за до по мо гою со няч но го ви п роміню -ван ня. У разі не обхідності теп ло вий на сосROTEX HPSUhitemp "до по ма гає" опа лю ва -ти приміщен ня.�

Тепловий насос: оптимальне рішення на випадокреконструкції

Ком панія GRUNDFOS пред став ляє ком -плекс ус тат ку ван ня для дезінфекції во див ба сей нах. До ньо го вхо дять універ -сальні станції до зу ван ня DTS і DSS, ба га -то функціональ ний аналіза тор DIP і фо то -метр DIT.

Станції DTS роз ра хо вані на на со си до -зу вань з про дук тивністю до 60 л/год івмон то ву ють ся на хімічно стійких ємно с -тях об'ємом від 75 до 1000 літрів. Ус тат ку -ван ня по став ляється в обв'язу ванні зівсмок ту ю чою і нагніталь ною лініями.

Станції DSS ком плек ту ють ся на со са ми(мак си мум @ три аг ре га ти, де два ро бочі,а один в ре зерві) про дук тивністю до 150 л/год, зби ра ють ся на план шеті і до зу -ють з ок ре мих ємно с тей.

Для ав то ма ти зації про цесів кон т ро люта до зу ван ня в ба сей нах ре ко мен дуєтьсявста нов лю ва ти ба га то функціональ нийаналіза тор DIP, роз роб ле ний спеціаль нодля пла валь них ба сейнів, який дає змо гуефек тив но і од но час но кон т ро лю ва ти дотрьох па ра метрів во ди: кон цен т раціюдезінфіку ю чої ре чо ви ни (хло ру, діок си духло ру або озо ну); по каз ник pH; окис лю -валь но@віднов ний по тенціал.�

Комплекс знезараженняводи для басейну


ЕнергозбереженняСТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ

Ми ни с тер ство по во про сам ЖКХ Ук -ра и ны на эта пе раз ра бот ки про ек та За ко -на Ук ра и ны "Об энер ге ти че с кой эф фек -тив но с ти зда ний" ре ши ло на прак ти ке ис -про бо вать эф фек тив ность от дель ных по -ло же ний но во го за ко на, при со еди нив -шись к чис лу тех ор га нов цен т раль ной име ст ной вла с ти, ко то рые ис поль зу ют от -кры тую де мон стра ци он ную схе му энер -ге ти че с кой сер ти фи ка ции (па с пор ти за -ции) зда ний, раз ра бо тан ную в рам ках об -ще ев ро пей ской до б ро воль ной ин фор ма -ци он но@про све ти тель ской кам па нии "Ди сплей". Схе ма энер ге ти че с кой па с -пор ти за ции зда ний "Ди сплей" и со от вет -ству ю щие ин стру мен ты бы ли раз ра бо та -ны в 2003 го ду при уча с тии экс пер тов из 18 стран Ев ро пы и фи нан со вой под -держ ке Ев ро пей ской ко мис сии. Пла кат"Ди сплей" от об ра жа ет и оце ни ва ет в со -от вет ству ю щей шка ле удель ные по ка за -те ли об ще го энер го по т реб ле ния и свя -зан ные с этим вы бро сы уг ле кис ло го га за,а так же по треб ле ние во ды для 11 ос нов -ных ти пов зда ний.

Как вы яс ни лось, по по ка за те лю энер -го по т реб ле ния зда ние ми ни с тер ства от -но сит ся к клас су F, что зна чи тель но ни жесред не го ев ро пей ско го уров ня С @ D, а попо треб ле нию во ды за ни ма ет по след нююсту пень ку в клас си фи ка ции @ G. Да же невла дея спе ци аль ны ми тех ни че с ким зна -ни я ми, мож но по нять, что дан ное зда ниеоб ла да ет су ще с т вен ным не ре а ли зо ван -ным по тен ци а лом энер го эф фек тив но с ти.Соб ствен но в этом и за клю ча ет ся смыслсо от вет ству ю щей нор мы за ко на, тре бу ю -щей пуб лич ной де мон стра ции энер ге ти -че с ких пла ка тов. Это, без ус лов но, сти му -ли ру ет дей ствия соб ствен ни ков и поль зо -ва те лей зда ния в на прав ле нии улуч ше нияэнер ге ти че с ких ха рак те ри с тик до мов исо зда ет пред по сыл ки для по лу че ния объ -ек тив ной оцен ки эф фек тив но с ти при ла га -е мых уси лий.

Как от ме ти ли в ми ни с тер стве, из го -тов ле ние энер ге ти че с ких сер ти фи ка тов(па с пор тов) для зда ний и от об ра же ние вних ин те г ри ро ван но го по треб ле ния энер -го ре сур сов яв ля ет ся од ним из клю че выхпо ло же ний Ди рек ти вы ЕС "Об энер ге ти че -с ком функ ци о ни ро ва нии зда ний", при ня -

той в 2002 го ду. "Для зда ния Ми ни с тер -ства ЖКХ 2008 год стал от прав ной точ койиз ме не ний к луч ше му: на чав с за ме ныокон, утеп ле ния внеш них стен, ус та нов кира ди а тор ных тер мо ре гу ля то ров и фор ми -ро ва ния энер гос бе ре га ю ще го по ве де нияв сре де со труд ни ков ми ни с тер ства, мы заодин год смог ли зна чи тель но сни зитьэнер го по т реб ле ние и вы бро сы СО2 в зда -нии. При этом ин те г ри ро ван ный по ка за -тель удель но го по треб ле ния энер го ре сур -сов пе ре ме с тил ся из клас са G в класс F.Ко неч но это не пре дел, и мы пла ни ру ем зане сколь ко лет вне дрить и дру гие энер гос -бе ре га ю щие ме ро при ятия, ко то рые по -зво лят нам про дви нуть ся зна чи тель нодаль ше", @ от ме ча ют в ми ни с тер стве. Вспи с ке пред по ла га е мых ме ро при ятий попо вы ше нию энер го эф фек тив но с ти зда нияна 2009 год @ ком плек с ное утеп ле ние ог -раж да ю щих кон струк ций, а так же ус та нов -ка ин ди ви ду аль но го теп ло во го уз ла с по -год ным ре гу ли ро ва ни ем, что по зво литзда нию эко но мить бо лее 50% по треб ля е -мо го теп ла.

В Ук ра и не идею вне дре ния энер ге ти -че с ких сер ти фи ка тов зда -ний в це лях мо ни то рин гауси лий ме ст ной вла с ти поулуч ше нию энер го эф фек -тив но с ти му ни ци паль ныхобъ ек тов про дви га ет Ас -со ци а ция ор га нов ме ст но -го са мо у п рав ле ния "Энер -го эф фек тив ные го ро даУк ра и ны". В эф фек тив но с -ти пла ка тов как оце ноч но -го, так и ин фор ма ци он но -го ин стру мен та уже смог -ли убе дить ся от дель ныего ро да@чле ны ас со ци а -ции: Ива но@Фран ковск,Львов, Луцк, Ка ме нец@По -доль ский, До ли на, Ко вель.Ожи да ет ся, что ши ро коерас про стра не ние та кихсер ти фи ка тов ак ти ви зи ру -ет про цесс вне дре нияэнер гос бе ре га ю щих ме -ро при ятий в зда ни ях му -ни ци паль ной и жи лищ нойсфе ры.

Ком па ния "Кна уф Ин су лейшн", ко то -рая уже дав но со труд ни ча ет с уча ст ни ка -ми кам па нии "Ди сплей" в Ев ро пей скомСо юзе, под дер жа ла со вме ст ную ини ци а -ти ву Ми ни с тер ства по во про сам ЖКХ иАс со ци а ции "Энер го эф фек тив ные го ро -да Ук ра и ны" от но си тель но ос на ще нияэнер ге ти че с ки ми сер ти фи ка та ми "Ди -сплей" зда ний цен т раль ных ор га нов вла -с ти в Ук ра и не.

По сло вам Ан д рея Пав ли ка, ди рек то раком па нии "Кна уф Ин су лейшн Ук ра и на", все год няш ней очень слож ной эко но ми че с -кой и энер ге ти че с кой си ту а ции в Ук ра и неис клю чи тель но важ но, что бы идея энер -ге ти че с кой сер ти фи ка ции зда ний напрак ти ке до ка за ла свою кон струк тив -ность и ре а ли с тич ность. Это зна чи тель ноуп ро с тит и ус ко рит при ня тие За ко на Ук -ра и ны "Об энер ге ти че с кой эф фек тив но с -ти зда ний", без ко то ро го не воз мож нодей ствен но ре шать за да чи ком плек с нойэнер ге ти че с кой мо дер ни за ции зда ний иобес пе че ния энер ге ти че с кой без опас но -с ти го су дар ства. �

У здания МинЖКХ появилсяэнергетический сертификат


СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИНа часі

15

МінЖКГ роз роб ляє ре ко мен даціїщо до про ве ден ня по бу дин ко вих гро -мадських слу хань, які згідно з по ста -но вою Кабіне ту Міністрів Ук раїни№ 529 є обов'яз ко ви ми у разі підви -щен ня та рифів на по слу ги з ут ри ман нябу динків і спо руд та при бу дин ко вих те -ри торій.

У разі наміру ор ганів місце во го са мо в -ря ду ван ня підви щи ти та ри фи на по слу ги зут ри ман ня бу динків і спо руд та при бу дин -ко вих те ри торій по винні відбу ва ти ся по бу -дин кові гро мадські слу хан ня, що закріпле -но уря до вою по ста но вою № 529, прий ня -тою на весні 2009 ро ку.

“Та риф за жит лові по слу ги мож на ско -ре гу ва ти са ме ви хо дя чи з си ту ації, щоскла ла ся у кож но му бу дин ку @ десь не маєліфта і не вар то меш кан цям цьо го бу дин куспла чу ва ти за ут ри ман ня ди с пет черськоїслужби, десь меш канці го тові відмо ви тисьвід оп ла ти ро бо ти при би раль ниці й на во -ди ти лад у під'їздах влас ни ми си ла ми. Крімто го, за кож ним бу дин ком закріплені те ри -торії різної площі”, @ по яс нив Олек сандрМа зур чак, пер ший за ступ ник Міністра зпи тань жит ло во@ко му наль но го гос по дар -ства Ук раїни @ на чаль ник Дер жав ної жит -ло во@ко му наль ної інспекції, на засіданніро бо чої гру пи з роз роб лен ня ре ко мен -дацій що до за про ва джен ня по ло жень по -ста но ви Кабміну № 529, яке відбу ло ся вМінЖКГ 10 ве рес ня.

Го лов не, на дум ку по са дов ця, що гро -мадські слу хан ня спо ну ка ти муть меш -канців бу динків за мис ли ти ся над пере -вагами ство рення ОСББ, і це ста не їх пер -шим кро ком на цьо му ре фор ма торсько мушля ху. Крім то го, вла да, до ко ла по вно ва -жень якої згідно зі ста ту том місце вої гро -ма ди і на ле жить ор ганізація та про ве ден нягро мадських слу хань, ви ко нає свої зо бо -в'язан ня пе ред людь ми, які її об ра ли. А уЖЕКів, які здійсню ють об слу го ву ван ня бу -динків і роз ра хо ву ють розмір та рифів,з'явить ся ре аль на мож ливість до ве с тимеш кан цям, що якість по слуг відпо відає їхвар тості.

Ро бо ча гру па, ство ре на у Мінжит ло ко -мун госпі, має роз ро би ти у стислі стро ки нели ше ре ко мен дації що до про ве ден ня гро -мадських слу хань, а й вне сти певні ко рек -ти ви до де я ких пунктів по ста но ви № 529.

Так, зо к ре ма, чле ни ро бо чої гру пи про -по ну ють вне сти уточ нен ня, що гро мадські

слу хан ня не обхідно про во ди ти у разі підви -щен ня та рифів більш ніж на 10%. У разі жзро с тан ня мінімаль ної за робітної пла ти,по до рож чан ня енер го носіїв та ри фи ко ри -гу ва ти муть ся ав то ма тич но, за фор му лою.

До то го ж, на го ло шується на не обхід -ності впро ва джен ня нор ми, за якої вже зініціати ви (або на ви мо гу) 1/10 від кількостімеш канців бу дин ку мо жуть бу ти про ве деніпо вторні по за чер гові гро мадські слу хан ня.

Певні уточ нен ня сто су ва ти муть ся і за -сад, які відо бра жа ють у по ста нові фор му -ван ня скла до вої та ри фу на по слу ги з ут ри -ман ня при бу дин ко вих те ри торій. Са ме не -уз го дженість норм роз поділу та по ря докзакріплен ня при бу дин ко вих те ри торій вик -ли ка ють найбільше за пи тань та су пер ечок.Від цьо го знач ною мірою за ле жить розмірта ри фу, ад же ви т ра ти на при би ран ня при -бу дин ко вих те ри торій ста нов лять чи ма луйо го ча с ти ну. Фахівці про по ну ють для уз -го джен ня цьо го пи тан ня вив чи ти і взя ти доува ги досвід міста Луцька та ДБН, роз роб -ле ний Мінрегіон бу дом.

Та кож бу де відре да го ва но пунк ти по -ста но ви, в яких ви яв ле но не уз го джен ня зінши ми за ко но дав чи ми та нор ма тив -но@пра во ви ми ак та ми, що до змісту скла -до вої "інших" пря мих ви т рат, об слу го ву -ван ня кон тей нерів для сміття, виз на чен някор донів внутрішньо бу дин ко вих ме реж,норм роз по в сю джен ня та ри фу на вбу до -вані приміщен ня то що. �

МінЖКГ розробляє рекомендаціїщодо проведення побудинковихгромадських слухань

8 ве рес ня під го ло ву ван ням МіністраОлексія Ку че рен ка відбу ла ся се лек тор нана ра да з пи тань підго тов ки об'єктів ЖКГУк раїни до опа лю валь но го се зо ну. Бу лироз г ля нуті пи тан ня що до ста ну роз ра хун -ків підприємств ТКЕ за при род ний газ, ата кож ре алізації по ста нов Кабіне ту Міні -стрів Ук раїни № 193 та № 392.

Міністр за зна чив, що за га лом на сьо -годні технічна підго тов ка га лузі до опа лю -

валь но го се зо ну за довільна, а тем пи підго -тов ки навіть пе ре ви щу ють ми ну лорічні по -каз ни ки. Так, у се ред ньо му, по країні жит -ло вий фонд, об'єкти теп ло@ та во до по ста -чан ня підго тов лені на 80%, міський елек -тро т ран спорт @ на 68%, а ву лич но@до рож -ня ме ре жа @ на 76%.

За да ни ми моніто рин гу Мінжит ло ко -мун го с пу, не за довільний стан підго тов киспо с терігається в Іва но@Франківській, Лу -

ганській, Сумській, Тер нопільській, Черні -вецькій об ла с тях та АР Крим. У ході се лек -тор ної на ра ди бу ло за слу ха но пред став -ників за зна че них регіонів що до за ходів,які вжи ває місце ва вла да для поліпшен няси ту ації з підго тов ки до опа лю валь но госе зо ну.

Під час на ра ди міністр вко т ре на го ло -сив на на гальній не обхідності роз роб лен нярегіональ них про грам мо дернізації ко му -

Готуємось до зими


На часі СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ

наль ної теп ло е нер ге ти ки та схем теп ло по -с та чан ня: "Я пе ре ко на ний, що місто, якеігно рує ст. 31 ЗУ "Про жит ло во@ко му нальніпо слу ги", має не сти за це по ка ран ня та неот ри му ва ти із держ бю дже ту суб венцій.Хо чу ще раз на го ло си ти, і про шу всіх зро -зуміти, що епо ха виділен ня без зво рот нихбюд жет них коштів закінчи лась. Всі про ек -ти ма ють не сти інве с тиційну скла до ву, бу -ти окуп ни ми та ма ти на меті мо дер ні зацію,енер го е фек тивність, оп тимі за цію та змен -шен ня ви т рат.

Міністер ство з пи тань жит ло во@ко му -наль но го гос по дар ства Ук раїни зро битьвсе не обхідне та ефек тив но ско ор ди нуєпідго товчі ро бо ти, аби кож на об ласть гідноввійшла в опа лю валь ний се зон”, @ за зна -чив профільний міністр у своєму за ключ -но му слові.

Інфор маційна довідкаСта ном на 1 ве рес ня по точ но го ро ку уза -

галь не но такі по каз ни ки з підго тов ки підпри -ємств жит ло во@ко му наль но го гос по дар ства доро бо ти в зи мо вих умо вах 2009@2010 років.

Ком плек с на підго тов ка жит ло во го фон ду У ціло му по Ук раїні пе ред ба че но ком плек с -

но підго ту ва ти до осінньо@зи мо во го періоду2009@2010 років з ви да чею па с портів го тов -ності 221257 бу динків, у то му числі: 193046жит ло вих бу динків ко му наль ної влас ності,13752 жит ло вих бу дин ки ОСББ та ЖБК, 3427жит ло вих бу динків гро мадської (ко лек тив ної)влас ності. На здійснен ня за зна че них робіт вмісце вих бюд же тах та за ра ху нок інших дже релфінан су ван ня пе ред ба чені ко ш ти у сумі близь -ко 654,7 млн. грн. На звітну да ту фак тич но про -фінан со ва но 476,7 млн. грн. (72,8%).

За інфор мацією з місць, ста ном на 1 ве рес -ня по точ но го ро ку в країні ком плек с но підго тов -ле но до зи ми з ви да чею па с портів го тов ності177 883 бу дин ки. До сить повільно три ває ро бо -та з ком плек с ної підго тов ки бу динків до зи ми зви да чею па с портів го тов ності у Тер нопільській(65,2%), Пол тавській (67%) та Чер каській(68,7%) об ла с тях, де по каз ник ком плек с но під@го тов ле них бу динків най ниж чий по країні. Най -к ращі тем пи @ в Ми ко лаївській (95,4%), До -нецькій (89,4%) та Рівненській (89%) об ла с тях.

Підго тов ка об'єктів теп ло по с та чан няУ ціло му по країні за пла но ва но підго ту ва ти

до ро бо ти в зи мо вих умо вах 2009@2010 років23356 ко те лень. Ста ном на 1 ве рес ня по точ но -го ро ку підго тов ле но 19739 ко те лень (84,5%пла ну).

Кращі по каз ни ки з підго товки ко те лень доро бо ти в зи мо вих умо вах @ у Ми ко лаївській(96,2%), До нецькій (93,7%), Одеській (91,8%),Чернігівській (90,3%) та Хмель ницькій (90,2%)об ла с тях. Повільніши ми тем па ми порівня но зсе редніми по країні три ває підго тов ка ко те леньу Сумській (71,6%) та Тер нопільській (72,4%)об ла с тях.

До по чат ку опа лю валь но го се зо ну2009@2010 років за пла но ва но капіталь но відре -мон ту ва ти 565,4 км теп ло вих ме реж у дво т руб -но му об чис ленні. Фак тич но відре мон то ва но444,5 км, або 78,6%, у т.ч. місце вих рад @382,5 км (79,2%).

При плані підго тов ки цен т раль них теп ло вихпунктів у кількості 5943 оди ниці на звітний періодвідре мон то ва но 5201, або 87,5%, кращі по каз -ни ки у Хмель ницькій (100%) та До нецькій(95,9%) об ла с тях. Нижчі по каз ни ки @ в За кар пат -ській (69,2%) та Чер каській (67,9%) об ла с тях.

На звітну да ту за го тов ле но 399 531,7 тон нивугілля (69,7% пла ну).

Підго тов ка об'єктів во до провідноOка налізаційно го гос по дар ства

За звітни ми да ни ми, ста ном на 1 ве рес няпо точ но го ро ку підго тов ле но:

@ 1449,04 км во до провідних ме реж, або 71%;@ 525,05 км ка налізаційних ме реж, або 68%;@ 1526 оди ниць во до провідних на со сних

станцій, або 81,7%;@ 627 оди ниць ка налізаційних очис них спо -

руд, або 80,3%.Кращі по каз ни ки з підго товки до ро бо ти в

зи мо вих умо вах:@ водопровідних мереж @ у Миколаївській

(96,3%), Чернігівській (94,7%) областях, завер -шено підготовку в м. Севастополі;

@ ка налізаційних ме реж @ у Харківській(99,8%), Ми ко лаївській (96,3%) об ла с тях, за -вер ше но підго тов ку в м. Се ва с то полі;

@ за вер ше но підго тов ку во до провіднихочис них спо руд у Вінницькій, Ми ко лаївській таЧернівецькій об ла с тях;

@ за вер ше но підго тов ку ка налізаційнихочис них спо руд у Львівській об ласті та м. Києві.

Підготовка об'єктів міськелектротранспортуНа звітну да ту ви ко на но 72,6% за пла но ва -

но го об ся гу робіт з підго тов ки ру хо мо го скла ду,63,6% трам вай них колій, 68,1% кон такт них ме -реж та 67,2% сніго о чис ників. Ста ном на 1 ве -рес ня по точ но го ро ку за вер ше но ви ко нан ня за -пла но ва них робіт з підго тов ки об'єктів місько гоелек тро т ран спор ту до ро бо ти в осінньо@зи мо -вий період у Чер каській об ласті.

Підготовка об'єктів вуличноOдорожньоїмережі

За інфор мацією, що надійшла з АР Крим,об лас них, Київської та Се ва с то польської місь -ких дер жадміністрацій:

@ капітально відремонтовано 4011,72 тис.кв. м дорожнього покриття вулиць і доріг приплані 5252,9 тис. кв. м, або 76,37%;

@ підготовлено до роботи в зимовий період4841 одиницю спеціалізованої техніки, або76,1%;

@ заготовлено 724,44 тис. т посипочногоматеріалу та реагентів, або 76,03%.

Найгірший стан з ви ко нан ня об сягів робіт @у Хер сонській (0%), Хмель ницькій (31%), Кіро -во г радській (38%) об ла с тях, АР Крим (36%) присе ред ньо му по каз ни ку по Ук раїні @ 76%. Най@к ра щий стан @ у Ми ко лаївській (91%), Дніпро -@пе т ровській (89%) об ла с тях, м. Києві (111%).�


СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИКращі практики

17

Українські міста готові отримуватиміжнародні позики

18 ве рес ня в Одесі відбу ло ся засідан -ня Міжвідо мчої ро бо чої гру пи з пи тань ко -ор ди нації та кон т ро лю за підго тов кою таре алізацією про ектів роз вит ку жит ло -во@ко му наль но го гос по дар ства на се ле нихпунктів Ук раїни.

Го лов ним пи тан ням, яке роз г ля да ло -ся на засіданні, бу ло об го во рен ня ста ну іпер спек тив енер гоз бе ре жен ня у сферіжит ло во@ко му наль но го гос по дар ства врам ках впро ва джен ня спільно го з Міжна -род ним бан ком ре кон струкції та роз вит купро ек ту "Роз ви ток міської інфра с т рук ту -ри". Олек сій Ку че рен ко та керівник про -ек ту від Світо во го бан ку Сіма Мангі да липо зи тив ну оцінку хо ду імпле мен таціїспіль но го про ек ту "Роз ви ток міськоїінфра с т рук ту ри", зо к ре ма відбо ру ко му -наль них підприємств до "відкри то го ком -по нен та" про ек ту, де був відзна че ний ви -со кий рівень кон ку ренції се ред ук раїн -ських міст.

З по над 30@ти міст, які звер ну ли ся заінфор мацією що до участі у "відкри то муком по ненті" про ек ту, 22 міста по да либізнес@пла ни на за галь ну су му 113,55 млндол. США. З цих міст 17 одер жа ли по зи -тив ний вис но вок ек с пер та з оцінки бізнес@планів на за галь ну су му 92,33 млн дол.США.

7 міст одер жа ли по зи тивні вис нов киМіністер ства фінансів Ук раїни із за галь нимбюд же том 52,92 млн дол. США, з яких 6міст за твер д жені Ек с перт ною ро бо чоюгру пою та пе ре дані на по го джен ня доСвіто во го бан ку. Це Оде са @ 10,14 млн дол.США, Чернігів @ 8 млн дол. США, Чер ка си @10,88 млн дол. США, Ка луш @ 9,6 млн дол.США, Ко ло мия @ 2,6 млн дол. США та Крас -но дон @ 5,00 млн дол. США.

У рам ках ре алізації цьо го про ек ту підчас засідан ня міністр підпи сав уго ди просуб кре ди ту ван ня між Мінжит ло ко мун го с -пом, Міністер ством фінансів та ко му наль -ни ми підприємства ми Оде си та Ка лу ша.Під час засідан ня Олексій Ку че рен ко та кожзвер ну в ся до керівниц тва Міжна род но гобан ку ре кон струкції та роз вит ку з про по -зицією що до збільшен ня фінан су ван ня"відкри то го ком по нен та" Про ек ту роз вит куміської інфра с т рук ту ри на 200 млн дол.США, а та кож йо го по ши рен ня на сфе ру

теп ло по с та чан ня, пе ре роб кипо бу то вих відходів та очи щен няпит ної во ди і стічних вод.

Відповідно до плідно го спів@робітниц тва Світо во го бан ку зіШведським агент ством міжна -род но го роз вит ку Ук раїна до -дат ко во от ри ма ла грант у 45млн шведських крон (6 млн дол.США) для ре алізації про грам зенер го е фек тив ності у до да токдо 140 млн дол. США по зи ки,що бу ла на да на за Про ек том роз вит куміської інфра с т рук ту ри.

За ступ ник Над зви чай но го і По вно важ -но го По сла Ко ролівства Швеція в Ук раїні Х.Камілл у своєму звер ненні підтвер див го -товність йо го країни до на дан ня гран то воїдо по мо ги у ході ре алізації про ек ту "Роз ви -ток міської інфра с т рук ту ри", що має у ціло -му підви щи ти надійність та фінан со вустабільність ук раїнських ко му наль нихпідприємств.

22 ве рес ня міністр Олексій Ку че рен -ко об го во рив з пред став ни ка ми цен т -раль них ор ганів ви ко нав чої вла ди, Асо -ціації міст Ук раїни, міжна род них фінан со -вих ор ганізацій пер спек ти ви фінан су ван -ня жит ло во@ко му наль но го гос по дар ства в 2010 р.

Го лов ним пи тан ням зустрічі ста ло об -го во рен ня пер спек тив за лу чен ня коштівміжна род них фінан со вих ус та нов для ре -алізації про ектів у сфері жит ло во@ко му -наль но го гос по дар ства в містах Ук раїни.

"Ми всі по винні зро зуміти, що в зв'яз куз міжна род ною фінан со вою кри зою урядбу де відхо ди ти від прак ти ки без по во рот -них до тацій ко му наль ним підприємствам.Відте пер не обхідно роз ра хо ву ва ти зде@більшо го на кре дитні ре сур си за умоввідкри тої, про зо рої кон ку ренції у відборі наїх от ри ман ня. @ на го ло сив міністр у своємуви с тупі. @ Оде са, Чернігів @ це міста, які,кож не вже двічі, ско ри с та ли ся кре дит ни мимож ли во с тя ми міжна род них фінан со вихор ганізацій. Це міста, які див лять ся у май -бутнє і ро зуміють, що не обхідно шу ка ти всімож ливі шля хи фінан су ван ня".

Та кож бу ло дослідже но по зи тив нийдосвід ко му наль них підприємств Оде си,Черніго ва, Іва но@Франківська в ре алізації

про ектів з пе ре об лад нан ня си с тем во до -по ста чан ня. По закінчен ню зустрічі з го ло -ва ми во до ка налів Черніго ва та Ко ло миї бу -ли підпи сані суб кре дитні уго ди про на дан -ня по зик в рам ках "відкри то го ком по нен та"про ек ту "Роз ви ток міської інфра с т рук ту -ри". Згідно з до ку мен том ко му наль непідприємство "Чернігівво до ка нал" от ри -ма ло по зи ку в розмірі 8 млн дол. США, ако му наль не підприємство "Ко ло ми я во до -ка нал" @ 2,6 млн дол. США.

На га даємо, для ре алізації про ек ту"Роз ви ток міської інфра с т рук ту ри" Ук -раїна від Світо во го бан ку от ри ма ла по зи кув розмірі 140 млн дол. США для по кра -щан ня во до по ста чан ня та ка налізації на -ших міст. Строк по зи ки @ 20 років, пільго -вий період @ 5 років, строк по вер нен ня по зи ки @ 15 років, по чи на ю чи з 15 квітня2013 р. Ре алізацію про ек ту в ціло му пла -нується за вер ши ти до 30 черв ня 2012 р.

В Ук раїні без по се ред ньо з ко му наль -ни ми підприємства ми на сьо годні та кожпра цює Євро пейський банк ре кон струкціїта роз вит ку. За вер шен ня про ек ту "Про -гра ма інве с тицій та роз вит ку си с те ми во -до по ста чан ня та очи щен ня во ди м. За по@ріжжя" за галь ною вартістю 42,5 млн дол.США за пла но ва но на 2009 р. Се ред пер -спек тив них про ектів ЄБРР слід ви о к ре@ми ти пілот ний про ект з теп ло по с та чан ням. Енер го дар (8 млн євро), про ект з теп -ло по с та чан ня м. Іва но@Франківськ (12 млнєвро), про ект з уп равління ру хом транс -пор ту м. Київ (30 млн євро), про ек ти з во -до по ста чан ня та теп ло по с та чан ня м. Жи -то мир (по 10 млн євро кож ний), про ек ти змо дернізації гро мадсько го елек тро т ран -спор ту м. Львів (30 млн євро) та м. Оде са(50 млн євро) та інші.�


Кращі практикиСТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ


СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИКращі практики

19

Енер гоз бе ре жен ня та ефек тив неви ко ри с тан ня енер ге тич них ре сурсів єду же важ ли ви ми зав дан ня ми роз вит куук раїнських міст. Проб ле ма низь ко горівня впро ва джен ня енер гоз беріга ю -чих тех но логій пе ре бу ває не ли ше всфері технічних рішень, а й у пло щинімен таліте ту лю дей. На та кий стансправ впли ва ють і са ма си с те ма фор -му ван ня бюд жетів та роз поділу бюд -жет них коштів, і відсутність ме ханізмівоцінки рівня енер го ме нед ж мен ту на те -ри торії міста в ціло му.

Про ект, ре алізо ва ний у Сла ву тичі,по кли ка ний ство ри ти си с те му муніци -паль но го уп равління енер гоз бе ре жен -ням, в ос но ву якої бу де по кла де на си с -те ма сти мулів та ви год для бюд жет нихор ганізацій міста.

Но вов ве ден ня

Про ект під на звою "Ство рен ня мо ти -ваційної мо делі впро ва джен ня енер го@з беріга ю чих тех но логій у бюд жетній сферів м. Сла ву тич" ре алізує МГО "Ла бо ра торіяма ло го бізне су" у парт нерстві із ви ко нав -чим коміте том Сла ву тицької міської ра диза підтрим ки Фон ду Східна Євро па та за ра ху нок коштів, на да них ком панією"Telenor".

Ме та про ек ту @ мо ти ву ва ти працівниківбюд жет них ус та нов та меш канців Сла ву ти -ча до дбай ли во го ви ко ри с тан ня енергії.Про ект спря мо ва но на си с темні зміни як усфері енер го ме нед ж мен ту міста, так і впо ведінці сла ву ти чан. У рам ках про ек тупро ве де но енер го а у дит бюд жет них ус та -нов, підви ще но обізнаність та мо ти вацію їхкерівників що до впро ва джен ня енер гоз -беріга ю чих тех но логій, роз роб ле но нав -чаль ний курс для шко лярів. Ціль про ек ту @за лу чен ня гро ма ди, вла ди та бізне су доспівпраці для по кра щан ня енер го е фек тив -ності на місце во му рівні.

Під час ре алізації зав дань про ек ту бу лови ко на но значний об сяг ро бо ти з вив чен няісну ю чо го досвіду ство рен ня мо ти ваційнихмо де лей в Ук раїні та ме ханізмів мо ти ваціїза кор до ном, про ве де но аналіз чин но гоза ко но дав ства та виз на чен ня мож ли вих і,що ду же важ ли во, за кон них шляхів фінан -су ван ня мо ти ваційної мо делі в рам кахбюд жет но го фінан су ван ня.

Од ним з важ ли вих етапів про ек ту ста -ло прий нят тя Сла ву тицькою міською ра -дою в січні 2009 ро ку рішен ня "Про впро -ва джен ня ме ханізму мо ти вації для ре -алізації енер гоз беріга ю чої політи ки в бюд -жет них ус та но вах м. Сла ву тич". Скла до -вою ча с ти ною до ку мен та є Ме то ди ка ви -ко ри с тан ня ме ханізму мо ти вації до впро -ва джен ня енер гоз беріга ю чих та енер го е -фек тив них за ходів у бюд жет них ус та но вахміста Сла ву ти ча.

Мо ти ваційна ме то ди ка для бюд жет нихус та нов, роз роб ле на та впро ва дже на вСла ву тичі впер ше в Ук раїні, дає змо гуоб'єктив но про аналізу ва ти та порівня тиефек тивність спо жи ван ня енер го ре сурсіву бюджетних установах міста.

Го лов ним над бан ням но во с т во ре ноїме то ди ки є чітке виз на чен ня ме ханізмуроз поділу коштів, які спря мо ву ють ся намо ти вацію:

@ 50% на розвиток матеріально@технічної бази установи;

@ 30% на стимулювання працівниківбюджетної установи;

@ 20% на по даль ше впро ва джен ня за -ходів з енер гоз бе ре жен ня та енер го е фек -тив ності в даній ус та нові.

Та кий підхід до зво ляє мо ти ву ва ти ікерівників, і працівників ус та нов. Окрімто го, ме то ди ка пе ред ба чає мо ти вацію увиг ляді не ли ше ма теріаль но го, а й не ма -теріаль но го за охо чен ня @ до дат ко ва номі -нація в кон курсі "Сла ву ти ча нин ро ку",про ве ден ня освітніх за ходів то що. Слідвід зна чи ти, що не обхідність пе ред ба чи ти

не ли ше ма теріаль не за охо чен ня бу лавиз на че на під час про ве ден ня май стер@класів та ро бо чих май сте рень, в яких бра -ли участь працівни ки освітніх за кладівСла ву ти ча.

Ще однією важ ли вою пе ре ва гою є те,що ме то ди ка пе ред ба чає дієвий ме ханізмвиділен ня коштів на мо ти вацію: за ре -зуль та та ми аналізу спо жи ван ня енер го -ре сурсів в по точ но му році ко ш ти на мо ти -вацію пла ну ють ся в бюд жеті міста на на -ступ ний рік. Для прий нят тя та ко го підхо дуек с пер ти перш за все вив чи ли досвідінших міст Ук раїни. От же, бу ло з'ясо ва но,що ме ханізм мо ти вації у фор маті за лиш кузе ко ном ле них коштів на ра хун ках бюд -жет них ус та нов на прикінці бюд жет но горо ку фак тич но не діє. Це пов'яза но з тим,що ціни на енер го носії постійно зро с та -ють і на кінець ро ку цих фінан со вих ре -сурсів ре аль но не за ли шається. Тоб тоеко номія в фізич них оди ни цях є, але бюд -жетні ус та но ви зму шені ці зе ко ном леніко ш ти спря мо ву ва ти на оп ла ту по точ нихра хунків, більше то го, до сить ча с то по -трібне до дат ко ве виділен ня коштів із міс -це вих бюд жетів на оп ла ту спо жи тих енер -го носіїв.

Очіку вані ре зуль та ти

Оскільки подібний про ект впро ва -джується впер ше, рішен ням ра ди пе ред -ба чається за про ва ди ти про тя гом 2009 ро -ку ме ханізм мо ти вації як пілот ний про ектли ше у відділі освіти ви ко нав чо го коміте туСла ву тицької міської ра ди, де бу де до ве -де но прак тич ну доцільність но вов ве ден ня.Для то го, щоб про дов жи ти роз по ча ту ро -бо ту, ек с пер ти про ек ту за про по ну ють гро -маді стра тегію по даль шо го впро ва джен няенер гоз беріга ю чих тех но логій у бюд жет -них ус та но вах міста. �

За матеріалами АМУ

Запровадження механізмумотивації до енергозбереження у бюджетних установах міста Славутич


Кращі практикиЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

27 ав гу с та в Не жи не со сто ял ся се -ми нар*прак ти кум "Мо дель при вле че -ния кре дит ных средств на об нов ле ниемно го квар тир ных до мов. Опыт пер выхре но ва ций". Не жин ское ОСББ "За ря" *это пер вый мно го квар тир ный дом в Ук -ра и не, ка пи таль ный ре монт ко то ро гопро во дит ся за за ем ные сред ства, при -вле чен ные од ной из от ече с т вен ныхэнер го сер вис ных ком па ний (ЭСКО) врам ках про грам мы "Ус той чи вое са мо -у п рав ле ние мно го квар тир ных до мов",фи нан си ру е мой про грам мой MATRAМи ни с тер ства ино с т ран ных дел Ни -дер лан дов. Его суть * раз ра бот ка мо -де ли при вле че ния кре дит ных ре сур совна об нов ле ние до ма с ис поль зо ва ни емэнер гос бе ре га ю щих тех но ло гий. Помне нию экс пер тов, не смо т ря на бес -спор ную не об хо ди мость в ка пи таль номре мон те боль шей ча с ти жи лищ но гофон да Ук ра и ны и не со мнен ные пре -иму ще с т ва вне дря е мой схе мы кре ди -то ва ния, без об ще го су дар ствен нойпро грам мы и при от сут ствии под держ -ки со сто ро ны цен т раль ной и ме ст ныхвла с тей дан ный опыт так и ос та нет сяло каль ным яв ле ни ем.

Сколько стоит домÖотремонтировать

В на ча ле сен тя б ря ны неш не го го да в г. Не жи не Чер ни гов ской об ла с ти был за -

вер шен пер вый этап ка пи таль но го ре мон тамно го квар тир но го до ма за кре дит ныесред ства, при вле чен ные энер го сер вис нойком па ни ей ООО "ЭСКО@Центр" в рам кахпи лот ной про грам мы "Ус той чи вое са мо у п -рав ле ние мно го квар тир ных до мов", ре а ли -зу е мой в Ук ра и не меж ду на род ной об ще -ствен ной ор га ни за ци ей "Центр со дей ствияжи лищ ным и му ни ци паль ным ре фор мам".На по мним, дан ная ор га ни за ция ра бо та ет вУк ра и не уже бо лее 10 лет, ока зы вая со дей -ствие фи зи че с ким и юри ди че с ким ли цам, атак же ор га нам го су дар ствен ной вла с ти име ст но го са мо у п рав ле ния в вы стра и ва ниивза имо от но ше ний в жи лищ но@ком му наль -ной сфе ре для со зда ния без опас ных и ком -форт ных ус ло вий про жи ва ния. Че ты ре го дана зад Центр при сту пил к ре а ли за ции ука -зан ной пи лот ной про грам мы, пред по ла гав -шей раз ра бот ку и вне дре ние оп ти маль ноймо де ли кре ди то ва ния об нов ле ния жи лищ -но го фон да.

По сло вам ру ко во ди те ля про грам мыЭри ка Бер ма на, из на чаль но она бы ла рас -счи та на на ма лень кие го ро да Ук ра и ны ско ли че с т вом на се ле ния до 100 тыс. жи те -лей, по сколь ку имен но в та ких на се лен ныхпунк тах уро вень до хо дов граж дан су ще с т -вен но ни же, чем в круп ных об ла ст ных цен -т рах и сто ли це, а проб ле ма при вле че ниявнеш них средств для ка пи таль ных ре мон -тов до мов на мно го ос т рее. Од на ко в про -цес се ре а ли за ции про грам мы, ко то ройбы ли ох ва че ны пять мно го квар тир ных до -мов в го ро дах Не жи не и Бер ди че ве, пред -ста ви те ли Цен т ра от ме ти ли на ли чие зна -чи тель но го спро са на осу щест в ле ние по -

доб но го ро да про ек тов и в круп ных го ро -дах Ук ра и ны.

Как бы то ни бы ло, но, как со об щил г@нБер ман, Центр на ме рен ог ра ни чить сялишь се ри ей пи лот ных про ек тов, ре а ли зу -е мых при со дей ствии Гол ланд ско го меж -ду на род но го фон да пред ос тав ле ния га -ран тий в жи лищ ной сфе ре, ко то рый ор га -ни зу ет кре ди то ва ние ра бот по об нов ле -нию жи лья Му ни ци паль ным бан ком Гол -лан дии. В свою оче редь, этот банк го тов вбли жай шие 4@5 лет пред ос та вить для ихосу щест в ле ния при мер но 5@10 млн. ев ро вви де не боль ших кре ди тов на уров не200@500 тыс. ев ро сро ком до 30 лет. Сле -ду ет от ме тить, что об щая сум ма кре ди та,пред ос тав лен но го для ре но ва ции обо ихне жин ских до мов, со став ля ет 500 тыс. ев -ро, то есть при бли зи тель но по 250 тыс. ев -ро на один дом. При этом, по оцен кам экс -пер тов, в сред нем имен но та ко го раз ме радо сти га ет стан дарт ная сум ма, тре бу ю ща -я ся для про ве де ния ка пи таль но го ре мон таод но го мно го квар тир но го до ма в Ук ра и не.

Вы ход D там, где вход

Раз уме ет ся, та кие сред ства жи те лимно го эта жек, да же в сто ли це, где сред нийуро вень до хо дов граж дан су ще с т вен новы ше, не мо гут со брать са мо с то я тель но.При этом не об хо ди мость в по доб но го ро -да ин ве с ти ци ях, как на по ми на ет г@н Бер -ман, год от го да рас тет. Ведь с те че ни емвре ме ни жи лье вет ша ет и жи те ли боль -шин ства до мов вы нуж де ны пла тить всебо лее зна чи тель ные сум мы за от оп ле ние.

Оптимальное решение


ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Кращі практики

21

При этом от 25 до 50% теп ла, по лу ча е мо гоза эти сред ства, се год ня ухо дит про сто"на по до грев ат мо сфе ры". На ли цо зам кну -тый круг: воз рас та ю щие пла те жи не га ран -ти ру ют улуч ше ния ка че с т ва жиз ни, а тех -ни че с кое со сто я ние до мов при бли жа ет сяк ка та с т ро фи че с ко му.

Как от ме ча ет г@н Бер ман, пер вые по -пыт ки со труд ни ков Цен т ра "на щу пать" вы -ход не увен ча лись ус пе хом, в пер вую оче -редь, по то му, что объ еди не ния со вла дель -цев мно го квар тир ных до мов (ОСМД), ко -то рые впра ве при ни мать не об хо ди мые ре -ше ния и пре тво рять их в жизнь, яв ля ют сядо ста точ но сла бы ми ор га ни за ци он ны миструк ту ра ми. В свою оче редь, ЖЭКи, ко то -рые, ка за лось бы, долж ны бы ли ока зы ватьвесь спектр ус луг по доб но го ро да, не яв -ля ют ся до ста точ но про фес си о наль ны ми.При этом да же ес ли бы и та, и дру гая сто -ро ны об ла да ли нуж ны ми ка че с т ва ми, во -прос об ис точ ни ке фи нан си ро ва ния и, со -от вет ствен но, о ме ха низ ме кре ди то ва ниявсе рав но ос та вал ся бы от кры тым.

По это му бы ло ре ше но вклю чить в вы -стра и ва е мую схе му энер го сер вис нуюком па нию (ЭСКО). Де ло в том, что ЭСКОпреж де все го об ла да ет не об хо ди мой ква -ли фи ка ци ей для ока за ния все го спек траус луг @ от утеп ле ния "ко роб ки" до пол ноймо дер ни за ции си с те мы от оп ле ния, что га -ран ти ру ет эко но мию средств, за тра чи ва е -мых на от оп ле ние. А кро ме то го, имен ноона, вы сту пив ге не раль ным под ряд чи компо вы пол не нию всех этих ра бот, мо жетстать субъ ек том при вле че ния кре дит ныхсредств и взять на се бя все свя зан ные сэтим ри с ки.

Оче вид но, что в ре зуль та те про ве де -ния тер мо мо дер ни за ции до ма до сти га ет -ся зна чи тель ная эко но мия средств, за тра -чи ва е мых на его от оп ле ние. И имен но этисред ства мо гут быть впос лед ствии на -прав ле ны на по га ше ние кре ди та. По это муза ло гом в дан ном ме ха низ ме кре ди то ва -ния вы сту па ет не дом в це лом или же всевхо дя щие в не го квар ти ры, а сам "де неж -ный по ток", то есть пла те жи чле нов ОСМДза жи лищ но@ком му наль ные ус лу ги.

Не труд но за ме тить, что дан ная мо дельв пол ной ме ре га ран ти ру ет всем сто ро наммак си маль ную ре а ли за цию их ин те ре сов.Во@пер вых, энер го сер вис ная ком па ния,при вле ка ю щая кре дит, за ин те ре со ва напро ве с ти все ра бо ты мак си маль но ка че с т -вен но, по сколь ку имен но от эф фек тив но с -ти вне дря е мых ею мер за ви сит раз мерэко но мии, а, зна чит, не толь ко воз врат за -

ем ных средств, но и ее при быль. Во@вто -рых, жи те ли до ма, ко то рые при бе га ют кэтой схе ме, не толь ко за стра хо ва ны от ро -с та пла те жей за от оп ле ние, но и в пол нойме ре смо гут ощу тить на се бе эф фектэнер гос бе ре га ю щих мер. И, в@тре ть их, смо мен та при вле че ния ЭСКО в ка че с т вепод ряд чи ка жи те лям до ма не при дет ся са -мо с то я тель но бо роть ся с по став щи ка митеп ла за ка че с т во пред ос тав ля е мых ус луг,по сколь ку те перь по это му по во ду "го ло вабу дет бо леть" уже у ЭСКО.

А остальное D сами, товарищи

Раз уме ет ся, на де ле все ока за лось от -нюдь не так глад ко. Пер вая труд ность, ско то рой при шлось столк нуть ся уча ст ни -кам про ек та, свя за на с тем, что Гол ланд -ский меж ду на род ный фонд пред ос тав ле -ния га ран тий в жи лищ ной сфе ре ор га ни зу -ет кре ди то ва ние толь ко в раз ме ре 75%тре бу ю щей ся сум мы, ос таль ные же 25%долж ны быть изы с ка ны из вну т рен них ис -точ ни ков. А по про сту @ ли бо вос пол не ны засчет взно сов жиль цов, к че му пред ста ви -те ли ОСМД фи нан со во не го то вы, ли бо,что бо лее ве ро ят но, пред ос тав ле ны в ви десуб си дий и суб вен ций из ме ст но го бюд же -та. И здесь клю че вая роль пе ре хо дит отЭСКО, ко то рая га ран ти ру ет ре а ли за циюпро ек та от при вле че ния кре ди та и вы пол -не ния ра бот до воз вра та средств, к ме ст -ной вла с ти, ко то рая, в свою оче редь, мо -жет по мочь ОСМД изы с кать ос тав ши е ся25% средств, а так же ока зать со дей ствиеЭСКО в вы стра и ва нии от но ше ний с теп ло -ком му нэ нер го.

Как от ме ча ет экс перт про грам мы пово про сам ОСМД Вик то рия По го ре ло ва, в

Се к ре тарь Не жин ско го го род-ско го со ве та Олег Ба ран ков

Че ты ре го да на -зад при Не жин скомгор со ве те был со -здан спе ци аль ныйот дел, ос нов ная целько то ро го за клю ча ет -ся в ока за нии по мо щи при ор га ни за цииОСМД и ре ше нии на сущ ных за дач, свя -зан ных с экс плу а та ци ей и ре кон струк ци -ей при над ле жа ще го им жи лья. За это вре -мя в го ро де бы ло со зда но 42 ОСМД. В це -лом, жи лищ ный фонд Не жи на вклю ча ет596 мно го квар тир ных до мов, 70 % квар -тир в ко то рых на хо дят ся в ча ст ной соб -ствен но с ти. Прак ти че с ки все они, за ис -клю че ни ем не мно го чис лен ных но во с т ро -ек, нуж да ют ся в ка пи таль ном ре мон те. Ико неч но же все упи ра ет ся в во прос о ме -ха низ мах при вле че ния средств на их про -ве де ние.

Не дав но для ре ше ния этих за дачпред ста ви те ли го род ской вла с ти раз ра -бо та ли Кон цеп цию го род ской це ле войпро грам мы по ре ге не ра ции жи лья, ко то -рая бы ла ут вер жде на на оче ред ной сес -сии гор со ве та 26 ав гу с та ны неш не го го -да, а так же об щий фи нан со вый план длявсе го го ро да по ком плек с но му об нов ле -нию его жи лищ но го фон да. Раз уме ет ся, вней был ис поль зо ван, в ча ст но с ти, опыт,по лу чен ный в ре зуль та те ре а ли за ции пи -лот но го про ек та Цен т ра со дей ствия жи -лищ ным и му ни ци паль ным ре фор мам вдо ме № 23 по ул. Не за ви си мо с ти (ОСМД"За ря"). �

Комментарий


Кращі практикиЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Бер ди че ве про ект был за бло ки ро ванимен но по при чи не не за ин те ре со ван но с -ти ме ст ной вла с ти. Де ло в том, что как разто г да, ко г да все под го то ви тель ные эта пыбы ли прой де ны, а кре дит по лу чен, ме ст -ная власть при ня ла ре ше ние о бла го ус т -рой стве не ко е го дру го го, не вхо дя ще го вдан ную трой ку, до ма и на пра ви ла ту да всеиме ю щи е ся в ее рас по ря же нии сред ства.В свою оче редь, жи те ли вклю чен ных впро ект до мов так же да ли "зад ний ход", по -сколь ку ими ов ла де ла ил лю зия то го, что иих проб ле мы впос лед ствии бу дут ре ше ныза счет средств ме ст но го бюд же та.

На ря ду с этим, по сло вам ге не раль но -го ди рек то ра ООО "ЭСКО@Центр" Ва ле рияГен зиц ко го, воз глав ля ю ще го ком па нию,ко то рая долж на бы ла стать ге не раль нымпод ряд чи ком по про ве де нию всех ра бот вбер ди чев ских до мах, имен но из@за от сут -ствия со дей ствия со сто ро ны ме ст нойвла с ти "ЭСКО@Центр" при шлось столк -нуть ся с не пре одо ли мым со про тив ле ни емком па нии@по став щи ка теп ла. В ре зуль та -те, 200 тыс. ев ро кре дит ных средств, ко то -рые по сту пи ли на сче та ком па нии ле томпро шло го го да, так и не бы ли ос во е ны.Ком па нии же при хо дит ся до сих пор пла -тить по ним про цен ты.

В слу чае же с до ма ми в г. Не жи не си ту -а ция ока за лась пря мо про ти во по лож ной.Как от ме ча ют пред ста ви те ли всех за ин те -ре со ван ных сто рон, имен но все мер нойпод держ ке про ек та со сто ро ны ме ст нойвла с ти они и обя за ны его ус пеш ным про -дви же ни ем. Так, пос ле ре ше ния об ще госо бра ния ОСМД "За ря" о про ве де нии ра -бот по ре но ва ции до ма и оп ре де ле нииООО "ЭСКО@Центр" ге не раль ным под ряд -

чи ком и по став щи ком ус луг по цен т ра ли -зо ван но му от оп ле нию и го ря че му во до -снаб же нию в фе в ра ле ны неш не го го дакре дит ные сред ства по сту пи ли на сче таООО "ЭСКО@Центр" и на ча лась под го тов как про ве де нию ка пи таль но го ре мон та. Насе год ня за вер шен пер вый этап ра бот @утеп ле ние фа са да, фун да мен та и окон вподъ ез де. В бли жай шее вре мя ком па нияпла ни ру ет при сту пить к мо дер ни за ции си -с те мы от оп ле ния, ко то рая пред по ла га етус та нов ку ин ди ви ду аль но го теп ло во гопунк та, вклю ча ю ще го теп ло вые на со сы исол неч ные кол лек то ры.

Как бы то ни бы ло, по сле ду ю щая ре а -ли за ция дан ной мо де ли в Ук ра и не бу детза ви сеть, во@пер вых, от пред при им чи во с -ти са мих пред ста ви те лей ОСМД, ко то рыедолж ны бу дут ини ци и ро вать про цесс,при няв со от вет ству ю щее ре ше ние, а,во@вто рых, от от но ше ния к это му во про су ме ст ной вла с ти. Как от ме ча ют экс пер ты,из ряд ным пре пят стви ем к осу щест в ле ниюсо от вет ству ю щих про ек тов мо гут стать ивы со кие про цен ты ук ра ин ских бан ков, чтоуве ли чит сро ки их оку па е мо с ти с ны неш -них 2@8 лет до то го кри ти че с ко го сро ка,ко г да ин ве с ти ро ва ние ста нет про сто убы -точ ным. Еще од ной проб ле мой, по их мне нию, мо жет стать низ кое ка че с т во ус -луг, пред ос тав ля е мых теп ло ком му нэ нер госво им по тре би те лям, что, со от вет ствен -но, мо жет сни зить рен та бель ность про ек -тов и не га тив но по вли ять на фи нан со выйба ланс ЭСКО. По за вер ше нии Цен т ромны неш них пи лот ных про ек тов всем их по -сле до ва те лям при дет ся ре шать эти во -про сы сво и ми си ла ми. �

Елена Герасимова

Председатель правленияОСМД "Заря" Василий Самусь

Я уз нал о воз мож но с ти ре а ли за ции про -ек та ка пи таль но го ре мон та до ма за за ем -ные сред ства и, в ча ст но с ти, о мо де ли кре -ди то ва ния с уча с ти ем энер го сер вис нойком па нии в хо де од но го из пер вых се ми на -ров, про ве ден ных пред ста ви те ля ми Цен т расо дей ствия жи лищ ным и му ни ци паль нымре фор мам в Не жи не. Лич но мне при нять этуидею и сра зу же вклю чить ся в ее ре а ли за -цию бы ло не слож но @ я чув ство вал, что этопра виль но. Од на ко сло мать пред убеж ден -ное от но ше ние к ней жи те лей на ше го до мабы ло край не труд но. Ко неч но же оно уко ре -ни лось вслед ствие мас со во го об ма на и ус -пеш но го про кру чи ва ния мно го чис лен ныхмо шен ни че с ких схем в ны неш нее вре мя. А по то му глав ная за да ча за клю ча лась в том,чтобы убе дить чле нов на ше го ОСМД, чтопред ла га е мая со труд ни ка ми Цен т ра мо -дель @ не од на из та ких схем.

Жиль цы опа са лись, что их со гла сие наре а ли за цию этой мо де ли мо жет при ве с ти кто му, что ис пол ни те ли впос лед ствии вы ну -дят их к не по силь ным вы пла там по при вле -чен но му кре ди ту, а это, в свою оче редь,при ве дет к по те ре жи лья во об ще. Мне при -шлось про ве с ти бо лее 150 со бра ний, а так -же бес счет ное ко ли че с т во встреч с каж дымиз жиль цов пер со наль но, что бы объ яс нитьсуть дан но го ме ха низ ма кре ди то ва ния, аглав ное @ до ве с ти до со зна ния факт от сут -ствия в нем ка ких бы то ни бы ло ри с ков;что бы убе дить в не от лож ной не об хо ди мо с -ти про ве де ния ка пи таль но го ре мон та до ма;что бы, на ко нец, по ка зать оче вид ные пре -иму ще с т ва это го про ек та и т. д. Ре ше ниебы ло при ня то на оче ред ном об щем со бра -нии ОСМД тай ным го ло со ва ни ем. Од на ко,ес ли бы я не вел пе ре го во ры ра нее с каж -дым жиль цом на еди не, или ес ли бы мы вос -поль зо ва лись дру гим ме ха низ мом го ло со -ва ния, де ло бы ло бы про ва ле но.

В сущ но с ти пе ре лом в от но ше нии на чалпро ис хо дить толь ко то г да, ко г да ра бот ни киООО "ЭСКО@Центр" при сту пи ли к ре а ли за -ции про ек та и жиль цы уви де ли пер вые ре -зуль та ты. Од на ко опа се ния и со мне ния втом, что что@то пой дет не так, что всплы вутка кие@то ра нее неиз ве ст ные об сто я тель ст -ва, или что в ито ге про ект не даст ожи да е -мых пре иму ществ, ос та ют ся до сих пор. Яду маю, они не сколь ко угас нут пос ле то го,как мы пе ре жи вем пер вую зи му и смо жемуви деть ре аль ные ре зуль та ты эко но миисредств, обес пе чен ной вслед ствие утеп ле -ния до ма. �



ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Кращі практики

23

Как го во рить ся, луч ше один раз по -щу пать, чем сто раз ус лы шать. Про то,как улуч ша ют ус ло вия жиз ни жи те лимно го квар тир ных до мов в стра нах Бал -тии, Гер ма нии, Сло ва кии го во рить ся навсех се ми на рах и кон фе рен ци ях. Кактоль ко де ло до хо дит до ук ра ин ско гоопы та, то… Од на ко те перь мож но нетоль ко по слу шать про ук ра ин скийопыт, но и ре аль но оце нить все пре -иму ще с т ва со труд ни че с т ва ОСМД иЭСКО в про ек те по ре но ва ции до ма.

Что и по чем

По вто рять ся о том, что каж дый ук ра ин -ский мно го этаж ный дом нуж да ет ся ес лине в ка пи таль ном, то хо тя бы в те ку щемре мон те, нет на доб но с ти. В го ро де Не жи -не ком па ния ЭСКО про ве ла энер го а у дит 7 мно го этаж ных до мов, но толь ко 2 из нихсо гла си лись при нять уча с тие в про ек тедо б ро воль но. Да же те, кто жи вет в "пи лот -ном" до ме в про шлом го ду не ре ши лись докон ца по ве рить в улуч ше ния.

Бла го да ря ак тив но с ти пред се да те ляОСМД "За ря" день ги суб вен ции из гос бюд -же та на про ве де ние ка п ре мон та до мов, вко то рых со зда ны ОСМД, в 2007@2008 го дахбы ли на прав ле ны на са мые не об хо ди мыедля до ма ра бо ты: ре монт кры ши, за ме нувход ных две рей подъ ез дов, ча с тич ную за -ме ну (10%) окон в подъ ез дах, ча с тич ноеутеп ле ние стен до ма (тор цы), ре монт ас -фаль та око ло до ма и ча с тич ный ре монт си -с те мы ГВС. Сум ма суб вен ции со ста ви лаоко ло 428 тыс грн., что со от вет ство ва ло по -чти 25% сто и мо с ти все го про ек та.

Как по ка за тель ный, был утеп лен 1@йподъ езд и за ме не ны ок на в подъездах.

Пер вая же зи ма, про ве ден ная жи те ля -ми в утеп лен ных квар ти рах, ко то рые ра неебы ли тор це вы ми и осо бен но стра да ли отхо ло да, спосоствовала то му, что уже жи те -ли до ма об ра ти лись к ком па нии ЭСКО спрось бой о про дол же нии ра бот по тер мо -мо дер ни за ции все го до ма.

По сколь ку биз нес@план был составленв 2008 го ду и часть де нег (DIGH) уже на хо -ди лась на сче тах ком па нии, то ЭСКО в те -ку щем го ду из рас хо до ва ла око ло од но гомил ли она гри вен на вы пол не ние сле ду ю -щих ра бот: утеп ле ние фа са дов до ма, из го -тов ле ние про ект ной до ку мен та ции на ин -ди ви ду аль ный теп ло вой пункт (мо дер ни -

за цию си с те мы от оп ле ния) до ма, ус та нов -ле ние ба лан си ро воч ных кла па нов на сто я -ки от оп ле ния, за ме ну ос тав ших ся 90%окон в подъ ез дах, ре монт цо коль но го эта -жа и от мост ку до ма, про мыв ку и ги д рав ли -че с кие ис пы та ния си с те мы от оп ле ния.

Дом к пред сто я ще му от опи тель но мусе зо ну уже под го тов лен, но ра бо ты про -дол жа ют ся. В ча ст но с ти, до но во го от опи -тель но го се зо на пла ни ру ет ся за вер шитьмон таж и пу с ко на лад ку ИТП. А уже на про -тя же нии сле ду ю ще го го да бу дет под го -тов ле на про ект ная до ку мен та ция на ин ди -ви ду аль ную си с те му ге не ра ции теп ло войэнер гии для ГВС с ис поль зо ва ни ем теп ло -во го на со са. В 2010 го ду пла ни ру ет ся ус -та но вить не толь ко теп ло вой на сос, но иси с те му солнечных коллекторов, что по -зво лит обес пе чить жи те лей до ма го ря чейво дой, а так же пол но стью за ме нить вну т -ри до мо вую си с те му ГВС.

Сто и мость этих ра бот (по пред ва ри -тель ным рас че там) со ста вит око ло 700 тыс.гри вен. То есть об щая сто и мость ра бот потер мо мо дер ни за ции все го до ма @ 2200 тис.

грн. (ори ен ти ро воч но 320@350 гри вен на 1 м2 от ап ли ва е мой пло ща ди до ма).

В дан ный мо мент сес си ей го род ско госо ве та ком па ния ЭСКО уже оп ре де ле наис пол ни те лем ус луг по от оп ле нию и го ря -че му во до снаб же нию, од на ко те перь не -об хо ди мо уза ко нить от но ше ния ком па ниикак с по став щи ком теп ла, так и по тре би те -ля ми, то есть под пи сать до го во ра. Ведь,как мы по мним, глав ным за ло гом по кре -ди ту яв ля ют ся ком му наль ные пла те жичле нов ОСББ.

Па рал лель но ведутся ра бо ты и на вто -ром до ме по ул. 3@й ми к ро рай он, 9/1(пред се да тель ОСМД О.М. Мо роз), ко то -рый так же уча с т ву ет в про ек те, но для не -го по ка не най де но 25% со фи нан си ро ва -ния. В этом го ду спе ци а ли с ты ЭСКО при -сту пи ли к ре мон ту кры ши до ма, что бы лоса мым боль ным во про сом его жи те лей.

Бу дем на де ять ся, что при ня тая го род -ская про грам ма по ре но ва ции жи лья, по -зво лит на гляд но по ка зать жи те лям, чтотоль ко их же ла ние и не по сред ствен ноеуча с тие улуч шит ка че с т во их жиз ни. �

Слово практикамХарактеристика Единица измерения Показатель

Материал внешних стен 5 этажей,

10 подъездов, 150 квартир

Керамзитобетонные панели

Отапливаемая площадь м2 7057,1

Площадь стен м2 3529,1

Площадь окон м2 1377,3

Площадь крыши м2 1601,8

Характеристики дома

Текущие показатели После термомодернизации0,142 Гкал/м2 0,0658 Гкал/м2

164,9 кВт/м2 76,5 кВт/м2

Энергетический баланс дома

Стандартизированный расход тепловой энергии, kWh/m2 в год

“после””

“до”


Тарифи ЕКОНОМІКА

Інформація про тарифи на послуги водопостачання по базових підприємствах станом на 1 серпня 2009 року

№з/п Обласний центр

Фактична собівартість (без ПДВ), грн/м.куб

Затверджені тарифи з ПДВ, грн. Рівень відшкодуваннязатвердженими тарифамирозрахункової собівартостідля населення

длякомерційнихспоживачів,

грн./м3.населення комерційні

споживачіна 1 м

куб води

на 1особу вмісяць

за твер д же нанор ма спо жи ван -ня (хо лод на+га -ря ча во да), м3.

режимводопоста

чання,год./добу

датавведення

тарифу

длянаселення

длякомерційнихспоживачів

1 Сімферополь2 Вінниця3 Луцьк4 Дніпропетровськ5 Донецьк 6 Житомир7 Ужгород 8 Запоріжжя 9 Івано@Франківськ

10 Біла Церква11 Кіровоград 12 Луганськ13 Львів 14 Миколаїв15 Одеса16 Полтава17 Рівне18 Суми 19 Тернопіль20 Харків21 Херсон22 Хмельницький23 Черкаси 24 Чернівці25 Чернігів26 Київ27 Севастополь

Інформація про тарифи на послуги водовідведення по базових підприємствах станом на 1 серпня 2009 року


Фактична собівартість (без ПДВ), грн/м.куб

Затверджені тарифи з ПДВ, грн. Рівень відшко ду ван ня за твер д же ни мита ри фа ми розрахункової собівартостідля населення для ко -

мерційнихспо жи вачів,

грн./м3.населення комерційні

споживачіна 1 м3

стоківна 1 особу

в місяць дата введення

тарифу для населення для ко мерційнихспо жи вачів



2,61 2,61 2,56 31,15 12,17 24 01.02.2009 6,65 81,7% 212,3%1,58 1,58 1,44 18,66 9 24 20.02.2009 4,86 75,9% 256,3%1,77 1,77 1,92 10,52 9,13 24 17.01.2009 2,76 90,4% 129,9%2,42 2,42 1,85 16,87 9,12 24 01.08.2008 4,22 63,7% 145,3%2,98 2,98 3,00 24,60 8,2 24 01.01.2009 5,0 83,9% 139,8%2,12 1,86 1,97 12,2 6,2 24 15.03.2009 2,72 77,4% 121,9%3,45 3,45 2,98 17,88 6 12 01.06.2008 5,91 72,0% 142,8%2,43 2,43 3,54 40,89 11,55 24 01.07.2009 3,54 100,0% 121,4%2,36 2,36 2,00 19,00 9,5 24 01.01.2009 2,86 70,6% 101,0%2,13 2,13 2,04 18,6 9,1 24 01.10.2008 3,09 79,8% 120,9%3,34 3,34 3,09 30,28 9,8 24 01.04.2009 5,96 77,1% 148,7%4,94 4,94 3,9 22,62 5,8 24 01.06.2008 9,00 65,8% 151,8%2,23 2,23 2,9 33,64 11,6 12 01.01.2009 3,95 100,0% 147,6%

2,189 2,189 1,98 17,82 9,00 18 01.04.2009 4,56 75,4% 173,6%2,48 2,48 2,20 23,43 10,65 24 01.11.2008 9,64 73,9% 323,9%3,62 3,62 2,74 25,21 9,0 24 01.03.2009 11,96 63,1% 275,3%2,06 2,06 2,16 11,2 9,1 24 08.08.2008 5,49 87,4% 222,1%2,13 2,13 1,97 17,98 9,13 24 01.09.2008 4,99 77,1% 195,2%1,65 1,65 1,78 8,65 8,36 24 01.01.2009 2,55 89,9% 128,8%2,18 2,18 1,97 21,87 11,1 24 15.10.2006 8,63 75,3% 329,9%2,01 2,01 2,22 17,98 8,10 12 01.10.2008 4,37 92,0% 181,2%2,02 2,02 2,02 7,45 3,69 24 01.09.2008 3,03 83,3% 125,0%1,74 1,74 1,65 14,80 9,00 24 01.01.2009 4,2 79,0% 201,1%3,73 3,52 3,55 21,30 6,0 24 01.12.2008 7,36 79,3% 174,2%

1,706 1,706 1,70 15,51 9,13 24 17.06.2009 5,56 83,0% 271,6%1,46 1,46 1,7 9,35 5,5 24 01.06.2009 2,64 97,0% 150,7%

3,214 3,214 2,07 19,43 9,39 24 24.10.2007 5,91 53,7% 153,2%

0,75 0,75 0,67 8,15 01.02.2009 1,55 74,4% 172,2%1,34 1,34 1,02 9,18 20.02.2009 4,02 63,4% 250,0%1,59 1,59 1,68 15,34 17.01.2009 2,4 88,1% 125,8%1,48 1,48 1,08 9,85 01.08.2008 2,31 60,8% 130,1%1,76 1,76 1,92 15,74 01.01.2009 3,60 90,9% 170,5%

2,163 2,163 2,59 15,00 15.03.2009 3,05 100,0% 117,5%1,89 1,89 1,86 11,16 01.06.2008 2,85 82,0% 125,7%1,53 1,53 2,39 25,23 01.07.2009 2,39 100,0% 130,2%1,3 1,3 1,37 13,01 01.01.2009 1,94 87,8% 124,4%

2,73 2,73 2,88 26,21 01.10.2008 3,54 87,9% 108,1%2,35 2,35 2,29 19,92 01.04.2009 4,0 81,2% 141,8%2,86 2,86 2,76 16,01 01.08.2008 8,04 80,4% 234,3%1,22 1,22 1,26 7,28 01.01.2009 1,48 86,1% 101,1%1,71 1,71 1,74 15,4 01.04.2009 3,06 84,9% 149,3%2,71 2,71 1,40 12,08 25.09.2008 6,89 43,1% 211,9%3,14 3,14 1,6 14,72 01.03.2009 6,54 42,5% 173,6%2,59 2,59 1,99 16,26 01.04.2009 6,38 64,0% 205,3%2,01 2,01 1,67 15,23 01.09.2008 4,33 69,2% 179,5%2,01 2,01 2,22 18,56 01.01.2009 2,95 100,0% 122,3%1,30 1,30 0,93 10,32 15.10.2006 5,89 59,6% 377,6%2,20 2,20 2,31 18,71 01.10.2008 3,35 87,5% 126,9%1,80 1,80 1,84 6,79 01.09.2008 2,77 85,2% 128,2%1,13 1,13 1,53 13,77 01.01.2009 2,24 100,0% 165,2%1,55 1,58 1,45 8,70 01.12.2008 3,03 78,0% 159,8%1,36 1,36 1,39 12,68 17.06.2009 3,07 85,2% 188,1%1,22 1,22 1,32 7,26 01.06.2009 2,24 90,2% 153,0%

1,651 1,651 1,04 10,97 24.10.2007 3,13 52,5% 158,0%

№з/п


ЕКОНОМІКА Тарифи

25

Інформація про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій станом на 1 серпня 2009 року


Фактичнасередня

собівартість(без ПДВ)

Затверджені тарифи з ПДВ, грн./ м2Се ред ньоз ва же -ний за твер д же -ний та риф безПДВ, грн./м2

Рівень відшко ду ван -ня за твер д же ни ми

та ри фа ми роз ра хун -ко вої собівар тості

7O9Oти по вер -хові бу дин ки

з ліфтом

5Oти по вер ховібу дин ки бла го ус -т роєні без ліфта

Част ко во бла -го ус т роєні

бу дин ки

Не бла го ус -т роєні бу -

дин ки

датавведеннятарифів



Інформація про тарифи на послуги теплопостачання по базових підприємствах станом на 1 серпня 2009 року

№з/п

Обласнийцентр

Фактичнасобівартість (без ПДВ),

грн/Гкал

Затверджені тарифи з ПДВ, грн.Рівень відшкодування

затвердженимитарифами

розрахунковоїсобівартості

для населення

тар

иф

на

теп

ло

вуен

ергі

ю д

ля

ком

ерц

ійни

хсп

ож

ива

чів,

грн.

/Гка

л

Нас

елен

ня

Ко

мер

цій

нісп

ож

ива

чі

тар

иф

на

теп

ло

вуен

ергі

ю,

грн.

/Гка

л

тариф на опа лен ня ,грн./м кв. площі

тариф на гарячеводопостачання, грн.

дат

авв

еден

нята

ри

фу

вид тарифу(сезонний,

двоставковий,єдиний)

розміртарифу

видтарифу

(підігрів,ГВП)

на 1 м3

води

на 1особу

вмісяць

длянаселення

длякомерційнихспоживачів


10 Бровари11 Кіровоград 12 Луганськ13 Львів 14 Миколаїв15 Одеса16 Полтава17 Рівне18 Суми 19 Тернопіль20 Харків21 Херсон22 Хмельницький23 Черкаси 24 Чернівці25 Чернігів26 Київ

27 Севастополь

234,19 459,16 209,74 єдиний 2,17 підігрів 10,96 44,61 01.12.2008 616,3 74,6% 111,9%248,68 443,91 140,54* 2@ставк 1,48/3,57 ГВП 13,81 42,56 01.01.2009 429,42* 89,3% 127,7%213,04 414,09 257,21 2@ставк 2,15/4,0 ГВП 14,78 53,95 01.04.2009 596,9 100,0% 120,1%264,23 346,50 244,31 єдиний 6,12 підігрів 12,04 38,41 01.11.2008 417,04 77,1% 100,3%248,3 248,30 241,4 сезон 6,2 ГВП 14,3 @ 01.10.2008 412,01 81,0% 138,3%201,2 329,9 142,67* 2@ставк 1,06/3,72 ГВП 12,75 38,74 01.12.2008 421,80 95,0% 106,5%525,15 728,61 250,93 сезон 5,91 підігрів 12,14 38,24 01.11.2007 778,89 39,8% 89,1%181,23 397,76 220,91 2@ставк 0,696/3,9 підігрів води 8,448 39,9 01.01.2009 576,40 100,0% 120,8%220,88 479,95 256,06 2@ставк 1,7 / підігрів 20,43 67,42 01.12.2008 579,98 100,0% 100,7%243,84 468,30 245,23 2@ставк. 1,0/5,37 підігрів 13,82 50,44 01.12.2008 604,01 99,0% 107,5%252,89 419,84 270,07 сезонний 6,71 ГВП 16,5 51,98 01.12.2008 669,73 89,0% 132,9%255,96 427,58 279,51 2@ставк 1,37/4,09 ГВП 16,62 53,1 01.03.2009 575,4 91,0% 112,1%301,47 558,83 279,29 2@ставк. 1,3/163,37 ГВП 17,77 51,02 01.01.2009 579,40 77,2% 86,4%209,14 394,14 245,41 двоставковий 1,27/4,76 підігрів 9,05 45,15 01.12.2008 485,56 97,8% 102,7%246,70 525,48 332,34 двоставковий 1,67/2,76 ГВП 10,39 59,59 01.01.2009 652,3 100,0% 103,4%249,27 399,51 263,70 єдиний 2,76 підігрів 11,93 38,05 01.05.2009 656,04 100,0% 136,8%205,27 440,46 256,40 сезон. 6,05 підігрів 10,98 35,14 20.04.2009 591,92 104,1% 112,0%243,43 359,80 217,61 двоставк. 0,89/4,27 підігрів 10,22 37,3 01.12.2008 495,52 74,5% 114,8%189,71 415,19 226,35 2@ставк. 4,84 ГВП 12,59 37,49 25.03.2009 579,71 99,0% 116,4%227,39 459,19 265,12 двоставк. 1,13/5,45 підігрів 12,01 36,03 01.12.2008 586,43 99,0% 106,4%184,52 405,25 285,78 сезон 6,45 підігрів 17,15 54,60 01.12.2008 601,40 100,0% 123,7%169,00 365,50 165,10 2@ставк. 0,70/3,12 підігрів 8,28 25,37 01.11.2006 519,67 81,4% 118,5%160,95 218,25 220,24 2@ставк. 1,25/2,146 підігрів 9,87 31,09 24.02.2009 583,23 100,0% 222,7%192,68 419,72 246,42 2@ставк. 1,21/4,67 нема послуг 01.01.2009 542,64 100,0% 107,7%231,81 408,85 210,00 єдиний 2,6 підігр. 9,49 34,16 01.10.2008 671,99 75,5% 137,0%189,86 448,51 194,12 єдиний 2,38 ГВП 12,37 43,30; 01.06.2009 395,70 85,2% 73,5%

34,62; 29,06

265,88 469,15 83,40 сезон 2,36 ГВП 4,56 14,45 16.07.2006 639,29 39,6% 113,6%

0,96 1,55 1,31 0,97 0,52 01.05.2009 0,94 97,9%0,88 1,31@0,77 0,76@0,53 0,49@0,32 0,24@0,11 01.05.2008 0,66 75,0%0,69 0,84@0,91 0,73 0,07@0,61 01.01.2006 0,65 94,2%0,89 1,48 1,42 1,38 1,54 01.01.2009 1,16 100,0%1,20 1,38 1,23 0,81 0,58 01.12.2006 0,88 73,3%

1,126 1,4@2,4 1,34@1,83 0,28@1,54 0,28@0,81 01.11.2008 1,03 100,0%0,67 1,25 1,22 0,54 0,42 01.02.2009 0,96 100,0%1,08 1,61 1,38 1,89 0,85 01.09.2008 1,26 100,0%0,85 0,91 0,72 01.09.2008 0,63 74,1%1,41 1,7 1,37 0,62@1,37 0,36 01.01.2008 1,28 90,8%

0,717 1,07 0,89 0,90 01.01.2009 0,75 100,0%1,06 1,55 1,10 0,71 14.05.2008 1,06 100,0%1,13 0,95@1,38 0,33@1,27 01.01.2009 1,0 100,0%1,09 1,81 1,30 1,18 0,81 01.04.2009 1,28 100,0%1,43 2,09 1,86 1,2 01.10.2008 1,32 92,3%0,72 0,02@1,9 0,58@0,62 0,387@0,465 0,09@0,33 01.03.2008 0,58 80,6%0,82 1,22 0,91 0,83 0,65 01.05.2009 0,76 92,7%0,93 0,99 0,82 0,49 01.06.2007 0,69 74,2%1,3 1,25 1,02 0,82 07.05.2008 1,2 100,0%1,1 0,2 @1,99 0,84@1,57 0,12@0,82 0,11@0,16 01.03.2009 1,15 100,0%1,0 1,7 1,2 0,15 16.09.2008 1,02 100,0%

0,63 0,73@1,16 0,13@0,93 0,11@0,98 01.06.2009 0,79 125,4%1,30 1,58@3,25 1,05@3,33 0,278@ 2,685 01.12.2008 1,17 90,0%0,90 1,09 0,80 0,287 01.12.2008 0,75 83,3%

0,956 1,465 1,22 0,698 0,394 01.01.2009 1,04 100,0%1,82 2,28 1,79 1,86 01.06.2009 1,79 98,4%0,92 0,74@0,76 0,58 0,42 0,54@0,62 27.09.2006 0,48 52,2%

№з/п


Обладнання КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Ос нов ная цель, ко то рую ста вит бу ду щий вла де лец ко ге не ра -ции @ по вы сить эко но ми че с кую эф фек тив ность де я тель но с типред при ятия бла го да ря соб ствен ной ге не ра ции элек тро энер гиии ис поль зо ва нию ути ли зи ру е мой теп ло вой энер гии, ко то рая ос -но вы ва ет ся на свой ствах вы бран но го обо ру до ва ния:

@ по треб ле ние топ ли ва долж но быть ми ни маль ным для про из -вод ства тре бу е мо го объ ема элек тро энер гии @ бо лее до ро го го то ва ра чем теп ло, до сти га е мое при мак си маль но воз мож номэлек три че с ком КПД;

@ эф фек тив ность си с те мы ути ли за ции теп ло вой энер гиидолж на быть мак си маль ной, т. к. по зво ля ет уве ли чить КИТ ко ге -не ра ци он ной си с те мы;

@ мощ ность по тре би те лей соб ствен ных нужд долж на быть ми -ни маль ной;

@ на деж ность ра бо ты долж на обес пе чить ми ни маль ные про -стои на ТО и ре мон ты;

@ оп ти маль ные экс плу а та ци он ные рас хо ды на под дер жа ниетре бу е мой на деж но с ти.

Воз мож ные ри с ки бу ду ще го вла дель ца ко ге не ра ции:

1. При про ве де нии тен де ра:@ в пред ло же ния вклю че но низ ко эф фек тив ное, но де ше вое

обо ру до ва ние;@ пос ле про це ду ры ре ду ци ро ва ния це но вых пред ло же ний

оста ют ся са мые де ше вые ва ри ан ты.2. В хо де про ек ти ро ва ния и ре а ли за ции про ек та ус пех оп -

реде ля ет ся ква ли фи ка ци ей и опы том ис пол ни те лей.3. Пос ле вво да объ ек та в экс плу а та цию:@ не обес пе чи ва ет ся но ми наль ная мощ ность при дли тель ной

ра бо те;@ экс плу а та ци он ные рас хо ды пре вы ша ют за яв лен ные по ка -

зате ли:а) по вы шен ный рас ход топ ли ва и мас ла;б) про фи лак ти че с кую за ме ну эле мен тов обо ру до ва ния тре -

бу ет ся вы пол нять рань ше за пла ни ро ван ных сро ков;@ про стои на ТО и ре мон ты су ще с т вен но превышают пла но -

вые пока за те ли;@ ка пи таль ный ре монт на сту па ет рань ше за пла ни ро ван но го

сро ка.

Су ще с т ву ю щая оцен ка

К 1 = = .

По ка за те ли вто ро го пла наЭкс плу а та ци он ные рас хо ды:• По треб ле ние топ ли ва (м3/час) или КПД (%)• Рас ход мас ла (g/k W h)• Сто и мость об слу жи ва ния до КР ($/k W h)• Сто и мость ка п ре мон та (% СтО)

Ин те г раль ный кри те рий оцен ки эф фек тив но с ти энер ге ти че с ко го обо ру до ва ния

Ки = ,

где: СтО @ сто и мость обо ру до ва ния (грн. или $, или евро); Рэл @ ус та нов лен ная элек три че с кая мощ ность, кВт;Ткр @ на ра бот ка обо ру до ва ния до ка п ре мон та, тыс. ча сов;ηэл @ КПД элек три че с кий (ηэл <1,0);Pт @ ус та нов лен ная теп ло вая мощ ность, кВт;ηт @ КПД тепловой (ηт <1,0);Ктэ @ ве со вой ко эф фи ци ент оцен ки теп ло вой мощ но с ти, <1,0; Рх @ ус та нов лен ная мощ ность по хо ло ду, кВт; ηх @ КПД по хо ло ду (ηх <1,0);Кхэ @ ве со вой ко эф фи ци ент оцен ки мощ но с ти по хо ло ду, <1,0;ЭР @ экс плу а та ци он ные рас хо ды за пе ри од ТКР.

Кри те рий срав не ния эф фек тив но с ти энер ге ти че с ко го

обо ру до ва ния

Ме ро при ятия за щи ты ин те ре сов вла дель ца:а) по лу че ние от про из во ди те ля си ло вых ус та но вок офи ци аль -

ной ин фор ма ции о на ра бот ке до ка пи таль но го ре мон та и мо то ре -сур се по став ля е мо го обо ру до ва ния;

б) по лу че ние от про из во ди те ля офи ци аль ной ин фор ма ции одвух и бо лее ус та нов ках име ю щих по мень шей ме ре за яв лен нуюнара бот ку до одного ка пи таль но го ре мон та. При от сут ствии та -кой ин фор ма ции в рас чет при ни ма ет ся га ран тий ный пе ри од,под твер жден ный про из во ди те лем;

в) воз ло же ние на про из во ди те ля фи нан со вой от вет ствен но с -ти за умень ше ние КПД и вы ход ной мощ но с ти.

(По ма те ри а лам XVII меж ду на род ной кон фе рен ции “Проб ле -мы эко ло гии и экс плу а та ции объ ек тов энер ге ти ки”. В.М. Ло за,НПП “Си напс”). �

КОГЕНЕРАЦИЯ: ПОДХОДЫ И МЕТОДИКИ ОЦЕНКИ

$Сто и мость обо ру до ва ния (СтО)

Ус та нов лен ная элек три че с кая мощ ность (Рэл)

k W

СтО + ЭР

Рэл. Ткр

. ηэл + Pт. Ткр

. Ктэ. ηт + Рх

. Ткр. Кхэ

. ηх


КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА Обладнання

27

Компанія BROEN заснована у 1948 році в Данії. В 1993 роцікомпанія увійшла до складу голландського концерну AalbertsIndustries. В 1997 році до складу компанії BROEN увійшовпольський завод DZT з виробництва трубопровідної арматури длятепло@, газопостачання, а у 2008 році компанія стала власникомзаводу ZAWGAZ (Польща), який є одним зі світових лідерів звиробництва трубопровідної арматури для заправних станцій тагазопровідних магістралей.

Завдяки багаторічному досвіду та відповідальному ставленнюдо виробництва якісної продукції компанія BROEN стала відомою

в усьому світі. BROEN є глобальним лідером у таких сферах, як будівництво, тепло@ і газопостачання, виготовлення обладнаннямедичного призначення та укомплектування лабораторій, а також виробництво душових систем для безпечного усунення агресивнихсередовищ (хімічного та ін.).

BROEN @ інтелектуальні ідеї щодо використання природних ресурсів. Розробка та втілення ідей для комфортного використанняпродукції в системах опалення, кондиціювання, вентиляції, каналізації. Розробка регулюючої арматури для оптимальноговикористання енергії, а також обладнання для лабораторій, яке забезпечує швидке усунення агресивних середовищ при потраплянніна тіло. BROEN має дочірні компанії і компанії@партнери в усьому світі і налічує більше 850 співробітників.

В Україну продукція компанії BROEN постачається вже понад 10 років і за цей час завоювала довіру майже на всій території країни.Про якість продукції свідчить багаторічна співпраця BROEN з такими компаніями@лідерами, як ТОВ "Еволюкс", ТОВ "ЕМЕТ@Арматура",ЗАТ "Теміо", ТОВ "БІК "Прима Терм", корпорація "Енергоресурс@інвест", ЗАТ "Оболонь", ЧП "Ентерком", КП "Теплопостачання містаОдеса", та багатьма іншими організаціями.

Ми відомі завдяки таким об'єктам, як ТЦ "Сады Победы" (Одеса), теплові мережі м. Одеса, теплові мережі м. Київ, системитеплопостачання будівлі Кабінету Міністрів (Київ), системи теплопостачання будівлі Мінтрансу (Київ), системи теплопостачанняПечерської Лаври (Київ), системи теплопостачання шахти ім. Засядька (Донецьк), системи теплопостачання меморіалу жертвамГолодомору (Київ), системи теплопостачання ВАТ "Запоріжсталь" (Запоріжжя), теплові мережі житлового комплексу "Чайка" (Київськаобл.) та багато інших.�

ТЕПЛО МАЄ ВЛАСНЕ ІМ’Я

Представництво BROENOУкраїнам. Київ, моб.+38(067)656O44O94,

факс.+38(044)592O54O08,[email protected], www.broen.net.ua

Ballomax Ballomax Ballorex Zawgaz

@ Крани кульові сталеві повно@ інеповнопрохідні

@ Ду — 10@600@ Ру — 16/25/40, T=200/250@ Муфтове, фланцеве, приварне,комбіноване@ Вода, пара, повітря, маслотощо@ Системи тепло@, газопоста -чання, вентилювання

@ Крани кульові сталевіпопередньоізольовані дляпідземного встановлення@ Ду — 10@300@ Ру — 16/25/40, T=200@ Приварне

@ Вода, пара, повітря, маслотощо@ Системи теплопостачання

@ Клапани балансувальнідля регулювання системопалення@ Ду — 10@300@ Ру — 16, T=@10…+135@ Муфтове, фланцеве,приварне@ Вода, охолоджуючісередовища@ Системи опалення ікондиціювання

@ Крани кульові сталевіповно@ і неповнопрохідні

@ Ду — 10@700@ Ру — 16@100, T=@60…+200@ Муфтове, фланцеве,приварне@ Газ, нафтопродукти, вода

@ Системи тепло@, газо@,нафтопостачання

INTELLIGENT FLOW SOLUTIONS


Альтернативна енергетикаКОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Не мец кая ком па ния MWM GmbH (до 1 ок тя б ря 2008 го да @ DEUTZ Power Sys -tems GmbH) яв ля ет ся од ним из из ве ст ней -ших про из во ди те лей га зо порш не вых дви -га те лей и ко ге не ра ци он ных энер го у с та но -вок на их ос но ве. Ком па ния име ет бо га туюис то рию, ко то рая на счи ты ва ет бо лее 140лет. Ре зуль та том мно го лет не го опы та раз -ра бот ки и про из вод ства яв ля ют ся эко но -мич ные и на деж ные га зо порш не вые дви -га те ли MWM.

Ко ге не ра ци он ные энер го у с та нов киMWM GmbH ши ро ко ис поль зу ют ся дляэнер гос наб же ния ком му наль ных и про -мыш лен ных пред при ятий во всем ми ре.Со вре мен ный уро вень раз ви тия тех но ло -гий со вме ст но го про из вод ства теп ло вой иэлек три че с кой энер гии убе ди тель но до ка -зы ва ет пре иму ще с т ва ко ге не ра ци он ныхэнер го у с та но вок на ба зе ис поль зо ва нияга зо порш не вых дви га те лей сред ней иболь шой мощ но с ти, ко то рые име ют на -и@выс ший элек три че с кий КПД (до 43,5 %)и на ивыс ший ко эф фи ци ент по лез но го ис -поль зо ва ния теп ло ты топ ли ва (до 90 %) вслу чае от пу с ка по тре би те лю элек три че с -кой и теп ло вой энер гии.

Ос но вой ко ге не ра ци он ной энер го у с -та нов ки яв ля ет ся га зо порш не вой дви га -тель, в ко то ром хи ми че с кая энер гия топ -ли ва пре вра ща ет ся в ме ха ни че с кую, а за -тем и элек три че с кую. Рас смо т рим не ко то -рые тех ни че с кие осо бен но с ти га зо порш -не вых дви га те лей MWM GmbH.

Га зо порш не вые аг ре га ты MWM все гомо дель но го ря да ра бо та ют на обед нен нойсме си и име ют в ос но ве со вре мен ные 4@такт ные V@об раз ные дви га те ли вну т рен -не го сго ра ния с че ты рех кла пан ны ми го лов -ка ми ци лин д ров, тур бо над дув, во дя ное ох -лаж де ние. Дви га тель име ет цель но ме тал -ли че с кий кар тер с вен ти ля ци ей че рез мас -ля ный се па ра тор. Дви га тель и элек тро ге -не ра тор раз ме ще ны на об щей не су щей ра -ме и со еди не ны спе ци аль ной муф той. Приус та нов ке на фун да мент для ви б ро изо ля -

ции пред ус мо т ре ны эла с тич ные опо ры, ко -то рые мон ти ру ют ся под не су щей ра мой.

От сут ствие фор ка мер по зво ля ет ра бо -тать на низ ком дав ле нии топ лив но го га за50@200 мбар, что ис клю ча ет за тра ты навто рую га зо вую ма ги с т раль для каж до годви га те ля, так же нет не об хо ди мо с ти вком прес сор ном обо ру до ва нии.

Тех ни че с ки усо вер шен ство ван ная ан -ти де то на ци он ная си с те ма на ря ду с си с те -мой за жи га ния ра бо та ет ин ди ви ду аль нодля каж до го ци лин д ра, мо мент за жи га ниякаж до го ци лин д ра ус та нав ли ва ет ся так жеин ди ви ду аль но. При ра бо те на спе ци аль -ных га зах, ко г да с ме та ном в боль ших объ емах в си с те му по па да ет воз дух, пред -ус мо т ре но ав то ма ти че с кое ре гу ли ро ва -ние при то ка воз ду ха в за па тен то ван номга зо сме си те ле Vario.

Бла го да ря ис поль зо ва нию это го сме -си те ля со от но ше ние ком по нен тов га зо -воз душ ной сме си ос та ет ся не из мен нымда же при из ме не нии на груз ки дви га те ля.Раз ре шен ный про из во ди те лем ди а па зониз ме не ния на груз ки со став ля ет от 50 до100 % но ми наль ной мощ но с ти без зна чи -тель но го сни же ния элек три че с ко го КПД иог ра ни че ния мо то ре сур са дви га те ля.

За па тен то ван ные све чи за жи га ния со -че та ют в се бе пре иму ще с т ва фор ка мер -ной тех но ло гии без на сле до ва ния ее не -до стат ков, обес пе чи вая на деж ное за жи га -ние обед нен ных сме сей. Смесь по па да етв кап суль ный ко нец све чи за жи га ния и за -го ра ет ся там да же при от но си тель но низ -кой энер гии за жи га ния. От кры тая ка ме расго ра ния по срав не нию с фор ка мер нойси с те мой от ли ча ет ся зна чи тель но мень -шим тер ми че с ким из но сом, обес пе чи ва етмень шие вы бро сы NOx бла го да ря бо леениз ким тем пе ра ту рам сго ра ния и луч ше мурас про стра не нию пла ме ни.

Важ ным пре иму ще с т вом дви га те -лей MWM яв ля ет ся воз мож ность при -ме не ния в ка че с т ве топ ли ва раз лич ныхга зов. В на сто я щее вре мя дви га те лиMWM ра бо та ют на при род ном га зе,био га зе, га зах му сор ных сва лок, сточ -ных вод, кок со вом га зе, по пут ных неф -тя ных, шахтных га зах и пр. Воз мож наэкс плу а та ция на двух ви дах га за и присме ши ва нии га зов (на при мер, био гази при род ный газ). Во вре мя экс плу а та -ции аг ре гат мо жет мак си маль но бы с т -ро пе ре клю чать ся с ос нов но го ви да га -за на ре зерв ный.

MWM GmbH O вековые традиции и инновационные решения в производстве когенерационныхэнергоустановок

Об щий вид аг ре га та TCG 2032 V16

к.т.н. Збаращенко А.В., ДП “Автомоторс”

КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА Альтернативна енергетика

Аг ре га ты име ют от но си тель но ком -пакт ные га ба рит ные раз ме ры, по ни жен -ный уро вень шу ма, вы со кую удель нуюмощ ность на еди ни цу ве са. Уро вень со -дер жа ния вред ных ве ществ в вы хло пе со -от вет ству ет са мым стро гим ев ро пей скимстан дар там (TA@Luft).

В ци ф ро вой си с те ме уп рав ле нияTEM@Evo, по став ля е мой с каж дым аг ре га -том, ре а ли зо ва ны все функ ции уп рав ле -ния, ре гу ли ро ва ния, кон т ро ля и ви зу а ли -за ции ра бо ты га зо порш не во го аг ре га та ивсех не по сред ствен но свя зан ных с нимси с тем. Си с те ма ос на ще на сен сор нымгра фи че с ким ди спле ем и име ет рус с ко я -зыч ный ин тер фейс. ТЕМ@Evo по зво ля етпро сто и эф фек тив но уп рав лять ко ге не ра -ци он ной энер го у с та нов кой. Функ ция ар -хи ва ции важ ных экс плу а та ци он ных дей -ствий и каж до го из ме не ния па ра ме т ровпо зво ля ет про во дить бы с т рый и де таль -ный ана лиз экс плу а та ции аг ре га та.

Со вре мен ная кон цеп ция сер вис но гооб слу жи ва ния га ран ти ру ет про сто ту за ме -ны зап ча с тей и те хоб слу жи ва ния. Аг ре га -ты ха рак те ри зу ют ся ми ни маль ны ми тре -бо ва ни я ми к тех ни че с ко му об слу жи ва ниюи уве ли чен ны ми про ме жут ка ми меж ду

пла но выми ТО. Ка -пи таль ный ре монтдви га те ля про из во -дят пос ле 64 тыс. чэкс плу а та ции.

Ком па ния ДП“Ав то мо торс” ужемно гие го да яв ля -ет ся ге не раль нымпред ста ви тель ст -вом ком па нииDEUTZ (те перь ком -па ния MWM) и од -ним из важ ней шихна прав ле ний на шейком па нии яв ля ет сяпо став ка и сер вис ное об слу жи ва ние ко ге -не ра ци он ных ус та но вок ком па нии MWM.Для этих це лей сфор ми ро ван от дел сер -ви са по об слу жи ва нию ко ге не ра ци он ныхус та но вок и ус та нов ле но до ро го с то я щееобо ру до ва ние для уда лен но го кон т ро ля иви зу а ли за ции ко ге не ра ци он ных стан ций вУк ра и не, Бе ло рус сии и Мол до ве, чтообес пе чит опе ра тив ный кон т роль и ква -ли фи ци ро ван ное про ве де ние не об хо ди -мых на стро ек обо ру до ва ния (ТЕМ@си с темком па нии MWM).

Офи ци аль ное от кры тие сер вис но -го цен т ра со сто ит ся в но я б ре 2009 в г. Бу ча.

MWM на про тя же нии всей ис то рии су -ще с т во ва ния уде ля ет вни ма ние ка че с т вуи со вер шен ство ва нию ха рак те ри с тик про -из во ди мо го обо ру до ва ния.

При ме няя обо ру до ва ние MWM GmbH,вы смо же те на ибо лее эф фек тив но ис -поль зо вать его эко ло ги че с кие и тех но @ло ги че с кие пре иму ще с т ва в сво их про@ек тах. �

Когенерационные установки MWM TCG 2020 V16на "ОрелOлидер" по 1,5 МВт каждая


Альтернативна енергетикаКОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Теп ло вий на сос (ТН) * це еко логічно чи с та ком пакт на ус -та нов ка, яка дає змо гу от ри му ва ти теп ло для га ря чо го во до -по ста чан ня та опа лен ня жит ла за ра ху нок ви ко ри с тан нядже ре л низь ко по тенційно го теп ла.

Як низь ко по тенційне теп ло мо жуть ви ко ри с то ву ва ти ся дже -ре ла і при род но го (ат мо сфер не повітря, ґрунт, во да річок, озер,мо ря), і про мис ло во го по хо джен ня (ка налізаційні ски ди, во догінніме режі, си с те ми кільце во го во до по ста чан ня ме та лургійних іхімічних ви роб ництв, шахтні підземні во ди, інше теп ло вто рин нихенер го ре сурсів підприємств).

На сьо годні си с те ми з гео тер маль ни ми теп ло ви ми на со са миє най е фек тив ніши ми та енер гоз беріга ю чи ми для опа лен ня і кон -диціону ван ня. Теп лові на со си @ це єдині ус та нов ки, які ви роб ля -ють у 3@7 разів більше теп ло вої енергії, ніж спо жи ва ють елек -трич ної. При їх за сто су ванні вар тість ви роб ле ної теп ло ти в1,6@3,7 ра зів ниж че вар тості цен т ралізо ва но го опа лен ня. Для ТНне існує проб лем з прид бан ням па ли ва, транс пор ту ван ням, не -має постійно при сут ньо го об слу го ву ю чо го пер со на лу, не за бруд -ню ється на вко лишнє се ре до ви ще, не потрібне об ла ш ту ван ня ди -мо хо ду, во ни прак тич но без шумні в ро боті, ви бу хо@ та по же жо -без печні, дов говічні. Ви мо ги до при міщен ня, де роз та шо вуєтьсятеп ло на сос не об лад нан ня, знач но менші, ніж до примі щен ня ко -тельні.

Теп лові на со си ши ро ко роз по в сю джені в США, Ка наді, Японії,Швеції, Фінляндії, Швей царії, Австрії, Ве ликій Бри танії, Польщі.За да ни ми Світо во го Енер ге тич но го Коміте ту, в усь о му світі у2020 році част ка гео тер маль них теп ло вих на сосів в теп ло по с та -чанні ста но ви ти ме 75%.

Вра хо ву ю чи світові тен денції роз вит ку рин ку енер гоз беріга ю -чих си с тем кон диціону ван ня і теп ло по с та чан ня та на ви ко нан няроз по ря джен ня Кабіне ту Міністрів Ук раїни від 01.10.2008 "Просхва лен ня пла ну за ходів, спря мо ва них на фор му ван ня в сус піль -стві свідо мо го став лен ня до не обхідності підви щен ня енер го е -фек тив ності на IV квар тал 2008 р. @ 2009 рік" кон церн "Укрро с ме -тал" роз по чав роз роб ку і ви го тов лен ня інно ваційно го об лад нан -ня, при зна че но го для утилізації низь ко по тенційно го теп ла @ теп -ло вих на сосів.

Ос нов ною про мис ло вою ба зою кон цер ну у цьо му на прямі єВАТ "НВАТ ВНДІком пре сор маш". Ши ро кий мо дель ний ряд теп ло -вих на сосів із за сто су ван ням хла до ну R407С має теп ло п ро дук -тивність:

@ від 11 до 170 кВт на базі спіраль них гер ме тич них ком пре -сорів;

@ від 120 до 1890 кВт на базі гвин то вих напівгер ме тич них ком -пре сорів.

На за мов лен ня мож ли ве ви го тов лен ня об лад нан ня по туж -ністю до 9000 кВт. Ко жен з на сосів мо же пра цю ва ти в комбіно ва -но му ре жимі @ як на нагрів во ди, так і на її охо ло джен ня для си с -тем кон диціону ван ня, та має ко ефіцієнт транс фор мації ≥ 4,0.

Сьо годні кон церн ре алізує пілотні про ек ти інста ляції теп ло вихна сосів для опа лен ня та га ря чо го во до по ста чан ня по туж ністю:

@ 240 кВт для універ ма гу і 140 кВт для ди тя чо го сад ка, ви ко ри -с то ву ю чи як низь ко по тенційне джерело тепла міську водо гіннумережу;

@ 550 кВт для адміністра ти вних буді вель однієї з шахт Ук -раїни, ви ко ри с то ву ю чи як низь ко по тенційне дже ре ло теп лашахтну во ду;

@ 15 кВт для автозаправних станцій з джерелом низько -потенційного тепла @ ґрунтом.

У Полтаві на ВАТ "Полтавський турбо механічний завод"триває будівництво тепло насосної установки з двох агрегатівзагальною теплопродуктивністю 262 кВт. Отримане тепло будепідігрівати воду в системі гарячого водопостачання.

Се редній строк окуп ності теп ло на сос ної ус та нов ки ста но вить3@5 років. Фінан су ван ня їх впро ва джен ня мо же здійсню ва ти ся зара ху нок коштів, от ри ма них за Кіотським про то ко лом.

Зва жа ю чи на спе цифіку об лад нан ня, кон церн не ли ше по ста -чає теп лові на со си, а й роз роб ляє і по ста чає цир ку ляційні на со -си, пер винні теп ло обмінни ки у виг ляді без по се ред ньо теп ло -обмінних апа ратів з ура ху ван ням спе цифіки кож но го кон крет но -го об'єкта. За про ва джу ю чи новітні тех но логії, не обхідно не ли шевра хо ву ва ти собівартість по слуг, а й пам'ята ти про постійне зро -с тан ня вар тості га зу, пра гну ти до змен шен ня ви кидів шкідли вихре чо вин в ат мо сфе ру, віднов лен ня озо но во го ша ру, дба ти проздо ров'я май бутніх по колінь.�

Теплові насоси O пріоритетнийнапрям розвитку новітніхенергозберігаючих технологій

Адреса:40020, м. Суми, Курський проспект, 6.

тел.: +38 (0542) 674@114; 674@102 факс: +38 (0542) 674@179

e@mail: [email protected], [email protected]

НТ131ЖС3 УЗ


КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА Альтернативна енергетика

31


Ринок спецтехнікиМІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

С на ступ ле ни ем гло баль но го эко но -ми че с ко го кри зи са си ту а ция на ук ра ин -ском рын ке спец тех ни ки, до это го вре -ме ни ак тив но раз ви вав шем ся в те че ниене сколь ких лет, су ще с т вен но из ме ни -лась. Вме с то по куп ки но вой тех ни ки, еепо тре би те ли, ис пы ты ва ю щие де фи циткре дит ных средств, ста ли от да ватьпред по чте ние ре мон ту уже име ю ще го -ся пар ка, при об ре те нию быв шей в упо -т реб ле нии тех ни ки и арен де. Со от вет -ствен но от ече с т вен ные про из во ди те лии им пор те ры дан но го ви да то ва ра своина деж ды на воз рож де ние бы лой ак тив -но с ти в этом сег мен те ук ра ин ской эко -но ми ки на ча ли свя зы вать с за вер ше ни -ем кри зи са и, ко неч но же, про ве де ни -ем Ев ро*2012.

До луч ших вре менÖ

На чи ная с кон ца 90@х го дов и вплоть дона ча ла гло баль но го кри зи са, ко то рый дало се бе знать осе нью 2008@го, Ук ра и ну по -сте пен но ох ва тил про цесс по все ме ст нойза ме ны от ече с т вен ны ми ком му наль ны ми,до рож но@стро и тель ны ми, стро и тель ны мии дру ги ми ком па ни я ми ус та рев шей икрай не из но шен ной спец тех ни ки. Впро -чем, как от ме ча ют экс пер ты, мас со выйрост спро са на но вую тех ни ку на чал ся вре ги о нах зна чи тель но поз же @ при мер но с2006 го да, по сколь ку толь ко к то му вре ме -ни за пре де ла ми сто ли цы и круп ных об ла -ст ных цен т ров по яви лось до ста точ ное ко -ли че с т во ком па ний, не толь ко нуж дав ших -ся в этом ви де то ва ра, но и спо соб ных зане го за пла тить. В ре зуль та те, по оцен камана ли ти ков рын ка, в те че ние по след нихдвух@трех до кри зис ных лет объ емы про -даж спец тех ни ки в Ук ра и не еже год но уве -ли чи ва лись при мер но в 3 ра за.

Тем не ме нее, ук ра ин ский ры нок спец -тех ни ки все еще весь ма да лек от на сы ще -ния. Так, на при мер, по дан ным ОАО"АТЕКО", од но го из круп ных от ече с т вен ныхпро из во ди те лей ком му наль ной тех ни ки,на се год ня в сег мен те му со ро у бо роч нойтех ни ки спрос пре вы ша ет пред ло же ние в2,5 ра за. А по то му еще не дав но и от ече с т -вен ные, и за ру беж ные ком па нии рас сма т -ри ва ли Ук ра и ну как очень ем кий ры ноксбы та с боль шим по тен ци а лом по тре би -тель ско го спро са. Раз уме ет ся, кри зис, по -

влек ший за со бой по чти пол ное пре кра ще -ние кре ди то ва ния и ка та с т ро фи че с кую не -хват ку обо рот ных средств у по тен ци аль -ных по тре би те лей, внес су ще с т вен ныекор рек ти вы в си ту а цию на рын ке.

По сло вам ге не раль но го ди рек то раВАТ "КОММАШ" Ва лен ти ны Бур ла ко вой,объ ем за ка зов от пред при ятий Ук ра и нысо кра тил ся на 80 %. Ес ли в пре ды ду щиего ды еже ме сяч но по ку па ли 10@15 ма шин,то в 2009 го ду еже ме сяч но из бюд же та вы -де ля ют день ги для про ве де ния тен де ровна за куп ку 1@2 ма шин. В то вре мя, как из -нос ком му наль ной тех ни ки на тер ри то рииУк ра и ны со став ля ет 82@83 %.

Ко неч но же спрос на но вую тех ни ку, вприн ци пе ос та ю щий ся не удов лет во рен -ным из@за не хват ки средств, край не сни -зил ся. Од на ко на ря ду с этим, как от ме ча -ют опе ра то ры рын ка, объ емы про во ди мыхсер вис ных ра бот и по треб ле ние за пас ныхча с тей к раз но го ро да спец тех ни ке, на -обо рот, ощу ти мо уве ли чи лись. Поль зо ва -те ли пре кра ти ли за куп ку но вой тех ни ки имак си маль но за гру зи ли уже име ю ще е сяобо ру до ва ние, в свя зи с чем зна чи тель новоз рос ла об щая по треб ность в ре мон тесу ще с т ву ю щих пар ков. При этом опе ра то -ры рын ка под чер ки ва ют, что в от ли чие отпро грамм их об нов ле ния фи нан си ро ва ниесер вис ных и ре монт ных про грамм ни со -кра щать ся, ни при ос та нав ли вать ся не бу -дет, ско рее на обо рот.

На ря ду с этим мно гие по тен ци аль ныепо тре би те ли, ра нее пла ни ро вав шие по -пол нять свои пар ки за счет по куп ки но войтех ни ки, пе ре ори ен ти ро ва лись на ма ши -ны б/у. Со сво ей сто ро ны, их ме нее удач -ли вые кон ку рен ты, по тем или иным при -чи нам ре шив шие свер нуть биз нес, на ча лирас фор ми ро вы вать свои пар ки и про да -вать тех ни ку по "кри зис ным" це нам. В ре -зуль та те, про из во ди те ли и ди ле ры ока за -лись на вто ром пла не. Впро чем, мно гимук ра ин ским по тре би те лям тех ни ки, ко то -рые все еще дер жат ся на пла ву, по доб ныйрас клад ока зал ся "на ру ку", по сколь ку какраз сей час на рын ке по яви лось мно го тех -ни ки с ми ни маль ным из но сом по бро со -вым це нам.

И, на ко нец, еще од ним спо со бомудов лет во ре ния со хра ня ю ще го ся спро сана спец тех ни ку, до ми ни ру ю щим в на сто -я щее вре мя, стал ме ха низм арен ды. Какот ме ча ют опе ра то ры рын ка, сей час мно -гие ком па нии да же при на ли чии сво бод -ных средств пред по чи та ют вкла ды ватьих в сы рье или то вар, а не в тех ни ку, ко -то рую мож но про сто арен до вать до луч -ших вре мен. Тем не ме нее, по тре би те лина де ют ся, что под го тов ка к Ев ро@2012все@та ки воз об но вит дей ствия кре дит -ных и ли зин го вых ме ха низ мов, и то г дапро из во ди те ли и им пор те ры, пе ре жи ва -ю щие спад в сво ей ак тив но с ти, вновьзай мут свои ни ши.

Вездесущие помощники


МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Ринок спецтехніки

33

Пределывзаимозаменяемости

До не дав не го вре ме ни ком па нии, чьяхо зяй ствен ная де я тель ность без спец тех -ни ки про сто не воз мож на, ком плек то ва лисвои пар ки, в пер вую оче редь ис хо дя изсоб ствен ных на сущ ных за дач. Ины ми сло -ва ми, пла ни руя соб ствен ную де я тель -ность, они от да ва ли пред по чте ние спе ци -а ли зи ро ван ной тех ни ке, об ла да ю щей те -ми или ины ми ха рак те ри с ти ка ми. Од на копро из во ди те ли, ча ще все го го то вые мо де -ли ро вать ма ши ны под по треб но с ти за каз -чи ка, не пре не бре га ли так же и раз ра бот -кой уни вер саль ных мо де лей, об ла да ю щихсвой ства ми не сколь ких ме ха низ мов. Иимен но на та кие ви ды тех ни ки в на сто я -щее вре мя спрос ока зал ся на са мом вы со -ком уров не.

Так, на при мер, по дан ным опе ра то роврын ка, на се год ня на име нее упа ли объ -емы сбы та та ко го ви да тех ни ки, как фрон -таль ный по груз чик, ко то рый мо жет бытьис поль зо ван в ка че с т ве экс ка ва то ра, дум -пе ра, буль до зе ра и скре пе ра. Сей час мно -гие ком па нии при бе га ют к его по мо щи дляпро ве де ния не толь ко по гру зоч но@раз гру -зоч ных, но и стро и тель но@мон таж ных, атак же зем ле рой ных ра бот. К той же ка те го -рии тех ни ки экс пер ты от но сят и ав то выш -ку, ис поль зу е мую при про ве де нии ре -монт ных, стро и тель ных и да же по гру зоч -ных ра бот. И, на ко нец, к чис лу на ибо леевос тре бо ван ных уни вер са лов опе ра то рырын ка от но сят так же экс ка ва то ры, пре -иму ще с т вом ко то рых является воз мож -нос ть ус та нов ки на них дру гих спе ци аль -ных ме ха низ мов.

Оче вид но, по ла га ют экс пер ты, в пе ри -од кри зи са ис поль зо вать од ну еди ни цууни вер саль ной спец тех ни ки на мно говы год нее, чем не сколь ко спе ци аль -ных ме ха низ мов, од -на ко по дав ля ю -щее боль шин -

ство ра бот по@преж не му тре бу ет по след -них. В це лом, в за ви си мо с ти от на зна че -ния всю спец тех ни ку, за ис клю че ни ем уз -ко с пе ци аль ной и ис поль зу е мой в про -мыш лен но с ти, мож но раз де лить на трикруп ных клас са. Это ком му наль ная, до -рож но@стро и тель ная, по гру зоч ная и об -ще стро и тель ная тех ни ка.

Коммунальная техника

К ком му наль ной тех ни ке от но сят ся всеме ха низ мы, с по мо щью ко то рых осу щест -в ля ют ся убор ка улиц и по ме ще ний, вы возот хо дов и му со ра, обес пе чи ва ет ся бес пе -ре бой ная ра бо та до рож но@транс порт нойси с те мы, си с тем во до про во да, от оп ле нияи ка на ли за ции, а так же про во дит ся ре -монт зда ний. Раз уме ет ся, на ибо лее важ -ным сег мен том это го рын ка яв ля ет ся му -со ро у бо роч ная тех ни ка @ му со ро во зы,под ме та льно@убо роч ные ма ши ны, смон -ти ро ван ные на ба зе шас си гру зо вых ав то -мо би лей, и ма ши ны при цеп но го ти па;буль до зе ры@по груз чи ки, смон ти ро ван ныена ба зе трак то ров; мно го це ле вые ком му -наль но@стро и тель ные ма ши ны, а так жемно го функ ци о наль ные ком му наль ные ма -ши ны для вы пол не ния ши ро чай ше го спек -тра убо роч ных ра бот; ва ку ум ные ма ши ны,пред на зна чен ные для ас се ни за ци он ныхра бот; и, на ко нец, ка на ло п ро мы воч ные иило сос ные ма ши ны, ис поль зу е мые длячист ки ка на ли за ций.

Как от ме ча ют пред ста ви те ли ком па -нии "АТЕКО", по боль шо му сче ту на се год -ня ук ра ин ский ры нок му со ро у бо роч нойтех ни ки по ка на хо дит ся толь ко в ста дииста нов ле ния. Тем не ме нее, по их оцен -кам, толь ко 20 % об щей по треб но с ти в со -

от вет ству ю щей тех ни ке по кры ва ют им -пор те ры, а ос таль ные 80 % удер жи ва ют засо бой от ече с т вен ные про из во ди те ли. Изэто го сле ду ет, что кро ме рос сий ских ком -па ний, а так же ря да из ве ст ных ино с т ран -ных про из во ди те лей, та ких как Johnstonswee pers (Ве ли ко бри та ния), KROLL, BucherSchоrling, Schwarze и Hover, Farid, MORO(Ита лия), Multicar Spezialfahrzeuge GmbH(ФРГ), льви ную до лю ук ра ин ско го рын каму со ро у бо роч ной тех ни ки за ни ма ют дваук ра ин ских пред при ятия @ Ки ев ский за водком му наль но го ма ши но стро е ния "Ком -маш" и ОАО "АТЕКО" (Тур бо вский ма ши но -стро и тель ный за вод).

Оба за во да име ют по чти по лу ве ко войопыт из го тов ле ния ав то мо биль ной ком му -наль ной спец тех ни ки и спе ци а ли зи ру ют сяв ос нов ном на про из вод стве му со ро во зов.В ча ст но с ти, "Ком маш" в на сто я щее вре мявы пу с ка ет 16 мо ди фи ка ций му со ро во зов,4 мо ди фи ка ции ма шин с са мо с валь нымобо ру до ва ни ем, уз лы и за пас ные ча с ти кком му наль ной и спе ци а ли зи ро ван ной тех -ни ке, ев ро кон тей не ры для твер дых бы то -вых от хо дов, а так же не сколь ко ви доввспо мо га тель ной про дук ции. На ря ду сэтим пред при ятие про во дит мо дер ни за -цию спе ци а ли зи ро ван ных ав то мо би лейдля ком му наль но го хо зяй ства Ук ра и ны, из -го тав ли ва ет и по став ля ет за пас ные ча с ти иком плек ту ю щие из де лия, а так же осу щест -в ля ет сер вис ное об слу жи ва ние ком му -наль ной тех ни ки. И, на ко нец, на за во де ра -бо та ет Центр ин жи ни рин га, вы пол ня ю щийлю бые кон струк тор ские ра бо ты в об ла с тима ши но стро е ния и из го тав ли ва ю щий экс -пе ри мен таль ные об раз цы ком му наль ной испе ци а ли зи ро ван ной тех ни ки всех ви довслож но с ти.

В свою оче редь, ОАО "АТЕКО" (Тур бо -вский ма ши но стро и тель ный за вод) про из -во дит 6 ос нов ных мо де лей му со ро во зов,сре ди ко то рых как на ип ро с тей шие, так ислож ные, от ве ча ю щие ев ро пей ским стан -дар там, и 40 еди ниц тех ни ки по ин ди ви ду -аль но му за ка зу. На при мер, за вод по же -

ла нию за каз чи ка вы пу с ка ет му со ро во зыс бо ко вой, зад ней и руч ной за груз кой,ком плек туя обо ру до ва ние уни вер -саль ным за хва том ма ни пу ля то ра,

по зво ля ю щим осу щест в лять за -груз ку не толь ко со ста ци о нар -

ных кон тей не ров, но и из кон -тей не ров на ко ле сах. Кро мето го, пред при ятие из го тав ли -ва ет 100 % зап ча с тей к вы пу с -ка е мой тех ни ке, а так же осу -



щест в ля ет ее пол ное сер вис ное об слу жи -ва ние.

Раз уме ет ся, те ви ды му со ро у бо роч нойтех ни ки, ко то рые не про из во дят или про -из во дят в Ук ра и не в не до ста точ ном объ -еме, ак тив но по став ля ют на ры нок им пор -те ры и ди ле ры. Од ним из на ибо лее из ве -ст ных пред ста ви те лей, спе ци а ли зи ру ю -щих ся, в ча ст но с ти, на по став ках ком му -наль ной тех ни ки, яв ля ет ся ООО "Ком па -ния ВТЛ" (ВТЛ) @ офи ци аль ный ди с т ри бь -ю тор про дук ции за во дов ОАО "АЛЕК -СЕЕВКАХИММАШ", ОВЭД ТК "КОММАШ",ООО НПО "АВТОГАЗТРАНС", ЗАО "КАПРИ",ООО МЗ "То нар", ОК Kardesler, Ford Cargoи ADR Grup. Кро ме му со ро во зов мо де лейКО@440@1, КО@440@3, КО@440@4, КО@440@5,КО@440@7, КО@440@8 и КО@440А, от ли ча ю -щих ся осо бой вме с ти тель но с тью и ха рак -те ри зу ю щих ся ав то ма ти че с ким сбо ромтвер дых бы то вых от хо дов и на ли чи ем си с -те мы уп лот не ния, ком па ния по став ля ет вУк ра и ну ши ро кий спектр тро ту а ро у бо роч -ных и ком би ни ро ван ных ма шин, а так жева ку ум ных, ка на ло п ро мы воч ных, ило сос -ных ма шин и ряд дру гой тех ни ки, вклю чаядо пол ни тель ное ком му наль ное обо ру до -ва ние.

В ча ст но с ти, ВТЛ пред ла га ет по тре би -те лям од ну из на ибо лее оп ти маль ных, помне нию спе ци а ли с тов ком па нии, мо де -лей тро ту а ро у бо роч ной ма ши ны @ КО@718,к спе цо бо ру до ва нию ко то рой от но сят ся:от вал, щет ки с при во дом, ро тор ное и раз -бра сы ва ю щее обо ру до ва ния, во дя нойбак, ги д рав ли че с кая и во дя ная си с те ма.Од на ко в этой сфе ре, как ут вер жда ютпред ста ви те ли рын ка, пред по чте ние безко ле ба ний сле ду ет от дать ком би ни ро ван -ным ма ши нам, спо соб ным вы пол нять не -сколь ко функ ций в за ви си мо с ти от си ту а -

тив но ме ня ю щих ся раз но об раз ных нуждпо тре би те лей. Речь идет, на при мер, о ма -ши нах мо де лей КО@820@1 и КО@820@2, ко -то рые мо гут быть ис поль зо ва ны и в ка че -с т ве му со ро во зов и да же са мо с ва лов, и вка че с т ве тро ту а ро у бо роч ных ма шин. Естьтак же мо де ли с бо лее ши ро ким на бо ромфунк ций, пред на зна чен ные для чист киулиц и вы во за му со ра, а так же для по лив -ки зе ле ных на саж де ний. К их чис лу от но -сит ся мо дель КО@829А, удоб ная осо бен -ность ко то рой за клю ча ет ся в том, что кней впол не под хо дит по ли во мо еч ное обо -ру до ва ние. На ря ду с этим есть мо де ли,воз мож но с ти ко то рых по зво ля ют при бе -гать к их по мо щи и в ком му наль ной, и вдо рож но@стро и тель ной сфе ре. На при -мер, мо дель КО@836@02, пред на зна чен наядля убор ки улиц, а так же рас пре де ле нияби тум ной эмуль сии при стро и тель ст ведо рог.

И, на ко нец, до вер ша ет сег мент му со -ро у бо роч ной тех ни ки весь ком плекс ма -шин и обо ру до ва ния, пред на зна чен ныхкак для чист ки вы греб ных ям и транс пор -ти ров ки фе каль ных жид ко с тей и от хо дов вме с та их по сле ду ю щей ути ли за ции (ва ку -ум ные ма ши ны), так и для очист ки лив не -вых ка на ли за ци он ных труб от осад ков иза со ров (ка на ло п ро мы воч ные ма ши ны).Кро ме то го, этот ком плекс вклю ча ет спец -тех ни ку, ис поль зу е мую при очист ке ко лод -цев и лив не вых ка на ли за ци он ных се тей отила и по сле ду ю щую транс пор ти ров ку егов ме с та вы груз ки (ило сос ные ма ши ны).

На се год ня к чис лу на ибо лее рас про -стра нен ных мо де лей ва ку ум ных ма шин,пред ла га е мых по тре би те лю опе ра то ра мирын ка, от но сят ся КО@503В, КО@503В@3,КО@505А, КО@520 и КО@523, спе ци аль ноеобо ру до ва ние ко то рых со сто ит из ци с тер -ны или не сколь ких ци с терн, ва ку ум но гона со са с при во дом, кра нов уп рав ле ния с

тру бо п ро во дом и дру -гих ме нее зна чи -

мых ме ха низ -мов. Что ка са -

ет ся ка на ло п ро мы воч ных ма шин, то сей -час, как кон ста ти ру ют экс пер ты рын ка, на -иболь шим спро сом поль зу ют ся мо де лиКО@514@1, КО@502Б@2, КО@512, КО@514 иКО@560. Хо тя в це лом все они со сто ят изци с тер ны, во дя но го на со са с при во дом,ба ра ба на с ру ка вом, ги д рав ли че с ко гообо ру до ва ния и до пол ни тель ной ком плек -та ции, каж дая мо дель име ет свои от ли чи -тель ные осо бен но с ти, в со от вет ствии ско то ры ми и сле ду ет де лать вы бор в поль зутой или иной из них. Так, на при мер, в не -ко то рых ма ши нах до пол ни тель ное обо ру -до ва ние вклю ча ет по до грев не ко то рых ча -с тей, что по зво ля ет ис поль зо вать эти ус -та нов ки в лю бое вре мя го да при лю бойтем пе ра ту ре воз ду ха и т. д. И, на ко нец,сре ди ило сос ных ма шин в на сто я щее вре -мя на ибо лее ши ро ко на рын ке пред став ле -ны мо де ли КО@507А, КО@507А@2, КО@510 иКО@524, в до пол ни тель ную ком плек та циюко то рых вхо дят ци с тер ны; ва ку ум ный на -сос с при во дом, вса сы ва ю щая стре ла; ги -д рав ли че с кая, пнев ма ти че с кая и элек три -че с кая си с те ма и не ко то рое дру гое обо ру -до ва ние.

Еще од ним важ ным сег мен том рын каком му наль ной тех ни ки яв ля ет ся тех ни кадля пе ре во зок, а имен но гру зо ви ки и са -мо с ва лы. Как от ме ча ют экс пер ты, в этомсег мен те рын ка, на обо рот, до ми ни ру ютим пор те ры, ко то рым в те че ние по след нихне сколь ких лет при над ле жит по чти 90 %рын ка. Они по став ля ют шас си с лю бымви дом над стро ек @ са мо с ва лы, бе то но ме -шал ки, кра ны, бе то но на со сы и т. д. Приэтом, по дан ным ана ли ти ков рын ка, на се -год ня боль шая часть это го сег мен та спец -тех ни ки при над ле жит про из во ди те лям изближ не го за ру бе жья @ КАМАЗ и МАЗ, со от -вет ствен но Рос сия и Бе ла русь @ 75,3 %;ос таль ную часть при мер но по ров ну де лятмеж ду со бой из ве ст ные ми ро вые ком па -нии @ Scania, Volvo, DAF, Mercedes Benz,MAN, Renault, Iveco @ 13,4 % рын ка и "ази -а ты", за ни ма ю щие 11,3 % рын ка.

Как из ве ст но, на се год ня их един -ствен ным по тен ци аль ным кон ку рен томсре ди от ече с т вен ных ав то про из во ди те -лей ос та ет ся ХК "АвтоКрАЗ" (Кре мен чуг,Пол тав ская обл.), ко то рая на ря ду со всейот рас лью стре ми тель но со кра ща ла объ -емы про из вод ства в пе ри од кри зи са. Подан ным пресс@служ бы ком па нии, еще впро шлом го ду, ко г да ста ти с ти ка кри зис но -го IV квар та ла пе ре кры ва лась ус пеш ны мипер вы ми тре мя, спад про из вод ства со ста -вил толь ко 13 % по срав не нию с 2007 го -


МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Ринок спецтехніки

35

дом. В ре зуль та те, ком па нии уда лось со -хра нить свои по зи ции как на вну т рен нем,так и на внеш них рын ках и по ста вить в Ук -ра и ну 1097 ав то мо би лей. Од на ко ито гины неш не го го да бу дут на вер ня ка го раз доме нее об на де жи ва ю щи ми.

В це лом же, по мне нию ана ли ти ков, вдан ном сег мен те рын ка в по след неевре мя вне за ви си мо с ти от кри зис ныхфак то ров до ми ни ру ют две, от ча с типро ти во по лож ные, тен ден ции.Во@пер вых, тен ден ция к ро с ту до лиази ат ских про из во ди те лей боль ше г -ру зов (в ча ст но с ти, по ито гам I по лу го -дия про шло го го да, до ля ки тай ских са -мо с ва лов вы рос ла с 2,2 % в 2007 го ду до11,3 % в 2008 го ду), ко то рые по сте пен новы тес ня ют сво их кон ку рен тов из странСНГ. А, во@вто рых, ус той чи вый ростсклон но с ти по тре би те лей к при об ре те -нию ка че с т вен ных са мо с ва лов за пад ныхпро из во ди те лей.

И, на ко нец, по след ний круп ный сег -мент ком му наль ной спец тех ни ки пред -став ля ют со бой ав то выш ки. С ис поль зо ва -ни ем это го мон ти ру е мо го на ав то шас симе ха низ ма про во дят ся элек тро мон таж -ные ра бо ты, мон таж и де мон таж рек лам -ных пла ка тов на щи тах, об рез ка де ре вь ев,ус та нов ка кли ма ти че с ко го обо ру до ва ния,спа са тель ные ра бо ты и т. д. Как из ве ст но,ав то выш ки клас си фи ци ру ют ся по вы со теподъ ема @ вы сот ные ав то подъ ем ни ки мо -гут до став лять лю дей и обо ру до ва ние навы со ту бо лее 30 ме т ров, ком пакт ные ав то -выш ки рас счи та ны на экс плу а та цию навы со те до 17 ме т ров, а ма ло вы сот ные ав -то выш ки ча ще все го при ме ня ют ся длямон та жа рек лам ных щи тов, об рез ки де ре -вь ев, ус та нов ки кли ма ти че с кой тех ни ки иво вре мя фа сад ных ре монт ных ра бот.

На се год ня ук ра ин ский ры нок ав то -подъ ем ни ков, так же, как и ры нок боль ше -г ру зов, за нят в ос нов ном от ече с т вен ны ми,рос сий ски ми и бе ло рус с ки ми про из во ди -те ля ми. В этом сег мен те на ибо лее ши ро -ко пред став ле ны ав то выш ки про из вод -ства ОАО "Пож тех ни ка", ко лен ча тые ав то -ги д ро подъ ем ни ки, вы пу с ка е мые ОАО"Мех пром стой", и трех ко лен ча тые ав то ги -д ро подъ ем ни ки ОАО "Лю ди нов ский ма -ши но стро и тель ный за вод".

ДорожноDстроительнаятехника

К до рож но@стро и тель ной тех ни ке, ис -поль зу е мой так же в ком му наль ном хо зяй -

стве, от но сят ся все ти пы экс -ка ва то ров, буль до зе ров, ав то грей де ров,кат ков и ви б ро кат ков, ас фаль то ук лад чи -ков и гру зо ви ков. Од ним сло вом @ ме ха -низ мы, ис поль зу е мые при стро и тель ст ведо рог, а так же зем ле рой ная тех ни ка ивспо мо га тель ная тех ни ка бо лее ши ро ко гопри ме не ния. Как по ла га ют экс пер ты,имен но этот сег мент рын ка спец тех ни ки вот ли чие от ком му наль ной, на ко то рую за -ча с тую у ме ст ных вла с тей и в хо ро шиевре ме на не хва та ет средств, а так же об -ще стро и тель ной, спрос на ко то рую вме с -те с обус лов лен ным кри зи сом упад комстро и тель ной от рас ли ка та с т ро фи че с кисни зил ся, дол жен бу дет в пер спек ти вепод го тов ки Ук ра и ны к про ве де нию чем пи -о на та Ев ро пы по фут бо лу в 2012 го ду за -мет но ак ти ви зи ро вать ся.

Как уже упо ми на лось, экс ка ва то ры от -но сят ся к ка те го рии уни вер саль ной спец -тех ни ки и де лят ся по прин ци пу ра бо ты намно го ков шо вые (не пре рыв но го дей ствия)и од но ков шо вые (цик лич но го дей ствия).Так же од но ков шо вые экс ка ва то ры де лят -ся по ти пу ме ха низ ма пе ре дви же ния нако лес ные и гу се нич ные. И, на ко нец, в за -ви си мо с ти от ви да вы пол ня е мых ра ботони де лят ся на экс ка ва то ры с ме ха ни че с -кой ло па той; драг лай ны, ко то рые спо соб -ны раз ра ба ты вать грунт ни же уров ня ма -ши ны; стру ги, ис поль зу е мые для зем ля -ных ра бот на же лез но до рож ных пу тях;пла ни ров щи ки, не об хо ди мые для пла ни -ров ки от ко сов на сы пей и вы емок зем ля но -го по лот на; тран шей ные экс ка ва то ры, ис -поль зу е мые для раз ра бот ки тран шей подма ги с т раль ные тру бо п ро во ды в раз лич -ных грун тах.

Как от ме ча ют экс пер ты рын ка, на се -год ня в этом сег мен те пред став ле напро дук ция двух от ече с т вен ных про из во -

ди те лей @ ЗАО "АТЕК", спе ци а ли зи ру ю -ще го ся на про из вод стве раз лич ных ви -дов ги д рав ли че с ких экс ка ва то ров (экс -ка ва то ров на пнев мо ко лес ном и гу се нич -ном хо ду, экс ка ва то ров на ба зе шас сиав то мо би ля КРАЗ, экс ка ва то ров@по груз -чи ков на соб ствен ном шас си), и ОАО"Бо рэкс"; двух рос сий ских @ "Твер скойэкс ка ва тор" и "Дми т ров ский экс ка ва тор -ный за вод", а так же ря да из ве ст ных ми -ро вых про из во ди те лей. В чис ле по след -них @ аме ри кан ские, ев ро пей ские и ази -ат ские ком па нии.

Как и экс ка ва то ры, буль до зе ры илибуль до зер но�рых ли тель ные ма ши ны от -но сят ся к ка те го рии уни вер саль ной зем -ле рой ной и до рож но@стро и тель ной тех -ни ки. По дан ным спе ци а ли с тов, сре дивсех ви дов этой спец тех ни ки гу се нич ныебуль до зе ры с рых ли тель ным обо ру до ва -ни ем по объ емам про из вод ства за ни ма -ют тре тье ме с то в ми ре, ус ту пая пер вое ивто рое ги д рав ли че с ким од но ков шо вымэкс ка ва то рам и ко лес ным од но ков шо -вым по груз чи кам. Этот сег мент ук ра ин -ско го рын ка до рож но@стро и тель ной тех -ни ки пол но стью от дан на от куп рос сий -ским, ев ро пей ским и ази ат ским про из -во ди те лям.

Ана ло гич ным об ра зом об сто ят де ла ис ав то грей де ра ми, ос нов ны ми функ ци я -ми ко то рых яв ля ют ся со зда ние до рож нойна сы пи, вы рез ка в ней "ко ры та" для до -рож ной "одеж ды", ре монт обо чи ны,очист ка при до рож но го кю ве та, пла ни ров -ка от ко са, вы рав ни ва ние грун то вой по -верх но с ти на боль шой пло ща ди, ре монт исо дер жа ние до рог и обо чин, очист ка до -рож но го по лот на от сне га, рых ле ние ас -фаль то вых по кры тий и др. Их так же непро из во дят в Ук ра и не, а по то му спрос

от ече с т вен ных по тре би те лей по кры ва ютим пор те ры.

Не со став ля ют ис клю че ния в этом спи -с ке кат ки и ви б ро кат ки, а так же ас фаль то -ук лад чи ки. Пер вые при ме ня ют ся для уп -лот не ния грун тов, до рож ных ос но ва ний ипо кры тий, ас фаль то бе тон ных сме сей(тан дем ные до рож ные кат ки), а так же пе с -ча ных, сме шан ных и гли ня ных почв (пнев -мо кат ки). Вто рые же в пол ном со от вет -ствии с на зва ни ем ис поль зу ют ся для при -ема ас фаль то бе тон ных сме сей из транс -порт ных средств, рас пре де ле ния по до -рож но му ос но ва нию сло ем за дан ной тол -щи ны, раз рав ни ва ния и пред ва ри тель но гоуп лот не ния уло жен но го слоя.

Сле ду ет от ме тить, что от сут ствие вУк ра и не соб ствен ных про из водств длявы пу с ка буль до зе ров, ав то грей де ров,кат ков и ас фаль то ук лад чи ков в зна чи тель -ной ме ре ком пен си ру ет ся при сут стви емна от ече с т вен ном рын ке та ко го круп но гопро из во ди те ля и ди с т ри бь ю то ра спец тех -ни ки, как ЗАО "Ав то тор го вая груп па"Спец тех ни ка", ос но ван но го еще в 1994го ду. Эта ком па ния уча с т ву ет в про из вод -стве и за ни ма ет ся ре а ли за ци ей ав то мо -би лей, ав то бу сов, трак то ров, ком му наль -ной, до рож ной, стро и тель ной, подъ ем -но@транс порт ной, зем ле рой ной тех ни ки испе ци аль но го тех но ло ги че с ко го транс -пор та для аг ро про мыш лен но го ком плек -са, неф те га зо п ро мыс ло вой от рас ли, ле -чеб ных уч реж де ний и т. д. Ее парт не ра мияв ля ют ся та кие от ече с т вен ные, рос сий -ские и бе ло рус с кие пред при ятия, какДЗАК, ЛАЗ, ХТЗ, ЮМЗ, КрАЗ, КамАЗ,МАЗ, ЗИЛ, ГАЗ, ПАЗ, Ам ко дор, НефАЗ,МТЗ и УАЗ.

ЗАО "АТГ "Спец тех ни ка" не толь ковы пу с ка ет столь вос тре бо ван ные ны нема ши ны уни вер саль но го при ме не ния, нои пред ла га ет ши ро кий ас сор ти ментспец тех ни ки, со би ра е мой из от дель ныхэле мен тов по же ла нию за каз чи ка. Ка та -лог пред при ятия вклю ча ет пол ный на бордо рож но@стро и тель ной (ав то грей де ры,ас фаль то ук лад чи ки, кат ки и ма ши ны дляре мон та до рог) и зем ле рой ной тех ни ки(буль до зе ры, бу риль но@кра но вые ус та -нов ки и экс ка ва то ры), ком му наль нойтех ни ки (ва ку ум ные, ило сос ные, ком би -ни ро ван ные до рож ные ма ши ны, му со ро -во зы и убо роч ная тех ни ка) и, на ко нец,по гру зоч ной и подъ ем но@транс порт нойтех ни ки (ви лоч ные и фрон таль ные по -груз чи ки, а так же ав то ги д ро подъ ем ни кии ав то кра ны).

Сомнительная перспектива

Как кон ста ти ру ют экс пер ты, за ис клю -че ни ем весь ма не зна чи тель но го в об щемобъ еме рын ка спец тех ни ки сег мен та му -со ро у бо роч ной тех ни ки, где до ми ни ру ютот ече с т вен ные про из во ди те ли, на се год -ня льви ную его до лю за ни ма ют про из во -ди те ли Рос сии и Бе ла ру си, ли ди ру ю щие вболь шин стве сег мен тов, ки тай ские ком -па нии, ве ду щие аг рес сив ную экс пан сию истре ми тель но вы тес ня ю щие сво их кон ку -рен тов из стран СНГ, а так же из ве ст ныеев ро пей ские, аме ри кан ские и ази ат скиеком па нии (Япо ния и Юж ная Ко рея), про -дук ции ко то рых от да ют пред по чте ниелишь в ме га по ли сах и лишь в от дель ныхсег мен тах тех ни ки. Од ним сло вом, ук ра -ин ские пред при ятия, рас по ла гав шие со -от вет ству ю щей про из вод ствен ной ба зой,упу с ти ли мо мент, не на ра щи вая про из вод -ства и не ос ва и вая но вых его ви дов, а по -то му от да ли свои ни ши за ру беж ным кон -ку рен там.

При этом вну т рен ние по тре би те ли, ос -нов ной мас се ко то рых за ча с тую при хо ди -лось эко но мить сред ства, до воль ст во ва -лись ли бо тех ни кой б/у, ли бо про сто арен -дой. И это зна чит, что они ве ро ят но бы либы го то вы от дать пред по чте ние от ече с т -вен ным про из во ди те лям, ко то рые мог либы пред ло жить им не об хо ди мую тех ни купо бо лее под хо дя щей це не. Экс пер ты так -же кон ста ти ру ют, что на ря ду с не раз ви то -с тью этой об ла с ти от ече с т вен но го ма ши -но стро е ния и не удов лет во рен ным спро -сом, ко то рый вос пол ня ет ся им пор те ра мии по ос та точ но му прин ци пу, сам по се беук ра ин ский ры нок спец тех ни ки раз ви ва ет -ся до ста точ но сти хий но и от нюдь не в но гусо вре ме нем. То есть в си лу об щей не раз -ви то с ти ин фра струк ту ры во мно гих ти пахма шин в Ук ра и не да же еще не сфор ми ро -ва лась по треб ность.

Все это оз на ча ет, что от ече с т вен ныйры нок спец тех ни ки об ла да ет ко лос саль -ной ем ко с тью и у по тен ци аль ных от ече с т -вен ных про из во ди те лей ос та лось еще до -ста точ но воз мож но с тей для ре ван ша. Од -на ко смо гут ли они вы жить в пе ри од кри -зи са в ус ло ви ях уже с то чив шей ся кон ку -рен ции с ки тай ца ми, рос си я на ми и бе ло -ру са ми, да бы вос поль зо вать ся ими пос -ле? И смо жет ли им в этом по мочь про те -ка ю щая столь проб ле ма тич но и вя ло под -го тов ка к Ев ро@2012, на ко то рую воз ла га -ет ся столь ко на дежд? �

Елена Герасимова



По ди на ми ке стро и тель ст ва Ук ра и на долж -на за ни мать пер вое ме с то сре ди стран СНГ(не счи тая Рос сию). В пер спек ти ве пла ни ро -ва лось об нов ле ние се тей и ком му ни ка ций, атак же до ро г меж ду го ро да ми, что оз на ча ло бы воз рос шую ак ту аль ность до рож но го стро -и тель ст ва, раз ви тие си с те мы гос за ка зов настро и тель ст во. По треб ность в спец тех ни кеис чис ля ет ся в де сят ках ты сяч еди ниц, чтосвя за но не толь ко с за ме ной и об нов ле ни емпар ка тех ни ки, но и с рас ши ре ни ем функ ци о -наль но с ти со вре мен ных ма шин, ко то рые, бла -го да ря но вым тех но ло ги ям, име ют ряд су ще с -т вен ных пре иму ществ по по ка за те лям энер -го за т рат и эф фек тив но с ти в вы пол не нии ра -бот. Этот сег мент рын ка от ком па нии "Аль фа -тех" пред став лен на при ме ре аме ри кан ско гобрен да Bobcat, ко то рый ох ва ты ва ет все по -треб но с ти ком му наль ных предприятий.

Ком па ния "Аль фа тех" ра бо та ет на рын кестро и тель ной тех ни ки с 2004 го да. Мы ре а ли -зо ва ли свы ше 600 еди ниц тех ни ки. С на ча ломкри зи са объ емы про даж су ще с т вен но со кра -ти лись, хотя в перспективе был ви ден ак тив -ный рост спроса в дан ном сег мен те, но, увы,по при чи не от сут ствия фи нан си ро ва ния и по -тре би тель ско го кре ди то ва ния, сло жив ша я сяси ту а ция ос тав ля ет же лать луч ше го. Тем неме нее, в по след ние ме ся цы мы ви дим уве ли -че ние ак тив но с ти спро са.

Ком па ния "Аль фа тех" яв ля ет ся экс клю зив -ным ди с т ри бь ю то ром HYUNDAI (Ко рея) иSHANTUI (КНР), пред став ля ет про дук цию ве -ду щих ми ро вых про из во ди те лей: SCM (КНР),"ALFA" (Ита лия), TEREX NHL (КНР), BOBCAT(США), TELSMITH (США), KWANGLIM (Ко рея),SNS (Ко рея).

Мно гие опе ра то ры рын ка свя зы ва ют боль -шие на деж ды с под го тов кой и про ве де ни ем вУк ра и не Ев ро@2012. Од на ко этот во прос мож -но рас сма т ри вать дво я ко. С од ной сто ро ны,спрос бу дет ох ва ты вать по треб ность в спец -тех ни ке тер ри то ри аль но, там, где бу дет про -хо дить сам чем пи о нат, но, с дру гой @ сле ду етне упу с кать тот мо мент, ко г да в вы пол не ниира бот мо жет быть ис поль зо ва на арен да спец -тех ни ки ли бо ус лу ги суб по д ряд чи ка.

Не смо т ря на пес си ми с ти че с кие про гно зы,мы с оп ти миз мом смо т рим в бу ду щее и уве -ре ны, что си ту а ция ста би ли зи ру ет ся. �

Генеральныйменеджер компании "Альфатех" Черняк Игорь Владимирович

Рынок спецтехники



МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВОІнформаційні технології

37

Ав то ма ти зи ру ем ком му -наль ное пред при ятие

Се год ня в Ук ра и не су ще с т ву ют раз ра -бот ки, по зво ля ю щие ав то ма ти зи ро ватьком му наль ное пред при ятие. В ос нов номэто про грам мные про дук ты, при по мо щико то рых ре ша ют ся во про сы уче та в от -дель ном по драз де ле нии. На иболь шейпо пу ляр но с тью сре ди раз ра бот чи ков АСУполь зу ют ся або нент ские от де лы, за тембух гал те рия и ре же эко но ми че с кий от -дел, вер нее за да чи по фор ми ро ва нию та ри фов и се бе сто и мо с ти ус луг. Со зда -ние ком плек с но го ре ше ния пред став ле нов раз ра бот ке информационно@вычисли -тель ной системы "КВАРТАЛ" (ИВС"КВАРТАЛ"). На ее ос но ве мы рас смо т -рим все не об хо ди мые эле мен ты. Пе ре -чис лим ос нов ные:

1. На чис ле ния и вза имо рас че ты с або -нен та ми.

2. Бух гал тер ский и на ло го вый учет.3. Склад ской учет и ра бо та с по став -

щи ка ми.4. Уп рав ле ние пер со на лом.5. Про из вод ство и ра бо та с тех но ло ги -

че с ки ми ре жи ма ми.6. Рас чет се бе сто и мо с ти про дук ции и

ус луг, та ри фы.7. Ава рий ная и ди с пет чер ская служ ба.Эти эле мен ты и их вза имо дей ствие

по зво лит нам по стро ить АСУ ком му наль -но го пред при ятия. Для на ча ла и бо леепол но го по ни ма ния по став лен ной за да чи,при бе гнем к уже про ве рен но му спо со бу ипо смо т рим на за да чу из да ле ка, учи ты ваяприн цип "боль шое ви дит ся на рас сто я -нии".

Ха рак те ри с ти ка уп рав ля е мо го объ ек та

АСУ пред при ятия @ это еди ная си с те -ма, обес пе чи ва ю щая уп рав ле ние пред -при яти ем в це лом и каж дым по драз де ле -ни ем в от дель но с ти. Ком му наль ное пред -при ятие в этом от но ше нии яв ля ет ся на -

ибо лее слож ным, так как име ет на иболь -шее ко ли че с т во вза имо дей ству ю щих эле -мен тов. Яв ля ясь, с од ной сто ро ны, про из -вод ствен ным пред при яти ем, оно, в то жевре мя, име ет очень ши ро кую сеть роз нич -ных по тре би те лей. К это му сто ит до ба витьи вза имо дей ствие раз лич ных ком му наль -ных пред при ятий меж ду со бой, вза имо -дей ствие с эле мен та ми верх не го уп рав ле -ния, за ви си мость пред при ятий друг отдру га и от по тре би те ля @ Або нен та. Або -нен та од но вре мен но об слу жи ва ют мно гиеком му наль ные пред при ятия, га зо выеслуж бы, энер ге ти ки и пр. Пе ре чис лить ихдо воль но слож но, с ро с том на ших по треб -но с тей ко ли че с т во ус луг по сто ян но уве ли -чи ва ет ся.

Сле ду ет от ме тить раз но об ра зие уп -рав лен че с ких струк тур, что так же яв ля ет сяне ма ло важ ным фак то ром при со зда нииАСУ. К при ме ру, го род ские (или му ни ци -паль ные) пред при ятия име ют цен т ра ли зо -ван ную си с те му уп рав ле ния в ли це мэ ра,го род ских ру ко во ди те лей, от де лов ЖКХис пол ко ма. Мэр, служ бы и их ру ко во ди те -ли же ла ют по лу чать до сто вер ную ин фор -ма цию не по сред ствен но из си с те мы, а неот пред при ятий, ко то ры ми они уп рав ля ют,ссы ла ясь на че ло ве че с кий фак тор.

Еще бо лее слож ной яв ля ет ся за да чауп рав ле ния по тре би те ля ми @ або нен та мив си с те ме энер ге ти ки, га зо снаб же ния, те -ле ви де ния и пр. Ес ли го род @ это ком пакт -

ная тер ри то рия, обес пе чен ная ком му ни -ка ци я ми, то об ласть или ре ги он ино г да на -хо дят ся на до воль но боль ших рас сто я ни яхи ка че с т во ком му ни ка ций в них ос тав ля етже лать луч ше го. При этом тре бо ва ния кси с те ме и опе ра тив ность по ступ ле ния ин -фор ма ции ос та ет ся преж ней.

Сле ду ю щую за да чу при со зда нии АСУформирует на сто я щее вре мя, ко г да по тре -би тель име ет не сколь ко квар тир, до мовили жи вет там, где на шел ра бо ту. Эта за да -ча изо дня в день ста но вит ся бо лее ак ту -аль ной и АСУ не мо жет не учи ты вать ее.Си с те ма обя за на пред ус мо т реть и пред ос -та вить по тре би те лю и пред при ятию воз -мож ность ком форт но го вза имо дей ствия.Это вза имо дей ствие вы ра жа ет ся в том,что по тре би тель дол жен по лу чать сче татам, где он на хо дит ся в на сто я щее вре мя, ане до ста вать их из по что во го ящи ка по ад -ре су сво ей про пи с ки. Он дол жен про из во -дить оп ла ту лю бым, удоб ным для не го спо -со бом и в лю бом го ро де, в лю бом бан ке.Пред при ятие долж но быть уве ре но, чтосчет по тре би те лю до став лен и оно по лу читдень ги за ока зан ные ус лу ги в срок.

И это да ле ко не пол ный пе ре чень то -го, что долж на вы пол нять си с те ма, со -здан ная для ра бо ты на ком му наль номпред при ятии. Это мно же с т во за дач, при -су щих про из вод ствен но му пред при ятиюсо сво и ми от рас ле вы ми осо бен но с тя ми.Або нент ский от дел, рас чет та ри фов ирас чет по треб ле ния, суб си дии и льго ты,ава рий ная или ди с пет чер ская служ ба,спе ци фи че с кое за ко но да тель ст во, ока -зы ва ю щие вли я ние толь ко на ком му наль -ное пред при ятие или энер ге ти ку, или га -зо снаб же ние и т. д. Бух гал тер ский учет,на ло го вый учет, уп рав ле ние пер со на лом,склад ской учет, се бе сто и мость про дук -ции и ус луг. Пе ре чис лить все до воль нослож но, но АСУ долж на учесть все. Каж -дую из этих за дач вы пол ня ют оп ре де лен -ное по драз де ле ние или со труд ник. Тутмно же с т во эле мен тов.

Вер нем ся к уже из ве ст но му нам при -ему. Оп ре де лим один эле мент, ко то рый

АСУ в коммунальном хозяйстве

В.В. КУРБАТОВ,директор компании“Кварц”

В про шлом но ме ре мы по пы та лись си с те ма ти зи ро вать по ня тие АСУ для пред -при ятий жи лищ но*ком му наль но го ком плек са. Те перь по ста ра ем ся по дроб нееос та но вить ся на каж дом от дель ном зве не этой еди ной тех но ло ги че с ки не раз -рыв ной це поч ки.

На чи на ем с ос нов но го ин фор ма ци он но го уз ла * КОММУНАЛЬНОГО ПРЕД -ПРИЯТИЯ … (Про дол же ние. На ча ло в № 6 (19), 2009)

ста нет ос нов ным ин фор ма ци он ным уз -лом в со зда нии ав то ма ти зи ро ван ной си -с те мы уп рав ле ния пред при яти ем. Этоабо нент ский от дел @ по драз де ле ние, об -слу жи ва ю щее по тре би те ля @ або нен та.При о ри тет ность это го по драз де ле нияоп ре де ле на по то му, что пред при ятиепри зва но за ра ба ты вать день ги, а безпра виль но го и ка че с т вен но го на чис ле нияпла ты за ока зан ные ус лу ги или пред ос -тав лен ные ре сур сы, без при ема пла те -жей, рас че та льгот и суб си дий, без кон т -ро ля по треб ле ния и кон т ро ля оп лат этоне воз мож но. Та кое по драз де ле ние рас -по ла га ет мак си маль ным ко ли че с т вомсвя зей с внеш ним ми ром. Або нент скийот дел вла де ет ин фор ма ци ей. Это ос нов -ной ком му ни ка ци он ный узел ком му наль -но го пред при ятия.

Итак, пункт пер вый. Ав то ма ти зи ру -ем... АБОНЕНТСКИЙ ОТДЕЛ КОММУ -НАЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ.

Абонентский отделкоммунальногопредприятия

При сту пая к ав то ма ти за ции або нент -ско го от де ла ком му наль но го пред при -ятия, в пер вую оче редь сфор му ли ру ем за -да чи и со став ные эле мен ты этих за дач,рас ста вим при о ри те ты и опи шем схе мубиз нес@про цес сов по драз де ле ния. Ос -нов ные ча с ти, из ко то рых фи зи че с ки со -сто ит або нент ский от дел, @ это "па с порт -ный стол", груп па кон т ро ле ров, рас чет наягруп па и кас са по при ему ком му наль ныхпла те жей.

При по дроб ном рас смо т ре нии за дачабо нент ско го от де ла ком му наль но гопред при ятия мож но убе дить ся, что пер во -сте пен ной яв ля ет ся си с те ма на чис ле нияабо нент ской пла ты за ока зан ные ус лу -ги и фор ми ро ва ние сче та. Ос таль ныеза да чи прак ти че с ки об слу жи ва ют имен ноэту си с те му. Опе ра то ры свя зи, энер ге ти кии га зов щи ки для этой за да чи ис поль зу юттер мин "бил линг" (от англ. billing @ со став -ле ние счё та). Смысл этих вы ра же ний и со -став ные эле мен ты оди на ко вы, в ча ст но с тиэто (оп ре де ле ние из Ви ки пе дии):

* определение стоимости услуг;* оп ре де ле ние та ри фи ка ци он ных

при зна ков объ ек та; * пер со ни фи ци ро ван ное вы став ле -

ние сче тов за поль зо ва ние ус лу га ми;* оплата счетов.

Имен но в та ком по ряд ке мно гие раз -ра бот чи ки под хо дят к ре ше нию за да чи на -чис ле ния в АСУ. За да ча оп ре де ле ния сто и -мо с ти ус луг, как пра ви ло, не яв ля ет ся са -мой слож ной. Она уп ро ща ет ся еще и по то -му, что та ри фы в ком му наль ном хо зяй ствеут вер жда ют ся не пред при яти ем, а вы ше -сто я щи ми ор га на ми уп рав ле ния. Эко но -ми с ты пред при ятий пред ос тав ля ют своирас че ты и по же ла ния для ут вер жде ния та -ри фа. Когда предприятие получаетутвержденный тариф, то ум но жа ет его напло щадь или ку бо ме т ры, ка ло рии, ки ло -ват ты и пр. (ко ли че с т во по треб ля е мой ус -лу ги), оп ре де ля ет и рас счи ты ва ет льго тыабо нен ту со глас но с тре бо ва ни ями за ко но -да тель ст ва, и счет го тов. Все про сто, ес лине учи ты вать боль шое ко ли че с т во або нен -тов @ ли це вые сче та, по сто ян ные из ме не -ния в за ко но да тель ст ве по льго там и суб -си ди ям. Од на ко с этим хо ро шо справ ля ет -ся со вре мен ная вы чис ли тель ная тех ни ка ине боль шая сер вис ная груп па.

Мно гие раз ра бот чи ки до пу с ка ют ос -нов ную ошиб ку рас ста нов ки при о ри те тов,под дер жи вая дан ный по ря док эле мен товза да чи, хо тя ошиб ка прак ти че с ки не про -яв ля ет ся, ес ли си с те ма ав то ном на и невза имо дей ству ет с об щей си с те мой уп -рав ле ния ком му наль ным хо зяй ством.Пред при ятия ком форт но ра бо та ют мно гиего ды, не за ме чая ее. В ин фор ма ци он но@вы чис ли тель ной си с те ме "КВАРТАЛ" ука -зан ный эле мент пе ре ме ща ет ся на вто ройплан, а пер во сте пен ным яв ля ет ся имен но"оп ре де ле ние та ри фи ка ци он ных при -зна ков объ ек та сче то об ло же ния", т. е.со зда ние еди но го ли це во го сче та або нен -та, иден ти фи ка ция вла дель цев и за ре ги с -т ри ро ван ных або нен тов ли це во го сче та.

При этом ак ту аль ность и важ ностьпер во го эле мен та @ оп ре де ле ние сто и -мо с ти ус луг @ со хра ня ет ся, но в ней ус та -нав ли ва ют ся при о ри те ты на ка че с т во на -чис ле ний, ско рость об ра бот ки дан ных и

сер вис ную под держ ку си с те мы в рам кахза ко но да тель ст ва, что при зна ет ся на ибо -лее ра ци о наль ным и це ле со о б раз ным.

Тре тий эле мент за да чи @ пер со ни фи -ци ро ван ное вы став ле ние сче тов заполь зо ва ние ус лу га ми @ ос та ет ся ак ту -аль ным в лю бой си с те ме, но ре ше ние этойза да чи в ин фор ма ци он но@вы чис ли тель -ной си с те ме "КВАРТАЛ" сме ща ет ся в сто -ро ну си с те мы при ема пла те жей и WEB@ин -тер фей са. Або нент мо жет са мо с то я тель нопро смо т реть и вни ма тель но из учить со -сто я ние сво е го еди но го ли це во го сче та,вос поль зо вав шись ин тер не том или по се -тив бли жай ший пункт при ема пла те жей. Теса мые “кра си во от пе ча тан ные ли с точ кибу ма ги” ста но вят ся не ак ту аль ны ми.

Чет вер тый эле мент @ оп ла та сче тов @так же сме щен в сто ро ну си с те мы при емаком му наль ных пла те жей. Се год ня мно гиеком му наль ные пред при ятия (энер ге ти ки,га зо вые служ бы и пр.) от ка зы ва ют ся отмас со во го при ема пла те жей, от да ваяпред по чте ние спе ци а ли зи ро ван ной си с -те ме. Тем не ме нее, си с те ма уп рав ле нияпред при яти ем обя за на под дер жи вать этуопе ра цию и долж на вы пол нить ее при об -ра ще нии або нен та, а при ее вы пол не нии @обес пе чить вза имо дей ствие с бух гал те ри -ей, осу щест в ляя все не об хо ди мые бух гал -тер ские опе ра ции.

По яс ним столь не обыч ную рас ста нов -ку при о ри те тов, то есть вы вод за да чи оп -ре де ле ния та ри фи ка ци он ных при зна -ков объ ек та на пер вый план.

Пред ста вим но во го жи те ля го ро да, не -дав но ку пив ше го квар ти ру. Преж де все гоон об ра ща ет ся в "па с порт ный стол" ЖЭКа,где не об хо ди мо за ре ги с т ри ро вать ся,пред ста вить до ку мен ты на квар ти ру, до ку -мен ты лиц, ко то рые бу дут жить в квар ти ре,и до ку мен ты на по лу че ние льгот. Здесь от -кро ют ли це вой счет або нен та ком му наль -но го пред при ятия, при сво ят но мер и за -пол нят кар точ ку ли це во го сче та. В кар точ -ке за пи шут дан ные, не об хо ди мые для на -чис ле ния ус луг, на зна чат кон т ро ле ра, ко то -рый в даль ней шем бу дет кон т ро ли ро ватьпо треб ле ние ус луг. Это пер вое об ра ще ниежи те ля в ком му наль ное пред при ятие ипер во оче ред ная за да ча або нент ско го от -де ла @ ре ги с т ра ция или оп ре де ле ние та -ри фи ка ци он ных при зна ков объ ек та. Ос -нов ные эле мен ты этой за да чи:

@ иден ти фи ка ция жи лья; @ иден ти фи ка ция про жи ва ю щих или

за ре ги с т ри ро ван ных по дан но му ад ре су;@ со зда ние ли це во го сче та.


Інформаційні технологіїМІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Да лее жи тель об ра ща ет ся в во до ка -нал, теп ло сеть (ес ли у не го есть вре мя), ивсе опе ра ции по вто ря ют ся. На это го жи -те ля, або нен та, за ре ги с т ри ро ва ли не -сколь ко ли це вых сче тов и за пол ни ли не -сколь ко кар то чек. На ком му наль ных пред -при яти ях, та ких как во до ка нал, теп ло сетьи пр., где от сут ству ет "па с порт ный стол",обя зан ность ре ги с т ра ции воз ло же на насо труд ни ков або нент ско го от де ла. Жи те ляре ги с т ри ру ют сно ва и сно ва. Но вые кар -точ ки, но вый ли це вой счет и, ко неч но же,пра во опе ра то ра на ошиб ку.

Ра бо тая в ло каль ной си с те ме, пред -при ятия очень ча с то не име ют до сто вер -ной ин фор ма ции о про жи ва ю щих або нен -тах, а ино г да и о вла дель це ли це во го сче -та. Ме ня ют ся вла дель цы, со став се мьи,ме ня ет ся ха рак те ри с ти ка жи лья, а пред -при ятия за ча с тую не по лу ча ют но вых дан -ных. Або нент, на при мер, за ре ги с т ри ру етно во рож ден но го ре бен ка в "па с порт номсто ле" ЖЭКа, но со об щать на дру гие пред -при ятия не ста нет @ не в его ин те ре сах.Дей ству ет че ло ве че с кий фак тор. Ком му -наль ное пред при ятие, на про тив, за ин те -ре со ва но в до сто вер ной ин фор ма ции, и

эта функция возложена на кон т ро ле ров,что так же яв ля ет ся че ло ве че с ким фак то -ром.

В ин фор ма ци он но@вы чис ли тель нойси с те ме "КВАРТАЛ" об мен по доб ной ин -фор ма ци ей про из во дит ся че рез внеш нийWEB@ре сурс, что по зво ля ет со дер жать ли -це вые сче та в ак ту аль ном со сто я нии ииден тич но с ти.

Уде лив до ста точ но мно го вни ма нияза да че со зда ния еди но го ли це во го сче та ире шив ее, мы по лу ча ем до воль но мощ ныйин стру мент вза имо дей ствия всех уча ст ни -ков си с те мы уп рав ле ния ком му наль нымхо зяй ством. Это по зво ля ет нам со здатьАСУ, в ко то рой пред ус мо т рен об мен ин -фор ма ци ей меж ду пред при яти я ми, об слу -жи ва ю щи ми або нен та.

Ин фор ма ци он но@вы чис ли тель ная си -с те ма "КВАРТАЛ" со дер жит про грам мныйпро дукт ИВС "КВАРТАЛ": Або нент ский от -дел ком му наль но го пред при ятия. Про -дукт по стро ен для ло каль ной се те вой ра -бо ты и вклю ча ет в се бя соб ствен ную ба зудан ных и ши ро кие функ ции вза имо дей -ствия с дру ги ми си с те ма ми. Он по зво ля -ет ав то ма ти зи ро вать ра бо ту або нент ско -

го от де ла и осу ще с т вить ав то ма ти че с коевза имо дей ствие с си с те мой при ема пла -те жей, от де ла ми со ци аль ной за щи ты, со -дер жит ме ха низм вза имо дей ствия ком -му наль ных пред при ятий и ме ха низ мы ра -бо ты с або нен та ми и ру ко во ди те ля ми го -ро да и пред при ятий. Кро ме то го, та койпро дукт вза имо дей ству ет с бух гал те ри -ей. Но об этом @ в сле ду ю щем но ме режур на ла.

Ав то ма ти зи ру ем... БУХ ГАЛ ТЕ РИЮКОМ МУ НАЛЬ НО ГО ПРЕД ПРИ ЯТИЯ. �

Продолжение следует.

МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВОІнформаційні технології


ПОДЗАГОЛОВОКЗАГОЛОВОК


МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Досвід

41

Сле ду ет при знать, что про цессвне дре ния энер го эф фек тив ных тех но -ло гий в му ни ци паль ных си с те мах теп -лос наб же ния идет слиш ком мед лен -но. С боль шим тру дом фор ми ру ют сяэко но ми че с кие ме ха низ мы фи нан си -ро ва ния и сти му ли ро ва ния энер гос бе -ре же ния. Как пра ви ло, ре аль ная ито -го вая от да ча от вне дре ния энер гос бе -ре га ю щих ме ро при ятий, ес ли та каяобъ ек тив ная оцен ка во об ще про во дит -ся, ока зы ва ет ся су ще с т вен но мень шеза яв лен ной в на ча ле про ек та. Са к ра -мен таль ный во прос ад ми ни с т ра то ров:"А где же день ги от по лу чен ной эко но -мии?" за ча с тую ста вит эн ту зи а с товэнер гос бе ре же ния в весь ма де ли кат -ное по ло же ние. Де сять лет ре а ли за -ции про ек та ПРООН в од ном из рос -сий ских го ро дов * Вла ди ми ре по зво -ля ет со сто ро ны уви деть и про ана ли -зи ро вать все не до стат ки су ще с т ву ю -щих ус ло вий ока за ния, уче та и оп ла тыжи лищ но*ком му наль ных ус луг.

От "мод ной те мы" к ре аль ным дей стви ям

Как и лю бая дру гая слож ная си с те ма,си с те ма му ни ци паль но го теп лос наб же нияне мо жет быть объ ек тив но оце не на и тембо лее эф фек тив но мо дер ни зи ро ва на безуче та всех тех ни че с ких, эко но ми че с ких,ин сти ту ци о наль ных и со ци аль ных ас пек -тов, ока зы ва ю щих вли я ние на ее функ ци о -ни ро ва ние. "Пе с т ро та" су ще с т ву ю щих си -с тем теп лос наб же ния, раз ли чие эко но ми -че с ких и мо ти ва ци он ных ин те ре сов уча ст -ни ков про цес са теп лос наб же ния, боль -шой объ ем ин фор ма ции и рек ла мы по тех -но ло ги ям и обо ру до ва нию для мо дер ни -за ции за ча с тую ста вят пе ред ин же не ра мии ад ми ни с т ра то ра ми боль ше во про сов,чем да ют от ве тов:

@ Как оце нить эф фек тив ность ра бо тыто го или ино го зве на це поч ки теп лос наб -же ния?

@ Эф фек тив на или нет ра бо та си с те мыв це лом?

@ Что нуж но сде лать для улуч ше ниятеп лос наб же ния и сни же ния за трат?

@ Ка кие ре аль ные по ло жи тель ные эф -фек ты даст вне дре ние тех или иных тех но -ло гий?

@ Ка ким об ра зом про фи нан си ро ватьра бо ты по мо дер ни за ции?

Дать от ве ты на эти и дру гие ана ло гич -ные во про сы был при зван Про ект ГЭФ/ПРООН "Со зда ние ус ло вий для со кра ще -ния ба рь е ров на пу ти энер го эф фек тив но -с ти в рос сий ском жи лищ ном хо зяй стве итеп лос наб же нии". На по мним, в чис ле ос -нов ных це лей про ек та под эги дой ООН @со зда ние са мо раз ви ва ю щих ся, мас шта -би ру е мых и ти ра жи ру е мых мо де лей: 1) си с те мы оп ла ты жи те ля ми по треб ля е -мых энер го ре сур сов по фак ти че с ки из ме -рен но му по треб ле нию (так на зы ва е мыйбил линг); 2) раз ум но го со че та ния цен т ра -ли зо ван но го и ав то ном но го теп лос наб же -ния; 3) ре а ли за ции про грам мы под го тов -ки де ло вой ин фра струк ту ры @ со труд ни -ков му ни ци паль ных ад ми ни с т ра ций,энер го с наб жа ю щих пред при ятий и пред -при ятий ЖКХ.

Про ект всту пил в ста дию ре а ли за ции в1997 го ду. По лу чен ные на се год ня ре зуль -та ты по зво ли ли рос сий ским и меж ду на -род ным спе ци а ли с там не толь ко чёт копред ста вить со сто я ние дел в сфе ре теп -лос наб же ния от дель но взя то го му ни ци -паль но го об ра зо ва ния, но и оп ре де литьобъ ём и при о ри тет не об хо ди мых ме ро -при ятий.

Раз ра бо тан ное нор ма тив ное обес пе -че ние по зво ля ет:

@ вне дрить оп ла ту по фак ти че с ко му по -треб ле нию, на ос но ва нии по ка за ний при -бо ров уче та (ме то ди ки рас пре де ле ния оп -ла ты за теп ло вую энер гию для по тре би те -лей, име ю щих раз лич ное при бор ное ос на -ще ние @ ин ди ви ду аль ные при бо ры уче та,до мо вой счет чик, груп по вой теп ло с чет чик);

@ по вы сить про зрач ность рас че тов затеп ло вую энер гию меж ду жи лищ нымпред при яти ем и энер гос наб жа ю щей ор га -ни за ци ей и ор га ни зо вать кон т роль до го -вор ных от но ше ний меж ду по тре би те ля мии энер гос наб жа ю щи ми ор га ни за ци я ми.Вклю ча ет два про ек та ме ст ных нор ма тив -ных ак тов, раз ра бо тан ных в фор ме ре ко -мен да ций: "Ре ко мен да ции по ор га ни за -ции уче та и оп ла ты за теп ло вую энер -гию у по тре би те ля", опи сы ва ю щие тех -но ло гию уче та теп ло вой энер гии, и "Ре ко -мен да ции по ор га ни за ции ин ди ви ду -аль но го уче та и оп ла ты за теп ло вуюэнер гию, ис поль зу е мую на се ле ни емна от оп ле ние и го ря чее во до снаб же -ние". Этот до ку мент раз ра бо тан с уче томопы та, на коп лен но го при ре а ли за ции про -ек та, и по зво ля ет рас счи тать ин ди ви ду -аль ную ве ли чи ну оп ла ты за го ря чее во до -снаб же ние и от оп ле ние на ос но ва нии по -ка за ний ин ди ви ду аль ных при бо ров уче татеп ло вой энер гии, ис поль зу е мой на нуж -ды го ря че го во до снаб же ния и от оп ле ния.

НАС ПОСЧИТАЮТ, или БИЛЛИНГ ПОOРУССКИ


ДосвідМІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Биллинг обобщили

Од ним из глав ных до сти же ний про ек табез ус лов но яв ля ет ся обоб ще ние прак ти кибил лин га. Вро де бы все это сло во ужегде@то слы ша ли, но по ка его не най ти ни вод ном сло ва ре ино с т ран ных слов.

Бил линг @ это со во куп ность ме ро при -ятий, на прав лен ных на ока за ние плат нойус лу ги по из ме ре ни ям, об ра бот ке ре зуль -та тов и про ве де нию пла те жей або нен тов,яв ля ю щих ся по тре би те ля ми ре сур совкол лек тив но го до сту па. Ус лу га пред ос -тав ля ет ся бил лин го вой ком па ни ей (жи -лищ но@экс плу а та ци он ной ком па ни ей)груп пе або нен тов. Как пра ви ло, бил лингосу щест в ля ет ся для або нен тов, ко то рыеяв ля ют ся ко неч ны ми по тре би те ля ми ре -сур са.

К уча ст ни кам про цес са бил лин га сле -ду ет так же от не сти пред при ятия, за ни ма -ю щи е ся про из вод ством и транс пор ти ров -кой ре сур са кол лек тив но го до сту па.

Бил линг как эле мент энер го эф фек тив -ной си с те мы теп лос наб же ния воз мо женпри со блю де нии сле ду ю щих ус ло вий:

А. По тре би тель име ет тех ни че с куювоз мож ность ре гу ли ро вать не об хо ди моепо треб ле ние теп ла (на при мер, с по мо щьюра ди а тор ных тер мо ста тов или про стыхме ха ни че с ких вен ти лей, ус та нов лен ных нара ди а то рах от оп ле ния);

В. По тре би тель (бил лин го вая ком па -ния) име ет тех ни че с кую воз мож ность из -ме рять (оце ни вать) объ ем ин ди ви ду аль -но го по треб ле ния теп ло вой энер гии каж -дой квар ти рой (на при мер, с по мо щьюрас пре де ли те лей оп ла ты теп ла (РОТ) ис -па ри тель но го или элек трон но го ти па, ус -

та нов лен ных на ра ди а то рах от оп ле ния, иоб ще до мо во го теп ло с чет чи ка);

С. Ус лу га по теп лос наб же нию (от оп ле -ние и го ря чая во да) ока зы ва ет ся на долж -ном уров не ка че с т ва.

D. Ус та нов ле ны спра вед ли вые и обос -но ван ные та ри фы на теп лос наб же ние, ко -то рые в со че та нии с со блю де ни ем ус ло -вий А@С эко но ми че с ки сти му ли ру ют по -тре би те ля (жи те ля) эко но мить теп ло вуюэнер гию, со кра щая свои пла те жи.

При со блю де нии ус ло вий А@D, ко г дапо тре би тель за клю ча ет до го вор с бил лин -го вой ком па ни ей на пред ос тав ле ние ус лу -ги бил лин га, а бил лин го вая ком па ния, всвою оче редь, осу щест в ля ет рас че ты степ лос наб жа ю щи ми пред при яти я ми, мыпо лу чим мо дель, ши ро ко рас про стра нен -ную в за пад ных стра нах.

Вечно нам чтоDто мешает

К чис лу клю че вых проб лем бил лин -га в Рос сии сле ду ет от не сти: от сут ствие уму ни ци па ли те тов средств на ши ро ко мас -штаб ное пе ре обо ру до ва ние (ре кон струк -

цию) су ще с т ву ю -щих си с тем от оп ле -ния; не до ста точ нуюи н ф о р м и р о в а н -ность и фор ми ро -вав ший ся де ся ти -ле ти я ми мен та ли -тет жи те лей, не вос -при ни ма ю щих теп -ло вую энер гию както вар, ко то рыймож но по ку пать вза ви си мо с ти от по -треб но с ти и, какслед ствие, не же ла -ние эко но мить теп -ло, а тем бо леевкла ды вать соб -ствен ные сред ства

в мо дер ни за цию зда ний и си с тем от оп -ле ния; не оп ре де лен ность про це дур бил -лин га на уров не ме ст ных и ре ги о наль ныхза ко но да тель ных ак тов.

За да чи, ре ша е мые в рам ках пер войце ли Про ек та ГЭФ/ПРООН, по сво ей су тина прав ле ны на пре одо ле ние вы ше ука зан -ных пре пят ствий с це лью во вле че ниясредств на се ле ния и при вле че ния ин ве с -ти ций для ши ро ко мас штаб но го вне дре ниябил лин га. С уче том кри те рия са мо раз ви -ва ю щей ся си с те мы бил линг мо жет и дол -жен вво дить ся по этап но, в за ви си мо с ти от

ос на щен но с ти при бо ра ми уче та и мо дер -ни за ции си с тем от оп ле ния. Это не из беж -ный и не об хо ди мый пе ре ход ный пе ри од, вте че ние ко то ро го долж ны быть до сти гну тыглав ные ре зуль та ты:

@ сме на сло жив ших ся сте рео ти пов;@ пе ре ход от оп ла ты за теп ло как за ус -

лу гу к оп ла те по фак ти че с ко му по треб ле -нию теп ла (как то ва ра);

@ фор ми ро ва ние у жи те лей сти му лов кэнер гос бе ре же нию и со зда нию ус ло вийдля ин ве с ти ций в ЖКХ.

Объективные помощники

Для со блю де ния ус ло вий ка че с т вен но -го теп лос наб же ния по обос но ван ным та -ри фам не об хо дим мо ни то ринг си с темтеп лос наб же ния (ну уж это по ня тие длянас не но вость). Бил линг не за ви си мо оттех но ло гий, при ме ня е мых для про ве де ниярас че тов, не мо жет быть ре а ли зо ван в от -ры ве от ре ше ния за дач мо ни то рин га и па -с пор ти за ции объ ек тов си с те мы му ни ци -паль но го теп лос наб же ния (СМТ). От ме -тим, что в ка че с т ве це ли №1 пер во на чаль -но в про ек те рас сма т ри ва лась толь ко за -да ча бил лин га как си с те мы оп ла ты жи те -ля ми теп ло вой энер гии по фак ти че с ки из -ме рен но му по треб ле нию.

Однако первые шаги в разработке мо -де ли бил лин га убе ди ли со труд ни ков про -ек та и ад ми ни с т ра цию г. Вла ди ми ра в том,что без оцен ки эф фек тив но с ти ра бо ты су -ще с т ву ю щей си с те мы му ни ци паль но готеп лос наб же ния в боль шин стве слу ча евза да ча бил лин га не мо жет быть прак ти че -с ки ре ше на.

По это му на пер вом эта пе в ка че с т вепер во оче ред ной бы ла по став ле на за да чараз ра бот ки мас шта би ру е мых и ти ра жи ру -е мых ме то дик мо ни то рин га си с тем му ни -ци паль но го теп лос наб же ния (СМТ). Дру -ги ми сло ва ми, преж де чем вы став лять жи -те лю счет за по треб лен ные энер го ре сур -сы, не об хо ди мо от ве тить на сле ду ю щиево про сы:

@ со от вет ству ет ли фак ти че с кое по -треб ле ние раз ум ным тех ни че с ким и эко -но ми че с ким нор ма ти вам?

@ в ка кой сте пе ни та риф на эти энер го -ре сур сы яв ля ет ся спра вед ли вым и обос -но ван ным?

@ ка ко вы ре аль ные по те ри в СМТ?@ ес ли СМТ ра бо та ет не эф фек тив но,

что нуж но де лать в бли жай шей и от да лен -ной пер спек ти ве для ис прав ле ния си ту а -ции?


МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Досвід

43

@ как вы брать оп ти маль ные ме ро при -ятия по мо дер ни за ции СМТ и оце нить ихэф фек тив ность?

Ак ту аль ность пер во оче ред ной по ста -нов ки за да чи мо ни то рин га под твер жда ет -ся так же сле ду ю щи ми об сто я тель ст ва ми:с од ной сто ро ны, за дол жен но с ти ме ст ныхад ми ни с т ра ций пе ред теп лос наб жа ю щи -ми ком па ни я ми не умень ша ют ся, что по -рож да ет мас су проб лем, свя зан ных с вне -пла но вы ми от клю че ни я ми и про чи ми фак -то ра ми, сти му ли ру ю щи ми со ци аль ную на -пря жен ность, а с дру гой сто ро ны, ре аль -ное ка че с т во теп лос наб же ния, как пра ви -ло, ос та ет ся на весь ма низ ком уров не илида же ухуд ша ет ся.

До ба вив к это му проб ле му не пла те жейжи те лей за ком му наль ные ус лу ги и за пре -дель ный из нос ос нов ных фон дов му ни ци -паль ной энер ге ти ки, мы зам кнем по роч -ный круг проб лем, в ко то ром вы нуж ден но"вра ща ет ся" боль шин ство му ни ци паль ныхад ми ни с т ра ций.

Так что толь ко ком плек с ный под ход,ко г да си с те ма уче та ох ва ты ва ет все эле -мен ты и всех уча ст ни ков про цес са теп лос -наб же ния (от ко тель ной до по тре би те ля),по зво лит по лу чить эко но мию. Это яв ля ет -ся глав ным, прак ти че с ки зна чи мым ре -зуль та том. Ес ли от оп ле ние на хо дит ся нане удов лет во ри тель ном уров не ли бо СМТра бо та ет не эф фек тив но, с боль ши ми по -те ря ми (что, к со жа ле нию, до ста точ но ча -с то встре ча ет ся в рос сий ских го ро дах), того во рить о бил лин ге во об ще нет смыс ла.

Ку да про ще во про сы бил лин га ре ша -ют ся для жи те лей, вхо дя щих в то ва ри ще с -т ва соб ствен ни ков жи лья (ТСЖ или кон до -ми ни ум). Од на ко "удель ный вес" ТСЖ в жи -лищ но@ком му наль ном хо зяй стве Рос сиипо ка весь ма скро мен. Все го в Рос сии за -ре ги с т ри ро ва но 4,5 тыс. ТСЖ, что со став -ля ет не бо лее 1,5% все го жи ло го фон да.

При бли зи тель но в 50% зда ний ТСЖ ус -та нов ле ны теп ло с чет чи ки. Для этих зда -ний 90% ТСЖ осу щест в ля ют рас пре де ле -ние пла те жей по по ка за ни ям теп ло с чет чи -ков и об щей пло ща ди квар тир. Та ким об -ра зом, про цент вне дре ния бил лин га вТСЖ со став ля ет око ло 0,67% по Рос сии вце лом.

Не смо т ря на раз ли чие в ре ша е мых за -да чах, бил линг и мо ни то ринг @ это свя зан -ные си с те мы. По су ще с т ву, в той или инойфор ме эле мен ты бил лин га и мо ни то рин гапри сут ству ют в дей ству ю щих СМТ: си с те -ма рас че тов, вы пи с ки сче тов и кон т ро ляпла те жей @ пря мой ана лог бил лин го вой

си с те мы. Од на ко в со вре мен ных рос сий -ских ус ло ви ях...

...Биллинг D это не толькоучетноDплатежнаясистема!

С уче том за дач, сто я щих в рам ках ком -му наль ной ре фор мы, функ ции бил лин гапред став ля ют ся бо лее ши ро -ки ми. Уча ст ни ки про ек та(Гло баль ный эко ло ги че с кийфонд ООН, Мин пром на у ки,РУСДЕМ и соб ствен но ку ра -тор про ек та во Вла ди ми реВа х ро ме ев В.Е.) вы де ля ютсле ду ю щие функ ции:

@ бил линг по треб ле нияго ря чей и хо лод ной во ды(ХВС и ГВС). Прак ти че с киедин ст вен ным спо со бом по -квар тир но го уче та по треб ле -ния во ды яв ля ет ся ус та нов касчет чи ков (во до ме ров). От но си тель ныйпо тен ци ал эко но мии от вне дре ния та ко гоме ро при ятия оце ни ва ет ся от 25 до 40%.На бли жай шие 10@15 лет ед ва ли бу детнай де но дру гое ре ше ние по уче ту ГВС иХВС с при ем ле мым со от но ше ни ем це -на@точ ность@эко но мия;

@ бил линг по треб ле ния теп ло войэнер гии на от оп ле ние. Здесь де ло об -сто ит не так про сто. В чис ле глав ных пре -пят ствий сле ду ет вы де лить сле ду ю щие.

Во@пер вых, квар ти ро съем щик илисоб ствен ник квар ти ры, за ис клю че ни емот дель но сто я щих ча ст ных жи лых до мов,не по ку па ет теп ло вую энер гию как ТОВАР,ко то рый име ет ко ли че с т вен ное из ме ре -ние (МВт/час, Гкал), а по лу ча ет теп ло впро цес се ока за ния УСЛУГИ по от оп ле нию.

При этом кри те ри ем ка че с т ва ока за -ния ус лу ги яв ля ет ся тем пе ра ту ра вну т рипо ме ще ния: по тре би те лю долж но быть"теп ло" (что в пе ре во де на тех ни че с киедан ные оз на ча ет "очень теп ло", то есть на3@5 гра ду сов боль ше не об хо ди мой нор -мы), а не "нор маль но". Толь ко ес ли тем пе -ра тур ный ре жим в квар ти ре со от вет ству ет"теп лу", то ус лу га вос при ни ма ет ся какока зан ная и по то му долж на быть оп ла че напо дей ству ю ще му та ри фу. Хо тя к по треб -ле нию элек тро энер гии у жи те лей под ходсо в сем дру гой. Это пер вая и глав ная, клю -че вая проб ле ма бил лин га теп ла в Рос сии!

Во@вто рых, тем пе ра ту ра вну т ри по ме -ще ния не мо жет быть ис поль зо ва на в ка -

че с т ве кри те рия оцен ки ко ли че с т ва по -став ля е мо го теп ла. В раз ных зда ни ях дляот оп ле ния од ной и той же пло ща ди мо жетрас хо до вать ся раз ное ко ли че с т во теп ло -вой энер гии @ раз ли чия мо гут со став лятьдо 40@60% толь ко за счет раз лич ных ха -рак те ри с тик стен зда ний. Сле ду ет так жепри нять во вни ма ние уко ре нив шу ю ся при -выч ку "ре гу ли ро вать тем пе ра ту ру фор точ -ка ми" и по все ме ст ное раз ба лан си ро ва ние

си с тем от оп ле ния. Вме с те с тем, по прин -ци пу со блю де ния со ци аль ной спра вед ли -во с ти та риф на от оп ле ние (как на УСЛУГУ)ус та нав ли ва ет ся еди ным не толь ко дляце лых го ро дов, но и це лых об ла с тей! Та каяси ту а ция при во дит к скры то му пе ре кре ст -но му фи нан си ро ва нию, сти му ли ру ет по -сто ян ный рост та ри фов и прак ти че с кипол но стью ус т ра ня ет ка кие@ли бо сти му лык по вы ше нию энер го эф фек тив но с ти нетоль ко у про из во ди те лей, но и у по тре би -те лей. Это вто рая клю че вая проб ле мабил лин га теп ла в Рос сии.

В@тре ть их, на уров не ин ту и тив но го по -ни ма ния ря до вых жи те лей теп ло вая энер -гия не рас сма т ри ва ет ся как то вар, ко то -рый мож но (нуж но) по ку пать и на по куп кеко то ро го мож но и нуж но эко но мить. Теп лорас сма т ри ва ет ся как не ко то рая дан ность@ сво е о б раз ное при ло же ние к квар ти ре.99,9% жи те лей рас суж да ют при бли зи -тель но сле ду ю щим об ра зом: "Ес ли я сво е -в ре мен но вно шу квар тир ную пла ту, то вмо ей квар ти ре ДОЛЖНО БЫТЬ ТЕПЛО!"

При су ще с т ву ю щем ка че с т ве от оп ле нияпо пыт ки объ яс нить жи те лям, что для то го,что бы в их квар ти рах бы ло теп ло, это теп лонуж но КУПИТЬ, за пла тив при этом то му, ктоего про из во дит, транс пор ти ру ет, рас пре де -ля ет и рас счи ты ва ет пла те жи, да еще вло -жить день ги в по куп ку при бо ров для та ко горас пре де ле ния, в луч шем слу чае кон ча ют сяни чем, а в худ шем... Это тре тья клю че ваяпроб ле ма бил лин га теп ла в Рос сии. �


ТехнологіїЖИТЛОВА ПОЛІТИКА

Вітчиз няні га зо роз подільні ме режізбудовані пе ре важ но в 1960@1970@х ро ках,і відтоді на них проводили лише поточніремонти, переважно, у вападку гос трої по -тре би. За галь ний рівень їх зно шу ван ня ся -гає 60%, а де ся та ча с ти на ме реж зно ше наповністю, стовідсот ко во. Та ри фи нагазопостачання не по кри ва ють витрат наїх ут ри ман ня.

Про тя гом ос танніх років ук раїнці всечастіше ста ють жер т ва ми тех но ген них ка -та с т роф, спри чи не них ви бу ха ми при род -но го по бу то во го га зу. До стат ньо при га да типо тужні ви бу хи по бу то во го га зу в Лу ганськув лю то му 2006 ро ку (5 за гиб лих, 17 по ра не -них), в Дніпро пе т ровську в жовтні 2007 ро -ку (23 за гиб лих, 20 по ра не них), в Євпа торіїв грудні 2008 ро ку (27 за гиб лих, 21 по ра не -ний). За га лом за ос танні 5 років внаслідокви бухів по бу то во го га зу за ги ну ло май жесто чо ловік, декілька со тень лю дей трав мо -ва но, ти сячі втра ти ли домівки. Часті ви бу хига зу в на се ле них пунк тах Ук раїни, до то гож, зав да ють ве ли чез них збитків еко номіцікраїни, оскільки на ліквідацію наслідків,віднов лен ня та ре монт про мис ло вих і по бу -то вих енер го си с тем ви т ра ча ють ся де сят кимільйонів гри вень.

Аналіз си ту ації, що скла ла ся на сьо -годні в Ук раїні, свідчить, що на разі слід шу -ка ти спо со би по пе ре джен ня й за побіган няви бу хам по бу то во го га зу. За ли ша ти це пи -

тан ня без вирішен ня оз на чає на ра жа ти нане без пе ку мільйо ни ук раїнців, які щод няко ри с ту ють ся при род ним га зом для ко му -наль них та про мис ло вих по треб.

Про аналізу вав ши ви бу хи по бу то во гога зу в жит ло вих бу дин ках, мож на на ве с ти,як пра ви ло, такі при чи ни не санкціоно ва но -го ви то ку по бу то во го га зу:

@ не справність га зо про во ду внаслідокстаріння йо го еле ментів та за побіжних за -пірних кла панів;

@ не справність по бу то вої техніки тапри ладів, які пра цю ють на при род но мугазі;

@ не до три ман ня пра вил по жеж ної без -пе ки при ро боті з енер го носіями.

Від мо мен ту по чат ку ви то ку до ут во -рен ня ви бу хо не без печ ної кон цен т рації га -зу в приміщенні ми нає пев ний час, і насьо годні все за ле жить від людсько го фак -то ру @ своєчас ної ре акції от очу ю чих на за -пах одо ран ту та швид кості ре а гу ван ня га -зо вої служ би. На разі відклю чен ня по дачіга зу спо жи ва чам здійснюється лю ди ноювруч ну, опе ра тивність відклю чен ня за ле -жить від ча су ви яв лен ня ви то ку, мож ли -вості підхо ду до за побіжно го запірно го

при строю, без пе ки лю ди ни при підході доза зна че но го за побіжно го при строю. Не -втішна ста ти с ти ка ви бухів по бу то во го га зусвідчить про те, що до сить ча с то за побігтика та с т рофі в та кий спосіб не вдається.

Оче вид но, що за побігти ут во рен ню не -без печ ної кон цен т рації при не санкціоно -ва но му ви то ку га зу мож на шля хом ав то ма -ти зації ви яв лен ня ви то ку, своєчас ної си -гналізації спо жи ва чам та пе ре крит тя по -дачі га зу. До речі, дер жавні будівельні нор -ми Ук раїни в ряді ви падків ре ко мен ду ють вга зифіко ва них при род ним га зом жит ло вихбу дин ках пе ред ба ча ти кон т роль до ви бу хо -не без печ них кон цен т рацій газів шля хомвста нов лен ня відповідних си гналіза торів зви во дом на ко лек тив ну по пе ре джу валь нуси гналізацію та на ди с пет черську га зо вуслуж бу, та кож до пу с кається за сто су ван няси гналіза торів з відклю ча ю чи ми газ при -стро я ми.

Фахівці сто лич ної ком панії ТОВ "Ко т -рис", що спеціалізується на за про ва дженніінно ваційних тех но логій на об'єктах жит ло -во@ко му наль но го гос по дар ства, роз ро би -ли Ком плекс аварійно го відклю чен ня по -дачі га зу спо жи ва чам "КАВПГс", при зна че -

Лозня С.В., Пустовий С.О., Ізбаш С.В.

Технологія захисту житлових будинків від вибухупобутового газу

Дніпропетровськ, 13 жовтня 2007 року

Існуючі запобіжні запірні пристрої


ЖИТЛОВА ПОЛІТИКАТехнології

45

ний для без пе рерв но го, ціло до бо во го кон т ро лю вхідно го ти с куга зу для спо жи вачів і рівня за га зо ва ності у приміщен нях спо жи -вачів, та, в разі пе ре ви щен ня кон т ро ль о ва ни ми па ра ме т ра мивста нов ле них рівнів, миттєво го ав то ма тич но го при пи нен ня по -дачі га зу з ви да чею аварійних си гналів меш кан цям бу дин ку та навідда ле ний пульт ди с пет че ра відповідної га зо вої служ би.

Ком плекс "КАВПГс" пе ред ба чає вста нов лен ня на тру бо п ро -воді підве ден ня га зу низь ко го ти с ку до жит ло во го бу дин куобвідної магістралі з елек тро магнітним пе ре крив ним кла па ном тадо дат ко ви ми за побіжни ми запірни ми при стро я ми, в кінці тру бо п -ро во ду @ пе ре тво рю ва ча ти с ку га зу та страв лю ю чо го елек тро -магнітно го кла па на. У приміщен нях спо жи вачів у без по се реднійблизь кості до по бу то вих при строїв, що ви ко ри с то ву ють при род -ний газ, вста нов лю ють ся га зо виз нач ни ки, до дат ко во мо жуть бу тивста нов лені елек тро вен ти ля тор, індивіду аль на або ко лек тив назву ко ва та світло ва си гналізація. Кон т роль та уп равління здійсню -ють ся бу дин ко вим про грам но@логічним при строєм (кон т ро ле -ром) з не обхідною цен т ралізо ва ною та роз поділе ною пе ри -ферією, ко мунікаційни ми мо ду ля ми. Га зо виз нач ни ки мо жутьпоєдну ва ти ся з бу дин ко вим кон т ро ле ром ана ло го ви ми лініямизв'яз ку або з ви ко ри с тан ням без дро то вої тех но логії ZigBee з ме -тою спро щен ня їх мон та жу в квар ти рах спо жи вачів.

Як га зо виз нач ни ки до ви бу хо не без печ них кон цен т рацій газівмо жуть ви ко ри с то ву ва ти ся і російські, на при клад, "Си гнал","АВУС", "СС@1" то що, і вітчиз няні при ла ди, на при клад, "Страж","Вар та", "До зор" та ін.

Ком плекс аварійно го відклю чен ня по дачі га зу спо жи ва чам задо по мо гою елек тро магнітних кла панів ав то ма тич но здійснюєаварійне пе ре крит тя відповідної магістралі підве ден ня га зу допри строїв, які ви ко ри с то ву ють при род ний газ низь ко го ти с ку, щозна хо дять ся у приміщен нях спо жи вачів, та страв лю ван ня за лиш -ко во го га зу з га зо во го сто я ка у двох ви пад ках:

@ не без печ не підви щен ня рівня за га зо ва ності в приміщенніспо жи вачів;

@ аварійне підви щен ня або зни жен ня ти с ку в тру бо п ро водіпідве ден ня до бу дин ку га зу низь ко го ти с ку.

При спра цю ванні аварійно го за хи с ту вми кається світло ва тазву ко ва си гналізація, при му со ва ви тяж на вен ти ляція. За до по мо -гою ко мунікаційних мо дулів, вста нов ле них на бу дин ко во му кон т -ро лері, не гай но пе ре дається повідом лен ня про час, місце та при -чи ну аварії на відда ле не ав то ма ти зо ва не ро бо че місце (АРМ) ди -с пет че ра га зо вої служ би. Пе ре да ча повідом лень здійснюється пока на лу GSM (SMS інфор му ван ня) та дуб люється по ка на лу GPRSзв'яз ку (е@mail інфор му ван ня). За на яв ності в бу дин ку ка бель но гоInternet, е@mail інфор му ван ня мо же здійсню ва ти ся ци м аль тер на -тив ни м ка на лом. У разі ви ник нен ня не справ ності скла до вих ком -плек су не гай но пе ре дається повідом лен ня з інфор мацією прочас, місце та при чи ну не справ ності.

Усі аварійні події зберіга ють ся в енер го не за лежній пам'яті бу -дин ко во го кон т ро ле ра та за не обхідності мо жуть бу ти пе ре гля нутіфахівця ми га зо вої служ би при підклю ченні до ньо го опе ра -торської па нелі. Крім візу алізації про то ко лу подій, опе ра торськапа нель з кноп ка ми уп равління за без пе чує мож ли вості моніто рин -гу по точ них па ра метрів ком плек су (ти с ку га зу в сто я ках, ста нуелек тро магнітних кла панів на га зо вих тру бо п ро во дах та га зо виз -нач ників у квар ти рах меш канців бу дин ку), конфігу ру ван ня ком -плек су (зміну ус та вок спра цю ван ня за хистів, но мерів те ле фонівоповіщен ня), діаг но с ту ван ня справ ності скла до вих ком плек су

(блоків жив лен ня, бу дин ко во го кон т ро ле ру, мо дулів цен т ралізо -ва ної та роз поділе ної пе ри ферії, ко мунікаційних мо дулів, дат чиківти с ку, га зо аналіза торів та елек тро магнітних кла панів).

На моніторі АРМ ди с пет че ра на карті рай о ну міста відо бра -жається стан ро бо ти га зо вої ме режі в бу дин ках, при над хо дженніаварійних си гналів відо бра жається повідом лен ня із за зна чен ням ча -су, ад ре си та при чи ни ав то ма тич но го відклю чен ня га зо по ста чан ня.

Іншою функцією відда ле но го АРМ ди с пет че ра є ди с танційнеуп равління елек тро магнітни ми кла па на ми ком плек су, що за без -пе чує мож ливість опе ра тив но го індивіду аль но го уп равління по -дачі га зу спо жи ва чам. Це суттєво спро щує впро ва джен ня си с те -ми обліку та по дачі ли ше спла че но го об'єму га зу та вик лю чен няви падків відклю чен ня га зо по ста чан ня всіх спо жи вачів бу дин купри збільшенні част ки не пла тежів за газ.

Та ким чи ном, ком плекс "КАВПГс" за ра ху нок вста нов лен ня об -лад нан ня для ав то ма тич но го ви яв лен ня не санкціоно ва но го ви то -ку га зу та підви щен ня (зни жен ня) ти с ку і відклю чен ня га зо вихмагістра лей за мінімаль но ко рот кий строк за без пе чує підви щен -ня без пе ки ек с плу а тації га зо во го об лад нан ня і не до пу щен няскуп чу ван ня га зу в приміщен нях спо жи вачів. Ком плекс мо жевста нов лю ва ти ся як в но воз бу до ва них, так і в існу ю чих бу дин ках,ха рак те ри зується про сто тою об слу го ву ван ня та віднос но не ви со -кою вартістю.

Вар то пам'ята ти про те, що не справність най мен шої ділян кига зо про во ду мо же при зве с ти до ве ли чез них людських втрат тамай но вих збитків для дер жа ви. Ад же ли ше на ко ш ти, ви т ра ченідер жа вою на ліквідацію наслідків аварії в м. Дніпро пе т ровськ(май же 200 млн грн.), мож на об лад на ти ком плек сом "КАВПГс"740 жит ло вих 160@квар тир них бу динків. �


На часіСТОЛИЦЯ

Взя ти в уп равління ос нов не теп ло -ге не ру ю че та теп ло по с та чаль не май носто лиці має намір сто лич на вла да, ізби рається це зро би ти ще до по чат куопа лю валь но го се зо ну. Як ме ханізм *но во ут во ре не підприємство "Київтеп -ло е нер го". Відповідно до рішен няКМДА, КП "Київтеп ло е нер го" має на да -ва ти на се лен ню по слу ги із га ря чо го во -до по ста чан ня та цен т ралізо ва но гоопа лен ня.

Втім, з об'єктив ної по зиції, на зва ти"Київтеп ло е нер го" но во ут во ре ним підпри -ємством ви дається не зовсім пра виль ним.Рішен ня про ут во рен ня цієї струк ту ри бу лоух ва ле не сесією Київра ди ще два ро ки то -му. У ве ресні 2006@го. Тоді КМДА йо го неза твер ди ла. Зміна стра тегії, за офіційноюінфор мацією, бу ла зу мов ле на тим, що оз -ву че них містом намірів ство ри ти ко му -наль не підприємство ста ло до стат ньо длято го, щоб підштовхну ти "Київе нер го" дозго ди пе рей ти на прямі відно си ни зі спо -жи ва ча ми теп ло вої енергії. Од нак ре аль ноцьо го не ста ло ся. Чо му?

На дум ку по чес но го пре зи ден та АК"Київе нер го" Сергія Мітен ка, при чи на по -важ на. "Дійсно, в 2007 році ком панія зо -бов'яза ла ся взя ти на се бе функцію ви ко -нав ця по слуг. Але тоді ж міська адмі -ністрація зо бов'яза ла ся за твер ди ти ме то -ди ку, на ос нові якої ком панія бу де на да ва -ти відповідні по слу ги спо жи ва чам. Од накзго дом ви я ви ло ся, що КМДА не має пра ваза твер д жу ва ти цю ме то ди ку. За моєюінфор мацією, на прикінці 2007 ро ку приМіністерстві з пи тань ЖКГ з цьо го при во дувідбу ло ся дві на уко во@технічні ра ди, запідсум ка ми яких виріши ли, що це пи тан няпо тре бує серйоз ної ро бо ти. Але більшенад цим пи тан ням, наскільки я знаю, ніхтоне пра цює", @ по яс нив він.

Окрім то го, в ар се налі сто лич ної енер -го ком панії є декілька ар гу ментів для то го,щоб "не зда ва ти ся без бою". Як що ком -панія та ки візьме на се бе функції пря мо гопро дав ця теп ло е нергії, це по тя гне за со -бою серйозні фінан сові ви т ра ти. Най -суттєвіші з них @ адміністра тивні (ком паніїдо ве деть ся серйоз но роз ши ри ти свійштат), а та кож ко ш ти, які АК "Київе нер го"бу де зму ше на вкла с ти в ре кон струкцію

більш ніж до волі зно ше них на сьо годні теп -ло вих роз подільчих ме реж. Ос танні у разі,як що АК "Київе нер го" ста не на да ва чем по -слуг, ком панії та ки до ве деть ся взя ти в ек с -плу а тацію.

На томість для КМДА такі по яс нен ня,схо же, не при чи на. Тут ма ють свої ар гу -мен ти: "До го во ром про пе ре да чу май на век с плу а тацію "Київе нер го" (ук ла де нийвлітку 2007 ро ку терміном до 31 груд ня2017@го) пе ред ба че но, що у ви пад ку, як щоком панія відмо вить ся ви ко ну ва ти функціїви ко нав ця по слуг, до говір ав то ма тич нороз ри вається", @ за зна чає пер ший за ступ -ник го ло ви КМДА Ана толій Го луб чен ко.

Бе ру чи до ува ги історію пи тан ня і зва -жа ю чи на сьо годнішній роз ви ток подій,мож на ли ше здо га ду ва ти ся, наскількинаміри КМДА що до ство рен ня "Київтеп ло -е нер го" є серйоз ни ми…

"На разі ми все до ве ли до логічно го за -вер шен ня, @ ка же пан Го луб чен ко. @ Пла -нуємо за твер ди ти ста тус, при зна чи тикерівни ка но во го підприємства на періодста нов лен ня то що".

Хто ж отримає статуснадавача послуг?

По при все, міська вла да ро бить на по -лег ливі спро би зму си ти "Київе нер го" по го -ди ти ся ста ти на да ва чем по слуг. А влас нерішен ня що до "Київтеп ло е нер го", схо же,штуч но за тя гує. Зо к ре ма, на сесію Київра -ди, яка відбу ла ся 9 лип ня 2009 ро ку, так іне бу ло (а пла ну ва ло ся!) ви не се но про ектрішен ня що до пе ре дачі "Київтеп ло е нер го"

май на, яке сьо годні пе ре бу ває у ко му -нальній влас ності те ри торіаль ної гро ма дим. Києва та на да но у во лодіння і ко ри с ту -ван ня акціонерній енер го по с та чальнійком панії "Київе нер го". Ра зом з тим, у роз -по ря дженні КМДА № 981 від 31 серп ня2009 ро ку "Про за твер д жен ня та рифів натеп ло ву енергію, вста нов лен ня та по го -джен ня та рифів на ко му нальні по слу ги зцен т ралізо ва но го опа лен ня і по ста чан няга ря чої во ди для на се лен ня" сто лич на вла -да вже з 15 ве рес ня "по гро жує" роз по ча типро це ду ру ви лу чен ня та пе ре дачі іншо мупідприємству май на те ри торіаль ної гро -ма ди Києва, що зна хо дить ся у во лодінні тако ри с ту ванні енер го ком панії. Ви ко на тивка за ну про це ду ру згідно з роз по ря джен -ням до ру че но Го лов но му уп равлінню ко му -наль ної влас ності м. Києва та Го лов но мууп равлінню па ли ва, енер ге ти ки та енер -гоз бе ре жен ня КМДА.

Се ред при чин, че рез які КМДА хо чезму си ти "Київе нер го" на пря му на да ва типо слу ги на се лен ню, спеціалісти га лузі ба -чать як еко номічні, так і політичні. Та ким чи -ном, КМДА змо же поз бу ти ся не об хід ностіви т ра ча ти ба га томільйонні су ми на ут ри -ман ня ЖЕКів, які, втра тив ши функцію про -да жу теп ло вої енергії на се лен ню, ав то ма -тич но за ли шать ся без дже рел до ходів. А це, в свою чер гу, уне мож лив лює по га -шен ня ЖЕКами своїх боргів пе ред "Київе -нер го" (близь ко 1 мільяр да гри вень). Вар тона га да ти, що ЖЕКи сьо годні підпо ряд ко ву -ють ся рай о нам. Як наслідок, са ме рай о нибу дуть відповіда ти за не пла то с про мож -ність жит ло во@ек с плу а таційних ор ганізацій.

Теплозабезпечення як гра інтересів


СТОЛИЦЯ На часі

47

Втім, за сло ва ми па на Го луб чен ка,"Київтеп ло е нер го" має всі шан си ста тиаль тер на ти вою АК "Київе нер го". Од нак усамій акціонерній ком панії з та ким трак -ту ван ням чи нов ни ка КМДА та кож не по го -джу ють ся. На дум ку фінан со во го ди рек -то ра "Київе нер го" Ми хай ла Уткіна, ство -рю ва не КП не бу де аль тер на тив ною"Київе нер го" ком панією, а швид ше за всета ки ста не аль тер на ти вою жит ло во@ек с -плу а ту ю чим ор ганізаціям. "Сьо годні"Київ е нер го" про дає теп ло ЖЕКам, котрі іна да ють по слу ги на се лен ню з теп ло по с -та чан ня та по дачі га ря чої во ди. Чи нов ни -ки ма буть хо чуть, щоб по слу гу на да ва лоно ве КП", @ ка же він. Пан Уткін та кожсумнівається, що ство рен ня "Київтеп ло е -нер го" змо же за без пе чи ти зде шев лен нязга да них по слуг. "Київе нер го" @ акціонер -на ком панія. Як що та ри фи фор мує не за -леж ний ор ган, а всі спо жи вачі пла тять зара хун ка ми, "Київе нер го" са ма се бе ут ри -мує, роз ви ває міську інфра с т рук ту ру тане по тре бує до тацій міста. На томість ко -

му нальні підприємства ут ри мує місто.Тоб то ут ри ман ня "Київтеп ло е нер го" пов -ністю ля же на плечі ки ян. Теп ло від цьо гозви чай но ж де шев ше не ста не. З на шо гобо ку, на вартість про дукції, і влас не натеп ло е нергію, но вов ве ден ня не впли не. Аось як фор му ва ти ме вартість по слу ги дляна се лен ня но ве підприємство @ це не на -ша спра ва. У будь@яко му разі за конні ви -мо ги з оп ла ти вар тості про дукції ми незмен ши мо, чи то для ЖЕКів, чи то для но -во го підприємства", @ за зна чив Ми хай лоУткін.

Енергія D окремо, тепло D окремо

Про ти то го, що зі ство рен ням "Київтеп -ло е нер го" функції ЖЕКів знач но зву зять ся,в КМДА не за пе ре чу ють. "ЖЕК бу де ли шеут ри му ва ти бу дин ки", @ за зна чає Ана толійГо луб чен ко. За ра зом, на дум ку чи нов ни ка,та ко го ро ду "обрізан ня" дасть змо гу знач -но по кра щи ти якість по слуг, які на да ва ти -ме ЖЕК. За йо го сло ва ми, зі ство рен ням"Київтеп ло е нер го" га ря чу во ду для на се -лен ня бу дуть об чис лю ва ти в кубічних ме т -рах. "Сьо годні є енергія і є хо лод на во да.Га ря чої не ма. На решті з'явить ся ви роб никпо слу ги, який на да ва ти ме ки я нам неенергію для нагріву во ди, а са му га ря чу во -ду", @ ка же Ана толій Го луб чен ко.

Ос нов ним ак ти вом, який за пла на миКМДА ек с плу а ту ва ти ме ко му наль на ком -панія, має ста ти ТЕЦ@5 та ТЕЦ@6, 188міських ко те лень, по над чо ти ри кіло ме т ритеп ло ме реж, а та кож сміттєспа лю валь нийза вод "Енергія". У разі втра ти АК "Київ@е нер го" "своєї" теп ло вої інфра с т рук ту римай бутні пер спек ти ви ком панії ви да ють сяне вель ми рай дуж ни ми. Як наслідок, ком -панія за ли шить ся без суттєвої статті до -ходів, якою сьо годні і є теп ло вий сек тор.Вар то за ува жи ти, що, за до ступ ни ми да -ни ми, теп ло ва енергія в струк турі до ходів

АК "Київе нер го" в 2008році становила 45%. Як -що в ци ф рах, то це су маблизь ко 1,44 млрд грн.За пер ший квар тал 2009ро ку цей по каз ник ста -но вив 62%, що відпо ві -дає 740 млн грн. А це,по годь те ся, не ма ло.

Ра зом з тим, в АК"Київе нер го" спо ді ва -ють ся, що у разі, як щоКиїв ко ли@не будь на ва -

жить ся на при ва ти зацію ко му наль ної теп -ло е нер ге тич ної влас ності, в ек с плу а ту ю чоїїї ком панії ви я вить ся найбільше шансів длято го, щоб ста ти її влас ни ком.

Про ти ідеї пе ре дачі теп ло вої енер ге ти -ки міста до рук КП "Київтеп ло е нер го" ви с -ту пає й опо зиційна ча с ти на де пу татсько гокор пу су. Там свої ар гу мен ти. "Згідно з пла -на ми КМДА ко му наль не підприємство"Київтеп ло е нер го" не ли ше має на да ва типо слу ги з га ря чо го во до по ста чан ня тацен т ралізо ва но го опа лен ня, а й та кож охо -ро ня ти об'єкти підприємств, ор ганізо ву ва -ти пунк ти гро мадсько го хар чу ван ня, ве с тисільсько го с по дарське ви роб ниц тво, про -ект ну та будівель ну діяльність, зай ма ти сяре мон том об'єктів про мис ло во го ви роб -ниц тва, пе ре роб ля ти по бу тові та про мис -лові відхо ди то що. "Функцій, як на ме не,за ба га то. Де га рантія то го, що но во с т во -ре не підприємство впо рається з та ким об -ся гом робіт, які за сфе ра ми діяль ності вза -галі не пе ре ти на ють ся од на з од ною?Відвер то ка жу чи, я не ро зумію, яка спо луч -на лан ка між за без пе чен ням га ря чим во -до по ста чан ням, про да жем сільсько го с по -дарської про дукції, пе ре роб кою сміття тапро да жем трак торів", @ вис лов лює своюпо зицію член постійної комісії Київра ди зпи тань влас ності, де пу тат фракції "БЮТ" уКиївській міській раді Де нис Мо с каль.

Нот ки ка те го рич ності що до відмовиста ти на да ва чем по слуг, уже по волі зни ка -ють із вис лов лю вань пред став ників АК"Київе нер го". За сло ва ми Сергія Тітен ка,сто лич на енер го ком панія бу ла б го то вапе рей ти на прямі відно си ни зі спо жи ва ча -ми теп ла за умо ви, як що б та ри фи на ви -роб ниц тво і по ста чан ня теп ла бу ли еко -номічно обґрун то ва ни ми. "Нинішні та ри -фи по кри ва ють ли ше близь ко 53% за трат.Це оз на чає, що у разі, як що зібра ти зі спо -жи ва ча 100% гро шей за теп ло, то їх не ви -с та чить навіть для оп ла ти га зу, а про грошіна ре монт і заміну інфра с т рук ту ри го во ри -ти вза галі не до во дить ся. Ад же ко ш ти нацю ро бо ту по вин но да ва ти місто, за кла да -ю чи їх у та риф", @ пе ре ко на ний по чес нийпре зи дент АК "Київе нер го".

Про те, як на по лег ли во КМДА відстоюєсьо годні підви щен ня та рифів для на се лен -ня, го во ри ти не має сен су. Це те ма іншоїстатті. Сьо годні ж важ ли во, щоб за хоп лені"бо роть бою інте ресів" цен т рові фігу ри неза бу ли, що по ча ток опа лю валь но го се зо нуне за го ра ми і Києву пе ре дусім потрібнебу де теп ло. �

Надія Михальчук


ВодопостачанняСТОЛИЦЯ

Мерія Києва відмов ля ється фінансуватироботу бюветів

Ки я ни вже не мо жуть ко ри с ту ва ти ся більш ніж сот неюкиївських бю ветів. Не що дав но га зе та "Де ло" оп ри люд ни ла інфор -мацію про те, що в Києві при пи не но ек с плу а тацію 59 бю ветів(відклю чені на со си), 22 бю ве ти за кри то з ог ля ду на їх аварійнийстан. Раніше "Київво до ка нал" при пи нив ро бо ту 81 бю вет но гоком плек су в Со лом'янсько му, Подільсько му, Обо лонсько му таШев ченківсько му рай о нах сто лиці. За інфор мацією Го лов но го уп -равління ко му наль но го гос по дар ства КМДА, в сто лиці налічується206 бю вет них ком плексів.

При чи ною та ко го не по пу ляр но го рішен ня став борг у 1,7 млнгрн., який ви ник у рай онів за об слу го ву ван ня і ре кон струкцію цихоб'єктів. "Об слу го ву ван ня од но го бю ве та ко ш тує 2,5@3 тис. грн. намісяць. Їх ек с плу а тацію ми при пи ня ли і в ми нулі ро ки, але тоді рай -о ни спла ти ли бор ги за 1@2 тижні. За раз си ту ація складніша,оскільки ча с ти на ком плексів по тре бує серйоз но го ре мон ту. Алевла да рай онів не ли ше не спла чує по точ ну за бор го ваність, а йнавіть відмов ляється про лон гу ва ти до го во ри на об слу го ву ван ня,строк дії яких вже ми нув", @ за зна чив ди рек тор Де пар та мен ту во до -провідно го гос по дар ства ВАТ "Київво до ка нал" Во ло ди мир Дра ган,до дав ши, що підпри єм ство зму ше не бу де і на далі за кри ва ти бю ве -ти. За сло ва ми на чаль ни ка відділу інже нер но го за без пе чен ня ГУко му наль но го гос по дар ства КМДА Ге оргія По ши вай ла, раніше оп -ла чу ва ти ут ри ман ня бю вет но го гос по дар ства рай о нам да ва ли змо -гу суб венції з міської каз ни. Цьо го ро ку ко ш ти на це в місько му бюд -жеті не пе ред ба чені.

Схо же на те, що сто лич на вла да вирі ши ла са мо у су ну ти ся відрозв'язан ня проб ле ми, ре зон но роз су див ши, що не вар то ви т ра -ча ти ко ш ти на ви до бу ток во ди, за яку ніхто не пла тить. Рай о намже, за сло ва ми пер шо го за ступ ни ка гла ви Шев ченківської РГА Га -ли ни Па ха чук, спла ти ти бор ги за об слу го ву ван ня бю ветів бу де не -про сто, а про виділен ня коштів на ре кон струкцію, вартість якоїпорівня на із за пу с ком но во го ком плек су (близь ко 1 млн грн.), вза -галі не йдеть ся.

Зростанню кількості артезіанськихсвердловин в столиці завадила криза

Ме ре жа бю вет них ком плексів у сто лиці по ча ла фор му ва ти ся з1986 ро ку. Са ме тоді че рез аварію на Чор но бильській АЕС у містігос тро по ста ла по тре ба у вирішенні пи тан ня якісно го во до по ста -чан ня. Ад же щод ня меш канці Києва спо жи ва ють по над мільйонку бо метрів пит ної во ди. На сьо годні в сто лиці налічується 206 бю -ветів. Якість во ди в них, окрім сто лич них лікарів@са непідеміологів,щод ня на 40 кон т роль них точ ках пе ревіря ють в цен т ральній ла бо -ра торії ВАТ "Київво до ка нал". Го лов ний тех но лог підприємстваповідо мив нам, що у разі невідповідності во ди стан дар там по за -па ху, оса ду по ста но вою сан станції бю вет за кри ва ють. Профілак -тичні ро бо ти з очи щен ня бю ве та за зви чай три ва ють тиж день:фахівці про чи ща ють тру би стис ну тим повітрям, хло ром, відми ва -ють іржу. У складніших ви пад ках свер д ло ви ни навіть до во ди ло сяза кри ва ти або пе ре бу рю ва ти.

Здебільшо го во да у бю ве тах псу ється тоді, ко ли свер д ло ви нума ло ви ко ри с то ву ють, і тоді життєдай на ріди на "за ди ха єть ся". У воді з'яв ля ється при смак за ліза, за пах сірко вод ню, мар ган цю,ут во рюється іржа. Якість та кож за ле жить від то го, як по бу до ва нобю вет. За га лом же во да без печ на для спо жи вачів, з фізіо ло гічно -го по гля ду, спри ят ли ва за вмістом мікро@ і ма к ро еле ментів, за зна -ча ють у "Київво до ка налі".

Як повідомив начальник відділу інженерного забезпечення ГУ комунального господарства КМДА Георгій Пошивайло, із 206комплексів свого часу лише в 25 було виявлено дещо збільшенийвміст заліза та марганцю, характерного для київських водоноснихшарів, і тому встановлено очисні споруди. Наразі лише нанезначній частині бюветів працюють такі системи доочистки води@ фільтри, які зменшують її жорсткість, нейтралізують мінерали.Зокрема, обладнано ними свердловини в парку Шевченка, навулицях Попудренка, Мартиросяна, Червонозоряному проспектіта одну на Теремках.

Пла ну ва ло ся, що кількість бю ветів у сто лиці зро с та ти ме, ідо 2010 ро ку ма ли б по бу ду ва ти ще декілька де сятків бю ветів.За відповідним про ек том, по го дже ним архітек тур но@місто -будівною ра дою, об ла ш ту ва ти ці об'єкти ма ли в зе ле них зо нахта центрі квар талів на певній відстані від ав то магістра лей і дво -ро вих май дан чиків. Мінімаль на санітар на зо на свер д ло ви ни @12 метрів. До речі, та ку ме то до логію будівниц тва бю вет них

"Бюветне" питання


СТОЛИЦЯВодопостачання

49

ком плексів переймають і інші міста Ук -раїни.

Зо к ре ма, у мікро рай о нах ви сот ної за -бу до ви спо ру джен ня бю ветів пла нується зроз ра хун ку 1 бю вет на 20 ти сяч жи телів зрадіусом об слу го ву ван ня 500 м, а ма ло по -вер хо вої за бу до ви @ з роз ра хун ку 1 бю ветна 5 ти сяч жи телів з радіусом об слу го ву -ван ня 800 м.

За сло ва ми Ге оргія По ши вай ла, в сто -лиці найбільше ком плексів у Дес нянсько -му і Дніпровсько му рай о нах (по 27), най -мен ше на Пе черську @ 18. Усі свер д ло ви нипе ре бу ва ють на ба лансі рай онів. А ось ек -с плу а ту ють їх фахівці з "Київво до ка на лу".Що п рав да, не за ба ром усі бю ве ти пла -нується пе ре да ти під кон т роль єди ноїструк ту ри @ КП "Бю вет".

Пан По ши вай ло та кож спро с ту вав чут -ки про те, що ко ри с ту ван ня свер д ло ви на -ми в сто лиці бу де плат ним. "Ніхто з ки янгроші за це не бра ти ме, @ за пев нив він. @Єди не, що пла ну ють за про ва ди ти, так цевідкри ти у Подільсько му і Обо лонсько мурай о нах два ек с пе ри мен тальні кіос ки ак -ти во ва ної во ди. Про ек ти вже го тові. Вста -нов лять їх по ряд із бю ве та ми, і ко жен охо -чий змо же до очи с ти ти ріди ну із ар -тезіанської свер д ло ви ни. За ба жан няммож на до ве с ти її до ста ну ди с ти ль о ва ної.По слу га бу де плат ною, але та ка пла та сим -волічна @ в ме жах 20@40 копійок. Такі кіос кивже є в Ми ко лаєві та Мир го роді, во ни ко -ри с ту ють ся чи ма лим по пи том".

"Ра зом із ме ханічним і вугільним очи -щен ням во ду ще й іонізу ва ти муть, тоб тооб роб ля ти муть за до по мо гою срібла таозо ну, @ по яс нив Ге оргій По ши вай ло. @ Дото го ж, зне за ра жу ва ти муть уль т рафіоле то -вим промінням. А на ос та нок, на ви ході ізсвер д ло ви ни, щоб во да бу ла "жи вою",спе ціаль ним при ла дом з елек тро магніт -ним при строєм її ро би ти муть по зи тив ною.

За га лом же во на про хо ди ти ме сім сту пенівочи щен ня". Плат на во да відрізня ти меть сявід зви чай ної бю вет ної пе ре дусім якістю,яку поч нуть жор ст ко кон т ро лю ва ти відпо -відні служ би.

У ГУ ко му наль но го гос по дар ства роз -повіли, що для ма ло за без пе че них ки ян,на сам пе ред пенсіонерів, очи ще ну во дупла ну ють відпу с ка ти без ко ш тов но. За по -пе редніми підра хун ка ми, один та кий ком -плекс обійдеть ся в 600@700 ти сяч гри вень.

З'ясу ва ло ся, що відкри ти такі кіос ки всто лиці за ва ди ла кри за. З бо ку міської вла -ди для цьо го все бу ло го то ве, а за галь му -ва ли про ект ви ко навці робіт, од на з при ват -них ком паній, яка ма ла зве с ти ком плек си.

За га лом же ар тезіанська во да най -якісніша. Про це не од но ра зо во за яв ля лифахівці@са непідеміоло ги. Во ни по зи тив нооціню ють її при родні вла с ти вості. Як роз -повів за ступ ник го лов но го дер жав но госанітар но го ліка ря Києва Сергій Па с ту -шен ко, сто личні са непідеміоло ги раз наде сять днів пе ревіря ють ар тезіанські ком -плек си. А не що дав но київські са непі де -міоло ги звер ну ли ся до фахівців Міністер -ства охо ро ни здо ров'я Ук раїни з про хан -ням роз ро би ти спеціальні стан дар ти длябю вет них ком плексів.

Го лов ний дер жав ний санітар ний лікарКиєва Ана толій По но ма рен ко за зна чив, щозгідно з дер жав ни ми стан дар та ми пит нуво ду в місті пе ревіря ють за 29 по каз ни ка ми.Це, зо к ре ма, мікробіологічні та хімічні по -каз ни ки, а та кож смак, про зорість, ко лір,за пах. "Вва жаю, що во да в Києві від повідаєвста нов ле ним ви мо гам і це во да га ран то ва -ної якості, @ за явив він. @ Зви чай но кож но горо ку є пев ний відсо ток по зи тив них знахідокабо відхи лень від нор ма тив них зна чень, прощо ми відра зу інфор муємо во до ка нал,міську вла ду. Що п рав да у нас вик ли кає за -не по коєння змен шен ня кількості ор ганізо -ва них бю вет них ком плексів. Їх по ча ли за -кри ва ти, але не че рез санітар но@еко номічніпо ру шен ня". Ана толій По но ма рен ко до дав,що на справді во да, яка до бу вається з та коїгли би ни, і це не од но ра зо во до ве де но ла бо -ра тор но, є без печнішою і ко рис ною. "Че резза крит тя бю ветів ча с то та та ко го во до по -ста чан ня у місті змен шується, а це невірно,@ пе ре ко на ний пан По но ма рен ко. @ Що-п рав да, зав дя ки цьо му ос таннім ча сомсуттєво зро с тає фа со ва не во до по ста чан ня.Але ж невідо мо, чи прой шла та ка во ло гавід по відну очист ку і чи відповідає вста нов -ле ним нор ма ти вам і стан дар там". �

Віталій Курінний

Ком па ния "ГринКо" про ве ла в ию лете ку ще го го да со цио ло ги че с кий оп рос сце лью из уче ния сте пе ни зна ком ства и от -но ше ния жи те лей г. Ки е ва к раз дель но мусбо ру твер дых бы то вых от хо дов. В хо деис сле до ва ния в фор ме ин ди ви ду аль но гофор ма ли зо ван но го ин тер вью бы ло оп ро -ше но бо лее 1000 ре с пон ден тов, про жи -ва ю щих в Свя то шин ском, Дар ниц ком,По доль ском и Шев чен ков ском рай о нахго ро да.

О тех но ло гии раз дель но го сбо ра и еесо цио эко ло ги че с кой зна чи мо с ти ока за -лись ос ве дом ле ны 80% уча ст ни ков оп -ро са, 20% ре с пон ден тов ни че го не зна -ют об этой тех но ло гии ли бо име ют о нейсмут ное пред став ле ние.

Идею вне дре ния раз дель но го сбо ра всоб ствен ном до ме по ло жи тель но рас це -ни ли 94 % ре с пон ден тов, от ри ца тель но @3%, ос та лись рав но душ ны @ 3%.

За ло гом ус пе ха вве де ния раз дель но госбо ра 88% оп ро шен ных счи та ют рек лам -но@ин фор ма ци он ные кам па нии, 6% вы -ска за лись в поль зу вы со ких штраф ныхсанк ций за пре не бре же ние пра ви ла мираз дель но го сбо ра, 4% со чли не об хо ди -мым вос пи та ние со от вет ству ю щих на вы -ков со шко лы, 2% за труд ни лись от ве тить.

В це лом, ос но вы ва ясь на ито гах пер выхэта пов вне дре ния про ек та раз дель но госбо ра и дан ных вы ше упо мя ну то го со цио -ло ги че с ко го оп ро са, мож но за клю чить, чтожи те ли Ки е ва от но сят ся к вне дре нию всво их до мах раз дель но го сбо ра по ло жи -тель но, по ни ма ют це ли и эко ло ги че с киевы го ды тех но ло гии и го то вы при ни матьлич ное уча с тие в раз дель ном сбо ре.

На се год ня "ГринКо" ус та нов ле но бо -лее 500 кон тей не ров для раз дель но госбо ра в Го ло се ев ском, Бо ри с поль ском,Бро вар ском, Дар ниц ком, Пе чер ском,Шев чен ков ском, Свя то шин ском и Дне п -ров ском рай о нах го ро да Ки е ва.

Спе ци а ли с ты ком па нии счи та ют, чтотем пы вне дре ния дан ной тех но ло гии вомно гом за ви сят от от но ше ния и сте пе нисо дей ствия глав ад ми ни с т ра ций рай о новго ро да. По это му ком па ния "ГринКо" об ра -ти лась с прось бой к ру ко во ди те лям ад ми -ни с т ра ций ока зать под держ ку этой ин но -ва ци он ной тех но ло гии и вы ра жа ет боль шуюбла го дар ность за со дей ствие гла ве рай го -сад ми ни с т ра ции Го ло се ев ско го рай о на г. Ки е ва Са до во му Сер гею Ни ко ла е ви чу. �

Результаты соцопроса


Платіжна дисциплінаСТОЛИЦЯ

Се ред сумлінних плат ників ЖКП (та -ки ми в КМДА вва жа ють ки ян, які про тя -гом ос танніх трьох років своєчас но і впо вно му об сязі спла чу ва ли за спо житіжит ло во*ко му нальні по слу ги) 27 серп -ня по точ но го ро ку розігру ва ли при зи.Ме то дом же реб ку ван ня. Розі граш від -бу ва в ся в ко лонній залі Київ ської місь -кої дер жав ної адміні страції. Сю ди за -про си ли 236 осіб. У КП "Го лов ний ін -фор маційно*об чис лю валь ний центр"по відо ми ли, що в залі бу ли при сутніперші з чис ла тих, хто за реєстру ва в сяв саll*центрі (за про шен ня за реєстру ва -ти ся і взя ти участь у розіграші призівнад хо ди ли до б ро совісним плат ни камра зом із платіжка ми).

У ціло му ж, сподіва ю чись от ри ма типриз "за сумлінність", за реєстру ва ли ся10 ти сяч 910 осіб. Пе ре важ на більшість ізних @ пенсіоне ри.

"Золотий фонд" міста

Щоб не за ли ши ти лю дей, які без по се -ред ньо прий шли до мерії, без призів, спо -чат ку виріши ли опу с ти ти для розігра шу вло то т рон квит ки са ме з їхніми по ряд ко ви -ми но ме ра ми. По де ко ли ба ра бан кру тив,діста вав звідти квит ки і ого ло шу вав іме напе ре можців влас норуч мер Києва Ле онідЧер но вецький. По де ко ли цю місію ви ко ну -вав ди рек тор КП "Го лов ний інфор маційно@

об чис лю валь ний центр" КМДА СтаніславКап лу нен ко. Пізніше до по чес ної спра виза лу чи ли дівчин ку, при сут ню в залі.

У своєму віталь но му слові міський го -ло ва на звав справ них плат ників ЖКП "зо -ло тим фон дом міста" і под яку вав їм: "Намвсім за раз не про сто, ко жен вчить ся жи тивідповідно до своїх статків, прак тич но за -но во роз став ля ю чи для се бе пріори те ти. Ікиївська гро ма да @ не ви ня ток. Жит ло во@ко му наль не гос по дар ство міста @ це ве ли -кий ба га то функціональ ний ме ханізм, якийпо ви нен пра цю ва ти, не зва жа ю чи на бракре сурсів, політичні або по годні умо ви. Явдяч ний вам за те, що ви з ро зумінням ста -ви те ся до на шої ро бо ти і щоміся ця день удень спла чуєте за спо житі ко му нальні по -слу ги. У свою чер гу, обіцяю, що я і моя ко -ман да зро би мо все мож ли ве, щоб у ва шихбу дин ках бу ло за тиш но і теп ло, щоб жод накопійка зі спла че них ва ми коштів не бу лави т ра че на да рем но", @ за зна чив Ле онідЧер но вецький.

Першій по ща с ти ло Ользі Дя дюрі. Во наот ри ма ла із рук ме ра зо ло тий 5@гра мо вийзли ток. Зо ло то Ле онід Ми хай ло вич при -хва лює: "Во но най чистіше… 999@ї про би".Ко ш тує та кий зли ток, за оцінка ми банків,при близ но 1600 гри вень.

Са ма Оль га Олексіївна пізніше роз -повіла: "От ри ма ти приз я і не сподіва ла ся.А тут ще й пер ша! Що п рав да, доч ка мені"на до ро гу" по ба жа ла, щоб я без зо ло тадо до му не по вер та ла ся. Як у во ду ди ви ла -ся!". За сло ва ми жінки, спла чує во на зажит ло во@ко му нальні по слу ги справ но про -

тя гом не ли ше трьох, а й всіх со ро ка років:"Для ме не це пи тан ня прин ци по ве. Мо жувідмо ви ти собі у по купці яки хось потрібнихре чей, але "ко му нал ку" обов'яз ко во за пла -чу. Най скрутнішим для на шої сім'ї був 1992рік. Щоб про го ду ва тись, до во ди ло ся шу -ка ти різних підробітків… Але і тоді ми зав -жди вчас но спла чу ва ли ра хун ки за спо житіжит ло во@ко му нальні по слу ги". Сьо годнівже за підви ще ни ми та ри фа ми за три -кімнат ну квар ти ру на ма сиві Троєщи на ро -ди на Дя дюрів спла чує 350 гри вень. Із вра -ху ван ням пільг. Чо ловік Оль ги Олексіївнивійсько вий. Слу жив в Аф ганістані.

Зму си ти зніяковіти ме ра "вда ло ся" щеодній при зерці розігра шу Анні Полішко.Во на жи ве в бу дин ку на вул. Бур ми с т рен -ка. Пенсіонер ка щи ро раділа от ри ма но муфільтру для очист ки во ди: "Я зав жди но си -ла во ду із бю ве ту, але йо го вже п'ятьмісяців як відклю чи ли. Так що ваш по да ру -нок ду же до реч ний", @ "под яку ва ла" во наЛе оніду Ми хай ло ви чу. По чер вонівши, панЧер но вецький по обіцяв жінці, що не ми не ітиж ня, як бю вет зно ву поч не пра цю ва ти.

Щастя, воно такенепередбачуване

Од нак не всі ті, хто був при сутній у залімерії, за ли ши ли ся за до во ле ни ми. Післято го, як мер пішов, привітав ши із ви г ра -шем пер ших двад цять пе ре можців, здійня -в ся га лас. Ба га ть ом зда ло ся, що їх хо чутьоб ма ну ти, а всі на ступні пе ре можці вжевиз на чені. "Підігріва ло" лю дей ще й те, що

Своєчасні розрахунки за спожитіЖКП заохочують призами


СТОЛИЦЯ Платіжна дисципліна

51

після розігра шу пер шо го зо ло та, кількохмо нет і фільтрів в ло то т рон Станіслав Кап -лу нен ко ви си пав квит ки із по ряд ко ви мино ме ра ми ре ш ти за реєстро ва них учас -ників. Це знач но змен ши ло шан си при -сутніх. Так, усе інше зо ло то діста ло сявідсутнім у залі до б ро совісним плат ни кам."Це справжнісінький ло хо т рон! @ обу рю ва -ла ся вже на ви ході із мерії пенсіонер каВіра Сте по ва. @ За про си ли 250 лю дей! За -пу с ти ли 10 ти сяч квитків! Ви тя га ли тількити сячні но ме ри! Ми не мов ба ра ни тамсиділи!".

Вар то за ува жи ти, що подібна ло те реяпро во дить ся в Києві при Ле онідові Чер -но вецько му вже вдру ге. В мерії обіця -ють @ бу де про во ди ти ся і на далі. Тамсподіва ють ся, що зав дя ки та ким розігра -шам рівень оп лат за спо житі жит ло во@ко -му нальні по слу ги бу де підви щу ва ти ся.Втім, на сьо годні по зи тив ної тен денції вцьо му на прямі, на жаль, не спо с тері га -ється. Скоріше на впа ки. Після підви щен -

ня та рифів кількість тих, хтоне пла тить, знач но збільши -ла ся.

Пе релік призів. За галь -на кількість призів, які бу лиро зіграні, @ 816:

@ ВАТ КБ "Хре ща тик" на -да ло 10 зо ло тих банківськихзлитків різної ва ги (3 шт. ва -гою 5 г, 7 шт. ва гою 2,5 г) і 100срібних ювілей них мо нет;

@ ЗАТ "Аль фа@Банк" @ 300 сер тифікатів на пра воот ри ман ня га ран то ва но гобо ну су;

@ гру па ком паній "ЕКО -СОФТ" ТМ "НАША ВОДА" @500 по бу то вих фільтрів для во ди різнихмо де лей (від фільтрів@гле чиків до ста@ціонар них трьох стадійних фільтрів);

@ ТОВ "Імідж@Ло джик" @ 6 ба га то функ -ціональ них при строїв (прин тер / ска нер /ксе рокс).

Спон со ри розігра шу. Ге не раль нийспон сор @ ВАТ КБ "Хре ща тик", спон со ри @ЗАТ "Аль фа@Банк", гру па ком паній "ЕКО -СОФТ" ТМ "НАША ВОДА", ТОВ "Імідж@Ло джик". �


Рішен ня про ство рен ня ко му наль но гопідприємства "Ди рекція по уп равлінню іна дан ню по слуг із об слу го ву ван ня жит ло -во го фон ду Дес нянської рай он ної в м. Киє -ві ра ди" бу ло прий ня то на першій ве рес -невій сесії Дес нянської рай он ної ра ди. Зу -мов ле не во но бу ло не про стою си ту ацією,яка скла ла ся в жит ло во@ко му наль но мугос по дарстві рай о ну.

КП "Жит ло рем буд сервіс", яко му підпо -ряд ко ву ва ли ся рай онні ЖЕКи, серйоз но за -бор гу ва ло "Київе нер го", "Київ во до ка на лу","Київга зу" та іншим. Ті тер піти не ста ли. Якнаслідок, гос по дарський суд м. Києва за -бло ку вав ра хун ки ЖЕКів. Та ким чи ном,працівни ки са мих ЖЕКів за ли ши ли ся безза робітної пла ти. Її тут не вип ла чу ють вжепо над три місяці. У зв'яз ку з цим 11 ЖЕКівДес нянсько го рай о ну ого ло си ли страйк. Засло ва ми ди с пет че ра ЖЕКу № 1301, що зна -хо дить ся за ад ре сою вул. Кіото, 11@а, за яв -ки від меш канців бу динків, які зга да на кон -

то ра має об слу го ву ва ти, на ре монт тут неприй ма ли ся з 1 ве рес ня аж до 11@го. Втім,сміття на при бу дин ко вих те ри торіях двірни -ки все@та ки при би ра ли. "Ми ро зуміємо, щоки я ни не винні, @ ка же ди с пет чер, @ але і во -ни по винні нас зро зуміти. Мені за 4 місяціро бо ти винні 4600 грн. Для ко гось це мо жей не ба га то, але для ме не це знач на су ма".

"Ми ста ли за руч ни ка ми та риф ної плу -та ни ни, @ по яс нює за ступ ник на чаль ни каКП "Жит ло рем буд сервіс", яко му підпо -ряд ко ву ють ся рай онні ЖЕКи, Люд ми лаСміла. @ В рай он но му бюд жеті пе ред ба -чені ко ш ти із роз ра хун ку вар тості по слугна 2006 рік, а та ри фи дав но ви рос ли. Че -рез це ми і ста ли борж ни ка ми пе ред по -ста чаль ни ка ми по слуг".

По при те, го ло ва Дес нянсько го рай о нуЮрій За ха ри чев в си ту ації, що скла ла ся,зви ну ва чує КП "Жит ло рем буд сервіс". Ка -же: "І ми по да ли на них до су ду". Владасподівається, що зав дя ки но во с т во ре но му

КП працівни ки рай он них ЖЕКів уже че резмісяць от ри ма ють всю за бор го ва ну за -робітну пла ту.

"Рай он на ра да знай де ко ш ти в рай он -но му бюд жеті для їх спря му ван ня на по га -шен ня за бор го ва ності. Ці ко ш ти з ра хунківно во с т во ре но го КП бу дуть пе ре ра хо ваніко му наль ни кам", @ підтвер д жує де пу тат відфракції БЮТ Дес нянської рай он ної ра диОлек сандр Каль ко. "Ди рекція по уп рав лін -ню і на дан ню по слуг із об слу го ву ван няжит ло во го фон ду Дес нянської рай он ної вм. Києві ра ди ста не но вим ви ко нав цем по -слуг із ут ри ман ня жит ло во го фон ду рай о -ну, @ за зна чив де пу тат. @ До йо го скла ду ма -ють увійти ЖЕКи рай о ну".

На га даємо, раніше пер ший за ступ никго ло ви КМДА Ана толій Го луб чен ко го во ривпро мож ливість виділен ня до дат ко вихкоштів для рай о ну на по га шен ня за бор го -ва ності пе ред ко му наль ни ка ми.�

Надія Ми халь чук

Заборгованість передкомунальниками переклали на плечі новоствореного КП


Платіжна дисциплінаСТОЛИЦЯ

За бор го ваність ки ян за спо житі жит ло -во@ко му нальні по слу ги зро с тає з кож нимміся цем. Оскільки за ко но дав чо по ка ран нязлісних не плат ників за ЖКП не виз на че но,єди не, що за ли ши ло ся ЖЕКам, @ стя гнен няко му наль ної за бор го ва ності з гро ма дяншля хом по дан ня на них по зовів до рай он -них судів м. Києва. За інфор мацією на -чаль ни ка Го лов но го уп равління з пи таньціно вої політи ки Київської міської дер жав -ної адміністрації (КМДА) Ва си ля Яс т ру -бинсько го, ки я ни за бор гу ва ли за на даніжит ло во@ко му нальні по слу ги (ЖКП) з ура -ху ван ням за бор го ва ності за по пе редніперіоди більш ніж 300 млн грн. Од нак по -при те, що зро с тан ню за бор го ва ності,окрім всьо го, сприяє й не виз на ченість си -ту ації в та рифній політиці міста, ЖЕКи за -ва лю ва ти су ди відповідни ми по зо ва миособ ли во не поспіша ли. Ка за ли: собі до -рож че!

Ще до не дав на при кож но му звер неннідо су ду жит ло во@ко му наль на ор ганізаціябу ла зо бов'яза на спла ти ти до місце во гобюд же ту дер жав не ми то (су до вий збір) @1% су ми бор гу. Але не мен ше 51 грн.Окрім цьо го, жит ло во@ек с плу а таційні ком -панії зму шені бу ли спла чу ва ти обов'яз ко -вий збір за інфор маційне об слу го ву ван нясу до во го про це су. А це ще плюс 270@340грн. за ко жен по зов. "Іноді су ма обов'яз -ко вих стя гнень пе ре ви щу ва ла су му са мо -го бор гу, @ за зна чає го ло ва постійноїкомісії Київра ди з пи тань ЖКГ і ПЕК ЮрійБон дар. @ В той же час, жит ло во@ко му -нальні підприємства міста зо бов'язані за -без пе чу ва ти щод ня на леж ну ек с плу а таціювсіх на яв них у сто лиці підзем них та над -зем них ме реж ко му наль ної влас ності тако му наль но@жит ло вої інфра с т рук ту ри, якіпо тре бу ють знач них фінан со вих ви т рат наре монт та підтри ман ня у пра цез дат но мустані. Зро зуміло, що відволіка ти звідсико ш ти на спла ту до сить знач них сум дер ж -ми та за та ких об ста вин і в умо вах фінан -со вої кри зи для підприємств бу ло об тяж -ли во".

Відволіка ти до во ди ло ся на інше. Так,за інфор мацією де пу та та Київра ди Сергія

Слеп ка ня, бор ги на се лен ня за газ ВАТ"Київгаз" зму ше не бу ло по га ша ти при роз -ра хун ках влас ни ми ко ш та ми, при зна че ни -ми для по точ но го і капіталь но го ре мон тусто лич ної га зо транс порт ної ме режі.

Де що спро с ти ла си ту ацію по ста но ваКабіне ту Міністрів Ук раїни від 8 лип ня 2009ро ку, яка виз на чи ла фіксо ва ний розмір ви -т рат на інфор маційно@технічне за без пе -чен ня су до вих про цесів у сумі 30 грн., що єбільш спри ят ли вим для підприємств жит -ло во@ко му наль но го гос по дар ства. Од накспла ту дер жав но го ми та не відміни ла і цяпо ста но ва. Для ЖЕКів це до сить значні ко -ш ти. Щоб до по мог ти у вирішенні цьогопитання, Сергій Слепкань підготував тавиніс на сесію Київради проект рішення"Про звільнення підприємств житлово@комунального господарства міста Києвавід сплати державного мита" з перелікомвласне підприємств (1441). За прийняттяцього проекту проголосували 62 депутати.

Пе ред ба чається, що ре алізація рішен -ня Київра ди не при зве де до до дат ко вихма теріаль них та інших ви т рат. Над хо джен -ня до місце во го бюд же ту фак тич но бу дутьу то му ж об сязі, ли ше відстро чені в часі(від 3@х до 6@ти місяців). Дер жав не ми то

бу де ре аль но над хо ди ти до бюд же ту не вмо мент по дан ня по зовів, а в мо мент йо гостя гнен ня з борж ників на підставі рішеньсудів. При звільненні підприємств відспла ти дер жав но го ми та во ни от ри ма ютьмож ливість по да ти яко мо га більше по -зовів на злісних не плат ників, які ма ютьбор ги за газ, теп ло, елек тро е нергію, іншіжит ло во@ко му нальні по слу ги, що вод но -час при ве де до суттєво го збільшен ня(при близ но в 5@8 разів) над хо джен ня сумдер жав но го ми та до бюд же ту міста тарай онів сто лиці, оскільки бу дуть спла ченіборж ни ка ми на підставі рішень судів.Звільнен ня за зна че них у пе реліку під -приємств від спла ти дер жав но го ми та ма -ти ме і по зи тив ний еко номічний ефект длябюд же ту рай онів та міста. Ад же в си ту ації,що скла ла ся на сьо годні, будь@який ЖЕК взмозі по да ти на рік не більше 100 по зовів,спла тив ши при цьо му до бюд же ту міста ірай онів близь ко 20 тис. грн. У разі ж йо гозвільнен ня від спла ти ми та, у підсум куборж ни ки за рішен ням су ду бу дуть зму -шені спла ти ти в 2009 році до бюд же тублизь ко 50 тис. грн. (з умов но го роз ра -хун ку по дан ня 400 по зовів), @ за зна -чається в обґрун ту ванні рішен ня.

Проблема стягнення боргів за житловоOкомунальні послуги:варіанти вирішення

Про те Уп равління пра во вої ек с пер ти зипро ектів рішень та роз по ря джень КМДАпо пе ре джає, що прий ня те рішен ня не се всобі та кож за гро зу за ко но дав чо го ко лап су:"Як вба чається з рішен ня Київра ди від26.04.2007 №443/1104 "Про де ле гу ван нярай он ним у м. Києві ра дам по вно ва женьщо до на дан ня до дат ко вих пільг ок ре мимплат ни кам дер жав но го ми та (су до во гозбо ру)", Київра дою де ле го ва но рай он нимра дам по вно ва жен ня на да ва ти ок ре мимплат ни кам до дат кові пільги що до спла тидер жав но го ми та (су до во го збо ру), яке за -ра хо вується до рай он них бюд жетів. Крімто го, стат тею 6 Де к ре ту Кабіне ту МіністрівУк раїни від 21.01.1993 №7@93 "Про дер -жав не ми то" виз на че но, що дер жав не ми -то спла чується за місцем роз г ля ду та

оформ лен ня до ку ментів. От же, пи тан ня,по ру ше не у вка за но му про екті рішен няКиївра ди, має вирішу ва ти ся на рівні рай -он них рад м. Києва", @ ствер ждує на чаль -ник уп равління Ал ла Яр мо люк.

"Ми прий ня ли рішен ня, яке йде вконфлікт із за ко но дав ством. Ми не ма липра ва цьо го ро би ти", @ вва жає Се мен Бо -ри сен ко. БЮТівець на ма га в ся зня ти про -ект цьо го рішен ня з роз г ля ду. "Окрім то го,@ за зна чає за ступ ник го ло ви постійноїкомісії з пи тань ЖКГ і ПЕК, @ до пе релікужит ло во@ко му наль них підприємств м.Києва під пунк та ми 59, 60 і 61 бу ли вклю -чені "Київгаз", "Київе нер го" та "Київво до -ка нал". За зна чені підприємства є ко -мерційни ми струк ту ра ми і у разі, як що церішен ня Київра ди не оп ро те с тує про ку рор

або як що во но (це рішен ня) яки мось іншимчи ном не бу де ска со ва но, во ни от ри му ютьпра во по да ва ти до су ду прак тич но на всіус та но ви (відби ра ти май но, збан кро чу ва тиїх то що). Та ким чи ном, за нинішньої си ту -ації з оп ла тою Київ мо же втра ти ти все своємай но".

Разом з тим, депутат Київради відфракції "Блок Віталія Кличка" ОлександрКлюс зазначає: "Якщо ми надаємо ЖЕКамправо подавати позов на громадян@боржників ЖКП без сплати мита, то маємонадати таке право і самим громадянам, щоподаватимуть позов до суду на житлово@комунальні підприємства за постачаннянеякісних житлово@комунальних послугабо взагалі за їх відсутність". �



СТОЛИЦЯ Благоустрій

53

З ме тою за без пе чен ня на леж них умовдля відпо чин ку та роз вит ку дітей, за іні -ціати ви Го лов но го уп равління кон т ро лю забла го ус т роєм м. Києва КМДА, Київ ськийміський го ло ва Ле онід Чер но вецький під -пи сав ок ре ме до ру чен ня зі здійснен няПла ну дій по віднов лен ню бла го ус т рою ди -тя чих май дан чиків.

"Київська міська дер жав на адміні стра -ція спря мо вує не обхідні зу сил ля для від -нов лен ня та впо ряд ку ван ня ди тя чих май -дан чиків, що до зво лить ство ри ти на лежніумо ви для здо ро во го роз вит ку дітей на те -ри торії на шо го міста. Як що цьо го не зро -би ти вчас но, то сьо годнішні діти мо жутьпро сто ви ро с ти, так і не ма ю чи на леж но гомісця для своїх ігор," @ за зна чив на чаль никГо лов но го уп равління кон т ро лю за бла го -ус т роєм Сергій Не клю дов.

Вар то на га да ти, що під час про ве ден нявес ня но го двомісяч ни ка з бла го ус т рою тав ході що ден но го об сте жен ня те ри торіїсто лиці працівни ки Го лов но го уп равліннякон т ро лю за бла го ус т роєм м. Києва ви я -ви ли чис ленні не доліки в ут ри манні ди тя -чих май дан чиків. Зо к ре ма, на дум ку спе -ціалістів, де я ке об лад нан ня пе ре бу ва ло ваварійно му стані та за гро жу ва ло жит тю іздо ров'ю дітей.

Пла нується, що впро довж двох тижнівбу де про ве де на інвен та ри зація всіх, безви нят ку, ди тя чих май дан чиків, а та кож бу -де ви ко на но ре монт тих із них, які цьо гопо тре бу ють.

"Ви т ра ти на віднов лен ня ди тя чих май -дан чиків, що пе ред ба ча ють ре монт тихеле ментів, які вже існу ють, не значні, @ ка -жуть в КМДА. @ То му ро бо ти бу дуть ви ко -

нані си ла ми ба лан со у т ри му вачів (влас -ників)". Пе ре важ но це рай онні ЖЕКи.

Кон т роль за ви ко нан ням до ру чен няКиївсько го місько го го ло ви по кла де но нате ж та ки Го лов не уп равління кон т ро лю забла го ус т роєм.

У ціло му в Києві налічується по над3900 ди тя чих май дан чиків.

За ува жи мо та кож, що ще в червні по -точ но го ро ку сто лич ною вла дою бу лаприй ня та міська про гра ма "Будівниц тводи тя чих та спор тив них май дан чиків у м. Києві на 2009@2012 рр.", яка пе ред ба чаєвста нов лен ня про тя гом трьох років 1723ди тя чих і 1120 спор тив них май дан чиків.За галь на вартість цієї про гра ми @ 284 млнгри вень. �

Надія Ми халь чук

Усі дитячі майданчики Києвавідремонтують


Досвід управління СТОЛИЦЯ


СТОЛИЦЯ Досвід управління

55

Відсутність офіційних по ста чаль -ників во ди і теп ло носія * од на з го лов -них проб лем жит ло во*ко му наль ноїсфе ри сто лиці. Сьо годні відповідаль -ності пе ред кінце вим спо жи ва чем заякість цих по слуг у місті не не се ніхто.Ком панії*ви роб ни ки по слуг на да ють їхЖЕКам, а ті, в свою чер гу, є ли шепроміжною лан кою у взаємо роз ра хун -ках між ни ми та го ро дя на ми і не в змозівпли ну ти на тем пе ра ту ру теп ло носіяабо чи с то ту во ди. Розв'яза ти цю проб -ле му, на дум ку фахівців, мо же ли шеод не: по ста чаль ни ком по слуг по винніста ти АЕК "Київе нер го" і ВАТ "Київво -до ка нал". Досі мо но полісти прав да ми іне прав да ми відмов ля ли ся бра ти на се -бе цю місію, за яв ля ю чи, що для про ве -ден ня пря мих взаємо роз ра хунків зкож ним влас ни ком сто лич них квар тирне обхідні роз га лу жені сервісні служ би,на ство рен ня яких у них не має коштів.

Од нак си ту ація з пла те жа ми, особ ли вов умо вах кри зи та знач ної за бор го ва ностіво до ка на лу пе ред енер ге ти ка ми, зму си лакерівниц тво АК "Київво до ка нал" зміни тисвою прин ци по ву по зицію. "На сьо годніскла ла ся си ту ація, за якої ГІОЦ на ли с ти@про хан ня ЖЕКів змінює банківські реквізи -

ти кінце вих одер жу вачів коштів, внаслідокчо го гроші, які на се лен ня пла тить за во до -по ста чан ня, по трап ля ють на якісь невідоміра хун ки. За на ши ми підра хун ка ми, че резце во до ка нал не до одер жує при близ но 16@17 млн. грн. щорічно", @ за явив пер шийза ступ ник ге не раль но го ди рек то ра ВАТВіталій Най дюк.

Аби ви коріни ти це яви ще, юрис ти во -до ка на лу підго ту ва ли про ект три с то рон -ньо го до го во ру між ЖЕКом, АК "Київво до -ка нал" та меш кан ця ми Києва, в яко му"Київво до ка нал" виз на че ний по ста чаль ни -ком по слуг (хо лод ної во ди), жи телі Києва @спо жи ва ча ми, а ЖЕКи @ по се ред ни ка ми.Про це не що дав но повідо ми ло керівниц -тво АК "Київво до ка нал". Цю про по зиціюза ступ ник го ло ви постійної комісії Київра -ди з пи тань ЖКГ і ПЕК Се мен Бо ри сен ковже встиг на зва ти кро ком ком панії впе ред.Зо к ре ма, до ку мент пе ред ба чає, що всігроші, які над хо дять від на се лен ня за по -слу ги во до по ста чан ня, пе ре ра хо ву ва ти -муть ся на спеціаль ний роз подільний ра ху -нок АК, і зміни ти на прям ру ху цих коштівмож на бу де ли ше з відо ма трьох сторін.

"Київ сьо годні чи не єди не місто, в яко -му не має виз на че них по ста чаль ників по -слуг з теп ло@ та во до по ста чан ня", @ ствер д -

жує член комісії міськра ди з пи тань ЖКГОлек сандр Клюс. Од нак де пу та ти вва жа -ють, що та ка схе ма не га ран тує якістькінце вої по слу ги, оскільки ЖЕК є ли ше по -се ред ни ком. Після три ва ло го об го во рен някомісія Київра ди з пи тань ЖКГ і ПЕК за про -по ну ва ла "Київво до ка на лу" спростити про -цедуру та оформити двосторонній договір,в якому братимуть участь не посередники,а лише відповідальні сто рони. "Профільнакомісія готова погодити тристороннійдоговір за участю і ЖЕКів, і споживачів, алеза умови, що діяти він буде до травня 2010року", @ каже Семен Борисенко.

Пред став ни ки "Київво до ка на лу" по го -ди ли ся з цим, але ви су ну ли зустрічні умо -ви. "По@пер ше, місто по вин не пе ре да ти нанаш ба ланс всі внутрішньо бу дин кові ме -режі, оскільки інак ше ми не мо же мо від по -віда ти за якість во ди у кінце вих спо жи -вачів. По@дру ге, нам до ве деть ся ство ри тиок ре мий підрозділ, який зай ма ти меть сяро бо тою з на се лен ням, і роз ро би ти про ектти по во го до го во ру. Для цьо го бу де по трі -бен не ли ше час, а й спри ян ня мерії", @ за -явив пан Най дюк.

Таким чином, проект рішення щодотристороннього договору буде винесенона найближчу сесію Київської міськоїради. �


"Київводоканал" готовий перейти на прямі договори зі споживачами


Практикум ОСББ

По при кру го ву обо ро ну, яку три ма -ють мо но полісти, в Ук раїні більшаєфактів підпи сан ня пря мих до го ворівміж на да ва ча ми ко му наль них по слуг таїх спо жи ва ча ми.

На пев но ще з часів пер ших во до про -водів не при пи ня ють ся зви ну ва чен ня наад ре су ко му наль ників. Ми якось вже звик -ли, що на верхні по вер хи бу дин ку во данад хо дить з пе ре бо я ми, а у ван ну нерідкозамість га ря чої на ли ваємо ледь теп лу. Ащо ро би ти, ко ли іншої во ди си с те ма недає. До речі, са ме в си с темі @ не у во до -провідній чи ка налізаційній, а в уп рав -лінській @ корінь зла. З неї @ всі ко му нальнібіди. І, як ствер д жу ють провідні фахівці на -шо го профільно го міністер ства, до ки неза вер шить ся про цес де мо но полізації ко -му наль ної га лузі і во на не опи нить ся в рин -ко во му се ре до вищі, очіку ва ти на якісь"про ри ви" в цій сфері @ мар на спра ва.

Обухівський варіант

Не аби які сподіван ня на ко му наль нийком форт з'яви ли ся, як пам'ятаємо, з по -явою пер ших об'єднань співвлас ників ба -га то к вар тир них бу динків (ОСББ). Ба га ть -ом тоді зда ва ло ся, що це па на цея від усіхне га раздів. І справді, чи ма ло но во с т во ре -них кон домініумів "втер ли но са" го ре -звісним ЖЕКам, які ніко ли не бу ли зацікав -лені в то му, щоб у на ших під'їздах бу ло чи -с то, щоб у дворі знай шло ся місце для ди -тя чо го май дан чи ка, а сміття не на гро ма -джу ва ло ся те ри ко на ми біля кон тей нерів, ави во зи ло ся вчас но. Тоб то в особі ОСББ мипоміти ли ефек тив но го гос по да ря своєї те -ри торії.

Од нак ко му нальні служ би про дов жу -ють, як ка жуть, три ма ти кру го ву обо ро ну йна ма га ють ся нав'язу ва ти свої пра ви ла гри.За ува жи мо, са ме пра ви ла гри. До говірнісхе ми, як це прий ня то в роз ви не нихкраїнах, їх не цікав лять.

Звернімо ся до фактів. У трав не во муно мері на шо го жур на лу ми роз повіли проси ту ацію, що скла ла ся в се лищі Ча ба ниКиєво@Свя то шинсько го рай о ну сто лич ноїоб ласті. Го ло ва там теш ньо го ОСББ "Ча ба -нець" Ми ко ла Не го ден ко на ма га в ся до би -ти ся, щоб ко му наль ни ки ук ла ли прямі до -го во ри зі спо жи ва ча ми. Але після нев да -

лих візитів до ви роб ни чо го уп равління ЖКГвін зму ше ний був звер ну ти ся за до по мо -гою до ре дакції на шо го ви дан ня. Тре бавідда ти на леж не Ча банівсько му се лищ но -му го лові Гри горію Ле бе дю, який втру ти в -ся в спра ву і май же "роз ру лив" си ту ацію.

@ Під час не лег кої роз мо ви ми, зда -ється, знай шли ком проміс, @ роз повідає го -ло ва ОСББ Ми ко ла Не го ден ко. @ Уп рав -лінню ЖКГ ми віддаємо збір та ви ве зен нясміття. За та ку по ступ ку ко му наль ни ки по -винні пе ре бра ти на се бе всі кло по ти з оп -ла ти за во ду, чим зай мається нині ОСББ. Аце оз на чає, що уп равлінню ЖКГ до ве деть -ся ук ла да ти прямі до го во ри зі спо жи ва ча -ми. З кож ним індивіду аль но, чо го раніше небу ло. До 1 серп ня ми повністю роз ра ху ва -ли ся за по слу ги з во до по ста чан ня. Те персло во за уп равлінням ЖКГ. Але ця струк ту -ра без рішен ня місце вої вла ди зро би ти та -кий крок не мо же. Скли ка ти засідан ня ви -кон ко му се лищ ної ра ди без се лищ но го го -ло ви тут та кож не мо жуть. В да ний мо ментвін на лікар ня но му.

Ось та ке про дов жен ня ча банівськоїісторії з ук ла дан ня пря мих до го ворів міжко му наль ни ка ми і спо жи ва ча ми. Як ба чи -мо, тут не пішли шля хом кон фрон тації, асіли за стіл пе ре го ворів і фак тич но до мо -ви ли ся. За ли ши ли ся про це дурні пи тан ня @закріпи ти це во ле ви яв лен ня відповіднимрішен ням ви ко нав чо го ор га ну місце вої ра -ди. Цьо го ви ма гає за ко но дав ство.

Як що в Ча ба нах на решті дійшли зго ди,то в Обу хові в цьо му сенсі на бу ли ще йдосвіду. По слу ги з во до по ста чан ня та во -довідве ден ня на да ють ся в ме жах пря михдо го ворів. По@пер ше, це спо ну кає ко му -наль ників не сти не аб стракт ну, а кон крет нувідповідальність за якість по слуг пе редкож ним кон крет но меш кан цем міста.По@дру ге, на да вачі по слуг не пе ре кла да -

ти муть на пев но го по се ред ни ка клопіт прокон т роль за спла тою коштів за спо житі по -слу ги. У місті пам'ята ють ті ча си, ко ли цюмісію ви ко ну ва ли ЖЕКи. Тоді, бу ва ло, зби -ра ли тро хи більше по ло ви ни коштів від ви -с тав ле них ра хунків. Сьо годні ви ко навці(на да вачі) по слуг діють рішучіше. То му си -ту ація з оп ла тою жит ло во@ко му наль них по -слуг на ба га то кра ща. Тоб то ко жен зай -мається своєю спра вою.

@ Ось у нас на об слу го ву ванні 25 ба га -то к вар тир них бу динків, @ по яс нює за ступ -ник ди рек то ра обухівсько го ко му наль но гопідприємства "Мій дім" Люд ми ла Шев чен -ко. @ Ми відповідаємо за ут ри ман ня бу дин -ку і ви ве зен ня сміття. З кож ним меш кан -цем ук ла даємо до говір, до яко го до даєморішен ня місце во го ор га ну са мо в ря ду ван -ня про вста нов лен ня та рифів, а та кож роз -ра ху нок вар тості по слуг. Що до інших по -слуг, то до говірні відно си ни оформ ля ють сяз ти ми, хто ті по слу ги на дає. З міським во -до ка на лом жи телі на ших бу динків підпи су -ють до го во ри на во до по ста чан ня та во -довідве ден ня, з відкри тим акціонер нимто ва ри с т вом "Енергія" @ на по да чу теп ла йпідігрів во ди. За ек с плу а тацію ліфтів @підприємству "Ліфто вик". Так са мо за газ,елек тро е нергію і ка бель не те ле ба чен ня.

Між іншим, обухівча ни на ве ли лад нели ше в до говірних відно си нах. Тут за про -ва ди ли до волі ефек тив ний ме тод при роз -ра хун ках за ви ко ри с тан ня ліфтів. Вве личіп@кар т ки, за до по мо гою яких меш ка нецьба га то по верхівки мо же "увімкну ти" ліфт іпоїха ти. Але це за умо ви, що за ко жен та -кий "рейс" на вер ти каль но му транс портібу де спла че но 12 копійок.

По вер та ю чись до те ми до говірнихвід но син, пер ший за ступ ник Обухівсько -го місько го го ло ви Ана толій Ве ре щак за -ува жив:

@ У місті не має мо но полії на на дан няжит ло во@ко му наль них по слуг. Їх на да ють імуніци пальні, і при ватні підприємства.Част ко во @ об'єднан ня співвлас ників ба га -то к вар тир них бу динків, яких у нас 7. Доречі, во ни пра цю ють за прин ци пом са мо у -т ри ман ня жит ло во го фон ду. Ду маю, ва го -мим здо бут ком на шої ко ман ди є ство рен -ня чіткої і про зо рої схе ми: ви роб ник по слуг@ спо жи вач. Ми ство рюємо умо ви для то го,щоб ко му нальні підприємства пра цю ва либез по се ред ньо із спо жи ва ча ми. Це по зна -

Світло в кінці "договірного" тунелю


ОСББ Практикум

57

чається на взаємній відповідаль ності. Як -що ви за пи таєте ме не, якій формі гос по да -рю ван ня віддає пе ре ва гу вла да, до ко гово на при хильніша, то я відповім: до то гопідприємства чи фірми, які вміють пра цю -ва ти на рин ку ко му наль них по слуг і на да -ють якісні по слу ги на підставі обґрун то ва -них та рифів. Зре ш тою для вла ди го лов не @соціаль ний спокій, ад же ба ро ме т ром на -строїв лю дей бу ла і за ли шається ко му -наль но@по бу то ва сфе ра. То му нам важ ли -во й те, щоб відно си ни між ко му наль ни ка -ми і ти ми, ко го во ни об слу го ву ють, ба зу ва -ли ся на пра вовій і парт нерській ос нові.Тоді конфлікти мож на мінімізу ва ти.

Ко товський на тиск

Солідар ний зі своїм ко ле гою і Ко -товський міський го ло ва (Одесь ка об -ласть) Ана толій Іва нов. У цьо му місті та кожпе рей шли на прямі до го во ри на се лен ня зпідприємства ми, що на да ють ко му нальніпо слу ги. В ре зуль таті от ри ма ли зацікав -леність і взаємну відповідальність: підпри -ємств @ за якість ко му наль них по слуг, а на -се лен ня @ за вчасні пла тежі.

@ Це ста ло мож ли вим, ко ли ми пов ні стюліквіду ва ли по се ред ників в особі ЖЕКів, @ка же міський го ло ва, @ а при бу дин кові ме -режі пе ре да ли підприємствам жит ло во@ко -му наль но го гос по дар ства.

Мер поділи в ся ще й та ким но вов ве ден -ням: у Ко товську впро ва ди ли дво та риф нуси с те му пла тежів за во ду за чин ни ми нор -ма ми і за при ла да ми обліку (лічиль ни ка ми).До речі, вартість во ди в дру го му ви пад кубу ла на 30 відсотків ниж чою. Це сти му лю ва -ло вста нов лен ня меш кан ця ми міста во -домірів. При чо му без будь@яких бюд жет нихви т рат і адміністра ти вно го ти с ку. За три ро -ки та кої ро бо ти кількість або нентів, які ви ко -ри с то ву ють лічиль ни ки во ди, на бли жаєтьсядо ба жа них 100 відсотків.

Пе рехід на прямі до го во ри підви щиввідповідальність і теп ло по с та чаль ників.Знач но зни зи ли ся втра ти теп ло носія, а ба -та реї в квар ти рах ста ли взим ку відчут нотепліши ми. Вдвічі ско ро ти ла ся кількістьскарг, відтак пла тежі від на се лен ня за цюпо слу гу зрос ли до 93@95 відсотків. І жод -них про ти с то янь з бо ку ко му наль ників таспо жи вачів.

На жаль, так відбу вається не скрізь.Інак ше чи нять, на при клад, у Дніпро пе т -ровську. Там дійшли до су ду. По зи ва чемви с ту пи ло об'єднан ня співвлас ників ба га -то к вар тир но го бу дин ку "За ти шок@3", від -

повіда чем @ міське ко му наль не ви роб ни чепідприємство "Дніпро во до ка нал". По зи вачпро сив виз на ти не за кон ним та розірва тидо говір між ОСББ та "Дніпро во до ка на лом"на на дан ня по слуг з во до по ста чан ня та во -довідве ден ня і зо бов'яза ти відповіда ча ук -ла с ти прямі до го во ри з влас ни ка ми квар -тир бу дин ку №3 на ву лиці Пра пор на.

Вив чив ши ма теріали спра ви, гос по -дарський суд Дніпро пе т ровської об ластідійшов вис нов ку, що по зовні ви мо ги підля -га ють за до во лен ню. Суд ви хо див з то го,що відповідно до по ло жень ст. 1 За ко ну Ук -раїни "Про пит ну во ду та во до за без пе чен -ня" спо жи вач пит ної во ди @ це юри дич наабо фізич на осо ба, яка ви ко ри с то вує пит -ну во ду для за без пе чен ня фізіологічних,санітар но@гігієнічних, по бу то вих та гос по -дарських по треб. Та ким чи ном, спо жи ва чавиз на че но. Те пер що до ви ко нав ця по слуг.Згідно зі ст. 1 За ко ну Ук раїни "Про жит ло -во@ко му нальні по слу ги" це об'єкт гос по да -рю ван ня, пред ме том діяль ності яко го є на -дан ня жит ло во@ко му наль них по слуг.Однією з них є по слу га з во до по ста чан нята во довідве ден ня. Крім то го, зга да нимза ко ном вста нов ле но, що ви ко на вець по -ви нен підго ту ва ти та ук ла с ти зі спо жи ва -чем до говір на на дан ня жит ло во@ко му -наль них по слуг. До речі, на підставі п. 1розділу 8 За ключ них по ло жень За ко ну Ук -раїни "Про жит ло во@ко му нальні по слу ги",який на брав чин ності з 01.01.2005, до го -во ри про на дан ня жит ло во@ко му наль нихпо слуг, ук ла дені до на бран ня чин ності цимза ко ном, ма ють бу ти при ве дені у відпо@відність з ним до 01.01.2006. У про ти леж -но му разі во ни втра ча ють чинність.

Пав ло градський "наїзд"

Ще од на спра ва з дніпро пе т ровськоюад ре сою. Пав ло градський РЕМ акціонер -но го то ва ри с т ва "Дніпро енер го" ви ма гаввід ОСББ "Підгірна@2" ук ла да ти до го во рина по став ку елек тро е нергії для меш канцівбу дин ку. Чле ни цьо го об'єднан ня обу ри ли -ся, мов ляв, не для цьо го бу ло ство ре неїхнє ОСББ, тоб то не для по се ред ницькоїмісії між членами об'єднан ня і на да ва ча мижит ло во@ко му наль них по слуг. Бу ди нок,про який йдеть ся, зна хо дить ся на ба лансіуп равління ЖКГ @ у ко му нальній влас ностіте ри торіаль ної гро ма ди міста. ОСББ фак -тич но не є влас ни ком навіть пев ної ча с ти -ни цьо го бу дин ку. УЖКГ при пе ре дачі бу -дин ку в уп равління ОСББ не пе ре дав при -ла ду обліку елек тро е нергії та йо го по ка -

зан ня. По яс ни ли, що лічиль ник хтосьвкрав. Меш канці бу дин ку не од но ра зо возвер та ли ся до РЕМ і УЖКГ з про хан нямвідно ви ти ро бо ту лічиль ни ка елек тро е -нергії для освіт лен ня місць за галь но го ко -ри с ту ван ня. Жод ної відповіді так і не от ри -ма ли. В той же час енер ге ти ки ви ма га ють,щоб функції кон т ро лю, збо ру да них ікоштів за ви ко ри с та ну елек тро е нергію йоб слу го ву ван ня елек тро ме реж пе ре бра лона се бе ОСББ. До то го ж, без ко ш тов но.Меш канці ба га то по верхівки на ву лиціПідгірній про ве ли збо ри ОСББ, на яких усівис ло ви ли ся ка те го рич но про ти нав'язу -ван ня їхньо му об'єднан ню по се ред ниць@ких функцій.

"Наїзди" енер ге тиків на ваш ОСББскоріш за все не бу дуть ма ти жод нихнаслідків, @ ко мен тує звер нен ня пав ло -градських меш канців відо мий пра во за хис -ник Віктор Ку ля. @ Як що ОСББ не є ба лан -со у т ри му ва чем бу дин ку, всі пре тензії що -до до говірних відно син РЕМ по ви ненпред'яв ля ти са ме ба лан со у т ри му ва чу.Міськви кон ком не де ле гує і не мо же де ле -гу ва ти будь@які по вно ва жен ня ОСББ. Ви -щим ор га ном ОСББ є збо ри. На них івирішується: прий ма ти на свій ба ланс жит ло вий ком плекс чи ні.

Віктор Ку ля за пев нив, що за ли ши тибез світла меш канців ба га то к вар тир но гобу дин ку, який зна хо дить ся на ба лансі ко -му наль но го підприємства, ніхто не маєпра ва. У разі не обхідності швид ко го ре а гу -ван ня на про ти п равні дії потрібно звер та -ти ся до про ку ра ту ри міста. А вза галі ВікторКу ля ра дить, щоб енер ге ти ки по да ва ли по -зов до су ду про вре гу лю ван ня су пер еч ки.Пра во за хис ник сподівається, що при гра -мотній по зиції ОСББ енер ге ти ки про гра -ють цю спра ву.

На ос та нок вар то на га да ти про важ ли -вий до ку мент Міністер ства з пи тань жит ло -во@ко му наль но го гос по дар ства Ук раїни @лист №8/4@843 від 23.10.2008 що до ук ла -дан ня до го ворів на на дан ня жит ло во@ко му -наль них по слуг між жит ло во@будівель ни мико о пе ра ти ва ми, ОСББ та їх ви роб ни ка -ми/по ста чаль ни ка ми та пе ре кла дан ня ни -ми на ОСББ та ЖБК своїх обов'язків. Як за -зна чається в цьо му листі, ОСББ та ЖБК не єсуб'єкта ми гос по да рю ван ня, пред ме томдіяль ності яких є на дан ня відповідних жит -ло во@ко му наль них по слуг та які мо жуть за -без пе чи ти ви ко нан ня обов'язків, виз на че -них у ча с тині другій ст. 21 За ко ну Ук раїни"Про жит ло во@ко му нальні по слу ги". �

Володимир Янішевський


ПрактикумОСББ

По ньо му хо дять ро ка ми, мріючиофор ми ти у власність при лег лу до ба -га то по верхівки те ри торію.

Го ло ва правління ОСББ "Кри с тал@5",що в Обо лонсько му рай оні сто лиці, На наСаніна дер жав но го ак та на зе мель нуділян ку че ка ла більше, ніж у відомій при -казці: замість трьох років @ цілих сім. При -чо му весь цей час зму ше на бу ла об би ва типо ро ги чи нов ницьких кабінетів і чу ти про -зорі на тя ки на ха бар.

@ А я ро би ла виг ляд, що цьо го не ро -зумію й про дов жу ва ла своє, @ зізнаєтьсяНа на Саніна. @ Від ме не ви ма га ли гроші,ад же за все потрібно бу ло пла ти ти. Заякийсь папірець на зи ва ли та ку су му, що яля ка ла ся. То му хо ди ла, на бри да ла, пи са лали с ти. Я їх усіх змо ри ла й сво го до би ла ся.

Та кий фінал @ скоріше ви ня ток у прак -тиці от ри ман ня при бу дин ко вої те ри торії.Особ ли во в Києві. Пе ре важ на більшістьОСББ про дов жує, на жаль, без успішну бо -роть бу за пра во роз по ря джа ти ся при лег -лою до бу дин ку зем лею.

Вже не один рік три ває ли с ту ван ня го -ло ви об'єднан ня співвлас ників ба га то к -вар тир но го бу дин ку "Іва на Фран ка, 4" Ла -ди Хад сон з чис лен ни ми інстанціямирізних рівнів вла ди @ від міської до цен т -раль ної. Ось фраг мент од но го із звер неньдо го ло ви Дер жав но го коміте ту Ук раїни іззе мель них ре сурсів Оле га Кулініча. "На шеОСББ бу ло ство ре но у 2002 році, @ пи шеЛа да Во ло ди мирівна. @ Ли ше в 2005 роціпісля низ ки су до вих рішень ми от ри ма лина ба ланс жит ло вий ком плекс по ву лиціІва на Фран ка, 4 в Шев ченківсько му рай -оні. З то го ча су на ма гаємо ся ре алізу ва тисвоє пріори тет не пра во @ от ри ма ти увласність зе мель ну ділян ку для об слу го -ву ван ня та ек с плу а тації на шо го жит ло во гобу дин ку".

То го ж ро ку го ло ва ОСББ на за кон нихпідста вах по да ла кло по тан ня до Київра дищо до відве ден ня зе мель ної ділян ки. Од -нак з Хре ща ти ка, 36 надійшла відповідь, уякій без будь@яких по яс нень, як то го ви ма -гає про це ду ра, бу ло відмов ле но увирішенні цьо го пи тан ня. У жовтні на ступ -но го ро ку до Київра ди бу ло надісла но щеод ну "чо ло бит ну". Що п рав да, по ки три ва -ло ли с ту ван ня, при бу дин ко ва те ри торіяско ро чу ва ла ся, не мов ша г ре не ва шкіра.Знач ну ча с ти ну ділян ки бу ло за бу до ва но.

За ли ши ла ся не ве лич ка те ри торія біля бу -дин ку і ма лень кий клап тик зе ле них на са -джень на вко ло ньо го. До речі, зга да некло по тан ня (К@8623) пе ре бу ва ло на роз г -ляді більше ро ку. Ли ше на прикінці груд ня2007@го з Київра ди надійшла нічим невмо ти во ва на відмо ва. Вже в 2008 роціпісля дов гих на по ля гань відбу ла ся зустрічпред став ників ОСББ з го ло вою постійноїкомісії із зе мель них відно син Київра ди О.Євла хом, який по ра див по да ти чер го векло по тан ня й за пев нив, що не ба читьпідстав для відмо ви в от ри манні зе мель -ної ділян ки.

@ Ми при слу ха ли ся до слів го ло викомісії й по да ли кло по тан ня в жовтні 2008ро ку, @ роз повідає Ла да Хад сон. @ Ство ри -ли ро бо чу гру пу, яка ог ля ну ла ма ле сень -кий клап тик на шо го дво ри ку, який мипідтри муємо в нор маль но му стані і ба га тороків спла чуємо зе мель ний по да ток. Алеправ на ньо го от ри ма ти не мо же мо. Си ту -ація вко т ре по вто рюється. Ро бо ча гру паніби й не має підстав для відмо ви, але чо -мусь дов го очіку ва ну зго ду на роз роб купро ек ту із зем ле у с т рою ми так і не от ри -ма ли.

До да мо, що замість кон струк тив но горішен ня Го лов не уп равління зе мель них ре -сурсів сто лич ної дер жадміністрації наді -сла ло лист на ад ре су ОСББ, в яко му, по си -ла ю чись на прий нят тя за конів про за -побіган ня впли ву світо вої фінан со вої кри -зи на роз ви ток будівель ної га лузі та жит ло -во го гос по дар ства, повідо ми ло про те, щокло по тан ня по вер тається до прий мальні

Київра ди для то го, щоб пред став ни киОСББ "Іва на Фран ка, 4" зно ву (вже втретє)звер ну ли ся з но вою за явою про вибірмісця роз та шу ван ня зе мель ної ділян ки.

У липні по точ но го ро ку за підпи сом за -ступ ни ка го ло ви Дер жав но го коміте ту Ук -раїни із зе мель них ре сурсів Во ло ди ми раКулініча над хо дить відповідь, в якій роз'яс -нюється по ря док пе ре дачі у власність абона дан ня в ко ри с ту ван ня ОСББ зе мель ноїділян ки. По ра ди зви чай но слушні, але во -ни не до да ють оп тимізму тим, хто пра гнеско ри с та ти ся за кон ни ми підста ва ми наот ри ман ня при бу дин ко вої те ри торії.

Ще од на (і зно ву ж та ки) ма ловтішнавідповідь що до відве ден ня зе мель ної ді -лян ки надійшла з Го лов но го уп равління зе -мель них ре сурсів Київської міської дер жав -ної адміністрації (№090616 від 16.06.2009).Ось як відре а гу ва ли сто личні уп равлінці нами тар ства ОСББ: "… Го лов ним уп равліннямпідго тов ле но про ект вис нов ку постійноїкомісії Київра ди з пи тань зе мель них відно -син, місто бу ду ван ня та архітек ту ри, а та кожпро ект повідом лен ня про те, що вка за некло по тан ня за ли ше но без роз г ля ду,оскільки на дан ня зе мель них діля нок маєздійсню ва ти ся відповідно до Зе мель но гоко дек су зі зміна ми, вне се ни ми За ко ном Ук -раїни "Про вне сен ня змін до де я ких за ко но -дав чих актів Ук раїни що до спри ян ня бу дів -ниц тву" … Згідно з вка за ни ми зміна ми за -цікав ле на у відве денні зе мель ної ділян киосо ба звер тається з відповідним кло по тан -ням (за явою), ти по ва фор ма яко го за твер д -же на по ста но вою Кабіне ту Міністрів Ук -

Прибудинкове коло



59

раїни від 18.02.2009 №113, до дав ши доцьо го не обхідні до ку мен ти, до прий мальніКиївської міської ра ди з зе мель них пи тань,яка зна хо дить ся за ад ре сою: м. Київ, вул.Хре ща тик, 32@а, кім. 219".

От же, ОСББ "Іва на Фран ка, 4", схо же,за хо дить на чер го ве ко ло. Тим ча сом, при -бу дин ко ва те ри торія цієї ба га то по верхівкина очах ско ро чується. Як повідо ми ли вДер жавній інспекції з кон т ро лю за ви ко ри -с тан ням і охо ро ною зе мель у місті Києві,на зе мельній ділянці орієнтов ною пло щею0,25 га по бу до ва ний жит ло вий бу ди нок зпаркінгом та кам'яни ми східця ми, які при -ля га ють до зе мель ної ділян ки по ву лиціІва на Фран ка, 4.

Я за пи ту вав у ба га ть ох керівниківОСББ, чо му в сто лиці так важ ко відсто я типра во на при бу дин ко ву те ри торію? Меніпо пу ляр но по яс ню ва ли: чи нов ни ки про стотак нічо го не бу дуть ро би ти. То му потрібноїм пла ти ти, тим па че у ви пад ку, ко ли йдеть -ся про зем лю. А те пер зга дай мо, в яко мустані зна хо дить ся жит ло ве гос по дар ство всто лиці, а та кож за кли ки керівників містадо ки ян бу ти гос по да ря ми на своїй те ри -торії. Зро зуміло, що жод ний бюд жет не взмозі сьо годні ут ри му ва ти жит ло вий фондта при лег лу до ньо го те ри торію. Дійшло дото го, що відкрит тя зви чай но го ди тя чо гомай дан чи ка стає топ@но ви ною. Хо ча вбільшості ви падків такі об'єкти фінан су ютьполіти ки, яким тре ба "засвіти ти ся". Проеле мен тар ний ком форт як у під'їздах, так іпо бли зу них вже не йдеть ся. Не має коштів,по яс ню ють в ЖЕКах, уп равліннях жит ло -во@ко му наль но го гос по дар ства. Між тим,чи нов ни ки впер то не ба жа ють задіяти в ційси с темі справжньо го, ефек тив но го влас -ни ка в особі ОСББ для то го, щоб пе ре кла -с ти знач ну ча с ти ну капіта ло в кла день на ут -ри ман ня бу динків та при лег лих діля нок змісько го бюд же ту на плечі об'єднаньспіввлас ників. До речі, ОСББ "Іва на Фран -ка, 4", не че ка ю чи ми ло с тині від вла ди, вжедав но пе ре бра ло на се бе ці кло по ти. Ли шена ре монт фа са ду меш канці бу дин ку ви т -ра ти ли близь ко 100 ти сяч гри вень влас нихкоштів. А скільки сил бу ло відда но за ра дито го, щоб відкри ти ор де ри на про ве ден няробіт! Май же рік до ве ло ся об би ва ти по ро -ги кабінетів чи нов ників, які замість спри ян -ня чи ни ли відвер тий опір ОСББ.

Так ста ло ся, що Київ по ки що мо же бу -ти ли ше ілю с т рацією бю ро кра тич ної "во -лин ки" з пе ре дачі при бу дин ко вих те ри -торій у власність ОСББ. Ба дь орі піар@ра -пор ти про ре фор ми в жит ловій сфері, на

жаль, за ли ша ють ся со лод ки ми обіцян ка мивла ди ста ти парт не ра ми ефек тив них влас -ників. За да ни ми місце вих осе редків Все -ук раїнсько го гро мадсько го об'єднан ня"Спілка влас ників жит ла", в Ук раїні ли ше5% ОСББ "відво ю ва ли" при бу дин кові те -ри торії. Що до регіональ но го зрізу, то як -раз на цій "пе ре довій" та ких но вацій спра -ви кращі, ніж у сто лиці.

За два ос танні ро ки в Чер ка сах 12ОСББ от ри ма ли у власність при бу дин ковіділян ки. А за по чат ку ва ло цю спра ву ОСББ"Че хо ва, 82". За повідом лен ням прес@цен -т ру мерії, відте пер ОСББ та ЖБК, якимвідве ли зе мельні ділян ки у власність, ма -ти муть змо гу роз по ря джа ти ся ни ми навлас ний роз суд, тоб то виз на ча ти, де бу ду -ва ти пар ков ку, спо ру ди ти ди тя чий май -дан чик, а де @ роз би ти зе ле ну зо ну.

@ Ці пи тан ня вирішу ють на за галь нихзбо рах об'єднан ня більшістю го лосів, @ ка -же Чер кась кий міський го ло ва Сергій Ода -рич. @ Я пе ре ко на ний, що ОСББ, які от ри -ма ли зе мель ну ділян ку у власність, ли шеви г ра ли від цьо го. Меш канці цих об'єднаньбільш за хи щені, ніж, скажімо, жи телі бу -динків, де при бу дин ко ва те ри торія невідве де на. Ад же за бу дов ни ку, перш ніжроз по ча ти будівниц тво, до ве ло ся б по го -джу ва ти це пи тан ня з чле на ми ОСББ чиЖБК на за галь них збо рах. За пе ре чен няжи телів бу ло б ав то ма тич ною відмо вою вбудівництві.

Міський го ло ва пе ре ко на ний, що зав -дя ки та ким кро кам вдасть ся мінімізу ва тикількість конфліктних си ту ацій у зе мельнійсфері, ко ли меш канці ба га то по верхівокпро те с ту ють про ти будівниц тва біля їхньо -го бу дин ку ма га зи ну, тор го вель но го цен т -ру чи ав то сто ян ки.

Справжній шквал кри ти ки здійня в ся уЛьвові в травні цьо го ро ку. Де пу та ти міськоїра ди не про го ло су ва ли за при ва ти заціюземлі ОСББ "Кай зер вальд 2007". Завіду вачсек то ру підтрим ки муніци паль нихпро ектів Львівської міської ра диГа ли на Ко гут на зва ла це пре це -ден том, за явив ши, що де пу та тима буть не зро зуміли цьо го пи тан -ня. Го ло ва асоціації, до якої вхо -дять 10 ОСББ, Ва силь Ко цюкповідо мив, що го ло ви ОСББ вжезвер ну ли ся з відкри тим ли с том доде пу татсько го кор пу су Льво ва, вяко му вка за ли на факт не го ло су -ван ня за при ва ти зацію землі ОСББ"Кай зер вальд 2007", що на ву лиціНіжинській, 31.

Оче вид но, так ма ють діяти скрізь. І нели ше у Львові. Ще кра ще, ко ли вла да намісцях за побігає та ким діям. Або хо ча бзасвідчує свою підтрим ку ОСББ.

@ Мерія за пла ну ва ла виділи ти кож но мубу дин ку влас ну те ри торію, яка по ки щороз поділе на по квар таль но, @ за явив Він -ницький міський го ло ва Во ло ди мир Грой -сман. @ Цей про ект ко ш ту ва ти ме близь ко 9мільйонів гри вень. У разі ство рен ня ОСББпри бу дин ко ва те ри торія закріплюється забу дин ком без ко ш тов но.

В Уж го роді пи тан ня з пе ре да чею ОСББпри бу дин ко вих діля нок та кож по тре буєлогічно го вирішен ня. Ма ри на Ку бер ка, го -ло ва правління об'єднан ня співвлас никівба га то к вар тир но го бу дин ку (ОСББ) "Біль -шо вик", го ло ва Уж го родсько го місце во гоосе ред ку Все ук раїнської гро мадської ор -ганізації "Спілка влас ників жит ла Ук раїни",відзна чає, що проб лем ним пи тан ням насьо годні для ОСББ є не мож ливість от ри -ма ти у власність об'єднань при бу дин ко вуте ри торію, як це пе ред ба че но ст. 42 Зе -мель но го ко дек су Ук раїни. "На моє звер -нен ня до Дер жав но го коміте ту Ук раїни іззе мель них ре сурсів у ли с то паді 2008 ро ку,@ роз повідає во на, @ я от ри ма ла відповідь,що "по ряд ку пе ре дачі при бу дин ко вих те -ри торій у власність об'єднан ня влас никівба га то к вар тир них жит ло вих бу динків зе -мель ним за ко но дав ством не вста нов ле -но". Ду маю, що з ча су прий нят тя Зе мель -но го ко дек су Ук раїни Держ ком зем Ук раїнимав вже до стат ньо ча су для за ко но дав чо говре гу лю ван ня цьо го пи тан ня".

Світло в кінці ту не лю ніби то з'яв -ляється, як що взя ти до ува ги зу сил ля та кихлю дей, як за ступ ник го ло ви Спілки влас -ників жит ла Києва Ми хай ло Бе ре зов чук.Проб ле ми ОСББ і все, що обер тається націй "орбіті", він знає до сте мен но. Вва жає,що тя га ни на з відве ден ням та пе ре да чею увласність при бу дин ко вої те ри торії ви ни кає



на етапі роз г ля ду цьо го пи тан ня в зе мель -них комісіях рад. Ад же са ме во ни ма ютьпо да ва ти на сесії відповідні про ек ти.

@ На сайті Вер хов ної Ра ди мож на знай -ти про по зиції до За ко ну про ОСББ, які уне -мож лив лю ють ми тар ства керівників цихоб'єднань, @ на го ло шує пан Бе ре зов чук. @Відкрий те за ко но п ро ект за но ме ром 4423

від 30 квітня 2009 ро ку і про чи тай те, як цінор ми ви пи сані. З мо мен ту реєстраціїОСББ зе мель на ділян ка пе ре дається йо мубез ко ш тов но. А всі ро бо ти по до ку мен таціїіз зем ле у с т рою по винні ви ко ну ва ти ся зара ху нок місце вих ор ганів са мо в ря ду ван ня.

Що п рав да, ек с перт не уп равління Вер -хов ної Ра ди про по нує сло ва "од но час но з

дер жав ною реєстрацією" заміни ти на"про тя гом 15 ка лен дар них днів після дер -жав ної реєстрації". Але це вже де талі, босотні ОСББ "штур му ють" ор га ни вла ди ро -ка ми, то му за про по но ва ний термін підтри -ма ють ма буть обо ма ру ка ми.

Володимир Денисов (Янішевський)

Та ма ра Саркісо ва,

аси с тент ка фе д ри тру до во го, зе мель но гота еко логічно го пра ва Київсько го націо@наль но го універ си те ту імені Та ра са Шев -чен ка:

@ При бу дин ко ва те ри торія @ якісно но вапра во ва ка те горія в зе мель но му за ко но -давстві, пра во вий ста тус якої ще чітко невиз на че ний, а то му по тре бує знач ної де -талізації. Її по ява зу мов ле на про це са мире фор му ван ня в жит ловій сфері, при ва ти -зації дер жав но го жит ло во го фон ду, ство -рен ням ОСББ (кон домініумів).

Відповідно до ст. 1 За ко ну Ук раїни "Прооб'єднан ня співвлас ників ба га то к вар тир -но го бу дин ку" від 29.11.2001 термін "при -бу дин ко ва те ри торія" тлу ма чить ся як те -ри торія на вко ло ба га то к вар тир но го бу -дин ку, виз на че на ак том на пра во влас ностічи ко ри с ту ван ня зе мель ною ділян кою іпри зна че на для об слу го ву ван ня ба га то к -вар тир но го бу дин ку. При бу дин ко ва те ри -торія мо же в се бе вклю ча ти:

1) Те ри торію під жит ло вим бу дин ком(бу дин ка ми);

2) Проїзди та тро ту а ри;3) Озе ле нені те ри торії;4) Ігрові май дан чи ки для дітей до -

шкіль но го та мо лод шо го шкільно го віку;5) Май дан чи ки для відпо чин ку до рос -

ло го на се лен ня;6) Май дан чи ки для за нять фізич ною

куль ту рою;7) Май дан чи ки для ти м ча со во го збе -

ріган ня ав то мобілів;8) Май дан чи ки для гос по дарських

цілей;

9) Май дан чи ки для ви гу лю ван ня со бак;10) Інші те ри торії, пов'язані з ут ри ман -

ням та ек с плу а тацією бу динків та іншихпов'яза них з ни ми об'єктів.

Ос таннім ча сом ми ста ли свідка ми ма -со во го обу рен ня та бо роть би меш канцівжит ло вих бу динків за те ри торію в своїхдво рах, яка віддається, при чо му ле галь но,під за бу до ву, розміщен ня об'єктів ма лихархітек тур них форм то що та зре ш тою пе -ре стає ви ко ну ва ти ту функцію, яка на неїпо кла дається @ за без пе чу ва ти ре алізаціюкон сти туційно го пра ва гро ма дян на до -стойні умо ви жит тя, без печ не для жит тя іздо ров'я довкілля.

Ця си ту ація стає мож ли вою здебіль -шо го че рез те, що пра во на та ку при бу -дин ко ву те ри торію не оформ ле но юри -дич но, то му Київра да і виділяє ці землідля за бу до ви як вільні. Відповідно до ст.42 Зе мель но го ко дек су Ук раїни зе мельніділян ки, на яких роз та шо вані ба га то к вар -тирні жилі бу дин ки, а та кож на лежні доних будівлі, спо ру ди та при бу дин кові те -ри торії дер жав ної або ко му наль ної влас -ності, на да ють ся в по стій не ко ри с ту ван няпідприємствам, ус та но вам і ор ганізаціям,які здійсню ють уп равління ци ми бу дин ка -ми. Щоб уник ну ти не по прав но го, вар тозав час но по тур бу ва ти ся про свій спокій,аби од но го дня про ки нув шись, не по ба чи -ти не сподіва но пе ред вікном нав'яза нихвам сусідів, яким потім змо же те про стя -га ти ру ку че рез це ж вікно. Ви хо дом з та -кої си ту ації є ство рен ня ОСББ, яке, офор -мив ши пра ва на при бу дин ко ву те ри торію,на свій роз суд бу де вирішу ва ти, чи пу с ка -ти в двір підприємця з "пив ною" па лат -кою, від сво го імені ук ла да ти до го во риорен ди зе мель ної ділян ки, яку оренд нупла ту бра ти то що.

Відповідно до ча с тин 2 та 3 ст. 42 ЗКУк раїни в разі при ва ти зації гро ма дя на миба га то к вар тир но го жи ло го бу дин ку від по -відна зе мель на ділян ка мо же пе ре да ва ти -ся без оп лат но у власність або на да ва ти сяв ко ри с ту ван ня об'єднан ню влас ників. По -ря док ви ко ри с тан ня зе мель них діля нок, на

яких роз та шо вані ба га то к вар тирні жилі бу -дин ки, а та кож на лежні до них будівлі, спо -ру ди та при бу дин кові те ри торії, виз на -чається співвлас ни ка ми.

Та ким чи ном, зе мель на ділян ка на ле -жа ти ме співвлас ни кам жи ло го бу дин ку направі спільної сумісної влас ності.

Чин ний Зе мель ний ко декс Ук раїнизакріплює за гро ма дя на ми ба га то к вар тир -но го жи ло го бу дин ку пра во юри дич ноофор ми ти зе мель ну ділян ку, на якій зна хо -дить ся жи лий бу ди нок та при лег лу до ньо -го (при бу дин ко ву) те ри торію. Відповідназе мель на ділян ка мо же пе ре да ва ти ся без -оп лат но у власність або на да ва ти ся в ко -ри с ту ван ня (ст. 42 ЗК Ук раїни).

Суб'єктом пра вовідно син з оформ лен -ня прав на при бу дин ко ву те ри торію єоб'єднан ня співвлас ників ба га то к вар тир -но го бу дин ку, яке у вста нов ле но му по ряд -ку за реєстро ва не і на бу ло прав юри дич ноїосо би.

При на лежність ба га то к вар тир но го жит -ло во го бу дин ку суттєво впли ває на пра во -вий ре жим відповідних жит ло вих бу динківта, в свою чер гу, на пра во вий ре жим при бу -дин ко вої те ри торії.

Так, як бу ло за зна че но ви ще, відпо від -но до ча с ти ни 1 ст. 42 ЗК Ук раїни у ви пад -ку, ко ли ба га то к вар тир ний жи лий бу ди нок,а та кож на лежні до ньо го будівлі, спо ру дипе ре бу ва ють в дер жавній або ко му нальнійвлас ності, при бу дин ко ва те ри торія на ле -жить ус та но вам і ор ганізаціям, які здійс -ню ють уп равління ци ми бу дин ка ми, направі постійно го ко ри с ту ван ня.

При бу дин ко ва те ри торія мо же бу типри ва ти зо ва на жи те ля ми ли ше після по -вної при ва ти зації ба га то к вар тир но го жи -ло го бу дин ку та ство рен ня ОСББ.

Ви мо га при ва ти зації бу дин ку збері -гається і при на данні зе мель ної ділян киОСББ у ко ри с ту ван ня.

Проб ле ма ви ни кає, ко ли, на при клад,ча с ти на квар тир у ба га то к вар тир но му бу -дин ку при ва ти зо ва на і їх влас ни ки ство ри лиОСББ, а ча с ти на за ли шається в дер жавнійабо ко му нальній влас ності. Та ка си ту ація

Коментар



61

спри чи няє не виз на ченість пра во во го ре жи -му при бу дин ко вої те ри торії, ос кільки на -вряд чи мож ли во, що ча с ти на при бу дин ко -вої те ри торії бу де пе ре бу ва ти на правівлас ності або ко ри с ту ван ня ОСББ, а ча с ти -на @ на праві постійно го зем ле ко ри с ту ван нявідповідної ус та но ви чи ор гані зації, якіздійсню ють уп равління ци ми об'єкта ми.

Це пов'яза но з особ ливістю пра во во горе жи му при бу дин ко вої те ри торії, яка по -ля гає в то му, що та ка те ри торія вста нов -люється для бу дин ку (бу динків) і не мо жевиділя ти ся для ча с ти ни бу дин ку (бло ку,по вер ху, секцій, квар тир то що). Оскількизе мель на ділян ка ба га то к вар тир но го жит -ло во го бу дин ку є ча с ти ною жит ло во гоком плек су, єди но го ком плек су не ру хо мо гомай на, ут во ре но го зе мель ною ділян кою вус та нов ле них ме жах, розміще ним на нійжи лим ба га то к вар тир ним бу дин ком абойо го ча с ти ною ра зом із спо ру да ми таінже нер ни ми ме ре жа ми і та ким чи ном ра -зом яв ля ють со бою цілісний май но вийком плекс.

При бу дин кові те ри торії чле на ми ОСББви ко ри с то ву ють ся за цільо вим при зна чен -ням. По ря док ко ри с ту ван ня та роз по ря -джен ня цією те ри торією виз на чається вста туті ОСББ, а рішен ня з цьо го при во дуприй мається за галь ни ми збо ра ми чи кон -фе ренцією. Зміна цільо во го при зна чен нязе мель них діля нок при бу дин ко вої те ри -торії здійснюється за на яв ності обґрун то -ва них при чин, з до зво лу відповідних ор га -нів місце во го са мо в ря ду ван ня відпо віднодо по ста но ви Кабіне ту Міністрів Ук раїни"Про за твер д жен ня По ряд ку зміни цільо -во го при зна чен ня зе мель, які пе ре бу ва ютьу влас ності гро ма дян або юри дич них осіб"від 11.04.2002.

Важливим є питання про розміри тамежі прибудинкових територій.

На нор ма тив но@пра во во му рівні невиз на че но кон крет них розмірів зе мель нихділя нок ба га то к вар тир них жи лих бу динків,що є цілком ви п рав да но, оскільки пло ща,конфігу рація вже існу ю чих бу динків різна,а будівниц тво но вих за ле жить від об ся гу тави ду будівниц тва, а та кож від за без пе че -ності пев но го на се ле но го пунк ту вільни мизем ля ми. Од нак, крім ЗК Ук раїни, по ки щов жод но му іншо му пра во во му акті не вста -нов ле но по ря док виз на чен ня їх розміру.Хо ча, як за зна че но в спільно му на казіДерж ком зе му Ук раїни, Міністер ства будів -ниц тва, архітек ту ри та жит ло во@ко му наль -но го гос по дар ства Ук раїни та Фон ду дер -жав но го май на Ук раїни від 13 груд ня 2005

р., Держ ком зем Ук раїни має підго ту ва типо ло жен ня про По ря док вста нов лен нямеж, пе ре дачі у власність та на дан ня ворен ду зе мель них діля нок для об слу го ву -ван ня ба га то к вар тир них жит ло вих бу -динків, по го див ши йо го з Міністер ствомбудівниц тва, архітек ту ри та жит ло во@ко му -наль но го гос по дар ства Ук раїни.

У ча с тині 4 ст. 42 ЗК Ук раїни пе ред ба -че но, що розміри зе мель них діля нок при -бу дин ко вих те ри торій виз на ча ють ся напідставі про ектів роз поділу те ри торійквар та лу, мікро рай о ну та відповідної зем -ле в по ряд ної до ку мен тації.

Про ект роз поділу те ри торії на ле житьдо місто будівної до ку мен тації, яка роз роб -ляється для мікро рай о ну (квар та лу) чи йо -го ча с ти ни з ме тою роз ме жу ван ня зе мель -них діля нок. Про ек том роз поділу те ри торіївиз на ча ють ся площі та межі при бу дин ко -вих те ри торій існу ю чих та за про ек то ва нихжи лих бу динків; зе мель них діля нок, наяких розміщу ють гро мадські спо ру ди таінші об'єкти місто бу ду ван ня; над лишків зе -мель них діля нок, при зна че них для по -даль шої за бу до ви; те ри торій за галь но гоко ри с ту ван ня; те ри торій об ме же но го ко -ри с ту ван ня зе мель ною ділян кою.

Рішен ня про роз роб лен ня та за твер д -жен ня про ектів роз поділу те ри торії ух ва -лю ють ся відповідни ми ра да ми.

Про ект роз поділу те ри торії є ос но воюдля виз на чен ня меж зе мель них діля нок нате ри торіях існу ю чої за бу до ви для роз та -шу ван ня бу динків і спо руд, роз роб лен нявідповідної зем ле в по ряд ної до ку мен таціїта оформ лен ня в ус та нов ле но му за ко но -дав ством по ряд ку пра во вста нов лю ю чихдо ку ментів влас ни кам, співвлас ни кам,орен да рям, а та кож вста нов лен ня меж зе -мель ної ділян ки в на турі. Площі ок ре михзе мель них діля нок та те ри торій при роз -роб ленні про ек ту роз поділу те ри торії виз -на ча ють ся з ура ху ван ням дер жав них буді -вель них норм і де таль но го пла ну те ри торій(про ек ту за бу до ви те ри торій), яких на сьо -годні роз роб ле но для м. Києва ли ше три @для Пе черсько го, Го лосіївсько го рай онів,Жу лян.

У по ло женні про По ря док вста нов лен -ня та закріплен ня меж при бу дин ко вих те -ри торій існу ю чо го жит ло во го фон ду та на -дан ня у спільне ко ри с ту ван ня або спільнусумісну власність зе мель них діля нок дляспо ру джен ня жит ло вих бу динків, за твер д -же но му на ка зом Держ ком зе му Ук раїни,Держ коммісто бу ду ван ня Ук раїни, Дер ж -жит ло ко мун го с пу Ук раїни та ФДМУ від 15

квітня 1996 р., який втра тив чинність29.12.2005, бу ло вста нов ле но про порційнуза лежність розміру зе мель них діля нокпри бу дин ко вих те ри торій від за галь ноїплощі жит ло вих, до поміжних і не жи лихприміщень, по вер хо вості бу динків, їх роз -та шу ван ня відповідно до дер жав них норм іпра вил та за твер д же ної про ект но@тех -нічної до ку мен тації.

По ря док оформ лен ня правОСББ на при бу дин ко ву те ри торію (на при кладі м. Києва)

Ча с ти на 2 ст. 42 ЗК Ук раїни пе ред ба -чає мож ливість пе ре дачі у власність або вко ри с ту ван ня відповідної зе мель ної ді -лян ки ОСББ. У вка заній нормі не уточ -нюється, про яке ко ри с ту ван ня йдеть ся:постійне, ти м ча со ве чи на умо вах орен -ди. Як відо мо, ти м ча со ве зем ле ко ри с ту -ван ня чин ним зе мель ним за ко но дав -ством вза галі не пе ред ба че но. Що допостійно го зем ле ко ри с ту ван ня, то во номає об ме же не ко ло суб'єк тів, до яко гоОСББ не на ле жить.

Таким чином, прибудинкова територіяможе належати ОСББ на правах: 1) орендиабо 2) власності.

Чин ним зе мель ним за ко но дав ствомвста нов ле но ряд об ме жень що до пе ре дачізе мель в при ват ну власність шля хом виз -на чен ня ка те горій зе мель, які не мо жутьпе ре да ва ти ся в при ват ну власність (ст. 83,84 ЗК Ук раїни, За кон Ук раїни "Про роз ме -жу ван ня зе мель дер жав ної та ко му наль ноївлас ності" від 5 лю то го 2004 р. то що). Це,зо к ре ма, землі за галь но го ко ри с ту ван няна се ле них пунктів (май да ни, ву лиці,проїзди, на бе режні, пляжі, пар ки, скве ри),землі істо ри ко@куль тур но го та оз до ров чо -го при зна чен ня та інші. То му як що при бу -дин ко ва те ри торія зай має вка зані землі, топра ва на них оформ ля ти муть ся у виг лядіпра ва ко ри с ту ван ня.



Відповідно до п. 12 Пе рехідних по ло -жень ЗК Ук раїни до роз ме жу ван ня зе мельдер жав ної та ко му наль ної влас ності зе -мель но@роз по рядчі дії що до зе мель нихділя нок в ме жах на се ле них пунктів (крімтих, які вже пе ре дані в при ват ну власність)на ле жать до ком пе тенції ор ганів місце во госа мо в ря ду ван ня. То му рішен ня про пе ре -да чу або відмо ву в пе ре дачі при бу дин ко воїте ри торії ОСББ бу де прий ма ти ся Київ -ською міською ра дою.

Про це ду ра оформ лен няправ на при бу дин ко ву те ри торію (на при кладі м. Києва)

1. Пер ший крок @ звер нен ня із кло по -тан ням до Київської міської ра ди (прий -мальні Київра ди з зе мель них пи тань) прона дан ня у власність або в ко ри с ту ван нязе мель ної ділян ки.

За яв ни ком ви с ту пає упов но ва же на відімені ОСББ осо ба, якій у вста нов ле но мупо ряд ку оформ ле но до ру чен ня від іменіОСББ на пра во по да ва ти до Київра ди кло -по тан ня, за яви, інші до ку мен ти та от ри му -ва ти від Київра ди до ку мен ти. Крім то го, докло по тан ня до да ють ся до ку мен ти з відо -мо стя ми про ОСББ (свідоц тво про дер -жав ну реєстрацію, ста тут ОСББ, довідкапро вне сен ня до єди но го дер жав но гореєстру підприємств та ор ганізацій Ук -раїни (ЄДРПОУ) та до ку мен ти, які обґрун -то ву ють розмір, при зна чен ня та місце роз -та шу ван ня зе мель ної ділян ки (ви копіюван -ня з чер го во го пла ну міста зе мель ноїділян ки та план цієї ділян ки в мас штабі1:2000 або 1:500 з виз на чен ням орієнтирівмеж зе мель ної ділян ки; інфор мація проба жа не цільо ве при зна чен ня зе мель ноїділян ки з виз на чен ням ос нов них ха рак те -ри с тик її за бу до ви (по вер ховість, пло ща,кількість меш канців то що), інфор мація проста тус будівлі (на при клад, до ку мент, щозасвідчує пе ре да чу бу дин ку ОСББ), копіїпра во вста нов лю ю чих до ку ментів на зе -мель ну ділян ку або копії роз по ряд чих до -ку ментів про на дан ня зе мель ної ділян ки(як що не ма ні то го, ні іншо го до ку мен та,по дається довідка Го лов київархітек ту рипро відсутність в архіві до ку ментів з відве -ден ня відповідної зе мель ної ділян ки).

Копії всіх до ку ментів, які до да ють ся докло по тан ня, завіря ють ся пе чат кою ОСББ,а ста тутні та реєстраційні до ку мен тизасвідчу ють ся но таріаль но.

Доцільно бу ло б оз най о ми ти ся з да ни -ми Дер жав но го зе мель но го ка да с т ру, щобдізна ти ся, хто є влас ни ка ми та ко ри с ту ва -ча ми зе мель них діля нок у жит ло во муквар талі, де роз та шо ва ний бу ди нок. Дляцьо го слід звер ну ти ся до Го лов но го уп -равління зе мель них ре сурсів КМДА(01001, Київ, вул. Хре ща тик, 32@а; тел.:279@58@72)

2. Київська міська ра да про тя гом 5 ро -бо чих днів з дня над хо джен ня кло по тан ня(за яви) на прав ляє йо го Го лов но му уп -равлінню зе мель них ре сурсів для підго -тов ки про ек ту вис нов ку про зго ду на роз -роб лен ня до ку мен тації із зем ле у с т рою абовідмо ву на роз роб лен ня та кої до ку мен -тації. Ре зуль тат пе ре дається до прий -мальні Київра ди.

Як що пи тан ня виріше не по зи тив но,мож на звер та ти ся до зем ле в по ряд ної ор -ганізації (суб'єкта гос по да рю ван ня, якиймає ліцензію на ви ко нан ня зем ле в по ряд -них, то по гра фо@гео де зич них та кар то г ра -фічних робіт). Зем ле в по ряд на ор гані заціяпри сту пає до роз роб лен ня відповідної до -ку мен тації із зем ле у с т рою після от ри ман нязго ди за мов ни ка та технічно го зав дан ня.Умо ви й терміни роз роб лен ня до ку мен таціїіз зем ле у с т рою виз на ча ють ся до го во ром.

За мов ни ком роз роб ки технічної до ку -мен тації згідно з чин ним за ко но дав ствомзо бов'яза ний ви с ту пи ти відповідний ор -ган місце во го са мо в ря ду ван ня, й усі ви т -ра ти, пов'язані з роз роб кою про ек ту, по -винні бу ти відне сені за мов ни ком на влас -ний ра ху нок.

На прак тиці ж ко ш ти для ви го тов лен няцих до ку ментів (інвен та ри зація ділян ки,ви го тов лен ня пла ну її відво ду) віднай ти

має ОСББ. За галь на су ма мо же ся га ти10@20 тис. гри вень.

Зем ле в по ряд на ор ганізація, як пра ви -ло, са мостійно го тує не обхідні ма теріали іна дає їх для по го джен ня міськи ми служ ба -ми (до відповідної рай он ної дер жав ноїадміністрації, Го лов но го уп равління місто -бу ду ван ня, архітек ту ри та ди зай ну місько -го се ре до ви ща КМДА, Уп равління охо ро нина вко лиш ньо го при род но го се ре до ви ща,Дер жав ної са непідем служ би м. Києва,спеціаль но упов но ва же но го ор га ну охо ро -ни куль тур ної спад щи ни КМДА, Інсти ту туГе не раль но го пла ну м. Києва) та скла даєпро ект рішен ня Київра ди про зем левідве -ден ня при бу дин ко вої те ри торії.

Як що зе мель на ділян ка вже відве де на,то вис нов ки за зна че них ор ганів не ви ма га -ють ся.

Як що вис нов ки не га тивні, ос та точ нерішен ня про на дан ня зе мель ної ділян ки ворен ду або у власність прий має Київськаміська ра да (п. 1.5 По ряд ку на бут тя пра вана зем лю юри дич ни ми осо ба ми та гро ма -дя на ми в м. Києві).

Стя гнен ня пла ти за ви да чу вис нов куза бо ро няється.

При роз робці до ку мен тації із зем ле у с -т рою зем ле в по ряд ною ор ганізацією напідставі технічно го зав дан ня Го лов но го уп -равління зе мель них ре сурсів ви ко ну ють сяро бо ти зі вста нов лен ня меж зе мель ноїділян ки в на турі (на місце вості) та скла дан -ня до ку мен та, що засвідчує пра во на зе -мель ну ділян ку відповідно до по ло жень За -ко ну Ук раїни "Про зем ле устрій" та від -повідних підза кон них нор ма тив них актів.

3. Відповідна до ку мен тація із зем ле у с -т рою по дається зем ле в по ряд ною ор -



63

ганізацією до Го лов но го уп равління зе -мель них ре сурсів для підго тов ки про ек турішен ня Київської міської ра ди. Вод но часзем ле в по ряд на ор ганізація пе ре дає за -зна че ну до ку мен тацію в елек трон но мувиг ляді для вне сен ня до ба зи да них у фор -маті, виз на че но му Го лов ним уп равліннямзе мель них ре сурсів.

4. Після по дан ня за зна че них до ку -ментів та по го джень Го лов не уп равліннязе мель них ре сурсів здійснює ком плек с -ний аналіз до ку мен тації із зем ле у с т рою та,за умо ви її відповідності за ко но дав ству,го тує ма теріали по відве ден ню зе мель ноїділян ки та відповідний про ект рішен няКиївміськра ди про за твер д жен ня про ек тувідве ден ня та пе ре да чу у власність або ворен ду зе мель ної ділян ки.

5. Роз г ляд Київра дою пи тан ня про на -дан ня при бу дин ко вої те ри торії у власністьОСББ та прий нят тя відповідно го рішен ня.Цим рішен ням та кож за твер д жується про -ект пе ре дачі при бу дин ко вої те ри торії увласність ОСББ. У та ких рішен нях, як пра -ви ло, є вказівка на те, що ОСББ має у

місяч ний строк звер ну ти ся до Го лов но гоуп равління зе мель них ре сурсів КМДА зкло по тан ням що до ор ганізації робіт по ви -не сен ню меж зе мель ної ділян ки в на ту ру(на місцевість) та оформ лен ня дер жав но гоак та на пра во влас ності на зе мель ну ділян -ку (ви дається за підпи сом київсько гомісько го го ло ви та на чаль ни ка Го лов но гоуп равління зе мель них ре сурсів КМДА).

6. Після ух ва лен ня рішен ня Київ міськ -ра дою про за твер д жен ня про ек ту відве ден -ня та пе ре да чу у власність або в орен ду зе -мель ної ділян ки здійснюється пе ре не сен нямеж у на ту ру (на місцевість) та ви го тов лен -ня до ку мен та, що засвідчує пра во ко ри с ту -ван ня або пра во влас ності на зем лю.

7. Дер жав на реєстрація дер жав но гоак та на пра во влас ності на зем лю здійс -нюється уп равлінням зе мель них ре сурсів.

Відповідно до ст. 125 ЗК Ук раїни пра вовлас ності ОСББ на при бу дин ко ву те ри торіюви ни кає ли ше після от ри ман ня дер жав но гоак та на пра во при ват ної влас ності на зе -мель ну ділян ку та йо го дер жав ної реєс@трації, а пра во орен ди @ після ук ла ден ня до -

го во ру орен ди і йо го дер жав ної реєстрації.От ри мав ши зе мель ну ділян ку у влас -

ність, ОСББ стає плат ни ком зе мель но гопо дат ку, який ви ко ри с то вується на по тре -би, не пов'язані з ут ри ман ням при бу дин ко -вої те ри торії. Оскільки відповідно до ст. 3За ко ну Ук раїни "Про пла ту за зем лю" пла -та за зем лю (зе мель ний по да ток) за про ва -джується з ме тою фор му ван ня дже ре лакоштів для фінан су ван ня за ходів що дораціональ но го ви ко ри с тан ня та охо ро низе мель, підви щен ня ро дю чості ґрунтів,відшко ду ван ня ви т рат влас ників землі ізем ле ко ри с ту вачів, пов'яза них з гос по да -рю ван ням на зем лях гіршої якості, ве ден нязе мель но го ка да с т ру, здійснен ня зем ле у -с т рою та моніто рин гу зе мель, про ве ден нязе мель ної ре фор ми та роз вит ку інфра с т -рук ту ри на се ле них пунктів, на по тре би об -ла ш ту ван ня подвір'я йде ли ше част ка такзва ної кварт пла ти.

Став ки зе мель но го по дат ку за твер д -жу ють ся ор га на ми місце во го са мо в ря ду -ван ня за леж но від місцез на хо джен ня зе -мель ної ділян ки. �


ЕнергозбереженняЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Проб ле мы вы бо ра и ис поль зо ва ния эф фек тив ных теп ло и -зо ля ци он ных ма те ри а лов весь ма ак ту аль ны в са мых раз лич ныхот рас лях на род но го хо зяй ства и, осо бен но, в жи лищ но*ком му -наль ном хо зяй стве. На ши зда ния, со ору же ния и ком му наль наяин фра струк ту ра в це лом * это та кая "чёр ная ды ра", где бес -след но ис че за ют ог ром ные энер ге ти че с кие ре сур сы. По те ри вси с те ме до хо дят до 60% и да же боль ше на са мом де ле. В ко -неч ном сче те всё это бьёт не толь ко по му ни ци паль ным и ре ги -о наль ным бюд же там, но и по ко шель ку от дель ных граж дан, а тесо ци аль ные ком пен са ции, ко то рые мы вы нуж де ны вы пла чи -вать граж да нам, в ито ге ло жат ся на бюд же ты всех уров ней.

Со вре мен ный ры ноктеп ло и зо ля ци он ных ма те -ри а лов от но сит ся к на ибо -лее ди на мич но раз ви ва ю -щим ся и до ступ ным дляно вых тех но ло гий. Ма те -ри а лы и раз ра бот ки, ещене сколь ко лет на зад имев -шие ста тус ноу@хау, пе ре -

хо дят в раз ряд стан дарт ных и тра ди ци он ных, по пол няя ас сор ти ментвы со ко тех но ло гич ных и ка че с т вен ных теп ло и зо ля то ров.

По пу ляр ные со вре мен ные теп ло и зо ля то ры (пе ноп ласт, мин ва ты,пе но по ли у ре та ны и т.д.) толь ко за дер жи ва ют теп ло, ус т ра няя мо с тикхо ло да, но не воз вра щая его об рат но.

Теп ло о т ра жа ю щая кра с ка Теп лос@Топ, об ла дая яр ко вы ра жен -ным теп ло о т ра жа ю щим эф фек том, ус т ра ня ет мо с тик хо ло да и воз -вра ща ет об рат но до 70% ин фра крас но го из лу че ния!

Теп ло о т ра жа ю щий эф фект утеп ля ю щей кра с ке при да ет ва ку ум,ко то рый на хо дит ся вну т ри ее на пол ни те ля. Глав ным фак то ром, обес -пе чи ва ю щим уни каль ный ко эф фи ци ент теп ло п ро вод но с ти (0,001Вт/мК), яв ля ют ся ке ра ми че с кие сфе ры, за пол нен ные раз ре жен нымвоз ду хом, ко то рые на хо дят ся во взве шен ном со сто я нии в жид койком по зи ции, со сто я щей из син те ти че с ко го ка у чу ка, ак ри ло вых по ли -ме ров и не ор га ни че с ких пиг мен тов. Эта ком би на ция де ла ет утеп ля -ю щую кра с ку лег кой, гиб кой, рас тя жи мой, об ла да ю щей хо ро шей ад -ге зи ей к по кры ва е мым по верх но с тям. Уни каль ность изо ля ци он ныхсвойств жид кой теп ло и зо ля ции @ ре зуль тат ин тен сив но го мо ле ку -ляр но го воз дей ствия воз ду ха, на хо дя ще го ся в по лых ша ри ках.

Ма те ри ал Теп лос@Топ пред на зна чен для по лу че ния по кры тия напо верх но с тях лю бой фор мы, ха рак те ри зу ет ся шу мо по ни жа ю щи ми,теп ло о т ра жа ю щи ми и теп лос бе ре га ю щи ми свой ства ми с очень ши -ро кой об ла с тью при ме не ния.

За счет сво их уни каль ных свойств эта кра с ка при тол щи не слоявсе го 0,5 мм по зво ля ет сни зить по те ри теп ла на 30% и вы ше (в за ви -си мо с ти от тол щи ны слоя). Для на не се ния эф фек тив но го теп ло за -щит но го слоя на 1 ква д рат ный метр по верх но с ти нуж но не бо лее од -но го ки ло грам ма утеп ля ю щей кра с ки.

Срок служ бы та ко го по кры тия со став ля ет не ме нее 5 лет. А при со -блю де нии тех но ло гии на не се ния по кры тие про слу жит и бо лее 12 лет!

Жид кие теп ло и зо ля цин ные ма те ри а лы но во го по ко ле ния уже до -ка за ли свою на деж ность как сред ство для со хра не ния теп ла и ан ти -кор ро зи он ной за щи ты в раз ных ат мо сфер ных ус ло ви ях. Они про шлиис пы та ния на со от вет ствие стан дар там, при ня тым в США, Ев ро пе иРос сии, име ют от лич ные по ка за те ли ат мо сфе ро у с той чи во с ти, эла с -тич но с ти. Струк ту ра по кры тий обес пе чи ва ет от лич ные теп ло тех ни че -с кие свой ства и дли тель ный срок экс плу а та ции. Боль шин ство до мов

в ев ро пей ских стра нах по кра ше -ны кра с ка ми, ко то рые об ла да ютутеп ля ю щи ми свой ства ми. Этопо зво ля ет ев ро пей цам по лу чатьзна чи тель ную эко но мию.

Преимущества и выгодыПре иму ще с т ва ми жид ких теп ло и зо ля ци он ных ма те ри а лов яв ля -

ют ся по сто ян ный до ступ к ос мо т ру изо ли ро ван ной по верх но с ти,воз мож ность ра бо тать в по ме ще ни ях без до пол ни тель ной вен ти ля -ции (так как раз бав ля ет ся во дой), за мед ле ние рас про стра не нияпла ме ни, ды ма.

При ме не ние кра с ки по зво ля ет сни зить вес кон струк ций, умень -шить по треб ле ние стро и тель ных ма те ри а лов, улуч шить ком форт вжи лых по ме ще ни ях, со кра тить рас ход энер гии на от оп ле ние или кон -ди ци о ни ро ва ние зда ния. Опыт по ка зал, что при на не се нии утеп ля ю -щей кра с ки Теп лос@Топ пол но стью ис че за ет сы рость и пле сень в по -гре бах и под ва лах жи лых и про мыш лен ных зда ний. При ок ра с ке тру -бо п ро во дов вы по лу ча е те до пол ни тель ную теп ло и зо ля цию. При при -ме не нии в ка че с т ве грун тов ки при ок ра с ке по лов ис че за ет мо с тикхо ло да. При ок ра с ке окон ных про емов @ они пе ре ста ют про мер зать.Ес ли вы ок ра си те утеп ля ю щей кра с кой по то лок из оцин ко ван нойста ли в ан га ре, ис чез нет кон ден сат.

Теп лос@Топ на но сит ся на пред ва ри тель но за грун то ван ную ме -тал ли че с кую, бе тон ную, кир пич ную, де ре вян ную, стек лян ную, пла с -ти ко вую, ре зи но вую, кар тон ную и не ко то рые дру гие по верх но с ти.Тем пе ра ту ра по верх но с ти, на ко то рую на но сит ся ма те ри ал, долж набыть от +7 до +150 оС. Кра с ка рас счи та на на ис поль зо ва ние притем пе ра ту рах от @60 до +160 оС (крат ко в ре мен но!), при 200 оС ма те -ри ал слег ка жел те ет, но не бо лее то го, не те ряя при этом сво ихсвойств.

На но сить кра с ку не об хо ди мо спе ци аль ны ми ус та нов ка ми без -воз душ но го рас пы ле ния, а ес ли объ ём ра бот не боль шой, то кра с кумож но на но сить ки с тью или ва ли ком.

В со став Теп лос@Топ вхо дят сле ду ю щие ос нов ные ком по нен ты:кварц, окись цин ка, ам ми ак, мо ди фи ци ро ван ный аце тат ный ла текс,а так же свя зу ю щие оли го ме ры.

Теп лос@Топ пред став ля ет со бой су с пен зию бе ло го цве та с лег -ким за па хом ам ми а ка, ко то рая пос ле вы сы ха ния об ра зу ет эла с тич -ное по кры тие. Удель ный вес ма те ри а ла: в жид ком ви де @ 0,60 г/см3, всу хом ви де @ 0,41 г/см3. При ли па е мость @ 100% (ад ге зия Лю ка).Проч ность при рас тя же нии @ 4,8 кг/см2. Ли ней ное уд ли не ние @ 65%.Ко эф фи ци ент па ро про ни ца е мо с ти @ 0,001 мг/м . ч . Па. Во до по гло ще -ние ма те ри а ла за сут ки име ет зна че ние < 0,5% по объ ему. �

Готовое решение вопросаэнергосбережения

Журнал "Житлово-комунальне господарство...

News & Politics