Серпень 2012р.Б. № 25Часопис Товариства “ЕФФАТА” церкви Пресвятої Тройці м. Бережани УГКЦ

Дата заснування часопису 16 серпня 2010 р.Б.

Наша парафія

Думай інакшеВідомо, що такі дві визначні постаті нашого сьогодення, як Стів Джобс і Біл Гейтс ніколи не закінчували університету. Проте немає свідомої людини по обидві сторони океану, яка б не стала свідком великої справи, яку чинили «недоучки». Абсолютно самовпевнені, а головне – сміливі: з них пишуть книги, їхні портрети висять в коридорах найпрестижніших вишів, з них беруть приклад мільйони людей по всьому світу. Вони народили гасло, яке мав би взяти собі на озброєння кожен : «Думай інакше». Це лише два приклади з тих, які можна навести, коли мова йде про віру в себе, власну унікальність і неповторність, ба навіть талант. На жаль, в Україні за 20 років незалежності не

з’явилося жодної людини, життя якої наштовхувало б нас на роздуми, вчинки якої змушували б нас захоплюватися, ім’я якої було б на вустах у всього світу. Перебувати в постійній боротьбі, йти проти системи, постійно доводити свою значущість – хіба це не те, що вже звикли робити українці? Що ж заважає нам виділити себе яскравими фарбами з-поміж інших 7 мільйонів однакових людей? Чому так важко відійти від радянського стереотипу: всі однакові? Один викладач в університеті запитав мене: коли в школі вчитель задавав задачу з зірочкою, що ти робила, коли вже розв’язала її? «Я чекала, поки розв’яжуть інші». Викладач задав наступне запитання: якщо ти посадиш п’ять зернин у горщик із землею і доглядатимеш за ними однаково, проте один пагінець виросте швидше і вище, ніж інші, ти скажеш йому «зачекай, поки виростуть інші»? «Ні, - відповіла я, - я пересаджу його». Всі ми різні. Суспільство пропонує нам однаковий стартовий шлях для власного розвитку: дитсадок, школа, університет, робота. Але це не означає, що цей шлях всі мають пройти однаково. Це не означає, що він прийнятний кожному. Я не намагаюсь знівелювати значення диплому про вищу освіту, хоча останні тенденції все ж віддають перевагу самоосвіті. Я хочу сказати, що немає правил чи закономірностей розвитку для людини. Нам задають вектор, лише напрямок руху від точки А. Як ми дійдемо до точки Б, якими ми дійдемо до неї, коли і з допомогою яких методів – залежить лише від нас. І тут варто пам’ятати, що в кожного є талант, в кожного з нас є характер, який можна вдосконалювати, якості, які можна розвивати. Можна чекати, поки задачу розв’яжуть інші, а можна спробувати розв’язати її двома методами або спробувати винайти власний. Після розпаду Радянського Союзу український народ спіткав значний моральний стрес. По-перше, це так званий «фактор відповідальності», з яким ніхто не мав справи до 1991 року. Адже за всіх все було вирішено – у що вірити, що любити, чим займатись. Тепер же кожен сам себе творить. Держава не несе відповідальності за те, як ти проживеш життя. По-друге, це вторгнення на нашу землю «стадного інстинкту» із Заходу. Покоління «кока-коли» проповідує зовсім іншу культуру, яка настільки насичена протиріччями, всім доступними і всім дозволеними течіями, стилями, трендами… що людині набагато легше себе загубити в ній, аніж знайти. «Думай інакше» не означає, що замість гарячого чаю треба пити фанту з льодом, а замість професії вчителя здобувати освіту менеджера проектів. Але це також не означає не брати приклад із Заходу, адже це ми чомусь відчуваємо його вплив, а не він наш. «Думай Інакше» означає, що нема школи, нема вишу, який навчив би людину бути собою, який би навчив людину вміло фільтрувати все сміття, яке пропонує нам сьогодення, навчив спостерігати і черпати мудрість з усього, що нас оточує, навіть якщо читати книгу, сидячи на лавці, чи години проводити в бесіді з батьками вже не модно. Ніхто не розкаже, як стояти на своєму, якщо на те немає причин і фактів, а є лише віра. Ніхто не покаже, як робити сміливі вчинки, якщо все навкруги застраховано, навіть власний шлюб. Ніхто не навчить стати одним з-поміж інших, коли боїшся визнати, що чимось від них відрізняєшся. Не страшно писати вірші і відсилати листи поштою, не страшно зізнаватись в коханні і створювати сім’ю, замість того, щоб пропонувати жити разом і вести безглузду боротьбу: хто кого більше любить. Не страшно казати правду, не страшно ходити до церкви, не страшно отримати трійку на екзамені… Страшно не бути тим, хто ти є. Немає екзамену на людяність, немає екзамену на характер. Хоча люди часто влаштовують такі екзамени, навіть суди один одному. Є безмежний вибір можливостей, є безліч джерел мудрості, є лише одне життя. Будь неперевершеним. Як би важко не було в нашій державі створювати, а особливо зберігати красу, треба розпочати з себе. Адже вінець творіння Божого –людина. Взірець краси на Землі - людина. Один класик сказав: «Краса – це коли все досконало, коли не можна нічого ні додати, ні відняти…» Якщо кожен поставить собі запитання: а що б я відняв від себе? Чи що би я хотів собі додати? З цього моменту почнеться рух до точки Б. За пройдений шлях не повинно бути соромно. Пройдений кимось, а може тобою, шлях може стати новим правилом, яке потім обов’язково порушать такі ж сміливці, які зможуть «думати інакше».

Марта Адамович

Видавець: Товариство “ЕФФАТА”. Наша адреса: пл. Ринок, 12, клас-приміщення біля церкви Пресвятої ТройціРедколегія:Оксана Гузовата, Оксана Сівко, Люда Гах, с. Герарда, СНДМe-mail: effata@bk.ru; Контактний телефон: 067 705 50 92 ; Тираж: 200 примірників.

Курочка з “родзинкою”Беремо куряче філе або стегенця, трохи обсмажуємо до золотистої скоринки, тоді кладемо до гусятниці порізаний тоненькими пластинками

шпондер, чорнослив та родзинки за смаком. Беремо одну склянку світлого пива, додаємо до неї одну столову ложку цукрової пудри, її розмішуємо (бажано над гусятницею), і цю суміш виливаємо на курку. Накриваємо кришкою та готуємо до години часу. При подачі прикрашаємо зеленню.

Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинить, той Мені брат, і сестра, і мати. (Мт.12,50)

Ось я стою під дверима і стукаю: коли хто почує мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зі Мною. (Од.3,20)

Тож усе, що тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. (Мт.7,12)Ради страждання вбогих і зітхання бідних, нині воскресну, говорить Господь, стану спасінням людей і виявлю його." (Пс.11:6)

Хто вслідкує за гріхами своїми? Від тайних моїх очисти мене. І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи мною. (Пс.18:13-14)

Коли всі ходять в однакових чоботях, це не мода, це армія!

- Ти сидиш на моїй шиї, висмокчуєш мені мозок, п'єш мою кров. А тепер дивись, чим це для тебе зараз закінчиться ...- Любий, ти мені щось кажеш? - запитує дружина з кухні.- Та ні, це я збираюся комара вбити ...

Молода мама вже кілька годин наспівує колискові для свого малюка.Нарешті малюк не витримав:- Мамо, ти дуже гарно співаєш, але повір - я дуже хочу спати!

Хто шукає роботу: графік 2 робочих / 5 вихідних, зарплата 10000-15000 грн. відпустка 52 дні? Телефонуйте!!!Будемо шукати разом!!!

- Доню, сходи в магазин.- А чарівне слово?- Інтернет відключу.

Краще робити помилки з добротою, як чуда – без неї.

Бл. м. ТересаНе треба думати, що справжня любов

повинна обов’язково бути якоюсь надзвичайною. Бл. м. Тереса

Не важко любити тих, хто живе на другому кінці світу, і далеко важче – тих, хто живе поруч з нами.

Бл. м. ТересаНе має значення, скільки ми даємо; важливо, скільки любові вкладаємо в наш дар.

Бл. м. Тереса

Як може відректися мій язик Того, що створив його? св. Гордій

Бог не створював бідності; її створили ми. Перед обличчям Бога ми всі бідні (жебраки).

Бл. м. ТересаЖити – це любити і бути любленим.

Бл. м. Тереса

“Родзинки” нашої крамничкиУ книзі Анрі Кафареля ,,На роздоріжжях любови”ви знайдете близько 30 історій подружніх пар, що переживають непрості проблеми, постають перед вибором, опиняються на роздоріжжі... Досвідчений душпастир аналізує ці ситуації, дає дружні поради, проповідуючи основні істини подружнього життя, які легко пізнаються не лише розумом, але й приймаються всім єством.

Бліц новини• 3-12 серпня Комісія у справах молоді УГКЦ с п і л ь н о з М о л о д і ж н о ю к о м і с і є ю К и ї в с ь к о ї архиєпархії УГКЦ запрошує молодь з усієї України на всеукраїнський молодіжний табір "Сарепта".

• 1 л и п н я камерний жіночий хор «Глорія» взяв у ч а с т ь у фестивалі « Один Бог, один народ, одна Україна», що п р о х о д и в н а Кам`яній горі поблизу с.Завалів Підгаєцького р-ну.

• Н а п о ч а т к у липня поблизу монастиря оо. Бернардинів було знайдено частину постаменту св. А н т о н і я Падевського.

• Н а с в я т о П о к р о в и П р е с в я т о ї Б о г о р о д и ц і в і д б у д е т ь с я всенародна проща з н а г о д и б л а г о с в е н н я Собору Святої Софії у Римі. Па ло мн и к и з України візьмуть у ч а с т ь з а м а р ш р у т о м : Б у д а п е ш т —Падо ва—Р им —Ватикан—Відень

Монастирок запрошує!18 серпня в урочищі Монастирок (с. Лісники) відбудеться деканальний з’їзд молоді.

О 12 год. початок реєстрації учасників, о 18 год. - освячення Хресної дороги Владикою та Митрополитом кир Василієм Семенюком. У програмі також духовні науки, святковий концерт, цікаві розваги для молоді, спільна трапеза та нічна ватра. Приходьте та станьте учасниками свята!

Лікуємось молитвоюМолитва до святих Бориса і Гліба

О, святі світлі мученики, що трудилися на Христовій ниві, і віру Христову по рідній землі, як золоте зерно, сіяли, і зі злої руки брата вашого окаянного погинули! Молимо вас: будьте нам, вашому українському народові, оборонцями й опікунами святими. Учиніть своєю властю святою і своїми молитвами перед небесним Отцем, щоб наш нарід не зазнав ніколи шкоди від незгідливих рідних синів своїх і щоб окаянних між нами не було. Благословіть нас, святі мученики за віру Христову, чесно жити, у братній злагоді до давньої сили й добра дійти та в добрій долі Господа нашого Ісуса Христа прославляти. Амінь.

Мабуть, немає на землі людини, яка б не кохала або не хотіла бути коханою. Це найбільше та найсильніше почуття, яке подарував нам Господь. Творячи чоловіка та жінку, Бог вклав у їхні серця потяг один до одного і, даючи святу Тайну подружжя, благословив його. Одружуючись, чоловік належить тільки своїй дружині, а дружина – чоловікові. Дбаючи про їхнє щастя, Творець дає Заповідь: ,,Не чужолож”. Небезпека чужоложства у тому, що воно пропонує насолоду, а насправді

дає отруту. Проте, нажаль, сьогодні цей гріх дуже розповсюджений, вважається нормальним мати коханок чи коханців. Людьми керує вигода, страх, ненаситне задоволення тілесних похотей, інтерес і т.д., але не кохання. Бо той, хто любить, ніколи не буде чинити зла люблячій особі. А якщо чоловік єднається з іншою жінкою, то він занечищує своє тіло, обкрадає свою дружину, порушує клятву вірності. Гріхом проти шостої Божої Заповіді є також дошлюбні статеві стосунки. Дуже багато молодих людей живуть ,,на віру”, пробують, ,,чи підійдуть одне одному”. Бог не дозволяє цього, натомість наказує берегти чистоту серця і тіла. Юнаки, дівчата! Якщо у вас є кохана людина і вам добре удвох, якщо відчуваєте духовну близькість, маєте повагу та бажання жертвувати себе заради неї, то будьте впевнені, що з інтимними стосунками у шлюбі все буде добре. Адже сексуальні стосунки – це всеціле (фізичне і духовне) віддання себе іншій особі, а не тільки бажання власної насолоди. І якщо сьогодні ти зустрічаєшся з одним хлопцем (дівчиною) і маєш з ним (нею) статеві стосунки, а завтра ви розійшлися і ти знайшла (знайшов) собі другого (другу), потім третього(третю), четвертого (четверту),– чим ти тоді інша (інший) від повії? Що з цього матимеш? Занечищене тіло та спустошену душу! Пам’ятай, що цнота – це не вада, як вважають твої знайомі, а щось прекрасне, святе. Бережи її! Не переживай, що не будеш такою (таким), як усі, бо є ще молоді люди, які живуть в чистоті, тому що люблять Бога і вміють ніжно та щиро кохати. Чистим серцем ти випрошуєш собі ласки в Господа. Також важкими гріхами проти цієї Заповіді є різні сексуальні збочення, особливо гомосексуалізм, представники якого навіть домагаються одностатевих шлюбів. Бог противиться такій гидоті, ще в давні часи через цей гріх були знищені Содом і Гомора. Ми повинні допомагати таким людям навернутися, а не підтримувати їх. Гріх нечистоти починається з недобрих думок, які часто з’являються після перегляду різної порнографії, а далі людина дає волю своїм пристрастям і поступово стає їх рабом. Отож, навчіться бути вільними, женіть від себе спокуси, думайте про чисте, світле, добре. Будьте терплячими та вірними Господу і Він благословить вас прекрасною парою!

Святкуємо імениниСвята Христина була молодою поганською дівчиною, що походила з римської родини. Навернувшись до Христової віри, вона переплавила срібних і золотих божків зі свого дому на метал, який продавала, а гроші роздавала вбогим. Христина прийняла Таїнство хрещення і стала послідовницею Христового вчення, за що її було віддано язичникам на жорстокі муки.Іменини: 6 серпня

Свята Анна — мати Пресвятої Діви Марії. Проживши в заміжжі за Якимом 50 років, не мала дітей, гірко сумуючи, адже бездітність у ті часи вважалась карою за гріхи. Вона разом з чоловіком щиро молилась Богові, щоб він хоча б на старості дарував їм дитя. Господь, який смиренням і терпінням готував їх до народження найславнішої із жінок — Пресвятої Богородиці, накінець обдарував подружжя донькою. Була це Марія, Матір Ісуса Христа. Св. Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих.Іменини:7 серпня

Підготувала Ксеня Солоденька

“Не займай чужого ложа!”

Легенди ОпілляЗнання історії та культури рідного краю є ознакою освіченого інтелігентного громадянина, патріота своєї Батьківщини і просто люблячого рідну землю сина. Усе, що надбав наш народ, ми повинні шанувати, вивчати та передавати майбутнім поколінням як безцінний дар. Тому, зважаючи на надзвичайно багату культурну спадщину Бережанщини, а також зацікавлення нею жителів, започатковуємо рубрику ,,Легенди Опілля” за матеріалами нашого земляка, науковця та дослідника Богдана Тихого.Бережанщина разом з Рогатинщиною, Перемишлянщиною та частково сусідніми з ними районами належить до

етнографічного регіону Опілля. Цей край надзвичайно багатий своїм фольклором. Гадаємо, вам цікаво буде дізнатись про рідні чи добре відомі назви міст, сіл, річок, лісів і т.д., відкрити для себе нове, а також поринути в той давній час, у якому жили і творили наші предки. Читайте та пізнавайте!

БережаниУ сиву давнину русло р. Золота Липа було дуже заросле з обох берегів широкою смугою очерету, трави та кущів. Широка долина річки була природною перешкодою для ворога. Тільки місцеві жителі знали окремі стежки-переправи на другий берег. Татари і турки переправлялися через залиту водою долину тільки при допомозі мостів. Навіть узимку через велику вологість і слабкі морози шуварі не замерзали і ворожі коні топилися в болоті. Тому вони туди не лізли. Місцеві жителі використовували очеретяні хащі для свого порятунку під час небезпеки. При потребі ховались під водою, дихаючи через тростинку очерету.

Можливо, ще й тому річку назвали Золотою. А пологі болотисті береги, зарослі очеретом, називали бережини. Вони і дали назву першому поселенню – Бережини. З часом буква „и” у назві змінилася на „а” і тепер наше місто іменується як Бережани. Часом можна почути від жителів навколишніх сіл стару назву. На запитання: „Куди їдете?” –відповідають:,,Їдемо в Бережини!” або „ на базар до Бережин ”.

Богдан Тихий

Подорожуємо святими місцями

Монастир на каменіПеребуваючи на Львівщині, я вирішила завітати у селище Підкамінь, де знаходиться унікальний монастир Походження Древа Хреста Господнього. Ще в княжі часи тут існувала чернеча обитель, яку заклали втікачі Києво-Печерської лаври. Монастир був збудований на

величезному камені – сланцевому останку. Під час татарських набігів його було спустошено, але у ХІІ ст. розпочалось відновлення будівель новими монахами. Ченці принесли із собою чудотворну ікону Божої Матері. Особливе її вшанування пов’язане з об’явленням Пресвятої Богородиці. За переказами, Богоматір з’явилася місцевому людові й віддячивши за набожність, залишила на згадку про себе відбиток стопи. На цьому ж місці спорудили каплицю Стіп Богородиці, сьогодні це храм святої Параскеви-мучениці. Після другої світової війни монастир був ліквідований, тут знаходився концтабір для українського духовенства. У 1997 р. сакральні споруди та частину келій передали монахам Студійського уставу УГКЦ. Сьогодні монастирський копмлекс включає такі церкви: Усікновення голови Івана Хрестителя (підземна), Покрови Пресвятої Богородиці (надбрамна), святої Параскеви П'ятниці та Новомученика Миколая. До монастиря щороку прибувають тисячі паломників, щоб вшанувати дивом врятоване чудотворне Розп’яття, копію Підкамінської чудотворної ікони (оригінал був вивезений до Польщі), ікону Воздвиження Чесного Хреста з частинкою Хреста Господнього, празничну ікону “Не ридай мене, Мати”, яку називають “Преддвер’ям радості”. Унікальною пам’яткою у монастирі є висока колона iз золоченою скульптурою Матерi Божої з дитятком на руках. У період з 1944 по 1991 рр. вона стояла почорніла, прострілена кулями. Та потім почала самоочищуватися, набуваючи первісного яскраво-жовтого кольору. Хтозна, можливо, сьогодні ми спостерігаємо те, що завтра стане причиною повернення давньої величі Підкамінського монастиря.

Люда Гах

Запитуємо священикаОтче, скажіть, будь ласка, якою молитвою слід розпочинати щоденні молитви?Від свята Зіслання Святого Духа до свята Воскресіння Христового розпочинаємо свої щоденні молитви молитвою до Святого Духа «Царю Небесний». Від св. Воскресіння до св. Вознесіння молимося Воскресний тропар «Христос воскрес із мертвих…», а від св. Вознесіння до св. Зіслання Святого Духа молитвою «Царю

Небесний» не молимося.Отче, мій брат загубив обручку. Що робити? Чи потрібно купувати нову пару обручок?

,,…Благодатна земля, на яку падає

Господнє насіння…”Кожна людська душа потребує духовної опіки, а особливо, якщо знаходиться на чужині. Доля розкидала українців по всьому світу. Багато їх і в Середній Азії, а зокрема – в Казахстані. Десять років тому тут було засновано парафію Української Греко-Католицької Церкви Св. Пророка Іллі в м. Сатпаєв, в самому центрі Казахстану. Спочатку вірні збирались на богослужіння на проборстві у священика. Згодом було закладено та освячено владикою Тернопільсько-Зборівським Василієм Семенюком перший камінь під будівництво храму, яким керував о. Роман Заміховський. У 2007 році будівництво завершилось та відбулось урочисте освячення. У лютому 2012 р.Б. настоятелем храму став наш земляк о. Олег Галушка. Ми звернулися до нього з проханням розповісти декілька слів про своїх прихожан: ,,Парафія Св. Пророка Іллі налічує більше 50-ти вірних. В основному це українці-галичани, декілька сімей росіян та німців. Якщо в цілому їх охарактеризувати, то це – та ,,благодатна земля, на яку падає Господнє насіння”. Вони радо приймають Боже слово. Це веселі, щирі, добрі люди. Є багато планів розвитку парафії, які потребують певних матеріальних затрат. Громада невелика, тому здебільшого важко є їх вирішити. По-батьківськи дбає про парафію Апостольський Делегат для Казахстану та Середньої Азії митрофорний протоієрей Василь Говера. Під його духовною опікою знаходяться парафії Казахстану з аналогічним становищем. Тому ми раді усім небайдужим, хто зможе пожертвувати свою молитву, свою працю, кошти, і котрі допоможуть нам, розуміючи проблеми емісійної церкви на теренах Середньої Азії. Наша церква і зокрема парафія нерозривно пов’язана з Україною. Її частими гостями є митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк, екзарх Луцько-Волинський Владика Йосафат Говера, також на місійну працю-практику приїжджають семінаристи різних семінарій з України. Цьогоріч за підтримки митрополита Василія Семенюка до нас на парафію прибудуть студенти Тернопільської семінарії брат Василь Пельо та брат Юрій Скасків”.

Розмову вела Ксеня Солоденька