Проект ДСТУwww.avian.org.ua

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

_________________________________________________________________

ПТАШИНИЙ ПОСЛІД

ПЕРЕРОБЛЯННЯ НА ОРГАНІЧНІ

ТА ОРГАНОМІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА

Технологічні процеси. Основні параметри

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2008

ДСТУ

II

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Інститут птахівництва Української академії аграрних

наук

РОЗРОБНИКИ: Д. Гриценко (керівник розробки); Г. Єрмішко;

В.Ковач, В. Мельник, канд. с.-г. наук, К. Савост'янова

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ

Держспоживстандарту України від „___” __________ 200__ р. № ____

3 ВПЕРШЕ

.

__________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить державі.Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково

на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2008

ДСТУ

III

ЗМІСТ

С.

1. Сфера застосування………………………………………………... 4

2. Нормативні посилання……………………………………………. 5

3. Терміни та визначення понять……………………………………. 6

4. Загальні положення………………………………………………... 6

5. Основні параметри технологічного процесу..…………………… 9

6. Методи контролювання…………………………………………… 11

7. Вимоги безпеки……………………………………………………. 14

8. Вимоги охорони довкілля…………………………………………. 16

Додаток А. Інформація для використання у розрахунках

переробляння пташиного посліду………………………………..

18

Додаток Б. Бібліографія…………………………………………… 20

Пояснювальна записка……………………………………………. 23

ДСТУ

4

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

ПТАШИНИЙ ПОСЛІД

ПЕРЕРОБЛЯННЯ НА ОРГАНІЧНІ

ТА ОРГАНОМІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА

Технологічні процеси. Основні параметри

Птичий помет

Переработка на органические и органо-минеральные удобрения

Технологические процессы. Основные параметры

Poultry excrement

Processing for organic and organo-mineral fertilizer

Тechnological processes. General parameters

__________________________________________________________________

Чинний від____________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт встановлює вимоги до основних параметрів

технологічного процесу переробляння пташиного посліду методом

високотемпературного висушування для виробництва органічних та

органомінеральних добрив.

1.2 Вимоги щодо безпеки технологічного процесу переробляння посліду

та охорони довкілля викладено у розділах 7 та 8.

____________________________________________________________________

Видання офіційне

ДСТУ

5

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 4884:2007 Добрива органічні та органомінеральні. Терміни та

визначення понять

ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температура поверхонь,

доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень

температури гарячих поверхонь

ДСТУ EN 12944-2:2005 Добрива, вапнувальні матеріали та меліоранти

ґрунту. Словник термінів. Частина 2. Терміни стосовно добрив

ДСТУ ISO 1770:2005 Термометри паличні загальної призначеності.

Технічні вимоги

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП.

Шум. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

(ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к

воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря

робочої зони)

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования

(ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие

требования безопасности (ССБП. Устаткування виробниче. Загальні вимоги

безпеки)

ГОСТ 12.4.021-75 Системы вентиляционные. Общие требования

(Системи вентиляційні. Загальні вимоги)

ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля

качества воздуха населенных пунктов (Охорона природи. Атмосфера. Правила

контролювання якості повітря населених пунктів)

ГОСТ 112-78 Термометры метеорологические стеклянные. Технические

условия (Термометри метеорологічні скляні. Технічні умови)

ДСТУ

6

ГОСТ 2405-88 Манометры, вакуумметры, мановакуумметры,

напоромеры, тягомеры и тягонапоромеры. Общие технические условия

(Манометри, вакуумметри, мановакуумметри, напороміри, тягоміри та

тягонапороміри. Загальні технічні умови)

ГОСТ 6376-74 Анемометры ручные со счетным механизмом.

Технические условия (Анемометри ручні з лічильним механізмом. Технічні

умови)

ГОСТ 12997-84 Изделия ГСП. Общие технические условия (Вироби ДСП.

Загальні технічні умови)

ГОСТ 16920-93 Термометры и преобразователи температур

манометрические. Общие технические требования. Методы испытаний

(Термометри і перетворювачі температур манометричні. Загальні технічні

вимоги. Методи випробовувань)

ГОСТ 17187–81 Шумомеры. Общие технические требования и методы

испытаний (Шумоміри. Загальні технічні вимоги і методи випробувань)

ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие

технические требования. Методы испытаний (Термометри рідинні скляні.

Загальні вимоги. Методи випробовування)

ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические

требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення, установлені

ДСТУ 4884 та ДСТУ EN 12944-2.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Для виготовлення органічних та органомінеральних добрив способом

високотермічного висушування використовують безпідстилковий пташиний

послід, одержаний від різних видів сільськогосподарської птиці, яку

утримували у клітках або на сітчастій підлозі.

ДСТУ

7

4.2 Послід переробляють у спеціалізованих цехах птахопідприємств з

дотриманням вимог ветеринарного законодавства [1] та ВНТП-04-05 [2].

4.3 Вихід свіжого посліду натуральної вологості від птиці різних видів,

віку та виробничого призначення і його хімічний склад наведено у Додатку А.

4.4 Послід до переробляння зберігають такими способами, що

мінімізують негативні зовнішні впливи на продукт та втрати поживних

речовин, з дотриманням чинних ветеринарно-санітарних правил [1].

4.5 Перероблений послід використовують як органічне або

органомінеральне добриво тільки за наявності дозволу санітарної, агрономічної

та інших контролюючих служб.

4.6 Вимоги до цеху переробляння та його приміщень

4.6.1 Проекти планування та будівництва цехів переробляння посліду

узгоджують відповідно до нормативних документів за погодженням з органами

державного ветеринарно-санітарного нагляду.

4.6.2 Для зберігання посліду і продуктів його переробляння передбачають

сховища і майданчики. Максимальний об’єм сховищ визначають із розрахунку

загального виходу посліду на підприємстві за період не менше ніж 6 місяців.

4.6.3 Конструкцію сховищ та майданчиків визначають залежно від

консистенції посліду, фізико-механічних властивостей ґрунту, рівня ґрунтових

вод.

4.6.4 Сховища для безпідстилкового посліду, як правило, слід

передбачати критими, секційними, напівзаглибленими - на глибину до 1,5 м,

заглибленими – на глибину до 4 м, наземними у насипи – висотою до 4 м.

Ширину сховищ визначають у межах від 18 до 36 м, довжину - від 60 до 150 м.

Схил для заїзду до сховища визначається засобами механізації, які

передбачається застосовувати.

4.6.5 Всі майданчики і споруди, призначені для зберігання повинні мати

тверде покриття, бути забезпечені надійною гідроізоляцією, яка виключає

фільтрацію рідкої частини вод у ґрунтові води та інфільтрацію ґрунтових вод у

споруди.

ДСТУ

8

4.6.6 Під'їзні шляхи, дороги, доріжки для пішоходів, розвантажувальні

майданчики повинні мати тверде, рівне покриття, легкодоступне для миття та

дезінфекції, з водостоком, який забезпечує відведення атмосферних, талих вод

та вод від змиву майданчиків у каналізацію й очисні споруди.

4.6.7 Шляхи транспортування сировини та готової продукції не повинні

пересікатися. Заборонено контакт готового добрива із сировиною.

4.6.8 Цех переробляння пташиного посліду в органічні і органо-

мінеральні добрива обладнують кімнатою для миття та дезінфекції тари,

інвентарю та транспортних засобів.

4.6.9 Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати

вимогам ветеринарно-санітарних правил [1] та ВНТП-04-05 [2].

Оптимальні значення температури та відносної вологості повітря в цехах

переробляння посліду наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 - Параметри мікроклімату у приміщеннях цеху

Сезонні періоди Температураповітря, о С

Відносна вологістьповітря, %

Приміщення приймання сирого посліду

холодний період року перехідний період року теплий період року

17-2020-22

26, не більше

757565

Апаратні приміщення цеху холодний період року перехідний період року теплий період року

22-2424-2527, не більше

757065

4.6.10 Освітлення приміщень цеху переробляння посліду повинно

відповідати вимогам, ДБН В.2.2.5-1 [3].

4.6.11 Система вентиляції приміщень цеху переробляння посліду

повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05 [4].

ДСТУ

9

5 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

5.1 Технологічний процес отримання органічних та органомінеральних

добрив методом термічного висушування включає операції:

- транспортування посліду;

- відділення сторонніх домішок;

- високотемпературне висушування;

- внесення мінеральних домішок, гранулювання (за необхідності);

- охолодження одержаного продукту;

- контролювання якості готового продукту;

- пакування, маркування і відправляння продукту на зберігання.

5.2 Транспортування посліду

5.2.1 Безпідстилковий послід від пташників до місць зберігання і

переробляння транспортують мобільним або стаціонарним транспортом.

5.2.2 Стаціонарними транспортерами безпідстилковий послід

транспортують по утеплених непрохідних галереях, розташованих нижче

нульової позначки і виконаних з гідроізоляцією, яка виключає інфільтрацію

рідини з посліду в ґрунт. Галереї ізолюють від впливу навколишнього

середовища (атмосферні опади, перепад температур тощо) і обладнують

ревізійними колодязями через кожні 10 м. У разі застосування ланцюгово-

дискових транспортерів треба використовувати трубопроводи з теплоізоляцією

і прокладати їх вище нульової позначки з вікнами для ревізії через кожні 10 м.

5.2.3 Міжопераційні переміщення посліду проводять стаціонарними

конвеєрами або методом пневмопередування.

5.3 Сторонні домішки відділяють від посліду магнітними сепараторами,

решетами, грохотами тощо.

5.4 Високотемпературне висушування

5.4.1 Послід висушують у сушарках різних типів згідно з чинними

нормативними документами: барабанних (прямоточних і протиточних),

шахтно-барабанних, апаратах сушіння у киплячому шарі, сушарках

контактного (кондуктивного) сушіння тощо.

ДСТУ

10

5.4.2 Обробляння посліду у сушарках барабанного типу з прямоточним чи

противоточним рухом сировини і теплоносія забезпечує знезараження його від

патогенних бактерій, вірусів, личинок і яєць гельмінтів.

У прямоточних сушарках послід знезаражують за температури вхідних

газів від 800 оС до 1000 оС, вихідних – від 120 оС до 140 оС і експозиції не

менше ніж 30 хв.

У протиточних сушарках знезараження сировини забезпечують за

температури вхідних газів від 600 оС до 700 оС, у барабані – від 220 оС до

240 оС, газів на виході з барабана – від 100 оС до 110 оС і експозиції від 50 хв

до 60 хв. Температура посліду у цьому випадку не перевищує 90 оС.

5.4.3 В апаратах контактного висушування (шнекові сушарки, установки

реакторно-змішувального типу тощо) температура нагрівних поверхонь може

сягати 300 оС, а температура технологічного матеріалу – від 120 оС до 140 оС

протягом часу від 1 хв до 5 хв.

5.4.4 Для приготування органомінеральних добрив до сировини або

висушеного посліду додають мінеральні компоненти в заданій пропорції

(суперфосфат, фосфоритне борошно, фосфогіпс, калійну сіль тощо).

Мінеральні термостабільні компоненти можна вводити безпосередньо у

сушильну установку.

5.4.5 Готовий продукт гранулюють (за необхідності).

5.4.6 З кожної партії відбирають пробу масою не менше ніж 1 кг для

аналізів на відповідність вимогам нормативних документів.

5.4.7 Продукт з вологістю (10-12) % за допомогою стаціонарних

транспортерів або методом пневмопередування транспортують у бункери

безтарного зберігання.

5.4.8 Одержані органічні чи органо-мінеральні добрива пакують та

маркують згідно з чинними документами на кожен вид продукту.

5.5 Витрати тепла на високотемпературне висушування посліду залежать

від початкової вологості матеріалу. Тому для зменшення витрат палива на

сушіння рекомендовано використовувати попередньо підсушений у пташниках

ДСТУ

11

послід, наприклад в кліткових батареях із стрічковим видаленням посліду та

системою вентилювання стрічкових транспортерів. Орієнтовні витрати палива

та теплової енергії на сушіння посліду в установках барабанного типу залежно

від його вологості наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 – Витрати теплової енергії та рідкого палива у розрахунку на

1 т сухого посліду

Вологість

посліду, %

Кількість

сировини, кг

Кількість води,

яку треба

видалити, кг

Сумарні

витрати

теплової

енергії,

тис. кДж

Витрати

рідкого

палива, кг

90 8600 7600 25659,5 555

80 4300 3300 11141,6 241

73 3185 2185 7377,1 160

65 2457 1457 4819,2 105

50 1720 720 2430,9 53

40 1433 433 1461,9 32

30 1229 229 773,2 17

Примітки. 1. Вологість кінцевого продукту (сухого посліду) – 14 %. 2. Коефіцієнт корисної дії установки прийнято приблизно 0,8.

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

6.1 Масу посліду, органічних та мінеральних добавок, готових органічних

та органомінеральних добрив визначають зважуванням на вагах для статичного

зважування.

6.2 Тиск та вакуум в робочих камерах обладнання, температуру

технологічного матеріалу визначають контрольно-вимірювальними приладами

ДСТУ

12

(манометрами, вакуумметрами, мановакууметрами, пристроями вимірювання

температури), що входять до складу устатковання.

6.3 Температуру продуктів переробляння посліду вимірюють

термометрами у кожній партії готового продукту після завершення

технологічного процесу сушіння або охолодження.

6.4 Вологість сировини чи готового продукту після переробляння

визначають експрес-вологоміром.

6.5 Готовий продукт контролюють за всіма показниками якості згідно з

чинним нормативним документом, який встановлює вимоги до цього продукту.

6.6 Температуру, вологість повітря та концентрацію шкідливих газів у

приміщеннях цеху вимірюють згідно з ГОСТ 12.1.005.

6.7 Швидкість руху повітря вимірюють під час паспортизації системи

вентиляції цеху ручним анемометром.

6.8 Освітленість у приміщеннях цеху вимірюють при уведенні системи

освітлення в експлуатацію, а також після кожної групової заміни джерел

освітлення люксметром.

6.9 Концентрацію викидів шкідливих газів в атмосферу вимірюють один

раз на тиждень згідно ГОСТ 17.2.3.01.

6.10 Для контролювання технологічних параметрів переробляння

відходів використовують прилади, наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 - Засоби контролювання параметрів технологічного процесу

переробляння посліду

Назва параметрів, що їхконтролюють

Засоби вимірювання Коротка технічнахарактеристика

1 2 31. Маса сировини, таготових органічних іорганомінеральнихдобрив

Ваги для статичногозважуваннязгідно з ГОСТ 29329

Межа зважування - до 15 тЦіна поділки 500 гДозволена похибказважування ±500 г

ДСТУ

13

Продовження таблиці 31 2 3

2. Тиск у сорочці та уробочій камері апаратіввисокого тиску

Манометризгідно з ГОСТ 2405

Межа вимірювання тиску –1,0-0,0 Мпа, клас точності 1,5

3. Вакуум у робочійкамері апаратів вакуум-сушіння

Вакуумметризгідно з ГОСТ 2405-88

Діапазон вимірювання від 1,0Мпа до мінус 0,1 Мпа, класточності 1,5

4. Температура готовогопродукту післязавершеннятехнологічного процесусушіння або охолодження

Термометри скляніртутні згідно зГОСТ 112 аборідинні згідно зГОСТ 13646,ГОСТ 28498

Діапазон вимірювання від0 оС до 200 оС, клас точності1,5

5. Вологість сировини таготового продукту післязавершеннятехнологічного процесусушіння

Експрес-вологомірзгідно з чинниминормативнимидокументами

Діапазон вимірювання від 10 % до 50 %Дозволена похибкавимірювання ±1,5 %

6. Освітленість Люксметрифотоелектричнізгідно з чинниминормативнимидокументами

Діапазон вимірювання від0 лк до 10000 лкДозволена похибка ±10 %

7. Рівень шуму Шумоміризгідно зГОСТ 17187

Діапазон вимірювання рівнязвукового тиску від 30 дБ до100 дБДозволена похибкавимірювання ±2 дБ.

8. Температура повітряробочої зони

Термометри скляніртутні згідно зГОСТ 112 аборідинні згідно зГОСТ 13646,ГОСТ 28498

Діапазон вимірюваннятемператури від 0 оС до45 оС, ціна поділки 1 оСДозволена похибкавимірювання ±1 оС

9. Відносна вологістьповітря

Психрометри абогігрографи згідно зчинниминормативнимидокументами

Діапазон вимірювання від 10 % до 100%Дозволена похибкавимірювання ±5 %.

ДСТУ

14

Кінець таблиці 31 2 3

10. Швидкість рухуповітря

Анемометри ручнізгідно з ГОСТ 6376

Діапазон вимірюваннясередньої швидкостіповітряного потоку від 0,2 м/с до 5,0 м/с Дозволенапохибка вимірювання ±5 %

11. Швидкість руху ітемпература повітря

ТермоанемометрЕА-5згідно зГОСТ 12997

Діапазони вимірювання:Швидкості руху повітря – від0,2 м/с до 5 м/с, температуриповітря – від 10 до 60 оС.Дозволена похибкавимірювання ± 5 %

12. Концентрація пилу ПиломірИКП-1 згідно зчинниминормативнимидокументами

Діапазон вимірювання від 0,1мг/м3 до 500 мг/м3 Дозволенапохибка вимірювання ±10 %

13.Мікробне забрудненняповітря

Прилад Кротова длявідбирання проб,прилад ПСБ дляпідрахуваннякількості колоніймікроорганізмівзгідно з чинниминормативнимидокументами

-

Примітка. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та приладивітчизняного чи зарубіжного виробництва, які за своїми метрологічними та технічнимихарактеристиками задовольняють вимогам цього стандарту та мають відповіднеметрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України. 7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

7.1 Під час переробляння посліду треба керуватися вимогами

ветеринарно-санітарних правил [1] та ВНТП [2].

7.2 Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам

ДСТУ EN 563, НПАОП 0.00-1.07 [5], НПАОП 0.00-1.11[6], НПАОП 0.00-1.08

[7].

7.3 Рівень шуму на робочому місці під час роботи устатковання не

повинен перевищувати рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037

[8].

ДСТУ

15

7.3.1 Рівень звукового тиску не повинен перевищувати 60 дБ за шкалою

„А” шумоміра.

7.4 Показники вібраційного навантаження на працюючих у межах

робочого місця не повинні перевищувати санітарних норм, зазначених у

ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039 [9].

7.5 Мікроклімат виробничих приміщень та повітря робочої зони повинні

відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042 [10] та

ГОСТ 12.1.005.

7.6 Освітлення приміщень цеху повинно відповідати вимогам ДБН

В.2.2-1 [3].

7.7 Систему вентиляції приміщень цеху (відділення) переробляння

відходів виконують згідно вимог ГОСТ 12.4.021.

7.8 Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

7.9 Переробляння інфікованого посліду

7.9.1 У разі підозри у господарстві щодо будь-якої інфекційної хвороби

послід від птиці збирають у спеціальні ємності або зберігають його у секційних

сховищах. Посліду в таких ємностях або сховищах зберігають до з’ясування

епізоотичної ситуації, встановлення діагнозу тощо. Якщо діагноз підтверджено,

з послідом чинять відповідно до Інструкції з профілактики, боротьби та

ліквідації встановленої хвороби під контролем державної служби ветеринарної

медицини.

7.9.2 На випадок виникання інфекційних захворювань птиці треба

передбачити ємності для складання посліду у період епізоотії, розраховані не

менше ніж на 45-добовий його вихід, а також можливість знезараження посліду

перед його використанням.

7.10 Приміщення цеху термічного висушування пташиного посліду і

виготовлення з нього органічних та органо-мінеральних добрив дезінфікують

розчином хлорного вапна із вмістом (3-4) % активного хлору при експозиції від

2 год до 3 год або гарячим 2 % розчином їдкого натрію чи їдкого калію.

7.10.1 Не заборонено застосовувати інші дезінфектанти за погодженням з

ДСТУ

16

ветеринарною службою господарства без погіршення якості дезінфекції.

8 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

8.1 Стічні води повинні підлягати очищенню і відповідати

вимогам СанПиН № 4630 [11].

8.1.1 Поверхневі стоки, зібрані з майданчиків компостування

інфікованого посліду, знезаражують хімічним або біохімічним методами

відповідно до даних лабораторного контролю на наявність у стоках патогенних

мікроорганізмів та яєць гельмінтів і ветеринарно-санітарними вимогами.

Хімічне знезараження посліду треба робити введенням 30 кг аміаку на 1 м3

стічних вод і експозиції 5 діб з покриттям дзеркала рідини емульсійною

плівкою масляного альдегіду шаром від 1 мм до 2 мм, або формальдегідом у

кількості 0,3 % від маси, яка обробляється, з наступним перемішуванням і

витримуванням протягом 72 год і гомогенізацією протягом 6 год.

Не заборонено використовувати інші дезінфекційні речовини, дозволені і

зареєстровані в Україні, згідно з настановою щодо їх застосування.

8.1.2 Якщо використовують біологічний метод знезараження, стічні води

треба витримувати у накопичувальних ємностях протягом усього періоду

епізоотії і карантину компосту, тобто 12 місяців.

8.2 Максимально допустимі рівні шкідливих речовин в атмосфері

контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.01-86 і ДСП 201 [12].

8.2.1 Пило-паро-газові викиди сушильних установок очищають від

пилоподібних частинок матеріалу у циклонах, охолоджують та конденсують

пари, дезодорують гази у мокрих скруберах, остаточно очищають газоподібні

викиди у біологічних фільтрах.

8.2.2 Гази, які подають у біологічні фільтри, повинні мати температуру не

вище ніж 35 оС. Дезодорація газоподібних викидів у біологічних фільтрах

здійснюється внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів на органічних

матеріалах біофільтрів. Як наповнювачі у біофільтрах використовують торф,

солому, стебла соняшника, кукурудзи, очерет та інші природні органічні

ДСТУ

17

матеріали зі сформованою структурою.

8.2.3 Дозволено очищувати та дезодорувати паро-газові викиди

сушильних агрегатів високотемпературним спалюванням за температури вище

ніж 1000 оС.

8.2.4 Вміст токсичних речовин у викидах сушильних установок до

атмосфери не повинен перевищувати їх гранично-допустимих концентрацій:

аміаку – 0,2 мг/м3, окислів азоту – 0,085 мг/м3, сірководню – 0,08 мг/м3,

сірчаного ангідриду – 0,5 мг/м3, окису вуглецю 3 мг/м3.

8.3 Охороняють ґрунт від забруднення відповідно до вимог СанПиН

42-128-4690 [13].

8.4 Інфікований послід знезаражують способом біотермічного

компостування у буртах протягом не менше ніж 6 місяців, з яких від двох до

трьох місяців повинно припадати на теплий період року, або у біореакторах

протягом не менше 14 діб без додавання свіжої маси посліду у біореактор. В

обох випадках температура компосту повинна досягати від 60 оС до 70 оС.

8.4.1 Знезараженим вважають послід, в якому лабораторними

дослідженнями не буде виявлено патогенних та умовно-патогенних

мікроорганізмів і яєць гельмінтів.

8.5 Місця зберігання і переробляння пташиного посліду розташовують

нижче водозабірних споруд з підвітряного боку по відношенню до житлової

забудови і основних виробничих майданчиків птахопідприємства.

ДСТУ

18

Додаток А

(довідковий)

Інформація для використання у розрахунках переробляння пташиного

посліду

А.1 Вихід свіжого посліду натуральної вологості від птиці різних видів,

віку та виробничого призначення наведено у таблиці А.1.

Таблиця А.1 – Вихід посліду від птиці різних видів та виробничих груп

Вид і вікова група птиці

Середній вихідпосліду,

г/голову задобу

Вологістьсвіжого

посліду, %Об’ємна масапосліду, т/м3

Доросла птиця

Кури яєчні: промислове стадо батьківське стадо

155160

71-7371-73

0,6-0,70,6-0,7

Кури м’ясо-яєчні і м’ясні 165 71-73 0,6-0,7Індики 280 64-66 0,6-0,7

Гуси 410 80-82 0,7-0,8

Качки 350 80-82 0,7-0,8

Молодняк ремонтний

Кури яєчні 105 66-68 0,6-0,7

Кури м’ясні і м’ясо-яєчні 115 66-68 0,6-0,7Індики 160 70-72 0,6-0,7

Гуси 350 76-78 0,7-0,8

Качки 235 76-78 0,7-0,8

Перепели 35 64-66 0,6-0,7

ДСТУ

19

Кінець таблиці А.1

Вид і вікова група птиці

Середній вихідпосліду,

г/голову задобу

Вологістьсвіжого

посліду, %Об’ємна масапосліду, т/м3

Молодняк, який вирощують на м’ясо

Курчата-бройлери(утримування у клітках) 65 66-74 0,6-0,7

Курчата-бройлери(утримування на підлозі)у віці, тижнів:1–61-10

90150

66-7466-74

0,6-0,70,6-0,7

Індики у віці, тижнів1-89-169-23

165215150

70-72 0,6-0,7

Гуси 200 76-78 0,7-0,8

Качки 210 76-78 0,7-0,8

А.2 Хімічний склад безпідстилкового посліду різних видів птиці наведено

у таблиці А.2.

Таблиця А.2 – Хімічний склад посліду

АзотСередня

вологість,

%загальний аміачний нітратний

P2O5 K2OВид посліду

у % на сиру речовину

Курячий 71-73 1,7-1,9 0,05 - 1,8-2,0 0,5-0,6

Індичий 64-66 0,3-0,9 0,08 - 0,6-0,7 0,5-0,6

Гусячий 80-82 0,6-0,8 0,10 - 0,5-0,6 0,8-1,0

Качиний 80-82 0,9-1,0 0,10 - 1,1-1,5 0,3-0,4

ДСТУ

20

Додаток Б

(довідковий)

Бібліографія

1 Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги

до їх проектування, затверджені наказом Головного державного інспектора

ветеринарної медицини від 03.07.01 №53 та зареєстровані в Міністерстві

юстиції України 05.07.01 за №565/5756

2 ВНТП-АПК-04.05 Підприємства птахівництва, затверджені Міністерством

аграрної політики України, наказ від 15.09.2005 N 473

3 ДБН В.2.2-1-95 Будівлі і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва,

затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.01.1995 N 17

4 СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование

(Опалювання, вентиляція і кондиціювання), затверджені постановою

Державного комітету СРСР по будівництву та інвестиціям від 28.11.1991

5 НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин,

що працюють під тиском, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці

України № 104 від 18.10.1994

6 НПАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації

трубопроводів пари і гарячої води, затверджені наказом

Держнаглядохоронпраці України від 08.09.1998 № 177, зареєстровані у

Міністерстві юстиції України від 07.10.1998 за № 636/3076

7 НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових і

водогрійних котлів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України

26.05.1994 № 51

8 ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму,

ультразвуку та інфразвуку, затверджені Постановою Головного державного

санітарного лікаря України від 01.12.1999 р., № 37

9 ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та

локальної вібрації, затверджені постановою Головного державного санітарного

лікаря України від 01.12.1999 р., № 39

ДСТУ

21

10 ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень,

затверджені Міністерством охорони здоров’я України, постанова № 42 від

01.12.99

11 СанПин № 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране

поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми з охорони

поверхневих вод від забруднень), затверджені Мінздравом СРСР 04.07.98,

№ 4630

12 ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного

повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними

речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97

за № 201

13 СанПин 42-128-4690-88 Санитарные правила и нормы содержания

территорий населенных мест (Санітарні правила і норми утримування

територій населених місць), затверджені Мінздравом СРСР від 05.08.88 г.,

№ 4690

ДСТУ

22

УКНД 65.080

Ключові слова: високотемпературне висушування, добрива, органічні

добрива, органомінеральні добрива, переробляння, послід, птиця,

технологічний процес

ДСТУ

23

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до першої редакції

ДСТУ «Пташиний послід. Переробляння на органічні та органо-мінеральні

добрива. Технологічні процеси. Основні параметри»

1 Підстава для розроблення стандарту Договір з Міністерством аграрної політики України від 15 травня 2008року № 70 с/40.

2 Призначеність і завдання НДМета роботи – встановлення основних параметрів технологічного

процесу переробляння безпідстилкового пташиного посліду методом

високотермічного сушіння для одержання органічних і органомінеральних

добрив.

Поставлена задача – створити стандарт, у якому буде наведено вимоги до

основних параметрів технологічного процесу переробляння пташиного посліду

методом високотермічного сушіння, на основі якого одержують органічні та

органомінеральні добрива, залежно від характеристик сировини, отримуваної

при різних способах вирощування та утримування птиці різних видів та вікових

категорій. Стандарт дасть змогу виробникам продукції отримувати добрива

високої якості з додержанням вимог безпеки та захисту довкілля.

3 Характеристика об’єкта стандартизації

В Україні до цього часу увага приділялась, в основному, нарощуванню

виробництва основних продуктів птахівництва широкого вжитку – яєць та

м’яса птиці. Пташиний послід вважався відходом виробництва, а його

накопичення, зберігання та використання перетворилось у велику проблему,

пов’язану із забрудненням довкілля, вилученням із сівозміни великих площ

сільськогосподарських угідь, загрозою розповсюдження інфекційних хвороб не

тільки птиці, але й людей та тварин. ДСТУ на технологічні процеси його

ДСТУ

24

перероблення та утилізації не розроблено, а різноманітність характеристик

накопичуваних мас цієї сировини викликає цілу низку додаткових проблем. Є

різні технологічні процеси виробництва органічних та органомінеральних

добрив на основі пташиного посліду, але вони повинні мати одну мету –

отримання безпечного високоефективного добрива, здатного покращити

структуру ґрунту, поповнити у ньому запас органічних речовин, азоту,

фосфору, калію, інших макро- і мікроелементів, не викликаючи

розповсюдження бур’янів та виникнення можливих хвороб тварин та людей.

Тобто, стандартизація основних параметрів технологічних процесів

переробляння пташиного посліду для виробництва добрив буде гарантувати

їхню якість та виключення забруднення довкілля, безпечність їх використання

за призначенням, давати змогу контролювати виробництво та удосконалювати

його. Стандарт буде сприяти налагодженню виробництва високоякісних

органічних та органомінеральних добрив на заміну високовартісних

мінеральних добрив, які, за даними багатьох вчених-аграріїв та практиків,

призводять до накопичення у продукції та у ґрунті токсичних речовин типу

нітратів і нітритів, руйнують структуру та знищують мікрофлору ґрунтів. Слід

нагадати, що виробництво мінеральних добрив потребує значно більше

енергетичних ресурсів, ніж переробка пташиного посліду у комплексні

органічні добрива у разі застосування сучасних безвідходних технологій.

Розроблений складається з таких розділів:

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Загальні положення

5 Основні параметри технологічного процесу

6 Методи контролювання

7 Вимоги безпеки

8 Вимоги охорони довкілля

Додаток А Інформація для використання у розрахунках переробляння

ДСТУ

25

пташиного посліду

Додаток Б Бібліографія

У розділі „Сфера застосування” визначено об’єкт стандартизації та межі

поширення вимог цього стандарту. Зокрема, визначено, що стандарт

встановлює вимоги до переробляння пташиного посліду методом

високотемпературного висушування для одержання органічних та

органомінеральних добрив.

Розділ „Нормативні посилання” містить посилання на стандарти та інші

нормативні документи, які згадуються у розроблюваному стандарті.

У розділі „Терміни та визначення понять” використано терміни, які

встановлені національними стандартами України на терміни та визначення у

виробництві органічних та органомінеральних добрив.

Розділ „Загальні положення” регламентує вимоги до пташиного посліду,

призначеного для переробляння на органічні та органомінеральні добрива, цеху

переробляння та його приміщень, вимоги до сховищ та майданчиків для

зберігання посліду і добрив на його основі.

У розділі „Основні параметри технологічного процесу” визначено

послідовність проведення технологічних операцій процесу

високотемпературного висушування пташиного посліду, параметри його

здійснення і вимоги до кожної операції процесу, а також у вигляді таблиці

наведено витрати тепла на високотемпературне висушування пташиного

посліду залежно від його початкової вологості.

Розділ „Методи контролювання” встановлює періодичність

контролювання параметрів технологічного процесу переробляння пташиного

посліду. Також надано вимоги до приладів для вимірювання всіх показників

технологічного процесу та мікроклімату у приміщеннях цеху переробляння

посліду.

Розділи „Вимоги безпеки” та „Вимоги охорони довкілля” є

обов’язковими згідно з вимогами Державної системи стандартизації

України.

ДСТУ

26

Розділ „Вимоги безпеки” регламентує вимоги техніки безпеки під час

проведення технологічного процесу, рівні шкідливих речовин у повітрі

приміщення, рівень шумового тиску тощо. Окремо визначено особливості

безпечного переробляння інфікованого пташиного посліду у разі виявлення у

птахогосподарстві захворювання птиці. У розділі також наведено правила

дезінфікування приміщень цеху термічного висушування пташиного посліду.

Розділ „Вимоги охорони довкілля” встановлює вимоги до стічних вод при

переробці пташиного посліду, описується знезараження поверхневих стоків,

зібраних з майданчиків компостування інфікованого посліду, правила охорони

ґрунту від забруднення. Також вказано допустимі рівні шкідливих речовин в

атмосфері, вміст токсичних речовин у викидах сушильних установок, способи

очищення пило-паро-газових викидів сушильних установок..

У довідковому додатку А наведено інформаційні дані щодо виходу

свіжого посліду натуральної вологості від птиці різних видів, віку та

виробничого призначення і його хімічний склад для розрахунків, пов’язаних х

перероблянням пташиного посліду.

Довідковий додаток Б містить бібліографічні відомості щодо джерел

інформації, на які є посилання у стандарті.

4 Надання чинності, упровадження,

дата першого перевіряння і періодичність перевіряння стандарту

Передбачається надати чинності ДСТУ «Пташиний послід. Переробляння

на органічні та органомінеральні добрива. Технологічні процеси. Основні

параметри» у 2009 р. Термін дії стандарту – необмежений. Перевірка стандарту

передбачається через 5 років році. Розробник залишає за собою право вносити

зміни та доповнення в стандарт у разі виникнення необхідності в будь-який

час терміну дії стандарту.

5 Взаємозв’язок з іншими нормативними документами Проект ДСТУ «Пташиний послід. Переробляння на органічні та органо-мінеральні

ДСТУ

27

добрива. Технологічні процеси. Основні параметри» розроблено згідно з ДСТУ 1.2:2003

„Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів”

і оформлено згідно з ДСТУ 1.5:2003 „Національна стандартизація. Правила побудови,

викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів”. Перелік стандартів

та інших НД, на які є посилання у проекті ДСТУ, наведено у розділі „Нормативні посилання”

та довідковому додатку Б.

Розроблений стандарт пов’язаний з такими нормативними документами:

ВНТП-АПК-04.05 „Відомчі норми технологічного проектування. Підприємства

птахівництва”; „Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств

і вимоги до їх проектування”; з нормативними документами на продукцію.

Стандарт розроблено вперше.

6 Джерела інформації

1. Технологии переработки птичьего помета: Методические

рекомендации /Ивко И.И., Мельник В.А., Рябец П.И., Семена В.М.:

Харьков, 1990.- 30 с.

2. Подготовка, переработка помета на птицефабриках и

использование его в земледелии: Научно-практические рекомендации/под

общей ред. В.И. Фисинина: Сергиев Посад (ВНИТИП), 2001.- 108 с.

3. Відомчі норми технологічного проектування птахівницьких

підприємств ВНТП-АПК-04.05. – Київ, 2005.

4. Henuk Y.L., Dingle J.G. Poultry manure: Source of fertilizer, fuel and

feed//World’s Poultry Science Journal.- 2004.- Vol. 59.- P. 350-360.

5. Nahm K.H. Factors influencing nitrogen mineralization during poultry

litter composting and calculations for available nitrogen //World’s poultry

science journal.- 2005.- Vol. 61.- P. 238-255.

6. Мельник В.А., Ивко И.И. Птичий помет: пути решения проблемы

//Птахівництво: Міжвід. темат. наук. збірник (Матеріали 5-ї Української

конференції по птахівництву з міжнарод. участю).- 2004.- Вип. 55.-С. 436-452.

ДСТУ

28

Проект ДСТУ розміщено на сайті ІП УААН www.avian.org.ua

Будемо вдячні за всі відгуки, зауваження та пропозиції відптахівницьких та птахопереробних підприємств та інших зацікавленихорганізацій, надіслані на адресу:

63421, с. Бірки, Зміївського р-ну, Харківської областіІнститут птахівництва УААН, або у електронному виглядіна e-mail: bio100@rambler.ru

Для заміток