Голові спеціалізованої ради Д 26.458.01

Інститут професійно-технічної освіти

НАПН України

доктору педагогічних наук, професору,

члену-кореспонденту НАПН України

В.О. Радкевич

ВІДГУК

офіційного опонента, доктора педагогічних наук, професора

Нагаєва Віктора Михайловича на дисертацію Каленського Андрія

Анатолійовича «Система розвитку професійно-педагогічної етики у

майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих навчальних

закладів аграрної та природоохоронної галузей», подану на здобуття

наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 –

теорія і методика професійної освіти

На підставі вивчення рукопису дисертації Каленського А.А. «Система

розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних

дисциплін вищих навчальних закладів аграрної та природоохоронної

галузей», а також опублікованих ним наукових праць за темою проведеного

дослідження, були зроблені наведені нижче висновки щодо актуальності

обраної теми дослідження; обґрунтованості наукових положень, висновків і

рекомендацій; наукової новизни та достовірності наукових положень;

значущості отриманих результатів для науки і практики; повноти висвітлення

результатів у публікаціях автора; зауважень до змісту дисертації;

відповідності структури та змісту дисертаційної роботи встановленим

вимогам «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого

звання старшого наукового співробітника».

Актуальність теми дисертаційного дослідження

Актуальність проблеми розвитку професійно-педагогічної етики у

майбутніх викладачів спеціальних дисциплін ВНЗ аграрної та

природоохоронної галузей обумовлюється низкою чинників як об'єктивного,

так і суб‘єктивного характеру. Більшість проблем сучасного українського

2

суспільства (девальвація національних цінностей; нездатність

залагоджувати конфліктні ситуації, низький рівень толерантності до

національних, етнічних і культурних відмінностей тощо) можна віднести до

причинних наслідків занепаду моральності суспільного буття. Особливо

гостро ці процеси проявляються в аграрній сфері через деградацію соціальної

інфраструктури села. У цьому контексті випускники вищих навчальних

аграрних закладів мають виконати важливу місію – відродити у сільському

соціумі систему морально-етичних цінностей, матеріалізувати духовність

аграрної галузі.

З огляду на це, професійно-педагогічна етика стає все більш

затребуваною в підготовці майбутніх викладачів спеціальних дисциплін

вищих навчальних закладів аграрної та природоохоронної галузей. Така

педагогічна діяльність має базуватися на гуманістичній парадигмі

життєтворчості з поглибленням гуманізації та гуманітаризації освітньої

діяльності. Педагоги вищих навчальних аграрних закладів повинні розуміти,

що вони прищеплюють майбутнім фахівцям-аграріям морально-етичні

цінності, які будуть впроваджуватися у соціальне середовище на селі. Вони

мають забезпечити провідну роль системного розвитку морально-етичних

цінностей у педагогічному процесі за всіма видами професійної діяльності

майбутніх фахівців, здійснити фундаментальні науково-прикладні

дослідження цієї важливої педагогічної проблеми на тлі відродження сталого

розвитку аграрного сектору економіки України. Ця особливість вимагає від

науково-педагогічних працівників поєднання фундаментальних фахових

критеріїв з етичною спрямованістю професійної підготовки, раціональним

стилем керівництва, соціальним досвідом.

Здобувачем А.А. Каленським ґрунтовно доведено актуальність,

теоретичну й практичну значущість проведеного дослідження через всебічне

розкриття проблеми шляхом аналізу фахових літературних джерел та

визначення низки наявних суперечностей, що представлено у вступі

дисертації.

3

Ступінь обґрунтованості наукових положень,

висновків і рекомендацій, сформульованих в дисертаційній роботі

Для обґрунтованого визначення проблеми дослідження автором

проведено ретельний аналіз сучасного стану розвитку професійно-

педагогічної етики майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих

навчальних аграрних закладів. Не викликає заперечень визначений автором

апарат дослідження: об'єкт, предмет і мета знайшли своє відображення в

розроблених автором гіпотезі та завданнях дослідження.

На підґрунті з’ясованих теоретичних і методичних основ проблеми

дослідження у дисертаційній роботі ставиться за мету обґрунтування та

експериментальна перевірка педагогічної системи розвитку професійно-

педагогічної етики майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих

навчальних закладів аграрної та природоохоронної галузей.

Обґрунтована автором методологія наукового пошуку включає

сукупність підходів до аналізу досліджуваного об’єкта, фактори

взаємозалежності між розвитком професійно-педагогічної етики фахівця та

його активністю у процесі навчальної діяльності, концептуальні положення

синергетичного, історико-гносеологічного, акмеологічного,

культурологічного, психолого-педагогічного, діяльнісного, особистісно-

розвивального, компетентнісного, системного та інших підходів.

Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети і перевірки

гіпотези використано комплекс теоретичних та емпіричних методів

дослідження. Одним з основних методів був педагогічний експеримент на

основі моделювання дидактичних ситуацій.

На основі результатів аналізу філософської, психолого-педагогічної

літератури автором визначено теоретичні та семантичні характеристики

сутності професійно-педагогічної етики викладача, що дозволило

удосконалити зміст цього поняття стосовно функціональної спрямованості

(гносеологічна, регулятивна, виховна та ціннісно-орієнтувальна функції).

4

На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду,

А.А.Каленським визначено особливості формування професійно-етичної

компетентності фахівців, розроблено концепцію розвитку професійно-

педагогічної етики майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих

навчальних закладів аграрної та природоохоронної галузей. Запропонована

концепція була покладена автором в якості методологічної основи

педагогічної системи розвитку професійно-педагогічної етики, що

складається із сукупності взаємопов’язаних компонентів – методологічного,

змістового, методичного, суб’єктного, діяльнісного, оцінно-результативного.

З урахуванням аналізу джерельної бази, методологічних підходів та

сучасних педагогічних принципів автором удосконалено методику розвитку

професійно-педагогічної етики майбутніх викладачів спеціальних дисциплін

ВНЗ аграрної та природоохоронної галузей, яка включає пропедевтичний;

навчально-модельований; результативно-корекційний етапи.

Достатньою за обсягом і цілком логічною є емпірична частина

дослідження, яка включала констатувальний, формувальний і порівняльний

етапи науково-педагогічного пошуку. А.А.Каленським з'ясовано, що

найбільш дієвими методами системного розвитку професійно-педагогічної

етики є метод проектів, ігрові технології та наскрізна практична підготовка

майбутніх викладачів спеціальних дисциплін. Результати

експериментального дослідження засвідчили, що запропонована авторська

методика є продуктивною і забезпечує суттєві позитивні зрушення у динаміці

розвитку ППЕ відповідно до розроблених педагогічних критеріїв та показників,

про що свідчать позитивні акти впровадження у п’яти ВНЗ України, де

проводився педагогічний експеримент.

Експериментальною перевіркою на основі статистичних методів

автором підтверджено гіпотезу дослідження щодо підвищення ефективності

розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних

дисциплін за умови впровадження авторської методичної системи підготовки

фахівців.

5

Узагальнення отриманих результатів дослідження дало змогу автору

дисертації розробити комплекс навчально-методичного забезпечення

розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних

дисциплін вищих навчальних аграрних закладів, що включає: навчальні

посібники, методичні матеріали для самостійної роботи студентів, навчальні

програми, електронні навчальні курси, тестові завдання для контролю та

самоконтролю знань.

Позитивні результати проведеного дослідження стали основою

розробки пропозицій і рекомендацій автора щодо удосконалення галузевих

та вузівських стандартів вищої освіти на рівні організаційно-

адміністративних, методичних та практичних заходів.

Загальні висновки в дисертації А.А.Каленського сформульовано чітко

і переконливо. Зазначені теоретичні та методичні положення, висновки та

рекомендації зумовлюють достатній рівень обґрунтованості одержаних

дисертантом наукових результатів.

Наукова новизна і достовірність наукових положень

дисертаційного дослідження

Дисертаційна робота Каленського Андрія Анатолійовича є науково-

прикладним комплексним дослідженням, в якому:

- вперше розроблено авторську концепцію розвитку професійно-

педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін ВНЗ

аграрної та природоохоронної галузей. Відмітними ознаками, що

обумовлюють її наукову новизну є: розроблення методичної системи

підготовки фахівців на основі моделювання їхньої професійної діяльності;

урахування детерміновано-ймовірнісних процесів навчальної діяльності

майбутніх педагогів аграрної освіти; єдність системного, гуманістичного,

діяльнісного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного підходів до

професійної підготовки кадрів;

- обґрунтовано педагогічну систему розвитку професійно-педагогічної

6

етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін ВНЗ аграрної та

природоохоронної галузей, що складається із сукупності взаємопов’язаних

компонентів (методологічного, змістового, методичного, суб’єктного,

оцінно-результативного), які в єдності дозоляють здійснювати ефективний

педагогічний процес підготовки фахівців відповідно зазначеної мети;

- розроблено та експериментально перевірено методику розвитку

професійно-педагогічної етики у майбутніх педагогів спеціальних дисциплін

ВНЗ аграрного профілю з відокремленням цілей, змісту методів, форм та

засобів. Відмітними ознаками запропонованої методики, які обумовлюють її

наукову новизну, є реалізація в ній положень розробленої концепції;

- удосконалено зміст поняття «професійно-педагогічна етика

викладача» завдяки семантичному доповненню характеристики

компонентного складу (мотиваційно-акмеологічний, інформаційно-

когнітивний, конативний і суб’єктивний компоненти);

- дістали подальшого розвитку теоретико-методичні положення щодо

реалізації гуманістичної парадигми змісту освіти, міждисциплінарності

методичної підготовки кадрів, створення навчально-виховного середовища

ВНЗ у процесі розвитку професійної етики майбутніх викладачів. Відмітними

рисами розроблених змістовних моделей, що визначають їх наукову новизну,

є деталізація, систематизація та класифікація дидактичних критеріїв і рівнів

оцінювання професійно-педагогічної етики у майбутніх педагогів вищих

навчальних аграрних закладів.

Всі наукові положення, висновки і рекомендації, отримані за

результатами дисертаційної роботи А.А.Каленського характеризуються

науковою новизною та достовірністю, яка підтверджується впровадженням

положень дисертаційної роботи в навчальний процес вищих навчальних

закладів аграрної та природоохоронної галузей, а також класичних

університетів.

7

Значущість отриманих результатів

для науки і практичного використання

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в їх

готовності до впровадження в практику розвитку професійно-педагогічної

етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін ВНЗ аграрної та

природоохоронної галузей. А саме автором розроблено та впроваджено в

навчальний процес Чернігівського національного педагогічного університету

імені Т.Г. Шевченка, Національного університету біоресурсів і

природокористування України, Житомирського національного

агроекологічного університету, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний

педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Харківського

національного економічного університету імені Семена Кузнеця авторську

методику розвитку професійно-педагогічної етики фахівців. Змістовним

наповненням даної методичної системи є підготовлені навчальні посібники,

методичні розробки, навчальні програми, електронні навчальні курси.

Наведені автором у додатках приклади моделей, навчальних програм,

положень етичного кодексу НПП, зразки практичних занять і завдань мають

практичну цінність для викладачів, які цілеспрямовано формують у

майбутніх викладачів спеціальних дисциплін ВНЗ аграрної та

природоохоронної галузей професійно-етичну компетентність.

З урахуванням чисельних позитивних відгуків на дисертаційне

дослідження А.А.Каленського, можна рекомендувати запропоновану ним

модель педагогічної системи розвитку професійно-педагогічної етики та

педагогічні умови її реалізації до впровадження у практику професійної

підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих навчальних

аграрних закладів в системі повної та післядипломної педагогічної освіти.

Оцінка змісту та завершеності дисертації

Дисертаційна робота складається зі вступу, 5-ти розділів, висновків до

кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел,

8

додатків. Обсяг основного тексту дисертації відповідає чинним вимогам.

Назва роботи відповідає її меті, змісту теоретичної частини й

експериментальним дослідженням. За обсягом, структурою й змістом

дисертаційна робота відповідає вимогам до докторських дисертацій.

Матеріали кандидатської дисертації в докторській дисертації не

використовувалися.

У першому розділі – «Розвиток професійно-педагогічної етики у

майбутніх викладачів спеціальних дисциплін як педагогічна проблема» – на

основі аналізу джерельної бази визначено стан проблеми дослідження,

окреслено напрями наукового пошуку, наведено загальну методику

проведення дисертаційного дослідження, в якій обґрунтовано мету, завдання,

об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, охарактеризовано його етапи.

У другому розділі – «Концепція розвитку професійно-педагогічної

етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих навчальних

закладів аграрної та природоохоронної галузей» – проаналізовано особливості

розвитку професійної етики викладачів у вітчизняних та зарубіжних ВНЗ,

розроблено концепцію розвитку професійно-педагогічної етики майбутніх

викладачів спеціальних дисциплін ВНЗ аграрної та природоохоронної

галузей у процесі професійної підготовки. Автором змістовно доповнюється

поняття «професійно-педагогічна етика викладача спеціальних дисциплін»,

пропонується впровадження у педагогічний процес ВНЗ етичних кодексів за

прикладом зарубіжних вишів.

У третьому розділі – «Педагогічна система розвитку професійно-

педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих

навчальних закладів аграрної та природоохоронної галузей» – обґрунтовано

педагогічну систему розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх

викладачів спеціальних дисциплін; визначено специфічні принципи її

розвитку, конкретизовано критерії оцінювання рівнів розвиненості

професійно-педагогічної етики. Автор структурує педагогічну систему

змістовними компонентами, які в сукупності визначають педагогічні умови

9

реалізації запропонованої педагогічної новації.

У четвертому розділі – «Методика розвитку професійно-педагогічної

етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін вищих навчальних

закладів аграрної та природоохоронної галузей» – наведена методика

поетапного розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів

спеціальних дисциплін. Автором виокремлено технологічні етапи

запропонованої методики, а також адекватні методи та дидактичні форми

реалізації цілей навчання.

У п’ятому розділі – «Експериментальна перевірка педагогічної системи

розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних

дисциплін вищих навчальних закладів аграрної та природоохоронної

галузей» – охарактеризовано експериментальну частину дослідження.

Обґрунтовано етапи, зміст і методику проведення експерименту, визначено

результати констатувального, формувального та контрольного етапів,

здійснено прогностичне обґрунтування перспектив удосконалення

педагогічної системи розвитку професійно-педагогічної етики.

Повнота викладення основних наукових положень,

висновків і рекомендацій дисертації в опублікованих працях

Для розв’язання поставлених завдань автором опрацьовано 729

наукових джерел, з них 184 іноземними мовами. Основні положення

дисертаційної роботи достатньо повно відображено в 43 публікаціях автора:

одноосібна монографія; авторське свідоцтво; 19 статей у фахових наукових

виданнях з педагогічних наук (4 з яких надруковані в наукових виданнях,

включених до міжнародних наукометричних баз); 4 статті в зарубіжних

виданнях; 11 статей у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій;

2 посібники; 5 методичних матеріалів.

Результати дослідження, що знайшли відображення у зазначених

публікаціях, розкривають основні положення дисертації, авторський

доробок, точку зору стосовно модернізації сучасної професійної освіти в

10

аспекті розвитку професійно-педагогічної етики майбутніх викладачів

спеціальних дисциплін вищих навчальних закладів аграрної та

природоохоронної галузей.

Відповідність автореферату основним положенням дисертації

Зміст автореферату цілком відповідає змісту дисертації і відображає

результати виконаної дослідницької роботи.

Зауваження щодо змісту й оформлення дисертаційної роботи

Позитивно оцінюючи дисертаційну роботу в цілому, вважаємо за

необхідне висловити деякі зауваження та побажання автору:

1. У підрозділі 1.4 автором забагато уваги приділено опису загальних

теоретичних положень методики дослідження. Натомість необхідно було

більш чітко визначити зміст та безпосередню технологію авторського

наукового пошуку за прийнятою частковою методикою дослідження. У

підрозділі 4.2 автор також захоплюється описом системи ігрових методів та

форм навчальної діяльності (с. 315-322, 339-342), приділяючи мало уваги

обґрунтованню специфічних методів для активізації розвитку професійної

етики майбутніх педагогів аграрних закладів.

2. У розділах 1 та 2, розглядаючи розвиток професійної етики як

педагогічний процес, автору бажано було ширше дослідити систему понять:

«розвиток», «діяльність», «розвивальна діяльність» і, на цій основі, перейти

до дослідження поняття - «розвиток професійно-педагогічної етики»,

оскільки об’єктом дослідження автором визначено професійну підготовку

майбутніх викладачів (на с. 184, 189 автор лише наводить визначення цих

понять, не занурюючись у змістовну площину). Таке теоретичне дослідження

мало бути представлено цільовою, функціональною, етапною структурами

процесу розвитку ППЕ, на основі якого мають бути обґрунтовані критерії

професійно-педагогічної компетентності майбутнього фахівця.

11

3. У розробленій автором моделі педагогічної системи розвитку

професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних

дисциплін вищих навчальних аграрних закладів (рис. 3.3, с. 208, с. 210)

змістовний компонент слід доповнити системою вмінь, навичок та досвіду

професійно-педагогічної етики як освітнього результату.

4. Запропоновану автором у 4 розділі методику розвитку ППЕ варто

було побудувати на технологічній основі, не лише з урахуванням методів та

етапів засвоєння цільової програми, але й на базі програмного та

функціонального блоків управління процесом засвоєння системних

професійних знань, умінь та навичок у даній галузі діяльності.

5. В експериментальній частині дослідження доцільним було б

проведення регресійно-кореляційного аналізу для визначення впливу

факторних ознак (дидактичні, психологічні, організаційні, соціальні та ін.) на

рівень сформованої професійно-педагогічної етики (критерій оптимізації). У

підрозділі 5.2, при аналізі діаграм розподілу студентів контрольних та

експериментальних груп за рівнями розвиненості компонентів професійно-

педагогічної етики (рис. 5.13-5.16) слід було навести лінії тренду для

наочності порівняльного результату.

6. У ході педагогічного експерименту (розділі 5), бажано було б

визначити коло проблем, з якими стикаються студенти при виконанні

практичних завдань з метою удосконалення дидактичних методів, форм та

засобів запропонованої методики розвитку ППЕ у майбутніх викладачів

спеціальних дисциплін ВНЗ аграрної та природоохоронної галузей.

Зазначені зауваження суттєво не впливають на загальний високий

рівень проведеного автором дисертаційного дослідження.

Висновок щодо відповідності дисертації встановленим вимогам

Дисертаційна робота Каленського Андрія Анатолійовича «Система

розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних

дисциплін вищих навчальних закладів аграрної та природоохоронної

12