Тема 2. Поняття і

предмет комунікаційного менеджменту

Тема 2. Поняття і предмет комунікаційного менеджменту

1. Сутність комунікативного менеджменту

2. Зміст і завдання комунікативного менеджменту в туризмі

3. Роль інформаційного забезпечення управління комунікаціями

Питання лекції

Література

1. Осовська Г.В. Комунікації в менеджменті. / Г.В.Осовська. – К.: «Кондор», 2003. – 218 с.

2. Бориснёв С.В. Социология коммуникации. / С.В. Бориснёв. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 270 с.

3. Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент : рабочая книга менеджера PR / А. Б. Зверинцев. – 2-е изд., испр. – СПб. : СОЮЗ, 1997. – 287 с.

4. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: [Учеб. пособие.] / В.Б. Кашкин. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с.

5. Спивак В. А. Современные бизнес-коммуникации. / В.А. Спивак. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.

Якщо Ви хочете звернути увагу людини до себе,

спочатку переконаєте його,

що Ви - щирий товариш

Авраам Лінкольн

американський державний діяч, 16-й президент США (1861-1865) і перший

від Республіканської партії, визволитель американських рабів,

національний герой американського народу.

1. Сутність комунікативного менеджменту

Проте, в сучасних наукових дослідженнях існують наступні визначення «комунікаційного менеджменту»:Комунікаційний менеджмент - це самостійний вид спеціального менеджменту, здійснює пізнання і використання закономірностей обміну інформацією, знаннями й інтелектуальною власністю у процесі формування та розвитку економічних систем. Комунікаційний менеджмент - це взаємодія і взаємозв'язок у часі та просторі елементів, які формують і ефективно використовують усі види капіталу економічних систем.Комунікаційний менеджмент - це така система управління, яка за допомогою інтегрованої комунікації з цільовими аудиторіями сприяє досягненню максимальної ефективності за всіма напрямками розвитку організації в умовах мінливого зовнішнього середовища. Комунікаційний менеджмент - це професійна діяльність виробника, посередника і споживача щодо реалізації комунікаційної стратегії, сформованої відповідно з мотивами, установками, інтересами, відносинами і конкретними цілями кожного.Комунікаційний менеджмент - це наукове управління потоками інформаційного взаємодії людей, груп, громадських і політичних формувань з метою вирішення стратегічних і тактичних завдань у розвитку суспільних відносин.

Класичним трактуванням «комунікаційного менеджменту» є визначення А.Зверинцева, який визначає його як "вид професійної діяльності з управління комунікаційним процесом, або комунікацією".

Зовнішня інформація Внутрішня інформація

Менеджер як спостерігач

Переробляє інформацію, спілкується з іншими людьми

Менеджер Як розповсюджувач інформаціїПередає інформацію підлеглим

Менеджер як оратор

Передає інформацію людям за межами організації

Рис. 2.1. Менеджер як інформаційно-комунікативний центр

Субордінаційна

Службова - товариська

ДружняФ

орми

уп

равл

інс

ьког

о сп

ілку

ван

няФорми управлінського спілкування:1. Субординаційна форма спілкування. Це спілкування між керівниками і підлеглими, в основу якого покладено адміністративно-правові норми. Таке спілкування складається як між керівниками і виконавцями, так і між керівниками різних рівнів. Субординаційна форма спілкування може носити лінійний, функціональний і змішаний, лінійно-функціональний характер.1.2 Службово-товариська форма спілкування. Це спілкування між колегами, в основу якого покладено адміністративно-моральні норми. 1.3 Дружня форма спілкування. Це спілкування між керівниками, між керівниками і підлеглими. В основі такого спілкування лежать мораль-но-психологічні норми взаємодії.

2. Зміст і завдання комунікативного менеджменту в туризмі

Фахівець з туризму, що володіє комунікативною компетентністю, повинен: знати мовний етикет і уміти його використовувати; вміти формулювати цілі і завдання комунікації; організувати і управляти комунікаціями; ставити питання і конкретно відповідати на них; володіти навичками і прийомами ділового спілкування, уміти вести бесіду, співбесіду, ділову розмову, суперечку, ділову нараду, переговори тощо; вміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації, конфронтації і вирішувати їх; володіти технікою мови, риторичними фігурами і прийомами, уміти правильно будувати мову й інші публічні виступи.

Поняття комунікативної компетентності передбачає, що людина усвідомлює наступні аспекти власної особистості:1) власні потреби і ціннісні орієнтації, техніку особистої роботи;2) свої перцептивні уміння, тобто здатність сприймати навколишнє без суб'єктивних спотворень, без прояву стійких упереджень щодо тих чи інших проблем, особистостей, соціальних груп;3) готовність сприймати нове у зовнішньому середовищі;4) своїх можливостей у розумінні норм і цінностей інших соціальних груп і культур;5) свої почуття і психічні стани в зв'язку з впливом факторів зовнішнього середовища;6) свої способи персоналізації зовнішнього середовища, тобто ті причини й фактори, у відповідно з якими по відношенню до якихось елементів зовнішнього середовища проявляється почуття господаря;7) рівень своєї економічної культури, що виявляється по відношенню до елементів середовища проживання.

А. В. Морозов розрізняє наступні типи керівників:Тип А. Керівник великою мірою орієнтований на спілкування з підлеглими. Він вважає за

необхідне спонукати підлеглих до висловлення своїх думок, бути уважним як до їх ділових прагнень, так і до особистих прохань, враховувати їх настрій. Отриману «висхідну» інформацію, керівник прагне враховувати у своїй роботі.

Тип Б. Керівник орієнтований на спілкування з підлеглими, але не особливо прагне враховувати одержувану при цьому «висхідну» інформацію. Він хоча і вважає за необхідне спонукати підлеглих до висловлення своїх думок, вислуховувати до кінця, однак не може або не вміє ефективно використовувати інформацію «знизу» у своїй роботі.

Тип С. Керівник орієнтований на спілкування з підлеглими лише в межах свого розуміння «доцільності» такого спілкування. Він вважає за необхідне спонукати підлеглих до висловлення своїх думок, бути уважним до їхніх пропозицій і прохань, враховувати їх настрій, але тільки до тих пір, поки це, як він вважає, «допомагає роботі». При відсутності у себе такої впевненості керівник не схильний до спілкування з підлеглими, хоча вони до нього звертаються. Таким чином, керівник свідомо обмежує себе в отриманні «висхідній» інформації: орієнтуючись лише на її «доцільність».

Тип Р. Керівник зовсім не орієнтований на спілкування з підлеглими. Він не вважає за необхідне спонукати підлеглих до висловлення своїх думок, приділяти велику увагу як їх ділових пропозицій, так і особистим проханням, враховувати їх настрій. «Висхідна» інформація часто надходить лише за рахунок ініціативи підлеглих, керівник не схильний витрачати багато часу на її облік.

3. Роль інформаційного забезпечення управління комунікаціями

Інформація в менеджменті

Об'єктивна Суб'єктивна

факти, документи думки, судження

Інформація в менеджменті – це сукупність відомостей, за допомогою яких розробляються управлінські рішення і здійснюється управлінська дія. Вона може бути об'єктивною (факти, документи) і суб'єктивною (думки, судження)

Характеристики інформації в менеджменті

Обсяг

Надлишкова Недостатня Достовірна

Достовірність

Достовірна Недостовірна

Вартість

Насиченість

Відкритість

Секретна Конфіденційна Публічна

Цінність

Своєчасність

Своєчасна Запізніла

Структурованість

Структурована Неструктурована

Корисність

Корисна Не корисна

Хар

акт

ери

стик

и ін

фор

маці

ї в

мене

джме

нті

Питання і завдання для самоконтролю знань з теми 21. Назвіть основні типи інформаційної дії.2. Які принципи ефективних комунікацій в бізнесі?3. У чому поміщено значення комунікацій для

менеджменту?4. Яке значення комунікацій для менеджера?5. Яке значення комунікацій для підлеглих?6. Що є управлінським спілкуванням? 7. Які форми управлінського спілкування ви знаєте?8. Дайте визначення комунікативному підходу в управлінні.9. Що таке комунікативна компетентність?10. Які стилі комунікацій ви знаєте?11. Назвіть типи керівників в системі комунікацій.12. Перерахуєте основні принципи управління

комунікаціями.13. Яка роль інформації в менеджменті?14. Які типи інформації в менеджменті ви знаєте?15. Які основні джерела інформації в менеджменті?