ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА

http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

В І Л Ь Н А№ 64 (28043) 15 червня 2010, вівторок

п е ре д п л ата–2010

ПереДПлАтНі іНДекси: четверговий випуск – 49088,

триразовий – 49086,пільговий – 49087.

ПереДПлАЧуйте«Деснянську правду – вільну»

на іі півріччя 2010 рокуі виГрАвАйте цінні призи!

стор.3–6

прое к т

а к Ція

Партнерство на взаємному довір’ї

Щасливими виявилися передплат-ні квитанції Чернігівок Олени Косогол та Марії Ананко. Під час розіграшу призів, який влашту-

вали для своїх передплатників редакції газет «Деснянська правда – вільна» та «Деснянская неделя», вони отримали суперпризи. Сталося це в Чернігові 11 червня. Того дня поштови-ки, представники місцевих друкованих ви-дань, мешканці та гості міста провели день пе-редплатника. стор.2

соЦіальН и Й За Х ист

в Україні можуть ЗМенШити Поріг Для отриМання сУБсиДіЙ на комунальні послуги – з 20% до 15% від рівня доходів.

З такою ініціативою висту-пило міністерство з питань жит лово-комунального госпо-дарства.

За офіційною статистикою, ко-жен чотирнадцятий українець за-боргував за комунальні послуги понад 4 000 гривень. Як стверджує міністр ЖКГ Олександр Попов, по-ловина боржників – незаможні лю-ди, які в принципі могли б платити, але не дотягують до субсидій. Ни-ні право на субсидію має будь-яка родина, якщо її витрати на житло, комунальні послуги та паливо пе-ревищують 20 відсотків середньо-місячного сукупного доходу сім’ї.Коли постійно зростають ціни на енергоносії, зниження порога субсидій допоможе бідним про-шаркам населення. На це звертає увагу перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України Олександр Мазурчак. Нині борги населен-ня перед підприємствами ЖКГ за комунальні послуги становлять 5,5 мільярда гривень. Якщо суб-сидію даватимуть при 15% від рівня доходів, кількість боржни-ків зменшиться, сподівається пан Мазурчак. «Ми переживаємо еко-номічну кризу, вона позначається на всьому. Людина думає, на що їй витрати ті невеликі гроші, які вона отримує. Субсидії можуть отриму-вати лише ті люди, які не мають боргів або їхні борги реструкту-ризовані. Тобто, таким чином ми стимулюватимемо людей до спла-ти», – говорить заступник міністра.

Субсидії в Україні отримують 162 тисячі сімей – приблизно кож-на сота родина, інформує Держ-комстат. Але одержати субсидію (тобто адресну допомогу мало-забезпеченим сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг) не так уже й легко.

Механізм нарахування суб-сидій примітивний і недоскона-лий, вважає економіст Володи-мир Лановий. Механізм не змі-нювався з дев’яностих років і стимулює людей до марнотрат-ства, а не до економії. «Пройшов п’ятнадцятивідсотковий чи два-дцятивідсотковий поріг – і давай, більше ще витрачай, води вили-вай і так далі… Треба не субси-дії давати, а адресну допомогу і лише після того, як буде існувати повна прозорість стосовно того, скільки насправді коштують ко-мунальні послуги, звідки беруться тарифи, бо у нас вони малюють-ся зі стелі», – впевнений експерт.

За його словами, люди не уяв-ляють, скільки насправді коштує обслуговування їхніх будинків і на-скільки обґрунтованими є тарифи на житлово-комунальні послуги.

На субсидії зі сплати житлово-комунальних послуг у першому кварталі нинішнього року дер-жава витратила понад 21 мільйон гривень. Торік за цей же період на субсидії виділили на шість міль-йон гривень більше.

За матеріалами УКРІНФОРМУ

а Щ о с к а ж у т ь За к о Н од а в Ці?

ДоДатковиЙ ПоДаток на БенЗинспрямують на будівництво доріг

лікарі радять українцям

Берегтисяпід час спеки

ст и Хія

БУревіЇ ЗнестрУМили багато населених пунктів

Цік а в о ЗН ат и

італія – батьківщина свята полуниціЩороку в маленькому італійському містечку Немі, де сторіччями вирощували поживну і корисну ягоду, влаштовують полуничне свято.

З такої нагоди біля входу до міста встановлю-ють велетенську миску полуниць: 700 кіло-грамів ягід, 20 кілограмів цукру та 36 пля-шок ігристого вина. Жінки та дівчата вдяга-

ються як «полунички». Озеро Нем, біля якого роз-ташоване місто, вулканічного походження. Все тут росте добре і має особливий смак. Тому полуниці з Немі у формі сердечка дещо кислуваті на смак, але добре відомі у світі.

Свято полуниць походить від дня 13 червня, ко-ли жінки з Немі їхали до Рима продавати ягоди на знаменитому ринку Кампо деї Фйорі. Тепер полунич-не свято приваблює до регіону й чимало туристів.

Марина БОСЬКО

Україна потерпає від спеки. У мину-лі вихідні у деяких регіонах, в тому числі й на Чернігівщині, температура зросла до 35-37 градусів тепла. Ліка-

рі наголошують, що особливо шкідлива така погода для людей, які страждають на хронічні хвороби серцево-судинної системи. «Близь-ко 25 мільйонів українців, а це – більше по-ловини населення – мають серцево-судинні захворювання», – зазначає директор Інститу-ту кардіології імені Стражеска АМН України Володимир Коваленко.

Фахівці NASA повідомили, що цьогоріч у Європі літо буде рекордно спекотним. Через транспортні засоби, розпечений асфальт і ви-сотні будівлі особливо потерпатимуть міські жителі. З аномально спекотним літом у Європі вже мали справу 2003-го року. Лише у Фран-ції від перегріву померло кілька тисяч людей.Кандидат медичних наук, співробітник Ін-ституту кардіології імені Стражеска Воло-димир Граніч зазначає, що через високу

температуру та вплив прямого сонячного проміння у дітей зростає ризик отриман-ня теплового удару. Водночас у дорослих із серцево-судинними захворюваннями че-рез схильність до згущення крові збіль-шується небезпека серцевих нападів. Під час спеки лікар радить, зокрема, приймати препарати, багаті на калій, а також вжива-ти побільше свіжих ягід, пити ягідні відва-ри та мінеральну воду, часто провітрювати приміщення і стерегтися прямих сонячних променів. Від 11:00 до 16:00 без потреби не перебувати на вулиці.

«У такий період особливо небезпечно вживати алкоголь у будь-якому дозуванні, адже він підвищує температуру тіла і збіль-шує негативний ефект», – наголошує лікар.В Українському гідрометцентрі повідомили, що незабаром українці зможуть на деякий час зітхнути з полегшенням – вже у най-ближчі дні очікується поступове зниження температури до +25 °С.

На Чернігівщині минулої неділі у зв’язку з проходженням атмосфер-ного фронту порушено енергопос-тачання багатьох населених пунктів

чотирьох районів області. Про це повідомило управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чор-нобильської катастрофи облдержадміністрації.

Внаслідок несприятливих погодних умов (грози, пориви вітру до 15–20 м/с) було час-тково відключено електропостачання на те-риторії Новгород-Сіверського, Ріпкинського,

Чернігівського, Щорського районів.Станом на ранок 14 червня без електропос-

тачання залишалися 26 населених пунктів об-ласті на території трьох районів (Ріпкинський, Чернігівський, Щорський), відключено 8 ліній електропостачання 10 кВ, 7 ділянок ЛЕП 10 кВ та 152 ЛЕП 0,4 кВ. Без електрозв’язку залиша-ються 58 населених пунктів Чернігівщини, не функціонують 39 АТС.

На аварійно-відновлювальних роботах пра-цюють бригади від ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» та Чернігівської філії «Укртелеком».

Міністр житлово-комунального господар-ства України Олександр Попов пропонує ввести додатковий податок на бензин, який спрямують на будівництво доріг.

За словами міністра, відповідна документація вже практично готова, однак він не впевнений, що Верховна Рада підтримає цю ініціативу. У той же час пан Попов не уточнив, скільки може скласти цей податок на літр бензину.

«Додатковим ресурсом для будівництва доріг пла-нується мати надбавку на літр бензину, солярки, що купується. Той, хто більше їздить, той і буде більше платити. Це – як додаткова інвестиція. Ми дискуту-вали на цю тему в Кабміні. З іншого джерела зна-йти фінансування складно, бо якщо виділяти кошти з бюджету, це означатиме завалити справу. А таким чином все ж таки можна спробувати залучити до-даткові фінансові ресурси», – зазначив він.

За матеріалами «ForUM»

Фот

о Ва

лері

я Се

нчук

а

«Га ря ч а» п ора

– Нині наша школа – це сучасний навчальний заклад, який має два напрями спеціалізації: англійська та німецька мови. В школі здобувають освіту 800 учнів. Навчальний процес за-безпечують 95 вчителів. Працюємо в одну зміну.

– Які основні пріоритети в роботі школи?– Створення сприятливих умов для оволодіння інозем-

ними мовами, передумов для всебічного розвитку дитини, використання в навчальному процесі передових науково-педагогічних та інформаційних технологій. Наші учні вивчають іноземну мову з першого класу. У початкових класах уроки іноземної мови проводяться тричі на тиждень, учні 5-9 кла-сів вивчають іноземні мови вісім годин, а в 10-11 класах на уроки іноземної мови відводиться 12 годин.

– Гордістю кожної школи є переможці міських, облас-них та всеукраїнських олімпіад, конкурсів та змагань. Школі №2 є ким пишатися?

– Кожного року наші учні захищають честь школи на олім-піадах, конкурсах та змаганнях різного рівня. Вже кілька ро-ків поспіль наші діти стають переможцями республіканських олімпіад. Не став винятком і цей рік.

Доброю традицією стало проведення щорічного шкільного свята «Перлина», на якому ми вітаємо і нагороджуємо пере-можців олімпіад, конкурсів і змагань та вчителів, які підготу-вали цих дітей. Під час свята учні отримали дипломи, медалі та грошові винагороди.

– Педагогічний колектив…– Відома істина: інтелект виховується інтелектом, твор-

чість народжується в творчості. Ці слова можна сказати про наш педагогічний колектив, де кожен учитель – про-фесіонал, який прикладом власної діяльності спонукає учня

до розвитку. Я вважаю, що вчитель – це та людина, яка вміє та хоче вчити.

Сила нашого педколективу у міцній єдності вчителів старшого покоління та молодих. Пишаємося нашим золо-тим фондом – учителями Валентиною Сущовою (англійська мова), Мариною Поплавською (англійська мова), Оленою Заворотною (зарубіжна література), Олександрою Трофи-менко (українська мова та література), Світланою Назаро-вою (математика) та вчителями-методистами – Марією Ро-мановою, Лілією Валовою та Валентиною Сьоміною. Вони щедро діляться досвідом та фаховою майстерністю з мо-лодими колегами.

Завзятістю, наполегливістю, ентузіазмом та новими ідеями і методиками радують молоді вчителі. Серед них Олена Ло-бода (вчитель економіки), Ольга Арищенко, Анна Бистрова, Юлія Голубцова, Ірина Кушнір, Ольга Фокіна, Оксана Хоменко та Юлія Олексієнко (вчителі англійської мови), Оксана Дубіні-на (німецька мова), Вікторія Шелупець (біологія), Ірина Мішок (вчитель образотворчого мистецтва і педагог-організатор) та Тетяна Острянко (соціальний педагог).

Ще хочу зазначити, що наш педагогічний колектив – це колектив однодумців, який успішно вирішує завдання сього-дення і впевнено дивиться у майбутнє. Досягти цього вда-ється завдяки злагодженій роботі адміністрації школи. Моїми надійними помічниками є заступники – Наталія Гусєва, Тетяна Воронцова, Олександра Бугайова та Ніна Хоменко.

У нашій школі працюють навіть педагогічні родини та ди-настії. Наприклад, уроки музики та заняття в естрадній сту-дії проводить подружжя Мартиненків. Ще в школі працює родина Семирозум. Валентин Олександрович – вчитель фі-

Н а ші іН т е рв’ю

Школа –гордість моя

«Головна мета школи – виховувати в учнів потребу вчитися. Тому перед педагогічним колективом стоїть завдання – працювати так, щоб школярі мали бажання отримувати знання», – наголосила директор чернігівської спеціалізованої загальноосвітньої школи №2 І–ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Тамара Касаткіна в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту «Деснянської правди – вільної». До речі, Тамара Іванівна все знає про школу №2, бо очолює її вже 23-й рік.

зичного виховання, а його дружина Наталія Іванівна вчить учнів початкових класів.

Не можу не згадати про вчительську династію. Марія Ро-манова працює вчителем початкових класів, а її донька Ан-на Бистрова викладає англійську мову.

Цікавим фактом є й те, що понад два десятки наших випус-кників повернулися в стіни рідної школи вже як вчителі.

– Головна проблема сучасних закладів освіти – брак фінансування. Чи достатньо оснащена матеріально-технічна база школи?

– Кожному директору хочеться, щоб було ще краще, ніж є. Якщо ми щось ремонтуємо чи купуємо, то робимо це за принципом «щоб було якісно і надовго». На всі шкіль-ні потреби бюджетних грошей не вистачає. Допомагають батьки та спонсори. Тому, матеріально-технічна база шко-ли постійно оновлюється.

До послуг наших учнів – добре оснащені навчальні кабі-нети та майстерні, затишні спальні для шестирічок, сучасний комп’ютерний клас з доступом до мережі Інтернет, спортив-на та актова зали, бібліотека, музей історії школи, їдальня, спортивні майданчики та стадіон. Є в школі дві мультимедій-ні дошки та два мультимедійні проектори.

– Не секрет, що школа може похвалитися закордон-ними друзями. З ким товаришуєте?

– Є у нас друзі в Польщі, США та Німеччині. З польською школою №10 міста Тернобжик ми товаришуємо вже давно. Дружба між нашими навчальними закладами зародилася під час мого відрядження до Польщі. Туди я поїхала, як депутат міськради (Тамара Касаткіна – голова постійної комісії з пи-тань освіти, культури, фізичної культури і спорту, сім’ї, мо-лоді та соціального захисту міської ради – Авт.).

У 2002 та 2004 роках до сусідньої країни їздили відпочи-вати наші учні. Жили у родинах поляків. Вони не платили ні за проживання, ні за харчування, ні за розваги. Все було за рахунок поляків – гроші на прийом іноземних гостей виді-лило тамтешнє міністерство освіти. Двічі до нас приїздили й польські гості. Стосунки з ними ми підтримуємо й нині.

Хочу зазначити, міжнародна дружба – це не просто по-їздки та відпочинок на чужині, а шанс отримати нові знання та обмінятися досвідом з іноземними колегами.

Справжнім другом нашої школи є й американський бізнес-мен Дейл Діксон. Він щороку приїздить до нас на випуск ний вечір. За його ініціативи у школі з’явилася ще одна добра традиція, яка навряд чи існує в інших навчальних закладах, – цього святкового дня відзначати учнів, які найкраще за-своїли ту чи іншу дисципліну. Так, кожен рік з рук Дейла Ді-ксона або його дружини 14 випускників отримують гранти на суму 100 доларів кожний. І цього випускного року була така ж кількість нагороджених.

Частенько бувають у нас і німці. Вони приїздять пере-важно на свята.

– Закінчився ще один навчальний рік. Яким він був для школи?

– Важким. Свої корективи у роботу вніс затяжний каран-тин. Щоб наверстати втрачений час, довелося працювати в посиленому режимі. Це стосувалося і навчального проце-су, і діяльності гуртків.

Та результатами цього навчального року, як і попередніх, я задоволена. Школа №2, як один із найкращих навчальних закладів Чернігова, намагається щороку робити крок уперед у своєму розвитку. 2009-2010 навчальний рік не став винят-ком. Наші учні брали участь у міських, обласних та всеукра-їнських олімпіадах, конкурсах та змаганнях. 2010 рік був для школи рекордним – маємо аж 111(!) переможців. Це найбіль-ша кількість призерів за всі роки!

Цього року вперше було проведено шкільний конкурс серед учнів 4-9-х класів «Найрозумніший ерудит».

Плідно працюють гуртки – «Бісероплетіння», студії «Диво-цвіт», «Юний художник», театральна студія та різні спортивні секції. Обдаровані діти розвивають свої здібності і в гуртах, і на факультативах.

Нам не соромно за наших випускників. Кожного року чи-мало з них стають студентами вищих навчальних закладів.

Отже, нашій школі є ким і чим пишатися!Валентина ФЕДУСЬ

Фото Валерія СЕНЧУКА

4 № 64 (28043) 15 червня 2010, вівторок

c m y k

освіта

Місце, де поєднуються минуле і сучасне

Цікаві експонати, з любов’ю та смаком оформлені вітрини та стенди привертають увагу кожного, хто заходить туди. Старшому поколінню старі фотографії, шкільні речі та документи дорогі серцю, бо це їхня молодість. У молодшого вони викликають неабиякий інтерес та почуття гордості за рідний навчальний заклад. Це музей історії школи №2. Ним пишаються і вчителі, і учні, і батьки, бо далеко не кожний навчальний заклад може похвалитися власним музеєм.

ЗА вікНом… миНуле– Історія нашої школи цікава та бага-

та. Дізнатися про неї можна в шкільному музеї, – такими словами починає свою розповідь директор музею школи №2 Валентина Сущьова, яка вже 40 років викладає англійську мову в цьому на-вчальному закладі. – Школа №2 є пра-вонаступницею жіночої гімназії. За ра-дянських часів вона носила ім’я Леніна. У 1983 році на вулиці Савчука було по-будовано нову школу. Саме в цій будівлі і розташувався наш навчальний заклад. З 1965-го тут діяв музей імені Леніна, 1988-го року був створений ще й музей історії школи, а 22 травня 2009 року він офіційно відкрився у спеціальному при-міщенні. Художньо-дизайнерське оформ-лення музею виконали працівники фірми «Українська кухня реклами», директором якої є випускник школи №2 Олег Сель-ський. Меблі зробив теж наш колишній учень – Олександр Торба.

Музей має кілька розділів. Кожен з них відображає певний період чи на-прямок в житті школи. Наприклад, за-ходиш до музею і через символічне чарівне вікно потрапляєш… у минуле. Там кипить гимназістське життя. Коли і як була заснована гімназія, як вчились і чим захоплювалися її вихованиці – про це розповідає музейна експозиція. Без-цінними є фотографії гімназисток та біо-графічні відомості про них.

– Завдяки таким експонатам відчу-ваєш дух минулої епохи, – зазначає Ва-лентина Сущьова.– Чернігівську жіночу гімназію закінчила Віра Дейша (майбутня дружина М. Коцюбинського). Вона навіть працювала класною дамою в цьому за-кладі. Згодом цю ж гімназію закінчили дві доньки Коцюбинських – Ірина та Оксана. Серед відомих гімназисток-випускниць – Любов Дельмас (оперна співачка, котрій присвячена збірка віршів О. Блока «Кар-мен»), Марія Сергієнко (філолог, історик

античності), Софія Соколовська (револю-ціонерка, потім радянська партійна діяч-ка, директор кіностудії «Мосфільм»).

Розділи: «1920-1930», «1940», «1950-1970», «1980» розповідають про життя школи у певні роки. Тут ми бачимо фо-тографії колишніх учнів та вчителів, ви-пускні альбоми, класні літописи, учнів-ські зошити, щоденники, табеля успіш-ності та підручники минулих десятиліть, свідоцтва та атестати, зошити спогадів, привітальні листівки, зроблені учнями. Раритетним експонатом музею є ко-пія телеграми Йосипа Сталіна «молоді і комсомольцям Чернігівської середньої школи №2 імені Леніна», яка датована 24 січня 1944 року. В ній – подяка за зібра-ні учнями і вчителями школи 12 тисяч рублів на будівництво літака «Чернігів-ський комсомолець».

Мимоволі звертаєш увагу і на шкіль-ний квиток, на якому написано: «Школь-ный Совет школы им. В. И. Ленина удо-стоверяет, что ученица (Зазначено пріз-вище, ім’я по батькові. – Авт.) отпускает-ся на весенние каникулы с 12 апреля по 21 апреля 1924 года». Дивина та й годі! Сучасні навчальні заклади таких доку-ментів не видають!

Особливе місце в музеї має розділ присвячений Другій світовій війні. Вален-тина Сущьова зазначає, чимало вчителів та випускників школи захищали Батьків-щину в буремні воєнні роки.

Цікавість у відвідувачів викликає і виставка піонерської та комсомольської атрибутики. Тут і значки, і квитки, і піо-нерські галстуки, і барабан, і сурма.

Ніщо Не ЗАбуто!З протилежного боку від минулого –

сучасність. Бачимо стенди «Учитель – це покликання душі», «Чудові шкільні ро-ки», «Вони відстояли майбутнє», «Citius! Altius! Fortius!» (з лат. – Швидше! Вище! Сильніше!), «У нас друзі на всій планеті» та багато інших.

– Поєднує минуле і сучасне своєрід-ний «міст» – художній книжковий сте-лаж, на якому відображена вся хроніка шкільного життя, – зазначає директор-ка музею.

Випускники – це гордість будь-якого навчального закладу. Відомості про учнів, що стали видатними діячами, – скрізь на музейних стендах. Школа пишається, що свого часу з її стін ви-йшли Михайло Черняк (композитор), Олександр Нарочницький (академік), Вадим Дядиченко (історик), Раїса Окип-на (оперна співачка, актриса). Серед ві-домих випускників-сучасників – Віктор Мироненко (провідний науковий співро-бітник Інституту Європи Російської ака-демії наук, керівник Центру українських досліджень, головний редактор журналу «Сучасна Європа», радник М. Горбачова та радник віце-спікера Держдуми Росії), Ніна Бісько (ґрунтознавець-агрохімік, доктор біологічних наук, лауреат Дер-жавної премії України в галузі науки

і техніки), Володимир Купріяненко (на-чальник управління освіти Чернігівської міської ради), Ілля Хоменко (журналіст, філолог, письменник-фантаст, радіодра-матург), Сергій Макашов (співак), Віталій Сєров (каскадер у Голлівуді), Наталя Дави-дова (важкоатлетка, бронзова призерка Олімпійських ігор у Пекіні 2008 р., I місце на чемпіонаті світу в Таїланді в 2007 р.), Юлія Корнієвець (багаторазова чемпіон-ка України з футболу, член збірної Укра-їни, гравець команди «Легенда»).

– Весь шкільний колектив поповню-вав фонд музею. Ми зібрали і системати-зували всі матеріали про роботу школи в наш час, її працівників та учнів. Є ціка-вий стенд, який розповідає про шкіль-не свято «Перлина», – каже Валентина Сущьова. – Ось стенд про діяльність шкільного євроклубу «Молодь за ЄС». Пишаємося ми й нагородами, які здо-були наші учні в спортивних змаганнях. У музеї представлена велика кількість кубків, дипломів та медалей. Є у нас і шафа, біля якої надовго затримуються школярі, особливо початкових класів. Тут зібране шкільне приладдя минуло-го: глобус, чорнильниця з перами, пе-нал, ручки, олівці, рахівниця, готовальня, проектор для діафільмів. Учні з цікавіс-тю роздивляються, порівнюють, навіть не всі речі впізнають!

За всіма цими фотографіями, доку-ментами та речами історія школи, її три-воги, успіхи і життя педагогів та учнів. Музей – це результат кропіткої, неви-димої работи, на яку було витрачено чимало часу та терпіння. Деякі експона-ти з історії школи: фотографії, грамоти, нагороди, табеля, щоденники, вітальні листівки принесли та подарували музею вчителі – старожили та випускники. Є й такі експонати, що з’явилися в результа-ті пошукової роботи в архівах та інших музеях. Також чимало фактичного мате-ріалу було передано зі шкільних фондів.

Свої враження від побаченого і по-чутого в музеї відвідувачі записують у Книгу відгуків. Багато теплих слів та по-бажань є там. Для сучасних школярів екс-курсія в шкільний музей – це можливість пізнати історію рідної школи.

Приємно відзначити, що на відкритті музею робота не закінчилася – музейні фонди постійно оновлюються й попо-внюються.

Частенько музей відвідують учні, бать-ки, вчителі та гості школи. Для них прово-дяться екскурсії та вечори зустрічей.

А у Валентини Сущьової є мрія – на базі музею відродити гурток «Чай-ниць», щоб на його засіданнях дівчата та хлопці обговорювали різні питання, які стосуються шкільного життя, думали, аналізували, планували, робили висно-вки. Ще в планах Валентини Василівни зібрати колекцію старих шкільних під-ручників та виготовити стенд про відо-мі музеї світу.

Валентина ФЕДУСЬФото автора

д и тя ч а т в ор ч іст ь

«Малювання – це Моє життя!»У кожної дитини є певні таланти та здібності. Головне

– вчасно їх помітити та розвинути. На жаль, у батьків не завжди є час, щоб водити дитину у спеціалізовані школи та студії. Тому чудовою альтернативою таким

закладам стають різні шкільні гуртки, де діти не лише розвива-ють свої здібності, а й знаходять нових друзів. Наприклад, учні чернігівської школи №2 із задоволенням відвідують шкільну сту-дію юних художників.

Керує студією молода, енергійна, талановита вчителька обра-зотворчого мистецтва Ірина Мішок. І хоча працює вона у шко-лі лише третій рік, вже веде й заняття в гуртку, і уроки. Цього навчального року студію відвідувало 14 школярів. Різних за ві-ком, характером та здібностями дітей в єдину творчу родину об’єднала любов до малювання. Саме на заняттях в студії учні знайомляться з творами відомих художників, оволодівають різ-ною технікою малювання, вчаться творити дивовижні картини пензлем та олівцями, оздоблювати вироби художнім розписом, виліплювати картини та фігурки з пластиліну і солоного тіста, робити аплікації з паперу.

мАлюють Гуртківці НА мольбертАх– Наші вихованці вивчають декоративне мистецтво, живопис, гра-

фіку та композицію, – каже Ірина Мішок. – Навчання безкоштовне. Відвідувати студію можуть діти будь-якого віку. Але на заняття ходять лише учні початкової школи та 5-7 класів. Старшокласників у гурт-ку немає. Учні старших класів, які мають хист і бажання малювати, йдуть у художні школи. Заняття проводяться один раз на тиждень. Тривалість – дві години.

Вихованці студії юних художників – постійні учасники шкільних, міських та обласних виставок і конкурсів, де вони неодноразово здо-бували перемогу. Наприклад, цього року учень 8-В класу Владислав Севастьянов посів ІІ місце на міській виставці-конкурсі дитячого ма-люнка «Чудовий пейзаж», а минулого року в нього було І місце.

Малюнки юних дарувань можна побачити у фойє школи на дру-гому поверсі, де постійно діє виставка їхніх робіт.

Пишається Ірина Мішок своїми талановитими та старанними учня-ми і залюбки називає їхні імена.

– Це – Ольга Здор та Дмитро Єрмоленко (учні 7-Б класу), Катери-на Ольховик, Юлія Борисенко та Вітас Руройц (учні 6-В класу), Вла-дислав Севастьянов та учень 2-В класу Дмитро Шилкін, – розповідає вчителька й одразу зазначає, що всі її вихованці – талановиті діти, а їхні малюнки – унікальні творіння!

Ірина Мішок впевнена: навчити малювати можна будь-яку дити-ну! Головне, щоб юний художник мав бажання вчитися та був ста-ранним і наполегливим учнем.

– Якщо здібності дитини не розвивати, можна занедбати будь-який талант, – наголошує вона. – Дітей, які мають дар від Бога, небагато. Переважно людина досягає певних успіхів завдяки наполегливій пра-ці. Завдання ж вчителя – направити і допомогти учневі, а не перела-мати його. Художник – творча особистість, тому нав’язувати дитині власне бачення світу не можна. Вона має малювати не тільки так, як бачить, а й так, як відчуває серцем. Малювання – це не репродуктив-на діяльність, а творчий процес, тому кожен учень має бути творцем.

Діти, що відвідують студію, із захопленням розповідають про свою творчість.

– Ось нещодавно закінчив малюнок «Козаки». На ньому зображе-но храм та Запорізьку Січ. Ще я намалював двох козаків: один з них варить куліш, інший запрягає коня, – каже вихованець студії юних художників ларіон Дмитренко (учень 6 класу). – Кілька разів я брав участь у міських конкурсах-виставках. На жаль, перемогу не здобув. Малюю з дитинства. Вже рік ходжу на заняття до Ірини Сергіївни. В початкових класах я теж відвідував гурток образотворчого мис-тецтва. Щоправда, тоді я вчився в школі №36».

Особливою гордістю Ірини Мішок є її колишній вихованець Дмитро віницький (учень 9-А класу). Нині хлопець навчається в художній школі.

– В моїй родині малювали дідусь та бабуся. Вони й заохотили ме-не до творчості. До речі, малював і мій прадід, – хвалиться Дмитро. – Ази малювання я опанував у шкільній студії.

Перший диплом Дмитро Віницький отримав у 2009 році за ІІІ міс-це у міському конкурсі «Таланти багатодітної родини». Потім у 2010 році ще два: за І місце в міській виставці-конкурсі дитячого малюнка «Чудовий пейзаж» та за участь у конкурсі дитячого малюнка «Сим-фонія краси Чернігівського краю». Ще цього року він, як лауреат, був відзначений грамотою за участь у конкурсі «Зроби Чернігів кращим у світі». Його ескіз паркової скульптури «Мати-природа» прийшовся до душі й членам журі, і чернігівцям.

«Малювання – це моє життя, – каже Дмитро. – Я вже навіть визначив-ся з майбутньою професією – хочу бути художником-дизайнером!».

Єлизавета ЯСЬКО

освіта

Директор шкільного музею Валентина Сущьова (в центрі) з випускниками

№ 64 (28043) 15 червня 2010, вівторок 5освітаса м овря д у в а Н Н я

«Завжди готовий «за Батьківщину, добро і справедливість…»

«ПіоНерськА орГАНіЗАціЯ ісНує. іНАкШе й бути Не моГло»

На першому поверсі школи побачила напис на дверях «Піонерська». А поряд на стіннівці – «Піонерська ор-ганізація «Веселка», девіз – «За Батьківщину, добро і справедливість», закони… А назустріч йшли діти,

на грудях яких майоріли зелені, рожеві, червоні… галстуки. Пролунав дзвінок і під далеке «Школо, струнко. Рівняння пра-воруч…» і троє учнів винесли прапор України. Хтось урочис-то підніс руку перед обличчям, віддаючи честь. Так почалася шкільна лінійка, присвячена святу останнього дзвоника в спе-ціалізованій ЗОШ №2 м. Чернігова. Колись отак починалися всі шкільні урочистості у школах СРСР.

Піонерська організація цього навчального закладу не при-пиняла свого існування ні на день. Таке рішення колись при-йняли директор Тамара Касаткіна та її заступник з виховної роботи Тетяна Воронцова.

– Ми всі пройшли школу. У мене залишилися яскраві вра-ження про жовтенят, піонерів, комсомольців. І нічого погано-го в радянській піонерії я не бачила. Найголовніше і найкра-ще, що ми винесли з того минулого – почуття колективізму. Адже саме з нього починається патріотизм: з відповідальності за себе і за колектив.

Вважаю, що і сьогодні потрібна централізована організація, щоб виховати і дисциплінувати дітей. Так вони матимуть мож-ливість реалізувати себе. Адже суспільна діяльність виховує лі-дерів, – сказала Тетяна Іванівна. – Сучасна піонерія не відхре-щується від своєї історії. Вона є правонаступницею всесоюзної організації, у якій наш осередок носив ім’я героя-краснодонця. Ми це пам’ятаємо і шануємо. Всі роки існування наша оновлена «Веселка» не стояла на місті. На початку було важко, особли-

во перші два роки, коли доводилося долати супротив батьків. Ми збирали батьківські збори, презентували свою діяльність, і згодом все вирівнялося. Нині поза організацією не більше, ніж 10 учнів. До того ж, ми не прагнемо до масовості, а хоче-мо, щоб кожна дитина була особистістю, яка згодом змогла б привернути інших дітей. Адже те, що реалізовують самі діти має велике значення для їхніх однолітків.

До піонерської організації «Веселка» можуть вступати учні 4-7 класів. Піонерами тут стають напередодні 9 травня, перед пам’ятником загиблим воїнам, що на Валу – це така шкільна традиція.

– Намагаємося не писати багато папірців, як того вимага-ли за радянських часів. Разом відпочиваємо, працюємо, особ-ливу увагу приділяємо роботі з ветеранами. Зосереджуємо зусилля не на словах, а на конкретних справах, – наголосила Тетяна Воронцова.

Отак воно завжди: руйнувати легше, ніж будувати. Від старого, недолугого, позбулися, а нового, досконалого, не знайшли. Нема нині такої організації, яка б дала можливість пов ністю реалізувати бажання самовиразитися кожній дитині. А потреба у створенні дитячих колективів, які б об’єднували довкола спільної мети, існує, незважаючи на зміни держав-ного устрою. Проблеми молоді треба вирішувати: рано чи пізно це питання стоятиме руба. Бо, може бути так, що яко-їсь миті жодна організація не допоможе. Дорослі ж мають допомогти молоді взяти на себе відповідальність за своє майбутнє і за майбутнє своєї країни. Адже активні діти не раз доводили, що хочуть впливати на навчальний процес у школах, на вирішення життєво важливих питань у своєму селі, місті, на вулиці – і це має бути не гра чи забавка, а ре-альні корисні справи.

Світлана СОКОЛ

Це було ніби повернення у те далеке минуле, коли ми, кому нині за 30, урочисто, тремтячим голосом проголошували піонерську клятву. Тоді велике значення у житті кожного мали піонерський галстук, сурма, значок…

Щоб організувати при школі естрадну сту-дію, потрібно дуже багато, починаючи з чіт-ко визначеної мети, тобто треба передовсім з’ясувати – для чого її створювати. Чи буде

цікаво це дітям?Адже завдання загальноосвітньої школи – загальна осві-

та. Запропонувати ж музичну освіту на тому чи іншому рівні може лише спеціалізований заклад, наприклад, дитяча му-зична школа чи комерційна естрадна студія. Тим паче, що на початку створення завжди постає два основних питання: де взяти приміщення і хто відповідатиме за роботу студії. За-звичай наявність вільного і спеціального приміщення у зви-чайних школах – рідкість. А викладацький склад? Чи можна сьогодні знайти хоча б одного вчителя, який за умовну плату навчатиме дітей і вирішуватиме при цьому велику кількість організаційних питань? Мабуть, ні. Звичайно вчитель музики може вести у школі музичні гуртки чи індивідуальні заняття зі співів і гри на музичних інструментах, але це будуть тіль-ки гуртки, аж ніяк не музична студія. Отож бо й воно, що з усього цього зрозуміло, що можливості ЗОШ щодо створен-

ня музичної студії часто обмежуються невеличкою класною кімнатою, одним викладачем і одним напрямом діяльності.

Але у спеціалізованій ЗОШ №2 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова така студія є. Існує вона вже по-над 15-ти років. Створили її чудове подружжя Мартиненків: Петро і Тетяна. Вони побралися ще під час навчання у Ні-жинському виші, мабуть їхні долі поєднала та сама мрія, з якою вони приїхали 1983 року сюди – в рідну школу Тетя-ни, аби створити естрадну студію. Починали з організації шкільного хорового співу. До 1993 року шкільний хор на-лічував близько 70 учнів. Вони виступали на сценах різних рівнів, посідали перші місця у всіляких конкурсах, заходах. Але світ змінювався, з’являлися нові пріоритети, можливос-ті. Через насиченість шкільних програм дітям стало важко поєднувати уроки з позашкільною роботою. Було важко зі-брати разом весь хор. До того ж, з’явилися нові можливос-ті: звуку, комп’ютерної обробки, фонограми. Тому Тетяна і Петро Мартиненки вирішують створити при школі естрад-ну студію. Знову виникли труднощі – не було потрібної апа-ратури, приносили з дому власну. Потім звернулися до ад-

к ул ьт у ра

естрадна шкільна студія «Дивоцвіт»

міністрації школи, щоб підтримали їхню ідею. І, як сказала директор Тамара Касаткіна: «Коли людина щось хоче, і в неї це добре виходить, то чому б не допомогти. Тим більше, що це подружжя постійно фантанує новими ідеями». І от завдя-ки Тамарі Іванівні у школі незабаром з’явилася нова сучасна музична техніка.

Діяльність студії «Дивоцвіт» набирала обертів. Сьогодні можна сказати, що це вже професійна, єдина в Чернігівській області, а, можливо, і в Україні, естрадна студія, яка має свої традиції, розклад, вокаліста, звукорежисера і студію звукоза-пису, яку облаштовувало подружжя власними руками. А го-ловне – вона випустила яскравих і талановитих особистос-тей, які продовжують своє навчання у спеціальних музичних закладах різного рівня акредитації. Наприклад, Євген Мацак – нині соліст філармонії, перший з Чернігівської області був дипломантом Чорноморських ігор 1999-го року, а готували його саме в цій студії. А чули рекламну пісню «Країна чу-дес молочних»? Це голос Юлії Бельської, колишньої солістки «Дивоцвіту». А міський співак Сергій Макашов? Теж «родом» звідти. А Олександра Моцарт цього року брала участь у кон-курсі спілки композиторів, нині ж навчається у консервато-рії… І таких, які обрали найпрекрасніший зі шкільних пред-метів – музику – чимало.

У репертуарі «Дивоцвіту» не тільки дитячі пісні, але й композиції «дорослого» репертуару. А як співають студій-ці шкільний гімн «Вихідний марш» – це треба тільки бачити і чути! До речі слова до пісні написала колишня учениця цієї школи Аліна Павленко три роки тому. А доопрацювали текст і написали музику Петро і Тетяна Мартиненки.

Також студійці мають можливість не тільки пробувати себе на сцені як артисти, але й спробувати записати пісню. Цього року в студії запустили чотири проекти: «Пісні нашого дитин-ства», «Пісні овіяні війною» та дві учасниці студії випустили власні компакт-диски, презентація яких відбулася у школі. Колектив постійно бере участь у міських заходах, концерт-них програмах, соціальних акціях, виступає перед дітьми-сиротами, у будинку для людей похилого віку.

«Співаємо всюди, де нас запрошують, – посміхається Тетя-на. – Знаєте, нам якось таланило. Неспівочих дітей не буває, головне по-справжньому любити свою справу».

Правда кажуть у народі: нема не вирішених проблем є не поставлені завдання. Це довели двоє прекрасних лю-дей, справжніх педагогів, майстрів своєї справи, – Тетяна та Петро Мартиненки.

Христина ЧАЙКАФото автора

хто віН, ПіоНер?

Дехто нині вважає радянських піонерів скаліченими ду-шами, мовляв та дитяча організація була надто заполі-тизована. Що піонери – це маленькі комуністи. Навіть саме слово «піонер» намагалися витіснити з ужитку.

Та чи варто нагадувати, що піонер у перекладі з англійської означає першопрохідець, дослідник. І досі у багатьох країнах світу діти, котрі входять до якихось дитячих об’єднань нази-вають себе піонерами. А якщо запитати тих, кому нині за 30, про піонерські роки, то навряд чи хтось пожаліється на ска-лічену душу. Проте нині молодь не заполітизована, особливо коли бере активну участь у мітингах на майданах і площах. Та чи варто проводити якісь паралелі?

Шлях Всесоюзної піонерської організації був нелегким. Ді-ти допомагали радянській владі боротися з безпритульністю, у роки Великої Вітчизняної – з фашизмом. Коли скінчилася радянська епоха, це утворення перестало існувати як сус-пільний рух, але повністю не припинило свого існування. У 2000 році відбулася реорганізація: була створена Федерація дитячих організацій Cпілка піонерських організацій України (ФДО СПОУ), котра, втім, проіснувала недовго. Мабуть, це по-яснювалося тим, що серед методистів, вихователів, вожатих було небагато тих, хто працював за покликанням. Та все ж вони були. Бо відомо, піонерія сьогодні деінде продовжує жити зусиллями небайдужих, які зуміли згуртувати навколо себе найактивніших дітей.

освіта

6 № 64 (28043) 15 червня 2010, вівторок

c m y k

освітаосвіта

об д а р ов а Ніст ь

це не посудина, яку треба наповнити,

а факел, якого треба запалити»

Вони іноді своїми репліками та за-питаннями, зауваженнями та відпо-відями «заганяють учителя в глухий кут». Невпевнені у собі вчителі, які

мають недостатню емоційну рівновагу часто сприймають цю дитину як невиховану. Тим са-мим досвідчені педагоги ставлять таких дітей у приклад для інших.

Про них кажуть діти-індиго, а ще обдарова-ні. Вони мають певні особливості у розвитку, різняться від звичайних дітей тим, що легко виконують будь-яке завдання, схоплюють ма-теріал «на льоту». У них є інтереси, уподо-бання, але головне для них – стійкий пізна-вальний інтерес до навчальної діяльності, до знань. Удосконалити їхній навчальний процес, дати їм ґрунтовні міцні знання допомагає, на-самперед, періодичність проведення олімпіад, конкурсів-захистів науково-дослідницьких ро-біт, КВК, турнірів, вікторин тощо.

Історія проведення олімпіад в Україні на-раховує більше сорока років. На початку 60-х років минулого століття було започатковано олімпіади з математики, а через кілька років – з фізики. Поступово змагання почали про-водитися з усіх базових дисциплін, що вивча-ються у загальноосвітніх школах. Олімпіади сприяють розвитку пізнавального інтересу учнів, обґрунтованому вибору ними майбут-ньої професії. Їх особливість полягає в тому, що вони надають учням змогу перевірити свої знання й уміння в умовах змагання, зіставити їх зі знаннями й уміннями однолітків.

Про олімПіАДи…кирило безкоровайний, 9 клас, перемо-

жець міської, обласної олімпіад з англійської мови, має диплом ІІІ ступеня на Всеукраїн-ській олімпіаді з англійської мови, друге міс-це у конкурсі перекладачів «Чернігів європей-ський», диплом ІІІ ступеня на міській олімпіаді з німецької мови.

– Як фіналіст конкурсу Flex, їду навчатися на один рік в Америку. Це конкурс односто-роннього обміну. Його учасники мають про-

йти три етапи: відбірковий, співбесіди, тести. Потім за результатами визначається найкра-щий. Всіма своїми досягненнями вдячний Юлії Михайлівні Голубцовій. Вона мене готувала до олімпіад, тим самим змінила моє життя, вчас-но підмітила що у мене є потенціал, а голо-вне – бажання. Це була дуже наполеглива пра-ця вчителя і учня.

юля лапа, 9 клас, цього року стала пере-можницею міської та обласної олімпіад з еко-номіки, також брала участь у Всеукраїнській олімпіаді.

– Я не планувала вивчати економіку, тим більше брати участь у будь-яких змаганнях, олімпіадах. Але зустрілася з Оленою Михайлів-ною Лободою, яка мені запропонувала відвіда-ти позашкільні заняття з економіки. Я подумала, що знання ніколи не бувають зайвими, поча-ла ходити, зацікавилася. Перемогла в міській олімпіаді – і одразу з’явився стимул рухатися далі,тим більше що виступала за 10 клас. Потім була обласна олімпіада, знову перемога. Цього року зрозуміла, що таке економіка.

валентин білоокий, 8 клас, переможець міської, обласної олімпіад з економіки, має диплом ІІІ ступеня на Всеукраїнській олімпіа-ді цього року і минулого.

– Економікою зацікавився завдяки Олені Михайлівні Лободі. Спочатку не хотів, а по-тім сподобалося. Вже два роки представляю школу на міських, обласних олімпіадах. Якщо сказати багато за сучасну систему освіти – це

нічого не сказати. Але 12 років навчання – це занадто.

…і Не тількимарина Якунічкіна, випускниця, пере-

можниця міської та обласної олімпіад з еко-номіки.

– Коли було 5 років мене віддали на тан-ці, і до 7 класу я мріяла про хореографію. Та тепер хочу стати економістом. Перемо-гла в олімпіаді завдяки вчителю математики Олені Михайлівні Лободі. Було важко, багато готувалися, але то не важливо. Для мене го-

ловне – не перемоги і оцінки, а знання. Мрію вступити до Чернігівського політехнічного ін-ституту на економічний факультет. Дуже хо-четься, щоб в сучасній системі освіти нарешті все визначилося. А то дуже багато останнім часом якихось змін, реформ. У вересні ска-зали про ДПА якось поверхово. А тепер що? Треба готуватися і до ДПА і до тестів, а це дуже важко.

ігор таран, випускник, цього року став пе-реможцем обласної олімпіади з фізики, учас-ник Всеукраїнської олімпіади.

– Результатами своєї праці завдячую Сер-гію Григоровичу Матвійчуку, керівнику фізико-математичного гуртка. Радію, що закінчив школу, бо нарешті вступлю до Харківського авіаційного інституту, на факультет літакобу-дування. Захоплююся авіаційною технікою вже давно, відвідував шкільний гурток авіамоделю-

вання. Вважаю, що 12 років навчатися важко буде і учням і батькам. Також не треба під час вступу враховувати середній бал атестату, ре-зультатів тестів достатньо.

Дехто вважає, що талановита людина сама проб’є собі дорогу. Та практика доводить, що в роботі з обдарованими дітьми велика роль належить учителеві. Саме він створює атмос-феру, яка може заохотити інтереси учня та роз-вивати його здібності. Про що свідчать і слова видатного педагога К. Д. Ушинського «Учень… це не посудина, яку треба наповнити, а факел, якого треба запалити».

Христина ЧАЙКАФото автора

Яким бачиться нам учитель фізкуль-тури? Ясна річ – різнобічним, зако-ханим у свою справу, вимогливим і водночас дбайливим фахівцем.

Оглядаючи спортивні трофеї у чернігівській ЗОШ №2, приходиш до висновку, що тут вчи-телі фізкультури на своєму місці. Їх працює четверо – Вадим Ткаченко, Валентин Семи-розум, Ольга Павленко, Людмила Войтенко. Всі – спеціалісти вищої категорії, з чималим педагогічним стажем.

Проведені шкільні дослідження доводять, що клас, де учні найбільш активні на занят-тях з фізкультури та в спортивних секціях, краще навчається.

Уроки фізкультури тут цікаві. Вчителі нама-гаються їх урізноманітнити веселими іграми, які так і кличуть школярів побігати, постриба-ти. Я переглянув класні журнали, в них майже не було пропусків з уроків фізкультури без поважних причин. Хоча педагоги вважають нині діючу програму занять фізкультурою не-ефективною, бо вона скерована перш за все на досягнення нормативів. На думку вчите-лів, бажано більше приділяти уваги ігровим вправам, на що вони і роблять основний ак-цент на заняттях.

На жаль, нині велика кількість дітей пе-ребуває не в найкращій фізичній формі, вважають педагоги. Тому якомога частіше треба проводити медичні обстеження, аби знати, які навантаження може виконувати учень на уроці фізкультури, у спортивних секціях. За станом здоров’я учнів у школі має постійно спостерігати медсестра, а ба-жано, щоб турбувався більш кваліфікований спеціаліст – лікар.

Говорили вчителі і про матеріальну базу школи. Є спортзал, футбольне поле, спор-

тивні майданчики, вдосталь інвентарю. Та не завадив би ще один спортзал, бо особливо у зимовий час нині діючий переповнений вщерть. Територія школи дозволяє звести спортивну споруду.

Вчителі, спортивні педагоги школи працю-ють у тісній співдружності з тренерами ДЮСШ міста. Бо розуміють, що спорт допомагає ді-

тям краще розраховувати свій час, навчає працелюбству і наполегливості. У школі діє чимало спортивних секцій.

Загалом фізкультурні традиції тут багаті на успішні результати. Колектив школи вважає за честь примножувати спортивні здобутки. Кубки і грамоти не покидають цей заклад. А приклад є з кого брати. У свій час тут на-

вчалася бронзовий призер Олімпіади-2008 в Пекіні, важкоатлетка, заслужений майстер спорту Наталія Давидова. У шкільному му-зеї є окремий стенд, присвячений її спор-тивним здобуткам. Наталія не забуває шко-лу, вчителів, навідується сюди. Яке це свято для школярів!

Вважають за честь побувати у рідній альма матері і гравці національної збірної з жіночого футболу Юлія Корнієвець, Дарія Апанащенко, Тетяна Чорна, Людмила Пекур. Вони передали естафету гравцеві збірної України Оксані Яковишин, яка цього року закінчує школу.

Футбол тут в особливій пошані. Підвали-ни заклали у 2000 році, коли команда шко-ли стала срібним призером всеукраїнських змагань «Шкіряний м’яч». Для деяких цей рубіж потім став путівкою у великий спорт. Скажімо, Денис Скепський нині грає у мос-ковському «Динамо», Валерій Кумачов – за чернігівську «Десну», а Андрій Чернієнко захищає кольори однієї провідної команди з міні-футболу, котра виступає у вищій лізі вітчизняної першості. Трохи згодом попо-внили склад чернігівської «Десни» Руслан Єрмоленко, Ярослав Сердюк.

У школі робили перші футбольні кроки гравці київського «Динамо» і національної збірної Андрій Ярмоленко та туринського «Ювентуса» Сергій Коваленко.

А на підході вже нове поповнення для команд-майстрів. Тож є чим гордитися!

І в інших видах спорту вихованці школи добилися великих успіхів. Так, веслувальник на каное Дмитро Сірик у цьогорічному ро-зіграші кубка України завоював золоту, три срібні та бронзову медалі.

Срібну медаль має дев’я тикласник Денис Алійник за друге місце на чемпіонаті світу се-ред юніорів у змаганні на човнах «Дракон». Чемпіоном Європи з тхеквандо серед юних став третьокласник Микита Кривоус.

Зважаючи на те, в якій пошані у цій шко-лі фізкультура і спорт, є впевненість, що тут виростуть ще чимало чемпіонів, можливо, й олімпійських.

Віктор БЕРЕГОВИЙФото Валерія СЕНЧУКА

«Учень...

До спортивного олімпу –Зі Шкільних стартів

Вчителі фізкультури Ольга Павленко та Вадим Ткаченко

№ 64 (28043) 15 червня 2010, вівторок 7

к а л е Н д а рсьогодні сонце зійшло о 4 год. 50 хв., зайде

о 21 год. 11 хв. День триватиме 16 годин 20 хвилин. Новий місяць 12 червня. місяць у раку, леві.

За релігійним календарем сьогодні – святи-теля Никифора сповідника, патріарха Константино-польського. Великомученика Іоанна Нового, Сочав-ського. Знайдення мощей праведниці Іуліанії, кня-гині В’яземської, Новоторзької. Петрів піст.

Завтра – мучеників Лукиліана, Клавдія та іних. Перенесення мощей благовірного царевича Дими-трія з Углича до Москви. Священномучеників Лукіа-на єпископа, Максіана пресвітера, Юліана диякона, Маркеліна та Сатурнина у Бельгії. Петрів піст.

іменинниками будуть: сьогодні – Никифор, Уляна, Юліана, Устин, Іван, Петро; завтра – Дмитро, Денис, Клавдія, Павло, Лук’ян, Маркел.

Ц и м и д Н я м и Н а р од и л и с я

15.06Норвезький композитор едварг Гріг

(1843), перший секретар ЦК 1982–84 років юрій Андропов (1914), український актор іван миколайчук (1941).

16.06

Національний башкірський герой, по-ет салават юлаєв (1752), французький автомобільний промисловець Жан Пежо (1896), російський політик Анатолій Чу-байс (1955).

17.06Шведський король, який зазнав поразки

під Полтавою, карл хіі (1682), французький композитор Шарль Гуно (1818), російський поет михайло свєтлов (1903).

Н е с п р и я тл и ві д Ні у ч е рв Ні

19, 25, 30

ЗНім о к іЗ с у п у т Н и к а

NOAA-18 14.06.2010 02:42

Чернігів

Гі д р о м е т Ц е Н т р п ові д о м л я є15 червня очікується малохмарна погода, вдень

можливі грози. Вітер південно-західний 2–5 м/сек. Температура повітря вночі +16 °C, вдень +23 °C. Ат-мосферний тиск 746 мм рт. ст.

16 червня – ясна погода, без опадів. Вітер північно-західний 4–5 м/сек. Температура вночі +13 °C, вдень +20 °C. Атмосферний тиск 750 мм рт. ст.

Радіаційний фон по області: Семенівка, Щорс – 10, Ніжин, Покошичі – 11, Чернігів, Прилуки – 12, Остер – 13 мкр/год.

п оГ од а Н а с о Н Ці (д а Ні S OHO)

EIT-195 14.06.2010 05:48 LASCO C2 14.06.2010 05:30

тел.: 975-146, (050) 413-18-85

ЗДАютьсЯв ореНДу

офісні та складські приміщення

Усі ми бажаємо жити і працювати у красивих, оздоблених сучасни-ми матеріалами приміщеннях. Для цього, деякі люди наймають про-

фесійних (або не зовсім) будівельників, дех-то – робить ремонт самотужки. Для того, щоб ремонт приніс тільки позитівні емоції, прислухайтеся до кількох порад перед по-чатком проведення ремонту.

Перед тим, як купувати лакофарбові ви-роби, потрібно переконатися в наявно сті наклейки або етикетки з точною на звою, призначенням і припискою, в якій йдеться про пожежні властивості рідини. Якщо на продукції не вказано згадані ха рактеристики – вимагайте їх у продавців чи інших праців-ників магазину.

Використання лакофарбових матеріалів, емалей, розчинників мийних і знежирюваль-них засобів невідомого походження – непри-пустиме. Життя і здоров’я дорожче!

Розводити всі види ла ків чи фарб бажано за межа ми квартири на відкритому майдан-чику. Розлиту на підлогу лакофарбову рідину потрібно негайно прибирати за допомо гою піску, води та інших безпечних пі дручних засобів. Епоксидні лакофарбові матеріали потрібно видаляти за допомогою паперу, а після цього ганчіркою, змоченою в ацетоні. Потім облите місце треба промити теплою водою з милом. Під час очищення повер-хонь стін, підлоги від залишків нітро фарби не можна допускати виникнення іскор (уда-рів металевих предметів).

Під час використання мастик, клеїв, фарб, що містять летучі вогненебезпечні сполуки і шкідливі речовини, слід користуватися їх мінімальною кількістю, потрібною для ви-конання разової роботи. Банки з фарбою чи клеєм варто відкривати безпосередньо

перед застосуванням, тривалий час відкри-тими не тримати. Після закінчення роботи щільно закривати і зберігати у небезпечних місцях (подалі від вогню і дітей).

Забороняється виливати залишки роз-чинників, лаків до каналізації.

Пензлі, щітки, валики, шпателі проми вають різними розчинами за межами квартири, по-далі від осередків вогню.

Під час виконання робіт із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин, треба користуватися засобами ін-дивідуального захисту, відповідно до харак-теру виконуваної роботи:

для захисту органів дихання від пилу – рес-•піратори фільтруючої дії ШБ-1 «Пелюсток-200», «Пелюсток-40», «Пелюсток-5»;при нанесенні фарбувальних сумішей •ручним і механізованим способом за до-помогою пістолетів-фарборозпилювачів – застосовувати засоби, що перешкоджа-ють вдиханню пари органічних та інших розчинників (універсальний респіратор РУ-60М-А, респіратор РПГ-67А);для захисту очей від пилу і бризок – оку-•ляри закритого типу ЗП2-84 і ЗПЗ-84, ЗГИ-90, напівмаски, що прикривають об-личчя і шию;для захисту шкіри рук – рукавички гу-•мові технічні типу А. Особам з підвище-ною пітливістю кистей рекомендується перед надя ганням рукавичок припудри-ти шкіру.Не можна використовувати для пран ня

робочого одягу, чистки килимових по криттів тощо легкозаймисті і горючі рі дини, тому що це може призвести до утворення розрядів статичної електрики, від іскор якої можуть спалахнути випари розчинників. Небезпечно випалювати ста ру фарбу за допомогою па-

яльної лампи – для цього існуює спеціаль-ний прилад, який розм’якшує стару фарбу гарячим повітрям (працює як фен).

Під час розігрівання різних видів ма-стик та оліфи категорично забороняєть ся користуватися відкритим вогнем, то му що це може призвести до їх спала хування, ви-киду парів і виникнення по жежі, а часто й до серйозних опіків шкі ри. Тому варто ро-зігрівати ці ємності у посудині з водою. Од-нак за умови, що для розігрівання не ви-користовуватимуться прилади з відкритим вогнем. Окрім цьо го потрібно вживати за-побіжних заходів проти розбризкування і спалахування речовин, які розігріваються. Забороняється заповнювати ємності з ро-зігрітими речовинами більше, ніж на 3/4 об’єму, до водити температуру нагрівання розчин ників до температури спалахування, додавати розчинник у воду, в якій розігрі-ваються матеріали.

щоб не допустити пожежі у своїй осе-лі, варто пом’ятати:

купувати легкозаймисті хімічні речови-•ни потрібно тільки для одноразово го ви-користання;під час виконання фарбу вальних робіт тре-•ба забезпечувати вентиляцію приміщень;у приміщеннях, де ведуться фарбувальні •роботи, заборо нено палити, користувати-ся відкритим вогнем, виконувати зварю-вальні чи паяльні роботи; забороняється залишати хімікати поблизу нагрівальних приладів, газових печей тощо;невикористані нітрофарби потрібно зали-•шати для зберігання щільно зачиненими.

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки

життєдіяльності Чернігівської областіО. Ф. РЕДЛІХ

обе ре ж Н о: ре м о Н т!

Заходи безпеки під час використання легкозаймистих і горючих речовин у помешканні

Чернігівська обласна державна насіннєва інспекція оГолоШує коНкурс

НА ЗАміщеННЯ вАкАНтНої ПосАДи:державного службовця, провідного агронома – державного ін-

спектора з насінництва області Чернігівської обласної держав-ної насіннєвої інспекції.

вимоги до кандидатів:1. Вища агрономічна освіта;2. Стаж роботи за спеціальністю не менш ніж 3 роки;3. Знання державної мови і вміння працювати на комп’ютері.Документи подаються протягом 30 днів з момента публікації ого-

лошення за адресою: м. Чернігів, вул. коцюбинського, 41-а.

Додаткова інформація за тел. 774-262.

в и к л и к д о с уд уМенський районний суд Чернігівської облас ті

викликає як відповідача Чигира Анато лія ми ко-лайовича (останнє відоме місце про живання: вул. Остреч, буд. 2, кв. 11 м. Ме на Чернігівської області) у цивільній справі 2-275 2010 р. за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнен-ня заборгованості в сумі 528404,71 грн.

Судове засідання відбудеться 21.06.2010 року о 9.30 у приміщенні Менського районного суду Чер-нігівської області за адресою: 15600, вул. Леніна, 146-а, м. Мена Чернігівської області, під головуван-ням судді Сови Т.Г.

У разі неявки особи, яка викликається, справу буде розглянуто за її відсутності на підставі наяв-них доказів у матеріалах справи.

1. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» під-розділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юсти-ції в Чернігівській області повідомляє, що 02.12.2009 експерт, суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання ПП «Експерт-Плюс» провів оцінку майна, арештованого під час примусового виконання зведеного виконавчого прова-дження про стягнення заборгованості з Косаревої Тетяни Юріївни на користь стягувачів боргу на загальну суму 382411,30 грн, а саме:

– автобуса – D марки бАЗ 2215, державний номер св 08-75 АА, 2006 року випуску, № кузова 33020060356042, вартість якого згідно з висновком експерта становила 50089,66 грн.

З повним змістом звіту про оцінку майна можна ознайомитися безпосеред-ньо у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.

Оцінку майна сторони мають право оскаржити в суді в 10-денний строк з дня виходу в газеті цього оголошення.

2. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» підроз-діл примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Голов-ного управління юстиції в Чернігівській області повідомляє, що 11.03.2010 екс-перт, суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання ПП «Експерт-Плюс» провів оцінку майна, арештованого під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з Мироненко В.І. та Мироненко А.М. на загальну суму 12741,5 грн, а саме:

– житлової трикімнатної квартири загальною плошею 47,8 кв.м, що роз-ташована за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, 9, кв. 7 та належить у рівних частках Мироненко В.І. та Мироненко А.М.

Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість житлової трикімнатної квар-тири загальною площею 47,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, 9, кв. 7 становила 187135 грн.

З повним змістом звіту про оцінку майна можна ознайомитися безпосеред-ньо в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.

Оцінку майна сторони мають право оскаржити в суді в 10-денний строк з дня виходу в газеті цього оголошення.

ГоловНе уПрАвліННЯ юстиції в ЧерНіГівській облАсті ПовіДомлЯє:15 червня 2010 року від 15.00 до 16.00 Головне управління юстиції

в Чернігівській області проводитиме «ГАрЯЧу ліНію» НА тему «сусПільство Проти коруПції».

«Гаряча лінія» відбудеться за всіма напрямками роботи структурних підрозділів Головного управління юстиціїву Чернігівській області та його територіальних органів за телефоном 604-928.

оголоШенняоголоШення

п ор и р о к у

якщо у затінку За триДцять…

…Тоді на сонце хоч не потикайся. Але і в ці дні на городах можна бачити людей, які, незважаючи на спеку, комарів та мошок, відчайдушно борються з бур’янами і шкідниками городини. Ось їх пекуче сонячне проміння чомусь не пригнічує.

Нинішній червень, схоже, зібрався похизуватися перед своїми рідними братами-попередниками. З перших днів занадто високо під-няв температурну планку. Останніми днями показники термометрів рішуче перетнули позначку 30-ти градусів тепла.

Особливого дискомфорту завдали минулі вихідні і селянам, і городянам. Середньодобова температура в суботу становила від +26,4 градуса тепла на метеостанції у Покошичах Коропського району до +27,7-и у Ніжині. Денний максимум досягав 32-ох (По-кошичі) – 35-ти градусів (Остер Козелецького району). Душні ночі, спекотні дні… Далеко не кожний першій літній місяць приносить у наші краї тепло тропічної проби.

Правда, в другій половині недільного дня активний грозовий фронт дещо остудив повітря і порадував зливовими дощами. Подекуди з гра-дом і потужними шквалами (до 18-ти метрів за секунду), котрі хмарами куряви супроводжували наступ атмосферного фронту.

Та з вологою в ґрунті вже виникають проблеми. Багато де верх-ній шар ґрунту уже слабозволоженний, а, за даними метеостанції в Ніжині, – і сухий. Зростає загроза виникнення пожеж у наших лісах. Тому будьмо обережнішими: у розпалі ягідний сезон.

Наостанок – дещиця статистики. Абсолютний максимум темпера-тури в червні за післявоєнний період становив на Придесенні 34-36 градусів тепла. Зареєстровані ці показники у 1998-му році, а у пів-денній частині області місцями і в 1957-му. Абсолютний мінімум (1-3 градуси тепла) зафіксований у 1982-му році.

На жаль, у червні можливі і слабкі заморозки на ґрунті, як це сталося в 1977-му, 1982-му, 1984-му та 2003-му роках.

Вчорашній день не вніс у погоду кардинальних змін. Проте синоп-тики передбачають, що нинішнього тижня все ж домінуватиме тенден-ція зниження температури повітря, а дощів побільшає.

Бажано б!Лесь ГОМІН

c m y kc m y k

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх.веб-сайт: www.dponline.cn.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net.Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота).Тираж тижня – 39 406. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянська правда – вільна Засновник та видавець – тов «редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 444-93Р від 23.07.2009 р. Головний редактор лариса міловА. Перший заступник головного редактора леся коШель. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро Громовий. Керівник відділу зв’язків з громадськістю володимир лисеНко. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар віталій АДруГ. Тел. 4-21-92.Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36;гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: олександр боЖок, Ганна Зевко, світлана куЗьмеНко. Коректори: Альона ШевЧеНко, олександр ФАльЧевський, світлана сокол. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.

Минулої неділі ювілейне, бо вже двадцяте за ліком, свя-то розпочалося у Покровській церкві, де відбулася за-упокійна літургія по батуринцях, які загинули під час штурму гетьманської столиці російськими військами у

ХVIII столітті. Саме під фундаментом церкви міститься перше по-ховання жертв трагедії.

Учасники козацького свята урочистою ходою пройшли до пар-ку «Кочубеївський», де було встановлено козацькі курені і розміще-но виставки майстрів народної творчості – «Містечко майстрів» та «Чернігівщина туристична».

По дорозі до парку «Кочубеївський» гості поклали квіти до пам’ятника Герою Радянського Союзу Миколі Кадуну, до Кургану слави на честь батуринців, які загинули в роки Великої Вітчизня-ної війни, каплички «Остання Тарасова дорога», пам’ятника «Скор-ботна мати України».

У святкуванні брали участь козаки Батуринського, Ніжинського, Чернігівського і Прилуцького полків, представники керівництва об-ласті, чисельні гості та артисти. До вечора тривали концерт за участю духового оркестру обласного філармонійного центру, автора музики до знаменитої «Козачки» Миколи Збарацького, соліста чернігівського облмуздрамтеатру Влада Лещенка та масові народні гуляння.

Козаки просто неба частували батуринців і гостей міста козаць-ким кулішем, а «джигитовку» на конях з бойовою косою, військовою

шашкою і арапниками демонстрували Микола і Дмитро Черепи – представники талалаївського товариства «Магнат».

Марина БОСЬКОФото Валерія СЕНЧУКА

остання сторінкаостання сторінка8 № 64 (28043) 15 червня 2010, вівторок

т ра д и ЦіЇ

коЗацьке свято у Батурині

ЧерНіГівськА ФіліЯ рівНеНськоГо іНституту слов’ЯНоЗНАвствА

київськоГо слАвістиЧНоГо уНіверситету

Готує ФАхівців З вищою освітоюза денною та заочною

формами навчання за спеціальностями:– Психологія– менеджмент (митна справа)Навчання платне, оплата щомісяця.Тел. (0462) 61-01-98; тел./ф. (0462) 64-97-64; http://ris.cn.uaАдреса: 14021, м. Чернігів,

вул. любецька, 151-а.

Ліц

ен

зія

МО

Н У

кр

аїн

и:

АВ

№ 4

20

50

2 в

ід 2

4.0

9.0

8

• Дійсні сертифіка-ти УЦОЯО, видані у 2008, 2009 або 2010 році.

• Допускаються до всту-пу абітурієнти із сер-

тифікатами, кількість балів у яких з непро-

фільних предметів нижча, ніж 124.

• Випускники шкіл 2007 року і раніше можуть

вступати на заочну фор-му нав чання за вступними

випробуваннями.• Абітурієнти з диплома-ми молодших спеціалістів за-

раховуються на другий курс.

ре к л а м а

с у м о

і цю сходинку ПіДкорилаНа чемпіонатах Європи із боротьби сумо,

заслужений майстер спорту Аліна Бойкова виступала не так упевнено, як на світових змаганнях, тому ще жодного разу не пере-

магала. Докорінно чер-нігівка вирішила зміни-ти ситуацію на цього-річній континенталь-ній першості у Варні (Болгарія). На старт у ваговій категорії до 65 кг вийшло чимало зна-них суперниць. Трене-ри чернігівської збірної виставили на поєдинки двох вихованок – Алі-ну Бойкову та Світла-ну Трощук. Спортсме-ни виправдали довір’я наставників.

Боротьба у сумо триває коротко – лічені секунди. Важливо уже в перших рухах суперника вгадати його наміри, нав’язати свою тактику і зробити переможний рух – провести прийом (виштовхнути опонента за межі мата або перекинути його). Саме швидкість прийняття правильного рішення Аліною і допомогла їй здолати у групі італійку Паолу Боз, польку Юстину Міршалу, а у півфіналі – росіянку Ніну Старкову.

Фінал вийшов суто українським: Бойковій проти-діяла Трощук. Спортсменки досконало знають дії од-на одної, тому чогось неочікуваного не варто було сподіватись. Аліна блискавично провела атаку і пе-ремогла претендентку. Вперше чернігівка стала чем-піонкою Європи.

а Н о Н с

«стожари-2010»Сьогодні безліч культур і традицій різних народів про-

понують відкрити таємницю походження та сутність існування людини. Сотні теорій мають притулок у люд-ських серцях, змушують задуматись, інакше поглянути

на своє життя. Серед круговерті східних філософій та психоло-гічних вчень знайшов своє місце і Навчально-методичний центр руського воїнського мистецтва «Кречет». Його засновник – Ан-дрій Стрепет – відкриває перед соратниками істинно слов’янські способи самопізнання, які черпає з традицій народу.

Андрій Стрепет живе в Росії, та школи руського бойового мистецтва «Кречет» працюють і в Україні, зокрема, в Чернігові. І уже вдруге на нашій землі проходитиме літній семінар-свято руської традиційної культури «Стожари».

Ось що розповідає про це свято сам Андрій стреПет: – Воїнське мистецтво будь-якого народу – це найцінніша

частина його культури. Ця частина культури не може бути зрозуміла та освоєна без інших проявів народної душі. А ду-ша народу проявляється дуже різноманітно.

На Стожарах ми досліджуємо те, що нам найбільш близьке: народне цілительство, співи, ігри, бойове мистецтво, казки. Це не те, що нині прийнято називати іноземним словом «рекон-струкція». Немає потреби втікати від сьогоднішнього життя і безоглядно поринати у минувшину, якою вона б не була гар-ною. Хочеться роздивитись у народній культурі те найкраще, що дозволяло нашому народу протягом століть жити красиво, сильно та гідно, не зраджуючи свою душу. А для того, щоб роз-дивитися, – потрібно вжитися.

На «Стожарах» під відкритим небом ми влаштовуємо наме-тове містечко. Місце обираємо тихе та мальовниче, на Чернігів-щині це берег річки неподалік села Боромики. І там протягом кількох днів досліджуємо народну душу. В семінарі передба-чено навчальні заняття з руського воїнського мистецтва, лек-ції, бесіди, практичні роботи та святкування народного свята! Цього року «Стожари» присвячені Купалу, тож неодмінно ми поринемо в народні традиції цього свята.

«Стожари» запрошують усіх, кого цікавить самопізнання, на-родна культура та бойове мистецтво!

www.krechet.ws, 776466, 0984830970

ж і Н о ч и Й Ф у т б о л. ч е м п іо Н а т у к раЇН и

не тратьте, костопільчанки, сили…«Родина» (Костопіль) – «Легенда» (Чернігів) – 1:5.

6 тур. 12 червня. «Ятрань» (Умань) – «Чорно-морочка» (Одеса) – 4:1, «Іллічівка» (Маріуполь) – «Житлобуд-1» (Харків) – 0:0, «Дончанка» (Донецьк) – АТЕКС (Київ) – 2:1.

Як не прагнула вдома команда «Родина» пораду-вати глядачів успішною грою проти «Легенди», їй не вдалося здійснити омріяне. Вже на 7-й хвилині чернігівка Юлія Корнієвець вразила ворота супер-

ників. Через 4 хвилини вже всі вітали Ольгу Мелконянц – 2:0. До кінця першого тайму рахунок не змінився.

У другій половині матчу у господарів з’явилась надія, вони скоротили відставання – 2:1. Та це був їхній останній успіх. Невимушено, доволі легко обійшла увесь захист Оксана Яковишин і втретє заставила воротаря костопіль-чанок витягувати м’яч із сітки воріт. А під завісу матчу вдало пробили ще Юлія Корнієвець та Ольга Маслянко. Кінцевий підсумок матчу – 5:1 на користь «Легенди».

Основні конкурентки наших землячок за лідерство зіграли між собою внічию і дещо пригальмували пе-реслідування за полісянками.

Наступний 7 тур мав би відбутися 19 червня. Але у зазначений день тільки «Чорноморочка» зіграє вдо-ма з «Іллічівкою». Запланований матч «Житлобуд-1» – «Дончанка» перенесено на 28 червня, а «Легенда» – «Ятрань» – на 30 червня. Такі зміни відбулися через те, що національна збірна у цей період проводить два важливих поєдинки на виїзді. Українки 19 червня зігра-ють з командою Боснії і Герцеговини, а 23 червня – з Румунією. Нашу збірну влаштовує тільки перемога.

Тренер збірної Ук-раїни Анатолій Куцев викликав на поєдин-ки таких граців «Ле-генди» – Катерину Самсон, Ольгу Бой-ченко, Олену Хода-рєву, Юлію Корніє-вець, Оксану Якови-шин, Юлію Ващенко, Ольгу Лемешко та Ал-лу Лишафай.

Віктор БЕРЕГОВИЙ

турНірНА тАблицЯі о

1. «Житлобуд-1» 6 132. «Легенда» 4 123. «Іллічівка» 4 104. «Дончанка» 4 95. «Ятрань» 5 96. «Родина» 5 37. «Чорноморочка» 6 28. АТЕКС 6 1

ни виправдали довір’я наставників.

Боротьба у сумо триває коротко – лічені секунди. Аліна бойкова