укр мова 3 кл, 2 сем

Харків Видавнича група «Основа»

2013

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

http://e-kniga.in.ua

ISBN 978-617-00-1764-2

Володарська М. О. В67 Українська мова. 2 клас. II семестр (за підручником

М. С. Вашуленка, Г. С. Дубовик) / М. О. Володарська, Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 117, [3] с. — (Серія «Почат-кова школа. Мій конспект»).

ISBN 978-617-00-1764-2.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків української мови в 2 класі (II семестр), складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) для шкіл з українською мовою навчання за підручником М. С. Вашуленка, С. Г. Ду-бовик (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.

УДК 37.016

ББК 74.263

© Володарська М. О., Ковальчук Н. О., Настенко А. І., Пілаєва О. М., 2013

© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2013

УДК 37.016ББК 74.263 В67

ЗМІСТОрієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Речення (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Урок 65. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнками та запитаннями «День народження у Катрусі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Урок 66. Закріплення знань про розповідне та питальне речення. Складання розповіді за малюнком і запитаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Урок 67. Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень. Форми спонукання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Урок 68. Закріплення знань про розповідне, питальне, спонукальне речення . . . . . . . . . . . . . 13

Урок 69. Головні слова в реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Урок 70. Визначення головних слів у реченні. Навчальне аудіювання «Буруля» . . . . . . . . . . . 17

Урок 71. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання записок, адресованих батькам, однокласникам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо . . . . . . . . 19

Урок 72. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Урок 73. Поширення речень за питаннями. Узагальнення знань за темою «Речення» . . . . . . . . 23

Слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 74. Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 75. Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень . . . . . . . . . . . . 27

Урок 76. Групування предметів за родовими та видовими ознаками. Змінювання іменників за зразком «один — багато». Складання речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Урок 77. Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення тексту із часто повторюваними словами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Урок 78. Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Урок 79. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Складання усної розповіді за серією малюнків на тему «Друзі птахів» . . . . . . . . . . . . 35

Урок 80. Велика буква у кличках тварин. Опис тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Урок 81. Уживання великої букви в іменах людей та кличках тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Урок 82. Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Урок 83. Урок розвитку зв’язного мовлення. Редагування текстів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Урок 84. Перевірна робота. Мовна тема «Іменник» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Урок 85. Слова, які називають ознаки предметів. Роль прикметників у мовленні . . . . . . . . . . . 47

Урок 86. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

Урок 87. Закріплення знань про прикметники. Письмовий переказ тексту за малюнком та запитаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Урок 88. Спостереження за роллю прикметників у загадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Урок 89. Урок розвитку зв’язного мовлення. Доопрацювання, вдосконалення написаного тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Урок 90. Прикметники, близькі і протилежні за значенням. Уживання прикметників у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Урок 91. Слова, які називають дії предметів. Складання речень за малюнками . . . . . . . . . . . . 59

Урок 92. Роль дієслів у мовленні. Робота над прислів’ями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

Урок 93. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Урок 94. Аналіз перевірної роботи. Спостереження за роллю дієслів у мовленні. Змінювання дієслів за питаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

Урок 95. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання діалогу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

3

Урок 96. Спостереження за роллю дієслів у мовленні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

Урок 97. Розповідання казки. Складання розповіді за поданим початком . . . . . . . . . . . . . . . 71

Урок 98. Узагальнення знань учнів за темою «Слова, які називають дії предметів». Фразеологізми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

Урок 99. Контрольна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

Урок 100. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота з деформованим текстом: перестановка окремих речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

Урок 101. Службові слова, їх роль у реченні. Навчальний діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Урок 102. Уживання службових слів для зв’язку слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Урок 103. Практичне ознайомлення з прийменниками, їх роллю в реченні . . . . . . . . . . . . . . 83

Урок 104. Корінь слова. Спільнокореневі слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

Урок 105. Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів . . . . . . . . . . . . . . . 87

Урок 106. Перевірна робота. Списування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

Урок 107. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над деформованим текстом . . . . . . . . . . 89

Урок 108. Аналіз перевірної роботи. Добирання спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

Урок 109. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням . . . . . . . . . . . . . 93

Урок 110. Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними. Перевірка написання ненаголошеного голосного за допомогою зміни слова чи добору спільнокореневих слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Урок 111. Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

Урок 112. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Урок 113. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за серією малюнків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Повторення вивченого за рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Урок 114. Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про текст . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Урок 115. Перевірна робота. Мовна тема «Звуки і букви. Приголосні звуки. Апостроф» . . . . . . 105

Урок 116. Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про слово . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Урок 117. Повторення вивченого про речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

Урок 118. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за ілюстрацією . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Урок 119. Підсумковий урок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Додаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

4

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

№ з/п

Тема уроку Дата

Речення (продовження)

65 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнками та запитан-нями «День народження у Катрусі»

66 Закріплення знань про розповідне та питальне речення. Складання розповіді за малюнком і запитаннями

67 Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень. Форми спонукання

68 Закріплення знань про розповідне, питальне, спонукальне речення

69 Головні слова в реченні

70 Визначення головних слів у реченні. Навчальне аудіювання «Буруля»

71 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання записок, адресованих батькам, одноклас-никам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо

72 Зв’язок слів у реченні

73 Поширення речень за питаннями. Узагальнення знань за темою «Речення»

Слово

74 Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники)

75 Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень

76 Групування предметів за родовими та видовими ознаками. Змінювання іменників за зразком «один — багато». Складання речень

77 Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення тексту із часто повторюваними сло-вами

78 Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей

79 Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Складання усної роз-повіді за серією малюнків на тему «Друзі птахів»

80 Велика буква у кличках тварин. Опис тварини

81 Уживання великої букви в іменах людей та кличках тварин

82 Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок

83 Урок розвитку зв’язного мовлення. Редагування текстів

84 Перевірна робота. Мовна тема «Іменник»

85 Слова, які називають ознаки предметів. Роль прикметників у мовленні

86 Зв’язок прикметників з іменниками в реченні

87 Закріплення знань про прикметники. Письмовий переказ тексту за малюнком та запитан-нями

88 Спостереження за роллю прикметників у загадках

89 Урок розвитку зв’язного мовлення. Доопрацювання, вдосконалення написаного тексту

90 Прикметники, близькі і протилежні за значенням. Уживання прикметників у перенос-ному значенні

91 Слова, які називають дії предметів. Складання речень за малюнками

92 Роль дієслів у мовленні. Робота над прислів’ями

93 Перевірна робота. Диктант

94 Аналіз перевірної роботи. Спостереження за роллю дієслів у мовленні. Змінювання дієслів за питаннями

95 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання діалогу

5

№ з/п

Тема уроку Дата

96 Спостереження за роллю дієслів у мовленні

97 Розповідання казки. Складання розповіді за поданим початком

98 Узагальнення знань учнів за темою «Слова, які називають дії предметів». Фразеологізми

99 Контрольна робота. Аудіювання

100 Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота з деформованим текстом: перестановка окремих речень

101 Службові слова, їх роль у реченні. Навчальний діалог

102 Уживання службових слів для зв’язку слів у реченні

103 Практичне ознайомлення з прийменниками, їх роллю в реченні

104 Корінь слова. Спільнокореневі слова

105 Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів

106 Перевірна робота. Списування

107 Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над деформованим текстом

108 Аналіз перевірної роботи. Добирання спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови

109 Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням

110 Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними. Перевірка написання ненаголошеного голосного за допомогою зміни слова чи добирання спільнокореневих слів

111 Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів. Звуко-буквений аналіз слів

112 Перевірна робота. Диктант

113 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за серією ма-люнків

Повторення вивченого за рік

114 Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про текст

115 Перевірна робота. Мовна тема «Звуки і букви. Приголосні звуки. Апостроф»

116 Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про слово

117 Повторення вивченого про речення

118 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за ілюстрацією

119 Підсумковий урок

6

Дата _______________________

Клас _______________________

РЕЧЕННЯ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Урок 65. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ЗА МАЛЮНКАМИ ТА ЗАПИТАННЯМИ

«ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ У КАТРУСІ»

Мета: навчати учнів складати усну розповідь за запитаннями та малюнками; розвивати вміння будувати зв’язні висловлювання, уживати у мовленні слова ввічливості; ви-ховувати почуття поваги одне до одного, дружнє ставлення до друзів.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Бесіда— У колі рідної сім’ї, у колі друзів ми святкуємо різні свята. Які саме?— Найкраще свято — це день народження.— Пригадайте дату свого дня народження.— Хто з вас народився влітку; восени; взимку; навесні?

2. Розповіді учнів про те, як вони святкують свої дні народження— Розкажіть, як ваші рідні відзначають ваш день народження.— Що готує для вас мама?— Які подарунки вам дарують?— Чи запрошуєте ви на свято своїх друзів?— Чи є серед них ваші однокласники?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання розповіді за малюнками— Розгляньте малюнки у підручнику на с. 98.— Кого ви бачите на малюнках?— Про що йтиметься на уроці?— Придумайте заголовок до нашої розповіді. (День народження Катрусі.)— Хто прийшов привітати Катрусю?— Дайте дітям імена.— Що діти подарували дівчинці?— Як одягнена Катруся і діти?— Хто накриває святковий стіл?— Як ви гадаєте, що приготувала мама?

2. Усне складання розповіді за поданим початкомСьогодні у Катрусі день народження. У гості до неї прийдуть її друзі. Разом

з мамою Катруся накрила святковий стіл. Застелила його...

— Що розставила дівчинка на столі?— Що приготувала мама?— Хто прийшов привітати Катрусю?— Що подарував Катрусі брат Сергій?— А який подарунок принесла Оля?— Як проходило свято?— Чи весело було дітям?

7

— Як ви гадаєте, Катруся була задоволена святом?— Як ви гадаєте, скільки років виповнилося Катрусі?

3. Фізкультхвилинка

4. Читання оповідання В. Сухомлинського «Іменинний обід»— Що ви можете сказати про Ніну?— Чи правильно вчинила Ніна?— А як би ви вчинили в такій ситуації?

5. Заучування вірша напам’ять

ПРО ДРУЗІВ

Навчала нас матуся,Як в радості рости.За все миліші друзі —Їх треба берегти.

Як вишеньки у цвіті,Щасливі ми в гурті.Ми добрі, працьовиті,Мов бджілки золоті.

Із дому вирушаєм —Нам сонечко сія.До друзів поспішаємІ ми, і ти, і я!

А без друзів жодна справаНецікава, нецікава,І цукерка несмачна,Навіть пісенька сумна.

Н. Кир’ян

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого навчилися на уроці?— Чи сподобалося вам складати розповідь?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 99, вправа 257.— Прочитайте вітальну листівку. За зразком цієї листівки складіть ві-

тання своїм друзям.

8

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 66. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО РОЗПОВІДНЕ ТА ПИТАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ.

СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ ЗА МАЛЮНКОМ І ЗАПИТАННЯМИ

Мета: навчати учнів складати текст за малюнком та поданими запитаннями, вміння да-вати повну відповідь на запитання; узагальнювати знання про розповідні і питальні речення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати усне мовлення школярів; виховувати любов до природи.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 99, вправа 257)Діти читають листівки, які вони склали для друзів.— Які розділові знаки ви найчастіше використовували в кінці речень?

Чому?

2. Робота над деформованим текстом— Відновіть речення.До нас на урок прибіг Незнайко. Він потребує вашої допомоги. Знайко по-

прохав його скласти речення. Подивіться, що у нього вийшло.

пташок Багато залишається зимувати у нас.знаєш Чи цих ти пташок?як допомагаєш А узимку ти їм?пташки За цю віддячать допомогу навесні.

— Чи правильно Незнайко склав речення?— Виправте його помилки. Розставте слова так, щоб вийшли правильні

речення.— Прочитайте речення, в яких ви поставили крапку.— Прочитайте речення, в яких ви поставили знак питання.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми закріпимо знання і вміння, пов’язані з розповід-

ними і питальними реченнями. Будемо вчитися складати текст за малюнками і запитаннями.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Каліграфічна хвилинкаЗ з им онь зимонька— Виконайте звуко-буквений аналіз слова зимонька.— Чому в слові зимонька букв більше, ніж звуків?

2. Складання розповіді за малюнком і запитаннями (с. 94, вправа 243)— Яка пора року зображена на малюнку? (Зима.)— Куди прийшли діти на прогулянку? (Діти прийшли до парку.)— Що роблять хлопчики? (Іванко та Петрик спускаються з гірки на сан-

чатах.)— Що робить дівчинка? (Оленка катається на лижах.)— Доберіть заголовок до розповіді.— Запишіть розповідь у зошит.— Прочитайте записану розповідь.— Хто з вас був на прогулянці в зимовому лісі, парку?

9

— Що цікавого ви бачили?— Як слід поводитися серед природи?


4. Робота в парах (с. 94–95, вправа 244)— Прочитайте виразно вірш-жарт за особами.— Чому дітям саме цей обід здався найсмачнішим?— Знайдіть у вірші розповідні речення. Прочитайте їх.— Поясніть розділові знаки в кінці розповідних речень.— Знайдіть і зачитайте питальні речення.— Чим питальне речення відрізняється від розповідного?— Спишіть речення, які відповідають схемам.

5. Творче завдання. Робота над прислів’ямиУчитель роздає індивідуальні картки.— Прочитайте прислів’я, поясніть їх зміст.— Поставте питання до виділених слів.— Запишіть питальні речення за зразком.Зразок. Під лежачий камінь вода не тече. Під що вода не тече?Без учителя навмання важко здобувати знання.Маленька праця краща за велике безділля.Без здоров’я нема щастя.

6. Виконання вправи 245 (с. 95)— Поміркуйте, про яку людину так кажуть.Свою відповідь починайте словами: «Я гадаю, що так кажуть про..., тому

що...».

7. Інтонування речень— Поясніть розділові знаки в кінці речень.

— Хто до столу хоче сісти?— Я!— Хто варення хоче їсти?— Я!— А хто посуд мити буде?— Ну, вже ти підказуй, Людо,а то: я та я!

Д. Павличко

— Прочитайте виразно речення, у якому є звертання.

8. Гра «Перестав букву»Кіт (тік), тіло (літо), банка (кабан), лісок (сокіл), ручка (курча), сир (рис).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Які речення називаються розповідними?— Які речення називаються питальними?— Наведіть зразок питального; розповідного речення.— Якщо вам було все зрозуміло, підніміть сигнальну картку, на якій нама-

льована крапка.— Якщо вам потрібна допомога, не все зрозуміло, підніміть сигнальну

картку, на якій намальований знак питання.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 95, вправа 246.— Прочитайте прислів’я.— Поясніть, як ви їх розумієте.— Запишіть питальні речення за зразком.

10

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 67. СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В КІНЦІ СПОНУКАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ. ФОРМИ СПОНУКАННЯ

Мета: розширити знання учнів про речення; дати уявлення про спонукальне речення, форми спонукання; розвивати вміння інтонувати спонукальні речення; виховувати культуру поведінки під час переходу проїжджої частини.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 95, вправа 246)— Про що записані прислів’я?— Яке питання ви поставили до кожного прислів’я?— Як ви розумієте зміст кожного прислів’я?

2. Робота за малюнкомУчитель демонструє малюнок лисиці.— Складіть відповіді на запитання, використовуючи опорні слова. Запи-

шіть.

Хто це? Це...

Яка вона? Вона... та...

Який у неї хвіст? У неї хвіст...

(Хитра, спритна, пухнастий)

3. Письмо з коментуваннямНа дошці вчитель вивішує картку — підказку.(Початок речення пишу з великої букви. У кінці речення ставлю..., тому

що це речення..., за інтонацією це речення...)Настав вечір...Хіба вже вечір...Який чудовий вечір...

4. Каліграфічна хвилинкаК к кн кни книга— Запишіть каліграфічно:Книга вчить, як на світі жить.— Як ви розумієте цей вислів?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним видом речень. Будемо вчитися

правильно інтонувати їх. А також розглянемо, які розділові знаки ставляться в кінці таких речень.


1. Гра «Знайди “зайве” речення»Кожна тваринка ховається від своїх ворогів. Білка на дереві легко втече від

ворога. Зайцю допоможуть швидкі ноги. Діти читали цікаву книгу. У їжака свій захист — колючки.

— Яке речення «зайве»? (Діти читали цікаву книгу.)— Запишіть його.— Про що в ньому розповідається? (Про книгу.)

11

— Яке це речення за метою висловлювання? (Розповідне)— Перебудуйте речення так, щоб воно стало питальним. (Що читали

діти?)— Запишіть це речення. Який розділовий знак поставили в кінці речення?

2. Ознайомлення зі спонукальним реченням— Прочитайте «зайве» речення так, щоб у ньому звучала порада школярам

читати книжки. (Діти, читайте цікаві книжки!)— А де можна читати книги? (У бібліотеці.)— Запросіть дітей до бібліотеки. (Дорогі друзі, приходьте, будь ласка, до бі-

бліотеки.)— Як треба поводитися з книгою? Спробуйте скласти речення, щоб у ньому

прозвучав заклик. (Будь обережним з книгами! Не рви їх!)Висновок. У нашому мовленні ми вживаємо різні речення, з різною метою,

з різною інтонацією. Ми часто користуємося реченнями, у яких висловлю-ються різні спонукання до дії: прохання, наказ, заклик, порада, застереження, вимога. Такі речення називаються спонукальними.

— Який же знак може стояти в кінці спонукального речення?

y Що за знак — стрункий, мов спис,Він над крапкою завис,Спонука до поклику,Хто ж бо він?.. (Знак оклику.)

Д. Білоус

3. Виконання вправи 247 (с. 95–96)— Прочитайте речення. Які спонукання висловлені в кожному з них?— Спишіть речення, у якому звучить заклик.— Як називається речення, в якому висловлено спонукання?


V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (див. Додаток на с. 46)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

Гра «Мікрофон»— Речення, в якому висловлюється спонукання називаються...— В кінці спонукального речення може стояти...— Знак оклику ставиться тоді...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 96–97, вправа 250; вивчити правила (с. 96)

12

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 68. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО РОЗПОВІДНЕ, ПИТАЛЬНЕ, СПОНУКАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про види речень за метою висловлю-вання; закріпити навички правильного інтонування речень; розвивати вміння уза-гальнювати; виховувати почуття доброти.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 96–97, вправа 250)— Прочитайте перше речення.— Які слова ви вставили у другому, третьому реченнях.— Яке речення в тексті є спонукальним?— Як ви його розпізнали?— Яким словом виражено спонукання?

2. «Мовна розминка». Словниковий диктант— Запишіть слова. Вставте пропущену букву.В_дмідь, л_стопад, ч_рвоний, за_ць, _атьківщина, дят_л.— Складіть звукову модель слів:1 варіант — ведмідь; 2 варіант — заєць.

3. Творче завдання «Я міркую»— Прочитайте. Поміркуйте, чи всі групи слів є реченнями.— Випишіть тільки речення. Доведіть, що це речення.

Колобок стрибнув з підвіконня. Котиться доріжкою. Зустрів Колобок вед-медя. Голосно пісеньку.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо закріплювати знання про види речень за метою ви-

словлювання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»Учитель на дошці вивішує картку зі словом

Речення

— Що ви уявляєте, коли чуєте це слово?Діти дають відповіді, а вчитель записує на дошці.

питальне Речення розповідне

спонукальне окличне неокличне

2. Гра «Збери речення»Барліг, готує, ведмідь, зимівлі, для.Вулицю, переходь, дозволених, в, місцях.Садку, у, малина, вашому, росте, чи.— Запишіть правильно речення. Поясніть написання розділових знаків

у кінці речення.

13

3. Виконання вправи 251 (с. 97)— Прочитайте текст.— З яких частин він складається?— Прочитайте зачин, зверніть увагу на всі речення у цій частині.— Які це речення? (Питальні)— Перекажіть зміст основної частини.— Які речення використовує автор у цій частині? (Розповідні)— Прочитайте кінцівку тексту.— Яке це речення за метою висловлювання? (Спонукальне)— Як ви розумієте вислів: «Учіться добра!»? (Бути добрими, не ображати

один одного, жити в злагоді з оточуючими людьми, нікому не робити зле.)— З основної частини тексту випишіть одне речення (на вибір).


5. Робота над прислів’ями (с. 97, вправа 252)— Прочитайте і запам’ятайте прислів’я.— Спишіть спонукальне речення.— Які прислів’я про добро знаєте?— Вимовте звуки і букви у виділених словах.

6. Колективна гра (с. 97–98, вправа 253)— Поясніть, у якому рядку подані речення. Які це речення?— Подайте команди відповідно до слів учителя.

7. Самостійна робота (с. 98, вправа 254)— Складіть і запишіть речення.— Прочитайте складені вами речення.— Поясніть розділові знаки в кінці речень.— Від чого застерігають вас ці речення? (Треба бути обережними на воді

і з вогнем.)

8. Гра «Збери слово»— Складіть слово, взявши з першого слова першу букву, з другого — другу,

третього — третю і т. п.Рак, день, піч, море, насіння, питання, подвір’я. (Речення)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

Гра «Виправ помилки»— Слова, зв’язані за змістом, називаються текстом? (Реченням)— Речення виражає незакінчену думку. (Закінчену)— Речення, в якому про щось розповідається називається питальним. (Роз-

повідним)— Речення, в якому про щось запитується називається спонукальним. (Пи-

тальним)— Речення, в якому висловлюється спонукання називається розповідним.

(Спонукальним)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 98, вправа 255.— Прочитайте речення.— Про кого розповідається в кожному з них?— Змініть розповідні речення на спонукальні за зразком.

14

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 69. ГОЛОВНІ СЛОВА В РЕЧЕННІ

Мета: дати учням уявлення про головні слова в реченні, вчити знаходити їх у реченнях; розвивати мовлення учнів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати любов до художнього слова.

Хід урокуI. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ


1. Перевірка домашнього завдання (с. 98, вправа 255)— Про кого ідеться в розповідних реченнях?— Прочитайте спонукальні речення.— Які «чарівні слова» ви вживали?— Назвіть слова-звертання.

2. Самостійна робота— Запишіть речення. Слова в дужках замініть так, щоб вони відповідали

змісту.(Журавлі) курличе і летить, і летить. (Грак) полетіли, (поле) опустіли. Пра-

цьовиті (рука) гори вернуть.— Зі скількох речень складається текст?— Які це речення? (Розповідні)— Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення.— Які ще бувають речення?— Наведіть приклади.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ— З чого складається наше мовлення? (З речень.)— З чого складаються речення? (Зі слів.)— Як пишуться слова в реченні?— Як ви гадаєте, чи є серед них такі, що виконують роль головних?— Сьогодні на уроці ми поговоримо саме про такі слова.


1. Пояснення вчителяНа дошці записані речення.Гріє сонечко.Тихий вітер повіває.Пташечка співає у лузі.— Про що йдеться в першому реченні? (Про сонечко.)— Яке питання ставимо до слова сонечко? (Що?)— Що говориться про сонечко? (Що воно гріє.)— Яке питання поставимо до слова гріє? (Що робить?)— Прочитайте друге речення.— Про що в ньому йдеться? (Про вітер.)— Яке питання ставимо до слова вітер? (Що?)— Що говориться про вітер? (Що він повіває.)— Яке питання поставимо до слова повіває? (Що робить?)— Прочитайте третє речення.— Про кого в ньому йдеться? (Про пташечку.)— Яке питання ставимо до слова пташечка? (Хто?)— Що говориться про пташечку? (Що вона співає.)

15

— Яке питання поставимо до слова співає? (Що робить?)— На яке питання відповідає перше головне слово?— На яке питання відповідає друге головне слово?Висновок. У реченні серед усіх слів є головні слова. Ці слова відповідають

на питання:а) хто? що? та підкреслюються однією рискою;б) що робить? та підкреслюються двома рисками.

2. Виконання вправи 258 (с. 99)— Прочитайте вірш.— Спишіть перше речення.— Про що в ньому говориться? (Про голубів.)— Підкресліть це слово однією рискою. Поставте до нього питання.— Що говориться про голубів?— Підкресліть це слово двома рисками. Поставте до нього питання.


V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тренувальна вправа (с. 100, вправа 259)— Прочитайте перше речення.— Про кого в ньому йдеться? Поставте до цього слова питання.— Що говориться про півня? Поставте до цього слова питання.— Запишіть головні слова. (Півень стоїть.)— Підкресліть ці слова відповідно до попередньої вправи.— Знайдіть і випишіть головні слова з другого речення.

2. Самостійна робота (с. 100, вправа 260)— Прочитайте і спишіть речення.— У кожному реченні знайдіть і підкресліть головні слова.Перевірка виконаної роботи.— Усно поставте до кожного головного слова питання.— З якої казки ці слова?— Пригадайте, що було далі.— Які українські казки ви ще знаєте?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Про що дізналися на уроці?— Як знайти головні слова в реченні?— На які питання вони відповідають?— Чому їх так назвали?— Чи може бути речення без головних слів?

Гра «Упіймай головні слова»

Стоїть гора високая.Зелений гай шумить.Пташки співають голосно,І річечка блищить.

Л. Глібов

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 100, вправа 262.— Прочитайте словосполучення у лівому стовпчику.— Доберіть головне слово з правого стовпчика так, щоб утворилося ре-

чення.— Запишіть утворені речення. Підкресліть головні слова.

16

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 70. ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ СЛІВ У РЕЧЕННІ. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ «БУРУЛЯ»

Мета: узагальнити знання учнів про головні слова в реченні, вміння знаходити їх у ре-ченнях; розвивати мовлення учнів; збагачувати їх словниковий запас; вчити сприй-мати на слух незнайомий текст; виховувати інтерес до вивчення мови.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання (с. 100, вправа 262)— Прочитайте записані речення.— Про кого говориться в першому реченні? (Про тракториста.)— Що говориться про тракториста? (Він оре.)— Назвіть головні слова в другому реченні.— На які питання вони відповідають?— Чому вчителя називають учителем?

III. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

БУРУЛЯ

Висить на даху буруля, холодна та сумна.— Чому ти сумуєш? — питає її сніг.— Як же мені не сумувати? День довшає, прокидається раніше сонце, теп-

ліше стає...А сонце й справді як зійде, зразу за роботу: землю гріє, від зимового сну бу-

дить.— Розтавай,— каже бурулі.— Нехай весна швидше настає.А буруля сердиться:— Котись, котись за обрій, щоб нічний морозець швидше вдарив!Ну, сонце нічого на те. Тільки ласкаво всміхається. Під його промінцями

сніги сходять, ручаї дзюрчать, пташки пісень співають. У полі озимина з-під снігу визирає. Всі сонцю раді.

Тільки буруля жде не діждеться, поки споночіє. Що вона розтане за день, то протягом ночі й відросте.

Уже й лани зорано, й рілля духмяно парує, А буруля висить — хоч би що.Тут уже сонце занепокоїлось. Та промінцями її, промінцями!Застрибали по бурулі сонячні зайчики, засяяли мерехтливі вогники. За-

світилась вона яскравим світлом, обернулась на легку хмаринку та й злетіла в небо. Тут уже справжня весна прийшла.

В. Коваленко

Тестування1. Що висіло на даху?

а) Буруля;б) повітряний змій.

2. Чому буруля сумувала?а) Тому, що боялася розтанути;б) боялася, що мороз її заморозить.

3. На що обернулася буруля із приходом весни?а) На легку хмаринку;б) на сонячного зайчика.

17

4. Куди злетіла буруля?а) На високу гору;б) у небо.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Каліграфічна хвилинка

Зз Зз Зз Зи За Зе Зр Зл зв зи за аз зяЗимонька завила, зразу загула,Закружила. захазяйнувала,Завітрила, засніжила, замела,Землю заметілями заткала.

— Про що йдеться у вірші?— Назвіть дії, які виконала зима.— Як називаються такі слова?— Поділіть слово зимонька на склади для переносу.

2. Виконання вправи 263 (с. 101)— Прочитайте текст.— Знайдіть у тексті рядки, якими можна описати красу зимового лісу.— Спишіть виділене речення.— Підкресліть головні слова.

3. Словникова робота— Прочитайте друге речення (вправа 263).— З ким автор порівнює дуби? (Наче витязі у дозорі.)— Що носили воїни витязі? (Шоломи)— Поясніть, як ви розумієте значення цього слова. (Учні читають пояс-

нення з підручника на с. 101.)— У яких шоломах стоять кремезні дуби?— Що одягли сосни? ялини?


5. Самостійна робота (с. 101, вправа 264)— Прочитайте віршовані рядки.— Що спільного у цих двох віршованих рядках?1 варіант. Записати перші віршовані рядки. Підкреслити в них головні

слова.2 варіант. Записати другі віршовані рядки. Підкреслити в них головні

слова.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Про що дізналися на уроці?— Як називаються слова в реченні, над якими ми сьогодні працювали?— На яке питання відповідає слово, яке означає, про кого або про що гово-

риться в реченні?— Як підкреслюють його в реченні?— На яке питання відповідає слово, яке означає, що саме говориться в ре-

ченні?— Як підкреслюємо це слово?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 102, вправа 265.

18

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 71. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ЗАПИСОК, АДРЕСОВАНИХ БАТЬКАМ,

ОДНОКЛАСНИКАМ, УЧИТЕЛЮ, ЩО ВМІЩУЮТЬ ЯКУСЬ ІНФОРМАЦІЮ, ПРОХАННЯ ТОЩО

Мета: вчити складати текст з метою письмового спілкування з батьками, вчителем, од-нокласниками; вчити добирати і правильно вживати у мовленні формули звер-тання, подяки; розвивати і збагачувати мовлення учнів; формувати практичне вміння писати записки; виховувати культуру спілкування.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ— Послухайте тексти. Визначте, який з текстів лист, який — записка,

а який — оголошення.1) Шановні організатори конкурсу! Надсилаємо на конкурс «Податки очима

дітей» роботи учнів нашого класу.З повагою, батьківський комітет класу

2) 15 вересня 2012 року в актовій залі школи відбудеться прослуховування учасників концерту до Дня вчителя.

3) Сашко, зустрінемось на перерві на нашому місці. Я намалював для тебе коня. Петрик— Прочитайте вголос записку.(Записка складається зі звертання, повідомлення або прохання, підпису

автора записки.)— Назвіть у тексті записки звертання і підпис.— Визначте, це записка-прохання чи повідомлення?— Назвіть текст повідомлення.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Пригадайте, коли ми звертаємось до написання записки? (Коли треба

терміново про щось повідомити чи попросити, а можливості зробити це вголос немає; коли відсутній той, кому адресується прохання чи повідом-лення.)

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати записку.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Бесіда— З чого починається записка? З чого складається? Для чого по-

трібна? Кому може адресуватися?— Які сучасні технічні засоби допомагають нам надсилати записки з пові-

домленням чи проханням?— Як називаються записки, передані по мобільному телефону?Пам’ятайте! Звертання може складатися з одного або декількох слів.

Звертання виділяється на письмі комами або знаком оклику.

2. Гра «Упіймай звертання»— Прочитайте, розставте розділові знаки. Підкресліть звертання.

y Що ти нам весно принесла?

y Зимонько-снігуронько наша білогрудонько,Не верти хвостом...

Л. Глібов

19

y Небо небонько мерщій посилай до нас дощі!

y Рідна земле Волошковий станеЯк же не любити нам тебе?!

Д. Білоус

3. Робота в парах— Прочитайте одне одному звертання із попереднього завдання. Поясніть,

які розділові знаки виділяють звертання.

4. Робота в групах— Перебудуйте подані речення так, щоб перше слово було у формі звер-

тання. (Учитель роздає учням кожної групи картки).1-ша група. Оленка поливає квіти.2-га група. Сашко допомагає Петрикові розв’язати задачу.3-тя група. Ластівка несе весну на крилах.4-та група. Василь допомагає сестричці одягнутися.5-та група. Півник пісню співає, день новий вітає.6-та група. Бджілка збирає солодкий нектар.

5. Аналіз роботи в групахЗаслуховування перебудованих речень. Учні кожної групи читають пере-

будовані речення, називають звертання, пояснюють, як звертання виділяється на письмі.


7. Робота в парах— Складіть усні записки зі звертаннями вчителеві, однокласникам.

Пам’ятайте про слова ввічливості.

8. Гра «Добери звертання»— Назвіть різні варіанти звертання до мами, тата, бабусі, дідуся, брата,

сестри.

9. Самостійна роботаСкладання записки-прохання татові або мамі (письмово).

10. Перевірка роботиВраховується зміст і граматична правильність побудови речень.Двоє-троє учнів зачитують свої записки. Решта аналізують складені за-

писки за будовою, пояснюють, чи правильно вжите звертання, чи використані слова ввічливості.

11. Робота в парах. Гра «Коректор»Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради одне одному.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Які види записок ви вчилися писати?— З чого складається записка?— Для чого потрібна записка?— Кому можна писати записки?— Як часто ви пишете записки своїм батькам?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Складіть і запишіть записку-повідомлення батькам (другові).

20

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 72. ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ

Мета: навчати учнів встановлювати зв’язок слів у реченні за допомогою питань; за-кріплювати знання про головні члени речення; розвивати вміння добирати влучні слова для побудови висловлювань; виховувати старанність.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 102, вправа 265)— Прочитайте записані речення.— Поясніть, чому саме ці слова ви вставили замість крапок.

2. Творче завдання— Спишіть речення, розкриваючи дужки.— Знайдіть головні слова. Усно поставте до них питання.Білочка виглядає з (дупло).Дятел шукав комаху в (кора).Мишка сховалась у (нірка).

3. Каліграфічна хвилинкаТт Тт Тт Ти Тв Тя Тх ат ст ят ти ть те— Запишіть каліграфічно.

Тихесенький вечір заходить до хати.Засвічує в вікнах веселі вогні.Нас кличе до столу вечеряти мати,І гріють теплом її очі ясні.

— Назвіть у першому реченні головні слова, поставте до них питання.((Що?) Вечір (що робить?) заходить.)— Поставте питання від слова вечір до слова заходить.(Вечір (що робить?) заходить.)— Поставте питання від слова заходить до слова до хати.(Заходить (куди?) до хати.)— Поставте питання від слова вечір до слова тихесенький.(Вечір (який?) тихесенький.)— Чи можете ви зробити певний висновок?(У реченні слова зв’язані між собою. Установити між ними зв’язок допома-

гають поставлені питання.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми з’ясуємо, як зв’язуються слова в реченні. Будемо вчитися

встановлювати ці зв’язки.


1. Колективна пошукова діяльність (с. 102, вправа 266)— Прочитайте і спишіть речення.— Підкресліть головні слова в реченні.— Назвіть цю пару слів. (Морози (що зробили?) скували.)— Що сказано в реченні про морози? (Морози міцні.)— На яке питання відповідає слово міцні? (Які?)— Назвіть пару слів. (Морози (які?) міцні.)— Чи сказано в реченні, що скували морози? (Землю)

21

— Від якого слова ставимо питання до слова землю? (Скували)— Яке питання ставимо? (Що?)— Назвіть цю пару слів. (Скували (що?) землю.)— Запишіть парами слова, зв’язані між собою.

2. Гра «Знайди “зайве” слово» (с. 102, вправа 267)— У кожному рядку знайдіть «зайве» слово. (Книжка, серветка, чаю)— Поясніть свій вибір.— Поставте питання від слова до слова.— Усно складіть спонукальне речення зі словосполученням відчинити

двері.



1. Робота над загадкоюРечення записане на дошці.

y Біла морква зимою росте. (Буруля)— Яке слово є відгадкою?— Назвіть кількість букв і звуків у цьому слові.— Чим цікава буква я?— Знайдіть головні слова в цьому реченні.— Установіть зв’язок слів у ньому.Морква (що робить?) росте;росте (коли?) зимою;морква (яка?) біла.

2. Робота над віршем-нісенітницею (с. 102, вправа 268)— Прочитайте вірш.— Чому цей вірш називається нісенітницею?Нісенітниця — це дурниця, щось нерозумне.— До слів копати, косити, будувати доберіть з вірша слова, які б

пов’язувалися із ними за змістом.

3. Самостійна робота— Запишіть речення.— Знайдіть головні слова в цьому реченні.— Установіть зв’язок слів у ньому.1 варіантМарійка гарно танцює.Марійка (що робить?) ...танцює (як?) ...2 варіантЗимове сонечко блищить.Сонечко (що робить?) ...сонечко (яке?) ...

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового навчилися робити на уроці?— За допомогою чого ми встановлюємо зв’язок слів у реченні?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 103, вправа 269.

22

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 73. ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ ЗА ПИТАННЯМИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМОЮ «РЕЧЕННЯ»

Мета: навчати учнів поширювати речення за допомогою питань; продовжувати форму-вати вміння інтонувати речення; удосконалювати навички читання за особами; ви-ховувати інтерес до рідної мови.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 103, вправа 269)— Прочитайте записаний вами текст.— Скільки речень у вас вийшло?— Про кого говориться в другому і четвертому реченнях?— Назвіть головні слова в цих реченнях.— Зачитайте, як ви встановили зв’язок між словами у третьому реченні.(Білка (що робила?) сиділа; сиділа (де?) на сосні.)

2. Робота над деформованим текстом (с. 103, вправа 270)— Прочитайте слова.— Поміркуйте, скільки речень з них можна скласти.— Складіть і запишіть речення.— Визначте головні слова в реченні.— Усно встановіть зв’язок між словами в реченнях.— Вивчаючи тему «Речення», ми навчалися складати речення зі слів, ви-

значати головні слова в реченні, встановлювати зв’язки між словами в ре-ченні.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо вчитися поширювати речення за питаннями,

а також повторимо все, що ми вивчили про речення.


1. Робота над мовним матеріалом y Випав сніг. Укрились поля. Височіють замети. Ліс завмер. y Випав пухнастий сніг. Білою скатертиною вкрились поля. Височіють ве-

ликі замети. Ліс завмер до весни.— З якого тексту дізнаємося більше?Висновок. З речень, поширених іншими словами, можна дізнатися більше,

ніж з речень, складених тільки з головних слів.

2. Виконання вправи 271 (с. 103)— Прочитайте речення.— Якими ще словами можна поширити речення?(Другокласник Дмитрик читає цікавий дитячий журнал.)— Запишіть поширене речення самостійно.

3. Письмо з коментуванням (с. 103, вправа 272)— Прочитайте речення в лівому стовпчику.— Доповніть їх словами з правого стовпчика.— Запишіть поширені речення.


23


1. Самостійна робота (с. 103–104, вправа 273)— Поширте речення словами з довідки.Перевірка виконаної роботи.— Прочитайте перше поширене речення.— Назвіть у ньому головні слова. (Вітер повіяв.)— Прочитайте друге поширене речення.— Про що говориться в цьому реченні.

2. Робота в парах (с. 104–105, вправа 275)— Прочитайте опис гри «Гуси» самостійно.— Як ви будете читати слова «матері», «гусей»: голосно чи тихо? Чому?— А чиї слова ви будете читати швидше — «матері» чи «гусей»?

Читання за особами— Виберіть спонукальні речення із вправи.— Які звертання використано в спонукальних реченнях?— Поясніть уживання розділових знаків у кінці розповідних, питальних

речень.

3. Поділ тексту на речення (с. 104, вправа 274)— Поділіть текст на речення, позначаючи кінець кожного речення зни-

женням голосу і паузою.1 варіант: спишіть перше і друге речення. Підкресліть головні слова в цих

реченнях.2 варіант: спишіть третє і четверте речення. Підкресліть головні слова

в цих реченнях.

4. Гра «Хто швидше?»— Поширте речення за питаннями.Дівчатка (що роблять?) ... (яку?) ... пісню.У лісі (хто?) ... знайшли (кого?) ...Білка (що робить?) ... на зиму (що?) ...По морю (що робив?) ... плив (який?) ... корабель.


Вправа «Незакінчене речення»Речення виражає...Речення складається...Слова в реченні пишуться...Перше слово в реченні треба писати...У кінці речення можуть ставитися..., якщо...

Для відповіді діти використовують таблицю на с. 106 підручника.


24

Дата _______________________

Клас _______________________

СЛОВО

Урок 74. СЛОВА, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ПИТАННЯ ХТО? ЩО? (ІМЕННИКИ)

Мета: навчати учнів розпізнавати іменники за питаннями хто? що?; поглиблювати знан-ня учнів про слова — назви предметів; розвивати вміння ставити питання до слів; виховувати працелюбність.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Слухання вірша

Книжка, дошка, кабінет,Печиво, повидло, мед,Чоботи, штани, кашкет,Мотоцикл, велосипед —

Знайте, діти, наперед:Кожен з них — це є предмет.Тож хто це і що це — вже не секрет.Ім’я своє і назву має кожен предмет.

— На які питання відповідають слова — назви предметів?— Пограємо в гру «Слово називай — питання швидко став». Я показува-

тиму малюнок, а ви називайте його і ставте питання.Учитель демонструє малюнки: моряк, береза, корабель, білка, автомобіль,

учитель, ведмідь, зайчик, пірамідка.Назви людей і тварин відповідають на питання хто?.Назви всіх інших предметів відповідають на питання що?.

2. Каліграфічна хвилинкаЛл ли ло лу ля ця лисиця

y В темнім лісі проживає,Довгий хвіст пухнастий має,Їй на місці не сидиться,А зовуть її... (лисиця).

— На яке питання відповідає слово лисиця?— Поділіть це слово на склади, назвіть у ньому звуки.

3. Словникова роботаПредмет— Складіть звукову схему слова, поділіть його на склади, назвіть приго-

лосні звуки в цьому слові.Змініть слово предмет за питаннями. Запишіть.Знайти (що?)Немає (чого?)Зацікавитися (чим?)

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 108)

Вправа 279— Розгляньте малюнки. Дайте відповіді на запитання.— Запишіть назви людей і тварин за зразком.

25

Вправа 280— Розгляньте малюнки. На які дві групи можна поділити ці предмети?

(Машини і навчальне приладдя.) Доповніть кожну з цих груп своїми словами.Нехай вам у пригоді стануть загадки.

y Торохтів собі поволіІ рядки накреслив в полі.Не звичайні ці рядки,А для овочів грядки. (Трактор)

y Невеличка хатка,В ній живуть малятка,Всіх їх гостроносихУ портфелях носим. (Пенал)

— Запишіть назви предметів за зразком.


3. Заучування правила (с. 109)

4. Гра «Хто? Що?»Дівчатка виписують слова, які відповідають на питання хто?, хлопчи-

ки — що?.Школа, радість, тигр, книжка, зима, принцеса, спека, хлопчик, корова,

кошеня, водій, вода, мрія, білка.

5. Робота в групах

Гра «Добери слово»1-ша група — іграшки: лялька, ...2-га група — звірі: вовк, ...3-тя група — дерева: тополя, ...

6. Гра «Добери за зразком»— До слів, які відповідають на питання хто?, доберіть за зразком слова,

які відповідають на питання що?.

Хто? Що?

Скрипаль Скрипка

Моряк

Лісник

Школяр

Футболіст

7. Гра «Хто у кого?»У качки (хто?)У курки (хто?)У вівці (хто?)У кози (хто?)У корови (хто?)У свині (хто?)Слова для довідки: курча, теля, ягня, порося, козеня, каченя.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— На які питання відповідають слова, що означають назви предметів?— Які питання ставимо до назв людей і тварин?— На які питання відповідають слова — назви всіх інших предметів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 109, вправа 282; вивчити правило (с. 109).

26

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 75. РОЗПІЗНАВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ПИТАННЯМИ ХТО? ЩО?. СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ

Мета: закріплювати знання учнів про іменник як частину мови; вчити ставити питання, розподіляти слова на групи за значенням, розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? і що?; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас; ви-ховувати бережливе ставлення до хліба.

Хід уроку



1. Робота над загадкою

y Є твердий, а є м’який,Є важкий, а є легкий.Ми на ньому сидимо,І вчимося, і їмо. (Диван)

— Запишіть каліграфічно слово-відгадку. Складіть і запишіть з цим словом речення.

2. Каліграфічна хвилинкаДи ван диван

3. Перевірка домашнього завдання (с. 109, вправа 282)— Прочитайте слова, які відповідають на питання хто?, потім — що?.

III. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ПРО СЛОВА — НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ

1. Робота за підручником (с. 110, вправа 283)— Прочитайте і відгадайте загадку.— Перевірте, чи правильно ви відгадали загадку. (Прочитайте перші

букви у словах кожного рядка.)— Назвіть питання, на яке відповідає слово-відгадка.

2. Бесіда про цінність хліба

Сонечко, як завжди, прокинулось раненько!Росою прозорою вмилося гарненько.Промінчики срібні свої розчесало...Добридень, колосся! — привітно сказало.

— Хто з вас був на срібному полі? Хто з вас відчув запах хоч одного коло-сочка, що зріс на ньому? Хто тримав у маленьких долоньках золотисті гла-денькі зернинки, які в майбутньому перетворюються на запашні булочки та духмяний коровай?

Це незабутні відчуття! І людина, яка відчула це хоч раз у своєму житті, ні-коли не зможе бути злою, ніколи не зможе чинити щось погане.

Чи дзвонять у теплому небі голубі дзвоники весни, чи осипає серпень хлібо-робів дарами — свято хлібороба завжди з тими, хто вранці починає день у полі та закінчує його ввечері. Це ті, хто першими спілкуються з весняною нивою й останніми — з осінньою пашнею.

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тяжко він доставався в давнину.

Батьки ніколи не залишали в полі хліба, не викидали його, несли додому як святиню, своїм дітям.

27

Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися покласти її сподом догори. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжу-валася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — і мати ув’язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з книшем, дорогих гостей також зустрічали хлібом — сіллю. Без хліба наш народ не уявляв свого життя. Навіть діти шанобливо на-зивали його «папа». Він був потрібний людині, як батько в сім’ї.

А ще хліб уподібнюють до сонця.І дійсно, рум’яна й кругла українська паляниця чимось подібна до соняч-

ного світила.Поруч з хлібом народ завжди ставив сіль, бо без солі він теж не уявляв

свого життя... Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, вважа-лися дорогим набутком і завжди шанувалися в народі.

Хліб — це праця людська, це надія на майбутнє. Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, ко-ровая — минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби на-вчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пше-ниці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних ви-робів — близько 800 видів.

— Розкажіть, який шлях долає хліб, перш ніж потрапити до нашого столу.


4. Продовження роботи за підручником (с. 110–111)

Вправа 284— Розгляньте малюнки і назвіть кулінарні вироби. Поставте до слів пи-

тання.— Прочитайте слова. Випишіть назви виробів із борошна.— Розкажіть, які з названих виробів печуть, а які — варять.

Вправа 295— Прочитайте текст.— Спишіть заголовок. Яке це речення? До чого воно вас спонукає?

Пояснення вчителя. Заучування правила

Гра «Угадай предмет»

y Цей іменник означа предметДля зрізання злаків і трави.Прочитаєш ззаду наперед —Будь-що тисни ним чи сік дави. (Серп — прес)

Д. Білоус

Вправа 286— Прочитайте назви міст та їх мешканців. Усно поставте до слів питання

хто? що?. Спишіть.— Утворіть назви мешканців від назв інших відомих міст.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше запам’яталося?— Які завдання викликали труднощі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 111, вправа 287; вивчити правило (с. 111).

28

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 76. ГРУПУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ ЗА РОДОВИМИ ТА ВИДОВИМИ ОЗНАКАМИ. ЗМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ЗРАЗКОМ «ОДИН — БАГАТО». СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ

Мета: навчати учнів групувати предмети за родовими та видовими ознаками, зміню-вати іменники за зразком «один — багато»; розвивати зв’язне мовлення; збагачу-вати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 111, вправа 287)— Прочитайте списаний вірш.— Розкажіть, яку пору року описано у вірші.— Поставте питання до виділених слів. Що означають ці слова?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку.

y У нас цю професію знають усі:Сидить за кермом вантажівки й таксі,Вантаж і людей він по місту розвозитьУ літню спекоту й зимові морози. (Шофер)

ер шоф шофер— Складіть і запишіть речення з цим словом.

2. Правильно вимовляй і пиши (с. 111)— Прочитайте слова. Яку загальну назву можна дібрати до слів першого

стовпчика? (Посуд)— Другого? (Меблі)

Робота в групах— Складіть речення зі словами: глечик, склянка, каструля, шафа, стілець,

диван.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с. 111–112)

Вправа 288— Розгляньте малюнки. Назвіть зображені предмети.— Запишіть назви предметів у дві групи: посуд, меблі.— Складіть і запишіть речення з двома іменниками (на вибір).

Вправа 289— Прочитайте текст.

Робота в парах— Поставте одне одному кілька запитань за змістом тексту.— Прочитайте другий абзац. Підрахуйте, скільки в ньому речень. Які

вони? До чого вони вас спонукають?— Змініть за зразком виділені іменники. Запишіть їх.

Вправа 290— Кожне словосполучення замініть одним словом, близьким за значенням.

Потрібне слово знайдіть у довідці.— Запишіть дібрані з довідки слова.

29

Вправа 291— Запишіть назви одного і багатьох предметів за зразком. Усно ставте пи-

тання до слів.— Усно складіть речення з цими словами.

Це цікаво!Портфель — це назва сумки із застібкою, в якій носять книжки, зошити,

олівці тощо. А прийшло до нас це слово з французької мови («порте» означає «носити», «фель» — «аркуш»), тобто портфель — це те, в чому носять аркуші паперу. «Родичами» даного слова є «портмоне» (те, в чому носять гроші), «портсигар» (те, в чому зберігають сигарети).

Диктант — це слово колись означало «говорити для записування», потім — «розпоряджатися», «нагадувати». Від нього пішли слова «диктат», «диктатор».

Зошит. У сиву давнину (коли не було ще паперу) роль зошитів виконували зшиті міленькі коритця, залиті воском. Писали на них паличками. У жарку погоду такий «зошит» міг розтанути. Щодо походження самої назви, то ствер-джують, що її зошит отримав від слова зошитий (так тоді вимовляли слово «зшитий»), тобто це аркуші паперу, зшиті між собою.

Фізкультхвилинка

Вправа 292— Прочитайте. Про яких птахів розповідається у тексті? Хто з птахів най-

кращі співаки? Хто літає вище від усіх? Швидше від усіх? Яких птахів ви знаєте?

— Випишіть у стовпчик назви птахів. Змініть слова так, щоб видно було, що птахів багато.

— Знайди у тексті вправи слова, які не можна поділити для переносу. (У, нас, гаю, дрізд, від, усіх, орел, стриж)

Вправа 293— Замість крапок упишіть назви чисел 1, 2, 3, щоб утворилися слова.— Прочитайте утворені слова, поставте до них питання. (Година, підвал,

стрибок)

Вправа 294— Чи знаєте ви, що таке ярмарок? Розкажіть.Ярмарок (нім. Jahrmarkt — річний ринок) — періодичні торги та місця,

де відбувалася гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й по-купці з’їжджалися на ярмарок з різних сторін, у тому числі й з-за кордону.

— Прочитайте, що продавалося на ярмарку.— Виділені слова змініть так, щоб кожне з них означало один предмет. За-

пишіть.— Порахуйте, скільки назв предметів ужито у вірші. Кількість запишіть

словом.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше сподобалося на уроці?— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?


30

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 77. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕКСТУ ІЗ ЧАСТО ПОВТОРЮВАНИМИ СЛОВАМИ

Мета: навчати учнів вдосконалювати текст із часто повторюваними словами; форму-вати вміння замінювати слова, близькими за значенням; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас; учити відчувати багатство мови.

Хід уроку



Робота над текстом

ЗАЙЧИК

У лісі ми побачили зайчика. Зайчик сидів під кущиком. У зайчика куций хвіст і довгі вуха. Зайчик побачив нас і побіг. Тільки ми зайчика й бачили.

— Які недоліки є у цьому тексті?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися знаходити слова, які часто повто-

рюються в тексті, і замінювати їх іншими словами, які близькі за значенням, або словами, що використовуються замість повторюваних слів.


1. Гра «Знайди слово-замінник»— Серед поданих слів підкресліть ті, які використовуються в текстах за-

мість інших слів, щоб їх не повторювати.

Джерело, воно, стрімкий, він, вона, бігти, цей, ця, линули, вони, це, гриби, веселий, ці, нею, ми, у нього, на небі, ти, у них.

— Назвіть слова, які ви підкреслили. (Воно, він, вона, цей, ця, вони, це, ці, нею, ми, у нього, ти, у них)

2. Гра «Заміни слово»— Прочитайте текст ще раз.

ЗАЙЧИК

У лісі ми побачили зайчика. Зайчик сидів під кущиком. У зайчика куций хвіст і довгі вуха. Зайчик побачив нас і побіг. Тільки ми зайчика й бачили.

— Яке слово повторюється часто? (Зайчик)— Це слово можна замінити так: друге речення: зайчик — він; третє

речення: у зайчика — у нього; четверте речення: зайчик — звірятко; п’яте речення: зайчика — його.

— Замініть слова і прочитайте відредагований текст.

3. Гра «Редактор»— Прочитайте текст.

БІЛЧИНА КОМОРА

Був кінець літа. Маленька білочка готувалася до зими. У дуплі дерева бі-лочка влаштувала комору. Білочка увесь день носила в дупло горіхи. Великий запас харчів зробила білочка на зиму.

31

— Зверніть увагу: у тексті часто повторюється слово білочка. Це слово можна замінити так: третє речення: білочка — вона; четверте речення: бі-лочка — трудівниця.

— Замініть слова і прочитайте текст.


5. Самостійна робота— Прочитайте текст.

ДРУЖБА

Івась та Василько — нерозлучні друзі. Друзі разом навчаються у школі, чи-тають книжки. Друзі добре вчаться.

— Замініть виділені слова. Використайте такі: вони, хлоп’ята.Перевірка роботи. (Враховується зміст і граматична правильність побу-

дови речень.)Двоє-троє учнів читають удосконалені тексти. Решта учнів висловлюють

свої думки щодо текстів.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого ви навчилися на уроці?— Як можна вдосконалити текст?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Спишіть запитання.Які дарунки приносить весна?— Складіть відповідь-текст з трьох речень. Запишіть. Перевірте. Вдоско-

нальте свій текст.

32

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 78. ВЕЛИКА БУКВА В ІМЕНАХ, ПО БАТЬКОВІ ТА ПРІЗВИЩАХ ЛЮДЕЙ

Мета: формувати в учнів уміння розрізняти поняття «ім’я», «по батькові» та «прізвище», писати їх з великої букви; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку



1. Гра «Вдале слово»— Вставте у прислів’я найбільш вдале слово.Маленька... краща за велике безділля. (Праця, труд, робота)

2. Гра «Слова-друзі»— Доберіть близькі за значенням слова до слова будинок. (Дім, оселя,

житло)

3. Каліграфічна хвилинкаДд дм аш МаДала Даша Маші сироватку з-під простокваші.— Прочитайте скоромовку «дощиком».— Які слова у скоромовці пишуться з великої букви? Чому?— Які ще слова пишуться з великої букви?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

y Всі хочуть, як народиться дитина,Щоб я було красиве і дзвінке,Бо носить все життя мене людина,А відгадайте-но, що я таке? (Ім’я)

— Діти, як ви вже знаєте, усі предмети, що нас оточують, мають своє ім’я. Тобто книжка — це не зошит, бо зошит має своє ім’я... Так і люди. Як тільки маленька дитина народжується, їй дають ім’я.

— Які імена хлопчиків і дівчаток ви знаєте? Так, Галинка, Оля, Олег — це імена.

— А от літніх людей, ваших батьків, вчительку кличуть не просто по імені, а й по батькові.

— Кожна людина має своє ім’я, по батькові, прізвище. Спробуємо дослі-дити, як правильно пишуться вони, чому саме так, звідки прийшли до нас наші імена, яким способом утворились прізвища, по батькові. Навчимося пра-вильно писати ці іменники, бо грамоти вчиться — завжди знадобиться. Для людини її ім’я звучить найсолодше, тому імена тих, хто гарно працюватиме, міркуватиме, буде красиво писати, правильно сидіти, даватиме цікаві відпо-віді на питання, звучатимуть найчастіше. Це буде найкращим визначенням його хорошої роботи на уроці.



Вправа 296— Назвіть своє ім’я та імена кількох своїх друзів.— Назвіть ім’я та по батькові своєї вчительки чи вчителя, мами, тата.

33

— Назвіть своє прізвище та прізвище свого однокласника.— Що вам відомо про написання імен, по батькові та прізвищ людей?

Заучування правила (с. 114)

Вправа 297— Прочитайте і спишіть. Підкресліть прізвища.— Поясніть, чому слова написані з великої букви.— Прізвища яких письменників ви ще можете назвати?

Гра «Добери загальну назву»— Доберіть загальну назву до кожної групи слів.Андрій, Микола, Ірина, Олена, Максим — ... (імена).Петрівна, Григорович, Іванівна, Степанович — ... (по батькові).Шевченко, Франко, Сосюра, Малишко — ... (прізвища).— Що ви можете сказати про слова останнього рядка?

Гра «Упіймай ім’я»

Мав Сергійко десять сливНими друзів пригостив:Дві Наталочці віддав,

Три одержав ЯрославІ Тимку дісталось двійко.Скільки сливок з’їв Сергійко?

— Як пишуться імена дітей? Запишіть їх, підкресліть велику букву.



Вправа 298— Прочитайте текст.— Випишіть імена та прізвища людей, про яких говориться в тексті. Що

ви про них знаєте?Григорій Савич Сковорода посідає унікальне місце в історії української

культури. Він — знаний просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.Богдан Хмельницький — український військовий, політичний

і державний діяч. Гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави в Наддніпрянській Україні (1648–1657). Шляхтич, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 р. — гетьман Війська Запорізького.

Устим Кармелюк — український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у 1813–1835 рр. проти національного і соціального гніту.

4. Гра «Загубилась буква»— Уставте пропущені букви, запишіть імена.

етяна ндрій офія митро

лена икола настасія остянтин

рина аксим аталія гор

— Чиї імена записані в першому і другому стовпчиках? а в третьому і чет-вертому?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Які завдання були для вас найцікавішими?— Що запам’яталося найбільше?


34

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 79. УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ В ІМЕНАХ, ПО БАТЬКОВІ ТА ПРІЗВИЩАХ ЛЮДЕЙ. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ

ЗА СЕРІЄЮ МАЛЮНКІВ НА ТЕМУ «ДРУЗІ ПТАХІВ»

Мета: закріпити вміння учнів розрізняти поняття: ім’я, по батькові, прізвище; засвоїти правила написання з великої букви імен, по батькові та прізвищ людей; ознайомити з етимологією деяких з них; закріпити знання про слова — назви предметів; розви-вати мовлення, логічне мислення, вміння працювати в парах; виховувати позитивні риси характеру, прагнення творити добро.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 115, вправа 299)— Як звуть онукового батька? (Сергій Петрович)— Прочитайте складені вами подібні загадки. Відгадайте ще одну загадку.

y Діда звуть Микола Якович. Його внука — Максим Дмитрович. Як звуть онукового батька?

2. Каліграфічна хвилинкаВ В Вв вт ва ов в сув ев

Ведмідь прокинувсь волохатийІ все старому невтямки:Чому, неначе пташенята,Розкрили дзьобики бруньки?

— Поясніть значення слова невтямки.— Доберіть до нього синоніми.— Чи є слова, вжиті в переносному значенні?— Поясніть правопис слова розкрили.— Назвіть звуки у слові дзьобики.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 115, вправа 300)— Прочитайте і спишіть. Поясніть уживання великої букви у словах.— Що означає слово клас у першому й останньому реченні?— Поміркуйте, як утворилися згадані в тексті прізвища. Назвіть інші пріз-

вища, які утворилися від імен або інших слів.

Будьмо дослідниками!— Давайте спробуємо дослідити, як утворилися прізвища.

y Від імен людей (Ільїн: від якого імені? Ілля. Петренко? Василенко?) y Від назв професій (Паламар: церковний служитель. Коваленко? Тка-

ченко?) y Від явищ природи (Мороз? Вітренко?) y Від назв тварин (Вовк? Заєць? Голуб?) y Від особливостей людей (Тихонька? Рудий? Тихов?) y Від продуктів (Крупко: від якого продукту? (Крупи) Олійник — олія.

Паскар — паска, Твердохліб — твердий хліб.) y Від предметів (Топорков? Лопатько?)

— Прізвища винахідників часто ставали назвами їхніх винаходів.Це: Браунінг — марка пістолета.

35

Дизель — двигун внутрішнього згорання, що працює на рідкому паливі.Рентген — промінь, що просвічує людський організм.


3. Складання розповіді за серією малюнків (с. 116, вправа 302)— Послухайте вірш.

Я ладнаю годівничкиДля горобчика й синички,Для малого снігурцяКрихт насиплю і пшонця.Прилітайте, друзі милі,Не лякайтесь заметілі!

А. Камінчук

— Яка пора року в ньому згадується? Як ви допомагали пташкам узимку? Як вони віддячать нам навесні і влітку?

— Розгляньте малюнки.— Дайте зображеним дітям імена і запишіть їх.— Що змайстрували діти?— Де повісили годівничку?— Хто прилетів до годівнички?— Який заголовок доберемо до розповіді?— Складіть за малюнком усну розповідь.

4. Виконання вправи 301 (с. 115)— Прочитайте!— Чи зрозуміли ви, як звуть хлоп’ят, до яких звертається поет? Запи-

шіть їхні імена. Хто найкраще виконає завдання? (Учитель роздає картки-підказки. «Оформляйте роботу так»: Тезки: Василечки, Миколайчики, Пе-трики.)

Взаємоперевірка — за допомогою світлофора.— Що треба сказати про виділені слова? Чому вони написані з малої

букви?— Як називають людей, які мають однакові імена? (Тезки)— Чи є тезки в нашому класі? — Тезки, вийдіть до дошки.

Творча робота над іменами— Зараз і ми спробуємо бути творцями імені. Багато імен зустрічається

в назвах квітів. Прочитайте назву рослини. (Грицики)— Від якого імені утворилась ця назва? (Григорій)— Іван-чай, любка, васильок, петрів батіг, тимофіївка?

Цікаво знати!Найпоширеніше чоловіче ім’я в Україні — Іван, а жіноче — Ганна. (З книги

«Україна в цифрах і фактах»)— Назвіть і запишіть повні імена Юри, Тані, Маші, Віті, Галі, Саші, Васі,

Іри, Каті, Вови.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Як пишуться імена, по батькові та прізвища людей?— Що найбільше запам’яталося з сьогоднішнього уроку?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 116, вправа 303.

36

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 80. ВЕЛИКА БУКВА У КЛИЧКАХ ТВАРИН. ОПИС ТВАРИНИ

Мета: формувати в учнів уміння розрізняти назву тварини та її кличку, писати клички тварин з великої букви; розвивати зв’язне мовлення учнів; розширювати їх світо-гляд; виховувати любов до тварин.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 116, вправа 303)

Робота в парах— Поставте одне одному запитання за змістом вправи.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Сьогодні ми повторимо написання маленької букви «ве».

Рука вгору плавно йде,Униз рівненько опускається,Красиво хвостик закругляєтьсяІ знову вгору трішки піднімається.

Л. Павленко

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Гра «Утвори ім’я»— Від поданих слів — імен дорослих — утворіть дитячі імена.Іван — ІванкоМарина — МаринкаОлена — ОленкаАндрій — Андрійко— Як пишуться імена, по батькові та прізвища людей?

2. Посміхніться!

Сонячний зайчик стриб-стриб по кімнаті,Весело Галі і весело Наті, —Зайчика того ловили — ловили,І... лиш однісіньку чашку розбили.

Н. Поклад

V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Послухайте вірш. Запам’ятайте клички тварин.

Є у мене киця Мурка,Дуже мудра кішка.Тільки скажеш «Замазурка!»—Вмивається трішки.А синок її ВаськоМуркне: «Мила нене,Поки вип’ю молоко,Вимийся за мене».

П. Воронько

— Як звали кішку? А її синка?

37

VI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 116–117)

Вправа 304— Прочитайте і спишіть.


Робота в групах— Розкажіть, які казки про тварин ви читали. Пригадайте їхні клички.


3. Продовження роботи за підручником (с. 117)

Вправа 305— Прочитайте.— Випишіть з тексту назви і клички тварин та описи кота, півня і собаки.— До слова приятелі доберіть слова, близькі за значенням.

4. Робота над віршем— Прочитайте вірш «Васькові іменини». Назвіть тварину та її кличку.

У кота Васька іменини,Друзі прийдуть на гостини.

Будуть м’явкати до ранку,Пити молочко й сметанку.

— Назвіть кличку кота.— Як пишеться це слово?

5. Гра «Упізнай тварину»Учні слухають голоси тварин (корови, кози, коня, кота, собаки), записують

їх назви, добирають клички.Корова Лиска, коза Зірка, кінь Каштан, кіт Мурчик, собака Дружок.

6. Робота в групах— Складіть речення з поданими словосполученнями. Речення, яке най-

більше сподобалося,— запишіть.

7. Творчий диктант— Доповніть речення словами, які пишуться з великої букви.Мене звуть... Прізвище моє... У мене є багато друзів. Це... А ще у мене

є песик... та кицька...

8. Опис тварини— Відгадайте загадку.

y Що за дивна непосидаНа стежинку шишку кида,

З гілочки стриба на гілку?Рудохвоста, жвава... (білка).

— Розгляньте малюнок. Опишіть тваринку.— Яке у білки хутро? Який хвіст? Які вушка? очі?— Придумайте кличку білці.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Як пишуться клички тварин?— Чому тварин називають нашими друзями?— Як ми повинні ставитися до тварин?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 117, вправа 306.

38

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 81. УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ В ІМЕНАХ ЛЮДЕЙ ТА КЛИЧКАХ ТВАРИН

Мета: поглиблювати знання учнів про назви тварин та їх клички; вдосконалювати нави-чки написання кличок тварин з великої букви; розвивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до тварин.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 117, вправа 306)— Які тварини згадуються у вправі?— Назвіть тварин та їх клички.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Відгадайте загадку.

y Вдача лагідна у мене,Я люблю траву зелену.Для маляток і для киціМолочка дала дійницю.Пийте, будете здоровіІ подякуйте... (корові).

— Дайте кличку корові. Запишіть каліграфічно буквосполучення, кличку і речення.

Ча Ве Пу ВеселкаКорова Веселка пасеться на луках.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ


Вправа 307— Прочитайте. Доберіть заголовок. Знайдіть зачин, основну частину і кін-

цівку розповіді.— До слова цуценя доберіть з тексту слова, близькі за значенням. Запи-

шіть їх.— Випишіть імена людей та клички тварин.

Робота в парах— Поставте одне одному кілька запитань за змістом тексту.

Вправа 308— Відгадайте тварину.

y Полюбляє він ковбаску,Розгризає маслакиІ отримує він ласкуВід хазяйської руки.Якщо друга захищає,Про життя своє не дбає.Хто твій вірний помічник?Хто сміливий захисник? (Собака)

— Що ви знаєте про цю тварину? Розкажіть. У кого вдома є собака?

Це цікаво!Людина і собака мають 97% спільного в будові генів. Цілком природно,

що ми добре ставимося до своїх близьких родичів. Мозок собаки важить 100 г,

39

кішки — 32 г. Собаки вміють сміятися. Сміх кращих друзів людини — це пир-хання, що свого роду повторюється: почувши його, навіть в записі на плівку, інші собаки починають виляти хвостом.

— Як собака служить людині?— Прочитайте текст, с. 118. Що нового ви дізналися?— Випишіть клички собак, які побували в космосі.— Назвіть головні слова в останньому реченні.



Вправа 309— Прочитайте. Яка казка так починається?— Запишіть спочатку назви людей та їхні імена, а потім — назви і клички

тварин.

Вправа 310— Прочитайте за особами народну усмішку.— Поміркуйте, чи відповідає заголовок змісту. Як його слід розуміти?— Скільки речень ви прочитали? Спишіть питальні речення, підкресліть

звертання.

Робота в парах— Розіграйте діалог «Завзяті працівники».

4. Гра «Знайди “зайве”»— У кожному рядку знайдіть «зайве» слово чи словосполучення. Поясніть

свій вибір.Іванко, Петрик, Марійка, Олесь. (Марійка — ім’я дівчинки.)Кіт Цезар, корова Лиска, брат Богдан, пес Кудлай. (Брат Богдан —

людина.)Олена Петрівна, Ольга Василівна, Іванович, Марія Федорівна. (Іванович —

чоловік без імені.)

5. Давайте пограємося!

Гра «Велика чи мала буква?»Учитель називає слова, серед яких є імена, прізвища людей, назви і клички

тварин.Учні мають дві картки різного кольору. На одній написано «велика буква»,

на другій — «мала буква». Цими картками діти показують, яку букву треба писати в названому слові. Виграє той, хто жодного разу не помилився.

Мурка, дівчинка, Леся, Олег, корова, Іван Григорович, їжак, Барсик, Лиска, Павлюк, лисичка, Маргарита, Бровко, Оксана Петрівна.


Гра «Закінчи речення»— Сьогодні на уроці ми вчилися...— Я дізнався...— Найбільше мені сподобалося...


40

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 82. ВЕЛИКА БУКВА У НАЗВАХ МІСТ, СІЛ, ВУЛИЦЬ, РІЧОК

Мета: формувати в учнів уміння писати з великої літери назви міст, сіл, вулиць, річок; удосконалювати вміння розрізняти загальну і власну назву; розвивати зв’язне мов-лення; виховувати любов до Батьківщини.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 119, вправа 311)— Розкажіть скоромовку.— Поясніть написання виділених слів з великої і малої букви.— Назвіть головні слова в першому реченні.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

КНИЖКОВЕЧІР

Книжка в тата,Книжка в мами,Книжка в мене і в Світлани.З книжкою малий Тарас —Книжковечір нині в нас,

Книжковечір, книжкотиша...Тільки чути: песик дишеЙ сумно дивиться з-під ліжка, —Бо йому немає книжки.

Н. Поклад

— Назвіть імена, які є у вірші.— Як пишуться імена людей?— Чому сумно песикові?— Яку кличку можна йому дати?— Як пишуться клички тварин?— Чи любите ви читати книжки?— Які ще слова в українській мові пишуться з великої букви?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Розгляньте таблицю. Прочитайте її.

Загальна назва Власна назва

держави Україна, Росія, Білорусь, Велика Британія, Франція, Польща

міста Київ, Харків, Львів, Суми, Дніпропетровськ

села Станичне, Орлівка, Старовірівка, Власівка, Просяне

вулиці Сумська, Полтавська, Пушкінська, Молодіжна

річки Лопань, Уди, Харків, Дніпро, Десна, Дунай

— Чому слова лівого стовпчика написані з малої букви, а правого — з ве-ликої? (Тому що в лівому стовпчику — загальні назви, а в правому — власні, тобто їх імена.)

— Який висновок можна зробити? (Назви міст, сіл, вулиць, річок пи-шуться з великої букви.)

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Каліграфічна хвилинкаБа ть щи БатьківщинаНеповторна і єдина наша Батьківщина.— Як пишеться слово Батьківщина?

41


Вправа 312— Попрацюйте в парах. Прочитайте діалог за особами. Придумайте по-

чаток і кінцівку тексту.— Пригадайте назву свого міста (села), своєї вулиці, номер будинку і квар-

тири? Назвіть свою адресу.— Давайте запишемо адресу нашої школи. (Запис адреси в зошитах, один

учень працює біля дошки.)

Вправа 313— Прочитайте і спишіть.— Підкресліть назви річок. Які ще річки України ви знаєте?




Вправа 314— Прочитайте.— Поясніть уживання знака оклику в кінці речень.— Спишіть назви сіл. У кінці додайте назву свого села, або села, в якому

живуть ваші родичі.

Вправа 315— Відгадайте загадку.

y Воно відоме в світі,Каштани в ньому квітнуть,Дніпро тече широкий,Ворота Золотії

Стоять, мов чародії.Віддавна це столиця.Ну, а хто з вас здогадається,Як це місто називається? (Київ)

— Що ви знаєте про це місто? Розкажіть.

— Прочитайте текст. Як ви розумієте його зміст?— Чітко вимовте кожен звук у слові Кий, а потім — у слові Київ. Що ви по-

мітили, який висновок зробили?

Вправа 316— Прочитайте вірш мовчки. Зверніть увагу, що поет говорить про кожну

річку.— Прочитайте виразно останнє речення, передаючи захоплення красою

природи на Десні. Що означає в цьому реченні слово зелена?— Про які річки ви дізналися вперше? Випишіть назви річок.

5. Гра «Я знаю...»Учитель кидає м’ячик. Учень, який його отримав, говорить: «Я знаю три

назви міста» (або річок, країн).

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше запам’яталося?


42

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 83. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТІВ

Мета: навчати дітей визначати в тексті недоліки (повтори) і виправляти їх; розвивати увагу, мислення, мовлення, пам’ять; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ— Прослухайте текст.

СИНИЧКА

Узимку прилетіла синичка до вікна. Синичка змерзла і шукала затишку. Діти відчинили синичці кватирку. Синичка влетіла в хату. Діти годували си-ничку.

— Про кого цей текст? Які недоліки ви побачили в ньому?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо вчитися вдосконалювати тексти.


1. Гра «Редактор»— Спробуємо вдосконалити текст «Синичка».

СИНИЧКА

Узимку прилетіла синичка до вікна. Синичка змерзла і шукала затишку. Діти відчинили синичці кватирку. Синичка влетіла в хату. Діти годували си-ничку.

— Яке слово часто повторюється? (Синичка)— Як виправити помилки? (Відповіді учнів.)— Слово синичка можна замінити так: друге речення: синичка — вона;

третє речення: синичці — їй; четверте речення: синичка — пташка.— Прочитайте відредагований текст. Порівняйте його з поданим текстом.

2. Робота в парах— Прочитайте текст.

ЯЛИНКА

Наближався Новий рік. Тато купив велику ялинку. Прикрасили ялинку різними іграшками. На ялинці повісили і засвітили різноколірні лампочки. Діти веселилися, грали, співали.

— Замініть слова і прочитайте відредагований текст: третє речення: ялинку — її; четверте речення: на ялинці — на ній.

— Прочитайте текст.

ДОПОМОГА ШКОЛЯРІВ

Бабуся Ганна живе одна. Ось уже два дні бабуся хвора. Дізналися про це школярі. Школярі відвідали бабусю. Щодня по черзі приходили школярі до-глядати хвору. Бабуся була дуже рада. Бабуся швидко видужала.

— Замініть слова і прочитайте текст. Поміркуйте, в яких реченнях вико-ристати ці слова. (Бабуся — вона; школярі — вони; школярі — діти.)

— Прочитайте текст на дошці. Удоскональте його. Що для цього треба зро-бити?

43

— Замініть слова, які повторюються. Скористайтеся довідкою.

НЕЗАБАРОМ ВЕСНА

Надворі сонячний день.Діти вийшли у двір. Дітям весело. Діти граються м’ячем.До дітей підбіг собака. Діти кинули йому м’яч. Собака вхопив м’яч і приніс

дітям.Слова для довідки: хлопчики і дівчатка, малята, дошкільнята, вони, усі,

він, Бровко, їм.— Прочитайте текст. Поміркуйте, які помилки є в його структурі. Відреда-

гуйте текст. Запишіть.

ШПАКИ

Настала весна. Прилетіли шпаки. Ми почепили шпаківні. Шпаки нано-сили туди пуху і пір’я. Шпаки — корисні птахи. Шпаки їдять черв’яків і гу-сінь.


4. Самостійна робота— Прочитайте текст. Удоскональте його. Що для цього треба зробити?Моя сестра працює на фермі. До сестри часто приходять молодші брати.

Брати роздають худобі корми.На дошці — план самостійної роботи.План

1) Прочитати текст.2) Підкреслити слова, які повторюються.3) Підібрати слова, якими можна замінити ті, що часто повторюються.4) Прочитати вдосконалений текст.5) Записати вдосконалений текст.

Учитель читає разом з учнями план самостійної роботи. Учні самостійно за-писують удосконалений текст.

Удосконалений текстМоя сестра працює на фермі. До неї часто приходять молодші брати. Малі

помічники роздають худобі корми.Перевірка роботи. (Враховується зміст і граматична правильність побу-

дови речень.) Двоє-троє учнів читають удосконалені тексти. Решта учнів ви-словлюють свої думки щодо текстів.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ— Чого вас навчив цей урок?— Давайте ще раз перевіримо свої вміння.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Спишіть запитання.Які стоять дерева взимку?— Складіть відповідь-текст з трьох речень. Запишіть. Перевірте. Удоско-

нальте свій текст.

44

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 84. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. МОВНА ТЕМА «ІМЕННИК»

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів з теми «Іменник»; розвивати увагу, пам’ять, мислення; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку


II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬІ варіант

1. Написати (2–4) назви предметів:Іграшки — ____

2. До слів, які відповідають на питання що?, дібрати слова, що відповідають на питання хто?.Зразок: музика — музикант.Пошта — ____Журнал — ____Школа — ____

3. Дописати клички тварин, імена людей.Собака ____ стереже будинок.____ та ____ граються біля школи.

4. Дописати відповідні назви.Наш рідний край — ____.Столицею є місто ____.Біля міста протікає річка ____.Вона впадає у ____ море.

ІІ варіант1. Написати (2–4) назви предметів:

Птахи — ____2. До слів, які відповідають на питання що?, дібрати слова, що відповідають

на питання хто?.Зразок: музика — музикант.Комбайн — ____Шахта — ____Двір — ____

3. Дописати клички тварин, імена людей.Кішка ____ полюбляє молочко.____ та ____ допомагають мамі збирати яблука.

4. Дописати відповідні назви.Наш рідний край — ____.Столицею є місто ____.Біля міста протікає річка ____.Вона впадає у ____ море.

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чи з усіма завданнями вдалося впоратися?— Які труднощі виникали?

45

ДОДАТОК ДО УРОКУ 67

1. Виконання вправи 248 (с. 96)— Прочитайте і відгадайте загадку.— Які кольори має світлофор?— Що означає кожний колір?— До чого спонукають вас сигнали світлофора?— Випишіть спонукальні речення.— Чому в кінці одних спонукальних речень стоїть знак оклику, а в кінці

інших спонукальних речень стоїть крапка?Висновок. У кінці спонукального речення може стояти знак оклику або

крапка. Знак оклику ставиться тоді, коли у реченні висловлено сильне по-чуття.

2. Бесіда про правила дорожнього руху і значення світлофора

3. Виконання вправи 249 (с. 96)— Прочитайте колискову пісеньку. Зі скількох речень складається коли-

санка?— Про що просять кожного котика? Якими словами виражено спону-

кання?

Вибіркове списування— Спишіть останнє речення. Підкресліть у ньому звертання.

4. Гра «Шифрувальник»люблю, я, українську, мову.— Складіть речення зі слів, розташувавши їх у певному порядку.— Яке речення у вас вийшло?1 варіант. Перебудуйте це речення на питальне.2 варіант. Перебудуйте це речення на спонукальне.

5. Вірш-порада

Спонукань не жди ніколи.Своєчасно йди до школи.Будь привітним до батьків.Заступайсь за малюків!

К. Мухаммаді

— Скільки речень у вірші?— Які це речення? Для чого вони служать?

46

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 85. СЛОВА, ЯКІ НАЗИВАЮТЬ ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ. РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ

Мета: ознайомити учнів зі словами, які називають ознаки предметів; формувати вміння ставити питання до слів, упізнавати предмети за їх ознаками; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку


II. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ

1. Загальний аналіз типових помилок. Робота щодо їх усунення

2. Індивідуальна робота учнів над своїми помилками

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Запишіть каліграфічно.Жж же жо жу жукЖиття прожити — не поле перейти.

Робота над змістом прислів’я— Як ви розумієте прислів’я?— Виконайте звуко-буквений аналіз слова життя.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Відгадайте загадку.

y Маю плаття ___,___, ___ віти___ кору, стан ___.Як я звуся, діти?

— Чому вам не вдалося відгадати загадку? (Бракує слів, які пояснюють, яке плаття, які віти, яка кора, який стан?)

— На сьогоднішньому уроці ми почнемо вивчати слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаки предметів.

Це слово дасть усякому предметуЯкусь його ознаку чи прикмету.На прикмети воно вкаже,Хто який воно розкаже.


1. Робота над загадкою— Прочитайте ще раз загадку, але вже зі словами, що називають ознаки

предметів, і відчуйте різницю.

y Маю плаття золотеньке,Гнучкі, ніжні віти,Білу кору, стан тоненький,Як я звуся, діти? (Береза)

— Які слова вам допомогли здогадатися, що це береза?— Як ви розумієте слово віти?— Поясніть значення слова стан. (Стан — тулуб, корпус людини;

торс, талія, перехват, пояс. Високий станом — високий на зріст. Тонкий станом — не товстий, з тонкою талією.)

47


Вправа 318— Розгляньте малюнки. Назвіть предмети та їх ознаки за кольором.— Запишіть за зразком.Банан (який?) жовтий; сливи (які?) сині;помідор (який?) червоний; огірок (який?) зелений.

Вправа 319— Назвіть зображені предмети та їх ознаки за матеріалом, з якого вони ви-

готовлені.— Запишіть за зразком.Стіл (який?) дерев’яний.Ваза (яка?) фарфорова.Тарілка (яка?) скляна.Чайник (який?) металевий.Скатертина (яка?) полотняна.Ложка (яка?) срібна.




Вправа 320— Прочитайте. Дайте відповіді на запитання: що це?— Запишіть перші два речення. Підкресліть слова — назви ознак пред-

метів. Усно поставте до них питання.

Вправа 321— Запишіть, які предмети за смаком.— Складіть і запишіть речення за схемою|___ ___, а ___ ___.

5. Гра «Упіймай слово — назву ознаки»

Ходить місяць кучерявий,Темній ночі — золотий дар.Десь у лузі чорнобровийВиграє щось сопілкар.

О. Александрова

6. Робота в групах

Гра «Граматична арифметика»Липа + нота = тварина. (Антилопа)Том + вата = зброя. (Автомат)Риба + соки = фрукти. (Абрикоси)Вода + ринг = фрукти. (Виноград)— До вгаданих назв предметів доберіть слова — назви ознак.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Як називаються слова, що називають ознаки предметів?— На які питання вони відповідають?— Яку роль відіграють у нашому мовленні?


48

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 86. ЗВ’ЯЗОК ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ В РЕЧЕННІ

Мета: показати учням на прикладах зв’язок прикметників з іменниками; навчати роз-пізнавати прикметники, ставити до них питання; розвивати увагу; виховувати напо-легливість.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 123, вправа 322)— Прочитай назви предметів та пов’язані з ними назви ознак.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА

Гра «Замініть одним словом»Невеликий предмет, найчастіше круглої форми, що слугує застібкою

в одязі. (Ґудзик)Га гу дз ґудзик

Загубила ґудзикҐава біля ґанку.

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— З якими словами ознайомилися на попередньому уроці?— На які питання відповідають слова — назви ознак?— Згадайте вчорашню загадку про берізку. Чому не змогли її відгадати?

(Бракувало слів — назв ознак.)— Прочитайте ще один вірш.

Синє __, синє __,Білий __ в далині.

Понад морем — синій __Й білі __, наче сніг.

— Чи зрозуміло, про що йдеться в цьому вірші? Чому?— Слово — ознака завжди пов’язане зі словом — назвою предмета, бо

ознака не може існувати без предмета.

Синє небо, синє море,Білий парус в далині.

Понад морем сині гориЙ білі хмари, наче сніг.



Вправа 323— Прочитайте текст. Розкажіть, про що в ньому йдеться.— За зразком вправи 322 випишіть іменники та пов’язані з ними прикмет-

ники.

Вправа 324— Доберіть назви ознак до назв предметів.— Поставте питання від назв предметів до назв ознак.— Якого предмета не вистачає, щоб пришити ґудзик? (Голки) А який зай-

вий? (Колесо)— Прочитайте і запишіть слово ґудзик. Вимовте звуки і назвіть букви. По-

діліть слово для переносу. Чи можна це зробити різними способами? (Ні)— Поясніть, чому. (Буквосполучення «дз» при переносі не розривається.)

49


3. Гра «Хто впіймає більше слів — назв ознак»Учитель читає вірш, учні повинні запам’ятати якомога більше слів — назв

ознак.

У мами доня з рожевим личком.В білявих кісках — дві сині стрічки.Співає доня, неначе пташка,

А працьовита, як та мурашка.Танцює доня — легка пір’їнка.Каже всім доня: «Я — Українка»!

С. Кузьменко

4. Гра «Магазин»На столі викладені іграшки та інші предмети. «Покупець» підходить до

«продавця» і просить його продати йому якусь річ, називаючи тільки її ознаки. «Продавець» повинен за ознаками вгадати предмет.

— Випишіть слова — назви предметів разом зі словами — назвами ознак, які з ними пов’язані.

Червоні снігуріСтрибають по дворі.В задумі чорний крукПрисів на білий сук.

Синиці голубіСпівають на вербі.На зиму омелюхПошив рудий кожух.

В. Лучук

5. Робота в парах— Оберіть ознаки до назв предметів.

y Береза, пташка, черемха.Перелітна, духмяна, кучерява.

y Сніг, вітер, день.Сонячний, пухнастий, сильний.

y Поле, небо, гніздо.Блакитне, широке, маленьке.

y Казки, суниці, садки.Чарівні, вишневі, лісові.

6. Виконання вправи 325 (с. 124)— Прочитайте. Замініть виділені слова прикметниками.— Запишіть утворені словосполучення за зразком.Фарфорова ваза.Глиняний глечик.Залізне кільце.Соснові шишки.Шовкова хустка.

7. Самостійна робота з наступною самоперевіркою— Прочитайте текст. Випишіть слова — назви предметів разом зі сло-

вами — назвами ознак.Зразок: сонечко (яке?) лагідне.Визирнуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля

і тиха річечка освітилися його лагідним промінням.


Гра «Закінчи речення».Сьогодні на уроці я навчився...Я дізнався...Мені найбільше сподобалося...


50

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 87. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ПРИКМЕТНИКИ. ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ЗА МАЛЮНКОМ ТА ЗАПИТАННЯМИ

Мета: закріплювати знання учнів про слова — назви ознак; формувати вміння зміню-вати прикметники разом з іменниками; впізнавати прикметники в тексті; вчити складати письмовий переказ тексту за малюнком та запитаннями; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати естетичні почуття.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 124, вправа 326)— Прочитайте змінені за зразком сполучення слів та складені речення.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Замініть одним словом.Тканий з візерунками виріб для вкриття підлоги, оздоблювання стін.

(Килим)— Запишіть каліграфічно.Кл км им килимДе не глянь, навколо килим кольоровий, віти напівголі й небо синє й чисте.— Підкресліть хвилястою лінією слова — назви ознак предметів.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІНа дошці — предметні малюнки, які розміщені в два стовпчики:І стовпчик — із зображенням одного предмета;ІІ стовпчик — із зображенням декількох предметів.— Які предмети зображено на малюнках?Зелений огірок зелені огіркичервоний помідор червоні помідорижовте курча жовті курчатасиня слива сині сливи— На які питання відповідають слова — назви ознак у першому стовп-

чику?— На які питання відповідають слова — назви ознак у другому стовпчику?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 124, вправа 327)— Відгадайте загадку.

y Зимою чорне, весною й літом зелене, а восени жовте. (Ліс)— Прочитайте текст.— Випишіть іменники разом з прикметниками, з якими вони зв’язані.— Доберіть до виділеного слова назви ознак, близькі за значенням.

Бесіда про красу і неповторність лісу— Чи любите ви бувати в лісі?— Коли вам найбільше подобається ліс?— Послухайте вірш про неповторну красу весняного лісу.

Найсвітліше в лісі ранньою весною:Ще немає листячка, а земля в цвіту.Тож давай пройдемося ми у ліс з тобоюІ красу побачимо радісну й просту.Глянь: летять лелеки на весняні квіти,Волохаті джмелики весело гудуть.

51

Тож напоїм серденько ми красою, діти,Хай весняні пахощі в душу увійдуть.Щоб щиріше й лагідне наше серце стало,Щоб несли ми в ньому ласку й доброту.А для щастя людям треба зовсім мало:Синє-синє небо і земля в цвіту.

— До чого закликає нас автор?— Що треба людям для щастя?


3. Розвиток мовлення (с. 124–125, вправа 328)— Відгадайте загадку.

y Тук-тук-тук!Так-так-так!І комашка, і черв’як,І личинка — біла спинка,І жучок-короїд —Мій сніданок, мій обід. (Дятел)

— Прочитайте текст.— Про кого ви дізналися з тексту?— Де вмостився дятел?— Скільки абзаців у тексті?— Знайдіть в тексті опис дятла.— Дайте повні відповіді на запитання.— Запишіть відповіді. Підкресліть назви ознак.

4. Робота над загадкою (с. 125, вправа 329)— Прочитайте. Чи відгадаєте, про що тут сказано?— Прочитайте і відгадайте загадку. Які слова вам допомогли відгадати за-

гадку?— Запишіть ці слова. Усно поставте до них питання.

5. Гра «Хто більше?»Клас об’єднується у дві команди. Виходять два учні (під лічбу: один крок —

один прикметник).Перемагає той, хто зробить більше кроків.

6. Гра «Аукціон»— До поданих слів доберіть слова — назви ознак. Виграє той, хто назве

останню ознаку.Сонце —Вітер —Ліс —Дівчинка —Мова —


Гра «Закінчи речення»— На уроці я вчився...— Найбільше мені сподобалося...— На наступному уроці хочу навчитися...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯC. 125, вправа 330.

52

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 88. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗАГАДКАХ

Мета: навчати учнів добирати слова, що відповідають реальним ознакам того чи іншого предмета; формувати вміння вживати прикметники в усному і писемному мовленні; розвивати зв’язне мовлення; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 125, вправа 330)— Чи вдалося вам допомогти іменникам «зайняти» свої місця?— Прочитайте побудоване за схемою речення про лисицю і зайця.


y Біла пташка понад моремПлаче, ніби в неї горе,І далеко від земліПроводжає кораблі.

— Запишіть каліграфічно.Ча ай ка чайкаЧайка над морем синім літала.— Поділіть слово чайка на склади для переносу.



y ...вуха, ...хвіст,...сам на зріст.На городі побував,Там капусту попсував.

— Ой, що це? Мабуть вітер-пустунець повіяв і слова деякі зникли. А ось і вони: довгі, куций, невеличкий.

— Прочитайте загадку ще раз. Які слова допомогли вам здогадатися, хто це? На які питання вони відповідають?

— Запишіть загадку, підкресліть хвилястою лінією слова — назви ознак.


Вправа 338— За поданими ознаками впізнайте предмети і допишіть їх назви.— Назвіть ознаки інших відомих вам предметів. Хай у цьому вам допомо-

жуть загадки.

y І червона, й соковита,Та гірка вона все літо.Припече мороз — вонаСтала добра й смачна. (Калина)

y Кавунчики дрібненькі,Смугасті та кисленькі,У колючки вбралисяІ кущиком назвалися. (Аґрус)

y Мов маленький м’ячик,Висить, а не скаче,

53

Рум’яне, гладеньке,На смак солоденьке. (Яблуко)

y Дерев’яний та довгенький,Маю носик я гостренький.На білому слід лишаю,Усіх діток потішаю. (Олівець)

y Хто крилатий, гарний, гожий,На красиву квітку схожий,Має довгий хоботок,П’є нектар ним із квіток? (Метелик)

y Що за жучок це — яскравий, моторний,Спинка червона у крапочку чорну,Сам симпатичний, хоча і маленький,Гарний на вроду він та веселенький. (Сонечко)


4. Робота над лічилкою (с. 126, вправа 333)— Прочитайте лічилку Ганни Чубач.— А ви знаєте, чого не буває? Відшукайте рядок, у якому є «помилка».— Перевірте, чи правильно ви знайшли помилку. Прочитайте кінцівку лі-

чилки.— Виділені слова поділіть для переносу.

5. Робота в парах— Доберіть ознаку до назви предмета.Клас (який?)...Річка (яка?)...Цукерка (яка?)...Море (яке?)... Учні зачитують слова, які вони дібрали, обирають найбільш вдалі.

6. Гра-естафета «Який? Яка? Яке?»На дошці — предметні малюнки: диня, яблуко, огірок.Діти з кожного ряду по черзі виходять до дошки і під малюнком запи-

сують слова — назви ознаки. Виграє та команда, яка швидше впорається із за-вданням.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?— Які нові знання здобули?— Що найбільше сподобалося?— Про що хотіли б дізнатися на наступному уроці?


54

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 89. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДООПРАЦЮВАННЯ, ВДОСКОНАЛЕННЯ НАПИСАНОГО ТЕКСТУ

Мета: навчати порівнювати тексти, їх образний лад, вдосконалювати написаний текст; розвивати мовлення, мислення учнів; виховувати естетичні почуття.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ— Прослухайте два тексти. Скажіть, який вам більше подобається. Чому?

У Миколки є дідусь. Він во-ював на фронті. Хлопчик лю-бить слухати його розповіді.

Миколчин дідусь Іван — дуже старенький. Хлопчик знає, що на війні його дідусь був сміливий і від-важний, хоробрий і безстрашний.Миколка із великим задоволенням слухає його ці-каві розповіді.

— Знайдіть слова, що характеризують дідуся Миколки.— Про кого розповідається в першому тексті?— А в другому?— Давайте спробуємо порівняти речення цих текстів.— Як сказано про дідуся у першому?— А в другому?— Чи дізналися ми з першого тексту, яким був дідусь на війні?— А з другого?— Як про це говориться? Хто запам’ятав?— Зверніть увагу на слова, що характеризують дідуся: сміливий, від-

важний, хоробрий, безстрашний.Висновок: та сама риса характеру підкреслюється кількома словами, близь-

кими за значенням.— Порівняємо останні речення текстів.— Чи любить хлопчик слухати розповіді свого дідуся?— Як про це сказано у першому тексті?— А в другому?— Знайдіть слово, що підкреслює, як саме слухав Миколка дідуся?— Це слово допомагає нам зрозуміти ставлення Миколки до розповіді

дідуся.— Який текст вам цікавіше було слухати?— Другий текст багатший, цікавіший за змістом, ніж перший. У ньому

використано слова, які прикрашають мовлення, роблять його милозвучним. Перший текст потребує доопрацювання, вдосконалення.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо працювати над доопрацюванням, удосконаленням

написаного тексту.


1. Редагування тексту

ЯК МИ ЗБИРАЛИ ГРИБИ

У неділю ми пішли в ліс по гриби. Там були гриби маслюки, білий гриб, рижики, лисички. Ми побачили великий старий дуб. На ньому було багряне листя. Раптом на гілці ми побачили гриби. А через деякий час вибігла з дупла білочка. Вона була кольором руда, хвіст пухнастий, лапки гарненькі, і сама

55

вона була дуже чудна. Вона нам дуже сподобалась. Ми пішли додому радісні. Нам сподобалось у лісі.

— Прочитайте текст.— Про що в ньому розповідається?— Поділіть текст на частини. Знайдіть зачин і кінцівку.— Як виділяються частини тексту в писемному мовленні? (Абзацом)— Визначте абзаци.— Прочитайте уважно перше і друге речення. За допомогою яких слів вони

пов’язуються? — Яку помилку допущено? (Повторення слів.)— Перебудуйте друге речення, усунувши помилку. Зверніть увагу на назву

грибів у другому реченні. Що ви помітили? Як треба правильно сказати? (На-збирали багато маслюків, рижиків, лисичок, білих грибів.)

— Які слова допомагають встановити зв’язок між 3-м і 5-м реченнями? Як можна інакше перебудувати речення, опустивши повторення слів ми побачили (помітили)?

— Зачитайте речення, в якому описується білка. Чи можна таким чином поєднувати слова-ознаки?

— На основі цього речення побудуйте два окремі. Замініть словосполу-чення кольором руда на руда шубка.

— Які ще слова повторюються в тексті? (Дуже сподобалось.) Перебудуйте кінцівку, уникаючи повторення слів.

Текст учні записують під час виправлення або усно редагують його, потім переказують готовий варіант і записують самостійно.

— Порівняйте поданий текст і відредагований варіант.

2. Робота в парі— Виправіть помилки, допущені при побудові тексту.

НА ГІРЦІ

Хлопці каталися на лижах з гори. Мишко в’їхав у замет і впав. Під’їхав Вася і сміється. Встав він, обтрусився. Весело хлопцям узимку.


4. Самостійна робота— Прочитайте текст.

ПОДРУГИ

Оля часто хворіла. А її шкільна подруга Оленка росла спритною та сильною. Дівчатка задумалися: чому так? Кожен день Олена починає з зарядки. Узимку катається на лижах і ковзанах. Олена вирішила допомогти Ользі стати сильною.

— Підготуйте продовження тексту про те, як Оленка буде допомагати Олі. Напишіть два речення.

Перевірка роботи. (Враховується зміст і граматична правильність побу-дови речень.) Двоє-троє учнів читають речення, решта аналізують їх.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого ви навчилися на уроці?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Продовжте розповідь за поданим початком.Одного разу хлопці пішли до лісу. Вони пробиралися через кущі. Раптом...

56

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 90. ПРИКМЕТНИКИ, БЛИЗЬКІ І ПРОТИЛЕЖНІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. УЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННІ

Мета: навчати вживати прикметники у мовленні, добирати до слів назв — предметів слова — назви ознак; формувати вміння добирати близькі і протилежні за значен-ням слова; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працелюбність.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 127, вправа 334)Робота в парах. Взаємоперевірка вправи.


y Що за пташка в небі в’ється,Заливається, сміється?Цілий день дзвенять пісні,Жаль, що тільки навесні.Так назви ж бо без відмовок,Що ця пташка... (жайворонок).

— Запишіть каліграфічно.Жа йв нок вор жайворонокВ небі жайворонок в’ється.

VI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Прочитайте прислів’я.

y На чорній землі білий хліб родить.— Назвіть слова, протилежні за значенням.— На сьогоднішньому уроці ми будемо добирати слова — назви ознак,

близькі і протилежні за значенням. Тож, до роботи!

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (с. 127)

1. Робота за підручником

Вправа 335— Прочитайте текст.— Спишіть текст, змінивши в ньому прикметники, протилежними за зна-

ченням. Порівняйте тексти. Який зробите висновок?— За допомогою питань усно встановіть зв’язок між словами в першому ре-

ченні.

Вправа 336— Прочитайте сполучення слів.— До поданих слів — назв ознак доберіть протилежні за значенням і запи-

шіть їх.

2. Гра «Протилежності»Крейда біла, а вугілля... (чорне).Редька гірка, а диня... (солодка).Орел великий, а синичка... (маленька).Дерево високе, а кущ... (низький).

57

Дорога широка, а стежка... (вузька).Річка глибока, а потічок... (мілкий).

3. Фронтальна робота— Слова — назви ознак у поданих словосполученнях замініть словами,

близькими за значенням.Чиста вода — ... (прозора вода);Прудка білочка — ... (метка білочка);Сонячний день — ... (ясний день);Безстрашний льотчик — ... (хоробрий льотчик);Холодна зима — ... (люта зима);Ясне небо — ... (безхмарне небо).


5. Гра «Угадай, хто це? що це?»Великий, просторий, світлий, чистий — ...Дерев’яний, червоний, тонкий, м’який — ...Теплий, тихий, весняний, погожий — ...Високий, могутній, гіллястий, широкий — ...Велика, довгаста, жовта, солодка — ...Кругле, солодке, червонобоке, смачне — ...Слова для довідок: диня, клас, день, дуб, олівець, яблуко.

6. Робота в парах (с. 127–128, вправа 337)— Прочитайте текст за особами.— Про що ви дізналися з прочитаного?— Відгадайте загадку.

y Під землею мчать вагони,Світло сяє на пероні,Сходи вниз людей везуть,Ще й нагору заберуть. (Метро)

— Запишіть слово-відгадку. Запам’ятайте правопис цього слова.

7. Самостійна робота— Доберіть відповідні назви істот або неістот.Сірий, косий, вухатий — ...Кругле, кислувате, смачне — ...Великий, зубастий, сірий — ...Білокора, струнка, кучерява — ...На дошці малюнки — відповіді. Учні знаходять малюнок, зачитують

слова — ознаки, які дібрали до нього.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Які слова вивчали на попередніх уроках?— На які питання відповідають слова — назви ознак?— Уживайте ці слова в своєму мовленні — і тоді мовлення ваше буде ба-

гатим, емоційним і цікавим.


58

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 91. СЛОВА, ЯКІ НАЗИВАЮТЬ ДІЇ ПРЕДМЕТІВ. СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ ЗА МАЛЮНКАМИ

Мета: дати учням уявлення про слова, що означають дії предметів; вчити виділяти їх в усному і писемному мовленні; формувати вміння ставити питання до слів, що означають дію предметів; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати уважність, працелюбність.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 128, вправа 338)— Прочитайте утворені словосполучення.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Замініть одним словом.Неправильність у написанні, у підрахунках, неправильний учинок, дія.

(Помилка)— Напишіть каліграфічно.По мил ка помилка

У мого сусіда ГрицяЄ помилка-мандрівниця.

— Поділіть слово помилка на склади для переносу.


1. Робота за підручником(с. 128–129)

Вправа 339— Розгляньте малюнки. Я ставитиму вам запитання, а ви відповідайте

одним словом.— Що робить дівчинка? (Пише)— Що робить хлопчик? (Грає)— Що роблять діти? (Співають)— Діти, зображені на малюнках, щось роблять, виконують певну дію.

Слова пише, грає, співають означають дію предметів. На які питання відпові-дають ці слова?

— Складіть за кожним малюнком речення з двох слів і запишіть за зразком. Поставте питання до слів, які називають дії предметів.

Вправа 340— Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст.— Знайдіть у прислів’ях слова, які називають дії предметів. Усно поставте

до них питання.


Вправа 341— Прочитайте виразно вірш.— Випишіть слова—назви дій. Поясніть свою думку.— Установіть зв’язок між словами в першому реченні.


3. Робота над загадками— Послухайте загадки і скажіть, які дієслова допомогли вам їх відгадати.

59

y Влітку медом ласував,Досхочу малини мав.А як впав глибокий сніг,Позіхнув і спати ліг.Бачив чи не бачив сни,А проспав аж до весни. (Ведмідь)

y Що за шум?Що за ґвалт?Чому песик наш гарчить?Півень злякано кричить?Кури у хліві сховались?Бо... налякались.Тож кого вони злякались?Ви іще не здогадались?В темнім лісі проживає,Довгий хвіст пухнастий має.Їй на місці не сидиться,А зовуть її... (лисиця).

y Хай хто хоче, той і дума,Як від лиски заховатись,Я ж в клубочок ізгорнувсяІ не буду захищатись.І мене не вкусить лиска –Бо колюча в мене спина!Як не схоче поколотись,Потупцює та й покине. (Їжак)

y Не ходжу я, а скакаю,Бо нерівні ноги маю.Через поле навманняПерегнав би я коня.Я страшенний боягуз,Всіх на світі я боюсь.В полі, в лісі — навкруги,Скрізь у мене вороги.Часом лізу я у шкоду,Їм капусту на городах,Моркву, ріпу, буряки.Відгадайте — хто такий? (Заєць)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Які завдання сподобалися найбільше?— Як називаються слова, що називають дії предметів?— На які питання вони відповідають?— Наведіть приклади дієслів.


60

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 92. РОЛЬ ДІЄСЛІВ У МОВЛЕННІ. РОБОТА НАД ПРИСЛІВ’ЯМИ

Мета: закріпити уявлення про слова, що означають дії предметів, вчити виділяти їх в усному і писемному мовленні; формувати вміння ставити питання до слів, що означають дію предметів; розвивати зв’язне мовлення учнів, увагу, спостережли-вість; виховувати уважність, працелюбність, старанність.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 129, вправа 342)— Прочитайте загадку і відгадку до неї.— Прочитайте слова — назви дій, ставлячи до них питання.— Усно змініть ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робила?.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— З перших букв поданих слів утворіть нове слово.Чапля, екран, тісто, вишня, елеватор, річка. (Четвер)— Запишіть каліграфічно.Че вр тв ер четверЧетвер — четвертий день тижня.


1. Бесіда— Які слова почали вивчати на попередньому уроці?— Що вони називають?— На які питання відповідають?

2. Розучування вірша про дієслово

Людям всім давно відомеДивне слово — дієслово.Дію виконати можеІ в роботі допоможе.

Треба з ним завжди дружити,З ним найвеселіше жити.Все, що хочеш,— в дієслові.Це найкраще в нашій мові.

Т. Рило

3. Гра «Упіймай дієслово»— Послухайте вірш. Назвіть дієслова.

Ходять довгі журавлі,Щось вишукують в землі,Щось воркують, щось віщують,Вже весну здається чують.

О. Олесь

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ


Вправа 350— Відгадайте загадку.

y Тут звірята походилиІ струмок загородили.Утворилася загата —Для звірят підводна хата.І ставок — така заплава,У ставку тім риба плава.

61

Ця будівля не для гри —Там живуть майстри... (бобри).

Робота в парах— Прочитайте вірш.— Поясніть, чому в бобра добра багато?— Випишіть слова — назви дій. Знайдіть серед них чотири слова з одна-

ковою кількістю звуків. Складіть звукову модель слова сіяв.

Слово про слово (с. 130)

Робота над прислів’ями— Як ви розумієте зміст прислів’їв? Поясніть.


3. Виконання вправи 344 (с. 130–131)— Прочитайте речення.— Скажіть, скільки речень ви прочитали? Об’єднайте їх в одне за допо-

могою слова а. Прочитайте утворене речення.— Назвіть слово, яке повторюється в утвореному реченні. Вилучіть друге

слово красить і запишіть речення. Перед а поставте кому. Запам’ятайте це прислів’я.

4. Фронтальна робота— Вставте пропущені назви дій.

СОНЕЧКО В КРАПЛИНЦІ

Вранці Марійка ____до школи. Біля дороги вона ____ квітку. Марійка вже ____ руку, щоб ____ квітку. Та ____ краплинку роси на її пелюстках. А в крап- линці ____ сонечко.

Слова для довідки: йшла, побачила, простягнула, зірвати, побачила, бли-щало.

5. Робота в парах— Запишіть у дужках запитання до слів — назв дій.Учитель (____) вчить.Берізка (____) схиляється.Півень (____) заспівав.Мороз (____) розмальовує.

6. Гра «Упіймай слово — назву дії»Учать мами: рибку — плавать,Звіра — бігать, птиць — літать.А дітей навчає вчительВсе уміть, багато знать.Коли риби виростають,Добре плавають у воді.Птахи високо літають,Звірі бродять по землі.А людина виростає —Їздить! Плаває! Літає!Навіть в синіх небесахПроклада людина шлях.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— На які питання відповідають слова — назви дії?— Що найбільше сподобалося на уроці?


62

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 93. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ

Мета: перевірити вміння учнів писати диктанти; розвивати увагу; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку


II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Диктант

КОШЕНЯ ВИХОВУЄ ПАВЛИКА

Павлик готував уроки й забув прибрати зі столу зошити, книги, фарби. У домі жило кошеня Мушка. Мушка стрибнула на стілець, потім на стіл. Павлик вчасно зайшов до кімнати, прибрав свої речі.

y Продиктувати коми. y Слово вчасно записати на дошці.

ПО ЯГОДИ

Льоня і Валя пішли в ліс. Сонце стояло високо в небі. Було жарко. У лісі пахло м’ятою і квітами. Скрізь лунав дзвінкий спів птахів. Із трави виглядали запашні червоні суниці.

Швидко наповнились кошики свіжими ягодами. Діти повернулись веселі і щасливі.

Гарно літом у лісі!

ДНІПРО

У промінні сонця синіє Дніпро. Широко і привільно розлився він цього року. Щедро напоїв луки і болота. Могутня ріка увібрала в себе води Прип’яті, Березані і Десни.

Голубою стрічкою в русій косі берегів пливе Дніпро через усю Україну. Несе свої води в Чорне море.

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Які труднощі виникли під час написання диктанту?

63


Задачі глядачаЗадача 1. Говорять, що театр починається з гардеробу. Подаючи свої речі

гардеробникові, у жодному разі не перекидайте пальто за бар’єр. Нехай гарде-робник сам попрацює. Якщо так зробить кожний з декількох сотень глядачів, гардеробник зможе розвинути прекрасні мускули на руках. (Відповіді дітей.)

Задача 2. Номерок найкраще повісити на палець, так буде зручніше обер-тати його у фойє і під час вистави. Саме для цього на номерках зроблені дірка або прив’язана мотузочка. (Відповіді дітей.)

Задача 3. Якщо ваші місця в середині ряду, не поспішайте займати їх, нехай спочатку сядуть інші. Зате потім, коли ви будете проходити, їм дове-деться встати. Це, як зарядка,— корисно для здоров’я. (Відповіді дітей.)

Задача 4. Як тільки ви улаштувалися на місці, починайте плескати у до-лоні. Адже просто несправедливо, що ви вже готові, а виставу не починають. (Відповіді дітей.)

Задача 5. Не забудьте: вам з товаришем не так уже часто доводиться по-сидіти поруч дві години. Використовуйте цю можливість, щоб розповісти но-вини й обговорити всі складні питання. Одне погано: доводиться іноді напру-жувати голосові зв’язки, тому що заважає музика або репліки акторів. (Відпо-віді дітей.)

Задача 6. Пам’ятайте, що довго зберігати нерухомість дуже шкідливо для організму. Тому побільше рухайтеся: повертайтеся, нахиляйтеся, упирайтеся ногами в спинку стільця і скидайте руки сусіда з підлокітників. (Відповіді дітей.)

Задача 7. Купіть у буфеті шоколад, але відразу не їжте його. Йдіть до зали і голосно шарудіть фольгою, розгорніть тільки тоді, коли співак або скрипаль вийде на сцену. Знаєте, як приємно їсти шоколад і цукерки під музику! (Відпо-віді дітей.)

Задача 8. Не будьте егоїстами. Якщо вам відомий зміст спектаклю, треба швидко розповісти найголовніше сусідам. (Відповіді дітей.)

Інсценізація— Ах, немає нічого жахливішого, ніж чути кроки глядача, що входить до

зали, коли спектакль уже почався.— Ви помиляєтеся, є гірші речі. Це кроки глядача, що залишає зал, коли

вистава ще не закінчилася. Простромлений зрадницькою шпагою, у муках падаю я на сцену і вмираю за добро, за справедливість... А він? У цей час бі-жить зі своїм номерком у гардероб.

— Буває ще й так. Я звертаюся в зал з добрими словами. Я, втілюючись у свого героя, говорю про добро і плачу. А глядач у цей час говорить зі своїм другом, а інший жує цукерки і шарудить фантиками.

— А ви звернули увагу на хлопчика, що сидів у п’ятому ряді? Він так уважно слухав. А як переживав разом із нами!

— Так. Я бачив його. Він дуже сьогодні допоміг мені.— Та й мені теж. Адже заради такого глядача ми й працюємо. Заради та-

кого глядача місяцями готуємо ролі, не спимо вночі, вдосконалюємо свою май-стерність.

— Так, ви тисячу разів праві!!!

64

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 94. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ ДІЄСЛІВ У МОВЛЕННІ. ЗМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ЗА ПИТАННЯМИ

Мета: вчити учнів знаходити в текстах дієслова, доречно їх використовувати, ставити до них питання; з’ясувати роль дієслів у мовленні; розвивати діалогічне мовлення; збагачувати активний словниковий запас учнів; виховувати любов до Батьківщини, до родини.

Хід уроку


II. АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИАналіз типових помилок, допущених учнями під час написання диктанту.

Робота щодо їх усунення.


y Банки немає, чашки не просить,Але додому мед приносить. (Бджола)

— Запишіть каліграфічно.Дж ол бджола— Виконайте звуковий аналіз слова бджола.Маленька бджілка, але й та трудиться.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Прочитайте текст.

Любий друже! Ти вже другокласник. Навчився добре читати, писати. Однак не зупиняйся на досягнутому. Багато читай, читай вдумливо. Художні твори розкриють перед тобою красу і силу рідної мови, виразність і музику слова. Читаючи вірші, оповідання, казки, легенди ти засвоїш мовні скарби свого народу, поповниш свій словниковий запас, навчишся правильно вислов-лювати свої думки.

— Передайте зміст прочитаного своїми словами.Учні висловлюють свої думки, найбільш вдале речення записують у зо-

шити.— Знайдіть у тексті слова — назви дій.— Нехай сьогоднішній урок не пройде для вас марно. Будемо вчитися зна-

ходити дієслова, ставити до них питання, розвиватимемо своє мовлення.


1. Бесіда про Т. Г. Шевченка— Розгляньте ілюстрацію на с. 131. Що на ній зображено?— Розкажіть, що ви знаєте про Тараса Шевченка.— Пригадайте, які вірші Т. Г. Шевченка ви вивчали.— Послухайте вірш Лесі Храпливої «Тарас Шевченко».

Іде весна, іде ясна,Мов квітка розвилася,І спогад нам несе вонаПро віщого Тараса.Що більше сотні тому літУмер в чужій країні,

65

Та славний він на цілий світ,Його всі знають нині.


Вправа 347— Прочитайте вірш. Яку пору доби описав поет?— Спишіть два останні рядки вірша. Підкресліть дієслова двома рисками.

На які питання вони відповідають?— До слів гомоніти, перекликатись доберіть слова, близькі за значенням.— Послухайте ще раз текст. Назвіть слова — назви дій. На які питання

вони відповідають?— Замініть ці слова за зразком так, щоб вони відповідали на питання що

робив?.


4. Виконання вправи 348 (с. 132)Слухання пісні «Родина» (сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника, виконавець:

Н. Яремчук).

Сім’я — це слово нам багато чого скаже.Сім’я нам з народження в дорогу життя покаже.І кожен, якою б з нею не був момент,Чарівний, рідніше моментів і немає.Сім’я з нами поруч завжди і скрізь,Вона багато значить в кожній долі.

— Прочитайте уривок з вірша Вадима Крищенка. Назвіть членів своєї сім’ї.

— До слова родина доберіть слово, близьке за значенням.— Останні два рядки вірша запишіть по пам’яті.

5. Гра-естафета «Допиши слово — назву дії»Гравці кожної команди по черзі дописують по одному слову — назви дії

до свого слова — назви предмета. Виграє команда, яка запише більше слів — назв дії.

Сонце вода вітер

6. Творчий вибірковий диктант— Доповніть прислів’я та приказки словами — назвами дії. (Учні допи-

сують останнє слово.)

Книга вчить, як у світі...Треба нахилитись, щоб води...Був би сад, а солов’ї...Хто співає, той журбу...

— Прочитайте записані слова, поставте до них питання. (Що робить? вчить; що зробити? напитись; що зроблять? прилетять; що робить? про-ганяє.)


Гра «Продовж речення»— Сьогодні на уроці я навчився...— Я дізнався...— Найбільше мені сподобалося...— Хочу ще дізнатися...


66

http://nashe.com.ua/artist/93

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 95. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГУ

Мета: продовжити ознайомлення учнів з правилами поведінки в театрі; вдоскона-лювати навички роботи в парі; вчити складати діалоги і розігрувати їх; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до пре-красного.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 132, вправа 349)

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Замініть одним словом.Закріплений на палиці, обтягнутий тканиною, складаний каркас у формі

півкулі для захисту від дощу і сонця. (Парасолька)— Запишіть каліграфічно.Па ра соль ка парасолькаПід кущами гриби розкрили свої парасольки.— Поділіть слово парасольки на склади для переносу.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо вчитися складати діалоги і здійснимо уявну по-

дорож у чарівне місце. Тож — до роботи!


1. Виконання вправи 357 (с. 134)

Робота в парах— Прочитайте.— Скажіть, як звали нинішній день позавчора? Як зватимуть його після-

завтра?— Назвіть за порядком усі дні тижня. Запишіть їх.

2. Уявна подорож до театру— Настав час обіцяної подорожі. Куди помандруємо, дізнаєтеся, відга-

давши загадку. y Установа, організація, що здійснює сценічні вистави певним колективом

артистів — це... (театр).— Діти, сьогодні ми подумки відвідаємо театр. Хто з вас бував у театрі?

Розкажіть, що особливого запам’яталося.— Чи було відвідування театру для вас святом?— Як поводилися люди? Чи заважав хтось вам під час вистави?— Зараз ми послухаємо музику й уявімо, що ми в театрі. Хто хоче, може

заплющити очі.... Ми бачимо гаснучі вогні кришталевих люстр і сірі сутінки великої зали,

наповненої диханням і легким шерехом красивого вбрання. Ми відчуваємо ра-дісне очікування великого дива, ім’я якому — мистецтво.

— Хто створює хвилююче, дивне, незабутнє свято, що нас оточує в театрі? (Відповіді дітей.)

— Так, артисти, але ще й режисери, освітлювачі, працівники сцени, а також ті, хто допомагає нам зняти пальто, знайти місце в залі, хто продає ли-монад у буфеті.

67

Вирушаючи до театру, на концерт, у музей, треба особливо прискіпливо оглянути себе і дуже ретельно привести все до ладу: одяг, взуття, зачіску, нігті та ін.

Це одне з найважливіших правил глядача, але є ще й інші, про які і погово-римо, вирішуючи задачі глядача. (Див. Додаток на с. 64)


4. Продовження уявної подорожі— Давайте зробимо антракт і потанцюємо. (Звучить музика.)— Отже, уявіть акторів на сцені. Вони можуть плакати, сміятися, гинути,

грати позитивних героїв, за яких ми переживаємо, бувають негативні персо-нажі, яких ми ненавидимо. Як же актор грає роль? Якщо буде просто прики-датися, то ми йому не повіримо. Справжній актор переживає всі почуття. Він довго готує свою роль. Він, режисер і уся творча група довго готують спек-такль. Репетиції відбуваються впродовж багатьох місяців.

Давайте зазирнемо за лаштунки і послухаємо розмову двох акторів після спектаклю...

Заздалегідь підготовлені учні обігрують ситуацію.

Інсценізація (Див. Додаток на с. 64)— Діти, що засмучує акторів?— Яким ви собі уявляєте гарного актора, гарного глядача?— Як глядач виражає свою подяку акторам за їхню майстерність?Учитель пропонує учням ознайомитися з театральним словничком.— Незабаром учні нашої школи відвідають драматичний театр. Споді-

ваюся, і наш клас поповнить ряди шанувальників театрального мистецтва, і ваше поводження в театрі буде гідним.

Приходити слід за 10–15 хвилин до початку, щоби був час спокійно роздяг-нутися і зайняти своє місце.

5. Виконання вправи 351 (с. 133) Зі слів кожного рядка складіть репліки, щоб утворився діалог. Розіграйте

діалог.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Де ми з вами подумки сьогодні побували?— Повторимо правила поведінки в театрі, розучивши вірш.

Охайним завжди до театру ходиІ чепурись, як ідеш ти туди.Той до театру вчасно прибуває,Хто ввічливим завжди себе вважає.Одяг у гардеробі залишають —Це правило всі діти знають.Виховані діти мусять знати —Під час вистави не треба жувати.Під час вистави ти не ходи,Сиди, уважно дивись і помовчи.Ти іншим присутнім не заважайІ гучно з сусідкою не розмовляй.Скінчилась вистава, ти геть не спіши,А краще акторам «Спасибі» скажи.


68

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 96. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ ДІЄСЛІВ У МОВЛЕННІ

Мета: вчити учнів знаходити в текстах дієслова, доречно їх використовувати, складати розповіді за малюнком та опорними словами; продовжити з’ясовувати роль дієслів у мовленні; збагачувати активний словник учнів; прищеплювати любов до праці.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 134, вправа 352)— Прочитайте текст.— Назвіть дієслова. Поясніть правильність думки.— Згадайте і назвіть правила поведінки в театрі. Розкажіть про театр,

який ви із задоволенням відвідуєте зі своїми батьками.

2. Каліграфічна хвилинкаСс ес ст си ус сумСонце сніп синок

Сонях сонечко зустрів,Сонях сонечком розцвів!

— Назвіть дієслова.

3. Гра «Голоси тварин»На дошці написано назви тварин. Треба дописати, як вони подають голоси.

Виграє той, хто правильно виконає це завдання.Собака... (гавкає). Курка... (кудахче).Кінь... (ірже). Півень... (кукурікає).Корова... (мукає). Сорока... (стрекоче).Коза... (мекає). Горобець... (цвірінькає).Свиня... (рохкає). Ластівка... (щебече).Жаба... (кумкає). Голуб... (туркоче).

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо спостерігати за роллю дієслів у мовленні, складати

розповідь за ілюстрацією та опорними словами, збагачувати свій активний словниковий запас.


1. Колективна робота за підручником (с. 134–135)

Вправа 353— Прочитайте текст. Що сказав космонавт про працю і про знання? (Щоб

здобути знання, треба добре попрацювати.)— Яке правило радить Павло Попович зрозуміти з перших днів? (Знати

якомога більше!)— Складіть звукову модель слова праця.— Спишіть текст і підкресліть назви дій у двох перших реченнях. (Любив,

пас, допомагав, працювати)

Вправа 354— Допишіть прислів’я, користуючись довідкою.— Прочитайте прислів’я. Як ви їх розумієте? Усно поставте питання до

слів — назв дій.

69


3. Колективна робота. Складання розповіді за ілюстрацією та опорними словами— Послухайте вірш.

Зрубали сад, що завжди цвів весною,І з вітерцем улітку гомонів,А взимку говорив лише зі мноюІ зеленів у казці моїх снів.Зрубали сад, що так любив радіти.Сад, що був закоханий в весну.Старий садочок у якому дітиШукали свою казку чарівну.

— І вирішили діти з дорослими посадити молодий сад. Складемо про це розповідь.

Вправа 355 (с. 135)— Розкажіть за малюнком про те, як діти навесні садили дерева. Викорис-

товуйте сполучення слів.— Запишіть свою розповідь.— Підкресліть слова — назви дій.

4. Творча робота «Додай дієслова»На дошці написано текст болгарської народної казки з пропущеними сло-

вами — назвами дій.

Один батько____ старшого сина на город____ картоплю. ____ син ло-пату, мішок і____. Слідом за ним, менший брат____ на город, і замість роботи стали____ казки. Трохи згодом до них____ батько.

— Як____? —____ він.— Ніяк,—____ старший брат.— А ти як? —____ меншого сина.— ____ старшому,— відповів той,— бо не____, що____ брат.— Добрі робітники! — ____ батько.— Один нічого не ___, а другий йому

___.

— Придумайте і запишіть на розданих смужках паперу всі пропу-щені слова — назви дій. (Послав, копати, взяв, пішов, рушив, розповідати, прийшов, працюєте, спитав, промимрив, запитав, допомагаю, знав, скаже, промовив, робить, допомагає.)

— Тепер я читатиму кожне речення повністю, а ви віддаватимете мені тільки ті смужки, на яких написані правильні слова.

— Чого вчить казка? (Не ледарювати, а трудитися.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що видалося найбільш цікавим на уроці?— Що нового ви запам’ятали сьогодні?— Яким правилом слід користуватися у житті? (Знати якомога більше!)— Що треба робити, щоб знати якомога більше? (Старанно вчитися.)


70

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 97. РОЗПОВІДАННЯ КАЗКИ. СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ ЗА ПОДАНИМ ПОЧАТКОМ

Мета: закріплювати вміння учнів розпізнавати дієслова за питаннями; вчити розпо-відати казки, складати розповіді за серією малюнків та запитаннями; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати почуття взаємодопомоги, бажання дружити.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (С. 135, ВПРАВА 356)— Прочитайте відповіді на запитання: що чим роблять?.— Прочитайте складене речення зі словом а. Який знак поставили перед

словом а?


y Підморгне зеленим оком — ми йдемо,Підморгне червоним оком — стоїмо,Жовте моргає — уваги вимагає. (Світлофор)

— Запишіть каліграфічно.Світ ло фор світлофорГрупа учнів зупинилася перед світлофором.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Які слова ми вивчаємо?— На які питання вони відповідають?

Робота в групах. Гра «Хто більше впіймає слів — назв дій»Учні слухають уважно текст і записують усі дієслова, які почули. Пере-

магає група, яка впіймає найбільше дієслів.

ЗАПАС НА ЗИМУ

Кожний робить собі запаси на зиму по-своєму. Ховрах зерно з полів краде й ховає в нору. Навіть особливі комори риє для краденого зерна. Водяний щур забиває нірки картоплею. Сич на зиму заморожує в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів.

М. Сладков

— Сьогодні ми будемо вчитися переказувати казку, складати розповідь за поданим початком.


1. Робота над казкою— Відгадайте загадку. Упізнайте героїв казки.

y Я руда, низького росту,Хитра я і довгохвоста.На курей я вельми ласа —В них таке смачненьке м’ясо...Вовку-брату я сестриця,А зовуть мене... (лисиця).

y Довгоногий гречний панСірий одягнув жупан:

71

До бабиних конопельПонадився... (журавель).

2. Робота в парах (с. 136, вправа 357)— Прочитайте. З якої казки цей уривок?— Пригадайте і розкажіть за особами початок і кінцівку казки.— Слова стук-стук, шкряб-шкряб, хлюп-хлюп, стриб-стриб замініть ін-

шими словами. Запишіть їх разом із назвами предметів за зразком.


4. Колективна робота. Складання зв’язної розповіді за поданим початком(с. 136, вправа 358)— Розгляньте фотографію. Що на ній зображено?— Складіть і запишіть розповідь за поданим початком, користуючись сло-

вами для довідки.— Підкресліть слова—назви дій.

Робота над змістом прислів’їв (с. 138)— Як ви розумієте прислів’я?

5. Творчий вибірковий диктант— Запишіть слова, якими закінчуються речення.На дошці записані слова для довідки: кладуть, ллють, колють, ліплять,

рубають, сіють, варять, співають, їдять.Траву косять, а дрова...Хліб ріжуть, а цукор...Картоплю садять, а пшеницю...Чашку на стіл ставлять, а ложку...Сіль сиплють, а воду...Пиріжки печуть, а борщ...Вірш читають, а пісню...Молоко п’ють, а хліб...Тісто місять, а вареники...

6. Гра «Упіймай дієслова»

Навесні, коли бузокХоче зацвітати,Виглядає ластівокНаша біла хата.Ми подвір’я підмели,Висіяли квіти,А весні допомоглиЯблуні білити.І розчистили струмок,Що тече з діброви...До прильоту ластівокВсе у нас готово.

А. Качан


Гра «Закінчи речення»— На уроці я вчився...— Найбільше мені сподобалось...— Я запам’ятав...


72

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 98. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗА ТЕМОЮ «СЛОВА, ЯКІ НАЗИВАЮТЬ ДІЇ ПРЕДМЕТІВ». ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за темою «Слова, які називають дії предметів»; закріпити вміння ставити питання до цих слів і вживати дієслова з ура-хуванням ситуації мовлення; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати шаноб-ливе ставлення до рідної мови.


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 137, вправа 359)— Прочитайте пари слів, протилежних за значенням.

Робота в групахУчні зачитують одне одному складені вдома речення. Кращі речення зачи-

тують усьому класу.


y Шия довга й ніжна,Пір’я білосніжне.

Їсть траву, комашок,Рибу й черепашок. (Лебідь)

— Запишіть каліграфічно.Ле бі дь лебідь— Поділіть слово на склади, виконайте його звуковий аналіз. Складіть ре-

чення зі словом лебідь.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Що означають слова — назви дій?— На які питання відповідають слова — назви дій?— Назвіть кілька слів — назв дій, близьких за значенням.— Назвіть кілька пар слів — назв дій, протилежних за значенням.

V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ1. Робота в групах— Напишіть, хто що робить.

Учитель лікує.Продавець вчить.Лікар продає.Маляр мурує.Муляр малює.

— Запишіть і запам’ятайте.Маляр малює, а муляр мурує.Мурувати — від слова мур, стіна.— Утворіть подібні речення за схемою:

|________, а ________ .

2. Виконання вправи 360 (с. 137)— Прочитайте текст. Чітко вимовляйте звуки, позначені виділеними бук-

вами.— Доберіть заголовок.— Випишіть дієслова, усно поставте до них питання.

73

3. Виконання вправи 361 (с. 137)— Прочитайте вислови ліворуч. Кожен із них усно замініть одним словом

із правого стовпчика.

4. Гра «Протилежності»— Випишіть слова — назви дій, протилежні за значенням.Ластівка день починає, а соловей кінчає.Сміливий там знайде, де боягуз загубить.Згода дім будує, а незгода руйнує.

Вправа «Мікрофон»— Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я?


6. Виконання вправи 362 (с. 138)— Послухайте вірш «Дивні слова» Алли Свашенко.

Є такі слова на світі,Схожі, як близнята-діти.Слово чуєш, а не знаєш,

Що це слово означає.Якщо схочеш зміст узнати,Треба речення складати.

— Прочитайте речення.— Поставте питання до виділених слів. Які з них називають дії, а які —

предмети?— Випишіть виділені слова разом із тими, з якими вони зв’язані в реченні.— Послухайте вірш і дайте відповіді на запитання.

Песик шишку з лісу нісІ подряпав нею ніс.Довелось Трезора звати,Щоб наклав пов’язки з вати.

— У кого є ніс? Що можна нести?

7. Виконання вправи 363 (с. 138)— Прочитайте речення. Простежте, які різні дії означає слово іде.— У кожному реченні слово іде замініть іншим, близьким за значенням.

Запишіть утворені речення.

8. Гра «Навпаки»Учитель називає дію, діти виконують протилежну.Сісти — встати; бігти — зупинитись; мовчати — шуміти; плакати — смі-

ятися.

9. Гра «Хто що робить?»— Розгляньте малюнки і прочитайте загадку. Дайте відповіді на запитання

загадки.На дошці — малюнки орла, кита, кота, крота.

Хто літає високо?Хто пірнає глибоко?Хто себе без мила миє?Хто підземні ходи риє?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Яку тему закінчили вивчати?— Що називають слова — назви дій?— На які питання вони відповідають?


74

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 99. КОНТРОЛЬНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ

Мета: перевірити вміння учня сприймати на слух незнайомий текст, обирати правиль-ний варіант відповіді; розвивати увагу, мовлення; виховувати відповідальність, пі-знавальний інтерес.


II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

III. ПЕРЕВІРКА АУДІАТИВНИХ УМІНЬУчитель читає текст. Учні дають відповіді на запитання.

ЯК СЛОН УРЯТУВАВ ХАЗЯЇНА ВІД ТИГРА

В Індії багато ручних слонів. Один індієць пішов зі своїм слоном у ліс по дрова.

Ліс був глухий і дикий. Слон протоптував господареві дорогу і валив де-рева, а господар навантажував їх на слона.

Раптом слон перестав слухатися господаря, почав оглядатися, трясти ву-хами, а потім підняв хобот і заревів.

Господар глянув навкруги, але нічого не помітив. Він розсердився на слона й ударив його по вухах гілкою. А слон загнув хобот крючком, щоб підняти гос-подаря на спину. Господар подумав, що йому буде зручніше правити слоном, коли він сяде на нього. Він сів на слона і став бити його гілкою по вухах, а слон тупцював на місці й вертів хоботом. Потім завмер і насторожився. Раптом із-за кущів вискочив здоровенний тигр, потрапив лапами на дрова. І дрова посипа-лись. Тигр хотів плигнути другий раз, та слон уже обернувся, схопив хоботом тигра поперек живота, здавив, наче товстим канатом. Тигр роззявив пащу і дригав лапами. А слон підняв його вгору, потім ударив об землю і почав топ-тати ногами. І слон розчавив тигра.

Коли господар опам’ятався від страху, то сказав:— Який я дурень, що бив слона. А він мені врятував життя.Господар дістав з торбини хліб, що приготував для себе, і увесь віддав

слону. (Індійська народна казка)

Тестування1) Куди пішов господар зі слоном?

а) На полювання;б) у ліс по дрова.

2) Що вони там робили?а) Господар спилював дерева і навантажував їх на слона;б) слон протоптував дорогу й валив дерева, а господар навантажував їх на

слона.3) Хто напав на слона і господаря?

а) Лев;б) тигр.

4) Як слон урятував хазяїна?а) Убив хижака;б) налякав і прогнав хижака геть.

Оцінювання: за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого навчалися на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше запам’яталося?

75


1. Гра «Зміни слово»— Прочитайте. Змініть кожне слово так, щоб ненаголошений склад ставнаголошеним. Запишіть за зразком. Поставте наголоси.

Один Багато

Перо пера

Стебло ...

Весна ...

Зима ...

2. Гра «За алфавітом»— Запишіть слова в алфавітному порядку.Весна, село, береза, перо, крило, гриби.— Підкресліть ненаголошені е — и. Поставте наголос. Усно доберіть пере-

вірні слова.

3. Гра «Утвори слово»— Утворіть слова за схемою. Підкресліть ненаголошені е — и. Поставте на-

голоси. Усно доберіть перевірні слова.

ЛИС + МО – С + Н

ГРЕ + ЧАС + НИВА – С + Й – ВА

ДВЕРІ + С – Д + НА – РІ

СЛИ + ВОВА + ИЙ – А

(Лимон, гречаний, весна, сливовий)

4. Гра «Добери словечко»— Доповніть речення, використовуючи слова з довідки, запишіть їх.

На ... з’явилися пухнасті котики. ... листя шелестіло від вітру. Листя на ... і ... зазеленіло.

Слова для довідок: кленах, березах, вербі, ніжне.

76

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 100. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. РОБОТА З ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ:

ПЕРЕСТАНОВКА ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ

Мета: повторити знання учнів про текст; вчити складати текст з речень, встановлювати послідовність частин тексту, добирати заголовок; розвивати увагу, пам’ять, мов-лення, мислення; виховувати моральні якості.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬВсім було весело.Хлопчики зробили паперового змія.Вийшли за село.Змій піднімався все вище і вище.Саша швидко побіг по полю.

— Прочитайте речення.— Про що розповідається в кожному з них?— Чи зв’язані ці речення за змістом?— Чому не вийшло оповідання?— У якому порядку слід розташовувати речення?Висновок: усі речення у тексті розташовані в певній послідовності.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо складати тексти, які «розсипалися» і частини яких

помінялися місцями.


1. Складання зв’язного текстуВона стала схожа на золотий букет. Зацвіла верба. А як пахнуть медом її

котики! Прийшла весна.

— Знайдіть перше речення. Це початок тексту.— Відшукайте речення, у яких розкривається зміст того, про що розпові-

дається.— Визначте, яке речення буде останнім,— воно називається кінцівкою.— Який заголовок можна дібрати?Виправлений текстПрийшла весна. Зацвіла верба. Вона стала схожа на золотий букет. А як

пахнуть медом її котики!

2. Відновлення порядку речень

НА ПРОГУЛЯНЦІ

Дзюрчать веселі струмочки. Прийшла весна. У Вови в руках човник. Мишко несе паперових чоловічків. Вийшли хлопці гуляти. Весело дітям! По-садили хлопчики чоловічка у човник, пустили в струмок. Поплив човник, за-крутився.

Виправлений текст

НА ПРОГУЛЯНЦІ

Прийшла весна. Дзюрчать веселі струмочки. Вийшли хлопці гуляти. У Вови в руках човник. Мишко несе паперових чоловічків. Посадили хлопчики

77

чоловічка у човник, пустили в струмок. Поплив човник, закрутився. Весело дітям!

3. Складання зв’язної розповіді з поданих речень1) Люду люблять усі учні нашого класу. 2) Люда багато читає. 3) Люда

часто читає або розповідає казки малюкам. 4) Люда вчиться в одному класі зі мною. 5) Я дружу з Людою.

Розставляючи речення в порядку висвітлення теми (4–2–1–3–5), дове-деться усунути повторення слова Люда. Для цього можна використати слова вона, моя подруга, ця дівчинка.

4. Відновлення тексту1) Зошит був зроблений з газет. 2) Сашко приніс до школи незвичайний

зошит. 3) Мама дала Сашкові цього зошита.Відтворюючи деформований уривок з тексту, доведеться не тільки по-

іншому розташувати речення (2–1–3), але й у третьому реченні змінити по-рядок слів: Цього зошита дала Сашкові мама.

— На таких зошитах діти писали в роки війни.


6. Самостійна робота— Прочитайте. Чому не вийшло оповідання?— Поставте речення у належному порядку. Дайте заголовок оповіданню.Юрко допоміг їй підвестись.Дорогу занесено снігом.Василько підняв бабусі сумку.Бабуся підсковзнулась і впала.Перевірка роботи. Двоє-троє учнів читають речення, інші аналізують їх.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого ви навчилися на уроці?— Які тексти редагували?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСписати уривок вірша чи оповідання. Дібрати до нього заголовок.

78

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 101. СЛУЖБОВІ СЛОВА, ЇХ РОЛЬ У РЕЧЕННІ. НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ

Мета: дати учням поняття про службові слова, їх роль у реченні; закріплювати знан-ня про частини мови; розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, увагу, вміння будувати діалог; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку


II. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА— Що означає слово адреса?Адреса — слово, запозичене з французької мови, що означає місце прожи-

вання особи чи місце знаходження установи.— Поставте питання до слова адреса. (Що?)— До якої частини мови належить це слово? (Слова — назви предметів.)— Утворіть від цього слова слово — назву ознаки (адресний) і слово —

назву дії (адресувати).— Запишіть каліграфічно.Ад са ре ний адреса адресний адресувати.Я вже дорослий і добре знаю свою адресу.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Прочитайте речення.

Журавлі повернулися в рідний край.На галявині розквітли жовті кульбабки.

— Скільки слів у кожному реченні?— Давайте згрупуємо ці слова за частинами мови, ставлячи до кожного

з них запитання.

Хто? Що? Який? Які? Що зробив? Що зробили?

Слова — назви предметів Слова — назви ознак Слова — назви дій

Журавлі Рідний Повернулися

край жовті розквітли

галявині

кульбабки

— До яких слів у реченні не можна поставити питання?— Скільки слів у першому реченні? (5)— Назвіть усі слова по порядку. Яке з цих слів найкоротше? (Слово «в»)— Так, в — це окреме (хоч і маленьке) слово.— Назвіть «маленьке» слово у другому реченні. (На)— На цьому уроці ми вивчатимемо «маленькі» слова. Ви дізнаєтесь, як

вони називаються, для чого потрібні, як пишуться з іншими словами.


1. Розповідь учителя про слова-ліліпути і слова-гулівери— Існують великі і малі дерева, великі і малі будинки. Та й інші предмети

можна порівняти за розміром, довжиною, шириною і висотою, як і слова. Не всі слова однакового «зросту».

Те, що деякі слова малі, ще не означає, що вони якісь нікчеми. Зовсім ні! Вони використовуються для поєднання великих слів (слів-гуліверів).

79

Називають ці маленькі слова службовими. Без службових слів аж ніяк не обі-йтись. Найменші слова в українській мові, наприклад, у, в, з, о, і, й, а, ж. Ці слова-ліліпути складаються з одного звука. Трохи більші слова-ліліпути: на, до, по, об. У мові слова-ліліпути називають службовими словами.

— А чи можна обійтися без цих слів у реченні? Чому? (Не можна, бо ці слова служать для зв’язку слів у реченні.)

Слова, до яких не можна поставити питання, називаються службовими сло-вами. Вони служать для зв’язку слів у реченні.

2. Виконання вправи 365 (с. 139)— Прочитайте речення.— Спишіть речення, яке відповідає схемі. Підкресліть службове слово.


4. Виконання вправи 366 (с. 139)— Прочитайте речення. Знайдіть слова, до яких не можна поставити пи-

тання.— Спишіть перше речення. Підкресліть службове слово.

5. Заучування правила (с. 139)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота над віршем— Прочитайте вірш. Про що він?— Назвіть весняні місяці.— Знайдіть у вірші службові слова.

По травах шовкових,Лісах та дібровах

Травень блукає,На сопілці грає.

2. Творче завдання— Спишіть, уставляючи потрібні службові слова.

... рецепту ... базаріДятел вибрав окуляри.

Натягнув собі ... ніс,Полетів трудитись ... ліс.

3. Гра «Упіймай службове слово»

Пішла киця по водицюТа й упала у криницю.Прибіг котик-братикТа й витяг за вушко,

Посадив на сушко.Стоїть киця веселоТа й дивиться на село.

(З народного)

VI. НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ— Складіть діалог на тему «Розмова по телефону». Використовуйте ввіч-

ливі слова, звертання. Дотримуйтесь правил спілкування.

— Це говорить...— Чи вдома...— Мені треба поговорити з ...— Зачекайте, зараз я його покличу.— Він вийшов. Зателефонуйте йому через годину.

VІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Назвіть службові слова, які ви запам’ятали.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 139–140, вправа 367.

80

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 102. УЖИВАННЯ СЛУЖБОВИХ СЛІВ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ

Мета: вправляти учнів у доречному вживанні службових слів у мовленні; закріплю-вати навички правильного написання службових слів з іншими словами; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати культуру мовлення.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 139–140, вправа 367)— Прочитайте текст.— Який це текст — розповідь чи опис?— Прочитайте слова — назви ознак, які використав письменник для опису

лісу.— Прочитайте списані службові слова і ті слова, з якими вони зв’язані.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКАУх мя дух ний духмяний— Доберіть близькі за значенням слова до слова духмяний.Духмяний, пахучий, ароматний, запашний.Звідкись вітерець приніс духмяний аромат суниць.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Погляньте на вірш.

Скаче дощик (по) долині —Зупинився (на) стежині...(Із) сонечком подружився...(У) веселку перелився.

Б. Чепурков

— Яких слів у ньому бракує?— Як називаються ці слова? (Службові)— Як ви їх розпізнаєте? (До них не можна поставити питання.)— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися вживати службові слова у своєму

мовленні.


1. Виконання вправи 369 (с. 140)— Прочитайте і спишіть загадку. Запишіть слово-відгадку.— Знайдіть слова, до яких не можна поставити питання. Як називаються

такі слова?

2. Виконання вправи 370 (с. 140)— Відгадайте загадку.

y Пухнастий клубочокВиліз на дубочок,Жолуді зриваєІ в дупло ховає. (Білка)

— Прочитайте слова. Поміркуйте, які слова треба додати в кожному рядку, щоб утворилося речення.

— Складіть і запишіть речення. Підкресліть слова, які ви додали.

81

3. Робота в парах— Складіть речення зі словами: за школою, під березою, через дорогу. Кращі

речення запишіть у зошити. Підкресліть службові слова.


5. Гра «Незнайкові помилки»— Попрацюйте в групах!— Чи доречно Незнайко вжив службові слова? Виправте його помилки.1-ша групаВолодя зайшов у клас. Він сів у парту. Дістав у портфеля книги і поклав на

парту. Володя сидить у Мариною.2-га групаПташка сиділа на дереві. Кіт Муркотун причаївся на деревом і дивився

у пташку. Раптом він стрибнув у нижню гілку. Пташка пурхнула на полетіла.3-тя групаУзяв дід ріпку за чуб. Баба діда — на сорочку. Дочка бабу — у запаску.

Промучилися увесь день, і ріпка сидить біля землі, як пень.

Кожна група по черзі презентує свій текст. Інші учні в цей час намагаються «впіймати на гачок» службові слова, які почують.

6. Гра «Складаємо прислів’я»— За допомогою службового слова а складіть з поданих двох речень одне.Ледачий двічі робить. Скупий двічі платить.Не кажи — не вмію. Кажи — навчусь.Праця годує. Лінь марнує.

7. Робота над віршем— Послухайте вірш. Упіймайте службові слова.

Є у лісі ведмедик,дуже ласий до меду,до солодких ожинок,до суничок, малинок.Ще у лісі густомує малесенький гномик,теж він любить ожинуі суницю, й малину.Велет-гном і Малятко,так ведмедика зватидобрі друзі, щоранкуразом сходять із ганку,щоб збирати ожину,і суницю, й малину.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Які службові слова ви запам’ятали?— Яку роль відіграють вони у нашому мовленні?


82

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 103. ПРАКТИЧНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИЙМЕННИКАМИ, ЇХ РОЛЛЮ В РЕЧЕННІ

Мета: дати учням поняття про прийменник, його роль у реченні; вчити правильно пи-сати прийменники з іншими словами; розвивати образне мислення учнів; вихову-вати любов до природи.

Хід уроку


II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 141, вправа 371)— Прочитайте словосполучення, утворені за допомогою службових слів.

III. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКАКо лек тив колективКолектив — велика сила.— Колектив — група людей, об’єднаних спільною роботою, спільними ін-

тересами. Це слово утворене від латинського collectives, що означає «збірний».


Словниковий диктантБатьківщина, ведмідь, вересень, диктант, учитель, червоний, шофер,

заєць, метро, жайворонок.

Самоперевірка — з дошки.



Вправа 372— Відгадайте загадки.

Нічного неба оберіг,І схожий бік його на ріг.Козак моторний, красний,Хто ж цей красень ясний? (Місяць)

Довгі вуха, куций хвіст,Невеличкий сам на зріст.На городі побував —Нам капусту попсував. (Заєць)

— Чи може заєць зустрітися з місяцем? Де? Звісно ж, тільки в казці.— Прочитайте казку.— Визначте в тексті зачин і кінцівку.— Поміркуйте, від чого Зайчикові стало тепло. Чи справді промені Місяця

були теплі?— Розкажіть, як Місяць допоміг Зайчикові.

Вправа 373— Випишіть з тексту попередньої вправи спонукальні речення.— Прочитайте вголос речення, в яких є слова ввічливості, звертання.— Спишіть подані на с. 142 сполучення слів, уставляючи замість крапок

службові слова.



83

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ І ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виконання вправи 374 (с. 142)— Прочитайте і спишіть, уставляючи з довідки потрібні за змістом слова.— Підкресліть слова, що зв’язані зі службовими словами.

2. Вибірковий диктант— Випишіть прийменники разом зі словами, перед якими вони стоять.

Хмарка йшла на імениниДо сестрички, до хмарини.В подарунок дощ неслаЙ ненароком розлила.

Г. Чубач

— Зверніть увагу, як пишуться прийменники зі словами, перед якими вони стоять.

3. Творчий диктант— Додайте до поданих слів прийменники так, щоб утворилися речення.1) Пишається ... водою червона калина. 2) Василько катався ... лижах.

3) Бабуся зварила вареники ... вишнями. 4) ... небі співають жайворонки. 5) Галя ... клумбі посіяла квіти. 6) Сяє ... небі сонечко.

Самоперевірка — з дошки.

4. Колективна робота— Прочитайте, знайдіть службові слова.

Жив на світі дід Василь.У кисіль він сипав сіль,Цукор клав у холодець,А у чай — жовтки з яєць.Був дідусь наш не дивак,А робив це просто так,А робив це все для штуки,Щоб сміялися онуки.

В. Бичко

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що цікавого дізналися на уроці?— Які нові знання здобули?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 142, вправа 375.

84

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 104. КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА

Мета: ознайомити учнів з поняттям «спільнокореневі слова»; вчити знаходити серед поданих слів спільнокореневі; розвивати увагу до лексичного значення слів; збага-чувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до при-роди.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 142, вправа 375)— Прочитайте текст. Назвіть головні слова в кожному реченні.

2. Словниковий диктантАбетка, портфель, лелека.

3. Слухання вірша

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ЗВІРІ

Ворон каже воронятку:— Мій біленький.Слон говорить слоненятку:— Мій маленький.Заєць каже зайченяті:— Мій хвостатий.Гуска шепче гусеняті:— Мій крилатий.Лев говорить левенятку:— Мій ласкавий.Лис говорить лисенятку:— Мій лукавий.

М. Сингаївський

— Про яких тварин говориться у вірші?— Запишемо їхні сімейки, родини.Ворон, воронятко.Слон, слоненятко.Заєць, зайченя.Гуска, гусеня.Лев, левеня.Лис, лисеня.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як називаються такі слова.



Вправа 376Учні читають загадку і пояснюють, як вони її відгадали.Усно добирають споріднені слова до виділених слів.

Вправа 377Учні роздивляються малюнки і добирають з довідки надписи до них. Запи-

сують слова в тому порядку, в якому подано малюнки.

85

— Поясніть, від якого слова утворені слова кленок і кленовий? Чи можна ці слова вважати «родичами», тобто спорідненими словами? Знайдіть у запи-саних словах спільну (однакову) частину і позначте її дужкою за зразком.

Вправа 378— Прочитайте слова. Назвіть споріднені слова. А які слова не є спорідне-

ними з ними? Чому?Гуска, гусочка, гусеня, курча, гусак, шпак.— Випишіть споріднені слова. Позначте в них дужкою спільну частину.— Прочитайте і запам’ятайте правило на с. 143.

Вправа 379Учні списують слова і позначають у них спільну частину — корінь.

Вправа 380 (робота в парах)— Прочитайте скоромовки. Позмагайтеся, хто прочитає їх швидше і без

помилок.— Поясніть, як ви розумієте другу скоромовку.— Запишіть скоромовки з пам’яті й перевірте написане одне в одного. Зна-

йдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них спільну час-тину — корінь.

Вправа 381Учні списують слова, до кожного з них усно ставлять питання, доводять,

що ці слова — спільнокореневі.



1. Робота над скоромовкою— Роз’єднайте слова. Запишіть скоромовку. Підкресліть споріднені слова.Воронапроворонилавороненя.— Чим цікаві слова у реченні? (Вони споріднені.)— Який корінь у цих словах? Позначте його.

2. Гра «Добери родину слів»— Доповніть «родини» тварин спорідненими словами.Запис на дошці:Заєць — зайченя — зайченята. (Як називають маму зайчат?)Лисиця — лисеня — лисенята. (Хто тато в лисячому сімействі?)Вовк — вовченя — вовченята. (Як називають маму у вовчому сімействі?)Ведмідь — ведмежа — ведмежата. (Хто мама у ведмедиків?)Їжак — їжаченя — їжачата. (Як називають маму їжачат?)— Спишіть 2 рядки на вибір.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Як називаються слова-родичі? Наведіть приклади.


86

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 105. ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕНЯ СЛОВА ШЛЯХОМ ДОБИРАННЯ СПОРІДНЕНИХ СЛІВ

Мета: навчати учнів виділяти корінь у поданих спільнокореневих словах; розвивати мовлення, мислення; виховувати інтерес до навчання.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 144, вправа 382)— Прочитайте текст. Назвіть спільнокореневі слова та їх корінь.— Прочитайте речення з тексту, яке відповідає схемі.

2. Словниковий диктантБатьківщина, Україна, українська.

3. Робота за малюнками— Розгляньте малюнки. Утворіть сполучення з назви тварини та її дитин-

чати. (Качка з каченям, гуска з гусеням, коза з козеням, корова з телям, ти-гриця з тигреням, вівця з ягням, кобила з лошам)

— Чи погоджуєтеся ви з таким міркуванням: «Корова — теля, вівця — ягня, кобила — лоша — це споріднені слова, тому що вони позначають рідню»?

— Доведіть свою думку. — Які пари слів є спорідненими? Доведіть.— Запишіть одну з таких пар.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо вчитися визначати корінь у словах.



Вправа 383— Запишіть слова літо і літак. Позначте в них спільну частину. Чи можна

назвати ці слова спільнокореневими? Поясніть свою думку.— Звірте свою думку з висновками на с. 145.— Прочитайте пари слів. Поміркуйте, які з них є спорідненими. (Літо —

літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник)— Спишіть парами споріднені слова. Позначте в них спільну частину.— Назвіть слова, у яких спільні частини звучать однаково, але мають різне

значення. (Гора — горіти)

Вправа 384— Розгляньте малюнки і запишіть назви зображених предметів.— Поміркуйте, чому ці предмети так називаються. До кожної назви пред-

мета доберіть спільнокореневі слова і запишіть їх. Позначте у них спільну час-тину — корінь.

Вправа 385Учні читають і списують вірш. Пояснюють, що називають виділені слова.— На які питання вони відповідають?— Прочитайте на с. 145 міркування, як визначити в слові тихесенький

корінь.— За зразком визначте корені в інших виділених словах вірша.

87

Вправа 386— Доберіть споріднені слова — назву предмета, назву ознаки і назву дії —

з коренем зим-.— Запишіть дібрані слова. Позначте у них корінь.



1. Гра «Знайди протилежну пару»

приїжджати плакати

сідати зачинити

сміятися від’їжджати

відчинити вставати

2. Гра «Слова-родичі»— Підкресліть спільнокореневі слова. Позначте корінь.

Пташко-літашко, куди ти летиш?Лечу я, лечу я туди, де комиш.

— Знайдіть у вірші слова, споріднені зі словом літати. (Літашко, лечу, летиш)

— Який корінь у цих словах?

3. Творче списування— Спишіть групи споріднених слів, виділіть у них корінь.Школа, школяр, шкільний.Море, моряк, морський.Будинок, будівля, будувати.— Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.

4. Робота над казкою— Послухайте казку і запам’ятайте спільнокореневі слова.

КАЗКА ПРО СНІГОВИКА

У Сніговому королівстві жив Сніговик. У нього була своя срібляста снігова хатинка. А поруч жила чарівна Снігуронька. Сніговик і Снігуронька полюб-ляли дивитись, як з неба падає легкий, пухнастий, білий сніг. А от підсніж-ників вони ніколи не бачили, бо в Сніговому королівстві ніколи не було весни.

— Які спільнокореневі слова ви запам’ятали? (Сніговик, сніговому, Снігу-ронька, сніг, підсніжників)

— Запишіть три слова на вибір. Позначте у записаних словах дужкою спільну частину — корінь, назвіть його.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Прочитайте слова: море, моряк, морячка. Усно поставте до кожного з них

питання й визначте, що називають ці слова.— Як називаються ці слова?— Доведіть, що вони спільнокореневі.— Що називається коренем слова? Наведіть приклади.— Як визначити корінь слова? Наведіть приклади.— Як позначається корінь слова?


88

Дата _______________________

Клас _______________________

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 106. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. СПИСУВАННЯ

Мета: перевірити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів; розвивати увагу; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку


II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ. СПИСУВАННЯ

КОРИСНА СПРАВА

Кожного дня намагайся робити корисну справу. Вивчи урок, прибери кім-нату, відвідай бабусю.

Одна маленька справа краще за велике безділля. Весь світ тримається на наших корисних справах. Не витрачай свій час даремно.

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Як оцінюєте свою роботу?

Урок 107. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. РОБОТА НАД ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ

Мета: навчати учнів редагувати текст з метою усунення логічних пропусків у тексті; роз-вивати вміння помічати невідповідність змісту тексту заголовка та виправляти по-милки у тексті; виховувати культуру мовлення.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ— Прочитайте уважно текст і дайте відповідь на запитання: чи відповідає

його зміст заголовку?

СНІГОВА БАБА

Узимку діти погралися у дворі. Руки у них мерзли. Але баба снігова ви-йшла гарна.

— Чому зміст розповіді не відповідає заголовку?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо працювати над деформованими текстами.— Пригадайте і поясніть, який текст називається деформованим. (Текст,

у якому порушено зв’язок речень, зміст.)

89


1. Робота над текстом «Снігова баба»— Якими реченнями слід доповнити текст, щоб його зміст відповідав заго-

ловку?

2. Доповнення речень у тексті

ЧАРІВНА МАРІЙКА

Не уявляю, як би я жила без моєї вірної подруги Марійки. З нею можна... Вона допомагає... Подруга ніколи не залишить... А ще вона любить... У школі допомагає... Відчуває... Марійка дуже... Це моя... Я її...

— Що було відомо із цього запису?— А що нового ви доповнили?

3. Редагування тексту— Прочитайте. Відредагуйте текст, доповнюючи його назвами ознак так,

щоб можна було відчути красу природи вранці.

Аж ось зайнявся ранок. Із-за обрію викотилося сонце. Туман почав танути, тулитися до землі. Скрізь заблищали краплини роси.


5. Самостійна робота— Прочитайте. Поміркуйте, якими словами можна доповнити речення

цього тексту. Користуйтеся словами з довідки. Запишіть ці речення. Доберіть заголовок.

Прийшло ... літечко. Шумлять ... сосни. Зацвіла ... липа. Достигає ... су-ниця. ... співають птахи.

Слова для довідок: високі, духмяна, тепле, дзвінко, солодка. Перевірка роботи. Двоє-троє учнів читають речення, інші аналізують їх.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого вас навчив цей урок?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Складіть 3–4 речення про літні розваги дітей.

90

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 108. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ДОБИРАННЯ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ,

ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ

Мета: навчати учнів добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови; закріплювати знання про вивчені частини мови; розвивати зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.

Хід уроку



1. Аналіз перевірної роботи

2. Перевірка домашнього завдання (с. 146, вправа 387)— Прочитайте, як ви замінили одним словом кожен вислів за зразком.— Назвіть корінь у споріднених словах.— Як ви поділили для переносу різними способами виділені слова?

3. Словниковий диктантЗагадка, Київ, духмяний.

4. Робота над скоромовкою— Знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова, позначте в них корінь.

y Водовоз віз воду з водопроводу.— На які питання відповідають слова в скоромовці? Що вони означають?

5. Гра «“Зайве” слово»— Прочитайте. Визначте «зайве» слово у кожній групі.Синій, синок, син, синівський.Коза, козак, козенята, козяче.— Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ви вдосконалите свої вміння визначати корінь і доби-

рати споріднені слова.



Вправа 388— До поданих дієслів доберіть і запишіть за зразком спільнокореневі

слова — іменники та прикметники.— Позначте корені слів.

Вправа 389— Прочитайте сполучення слів. Виділені слова замініть спільнокорене-

вими і запишиіть за зразком. (Вишневе варення, рисова каша, дубовий стіл, паперова коробка, березовий сік, книжкова шафа)

Вправа 390— Прочитайте вірш. Знайдіть слова — назви дій. Поясніть значення цих

слів. (Січень січе — снігом; лютий лютує — морозом, березень плаче — та-нуть сніги, квітень квітує — у квітах земля.)

— Випишіть парами споріднені слова. Позначте корені.— До яких слів у вірші немає споріднених?

91

— Який місяць весну починає, а який — кінчає?— Запишіть відповідь, користуючись схемою.

Вправа 391— Прочитайте пари слів. Скажіть, яка відмінність у значенні слів. Назвіть

у словах корінь.

Вправа 392— До поданих слів—іменників допишіть спільнокореневі дієслова та при-

кметники.— З яким іменником можна сполучити всі три прикметники?— Пригадайте і розкажіть правила про розповідні, питальні й спонукальні

речення.

Вправа 393— До слова погойдувати доберіть з лічилки і запишіть споріднені слова.— Позначте корінь у спільнокореневих словах.

Вправа 394— Вивчіть вірш напам’ять.— Доберіть до виділеного слова споріднені слова, що відповідають на пи-

тання хто? та який?


V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ— Відшукайте групи споріднених слів. Пронумеруйте їх. Позначте корінь.

мороз сніг морозець

сніговий холод похолодання

холодний морозний сніговик

— До поданих слів доберіть споріднені за зразком. Позначте у них корінь.

Зразок: Зима — зимовий.Малина — ...Сніг — ...— Що називають слова, які відповідають на питання хто? що? який? яка?

яке? які?.

Зразок: Мороз — морозити.Сад — ...Малюнок — ...

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Прочитайте і закінчіть твердження.

y Корінь слова — це... y Спорідненими називаються слова, які... y Щоб визначити в слові корінь, треба...


92

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 109. РОЗРІЗНЕННЯ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ І СЛІВ, БЛИЗЬКИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Мета: навчати учнів розрізняти спільнокореневі слова і слова, близькі за значенням; розвивати мовлення, вміння складати речення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати патріотичні почуття.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 148, вправа 395)— Прочитайте виділені слова так, щоб вони відповідали на питання хто?.— Які ви дібрали до них спільнокореневі слова?— Поясніть, від якого слова утворилося слово Батьківщина.— Які ви виписали з вірша назви рослин — символів України?

2. Словниковий диктантМетро, помилка, предмет.


y Гуляє в полі, та не кінь,Літа на волі, та не птиця. (Вітер)

— Як назвати вітер, що не дуже сильний? (Вітерець)— Як називають сильний вітер? (Вітрище, вітрюган)— Запишіть ці слова. (Вітер, вітерець, вітрище, вітрюган)— Визначте корінь у цих словах.— Які слова називають спорідненими?

4. Гра «Розплутай»— На дошці були записані групами споріднені слова, але налетів вітерець-

пустунець і все переплутав. Випишіть групами споріднені слова, позначте в них корінь.

Мороз, сніг, сніговий, морозець, холод, сніговик, морозний.— Яке слово не потрапило до жодної групи? Чому?— Доберіть до нього споріднені слова. (Холодний, похолодання, холодок,

холодильник)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці будемо закріплювати вміння добирати спільнокоре-

неві слова.



Вправа 396Учні списують речення, вставляючи пропущені букви.— Поясніть, написання яких слів будете перевіряти за правилом, а яких —

за словником.

Вправа 397Учні від поданих слів утворюють і записують споріднені слова за зразком.

Складають речення з двома словами (на вибір).

93

Вправа 398— Прочитайте речення.— Випишіть слова — назви предметів, близькі за значенням. Поясніть, чи

є ці слова спільнокореневими.— Розгляньте таблицю.— Розрізняйте слова, близькі за значенням — пастух, чередник, чабан, ві-

вчар та спільнокореневі слова — пастух, пастушок, пасовисько, пасти.



1. Гра «Добери словечко»— Уставте пропущені букви. Позначте корінь у споріднених словах.д..тина д..тячий д..творад..тя д..тинство д..вчинкад..точки м..люк д..тлахи— Які слова виявились «зайвими»?

2. Гра «Додай словечко»— Вставте у прислів’я пропущені спільнокореневі слова. Виділіть корінь.

____ (Праця) людину годує, а лінь марнує. Бджола мала, а й та ____ (працює). ____ (Працьовиті) руки гори вернуть.

Слова, які доберуть учні, доцільно записати на дошці.

3. Гра «“Зайве” слово»— Прочитайте. Визначте «зайве» слово у кожній групі.

Море, моряк, морський, зморитися, приморський.Малина, малинка, калина, малиновий, малинник.

— Чому не всі слова в кожній групі можна назвати спільнокореневими?— Назвіть споріднені слова з кожної групи. Який вони мають корінь?— Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Які слова називаються спорідненими? Наведіть приклади.— Як їх ще називають?— Як визначити корінь у слові? Наведіть приклади.


94

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 110. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ ЗВУКИ [Е], [И] В КОРЕНІ СЛОВА, ЇХ ВИМОВА ПОРІВНЯНО З НАГОЛОШЕНИМИ. ПЕРЕВІРКА НАПИСАННЯ НЕНАГОЛОШЕНОГО ГОЛОСНОГО ЗА ДОПОМОГОЮ

ЗМІНИ СЛОВА ЧИ ДОБОРУ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ

Мета: навчати учнів вимовляти ненаголошені голосні звуки [е], [и], перевіряти право-пис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені слів; збагачувати словни-ковий запас; розвивати літературну вимову; виховувати турботливе ставлення до птахів.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 149, вправа 399)— Прочитайте спільнокореневі слова.— Що допомогло їх розпізнати?— Від якого слова утворилися всі інші спільнокореневі слова?— Поясніть, як можна його поділити для переносу.

2. Словниковий диктантУкраїна, український, Київ.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми розкриємо один із секретів української мови — се-

крет написання ненаголошених е та и в словах.


1. Читання казки «Хитрі близнючки»

ХИТРІ БЛИЗНЮЧКИ

Жили на світі дві букви-близнючки. Одну звали И, а іншу — Е. Вони були дуже схожі між собою та іноді любили жартувати.

І тоді у багатьох словах замість [и] чувся [е], і навпаки, замість [е] — [и]. Так було і цього разу. У слові листи чується звук [е], в слові земля чується звук [и]. Всі плутали: як же правильно написати — И чи Е?

Тут з’явився дядечко Наголос. А близнючки побоювалися свого старого ро-дича, бо він був дуже серйозний і вимогливий.

І от як тільки дядечко Наголос «погукав» близнючок, сталося диво: близ-нючки стали на свої місця, а самі слова змінилися: були листи — тепер лист, була земля — тепер землі.

Із того часу, коли близнючки починали жартувати, міняючись місцями в словах, з’являвся дядечко Наголос і швидко наводив лад.

— Хто наводив лад, коли близнючки Е та И мінялися місцями в словах?Запам’ятайте:

Що писати — Е чи И?Став під наголос завжди!


Вправа 400Учні читають слова, записують їх, вставляючи пропущені букви за

зразком.

95

Вправа 401— Прочитайте вголос кожну групу слів, чітко вимовляючи наголошені

звуки.— Яке слово з кожного ряду допоможе вам уставити пропущену букву?

Чому?— Запишіть слова, вставляючи букви.

Візьміть до уваги!Сумнівну букву в слові, яка позначає ненаголошений звук [е] або [и],

можна перевірити, змінивши слово. Є ще один спосіб перевірки такої букви: треба до слова з ненаголошеним звуком дібрати таке споріднене, у якому цей звук наголошений. Наприклад: р..балка — риба, ст..жина — стежка.

Вправа 402— Прочитайте і спишіть речення, вставляючи пропущені букви.— Поясніть, написання яких слів не треба було перевіряти. Чому?— Як можна перевірити написання інших слів?— Розгляньте таблицю.Розрізняйте!Змінити слово: весна — весни;дібрати споріднене: весна — веснонька.

Вправа 403— Прочитайте, які вироби з борошна можна купити в магазині «Хліб».— Яким словом можна перевірити написання пропущеної сумнівної

букви?

Вправа 406— Прочитайте і дізнайтеся, як колись зустрічали птахів.— Спишіть текст, вставляючи в словах пропущені букви. Усно доберіть пе-

ревірні слова.— Усно поділіть на склади слово жайворонки. Підкресліть наголошений

склад.


V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (див. Додаток на с. 76)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Як вимовляти звук [е] у ненаголошеному складі? Наведіть приклади.— Як вимовляти звук [и] у ненаголошеному складі? Наведіть приклади.— Хто допоможе? Наведіть лад у сумнівних словах із наголошеними зву-

ками [е] та [и]?— Як дізнатися, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі? Наве-

діть приклади.— Які є способи перевірки ненаголошених е та и в коренях слів?


96

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 111. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ПРО НАПИСАННЯ НЕНАГОЛОШЕНИХ е, и В КОРЕНЯХ СЛІВ.

ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ

Мета: узагальнити знання учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів; зба-гачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання (с. 152, вправа 407)— Поясніть, чи треба перевіряти написання букв е, и у виділених словах.— Назвіть слова в другому реченні, які відповідають звуковим моделям.

2. Творче списуванняЯблуко, їжачок, єнот, йорж, вербою, майорить, поїдемо.

— Які однакові звуки є в цих словах?— Спишіть. Підкресліть букви, що позначають два звуки.— Складіть розповідне, питальне й спонукальне речення зі словом верба.

3. Гра «Утвори пару»— До кожного слова лівого стовпчика доберіть слово з правого, яке допо-

може правильно вибрати потрібну букву.

П_ро мед

с_чі плечі

пл_че кит

к_ти клен

м_довий пера

кл_новий сич

кр_ло числа

з_рно крила

з_мля землі

ч_сло зерна

— Запишіть будь-які дві утворені пари слів.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися перевіряти написання голосних

у ненаголошених складах.



Вправа 408— Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Допишіть перевірні

слова.— Поясніть написання слів із пропущеними буквами.

97

Вправа 409— Прочитайте текст і спишіть, уставляючи пропущені букви. Поміркуйте,

які слова будете перевіряти за правилом.— До виділених слів доберіть слова, протилежні за значенням. Запишіть їх

парами.

Вправа 411— Пригадайте, з якої це казки.— Спишіть. Підкресліть слова з ненаголошеними [е] та [и] в корені. Усно

доберіть до них споріднені перевірні слова.— Поділіть слова батько і весельце для переносу.— Розкажіть ще один уривок із цієї казки.

Вправа 412— Прочитайте слова. Поміркуйте, які різні завдання можна дати до цих

слів. Виконайте ці завдання.

Вправа 413— Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова, вставляючи пропущені

букви.— Складіть звукові моделі слів жила і воля.

Вправа 414— Прочитайте і спишіть вірш.— Знайдіть у вірші односкладові, двоскладові, трискладові і чотирискла-

дові слова.— Підкресліть букви, які позначають ненаголошені голосні звуки [е], [и].

Поясніть їх написання.


V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (див. Додаток на с. 99)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого вчилися на уроці?— Як можна дібрати перевірне слово?


98

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 112. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ

Мета: перевірити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності; розвивати уваж-ність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку


II. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ

ПО ЯГОДИ

У кінці червня Дем’янко і Мар’янка пішли в ліс. Високо в небі заграло яскраве проміння сонця. У лісі пахло м’ятою і квітами. Скрізь лунав дзвінкий спів птахів. Із трави виглядали запашні червоні суниці.

Діти швидко наповнили кошики ягодами. Вони повертались у село веселі і щасливі. Гарно у лісі!

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

ДОДАТОК ДО УРОКУ 1111. Гра «Утвори слова за зразком»

Один БагатоСело селаВесло ...Сестра ...Зима ...

2. Робота в парах— Прочитайте. Уставте пропущені букви е або и. Для цього змініть слова

так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. Позначте наголос.

З_мля — ... кр_ло — ... з_рно — ... св_ня — ...з_ма— ... в_рба— ... в_сло — ... ч_сло — ...

3. Гра «Розподіли»— Запишіть слова у два стовпчики: у перший — ті, що потребують пере-

вірки, у другий — ті, що не потребують перевірки. Доберіть до слів першого стовпчика усно перевірні слова, які допоможуть правильно вставити пропу-щені букви.

П_ро, т_хо, з_рно, бл_зько, л_гко, з_ма, ст_бло, п_ньок, гр_чка, з_лень.— Прочитайте слова першого стовпчика, назвіть уставлені букви. Які пе-

ревірні слова ви до них дібрали?

4. Гра «Поміркуй та запиши»— Поміркуйте, які пропущені букви (е, и) писати у словах. Доберіть пере-

вірні слова. Запишіть за зразком.Зразок: біля с_ла (села) протікає річка.Гнучка в_ рба (...) нахилила у воду свої віти. Д_рева (...) вкрились зеленими

л_сточками (...).

5. Гра-змагання між хлопчиками і дівчатками «Не помились!»З_мля с_ло в_сна в_слост_пи сп_на гр_би д_реваз_рно м_док

99

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛТестування за темою «Корінь слова. Спільнокореневі (споріднені) слова»1 варіант

1. У якому з рядків наведено споріднені слова?а) Дуб, дубовий, жолудь; б) зеленіти, зелень, зелений;в) друг, товариш, однокласник.

2. Підкресли спільнокореневі слова.Коло нашого села великий ліс. От іде лісничий лісовою стежкою, оглядає

своє господарство. Лісник знає тут кожне деревце, кожну галявину.3. Підкресли «зайве» слово.

Мило, мильниця, милитися, милуватися, мильце.4. У споріднених словах познач дужкою корінь.

Син, синок, синій, синівський.5. Добери 1–3 спільнокореневих слова з коренем -друж-.6. Заміни вислів одним словом.

Ловити рибу —______.7. До поданої назви дії запиши спільнокореневу назву ознаки.

Світити —______.8. До поданої назви предмета допиши спільнокореневу назву дії.

Труд —______.9. Слова прекрасний, чудовий, красивий:

а) близькі за значенням; б) спільнокореневі.10. Познач у словах корінь.

Дубовий, шкіряний, класний.11. Познач у словах корінь.

Чудеса, верхівка, хатка.12. Познач у словах корінь.

Пролісок, прогулянка, приніс.

2 варіант1. У якому з рядків наведено споріднені слова?

а) Садок, садівник, садити; б) літак, крило, льотчик;в) малята, діти, учні.

2. Підкресли спільнокореневі слова.У лісі діти знайшли джерельце. Чиста й холодна джерельна вода. Діти на-

пилися водички, залишили біля джерела кухлик.3. Підкресли «зайве» слово.

Сова, совеня, совок, совиний.4. У споріднених словах познач дужкою корінь.

Білий, білочка, білизна, побіліла.5. Добери 1–3 спільнокореневих слова з коренем -біг-.6. Заміни вислів одним словом.

Приймати ліки — _____.7. До поданої назви дії запиши спільнокореневу назву ознаки.

Дзвеніти — _____.8. До поданої назви предмета дописати спільнокореневу назву дії.

Пахощі — _____.9. Слова сіль, солити, солоний:

а) близькі за значенням; б) спільнокореневі.10. Познач у словах корінь.

Співучий, дитячий, літній.11. Познач у словах корінь.

Волосина, малята, грибки.12. Познач у словах корінь.

Підсніжник, приказка, перехід.

Оцінювання: кожне завдання оцінюється 1 балом.

100

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 113. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЗА СЕРІЄЮ МАЛЮНКІВ

Мета: вчити учнів складати розповідь за серією малюнків та опорними словами; розви-вати мислення, увагу, пам’ять, мовлення, творчу уяву; виховувати прагнення піклу-ватися про птахів.

Хід уроку


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВ— Яка зараз пора року?— Чому ви так уважаєте?— Назвіть ознаки весни. (Пригріває сонечко, день довший, зеленіють лис-

точки, травичка, з’являються перші квіти, повертаються з теплих країв птахи.)

ЙДЕ ВЕСНА

Стану я, гляну я —Скрізь поточки,Як дзвіночки.Жайворон, як золотий,З переливами:Йде веснаЗапашна,Квітами-перламиЗакосичена.

П. Тичина

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми помандруємо в сад. Навесні все пробуджується від

зимового сну, оживає, народжується, розвивається. Будемо вчитися складати розповідь за серією малюнків та опорними словами.


1. Бесіда за ілюстрацією «Сад навесні»— Який сад навесні?— Які дерева ростуть у саду? кущі? квіти?— Кого можна зустріти в саду?

2. Робота над загадками

y Я ловлю комах, жучків,Їм біленьких черв’ячків,В теплий край я не літаю:Під стріхою хату маю.Цвірінь! — сів я на хлівець,Звуть мене... (горобець).

y Ростом він маленький,Сірий, чепурненький,Справжній молодець.Хто він?... (Горобець).

y Маленький хлопчик у сірій свитиніПо дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

101

y У нашої бабусі сидить дід у кожусіПроти ночі гріється, без води умивається. (Кіт)

Запис відгадок у зошит.

3. Робота над засобами зв’язку— Як по-іншому можна назвати пташку, пташенят, котика?Пташка — вона, мати-пташка, горобчиха.Котик — він, бешкетник, кіт, розбишака.Пташенята — вони, малята.

4. Робота над серією малюнків «У гнізді»— Уявіть, що мандруючи садом, ми підійшли до дерева і побачили на одній

із гілок гніздо.— Яку пору року зображено?— Де відбувається дія?— Хто сидить у гнізді?— Що роблять пташенята? (Пташенята виглядають, чекають свою

маму.)— Чому пташка залишила пташенят? (Пташка-мати полетіла шукати

корм для своїх діток.)— Що трапилося, коли пташка полетіла за кормом для пташенят? (На де-

рево видряпався кіт, щоб поживитися безпомічними пташенятами.)— Як мати захистила своїх пташенят? (Почувши писк своїх діток, вона на-

кинулася на кота, почала дзьобати його і бити крильми.)— Як ви вважаєте, що могло б трапитись, якби пташка-мати не встигла

прилетіти і — захистити безпомічних пташенят?— Як вчинили б ви, перебуваючи неподалік?


6. Складання розповіді (усно)Опорні слова: навесні, пташине гніздо, маленькі пташенята, поживитися,

пташка-мати, накинулася, почала дзьобати, кіт утік, відважна пташка.2–3 учнів складають розповідь усно.— Який заголовок можна дібрати? («Відважна пташка»)

7. Самостійна роботаЗапис розповіді «Відважна пташка» у зошит.Перевірка роботи. Двоє-троє учнів читають розповіді, інші аналізують їх.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Де ми мандрували?— Кого зустріли в саду під час мандрівки?— Чи охоронятимете ви птахів від злих нападників?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Підготуйте розповідь про те, як ви охороняли птахів від злих напад-

ників.

102

Дата _______________________

Клас _______________________

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК

Урок 114. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ

Мета: повторити й закріпити знання учнів про текст; розвивати навички зв’язного мовлення; формувати вміння застосовувати свої знання; виховувати пізнавальні інтереси.

Хід уроку




2. Перевірка домашнього завдання (с. 154, вправа 415)— Прочитайте складений текст.— Поясніть, чи скористалися ви перевірними словами, які є в тексті. Про-

читайте їх уголос, чітко виділяючи наголошений склад.

3. Словникова робота

Гра «Склади слова»ця ву ли ван ди ля не ді по ка милди ти на тел дя дар ка лен

4. Робота над текстом— Знайдіть початок і кінцівку кожного речення. Прочитайте, знижуючи

голос і роблячи паузу в кінці кожного речення.

Росла на грядці капуста була вона велика, кругла, біла сто листочків — одежинок на собі мала листочки у неї соковиті, солодкі.

— Прочитайте речення. Чи становлять вони зв’язний текст?— Яка тема тексту?— Доберіть заголовок.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати знання про текст.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ


Вправа 416— Прочитайте речення. Складіть з них текст і запишіть. Доберіть заго-

ловок.— Підкресліть головні слова в кожному реченні.— У виділеному реченні усно встановіть зв’язок між словами за допомогою

питань.

Вправа 417— Запишіть, хто як голос подає.— Спробуйте пояснити, як утворилися записані вами дієслова.

Вимовляйте Пишіть

[ц’в’ір’ін’кайе] цвірінькає

103


3. Гра «Прочитай та обери»— Прочитайте текст. Оберіть з-поміж заголовків найбільш вдалий.

Прилинули здалеку хмари та й принесли дощ. Лагідний такий, теплий-теплий. Затанцював він по дахові, зашелестів по кущах. І все, що попало під дощ, зраділо йому, заусміхалося.

а) Дощ.б) Гроза.в) Теплий дощик.— Слова теплий, лагідний поділіть для переносу. — Які слова у тексті не можна перенести?

4. Гра «За порядком»— Прочитайте. У якому порядку слід розташувати абзаци тексту, щоб ви-

йшла зв’язна розповідь?

1) Дядько Михайло і Василько принесли лебедів додому. Птахи жили у них до весни.

2) Озеро почало замерзати. Лебеді могли загинути.3) Восени два лебеді залишились на озері. У одного було переламане крило.

— До слів жили, весни, озеро, замерзати, крило доберіть слова, щоб переві-рити написання ненаголошеного голосного у корені слова.

5. Редагування тексту— Прочитайте текст.

Ведмежатко зупинилося на галявині. Ведмежатко злякано прислухається до шелесту дерев. Лячно ведмежаткові самому в лісі.

— Які слова повторюються у тексті?— Як його можна відредагувати? (Замість слова «ведмежатко» у другому

реченні можна сказати «звірятко», у третьому — «малому».)


Тестування— Оберіть правильну відповідь.

1. Текст — це:1) зв’язані за змістом речення;2) зв’язані за змістом слова;3) абзаци.

2. Текст складається:1) із зачину, абзаців і кінцівки;2) з основної частини і кінцівки;3) із зачину, основної частини, кінцівки.


104

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 115. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. МОВНА ТЕМА «ЗВУКИ І БУКВИ. ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ. АПОСТРОФ»

Мета: перевірити рівень сформованості мовних знань і вмінь учнів з теми «Звуки і букви. Приголосні звуки. Апостроф»; розвивати увагу, мислення, пам’ять; вихову-вати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку


II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

1 варіант

1. Які слова не можна перенести?1) Герой, іній;2) читає, льон;3) їдуть, джміль.

2. У яких словах треба поставити апостроф?1) Бур як, бур ян;2) подвір я, Р ябко;3) здоров я, солов ї.

3. Вставити пропущені букви.Дру , ні ка, са ки, шви ко, зага ка, голу ка.

4. До поданого слова дібрати спільнокореневі, які відповідали б на подані пи-тання.Що? Який? Що робити?Крик — ____.Позначити у словах корінь. Підкреслити слово, яке є перевірним для

інших.

2 варіант

1. Які слова не можна перенести?1) Пальто, день;2) спить, стою;3) явір, зелень.

2. У яких словах треба поставити апостроф?1) П ять, б ють;2) пір я, р яд;3) р юкзак, м ята.

3. Вставити пропущені букви.Ду , сте ка, бері ка, зу ки, гарбу , дорі ка.

4. До поданого слова дібрати спільнокореневі, які відповідали б на подані пи-тання.Що? Який? Що робити?Зима — ____.Позначити у словах корінь. Підкреслити слово, яке є перевірним для

інших.

За кожне правильно виконане завдання учень одержує три бали.

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чи з усіма завданнями вдалося впоратися?

105

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Кросворд «Наголос»

1Н

2А3Г

4О

5Л6

О7

С

1) Від хати до хати йде,А в хату не заходить. (Стежина)

2) Холодна, біла,Ліс оголила,Скувала річку,Струмок спинила. (Зима)

3) І великі, і маліПовдягалися в брилі,І дощу ці одноніжкиНе бояться анітрішки.Ліс — улюблений їх край.А як звуться, відгадай! (Гриби)

4) Бджілки-трудівниціІз різних квітокЗбирають щолітаСмачненький… (медок).

5) Я руда, низького росту,Хитра я і довгохвоста.На курей я вельми ласа —В них таке смачненьке м’ясо…Вовку-брату я сестриця,А зовуть мене… (лисиця).

6) Дуже товсті ноги маю,Тихо їх переставляю.Височезний я на зріст,Біля рота маю хвіст! (Слон)

7) Понад річкою містокВиріс із семи стрічок.Та по ньому не піду,Бо ще у воду упаду. (Веселка)

— Яке слово вийшло по вертикалі?

106

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 116. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО СЛОВО

Мета: повторити вивчене про частини мови; формувати навички грамотного письма; виховувати любов до природи.

Хід уроку




2. Перевірка домашнього завдання (с. 155, вправа 418)— Скільки речень у тексті? Який ви дібрали до тексту заголовок?— Прочитайте назви птахів. Розкажіть, що ви знаєте про цих птахів.

3. Гра «Знайди склад»

ве сень ву ця ди на ка дар

по ділок по ка се да ле ка

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми повторимо вивчене про слово.



Вправа 419— Запишіть речення, вписуючи з довідки замість крапок назви машин.— Поміркуйте, чому ці машини так називаються. Які ще машини допома-

гають будівельникам?

Вправа 420— Розгляньте малюнок і розкажіть, що на ньому зображено. Запишіть

одним реченням відповідь на запитання «Що роблять будівельники?».— Позначте корінь у словах.— Як називаються слова, що мають спільний корінь?


3. Гра «Добери ознаку»— До назв предметів доберіть ознаки.Сонце, вітер, трава, теплий, яскравий, молодий.

4. Гра «Добери власну назву»— До поданих слів доберіть власні назви.Собака ..., кінь ..., місто ..., ріка ..., письменник ..., товариш ..., вулиця ...

5. Гра «Добери протилежне»— До слів першого рядка доберіть слова із протилежним значенням із дру-

гого рядка. y М’який, сумний, глибокий, низький;

Високий, мілкий, веселий, твердий.

y Сміятися, мовчати, піднімати;опускати, говорити, плакати.

107

6. Гра «Який? Яка? Яке?»— Підкресліть слова, що відповідають на питання який? яка? яке?.

Дерев’яна, висота, старе, квітка, маленька, цвях, цегла, цегляний, суниця, зелений, чиста, дощ, зеленіти, світить, низький, глиняний.

— Чи є серед записаних слів споріднені? Назвіть їх.


Тестування— Позначте, яка група слів відповідає на питання хто?.

1) Кіт, сорока, стіл, хлопчик;2) стіл, вікно, дерево, місто;3) ластівка, Оленка, хлопчик, дідусь.

— Позначте, яка група слів означає дію предметів.1) Теплий, широкий, білий, зелена;2) стіл, вікно, дерево, місто;3) вчать, малює, учить, поливають.

— Позначте слова, близькі за значенням.1) веселитися, сміятися, радіти;2) малий, малятко, малюки;3) тепліти, холоднішати, прохолоджувати.

— Оберіть правильну відповідь.Слова, що означають назви дій, відповідають на питання:

1) який? яка? яке?;2) хто? що?;3) що робить? що зробить? що буде робити?.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯС. 156–157, вправа 421.

108

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 117. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО РЕЧЕННЯ

Мета: повторити вивчений матеріал про речення, вдосконалювати вміння розрізняти на слух завершене і незавершене речення, виділяти окремі речення у висловлю-ванні, визначати кількість речень у тексті; дотримуватися розстановки розділових знаків у кінці речень, поширювати речення словами за поданими питаннями; роз-вивати мислення, мовлення; виховувати інтерес до вивчення мови.



1. Перевірка домашнього завдання (с. 156–157, вправа 421)— Прочитайте слова, поставте до них питання. Які ви записали спільноко-

реневі слова, які відповідають на питання що робить?.

2. Гра «Склади слова»во чер ний ви че ки ре мя дух ний не ді по лок

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми закріпимо знання про речення, вдосконалювати-

мемо вміння відтворювати та складати речення.



Вправа 422— Прочитайте вірші мовчки. Підготуйтеся до виразного читання. Зверніть

увагу на речення, у кінці яких стоять знак питання та знак оклику. Виділяйте голосом звертання.

— Знайдіть у віршах розповідні, питальні та спонукальні речення.— Спишіть три речення, у яких є звертання.

Вправа 423— Кожен із поданих виразів замініть із довідки одним словом, яке відпо-

відає на питання що?.— Запишіть за зразком.


3. Гра «Скільки речень?»— Скільки речень ви почули? (Учні показують на пальцях.)

y Навесні ми пішли до лісу. Там кожне дерево співало свою пісню. y У носатого Івана одежина дерев’яна. Він у чистім полі ходить і по ньому

носом водить. y Поблискують черешеньки в листі зелененькім. Черешеньки ваблять очі ді-

точкам маленьким.

— Повторіть останнє речення. Запишіть його. Підкреслити букви, що по-значають м’які приголосні звуки.

4. Гра «Так чи ні?»— Що з того, що ви почули, є реченням, а що — ні?

y Малята готуються до свята. y Вони зібрались у дитячому... y Тарасик запросив на свято маму. y Мама пошила йому нову...

109

5. Гра «Обери речення»— Прочитайте. Підкресліть речення. Поставте потрібний розділовий знак.

Цікаво спостерігати за ось прилетів до старого дуба дятелДіти бережіть книгуА ти допомагати своїм батькам на дворі лютувавВербі, діти, на, повісили, шпаківню.

— Як перебудувати інші записи, щоб скласти речення?

6. Поширення речення за питаннямиПетрик пасе (де?) ... (на лузі) (кого?) ... (гусей, теля, козу, корову, овець).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що ми називаємо реченням?— Складіть речення, щоб у ньому були слова:1) мама, спекла;2) тато, намолов;3) бабуся, рукавички.— Складіть речення про те:1) що можна побачити на небі;2) що можна почути на концерті;3) за чим спостерігають на стадіоні.

Гра «Виправ помилки» y Слова, пов’язані за змістом, називаються текстом? (Реченням) y Речення виражає незакінчену думку. (Закінчену) y Речення, у якому про щось розповідається, називається питальним. (Розпо-

відним) y Речення, у якому про щось запитується, називається спонукальним. (Пи-

тальним) y ечення, у якому висловлюється спонукання, називається розповідним.

(Спонукальним)


110

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 118. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЗА ІЛЮСТРАЦІЄЮ

Мета: навчати учнів складати розповідь за ілюстрацією; продовжити формувати вміння відповідати на питання повною відповіддю; розвивати зв’язне мовлення учнів, фор-мувати вміння будувати логічні висловлювання; активізувати словниковий запас учнів; виховувати спостережливість, інтерес до матеріалу, що вивчається.


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ— Яка зараз пора року?— Назвіть весняні місяці.— Яка сьогодні погода?

ВЕСНА

— Що з весною настає?— Сніг у полі розтає.— А чому то так буває?— Сонце його пригріває.— Що ж синіє на землі?— Ніжні проліски малі.— А що пнеться з-під листа?— То травичка вироста.— А над полем що бринить?— Любий жайворон дзвенить.

К. Перелісна

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,неначе цариця,наказ свій послала,щоб краса встала,і проліски, і травка,й зелена муравка,і кульбаба рясна,і фіалочка ясна —всі квіти весняні,веселі, кохані,з-під листя виходять,голівки підводятьод сну зимовогодо сонця ясного!

Олена Пчілка

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми будемо складати розповідь за ілюстрацією про весну.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ1. Робота за ілюстраціями— Розгляньте малюнки із зображенням пір року.— Якої пори року бракує? (Немає картинки зими.)— Яка пора року настала?— Яке небо навесні?— Що відбувається зі снігом і льодом навесні?— Про яку пору року ми говоритимемо? (Про весну.)— Приберіть зайві ілюстрації (літо, осінь).

111

2. Складання зв’язного тексту

1) Словникова робота.На дошці — опорні слова: весна, блакитне, високе, тане сніг, біжать

струмки, на річках і озерах крижини, каламутна, темна, рибалки, ловлять рибу, без листя, перелітні птахи.

2) Бесіда за картиною «Весна».Учні будують речення за ілюстрацією із зображенням весни, запитань і опо-

рних слів.— Яка пора року настала?— Яке небо навесні?— Що робить сніг навесні?— Що робить лід?— Що пливе по річці?— Яка вода в річці?— Хто сидить на березі?— Що вони роблять?— Які дерева?

3) Робота в парах.— Доповніть речення (з опорою на запитання, ілюстрацію, мовний ма-

теріал).На дошці — текст з пропусками:Прийшла...Небо навесні..., ...Сніг навесні..., ...Тане лід... і...По річці пливуть...На березі сидять...Вони...Дерева...Прилітають...

4) Переказ складеної розповіді.

5) Закріплення опорних слів у мовленні (демонстрування учнями предметів і явищ природи на ілюстрації, повторення за учителем мовних одиниць).

6) Повторний переказ тексту за ілюстрацією за допомогою запитань і опорних мовних одиниць.


4. Самостійна робота (запис розповіді з опорою на запитання)Перевірка роботи. Двоє-троє учнів читають розповідь, інші аналізують їх.


V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Що робили на уроці?— Чого вчилися?— Про що складали розповідь?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити розповідь «Весна», підготувати її переказ.

112

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 119. ПІДСУМКОВИЙ УРОК

Мета: підсумувати вивчене за рік; формувати навички грамотного письма; виховувати спостережливість, уважність.



1. Перевірка домашнього завдання (с. 156–157, вправа 421)— Прочитайте речення. Назвіть головні слова в кожному реченні.

2. Словникова робота

Гра «Знайди склад»Че вики чер вий чи ння у тель Бать щина жай ронок по редині

чер ний— Назвіть слова — назви предметів. На які питання вони відповідають?— До слова учитель доберіть споріднені слова. Яке з них є назвою озна-

ки? дії?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми підсумуємо знання правил правопису, вивчених у 2-му

класі.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ


Вправа 425— Прочитайте. Спишіть, замінюючи виділені слова протилежними за зна-

ченням з довідки.— Усно поставте до них питання. Зробіть висновок, як змінився текст.

Вправа 426— Прочитайте текст. Розкажіть, які дії (операції) ви можете виконувати на

комп’ютері.— Спишіть останній абзац, вставляючи пропущені букви. Зверніть увагу

на слова з апострофом.

Вправа 427— Прочитайте скоромовку і вивчіть її напам’ять.— Запишіть скоромовку з пам’яті. Зверніть увагу на виділене слово. Зна-

йдіть у скоромовці спільнокореневі слова.

Вправа 429— Прочитайте. Доберіть до тексту влучний заголовок. Спишіть, встав-

ляючи в словах пропущені букви та апостроф.— Назвіть правила, які вам довелося пригадати.— Прочитайте слова — назви ознак предметів. Поставте до них питання.— Складіть побажання однокласникам на канікули. Уживайте звертання.

2. Робота над прислів’ями— Прочитайте прислів’я, вставте пропущені літери та запишіть перевірні

слова в дужках.Чого навчивсь, того за пл_чима (____) не носити.Не п_ро (____) пише, а розум.Не на користь книжку читати, коли в_ршки (____) хапати.

113

3. Гра «Для переносу»— Запишіть слова, поділяючи їх для переносу.Сиджу, кукурудза, гніздо, осінь, ніж, серйозний, чайка, олень, пальці.

4. Гра «Слова-родичі»— До поданих слів добери і запиши спільнокореневі слова, визнач корінь.Рибка —Садівник —

5. Гра «Протилежності»— Прочитайте речення. Запишіть слова, протилежні за змістом до виді-

лених.Я відчинив кватирку, а вітер її ...Миколка виграв першу партію в шахи, а другу ...Михайлик міцно заснув, але швидко ...Дощ намочив землю, а сонце її ...

6. Робота над віршем— Прочитайте вірш Тараса Шевченка. Випишіть усі іменники, прикмет-

ники та дієслова у таблицю.

Встала весна, чорну землюСонну розбудила,Уквітчала її рястом,Барвінком укрила.

Іменник Прикметник Дієслово


8. Робота над текстом— Прочитайте. Встановіть межі речень, вставте пропущені букви.

Навколо с_ла поля ще голі а одне поле з_леною фарбою залите це хліб росте з_лені паростки кущиками стирчать коли ж він встиг вирости це озимий хліб його під зиму сіяли минулої ос_ні

ось і дочекалася оз_мина сонця

9. Гра «Обери заголовок»— Оберіть заголовок, що найбільше відображає головну думку тексту.ОзиминаПрийшла веснаЯк хліб росте— В останньому реченні підкресліть (=) букви, що позначають глухі приго-

лосні звуки.

10. Звуко-буквений аналіз слівКущик —Тягнеться —

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ— Чого навчалися на уроках української мови у 2-му класі?— Чи стануть вам у пригоді отримані знання?— Веселих вам літніх канікул! До зустрічі у 3-му класі!

114

ДОДАТОК

Тексти для навчального аудіювання

ЛАСТІВКА З ПЕРЕБИТИМ КРИЛОМ

Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніз-дечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.

Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони зби-валися докупи і чекали маму. Ось уже четверо діток навчилися літати й пороз-літались, а одне сидить, не може здійнятись. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилося.

До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібралися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне попискування. Відлетіли пташки в теплий край. Зосталася молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс до-дому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась у синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози.

За В. Сухомлинським

Тестування

1. Що трапилося з ластів’ячим гніздом?а) Його скинули з дерева діти;б) воно розвалилося від води.

2. Чому одне ластів’ятко не могло здійнятися?а) Бо мало перебите крило;б) бо ще не вміло літати.

3. Чому восени ластівки зібралися табунцем?а) Настав час відлітати в теплий край;б) вони летіли шукати поживу.

4. Чому ластівка дивилася в синє небо?а) Тому, що вона сумувала за іншими ластівками;б) тому, що їй боліло перебите крило.

115

СМІТНИК

Зіна вчиться вже у другому класі. Мама хоче, щоб Зіна була в неї помічни-цею. Вона сказала:

— Зіно, щодня будеш хату підмітати. А сміття на смітник виносити.Стала Зіна щодня хату підмітати. Але не захотілося їй виносити сміття, бо

смітник далеко. Подивилася Зіна на смітник, огороджений низьким тином та й вирішила: можна ж сміття під шафу підмітати.

Підмете Зіна в хаті, а сміття — під шафу. Шафа біля її ліжка стоїть.Прийшла раз Зіна зі школи, бачить, сидять тато і мама. Взяли мама з татом

шафу, перенесли на друге місце. Там, де стояла шафа, лежить купа сміття.Опустила голову Зіна, почервоніла.Приніс батько з двору парканчик і ставить його коло сміття.— Що ви робите, тату? — питає Зіна.— Та смітник треба ж загородити. Тепер смітник буде у нас у хаті.Ставить тато паркан і ліжко Зіни огороджує разом зі смітником. Заплакала

Зіна і просить:— Ой, таточку, я винесу сміття! Не хочу, щоб у хаті був смітник...Зіна взяла відро і винесла сміття аж за город на смітник; потім помила під-

логу.В. Сухомлинський

Тестування

1. У якому класі навчається Зіна?а) У п’ятому;б) у другому.

2. Що запропонувала мати дівчинці?а) Хату підмітати;б) ходити у магазин.

3. Куди виносила сміття Зіна?а) На смітник;б) змітала під шафу.

4. Як тато провчив доньку?а) Не пустив до подруги;б) обгородив Зінине ліжко і шафу.

116

СОЛОДКИЙ ДОЩ

Скінчилася зима. Прокинувся муравлик від довгого сну. Поворушив ру-дими вусиками, випростав лапки — час за роботу братися. Побіг на розвідку.

Коли це згори щось йому ляп! Краплина. Та яка ж велика! Мало не прибила бідолаху.

Обтрусився муравлик і щодуху додому. Прибіг у мурашник, репетує:— Зачиняйте мерщій входи: дощ починається!І такий галас учинив — уся мурашва позбігалася. Заметушились. Давай

входи-виходи зачиняти, щоб вода у мурашник не потекла.Коли це хтось каже:— Братці! А наш муравлик від дощу солодкий. Ось покуштуйте його.Кинулися мурашки до нього, обнюхують, смакують — справді солодкий.— Де ж ти солодкий дощ бачив? — питають. — На небі ні хмаринки не

було.— Не знаю, — ніяковіє муравлик. — Я під березою біг. А на мене щось мокре

зверху — лясь!— Так то ж не дощ, а берізчині сльози. Сік капає. Ану веди нас туди.І побігли за муравликом по березовий сік.Стоїть береза в лісі. Кап-кап-кап, — на сухе листя скидає великі краплини

соку. Кажуть: то береза плаче. Чого?Від тепла, від сонця, від радості, що знову весна прийшла.Тому і сльози солодкі.

За О. Буценем

Тестування1. Хто прокинувся від довгого сну?

1) Муравлик;2) ліс.

2. Чого злякався муравлик?1) Шуму дерев;2) краплини дощу.

3. Від чого муравлик став солодким?1) Від березового соку;2) від пилку квітів.

4. Чого береза плаче солодким соком?1) Від тепла, від сонця, від радості, що знову весна прийшла;2) хоче поділитися соком з лісовими мешканцями.

117

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект»

ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна,КОВАЛЬЧУК Наталія Олексіївна,

НАСТЕНКО Антоніна Іванівна, ПІЛАЄВА Олена Михайлівна

УКРАЇНСЬКА МОВА.

2 КЛАС. II СЕМЕСТР

(за підручником М. С. Вашуленка, Г. С. Дубовик)

Головний редактор Ю. Є. БардаковаРедактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко

Технічний редактор О. В. ЛєбєдєваКоректор О. М. Журенко

Підписано до друку 18.04.2013. Формат 84×108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 7,5. Замовлення № 13-05/20-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33 е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

укр мова 3 кл, 2 сем

Education