УКРАЇНСЬКА ЗООФРАЗЕОЛОГІЯ :

СЕМАНТИКА Й СТРУКТУРА

ФРАЗЕМ

студентки групи УМ 3

Степанової Ольги Володимирівни

Науковий керівник:

Надточій В.В.

Актуальність роботи визначається тим, що

питанням дослідження зоофразеологізмів у сучасній

лінгвістиці на сьогодні не відведено належної ролі.

У якому б на широкому матеріалі літературних і

локальних стійких мовних одиниць поряд з

особливостями формування, динаміки й

мотивування ЗФ розглядався характер

віддзеркалення в них позамовної дійсності.

Об’єктом дослідження стали фразеологізми з компонентом

– фаунонімом української літературної мови .

Предметом дослідження стали семантика і структура

фразем.

Мета дослідження - визначити семантику й структуру

українських зоофразеологізмів, у яких відбивається

позамовна дійсність.

Завданя:

- установити основні фразеосемантичні групи

зоофразеологізмів;

- показати структурно-семантичну суть зоофразеологізмів;

- виявити чинні структурно-семантичні зоофразеологічні

моделі.

Метод : описовий та порівняльно-історичний, прийоми

структурно-семантичного моделювання .

Розкрито, що фразеологія як лінгвістична дисципліна

складалася зусиллями багатьох учених, проте насамперед

виокремлюється серед них саме О.Потебня. Він стояв біля

витоків історичної фразеології, розглядав мовні явища

української мови в широкому контексті культури, духовного

життя народу (звичаї, повір'я, обряди), хоч провідним для

нього був генетично-історичний підхід до лінгвістичних

фактів, у тому числі й фразеологічних.

Доведено, що найбільшого поширення набула

класифікація фразеологізмів, запропонована

В.Виноградовим. Відповідно до цього розрізняють

три типи фразеологізмів – фразеологічні

зрощення (бити байдики,точити ляси,з’їсти

собаку,пиши пропало, чорта з два, сон в

руку), фразеологічні єдності (вітер в кишенях

свистить, кров з молоком, тримати камінь за

пазухою, без ножа різати,прокатати на вороних,сон

рябої кобили) і фразеологічні сполучення

(прибитий горем,голуба кров,Хома не вірний).

Пильна увага приділялася зоофразеології в

дослідженнях О.Потебні, М. Сумцова, М.

Костомарова, П. Чубинського та ін. Важливою є

думка про те, що імена-зооніми, стаючи

компонентами ФО, які зберігають свій емоційно-

оцінний потенціал.

У межах ФТГ зоофразеологізмів визначено:

1) ЗФ зі значенням якісної характеристики особи, що передають а)загальну

характеристику особи: покірливе теля, біла ворона; б)вікову характеристику:

старий горобець, старий лис; в) фізичну силу /слабкість, спритність /

неспритність: сильний як ведмідь (бик, віл), слабкий як кошеня, легкий як

метелик, незграбний як слон;

2) ЗФ зі значенням фізичного і психічного стану людини: і вола з'їв би, коти

шкребуть на серці в кого, підмухою;

3) ЗФ зі значенням поведінки чи реакції особи: і вухом не веде, завиляти

хвостом, закусити вудила;

4) ЗФ зі значенням зовнішнього вигляду, портретної характеристики особи:

товстий як слон, хоч цуценят бий, ходити гоголем;

5) ЗФ зі значенням дії, занять особи: звивати гніздо, ловити рибу в каламутній

воді, нести ярмо;

6)ЗФ зі значенням обставинної характеристики дії: гуде як бугай у

болоті, метатися як загнаний звір, летіти як на крилах;

7) ЗФ зі значенням якісної характеристики предмета: на риб'ячому пуху, і собака

не вгризе, осине гніздо, на курячій ніжці;

8) ЗФ зі значенням кількісної характеристики (міри) предметів чи

характеристик, пов'язаних з особою:як кіт наплакав;

9) ЗФ зі значенням часу: до других (третіх) півнів, коли рак свисне, як горобці

вперед хвостами полетять;

10) ЗФ зі значенням сприйняття відстані у просторі, місця або напрямку дії: де

козам роги правлять, куди ворон кісток не заносить; хоч конем грай;

11) ЗФ із значенням побажань, емоціональності: ні пуху ні пера, щоб тебе вовки

з'їли ;

12)ЗФ як образні перифрази назв предметів, істот (осіб): собача радість, козяча

ніжка, благородні птахи, пернаті друзі, вовки моря.

У ході дослідження виокремлено і проаналізовано 3 групи ФО, а саме

ФО з компонентами зоонімами ссавці, птахи, комахи.

Дані виявилися такими: група ссавці нараховує 101 ФО;

група птахи –39 ФО;

найменшою за кількісною ознакою виявилася група комахи – 20 ФО.

В групі ссавці виокремлено два види зоофразеологізмів: дикі

(ведмідь, вовк, лисиця,заєць ( крутитися як білка в колесі, ведмідь на вухо

наступи, ділити шкуру невбитого ведмедя, вовк в овечій шкурі)) та

домашні (коти, воли, коні, корови, собаки та ін. (вертіти язиком як корова

хвостом,як корова язиком злизала,як порося на орчику величатися, ні пес

ні баран)).

У ході дослідження визначені семантика й структура

українських зоофразеологізмів, у яких відбивається

позамовна дійсність. Установлені основні

фразеосемантичні групи зоофразеологізмів;

показана структурно-семантична суть

зоофразеологізмів; виявлені чинні структурно-

семантичні зоофразеологічні моделі.

* Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова./

Грищенко А.П. – К.: Вища школа,1997.- 226-237.

* Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова./ Плющ

М.Я. - К.:Вища школа,2003.

* Ужченко Д.В. Семантика українських зоофразеологізмів в

етнокультурному висвітленні / Автореферат дисертації на

здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. –

Х., 2000.

Дякуемо за увагу