ПППБ 3.03. «ПРАКТИКУМ З ЗАГАЛЬНОЇ...

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра психології та соціальної роботи

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Ректор ________________ Могильний О.М.

«__28__» __________09________ 2016 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПППБ 3.03. «ПРАКТИКУМ З ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ»

ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ

заочної форми навчання

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

«ПСИХОЛОГІЯ»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 05 «СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 053 «ПСИХОЛОГІЯ»

Київ-2016

2

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни «Практикум з

загальної психології» для підготовки бакалаврів спеціальності 053 «Психологія».

Розробник: Матвієнко Л.І., кандидат психологічних наук, доцент.

Рецензент: Мілютіна К.Л., доктор психологічних наук, професор кафедри

психології та соціальної роботи Інституту підготовки кадрів державної служби

зайнятості України.

Затверджено на засіданні кафедри психології та соціальної роботи.

Протокол № 1 від 19 вересня 2016 р.

Завідувач кафедри психології та соціальної роботи

Пріб Г.А. (прізвище, підпис)

Завідувач навчально-методичного відділу

Ланська С.П. (прізвище, підпис)

© Матвієнко Л.І., 2016

© Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості

України (ІПК ДСЗУ), 2016

3

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників

Галузь знань,

спеціальність,

освітній ступінь

Характеристика

навчальної дисципліни

заочна форма навчання

Кількість:

кредитів – 12;

модулів – 2;

змістових модулів – 2

Галузь знань

05 «Соціальні та

поведінкові науки»

Нормативна

Рік підготовки

І, ІІ, ІІІ

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання:

заочна – 100 год. Спеціальність

053 «Психологія»

Семестр

2, 3, 4, 5-й

Лекції

Загальна кількість

годин – 360 год.

–

Практичні

Розподіл годин для

заочної форми навчання:

аудиторних – 36 год.;

самостійної роботи

студента – 324 год.

Освітній ступінь:

бакалавр

36 год.

Семінарські

–

Самостійна робота

224 год.

Індивідуальні завдання

100 год.

Вид контролю: 2 іспити

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та

індивідуальної роботи становить для заочної форми навчання – 11,1%.

4

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета дисципліни: ознайомлення студентів із методами дослідження

психічних явищ, оволодіння стандартними способами представлення та

обробки даних.

Завданнями вивчення дисципліни є:

оволодіння практичними навичками планування і проведення типових

психологічних експериментів;

оволодіння навичками ведення, обробки та інтерпретації протоколів

спостереження;

оволодіння стандартними способами представлення та обробки даних,

аналізу результатів, планування емпіричних досліджень;

ознайомлення з основними проблемами та методами психологічних

вимірювань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають такі

компетентності:

Загальні вміння (компетентності)

Інструментальні компетентності:

знання базової термінології наукового дослідження;

розуміння основних етапів і принципів побудови психологічного

дослідження;

знання пізнавальних процесів;

знання індивідуально - психологічних особливостей особистості;

розуміння специфіки психологічного експерименту, спостереження і

опитування;

здатність застосовувати способи збору, обробки і подання емпіричних

даних у психологічному дослідженні;

усне спілкування рідною мовою у процесі дискусії;

знання другої мови при оволодінні іншомовними джерелами;

вміння використовувати елементарні комп’ютерні навички

(використання мережі Інтернет для опанування рекомендованих електронних

джерел, робота у Microsoft Office PowerPoint при підготовці доповіді з

презентацією, робота в програмі SPSS для обробки статистичних даних);

вміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;

здатність знаходити своє місце в системі сучасних ринкових відносин,

визначення такої сфери професійної діяльності, в якій найповніше можна

5

використати професійний та творчий потенціал на користь як суспільним, так і

власним інтересам;

розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності

на основі самоосвіти.

Міжособистісні компетентності:

здатність здійснювати комунікаційну діяльність;

розуміння етичних аспектів проведення експериментального

дослідження;

уміння працювати у команді;

здатність до критики та самокритики під час дискусії;

уміння донести до фахівців і нефахівців інформацію, ідеї, проблеми,

рішення та власний досвід в галузі професійної діяльності;

навички та уміння формування міжособистісних стосунків у колективі;

розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти

толерантне ставлення.

Системні компетентності:

здатність працювати самостійно і автономно;

здатність застосовувати знання методів психології на практиці;

здатність до навчання;

здатність формувати нові ідеї (креативність);

здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці

альтернативних підходів до висвітлення наукової проблеми;

здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності;

здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до

стандартів якості;

здатність до формування культури мислення, її сприйняття;

здатність нести соціальну відповідальність за діяльність організації.

Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)

знати структуру методів наукової психології;

знати етапи наукового дослідження;

вміти використовувати методики дослідження психічних процесів,

станів та властивостей особистості;

застосовувати навички формулювання проблем, гіпотез і завдань

психологічного дослідження;

використовувати навички з планування психологічного дослідження,

вибору методів збору і обробки даних, формування вибірки;

реєструвати результати, вести протоколи психологічних досліджень;

аналізувати, описувати і пояснювати отримані результати.

6

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Методи наукової психології.

Тема 1. Загальна методика психологічного дослідження.

Науковий метод: сутність, структура, застосування. Методологія науки.

Методологічні проблеми психології. Функції методології. Загальна методика

психологічного дослідження. Принципи побудови психологічного дослідження.

Етапи наукового дослідження. Структура методів наукової психології за

Б.Г. Ананьєвим: організаційні методи; емпіричні методи; методи обробки

даних; інтерпретаційні методи. Методи добування наукових даних:

обсерваційні (спостереження і самоспостереження), експериментальні

(лабораторні, польові, психолого-педагогічні), психодіагностичні (тести,

анкети, опитувальники, інтерв'ю, бесіди), праксіметричні (прийоми аналізу

процесів і продуктів діяльності: хронометрія, професіографія, оцінка виконаних

робіт), моделювання (математичне, кібернетичне), біографічні методи

(прийоми дослідження життєвого шляху, вивчення документації).

Тема 2. Дослідницькі методи психології.

Психологічне спостереження як метод наукового пізнання. Методика

спостереження як послідовність реалізації методу: вибір ситуації та об'єкта

спостереження; виділення цілей дослідження; побудова програми (схеми)

спостереження у вигляді змінного переліку ознак явища, що сприймається,

одиниць спостереження з детальною їх презентацією; а також визначення

способу і форми фіксації результатів спостереження; опис вимог до організації

роботи спостерігача; опис способу обробки та представлення отриманих даних.

Оволодіння навичками ведення, обробки та інтерпретації протоколів

спостереження. Види спостереження (неструктуралізоване і структуралізоване;

включене (з різним характером залученості) і невключене; польове і

лабораторне; систематичне та несистематичне; об'єктивне і суб'єктивне).

Суб'єктивне (внутрішнє) спостереження, або самоспостереження , його

характеристика. Достоїнства та недоліки методу спостереження. Планування і

проведення типових психологічних експериментів. Види експериментального

дослідження (констатуючий і формуючий; лабораторний і природний;

пошуковий і підтверджуючий; критичний експеримент; пілотажне

дослідження). Етапи проведення експериментального дослідження: постановка

проблеми, формулювання гіпотези і визначення змінних, вибір методики

експерименту, планування експериментального дослідження (контроль

зовнішніх змінних, вибір експериментального плану), формування вибірки,

проведення експерименту (підготовка апаратури, уточнення інструкції,

7

протокол, постекспериментальне інтерв'ю), проведення статистичної обробки і

інтерпретація результатів. Поняття про експериментальну і контрольну групи.

Репрезентативність вибірки. Достоїнства та недоліки експерименту. Специфіка

психодіагностичного обстеження. Послідовність та організація проведення

обстеження. Представлення результатів.

Змістовий модуль 2. Експериментально–психологічні методи

дослідження психічних явищ.

Тема 3. Дослідження особливостей когнітивної сфери особистості.

Дослідження особливостей сприйняття форми при пасивному і активному

дотику. Геометричні ілюзії зорового сприйняття. Ілюзії установки.

Дослідження індивідуальних особливостей сприйняття (полезалежність –

поленезалежність). Дослідження характеристик вибірковості уваги.

Дослідження стійкості та концентрації уваги (коректурна проба Бурдона-

Анфімова). Дослідження динаміки процесу заучування. Дослідження

безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування. Дослідження наочно-

образного мислення за допомогою методики О.Р. Лурія “Піктограма”.

Вивчення особливостей групового мислення. Ланцюговий асоціативний тест.

Тема 4. Дослідження особливостей афективної сфери особистості.

Дослідження емоцій методом хронологічної реєстрації по типу

"емоційний щоденник" за В. Вілюнас, І. Пацевичюс та ін. Дослідження

емоційної модальності за шкалою диференційних емоцій К. Ізарда.

Дослідження тривожності особистості за методикою Ч. Спілбергера.

Дослідження емоційного стану (опитувальник САН). Дослідження емоційної

експресії за методикою "Портрети". Дослідження свідомої регуляції дій з

допомогою лінійок Біне.

Тема 5. Дослідження особливостей індивідуально-психологічних

властивостей особистості.

Методики дослідження властивостей нервової системи. Дослідження

властивостей нервової системи за допомогою опитувальника В. Русалова.

Методика дослідження акцентуацій характеру (за К. Леонгардом). Дослідження

мотивації до успіху, до уникнення невдач (методики Т. Елерса) і схильності до

ризику (за методикою Г. Шуберта). Дослідження особистості біографічним

методом.

8

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва змістових модулів, тем

Кількість годин

заочна форма навчання

Усього в тому числі

Лекції Семі-

нарські

Прак-

тичні СРС

Індивід.

робота

360 – – 36 224 100

МОДУЛЬ І

Змістовий модуль 1. Методи наукової психології

Тема 1. Загальна методика

психологічного дослідження 16 – – 2 14 –

Тема 2. Дослідницькі методи психології 34 – – 4 30 –

Разом за змістовим модулем 1 50 – – 6 44 –

Змістовий модуль 2. Експериментально–психологічні методи

дослідження психічних явищ

Тема 3. Дослідження особливостей

когнітивної сфери особистості 70 – – 10 60 –


афективної сфери особистості 70 – – 10 60 –


індивідуально-психологічних

властивостей особистості

70 – – 10 60 –

Разом за змістовим модулем 2 210 – – 30 180 –

Усього годин за модулем І 260 – – 36 224 –

МОДУЛЬ ІІ

ІНДЗ 100 – – – – 100

Усього годин: 360 – – 36 224 100

Підсумковий контроль – 2 іспити

9

5. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Загальна методика психологічного дослідження.

Практичне заняття:

1. Основні методологічні проблеми психології.

2. Етапи наукового дослідження.

3. Структура методів наукової психології за Б.Г. Ананьєвим:

організаційні методи; емпіричні методи; методи обробки даних;

інтерпретаційні методи.

Література: [2, 8, 10, 14, 15, 23].

Тема 2. Дослідницькі методи психології.


1. Методика спостереження як послідовність реалізації методу.

2. Самоспостереження, його характеристика.

3. Оволодіння навичками ведення, обробки та інтерпретації протоколів

спостереження.

4. Планування і проведення типових психологічних експериментів.

5. Поняття про експериментальну і контрольну групи.

Репрезентативність вибірки.

6. Послідовність та організація проведення психодіагностичного

обстеження.

Література: [4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13].

Тема 3. Дослідження особливостей когнітивної сфери особистості.


1. Дослідження особливостей сприйняття форми при пасивному і

активному дотику.

2. Дослідження стійкості та концентрації уваги (коректурна проба

Бурдона-Анфімова).

3. Дослідження динаміки процесу заучування.

4. Дослідження безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування.

5. Дослідження наочно-образного мислення за допомогою методики

О.Р. Лурія “Піктограма”.

6. Вивчення особливостей групового мислення.

7. Ланцюговий асоціативний тест.

Література: [4, 5, 8, 10, 12, 30].

10

Тема 4. Дослідження особливостей афективної сфери особистості.


1. Дослідження емоцій методом хронологічної реєстрації по типу

"емоційний щоденник" за В. Вілюнас, І. Пацевичюс та ін.

2. Дослідження емоційної модальності за шкалою диференційних емоцій

К. Ізарда.

3. Дослідження тривожності особистості за методикою Ч. Спілбергера.

4. Дослідження емоційного стану (опитувальник САН).

Література [8, 10, 14, 15, 24].

Тема 5. Дослідження особливостей індивідуально-психологічних

властивостей особистості.


1. Методики дослідження властивостей нервової системи.

2. Методики дослідження акцентуацій характеру.

3. Дослідження мотивації до успіху, до уникнення невдач (методики

Т. Елерса) і схильності до ризику (за методикою Г. Шуберта).

4. Дослідження особистості біографічним методом.

Література [2, 7, 8, 9, 10, 11].

11

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№ з/п

Назва теми та зміст самостійної роботи Кількість

годин

1.

Тема 1. Загальна методика психологічного дослідження. Завдання: 1. Розглянути парадигмальні механізми розвитку психологічного знання. 2. Схематично представити етапи наукового дослідження відповідно до обраної парадигми. 3. Розглянути класифікації методів психологічного дослідження. 4. Здійснити огляд основної та додаткової літератури по темі. 5. Забезпечити ведення термінологічного словника.

14

2.

Тема 2. Дослідницькі методи психології. Завдання: 1. Оволодіти навичками проведення спостереження. 2. Оволодіти навичками ведення, обробки та інтерпретації протоколів спостереження. 4. Оберіть наукову проблему. Розробіть план її експериментального дослідження. 5. Розпишіть етапи проведення експериментального дослідження: постановка проблеми,

формулювання гіпотези і визначення змінних, вибір методики експерименту, планування

експериментального дослідження (контроль зовнішніх змінних, вибір

експериментального плану), формування вибірки, проведення експерименту (підготовка

апаратури, уточнення інструкції, протокол, постекспериментальне інтерв'ю), проведення

статистичної обробки і інтерпретація результатів. 6. Здійснити огляд основної та додаткової літератури по темі. 7. Забезпечити ведення термінологічного словника.

30

3.

Тема 3. Дослідження особливостей когнітивної сфери особистості. Завдання: 1. В письмовій формі підготуйте короткі відповіді на такі запитання: 1.1. Яка роль рухів пальців у процесі побудови, виміру, контролю і корекції

дотикового образу? 1.2. Яка роль почуття дотику в практичній діяльності людей? 1.3. Які теорії пояснюють ілюзії установки? 1.4. Що розуміється під когнітивним стилем? 1.5. Які особливості пізнавальної діяльності діагностує параметр полезалежності

– поленезалежності? 1.6. Для яких спеціальностей може бути потрібен добре розвинутий зоровий

аналізатор? Наведіть приклади. 1.7. Що розуміється під вибірковістю уваги і які її характеристики ви знаєте? 1.8. Дайте визначення стійкості і концентрації уваги. 1.9. Які умовні кількісні показники використовуються для виміру стійкості і

концентрації уваги? 1.10. Для яких спеціалістів важлива концентрація уваги? 1.11. Чи піддається розподіл уваги тренуванню? 1.12. Школяр вчить уроки і водночас слухає улюблену рок-групу. За якої умови

це сприятиме, а за якої - перешкоджатиме навчанню? 1.13. Чи залежать один від одного фактори розподілу, переключення та

концентрації уваги? 1.14. Двоє диспетчерів аеропорту працюють поруч. Кожен з них бачить

інформацію на двох різних екранах, чує у навушнику відповіді пілотів та

розмови іншого диспетчера. Які вимоги до уваги та працездатності цих

спеціалістів ви могли б сформулювати? 1.15. Яка роль повторення в процесі запам`ятовування? 1.16. Що таке «фактор краю»? 1.17. Як залежить продуктивність опосередкованого запам`ятовування від

характеру асоціативних зв`язків? 1.18. Як пов`язаний рівень розвитку вербальної та невербальної пам`яті? 1.19. Як впливає емоційний стан на процес заучування та довгострокового

запам`ятовування?

60

12

№ з/п

Назва теми та зміст самостійної роботи Кількість

годин

1.20. Чи пов`язана модальність сприймання, уявлення та запам`ятовування? 1.21. Для яких цілей використовується методика "Піктограма"? 1.22. Про які зміни мовленнєво-мисленнєвої діяльності можна судити за

показниками ланцюгового асоціативного тесту? 2. Здійснити огляд основної та додаткової літератури по темі. 3. Забезпечити ведення термінологічного словника.

4.

Тема 4. Дослідження особливостей афективної сфери особистості. Завдання: 1. В письмовій формі підготуйте короткі відповіді на такі запитання: 1.1. Назвіть типи емоціогенних ситуацій за П. Фресс та Ж. Піаже. 1.2. Дайте визначення поняттям індивідуального та ситуаційного стереотипу

емоційних реакцій. 1.3. Що значить "паттерн" емоційних реакцій? 1.4. Назвіть фактори, які викликають емоціогенні ситуації. 1.5. Які показники використовуються для об'єктивної реєстрації емоцій? 1.6. За якими параметрами можна оцінювати емоції? 1.7. Які переваги та недоліки методу самооцінки та самозвіту в оцінці емоцій? 1.8. Яку методику використовують для оцінки емоційного стану? 1.9. Яку методику використовують для оцінки якісних характеристик емоцій

(модальність, знак)? 1.10. Розкрийте поняття емоційної експресії. 1.11. Один з психологів вважав, що волі як окремого психічного процесу не

існує, це лише результат дії мотивації. Чи вірно це? Обґрунтуйте відповідь. 1.12. Як пов`язані вольові зусилля, мотивація та задоволення, що виникають в

процесі діяльності? Обґрунтуйте відповідь. 2. Здійснити огляд основної та додаткової літератури по темі. 3. Забезпечити ведення термінологічного словника.

60

5.

Тема 5. Дослідження особливостей індивідуально-психологічних властивостей

особистості. Завдання: 1. В письмовій формі підготуйте короткі відповіді на такі запитання: 1.1. Які методики використовують для дослідження індивідуально-

психологічних особливостей особистості? 1.2. Як змінюється ефективність логічного мислення від ситуації досягнення,

запобігання невдачі, ризику? 1.3. Для яких спеціальностей та місць роботи корисні: схильність до ризику,

мотивація запобігання невдач, мотивація досягнень? 1.4. У чому сутність біографічного методу? 1.5. У школі було проведено опитування школярів за допомогою методики

К.К. Платонова з метою виявлення їх професійних схильностей. Чи можна вважати

дане дослідження психологічним експериментом? Поясніть свою думку. 1.6. Згідно міжнародних норм, учасники дослідів дають на це письмову згоду, а

інколи отримують винагороду. Як це може вплинути на результати

експериментів? Обґрунтуйте свою думку. 1.7. Студент-психолог писав диплом. Через те, що в нього було небагато часу,

він вирішив: "Я спочатку зроблю практичну частину роботи, потім - почитаю

літературу, а вже востаннє – напишу гіпотезу, мету..." Чи зручна така

послідовність роботи? Яку б ви могли йому запропонувати? 1.8. Для чого потрібна контрольна група? Якою вона має бути? 1.9. Перевірте, результати яких методик у вашій групі наближаються до кривої

нормального розподілу, а яких – ні. Чим можна пояснити цей факт? 1.10. Які види шкал були використані в процесі Вашого практикуму? 2. Здійснити огляд основної та додаткової літератури по темі. 3. Забезпечити ведення термінологічного словника.

60

Разом: 224

13

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів має на меті формування пізнавальної

активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з

навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань,

підвищення рівня організованості студентів тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та

навичками:

організації самостійної навчальної діяльності;

самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-

популярною літературою;

конспектування літературних джерел;

роботи з довідковою літературою;

опрацьовування статистичної інформації;

написання рефератів з проблем курсу.

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою

навчальну самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї

роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного

навчання був реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у

навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє

для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й

тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу,

знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з

літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну

бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги,

брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках м. Києва студенту

треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти

користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки

вимоги на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як

за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Потрібно

відібрати необхідний для опрацьовування матеріал (розділи, підрозділи тощо),

а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що

для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися повільно,

вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити

додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання незнайомих

термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями

14

або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно

робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на

аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для

кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст

прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого

літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним

своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки,

вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора,

джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний

зв’язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно

підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і

робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого

матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в

короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно

користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними

словниками, галузевими довідниками тощо.

Майбутній фахівець повинен достатньо вправно користуватися

персональним комп’ютером. Робота з матеріалами "Інтернету" надає

можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя нашої

держави.

Самостійна робота студентів з курсу передбачає написання рефератів та

підготовку фіксованих виступів. Для цього необхідно скласти план реферату чи

виступу, вивчити потрібні літературні джерела, зробити виписки. За своїм

змістом реферат і виступ повинні відповідати обраній темі. Виклад матеріалу

має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як правило, у межах

10-12 сторінок формату А4. Писати текст слід на одному боці аркуша,

розбірливо, без помилок. У разі потреби слід робити посторінкові виноски.

Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких студент

узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу

опрацьованої проблеми. До реферату має бути доданий список використаної

літератури, складений відповідно до існуючих вимог.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох

розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури. План

написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати

актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її

практична значимість; формулюються мета й завдання дослідження,

15

вказуються обсяг і структура реферату. Обсяг вступу не повинен перевищувати

однієї сторінки комп’ютерного тексту.

Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту,

викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних

теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної

теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних точок зору провідних

фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших

інформаційних джерел; визначення пріоритетних питань, що підлягають

першочерговому розв’язанню; аналізуються практичні матеріали, сучасні

тенденції розвитку та особливості, притаманні зовнішньоекономічній

діяльності України. На основі отриманих результатів розглядаються пропозиції,

рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою реферату. При

цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу.

Висновки є завершальним етапом виконаного студентом реферату. Вони

повинні містити короткі підсумки за результатами дослідження та прикладного

аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а

також нереалізованих можливостей; перелік заходів, спрямованих на

розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження; отримані

якісні та кількісні показники; можливі варіанти реалізації запропонованих у

рефераті заходів.

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення

повинно мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних

помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури

неприпустиме. Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам

(див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,

бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ,

2008. – 26 с.).

16

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

для студентів заочної форми навчання

7.1. Виконання контрольної роботи передбачає письмове розв’язання завдань

за відповідним варіантом. Кожен варіант включає завдання з тематики, визначеної

навчальною програмою з дисципліни, за якою пишеться контрольна робота.

7.2. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ,

передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої

покладено алфавітний принцип.

Початкова літера

прізвища студента Варіант

А П 1

Б Р 2

В С 3

Г Т 4

Д У 5

Є Ф 6

Ж Х 7

З Ц 8

Й Ч 9

І Ш 10

К Щ 11

Л Ю 12

М Я 13

Н 14

О 15

7.3. Контрольна робота з дисципліни «Практикум з загальної психології»

складається з двох частин: теоретичного питання, що потребує поглибленої

відповіді та практичного завдання – задачі.

7.4. Відповіді мають бути повними та обґрунтованими на всі теоретичні

завдання, що передбачені конкретним варіантом контрольної роботи. Висновки

необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи наукове джерело.

7.5. Розв’язок задачі повинен передбачати обґрунтування (пояснення)

отриманих результатів.

7.6. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим.

Контрольна робота повинна мати самостійний характер. Недопустимо

запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на

них. Тому контрольні роботи, написані без врахування цих вимог, викладачем

перевірятися не будуть.

17

7.7. Студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і

монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить

цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення

(наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного

джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити

посилання на літературне джерело.

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

7.8. Контрольна робота виконується державною (українською) мовою. Обсяг

контрольної роботи не повинен перевищувати 15 сторінок комп’ютерного

тексту. Контрольна робота має бути оформлена належним чином (див.

Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських,

курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 26с.).

7.9. Контрольна робота має бути виконана і направлена для перевірки

протягом міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом якого

здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно,

так і під керівництвом викладача, але не пізніше як за 30 днів до початку сесії

для студентів заочної форми навчання, передбаченої навчальним планом.

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

7.10. Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою

та в балах за кредитно-трансферною системою:

Оцінка

ECTS

Оцінка у національній

шкалі

Бали

за ECTS

A ( відмінно) 5 (відмінно) 47 - 50

B (дуже добре) 4 (добре)

44 - 46

C (добре) 40 - 43

D (задовільно) 3 (задовільно)

35 - 39

E (достатньо) 30 - 34

FX (незадовільно) з можливістю

повторного складання 2 (незадовільно)

18 - 29

F (незадовільно) з обов’язковим

повторним вивченням 1-17

7.11. У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній повинен

усунути виявлені недоліки і повторно захистити її в установлений

викладачем строк.

7.12. Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його робота не

зарахована за результатами її виконання, не допускається до семестрового

контролю з дисципліни.

18

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

Теоретичне питання

1. Загальна методика психологічного дослідження.

Практичне завдання

На протязі двох тижнів провести дослідження емоцій методом хронологічної

реєстрації по типу «емоційний щоденник» за В. Вілюнас, І. Пацевичюс та ін.

(досліджуваним є сам студент). Визначити особливості динаміки емоцій, їх

інтенсивності в буденному житті. Визначити середній рівень емоційних

переживань для окремих видів діяльності. Які показники використовуються для

об'єктивної реєстрації емоцій? За якими параметрами можна оцінювати емоції? Які

переваги та недоліки методу самооцінки та самозвіту в оцінці емоцій?

Варіант 2




Провести дослідження особливостей сприйняття форми при пасивному і

активному дотику (вибірка 3–4 особи). Опрацювати отримані результати і дати

їхню інтерпретацію. Представити протоколи проведеного дослідження. Зробити

якісний і кількісний аналіз отриманих результатів. Які особливості сприймання

форми при пасивному дотику? У чому полягає специфіка сприймання форми

при активному дотику? Які функції рухів пальців у процесі активного дотику?

Яка роль рухів пальців у процесі побудови, виміру, контролю і корекції

дотикового образу? Яка роль почуття дотику в практичній діяльності людей?

Варіант 3


1. Види спостереження.


Провести дослідження стійкості та концентрації уваги (вибірка 3–4 особи) з

використанням коректурної проби Бурдона-Анфімова (викреслювання заданих

букв на бланку), що виконується на фоні перешкод. Підрахувати в коректурному

бланку проміжки часу (Т1 ... Т10) за мітками – вертикальними лініями. Підрахувати

кількість правильних відповідей (m) для кожного проміжку часу. Визначити

показники швидкості вибору (S) для кожного проміжку часу окремо (S1 ... S10)

за формулою S

m

T

Побудувати графік, який умовно називається графіком

19

динаміки стійкості уваги: на вісі абсцис відкласти всі 30-секундні відрізки (Т1 ...

Т10), а на вісі ординат – швидкості вибору (S1 ... S10). Обчислити коефіцієнти

точності уваги до впливу першої (A'бп) і другої (A''бп) перешкод. Оскільки до

першої перешкоди два проміжки часу, то A'бп обчислюється як середнє

арифметичне з А1 + А2. Аналогічно, і A''бп повинне обчислюватись як середнє з

А4 + А5 + А6. Визначити значення показника концентрації уваги (К' і К''). Визначити

середні значення К' і К'' для всіх досліджуваних. При аналізі результатів

експерименту на графіках прослідкуйте індивідуальну динаміку стійкості уваги

протягом всього завдання. Зверніть увагу на зміну показників швидкості виконання

завдання на 2-й і 4-й хвилинах (тобто S3 і S7). Зробіть висновки про вплив перешкод

на стійкість уваги. Для яких спеціалістів важлива концентрація уваги?

Варіант 4


1. Види експерименту.


Для дослідження процесу запам`ятовування використовують класичні

методи: метод утриманих членів ряду, метод заучування, метод вдалих

відповідей і метод антиципації. Провести дослідження динаміки процесу

заучування (вибірка 3–4 особи). При методі заучування досліджуваному

пропонують завчити ряд предметів (складів, слів, чисел, фігур тощо) до

критерію їх безпомилкового одно- чи дворазового відтворення в будь-якому

порядку. Кількість повторень, потрібна для першого безпомилкового

відтворення всіх елементів ряду в будь-якому порядку, слугує показником

запам`ятовування. Побудувати за цими даними графік заучування. Пропонуючи

досліджуваному повторно відтворити заучений матеріал через різні проміжки

часу після заучування, побудувати графік забування. Що таке фактор краю?

Варіант 5


1. Біографічні методи (прийоми дослідження життєвого шляху, вивчення

документації).


Провести дослідження наочно-образного мислення за допомогою

методики О.Р. Лурія “Піктограма” (вибірка 3–4 особи). При обробці

експериментальних даних враховуйте показники чотирьох критеріїв: критерію

адекватності; критерію відновлювання понять через відстрочений період;

критерію конкретності-абстрактності; критерію стандартності-оригінальності

піктограм. Для яких цілей використовується методика "Піктограма"?

20

Варіант 6


1. Етапи проведення експериментального дослідження.


Провести дослідження особливостей групового мислення (група 4–5 осіб)

за методикою "Аварія корабля" (К. Рудестам). Кожний досліджуваний оцінює

перевагу індивідуального або групового мислення, а також за допомогою

методу самоспостереження – свою поведінку при проведенні дискусії.

Представити протоколи проведеного дослідження та обґрунтувати можливості

використання методики.

Варіант 7


1. Змінні: залежна, незалежна і зовнішні.


Провести дослідження емоційної модальності за шкалою диференційних

емоцій К. Ізарда (на репрезентативній вибірці). Побудувати гістограму

вираженості фундаментальних емоцій. Порівняти рівень вираженості

фундаментальних емоцій. Визначити домінуючі модальності і ті, які виражені

найслабкіше. Проаналізувати тенденцію динаміки домінуючих модальностей в

різних умовах діяльності. При аналізі групових результатів визначити рівень

ймовірності розходжень зміни динаміки переживань в різних умовах діяльності

за t-критерієм Стьюдента або за критерієм знаків (КЗ).

Варіант 8




Провести дослідження тривожності особистості за методикою

Ч. Спілбергера (на репрезентативній вибірці). Визначити рівень ситуативної та

особистісної тривожності. Опрацювати отримані результати і дати їхню

інтерпретацію. Представити протоколи проведеного дослідження. Зробити

якісний і кількісний аналіз отриманих результатів та обґрунтувати можливості

використання методики.

21

Варіант 9


1. Репрезентативність вибірки.


Провести дослідження емоційного стану із застосуванням опитувальника

САН (вибірка 3–4 особи). Порахувати середнє арифметичне значення (в балах)

окремо по активності, самопочуттю і настрою. Представити графічно профіль

стану (гістограму) за визначеними значеннями. Проаналізувати значення як

окремих показників по самопочуттю, активності і настрою, так і їх

співвідношення. Які показники використовуються для об'єктивної реєстрації

емоцій? За якими параметрами можна оцінювати емоції? Які переваги та

недоліки методу самооцінки та самозвіту в оцінці емоцій?

Варіант 10


1. Достоїнства та недоліки експерименту.


Провести дослідження мотивації до успіху, до уникнення невдач

(методики Т. Елерса) і схильності до ризику (за методикою Г. Шуберта)

(вибірка 3–4 особи). Опрацювати отримані результати і дати їхню

інтерпретацію. Представити протоколи проведеного дослідження. Зробити

якісний і кількісний аналіз отриманих результатів та обґрунтувати можливості

використання методик. Для яких спеціальностей та місць роботи корисні

схильність до ризику, мотивація запобігання невдач, мотивація досягнень? А

для яких шкідливі?

Варіант 11




Скласти характеристику особистості на основі біографічного методу.

Досліджуваному (досліджуваним є сам студент) пропонується біографічна анкета.

Складається хронологічна таблиця особистісного розвитку, до якої в хронологічному

порядку виписуються зі всіх питань завдання, дати, згадані досліджуваним, події,

пов`язані з цими датами, і переживання, що їх супроводжували. Далі відповіді

обробляються методом контент-аналізу. Інтерпретація результатів має на увазі

аналіз: соціальної ситуації розвитку особистості; основного фону емоційних

переживань у різні періоди розвитку; ціннісних орієнтацій, спрямованості, інтересів,

22

тенденцій, середовища перебування, соціальної активності особистості; основних

конфліктів і рушійних сил розвитку особистості. Створіть графік насиченості життя

подіями. Обґрунтуйте можливості використання методики.

Варіант 12


1. Гіпотеза дослідження.


На протязі двох тижнів провести дослідження емоцій методом хронологічної

реєстрації по типу «емоційний щоденник» за В. Вілюнас, І. Пацевичюс та ін.

(досліджуваним є сам студент). Визначити особливості динаміки емоцій, їх

інтенсивності в буденному житті. Визначити середній рівень емоційних

переживань для окремих видів діяльності. Які показники використовуються для

об'єктивної реєстрації емоцій? За якими параметрами можна оцінювати емоції? Які

переваги та недоліки методу самооцінки та самозвіту в оцінці емоцій?

Варіант 13


1. Вимоги до методу спостереження, особливості його застосування.

Створення психологічного портрета особистості на основі спостереження.


Провести дослідження емоційної модальності за шкалою диференційних

емоцій К. Ізарда (на репрезентативній вибірці). Побудувати гістограму

вираженості фундаментальних емоцій. Порівняти рівень вираженості

фундаментальних емоцій. Визначити домінуючі модальності і ті, які виражені

найслабкіше. Проаналізувати тенденцію динаміки домінуючих модальностей в

різних умовах діяльності. При аналізі групових результатів визначити рівень

ймовірності розходжень зміни динаміки переживань в різних умовах діяльності

за t-критерієм Стьюдента або за критерієм знаків (КЗ).

Варіант 14


1. Достоїнства та недоліки методу спостереження.


Провести дослідження емоційного стану із застосуванням опитувальника

САН (вибірка 3–4 особи). Порахувати середнє арифметичне значення (в балах)

окремо по активності, самопочуттю і настрою. Представити графічно профіль

стану (гістограму) за визначеними значеннями. Проаналізувати значення як

23

окремих показників по самопочуттю, активності і настрою, так і їх

співвідношення. Які показники використовуються для об'єктивної реєстрації

емоцій? За якими параметрами можна оцінювати емоції? Які переваги та

недоліки методу самооцінки та самозвіту в оцінці емоцій?

Варіант 15


1. Кількісні (статистичні) і якісні критерії оцінки результатів дослідження.


Скласти характеристику особистості на основі біографічного методу.

Досліджуваному (досліджуваним є сам студент) пропонується біографічна

анкета. Складається хронологічна таблиця особистісного розвитку, до якої в

хронологічному порядку виписуються зі всіх питань завдання, дати, згадані

досліджуваним, події, пов`язані з цими датами, і переживання, що їх

супроводжували. Далі відповіді обробляються методом контент-аналізу.

Інтерпретація результатів має на увазі аналіз: соціальної ситуації розвитку

особистості; основного фону емоційних переживань у різні періоди розвитку;

ціннісних орієнтацій, спрямованості, інтересів, тенденцій, середовища

перебування, соціальної активності особистості; основних конфліктів і

рушійних сил розвитку особистості. Створіть графік насиченості життя

подіями. Обґрунтуйте можливості використання методики.

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни

застосовуються такі навчальні технології та засоби:

на практичних заняттях запроваджуються різні навчальні

технології: методи і методики психологічного дослідження; мозковий штурм;

презентації; аналіз конкретної ситуації; робота в малих групах; рольові та ділові

ігри; банки візуального супроводження; письмовий контроль знань;

індивідуальне та групове опитування; перехресна перевірка завдань з

наступною аргументацією виставленої оцінки тощо.

Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є

чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної

активності, справедлива диференціація оцінок.

24

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з

двох етапів:

поточного контролю роботи студентів;

підсумкового контролю (2 іспити).

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни і

проводиться у терміни, які визначаються календарним планом.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння

теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт,

умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь

публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи

над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання

домашніх завдань та розв’язання задач;

виконання завдань для самостійного опрацювання;

виконання модульного завдання.

Поточний контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає

застосування таких видів:

тестові завдання;

розрахункові завдання;

обговорення проблеми, дискусія;

аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового або

графічного матеріалу);

ділові ігри (кейс-методи);

презентації результатів роботи;

інші.

Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі 2 іспитів є

виконання усних та письмових завдань.

На заліки та іспити виносяться вузлові питання, типові та комплексні

задачі, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати

отримані знання.

25

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточне тестування, самостійна та контрольна робота

Під

сум

ков

ий

тес

т

Сума

Змістовий модуль 1

50 100 Т 1 Т 2

50

Змістовий модуль 2

50 100 Т 3 Т 4 Т 5

50

Шкала оцінювання: національна та ECTS

90-100 балів – відмінно (А);

82-89 балів – добре (В);

75-81 балів – добре (С);

68-74 балів – задовільно (D);

61-67 балів – задовільно (E);

35-60 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Методичне забезпечення викладання дисципліни «Практикум з загальної

психології» складають програма навчальної дисципліни, робоча програма

навчальної дисципліни, пакет комплексних контрольних робіт, візуальна

презентація курсу, ілюстративні матеріали.

26

12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Науковий метод: сутність, структура, застосування.

2. Загальна методика психологічного дослідження.

3. Методологія науки.

4. Функції методології.

5. Принципи побудови психологічного дослідження.


7. Структура методів наукової психології за Б.Г. Ананьєвим.

8. Емпіричні методи добування наукових даних.

9. Обсерваційні (спостереження і самоспостереження).

10. Методика спостереження як послідовність реалізації методу.

11. Визначення способу і форми фіксації результатів спостереження.

12. Опис вимог до організації роботи спостерігача; опис способу обробки та

представлення отриманих даних.

13. Оволодіння навичками ведення, обробки та інтерпретації протоколів

спостереження.

14. Експерименти (лабораторні, польові, психолого - педагогічні).

15. Чим спостереження відрізняється від експерименту? Назвіть переваги та

недоліки спостереження та експерименту.


17. Психодіагностичні (тести, анкети, опитувальники, інтерв'ю , бесіди).

18. Праксіметричні (прийоми аналізу процесів і продуктів діяльності:

хронометрія, професіографія, оцінка виконаних робіт).

19. Моделювання ( математичне, кібернетичне).

20. Біографічні методи (прийоми дослідження життєвого шляху, вивчення

документації).

21. Види спостереження.

22. Суб'єктивне (внутрішнє) спостереження, або самоспостереження, його

характеристика.

23. Достоїнства та недоліки методу спостереження.

24. Етапи проведення експериментального дослідження.

25. Проведення статистичної обробки і інтерпретація результатів.

26. Змінні: залежна, незалежна і зовнішні.


28. Репрезентативність вибірки.

29. Достоїнства та недоліки експерименту.

30. Специфіка психодіагностичного обстеження.

31. Дослідження особливостей відчуття та сприймання.

27

32. Дослідження особливостей уваги та пам’яті.

33. Дослідника цікавлять особливості уваги і причини частої неуважності

підлітків. Який метод (або методи) йому слід застосувати, щоб з′ясувати це?

34. Дослідження особливостей мислення та уяви.

35. Дослідження особливостей емоційно-вольової сфери.

36. Дослідження особливостей індивідуально-психологічних властивостей

особистості.

37. Методики дослідження властивостей нервової системи.

38. Методики дослідження акцентуацій характеру.

39. Ілюзії сприймання.

40. Які показники використовуються для об'єктивної реєстрації емоцій?

41. За якими параметрами можна оцінювати емоції?

42. Які переваги та недоліки методу самооцінки та самозвіту в оцінці емоцій?

43. Які особливості сприймання форми при пасивному дотику?

44. У чому полягає специфіка сприймання форми при активному дотику?

45. Які функції рухів пальців у процесі активного дотику?

46. Яка роль рухів пальців у процесі побудови, виміру, контролю і корекції

дотикового образу?

47. Яка роль почуття дотику в практичній діяльності людей?

48. Для яких спеціалістів важлива концентрація уваги?

49. Що таке фактор краю?

50. Для яких цілей використовується методика "Піктограма"?

51. Для яких спеціальностей та місць роботи корисні схильність до ризику,

мотивація запобігання невдач, мотивація досягнень?

52. У чому сутність процесу запам`ятовування?

53. Яка роль повторення в процесі запам`ятовування?

54. Які методи дослідження процесу запам`ятовування?

55. Дайте визначення стійкості і концентрації уваги.

56. Які умовні кількісні показники використовуються для виміру стійкості і

концентрації уваги?

57. Для яких спеціалістів важлива концентрація уваги?

58. Чи піддається розподіл уваги тренуванню?

59. Наведіть приклади відповідності певних психологічних характеристик

людини конкретним професіям. Які методи та методики застосовуються в

профконсультаційній роботі?

60. Про які зміни мовленнєво-мисленнєвої діяльності можна судити за

показниками ланцюгового асоціативного тесту?

28

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова література

1. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. –

Спб.: Питер, 2006. – 688 с.

2. Бодров В.А. Практикум по дифференциальной психодиагностике

профессиональной пригодности: учебное пособие / Под общ. ред.

В.А. Бодрова. – М.: ПЕР СЄ, 2003 – 768 с.

3. Волошина В.В., Волинська Л.В., Стадницька С.О., Темперук О.В. Загальна

психологія: Практикум. – К.: Каравела, 2005. – 280 с.

4. Волошок О.В. Практикум із психології: навч.-метод. посібник /

О.В. Волошок, М.Б. Кліманська, О.С. Штепа. – Львів: Видавничий центр

ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 96 с.

5. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учебное

пособие. – Самара, «БАХРАХ-М», 2006. – 272 с.

6. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология – СПб: Издательство

«Питер», 2000. – 320 с.

7. Корнилова Т.В Экспериментальная психология: Теория и методы: Учебник

для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 381 с.

8. Кудріна Т.С. Методи дослідження мотивації: навчальний посібник. – К.,

Інститут післядипломної освіти Київського національного університету

ім. Тараса Шевченка, 2003. – 121 с.

9. Матвієнко Л.І. Практикум із загальної психології: навчальний посібник /

Л.І. Матвієнко. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 120 с.

10. Никандров В.В. Экспериментальная психология. Учебное пособие. – СПб.:

Издательство «Речь», 2003. – 480 с.

11. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: учеб.

пособие / В.Д. Балин, В.К. Гайда, В.К. Гербачевский и др. // Под общей

ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. – СПб: Изд-во «Питер» 2000. – 560 с.

12. Практикум по психодиагностике. Психодиагностика мотивации и

саморегуляции. – М.: МГУ, 1990. - 159 с.

13. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. – Спб.:

ООО «Речь», 2002. – 350 с.

14. Экспериментальная психология / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. – М.,

1978. Вып. V. – 282 с.

Додаткова література

15. Гусев А.Н. и др. Общий психологический практикум. – М., 1997.

16. Методическое пособие по общей психологии. Под. ред. Е.С. Романовой. –

М., 2002. – 156 с.

17. Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. – М.,1990.

29

18. Психология личности. Тесты, опросники, методики. – М.: Геликон, 1995. –

220 с.

19. Развитие и диагностика способностей / Под ред. В.Н. Дружинина,

В.Д. Шадрикова. – М.: Наука, 1991. – 179 с.

20. Романова Е.С. Графические методы в практической психологии. – СПб.,

2000.

21. Соколова Е.Т. Проективне методы исследования личности. – М.: МГУ,

1980.

22. Основи психології: Підручник / За загал. Ред. O.B. Киричука,

В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1995. – 632 с.

23. Учбові завдання та методичні рекомендації щодо практикуму «Емоції та

воля» з загальної та експериментальної психології для студентів

факультету соціології та психології. Упорядник – кандидат психологічних

наук, доцент Кириленко Т.С. – К., Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка, 2000.

Інформаційні ресурси

24. http://psyfactor.org/ – "ПСИ-ФАКТОР" – Центр практической психологии.

25. psychology.net.ru – Сайт "Мир психологии".

26. www.psychology.ru – Psychology.ru. Большой проект, посвященный

психологии. Содержит много полезных разделов: библиотека, раздел о

знаменитых психологах, большую коллекцию ссылок на психологические

ресурсы, форумы, психологические тесты – Онлайн и другое.

27. http://www.psychologos.ru/ – Психологос. Энциклопедия практической

психологии.

28. http://www.zercalo.ru/index.shtml – Психология каталог. Психологические

ссылки. Каталог психолога. Ссылки на психологические ресурсы.

29. PsyLab.info – Энциклопедия психодиагностики.

http://psyfactor.org/

http://psychology.net.ru/

http://www.psychology.ru/

http://www.psychologos.ru/

http://www.zercalo.ru/index.shtml

http://psylab.info/Psylab.info:%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5

30

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни 3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4

3. Програма навчальної дисципліни 6

4. Структура навчальної дисципліни 8

5. Теми практичних занять 9

6. Самостійна робота 11

7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання 16

8. Методи навчання 23

9. Методи контролю 24

10. Розподіл балів, які отримують студенти 25

11. Методичне забезпечення 25

12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань 26

13. Рекомендована література 28

31

Навчально-методичне видання

Матвієнко Лариса Іванівна

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни

«Практикум з загальної психології»

Відповідальний за випуск С.П. Ланська

Комп’ютерний набір Л.І. Матвієнко

Підписано до друку 28.09.2016 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.

Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1,3.

Наклад 10 прим. Зам. № _____

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру

видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Серія ДК №1805 від 25.05.2004.

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.

Тел./факс (044) 536-14-85

ПППБ 3.03. «ПРАКТИКУМ З ЗАГАЛЬНОЇ...

Documents