(до 360-річчя створення Сумського козацького...
TRANSCRIPT
Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М.Островського
(до 360-річчя створення Сумського козацького слобідського полку)
Краєзнавча експедиція
Суми 2011
2
3
Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М.Островського
Шляхом військової звитяги
(до 360-річчя створення Сумського козацького слобідського полку)
Краєзнавча експедиція
Суми 2011
4
ББК 91.9 Ш11
Шляхом військової звитяги : краєзнавча експедиція для користувачів і організаторів дитячого читання / ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського» ; уклад. Т.І. Бурятова. – Суми, 2011. – 16 с.
Матеріал присвячений 360-річчю створення Сумського
козацького слобідського полку і має на меті поширення інформації про історичне минуле нашого краю. Список рекомендованої літератури дасть змогу розширити знання з цієї тематики, а запитання вікторини допоможуть їх закріпити.
Склала Бурятова Т. І. Відповідальна за випуск Тогобіцька Л. М. Комп’ютерний набір Ємельяненко Т. М. Тираж 5 прим.
5
Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Той ім'ям не вмре ніколи В спогадах народу… Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Тільки той віддав всю душу, Все, що міг, народу.
О. Олесь
У середині ХVІІ ст. на правому березі неквапливого Псла в
мальовничій місцевості, де він приймає в себе широку Суму
(нині Сумка), а в неї вливається річечка Сумка (тепер Стрілка),
були засновані Суми.
Засновниками міста Суми були переселенці з містечка
Ставище на Київщині, які прийшли сюди на чолі з отаманом
Г. К. Кондратьєвим. Виникнення міста Суми, як і інших
населених пунктів Слобідської частини Сумщини, пов’язане з
подіями Визвольної війни українського народу середини
ХVІІ ст.
У Сумах, які відразу
стали крупним поселенням,
вирішено спорудити форте-
цю. Сумську фортецю в
основному було побудовано у
1657 році. Вона вважалася
однією з найбільших і найукріпленіших на Слобожанщині.
6
Засновники міста вдало використали природні умови: крім
оборонних споруд, Суми з заходу, півночі та сходу захищали
річки Сума, Сумка та Псел. А щоб захистити підступи до міста з
півдня, між Сумкою та Пслом у 1658 році було зроблено
перекоп, який проходив у районі нинішньої Перекопської
вулиці. Отже, первісне місто займало простір, обмежений
трьома річками (Пслом, Сумою і Сумкою) та перекопом.
Невдовзі після заснування, Суми стали центром Сумського
слобідського козацького полку. На його прапорі, як і на
прапорах всіх інших слобідських полків, була вказана дата
утворення – 1651 р. У 1851 році Сумський полк відсвяткував
свій 200-річний ювілей, з нагоди якого йому були пожалувані
нові штандарти й ювілейні стрічки з царськими вензелями та
датами 1651-1851.
Отож, коли ми говоримо про 1651 рік – час заснування
Сумського полку, то маємо на увазі полк як бойову одиницю. За
Козаччини це означало і певну територію. У такому значенні
Сумський полк почав формуватися з часу заснування Сум і
остаточно оформився наприкінці 1658 року, обіймаючи в
основному землі нинішніх Сумського, Білопільського,
Краснопільського, Лебединського, Недригайлівського,
Тростянецького районів. Полковником – що мав і військову, і
цивільну верховну владу – став Герасим Кондратьєв.
7
Як і інші слобідські та гетьманські полки, Сумський
козацький полк поділявся на сотні. Спочатку їх було 5, в 70-ті
роки ХVІІ ст. – 9, на початку ХVІІІ ст. – 12, у 1734 р. – 20.
Білопілля, Лебедин, Недригайлів, Краснопілля, Миропілля,
Вільшана, Бишкінь, Стецьківка, Нижня Сироватка, Межиріч,
Ворожба, Суджа, Штепівка та інші населені пункти були
сотенними містечками Сумського полку. В сотенних містечках
також були фортеці. Найпотужнішу з них було споруджено в
Лебедині.
Прапор Сумського
козацького полку ХVІІ ст. мав
прямокутну форму і був
блакитного кольору з червоною
облямівкою. В центрі його було
зображено Богородицю в
білому вбранні, яка стояла на
опуклому півмісяці, тримаючи на руках Христа-Немовля (німби
Богородиці, Христа і півмісяць – жовтого кольору).
За характером служби полкові козаки поділялися на
реєстрових, хорунжових і гармашів. З перших складався власне
полк, другі знаходилися при полковому та сотенних прапорах і
становили відповідно полковника та сотників. Гармаші
обслуговували гармаіти (пищалі). Реєстрові козаки (їх називали
також виборними або компанійцями) мали підпомічників.
8
Хоча полкова служба й була стройовою, виборні козаки
були одночасно й землеробами. Отже, вони не могли
знаходитись весь час у строю, бо їх чекало поле та справи по
власному господарству. У зв’язку з цим встановлювалась певна
черговість у несенні військової служби.
За озброєння слобідського козака правили піка (спис),
шабля, рушниця, пара пістолів. Вбиралася старшина в широкі
штани (шаровари часто жовтого
кольору, сорочку, пояс, жупан).
Зверху одягалася ще черкеска з
відкидними рукавами, як правило,
синього, червоного, зеленого
кольору, підбита галуном, шнурком
або хутром. На поясі, на ланцюжку
носили ніж, а в поході шаблю, за
поясом – пістоль. Доповнювала
вбрання висока смушкова шапка з
суконним кольоровим верхом.
Після Переяславської угоди, разом з усією Україною
підпавши під протекторат Московії (Московським царством
Російська імперія називалася до кінця ХVІІ ст. ), сумські козаки
основною повинністю перед царем мали несіння військової
служби. Виявляли зразки героїзму, починаючи з 1673 року
9
майже щорічно йшли з царськими військами в походи проти
турків. Були незамінними і в походах Азовських.
У 1765 році Катериною ІІ на Слобожанщині скасовано
козацький устрій. 28 липня того ж року на базі Сумського
слобідського козацького виник Сумський гусарський полк.
Сумські гусари відзначилися в першій російсько-турецькій війні
1768-1774 рр., у різних битвах 1805-1807, 1812-1814 рр. Так, у
боротьбі проти військ Наполеона багато хто з них діяв у складі
партизанського формування Дениса Давидова, а 30 серпня 1814
року Сумський полк одержав Георгіївські штандарти за подвиги
в кампанії супроти Бонапарта.
У 1812 році Олександр ІІІ перейменував усі царські полки в
драгунські. Це дуже зачепило гордість сумчан і багато хто після
війни 1812 року, не бажаючи носити "мужицьку форму", подав у
відставку, а ті, хто лишався у строю, вдома одягали лише
гусарський мундир. 1901 року Сумський драгунський полк
відсвяткував свій 250-річний ювілей. Драгуни вели свій лік від
козацького полку славного Герасима Кондратьєва, добре знали
історію і полку, і Сум.
6 грудня 1907 року полк знову отримав статус гусарського.
У 1914 році він пішов воювати, а в лютому 1918-го його
розформували. Громадянська війна, еміграція, поневіряння по
різних континентах. 23 вересня 1951 року останні козаки-гусари
10
з'їхалися до Парижу та Сан-Франциско святкувати 300-річчя
свого полку. Їх тоді лишилося 39 чоловік.
В 1954 році в Буенос-Айресі вийшла книга їхніх спогадів і
досліджень "Сумські гусари 1651-1951".
Днем свого полку сумські гусари
вважали 27 червня. Бо саме ж цього дня, у
1651 році, Герасим Кондратьєв сформував
загін, аби наступного року повести його у
битву під Берестечком, у битву за волю
України.
Краєзнавч а вік торина
1. В якому році засновано місто Суми (1652 рік). 2. Який пам’ятник в Сумах нагадує про назву міста
(пам’ятник "Сумка"). 3. Які притоки має р. Псел і як вони називались раніше?
(Сума – Сумка; Сумка – Стрілка). 4. Які легенди розповідають про назву міста Суми?
(В лісах над Пслом знайдені три мисливські суми, або від притоки Псла – ріки Сумки, раніше – Суми).
5. Що зображено на гербі міста Суми? (В сріблястому полі три чорних суми з
перев'язами і золотими ґудзиками) 6. Хто є засновником міста?
(Переселенці з містечка Ставище, що на Київщині на чолі з Герасимом Кондратьєвим).
11
7. Назви яких вулиць нагадують про ті часи? (Вулиця Перекопська, Козацький вал, Засумська,
Кузнечна). 8. З якого часу веде свій відлік Сумський слобідський
козацький полк? (з 1651 року).
9. Коли виник Сумський гусарський полк? (У 1765 році Катериною ІІ на Слобожанщині
скасовано козацький устрій. 28 липня того ж року Сумський слобідський козацький полк реорганізовано В Сумський гусарський полк).
10. Що було зображено на прапорі Сумського козацького полку? (Богородицю, що стоїть на місяці з берлом-скіпетром у правій руці і немовлям на лівиці, а на звороті – Микола Чудотворець із мечем у правій руці і з церквою у лівій).
11. Назвіть наших земляків, відомих діячів Запорозької Січі. (П. Калнишевський, П. Полуботок) 12. Чому наш край зветься Слобожанщиною?
(Дике поле заселяли слободами українські переселенці з Правобережної України).
13. Що означає слово "слобода"? (Назва походить від козацьких поселень, які
користувались більшими вільностями, ніж в глибині держави Російської, назва ця походить від слова свобода).
14. Де і як відзначився Сумський гусарський полк? (Командир полку О. М. Сеславін один з організаторів
партизанського руху (1812-1813 рр.), відзначились сумські гусари в Бородинській битві та в боях за Париж 1814 р.)
12
Лі те ра тур а
Адаменко, Елена. История рыцарей степи : в январе [2009 г.] исполняется 350 лет со дня образования Сумского слободского казацкого полка : [к юбилею полка сумской историк И. Корниенко издал книгу ("Нариси воєнної історії : Сумський слобідський козацький полк". К. : Наш час, 2008). История полка и г. Сумы.] / Елена Адаменко // Данкор. – 2008. – № 50. – С. А13.
Верменич, Я. Слобожанщина: від "losa deserta" до губернії : [історія Слобожанщини 17-19 ст. та полкового устрою; Сумський і Охтирський полки] / Я. Верменич // Голос України. – 2009. – № 245. – С. 28-29.
Грінка, Олександр. Між Московщиною і Гетьманщиною : [історія Сумського слобідського козацького полку. Походи і реформації полку. 350-річний ювілей полку (1659-2009)] / Олександр Грінка // Панорама. – 2009. – № 3. – С. А21.
Карась, А. З історії Сумщини. Історичні нариси / А. Карась. – К. – СМП "АВЕРС", 2006. – 104 с.
Карпенко, Микола. "Пришиб" – затишний прихисток : виникнення міста Сум / Микола Карпенко // Суми і сумчани. – 2010. – № 34. – С. 11.
Кондратенко, С. Сумцы – гусары удалые : история Сумского гусарского полка: от 1765 года до 1917-го / С. Кондратенко, И. Скворцов // Ваш шанс. – 2009. – № 35. – С. 18А.
Кондратенко, С., Скворцов, И. Слободское казачество : [история Сумского слободского казацкого полка, дата рождения которого – 27 июня 1651 г.] / С. Кондратенко, И. Скворцов // Ваш шанс. – 2009. – № 32. – С. 22А-23А.
Корнієнко, О. М. Прикордонна польова служба Сумського козацького полку в XVII-XVIII ст. : розглядаються певні
13
питання прикордонної служби Сумського козацького полку в боротьбі проти ворожої агресії в XVII-XVIII ст. / О. М. Корнієнко // Сумська старовина. – 2009. – № XXVI-XXVII. – С. 7-18. – Бібліогр.: с. 18.
Корогод, Б. Л. Нарис історії Сумщини (Випуск І). З найдавніших часів до середини ХVII ст. / Б. Л. Корогод, Г. І. Корогод. – Суми : Козацький вал, 1999. – С. 73-86.
Кулиняк, Д. І. Лицар Дикого поля : історико-документальна повість-есе / Д. І. Кулиняк. – К. : Варта, 2005. – 144 с.
Лесина, Юлия. Памяти легендарных гусар : в центре города установлена мемориальная доска в честь Давыдова, Раевского, Волконского и Кульнева / Юлия Лесина // Ваш шанс. – 2010. – № 26. – С. 5А.
Лесина, Юлия. Самый юный музей : [музей історії Сумського полку – найбільш юний на території Сумщини] / Юлия Лесина // Ваш шанс. – 2011. – № 20. – С. 22А.
Мазур, Анастасия. Возрождение : (22 октября 2008 г. в Сумах состоялось торжественное открытие часовни, построенной в честь 1020-летия крещения Руси и 350-летия Сумского слободского казачьего полка. Часовня станет памятником разрушенным в советское время сумским храмам) / Анастасия Мазур // Панорама. – 2008. – № 44. – С. А2.
Манжела, Борис. Про сумських гусарів мовлю я слово : [історія Сумського полку в 19-20 ст.] / Борис Манжела // Суми і сумчани. – 2011. – № 4. – С. 14.
Манько, М. О. Суми та сумчани у документах сучасників : книга перша (1655 – 1919) [розвиток міста Суми від його заснування у 1655 році до 1919 року] / М. О. Манько.- Суми: Мрія-1 ТОВ, 2007.- С. 3-19
14
Сапухіна, Л. П. Історія сумських козацького та гусарського полків, короткий історичний нарис / Л. П. Сапухіна. – Суми : Рідний край, 2005. – 48 с.: іл. (Сумщина в іменах)
Суми. Вулицями старого міста. Історико-архітектурний альбом / Керівники автор. Колективу : Ю. С. Кобиляков, В. С. Соколов, В. К. Шейко. – Суми: АС Медіа, 2003.- С.14-16
Сумщина в іменах : Енциклопедичний довідник. – Суми: АС-Медіа,Сумський державний верситет, 2003. – С. 4-7.
Сикорский, Алексей. Отец полка : генерал-майор Александр Сеславин оставил Сумскому гусарскому полку свое имя : [биография А. Н. Сеславина и факты истории Сумского полка] / Алексей Сикорский // Панорама. – 2011. – № 16. – С. Д5.
Сикорский, Алексей. Слово замолвлено : в Сумах появилась мемориальная доска в память о сумских и ахтырских гусарах / Алексей Сикорский // Панорама. – 2010. – № 28. – С. А14.
Соловей, Микола. Марківка – село козацьке : [історія села (Білопілський р-н)] / Микола Соловей // Земляки : альманах Сумського земляцтва : вип. 5. – Суми : Собор, 2009. – С. 226-232.
Сумчане в Париже : гусар Сумского полка встречали как настоящих героев : [награды и отличия сумских гусар за подвиги в 1812-1814 годах] // Панорама. – 2011. – № 12. – С. Д5.
Хвостенко, Григорій. Шляхом військової звитяги : [історія Сумського козацького слобідського полку, створеного 27 червня 1651 р. – напередодні битви під Берестечком ; історія створення Сум ; дата заснування Сум (1652)] / Григорій Хвостенко // Сумщина. – 2010. – № 124-125. – С. 8.
Царская милость : как российские цари Кондратьевых жаловали // Панорама. – 2011. – № 7. – С. Д5.
15
