УДК 398. 85.01 (=161.2) - philology.lnu.edu.ua...пісні з однотипним...

УДК 398. 85.01 (=161.2)

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ В ЕДИЦІЙНІЙ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ПРАКТИЦІ ФІЛАРЕТА КОЛЕССИ

Оксана КУЗЬМЕНКО

Відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України, просп. Свободи, 15, м. Львів, Україна, 79000,

тел.: (+38032) 297 01 57, e-mail: [email protected] Зроблено філологічний аналіз соціально-побутових пісень із головних

фольклорних збірників Філарета Колесси. Проаналізовано хронологію, гео-графію, кількісний склад цих записів. Висвітлено основні теоретико-методо-логічні настанови і продуктивні тези вченого, що стосуються дослідження генезису та поетики народнопісенних творів, серед яких цінною вважається ідея упорядкування покажчика пісенних тем і мотивів. Подано власний проект структурно-семантичного покажчика мотивів соціально-побутових пісень.

Ключові слова: Філарет Колесса, соціально-побутові пісні, жанрова атри-буція, поетика, варіант, мотив, покажчик фольклорних мотивів.

З кінця XIX століття та у перше десятиліття ХХ століття в україн-ській народознавчій науці спостерігається зростаючий інтерес до фольк-лорної лірики, зокрема до необрядових пісень соціально-побутової те-матики, яких найбільше з’явилося саме у XIX столітті. У фіксації тво-рів, які змальовують невідрадні економічні сторони щоденного життя і типово підневільного соціального становища рекрута, жовніра, бурлаки-наймита, заробітчанина-емігранта, особливо відзначилися галицькі фольклористи: Іван Франко, Михайло Павлик, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Іван Колесса, Володимир Шухевич, Осип Роздольський та інші. До цієї славної когорти можна додати і Філарета Колессу, який, за влучним спостереженням професора Софії Грици, зумів поєднати не надто великий практичний досвід збирача фольклору і глибоке тео-ретичне осмислення цього матеріалу з метою “віднайдення засадни-чих прагматичних універсалій, які б працювали на впорядкування та класифікацію цього матеріалу і які б дали ключ до систематики фольк-лору” [5, с. 189].

Науково-збирацька стратегія Ф. Колесси, якого Климент Квітка по праву назве найвизначнішим ученим-дослідником української народ-ної музики [8, с. 34], визрівала на ґрунті усвідомлення необхідності фронтального вивчення української народнопісенної спадщини на усіх теренах Західної України. Учений бажав докласти максимум своїх зу-

111

силь до справи записування величезного матеріалу, який, за його слова-ми, “виявляє свіжіть та велику живучість народної традиції” [10, с. 170].

Від початку ХХ століття Ф. Колесса постійно перебував в атмосфе-рі збирацького максималізму: брав активну участь у підготовці до дру-ку фундаментального збірника фольклорних записів з Ходович свого старшого брата Івана Колесси (“Галицько-руські народні пісні з мелоді-ями…” (Львів, 1902), здійснив кілька ґрунтовних власних експедицій протягом наступних трьох десятиліть. Наслідком їх, без перебільшення, стали унікальні збірки автентичного словесно-музичного фольклору (“Народні пісні з Південного Підкарпаття” (Ужгород, 1923), “Народні пісні з Галицької Лемківщини” (Львів, 1929), “Народні пісні з Підкар-патської Руси” (Ужгород, 1938) [26, 27] чи оброблені для хору (“Руські народні пісні з Підкарпатської Руси” (Ужгород, 1924)). Ці монографіч-ні праці охоплюють передусім обрядовий пісенний матеріал з різних етнорегіонів, зокрема Лемківщини, Закарпаття, Середнього Полісся.

Метою нашої статті є спроба дати філологічний аналіз фольклор-них записів Ф. Колесси соціально-побутової тематики, висвітливши основні теоретико-методологічні настанови та продуктивні ідеї вчено-го щодо цих творів.

Збірка Ф. Колесси “Народні пісні з Галицької Лемківщини” (Ужго-род, 1929) стала першою фундаментальною колекцією лемківських пісень з малодослідженого на той час терену, яка не втратила свого на-укового значення до сьогодні. У ній представлені твори, які Ф. Колесса записав упродовж 1911–1913 років під час трьох відвідин Сяноцького (села Риманове, Яслиська Воля Нижня, Шкляри), Горлицького, Грибів-ського (села Маластів, Ропиця, Паненя, Устє Руське, Ганчова, Висова) та Новосяноцького (села Андріївка, Поворозник) повітів. Як відомо із передмови, фольклористові за досить короткий термін вдалося зафік-сувати 817 текстів у 22 селах. З усього матеріалу незначний розділ скла-ли “Вояцькі пісні” (24 тексти) та пісенні новотвори “Про еміграцію” (15 текстів), до яких, на заслугу автора, у примітках вказано паралелі, ретельно віднайдені в українських та західнослов’янських джерелах.

Варто зауважити, що у цьому збірнику помітна неспівмірність об-сягу текстів, частина з яких повноцінна, а інша – складається тільки з однієї-двох строф. Причину неповноти записів доцільно шукати у по-ясненнях самого автора, який у коментарях зазначив, що у вояцьких піснях проявляється “найбільше чужого напливового елементу” через запозичення слів та форм, відтак “оригінального й вартного в сій групі небагато” [26, с. 451]. Вважаємо, що така достатньо критична оцінка відібраного матеріалу свідчить про серйозну селекційну роботу, яку виконував учений, перш ніж публікувати наявний у нього емпіричний матеріал. Свою роль відіграло, очевидно, й те, що Ф. Колесса групував

112

матеріал на основі чітко визначеного ритмічного складу кожної пісні. Запропонована класифікація, як бачимо, не могла бути продуктивною для пісень згаданої жанрово-тематичної групи, де є різні ритмічні фор-ми у близьких за змістом текстах. Загалом варто наголосити, що серед записаних пісень про війну і військо (рекрутських, жовнірських, сол-датських) знаходимо не тільки контаміновані елементи, але й аглюти-новані (склеювані) частини, що характерно для текстів, варіанти яких мають більш-менш сталий композиційний каркас із 2–4 основних (ка-нонічних) мотивів. До них прилягають запозичені мотиви, які цікаві для розуміння механізму взаємозаміни елементів у процесі формування групи нових варіантів (модифікатів) пісні. Властивість народнопісенних текстів – не мати чітких меж, і особливо це стосується невеликих за обсягом творів, на думку відомого польського дослідника Єжи Бартмін-ського, ставить перед сучасними фольклористами питання про перспек-тивність структурних реконструкцій, і зокрема в цьому жанрі – рекон-струкції однієї “Великої пісні про війну і пісні про кохання” [30, s. 336].

Розглянемо, для прикладу, два варіанти шестирядкової рекрутської пісні з однотипним зачином, що мають форму різноскладових віршів (12-скл. і 13-скл.). Текст № 63 – це модель діалогу (розмова між рек-рутом і дівчиною, яка не впевнена у моральній чистоті хлопця); текст № 75 γ – модель монологу (роздуми хлопця, який описує жаль своїх рідних (жіночі образи) з приводу розлуки з ним та сумної перспективи марнування у війську молодих років):

1. Не буду, не буду дробний овес косив, (6+6) Піду до Сяночка, буду шаблю носив.

2. Не буду, не буду на кошарі спала, Бо ся бою зради білого шугая.

3. Шугаю, шугаю, про тебе ня лают, Ой найбарже втоди, як [в] коршмі заграют [25, с.19].

1. Не будем, не будем той дрібний овес косиц, (6+7)

Пойдзем до Вуйгеля жовту шаблю носиц. 2. Плакала мамічка, ой плакала сестрічка,

Же ми ся блищала ой на боку шаблічка. 3. На боку шаблічка, ой на плечах карабин,

Уж я тя, мамічко, тот рок лем зохабим [26, с. 189]. У кожному з цих творів розвиток сюжетної ситуації відбувається

на основі обігрування однотипного зачину із мотивами соціально-побутового змісту (“носити шаблю”, “косити овес”). Синтаксична кон-струкція мотивів виражена за допомогою семантично навантаженої формули “не буду – буду”. Повтори антонімічної пари предикатів не

113

тільки структурують текст, але й виступають смисловим ядром, своє-рідним темпоральним маркером поділу ситуативного простору (“мину-ле – майбутнє”), який для головного ліричного героя змінюється.

Проаналізувавши композицію інших вояцьких пісень у публікації Ф. Колесси, бачимо тексти із різноманітними формами складочислової будови. Тут є твори, що мають популярний двоколінний розмір 12-скла-дового рядка (6+6) (як варіанти згадуваної вище рекрутської пісні “Не буду, не буду дробний овес косив” (№ 75, 212, 232, 63)). Цим розміром були укладені старовинні українські балади та козацькі пісні, які, як вважав дослідник, походять з кінця XVII століття. У збірник поміщено також варіант (Ф. Колесса позначив його як “неповний”) популярної жовнірської пісні про пораненого жовніра, що лежить у шпиталі (“Там на горі два дубики, третий зелененький” (№ 341), поширеної по всій Галичині (відомі тексти з кінця ХIХ століття у записах Михайла Пав-лика та середини ХХ століття зі Східної Словаччини). Ця пісня має форму 14-складового триколінного вірша (4+4+6), що був знаний ще з XVII–XVIII століть, а згодом переважив, як доводив Ф. Колесса у студії “Українська народні пісня на переломі XVII–XVIII вв.”, усі інші розміри [16, с. 71].

Решта ж вояцьких пісень, вміщених у збірнику, мають рідковживані форми, які переконують у тому, що вагома частка жовнірських та рек-рутських пісень Лемківщини була запозичена зі словацького, чеського фольклорів: 10-ти скл. (6+4): “Високий мостечек угинасе” (№ 488 б); “Кед я це, мой міла, не достанем” (№ 514), “Світило сонейко ку ляско-ви” (№ 533); 15-ти (4+4+7) складові вірші: “В Маластові чорна роля, я єй орав не буду” (№ 369), “Вчера вечер із вечера зійшла ясна зьвіздоч-ка” (№ 540), 17-складових віршів, або ж зі строфами, складеними з двох гетерометричних віршів (№ 512).

У передмові до збірника упорядник зробив лаконічні, проте влучні коментарі щодо особливостей стилю та естетичних вартостей записа-них творів. Він, скажімо, звернув увагу на яскравий метафоричний образ кривавого жовнірського хліба (“воєнский хліб смачний, але є кервачний”, № 348). Низкою пісень про “зарібкову еміграцію” учений продовжив шлях В. Гнатюка, який ще наприкінці XIX століття окрес-лив стратегію вивчення оригінальних мотивів пісенних новотворів, присвячених темі виїзду українських селян за кордон у пошуках робо-ти і кращої долі. Отже, у збірнику подано цінні зразки лемківських пісень про працю безземельних селян на фабриках і копальнях Америки та Моравії, пісні з мотивами втечі з “мадярського краю” (№ 72 у, 233 а, 347). Записані та подані у друк твори свідчать про гостроту бачення Ф. Колесси та уміння вибрати з масиву фольклорної новотворчості най-істотніше. Вони продемонстрували глибокі знання дослідника не тіль-

114

ки пісенної спадщини Лемківщини, але й добру його обізнаність з ма-теріалами південно-західного слов’янського фольклорного обширу.

Збірник “Народні пісні з Підкарпатської Руси” (Ужгород, 1938), що вийшов понад десятиліття пізніше, засвідчив сталу скерованість Ф. Колесси на комплексне обстеження одного з обраних фольклорних регіонів тогочасної Галичини. Основу зібрання склали матеріали дво-тижневої експедиційної поїздки в села Раково Перечинського округу, та Невіцьке, Радванка й Горяни – Ужгородського округу (тепер районів Закарпатської області), яка відбулася восени 1929 року. У традиційно-му “Передньому слові” автор зазначив, що йому вдалося за доволі короткий час записати значну кількість пісень (130 мелодій з них 29 варіантів і 159 тестів). На жаль, з огляду на недостатній час побуту у згаданих селах Ф. Колесса занотував до 40 пісень тільки інципітну строфу, оскільки передусім намагався зафіксувати оригінальні мелодії.

На основі систематизації польового матеріалу Ф. Колесса сформу-лював висновок про регіональну однотипність пісенного пласту Закар-паття та лемківських співанок. Вагомим внеском ученого у теорію фольк-лорної регіональності є спостереження про їхній загальноукраїнський контекст. Він недвозначно висловився у вступному слові, де написав, що “пісні з південної частини Ужанської і тим більше з Земплинської столиці виявляють у текстах, мелодіях і навіть у доборі пісенного репер-туару близьке споріднення із піснями записаними на галицькій Лем-ківщині” [27, с. 50]. Вартість цих записів для сучасних наукових розві-док у напрямі вивчення еволюції пісень полягає у тому, що Ф. Колесса, по суті, сканував стан жанрового комплексу місцевої традиції того часу, яка суттєво змінилася. Це підтверджує порівняльний аналіз зі записами другої половини ХХ століття (Володимира Гошовського [4], Івана Хланти та ін.).

Конструктивними для розуміння природи жанрових домінант є вказівки Ф. Колесси у сфері прагматики фольклору. Він брав до уваги соціальний чинник формування традиції, вказуючи у примітках таку важливу деталь, як перевагу пісень жіночого репертуару. Цьому факту Ф. Колесса дав чітке пояснення: “майже увесь цей матеріал записав я від сільських дівчат і жінок, що головно плекають пісенну творчість (виокремлення шрифтом наше. – О. К.) і давні традиції по наших се-лах” [27, с. 49]. Вважаємо, що перевага одного типу виконавців стала причиною того, чому у збірнику відсутні пісні історичні чи, скажімо, пісні літературного походження. Натомість виразно домінують дві гру-пи творів: “Обрядові” (26 текстів з п’яти жанрів: колядки, веснянки, весільні, обжинкові, хрестильні) та “Звичайні пісні”.

Група необрядових пісень (за місцевою термінологією названа “світ-ськими”) найчисельніша, містить 103 баладні та ліричні тексти, проте

115

з-поміж великої кількості лірично-побутових пісень усього кілька тек-стів, що походять з села Раково, є суто станові: дві короткі чотириряд-кові рекрутські пісні у розмірах 6+6 (№ 68) та 4+4+3 (№ 87), дві жов-нірські (№ 125, 127) та одна наймитсько-заробітчанська пісня (4+4+3, № 85: “Орали би сірі вулки, орали”). На відміну від попереднього збір-ника, де матеріал був згрупований за жанрово-тематичним принципом, тут Ф. Колесса подав твори строго за формою силабічних схем віршо-вої побудови. Така класифікація, на думку дослідника, мала полегшу-вати пошук близьких текстів та побудову варіантної парадигми на ос-нові однотипної мелодії. Однак щодо соціально-побутових пісень, які мають різні розміри (у збірнику бачимо тексти 12-складові, 11-скла-дові, мішаного розміру), така систематизація не працює, тож змістово-тематичний критерій, вважаємо, залишається більш придатним для їх жанрової атрибуції.

У зв’язку з увагою до змісту пісень відзначимо, що закарпатські лі-ричні пісні з мотивами емотивності, а саме: “мати закликає сина додому, бо прийшов лист на війну”, “прощання новобранця з матір’ю та коха-ною дівчиною” (“фраїречкою”), “туга новобранця за рідними”, “тривоги хлопця-новобранця в очікуванні ненависної муштри”, – які потрапили у поле зору фольклориста, відзначаються змістовою оригінальністю й естетичною довершеністю. Вони є зразками того, як майстерно в укра-їнській фольклорній ліриці метафоризуються екзистенційні образи людських почуттів (“нещасна година”, жаль, насильство, туга, сум). Це особливо помітно там, де виспівана драма взаємостосунків, у яких па-нує моральний імператив вірності тих, хто перебуває в розлуці. За влуч-ним спостереженням Ярослава Гарасима, така настанова породжена народними уявленнями про кохання, в яких переважає духовне начало перед фізіологічним інстинктом [3, с. 244]:

Черешенька й од кореня пускає, Моя мила за другима шукає, Чорт тя буде, моя мила, морити, душити, Кедь ти будеш за другима ходити.

(“Орали би сірі вулки, орали”) [26, с. 131]. З Богом, вірна фраїречько, Що-м тя носив у сердечку! З Богом, з Богом, фраїр муй, фраїр муй, На коничьку походзуй!

(“Прийшла матка под облачок”) [27, с. 143]. Як бачимо з останньої ілюстрації, у рекрутській пісні задіяна ко-

ротка заклинальна формула “з Богом”, яка моделює композиційний центр завершального фрагмента. Вона характерна для багатьох давніх 116

фольклорних творів, а завдяки традиції перейшла у фольклорні ново-твори історико-героїчної тематики ХХ століття, про що ми писали у спеціальних студіях [21, с. 298–299; 22, с. 233]. Через цей семантично навантажений елемент тексту відображено характерні ментальні риси українських селян – чуттєвість та внутрішня глибока релігійність, – про які неодноразово писали відомі українські історики, етнопсихологи [20, с. 58; 29, с. 143–144], а також сучасні фольклористи [3, с. 220–221]. Ця мікроформула може входити у склад ширшого конструкту, через який проявляється етноісторична, мовна й культурно-релігійна іденти-фікація, як у тексті цікавої версії жовнірської баладної пісні “Причув си я, причув си я прежалосну новину”, яку записав Ф. Колесса:

Тихий вітрець повіває, глас ся й узиват: З Богом, сину, на ту войну, най ти Пан Буг помагат.

[27, с. 143–144]. У зачині цього ліро-епічного твору актуалізується типовий для

багатьох рекрутських пісень мотив “одержання повідомлення про на-бір до війська”, що доповнений супровідним мотивом “сурми грають”. У творі розгортається сюжетна ситуація прощання жовніра-сироти з дівчиною, де центральну частину складає фрагмент “Жовнір на цвин-тарі”. Композиційний блок розкривається через низку послідовних мо-тивів: “жовнір іде на цвинтар до могили батька”, “жовнір просить, щоб його пожаліли”, “батько дає благословення синові-жовніру”. Зауважи-мо, що унікальність цього запису (рівно ж як інших текстів соціально-побутових пісень) підтверджується тим фактом, що Ф. Колесса не знай-шов варіантів до цієї пісні, хоча перелік літератури із 35 найменувань збірників чеського, польського, словацького й українського пісенного фольклорів, з яких були залучені паралелі, вражає ґрунтовністю пошу-ку та обширністю охоплення спорідненого матеріалу.

За принципом структурно-типологічного групування Ф. Колесса планував випустити збірник пісенних творів з Середнього Полісся. Цей терен збереження найбільш архаїчних зразків фольклору український учений обстежував спільно з польським професором Казимиром Мошин-ським у вересні 1932 року. На жаль, видання, яке “становить виключ-ний інтерес як представленими в ньому піснями, інструментальними мелодіями різних жанрів і типів з варіантами, так і методами науково-го опрацювання” [6, с. 3], не побачило світ за життя авторів. Щойно у 1995 році завдяки значним зусиллям професора С. Грици збірник під назвою “Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мо-шинського” [25] був уведений у поле міжнародного наукового дискурсу.

Із 182 позицій різножанрових пісенних творів, вміщених у збірни-ку, сім текстів належать до творів соціально-побутової тематики: дві

117

козацькі (№ 163, 167), одна рекрутська (№ 162) та чотири солдатські пісні (№ 164–166, 168), які були записані від соліста (літнього чоловіка 67 років) та дуету молодих жінок (29–30 років). Інформація про вико-навців, що її Ф. Колесса подав при кожному тексті, має особливу пізнавальну вартість з огляду на соціологічний вектор дослідницьких завдань і методів у сучасній фольклористиці та етномузикології.

Усі тексти у збірнику, крім одного уривка, є відомими ліро-епічними піснями елегійного змісту, про що свідчить добірка з 5–8 відсилань до варіантів, опублікованих у фольклорних зібраннях другої половини XIX – початку ХХ століття (Оскара Кольберга, Павла Чубинського, Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Дмитра Ревуцького, Андрія Коно-щенка та ін.). Це твори із сюжетними ситуаціями про рекрута-сироту, якому сестра приносить звістку про прийом у солдати (“Прийшла ж тая новіна, да”), про смерть козака у полі, до якого приходять три дівчини (“Під горою жито, там козаченька вбито”) або ж прилітають в образі трьох ластівок мати, сестра, жінка (“Йа на горі огонь горить”); про смертельно пораненого солдата, який посилає додому вісника-коня (“Ой поля, ви, поля, ви, широкіє поля”); про впізнавання матір’ю свого сина-солдата та прохання вернутися додому (“Соловейко, пта-шечка малєнька”); про хворого солдата, який просить товариша напи-сати матері листа про причину його смерті (“Зашуміли лози, бєлиє бєрози”). Цінність цих матеріалів зростає з геометричною прогресією, зважаючи на прикрі факти зникання великої частини пісенного репер-туару “пограничного” терену Полісся, що підтверджується результата-ми сучасних наукових експедицій [7, с. 80].

Увага Ф. Колесси не тільки до обрядових словесно-музичних текс-тів, але й до необрядової лірики з виразною соціальною домінантою була зумовлена розумінням того, що в цих творах яскраво проявля-ються особливості національного характеру та індивідуальні риси фольклору. “Українські народні пісні, – писав учений, – пронизані ви-сокогуманним почуванням, визначаються надзвичайною відзивністю на всі життьові справи й особливо на всяке насильство людини над людиною. При всьому реалізмі та всій об’єктивності зображення вони все ж таки прихиляють наші симпатії на бік покривджених і пригніче-них” [19, с. 41].

З першої третини ХХ століття у дослідженнях фольклорної лірики набуває сили художньо-естетичний напрям. Поетика інновацій, гене-зис фольклорних явищ, історичні зміни в ритміці народнопісенного вірша – це ті проблемні питання, які постійно були у колі наукових інтересів та темою досліджень Ф. Колесси, теоретичні висновки з яких стосувалися також і необрядових пісень соціально-побутової тематики. У доповіді “Погляд на теперішній стан пісенної творчості українсько-

118

го народу”, яка була виголошена 1909 року на Першому українському просвітньо-економічному конгресі у Львові, вчений провів аналогію між двома процесами творення пісні і мови, зазначивши, що “як усе, що живе, народні пісні також переходять різні фази в своєму розвою залежно від тих умов, серед яких плине народне життя” [14, с. 237]. Виділяючи чотири періоди культурного розвитку українського народу, з якими в’яжеться виникнення нових пісенних верств, Ф. Колесса дійшов важливого висновку, що пісня проходить різні етапи станов-лення і життя, де остання верства – козацька доба – породила унікальні думи й історичні пісні. Очевидно, перебуваючи тоді у полоні консерва-тивних уявлень про завмирання кращих зразків героїчного фольклору, Ф. Колесса помилково ствердив, що “цикл історичних пісень давно вже замкнений, так само як і пісень чумацьких, що перестають зростати з упадком чумацтва” [14, с. 238]. Водночас автор сам собі суперечив, коли далі сказав, що “українська народна поезія, відзначена особливим багатством історичних пісень, є для народу поетичним літописом, під-тримує традицію, а через те розбуджує в широких верствах національ-ну свідомість” [14, с. 246].

Значно пізніше у програмному курсі “Українська усна словесність” (Львів, 1938) Ф. Колесса вирізнив новий пласт історичних пісень, увів-ши в обіг фольклористики термін “стрілецькі пісні” [18, с. 94]. Одним із перших він побачив їхню перспективність у фольклоротворчому процесі початку ХХ століття, бо писав, що стрілецькі пісні зайняли “тривале місце в усній традиції”. Поставивши питання фольклоризації цих різножанрових пісень, Ф. Колесса вказав на найважливішу перед-умову цього процесу – формування стрілецького середовища (“ство-рені учасниками походів і боїв” [9]), яке породжувало і поширювало новотвори у загальнонародний культурний простір.

Ф. Колесса добре розумів, що не тільки стрілецькі пісні, але й давні соціально-побутові пісні у своєму функціонуванні та розвитку сильно залежать від середовища виникнення, яке підтримує ту чи іншу пісен-ну традицію. Він зокрема писав, що запровадження рекрутчини дало поштовх до утворення великого пласту рекрутських пісень, “які й досі не стратили живого інтересу для народних мас” [14, с. 238]. Цю ідею наприкінці ХХ століття розвинула і науково обґрунтувала С. Грица, яка ввела в сучасну фольклористичну термінологію поняття “модусу мислення середовища”, який, на її думку, “вирішує значеннєвість на-родного твору, його жанрову атрибуцію” [7, с. 22].

Спеціально соціально-побутові пісні Ф. Колесса проаналізував тільки в оглядовій статті “Станові пісні”, яка увійшла до згаданої вище хрестоматії українського фольклору. Вчений виділив чотири групи творів народної поезії (чумацькі, рекрутсько-солдатські, бурлацько-

119

наймитські, ремісничі пісні), що вийшли з середовища “…вищих пло-щин суспільного наверстування, де тільки жила усна словесність…” [18, с. 95]. У цьому параграфі Ф. Колесса зробив коротку характерис-тику кожної жанрово-тематичної групи, сформулював перелік доміну-ючих тем і мотивів. У невеликій за обсягом статті йому вдалося окрес-лити кілька суперечливих моментів з жанрології фольклору, які не вирішені остаточно і до сьогодні. По-перше, він вважав, що чумацькі пісні, як і козацькі пісні, можна зарахувати до історичних вже на основі того, що чумацтво як суспільне явище відійшло в історію. По-друге, відстоював думку про те, що існує достатньо велика відмінність між генетично однорідними жовнірськими і солдатськими військовими піснями, яка утруднює взаємообмін мотивами [18, с. 97]. У цій тезі проявився новаторський погляд ученого, адже його твердження кар-динально відрізнялося від положень старої школи фольклористів-етнографів, які писали про “однохарактерність і тотожність мотивів” рекрутських пісень з Росії та Австро-Угорщини [1, с. 355].

Як філолог Ф. Колесса заглиблювався в питання образності, пое-тичного стилю соціально-побутових пісень. Слушно вважав, що вони відзначаються великим реалізмом та глибоким ліризмом [10, с. 166]. У художньо-зображальних засобах “дуже багатої групи жовнярських пі-сень” віднаходив чимало спільного з любовними та козацькими піснями, хоч останні, як мовилося вище, до соціально-побутових не відносив.

У монографії “Про ґенезу українських народних дум (українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і похоронних голосінь)” (Львів, 1921) Ф. Колесса провів ретельний компаративний аналіз, за яким представив цілісну картину генезису речитативних форм фольк-лору, проникнувши у сферу змістових та мовно-стилістичних спорід-неностей між творами епічними та ліричними. Продуктивною в цій роботі є думка вченого про типологічну подібність між чумацькими, козацькими, гайдамацькими, жовнірськими піснями та голосіннями, які породжені потребою виразити гнітючі почуття та є особливим вия-вом психічної концентрації, що веде до катарсису [15, с. 166]. Такі до певної міри інтуїтивні роздуми Ф. Колесси у царині етнопсихології та фольклорної прагматики випередили сучасні студії, які претендують на спробу зародження нової галузі – психофольклористики [24].

Дослідники неодноразово зауважували, що розвідки Ф. Колесси наповнені методологічними настановами щодо комплексного погляду на особливості ритму та пісенного малюнка. Опираючись на значний досвід синхронного записування мелодій та аналітичного опрацюван-ня мелодійної формули, Ф. Колесса відстоював думку про незапереч-ний вплив манери співу виконавця чи групи виконавців на побудову та вибір структуротворчих компонентів. Як етномузиколог був перекона-

120

ний у тому, що мелодія піддається більшим змінам і впливам, ніж вер-бальний текст, коли писав: “народна поезія, живучи в устах мільйон-них мас, знаходиться взагалі в стадії вічної флуктації і перетворювання, то це змішання мотивів і непомітний перехід одних форм в інші зали-шає далеко більші сліди в сфері мелодії, ніж у словах, оскільки мело-дія супроти слів пісні є більш невловимим елементом” [14, с. 244].

Намагання Ф. Колесси максимально зосередитися на діахронних змінах, що відбуваються у фольклорі, привело вченого до усвідомлен-ня необхідності підготовчої роботи з текстами, яка стала б необхідною основою для структуральних досліджень. Саме тому, очевидно, 1936 року він підготував реферат “Організація дослідчої праці над україн-ською усною словесністю” [13], в якому чітко окреслив головні етапи роботи, яка, переконана, не втратила своєї актуальності. Першим кро-ком мало бути впорядкування покажчиків тем і мотивів української усної словесності. У цій сфері Ф. Колесса ратував також за створення спеціального покажчика пісенних мотивів. Добрий знавець фольклор-ної літератури, він цілком слушно вважав, що починати варто від най-більших, найповніших збірників Якова Головацького, Павла Чубинсько-го, Бориса Грінченка із поступовим залученням до аналізу старших менших збірок – Михайла Максимовича, Амвросія Метлинського та інших [13, с. 76]. Він запропонував чіткий принцип карткування най-необхіднішої інформації, де на кожному формулярі мали бути вказані такі реквізити:

1) докладний зміст теми; 2) основні мотиви (а також ті, які не завжди виступають разом); 3) найважливіші паспортні дані тексту (де, коли, від кого і хто записав). Цей проект, на думку Ф. Колесси, систематизував би не тільки ві-

домості щодо географічного розміщення тем, але, крім усього іншого, міг дати “цінні вказівки для дослідження культурних впливів та доріг, якими вони йшли” [13, с. 77].

Потреба продовжити задум Ф. Колесси підтверджується методоло-гічними розробками нашого часу. Зокрема відомий російський фольк-лорист Сергій Неклюдов, оцінивши недостатній рівень створення покаж-чиків фольклорних сюжетів і мотивів, зазначив, що швидке зростання обсягу польового матеріалу не призвело до пропорційного збільшення наукових знань про конструктивні елементи текстоутворення. “Навпаки, – ствердив учений, – у міру накопичення текстів радше сповільнюється поповнення відомостей про раніше невідомі сюжети і мотиви” [28].

У нашій статті ми хочемо представити проект “Покажчика моти-фем і мотивів української соціально-побутової лірики” (див. табли-цю у додатку), потребу якого ми аргументували у спеціальній доповіді на фольклористичному семінарі Кафедри української фольклористики

121

імені академіка Філарета Колесси Львівського національного універси-тету імені Івана Франка у травні 2011 року [23]. Зауважимо, що до за-гального переліку виділених тем і провідних мотивів ми залучали також формулювання, які свого часу розробляв і Ф. Колесса. На цьому етапі систематизаційної роботи, яка триває, пропонуємо робочий варі-ант зводу пісенних мотивів, що відображають стереотипні й іннова-ційні елементи тексту, а також безпосередньо засвідчують динаміку традиції та фольклорної свідомості від першої третини XIX століття до початку ХХ століття (із записів Ф. Колесси).

У покажчику відображено домінуючі мотиви пісень, які подаємо через предикативну формулу. Допоміжні мотиви не увійшли до перелі-ку. За основу ми взяли класифікацію Бориса Путилова, який розрізняв типи мотивів на основі семантичної структури. Проаналізувавши наш матеріал, виділили відповідно п’ять блоків: 1) мотиви – дії/ситуації; 2) мотиви – психологічного стану персонажа; 3) мотиви – описи: 4) мо-тиви – характеристики; 5) мотиви – мовлення. Мотиви п’ятого блоку конкретизовано за типами мовлення (діалог; монолог: прохання, пи-тання, заклик, наказ, докір, погроза, пересторога, подяка).

Кожен блок відображає мотив у його трьох структурних складових: мотифема (тема), власне мотив і аломотив1. Мотифему позначено шифром, перша цифра якого вказує на номер блоку мотивів, а друга – на порядковий номер мотифеми. Мотифема розпадається на пучок власне мотивів; ці мотиви також позначаємо шифром із трьох цифр, у якому перші дві цифри – номер мотифеми, третя цифра – порядкове число власне мотиву. Наприклад:

1. Мотиви – дії/ситуації мотифема:

власне мотив: аломотив:

1.8. Дорога (як процес) 1.8.1. С= їде (іде) дорогою2

Козак їде дорогою.У підсумку зауважимо, що перспективу майбутніх досліджень істо-

ричної поетики необрядової лірики та її жанрової атрибуції вбачаємо у підготовці структурно-семантичного покажчика пісенних мотивів і

1 За браком місця не можемо повністю викласти пояснення до теорії пісен-ного мотиву, пов’язаної з ідеями американського дослідника Алана Дандиса, який на основі положень відомого лінгвіста Кеннета Пайка розрізняє мотиви в структурному і сюжетно-класифікаційному планах за різними підходами: еміч-ним і етичним. А. Дандис запропонував застосувати і до фольклорних явищ два емічні рівні змістових одиниць: мотифема і аломотив, де поняття “мотифеми” співвідносне із поняттям “функції” за проппівською системою “функції дію-чих осіб”, а поняття “аломотив” – це конкретна реалізація мотифеми у тексті.

2 Тут С= – умовне позначення ліричного героя, суб’єкта дії.

122

формул. Він дасть можливість виділити та систематизувати типові (або провідні) теми, домінуючі, “споріднені” (за Ф. Колессою) мотиви. Такий компендіум допоможе виявити найпродуктивніші групи (так звані “інтегральні поля”, спільні для сюжетно-мотивних конгломератів різних жанрів чи одного жанру національного фольклору) та масову частку мотивів суто соціального спрямування. Це важливо з огляду на невирішене досі завдання, яке порушив ще Ф. Колесса, обумовивши нагальне завдання української фольклористики у підготовці “Атласу поодиноких тем”. Ще раніше у цьому руслі пролягали наукові розвід-ки Олександра Веселовського, який задовго до формування структура-лістської школи у фольклористиці писав про “словник типових схем і положень, до яких фантазія звикла звертатися для вираження того чи іншого змісту” [2, с. 305].

––––––––––––––––––––––––––– 1. Васильев М. К. Рекрутчина в малорусской песне (этнографический

очерк) / М. К. Васильев // Киевская старина. – 1889. – № 8–9. – С. 354–630.

2. Веселовский А. Н. Поэтика сюжетов / А. Н. Веселовский // Веселов-ский А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. – Москва : Высшая школа, 1989. – 404 с.

3. Гарасим Ярослав. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору : монографія / Ярослав Гарасим. – Львів : НВФ “Українські технології”, 2010. – 376 с.

4. Гошовський Володимир. Українські пісні Закарпаття / Володимир Гошовський; переклад з російської Роксоляни Мисько-Пасічник, Володимира Пасічника. – Львів : Вид-ня НАН України, ЛНБ імені Василя Стефаника, 2003. – 446 с.

5. Грица Софія. Класифікаційні засади в працях академіка Філарета Колесси в їх зустрічі з сучасною фольклористикою / Софія Грица // Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня народження акаде-міка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси) : збірник наукових праць та матеріалів / упоряд-ники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. – Львів, 2005. – С. 188–198. – (Серія Українська філологія: школи, постаті, проблеми. – Вип. 5)

6. Грица Софія. Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського / Софія Грица // Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського / упорядкування, вступна стаття, примітки, переклад з польської Софії Грици. – Київ : Му-зична Україна, 1995. – С. 3–24.

7. Грица Софія. Трансмісія фольклорної традиції : етномузикологічні розвідки / Софія Грица. – Київ ; Тернопіль : Астон, 2002. – 236 с.

123

8. Квітка Климент. Філярет Колесса / Климент Квітка // Родина Ко-лессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колес-си) : збірник наукових праць та матеріалів / упорядники Андрій Вов-чак, Ірина Довгалюк. – Львів, 2005. – С. 34–46 (Серія “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. – Вип. 5).

9. Колесса Філарет. Великий співаник “Червоної калини” (рецензія) / Фі-ларет Колесса // Діло. – Львів, 1937. – Ч. 134 (20 червня). – С. 13–14.

10. Колесса Філарет. Кілька слів про фольклор Західної України / Фі-ларет Колесса // Колесса Філарет. Фольклористичні праці / Філа-рет Колесса. – Київ : Наукова думка, 1970. – С.164–171.

11. Колесса Філарет. Народна музика Полісся / Філарет Колесса // Му-зичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинсько-го / упорядкування, вступна стаття, примітки, переклад з польської Софії Грици. – Київ : Музична Україна, 1995. – С. 25–57.

12. Колесса Філарет. Народні пісні з Південного Підкарпаття : тексти і мелодії з вступною розвідкою / Філарет Колесса. – Ужгород, 1923. – 83 с.

13. Колесса Філарет. Організація дослідчої праці над українською усною словесністю / Філарет Колесса // Народна творчість та етно-графія. – 1966. – № 4. – С. 73–79.

14. Колесса Філарет. Погляд на теперішній стан пісенної творчості укра-їнського народу / Філарет Колесса // Колесса Філарет. Музикознавчі праці / Філарет Колесса. – Київ : Наукова думка, 1970. – С. 237–247.

15. Колесcа Філарет. Про ґенезу українських народних дум (україн-ські народні думи у відношенні до пісень, віршів і похоронних голосінь) / Філарет Колесса // Відбиток із “Записок Наукового това-риства імені Шевченка”. – Львів, 1921. – Т. 130–132. – 144 с.

16. Колесса Філарет. Українська народна пісня на переломі XVII–XVIII вв. / Філарет Колесса // Колесса Філарет. Фольклористичні праці / Філарет Колесса. – Київ : Наукова думка, 1970. – С. 60–108.

17. Колесса Філарет. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку / Філарет Колесса // Колесса Філарет. Фольклористичні праці / Філарет Колесса. – Київ : Наукова думка, 1970. – С. 34–59.

18. Колесса Філарет. Українська усна словесність / Філарет Колесса. – Львів : Друкарня НТШ, 1938. – 644 с.

19. Колесса Філарет. Хмельниччина в українських народних піснях і думах / Філарет Колесса // Записки Історичного та філологічного факультетів Львівського державного університету імені І. Франка. – Львів, 1940. – Т. 1. – С. 41–58.

20. Костомаров Николай. Две русские народности / Николай Костома-ров ; обработка текста и редакция А. Ковалевой; автор предисловия В. Дорошенко. – Киев ; Харьков : Майдан, 1991. – 72 с.

124

21. Кузьменко Оксана. Образ матері в українському пісенному фольк-лорі національно-визвольних змагань ХХ ст. / Оксана Кузьменко // Українська культура : з нових досліджень : збірник наукових статей на пошану Степана Павлюка з нагоди його 60-річчя. – Львів : Ін-т народознавства НАНУ, 2007. – С. 290–318.

22. Кузьменко Оксана. Психологія поведінки українців в народних оповіданнях про Першу світову війну (за польовими матеріалами з архіву В. Гнатюка) / Оксана Кузьменко // Антропологія літератури : комунікація, мова, тілесність / укладач Ігор Папуша. – Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2008. − Вип. 25. – С. 233–236. – (Studia methodologica).

23. Кузьменко Оксана. Системний покажчик мотивів українських соці-ально-побутових пісень (як перший крок до вивчення історичної поетики) / Оксана Кузьменко. – Режим доступу: http://www.lnu.edu. uafaculty/Philol/www/seminar/naukovyj_seminar_folklore/20110518_Kuzmenko_rezume.pdf

24. Лисюк Наталія. Перспективи становлення психофольклористики / Наталія Лисюк // Літературознавчі студії : збірник наукових праць. – Київ : ВПЦ “Київський ун-т”, 2007. – Вип. 19. – Ч. І. – С. 238–246.

25. Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошин-ського / упорядкування, вступна стаття, примітки, переклад з поль-ської Софії Грици. – Київ : Музична Україна, 1995. – 432 с.

26. Народні пісні з Галицької Лемківщини. Тексти й мелодії / зібрав, упорядкував і пояснив д-р Філарет Колесса // Етнографічний збір-ник. – Львів, 1929. – Т. 39–40. – 469 с.

27. Народні пісні з Підкарпатської Руси / зібрав та зредагував Філарет Колесса. Мелодії і тексти // Відбитка з Наукового збірника тов. “Просвіта” в Ужгороді. – Ужгород : друкарня оо. Василіян, 1938. – Річник XIII–XIV. – С. 49–149.

28. Неклюдов Сергей. Указатели фольклорных сюжетов и мотивов: к вопросу о современном состоянии проблемы / Сергей Неклюдов // Проблемы структурно-семантических указателей / cоставитель А. В. Рафаева. – Москва : РГГУ, 2006. – С. 31–37. – (Серия “Тради-ция – текст – фольклор: типология и семиотика”). – Режим досту-па: http://www.rutenia.ru/folklore/nekludov43.htm.

29. Янів Володимир. Нариси до історії української етнопсихології / Во-лодимир Янів ; видання друге, перероблене і доповнене. – Київ : Знання, 2006. – 341 с.

30. Bartmiński Jerzy, Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława. Analiza mor-fologiczna. Przyklad Pieśni o żołnierzu tułaczu / Jerzy Bartmiński, Sta-nisława Niebrzegowska-Bartmińska // Bartmiński Jerzy, Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława. Tekstologia / Jerzy Bartmiński, Stanisława Nie-brzegowska-Bartmińska. – Warszawa : Wydawnictwo naukowe PWN, 2009. – S. 331–338.

125

126126

Додаток

ПОКАЖЧИК

МОТИФЕМ

І МОТИВІВ

української соціально

-побутової

лірик

и

Список умовних скорочень:

Ход

. – Українські народні

пісні

в записах Зоріана Доленги

-Ходаковського

(з

Галичини,

Волині, Поділля

, Придніпрянщ

ини і П

олісся

). – Київ,

19

74.

М. I

– М

алороссийские песни,

изданны

е М

. Максимо

вичем.

– Москва,

18

27.

М. I

I – Украинские народные песни,

изданны

е Михаилом Максимо

вичем.

– Москва,

183

4.

М. I

II –

Сборник

украинских песен,

издаваемы

й Михайлом Максимо

ви-

чем.

– Киев,

184

9.

Ільк

. – Народні

пісні

в записах Григорія

Ількевича

/ упорядкування

, при

-мітки Григорія

Дем

’яна

, Романа Кирчіва

; вступна

стаття Романа

Кирчіва

. – Львів

, 200

3.

Ваг

. – Народні

пісні

в записах Івана Вагилевича

/ упорядкування

, вступна

стаття

і прим

ітки

Михайла

Шалати.

– Київ,

198

3.

Ш. –

Народні

пісні

в записах Маркіяна Шаш

кевича

/ упорядкування,

вступна стаття

і прим

ітки

Михайла

Шалати.

– Київ,

197

3.

ІвК

– Галицько-руські

народні

пісні

з мелодіями.

Зібрав у селі

Ходови-

чах д-р Іван

Колесса

// Етнографічний

збірник.

– Львів

, 190

2. –

Т. 1

1.

К. I

– Колесса

Філарет

. Народні

пісні

з Південного Підкарпаття

. Тексти

і мелодії з вступною

розвідкою

. – Ужгород,

192

3.

К. I

I – Народні

пісні

з Галицької Л

емківщ

ини.

Тексти й мелодії. Зібрав

, упорядкував і пояснив

д-р

Філарет

Колесса

// Етнографічний

збір

-ник.

– Львів

, 192

9. –

Т. 3

9–40

. К

-М. I

II –

Музичний фо

льклор

з Полісся

у записах

Ф. Колесси

та К

. Мо-

шинського

. – Київ,

199

5.

Панько

– Співає Струзовка.

Збірка українського

та молдавського

фольк

-лору

с. С

трузовка

Глоденського району

Молдови

/ запис В.

Панько,

редакційна

колегія

: К. Ф

. Попович

(головний редактор

), Я

. П. Ми-

роненко,

К. С

. Чернеча

. Киш

инів

, 199

5.

ХП

– Архів

ІН НАНУ

– Ф

.1. –

Оп.

2. –

Од.

зб. 5

24, 5

67, 5

97 (Ф

ольклор

українців Північної

Молдови

. Записали Ольга

Харчишин

, Надія

Пастух у

2005

–200

9 роках)

.

Назва

пісні

(записувач

), у якій

зреалізований мотив

Мотиф

ема

(тема)

Власне мотив

суб’єкт=предикат

= об

’єкт

С=П

=O

Аломотив

(варіант

мотиву)

18

10–1

840 роки

кінець

XIX

–

початок

XXІ століття

1.

Мотиви

– дії /

ситуації

Козак готує сідло і коня у похід

“Розвивайся,

сухий

дубе”

(Ход

.)

Козак готується виїждж

ати на

війну

“О

й на

горонці”

(Ваг

.)

Козак годує і напуває

коня

“Що ж

ти ми

лий”

(П.)

Козаки

засвистали

у похід

“Засвистали козаченьки

” (М

. I,

ХV

II)

Рекрут

, вдовиний син,

сідлає коня

“Збиралися

комісари”

(Ход

.)

1.1.

Приго

-туванн

я до

виїзд

у

1.1.

1. С

= готується

виїждж

ати

Чумак

готує мажі, вигодовує худобу

в

дорогу

127

Старша сестра

сідлає коня

, середня

дає хустку

, наймолодш

а сестра

відпро-

вадж

ує козака у військо

“Гей

, мала вдова”

(Ход

.; М

. I,

№ II

I)

Старша сестра

веде коня

, середня

сестра

несе зброю

, менша сестра

роз

-питує козака

“Гомін

, гомін

” (М

. I, №

II),

“В

неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

1.1.

2. Родичі готу-

ють

=С

до виїзд

у у

військо

Мати вирядж

ає (віддає)

у військо

сина

“О

й долом,

долом

” (Ход

.), “Ой

мала

вдова

” (М

. I, №

III)

Козак виїждж

ає в

“чужу сторону”

“О

й краче,

краче

” (Ход

.),


ає з села


сухий

дубе”

(Ход

.)

Вдовиний

син

-рекрут

виїждж

ає з

двора


комісари”

(Ход

.)

1.2.

1. С

= від’їждж

ає

до війська

Вдовиний

син

-рекрут

виїждж

ає на во

-роному

коні

“Ой за

гаєм,

гаєм”

(Ход

.)

1.2.

2. С

= виїждж

ає

на Україну


ає на Україну між

чуж

і лю

ди

“Ой краче,

краче

” (Ход

.)

Чумак

покидає

жінку

і дрібні

діти

“Зацвіла

калина”

(Ход

.)


ає з рідного дому

через

лихого

вітчима

“В

неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

1.

2.3.

С= від’їждж

ає

виму

шено

(з горя

) з

рідного дому

Дівчина іде з р

ідного

краю

на заробіт-

ки, плаче

“Летіла зозуленька

” (Ход

.)

1.2.

Виїж

-дж

ання

1.2.

4. С

= виїждж

ає

на війну


ає на війну

“Їхав козак на

войненьку

” (Панько)

1.

3.1.

С= прощ

а-ється з громадою

Козак прощ

ається

з громадою

і про-

сить

прощення


сухий

дубе”

(Ход

.)

Козак одкланюється матері

“О

й дуб на

дубочка

” (Ход

.)

Козак прощ

ається

з матір’ю

“Щ

ука-риба

” (Ход

.)

Жовнір прощ

ається

з матір’ю

, батько-

ві не подає руки

“Прийш

ла матка

” (К

. I,

№ 1

25)

1.3.

2. С

= прощ

а-ється з м

атір

’ю

Козак одкланюється батькові

та матері

“Ой на

горонці”

(Ваг

.)

1.3.

Про

-щання

(див

. мотиви

-звер-

тання

)

1.3.

3. М

ати прощ

а-ється з сином

Мати прощ

ається

з сином-козаком


” (М

. I,

ХV

II)

127

128

Мати прощ

ається

, проводж

ає сина на

війну

“О

й закувала

сива зазулі

” (ІвК

, № 6а)

Мати прощ

ається

, проводж

ає сина на

новобранку

“Ой із

суботи”

(ІвК

, № 1

5)

Рекрут

просить

пана побачитися

на

прощ

ання

з родом

“Якась

буде новина

” (Ільк.

)

Сестра

умл

іває

, коли рекрута беруть

на

віз

“Було літо

і зима

” (Ход

.)

1.3.

4. С

= прощ

а-ється з р

одиною

Три сестри

проводж

ають

брата

в похід

“Туман

яром”

(Ход

.)

1.3.

5. С

= дістає

на

прощ

ання

хустку

Брат

дістає від найм

еншої

сестри

хустку

(див

. 1.7

.6.)

“Туман

яром”

(Ход

.), “Ой мала

вдова”

(М. I

, № II

I)

Козак прощ

ається

з дівчиною

, яка

журиться,

що він іде в солдати

“Ой не

знав

же козак”

(Ход

.)

Рекрут

прощається

з дівчиною

перед

дорогою

“Якась


” (Ільк.

) “О

й у поли

” (ІвК

, № 4а,

б)

Рекрут

прощається

з дівчатами,

йдучи

по

дорозі в

місто

“Прийш

ла ж

тая

” (К

-М. I

II,

№ 1

62)

1.3.

6. С

= прощ

а-ється з д

івчиною

(див

. 5.2

.11.

)

Жовнір прощ

ається

з дівчиною

, вона

благословляє

його

“П

рийш

ла матка

” (К

. I,

№ 1

25)

1.3.

7. С

= прощ

аєть

-ся

з горами

(селом

) Жовнір прощ

ається

з горами

1.3.

8. Батько благо-

словляє сина

=С

Батько

з гробу благословляє

сина-

жовніра

“Причув си

я”

(К. I

, № 1

27)

1.3.

9. М

ати благо-

словляє сина

=С

Мати благословляє

сина на

війну

“Що за

галас

” (ІвК

, № 1

4)

Дівчина

передбачає біду

козакові


сухий

дубе”

(Ход

.)

Дівчина

передбачає біду

козакові від

турків

, бо він спить

“А

я вийду

” (ХП

, № 2

63А

), “Ш

лях-дорожка

” (ХП

, №

263Б)

Дівчина

передбачає свою

загибель

, як

вийде заміж

за козака

“О

й плинут

гусоньки”

(ІвК

, №

28)

1.4.

Перед

-баченн

я 1.

4.1.

Дівчина

передбачає

свою

загибель

, біду

=С

Дівчина

передбачає свою

загибель

, як

вийде заміж

за жовніра

“Ой ти

дівчино

” (ІвК

, № 2

9)

129

1.4.

2. С

= передбачає

повернення

додому

Козак передбачає

щасливе

повернення

додому

, бо кінь

заграв


” (М

. I,

ХV

II)

1.4.

3. С


розлуку з д

омом

Хлопець передбачає

розлуку

з рідним

домом у рекрутському

наборі

“Ой зачула

ж”

(Ход

.)

Жовнір передбачає

, що не

одруж

иться

через смерть

“Світи

, місіченьку”

(ІвК

, №

21)

Мати передбачає

війну

“Ей гварила мамічка”

(К. I

I, №

154

) Мати передбачає

, що син проливати-

ме на війні чуж

у кров

“Що за

галас

” (ІвК

, № 1

4)

1.4.

4. С


війну,

смерть на

війні

Дівчина передбачає

війну

“В М

аластові

чорна

роля”

(К

. II, №

369

) 1.

4.5.

С= передбачає

бій


важ

кий бій

(привитання

) з ворогом

“Як-єм

ішов

” (К

. II, №

468

)

1.4.

6. С


поранення


, що зламає

шию

, проллє

кров на

війні

“Кед

я це”

(К. I

I, №

514

)

1.4.

7. Люди

перед

-бачають

Вд

овиному синові

передбачають

вічну

розлуку з м

атір

’ю


комісари”

(Ход

.)

Умираю

чий козак передбачає

на своїй

могилі

пташок

, які

будуть їсти

калину

і приносити

вісти

від

роду

“Стоїть явір

” (Ход

., Б;

М. I

, I)

1.

4.8.

С= передбачає

на

своїй

могилі

вісників


, що нікому

буде його

оплакати

, тільки чорний

ворон

закряче

“О

й зацвила черемш

ина”

(ІвК

, № 1

6)


, що загине

сторож

уючи

під

Чорним лісом

“Гей

, мати”

(Ход

.)

1.4.

9. С

= передба-

чає,

що загине

, сто

-рожую

чи


, що загине

сторож

уючи

під

чорним лісом

“Гонят

, мамко

” (Ільк.

)

1.4.

10. С

= передба-

чає,

що загине

через

розлуку

Наймит

передбачає,

що загине

через

розлуку з д

івчиною

“Орали

би”

(К. I

, № 8

5)

1.4.

11. Кінь спотика-

ється

Кінь спотикається

у воротах

–

провіщення

загибелі

козака


” (М

. I,

ХV

II)

1.4.

12. Воли перед-

бачають

біду

=С

Воли передчуваю

ть біду чумакові

129

130

Воли не

п’ють

, віщую

ть дорогу

“У полі криниченька

” (М

. I,

ХС

V)

1.5.

1. Хлопців

вер

-бують

до війська

Пани вербую

ть в

улани

двісті хлопців

“В

Бердичеві

” (Ход

.)

1.5.

2. Пани пишуть

список

рекрутів

Пани комісари

пиш

уть список

рекрутів

і роздаю

ть палєти

“Утікай,

сину”

(Ход

.)

Пани радяться

, кого брати у рекрути

“До вдовиного двора”

(Ход

.)

1.5.

3. Пани радяться

, кого

брати

у рекрути

Війт

і сотник радяться

, кого брати у

солдати

“П

рийш

ла ж

тая

” (К

-М. I

II,

№ 1

62)

1.5.

4. Пани відда-

ють

у рекрути

вдо

-виного

сина

Пани пишуть листи і віддають

у

рекрути вдовиного сина

-одинака

“Д

о вдовиного двора”

(Ход

.)

1.5.

5. Сільські уряд-

ники

віддають

у

рекрути сироту

Війт

і соцький приписую

ть взяти

у

рекрути сироту


і зима

” (Ход

.) “П

рийш

ла ж

тая

” (К

-М. I

II,

№ 1

62)

Пани ловлять рекрута,

в’яжуть руки

, везуть

у візочку

до города

“О

й зачула

ж”

(Ход

.)

1.5.

6. Пани ловлять

рекрута і в

’яжуть

йому

руки

Соцькії ловлять рекрута,

в’яжуть руки

, везуть

у візочку

до города

“П

о садочку”

(Ход

.)

1.5.

7. С

= закований

Рекрут

-сирота йде в кайданах

“Прийш

ла ж

тая

” (К

-М. I

II,

№ 1

62)

1.5.

8. С

= заковані

у

місті

Новобранці леж

ать заковані

у городі

Кам’янці

“У

тікай,

сину”

(Ход

.)

1.5.

9. Жеребкування

Рекрута обголили

, напоїли

медом

-вином,

лож

ать в біле

ліжко

“П

о садочку”

(Ход

.)

1.5.

10. Голять

голову

=С

Рекрута ведуть

до циркулу,

голять

, він

плаче

“А

ў неділю

” (ІвК

, №1)

1.5.

11. Багатії відку-

повуються

з рекрут

-ської неволі

Багатії відкуповуються

з рекрутської

неволі

“У

тікай,

сину”

(Ход

.)

1.5.

Вербу

-ванн

я, набір

у рекрути,

солдати,

бурлаки

1.5.

12. Батьки допо

-магають

=С

Мати намагається викупити

сина

-рекрута

131

Мати і батько несуть

сорочку

за

сином-рекрутом

“Гей

у поли”

(ІвК

, № 2

)

1.5.

13. С

= перехову

-ється від вербування

Рекрут

ховається

у дівчини

від

набору


ж”

(Ход

.)

1.5.

14. Х

абар

за пе-

реховування

=С

Хабар

за переховування

бурлаків від

поліції

1.

5.15

. С= приймає

присягу

(Пани)

наказують екрут

1.6.

1. М

ати породи

-ла

сина

Стара мати

породила сина

-жовніра

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.; М

. I,

ХII

) “О

й у місті”

(ІвК

, № 7

), “О

й у лузі

калина”

(ІвК

, № 9

) 1.

6.2.

Батьки охре

-щую

ть =С

Вд

ова охрещує

сина-вояка

“О

й у полі

” (ІвК

, № 4

а),

“Ой

у лузі

калина”

(ІвК

, № 9

) 1.

6.3.

Батьки виго

-довують

=С

Вд

ова вигодувала

сина-рекрута

“О

й у лузі

калина”

(ІвК

, №

9)

Батько проганяє

сина,

бо від нього

нема

добра

“Туман

яром”

(Ход

.)

1.6.

4. Батьки прога-

няють

сина з д

ому

Мати проганяє

сина з д

ому,

щоб

його

взяли турки,

орда

“Гомін

, гомін

” (М

. I, I

I)

1.6.

5. Ж

інка

зра-

джує

чоловіка

Жовніри

заходять

в хату, чоловік

ховається і готує

кия

для

покари


” (Ход

.)

1.6.

6. Ж

інки

біду-

ють

Чу

мацькі

жінки

бідую

ть самі удома

“Тече вода

-річенькою

” (Ход

.)

1.6.

7. Родина вече

-ряє

Усі вечеряю

ть –

мила не

вечеряє

“Світи


(ІвК

, №

21)

1.6.

Життя

в

родині

1.6.

8. Родина лягає

спати

Усі полягали

– ми

ла не лягає

“Світи


(ІвК

, №

21)

1.6.

9. Дівчина

плете

вінок

Дівчина

плете

рутяний

вінок

, пускає в

Дунай

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

1.7.

1. Три

дівчини

лю

блять одного

=С

Три дівчини лю

блять одного

козака,

третя причаровує

“О

й чиї ж

то воли

” (М

. I,

LХII

I)

1.

7. Взаємо-

відносин

и героя з

дівчиною

1.

7.2.

С= ховається

у дівчини від пере

-слідувань

131

132

Козак поїхав

на ніч до

дівчини

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.) “О


ина”

(ІвК

, № 1

6), “Їхав

козак

” (Панько)

Дівчина

переночовує

козака,

вкриває

його

одіялом

“Їхав козак”

(Панько)

1.7.

3. С

= ходить

(поїхав)

до дівчини

ночувати

Дівчина

заспала,

забула

збудити

жовніра

“Ой зацвила калинонька

” (ІвК

, № 1

2)

Дівчина

йде

за козаком

, просить

його

почекати

“Іде

козак

” (М

. I, LХХ

VI)

Дівчина

приходить

до козака

, б’є

його

по лицю

, щоб

прокинувся,

бо йдуть

турки

“Там

у поли сніжок

” (ІвК

, №

17)

1.7.

4. Дівчина

йде

за

(до)

=С

Дівчина

приходить

до жовніра

в

касарню

“Вчера

вечер

” (К

. II, №

540

)

Милий

пиш

е листи до

дівчини

, дівчина

відписує

сльозами

“Зелена яблінка”

(ІвК

, № 1

9)1.

7.4.

С= пише

листи

Мила пише листи,

колиш

е дитину

“Світи

, місіченьку

” (ІвК,

№ 2

1)

Козак засватав

дівчину

“Вітер

віє

” (Ход

.)

Новобранець

поплив за

вінком дівчини

у Дунай

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

Козак шле

до дівчини старости

“Із-за

гори

” (М

. I, LХ

II)

1.7.

6. С

= сватає

(за-

сватав

) дівчину

Жовнір просить спитатися дозволу

посватати дівчину,

дістає відм

ову її

матері

“Кед

я іш

ов”

(К. I

I, №

429б,

№

433

)

Козак дістає

від

дівчини

хустку

з по

-золоти

(див

. 1.3

.5.)

“Чом

соловей

” (Ход

.)

1.7.

7. С

= дістає

від

дівчини на

пам

’ять

подарунок

Козак дістає

від

дівчини

виш

иту

сорочку

“О

й на

горі

жито”

(ХП

, №

262А

, Б)

1.7.

8. Дівчина

зраджує

=С

Дівчина

зраджує

найми

та-

заробітчанина

“Орали

би”

(К. I

, № 8

5)

Козак їде дорогою

“Їде

козак

”, “У

місті

” (Ход

.),

“Тече річка”

(Ваг

.) “О

й на

горі

жито”

(ХП

, №

262А

) 1.

8. Дорога

(як процес

) 1.

8.1.

С= їде

(іде)

дорогою

Козак їде з д

алекої

країни


(Панько)

133

Хлопець

(вояк)

їде додому

на коні

, при

лівому

боці ш

абля

“А я

неска

тут

буду”

(К. I

I, №

512

) Жовнір іде дорогою

з Бузина

до

Пеш

та

“Й

а там долоу”

(К. I

I, №

513

) Козак на

дорозі блудить

“Заш

уміли густі лози”

(М. I

, LV

)

Козаки

ідуть на

чотири шляхи

“Ідут ляхи

” (Ільк.

)

Ляхи ідуть на

три

шляхи


” (Ільк.

)

Майори ідуть стеж

кою

, ведуть ново

-бранців

“Гей

у поли”

(ІвК

, № 2

)

Жовніри

маршерую

ть

“Гей

у поли черемш

ина”

(ІвК

, № 1

8)

Чумак

іде дорогою

, думає

“Д

а іде чумак”

(М. I

, ХIХ

)

Чумаки їдуть питаються

дороги


-річенька”

(Ход

.)

Чумак

іде,

везе рибу

“О

й мати

” (Ход

.)

Козак іде дорогою

і грає

на скрипку

“Ой ішов

козак

” (Ход

.)

Чумак

скаче

поперед

возів

“Із-за

гори

” (Ход

.)

Чумак

іде у Крим на

базар

“О

х, і був чумак”

(Ход

.) “П

уїхав чумак”

(ХП

, №

267А

), “Їхав чумак”

(Панько)

Козак їде дорогою

і плаче за

матір

’ю

“Ой краче,

краче

” (Ход

.)

Козак іде від дівчини,

і плаче

“Ой чиї ж

то воли”

(М. I

, LХ

III)

*С

= іде,

плаче

Наймит

іде від господині і

плаче

“Задзвонели”

(Ільк.

)

Жовнір їде вулицею

“Їде

жолнір”

(Ход

.)

Солдати йдуть по

вулицях

“Соловейко

” (К

-М. I

II,

№ 1

64)

1.8.

2. С

= їде

(ходить)

вулицею

Наймит

ходить по

вулиці

“По уленьци”

(Ход

.)

Милий

ходить по

риночку

“В

недівку

рано”

(Ход

.)

1.8.

3. С

= ходить

по

ринку

Чумак

ходить по

таборі, по

риночку


-річенькою

” (Ход

.)

1.8.

4. С

= іде дібро-

вою

Військо іде дібровою

“Яром,

яром”

(ХП

, № 2

65)

1.8.

5. С

= іде степом

Наймит

(-ка

) іде

степом,

громадить

сіно

“О

й степом

іду”

(Ход

.)

1.8.

6. С

= іде

(їде)

полем

Козак їде полем на

коні

“О

й Василю

” (ІвК

, № 2

4)

134

Козаки

ідуть попід гору

, попереду

– Дорош

енко

, посередині –

хорунжий

, позаду

– Сагайдачний

“Ой на

горі

” (М

. I, Х

III)

Чумак

їде з горба

(під

горб

)

“Сиві воли”

(Панько)

Жовніри

ідуть з гори в долину

“Гей


ина”

(ІвК

, № 1

8)

1.8.

7. С

= іде

(ідуть)

під горою

(з го

ри)

Дівчина іде попід городец

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

1.8.

8. С

= іде з Д

ону

Бурлак

іде з д

ому додому

“Д

а бурлаче”

(М. I

, ХС

)

1.8.

9. С

= іде

(ідуть)

з К

риму

Чумак

іде з К

риму

“О

й чумаче

” (М

. I, Х

СIV

), “О

й по

горам сніги”

(М. I

, ХС

III)

Козак їде з У

країни

“Сидить козак”

(Ход

.)

Жовніри

їдуть з У

країни


” (Ход

.)

1.8.

10. С

= їде з

України

Люди

їдуть в Америку

“А Бож

е мій”

(К. I

I, №

395

) 1.

8.11

. С= іде в

Україну

Козак іде в Україну

“Іде

козак

” (М

. I, LХХ

VI)

1.8.

12. С

= поїхав

Козак поїхав

в Московщ

ину


” (Ход

.), (М

. I, №

I)

Козаків гонять

на лінію

“У

Глухові

у го

роді

” (М

. I,

ХV

III)

Рекрута везуть

грядою


і зима

” (Ход

.)

1.8.

13. =

C приму

сом

ведуть

, женуть,

везуть

Новобранців

ведуть стеж

кою

“Гей

у поли”

(ІвК

, № 2

) Козак веде

коня до

Дунаю

“В

неділеньку рано

” (Ход

.)

1.8.

14. С

= веде

коня

до води

Козак напуває коня

“Заш


(М. I

, LV

) “Ш

лях-дорожка

” (ХП

, 3

263.Б)

1.

8.15

. Дівчина

іде

по воду

Дівчина

іде по

воду до

Буга

“Ішла

дівчина

” (Ход

.)

Чумак

ходить понад воду

Та й

ходив

чумак

” (ХП

, №

268

) Бурлак

збирається

йти

до Дунаю

прати

брудну

сорочку

милом

“Сидит

явір”

(Панько)

1.8.

16. С

= іде понад

водою

Рекрути ідуть понад Дунай

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

1.8.

17. Д

орога

“туди-відтіль”

“Ой ішов

козак

”, “Тече

вода-

річенька

” (Ход

.)

1.9.

Втеча

1.

9.1.

С= планує

втекти

Заробітчанин

планує втечу з

мадярського краю

“А до нашей

загрядечки

” (К

. II

, № 3

56а)

135

Рекрут

втікає від соцького

і війта та

ховається під житній сніп


і зима

” (Ход

.)

1.9.

2. С

= втікає

і ховається

Рекрут

втікає від війта і ховається

під

житній сніп

“Якась


” (Ільк.

)

1.10

.1. В

ійсько

стоїть

на чужині

Запорізьке

військо

стоїть за

Дунаєм

“За гаєм

” (Ход

.)

1.10

.2. С

= у військо-

вому

таборі

Жовнір ходить

по таборі

, водить коня

“Там

у лісі”

(ІвК

, № 2

0)

1.10

. Похо-

ди, бої

1.10

.3. С

= веде

бій

1.11

.1. С

= губить

в

дорозі

родичів

Отаман

чумаків

губить у дорозі

свого

рідного брата

(молодшого)

“О

чумаче”

(Ход

.), “Ой

чумаче

” (М

. I, Х

СIV

)

1.11

.2. С

= пасуть

і гублять у полі

коні

Козаки

пасуть і гублять

у полі коні

“Ой крикнула

” (Ход

.)

Бузувіри

крадуть

воли чумака

“О

й ішов

козак

” (Ход

.)

Чумак

втрачає

у дорозі воли

“Да іде чумак”

(М. I

, ХIХ

)

1.11

. Лихі

пригоди

1.11

.3. С

= втрачає

воли

Собаки поїли у чумаків воли


-річенька”

(Ход

.)

1.12

.1. С

= ходить

по

діброві

Козак ходить

по діброві

“Ходит

, блудит”

(Ход

.)

1.12

.2. С

= пасе

коня

, робить вогонь

Козак пасе

коня,

робить вогонь

шаблею

, зігріває рани

“Там

у поли сніжок

” (ІвК

, №

17)

Гетьман

сидить на

могилі

“У Глухові

у го

роді

(М. I

, Х

VII

I)

Козак сидить

на мо

гилі

і латає сорочку

“Сидить козак”

(Ход

.)

1.12

.3. С

= сидить

на

могилі

Бурлак

сидить на

березі і

латає

сорочку

“Сидить бурлак

” (ХП

, №

271

) 1.

12.4

. С= ночує у

степу

Милий

ночує

у степу

при

долині

“О

й Василю

” (ІвК

, № 2

4)

Козак топиться

у Дунаї

“В


” (Ход

.).

“По сім боці

Дунаю

” (ІвК

, №

25)


, удовин син,

топиться у

Дунаї

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

1.12

. Поне-

вірянн

я.

Мандрівне

життя

1.12

.5. С

= потопає,

топиться

Милий

Василина топиться

, мила

просить рибаків його

виловити

“Ой Василю

” (ІвК

, № 2

4)

136

1.13

.1. Коні долаю

ть

чари

Коні

перескакують

лихії чари

“Ходит

, блудит”

(Ход

.)

1.13

.2. Д

орога зава

-лена

Дорога перетята

хми

зом

“Ходит

, блудит”

(Ход

.)

1.13

. Вип

ро-

буванн

я,

чари

1.13

.3. С

= долає ви

-пробування

Жовнір свиснув

– кайдани злетіли


” (ІвК

, № 1

1)

Важ

ка рекрутська

служба

“У

тікай,

сину”

(Ход

.)

Молодий

хлопець

мусить марш

ирувати

“Іде

яр,

іде яр

” (К

. I, №

68)

Пани присудили жовніру

кайдани


” (ІвК

, № 1

1)

1.14

.1. В

ажка

вояцька служ

ба,

муштра,

побут

Жовнір витратив

гроші на тю

тюн,

горілку, прачку

, мило


” (ІвК

, № 1

1)

Служити у дворі –

гірше неволі

“Та хто,

мож

е” (Х

П, №

272

) Наймит

працю

є і в

свята

, і в

неділю

“О

й зацвіла”

(Ш.)

Дівчина

-наймичка плаче з важкої ро-

боти

на полі

“П

о уленьци”

, “Скаче

валочок

” (Ход

.)

1.14

.2. В

ажка

най

-мит

ська

служба

Чумак

доглядає чужі вози

1.14

. Важ

ка

служ

ба

1.14

.3. Л

юди

неспра-

ведливо осуджую

ть

=С за

роботу

Вороги несправедливо оббріхую

ть,

осуджую

ть роботу заробітчанина

“Загуду я,

загуду

” (Ход

.)

Козак пропиває

тиж

неву

здобичу за

один

день

“Летит

орел”

(Ход

.; М

. I,

ХС

VII

)

Бурлак

пропиває зароблене

“Да бурлаче”

(М. I

, ХС

)

1.15

.1. С

= пропиває

зароблене

Чумак

пропив воли

“О

й мати

” (Ход

.) “Сиві воли”

(Панько)

Чумак

гуляє

і пропиває

добро

у шинку

“Ой куди

ж ти”

(М. I

, LХХХ

VI)

Чумак

сидить під корчмо

ю і п’є мед-

горілку

“Ой ішов

козак

” (Ход

,)

Хлопці

п’ють

вино

“Іде

яр,

іде яр

” (К

. I, №

68)

Рекрут

п’є

паленочку

“Іде

яр,

іде яр

” (К

. I, №

68)

Жовнір п’є горілку

“О

й у місті”

(ІвК

, № 7

)

1.15

.2. С

= п’є

Жовнір п’є,

забуває про Бога

, стає бід-

ним

“О

й у лузі

калина”

(ІвК

, №

9)

1.15

. Пияцт

-во

, гулянки

1.15

.3. С

= йде в

корчму

гуляти

Бурлак

йде

до корчми

гуляти і пити

горілки

Із-за гори

, з-за лиману

” (Ход

.)

137

Шинкарка обдурю

є чумака

, називає

дурним


(Панько)

1.15

.4. С

= прокида-

ється без грошей

Чумак

прокидається вранці

без

грош

ей –

нема чим похм

елитися

“Й

а в Кийові”

(ХП

, № 2

69)

Люди

йдуть

в поле орати

“Ой куди

ж ти”

(М. I

, LХХХ

VI)

Хлопці

будуть орати

“Іде

яр,

іде яр

” (К

. I, №

68)

1.

16.1

. С= оре

(орю

ть)

Наймит

оре

волами

“Орали

би”

(К. I

, № 8

5)

Люди

сіють

коноплі

“Л

юди

конопельки”

(Ход

.)

1.16

.2. С

= сіє

(сіють

) Вдова сіє яру пш

еницю

“Ой заковала


” (ІвК

, № 6а)

Женці

жнуть

на горі

“О

й на

горі

да женці

” (М

. I,

ХII

I)

“Ой на

, ой на

горю

” (ХП

, №

259А

) 1.

16.3

. С= жне

(жнуть

) Дівчина

жне

на горі

“Ой на

горі

жито”

(ХП

, №

262А

) 1.

16.4

. С= молотить

(молотять)

Люди

молотять ціпами

“О

й куди

ж ти”

(М. I

, LХ

ХХ

VI)

Козак косить

сіно

“Іде

козак

” (М

. I, LХХ

VI)

1.16

. Сільська

праця

1.16

.5. С

= косить

Чумаки косять

лободу,

отаву

, очерет

“Ой чумаче

” (М

. I, Х

СIV

)

Болить

голова

чумака

Вар.

: болить серце та

ще й голова

чумака

“Їхали

чумаки”

(ХП

, № 2

67Б)

, “Їхав чумак”

(Панько)

, “Пуї

-хав чумак”

(ХП

, № 2

67А

), “Їхав чумак”

(ХП

, № 2

67В

) Болить

голова

рекрута під час

прийому


і зима

” (Ход

.)

Болить

тіло,

голова

солдата

“Заш

уміли лози

” (К

-М. I

II,

№ 1

68)

Голова

улана

у тузі, п’яна

“О

й зацвила калинонька

” (ІвК

, № 1

2)

1.17

.1. болить голо

-ва

=С

Болить

голова

дівчини

, яка

заспала у

жовніра

в касарні

“А до нашей


” (К

. II

, № 3

56а)

Син

леж

ить поранений

Ой на

горі

ворон

” (ХП

, № 2

66)

1.17

.2. С

= лежить

поранений

Син

леж

ить поранений в степу

Ох война”

(Панько)

1.17

. Хворо

-ба

, біль

1.17

.3. С

= хворий

у

лікарні

Умираю

чий жовнір лежить в лікарні

“Там

на горі

” (К

. II, №

341

)

138

Чумак

захворів

по дорозі

додому, впав

і леж

ить

“Ох,

і був чумак”

(Ход

.) “Їхав чумак”

(Панько)

, “Пуї

-хав чумак”

(ХП

, № 2

67А

), “Їхали

чумаки”

(ХП

, № 2

67Б)

, “Їхав чумак”

(ХП

, № 2

67В

)

1.17

.4. С

= хворий

у

дорозі

Чумак

занедужав

і похилився

“Ой залетів”

(Ход

.)

Умираю

чий козак заповідає свого коня

отаманові

“Теш

ут явір”

(Ільк.

)

1.17

.5. хворий С

= заповідає своє

доб

-ро

, щоб

поховали і

пом’янули

Хворий чумак заповідає отаманові

воли

і грош

і “О


(Ход

.)

1.18

.1. С

= умирає

в

дорозі

Чумак

роздягається та

помирає

в степу

“Ох,


(Ход

.)

Козак умер

, умерла його

мова

“Теш

уть явір

” (Ільк.

)

Чумак

умер у неділю

вранці


” (М

. I, ХСV

)

1.18

.2. С

= умер

Жовнір ум

ер на Україні

“ Ой йе

у поли йа

два

йавори

” (ІвК

, № 6б)

Козак загинув в Московщ

ині


” (Ход

.(Б); М

. I, I

)

1.18

.3. С

= загинув

на чуж

ині

Козак убитий

в місті

Острозі

“В

місті

Острозі

” (Ільк.

)

1.18

.4. С

= лежить

убитий

Козак лежить убитий

“Вітер

гуде”

(Ход

.; М

. I,V

I)

Козак лежить убитий

у полі

“Ой у полі

сніжок

” (Ход

.; М

. I,

№ II

I; Ваг

.) “Й

а на

горі

огонь

” (К

-М. I

II,

№ 1

63)

1.18

.5. С

= лежить

убитий

у полі

Жовнір лежить на

траві

, помирає

“Ой дощ

іде”

(ІвК

, № 1

5а)

1.18

.6. С

мерть сто-

їть за

плечима

=С

Смерть стоїть

за плечима

жовніра

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.)

1.18

.7. Сіль убиває =С

Сіль пробиває

голову

чумака

Розд

.

1.18

.8. С

тріла уби-

ває

=С

Стріла

з високого

неба убиває

вдовиного сина

“О

й полетів сокіл”

(Ваг

.)

1.18

.9. В

ороги уби-

вають

=С

Турки убили сина

-жовніра

“Ой ліс гудит”

(ІвК

, № 1

5б)

Кінь стоїть

в ногах

убитого

козака

“Вітер

гуде”

(Ход

.; М

. I,V

I),

“Ой у полі

сніжок

” (Ваг

.)


у ногах

убитого

солдата

“О

й поля

, ви”

(К-М

. III

, №

165

)

1.18

. Смерть

1.18

.10.


в ногах ум

ираю

чого

(мертвого)

=С


у ногах

уми

раючого

жов

-ніра

(Ф.:

“по коліна

в земл

ю вбився”

)

“Ой дощ

іде”

(ІвК

, № 1

5а),


(ІвК

, № 1

5б)

139

1.18

.11.

Кінь плаче

над ум

ираю

чим

=С

Кінь плаче над умираю

чим козаком

“Ой у полі

сніжок

” (Ход

.; М

. I,

№ II

I)

Ворон кряче над головою

убитого

козака

“О

й у полі

сніжок

” (Ход

.; М

. I,

№ II

I), “Вітер

гуде”

(Ход

.)

Ворон наступає

на кучері

убитого

козака

“Вітер

гуде”

(Ход

.)

Сокіл

сидить над полеглим

козаком

і перебирає його

волосся

“Щ

ука-риба

” (Ход

.)

Орел сидить

у голові

убитого

козака

“Ой у полі

сніжок

” (Ваг

.),

“Вітер

гуде”

(М. I

, № V

I)

Орли надлетіли

– німецькі

солдати

розстріляли пораненого

солдата

“О

х война”

(Панько)

Три зозулі

над

тілом

убитого


“О


(Ваг

.)

1.18

.12.

Птах над

тілом убитого

=С

Три ластівки

над

убитим козаком

“Й

а на

горі

огонь

” (К

-М. I

II,

№ 1

63)

Мати,

сестра

, мила над тілом убитого


“О


(Ваг

.)

Три дівчини над убитим

козаком

“Під

горою

” (К

-М. I

II, №

167

)

1.18

.13.

Дівчата

(три

жінки

) над

убитим

=С

Дві

дівчини

над

убитим жовніром

“О

й на

горі

жито”

(ІвК

, № 2

3)Ворон хвалиться,

що має тричі на день

попас з тіла козака

“Ідут ляхі

” (Ільк.

)

Ворон об

’їдає

тіло жовніра

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.)

1.18

.14.

Птахи

справляю

ть бенкет

над тілом полеглого

=С

Ворон прилітає

, заглядає в очі, об

’їдає

тіло

жовніра

“О

й у лузі

калина”

(М. I

, ХII

)

Орел приносить вістку

про

смерть

Воли

повертаються

додому без х

азяїна

1.

18.1

5. Вісник несе

вістку

про

смерть

=С

Післанці наздоганяють

жовніра

на

мості, приносять вістку

про

смерть

матері, дівчини

“О

й ци

будеш

” (ІвК

, № 5а,

б)

1.18

.6. Ж

інка

(мати,

дівчина)

зустрічає

вісника полеглого

=С

Мати відкриває ворота

коню

-віснику

смерті

сина-жовніра


(ІвК

, № 1

5б)

140

Полки

ведуть коня

полеглого


“Гей


(Ход

.; М

. I,

№ II

I)

Товариші ведуть коня

померлого

козака

, кінь клонить голову

“Теш

ут явір”

(Ільк.

)

1.19

.1. Товариш

і ведуть

коня полег-

лого

=С

(Товариш

і) ведуть

коня полеглого на

війні, несуть

сідло

, везуть тіло

“Яром,

яром”

(ХП

, № 2

65)

1.

19.2

. Коні ржуть,

везучи

полеглого

Коні

ржуть,

везучи полеглого сина

вдови

“Гей


(Ход

.; М

. I,

№ II

I)

1.19

.3. Батьки ідуть

за тілом

сина

Батько

і мати

ідуть ховати

убитого

сина

-жовніра

“Ой йе

у поли йа

два

йавори

” (ІвК

, № 6б)

1.

19.4

. Дівчина

іде

за тілом

милого

Дівчина

іде за

тілом

померлого

козака,

ломи

ть руки

“Теш

ут явір”

(Ільк.

)

Чумакові висипаю

ть високу могилу

і садять

червону

калину


” (М

. I,

ХС

V)

1.

19.5

. Товариш

і готують

могилу

(домовину)

і хоро

-нять

=С

Рекрути роблять труну, ховають

уби

-того

сина вдови на

цвинтарі (у Львові)

“О

й заковала


” (ІвК

, № 6а)

Чумака ховають

у степу

“О


(Ход

.)

1.19

.6. С

= ховають

Чумака ховають

в байраці

“У

полі криниченька

” (М

. I, ХСV

)

1.19

.6. С

= ховають

за

плату

Козака

ховаю

ть за

його царську зброю

“Теш

ут явір”

(Ільк.

)

1.19

.7. Товариш

і за-

копали

полеглого

=С

Офіцери закопали

у сиру землю

полковника

“За гаєм

” (Ход

.)

1.19

.8. С

= ховають

“без

попів

і дзвонів”

Полеглого

козака ховають

“без п

опів

і дзвонів”

“В

місті

Острозі

” (Ільк.

)

Служеньки плачуть за

полеглим

вдовиним

сином

“Гей


(Ход

.); “Ой

мала

вдова

” (М

. I, №

III)

1.19

. Похо-

рон

1.19

.9. П

лачуть

за

полеглим

=С

Родина

, дівчина

оплакую

ть

розстріляного на

війні

сина

“О

х война”

(Панько)

1.20

.1. М

ати дає на

служ

бу за

полеглим

=С

Мати дає на

службу

за полеглим

сином-козаком

“В місті

Острозі

” (Ільк.

)

1.20

. По-

мин

ки

1.20

.2. П

оминки

=С

По чумакові

дзвонять у дзвони

“О


(Ход

.)

141

Отаман просить пом’янути чумака

за

вечерею

“О

й чумаче

” (М

. I, Х

СIV

)

Воли ідуть степом

і ревуть

за умерлим

господарем

“О


(Ход

.)

Воли здохли

(полопали)

, бо не

напоєні

“Пуїхав чумак”

(ХП

, № 2

67А

) Зозуля

літає

, кую

чи, над

полеглим

вдовиним

сином

“Гей


(Ход

.), “Ой

мала

вдова

” (М

. I, №

III)

1.20

.3. Зозуля

прилітає

на могилу

померлого

=С

Зозуля

літає

, кую

чи, над

померлим

чумаком

“У

полі криниченька

” (М

. I,

ХС

V)

Мати не

впізнає

сина-козака

“Ідут ляхі

” (Ільк.

)

Мати не

впізнає

сина-солдата по

тридцяти

літах

його служ

би

“Вийшла

матуся”

(Ход

.)

1.21

.1. М

ати не

впізнає сина

Мати не

впізнає

сина-жовніра

у лікарні

“Там

на горі

” (К

. II, №

341

) 1.

21.2

. С= над мо

ги-

лою

коханої

дівчини

Чумаки повертаю

ться

додому з К

риму

“О

чумаче”

(Ход

.), “Ой чума

-че

” (М

. I, Х

СIV

)

Солдат

-каліка повертається

додому,

де

застає

пустку

1.21

. Повер

-ненн

я.

Зустріч

1.21

.3. С

= поверта-

ються

додому

Заробітчанин повертається

додому з

Америки

“Як єм

їхав

з Америки

” (К

. II

, № 5

43в)

2. М

отиви

– психо-

логічного стану

персонаж

а

Козаки

туж

ать,

що не

відпускає

пан

“О

й ви

, галочки

” (Ход

.)

Рекрут

туж

ить,

що лю

бить

невісточку

“Іде

яр,

іде яр

” (К

. I, №

68)

2.

1.1.

С= тужить

Улан

туж

ить,

що усім

стала

переміна

“О


” (ІвК

, № 1

2)

2.1.

2. С

= тужить

через зраду

Козак тужить через зраду

дівчини

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.)

Козак тужить за

покинутою

дівчиною


сухий

дубе”

(Ход

.)

2.1.

Туга

(сум

, заж

у-ра

)

2.1.

3. С

= тужить за

дівчиною

Жовнір тужить за

дівчиною

(дівчата

-ми

), яку покидає,

йдучи

до війська

“П

ричув си

я”

(К. I

, № 1

27),

“Ой у місті”

(ІвК

, № 7

)

142

Козак тужить за

милою

, яка

померла

“О

й попід гаєм

” (Ваг

.)

Жовнір тужить за

милою

, яка

померла

“Ой ци

будеш

” (ІвК

, № 5а)

На козака

– незгода

, козак

журиться,

ниє серце

“Стоїть явор

” (М

. I, №

I)

Козак не

спав ніч,

нудиться,

на серці

трудно

“О

й не

спав”

(М. I

, ХV

)

Бурлак

зажурився

, сидячи в неволі

“Сидит

явір”

(Панько)

2.1.

4.С

= журиться

Жовнір зажурився

, сидячи в неволі


” (ІвК

, № 1

1)

Козак журиться,

мліє серце,

що мати

дала

лиху долю


” (Ход

.)

Дівчина журиться,

що мати

народила

нещасною

, без

долі


” (Ход

.)

2.1.

5.С

= журиться,

що лиха

доля

Бурлак

журиться,

що немає жінки

і дітей

Із-за гори


”, “З по

-ля

вітер

” (Ход

.)

Мати тужить за

сином

, який загинув

“За гаєм

” (Ход

.) “О

й заковала


” (ІвК

, № 6а)

, “Ой із

суботи”

(ІвК

, № 1

5)


сином

, якого

взяли

у

рекрути

“Заш

уміли луги

” (Ход

.) “Гей

у поли вербина”

(ІвК

, №

3),

“Ой у поли

тернина

” (ІвК

, № 4а)

2.1.

6. Мати тужить

за сином

// =С


сином

, якого

змуш

ена

відіслати з д

ому між

чуж

і люди

“В

неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

2.1.

7. Родина тужить

за козаком

// =С

Родина

дістала

лист і туж

ить за

пораненим козаком

“В місті

Острозі

” (Ільк.

)

Вдова тужить за

милим

-рекрутом

“Як мн

і, зеленой”

(Ход

.)

Господиня тужить за

наймитом

-коханцем

, який утопився

, просить

рибаків виловити

його

“Задзвонели”

(Ільк.

)

2.1.

8. Жінка

(дівчи

-на

) туж

ить за

милим

Дівчина тужить за

милим

-жовніром

“Летить ворон”

(Ход

.) “Світи

, місіченьку

” (ІвК,

№ 2

1)

Рекрут

жалує

, що йде в улани убивати

“В Бердичеві

” (Ход

.)

2.1.

9. С

= жалує

, що

убив

(убиватиме

) Козак жалує

, що убив

свого

рідного

брата

“У місті

” (Ход

.)

2.1.

10. С

= жалує

за

втраченими

роками

Син

жалує

за утраченим

и в солдатчині

літами

“Вийшла

матуся”

(Ход

.)

143

Жовнір жалує

за втраченим

у війську

роком

“Н

е будем,

не будем”

(К. I

I, №

75γ

) Наймичка жалує

за утраченим

и марно

літами

“О

й степом

іду”

(Ход

.)

Рекрут

жалує

, що кращ

е випасати

во-

лів,

ходити з грабельками

, ніж

служити


ж”

(Ход

.)

Жовнір жалує

, що не

пастиме

овець

, бо

йде

на війну

“Ей овце

моє

”” (К

. II, №

67)

Новобранці ж

алую

ть, щ

о їх

руки вміли

орати,

а не воювати

“Понад

чорне

море”

(ІвК

, №

10)

2.1.

11. С

= жалує

за

колишньою

робо-

тою

Чумак

жалує

, що колись

було рівно,

а

тепер ходити

не вільно

“Зацвіла

калина”

(Ход

.)

Чумак

журиться,

що немає чим роз-

платитися

“Зацвіла

калина”

(Ход

.)

Дівчина журиться,

що її робота

нікому

не мила


” (Ход

.)

2.1.

12. С

= журиться

з роботи

Наймит

журиться,

що не

має

права

за-

хворіти,

бо скажуть,

що не

хоче робити

“О


(Ш.)

2.2.

Радість

2.

2.1.

С= радіє

Померлому

солдату весело

леж

ати в

чужій

стороні

“Заш

уміли лози

” (К

-М. I

II,

№ 1

68)

Козаки

плачуть

, погубивши коні

“Ей,

крикнула”

(Ход

.)

Козак плаче по

нещ

асливій годині

“О

й краче,

краче

” (Ход

.)

Козак плаче,

заблукавши у дорозі

“Заш


(М. I

, LV

)

Старий

козак

плаче

за молодістю

“Летит

орел”

(Ход

.; М

. I,

ХС

VII

; П.)

Рекрут

плаче

під

час

прийому

“Заш

уміли луги

” (Ход

.)

Рекрути плачуть,

ідучи на

війну

“О

й закурилася

” (Ш

.)

Жовнір плаче,

вечеряю

чи, смерть

стоїть

за плечима

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.; М

. I,

ХII

)

Новобранці плачуть

у неволі

“П

онад

чорне

море”

(ІвК

, №

10)

2.3.

1. С

= плаче

Наймит

плаче

, що втратив рідну матір

“Ой зацвіла”

(Ш.)

2.3.

Плач

2.3.

2. Дівчина

плаче

за

=С

Дівчина плаче за

козаком

, який поїхав

за

Десну

“Віє

вітер

” (Ход

.)

144


чумаком

, який поїхав

за

Десну

“Із-за

гори

” (Ход

.)


милим

-жовняром


(Ход

.)

Дівчина

плаче

в касарні

за жовніром

“Вчера

вечер

” (К

. II, №

540

) Дівчина плаче за

козаком

, почувши

його

коня

“Ой зарж

и”, “Ой зарж

ав”

(Ваг

.)

Дівчина сплакала

очі

, не бачить

світа

“О

й степом

іду”

(Ход

.)

Мати іде і плаче

за сином

-козаком

, який

сидить на

коні поранений


” (Ільк.

)

Мати плаче за

сином

-вояком,

який

виїждж

ає на війну

“П

рийш

ла матка

” (К

. I,

№ 1

25)


сином

-вояком,

що його

не

бачить

“О

й із

суботи”

(ІвК

, № 1

5)

Мати,

сестра

плачуть

за жовніром,

який

пішов

до війська

“Н

е будем,

не будем”

(К. I

I, №

75γ

) Мати іде і ридає

за сином

, якого

беруть

у рекрути


, “Ой за

гаєм

” (Ход

.)

Мати вік плаче за

убитим козаком

“Й

а на

горі

огонь

” (К

-М. I

II,

№ 1

63)


уми

раючим сином-

жовніром

“Там

на горі

” (К

. II, №

341

)

2.3.

3. М

ати плаче за

=С


пораненим

сином

, який

поми

рає

Ой на

горі

ворон

” (ХП

, №

266

) 2.

3.4.

Жінка

плаче

Жінка

плаче

за убитим козаком

“Й

а на

горі

огонь

” (К

-М. I

II,

№ 1

63)

Отець-мати плачуть дрібними

сльо-

зами

, проводж

аючи

сина в рекрути

“Заш

уміли луги

” (Ход

.)

Мати і сестри

оплакую

ть козака,

який

поїхав з р

ідного

двора

на чужину

“В неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

2.3.

5. Рідні

плачуть

Мати,

сестри

, діти плачуть за

козаком

“У Глухові

у го

роді

” (М

. I,

ХV

III)

2.3.

6. Люди

плачуть

за

=С

Люди

плачуть

за рекрутом


і зима

” (Ход

.)

145

2.

3.7.

Товариш

і плачуть за

=С

Жовніри

плачуть

за убитим сином

вдови

“О

й заковала


” (ІвК

, № 6а)

Жовнір боїться самотньої смерті у

поході

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.; М

. I,

ХII

)

2.4.

1. С

= боїться

смерті

Чумак

боїться

померти

молодим

на

полі

“Л

юди

конопельки”

(Ход

.)

2.4.

Страх

2.4.

2. С

= боїться

зради

Дівчина боїться зради рекрута

“Н

е буду

, не буду

” (К

. II,

№ 6

3)

Рекрут

почувається

зганьбленим,

не

хоче

бути сам

“Ей мамц

ю моя

” (К

. II,

№ 1

29 а

) 2.

5. Ганьба,

сором

2.5.

1. С

= відчуває

ганьбу

Мила боїться ганьби

від

людей,

коли

загине

милий

-коханець

“О

й Василю

” (ІвК

, № 2

4)

2.6.

1. С

= проклинає

річку

Козак проклинає річку,

що привела

його

до гріха

“У полі м

огила”

(Ход

.)

2.6.

2. С


мати

Рекрут

проклинає

мати за

те,

що

згодувала для війська

“Заш

уміли луги

” (Ход

.)

2.6.

3. С


дівчину

Наймит

-заробітчанин проклинає

зрадливу

дівчину

“Орали

би”

(К. I

, № 8

5)

2.6.

4. С


господаря

Наймит

проклинає

господаря,

най

-ми

тським

и сльозами

“О


(Ш.)

2.6.

5. С


волів

Чумак

проклинає

волів

, що його

засмутили віщуванням


” (М

. I,

ХС

V)

2.6.

6. С


долю

Бурлак

сидить над водою

і проклинає

долю

“Д

а бурлаче”

(М. I

, ХС

)

Мати проклинає сусідів

за си

на-рекрута

“Ой за

гаєм,

гаєм”

(Ход

.)

2.6.

7. М

ати прокли

-нає

Мати проклинає себе

, що віддала

сина

у військо

і він загинув

“Щука-риба

” (Ход

.)

2.6.

8. Вдова

прокли-

нає дерево

Вдова проклинає дерево

-крушину,

що

розлучила з м

илим

“Як мн

і, зеленой!

(Ход

.)

2.6.

9. Дівчина

про

-клинає

Дівчина проклинає чумака

, щоб

не

оженився

“Із-за

гори

” (Ход

.)

2.6.

Про

-кльон,

закляття

2.6.

10. П

тах прокли

-нає

Чайка

проклинає

козаків

146

Козак заклинає

дівчину

, щоб

не ви

-йш

ла заміж

“Із-за

гори

” (Ход

.)

2.6.

11. С

= заклинає

Жовнір заклинає

ворогів

конати так

важко

, як він розмовляє з конем

“О

й голуб гуде

” (Ход

.)

2.7.

1. С

= скаржить-

ся на коня

Козак скаржиться на

коня,

який уво-

дить

в літа

“Ой дуб на

дубочка

” (Ход

.)

Бурлак

скарж

иться на

долю

, яка

не

така

, як доля

чуж

ая

“Да бурлаче”

(М. I

, ХС

)

Бурлак

скарж

иться,

що нікому

до

нього нема

діла

“Вчера

була суботонька

” (ХП

, № 2

70)

Рекрут

скарж

иться на

нещ

асну

годину

народж

ення

“Та нещасна

”” (К

. I, №

87)

2.7.

2. С

= скаржить-

ся на нещасливу

долю

Дочка

-наймичка докоряє матері

за

нещасну

долю

Рекрут

скарж

иться на

матір

, що

згодувала для війська

“Заш

уміли луги

” (Ход

.)

Рекрут

скарж

иться на

матір

, що

віддала у солдати

“Утікай,

сину”

(Ход

.)

2.7.

3. С

= скаржить-

ся на матір

Жовнір скаржиться матері

, що дала

вроду,

а не дала

щастя

-долю

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.) “О

й у місті”

(ІвК

, № 7

)

Бурлак

скарж

иться на

родину,

яка

цурається його

“Сидить бурлак

” (ХП

, №

271

) 2.

7.4.

С= скаржить-

ся на родину

Жовнір скаржиться на

родину,

яка

цурається його


” (ІвК

, № 1

1)

Новобранці скарж

аться на

царя і

цареву

мати,

що не

пускає додому

“Чорниї галки

” (Ход

.)

2.7.

5. С

= скаржать-

ся на царя

(цісаря)

Вар.

: Рекрути скаржаться на

цісаря і

цареву

мати,

що не

пускає додому

“О

й закурилася

” (Ш

.)

Козак скаржиться матері

на самотність

“Ой дуб на

дубочка

” (Ход

.)

2.7.

6. С

= скаржить-

ся на самотність

Дівчина,

покинута козаком,

скарж

ить-

ся на гірке життя

без

родини

“Ой зарж

ав”

(Ваг

.)

2.7.

Скарга

2.7.

7. С

= скаржить-

ся на погане

пово-

дження

Кінь докоряє козакові

за недбале

харчування

“Ой дуб на

дубочка

” (Ход

.)

147

Наймит

скарж

иться,

що господиня

зливає

йому обід

з усіх

мисок

“О


(Ш.)

Наймит

скарж

иться на

недосипання

й

недоїдання

2.7.

8. С

= скаржить-

ся на важку

працю

Наймичка скаржиться на

марну

працю

і людський

поговір

: “Сирота-ледащо”

“П

о уленьци ходж

у” (Х

од.)

Козак скаржиться,

що безродному

важко

жити на

чуж

ині

“В неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

Заробітчанин скаржиться на

мадяр

, які криво

дивляться

на нього

“А

до нашей


” (К

. II

, № 3

47)

2.7.

9. С

= скаржить-

ся на поневіряння в

чужій

стороні

Рекрут

скарж

иться на

чуж

у сторону

“А

ў неділю

” (ІвК

, № 1

) Рекрут

роздуму

є, ходячи по

саду:

чи

йому

журитися,

чи женитися,

чи йти

до дівчини

“По садочку”

(Ход

.)

Рекрут

роздуму

є, що кращ

е було

втопитися,

ніж

військова

служба


”” (К

. I, №

87)

Рекрут

роздуму

є, що не

буде косити

овес

, а буде носити

шаблю

“Не буду

, не буду

” (К

. II,

№ 6

3, №

212

), “Н

е будем,

не

будем”

(К. I

I, №

75γ

) Жовнір роздумує

над

тим

, що

військовий

хліб кривавий

“Воєнский хліб

(К. I

I, №

348

) Бурлак

роздумує:

чи прийде

жити до

нього доля

“О

й піду

я”

(Ход

.) “А

Бож

е мій”

(К. I

I, №

395

)

2.8.

1. С

= роздумує

над своєю

долею

Емігрант

роздуму

є, чи їхати до

Аме

-рики

2.8.

2. Мати розду-

мує над долею

сина

Мати роздумує

: чи женити,

чи оддати

у військо на

службу

сина

“По мо

рі і Дунаї

” (Ход

.), “По-

над морем,

Дунаєм”

(М. I

, № Х

)

2.8.

Роздум

2.8.

3. С

= роздумує

над долею

волів

Хворий чумак роздумує

над

долею

волів

“Ох,


, “Ой залетів”

(Ход

.)

3.

Мотиви

– описи

3.

1.1.

опис України

На Україні всього багато

: і паш

і, і

браги,

і меду

, і го

рілки,

і красних дівок

“На Вкраїні

” (Ільк.

)

3.1.

Опи

с простору

(топосу, ло

-кусу

) 3.

1.2.

опис двора

У дворі

вдови

стоять столи,

де пани

пишуть рекрутські

списки

“Д


(Ход

.)

148

У чистому

полі глибока

долина,

а в

ній

– велика

могила,

на могилі

– озима

пш

ениця

“Ой долом,

долом

” (Ход

.)

Серед

поля стоїть

тополя над козаць

-кою

могилою


войненьку

” (Панько)

У

полі вербина

, під

вербиною

тернина

“Гей


(ІвК

, №

3),

“Ой у поли

тернина

” (ІвК

, № 4а)

У

полі росте

терен

“Гей

у поли”

(ІвК

, № 2

) У

полі черемшина

“Гей


ина”

(ІвК

, № 1

8)

3.1.

3. опис поля

У полі сніжок

, жовнір пасе

коня

“Там

у поли”

(ІвК

, № 1

7)

3.1.

4. опис лугу

У

лузі зацвіла

калина

“О


” (ІвК

, № 1

2)

3.1.

5. опис степу

У степу

глибока криниця

“Зацвіла

калина”

(Ход

.)

3.1.

6. опис лісу

У

лісі клен-дерево

“Там

у лісі”

(ІвК

, № 2

0)

На горі

женці

жнуть

, під

горою

козаки

йдуть

“Ой на

горі

” (М

. I, Х

III)

“О

й на

, ой на

горю

” (ХП

, №

259А

) На горі

буйний вітер свищ

е


(ІвК

, № 1

9)На горі

огонь

горить

“Йа на

горі

” (К

-М. I

II, №

163

)На горі

жито,

в полі край дороги

убитий

жовнір

“О

й на

горі

жито”

(ІвК

, №

23)

3.1.

7. опис гори

Під

горою

жито,

де лежить убитий

козак

“П

ід го

рою

” (К

-М. I

II,

№ 1

67)

3.1.

8. опис мосту

Міст прогинається

“Високий

мостечек”

(К. I

I, №

488

б)

3.1.

9. опис моря

Понад

морем

літаю

ть ворони

“Понад

чорне

море”

(ІвК

, № 10

) 3.

1.10

. опис ріки

(води)

Явір стоїть

над

водою


” (ІвК

, № 1

1)

Убитий

козак

накрив очі осокою

“Вітер

гуде”

(М. I

, № V

I)

Уб

итий

козак

накрив очі (му

равою

), китайкою

“О

й у полі

сніжок

” (Ход

.; М

. I,

№ II

I; Ваг

.), “Вітер

гуде”

(Ход

.)

3.2.

Опи

си

ситуації,

стану

(формули

)

3.2.

1. опис тіла

убитого


траві

(в житі),

накрив

очі

китайкою


(ІвК

, № 1

5б),

“Ой на

горі

жито”

(ІвК

, № 2

3)

149


траві

, накрив очі

хустиною

“Ой дощ

іде”

(ІвК

, № 1

5а)

Убитий

козак

порубаний

, посічений

“Йа на

горі

огонь

” (К

-М. I

II,

№ 1

63)

Поранений

син

порубаний

на четверо

“Ой на

горі

ворон”

(ХП

, № 26

6)

Убитий

солдат

, поранений

, голова

посічена

“Ой поля

, ви”

(К-М

. III

, №

165

) Рекрут

грає на

малій

скрипочці

“Чорниї галки

” (Ход

.)

Жовнір грає

на трьох трубах

“Гей


(ІвК

, №

3),

“Ой у поли

” (ІвК

, №

4а,

б)

3.2.

2. опис грання

на

музичному

інструменті (див.

родинно-побутові

пісні)

Чумаки граю

ть на сопілці

“Та й

ходив чумак

” (ХП

, № 26

8)

4.

Мотиви

– характеристики

Козак з ч

уба,

з міни

“Їде

козак

” (Ход

.)

Хлопець гарний

і моторний

“В

Бердичеві

” (Ход

.)

Син

вдови

, рекрут

, славний

“О

й за

гаєм”

(Ход

.)

Бурлак

має

козаче личко

“Ой чумаче

” (М

. I, Х

СIV

)

4.1.

1. С

= вродливий

Жовнір має біле личко

і чорні брови

(очі

) “О

й у лузі

калина”

(Ход

.) “О

й у місті”

(ІвК

, № 7

) 4.

1.2.

С= поголений

Рекрут

має

поголене чоло

і тім’я

“О зачула

ж”

(Ход

.)

4.1.

3. С

= гарно

одягнені

Чумаки ходять

в жупанах


-річенькою

” (Ход

.)

Чумаки

– голі


-річенькою

” (Ход

.)

Чумак

не має ні

сіряка,

ні сірячини

“Ой поросли”

(Ход

.)

4.1.

4. С

= роздягне

-ний,

бідний

Бурлак

не має білої сорочки

“Сидит

явір”

(Панько)

, “Вчера

була

суботенька”

(ХП

, № 2

70)

4.1.

Портрет

персонаж

а

4.1.

5. С

= озброєний

У козака му

шкет за

плечима

“Іде

козак

” (М

. I, LХХ

VI)

Козак,

який служ

ив гетьману

“У

місті

” (Ход

.)

4.2.

1. С

= який

служ

ив гетьману

Козак

(коханий

), який

всю

країну

об’їж

джає

“А я

вийду

” (ХП

, № 2

63А

)

Козак щирим

серцем служ

ить царю

“О

й чого

ж нам

” (Ход

.)

Рекрут

служить государу

, світа

не

бачить

“Д


(Ход

.)

4.2.

Статус

персонаж

а

4.2.

3. С

= який

слу

-жить царю

(цісарю

)

Жовнір служ

ить цісарю

“Ой ци

будеш

” (ІвК

, № 5а,

б)

150

4.2.

4. С

= який

не

має сім’ї

Бурлак

не має жінки

і дітей

“Із-за

гори


”, “З

поля

вітер

” (Ход

.)

Наймит

(-ка

) не має родини

, матері і

батька

“О

й степом

іду”

, “По уленьци

ходж

у” (Х

од.)

4.2.

5. С

= сирота

, са-

мотній

Рекрут

самотній:

“ані тата,

ані

мами”

“А ў

неділю

” (ІвК

, № 1

) 4.

3.1.

С= не

плаче

Козак ніколи

не плаче

“Їде

козак

” (Ход

.)

Козак завж

ди веселий

“Їде

козак

” (Ход

.)

4.3.

2. С

= веселий

Козак

(коханий

) сміється ще й мо

ргає

“А я

вийду

” (ХП

, № 2

63А

) Козак Сагайдачний

проміняв жінку

на

тютю

н та

люльку

“О

й на

горі

” (М

. I, Х

III)

“О

й на

, ой на

горю

” (ХП

, №

259А

) Сирота ночує вдома,

хоча був попере

-дж

ений

сестрою

про

рекрутування в

солдати

“П

рийш

ла ж

тая

” (К

-М. I

II,

№ 1

62)

4.3.

3. С

= необачний

Козак спить три години

у дівчини

, а

йдуть турки

“А

я вийду

” (ХП

, № 2

63А

)

4.3.

4. С

= безпосе-

редній

Козаки

, як діти

“О

й чого

ж нам

” (Ход

.)

4.3.

5. С

= облудник

Козаку

стільки

віри як

в морі піни

“Заш


(М. I

, LV

)

Вдовиний

син

убив сім полків

“Гей


(Ход

.), “Ой

мала

вдова

” (М

. I, №

III)

4.3.

6. С

= відваж

ний

у бою

Козаки

б’ють

ворогів

навпрямик

“О

й чого

ж нам

” (Ход

.)

4.3.

7. С

= загартований

Козак не

боїться

морозу

“Їде

козак

” (Ход

.)

4.3.

8. С

= працьовитий Козак працьовитий,

як бик

“Ой чого

ж нам

” (Ход

.)

Козак має погану

славу

, бо не

вміє

працювати

“Із-за

гори

” (М

. I, LХ

II)

4.

3.9.

С= не

вміє

працювати

Чумак

не працює добре як

лучше

“Ой куди

ж ти”

(М. I

, LХХХ

VI)

4.

3.10

. С= лінивий

Чумак

дочум

акувався

, штанів немає,

очкур урвався

“Люди

конопельки сіють

” (Ход

.)

Козак утратив щастя

-долю

“Чом

соловей

” (Ход

.)

Рекрут

не має волі

і щастя

“Заш

уміли луги

” (Ход

.)

4.3.

Харак

-тер персона-

жа

Рекрут

народився

в нещ

асну

годину


”” (К

. I, №

87)

4.3.

11. С

= нещасний

Чумак

нещ

асний,

бо товариші не

доглянули його

воли і вони здохли

“Пуїхав чумак”

(ХП

, №

267А

)

151

4.3.

12. С

= вихова

-ний,

ґречний

Козак знімає

шапку

при

зустрічі

з дівчиною

“Ой на

горі

жито”

(ХП

, №

262А

, Б)

4.3.

13. С

= грішний

Жовнір просить прощ

ення

у матері за

пияцтво

“О

й у лузі

калина”

(ІвК

, №

9)

5.

Мотиви

– мовленн

я

Козак повідомл

яє матір

про

баж

ання

одружитися

“Ой дуб на

дубочка

” (Ход

.)

Мати проганяє

сина до

турків та

орди,

син відповідає

, що вони

його знаю

ть і

кіньми

, сріблом

-злотом наділяють

“Гомін

, гомін

” (М

. I, №

II)

Син

кланяється матері

з війська і

питає:

чому не

оженила,

мати

відповідає

, що він замолодий

“Ой голуб гуде

” (Ход

.)

Син

говорить

матері, що не

повер

-неться

з війська додому

(Ф.: як

павине

пір’я потоне

, а малиновий

камінь на

верх

виплине

)

“Гей


(Ход

.), “Ой

мала

вдова

” (М

. I, №

III)

Мати питає:

коли чекати

сина з

війська,

син

відповідає,

що не

повер

-неться

з війська додому

(Ф.: як

трава

виросте на

помості

)

“О

й із

суботи”

(ІвК

, № 1

5)

Син

-жовнір лежить у лікарні (шпита

-лі

), говорить

матері, що його

похова-

ють

цісарські

вояки

“Там

на горі

” (К

. II, №

341

), (ІвК

№ 6а,б)

, (K

olb,

Pok

. II,

№ 3

80, №

405

)

Син

говорить

матері, що його

посила-

ють

на сторож

у, мати радить

, як від-

мовитися

“Гей

, мати”

(Ход

.)

Мати питається:

де ночував син,

радить втікати з р

екрутського набору

“Якась


” (Ільк.

)

5.1.

Діалог

5.1.

1. С

= розмовляє

з матір

’ю

Мати журиться,

що сина

беруть у

жовніри

, син

втішає

її, щ

о не

боїться

, бо

має

три

труби

(золоті)

“Гей


(ІвК

, №

3),

“Ой у поли

тернина

” (ІвК

, № 4а)

152

Рекрут

утішає

матір

, що буде

слати

з війська їй

гроші (червонії)


комісари”

(Ход

.)

Козак просить мати

згадати його

за

обідом

і вечерею

“О

й краче,

краче

” (Ход

.)

Кінь повідомл

яє матір

про

смерть

козака

і його

заслугу

(Ф.: могилочка-

королівночка

)

“Ой у полі

сніжок

” (Ход

.)


яє матір

про

смерть

козака

і його

заслугу

(Ф.: паняночка,

в

чистім

полі земляночка)

“Ой у полі

сніжок

” (М

. I, I

II)


яє матір

про

смерть

сина

-жовніра

, мати запитує:

де син,

кінь


що ож

енився

(Ф.:

жінка

-мурава,

під

головонькою

купи-

на), прийде

(Ф.: як

пісок

зійде)

“О

й дощ

іде”

(ІвК

, № 1

5а),


(ІвК

, № 1

5б)

5.1.

2. Вісник роз-

мовляє

з матір’ю

про

=С

Ворони

повідомляють

матір

про

смерть

сина-новобранця

“Ой із

суботи”

(ІвК

, № 1

5)

Мати розмовляє із

старшиною

, питає

: де

син

-сокіл

, її повідомляють

, що він

загинув у бою

“Ой мала

вдова

” (М

. I, №

III)

5.1.

3. Мати розмов

-ляє із

=С

Мати розмовляє із

дочкою

, дочка

докоряє їй

, що не

збудила її,

щоб

провести

жовніра

, мати просить

подивитися

у го

рішню

кватиру

“Гей


ина”

(ІвК

, № 1

8)

5.1.

4. С


з сестрою

Молодша сестра

запитує брата:

коли

він прийде

з війська,

козак


(Ф.: як

пісок

зійде)

“Гомін

, гомін

” (М

. I, I

I), “В

неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

Жовнір розмовляє з б

атьком

на

цвинтарі

“Причув си

я”

(К. I

, № 1

27)

Рекрут

розмо

вляє

з батьком,


, де його

дружина і перстень

“Гей

у поли”

(ІвК

, № 2

)

5.1.

5. С


з батьком

Козак потопає,

просить

батька

рятувати

, батько каже потопати


Дунаю

” (ІвК

, №

25)

153

Козак вітається з ж

ницею

“Їде

козак

” (Ход

.) “О

й на

горі

жито”

(ХП

, №

262А

, Б)

Жовнір вітається з д

івчиною

і просить

переночувати

“Їде

жовнір”

(Ход

.)

Козак просить дівчину переночувати

, дівчина боїться неслави

“Ходит

, блудит”

(Ход

.) “О


ина”

(ІвК

, № 1

6), “Ходит

, блудит”

(ІвК

, № 2

6)

Козак ходить

до дівчини,

дівчина

боїться неслави

“Там

у лісі”

(ІвК

, № 2

0)

Козак питає дівчину:

хто

буде йому

прати,

рани завивати

, над

могилою

плакати,

дівчина

відповідає:

прачка,

дощик

, ворон

“О


ина”

(ІвК

, № 1

6)

Козак просить дівчину не

плакати

, дів

-чина

каже,

що буде

чекати його

до ночі

“Іде

козак

” (М

. I, LХХХ

VI)

Козак просить дівчину збудити рано

“Ходит

, блудит”

(Ход

.)

Улан

просить

дівчину

збудити рано

“Ой зацвила калинонька

” (ІвК

, № 1

2)

Козак потопає,

просить

дівчину

рятувати

, мила каже,

щоб

не боявся


Дунаю

” (ІвК

, №

25)

Дівчина запрош

ує до хати

, парубок

передбачає

кінець коханню

, бо його

беруть

у рекрути


(Ход

.)

Хлопець просить дівчину не

плакати

, хоче

одруж

итися з н

ею, дівчина

-наймичка

каже,

що не

мож

на

“Та хто,

мож

е” (Х

П, №

272

)

Милий

питає

дівчину

: чого вона

зажу-

рилася

, дівчина


що мало

веселості, ми

лий каже,

що одружиться

(Ф.: як

поплине

камінь під водою

)


(ІвК

, № 1

9)

5.1.

6. С


(-ють

) з дівчи

ною


що вона

думає

, дівчина відповідає

, що думає втонути

(не хоче

з ним одружуватися)

“О

й плинут

гусоньки”

(ІвК

, №

28)

154


чому не

вийшла

, дівчина відповідає

, що боїться осуду

ворогів

“О

й ти

дівчино

” (ІвК

, № 2

9)

Жовнір питає дівчину:

кого вона

чекала

з війни,

дівчина


що

сподівалася на

одруж

ення

з ним

“В

Маластові

чорна

роля”

(К

. II, №

369

)

Жовнір питає дівчину:

чи буде

за ним

тужити,

дівчина


що забуде

“Ой ци

будеш

” (ІвК

, № 5а)

Дівчина питає жовніра

: куди він іде,

жовнір відповідає

, що на

бій

з ворогом

“Як-єм

ішов

” (К

. II, №

468

)

Дівчина питає жовніра

: коли він

повернеться,

жовнір відповідає

(Фн.

: “як буде

місто

Берн Віднем називати

”)

“Гей


ина”

(ІвК

, № 1

8)

Козаки

-молодці

просять

Марусечку

-пані

вийти

, питаю

ться

: чи пан дома

“Злетіли

ворони”

(Ваг

.)

5.1.

7. С


з товариш

ем

Заробітчанин розпитує

товариш

а про

свою

мати,

він

повідомляє,

що вона

померла

“Як-єм

їхав

з Гамерики

” (К

. II, №

543в)

5.1.

7. С


з жінкою

Жовнір розпитує

чуж

у господиню

про

її вродливе

тіло


” (Ход

.)

Чумаки просять отамана порятувати

волів,

отаман

дозволяє косити

лободу,

пш

еницю

“О чумаче”

(Ход

,), “Ой чума

-че

” (М

. I, Х

СIV

)

5.1.

8. С

= розмовля

-ють

з паном

(отама

-ном)

Жовнір просить пана

відпустити до

дівчини,

пан

не пускає

, каже відібрати

коня

і закувати

, жовнір просить

закути

у шинкарки

“Там

у лісі”

(ІвК

, № 2

0)

5.1.

9. С


з посланц

ями

Жовнір розмовляє з п

осланцями,

які

просять вернутися додому

, бо вмирає

мати

, дівчина

“О

й ци

будеш

” (ІвК

, № 5а,

б)

5.1.

10. С

= розмов

-ляє з к

онем

Козак питає коня

: чи він важкий

“Ой дуб на

дубочка

” (Ход

.)

5.1.

11. С

= розмов

-ляє з в

олам

и Чумак

питає

волів

: хто

буде для них

паном,

як він умре

“О

й залетів”

(Ход

.)

155

Чумак

питає

волів

: чого помарніли,

воли

відповідають

, що хазяїн

не жаліє


(Панько)

Наймит

питає

волів

: чому вони

не

орють

“О

й степом

іду”

(Ход

.)

5.1.

12. С

= розмов

-ляє з б

ідою

Герой просить біду

відчепитися

, біда


, що з н

им вінчалася

“О

й піду

я”

(Ход

.)

Козак просить дуба

розвиватися

, дуб

не

боїться

морозу

“Ой у місті”

(ІвК

, № 7

), “Розвивайся”

(ХП

, № 2

61А

) 5.

1.13

. С= розмов

-ляє з д

убом

Хлопець розмовляє з дубом

(травою

, бандою

, вином

, куркою

), питає,

хто

буде

його рубати

(косити,

грати,

пити)

, як він піде

марширувати

“Д

убе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3а,

13б)

Бурлак

розмо

вляє

з явором

, журиться,

що не

має

білої

сорочки

, піде до

Ду-

наю

випрати

“Сидит

явір”

(Панько)

5.

1.13

. С= розмов

-ляє з я

вором

Жовнір розмовляє з явором,

журиться,

що сидить

у штокгаузі


” (ІвК

, № 1

1)

Козак просить малого

хлопця осідлати

коня

“Ей,

крикнула”

(Ход

.)

Чумак

просить

малого хлопця

осідлати

коня і бігти

шукати волів


(М. I

, ХIХ

)

Козак просить малого

хлопця швидко

бігти

“Ой крикнула

” (Ход

.)

Козак просить передати

вістку до

кошового

“Ей,

крикнула”

(Ход

.)

Чумак

просить


бігти

і дати

вістку панам про допомо

гу

“Ой ішов

козак

” (Ход

.)

5.2.

1. С

= просить

хлопця

Чумак

просить


зібрати

громаду


(М. I

, ХIХ

)

Козак просить товаришів

знайти

тіло

брата і поховати між

трьох

шляхів

“У місті

” (Ход

.)

5.2.

Моно-

лог-прохан

-ня

5.2.

2. С

= просить

товаришів

Козак просить товаришів

посадити на

мо

гилі

брата

троякоє

зілля

“У місті

” (Ход

.)

156

Умираю

чий жовнір просить товари

-шів

(каратів

) дати вістку

матері

“Там

на горі

” (К

. II, №

341

)

Умираю

чий солдат

просить

товариш

а написати

листа

до матері

“Заш

уміли лози

” (К

-М. I

II,

№ 1

68)

Умираю

чий козак просить висипати

високу

могилу і в

головах посадити

калину


” (Ход

.; М

. I, №

I)

Умираю

чий чумак просить товаришів

зробити домо

вину

, висипати високу

мо

гилу

і посадити

калину


(Ход

.)

Умираю

чий солдат

просить

товариш

а добити

, бо чужа сторона

“О

х война”

(Панько)

Умираю

чий солдат

просить

поховати

при дорозі

, де цвіте калина

“Заш

уміли лози

” (К

-М. I

II,

№ 1

68)

Умираю

чий козак просить поховати

себе

без

попів

і дяків

“Нехай

мене не

ховаю

ть”

(Ход

.)

Хворий чумак просить товаришів

(або

отамана)

взяти

воли та

гроші й

рятува-

ти (або

поховати)

“Їхав чумак”

(Панько)

, “Їхав

чумак”

(ХП

, № 2

67В

)

Хворий чумак просить отамана прода-

ти воли,

щоб

поховати

“П

уїхав чумак”

(ХП

, №

267А

) Чумак

просить

товариш

ів доглянути

худобу

, вони не

виконую

ть цього

“Їхали

чумаки”

(ХП

, №

267Б)

Вівчар

просить

молодців переказати

дівчині, щоб

не чекала

його та

виходи-

ла заміж

“Ой на

гірці

” (Ход

.)

Рекрут

просить

товариша (тамборовий

) рано

збудити і голосно

грати

на бубні

“Гей

у поли”

(ІвК

, № 2

)

Рекрути просять старих

вояків

навчити науки

“П

онад

чорне

море”

(ІвК

, №

10)

5.

2.3.

С= просить

пана

(цісаря)

Козак просить пана

відпустити до

дівчини,

що тужить

“Чом

соловей

”, “В

недівку

рано

” (Ход

.)

157

Жовнір просить цісаря

, щоб

повідомив

батьків про свою

смерть

“О

й йе

у поли йа

два

йавори

” (ІвК

, № 6б)

Поранений

козак

просить

людей

привести

ксьондза

“В місті

Острозі

” (Ільк.

)

Жовнір просить про шумний похорон,

щоб

над

його труною

голосили

(фраїречка

“най заплаче”

)

“Як я кедись

з Кошиць”

(К

. II, №

567

)

5.2.

4. С

= просить

людей

Дівчина просить

(людей)

запрягати

коней і наздоганяти

коханого жовніра

, бо

умре

“Гей


ина”

(ІвК

, № 1

8)

Рекрут

просить

мати,

щоб

викупила

Син

просить

мати справити

йому у

військо три труби

(мідні

) “П

о мо

рі і Дунаї

” (Ход

.)

Вар.

: Син

просить

мати справити

йому

у військо три труби,

а четверту золоту

“П

онад

морем

, Дунаєм”

(М. I

, №

Х)

Син

просить

мати не

плакати

, а

покликати не

лікаря,

а столяра

, щоб

збудував

хату

(могилу)

“О

й на

горі

ворон

” (ХП

, №

266

)

5.2.

5. С

= просить

матір

Рекрут

просить

мати не

плакати

завчасу


(Ход

.)

5.2.

6. Мати просить

старшину

Мати просить старшину відпустити

сина

-рекрута

“Д


(Ход

.)

Мати прощ

ається

, просить

сина вірно

служ

ити

“Ой за

гаєм,

гаєм”

(Ход

.)

Мати просить сина

не баритися

на

війні і

швидко вернутися


” (М

. I,

ХV

I ), “Ой на

гороньці

” (Ваг

.) “О

й заковала


” (ІвК

, № 6а)


вернутися

додому,

бо

пришов

лист на

війну

, син

просить

її осідлати

коня

“П

рийш

ла матка

” (К

. I,

№ 1

25)


вернутися

додому,

щоб

змити голову

, син

відмо

вляє

“Гомін

, гомін

” (М

. I, №

II)

5.2.

7. Мати просить

=С


вернутися

додому,

щоб

взяти

на війну білу

сорочку

“Що за

галас

” (ІвК

, № 1

4)

158


-солдата верну-

тися

, щоб

змити голову

, постелити

постіль,

син

відмо

вляє

“Соловейко

” (К

-М. I

II,

№ 1

64)


-жовніра

не пити

горілки

“О

й у місті”

(ІвК

, № 7

)


-жовніра

не

забувати

про

Бога

“О

й у лузі

калина”

(ІвК

, №

9)


іти з д

ому, щоб

не

лаяв

вітчим

“В неділю

рано”

(М. I

, ХV

I)

5.2.

8. Батько про-

сить

=С

Батько просить жовніра

вернутися

, бо

його виховав

“Кой

я масирував

” (К

. II,

№ 2

32β)

Козак просить засватану дівчину

почекати

до другої

весни

“Вітер

віє

” (Ход

.)

Козаки

просять

дівчину

не плакати і

помолитися

за свого

милого,

який

виїждж

ає у

похід


” (М

. I,

ХV

II)

Козак просить дівчину збудити рано

, поки

не осідлані

коні


(Панько)

Козак просить дівчину дати

на

прощ

ання

хустину


войненьку

” (Панько)

Чумак

просить

дівчину

рости

до

другої

весни

“Із-за

гори

” (Ход

.)

Жовнір просить дівчину не

туж

ити за

ним,

бо він вже має дев’ять дівчат


(Ход

.)

Жовнір просить дівчину вишити на

прощ

ання

сорочку

(кош

улю

)

“Ти моя ми

ла”

(К. I

I, №

275

)

5.2.

9. С

= просить

дівчину

Жовнір просить дівчину писати

дрібні

листи

“Як я кедись

з Кошиць”

(К.

II, №

567

) Дівчина просить жовніра

пустити

ко-

ня у

город,

але

щоб

він

не топтав

рути

“Їде

жовнір”

(Ход

.)

Мила просить ми

лого

вечеряти

“О

й Василю

” (ІвК

, № 2

4)

5.2.

10. Д

івчина

про

-сить

=С

Дівчина просить козаків вернутися

додому

“Вітер

віє

” (Ход

.)

159

Дівчина просить новобранця

виловити

вінок з Д

унаю

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

Дівчина топиться

, просить

козака

рятувати

за плату

, козак

не хоче

заплати,

а просить

одруж

итися

“О

й ти

дівчино

” (ІвК

, № 2

9)

Дівчина просить козака

взяти

її з

собою

в човен

і плисти

на Дунай

“О

й коби

я мав

” (Ільк.

)

Дівчина просить жовніра

(коханого

Ваню

) не спати,

бо йдуть турки-татари

“Там у поли

сніжок

” (ІвК

, №

17)

, “А

я вийду

” (ХП

, №

263А

) Дівчина просить убитого казака

встати

, бо кінь

блудить

, козакові вже

байдуж

е

“П

ід го

рою

” (К

-М. I

II,

№ 1

67)

Дівчина просить убитого жовніра

встати

, бо кінь

блудить

“Ой на

горі

жито”

(ІвК

, №

23)

Рекрут

звертається до

дівчини

з прощ

анням

“Якась


” (Ільк.

) “Гей


(ІвК

, №

3),

“Ой у поли

” (ІвК

, № 4

б)

, “Гей у поли

черемшина”

(ІвК

, № 1

8)

Наймит


дівчини

з прощ

анням на

рік

“Орали

би”

(К. I

, № 8

5)

Козак просить дівчину вийти на

роз

-мо

ву, дівчина

зізнається

, що не

казала

правди

“О

й плинут

гусоньки”

(ІвК

, №

28)

5.2.

11. С

= зверта

-ється до

дівчи

ни

Жовнір запрош

ує дівчину

до касарні

ночувати

одну ніч на

його постелі

“А

до нашей


” (К

. II

, № 3

56а)

Козак просить у шинкарки меду

-вина

“Ей,

крикнула”

(Ход

.)

Бурлак

просить

шинкарки усипати

меду

і горілки

Із-за гори


” (Ход

.)

5.2.

12. С

= просить

шинкарки

Козак просить шинкарку переночувати

“Ей

, крикнула”

(Ход

.)

5.2.

13. С

= просить

Бога

Жовнір просить Бога

відслуж

ити,

повернутися додому


” (ІвК

, № 1

1)

5.2.

14. С

= просить

коня

Козак просить коня

напитися

“В


” (Ход

.)

160


зірвати шовковий

повід,

бігти

дорогою

, виїсти трави,

випити

води,

підбігти під ворота

і вдарити у копита

“Ой у полі

сніжок

” (М

. I,

№ IV

)


розвіяти тугу

“О

й краче,

краче

” (Ход

.)


дати вістку

матері

про свою

смерть

“Ой у полі

сніжок

” (Ход

.; М

. I,

№ IV

; Ваг

.)

Жовнір просить коня


матері

про

свою

смерть

“О

й дощ

іде”

(ІвК

, № 1

5а)


просить

коня дати

вістку

матері

про

свою

смерть через у

топлен

-ня

в Дунаї

(Ф.: утопив

– оженив

)

“Ішло

дівчи

” (ІвК

, № 2

2)

Солдат

просить

коня передати

додому

вістку

про

свою

смерть

“Ой поля

, ви”

(К-М

. III

, №

165

) Козак просить коня

спішити до

дівчи

-ни

на побачення


(Ход

.)


зарж

ати,

щоб

по-

чула

дівчина

“О

й зарж

и” (В

аг.)

Козак просить коней поспішати,

бо

вже пізно

“Ой попід гаєм

” (Ваг

.)

Заробітчанин просить коня

винести

з мадярського краю

“Подме

-же ми

” (К

. II,

№ 3

47)

5.2.

15. К

інь просить

=С

Кінь просить умираю

чого

козака

відпустити

або

дати заплату

“Ой у полі

сніжок

” (М

. I,

№ IV

)

Козак просить орла


родині

про свою

смерть

“Вітер

гуде”

(Ход

.; М

. I, №

VI)

Козак просить орла

побрататись

і пе

-реказати

матері, що він служ

ить у

хана

-татарина,

у якого

заслуж

ив коро-

лівночку

, в чистім полі

могилочку

“Вітер

гуде”

(М. I

, № V

I)

5.2.

16. С

= просить

птаха

Наймичка просить орла

поради:

де

знайти

долю

“О

й горе

ж мені”

(Ход

.)

161

Козак просить соловейка знайти

дорогу

до роду

і вірної

дружини

“Заш


(М. I

, LV

)

Наймит

просить

соловейка

защебета-

ти, щ

о він на

чуж

ині

“Загуду я”

(Ход

.)

Наймичка просить орла

передати

вістку

родині з

чуж

ини

“По уленьци ходж

у” (Х

од.)

Парубок


місяця,

щоб

світив

йому дорогу

до дівчини на

побачення


(Ход

.)

5.2.

17. С

= зверта

-ється до

місяця

Дівчина звертається до

місяця,

щоб

присвітив жовнірові

дорогу, який

вертається

з війни додому

“Іде

дівчина

” (Ход

.)

Поранений

козак

просить

вітру

дати

вістку

його вдові та родині

, щоб

поря-

тували

“В місті

Острозі

” (Ільк.

)

Наймичка просить вітру повіяти у

нову

світлоньку

“По уленьци ходж

у” (Х

од.)

5.2.

18. С

= зверта

-ється до

вітру

Мила просить вітру повіяти на

її чорні

очі

“Світи


(ІвК

, №

21)

5.

2.19

. Вояки

зверта

-ються

до матері

-вдови

Старшина питає мати

-вдову

: чи

впізнає убитого сина

“Гей


(Ход

.) “О

й заковала


” (ІвК

, № 6а)

5.

3.1.

С= запитує

птахів

Козак запитує птахів

: де буде

ночувати

“Тече річка”

(Ваг

.)

5.3.

2. С

= запитує

своїх літ

Старий

козак

питається

літ

: де вони

поділися

“Летит

орел”

(Ход

.; М

. I,

ХС

VII

)

5.3.

3. С

= запитує

жінки

Рекрут

запитує жінки

, хто

буде її обій

-мати

“Дубе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3б)

5.3.

4. С

= запитує

дітей

Рекрут

запитує дітей,

хто

буде їх

году

-вати

“Дубе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3б)

5.3.

5. С

= запитує

пива

Рекрут

запитує пива

, хто

буде його

пити

“Дубе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3б)

5.3.

Моно-

лог-пи

тан-

ня

5.3.

6. С

= запитує

дуба

Рекрут

запитує,

дуба,

хто

буде його

ру-

бати

“Дубе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3б)

162

5.3.

7. С

= запитує

траву

Рекрут

запитує травки

, хто

буде її ко

-сити

“Дубе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3б)

5.3.

8. С

= запитує

жита

Рекрут

запитує жита,

хто

буде його

жати

“Д

убе,

дубе”

(ІвК

, № 1

3б)

Козак закликає

товариш

ів до шинку

“Ей,

крикнула”

(Ход

.)


товариш

ів пропити

зароблені гроші

“Ой чого

ж нам

” (Ход

.)


товариш

ів шукати тіло

убитого брата

“У місті

” (Ход

.)

5.4.

1. С

= закликає

товаришів

Чумак закликає

товариш

ів зібратися

зиму

вати

на Лу

гу


(Ход

.)

5.4.

2. Полковник

закликає

офіцерів

Полковник

закликає

офіцерів готувати

зброю

до походу

і виїждж

ати

“За гаєм

” (Ход

.)

5.4.

Моно-

лог-заклик

5.4.

3. Дівчина

за-

кликає

подружок

Дівчина

закликає

подруженьок

купувати

солі

“Із-за

гори

” (Ход

.)

5.5.

1. Наказ

гетьма

-нові

Козаки

наказую

ть гетьманові вим

агати

оплати

“У

Глухові

у го

роді

” (М

. I,

ХV

III)

5.5.

2. Наказ

козаковіНаказ

козакові найнятися

на роботу

, щоб

заробити

пару коней

“Із-за

гори

” (М

. I, LХ

II)

5.5.

3. Наказ

чума-

кам

Отаман

наказує

чумакам

продавати

воли

і заробляти грош

і “Тече вода

-річенькою

” (Ход

.)

Жовніри

наказую

ть рекрутові стати

до

міри


і зима

” (Ход

.),

“Якась


” (Ільк.

)

[Пани]

наказую

ть рекрутові присяга

-ти

, щоб

не втік

“А ў

неділю

” (ІвК

, №1)

5.5.

4. Наказ

рекру

-тові

[Пани]

наказую

ть рекрутові лягати спати

“А

ў неділю

” (ІвК

, №1)

5.

5.5.

Наказ

жовні

-рові

Наказую

ть жовнірові

вернутися

додому

, бо умирає

дівчина

“Ой ци

будеш

” (ІвК

, № 5а)

5.5.

6. Наказ

чолові-

кові

Зрадлива

жінка

наказує

чоловікові,

щоб

купив

дзвіночок


” (Ход

.)

5.5.

Моно-

лог-наказ

5.5.

7. Наказ

дівчині

Хлопець

-емігрант

наказує

дівчині

брати коня

і приїждж

ати до

нього

в

далеку

країну

“А

Бож

е мій”

(К. I

I, №

395

)

163

Жовнір наказує дівчині, щоб

провела

його

на війну

“Високий

мостечек”

(К. I

I, №

488б)

Жовнір наказує дівчині, щоб

провела

його

до війська

“А

я неска

тут

буду”

(К. I

I, №

512

) Козак докоряє дівчині за зраду, за

втра-

ту коня і сідла

“О

й у лузі

калина”

(Ход

.)

Козак докоряє дівчині, що рано

не збу-

дила


(Панько)

Козак

(жовнір)

докоряє

дівчині

, що

рано

не збудила,

що зрадила його

і коня

“О


” (ІвК

, № 1

2), “Гей ходит, блу-

дит”

(ІвК

, № 2

6), “Блудит

козак”

(ІвК

, № 2

7)

Рекрут

докоряє

матері, що проспала

тоді

, як його

ловили

“Ей мамц

ю моя

” (К

. II,

№ 1

29а)

Жовнір докоряє дівчині, що пішов

до

війська через її м

атір

, яка

не дала

дозволу одружитися

“Високий

мостечек”

(К. I

I, №

488б)

5.6.

Моно-

лог-докір

5.6.

1. С

= докоряє

Мати докоряє дітям

, що не

даю

ть їй

жити

“О

й із

суботи”

(ІвК

, № 1

5)

Заробітчанин погрож

ує коневі, що

вб’є

, якщ

о той не

винесе з ч

ужого

краю

“П

одме

-же ми

” (К

. II,

№ 3

47)

5.7.

Моно-

лог-погроза

5.7.

1. С

= погрож

ує

вбивством

Жовнір погрож

ує вбивством

дівчині

, яку батьки

не хочуть

дати посватати

“Кой

я іш

ов”

(К. I

I, №

433

), “Високий

мостечек”

(К. I

I, №

488б)

5.

8. М

оно-

лог-пересто-

рога

5.8.

1. Пересторога

дівчині

Пересторога

дівчині

, щоб

не давалася

цілувати

жовнірові

“Світило

сонейко

” (К

. II,

№ 5

33)

5.9.

1. С

= дякує

калині

Козак дякує калині

за порятунок

від

утоплення

“В неділеньку рано

” (Ход

.)

5.8.

Моно-

лог-подяка

5.

9.2.

С= дякує дів-

чині

Милий

дякує

дівчині

за кохання


(ІвК

, № 1

9)

SONGS OF SOCIAL TRADE MANNERS IN THE EDIT&RESEARCH PRACTICE

OF FILARET KOLESSA

Oksana KUZMENKO

The article contains analysis of the songs of social trade manners taken from the major Filaret Kolessa’s folklore collections. The author has analysed the chro-nology, geography and quantitative content of these records, as well as figured out the main theoretical and methodological directives, useful observative statements of the prominent scholar relevant to the investigation of genesis and poetics of the folk-sung pieces. One of the most valuable directives is the idea of compiling an index of song themes and motives. The author of the article presents her own pro-ject of the index for motives of songs of social trade manners based on the structu-ral and semantic principles.

Key words: Filaret Kolessa, songs of social trade manners, genre attribution, poetics, variant, motive, folklore motive index.

СОЦИАЛЬНО-БЫТОВЫЕ ПЕСНИ В ЭДИЦИОННОЙ И ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ПРАКТИКЕ ФИЛАРЭТА КОЛЭССЫ

Оксана КУЗЬМЕНКО

Сделано филологический анализ социально-бытовых песен из главных

фольклорных сборников Филарэта Колэссы. Проанализировано хронологию, географию, количественный состав этих записей. Освещено основные теоретико-методологические постулаты и продуктивные тезисы учёного, касающиеся исследования генезиса и поэтики народнопесенных текстов, среди которых наиболее ценной считается идея составления указателя песенных тем и моти-вов. Подано собственный проект структурно-семантического указателя моти-вов социально-бытовых песен.

Ключевые слова: Филарэт Колэсса, социально-бытовые песни, жанровая атрибуция, поэтика, вариант, мотив, указатель фольклорных мотивов.

Стаття надійшла до редколегії 10.02.2012 Прийнята до друку 1.05.2012

164

УДК 398. 85.01 (=161.2) - philology.lnu.edu.ua...пісні з однотипним...

Documents