влучний погляд на сучасне життя

ãàçåòà âèõîäèòü ç 1960 ðîêó

26.01.2011

¹4(5048)

фот

о Ір

ини

МЕТ

КІВС

ЬКОЇ

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

•Де зароблене?Комплексна перевірка виявила мільйонний борг із зарплати на «Птахофабриці 1 Травня»

сторінка 2

•Країна Сонця, що сходитьПрезидент Черкаської ТПП – про результати візиту української делегації в Японію

сторінка 4

•«Забута» споживча коопераціяНова влада налаштована відновити структуру, яка обслуговує селянина

сторінки 6 -7 Тетянин

деньСтудентські традиції в навчальних закладах області

сторінки 8 -10 Завершальне

новорічне святоЯк відзначали Водохреща на Черкащині

сторінка 12

Чотири- колісний друг125 років тому з’явився перший у світі бензиновий автомобіль

сторінка 14

Шістнадцятирічний уманчанин разом зі своїм учителем сконс-труювали літак, який є аналогом унікальної моделі американського безпілотного розвідни-ка. Дивом техніки вже зацікавилися фермери, рятувальники і навіть даішники.

Юного винахідника Яро-слава Трояна схвилювали пожежі, що минулого літа нак-рили Росію й Україну. Підліток разом із керівником авіамоде-льного гуртка місцевої станції юних техніків помізкували і за місяць відтворили амери-канське диво техніки. Модель працює на електродвигуні, у передній частині фюзе-

ляжу вмонтовано камеру. Чітке кольорове зображен-ня передається на монітор комп’ютера. Керують літаком за допомогою пульта.

Літак, вагою менше кі-лограма, з висоти двохсот метрів відстежує навколиш-ню територію в радіусі трид-цяти кілометрів. Експеримен-тальна розробка тримається у повітрі сорок хвилин.

– Собівартість літака 600-800 гривень. Це набагато дешевше порівняно з часом польоту гелікоптера Мі-2 чи Мі-8 (відповідно 9 і 13 тисяч гривень). Тому модель дуже перспективна, – з гордістю каже керівник авіамоде-льного гуртка уманської станції юних техніків Сергій Козаченко.

Літак-розвідник протесту-вали різні фахівці. На нову розробку Ярослава наклали оком фермери, які мають величезні площі полів. За допомогою літака хочуть кон-тролювати схожість посівів. Державтоінспекція також не проти мати такого розвідни-ка, аби спостерігати за си-туацією на дорогах і шукати викрадені машини. Свою рецензію на модель розвід-ника склали і рятувальники. Вони, як і планував хлопчик, прагнуть уберегти аграрний район від пожеж.

– Літак нас зацікавив, адже в пожежонебезпечні періоди року з його допомо-гою ми зможемо спостеріга-ти за дорогами державного значення, які є на території

нашого міста, а також за об-становкою в лісах Уманщини, – ділиться роздумами голо-вний державний інспектор відділу державного пожеж-ного нагляду міста Умань і Уманського району Руслан Даценко. Крім літака, який може злітати і здійснювати посадку лише з невеличкої злітної смуги, юний «Кулібін» змайстрував ще й авіакрило. Воно теж злітає за допомо-гою пульта керування, у спе-ціальному відсіку має каме-ру, але піднятися у небо може з руки.

Зараз Ярослав конструює гоночний літак, який хоче представити на обласний конкурс, що відбудеться на-весні.

Ірина МЕТКІВСЬКА

Авіамоделісти з Уманістворили диво-літак

2 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

об’єктивнаші новини

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИ

Стремительноразвивающаяся компания

предлагает – интересную,высокооплачиваемую работу

РЕГИОНАЛЬНЫММЕНЕДЖЕРОМ

(обязательны длительные командировки)

энергичной, целеустремлен-ной, результативной девушке с опытом работы в торговле.

Срочно требуется ЮРИСТ-КАДРОВИК

тел. 067-472-38-15

РЕКЛАМА

ДО ПОРЯДКУ•

ПІДСУМУВАЛИ

Прокуратура вважає, що міліція недопрацьовуєНа Черкащині на 5 відсотків змен-шився загальний ріст злочинності. За словами прокурора області Миколи Лісового, знизилась кількість умисних убивств, грабежів, розбійних нападів, злочинів, скоєних у стані алкогольного сп’яніння. Також покращили стан роз-криття злочинів, насамперед тяжких та особливо тяжких.Однак занепокоєння викликають чотири райони – Золо-тоніський та Звенигородський, де торік скоєно найбільше тяжких та особливо тяжких злочинів, а також Хрис-тинівський та Черкаський.

Невирішеним залишається і питання боротьби з незакон-ним обігом наркотичних речовин.

– Аналітичні дані свідчать, що на обліку в області пере-буває майже шість тисяч осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків, – зазначив Микола Лісовий. – Більше тисячі притягнуто до кримінальної відповідальності й вилучено майже півтонни наркотичних речовин.

Проте у Жашківському, Монастирищенському, Шпо-лянському, Тальнівському районах показники виявлення подібних злочинів залишають бажати кращого. Причину цього прокурор вбачає не у кмітливості злочинців, а в недопрацюваннях та незадовільній профілактичній роботі органів внутрішніх справ.

Наталія ЗАЇКА

•

АПЕТИТИ

Державний виконавець та міліціонер погоріли на хабарахНезважаючи на те, що в останні місяці ведеться ціле-спрямована боротьба із хабарництвом, «нечесних» на руку все одно не меншає. Так, протягом двох останніх місяців головний державний виконавець одного з відділів ДВС Черкаського міського управління юстиції вимагав у черкащанина аж 23 тисячі гривень. За це обіцяв видати йому довідку про відсутність заборгованості штрафів за порушення правил дорожнього руху. Службовця піймали на гарячому.

Така ж доля спіткала і заступника начальника Ватутінсь-кого МВ УМВС України у Черкаській області. Щоправда, цей оцінив свою «послугу» у п’ять тисяч гривень. Таку «таксу» він виставив жінці, яка хотіла звільнити сина від кримінальної відповідальності.

М.Ч.

•ЗЛАЧНИМИ МІСЦЯМИ•

Не платите зарплату?Тоді ми йдемодо вас із перевіркоюта «Беркутом»Певний час працівники ВАТ «Птахофабрика 1 Травня», що в Черкаському районі, як могли, самотужки відстоювали свої права. Вони вла-штовували страйки, під час яких намагалися зустрітися з керівництвом ВАТ та висловити законні вимоги виплатити їм зарплату. Однак голови правління, що часто змінювалися, не виявляли бажання говорити з людьми. Ніякої підтримки не відчувалося і з боку профспілки, яка зайняла позицію роботодавця.

«Однорукі бандити»не поспішають здаватися

Від початку року працівники міліції провели на території області більше десяти рейдів, задокументували не один факт завуальованого грального бізнесу, вилучили кілька десятків «одноруких бандитів».

Однак, гральний бізнес не поспішає випускати зі своїх тенет залежних від азарту черкащан. Яскра-вим свідченням цього стали останні рейди міліціо-нерів по гральних залах міста та області. Разом з правоохоронцями ігрові зали досліджувала й корес-пондентка «Молодіжки».

Об’їздивши минулого понеділка разом з праців-никами міліції п’ять залів, які числяться як інтер-активні чи розважальні клуби, лише один виявили

відчиненим, на решті висіли замки. Міліціонери кажуть, що це не випадково – минулих вихідних правоохоронці вже відпрацьовували аналогічну схе-му. Тоді, за словами начальника відділу УДСБЕЗ УМВС України у Черкаській області Руслана Де-нисенка, лише за один день було припинено роботу чотирьох гральних закладів та «арештовано» сорок автоматів загальною вартістю близько 120 тисяч доларів. У понеділок улов був значно менший.

У непримітному будинку по вулиці Різдвяній кайф азарту можна було ловити на дев’ятьох автоматах. За одним із них і управлявся 21-річний Олег. Хлопе-ць явно перед тим щось випив, адже поводився не зовсім адекватно.

– У цьому клубі я вперше, мене друг сюди привів, – розповів правоохоронцям юнак.

Пізніше зізнався, що прийшов, аби виграти кош-ти. Спершу дав адміністратору 50 гривень, а виграв сто.

– На ці гроші накупив пива і сів грати далі, – пох-нюпившись, вів далі.

Те, що у закладі процвітають ігри на гроші, на-відріз заперечувала адміністратор Оксана. Самі ж автомати вона називає не азартними, а звичайни-ми… ігровими атракціонами. І виправдовується, що це взагалі її перший робочий день, тому й ніяких свідчень давати не буде. Міліціонери зізнаються, що таку відповідь чують практично від кожного ад-міністратора.

– Загалом є й «хитріші» заклади грального бізне-су, коли комп’ютери поєднанні з сервером за допо-могою Інтернету. А сервер може знаходитися в іншій країні, де цей бізнес не заборонений, – роз’яснює, опечатуючи автомати, Руслан Денисюк. – Тож при-тягти справжніх порушників до відповідальності ой як нелегко.

Цього дня правоохоронці припинили роботу дев’яти «одноруких бандитів», але зізнаються, що в Черкасах залишається ще вдосталь гральних автоматів, які завуальовані під звичайні атракціо-ни.

Наталія ЗАЇКА

Заручившись підтримкою керівництва Черкащини та обласної прокуратури, районна влада ініціювала тут позапланову комплексну перевірку разом з бійцями спецпідрозділу «Беркут», які змусили охорону підприємс-тва надати можливість переві-ряючим зайти до адмінбудівлі та отримати необхідні для перевірки матеріали.

У перевірці взяли участь за-ступник голови райдержадмініст-рації Юрій Король, прокурор району Руслан Олійник, пред-ставники міліції, державної по-даткової інспекції, ветеринарної й санітарно-епідеміологічної служб, державної інспекції праці, пожеж-ного нагляду та інші фахівці.

За словами прокурора району

Руслана Олійника, за поперед-німи даними, на птахофабриці обчислюється мільйонний борг із заробітної плати, не створені належні умови праці. Фактично без засобів на існування залиши-лися 500 трудівників. Заходи, що вживаються для покращення си-туації, мають неповний характер, оскільки керівництво ВАТ уникає діалогу з державними органа-ми, до перевірки представників комісій не допускає.

Загалом, в учасників перевір-ки склалося враження, що кури на птахофабриці живуть у більш комфортних умовах, ніж люди, які їх доглядають. Для птиці, яка несе «золоті яйця» інвесторам, створений належний санітарний режим, суворо контролюють-

ся параметри температури, вологості, абсолютної чистоти і порядку. А от працівникам птахо-фабрики доводиться і холодно, і голодно.

Районна влада рішуче на-лаштована змінити ситуацію. Голова райдержадміністрації Михайло Скляров упевне-ний, що жоден керівник не має морального права працювати з боргами перед людьми, адже несе відповідальність за долю людей та їхніх родин.

Прояснити ситуацію із затрим-кою виплати заробітної плати на ВАТ «Птахофабрика 1 Травня» допоможуть висновки фахівців та вжиті за результатами примусо-вої перевірки заходи.

Тетяна СТАСІВ

Правоохоронці з азартом «арештовували» гральну техніку

3 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащининаші новиниПЕРСПЕКТИВИ

Наголос – на розкриття земельних злочинівБільш плідно розкрива-ти корупційні злочини, зокрема у сфері земель-них відносин, закликав працівників Черкаської прокуратури голова обл-держадміністрації Сер-гій Тулуб на підсумковій нараді минулого тижня. Для цього, на його думку, потріб-но налагодити чіткішу взаємодію між органами прокуратури, внут-рішніх справ, СБУ та податковою службою. Лише таким чином удасться ефективніше розкрива-ти корупційні схеми.

– Якщо проаналізувати статис-тику, то наче і є великий масив складених і надісланих до суду впродовж року протоколів. Про-те, як розібратися, то три чверті з них стосувалися лише праців-ників органів місцевого самов-рядування. Розумію, що саме в цих структурах є багато можли-востей для скоєння злочинів, але хіба сільські голови, секретарі сільрад, бухгалтери – головні корупціонери? Руку закону мають відчути і посадовці вищих рангів. Такі кримінальні справи порушено, але чомусь розгляда-ються вони місяцями. Можливо, досить гнатися за показниками, а слід реально взятися за втілення в життя вимог антикорупційно-го законодавства?! – закликав працівників прокуратури Сергій Тулуб.

Особливий наголос голова поста-вив на земельних злочинах:

– У минулі роки на території заповідних зон і сільськогоспо-дарських угіддь виростали чис-ленні маєтки. На жаль, сьогодні задокументовано лише 27 таких фактів, що мають ознаки злочи-ну. Викликає подив бездіяльність природоохоронної прокуратури в плані протидії фактам вико-ристання земельних ділянок при-бережної смуги Кременчуцького водосховища.

У тому, що 2011 року робота з нагляду за додержанням при-родоохоронного законодавства таки активізується, запевнив прокурор області Микола Лісо-вий. Та щоб прискорити розкрит-тя земельних злочинів, Сергій Тулуб запропонував створити робочу групу у складі працівників облдержадміністрації та проку-ратури.

Євгенія ВЯТКІНА

МОВОЮ ЦИФР

Протягом 2010 року проку-ратурою направлено до суду 56 кримінальних справ про злочини з ознаками корупції, 32 кримінальні справи за факта-ми хабарництва (11 працівників міліції, 1 суддя, 3 працівники органів державно-виконавчої служби, 15 державних службов-ців адміністрацій, 24 посадовці органів місцевого самоврядуван-ня та 2 працівники департаменту виконання покарань).

Серед суб’єктів корупційних правопорушень фігурує: 8 де-ржавних службовців, 56 поса-дових осіб органів місцевого самоврядування, 1 працівник райдержадміністрації, 4 праців-ники АПК.

•

Додатково створити в області 35 пожежних підрозділів, які матимуть статус місцевих пожеж-них команд, планують в управлінні МНС України у Черкаській області.

Нині на Черкащині існує 55 подібних пожежних команд. За-вдяки таким командам удасться запобігти не одній пожежі. Про це повідомив начальник уп-равління МНС України в Чер-каській області Віктор Гвоздь під час підсумкової наради, на якій був присутній заступник Міністра МНС, колишній рек-тор академії пожежної без-пеки ім. Героїв Чорнобиля Віталій Бут.

– Кілька років тому сільська пожежна охорона була повністю знищена, при тому, що саме у сільській місцевості трапляється най-більше пожеж, – зазначив Віталій Бут.

Він підтримав ініціативу черкащан зі створення нових пожежних підрозділів.

Також заступник міністра порадував черкаських рятувальників новиною, що вже цьогоріч їм планують підвищити зарплату.

Наталія ЗАЇКА

СПОРТ

До часу «Ікс» залишилось півроку

Любителі футболу Черка-щини мають усі підстави вже цього літа стати свідками старту обласної команди у чемпіонаті України серед про-фесіональних клубів. Зараз тривають заходи з підготовки відповідної інфраструктури та документації для участі у змаганнях.

Про хід підготовки черкась-кої футбольної команди до участі у чемпіонаті під час пря-мого ефіру на обласному радіо розповів голова облдержад-міністрації Сергій Тулуб:

– Ведеться посилена робота з відновлення діяльності чер-каської футбольної команди, створено відповідний комітет зі сприяння розвитку про-фесіонального футболу, який координує різні напрямки цієї роботи. Завдяки вжитим за-ходам у відповідних інстанціях було зареєстровано громад-ську організацію «Футбольний клуб «Славутич». Згідно з регламентом Федерації фут-болу України, в листопаді 2010 року було надано офіційну заявку на проходження ліцен-зування клубу. На централь-ному стадіоні у Черкасах для клубу відведено приміщення і розпочато капітальний ремонт роздягалень, прес-центру та фасадної частини головної будівлі. В березні плануєть-ся розпочати ремонт веж освітлення.

М. Ч.

•

ФОТОФАКТ•

З Водохрещем жителів села Мельники Чорнобаївського району привітали голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб, голова облради Валерій Черняк та голова Чорнобаївського району Олексій Головко.

– Дякувати Богу, що у нас є таке свято, як Хрещення Гос-

поднє, – наголосив Сергій Тулуб. – Адже завдяки цьому ми маємо можливість доторкнутися до святості й очистити душу, серце та розум.

На згадку про свято місцева майстриня подарувала Сергієві Тулубу власноруч вишиту ікону.

ЗАПОБІГТИ, ВРЯТУВАТИ, ДОПОМОГТИ•

Пожежну охорону – ближче до села

Запитання до голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба ви можете надіслати в редакцію газети «Молодь Черкащини» у будь-який зручний для вас спосіб:

• на електронну пошту (molodchercass@uch.net або info@mch.com.ua);• зателефонувати: (0472) 32-25-85, (067) 472-28-12 з 10.00 до 16.00;• відправити смс-повідомлення на номер (067) 472-28-12;• відправити листа до редакції газети «Молодь Черкащини» (адреса на стор.16)

або занести особисто.Відповіді голови читайте на сторінках газети та на інтернет-сайті «Молодіжки».

Постав запитання голові ОДА – отримай відповідь!

Увагу заступника міністра МНС привернув катер «Пегас», на рахунку якого десятки

врятованих людських життів

оголошення

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИф

ото

Ром

ана

КИРЕ

Я

4 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4 об’єктив

З 16 по 21 січня 2011 року в рамках офіцій-ного візиту Президента України Віктора Януко-вича у Японії перебувала делегація Українського союзу промисловців та підприємців та Торго-во-промислової палати України. Серед делегатів був також і президент Черкаської торгово-про-мислової палати Воло-димир Цимбал. Про мету та результати поїздки, а також про загальні вра-ження від Країни Сонця, що сходить, ми й розмов-ляємо з паном Володи-миром.

Японці – головні інвестори світу

– Володимире Дмитрови-чу, до участі у такому візиті були запрошені лише кілька представників регіональних торгово-промислових палат. Яким чином туди потрапила і черкаська?

– Черкаська торгово-промис-лова палата у 2010 році досягла високих виробничих показників, одного з кращих темпів росту серед регіональних торгово-про-мислових палат України. Тому, за згодою президента Торго-во-промислової палати України Сергія Скрипченка, було прий-няте рішення про участь в поїз-дці до Японії.

– Якою була основна мета цього візиту?

– Японці – головні інвестори світу. А в загальному обсязі ін-вестицій в Україну за минулий рік японські інвестиції становлять лише 0,3%. Тому Президент Вік-тор Янукович у своїх виступах і під час українсько-японського бізнес-форуму і в ході Першого українсько-японського інвести-ційного семінару «Інвестиційні можливості України» розповідав про нашу країну, її потенціал, привабливість для іноземних інвестицій. Адже це дійсно так: у нас є перспективні галузі, які можна розвинути за допомогою інвестицій, є ринки збуту, вигід-не геополітичне розташування

– центр Європи. – Чи

о б г о в о -р ю в а л и с ь

к о н к р е т н і напрямки ін-вестицій в Ук-

раїну?– Авжеж. Під

час свого виступу на українсько-японсь-кому семінарі Го-лова державного агентства з інвес-тицій та управлін-ня національними проектами Вла-

дислав Каськів презентував 11 національних проектів.

Загалом, у розробці цих про-ектів були враховані ті показ-ники, за якими Японія може суттєво допомогти Україні. На-приклад, усім відомо, що Японія дуже прискіпливо ставиться до стану навколишнього середо-вища і дотримується принципу екологічності в усьому. А отже, може допомогти й нам будува-ти сміттєпереробні заводи. Ве-ликий досвід Японії, який було б непогано впровадити і у нас, стосується енергозберігальних технологій, новітніх методів очищення води, видобутку газу в шахтах і морі, галузі маши-нобудування. Поки що проекти можливих інвестицій були лише озвучені, однак уже 15 берез-ня до України приїде японська делегація, і тоді, можливо, вже будуть виноситися конкретні рі-шення.

– Чи можемо сподіватися, що й на Черкащину прийдуть інвестиції з Японії?

– Якщо розглядати цей конк-ретний візит, то в ході нього пору-шувалося питання по корпорації «Богдан». Зокрема, її президент Олег Свинарчук виступав з доповіддю про можливості та перспективи інвестицій у авто-мобільний ринок України. Тож, можливо, у березні приймати-муть рішення і по «Богдану».

– Якщо Україна така при-ваблива для інвестицій, то що заважало Японії ще раніше з нами співпрацювати?

– Те, що насторожує й інвес-торів з інших країн: була відсут-

ність сталого законодавства та інвестиційного клімату. І у чомусь вони мають рацію: у нас поки що лише ведуться розмови про необхідність єдиного інвестицій-ного вікна. А воно вже потрібне. Крім цього, подивіться: скільки у нас сьогодні підприємств «гуля-ють» без віддачі? Є приміщення, є основні засоби, є комунікації, а підприємство не заробляє навіть на податок на землю. То навіщо його тримати? Його потрібно реструктуризувати. Тільки не так, як це буває – повирізали та повиносили все. А пропону-вати інвесторам: є вже готове приміщення, є комунікації – будь ласка, налагоджуйте виробниц-тво, яке потрібне нам.

– Тобто японці дали нам ве-ликий кредит довіри, погодив-шись розглянути наші проек-ти?

– Ні, це поки що ми просимо про нього, а вони тільки спос-терігають і думають. Хоча вже дали кредитну лінію на 8 міль-ярдів ієн (а це 100 мільйонів до-ларів), яку буде відкрито цього року через Укрексімбанк. І це теж немало. Тому вважаю, що цей візит до Японії був на часі. Бо в інноваціях, технологіях Японія – країна номер один. І що скоріше ми зможемо спів-працювати, то краще. Тож поїз-дка була продуктивною і з точ-ки зору обговорення питань, і з пізнавального боку.

Для японців робота – це все

– До речі, про пізнаваль-ність, ви вперше побували в Японії?

– Так.– І які враження від япон-

ців?– З багатьох джерел чув, що

японці начебто «надівають» маску люб’язності на обличчя. Так ось, я ніякої маски не поба-чив. Ця привітність іде зсере-дини. Зустрів японця – він тобі усміхнувся, вклонився. І ти так само маєш вклонитися йому – і стільки ж разів, скільки й він тобі поклонів бив. Але, розмовляю-чи, довго дивитися при розмові очі в очі, як це прийнято у нас, у них вважається викликом, про-

явом агресії. Не заведено також і рукопотискання.

– До речі, чи проводився для членів делегації «лікнеп», аби не виникло якихось між-культурних непорозумінь?

– Так, звичайно. У кожного була невеличка «шпаргалка», в якій розписали інструкції сто-совно користування телефо-нами і кредитними картками, роз’яснення щодо особливос-тей культури тощо. Крім цього, у нас були гіди та перекладачі, які, за необхідності, нам усе роз’яснювали.

– То вам сподобалась Японія?

– Узагалі, всій нашій делегації Японія сподобалась. Ті ж із зем-ляків, хто там живе чи жив, ка-жуть, що не бачили кращої краї-ни. А як ви вважали б? Коли у них написано, що в громадських місцях не можна користуватися телефоном, то ним ніхто й не ко-

ристується. – Тобто вони дуже дисциплі-

новані та законослухняні?– Так, у них закон є закон.

Кажуть, що в тваринному світі найорганізованіші – бджоли. Так от японці – це бджоли в людсь-кій подобі. Це дуже працьовиті люди. Для японців робота – це все. Працюють японці як міні-мум 8, а дехто по 10-12 годин. Середня зарплата за нашими мірками у них доволі висока – п’ять-шість тисяч доларів. Од-нак життя в Японії дуже дороге. Лише за комунальні послуги родина з чотирьох осіб платить щомісяця 1200 доларів. Пра-цюють вони шість днів, хоча у них і п’ятиденний робочий тиж-день. Однак у суботу, принаймні до обіду, всі на роботі. Неділя – вихідний. І вони обов’язково ходять родиною в ресторан чи виїжджають на пікнік. Взагалі, це люди, які вміють насолоджу-ватися життям. При тому, що вони дозволяють собі відпочива-ти лише один тиждень на рік. І за цей маленький строк вони нама-гаються якомога більше поїзди-ти, пофотографувати.

– Чи є у нас з ними хоч щось спільне?

– Мабуть, нічого, якщо казати про ментальність. Але ми могли б у них повчитися працьовитості, обов’язковості, вмінню тримати слово. Вони, на відміну від нас (чого гріха таїти), не заздрісні. Японці вміють насолоджуватися тим, що в них є.

Ніка НОВАК

час свого виступу на

Володимир Цимбал: «Японці – це бджоли в людській подобі»

Кілька цікавих фактів про Японіювід Володимира Цимбала

о б г о в о -р ю в а л и с ь

к о н к р е т н і напрямки ін-вестицій в Ук-

раїну?

Президент України Віктор Янукович та Прем’єр-міністр Японії Наото Кан після підписання угоди про позику

у 100 мільйонів доларів

Нашу делегацію у Японії радо вітали дівчата-японки в національних українських костюмах

Фот

о з

офіц

ійно

го с

айту

Пре

зиде

нта

Укра

їни

ww

w.p

resi

dent

.gov

.ua

• Джипів, незважаючи на те, що всі вони здебіль-шого виготовляються в Японії, на її вулицях небагато. Населення їздить переважно на «малолітражках» і велосипедах.

• Купити мобільний телефон іноземцеві – немож-ливо. При тому, що японці випускають телефони для всього світу, у себе вони їх не продають, а тільки надають в оренду.

• Сміття в Японії вивозиться щодня, але за окреми-ми видами. Наприклад, у понеділок вивозять лише папір, у вівторок – скло і так далі. Щодо відходів їжі, то складається таке враження, що недоїдків у них

узагалі немає. Японці купують рівно стільки, скільки можуть з’їсти. Був свідком того, як у ресторані готелю хтось із відвідувачів взяв їжі більше, ніж міг з’їсти, і залишив багато недоїдків. Посмішки і привітність на обличчях японців миттєво зникли.

• Японці дуже мало спілкуються, навіть у родинах. Наша екскурсовод – українка, яка вийшла заміж за японця, – розповідала, що вона навіть скаржилась свекрусі, мовляв, чому мій чоловік так мало зі мною спілкується. На що японка дуже здивувалась: «А навіщо йому з тобою спілкуватися, він же і так живе з тобою?»

• Японці не люблять ставити зайвих запитань.

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

5 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащини

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

вільна думка

У лівому куті Василь КОРНІЄНКО,

1960 р.н., Українська сільськогосподарська

академія, заступник голови Черкаської

обласної державної адміністрації

У правому кутіЛеонід ТУМЕНКО, журналіст

БРЕЙН-РИНГ•

– Василю Івановичу, щоб обіймати таку відповідаль-ну, та й високу посаду, треба було скуштувати хліборобсь-кого хліба.

– А як же без цього? Ще у п’ятому класі, на літніх каніку-лах підвозив конячиною воду до комбайнів. Постаршав – і не на гульки, а на тракторну бригаду у колгосп «Заповіт Ілліча», що у Чорнобаї. Іншої долі нам, дітям селян, і не суди-лося. Батько Іван Васильович весь вік механізатором на тва-ринницькій фермі, мама Марія Прохорівна – теж весь вік у рільничій ланці.

– Але ж діти завжди мають іти далі за батьків...

– І йшли. За направленням колгоспу вступив я до Українсь-кої сільськогосподарської ака -демії. Роки навчання промайну-ли швидко, і повернувся додому з дипломом інженера-механіка. Та, виявляється, як колись каза-ли у рідному колгоспі, мене не чекали. Однією з умов набуття спеціальності гарантували виді-лення квартири в Чорнобаї. Ту квартиру чи то пошкодували, чи то не було її в наявності – а мені порадили піти головним інжене-ром у сусідню Лукашівку. Але я навідріз відмовився.

– Як, не піти до самого Ми-роненка? Ну, ви і зухвалий!

– Та не зухвалість грала в моїй крові. Швидше, образа.

– І куди вона повела?– У Черкаси, де працювала

дружина. Завітав до управління сільського господарства. Пос-лухали мене, як тепер кажуть, провели кастинг, і не скерували до якогось колгоспу, а залиши-ли в управлінні на посаді стар-шого інженера. Попрацював, а тут наче випадково тодіш-ній перший секретар райкому партії Микола Чепурний каже: бюро райкому партії бачить вас на посаді головного інженера, заступника голови районного об’єднання «Сільгоспхімія».

– Не ви перший тепло від-гукуєтеся про Миколу Івано-вича.

– Не забуду його школи. На-віть у так звані буремні роки опоненти комуністів не мог-

ли закинути йому докору. Бо очолюючи райком партії, він не стільки дбав про ідеологію, як переймався сільськогоспо-дарським виробництвом. І при-міський район гримів успіхами на полях та фермах. Опівночі міг партійний секретар бути на колгоспному полі чи в Яснозір’ї, чи в Кумейках... І не просто «за-світитися», а перевірити якість оранки чи вранці побажати доб-рого здоров’я дояркам. Отаким і я прагнув бути на посадах, які мені довіряли.

– Воланд із безсмертного роману «Майстер і Маргари-та» рекомендував: «Ніколи не просіть, самі покличуть і зап-ропонують».

– Хоч і казала це нечиста сила, але точно в ціль. Чепур-ний ще раз наголосив, що бюро райкому партії бачить мене на посаді голови районного об’єднання «Сільгоспхімія». Очо-лював це важливе підприємство дванадцять років. Отут знань інженерії стало замало. Тому вчився агрономії. Місяцями про-ходив факультатив у головного агронома в Червоній Слободі Василя Івановича Манька. А зго-дом нові адміністративні посади – першого заступника, началь-ника управління сільського гос-подарства Черкаської районної державної адміністрації, голови Чигиринської РДА, начальника обласного управління сільського господарства і продовольства.

– Трамплін, службові щаблі й привели до посади, на якій ви як риба у воді.

– Не перебільшуйте. Посада справді дуже відповідальна.

– Чи й не цабе! Хтось посіяв, хтось зібрав – а ви цифри та показники групуєте і звітуєте.

– Не вам одному так здається. Якщо влада сильна, якщо вона професіональна, то в неї багато важелів скеровувати розвиток, скажімо, аграрного сектору у правильне русло.

– Аж бачу: викликали керів-ника якого-небудь СТОВу і кулаком по столу – ти дивись мені, бо... Та вас же просто пошлють...

– А я не піду, а знайду підхід, знайду аргументи, і директор

сам піде.– Як казав Володя Шара-

пов: ось і ви, Іване Сергійо-вичу, йдете із неприязню в серці...

– Цього ніколи не допускаю. Маю право на свою думку, на позицію з висоти набутого до-свіду і авторитету. От і не поси-лаємо один одного. Але досить про посилання. Черкащина, як аграрний сектор, приречена на лідерство у галузі. Про це не раз заявляв голова Черкаської обласної державної адміністра-ції Сергій Борисович Тулуб.

– Як кажуть, йому згори видніше.

– Не треба іронізувати. Це програма розвитку Черкащини обласної адміністрації та облас-ної ради. Я у ній, насамперед, бачу не стільки показники вро-жайності, які теж недругорядні. Адже кожен черкащанин пи-шається, що наша земля видає найвищі врожаї в Україні. І так не один рік.

– А конкретна заслуга в цьо-му Василя Корнієнка?

– Є така. До мене на Черка-щині переважно засівали поля пшеницею, ячменем, тритика-ле. У структурі площ зернова кукурудза займала 91 тисячу гектарів, торік ці площі вже сягали 220 тисяч гектарів. Де порадою, де авторитетом – от і вдалося переконати аграріїв.

– То ви Микита Хрущов двадцять першого століття?

– Знову хочеться пожартува-ти?

– А в кожному жарті велика доля правди.

– Вона в тому, що живемо на цій землі. Вона годує нас, а ми маємо плекати її.

– Скажу словами поета: «Земле моя, всеплодющая мати, силу, що в твоїй живе глибині, дай і мені!».

– Краще не скажеш. І моє за-вдання, як заступника голови облдержадміністрації, та на-чальників управлінь сільсько-го господарства різних рівнів, директорів, агрономів, зоотех-ніків, інженерів – дбати про силу цієї землі, черпати її. І треба низько вклонитися рідній землі за помилки, які плавом пливли

«згори» і робилися «знизу». Не можу без болю згадувати, як під приводом захворювання корів на лейкоз пустили під ніж усе стадо. І заражене, і здорове. Гу-бити легше, а от відроджувати набагато складніше. Обласна державна адміністрація взяла курс на відродження тварин-ництва.

– Чув, що в Білозір’ї є інвес-тор, який хоче відродити сла-ву села і ввести в дію свино-комплекс на дві тисячі голів.

– Черкащина дуже сприят-лива для приходу інвесторів. У рослинництво, у тваринництво. Приміром, є напрацювання, існує згода на будівництво в Монастирищенському та Хрис-тинівському районах свиноком-плексу на шістсот тисяч голів. У селі Добра Маньківського райо-ну – будівництво молочного комплексу на дві з половиною тисячі голів, у Медведівці Чиги-ринського району – на півтори тисячі голів.

– Цифри дають підстави сподіватися на справжній підйом у розвитку тваринниц-тва.

– І це не самоціль. Останніми роками стала звичною картина: «зальотні» вивозять із сільсь-ких подвір’їв свиней. За низь-ку ціну, а продають за «свою». За ініціативи голови обласної державної адміністрації Сергія Тулуба взято курс на віднов-лення діяльності занедбаних заготпунктів облспоживспілки. Треба не ховатися від дядька, який годує кабанчика, а уклас-ти з ним контракт, що коопера-тори куплять його у нього. За реальною ціною. А торгові точ-ки продадуть уже м’ясо та сало за ціною, яка не кусається. Ще такий підхід дасть можливість робити інтервенцію на ринку сільськогосподарської продук-ції. Інший варіант забезпечення продовольчого достатку – ко-оперативи з догляду корів. Їх, теличок, осіменяють, облікову-ють, забезпечують ветеринарне обслуговування.

– Добре виробити, а ще кра-ще – переробити.

– Правильно мислите. Млини, круподерні, олійниці мають дія-

ти чи не в кожному населеному пункті. До речі, поруч із назва-ним потужним свинокомплек-сом буде споруджено сучасний м’ясокомбінат. Стосовно сучас-них технологій. Понад п’ятдесят років Чорнобаївський район зі своїми чорноземами був ліде-ром з виробництва зерна. Та земля стомилася від традицій-ного обробітку. Урожаї не ті. Зате супіски Корсунь-Шевчен-ківського району переверши-ли віддачею чорноземи. НВФ «Урожай», ТОВ «Панда», фірма «АгроРось» завдяки новітнім та інноваційним технологіям «зро-били» нову землю. Продуктив-нішу, сильнішу. От де любов до землі не на словах, а на ділі.

– Які подальші справи в аг-рарному секторі?

– Нарешті для виробників збудувати в Черкасах сучасний гуртовий ринок. Там не будуть стояти виробники із м’ясом, над яким мухи рояться, чи ще якісь негаразди. Товар буде митим, фасованим, упакованим по-су-часному.

– Тут наведете належний порядок, а ще?

– Належний розвиток харчо-вої промисловості. Черкащина – лідер з вирощування зерно-вих, а в область завозять ма-карони та крупи. Повторився? Щоб розвиток мав поступ, тре-ба зробити все, аби кожен селя-нин відчув про себе справжню турботу, головним пріоритетом програми «Будуємо нову Чер-кащину» є соціальний захист населення.

– Дбаємо про землю – не забуваймо про людину.

– Враховуючи те, що останні роки сільськогосподарські під-приємства, які орендують зем-лі у наших людей та працюють на цій території, здійснюють прибуткове господарювання – поряд із фінансуванням де-ржавних місцевих та районних бюджетів керівники сільсько-господарських підприємств повинні виділяти кошти для фінансування відповідних прог-рам соціального напрямку.

– Що ж, добра земля, то й жити і господарювати на ній добре.

вільна думкавільна думка

«Земле моя, всеплодющая мати, силу, що в твоїй живе глибині, дай і мені!»

6 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

Смілянський район

У жорсткій конкуренції

Виявляється, незважаючи на величезні труднощі, смілянські кооператори не опускають руки, прагнуть не здавати

своїх позицій на селі у справі обслуговування сільського населення, хоча це нині дуже нелег-ко у жорсткій конкурентній боротьбі з приватни-ми підприємцями.

Щоб з’ясувати ситуацію, нам довелося побу-вати у деяких селах Смілянщини, підприємс-твах райспоживтовариства (РайСТ), поспілку-ватися з їх працівниками, керівником РайСТ Григорієм Чепурним (на знімку), головним бухгалтером Тетяною Глущенко.

– Приватники мають неабиякі переваги, – під-креслює головний бухгалтер Тетяна Глущен-ко. – Вони сплачують один фіксований податок, закуповують у населення продукцію за будь-яки-ми договірними цінами, здають закуплене на пе-реробні заводи без відповідних документів. Ми ж цього зробити не можемо, бо повинні вчасно сплачувати усі податки, закуповувати у селян продукцію за фіксованими цінами, дбати про підвищення (згідно з чинним законодавством) заробітної плати своїм працівникам, про утри-мання своєї матеріально-технічної бази.

Та і в таких складних умовах смілянське РайСТ добилося непоганих виробничих результатів: то-варообіг склав 4 млн. 913 тис. грн. (щоправда, через фінансову кризу це дещо менше, ніж 2009 року), одержано 30 тис. грн. прибутку.

Дійсно, це не ті показники, які були років із п’ятнадцять тому. Але все ж проявляються тен-денції розвитку. Щоправда, з тих 40 магазинів, які працювали у селах району, нині функціону-ють 10 із загальною площею 1057 квадратних метрів. А щоб решта приміщень не «гуляла», доводиться здавати їх в оренду, а це близько 2 219 квадратних метрів.

Стараються смілянські кооператори тримати

«на плаву» і таку галузь, як заготівлю. Нині пра-цює два заготпункти – у Смілі та селі Попівці. Заготовляють переважно фрукти і овочі, поліе-тиленову плівку для тари та ін. До речі, під час масового достигання дарів полів і садів до їх за-готівлі підключаються усі продавці магазинів.

У віддалених поселеннях працює виїзна тор-гівля. Скажімо, раз на тиждень у хутір Червоний спецмашина завозить товари першої необхід-ності (хліб, молочні продукти, борошно, ковбасні вироби тощо). На замовлення мешканців до-ставляють і деякі необхідні промислові вироби (шампунь, мило, дезодоранти, туалетний папір, зубну пасту тощо). Торують сюди «стежки» і при-ватники. Ми і з ними знаходимо спільну мову.

Слід відзначити, що правління РайСТ тур-бується і про матеріальну базу своїх об’єктів, належні умови праці трудівників. Скажімо, торік капітально відремонтували магазин у селі Плос-кому та магазин № 127 у Смілі по вул. Артема, проведено «косметичний» ремонт багатьох тор-гових закладів, майже всі магазини обладнані холодильним устаткуванням, кондиціонерами.

Тут знаходять кошти, не шкодують душевно-го тепла, щоб привітати ветеранів виробниц-

тва, інвалідів (і не тільки свого підприємства!), малозабезпечених з державними святами. По можливості підтримують усіх, хто цього потре-бує. Все це стає реальністю завдяки зусиллям і розумінню дружного колективу Смілянського райспоживтовариства та його ініціативного, підприємливого керівника Григорія Микола-йовича Чепурного. Отож до нього і запитання про перспективи, подальшу долю споживчої ко-операції, і в першу чергу Смілянського РайСТ. Ось його думка:

– Передовсім, сподіваємося на новий Подат-ковий кодекс, який поставить нашу кооперацію і приватних підприємців у рівні умови. По-друге, ми вже почали повертати з оренди свої торго-вельні заклади, які запрацюють на повну силу. По-третє, плануємо запустити в експлуатацію цех переробки риби (на сьогодні наш пере-робний завод законсервований!). По-четверте, розширимо мережу заготівельних пунктів, уже в першій половині року вони запрацюють у се-лах Ташлику, Плескачівці та ін. Та найголовніше – повернути довіру сільських жителів до нашої організації, до спільної роботи.

Необхідно зазначити, що смілянські коопера-торники намагаються у цих складних умовах не тільки виживати, але й дихати на повні легені. Крім того, беруть активну участь у масових за-ходах, які відбуваються в Смілі та селах району – Дні міста й району, загальних всеукраїнсь-ких святах і місцевих. Скажімо, на Водохреща цього року на прибережній смузі Тясминської водойми працювала виїзна торгівля РайСт. До того ж завдяки піклуванню голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба працівники райспоживто-вариств закуповують за нижчими цінами про-дукти харчування, які реалізують за цими ж цінами ветеранам, інвалідам, незаможним. У кожному магазині райспоживтовариств є при-лавок з товарами, доступними цим категоріям сільських людей. Одне слово, хто б що не ка-зав, а кооперація на селі діє. І має неабияку пер-спективу, якщо у цьому буде по-справжньому зацікавлена держава.

Іван ГОРШАНОВ

об’єктив

Клієнт скоріше живий, ніж...

РЕКЛАМА

Споживча кооперація свого часу відіграла провідну роль у забезпе-ченні селян продуктами харчуван-ня (особливо переробної галузі), промисловими виробами, товара-ми першої необхідності, для гос-подарювання на землі. І в той же час вона закуповувала у сільських жителів залишки сільськогоспо-дарської продукції (молока, олії, м’яса, сала тощо), чим сприяла роз-витку селянських домашніх госпо-дарств. Деякі преференції надавала кооперативам і влада.

Та минули роки. Економіка вже самостій-ної України опинилася на роздоріжжі, а ок-ремі галузі, зокрема і сільське господарство, були загнані у глухий кут, так що про спо-живчу кооперацію просто «забули». І лише з приходом нової влади врешті-решт звернули увагу на сільськогосподарського виробника, на відновлення структури, яка обслуговує селянина. А саме – споживспілку. Але як же сьогодні себе «почувають» споживспілки і що їх чекає у майбутньому?

– Стрімкий спад заготівельного обороту, виробництва товарної продукції, звуження торгівельної мережі призвели до занепаду, який особливо відчутний на селі, – наголо-

шує голова облдержадміністрації Сергій Тулуб. – Ми маємо дати людям можливість рентабельно реалізувати вироблену ними сільськогосподарську продукцію, яку вони змушені за безцінь віддавати посередникам, маємо навести лад у сільських магазинах, де дуже часто в антисанітарних умовах зберігаються продукти; зрештою, маємо впровадити дієвий механізм співпраці із споживспілкою, який був би взаємовигідним та взаємокорисним для обох сторін.

Серед шляхів урегулювання цього питан-ня, на думку керівництва обласної влади, є:

• відродження системи заготівель сільгосп-продукції у сільських жителів;

• збільшення реалізації продукції місце-вих виробників через власну торгівельну мережу;

• створення умов та залучення безпо-середньо сільгоспвиробників до продажу виробленої та вирощеної власної продукції на ринках;

• організація торгівельного обслуговування сільських жителів у малочисленних та відда-лених населених пунктах шляхом упровад-ження виїзної форми торгівлі.

Кореспонденти «Молодіжки» дізналися, як «почуваються» структурні підрозділи «Облспоживспілки» в різних районах Черкащини.

Христинівський район

Зберегти вдається не завждиЯк повідомив голова прав-

ління Христинівського РайСТ Михайло Білоус,

мережу товариства здебільше вдалося зберегти. Христинівський РайСТ за кількістю діючих мага-зинів сьогодні на четвертому місці в області після Золотоноші, Чор-нобаю та Жашкова. Складається товариство із п’яти кооперативних підприємств (КООП 1, КООП 2 і т.д.), має 1200 членів (пайовиків).

Зі 120 магазинів на сьогодні залишилося 80, з них 36 віддані в оренду. Працює ринок, частково збережено заготконтору. Діє вісім підприємств громадського харчу-вання (кафе, ресторан).

– На жаль, втрачено хлібокомбі-нат, – продовжує Михайло Білоус. – У деяких вимираючих селах є закриті магазини, які ніхто не бажає ні орендувати, ні придбати у власність. Місячний обіг коштів складає орієнтовно 1 млн. гривень. Товарний залишок на сьогодні маємо на суму близько 1,5 млн. грн. Питома вага продовольчої групи орієнтовно 86%. 14% – не-продовольчі товари.

Торік у розвиток товариства було вкладено близько 700 тис. грн. Нарощення здійснюється переважно за рахунок продажу основних засобів.

– У вас риба без кісток є?

– Риби немає. Зате ковбаса без м’яса є!

7 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащиниоб’єктив

Клієнт скоріше живий, ніж...Споживча кооперація свого часу відіграла провідну роль у забезпе-ченні селян продуктами харчуван-ня (особливо переробної галузі), промисловими виробами, товара-ми першої необхідності, для гос-подарювання на землі. І в той же час вона закуповувала у сільських жителів залишки сільськогоспо-дарської продукції (молока, олії, м’яса, сала тощо), чим сприяла роз-витку селянських домашніх госпо-дарств. Деякі преференції надавала кооперативам і влада.

Та минули роки. Економіка вже самостій-ної України опинилася на роздоріжжі, а ок-ремі галузі, зокрема і сільське господарство, були загнані у глухий кут, так що про спо-живчу кооперацію просто «забули». І лише з приходом нової влади врешті-решт звернули увагу на сільськогосподарського виробника, на відновлення структури, яка обслуговує селянина. А саме – споживспілку. Але як же сьогодні себе «почувають» споживспілки і що їх чекає у майбутньому?

– Стрімкий спад заготівельного обороту, виробництва товарної продукції, звуження торгівельної мережі призвели до занепаду, який особливо відчутний на селі, – наголо-

шує голова облдержадміністрації Сергій Тулуб. – Ми маємо дати людям можливість рентабельно реалізувати вироблену ними сільськогосподарську продукцію, яку вони змушені за безцінь віддавати посередникам, маємо навести лад у сільських магазинах, де дуже часто в антисанітарних умовах зберігаються продукти; зрештою, маємо впровадити дієвий механізм співпраці із споживспілкою, який був би взаємовигідним та взаємокорисним для обох сторін.

Серед шляхів урегулювання цього питан-ня, на думку керівництва обласної влади, є:

• відродження системи заготівель сільгосп-продукції у сільських жителів;

• збільшення реалізації продукції місце-вих виробників через власну торгівельну мережу;

• створення умов та залучення безпо-середньо сільгоспвиробників до продажу виробленої та вирощеної власної продукції на ринках;

• організація торгівельного обслуговування сільських жителів у малочисленних та відда-лених населених пунктах шляхом упровад-ження виїзної форми торгівлі.

Кореспонденти «Молодіжки» дізналися, як «почуваються» структурні підрозділи «Облспоживспілки» в різних районах Черкащини.

Корсунь-Шевченківський район

Сильні житимутьСитуацію коментує голова прав-

ління Корсунь-Шевченківсь-кого районного споживчого

товариства Микола Недоступ.– Миколо Михайловичу, в якому

стані, на вашу думку, перебуває нині споживча кооперація?

– Якщо образно, – інколи вважають, що це віл, яким треба орати.

– Тобто вона сама потребує допо-моги?

– Навіщо допомагати? Не треба допо-магати. Треба хоча б не заважати і пос-тавити мету. Хто не справляється, тоді вже інша річ, як на мій погляд.

– Корсунь-Шевченківське РайСТ, напевно, серед кращих споживчих товариств області? Розкажіть, будь ласка, про успіхи.

– Що не одне з гірших – однозначно. Але, можливо, в чомусь недопрацьовує-

мо. Успіхів у нас багато, та є й недоліки. Не готовий стверджувати, чого більше, тому хизуватися успіхами не хочу. Втім, вважаю, що є об’єктивна потреба сьо-годні кооперацію поставити на належне їй місце. І те, що зараз робить влада, – цілком об`єктивно.

– Як ви ставитеся до вимоги уряду знижувати ціни, а також до ідеї ство-рення гуртових ринків сільгосппро-дукції?

– Уряд ставить питання дуже пра-вильно. Однак неможливо зробити в один день усе й одразу...

– Ви готові знизити ціни?– Сьогодні по хлібозаводу – я відвер-

то зізнаюся – працюємо нуль у нуль з випуску хлібобулочних виробів. Але працюємо. І влада це розуміє, зважаю-чи на сьогоднішні проблеми. Так, я го-товий ще попрацювати якийсь період у збиток. На завершення нашої розмови я можу сказати одне: час не вибирають, в ньому або живуть, або вмирають. На-став саме такий, визначальний, час: ми повинні адекватно до нього прилашту-ватися й гідно жити. А хто не виживе… Слабкі зникнуть, сильні будуть жити.

Черкаський район

Проблема –в нерівних умовах

Своїм баченням ситуації ділиться керівник Черкаського районного споживчого товариства Микола

Тарануха (на знімку). – Вважаю, що потрібно розвивати мере-

жу споживспілок, і це цілком реально. Базу збережено, є магазини та продзаготпром, є громадське харчування. Зараз працює 130

осіб. Проблема в тому, що в плані заготів-лі немає рівних умов для роботи приватни-ка і кооперації. Чомусь склалося так, що приватник часто не сплачує податки, а ми сплачуємо завжди. ПДВ лягає додатковим тягарем на наші плечі і робить нас неконку-рентоспроможними. Скажімо, якщо приват-ник закупить горіхи по 5 грн. за кілограм, а продасть їх по 6, то легко заробить гривню на кілограмі. Тим часом споживче товарис-тво має сплатити ПДВ у розмірі 20 відсотків. Ставити ціну 6 грн. нам уже нерентабельно. Тому й виходить, що споживач іде купувати до приватника, бо в нього дешевше.

Уманський район

Вигідно державі й людям

Сторінки готували Ніка НОВАК, Вікторія ШИБІНСЬКА, Анна САВРАНСЬКА, Олександр НЕСИТОВ, Сергій РАДЧЕНКО

КОМПЕТЕНТНО •

Володимир Яценко, проректор з на-уково-педагогічної роботи та соціаль-но-економічного розвитку (з 1992р.), завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту Черкаського державного технологічного універси-тету, доктор економічних наук, про-фесор, академік Української академії наук.

– Свого часу Черкаська обласна спілка споживчих товариств займала передові позиції на теренах Радянського Союзу, – згадує професор Володимир Яценко. – Я

працював в облвиконкомі за часів діяль-ності на Черкащині Івана Лутака. Добре знаю, що тоді облспоживспілка була дуже потужною організацією. У кожному місті та селі було по одному, а то й по два магази-ни споживчої кооперації. Щодо сіл, то там узагалі іншої торгівлі не було.

– Облспоживспілка – гарний досвід, тому вважаю, що і сьогодні потрібно відрод-жувати такий вид діяльності, – зазначає Володимир Яценко. – Звичайно, нині є приватні підприємці та підприємства, що заповнюють прилавки необхідною продук-цією. Але товариства споживчої кооперації – це організована торгівля.

Пріоритетним напрямком для облспо-живспілки завжди було сільське населення. Адже сьогодні важливо, щоб селяни мали можливість виробляти і реалізовувати свою продукцію за рентабельними цінами.

– Однак для того, аби відродити ко-лишню потужність товариств споживчої кооперації, треба, щоб і виробництво було розвинуте, – підкреслює науковець. – А найголовніше – механізм регулювання спо-живкооперації має бути підпорядкований лише економічним законам, не повинно бути адміністрування – ані в ціноутворенні, ані в інших питаннях.

Раніше, за радянських часів, у кожному селі Уманського району були підприємства спо-

живспілки, працювало по три мага-зини – господарчий, промисловий, продуктовий. Тепер же ситуація не-оптимістична. На сьогодні в районі діє двадцять підприємств – три кафе і сім-надцять магазинів, у яких продаються товари першої необхідності та продук-ти харчування. Ще 46 приміщень, в яких колись розміщалися підприємс-тва споживспілки, здані в оренду – і таким чином удається зберегти їх від руйнування та занепаду.

– Для держави було б добре, якби наші підприємства працювали на повну

потужність, – переконана голова прав-ління Уманського районного спожив-чого товариства Ольга Коса. – На відміну від приватних підприємців, ми сплачуємо усі види податків. До того ж ціни в наших магазинах чи кафе регла-ментуються і зазвичай набагато нижчі, ніж у будь-яких інших. У жовтні минуло-го року відновив свою роботу магазин від райспоживспілки в селі Свинарці. А вже в січні цього року планують відно-вити роботу такого ж магазину в селі Іванівці. Можу похвалитися, що наша матеріально-технічна база збережена. Та, на жаль, щоб запрацювати на повну силу – потрібні значні кошти, яких сьо-годні ми не маємо.

Звенигородський район

Раніше мали більше впливуЗвенигородське райспоживто-

вариство на фоні деяких інших районних споживспілок почу-

вається навіть дуже непогано. Хоча, звичайно, спілка зараз має не той рі-вень, який був у 80-их. Тоді споживче товариство вважалося одним із найкра-щих на Черкащині.

– Працюємо беззбитково, – запевняє керівник Звенигородського РайСТ Галина Бондаренко. – Потроху наро-щуємо сили. Зараз у підпорядкуванні маємо два ринки, правління і два дочір-ні підприємства. У Звенигородці та Шевченковому від споживспілки пра-цює два маркети. Окрім цього, маємо ще кафе та ресторан, а також відділ ювелірних виробів.

Галина Петрівна зізнається, що й за

такого розвитку працюється нелегко. За її словами, споживчі спілки раніше мали набагато більше впливу, бо були монополістами. Зараз доводиться кон-курувати з іншими виробниками.

Звенигородська споживча спілка – одна з небагатьох, яка не розпродала своє майно. Більшість приміщень від-дається в оренду, переважно – під мага-зини. Хоча криза відчутно вдарила і по цьому РайСТ. З його магазинів зникли промислові товари.

– Що таке продати телевізор, а що таке – буханку хліба? – запитує рито-рично пані Бондаренко. – Телевізор може довго простояти на полиці, а хліб до вечора розкуповують. І ті сто тисяч за рік, які приносить магазин промто-варів, – порівняно невеликі гроші.

РЕКЛАМА

8 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

Життя коледжу – не лише навчання! Життя коледжу – не лише навчання!

день студента

Ось уже майже 10 років у Черкаському державно-му технологічному уні-верситеті діє Студентська рада – повноцінний орган управління, який довів: студент може бути актив-ним учасником не тільки навчально-виховного, але й навіть адміністратив-ного процесу. Про те, чим займається і які повнова-ження має Студентська рада, ми розмовляємо з ректором ЧДТУ, докто-ром технічних наук, професором, головою Ради ректорів Черкащи-ни Юрієм Легою.

– Юрію Григоровичу, що то за явище – Студентська рада вза-

галі, і як вона діє саме у ЧДТУ? – Студентська рада – це орган

самоврядування студентів, за до-помогою якого максимально ви-являються і реалізуються творчі здібності студентів, формуються їхні моральні якості. Метою діяль-ності Студентської ради нашого університету є захист прав і сво-бод студентів, належне виконання ними своїх обов’язків, сприяння гармонійному розвитку студен-та, формування у нього навичок майбутнього лідера.

– Чим займається Студент-ська рада?

– Одним із важливих аспектів діяльності студентського само-врядування у ЧДТУ є не тільки підвищення ефективності нав-чально-виховного процесу, але й узгодження інтересів студентсь-

кої молоді з керівництвом універ-ситету, налагодження зв’язків з громадськими, державними ор-ганізаціями, іншими установами задля створення умов для про-дуктивного навчання та розкрит-тя творчого потенціалу молодої людини.

– Чи має рада повноцінні ва-желі впливу на навчально-ви-ховний процес?

– Звичайно. Голова Студентсь-кої ради ЧДТУ є членом вченої ради з правом голосу, а голови ради факультетів – члени вчених рад своїх факультетів. Загалом при раді створені та функціону-ють 9 департаментів: фінансів, організації культурно-виховних і масових заходів, соціальної діяльності, фізичної культури та спорту, внутрішньої роботи,

господарської роботи, зовнішніх зв’язків, просвітництва та науко-вої діяльності, редакційно-інфор-маційний центр.

– А як щодо організації сту-дентського дозвілля?

– Осердям студентського доз-вілля є Студентський клуб, який діє при Центрі культури та виховання і займається створенням студент-ських аматорських об’єднань, студій та гуртків. Візитівками куль-турного життя університету стали ансамбль бального та естрадного танцю «Алегро», ВІА «Грані бут-тя», ВІА «СЄТІ» (учасник відбірно-го конкурсу «Євробачення-2006»), гуртки естрадного танцю та вокалу «Консонанс». Команди КВК уні-верситету – багаторазові чемпіони Всеукраїнської ліги КВК. Повно-цінний фізичний розвиток особис-

тості – одне із основних завдань Спортклубу ЧДТУ. У 17-ох спор-тивних секціях займається понад 400 студентів університету.

– Отже, створення Студент-ської ради повністю виправда-ло всі сподівання?

– Так, адже Студентська рада, крім того, що захищає права сту-дентів, ще й уважно стежить за виконанням студентами своїх обов’язків, за їх морально-духов-ним розвитком. Наші студенти вже з молодого віку не тільки знають, що таке реальна влада, можливість на практиці управля-ти своїм життям, але й навчають-ся того, як правильно і гідно цією владою і можливостями розпо-ряджатися. І навчально-вихов-ний процес стає максимально ефективним.

Студентська рада – реальна влада!

фот

о Ст

аніс

лава

ЧУБ

АРЯ

Погодьтеся, жит-тя студента, окрім навчання, має бути сповненим й інших цікавих та корисних подій. Так вважають і студенти Черкасько-го кооперативного економіко-право-вого коледжу. Уже кілька років під егідою двох повноправних студентських органів – студентської ради та ради гуртожитку – вони вирішують майже всі питання, що їх хвилюють: від процедури заселен-ня в гуртожиток до самовдосконалення особистості.

При цьому керівництво коледжу не тільки не пере-шкоджає такому студентсь-кому самоврядуванню, а й навпаки – підтримує і заохо-чує його.

– Ми розробили поло-ження про Студентську раду та затвердили його ще 2004 року. А торік по-ложення трохи перероби-ли та знову затвердили, – згадує директор еконо-міко-правового коледжу, кандидат психологічних

наук, доцент, заслуже-ний працівник народної освіти України Микола Зажирко. – Студентська рада покликана розвивати студента як особистість. В її компетенції відвідування драматичного театру, відві-дини музичного училища – ми вдячні його студентам та викладачам за те, що вони пропагують культур-ну спадщину як нашої дер-жави, так і світову. У нас є і свій народний ансамбль театралізованої пісні «Бе-резіль» – неодноразовий учасник та призер різних конкурсів. Наші студенти – постійні учасники конкурсу художньої самодіяльності «Студентські перлини тобі, Україно», який відбуваєть-ся в різних містах України. Цей конкурс починався саме з нашого навчального закладу.

Студентська рада зай-мається не тільки культур-ним розвитком студента, але й проводить виховні за-ходи, стежить за успішністю кожного студента.

– Тим, хто до нас тільки приходить, я завжди на-воджу один приклад із за-сідання Студентської ради, на якому я була присутня,

– розповідає заступник директора з виховної ро-боти, викладач-методист Наталія Жуль. – У студента, який погано вчився, запита-ли: «Чому ти так навчаєшся – тобі важко? Розкажи – ми допоможемо». На що він відповів: «Це моя особиста справа. Чи вам не байду-же?» Голова студради (на той час Олег Клименко) пояснив йому: «Дивись, ти закінчуєш наш навчальний заклад раніше за мене. Прийдеш на якусь фірму із дипломом, в якому написа-но, що ти випускник нашого коледжу. Але ти – двієчник. І незабаром тебе попросять написати заяву на звільнен-

ня, бо який з тебе працівник. На твоє місце прийде твій друг, такий самий двієчник. Він пропрацює ще менше, ніж ти. А потім прийду я – на зовсім інше місце, адже у мене інакша спеціалізація. Але тільки-но я скажу, що закінчив наш коледж, мені скажуть: «Ой, у нас уже такі були – до побачення». Вони навіть не подивляться, що у мене червоний диплом. І все тому, що ти створив не-гативний імідж нашому нав-чальному закладу». Мене це дуже вразило – наскільки глибоко студенти розуміють загрозливі наслідки життє-вої позиції «бути самому по собі».

Тож студентська рада працює й індивідуально, щоб кожен студент згодом створював позитивний імідж навчальному закладу.

– Студрада у нашому ко-леджі – це потужний орган студентського самовряду-вання. Навіть на рівні пе-дагогічної ради – 10 відсо-тків від загальної кількості її членів належить членам студентської ради, – роз-повідає голова Студент-ської ради коледжу, сту-дентка четвертого курсу правового відділення Інна Руденко.

Захистом інтересів сту-дентів, їх вихованням, як побутовим так і духовним,

займається і рада гурто-житку.

– Ми регулярно проводи-мо заходи на різну тематику – починаючи від виховних годин для першокурсників, закінчуючи веселими та пізнавальними сценаріями для всіх мешканців гурто-житку, – розповідає голова ради гуртожитку, студен-тка третього курсу пра-вового відділення Оксана Данильченко. – Але ми не тільки допомагаємо одне одному, але й намагаємось підтримати людей навколо. Ще у грудні розпочали збір коштів та речей для дитячо-го будинку. Багато студен-тів принесли з дому іграш-ки, книги, навіть одяг.

– До речі, звеличена до сану святої Тетяна, день якої відзначають як День студента, – покровителька хворих, немічних та нуж-денних, – зазначає Наталія Жуль. – Тому, можливо, саме 25 січня ми віднесемо зібрані кошти та речі діткам із дитячого будинку.

Хочете на власні очі пе-реконатися, що все сказа-не про студентське життя відповідає дійсності, – при-ходьте до коледжу на нав-чання і впевніться самі!

Зліва направо: голова Студентської ради Інна Руденко, директор Черкаського коо-перативного економіко-правового коледжу Микола Зажирко, голова ради гуртожит-

ку Оксана Данильченко, заступник директора з виховної роботи Наталія Жуль

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Нік

а Н

ОВ

АК

фот

о Ні

ки Н

ОВАК

9 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащини

фот

о з

архі

ву у

ніве

рсит

ету

У новорічні свята студенти на чолі з ректором вітають всі факультети в національних традиціях

Велика традиція починаєтьсяз маленького свята

день студента

«ßê áóëè ìè ìîëîäèìè...»Середина січня для студентства прикмет-на не лише сесією, а й святкуванням Дня Тетяни, яка з давніх-давен вважається покровителькою тих, хто старанно гризе граніт науки. Саме 25 січня, у день Вели-комучениці Тетяни Хрещенської, у 1755 році російська імператриця Єлизавета Петрівна створила у Москві університет. День Тетяни стає для студентів інколи навіть важливіший, ніж офіційне їхнє свято, яке заведено відзнача-ти 17 листопада.«Молодіжка» розпитала про студентські роки у відомих черкащан.

Тележурналістка Катерина ТАРАН (на знімку друга пра-воруч):

– Про своє студентське життя можу згадувати і розка-зувати дуже довго. Деяка частина тих цікавих випадків увійшла до книги «Історія одного журналістського курсу», частина згадується у «Веселках над калюжами»… Чимало цікавого відбувалося зазвичай під час студентської практи-ки. Пам’ятаю, я «милилась» поїхати на практику в Тюмень. І таки у 1977 році ми поїхали туди з моєю подругою (нині відомою харківською журналісткою Світланою Кублицькою). Там редактор навіть на ставку мене поставив, і цю ставку ми ділили на двох.

Якось я поїхала в районний центр Югру робити матеріали. Цілий день там працювала, щось записувала. Повертаюся в готель, аж раптом до мене починає загравати якійсь вірмен. Ну, зрозуміло – молода дівчина, «свіжачок». Я йому не ска-

зала, де живу, який номер, давши зрозуміти, що він мені нецікавий. Коли це ввечері (якраз постави-ла записи на роз-шифровку) у вікно хтось: «тук-тук-тук». Нічого собі, думаю, все ж таки другий поверх. Коли дивлю-ся – на балконі стоїть цей же вірмен. Я йому махаю, мовляв: «Ні-ні-ні, йди собі». І продов-жую писати. Аж хвилин через 20 знову стукіт, тільки у двері. І вже та-кий конкретний: «бух-бух-бух». Я відчиняю – а там наряд міліції стоїть! Прийшли дівчину «пов’язати», бо вірмен мене здав. Сказав, що я шпигунка, бо він усе вирахував: до номеру не впускає, сидить і по рації передає якусь інформацію. Отак, і таке було у моєму студентському житті!

Микола ЛІСОВИЙ, прокурор Черкаської області (на знімку ліворуч):

– Я закінчив юридичний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова у 1973-1978 роках. Студент-ські роки – це, мабуть, чи не найкращий період у житті кож-

ного, сповнений молодості та романтики. Мої сту-дентські роки минули дуже весело,

і це зрозуміло: місто Одеса, в якому я навчався, має свій надзвичайний колорит та уні-кальний гумор. Я навчався на стаціонарі, і кожен день був но-вим та незабутнім. Але ніколи не полишало почуття відповідаль-ності за навчання та отримання знань – цього вимагала професія, яку здобував. А Тетянин день у моєму житті мав велике значення, і не лише у студентські роки. Річ у тім, що найріднішу для мене людину – мою маму – звуть Тетяною. Тому для мене Тетяна – не лише покрови-телька студентства, а й всього мого життя. Адже що може захистити силь-ніше, ніж мамині любов і молитва?!

ВІДВЕРТО•

Микола знімку ліворуч)

– Я закінчив юридичний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова у 1973-1978 роках. Студент-ські роки – це, мабуть, чи не найкращий період у житті кож-

зала, де живу, який

Коли це ввечері (якраз постави-ла записи на роз-шифровку) у вікно хтось: «тук-тук-тук». Нічого собі, думаю, все ж таки другий поверх. Коли дивлю-ся – на балконі стоїть цей же вірмен. Я йому махаю, мовляв: «Ні-ні-ні, йди собі». І продов-жую писати. Аж хвилин через 20 знову стукіт, тільки у двері. І вже та-кий конкретний: «бух-бух-бух». Я відчиняю – а там кий конкретний: «бух-бух-бух». Я відчиняю – а там наряд міліції стоїть! Прийшли дівчину «пов’язати», бо вірмен мене здав. Сказав, що я шпигунка, бо

ного, сповнений молодості та романтики. Мої сту-дентські роки минули дуже весело,

і це зрозуміло: місто Одеса, в якому я навчався, має свій надзвичайний колорит та уні-кальний гумор. Я навчався на стаціонарі, і кожен день був но-вим та незабутнім. Але ніколи не полишало почуття відповідаль-ності за навчання та отримання знань – цього вимагала професія, яку здобував. А Тетянин день у моєму житті мав велике значення, і не лише у студентські роки. Річ у тім, що найріднішу для мене людину – мою маму – звуть Тетяною. Тому для мене Тетяна – не лише покрови-телька студентства, а й всього мого життя. Адже що може захистити силь-ніше, ніж мамині любов і молитва?!

кий конкретний: «бух-бух-бух». Я відчиняю – а там

У день Святої Тетяни, яка є покровителькою студентства, бажаю нинішньому і наступним студентським поколінням бути на рівні високих вимог сучасного життя. Нехай збудуться всі ваші мрії та назавжди збережеться у ваших серцях романтика сту-дентських літ.

Майбутнє належить саме вам. Бажаю вам бадьорості, завзят-тя, здоров’я, примножувати свою енергію, неодмінних успіхів і злетів у навчанні та житті, нових твор-чих досягнень, гармонійного духов-ного та фізичного розвитку.

А. ГОЛОВЧУК, ректор Уманського національного

університету садівництва

Студент – звучить гордо! А студентські роки – чудо-вий час, коли на молодь чекає безліч знайомств, нових вражень та знань, пам’ять про які зали-шиться на все життя. Студентська пора – це особливий світ молодих та відкритих для життя людей. Адже навчання в університеті це не лише сесії, заліки, пари, семі-нари тощо.

Як відомо, студенти ніколи не знехтують можливістю відпочити від навчання. Однак лише в Уманському національному університеті садів-ництва молодь відпочиває настіль-ки якісно і з користю. Студентське життя в різних сферах тут координує Рада студентського самоврядуван-ня, охоплюючи різні питання. Нап-риклад, весну в університеті вже за давньою традицією зустрічають, ви-бираючи найкращу дівчину закладу в конкурсі «Міс Університет», та за-ходами до «днів факультетів», коли

протягом тижня студенти різних фа-культетів демонструють свої таланти. Протягом тижня відбувається безліч спортивних заходів, в яких команди студентів змагаються у силі та сприт-ності з командами викладачів, тема-тичних конкурсів та ігор, численних концертів та вистав.

Студентська осінь не менш наси-чена різноманітними заходами. Все розпочинається із давної традиції – посвяти першокурсників у сту-денти на університетській площі. А чого лише вартий започаткований у стінах університету фестиваль «Со-фіївські зорі», який уже десятиліття дивує глядачів талантами майбутніх аграріїв! А спортивне свято «Бога-тирські забави» відбувається між командами факультетів та виявляє найсильнішого студента. Не менш яскраво відзначають студенти і своє професійне свято – День працівників сільського господарства, відзначаю-чи найкращих викладачів та студен-тів, які найліпше попрацювали про-тягом року на полях, у садах, лісах та дослідних ділянках, примножуючи свої знання. А команда КВК незмінно

привертає увагу влучним та яскравим гумором.

Окремо слід відзначити і при-страсть студентів до подорожей. Уже традиційними стали мандрівки під час зимових канікул до Карпат, а влітку незмінним є відпочинок біля Чорного моря на університетській базі відпо-чинку. Також не доведеться сумувати під час численних екскурсій до різних куточків нашої держави, як то Канів, Львів, Почаїв та інші. Чотири незабутні закордонні екскурсії містами Європи та до Польщі назавжди залишаться у пам’яті студентів яскравою згадкою. А Тиждень туризму гартує юних пер-шокурсників та відкриває в них нові таланти та можливості.

При університеті діє центр культури і виховання, який сприяє творчому росту молоді. У складі центру ведуть свою мистецьку роботу тринадцять вокальних, інструментальних та тан-цювальних колективів, сім з яких удостоєні почесного звання народних. У музеях університету, експозиції яких присвячені його історії та тридиційно-му українському побуту, зібрано екс-понати, які активно використовуються

у навчальному процесі взагалі та під час забав на свято Андрія зокрема.

А в санаторії-профілакторії «Юність», який уже більше тридцяти років діє при університеті, можуть од-ночасно відпочивати та оздоровлю-ватися близко п’ятдесяти студентів. Численні спортивно-масові заходи, олімпіади та спартакіади згуртовують навколо спільної мети до перемоги студентів-спортсменів.

За довгу історію, яка нараховує вже більш ніж півтора століття, в уні-верситеті склалося чимало традицій, які бережуть та примножують кожні наступні покоління, що приходять до стін навчального закладу по знання. Поза тим, ні на хвилину не забувають про минуле та про людей, завдяки яким збережено життя та мир на на-шій землі. Тут усі є поціновувачами не лише глибоких та фундаментальних знань, а й талановитих та творчих лю-дей. Тож не даремно Уманський НУС є одним з найкращих в Україні, адже тут навчаються не просто майбутні вчені та керівники, а зростають люди з активною життєвою позицією.

Вікторія ШИБІНСЬКА

10 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

ВІДВЕРТО•

Зв’язок поколіньТетянин день (як іще називають це свято)

об’єднує різні покоління студентів, як теперіш-ніх, так і колишніх. До речі, зв’язок поколінь у цьому навчальному закладі досить міцний. Завдяки старанням директора навчального закладу Дмитра Галата, досвідченого педаго-гічного колективу та небайдужих випускників удається передати студентам давні добрі сту-дентські традиції. Тож відзначають свято за-звичай гучно й весело.

– Спілкуючись з нинішнім поколінням сту-дентів, приходжу до висновку, що більшість із них хочуть усе й одразу, – розповідає Дмитро Володимирович. – Тож доводиться перекону-вати їх, що тільки наполеглива праця та старан-ність у навчанні принесуть бажаний результат.

Ось і прикладів достатньо – успішних людей, професіоналів, керівників серед випускників нашого навчального закладу як в області, так і в державі досить багато. Тож вважаю, що для майбутніх спеціалістів дуже цікаво й корисно побачити та почути розповіді тих, хто колись отримав освіту в нашому технікумі. Зараз теж готуємо одну з таких зустрічей – майстер-клас. Так, по краплинці, по слову молодь отримує взірець, як треба вчитися, працювати і, звичай-

но ж, відпочивати.Але слід зазначити, що до Дня студента і

молодь, і викладачі підходять, так би мовити, у всеозброєнні. У навчальному закладі ні на день не припиняються різнопланові заходи, метою яких є всебічний розвиток кожного студента. Це насамперед технічна творчість, якою, без перебільшення, цікавиться чи не ко-жен вихованець технікуму. Майже в кожній із 36 аудиторій функціонують гуртки, якими фа-хово опікуються викладачі. Така спрямованість не випадкова, адже в технікумі на чотирьох відділеннях (економіки і програмування, ін-женерної механіки, електротехнічному та від-діленні обслуговування транспортних засобів) переважають спеціальності, які так чи інакше пов’язані з технікою, виробництвом.

Кому що до душіНе поступається популярністю й спортивний

напрямок проведення дозвілля. «Політех» ще з радянських часів славився вмінням виховувати справжніх спортсменів, неодноразово був від-значений на республіканському рівні. Сьогодні в навчальному закладі створена громадська фізкультурно-спортивна організація. Всі викла-дачі та студенти є її членами. Успішно працюють

секції із найпопулярніших видів спорту – легкої атлетики, футболу, волейболу, баскетболу, час-то проводяться спортивно-масові заходи.

– Результати зусиль тренерів та викладачів фізкультури перевіряємо двічі на рік, – роз-повідає заступник директора з виховної роботи Сергій Сердюк. – Навесні та восени проводимо свято спорту, на якому вихованці технікуму можуть позмагатися навіть з викладачами. Як досягнення, технікум є дев’ятиразовим чем-піоном обласної спартакіади серед ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. А ще дехто знаходить себе у професійному спорті – кілька років тому Ва-лентин Дем’яненко після закінчення технікуму продовжив навчання на факультеті фізвихо-вання Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького та став чемпіоном світу з греблі на каное. Цікаво, що навіть кращий футболіст Черкащини 2010 року – Євген Гуд – також наш випускник.

Не лише технікою та спортом цікавляться студенти Політехнічного технікуму – тут також працюють гуртки художньої самодіяльності. Тож усі, в кого душа лежить до танцю чи до співу, можуть із задоволенням проводити час, відточуючи майстерність, а пізніше – показати клас на концерті чи вечері відпочинку. Особ-ливо в цьому навчальному році демонструють таланти першокурсники, зокрема й ті, хто нав-чається за наймолодшою спеціальністю “Оці-ночна діяльність”.

Керівництво навчального закладу всіляко підтримує такі традиції. За словами Дмитра Галата, потрібно не лише дати студенту пев-ну спеціальність, а й розвинути його таланти, виховати гармонійну особистість. Цю ідею підтримують і представники студентського самоврядування, зокрема і лідер цього руху в технікумі студентка-відмінниця Алла Андик. За її словами, в межах компетенції студентсько-го міні-уряду і допомогти організувати свято, зробити його саме таким, як хоче студентство, і відстояти у керівництва закладу кандидатів на відрахування, взявши шефство над ними, і навіть вирішити питання безкоштовного харчу-вання малозабезпечених студентів.

Здається, що в цьому навчальному закладі знають безліч форм, аби допомогти вчораш-ньому школяреві швидше влитися в дружний колектив та залюбки набувати необхідних знань. Стосовно ж цьогорічного Дня студента, то юнаки й дівчата, які після лекції юрбили-ся на прохідній, обіцяли веселитися на повну силу, на один вечір забувши про сесію, заліки і “хвости”. Але, здається, навіть це свято тут зуміли перетворити на заохочення студентів до навчання та саморозвитку. Відкрию секрет: керівництво закладу, окрім традиційних сюрп-ризів, підготувало до 25 січня найсумліннішим у навчанні та найактивнішим у позаурочних заходах ще й особливий подарунок – чималі заохочувальні премії.

Володимир СВІТЕНКО

день студента

Свята – день, а підготовки – рік

Бажаєте отримати спеціальність у Чер-каському політехнічному технікумі (виб-равши із дев’яти за шістьма галузями знань), будь ласка:

• Монтаж, обслуговування та ремонт електроустаткування в агропромислово-му комплексі.

• Монтаж і експлуатація електроустатку-вання підприємств і цивільних споруд.

• Обслуговування верстатів з програм-ним управлінням і робототехнічних комплексів.

• Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях.

• Економіка підприємства.

• Оціночна діяльність.

• Розробка програмного забезпечення.

• Обслуговування і ремонт електроустат-кування автомобілів і тракторів.

• Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів.

Для абітурієнтів уже працюють підготовчі курси, відвідавши які, майбутній студент отримає необхідні знання та матиме пільгу при вступі до нашого навчального закладу.

Щоб отримати детальнішу інформацію, телефонуйте: 36-07-28.

Один із найдавніших навчальних закладів області – Черкаський політехнічний технікум, який веде свою історію з 1922 року, – має цікаві традиції святкування Дня студента

Володимир ЛУК’ЯНЕЦЬ, дирек-тор ДП «Златодар», депутат обл-ради (на знімку):

– Навчався я в Уманському сіль-ськогосподарському інституті з 1973 по 1978 рік. І тоді День Тетяни у нас свято шанували. В актовому залі влаштовували концерт, нас віта-ли ректор та декан. А студенти всі разом співали пісню, щоправда, зараз, уже не пригадую її слова, щось на кшталт «Від сесії – до сесії живуть студенти весело». Та скажу правду: розгулів і пиятик за моїх студентських років не було. Єдине, що після урочистої части-ни ми розходилися по кімнатах гуртожитку і до півночі могли ще трохи посвяткувати. Збиралися по п’ятеро-шестеро осіб, шукали вино, купували плавлені сирки – одним словом накривали стіл. Але гуляли недовго – боялися коменданта. Щонайдовше до дванадцятої ночі і – відбій. А взагалі, студентські роки – одні з кращих, найяскравіших. Не дарем-но ще молодим студентом я одружився. Прига-дую й викладачку неорганічної хімії – якщо їй не складеш екзамен, твоя заліковка відразу летить у вікно. Потім півгрупи шукало свої залікові книж-ки на вулиці. Та мушу похвалитися – моя заліков-ка не літала! Запам’ятався і новенький викладач

органічної хімії. Ми так прискіпливо го-тувалися до його іспиту, а він… доз-волив користувати-ся не лише конспек-тами, а й книжками. Та ще й сказав, що «трійки» гарантова-но поставить усім. А на «п’ятірку» довело-ся відповідати ще на додаткові запитання. Однак у мене був за-бобон – не складати іс-пит, якщо він припадає на 13-те число. Тому бувало, що просив викладачів перенести його на 12-те чи 14-те! Але, боронь Боже, щоб тільки не 13-го! Від сту-дентських років зали-шився ще один забобон – чорний кіт на дорозі.

Якщо він траплявся на моєму шляху, я звертав на іншу вулицю. І хоч смійтеся, а й зараз так роб-лю. Були у нас і адреналінові розваги. Постійно гуляли у парку «Софіївка», а місток на острів Ко-хання тоді був на реконструкції. Тож ми з хлопця-ми, недовго думаючи, залишали одяг у кущах, а самі вплав діставалися до острова.

ирек-тор ДП «Златодар», депутат обл-

– Навчався я в Уманському сіль-ськогосподарському інституті з 1973 по 1978 рік. І тоді День Тетяни у нас свято шанували. В актовому залі влаштовували концерт, нас віта-ли ректор та декан. А студенти всі разом співали пісню, щоправда, зараз, уже не пригадую її слова, щось на кшталт «Від сесії – до сесії живуть студенти весело». Та скажу правду: розгулів і пиятик за моїх студентських років не було.

дванадцятої ночі і – відбій. А взагалі, студентські

органічної хімії. Ми так прискіпливо го-тувалися до його іспиту, а він… доз-волив користувати-ся не лише конспек-тами, а й книжками. Та ще й сказав, що «трійки» гарантова-но поставить усім. А на «п’ятірку» довело-ся відповідати ще на додаткові запитання. Однак у мене був за-бобон – не складати іс-пит, якщо він припадає на 13-те число. Тому бувало, що просив викладачів перенести його на 12-те чи 14-те! Але, боронь Боже, щоб тільки не 13-го! Від сту-дентських років зали-шився ще один забобон – чорний кіт на дорозі.

Грамота з рук директора технікуму Дмитра Галата – для студента також свято

фот

о з

архі

ву т

ехні

кум

у

Володимир ОЛІЙНИК, депу-тат Верховної Ради:

– Навчатися в юридичному інституті та ще й на факультеті, що готував суддів та прокурорів – серйозна справа. Тому навіть день Тетяни святкували скром-но, бо якщо десь провинився чи порушив поведінку – міг попла-титися місцем в інституті. Від-мінна поведінка – це було пи-танням номер один! Тому цього дня у нас була скромна загаль-на дискотека, а потім – нехитре святкування. Робили бутербро-ди, купували докторську ковба-су, портвейн, або шампанське. Я готував гречану кашу. Ось так скромно і святкували, бо всі дорожили навчанням. А от в інших навчальних закладах святкування затягувалося мало не до ранку – так гуляли студен-ти в гуртожитках навпроти на-шого. Ми ж з одногрупниками часто ходили в театр, нас навіть викладачі до цього змушували, адже наша майбутня робота не з легких і тому потрібно було навчитися психологічно ком-пенсувати негатив професії. Також нас привчали постійно

ходити при краватці. До речі, хлопців з нашого університету легко можна було виокремити серед інших студентів. Десь на третьому-четвертому курсі ми з друзями пішли на концерт у медичний інститут. Та по на-шій поведінці та дрес-коду всі розуміли, що це прийшли вихо-ванці серйозного інституту. Про себе можу сказати, що за усі часи навчання я жодного разу не писав шпаргалки, бо це ве-лика спокуса і якщо підсядеш на неї, то відразу затягне. До того ж мені постійно щастило на білети. Хоча зізнаюся, що до всього старанно готувався, працював з першоджерелами і з бібліотек не вилазив. Та одно-групники казали, що я взагалі везучий, тому на екзамен завж-ди заходив першим. А потім по моїй успішності орієнтувалися, який настрій у викладача. А ще у мене було правило: намагався виспатися у ніч перед екзаме-ном, якщо інші тієї ночі зубрили конспекти, то я міцно спав.

Спогади записали НІка НОВАК,

Євгенія ВЯТКІНА

11 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащини

У холодну пору року нам загрожують два головні вороги краси: мороз із віт-ром на вулиці та пересушене повітря в приміщенні. Шкіра обличчя, постійно витримуючи перепади температур, часто стає сухою і млявою, на ній виразніше проступають зморщечки і дефекти. Але не бійтеся зими: проти вітру, морозу і сухості є безліч перевірених засобів!

Шкіра обличчяВзимку сальні залози виробляють менше захисного жиру,

тому шкірі обличчя, відкритій усім вітрам і холодам, життєво необхідні захисні засоби. До таких належать жирні креми – наприклад ті, що містять гусячий жир, віск, норкову олію. Підбираючи крем, зверніть увагу на його консистенцію: крем має бути досить легким, щоб не залишати на обличчі жирного блиску і легко всмоктуватися. Занадто густий крем осяде на вашому обличчі, завдаючи певних незручностей. Крім того, візьміть собі за правило наносити захисний крем, не пізніше, ніж за годину до виходу на вулицю, адже інакше крем, який не встиг усмоктатися, утворить на обличчі тонку кірочку замерзлої води. Це призведе до обвітрювання й огрубіння шкіри.

Якщо вам довелося провести на вулиці тривалий час, шкі-ра може почервоніти й обвітритися, навіть захисний крем не в змозі оберігати шкіру нескінченно. У такому випадку зняти подразнення і відновити здоровий стан допоможе звичайний зелений чай, яким потрібно протерти обличчя. Ще краще – покладіть на обличчя марлю, просочену настоєм зелено-го чаю, і полежте так хвилин із 15-20, після чого протріть обличчя кефіром чи сироваткою.

РукиШкіра рук так само, як і шкіра обличчя, страждає в

зимовий час насамперед від нестачі вологи і живлення. Коли ви виходите на вулицю, шкіра рук швидко зневоднюється.

Повернувшись у тепле і сухе повітря приміщення, ви знову піддаєте руки небезпеці пересихання. Ось чому головне в зимовому догляді за руками – зволоження. Намагайтеся не мити руки гарячою водою, особливо з антибактеріальним милом: використовуйте теплу воду і м’яке, нейтральне мило. Зволожувальний крем для рук має бути постійно у вашій сумочці, наносьте його за кожної нагоди, кілька разів на день і обов’язково на ніч. Особливо небезпечні для шкіри рук різкі перепади температури, тому купіть теплі рукавички і одягай-те їх, виходячи на вулицю, ще в під’їзді чи вдома.

Раз чи два на тиждень робіть поживні й зволожувальні маски для шкіри рук. Ось одна з таких масок: змішайте одну чайну ложку меду, одну чайну ложку будь-якого трав’яного настою, три столові ложки вершкового масла. Спочатку потримайте руки в теплому відварі трав хвилин 10-15, після чого нанесіть маску і одягніть зверху поліетиленові рука-вички, а на них – теплі рукавиці. Через 20-30 хвилин зніміть їх, сполосніть руки водою кімнатної температури і змажте жирним кремом.

ГубиГуби взимку мають потребу в особливо уважному і

ретельному догляді: вони можуть потріскатися на морозі чи за вітряної погоди, а тріщини заподіюють болючі відчуття і можуть призвести до запалення. Щоб уберегти губи і зро-бити їх м’якими і ніжними, постійно використовуйте жирну губну помаду – особливо при виході на вулицю. Добре, якщо помада збагачена вітаміном Е. Ваші губи будуть вам вдячні за щоденний масаж: уранці, після того як почистите зуби, помийте зубну щітку кип’яченою водою і потріть нею губи легкими рухами. Через три хвилини намажте губи жирним кремом.

Удень періодично мажте губи медом чи олією, а от помаду доведеться виключити з вашого арсеналу доти, поки шкіра на губах повністю не відновиться.

ВолоссяСтраждає взимку і волосся: з теплого, сухого

приміщення ви виходите на вулицю, де на волос-ся відразу ж починає діяти вітер і холод. Корені волосся не одержують достатнього живлення, оскільки знижується швидкість циркуляції крові. Кінчики волосся стають сухими і ламкими, во-лосся швидко брудниться, зачіски не тримають-ся... Що робити?

На вашому столі щодня мають бути овочі, фрукти, сир, а також – м’ясо і морська риба, в якій міститься багато жирних кислот. Непогано буде підтримати організм загалом і волосся зокрема різними вітамінно-мінеральними препаратами.

Придбайте для миття волосся спеціальний шампунь для зими або для сухого волосся. Під час миття голови робіть воду теплою, але ні в якому разі не гарячою. І не виходьте на вулицю з недосушеною головою – ви не тільки ризикуєте застудитися, але і піддаєте волосся небезпеці стати ламким і сухим: вода на волоссі швидко замерзає і перетворюється на лід, тим самим руйнуючи структуру волосся. У зимовий час не піддавайте волосся частому впливу фенів, плойок та інших приладів – вони пересушують його.

рекл

амадобрі поради

ЖІНКАМ І НЕ ТІЛЬКИ•

ßê äîãëÿäàòè çà ñîáîþâ çèìîâ³ ì³ñÿö³ßê äîãëÿäàòè çà ñîáîþâ çèìîâ³ ì³ñÿö³

НА ЗАМІТКУ

Рослини для гарного самопочуттяШипшина, чебрець, звіробій, материн-ка, м’ята – чудовий збір для корисного і запашного напою.

ШипшинаЗа концентрацією ко-рисних речовин шип-шина в кілька разів пе-ревершує інші плоди і трави. Ягоди шипшини дуже багаті на різно-манітні вітаміни: (А, С, Р, Е, К і вітамінами гру-пи В). Комплекс мікро-елементів не менш різ-номанітний: залізо, магній, калій, кальцій, марганець, натрій, фосфор, хром, мідь, кобальт і молібден.

У шипшині містяться дубильні речовини, пектини, ефірна олія, органічні кислоти і багато інших речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності людського організму. Вжи-вання відвару з плодів шипшини перешкоджає розвитку запальних процесів і сприяє знищенню шкідливих мікро-організмів. При тому, що шипшина відрізняється високим умістом аскорбінової кислоти, вона ще є чудовим засобом для зміцнення імунітету, профілактики застудних захворю-вань та попередження атеросклерозу.

ЧебрецьВін вважається сильним

антисептичним засобом. Настій чебрецю має знеболювальну, проти-запальну, спазмолітич-ну, відхаркувальну та бронхорозширювальну дію. Він також має лег-

кий снодійний ефект.

У народній медицині в якості заспокійливого, де-

зінфікувального засобу при запаленні верхніх дихальних шляхів радять застосовувати настій чебрецю. Він також може допомогти при безперервному кашлі.

У холодну пору року не уникнути мокрих ніг, а, отже, ви-никає ризик застудити органи малого тазу. В такому разі незамінний чебрець. Досить заварити столову ложку чеб-рецю в склянці окропу і пити по четвертинці перед їжею. Екстракт чебрецю входить до складу препарату «пертусин». Додавання чебрецю в чай допоможе зменшити втому, дода-ти життєвих сил і збільшити праце здатність.

М’ята перцеваВона має заспокійливу, суди-норозширювальну, боле-заспокійливу та проти-запальну дію. Покращує роботу травного трак-ту. При лихоманці та застудних захворю-ваннях (ангіні, риніті, фарингіті) м’ята засто-совується як жарозни-жувальний і потогінний засіб. Вона допомагає при запальних захворюваннях ди-хальної та сечостатевої системи. Хороший ефект дає м’ята при мігрені. Вона зменшує серцебиття, знижує артеріальний тиск. Крім цього, м’ята комплексно діє на нервову систему, заспокоює, тонізує, сприяє поліпшенню мозкової діяльності

та рятує від безсоння.

ЗвіробійЧинить широку лікуваль-ну дію на організм. Він заживляє рани, має кровоспинну, протиза-пальну і бактерицидну дії. Вживання чаю з додаванням звіробою підвищує захисні функції

організму. Гіркі речовини, які входять до його складу,

пок- ращу- ють апетит, посилюючи секрецію шлунка. Досі тривають дослідження унікальних властивос-тей звіробою. Останнім часом стало відомо про антидепре-сивну дію цієї рослини. Нині екстракт звіробою активно використовується для виготовлення лікарських препаратів проти депресії.

•

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ната

лія

ПО

ЗД

НЯ

КО

ВА

12 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

Добра традиція відзначення Водо-хреща склалася в урочищі Долинка у Христинівці. Започаткована була місь-ким головою Миколою Наконечним. Христинівчани уже звикли, що будь-яке свято в місті проходить весело, яскраво та неповторно. Тож і цього разу чекали на щось особливе. Святковий настрій не зіпсувало навіть те, що через примхи погоди весь сніг розтанув. Тішило, що, незважаючи на плюсову температуру, лід на ставку був ще досить міцним.

– Сьогодні освячувати воду в уро-чищі Долинка прийшли представники Української православної церкви Мос-ковського патріархату та Української православної церкви Київського пат-ріархату. Це не означає, що ми вже об’єдналися – об’єднатися повинні в Києві, а не на місцях, – сказав благочин-ний Христинівського району протоєрей отець Василь Миханчук. – Та я вважаю, що разом провівши освячення води, ми зробили правильно. Ми не сваримося між собою, тим більше, що сваритися сьогодні – надзвичайно великий гріх.

Хоча лікарі й не радять пірнати в опо-лонку непідготовленим людям, охочих скупатися в Христинівці було чимало як серед христинівчан, так і серед числен-них гостей з Умані та інших сусідніх міст і сіл. Серед сміливців і досвідчені «моржі», і ті, хто ризикнув уперше.

– Насамперед треба собі довести, що ти можеш це зробити, і нічого страшно-го немає. І відчуття чекають дуже пози-тивні, – ділиться враженнями 23-річний Олександр. – У цей день вода набуває позитивної енергетики. Кажуть, якщо скупаєшся в ставку на Водохреще, бу-деш здоровим цілий рік.

– Я моржую уже дев’ять років, – роз-повідає, вилізши з ополонки, і Сергій. – Сьогодні вода освячена. Відчувається, що вона особлива. Тільки от якби ще й мороз був, то було б набагато краще. Вода холодна, незважаючи на плюсову температуру, а атмосфера не та.

– Я рятівник і не раз відчував на собі високі температури, тож вирішив спробувати і низькі, – каже заступник начальника райвідділу, начальник СДПЧ-14 м. Христинівка Руслан Бі-шук. – Відчуття неймовірні!

– Приємно, що людина може поєд-нати себе з природою, очистити душу і тіло та отримати задоволення від життя,

– у захваті гість з Умані депу-тат Уманської міської ради Микола Мельник, який приї-хав зі своїм 14-річним сином. – Син пірнає в крижану воду вже 7 років. Мені надзвичай-но приємно, що він наслідує батька.

Лікувальні властивості ос-вяченої води випробували на собі й голова Христинівсь-кої районної ради Володи-мир Мастилко та директор міського центру «Спорт для всіх» Анатолій Шпанко.

Поки відчайдухи пірнали в ополонку, у столітровому казані зварився борщ, який

у рамках Фестивалю борщу за старо-винними христинівськими бабусиними рецептами приготували Юрась Красюк (м. Київ) та господиня з ресторану «Ка-расі» пані Надія. Безпосередню участь в цьому дійстві взяв і христинівський міський голова Микола Наконечний. Одягнувши справжній кухарський кос-тюм та озброївшись великою ложкою, він спочатку помішував страву, потім солив та пригощав борщем усіх присут-ніх.

– У Христинівці Фестиваль борщу проходить уже втретє, – розповідає ор-ганізатор Всеукраїнського фестива-лю борщу Юрась Красюк. – Уперше в

Христинівку ми потрапили на відкриття пам’ятника Івану Гонті в 2009 році. Ми їздимо по всій Україні і вже провели 23 фестивалі. Були і під Говерлою, і в Запоріжжі, і на Луганщині, на кордоні з Росією, і в Чигирині, де власне познайо-милися з вашим ансамблем «Ласкаво просимо», який сьогодні тут зігріває всіх своїми піснями. Ми досліджуємо українські традиції, тому що в кожному регіоні борщ різний. Нам цікаво, який рецепт борщу в Христинівці? І сьогодні ми це дізналися.

Чудовими кухарями проявили себе і рятівники МНС, зваривши на польовій кухні справжній український куліш.

– Свято Водохреща в місті Христинів-ці ми проводимо вже вдруге, – розповів христинівський мер Микола Наконеч-ний. – Дві наші церкви спільно провели богослужіння та освячення води. Люди скупалися в ополонці, скуштували борщ, козацьку кашу, 20 грамів горілки. Я вва-жаю, що це ще більше об’єднує наших людей, і вони стануть ще дружнішими. Христинівка поступово відроджується. Завтра знову робочий день, і роботи дуже багато. Продовжуємо ремонтува-ти дороги, займатися благоустроєм міс-та. Є дуже багато ідей та планів розвит-ку міста. Бажаю всім здоров’я, щастя, любові, невичерпної енергії, незламної віри у краще та нових звершень.

Олександр НЕСИТОВ

святкова купіль

Водохреща по-христинівськиф

ото

Мар

ини

КОРО

ЛЬО

ВОЇ

фот

о Ол

екса

ндра

НЕС

ИТОВ

А

фот

о Ол

екса

ндра

НЕС

ИТОВ

А

Воду в урочищі Долинка освятили представники Української православної церкви Московського патріархату та Української православної церкви

Київського патріархату

Борщ від Миколи Наконечного – смакота ще та!

На ДП «Златодар» стало доброю традицією відзначати свято Водохреща біля Красногірського монастиря. Цього року святкування також відбулося на став-ку поблизу села Ковтуни Золотоніського району.

– Особисто я освятився у своєму рідному селі Бакаєвому, – поділився вра-женнями генеральний директор ДП «Златодар» Володимир Лук’янець. – Узяв освячену воду із батьківської криниці й умився цією святою водою. Вважаю, що свято Водохреща – це день духовного очищення, відродження. Тому дай Бог усім черкащанам здоров’я, енергії та злагоди!

Про можливість для черкащан гарно про-вести Водохреща на території спортивно-оздоровчого комплек-су «Бочка» подбали керівники закладу. Для охочих пірнути в особливо цілющі цього дня дніпрові води тут обладнали спеціальне місце, розчистили дно, вста-новили намети, де можна було зігрітися та перевдягнутися. А ще – почастували смачним чаєм, який особливо припав до смаку тим, хто вперше та ще й без підготовки зважився на січневу купіль.

ФОТОФАКТ•

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

Якщо на Різдво ми вітали одне одного словами «Христос народився» і чули у відповідь: «Славімо Його», то 19 січня наше привітання – «Христос хрес-тився» й відповідь: «У річці Йордань». Україна від-святкувала одне з найбільших християнських свят – Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. Цього дня майже два тисячоліття тому відбулося велике таїнс-тво. Тридцятирічний Ісус прийшов на річку Йордан, щоб прийняти хрещення. Водохреще, Хрещення, Водосвяття, Богоявлення, Йордан, Ордань – так називають в Україні ці свята. Кажуть, цього дня опівночі вода всюди стає цілющою.

13 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащини

Не встояли проти аутсайдераБаскетбол. Чоловіки. Вища ліга

станом на 24 січня

10 тур (22 – 23 січня)Стріба – Черк. Мавпи 66:90, 81:114Волиньбаскет – Пульсар 97:81, 86:84

ГРУПА БМ Команда I В П О

1 Черкаські Мавпи 18 17 1 352 Волиньбаскет 16 14 2 30 3 Вінницькі Зубри 16 10 6 264 Спортліцей 16 9 7 255 Стріба 18 3 15 216 Пульсар 16 5 11 217 Тернопіль 16 0 16 16

черкаси-спорт

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

рекл

ама

Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович

УРОЛОГАНОНІМНОКваліфікована діагностика і лікування

захворювань сечостатевої системиПоліклініка першої міської лікарні каб. 511 до 17.00

т. 45-13-04, 097 444-88-11Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р.

Волейбол. Чоловіки. Суперліга станом на 24 січня

М Команда I В П СП О

1 Локомотив 18 15 3 48:11 45 2 Юракадемія 18 12 6 42:30 343 Кримсода 18 11 7 38:29 324 ІмпексагроСпорт 18 10 8 40:33 325 Будівельник 18 10 8 37:31 29 6 Локо-Експрес 18 8 10 36:37 267 Буревісник 18 3 15 15:49 108 Фаворит 18 3 15 12:48 8

9 тур (21 – 22 січня)Юракадемія – Фаворит 3:1, 3:0Імпексагро – Буревісник 2:3, 1:3Кримсода – Локомотив 2:3, 0:3Будівельник – Локо-Експрес 1:3, 3:1

Волейбол. Жінки. Суперліга станом на 24 січня

М Команда I В П СП О

1 Хімік 18 15 3 49:23 43 2 Галичанка 18 13 5 45:27 37 3 Джінестра 18 12 6 40:25 354 Сєверодончанка 18 11 7 39:29 335 Круг 18 10 8 35:32 29 6 Волинь 18 8 10 35:35 267 Керкінітіда 18 3 15 20:47 128 Орбіта 18 0 18 9:54 1

9 тур (22 – 23 січня)Сєверодончанка – Волинь 3:1, 0:3Джінестра – Галичанка 3:0, 3:2Хімік – Керкінітіда 3:0, 3:1Круг – Орбіта 3:0, 3:0

11 тур (29 – 30 січня)Черкаські Мавпи – Волиньбаскет (поч. о 17.00 та 12.00)

ВОЛЕЙБОЛ•

ФЕХТУВАННЯ•

БОКС

Найбільше перемогу господарівПонад сто спортсменів із 9 команд узяли участь у відкритому чемпіонаті Черкас з боксу. Боксери 1995-2002 років народжен-ня визначали найсильніших у чотирьох вікових категоріях.

Перші місця за підсумками турніру посіли: представники об-ласного центру – Андрій Стеблина, Дмитро Тележенко, Олек-сандр Тітарєв, Артем Пустовойт, Кирило Панченко, Максим Кофан, Вадим Рітов, Дмитро Майдаков, Станіслав Секрет, Олек-сандр Суржок, Владислав Тепляков, Аркадій Гвоздь, Ростислав Гузій, Артем Піскун, Павло Палій, Віталій Нижник, Матвій Воль-вач, Сергій Савенко, Сергій Бойко та Ярослав Гармиш; уманчани – Андрій Юзвенко, Олесь Петренко, Владислав Мальованець, Борис Рудницький, Артур Коваленко, Владислав Сорокін, Олег Кейн, Олександр Підлипняк і Назар Підіпригора; спортсмени Черкаського району – Данило Громенко, Дмитро Давиденко та Олександр Білоніг; чигиринці – Артем Цимбал та Ілля Прудіус; Денис Янковий із Монастирища.

•

ДЗЮДО

Визначили найкращих•

ФУТЗАЛ

Чемпіонат області стартувавМинулих вихідних розпо-чався IX чемпіонат Чер-кащини з футзалу 2011 року за участю 32-ох ама-торських команд.На першому етапі учасників розді-лили на 8 груп за територіальним принципом. Команди, які посіли перші два місця в групах, вийшли до наступного етапу змагань. Тож боротьбу за медалі наступних вихідних продовжать: «Енерге-тик-РЕМ» (Драбів), ФК «Драбів», «Рятівник» (Черкаси), «ЧДТУ» (Черкаси), «Лящівка» (Чорно-баївський район), «Світ Ласощів» (Черкаси), ФК «Дахнівка» (Чер-каси), ФК «Чигирин», «Шарм» (Черкаси), «Явір» (Сміла), «Соль-ва» (Лисянка), «Урожай» (Корсунь-Шевченківський), ФК «Звенигород-ка», «Тальне-Газовик» (Тальне), «Христинівка», «Світ Меблів» (Уманський район).

•

Неприємний сюрп-риз піднесли своїм уболівальникам волейболісти чер-каського «Імпексаг-роСпорту». У черго-вому турі чемпіонату України наші земля-ки вдома двічі посту-пилися аутсайдеру Суперліги чернігівсь-кому «Буревіснику» – 2:3 і 1:3.

Баскетбол. Чоловіки. Перша ліга

Черк. Мавпи-2 – Азовмаш-КДЮСШ76:81, 92:68

26 січня 2011

Не встояли проти аутсайдераНе встояли проти аутсайдераБаскетбол. Чоловіки. Вища ліга

Стріба – Волиньбаскет – Пул

ГРУПА БМ Команда I В П О

1 Черкаські Мавпи2 Волиньбаскет3 Вінницькі 4 Спортліцей5 Стріба 18 3 16 Пульсар 16 5 11 7 Тернопіль

черкаси-спорт

Волейбол. Чоловіки. Суперліга

М Команда I В П СП О

1 Локомотив2 Юракадемія3 Кримсода4 ІмпексагроСпорт5 Будівельник6 Локо-Експрес7 Буревісник8 Фаворит 18 3 15 12:48

Черкаські Мавпи(поч. о 17.00 та 12.00)

Баскетбол. Чоловіки. Перша ліга

Черк. Мавпи-2 – Азовмаш-КДЮСШ

Такий результат тим біль-ше несподіваний, адже за тиждень до цього підопічні Юрія Мельничука впевне-но зіграли у Харкові проти «Локо-Експресу», здобувши п’ять очок із шести мож-ливих. А ось у домашніх поєдинках черкаські волей-болісти не були схожі самі на себе. Щоправда, слід від-дати належне гравцям «Бу-ревісника», які, за словами їхнього тренера Миколи Благодарного, вийшли на пік форми. Підтвердження цього – успішна гра проти «Кримсоди», коли чернігівці відібрали в одного із пре-тендентів на медалі чотири очки.

Першого дня господарі, попри всі зусилля, програ-ли дві стартові партії (23:25,

22:25). Потім, схаменув-шись, узяли ініціативу в свої руки, і хоч і не без проблем, виграли наступні два сети (25:20, 25:23). Здавалося, у грі настав злам. Черкаща-ни впевнено почали п’яту партію, були попереду, але за рахунку 9:7 примудри-лися програти шість очок поспіль, і долю партії було вирішено.

Поєдинок другого ігрово-го дня мало чим відрізнявся від попереднього. Господарі знову віддали суперни-кам перші дві партії (20:25, 23:25), впевнено виграли третю (25:19), але здобути бодай очко не змогли.

У наступному турі 4-5 лю-того наших земляків очіку-ють нелегкі матчі в Харкові проти лідера чемпіонату

«Локомотива».На відміну від чоловіків,

волейболістки «Круга», які теж грали з аутсайдером – запорізькою «Орбітою», взяли максимум очок, двічі вигравши із «сухим» рахун-ком 3:0. Наступні поєдинки підопічні Сергія Голотова зіграють 5-6 лютого в гостях із тернопільською «Галичан-кою».

У Черкасах відбувся чемпіонат області з боротьби дзюдо серед юнаків і дівчат 1995-1997 років народжен-ня.

Юнаки виборювали наго-роди у 12-ти вагових кате-горіях (від 35 до понад 90 кг). Звання чемпіонів об-ласті здобули: Олександр Сіренко (Корсунь-Шевчен-ківський), Ігор Безкровний (Черкаси), Георг Арутюнян (Сміла), Владислав Світлак (Черкаси), Валерій Бойко (Драбів), Євген Брик (Са-

гунівка), Євген Ткаленко (Кам’янка), Олександр Си-доренко (Канів), Євген Кри-шун (Канів), Дмитро Марга-ра (Канів), Роман Якименко (Черкаси) та Олександр Плосконос (Матусів).

Дівчата змагалися у де-сяти вагових категоріях (від 40 до понад 80 кг). Тут перемогли: Віка Титаренко (Чорнобай), Олена Кордю-кова (Черкаси), Маргарита Сайковська (Черкаси), Та-міла Косенко (Христинів-ка), Марія Шашкова (Чер-каси), Валерія Брянцева (Кам’янка), Тетяна Янкова (Христинівка), Аліна Плаксій (Кам’янка), Валерія Брянце-ва (Кам’янка) та Анастасія Мушта (Кам’янка).

Перевірили змінуУ Черкасах відбувся чемпіонат України з фехтування на шаблях серед кадетів. За нагороди змагалися 58 хлопців та 38 дівчат з різних регіонів України.

Слід зазначити, що господарі виставили на турнір дуже молодих спортсменів, які на кілька років молодші за суперни-ків. Незважаючи на це, черкащани в рідних стінах виступили успішно. Так, у змаганнях хлопців наш Євген Капустян виборов бронзу (переможцем тут став киянин Олексій Стаценко). До 32-ох найкращих також увійшли Вадим Байдаченко, Олександр Каракай, Роман Куксенко, Артем Юрченко, Дмитро Шатайло та Олександр Костенко.

У змаганнях дівчат перемогла представниця Хмельницької області Ірина Щукла. Серед господарок найвище місце – сьоме – посіла Дар’я Озерова. До списку 32-ох найсильніших також потрапили Катерина Негробова, Валерія Гнідашева та Катерина Лихолай.

рекл

ама

Поєдинки з «Буревісником» стали для черкащан чи не найгіршими в сезоні

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

14 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

РЕКЛАМА

сигналВІХИ АВТОІСТОРІЇ•

Від триколісного «первістка» до Ferrari за 20 мільйонів

29 січня 1886 року вважається днем народження першого у світі бензинового автомобіля, тому що саме тоді Бенц одержав патент №37435 на свій автомо-біль (на знімку зверху). Сучас-ники зовсім не звернули уваги на найбільший винахід століт-тя. Ні триколісному автомобі-лю, який і був запатентований, ні його наступникам не вдалося прорватися на ринки Німеччи-ни й Франції.

Самохідні екіпажі різних схем і конс-трукцій розроблялися багатьма винахід-никами ще в XVI-XVIII століттях. Особли-во цікаві винаходи були зроблені в Росії. У 1751-52 роках Л. Шамшуренков збуду-вав «самохідну коляску», яку рухали за допомогою педалей. У 1784-91 роках ві-домий російський винахідник І. П. Кулібін збудував «самокатку», яка мала своєрідну короб-ку передач, махо-вик, механічні

гальма, роли-кові підшипни-ки. Винайдення парової машини дало можливість фран-цузькому інженерові Кюньйо (1769-70) створити перший паровий автомобіль.

Сьогодні у світі щорічно випускається понад 300 млн. автомобілів. Десятку ма-шин, які змінили світ, свого часу назвав журнал Forbes. Ці агрегати вплинули як на звички та стиль життя людей, так і на довгострокову стратегію автовиробни-ків. Іноді вони навіть міняли уряди, пише видання.

Сербська “крихітка” Zastava пере-вернула американський ринок у середині 80-их років з неймовірною роздрібною ціною 3990 доларів. Суперкомпактна машина йшла нарозхват, оскільки якість явно перевершувала ціну. Санкції ООН, введені проти Сербії у 1992 році, поста-вили хрест на просуванні Zastava на сві-тові ринки, для яких це стало покаран-ням не меншим, ніж режим тодішнього сербського лідера Слободана Мілоше-вича.

Автомобіль, котрий показав мож-ливості нового тисячоліття, – це, за версією Forbes, гібрид Toyota Prius, що підкорив ринок США торік з об’ємом продажів понад 155 тисяч авто. Prius став першою відповіддю

автоіндустрії “зеленим” віянням XXI століття. “Без будь-яких сумнівів мож-

на сказати, що Prius став автомобілем, який змінив ту автоіндустрію, яку ми зна-ли”, – вважає Forbes.

Свої автомобілі-ікони були у кожного часу, – як Porsche 911 або Volkswagen Beetle (“жук”), які формували стилістику індустрії впродовж десятиліть.

Створення Beetle, цього “народного жука”, почалося під безпосереднім за-ступництвом Адольфа Гітлера у 1938 році, але доля його була набагато дов-шою. “Жука” зняли з конвеєра лише у 2003 році.

Іншим шляхом пройшов східно-німець-кий “народний автомобіль” Trabant, який за всіма статтями програвав своїм ка-піталістичним братам. Forbes вважає, що програна конкуренція на авторинку, як і в цілому на споживчому ринку, була важливою причиною падіння Берлінської стіни та всього соціалістичного табору.

Американський Ford Mustang не ски-дав уряду, але буквально приголомшив

покупців, коли його вперше презентували на

Всесвітньому ярмаркові в Нью-Йорку в 1964 році. Загалом за рік у США прода-ли півмільйона цих потужних спортивних купе. Він отримав ще більшу популяр-ність, коли Керрол Шелбі у пошуках кон-курента Chevrolet Corvette побудував модель GT 350 в 1965 році і відкрив лінію легендарних модифікованих Mustang, які виробляють досі.

Сучасна модифікація Mustang зали-шається затребуваною на депресивному авторинку США – тільки у травні торік було продано 8 812 цих автомобілів.

Свій слід в історії залишили Jeep Cherokee та Dodge Caravan, що також увійшли в топ-10. Хоча, ймовірно, вони будуть незабаром витіснені дрібнішими конкурентами, такими, як індійська Tata Nano або електрогібрид Fisker Karma, вважають експерти Forbes.

А найдорожчим автомобілем і кра-щим автомобілем, який можна купити за гроші, визнали гоночне купе Ferrari 250 GTO, за яке позаторік невідомий поку-пець віддав 20 мільйонів євро (близько 29 мільйонів доларів).

У підсумку було зібрано 39 таких ма-шин, причому купити авто могли лише ті, кого особисто знав Енцо Феррарі. Вва-жається, що саме 250 GTO є найкращим спортивним автомобілем у світі, який тільки можна купити за гроші.

У 1751-52 роках Л. Шамшуренков збуду-вав «самохідну коляску», яку рухали за допомогою педалей. У 1784-91 роках ві-домий російський винахідник І. П. Кулібін збудував «самокатку», яка мала своєрідну короб-ку передач, махо-вик, механічні

сербського лідера Слободана Мілоше-вича.

дав уряду, але буквально приголомшив покупців, коли його вперше

презентували на

спортивним автомобілем у світі, який тільки можна купити за гроші.

ВІХИ АВТОІСТОРІЇВІХИ АВТОІСТОРІЇ•

Від триколісного «первістка» до Ferrari за 20 мільйонів

гальма, роли-кові підшипни-ки. Винайдення парової машини дало можливість фран-цузькому інженерові Кюньйо (1769-70)

століття. “Без будь-яких сумнівів мож-на сказати, що Prius став автомобілем, який змінив ту автоіндустрію, яку ми зна-ли”, – вважає Forbes.

Ferrari 250 GTO, 1961 р.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в В

іта

лій

РІП

АК

рекл

ама

15 26 січня 2011

№4 Молодь Черкащиниситуація

РЕКЛАМА

реклама

32-25-84Збереження вашого майна – справа

Державної служби охорони

м. Черкаси, вул. Хоменка, 3/1Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

тел./факс 63-28-11, 63-34-50, 63-24-97, 63-26-10; http://dso.cherkassy.netСпеціальний підрозділ міліції охорони “Титан” тел.: 45-82-40, 37-97-90, 73-80-63

Наша мета – висока якість послугпри максимальній доступності

Довірте нам охорону вашого майна – і ми подаруємо вам спокій і упевненість.

Замовити охоронні послуги, отримати інформацію про діяльність підрозділів Державної служби охорони або надати свої пропозиції щодо поліпшення роботи ДСО ви можете за адресами:

Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

Державної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорони

м. Чигирин, вул. Гру-шевського, 23а, 2-77-36

м. Сміла, вул. Потор-жинського, 6, 4-32-48

м. Городище, вул. Лені-на, 77, 2-40-14, 2-26-21

м. Шпола, вул. Ост-ровського, 19в, 5-32-86

м. Умань, вул. Жовтне-ва, 3, 3-58-54

м. Золотоноша, вул. Сі-чова, 1, 5-51-12

м. Звенигородка, вул. Чапаєва, 36а, 2-26-48

м. Ватутіне, пров. Крас-ний, 3, 2-26-48

м. Канів, вул. Леніна, 22, 3-30-98

м. К.-Шевченківський,

вул. Коцюбинського, 3, 2-42-22

м. Кам’янка, вул. Кіро-ва,1, 6-19-04

м. Тальне, вул. Ж.Революції, 15, 3-07-19

м. Катеринопіль, вул.Лікарняна, 24, 2-35-35

м. Жашків, вул. Божен-ка, 3, 6-20-55

0-800-211-000; 0-800-502-220(з міських номерів – дзвінки безкоштовні)

ОГОЛОШЕННЯВАТ НВО “Прогрес”, м.Черкаси, вул.Онопрієнка,10

має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.Основним видом діяльності товариства є утримання племених бугаїв та коней для отримання від них сперми з

подальшою її заморозкою. На території товариства розміщені наступні джерела виділення забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

котли обігріву, резервуари для зберігання світлих нафтопродуктів, паливораздавальні колонки, зерноочисний комплекс ЗАВ-20, тік, зерносховище, приміщення для перебування племінних биків, гноєсховище, приміщення механічного цеху.

В результаті діяльності товариства від стаціонарних джерел в атмосферне повітря виділяються такі забруд-нюючі речовини, як: залізо та його сполуки, манган та його сполуки, діоксид азоту, оксид вуглецю, вуглеводні, аміак, метан, диметиламін, сірководень, фенол, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиферен-ційованих за складом.

Сумарний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить 8,393 т/рік.Нормативна санітарно-захисна зона товариства становить 100м. На межі санітарно-захисної зони концентрація

забруднюючих речовин в атмосферне повітря не перевищує допустимі норми. Зауваження та пропозиції громадських організацій і громадян відносно викидів забруднюючих речовин в ат-

мосферне повітря та отримання дозволу на викиди для ВАТ НВО “Прогрес” можуть надсилатися на протязі 30 днів з моменту опублікування повідомлення до відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення Черкаського міськвиконкому за адресою м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 26, тел. 65-11-92

Кому можна?Чи варто довіряти травмати-

ку всім, жваво обговорюють на найрізноманітніших форумах, і думки як звичайних людей, так і затятих зброярів різняться. Одні виступають за таку ідею, керуючись тим, що, маючи подібну зброю, можна почува-тися в безпеці, інші – катего-рично проти, переконуючи, що навіть травматика, яка не ста-новить серйозної загрози для життя, небезпечна у нашому суспільстві. Не до вподоби така

ідея і правоохоронцям: на їхню думку, дозволяти будь-кому ко-ристуватися травматикою не варто. Натомість пропонують розширити коло тих, кому доз-волено володіти такими засо-бами самозахисту.

– Нині пристрої травматичної дії можуть мати кілька кате-горій громадян. Це представ-ники правоохоронних органів, журналісти, члени громад-ських формувань з охорони громадського порядку, судді, – розповідає начальник Доз-

вільного центру управління громадської безпеки УМВС України у Черкаській області Руслан Лисенко. – Окрім того, зараз розроблений законопро-ект, згідно з яким до цієї когор-ти можуть потрапити і юридич-ні особи, які мають ліцензію на охоронну діяльність.

Однак навіть цим категоріям, щоб отримати зброю, потрібно зібрати чималий пакет доку-ментів. Це, передусім, медична довідка, довідка про відсутність судимості, довідка, яка б свід-

чила, що людина ознайомле-на із правилами поводження зі зброєю, а також документ із місця роботи. Лише після цього дозволять написати заяву на отримання травматичної зброї, адже застосовувати її можна тільки в цілях захисту життя. Нині на Черкащині травматич-ною зброєю, яку офіційно нази-вають «пристрій вітчизняного виробництва для стрільби гу-мовими кулями несмертельної дії», володіє близько двох тисяч осіб. Але їм можуть як дати, так і відібрати у них травматичні пістолети, скажімо, якщо люди-на втрачає зайняту посаду.

Насамперед культура, потім зброя

– Звісно, кожна людина має право на захист. Тому з цієї точки зору, можливо, було б доцільно дати вільніший доступ

до травматики. З іншого боку – це може призвести до небез-печних ситуацій, – міркує Рус-лан Лисенко.

У тому, що суспільство ще, так би мовити, не доросло до вільного обігу травматики, пе-реконаний і продавець зброї Сергій Уразов. Кому, як не йому, знати, що якби законо-проект повернули, то ласих до зброї було б чимало.

– На Заході зі зброєю наба-гато легше. Там на неї ширший дозвіл. Нам би теж у цілях са-мооборони це не завадило. Од-нак не зараз. Ось тільки уявіть: вип’є чоловік чарку-другу, з ки-мось посвариться, і не виклю-чено, що візьметься після цьо-го за револьвер, – припускає Сергій. – Тому перед тим, як

дозволити носити зброю, пот-рібно чітко продумати, як потім її контролювати. Причому кон-троль має бути надзвичайно жорстким, аби сформувати культуру поведінки із травма-тикою: спочатку навчити лю-дей робити попереджувальні постріли, розповісти, як збері-гати зброю... Бо якщо хтось не вміє правильно користуватися пістолетом, то він легко може спрацювати проти нього.

Тим паче, варто врегулювати і цінову політику щодо травма-тики, середня вартість якої 3-5 тисяч гривень. І якщо таку річ зможуть купувати «крутелики» (скоріше для хизування), то така зброя напевне залишить-ся недоступною, скажімо, для селянина, якому треба в разі чого охороняти своє обійстя.

Палицею з двома кінцями на-зиває ідею масового володін-ня травматикою і черкаський тренер з кульової стрільби Віктор Нагній. Із військовою

зброєю він справи не має, але як прицілюватися, знає не гір-ше міліціонера. Не даремно за свою практику виховав учас-ницю олімпійських ігор Дар’ю Шаріпову, а також найкращо-го спортсмена області Сергія Куліша.

– Травматичною зброєю, як-що чесно, не цікавлюся. І навіть якби можна було її купити, то на-вряд чи це зробив. Як на мене, наше суспільство ще не готове для масового розповсюдження травматичних засобів.

Відтак, зважаючи на думку кількох спеціалістів, напро-шується висновок, що із віль-ним обігом травматичної зброї у нас усе ж таки варто почека-ти не один рік.

Євгенія ВЯТКІНА

ситуаціяПІФ-ПАФ•

Травматичну зброю – кожному?Дискусія навколо питання, чи дозволяти травматичну зброю для широкого за-галу, точиться вже давно. З року в рік Верховна Рада порушує це питання, але свого логічного завершення це й досі не отримало. Найближче до мети народні обранці були навесні 2010 року, коли ініціювали законопроект «Про обіг зброї невійськового призначення», згідно з яким усі громадяни з 21 року мали б змо-гу купити пістолети та револьвери травматичної дії. Законопроект пройшов перше читання, але далі справа поки не пішла.

16 26 січня 2011

Молодь Черкащини №4

Розмовляють два товариші, один каже іншому:

- От було б здорово, якби люди вміли літати!

- Аж ніяк не здорово. Пам‛ятники від птахів відмити ніяк не можуть.

Сидять у бункері два німецькі офіцери. Лунає телефонний дзвінок. Один із офіцерів бере слухавку:

- Алло? Так, мій фюрере! Так, мій фюрере! Так, мій фюрере!

- Хто це телефонував?- Телефонував мій фюрер, запитував:

Я твій фюрер? Я твій фюрер? Я твій фюрер?

- Бабусю! А коли твої прикраси дістануться мені?

- Не скоро, онучко. Спочатку їх одер-жить твоя мама...

- Щось мене сьогодні трусить...- Лихоманка?- Прокуратура...

- Повір мені, Люсю, цей засіб від нежитю дуже ефективний. Я ним уже цілий рік користуюся майже щодня...

Оголошення:“Молода, приваблива, розумна і бідна

дівчина мріє познайомитися з чо-ловіком, який володіє протилежни-ми якостями”.

Щастя - це коли тебе всі ро-зуміють, а зробити нічого не можуть!

Син приходить до батька і запитує:

- Тату, а де Альпи?- Запитай у матері, це вона постійно

все з місця на місце переставляє...

- Сподіваюся, що ти стежиш за ходом моєї думки?

- Хід помітний, а думка – ні.

Уславлений льотчик Пок-ришкін зустрічається після війни з піонерами, розповідає їм про свої подвиги. Один просунутий піонер запитує:

- А як вам удалося збити так багато фріців? Це майстерність чи проста удача?

- А от скажи-но мені, хлопче – тобі б сподобалося, якби тебе ахтунгом називали?

Щойно у залі погасло світло, і на екрані з‛явилися титри кінофіль-му, як один чоловік присунувся до другого і запитав:

- Вибачте, ви не бачите, що там напи-сано на екрані?

- Титри.- Ах, он як... Будьте ласкаві, прочитай-

те мені прізвище режисера, а то я погано бачу...

- Але ж перекладач читає їх у мікро-фон!

- Річ у тому, що я погано чую. До речі, фільм кольо ровий чи чорно-білий?

- А ви дальтонік?- Так, а що?- Нічого. Просто не розумію, навіщо

ви прийшли в кіно. Ви ж ніякогозадоволення не отримаєте від фільму.- Яке, до біса, задоволення?! Мені тре-

ба рецензію на нього писати...

- Я помістив у вашій газеті оголошення про зникнення собаки, 1000 у.о. тому, хто знайде. Є якісь новини?

- Не можу сказати геть нічого, ша-новний! Ні головного редактора, ні репортерів від учора немає, всі вирушили на пошуки вашого пса!

Оголошення:“Холостяк із шістнадцятьма гектарами

чудової землі бажає познайомитися з жінкою-трактористкою”.

- Сидорове, неподобство! Ви знову спите на роботі! З першого числа ви звільнені.

- Так це ж з першого. То чому ви мене зараз будите?

Подружжя пенсіонеpів потра-пило в pай. Сонечко, пташки співа-ють, кpаса, сеpце pадіє.

Тут чоловік як дасть своїй дружині запотиличника!

- За що?- Якби не твоя дієта на каші, ми б тут

уже рік жили!

Юнга купив словник морських слів та термінів і розчарувався:

- Жодного слова немає з тих, які наш боцман уживає!

- Вона довго не могла народи-ти мені дитину, тому я зібрав речі й пішов до іншої жінки.

- А скільки це – довго?- Лікарі в пологовому будинку сказа-

ли, годин із десять...

- А мене недавно оточила бан-да злочинців!

- Ух ти! Ну, і як же ти викрутився?- Один підлітає, я йому - на! Другий

підлітає: я йому - на! Третій підска-кує: я йому - на!

- Ну, і що далі?- Все. Гроші скінчилися.

- Я пропоную ввести в школі уроки статевого виховання.

- Навіщо?- Ну, треба ж якось дітей у школу зама-

нювати!

Дзвінок у двері. Дружина:- Хто там?- Сто грам! Відчиняй!- Я дивлюся, там усі п‛ятсот уже.

Розмовляють дві моделі:- Мене вчора через Інтернет запросив

на побачення Роман Абрамович.- Та ну! І як?- На жаль, виявилося, що Абрамович...- Хитрий? Жадібний? Зануда?- На жаль, виявилося, що Абрамович

– це по батькові... До того ж ще і старий, і жебрак!

- Пане суддя, я не брешу, Бог свідок!

- І як ти пропонуєш йому повістку вручити? Може, сам передаси?

Записка на дверях кабінету чиновника:

“Вийшов у люди, буду через 15 хви-лин!”

на дивані

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою

– публікуються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.

Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №661 ПРРеєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-04

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2011 рік. Газета на 16 сторінках формат А3 з телепрограмою на 16 сторінках (А3)

Передплату на 2011 рік можна оформити

у будь-якому поштовому відділенні Черкаської

області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,80 грн6 місяців – 40,80 грн12 місяців – 81,60 грн

ВАРТІСТЬ

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ihдекс 49444

1 місяць – 5,60 грн6 місяців – 33,60 грн12 місяців – 67,20 грн

Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

16 сторінок + 16 сторінок ТБ 16 сторінок + 8 сторінок ТБ

За

гал

ьн

ий

ти

ра

ж 8

55

0 (

«М

ол

од

ь Ч

ер

ка

щи

ни

», «

Свй

ча

с +

ТВ

пр

огр

ам

а»

).

ДОШКА ОГОЛОШЕНЬ

Продаю грелку электрическую «BAURER». 42х31 см. Цена 80 грн. 45-90-87.

Іноземній компанії потрібні консультанти і дисконт-менед-жери. Гнучкий графік роботи. Гідний дохід. 093-908-72-02

Продаю тюнер-радиоприемник “BEOMA-STER 901”. С А.С. – “SHARP”. Производство Герма-ния. Цена 350 грн. 45-90-87

Досвідчений викладач англій-ської мови пропонує репети-торство для дітей та дорослих, підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

72-21-85

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БЕЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошенняКупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (в газеті не

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

За

гал

ьн

ий

ти

ра

ж 1

16

00

(«

Мо

ло

дь Ч

ер

ка

щи

ни

», «

Свй

ча

с +

ТВ

пр

огр

ам

а»

).

Загублений диплом ЕР 24632195 від 26.06.04 Чер-каського медичного коледжу на ім’я Макарова Антона Андрі-йовича вважати недійсним. 093-908-72-02

рекл

ама