Газета "Наш університет" № 4 (79)

20
4 (79) 20 êâiòíÿ 2013 ð. ЗІРКА МЕНЗАТЮК І СУЧАСНА КАЗКА РЕКТОР У США АРТ-ФЕЄРВЕРК ВІД ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВ ГОЛОВА УГКЦ У СНУ ДОБРІ СПРАВИ ЧЛЕНІВ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ c. 8 c. 12 c.2 c.14 c.6–7 На фото В. Лук’янчука: М істер СНУ–2013 Артем Шошин (с.16)

Upload: rospopa-rospopa

Post on 23-Mar-2016

253 views

Category:

Documents


13 download

DESCRIPTION

Газета "Наш університет" № 4 (79)

TRANSCRIPT

Page 1: Газета "Наш університет" № 4 (79)

4 (79)20 êâiòíÿ 2013 ð.

ЗІРКА МЕНЗАТЮК І СУЧАСНА КАЗКА

РЕКТОР У США

АРТ-ФЕЄРВЕРК ВІД ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВ

ГОЛОВА УГКЦ У СНУ

ДОБРІ СПРАВИ ЧЛЕНІВ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ

c. 8c. 12

c.2

c.14

c.6–7На фото В. Лук’янчука: Містер СНУ–2013 Артем Шошин (с.16)

Page 2: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

2

Візит ректора СНУ імені Лесі Українки Ігоря Коцана до США

Нещодавно на запрошення Посла України в США, за­ступника голови Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки Олександра Моцика з кіль­каденною робочою поїздкою в Сполучених Штатах пере­бував ректор Лесиного вишу Ігор Коцан та кандидат полі­тичних наук Роман Коцан.

На честь приїзду ректора СНУ імені Лесі Українки Ігоря Коцана Олександром Моциком був організований прийом у ре-зиденції Посла України в США. На зустріч прибули віце-президент з наукової роботи Університету ім. Дж. Вашингтона Лео Чалу-па з дружиною Тетяною, президент компаній «United Psychiatric Corporation» та «Business Ukrainian Development» Георгій Чопівській із дружиною Світланою, технічний директор Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США Євген Стахів із дружиною Оле-сею, головний науковець із дослідницьких програм у Центрі космічних польотів імені Годдарда НАСА, похресник Уласа Самчука Теодор Костюк, адвокат, співвласник компа-нії «Grassia Murphy and Lupan» Володимир Лупань.

У ході бесіди Ігор Ярославович озна-йомив гостей зі стратегічними принципами Східноєвропейського національного уні-верситету імені Лесі Українки в організації науково-освітньої діяльності та прагненням того, щоби виш увійшов до середовища про-відних наукових, освітніх і культурних осе-редків країни, європейського та світового простору та відігравав значну роль в інтелек-туальному й економічному розвитку регіо-ну. Ігор Коцан повідомив, що наш ВНЗ уже став партнером понад 20-ти знаних вищих навчальних закладів світу, його студенти і

викладачі активно долу-чаються до міжнародних програм академічних обмінів навчання та ста-жування. Університет не обмежує свою діяльність наданням освітніх послуг. Виш є не лише науковим і навчально-методичним, а й культурним цен-тром Північно-Західної України, осередком сту-дентського дозвілля, мистецького та спортив-ного життя. Східноєвро-пейський національний університет імені Лесі Українки поглиблює між-народні зв’язки, осучас-нює навчально-виховний процес відповідно до вимог європейської сис-теми освіти. У виші проводяться зустрічі з видатними, неординарними особистостями, котрі є гідним прикладом для студентів.

На завершення зустрічі присутні обгово-рили питання співпраці СНУ імені Лесі Укра-їнки з американськими навчальними закла-дами та науковими інститутами. Олександр Моцик висловив ідею про налагодження наукових та освітніх зв’язків із Університе-том імені Дж. Вашингтона. Віце-президент з наукової роботи ВНЗ Лео Чалупа підтри-мав цю ідею і запропонував підготувати та підписати угоду про співробітництво між ви-шами, у рамках якої відбуватиметься обмін студентами та викладачами, читання лекцій відомими науковцями Університету імені Дж. Вашингтона, реалізація програми «По-двійний диплом». Також було узгоджено ві-зит Нобелівського лауреата та Лео Чалупи у СНУ імені Лесі Українки у вересні 2013 р.

Від Георгія Чопівського надійшла пропо-зиція організації щосеместрового навчання

На фото (зліва направо): Лео Чалупа,Олександр Моцик та Ігор Коцан

50 студентів із вищих навчальних закладів східних регіонів України у Східноєвропей-ському національному університеті імені Лесі Українки.

Згоду на вивчення наукових розробок, проектів із метою подальшого проведення спільних досліджень водних об’єктів Волині висловив технічний директор Інституту вод-них ресурсів Корпусу інженерів армії США Євген Стахів. Доктор астрофізики, дослідник небесних просторів Теодор Костюк запропо-нував співпрацю та спільне виконання до-слідницьких програм із науковцями та спуде-ями фізичного факультету.

Свою готовність прочитати лекції для студентів юридичного факультету нашого університету висловив адвокат, співвласник компанії «Grassia Murphy and Lupan» Воло-димир Лупань.

Вл. інф.Фото з архіву ректора

«Маленькі чарівні квіточки, пробуджені сонячним світлом, показують тобі, скільки сили ховається у їх корінні»

Хай святковий настрій, що дарує нам Світле Воскресіння, осяє Ваше життя та подарує тепло Вашим близьким.

Христос Воскрес!

Із найкращими побажаннямиректор Східноєвропейського національного університету

імені Лесі Українки,професор Ігор КОЦАН

З Воскресінням Христовим!

Page 3: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

3

Зустріч Посла України в США з членами Чиказької ради з

глобальних питань 13 березня на запро­шення одного з про­відних політологічних центрів США – Чиказь­кої ради з глобальних питань – із одноденною робочою поїздкою пе­ребував Посол України в США, заступник голови Наглядової ради Схід­ноєвропейського націо­нального університе­ту імені Лесі Українки Олександр Моцик.

У рамках поїздки Олександр Мо-цик провів зустріч із представниками бізнес-кіл метрополії Чикаго, під час якої учасників заходу було поінфор-мовано про хід системних реформ із модернізації економіки України, інвестицій-ний та експортний потенціал нашої країни і найбільш перспективні сфери практичної двосторонньої співпраці.

Посол також зустрівся з активом міс-цевої української громади, яка є однією з найбільших у США. Олександр Моцик ознайомив присутніх із ситуацією в Україні, зовнішньою політикою країни, ходом будів-ництва у Вашингтоні пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 рр., підготовкою до реставрації прилеглої до пам’ятника Тара-су Шевченкові території у столиці Сполуче-них Штатів. Обговорювався комплекс пи-тань, пов’язаних із реалізацією державної програми надання сприяння українцям за кордоном, статусом закордонного україн-ця, українськими суботніми школами на те-риторії США. Олександр Моцик подякував українській громаді Чикаго за підтримку єв-ропейської інтеграції України.

Олександр Федорович дав інтерв’ю міс-цевій україномовній газеті «Час і події», в якому поділився своїм баченням сучасного іміджу України за кордоном, думками щодо шляхів подальшого розвитку та поглиблен-ня українсько-американської співпраці в гуманітарній, культурно-мистецькій та еко-номічній сферах.

Цього ж дня відбулася зустріч із прези-дентом «Pritzker Group» Джеєм Робертом Прітцкером, у рамках якої обговорювалися конкретні напрями співробітництва з одні-єю з провідних інвестиційних компаній не лише Чикаго, але й усього регіону Серед-нього Заходу США, яка повідомила про наміри інвестувати значні кошти в агропро-мисловий сектор економіки нашої країни.

Український дипломат виступив із про-мовою перед членами Чиказької ради з глобальних питань, розповів про ключові напрями реформування внутрішньодер-жавного життя українського суспільства (передусім, в економічній сфері, пенсійній системі, національному законодавстві), євроінтеграційний вибір нашої держави, її діяльність у провідних міжнародних ор-ганізаціях (ООН, ОБСЄ), а також дав ви-соку оцінку рівню теперішньої українсько-американської спів праці в різноманітних сферах діяльності, акцентувавши увагу на перспективних напрямах двосторонньої взаємодії: видобуток енергоресурсів із не-традиційних джерел, сільське господар-ство, ІТ-технології, наукові дослідження, інновації.

Посол підтвердив, що курс нашої держави на євроінтеграцію залишається незмінним і наголосив на зацікавленос-ті України в поглибленні стратегічного українсько-американського партнерства та розвитку добросусідських, взаємовигідних відносин із Російською Федерацією.

Наприкінці зустрічі Олександр Моцик відповів на чисельні запитання, в яких про-стежувався жвавий інтерес до сучасного стану та перспектив розвитку економіки України, заходів, спрямованих на підтрим-ку вітчизняного виробника, подальше по-кращення інвестиційного та бізнес-клімату в країні, посилення експортного потенціалу держави.

Валентина КОРНІЙЧУКФото з архіву ректора

На фото: виступ Олександра Моцика перед членами Чиказької ради з глобальних

питань

Протягом 1–14 березня у Варшаві та Вроцлаві (Поль­ща) проходила Х Зимова східна школа для студентів­ гуманітаріїв, котрі навчають­ся на останньому році магіс­терських програм.

Організатори заходу – Студіум Східної Європи Варшавського університету та Центр Східної Європи м. Вроцлав. Представник Східноєвропейського національного універ-ситету імені Лесі Українки – магістрант істо-ричного факультету Сергій Гладишук (на фото). Обов’язковою умовою участі у школі було знання польської мови, на якій і про-ходили заняття.

Навчання відбувалось у два етапи. Пер-ші чотири дні студенти провели у Варшаві. Там вони зустрілись із керівництвом Вар-шавського університету та представниками влади міста. Наступні 10 днів молодь про-вела у Вроцлаві, де тривали заняття: лекції, семінари, бесіди з відомими науковцями, культурними діячами, публіцистами, які у власній діяльності висвітлюють східноєвро-пейський континент. Кожен зі студентів мав змогу апробувати результати своїх напра-цювань із теми магістерської роботи. Сергій Гладишук виступив із доповіддю «Утвер-

дження та функціонування польської влади на Волині у 1919–1921 рр.».

В останній день учасники, які успішно здали іспит, отримали дипломи та спеціаль-ні відзнаки про участь у Х Зимовій східній школі.

Відділ міжнародних зв’язків

X Зимова східнашкола

Page 4: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

4

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Проект АТЕНА – реальний крок СНУ імені Лесі Українки в європейський освітній простір

Із жовтня 2012 р. по жовтень 2015 р. Схід­ноєвропейський націо­нальний університет імені Лесі Українки – учасник проекту АТЕ­НА, який ініційований Асоціацією європей­ських університетів і фінансується в рамках програми Темпус.

Темпус – це заснована й фі-нансована Європейським Союзом програма, що спрямована на мо-дернізацію системи вищої освіти у країнах-партнерах Східної Європи, Центральної Азії, Західних Балкан і регіону Середземномор’я. Мета діяльності Темпус – розширення освітньої співпраці між Євросоюзом та країнами-партнерами (Україною, Молдовою, Вірмені-єю), створення фінансової автономії універ-ситетів і просування структурних реформ.

Пріоритетні завдання проекту АТЕНА:• сприяння обміну досвідом партнерів

сусідніх країн у сфері вищої освіти задля становлення ефективної системи керування та фінансування реформ;

• створення університетського потенціа-лу країн-партнерів щодо модернізації їхньої системи фінансового менеджменту і кадро-вого забезпечення;

• зміцнення якості систем вищої освіти

разом зі створенням обізнаності й взаємної узгодженості університетів-партнерів щодо освітніх стандартів ЄС.

Проект АТЕНА є іміджевим і престиж-ним для СНУ імені Лесі Українки, адже в ньому задіяні провідні освітні структури як Європейського Союзу, так і України, зокре-ма Асоціація європейських університетів, Міністерство освіти і науки України, Спілка ректорів ВНЗ України і три провідні націо-нальні виші України (КНУ імені Т. Г. Шевчен-ка, Донецький наці о нальний університет, Одеський національний університет імені І. Мечникова). Керівник проекту АТЕНА у СНУ імені Лесі Українки, ректор, доктор біо-логічних наук, професор Ігор Коцан неодно-

разова зазначав, що співпраця з Асоціацією європейських універ-ситетів є стратегічною для нашого навчального закладу, а участь у проектах, фінансованих програ-мою Темпус, прискорить розвиток Лесиного вишу і забезпечить йому гідне місце серед провідних ВНЗ у європейському освітньому про-сторі.

6–9 грудня 2012 р. Асоціація європейських університетів про-вела у м. Брюсселі організаційну зустріч для національних коорди-наторів проекту з усіх навчальних закладів. СНУ імені Лесі Українки представляла доктор психологіч-них наук, професор Лариса За-сєкіна. На зустрічі визначались основні етапи проекту: виявлення ситуації стабільного розвитку і фі-нансової незалежності вітчизня-

них вишів; вивчення досвіду провідних євро-пейських університетів Голландії, Фінляндії, Португалії, які здійснили значний поступ у розвитку академічних програм, комерціа-лізації наукових розробок, втіленні освітніх реформ; впровадження європейського до-свіду у вітчизняних вишах, зокрема у СНУ Лесі Українки.

Лариса ЗАСЄКІНА,доктор психологічних наук,

професор

Українці в Іспанії прагнуть навчатись у СНУ

25 березня відбулася дружня зустріч делегації асоціації «За майбутнє» (м. Мадрид, Іспанія) з ад­міністрацією Східноєвро­пейського національного університету імені Лесі Українки.

Метою приїзду президента асо-ціації Мар’яни Палько та секретаря Оксани Копчак стало обговорення можливостей і перспектив відкриття представництва СНУ імені Лесі Укра-їнки в іспанській столиці. В обговорен-ні брали участь ректор Лесиного вишу Ігор Коцан, проректори з навчальної роботи Світлана Гаврилюк і міжнарод-них зв’язків Сергій Федонюк, відпові-дальний секретар приймальної комісії Ан-дрій Слащук, головний бухгалтер Людмила

Стрілка, начальники відділу міжнародних зв’язків Олександра Алісова та планово-фінансового відділу Вікторія Марчук.

Іноземні гості розповіли про ді-яльність організації в Мадриді й усіх причетних до громадської роботи в Іспанії. Мар’яна Палько й Оксана Копчак інформували про те, що се-ред громадян України, які мешкають в Іспанії, існує великий інтерес у здо-бутті саме української освіти. А керів-ники університету ознайомили з на-вчальним процесом, організаційними питаннями, фінансовою стороною та перспективами, які відкриваються перед студентами, що навчаються у волинському ВНЗ.

За результатами переговорів під-писано угоду про відкриття представ-ництва Лесиного вишу в Мадриді.

Валентина КОРНІЙЧУК

На фото: зустріч предтавників іспанської асоціації «За майбутнє» (м. Мадрид, Іспанія)

з ректором Ігорем Коцаном

На фото: команда національних координаторівпроекту АТЕНА з України, (м. Брюссель, 2012 р.)

Page 5: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

Життя в ХХІ ст. є досить ди­намічним, тому знань, яки­ми ми володіємо сьогодні, завтра вже недостатньо. Така тенденція зумовила стрімкий розвиток кон­цепції «Lifelong learning» («Навчання протягом усьо­го життя»). Сучасна успіш­на людина повинна йти «в ногу з часом», а це ґрун­тується на постійній робо­ті над собою та власним розвитком. Та, на жаль, не кожен може самостійно раціонально спрямувати процес «Lifelong learning» через обмеженість інфор­мації. Саме тому нас заціка­вила програма «Подвійного диплома», розпочата СНУ імені Лесі Українки спільно з Вищою школою економіки та інновацій (м. Люблін).

Вона є унікальною, тому що:1) підписана в рамках східноєвропей-

ського співробітництва України та Польщі;2) вартість навчання знижена, оскіль-

ки Вища школа економіки та інновацій вигра-ла грант Європейського Союзу в розмірі 80 млн злотих на виконання цієї програми;

3) дає можливість отримати диплом міжнародного зразка денної форми навчан-ня, перебуваючи в Польщі лише двічі на рік;

4) у рамках навчального процесу всі студенти проходять практику на польських підприємствах.

У Польщі ми не лише набули нових прак-тичних знань, а й отримали безліч позитив-

5

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Навчання протягом усього життя

них емоцій і вражень. Розпочнемо з того, що Східноєвропейський національний універ-ситет імені Лесі Українки забезпечив висо-кий рівень організації нашого перебування в Любліні. Саме викладачі, які супроводжу-вали, займалися підготовкою документів для консульства, поселенням у гуртожиток, орга-нізацією культурного дозвілля, навіть допо-магали на екзаменах.

Після прибуття у Люблін познайомилися з Ольгою Сакалош – нашим перекладачем, екскурсоводом і просто дуже хорошою та чуйною людиною. Ввечері ми змогли поми-луватися красою старовинного міста і ску-штувати страви традиційної польської кухні.

Наступного дня розпочалися навчальні будні, а Люблін усе ще не переставав ди-вувати. Найбільше вразила Вища школа економіки та інновацій своєю сучасністю, технологічною базою та рівнем викладання. Перші лекції проводив декан економічного факультету, доктор Маріан Стефаньскі – ін-телігентна та мудра людина. На заняттях акцент ставився на практичні питання, які

в подальшому знадобляться нам для роботи. Хоча лекції тривали досить довго, але були дуже ці-кавими й інформативними. Навіть після довгого навчального дня нам вистачало енергії для прогулянок Любліном і, звичайно, маленького шопінг-туру.

Третій день перебування у Польщі виявився особливо хви-люючим. Нас чекала посвята у польські студенти та перший ек-замен, ще й у ректора університе-ту, доктора Міхала Ярмула. Емоції зашкалювали.

Наступного дня познайо-милися з доктором Монікою Вавженьчик-Кулік. Це настіль-

ки енергійна людина та цікавий лектор, що після її пар ми були сповнені сил і знань для нових кар’єрних звершень. На заняттях пані Моніки всі студенти брали активну участь в обговоренні, шу-кали способи вирішення різних проблем на підприємствах, діли-лися на команди, змагалися між собою... Лекції були не лише ре-зультативними, а й веселими.

Останні дні – найвідповідаль-ніші. Ми знову складали іспити. Було водночас і радісно, і сумно. Перед від’їздом ми весь день на-солоджувалися прогулянками Любліном, його старовинними вуличками, цукернями та книгар-нями. Відвідали замок, де була підписана славнозвісна Люблін-

ська унія, музей, готичний храм Святої Трійці з візантійськими розписами та безліч інших цікавих місць. Звичайно, ми сумуємо за ви-кладачами та Вищою школою економіки та інновацій, довгими прогулянками Любліном і цікавими лекціями. Навіть за гуртожитком, який в одну з ночей влаштував нам сюрп-риз у вигляді пожежної тривоги (добре, що хибної). Але скоро ми повернемось у Люблін за новими і корисними знаннями та приєм-ними емоціями. Наступного разу, впевнені, поїдемо з нашими друзями зі СНУ імені Лесі Українки, які почувши розповіді про навчан-ня, вже задумалися про можливості, які від-криває перед студентами Вища школа еко-номіки та інновацій.

Ми щиро вдячні рідному університету за великий обсяг виконаної роботи з втілення у життя програми «Подвійного диплома», за надану нам можливість взяти в ній участь. Радимо її всім! Повірте, що ви не пошкоду-єте, адже сьогодні випускники, які мають до-даткові знання та практичні навички, не один і навіть не два дипломи, є конкурентоспро-можними не тільки в Україні, а й за кордо-ном.

P. S. Рівень знань, якими володіють сту-денти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, настільки вразив польських викладачів, що вони запев-нили: якщо наші студенти так само пока-жуть себе під час проходження практики на польських підприємствах, робота в Польщі їм гарантована.

Студенти інституту економіки та менеджменту

Фото четвертокурсниціСоломії ДІЯК

На фото: під час заняття з предмету управління капіталом

На фото: студенти інституту економіки та менеджменту із ректором та деканом

економічного факультету Вищої школиекономіки та інновацій

Page 6: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

6

БЛАГОРОДНІ СПРАВИ

Мотивація для активної молоді Сучасне студентство – це абсолютно нова генерація, яка прагне не лише здобути вищу освіту, отримати ди­плом, а й оволодіти високим рівнем знань та умінь. Відпо­відальність перед майбутнім країни, громади змушує молодь вчитися, осво­ювати науки, обирати активну життєву пози­цію, впливати на сус­пільні процеси, осягати світ у його розмаїтті.

Підтримка обдарованої, соціаль-но активної молоді – це досить пер-спективна інвестиція в майбутнє нашої країни, в її інтелектуальний по-тенціал. У цивілізованому світі здав-на існує добра традиція фінансування приватними благодійними фондами та фун-даціями навчальних, наукових і соціальних програм, проектів, грандів. Філантропія, ме-ценатство завжди мають благородну мету – вкладання коштів у майбутнє.

Засновник благодійного фонду «Новий Луцьк» та ініціатор виплати іменних стипен-дій студентам навчальних закладів нашого міста І. Палиця свідомий цього. Йому знайомі проблеми студентства, їхні мрії та бажання, молодечі амбіції і максималізм, оскільки він сам був студентом, а відтепер опікується активними і талановитими. Ось уже два роки поспіль програма Ігоря Палиці «Підтримка обдарованої молоді» матеріально стимулює тих, хто має певні здобутки в науковій, творчій, спортивній, навчальній, громад-ській діяльності до самореалізації, постійної роботи над собою, вті-лення мрій і амбітних планів. За цей час понад 200 обдарованих і соціально активних студентів отримали до-даткову стипендію.

І. Палиця як засновник Благодійного фонду «Новий Луцьк» і голова На-глядової ради Східноєвропейсько-го університету імені Лесі Українки також вбачає потребу у підтримці прогресивного студентства й інших навчальних закладів міста, нама-гаючись розширити сферу діяль-ності свого фонду. Відтепер іменні стипендії мають змогу отримувати учні шкіл та студенти не лише СНУ імені Лесі Українки, а й Луцького на-ціонального технічного університе-ту, Луцького педагогічного коледжу, Коледжу технологій та бізнесу СНУ імені Лесі Українки, Луцького базо-

вого медичного коледжу, Технічного коледжу ЛНТУ, Волинського державного училища культури і мистецтв імені І. Стравінського, Волинського технікуму Національного уні-верситету харчових технологій, Луцького вищого професійного училища, Луцького ВПУ будівництва і архітектури, Луцького центру професійно-техічної освіти, Луцького

професійно-технічного училища ЛНТУ. Всього 100 студентів та учнів.

Майбутній філолог-полоніст, активний гро-мадський діяч, голо-ва студентської ради Волині Настя Шевчик вважає, що «стипендія від фонду – це, перш за все, ознака того, що ак-тивну позицію студента та реалізацію суспіль-но корисних проектів помічають та заохочу-ють. Це, в свою чергу,

стає додатковим стимулом до розвитку та самовдосконалення. Фінансова підтримка особливо цінна, адже в силу своєї діяльнос-ті доводиться частенько їздити в інші міста, райони й області, тому кошти, які надходять мені як стипендіату, значною мірою йдуть саме на це, ще частина припадає на само-

освіту, яка також потребує грошових вкладень».

На думку Мар’яни Печенюк, яка здобуває фах журналіста, така стипендія – «це не лише нагорода, це відпові-дальність перед тими, хто нас “обрав”. Вона є стимулом, своєрідним поштовхом для подаль-шого розвитку. А студен-тові завжди потрібна ма-теріальна підтримка для наукової роботи, поїздок на конференції. Відзна-

ка фонду відкрила у мені друге дихання, підштовхнула на здійснення ідей, у яких я попередньо трішки сумнівала-ся (не так у ідеях, як у своїх можливостях).

Я вважаю, що потрібно працювати для свого майбутнього та країни».

«Для мене бути сти-пендіатом благодійно-го фонду Ігоря Палиці “Новий Луцьк” – велика честь. Ця стипендія – винагорода за ті успіхи у навчанні, яких я досягнув на сьогодні. Вона відкри-ває нові можливості для подальшої самореаліза-ції в науковій діяльності (взяти хоча б до уваги

наукові публікації, які у більшості видань є платними). Тому така фінансова підтримка талановитих студентів – важлива інвестиція у розвиток науки в Україні», – вважає сту-дент факультету міжнародних відносин Ігор Бондар.

Ірина Козяр, студентка Технічного ко-леджу ЛНТУ, ділиться своїми враженнями: «Особисто для мене стипен-дія від фонду “Новий Луцьк” стала приєм-ною несподі-ванкою. Хоча раніше я уже неодноразово чула про бла-годійну діяль-ність Ігоря Па-лиці, зокрема й іменні стипен-дії, дуже при-ємно, що не лише студенти університетів, але і техніку-мів, коледжів можуть стати стипендіатами. Це не лише матеріальна, а головне – мо-ральна підтримка. Для мене це стало зна-чним особистим досягненням, стимулом до подальшого розвитку та поштовхом до завоювання нових вершин. За отримані кошти планую відвідати низку семінарів як в Україні, так і за її межами, придбати спеціалізовану літературу, яка потрібна для навчання».

Не вперше стипендіатами стають і сту-денти Коледжу технологій, бізнесу та пра-ва СНУ мені Лесі Українки Іванна Голяр та Олена Волдинер. На їхню думку, стипендія – «це винагорода за сумлінну працю, високі досягнення у навчанні, за участь у наукових роботах, конференціях, активну діяльність у житті коледжу і доказ того, що наші старан-ня не марні». Наприклад, Іванна була учас-ницею конкурсу інформаційних технологій «Екософт», обласного конкурсу з інформа-тики, а також змагань із шахів.

Як бачимо, соціальні програми Ігоря Па-лиці, спрямовані на підтримку освіти, науки – не просто передвиборчі обіцянки, а реаль-на повсякденна робота, яка згодом дасть свої результати.

Дарина ОЛЕКСАНДРОВА

Page 7: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

7

БЛАГОРОДНІ СПРАВИ

Олександр Сухомлин завітаву Лесин виш

28 березня за участі заступника голови На­глядової ради універ­ситету Олександра Сухомлина відбуло­ся чергове засідання вченої ради Східно­європейського націо­нального університету імені Лесі Українки.

Цей день ознаменувався вру-ченням атестатів професора та доцента викладачам вишу: про-фесору кафедри фізичної реабілі-тації, кандидату наук із фізичного виховання і спорту Аллі Альоши-ній, доцентам кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти, кандидатам педагогічних наук Георгію Гацу й Ользі Гончарук, доценту кафедри органічної та біоорганічної хімії, кандида-ту хімічних наук Ларисі Марушко, доцен-ту кафедри іноземних мов природничо-математичних спеціальностей, кандидату

філологічних наук Оксані Хникіній, доценту кафедри видавничої справи та редагуван-ня і журналістики, кандидату філологічних наук Оксані Теребус.

Іменні сертифікати на отримання сти-пендій від Олександра Сухомлина діста-лися студентам Івану Сиротюку та Наталії

На фото: Олександр Сухомлин зі стипендіатами

Цюпці (математичний факультет), Ользі Росо-ловській та Інні Яневич (фізичний), Світлані Зай (біологічний), Миколі Ча-банчуку (географічний), Олександру Смітюху (хі-мічний), Анастасії Ман-дрик (юридичний), Софії Бондар (факультет між-народних відносин), Інні Поліщук (інститут еконо-міки та менеджменту).

Опісля церемонії вру-чення Олександр Анато-лійович висловив готов-ність допомагати всім, бути відкритим і підтри-мувати талановиту мо-лодь. Для підтвердження своїх слів продиктував

номер мобільного телефону.

Валентина КОРНІЙЧУК

Іменні стипендії від Василя Токарського 2 квітня для десятьох сту­дентів Східноєвропейсь­кого національного уні­вер ситету імені Лесі Українки запам’ятається надовго, адже саме цьо­го дня молодь отримала іменні стипендії члена Наглядової ради ВНЗ Ва­силя Токарського.

«Вручення стипендій обдарованим студентам, які найбільше відзначили-ся в науковій, навчальній, культурно-мистецькій, спортивній, громадській діяльності, стає традиційним завдяки голові та членам Наглядової ради уні-верситету. Ось і сьогодні представник Фонду Василя Токарського Людмила Яворська виконає почесну та приємну мі-сію – вручить матеріальні відзнаки кращим спудеям СНУ імені Лесі Українки», – зазна-чив ректор вишу Ігор Коцан.

Дипломи за відмінне навчання й актив-ну громадську діяльність і банківські карт-ки для перерахування щомісячної стипен-дії на II семестр 2012/2013 н. р. отримали Ігор Волинець і Жанна Зіновій (історичний факультет), Катерина Павлова (інститут

іноземної філології), Наталія Василюк (ін-ститут мистецтв), Яна Головчак (інститут соціальних наук), Іван Стороженко (інсти-тут фізичної культури та здоров’я), Євгенія Ткаченко (інститут філології та журналіс-тики), Леся Басюк (педагогічний інститут), Лілія Клімович (факультет психології), Іри-на Рогоча (Коледж технологій, бізнесу та права).

Опісля церемонії вручення представ-

На фото: стипендіати Фонду Василя Токарського

ник Фонду Василя Токар-ського Людмила Яворська відмітила, що одним із пунктів відзнаки є громад-ська робота. «На перший погляд, це просте кліше, але, насправді ж, воно є надзвичайно важливим у житті молодих людей. Адже студентські роки – це той час, коли треба не лише наповнюватися зна-ннями й уміннями, а й шу-кати свій життєвий шлях, будувати внутрішній стер-жень. Тому бажаю, щоби стипендія Фонду Василя Токарського допомагала кожному з вас і надалі розвиватися», – резюму-вала гостя.

Валентина КОРНІЙЧУК

Page 8: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

Блаженніший Святослав: «Будьмо справжніми християнами!»»

26 березня у СНУ іме­ні Лесі Українки відбу­лася зустріч студентів і викладачів вишу із гла­вою Української греко­католицької церкви, Вер ховним архієписко­пом Києво­Галицьким, Блаженнішим Святосла­вом.

Безперечно, отець Святослав – неординарна людина. Високоосві-чений, поліглот (вільно володіє ан-глійською, італійською, іспанською, польською та російською мовами), у 39 років отримав чин єпископа і став наймолодшим єпископом у всьому ка-толицькому світі. Наступник Любомира Гу-заря є і наймолодшим серед глав церков. На початку зустрічі він відзначив: «Я знаю, як непросто бути молодим. Ви, молодь, повинні перебрати естафету віри наших батьків і прадідів. Це зробить вас Людьми з

великої букви».Нагадав Блаженніший Святослав і про

початок Великого посту – час навернення до спілкування з Богом, коли ми вчимося любити Його та ближнього, і про те, що ми цього року будемо дякувати Богу за дар християнської віри (1025-ліття хрещення

8

ВІЗИТИ

Русі-України). Він наголосив: «Моральний закон – шлях від рабства до істинної му-дрості, якою є Бог».

Пролунали і численні запитання від слухачів про запрошення Папі Римсько-му відвідати Україну, зустріч із очільниками міста й об-ласті, впливовість УГКЦ, можливість єдності церков, найбільші випробування християнської церкви ХХІ ст. Також Блаженніший Святос-лав дав «рецепт» покращен-ня Верховної Ради України – зробити більш моральними виборців.

Завершуючи бесіду із предстоятелем УГКЦ Свя-

тославом, ректор Лесиного вишу Ігор Ко-цан закликав студентів гарно навчатись і вирити в Бога.

Інна МОГІЛЕВСЬКА

СНУ імені Лесі Українки презентував наукові здобутки у Міносвіті

7 березня у Міністерстві освіти і науки України відбулася презентація наукових результатів та здобутків групи класич­них університетів Укра­їни. Звітував і СНУ іме­ні Лесі Українки, який представляли проректор з наукової роботи, про­фесор Михайло Яцишин, начальник науково­дос­лідної частини Тамара Дучимінська та її заступ­ник Оксана Бодун.

У ході роботи зосереджено увагу на конкретних наукових здобутках за 2012 рік. Заступник директора Департаменту науко-вої діяльності та ліцензування МОН України Олег Хименко звернув увагу на поєднання результатів фундаментальної та приклад-ної науки. Особлива увага була приділена виконанню госпдоговірних тем університе-том і впровадженню наукових розробок та результатів у виробництво.

Обговорено проблемні питання фінан-сування вищих навчальних закладів та наукових установ через Державну казна-чейську службу, надходження коштів від госпдоговірної тематики, оплата ПДВ, а та-кож стан матеріально-технічної бази.

Вирішення цих і низки інших проблем дозволить посилити результати наукової діяльності та забезпечить конкурентоспро-можність наукових досліджень.

Вл. інф.

29 березня у Міністерстві освіти і науки України від­булася робоча зустріч про­ректора з наукової роботи Михайла Яцишина з дирек­тором Департаменту науко­вої діяльності та ліцензуван­ня Олександром Якименком.

О б го во р ю ва -лися питання про-ведення у жовтні 2013 р. на базі Сх ідноєвропей -ського національ-ного університету імені Лесі Українки за підтримки Мініс-терства освіти і науки України та Західного наукового центру НАН України міжнарод-ної науково-практичної конференції. Захід висвітлюватиме наукові проблеми та прак-тичні питання функціонування наукових парків, трансферу технологій, інновацій-ної діяльності, комерціалізації технологій вищих навчальних закладів тощо.

Вл. інф.

Восени СНУ збере провідних науковців

країни

Page 9: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

9

КАР’ЄРА

У СНУ імені Лесі Українки роздавали вакансії

СНУ імені Лесі Українки – лідер національної освіти

28 березня у Східноєвро­пейському національному універ ситеті імені Лесі Укра­їнки пройшов «Ярмарок кар’єри» для студентів і ви­пускників усіх ВНЗ м. Луць­ка.

Відкрила захід начальник відділу спри-яння працевлаштуванню студентів та випус-кників Ольга Берладин. Зі вступним словом до молоді звернулася директор Луцького районного центру зайнятості Ірина Овадюк. Вона пояснила, що починати шукати роботу потрібно вже з І курсу, адже це процес до-вгий і складний: знайомство з актуальними професіями, умовами сучасного ринку пра-ці, вимогами роботодавців тощо.

На цьогорічному шостому «Ярмар-ку кар’єри» вакансії пропонували ТОВ «InternetDevels», «Модерн-Експо», «Но-

вус Україна», філія ДП «Сав-сервіс Карпати», ПрАТ «Во-линьхолдинг», ТзОВ «ПАККО Холдинг», «Кромберг&Шуберт-Україна», ВАТ «Волинь-АВТО», автомобільний завод «Богдан», PricewaterhouseCoopers (PwC), «Наш Край», Волинський об-ласний молодіжний центр праці, Волинський і Луцький центри зайнятості й ін. Познайомитися з працедавцями та знайти роботу завітало понад 700 молодих лучан.

Також у рамках «Ярмарку кар’єри» про-водилися майстер-класи і тренінги: «Іннова-ційні методи пошуку роботу», «Професійне цілепокладання», «Алгоритм досягнення мрії».

Нагадаймо, що ярмарок кар’єри для випускників і студентів – це можливість по-знайомитись із організаціями й отримати перший досвід спілкування з роботодавця-ми, дізнатися про можливості стажування та працевлаштування, подати свої резюме

у кадровий резерв фірми та пройти попе-редню співбесіду, ознайомитися з умовами ринку праці та вимогами зі сторони робото-давця, взяти участь у тематичних семінарах і майстер-класах, а для працедавців – по-повнити базу кандидатів із числа студентів і випускників СНУ імені Лесі Українки, про-вести презентацію підприємства й обрати найкращий персонал.

Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

11–13 квітня у Національ­ному центрі ділового та ку­льтурного співробітництва «Украї нський дім» проходила XXIII Міжнародна спеціалі­зована виставка «Освіта та кар’єра–2013».

В урочистому відкритті заходу взяли участь тимчасовий виконувач обов’язків Міністра освіти і науки України Олексій Дні-пров, заступник голови Київської міської державної адміністрації Віктор Корж, пре-зидент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, заступник Міністра науки та вищої освіти Республіки Польща Яцек Гулінський, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ген-рик Літвін, другий секретар Посольства Чеської Республіки в Україні, директор Чеського центру у Києві Дагмар Остржан-ська, керівники українських ВНЗ, науковці, студенти, а також представники засобів ма-сової інформації.

У своєму вітальному слові Олексій Дні-пров відзначив: «Освіта – це фундамент держави, суспільства, те, на чому базу-ється все функціонування країни. На сьо-годні сфера освіти – пріоритетний напрям діяльності Уряду України, і наше завдання – перевести її на новий рівень якості». Вра-

ховуючи, що цьогоріч очікується близько 308 тисяч абітурієнтів, «виставка “Освіта та кар’єра” має стати для них орієнтиром у виборі подальшої долі, а наси-чена програма заходу допоможе визначитися з вищим навчаль-ним закладом та майбутньою професією». Адже, думку Олек-сія Сергійовича, «ми маємо ви-ховати спеціаліста нового по-коління – конкуренто здатного, мобільного, сучасного».

Такої ж думки дотримуєть-ся і заступник Міністра науки та вищої освіти Республіки Польща Яцек Гулінський: після закінчення ВНЗ пе-ред випускниками стоятиме дуже відпові-дальне завдання – продемонструвати свою компетенцію, здатність реалізовувати на практиці знання, що здобувалися протягом останніх років.

На переконання президента Націо-нальної академії педагогічних наук Василя Кременя, актуальним є й представлення передового досвіду провідними зарубіжни-ми навчальними закладами під час прове-дення виставки: «Неможливо підготувати конкурентоспроможну людину, компетент-ного спеціаліста, якщо вчити її спиратися лише на потреби українського ринку праці без урахування кращого зарубіжного до-свіду».

Після привітань почесних гостей від-булося урочисте відзначення переможців XXIII Міжнародної виставки «Освіта та кар’єра–2013». Нагороди вищим навчаль-ним закладам України вручали тимчасовий виконувач обов’язків Міністра освіти і на-уки України Олексій Дніпров та президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень. Східноєвропейський на-ціональний університет імені Лесі Українки удостоєний Почесного звання «Лідер націо-нальної освіти» за багаторічну інноваційну педагогічну роботу по модернізації освіти в Україні та нагороджений Золотою медал-лю у номінації «Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи».

Вл. інф.

Page 10: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

10

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт із правознавства

15–16 березня на юридич­ному факультеті Східноєв­ропейського національного університету імені Лесі Укра­їнки пройшов Всеукраїнський конкурс студентських науко­вих робіт із юридичних наук. Його мета – активізація нау­кової роботи студентів і підт­римка обдарованої студент­ської молоді, створення умов для її творчого зростання.

На пленарному засіданні до гостей, учасників конкурсу звернулися декан юридичного факультету Оксана Лаба, за-значивши, що взаємодія науки й освіти є комплексним процесом, у якому універси-тети традиційно відіграють провідну роль.

«Навчальний процес і проведення таких конкурсів взаємопов’язані та забезпечують єдність засвоєння знань», – підкреслила вона. Проректор з наукової роботи Східно-європейського національного університету імені Лесі Українки, доктор юридичних наук, професор Михайло Яцишин повідомив, що цьогоріч географія конкурсних робіт була надзвичайно широкою і представлена 156 учасниками із 40 вищих навчальних закла-дів України.

Зі словами вітання до присутніх зверну-лися перший заступник голови Волинської обласної ради Ю. Лобач, начальник Голов-ного управління юстиції у Волинській облас-ті І. Оксенчук. Вони відзначили, що в Україні назріла потреба проведення реформ, тому є необхідність виділяти наболілі проблеми суспільного розвитку та висвітлювати на-уково обґрунтовані шляхи їх вирішення сьо-годення.

Із науковою доповіддю на тему «Сучас-

не бачення суті права і його розвиток в Укра-їні» виступив професор кафедри трудового, господарського та екологічного права Схід-ноєвропейського національного університе-ту імені Лесі Українки Ігор Якушев.

Робота ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з юридичних наук проходила у 3 етапи: пленарне, секцій-ні засідання та підведення підсумків.

На підставі аналізу конкурсних робіт і виступу учасників науково-практичної кон-ференції комісія визнала переможцями та нагородила дипломами І, ІІ та ІІІ ступенів МОН України 60 студентів. Відзнаки вру-чив проректор з наукової роботи CНУ імені Лесі Українки Михайло Яцишин. Почесних грамот голови Волинської обласної ради Володимира Войтовича удостоєні автори найкращих робіт.

Юридичний факультет

Студентська олімпіада з фізики 9–11 квітня на базі СНУ імені Лесі Українки тривав ІІ етап Всеукраїнських студент­ських олім піад із фізики та за напрямом і спеціальністю «Фізика».

На Волинь з’їхалися науковці та студенти з різних регіонів України. Упродовж двох днів інтелектуальних змагань конкурсанти міря-лися силами в пробному та комп’ютерному тестуваннях, демонстрували свої практичні й теоретичні знання.

Усі завдання оцінювало компетентне журі, до складу якого входили фахівці не лише Лесиного вишу, а й Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гон-чара, Донецького національного університе-ту, Запорізького національного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ЛНТУ, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Рівненського державного гума-нітарного університету, Таврійського націо-нального університету імені В. І. Вернад-ського.

Окрім інтенсивної конкурсної програми, гостей Волині чекала пізнавальна екскурсія культурними пам’ятками м. Луцька.

Опісля кількох днів інтелектуальних зма-гань журі оголосило результати. Цьогоріч, як зазначив голова суддівства, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, декан радіофі-зичного факультету Київського національно-

го університету імені Тараса Шевченка Ігор Анісімов, через жорсткі критерії визначення переможців олімпіади дипломи І ступеня ні-кому не вручатимуться.

Із навчальної дисципліни «Фізика» ди-пломи ІІ ступеня отримали такі студенти:

– Дмитро Рубанов, Олексій Майстренко (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна);

– Михайло Санчин (Національний уні-верситет «Львівська політехніка»).

Дипломами ІІІ ступеня нагороджені:– Ярослав Проценко (Донецький націо-

нальний університет);– Вікторія Дейнека (Східноєвропей-

ський національний університет імені Лесі Українки).

Переможцями за напрямом і спеціаль-ністю «Фізика» визнано:

– Андрія Божка (Харківський національ-ний університет імені В. Н. Каразіна) – ди-плом ІІ ступеня;

– Олександра Соболя (Київський націо-нальний університет імені Тараса Шевченка) – диплом ІІІ ступеня.

Студенти, які показали кращі результати в розв’язуванні задач теоретичного туру, екс-периментальних задач і тестуванні, отрима-ли грамоти та книги від професора, доктора фізико-математичних наук Анатолія Свідзин-ського.

Валентина КОРНІЙЧУК

Page 11: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

У СНУ імені Лесі Українки визначили найкращих студентів­реабілітологів

11

26–28 березня у Східноєв­ропейському національно­му університеті імені Лесі Українки проходив ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Фізична реабілітація».

Цьогоріч на наукові змагання завітали студенти з 24 ВНЗ України. Упродовж 2-х днів вони розробляли робочі програми з фі-зичної реабілітації, виконували теоретичні тестові завдання, демонстрували практичні вміння і навички.

Найкращих молодих реабілітоло-гів визначало журі у складі голови Алли Альошиної, заступника, доцента кафедри фізичної реабілітації Володимира Лаври-нюка, професора кафедри фізичної реабі-літації Запорізького національного універ-ситету Надії Богдановської, проректора з навчально-методичної роботи Міжнародного економіко-гуманітарного університету іме-ні С. Дем’янюка Ігоря Григуса, завідувача кафедри фізичної реабілітації Львівського державного університету фізичної культури Андрія Вовканича, заступника декана фа-культету фізичного виховання Херсонського державного університету Сергія Возного, до-цента кафедри фізичної реабілітації Націо-нального університету фізичного виховання і спорту України Олени Лазарєвої.

На підведення підсумків і закриття олім-піади завітали перший ректор університету, доктор фізико-математичних наук Анатолій Свідзинський, ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан, проректор з науково-педагогічної роботи Анатолій Цьось. Анатолій Вадимович висловив подяку за проведення олімпіади,

адже він впевнений, що наука і грамотне викла-дання – основа процвітан-ня держави. Ректор Ігор Ярославович наголосив, що кожна людина пови-нна турбуватися про своє здоров’я, а цьому сприяти-муть фахівці-реабілітологи. А ось Анатолій Цьось по-дякував усім за успішне проведення олімпіади: студентам – за хороші від-повіді, відповідальне став-лення до виконання за-вдань, а членам журі – за об’єктивність оцінювання.

Після двох днів праці нагороди знайшли своїх пе-реможців:

• написання робочої програми з фізич-ної реабілітації: 1 місце – Володимир Вітом-ський (Національний університет фізичного виховання і спорту України), 2-ге – Оксана Дрозд (СНУ імені Лесі Українки), 3-тє – Кате-рина Білошицька (Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова), Микола Різниченко (Запорізький національ-ний університет);

• виконання тестів: 1 місце – Оксана Ма-май (Львівський державний університет фі-зичної культури), 2-ге – Віктор Отіч (Вінниць-кий державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського), 3-тє – Володимир Вітомський (Національний університет фі-зичного виховання і спорту України), Роман Залецький (Вінницький національний медич-ний університет імені М. І. Пирогова), Мико-ла Різниченко (Запорізький національний університет), Олександр Степаненко (Сум-

ський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка);

• практичне завдання: 1 місце – Володи-мир Вітомський (Національний університет фізичного виховання і спорту України), 2-ге – Марія Крепак (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), 3-тє – Леонід Можелюк (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), Діана Макарчук (Кам’янець-Подільський націо-нальний університет імені І. Огієнка).

У загальному заліку найкращим студентом-реабілітологом визнано Володи-мира Вітомського (Національний універси-тет фізичного виховання і спорту України). Другу сходинку посіла наша студентка Окса-на Дрозд. Третіми стали Микола Різниченко (Запорізький національний університет) і Оксана Мамай (Львівський державний уні-верситет фізичної культури).

Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

«КомерцФест–2013» 12 квітня у Коледжі техно­логій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбув­ся ІІІ Міжнародний конкурс фахової майстерності «Ко­мерцФест–2013». Участь у заході взяли студенти Воли­ні та Республіки Білорусь.

Мета конкурсу – підвищення рівня фа-хової майстерності студентів комерційного напряму підготовки, сприяння творчому й інтелектуальному розвитку молоді, популя-ризація товарознавчих і комерційних спеці-

альностей.Учасникам необхідно було на-

дати товарознавчу характеристику непродовольчих і продовольчих товарів, описати процес обслуго-вування покупців, оцінити якість продукції, скласти рекламне звер-нення.

Переможцями конкурсу «КомерцФест–2013» стала ко-манда «Купалінка» Брестського державного коледжу торгівлі. Ко-ледж технологій, бізнесу та права СНУ ім. Лесі Українки відзначено в номінації «Оригінальність думки», Луцький кооперативний коледж ЛКА – «Креативність

мислення», Горохівський коледж ЛНАУ – «Професійна майстерність».

Вл. інф.

Page 12: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

12

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

2 квітня відзначається і в Україні, й в усьому світі як Міжнародний день дитячої книги. Це наперед визначило тему та характер розмови, яка, по суті, й не могла не від­бутися того дня в бібліотеці Лесиного вишу. А гостем кни­гозбірні була відома україн­ська письменниця­казкарка, автор численних видань для дітей (серед яких – «Україн­ський квітник», «Київські каз­ки», «Як до жабок говорити», «Таємниця козацької шаблі», «Катрусині скарби», «Мако­ве князювання», «Зварю тобі борщику» і т. д.), лауреат премій імені Лесі Українки, Наталі Забіли Зірка Менза­тюк.

Організаторами зустрічі стали Східноєв-ропейський національний університет імені Лесі Українки, власне педагогічний інститут і бібліотека. Розпочала її методист універси-тетської книгозбірні Світлана Кресак, котра привітала від ректорату, дирек-ції бібліотеки та літературної громади пані Зірку й усіх, хто зібрався того дня у залі, зі святом дитячої книги. Перш аніж надати слово письменниці Світ-лана Олександрівна прочитала її каз-ку «Ярмарок», під час слухання якої кожен хоча б на мить відчув себе в дитинстві.

Із перших слів Зірки Захаріївни стало зрозуміло, що такі виступи пе-ред широкою аудиторією для неї – не новина. Впевнено, з переконаністю людини, яка допомагає дітям творити власний світ (згадаймо слова Спаси-теля: «Будьте як діти!»), казкарка роз-повідала про першовитоки свого на-

До нас завітала казка

тхнення (а народилася вона в мальовничому селі Мамаївці на Буковині), про реальне під-ґрунтя власних казок, про те, що з дітьми необхідно не лише «сюсюкати», а бесідувати з ними на серйозні, навіть драматичні теми. «Не розминутися із Правдою» – так охарак-теризувала письменниця своє творче кредо. Порушила пані Зірка й проблему національ-ного виховання підростаючого покоління.

Запитання до авторки не забарилися. Присутніх цікавило, який із творів письмен-ниці їй найбільш дорогий (пані Зірка назва-ла драму-казку «Дочка Троянди»), уявлення про щастя і, зрозуміло, походження її ча-рівного імені (виявляється, це на Буковині – звична традиція). У розмові, присвяченій питанням розвитку дитячої літератури, взя-ли також участь голова обласної організації Національної спілки письменників України Олег Потурай (до речі, навчався з Зіркою Мензатюк в одному виші), відома письмен-ниця, авторка численних творів для дітей (і теж лауреат багатьох престижних літера-турних премій) Надія Гуменюк, працівник інформаційно-видавничого центру СНУ Ігор Ольшевський та заслужена вчителька Украї-ни, поетеса Олеся Ковальчук.

Кодою свята стала виставка-продаж книг Зірки Мензатюк і автограф-сесія.

Максим КИРИЛЕНКО

Поезія, живопис,музика…

Під знаком цих трьох гілок твор­чості пройшло літературно­ мис тецьке дійство «Поезія – це свято, як любов…», що відбу­лося 21 березня, у Всесвітній день поезії, в бібліотеці СНУ імені Лесі Українки. На зустріч із шанувальниками поетично­го слова прибули члени Націо­нальної спілки письменників України, лауреати престижних літератур них премій Ната Гра­нич, Ольга Ляснюк та Ігор Оль­шевський (відомий також під бардівським псевдо «Ігор Бе­рестюк»).

Ведуча – методист університетської бібліотеки Світлана Кресак – розпочала дійство прем’єрою власної пісні «Ранній снігопад» на вірші працівника інформаційно-видавничного центру Василя Голюка. Ця композиція, попри згадку про снігопад, ви-значила тему всієї подальшої розмови – «весна, жінка, кохання».

Виступи Нати Гранич, Ольги Ляснюк та Ігоря Ольшевського були навіть не діало-гами, а полілогами захоплених поезією лю-дей, яким цікаво дізнатися, як народжується вірш, яка роль кохання у творчості, навіть підбити автора на відвертість і почути від нього ексклюзивну «love story». Й такі історії справді були! Та й вірші, які читали того дня поети, – чи йшлося про філософічність і екс-курси в дитинство у Н. Гранич, чи про іронію та максималізм О. Ляснюк, чи про розмаїття форм самовираження в І. Ольшевського, – найбільш яскраво відображали їхню творчу індивідуальність.

Свято поезії збіглося з Днем народжен-ня працівниці бібліотеки Лариси Млинар. Подарунком іменинниці прозвучала пісня Ігоря Берестюка на вірші Василя Симоненка «Перша любов моя». Завершилося дійство прем’єрою нового музичного твору пана Іго-ря «Спориші» на слова присутнього на зу-стрічі волинського автора Павла Покотила.

Та не лише вірші та пісні визначали того дня настрій розмови. Її учасники мали при-ємну нагоду відвідати ще й не одну вистав-ку: «З любов’ю до життя» (експонувалися малярські роботи, щедро ілюстровані поезі-ями молодої художниці, поетеси, психолога, випускниці Лесиного вишу Оксани Ганущак); книжкова виставка «Поезія – це завжди не-повторність…»; тематична експозиція «По-езія подібна до Причастя».

Максим КИРИЛЕНКО

Page 13: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

Впевнена й успішна наша випускницяВипускники нашого універ­ситету доводять своєю що­денною працею, здобутками і досягненнями, що отрима­ли достатній рівень знань, аби бути затребуваними й у європейському науково­му просторі. Вони вихован­ці поважних наукових шкіл університету, продовжувачі кращих традицій вишу, впев­нені й успішні, наша гордість і орієнтир для сучасних сту­дентів.

Лише цілеспрямовані особистості мо-жуть так органічно вписатись у «закордоння» і, адаптувавшись, здобувати нових вершин у професії, житті.

Світлана Романюк – випускниця Волин-ського державного університету імені Лесі Українки. 2000 р. закінчила філологічний факультет за спеціальністю «Українська мова та література», а 2004 р. – аспірантуру ВДУ. Під керівництвом професора кафедри української мови Миколи Мірченка успішно захистила дисертацію (2007). Нині мешкає у Варшаві (Республіка Польща), працює ви-кладачем у Варшавському університеті.

Автор монографії «Структура категорії

темпоральності в сучасній українській мові» (Варшава, 2012). Співавтор підручника «Z ukraińskim na ty» з української мови для іно-земців (Варшава, 2013). Автор публікацій із функціональної граматики, синтаксису укра-їнської й польської мов, проблем статусу української мови в Україні, соціолінгвістики і критичного аналізу політичного дискурсу. Наукові статті друкує у часописах «Науко-вий вісник СНУ» (Луцьк), «Українське мовоз-навство», «Науковий часопис Національно-го педагогічного університетуту імені М. П. Драгоманова» (Київ), «Вісник Прикарпат-ського національного університету» (Івано-Франківськ), «Мова і суспільство» (Львів),

«Obóz», «Slavia Orientalis» (Варшава).Світлана – активний учасник наукових

конференцій у Києві, Львові, Варшаві, Празі, Мюнхені. У 2012–2013 рр. – стипендіат про-грами «Erasmus», виступала з доповідями у ВНЗ Мюнхена та Будапешта. Стипендіатка програми для молодих докторів «Nowoczesny Uniwersytet» (2011 р. проходила стажування у Львівському національному університеті імені І. Франка).

Керує магістерськими роботами з україн-ського мовознавства. Є членом редакційної колегії наукового часопису «Studia Ucrainica Varsoviensa».

Окрім того, Світлана Романюк – мама 11-річного сина Артура. Вона цікавиться по-літикою, мистецтвом і лижним спортом, над усе любить подорожувати, чому й присвячує весь свій вільний час.

Активна життєва позиція, знання, отри-мані в нашому виші, постійна робота над со-бою, саморозвиток і самоорганізація дозво-лили тендітній і скромній студентці-філологу зробити своє життя яскравим, наповненим подіями, насиченим особистими досягнен-нями і гідним звання випускника українсько-го університету.

Лариса ПОНЄДЄЛЬНИК, Олена МАЛАНІЙ,

Асоціація випускників СНУ імені Лесі Українки

Синтез мистецтв у «Літературній кав’ярні» 13 березня в інституті фі­лології та журналістики СНУ імені Лесі Українки для шанувальників крас­ного письменства знову гостинно відчинила двері «Літературна кав’ярня». Цього разу темою зустрі­чі за філіжанкою запашної кави стала презентація поетично­прозової збірки Софії Стасюк «Екзекуції».

Представляти авторку в Лесиному виші, гадаю, зайве – вона його випускниця. Та все ж кілька слів сказати варто: Софія не просто поетеса і прозаїк, член Національної спілки письменників України, лауреат Між-народної літературної україно-німецької премії імені Олеся Гончара, а й талановита художниця, ілюстратор своєї першої книжки «Температура тиші». Окрім того, читачі га-зети «Аверс-прес» добре знають її як жур-налістку.

Після короткого вступного слова керів-ника «Літературної кав’ярні» – кандидата філологічних наук, заступника декана інсти-туту з навчально-виховної роботи, старшого викладача кафедри видавничої справи та редагування і журналістики Наталії Шуль-ської – настав час вдало імпровізованої композиції, в ході якої звучали поезії Софії Стасюк і вівся жвавий діалог між письмен-ницею і аудиторією, яку цікавило буквально

все: і джерела натхнення, й особливості поєднання літературної творчості й жур-налістики, і перспективи роботи в пісен-ному жанрі. Своїми думками про твор-чість Софії Стасюк поділився член НСПУ, працівник інформаційно-видавничого центру СНУ імені Лесі Українки Ігор Оль-шевський.

Зустріч із Софією Стасюк продемон-струвала якісно новий статус «Літератур-ної кав’ярні», яку з повним правом можна буде назвати літературно-мистецькою. Так, прагнення організаторів до синтезу мистецтв засвідчила й участь у презен-тації молодого талановитого гітариста й композитора Олександра Хмільовського, котрий не лише показав присутнім клас

віртуозної гри, а й прочитав власні ліричні вірші.

Ті, хто завітав того дня на презентацію, отримали змогу придбати збірки Софії Ста-сюк «Температура тиші» й «Екзекуції» (з автографом поетеси), а також аудіоальбом «Гітарна музика з Олександром Хмільов-ським».

Максим КИРИЛЕНКО

13

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

На фото: Dr. Світлана Романюк,ад’юнкт кафедри україністики Вар-

шавського університету,викладач Інституту Східної Європи

Варшавського університету

Page 14: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

«Благослови, мати, весну закликати…» «Коли в людини є на­род, тоді вона уже люди­на», – писала свого часу Ліна Костенко. До цих по­філософському глибоких і влучних рядків славетної української поетеси важко щось додати. Можна лише розвинути її думку в тому плані, що народ тільки тоді є справді НАРОДОМ, коли він не просто має багату фольклорну спадщину – легенди, міфи, казки, піс­ні, танці, ігри, прикладне мистецтво, а свято береже її, передаючи від поколін­ня до покоління ці безцінні скарби, завжди пам’ятаючи джерела та коріння свого роду, його традиції.

У цьому й автора цих рядків і, либонь, кожного, хто завітав 26 березня до актової зали інституту мистецтв Східноєвропей-ського національного університету імені Лесі Українки, переконав науковий флешартмоб «Леся Українка та волинський фольклор». Організатори дійства – доценти кафедри іс-торії, теорії мистецтва та виконавства Лари-са Ігнатова і Світлана Панасюк.

Внесок Лесі Українки у вітчизняну та сві-тову фольклористику справді неоціненний. Із кінця 80-х рр. ХІХ ст. інтерес поетеси до народної творчості переростає у вдумливу, копітку працю зі збирання зразків фольклору на Волині, Полтавщині, в Карпатах – усюди, куди заносили її доля й недоля. Та перші за-писи здійснено в Колодяжному. Саме волин-ський фольклор був для Лесі Українки тим благодатним ґрунтом, на якому згодом зріс її знаменитий шедевр «Лісова пісня». Він став

і основою флешартмобу, а точніше, театралі-зованого народного гуляння, у якому активну участь брали діти.

На початку дійства з вітальним словом до присутніх звернувся завідувач кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства ін-ституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки, народний артист України, професор Василь Чепелюк.

Науковий флешартмоб був поділений на проблеми, котрі можна визначити як дії зворушливої фольклорної вистави за на-родними мотивами. Куратор першої з них – «Творча постать Лесі Українки: музикознавчо-культурологічний аспект» – доцент Лариса Ігнатова. А представила цю дію-проблему відома співачка й композитор з Волині, до-слідниця творчої спадщини Лесі Українки Те-тяна Ціхоцька. Вона виконала без супроводу пісню на вірші Лесі Українки «Веснянка», після чого юні учасники керованої співачкою дитячої фольклорної студії запропонували присутнім композицію на основі зібраних Ле-сею Українкою дитячих веснянок. Були там і «Кривий танець», і «Зайчик», і «Подиляноч-ка» (виконавці дотримувались автентичної

поліської вимови), і чимало інших. Фольклорний колектив Луцької музичної

школи № 2 «Волинські забавлянки» (худож-ні керівники Оксана Годлевська та Віталій Барчук) представив композицію «Весняна вулиця». Девізом ансамблю народної музи-ки Луцької музичної школи № 3 «Волиняни» (художній керівник Тетяна Жилюк) було за-кличне «Ви, музики, грайте!». І музики справ-ді показали клас! До речі, й Т. Ціхоцька, й О. Годлевська, і В. Барчук, і Т. Жилюк – випус-кники інституту мистецтв Лесиного вишу.

Другу дію-проблему «Творчість Лесі Українки та навчально-виховний процес» (куратор – доцент Світлана Панасюк) пред-ставили учні НВК № 4 з м. Рожище на чолі із заступником директора з виховної робо-ти Валентиною Степанюк. Вони запросили всю аудиторію до народних забав, зокрема «Струмочка». Звучали також щирі проникливі вірші поетеси Валентини Артисюк. Своєрід-ною кодою дійства стала фольклорна компо-зиція «Вуличні гуляння» на основі народних весняних пісень за участю студентів інститу-ту мистецтв. Одначе виправлюся: кода сто-сувалася музичної частини дійства. Була ще

й образотворча проблема «Декоративно-прикладне мистецтво Волині» (куратор – старший викладач кафедри образот-ворчого мистецтва Галина Вахрамєєва). Увазі присутніх запропонували виставку робіт студентів із курсу «Декоративно-прикладне мистецтво». Ці праці, автен-тичні строї виконавців, чудові пісні, танці, інструментальні композиції, ігри, нарешті, бублики з маком, якими частували юних артистів – усе створювало неповторну ат-мосферу торжества народного духу.

З-поміж творів, які співалися під час цієї акції, яку з повним правом можна на-звати святом народного мистецтва, зву-чала й пісня «Благослови, мати, весну закликати…». І весна таки відгукнулася на заклики юних душ!

Ігор БЕРЕСТЮК

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ

14

Page 15: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

15

ЮВІЛЕЙ

Квіти, щирі слова та сонячна ласка дорогому імениннику!

Колектив інституту економі­ки та менеджменту і кафедра економічної теорії СНУ іме­ні Лесі Українки щиро вітає доцента, кандидата еконо­мічних наук Ольгу Григорів­ну Бурчак із ювілеєм – 80­літтям.

Прийміть сердечні поздоровлення і найкращі побажання з нагоди Вашого Дня народження! Нехай роки не затьмарюють радість і повноту буття. Дорожче за лю-дяність і милосердя немає в людині кра-щого, а Ваше єство наповнене цим. Тож хай сторицею повниться Ваша життєва чаша, чистими помислами струменить джерело Вашої доброти! Бажаємо міцного здоров’я, творчої наснаги, сімейного бла-гополуччя, сонячних днів. Хай Вас зігріває наша любов – Ваших співробітників і чис-ленних випускників.

Ольга Бурчак народилася 16 квітня 1933 р. у м. Перемишлі (Польща). Там 1941 р. пішла до школи та закінчила 6 класів. 1945 р. вступила на І курс гімна-зії в м. Перемишлі. Того ж року з батька-ми переїхала у м. Самбір Дрогобицької (тепер Львівської) області, де навчалася у середній школі № 2. 1948 р. вступила до лав ВЛКСМ, а 1949 р. закінчила 10 класів і вступила на І курс Львівського торгово-економічного інституту. Закінчи-ла його 1953 р. й одержала кваліфікацію «Бухгалтер-економіст».

Із жовтня 1953 р. по вересень 1954 р. працювала старшим бухгалтером торгу

«Київодяг» (м. Київ), адже на той час її чо-ловік – Нестор Бурчак – навчався в Інсти-туті підготовки викладачів суспільних наук при Київському державному університеті. 1954 р. переїздить до Луцька (у зв’язку з призначенням чоловіка на роботу в це місто). Тут свою трудову діяльність роз-почала економістом в Облфінвідділі (до січня 1955 р.). 1969–1973 рр. – період на-вчання в аспірантурі Львівського держав-ного університету (тут вона й захистила кандидатську дисертацію).

Ольга Григорівна має 54 роки загаль-ного трудового стажу, із них 52 роки про-

працювала на кафедрі політичної економії та філософії (сьогодні – кафедра еконо-мічної теорії) Луцького державного педа-гогічного інституту (нині – СНУ імені Лесі Українки) на різних посадах: від лаборан-та, асистента, старшого викладача до до-цента.

В арсеналі Ольги Григорівни численні нагороди: знаки «Відмінник народної осві-ти Міністерства освіти СРСР» (1987 р.), «Відмінник народної освіти Міністерства освіти УРСР» (1990 р.), «За отличные успехи в работе», медалі «Ветеран труда» (1990 р.), «Захиснику Вітчизни» (1999 р.).

Ольга Бурчак – ще й чудова мама двох дітей, які, обравши шлях батьків, стали науковцями. Син – Ігор Бурчак працює доцентом кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки Луцького технічно-го національного університету, а донька – Наталія Коцан – відомий доктор гео-графічних наук, професор, завідувач ка-федри країнознавства та міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки.

З повагою декан інституту еконо-міки та менеджменту,

доктор економічних наук, профе-сор Любов ЛІПИЧ,

заступник декана з виховної робо-ти,

доцент кафедри економічної теорії Ростислав СТРІЛЬЧУК

На фото: Ольга Бурчак із випускниками факультетуіноземних мов

На фото: місцями партизанської слави (Лопатень)

Page 16: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

16

ДОЗВІЛЛЯ

У Лесиному виші – новий містер 18 квітня у Центрі куль­тури та дозвілля СНУ імені Лесі Українки зі­брались усі охочі до­лучитися до конкурсу «Містер університету».

Цього дня наш ВНЗ перетворив-ся на Східноєвропейську імперію зі своїми королем і королевою, а кожен учасник – на графа.

На глядачів чекала цікава програ-ма з тематикою епохи Дюма. Окрім традиційних – представлення, кон-курс талантів, хлопці змагалися інте-лектуально. Своєрідною родзинкою став пісенний конкурс «Під вікном Констанції», у якому юнаки продемон-стрували артистизм, виконуючи серенади.

Отож, на сцену для виголошення клят-ви на вірність вийшли містери факультетів та інститутів, вбрані в камзоли та муш-кетерські капелюхи. Кожен представляв своє графство: Еверестське, Дарвінське, Вашингтонське, Ейнштейнське, Сухом-линське, Романо-германське, Фрейдиське, Орликівське, Геродотське, Олімпійське, Костенківське, Піфагорійське, Пікардійське, Менделєєвське та Маркське.

У конкурсі талантів шевальє подивува-ли глядачів вокальною, хореографічною майстерністю, грою на ударних інструмен-тах, гітарі, вмінням декламувати поезію, чи-тати реп.

Опісля юнаки вправлялися в інтелек-туальному конкурсі, суть якого полягала в тому, що за обмежену кількість часу вони мусили довести правильність абсурдних фраз на зразок: «Паркетна дошка – вершина еволюції», «Кісточка вишні більша за Фран-цію», «Ялинка – перше кохання Бекінгема», «Чоботи короля зроблено з Єті», «Ховрахи

винайшли шпаги», «Мушкет ходить наліво», «Павине перо дає уроки фехтування», «Ру-кавичка королеви вірить у забобони», «Пе-рука короля зроблена з вермішелі», «Кінь д’Артаньяна відкрив трактир для тварин», «Калюжі вміють кохати», «Редиска краде людські душі», «Карета вночі перетворю-ється на шашлик», «Портоса виховав його капелюх», «Королівська бруківка вміє грати на клавесині».

Виконуючи серенади, кавалери де-монстрували свій артистизм, галантність, шляхетність. А на завершення всі учасники виконали пісню з фільму «Д’Артаньян і три мушкетери».

Опісля конкурсних номерів присутні в залі обрали «Містера глядацьких симпа-тій». Ним став Анатолій Рабочаускас (інсти-тут економіки та менеджменту).

Для виголошення результатів незви-чайного видовища на сцену піднялися «придворні дами» на чолі з проректором з навчально-виховної роботи Лесиного університету Іриною Констанкевич. Ірина Мирославівна зізналася, що завдяки не-

перевершеним, розумним, артистичним, ерудованим, талановитим учасникам і сту-дентській раді вишу цьогорічний конкурс став одним із найкращих свят СНУ імені Лесі Українки.

ІІІ місце поділили Руслан Іванов (істо-ричний факультет) і Юрій Хлопецький (ін-ститут іноземної філології). «Віце-містером» обрали Анатолія Рабочаускаса. «Містером СНУ–2013» став студент інституту мис-тецтв, соліст Санкт-Петербурзького дер-жавного чоловічого балету Валерія Михай-ловського, учасник шоу «Танцюють всі–5», один з 20-ти найкращих танцюристів Украї-ни Артем Шошин.

Усіх учасників нагородили спонсори за-ходу, а переможці отримали від Благодійно-го фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» путів-ки у Буковель на 10 днів. Варто додати, що «Містеру СНУ–2013» і «Віце-містеру» вру-чили сертифікати на відпочинок на гірський курорт на двох.

Валентина КОРНІЙЧУК

Page 17: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

17

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Дієта інтелектуалаБудь­яка розумова ро­бота вимагає чіткого мислення і зібраності, уваги і зосередженості. Проте бувають періоди, коли мозок особливо по­требує підтримки. Якою ж повинна бути дієта ін­телектуала?

Будівельні цеглинки для мозкуОптимальним джерелом білків і

жирів для мозку є, передусім, горіхи. Наприклад, волоські, які містять не-насичені жирні кислоти – необхідний будматеріал для мембран клітин і обо-лонок нервів. Окрім того, вони стимулюють синтез гормону радості. Дуже корисні кеш’ю і мигдаль.

Риба жирних сортів – тріска, форель, сьомга – цінне джерело ненасичених жирних кислот і білка. Морепродукти – ще й джерело йоду.

Глюкоза – найкраще паливо!Головний мозок – це близько 20 млрд клі-

тин. Для поділу, оновлення, підтримки життя кожна з них потребує енергії. Найкраще па-ливо для нейронів – це глюкоза, але отри-мувати її бажано не з цукру. Краще вибирати продукти, які, крім калорій, принесуть орга-нізму й інші дивіденти. Наприклад, мед.

Розповіді про чудесні властивості шоко-ладу – зовсім не вигадки любителів солодко-го. Він може компенсувати нестачу глюкози в найкоротші терміни. Крім того, какао-боби багаті магнієм, дефіцит якого виснажує кору головного мозку і знижує його можливості. Як відомо, шоколад також сприяє виробленню

в організмі серотоніну – біологічно активної речовини, що підвищує настрій. Його що-денне вживання знижує ризик захворювання серця. Втім, усе це стосується лише темного шоколаду з високим вмістом какао.

Відмінне джерело енергії для мозку – фрукти і сухофрукти, зокрема курага. Не-великої жмені достатньо, щоби допомогти сконцентруватися на важливій справі. У ку-разі достатньо антиоксидантів і заліза. Да-ють мозку енергію і каші, особливо вівсяна, гречана, ячна, перлова.

Малина, журавлина і чорниці: анти-оксиданти

Журавлина рекомендується любителям жирних страв. Ця ягода сприяє руйнуванню шкідливого холестерину, і вільні від нього су-дини забезпечують мозку якісне харчування. Хороший варіант для швидких офісних пере-кусів – сушена журавлина (у такому вигляді вона зберігає всі свої корисні властивості).

Чорниця «працює» трохи інакше: по-кращує зір і пам’ять, що особливо цінно для

людини, котра щодня працює з великими об-сягами інформації.

Малина стимулює кровообіг, у результа-ті чого насичена киснем кров потрапляє до мозку.

Замість кави – трав’яний чай!Наш мозок майже на 80 % складається

з води – тому для нормальної роботи цьо-го органа треба пити не менше 8 стаканів у день (до речі, саме чистої питної води). А ось від кави краще відмовитися. Цей на-пій – справжній стимулятор, який дає ефект бадьорості за рахунок використання власних ресурсів. Його регулярне вживання призво-дить до виснаження наднирників, знижуєть-ся стійкість до стресів, людина стає млявою і незібраною. Те саме стосується чорного та зеленого чаїв. Найкраща альтернатива цих напоїв – трав’яні чаї. Наприклад, із м’яти, чебрецю, меліси. Листя цих рослин багаті магнієм, який розширює судини, покращує кровопостачання головного мозку, виявляє заспокійливу дію. Особливо важливо вжи-вати такі корисні напої і ввечері перед сном, щоби нервові клітини відновилися за час сну і ми з новими силами могли розпочати новий день.

***Мозок – це найбільш ненажерливий ор-

ган тіла зі специфічними дієтичними потре-бами. Тому варто відповідально ставитися до раціону, адже саме це може вплинути на вашу кмітливість, уважність, концентрацію, пам’ять.

ПідготувалаІванна МИСЛИВА-БУНЬКО

4–7 квітня у Львові проходив відкритий чемпіонат ФСТ «Україна» зі спортивної аеро­біки.

Змагання відбувалися на спортивній базі Львівського інституту банківської спра-ви УБС НБУ. СНУ імені Лесі Українки та ка-федру фізичної реабілітації представляла відома всім команда «Венера» (керівник – старший викладач кафедри фізичної ре-абілітації Венера Кренделєва). Вони, де-монструючи відмінну фізичну форму, красу, грацію та хореографічні вміння, закликали глядачів до здорового способу життя. До речі, разом зі своїми учнями танцювала й тренер Венера Ульфатівна.

«Венера» презентувала здоровий спосіб життя у Львові

Фітнес-танець «Ве-нери» був визнаний най-кращим у старшій віковій категорії.

Вітаємо команду з чудовою перемогою та бажаємо залишатися та-кими ж активними, краси-вими, здоровими й успіш-ними!

Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

Page 18: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

18

У СВІТІ ТАЄМНИЦЬ

Малюнки в пустелі Наска: загадка залишається

Пустеля­плато Наска роз­ташована у 450 км на пів­день від Ліми – столиці Перу. Ще у ХVІ ст. іспан­ський літописець Педро Сьєcа де Леон згадував про знаки «серед пісків», які він називав «дорого­вказами для мандрівців». У 1941 р. археолог зі США Пол Косок прийшов до висновку: це геогліфи – велетенські малюнки, які можна роздивитися тіль­ки з висоти у кількасот метрів.

Систематична робота з досліджен-ня плато розпочалася 1946 р. Величезна заслуга в цьому належить уродженці Дрез-дена Марії Райхе (1903–1998). Двічі на день – на світанку й перед заходом Сон-ця, коли лінії видно найкраще – пані Рай-хе йшла в пустелю й провадила детальні заміри та картографічні зйомки, а потім упродовж 7 років складала мапи плато. Природно, виникла потреба і в аерофо-тозйомці – у цьому дослідниці допомогли військово-повітряні сили Перу.

Пані Марію постійно непокоїла доля гігантської «картинної галереї», адже бу-дівники доріг і відвідувачі могли заподіяти їй непоправне лихо (як це сталося з 188-метровим зображенням рептилії під час спорудження Панамериканського шосе – фігуру фактично «розрізали» навпіл). На-йнявши на власні кошти охоронців, пані Марія доручила їм слідкувати за станом малюнків і поведінкою туристів, а уряд Перу переконала в необхідності обмежен-ня вільного доступу до пам’ятки. Завдяки її зусиллям територія та геогліфи Наски 1995 р. були включені в список всесвітньої спад-щини ЮНЕСКО.

Звичайно, з усього розмаїття витворів чи не найбільше вражають велетенські фі-гури тварин – павука, папуги, колібрі, мав-пи й ін. Також є 30-метрове зображення, вибите на одному зі схилів, яке Марія Рай-хе назвала «людиною-совою» (інша поши-рена, але не наукова назва – «астронавт»). Загальна площа цього, либонь, найбільшо-го у світі «панно» – 500 кв. км. При цьому прадавні художники не залишили слідів – так, ніби під час створення малюнків пере-бували не на землі, а над нею.

Зроблена відомим російським радіо-фізиком, уфологом, дійсним членом Між-народної академії інформатики Аллою Білоконь оцінка затрат праці (на основі за-мірів знаного палеоастронома Джеральда

Хокінса) показала, що для створення цього грандіозного комплексу вручну потрібно було 100 000 людино-років, себто задіян-ня, скажімо, 1000 чоловік, принесло б ба-жаний результат аж через 100 років (і це при тому, якщо кожен із них працював по 12 год на добу). За цей час сліди бодай від людських ніг (у вигляді натоптаних стежок) мали б зберегтися…

Сеньйора Райхе зізнавалася, що най-більше в наземних малюнках її вразили ди-вовижно досконалі пропорції. Загадку цієї точності, на думку дослідниці, пощастить відгадати нескоро, якщо взагалі пощастить. Пані Марія, однак, при цьому зробила за-стереження: «Якщо, звісно, вони (прадавні перуанці – І. О.) не вміли літати».

Більшість учених схиляється до того, що авторами пустельного шедевра можуть бути носії доінкської культури Наска (300 р. до Р. Х – 800 р. після Р. Х.) Проте частина дослідників відносить пустельні «графіті» до проміжку між VІІІ і ІV роками до Р. Х., інші припускають, що малюнки створені близько 1700 р. до н. е., ще інші доволі ри-зиковано переносять час початку робіт… аж у мезоліт чи навіть палеоліт.

Дослідження Марії Райхе показали, що більшість малюнків важко назвати малюн-ками в буквальному розумінні цього сло-ва, бо зображення викладені з каменю на світлому, жовтавому тлі пустелі. Проте є й інші думки. Алла Білоконь, наприклад, по-рівнює зображення на плато Наска із тим, що лишаються на полях внаслідок діяль-ності НЛО.

Одну з версій щодо призначення на-сканської галереї – про грандіозний астро-номічний календар – вперше висловив ще Пол Косок. Але якби це було так, то де ж обсерваторія, з якої мали б проводитися спостереження?

Тепер щодо польотів. Можливість іс-нування літальних апаратів підтвердили

експерименти американця Біла Спо-рера. Впевненості вченому додава-ли зображення повітряних куль на кераміці, а також інкська легенда про хлопчика Антаркві, котрий допо-магав своєму народові у війні, літаю-чи над укріпленнями супротивника й сповіщаючи про розташування воро-жих загонів. Наприкінці 1975 р. було здійснено перший політ (аеростат пролетів 100 м), який лише довів, що стародавні люди, в принципі, могли підійматись у повітря. Але мета цих польотів так і залишилася незрозумі-лою. Можливо, в повітря запускали померлого вождя, щоб створити для оточення ілюзію його шляху на небе-са… А може, це були якісь військо-ві операції? Чи Наска – тогочасний «полігон»? Інакше звідки було б узя-тися легенді про Антаркві?

Уже в 60-х рр. Еріх фон Денікен висловив припущення, що Наска – «древ-ній космодром», а малюнки – своєрідні орієнтири для інопланетян. Гіпотеза пись-менника була невдовзі спростована Марі-єю Райхе, котра довела, що грунт Наски досить м’який для того, щоб пустеля слугу-вала посадковим майданчиком для важких кораблів.

Одначе згадана вже Алла Білоконь за-лишається прихильницею теорії, за якою «панно» Наски є наслідком творчості Іншо-го Розуму. Зрештою, посланцям із далеких світів не обов’язково було приземлятися на плато – послання вони могли написати-намалювати, перебуваючи високо над ним у своїх апаратах.

У Перу геогліфи знайдено не лише на цій території. За 10 км від Наски зна-ходиться плато Пальпа Пампа з безліччю подібних малюнків (є навіть мандала – са-кральне зображення, поширене в індуїзмі та буддизмі, – й це при тому, що Індію й Америку розділяють тисячі кілометрів). А чим слугував гігантський тризуб або «Андський Канделябр» на схилі гори у за-тоці Паракас? Маяком для моряків чи по-вітроплавців? Доінкським сейсмографом, як припускав іспанський учений Бельтран Гарсія? Чи «паспортом Землі» із закодова-ною історією людської цивілізації, що його залишили землянам прибульці з сузір’я Лева, як стверджував російський дослідник паранормальних явищ Валерій Хачанов? Питання лишаються відкритими…

Підготував Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙФото Марії РАЙХЕ

Page 19: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

19

МАЛОВІДОМА УКРАЇНА

Руська Троя

Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ:

АРКУШИНА Григорія Львовича – професора кафедри історії та культури української мови;ДЕНИСЮК Антоніну Степанівну – професора кафедри педагогічної та вікової психології;ІВАНЦІВ Марію Іванівну – доцента кафедри теорії та методики природничо-математичних дисциплін початкової освіти;КРАСНОПОЛЬСЬКУ Надію Володимирівну – доцента кафедри географії;УДАЛОВА Віктора Лазаровича – професора кафедри слов’янської філології.

Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями!

Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

ВІ – ТА – Є – МО!!!

Щоби доторкнутися до дав­ніх цивілізацій, відчути їхню силу і міць, не варто відра­зу вирушати до Афін, Риму, Єгипту. Озирнися навколо і пізнай рідну Україну.

Місто Херсонес було засноване давньо-грецькими колоністами понад 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни – одна з найвизначніших пам’яток України. Це місто-держава мало довге жит-тя (майже дві тисячі років), і його історія є частиною історії Древніх Греції, Риму та Візантії. Cлово «херсонес» зазвичай пере-кладають з грецької як «півострів». Дійсно, місто було розташоване на невеличкому півострові між двома бухтами. Таври – во-йовниче плем’я, що заселяло сусідні гористі місцевості, – спричинили народження епіте-ту «Таврійський», тобто «розташований на території таврів».

Околиці були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в се-редні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з’являється безліч монастирів і ски-тів, а також знамениті печерні міста. У кінці

XIV ст. навала кочівників поклала кінець його існу-ванню, а руїни поховала земля.

Лише в 1827 р. на цьому місці розпочалися розкопки, які майже від-разу принесли Херсонесу ще одну назву – «Руська Троя». Масштаб дослі-джень і велика кількість ар-хеологічних пам’яток, що потребують збереження, спричинили до створення Національного заповідни-ка «Херсонес Таврійський». Він охоплює розташування стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що виникло на узбережжі Чорного моря у V ст. до н. е. Місто було огороджене могутні-ми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Зокрема, елліністич-ний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, ву-лиці, гончарні майстерні, обладнання для засолення риби, колодязі й ін.

Територія досліджується археологами вже 170 років. За цей час відкрито більше

третини міста. Се-ред археологічних знахідок є унікальні предмети: присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мо-заїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, чис-ленні побутові пред-мети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до почат-ку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту Старо-

давньої Греції, Риму та Візантії, місто було значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особли-ву роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і виступає провідним центром розповсюдження християнства на східнослов’янських землях.

Херсонес та його сільськогосподарська округа (хора) насичені пам’ятками, які в уні-кальному автентичному стані збереглися до сьогодення тільки на цій території та є над-банням світової цивілізації.

Комплекс пам’яток, що входить до скла-ду заповідника «Херсонес Таврійський», має не тільки національне значення, а й міжнародне:

• 5 археологічних комплексів – горо-дище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеці Чембало та Каламіта, античні земельні наділи та са-диби;

• 11 пам’яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.

Здійсніть археологічну прогулянку Ста-родавньою Грецією на території України!

Підготувала Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

Фото із сайтів:bike-crimea.com;

www.chersonesos.orgcrimeamap.ru

Page 20: Газета "Наш університет" № 4 (79)

20 квітня 2013 р. Ч.4 (79)

20

КРАСА І СВІТ

Адреса редакції:43025, м. Луцьк,

просп. Волі, 13, кім. 120.Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: [email protected].Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

Засновник і видавець –Cхідноєвропейський

національний університет імені Лесі Українки.

Головний редактор – Олеся ФЕСИК.Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК.Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО.Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА.Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддрукованов інформаційно-видавничому центрі

CНУ імені Лесі Українки.Редакція зберігає за собою право літера-

турного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє

позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів

відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк.Наклад 1500 прим.

Словами одного з персона­жів відомого фільму можна охарактеризувати герої­ню моєї статті – студентка, активістка, спортсменка та просто красуня. Із цією скромною дівчиною та її здобутками читачі «Нашого університету» вже знайомі (№ 8 (72) і № 9 (73) 2012 р.). Сьогодні ми радіємо її новим успіхам.

Мова ітиме про студентку ІІ курсу географічного факультету СНУ імені Лесі Українки, стипендіатку Благо-дійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк», модель рівненського агент-ства «Панна» Лілію Боць.

Торік у грудні Лілія побувала в Республіці Маврикій – острівній дер-жаві, яка розташована в Індійському океані, – де представляла Україну на показах для Fashion TV. Понад два тижні тривала робота з американ-ськими дизайнерами. Паралельно з цим дівчина знялась у відеорекламі авто-мобіля Porsche. Під час перебування на острові Лілія познайомилася з дизайнером Анастасією – мавританкою з українським корінням. Молода жінка надала власне

Мандрівка на Південну півкулю Землі

житло для проживання учасницям показу.Ця чудова країна вразила нашу ман-

дрівницю своєю неповторною красою. На острові туристів тішать дивовижні та до-глянуті пісочні пляжі в оточенні яскравих екзотичних квітів, кокосових пальм, ліан

і тропічних птахів. Любителям активного відпочинку тут пропонують випробувати свою майстерність на водних лижах, під час пірнання у підводне царство, риболов-ства. Охочі можуть відвідати ботанічний сад, де зібрана велика колекція рідкісних диво-рослин. На території острова водять-ся крокодили, мавпи та гігантські черепа-хи. Лише на Маврикію можна насолодити-ся найбагатшою кольоровою гамою, яка панує скрізь. Навіть земля на гористому, вулканічному острові, оточеному корало-вими рифами, розфарбована різними бар-вами – рожевою, оранжевою, коричневою, жовтою і навіть блакитною. Кожен турист на згадку везе додому казковий сувенір – насипаний шарами у скляний посуд пісок «Chamarel». А ще нашу співвітчизницю здивували місцеві мешканці – дуже добро-зичливі та ввічливі люди.

Із незабутніми враженнями полишала Ліля Південну півкулю Землі. Попереду на неї чекали друзі, одногрупники, рідня та… викладачі, адже дівчині потрібно надолу-жувати навчальну програму. Хоча через напружену роботу в модельному бізнесі Лілія і пропускає заняття, проте вивчає географію на практиці, мандруючи світом і відкриваючи для себе незвідані краї.

Валентина КОРНІЙЧУК