9 клас. Урок №48

Тема. Будова і функції шкіри.

Лабораторна робота № 5. Будова шкіри, нігтя, волосини.

Зінтегровано:

Біологія. Будова і функції шкіри.

Основи здоров’я. Особливості стану шкіри в підлітковому віці.

Мета уроку: сформувати знання учнів про будову і функції шкіри;

установити взаємозв’язок між будовою шкіри та її функціями; розкрити роль

шкіри як зовнішнього бар’єра в обміні речовин організму з навколишнім

середовищем; удосконалювати вміння користуватися мікроскопом, лупою,

мікропрепаратами; навчити проводити спостереження за власною шкірою з

метою виявлення її властивостей; здійснювати гігієнічне виховання.

Очікувані результати: учні називають функції шкіри; учні характеризують

будову шкіри; учні пояснюють взаємозв’язок між будовою і функціями

шкіри; учні розпізнають складові шкіри на малюнках; учні спостерігають та

описують будову шкіри та її похідних.

Обладнання: мікроскоп, лупа, предметні скельця, покривні скельця, постійні

мікропрепарати «Поперечний зріз шкіри», волосся, нігті, таблиці,

мультимедійна презентація, підручник, зошит для лабораторних робіт.

Тип уроку: інтегрований, урок засвоєння нових знань.

Зміст уроку

І. Організаційна частина

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, очікуваних результатів

навчання. (Слайд 1)

ІІІ. Підготовка до сприймання нового навчального матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель біології

Коли ми говоримо про тіло людини, зазвичай називаємо серце, печінку

або мозок «органами». Так, дійсно, у цих органів є певні функції, і вони їх

виконують. А чи знаєте ви, що і шкіра є органом тіла? Тоді як інші органи

займають порівняно мало місця, шкіра розстилається по всьому тілу

якнайтоншою оболонкою площею 1,5–2 м2. Число складних структур, що є

на кожному сантиметрі шкіри, починаючи з потових залоз і закінчуючи

нервами, справді фантастичне. (Слайд 2)

Здавалось, що ми чимало знаємо про шкіру людини, але чи все?

Вчитель основ здоров’я

Австрійський вчений Моріц Вінтерніц сказав: «Шкіра — це орган, по

якому можна взнати здоров’я і навіть життєву історію людини». Тому нам

необхідно детально вивчити будову та функції шкіри, щоб бути здоровими та

жити довго.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель біології

Пропоную вам повернутися до курсу зоології та пригадати особливості

будови шкіри в різних тварин. (Метод незакінчених речень) (Слайд 3)

— Які особливості будови шкіри у плазунів? (Тіло вкрите роговими лусками;

шкіра під ними завжди суха.)

— Чим характеризується шкіра птахів? (Шкіра суха, покрита пір’ям;

розвинута одна залоза — куприкова.)

— Які особливості будови шкіри у ссавців? (Шкіра добре розвинена, має

багато потових залоз і вкрита волосяним покривом; кількість і розподіл

потових залоз залежить від потреби в терморегуляції.)

— Які похідні шкіри були характерні для ссавців? (Кігті, роги, копита.)

V. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

Вивчення нового матеріалу.

1. Особливості будови шкіри.

Вчитель біології.

Шкіра скадається з трьох шарів – епідермісу, дерми, або власне шкіри, і

підшкірної жирової клітковини. (Розповідь вчителя за малюнком. Слайд 4)

Верхній шар епідермісу постійно оновлюється за рахунок клітин нижнього

шару, які мають кубічну форму й постійно діляться. (Слайд 5) Частина

клітин, залишається в нижньому шарі, а інші формують верхній шар. Ці

клітини втрачають здатність ділитися, сплощуються, накопичують білок

кератин, і, як наслідок, — роговіють, мертвіють і злущуються. У нижньому

шарі епідермісу весь час продукуються нові клітини. Так за 10–30 днів

відбувається повне його оновлення. Зазвичай товщина епідермісу складає

0,03–1,5 мм. Але на ділянках тіла, що зазнають сильного тертя (долоні,

стопи), він у декілька разів товщий.

Клітини в основі епідермісу - живі, вони постійно ростуть і

розмножуються, нова клітина виштовхує вгору стару. Без притоку крові ця

клітка вмирає, і інтенсивність нашого життя постійно "стирає цей мертвий

матеріал з поверхні нашого тіла, на зміну йому приходить новий знизу і,

таким чином, наш епідерміс весь час оновлюється.

Під епідермісом привільно розташувався середній шар шкіри –дерма

(Слад 6). Товщина дерми від 0,5 до 5 мм, а склад - волокна сполучної

тканини. найтовстішою вона є на спині, плечах, стегнах. Дерма впинається в

епідерміс безліччю сосочків, які трохи піднімають епідерміс, утворюючи

гребінці й борозенки. Їх малюнок у кожної людини різний. (Слайд 7).У дермі

розташовані кровоносні і лімфатичні капіляри, м’язові та нервові волокна,

нервові закінчення, пігментні клітини, потові та сальні залози, волосяні

фолікули.

Саме цей шар шкіри відповідає за її пружність і еластичність, визначає її

зовнішній вигляд. І найактивнішу участь у цьому беруть колагенові волокна,

які в молодій шкірі здатні накопичувати вологу. З роками та внаслідок

шкідливих впливів навколишнього світу (в першу чергу, від надлишку

ультрафіолетового випромінювання) колагенові волокна стають крихкими,

насичений вологою прошарок сполучних тканин "висихає" і на шкірі

з'являються зморшки. Тому, саме дерма - "батьківщина" виникнення

глибоких зморшок. (Слайд 8). Завдяки дермі підтримується і постійна

температура організму - близько 37 градусів. У дермі повнісінько

кровоносних і лімфатичних судин, чутливих нервових закінчень (рецепторів)

До складу шкіри входить також підшкірна клітковина. (Слайд 9).

До шкірних залоз відносяться потові та сальні залози. (Слайд 10). Кожна

потова залоза складається з секреторного відділу — звитого клубочка,

розміщеного на межі сітчастого шару шкіри й підшкірної клітковини, у

якому власне утворюється піт, та вивідної протоки, яка відкривається на

поверхню шкіри або у волосяну сумку (мішечок).(Слайд 11) Піт піднімається

вивідною протокою на поверхню шкіри та виходить назовні через маленький

отвір — потову пору. Потові залози, які є унікальними для людей, так само

як здатність прямо ходити і говорити. (Слайд 12) Мавпи взагалі не потіють.

(Слайд 13).

Сальні залози, як і потові, забезпечують тонкий малюнок шкіри: утворені

потовими залозами борозенки формують на поверхні шкіри трикутники і

ромби, у кутах яких розміщені заглиблення, що є устями фолікул волосся.

Величина трикутників і ромбів залежить від кількості і розташування

фолікул: чим щільніше вони розташовані, тим меншими є трикутники і

ромби. (Слайд 14,15).

Похідні шкіри: нігті та волосся.

Нігті – це похідні епідермісу, які вкривають поверхню кінцевих фаланг

пальців. Це чотирикутні щільні опуклі з одного боку рогові пластинки, які

мають корінь, тіло і вільний край. Ніктьова пластинка лежить у ніктьовому

ложі, оточена ніктьовим валиком. У нігтях немає нервів, але вони чутливі

через те, що прилягають до нервових закінчень шкіри.(Слайд 16,17)

У волосині розрізняють стрижень, який виступає над шкірою, і корінь,

розміщений у дермі.Корінь розташовується у волосяному фолікулі й

закінчується потовщенням — волосяною цибулиною. (Слайд 18). Основа

фолікула з’єднана з гладеньким м’язом, під час скорочення якого волосина

піднімається. Волосяна цибулина складається з епітеліальних клітин, які

діляться, за рахунок чого волосина росте. Просуваючись до поверхні шкіри,

ці клітини наповнюються кератином і роговіють. За місяць волосина

виростає приблизнона 1 см. Клітини волосяної цибулини здатні до поділу

протягом 2–4 років, потім ріст волосини припиняється і вона випадає. Через

певний час волосяна цибулина може відновити свою активність.

(Слайд 19)

Колір волосся визначається навністю в ньому меланіну (Слайд 20).

Процес посивіння волосся людини з віком зумовлений тим, що кількість

пігменту в стрижні зменшується, а кількість міхурців повітря збільшується.

Відсутність в організмі гормону меланіну приводить до захворювання на

альбінізм (Слайд 21).

Вчитель основ здоров’я

Француженки стверджують: щоб підняти настрій, іноді досить просто …

вимити голову. Чисте, блискуче пишне волосся дійсно змінює людину.

Кожна людина може мати гарне волосся, для цього потрібно тільки

приділити йому трохи уваги, адже стан і здоров’я нашого волосся, як

правило, залежить тільки від нас самих. Цілком у наших силах живити

волосся корисними речовинами й забезпечити їм правильний та постійний

догляд. В догляді за волоссям важлива регулярність. (Слайд 22)

Голову краще всього мити м’якою водою. Кип’ячена вода – більш м’яка,

ніж водопровідна, але якщо у вас немає часу кип’ятити воду, спробуйте

пом’якшити звичайну водопровідну воду, розчинивши в ній трохи звичайної

питної соди. Не мийте волосся у дуже гарячій воді. Температура води

повинна бути близько 50 градусів. Вода такої температури добре розчиняє

шкірне сало, видаляється бруд і сприяє поліпшенню кровообігу шкіри

голови. Не слід пересушувати волосся феном, особливо з гарячим струменем

повітря, з-за цього воно стає сухим і ламким. Намагайтеся, як можна рідше

користуватися феном, при цьому тримайте його на відстані 20-30 см від

волосся. Для миття голови вам знадобляться шампунь для волосся, а також

кондиціонер або бальзам. Вибирайте шампунь відповідно до типу вашого

волосся.

2. Функції шкіри.

Вчитель основ здоров’я

Наша шкіра водонепроникна, антибактеріальна, протигрибкова, еластична,

гнучка, чутлива, самовідновлююча, вона здатна всмоктувати одні необхідні

хімічні елементи і не пропускати інші. (Слайд 23). Вона пориста,

самозмащувальна, виробляє вітаміни, пахучі речовини, може розпізнавати

температуру, вібрацію й тиск. Без неї людина просто не вижила б. Як же

шкіра "примудряється", будучи товщиною всього кілька міліметрів,

виконувати таку кількість численних функцій? (Слайд 24, 25).

Вчитель біології

Шкіра виконує ряд функцій: (Слайд 26, 27)

- Захисна функція – вона захищає внутрішні органи від механічних,

фізичних та хімічних впливів, є бар’єром між організмом людини і

зовнішнім середовищем;

- Чутлива функція – людина відчуває дотик, тепло, холод, біль;

- Видільна функція – виводить частину продуктів обміну речовин;

- Терморегуляційна функція – урівноважує процеси теплопродукції і

тепловіддачі;

- Секреторна функція – під впливом ультрафіолетових променів у шкірі

синтезується вітамін Д;

- Запасаюча функція – у шкірі відкладаються запаси жирів;

- Депонуюча функція – полягає в тому, що розширені судини шкіри

можуть утримувати до 1 л крові.

Вчитель основ здоров’я.

Людина витрачає чимало коштів і часу на догляд за шкірою, однак

іноді забувають, що шкіра – дзеркало всього організму. На шкірі

відображається все, що шкодить здоров’ю: неправильне харчування,

порушення травлення, недосипання, куріння, вживання алкоголю.

Повноцінний сон, велика кількість води, овочів і фруктів у щоденному

раціоні поліпшують стан шкіри і загальне самопочуття.

На поверхні шкіри людини в 1 см.куб зазвичай буває від 115 тисяч до 32

мільйонів мікробів. Однак здорова шкіра непроникна для них. З мертвими

клітинами видаляються бактерії і різні речовини. Крім того, кожне сало і піт

створюють на поверхні людської шкіри кисле середовище, несприятливе для

мікробів. Шкіра в значній мірі захищає організм від радіації. Інфрачервоні

промені майже цілком затримуються епідермісом, ультрафіолетові частково.

Шкіра містить також меланін, що захищає людину від надмірного

ультрафіолетового випромінювання.

Отже, стан і зовнішній вигляд шкіри насамперед залежить від способу

життя людини та умов навколишнього середовища. (Слайд 28)

VІ. Узагальнення та систематизація знань учнів

Лабораторна робота № 5. Будова шкіри, нігтя, волосини (макроскопічна і

мікроскопічна).

1) Інструктаж із правил безпеки учнів.

2) Виконання лабораторної роботи (згідно з інструкційною карткою) (Слайд

29, 30, 31)

VІІ. Осмислення учнями зв’язків і залежностей між елементами

матеріалу, що вивчається.

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»: Висловіть свої уявлення щодо

поняття «шкіра». (Слайд 32)

Метод «Займи позицію»: дати відповідь на запитання . (Слайд 33,34,35)

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Опрацювати § 42 підручника «Біологія 9».

2. Скласти сенкан на тему «Шкіра».

3. Підготувати повідомлення про наслідки порушення терморегуляції в

організмі людини.

4. Основи здоров’я: підготувати презентацію (по групах) про вплив

різноманітних чинників на стан шкіри; про догляд за шкірою в підлітковому

віці.

ІХ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія (Слайд 36).