Презентаціяна тему: “Карантинні шкідники зернових та

зернобобових культур”

В и к о н а л а с т у д е н т к а г р у п и А М 5 / 2 - 2З у б а н ь В і к т о р і я

План

1.Чотирьохплямиста зернівка

2. Азіатська багатоїдна зернівка

3. Бразильська зернівка

1.Чотирьохплямиста зернівка

Рослини-господарі. Вігна, віка, горох, кінські боби, маш, соя, квасоля, сочевиця, чина, гліцинія та ін.Географічне розповсюдження. Європа: Великобританія, Греція, Італія, Франція; Азія: країни Середньої, Південно-Східної, Південної, Південно-Західної Азії, Африка, Центральна Америка, Австралія та Океанія.

Шкодочинність. Вид завдає шкоди переважно у складських приміщеннях, але можливий розвиток у полі. В одній зернині може розвиватися до 10 личинок. Пр сильному заселенні повність знищують вміст зерна. Чотирьохплямиста зернівка віддає перевагу такій кормовій рослині як маш у фазі жовтих бобів і служить головним джерелом зараження сховищ.

Імаго після відродження спарюються і відкладають яйця вже через добу. Самки прикріплюють яйця на боби, що розкрилися чи насіння, на мішки, стінки різної тари і міцно приклеюють їх секретом. Шкідник зустрічається у двох формах – нормальній та активній, що різняться між собою за морфологією та біоекологією. Жуки здатні до перельотів особливо активні в жаркий період року. Плодючисть однівєї самки – 100 яєць. Личинка вбурлюється у зернівку під оболонкою яйця. Личинка моє 4 віки. Перед заляльковуванням вона прогризає оболонку зернини у вигляді круглого віконця. Чотирьохплямиста зернівка теплолюбива. Нижній поліг розвитку 13,5С.

Морфологія. Жуки довжиною 3мм, шириною 1,5-1,7 мм.Вусики самця і самки пильчасті. Надкрила і передньоспинка опушені слабше. Забарвлення жуків мінливе чорні плями в середній частині надкрил прилягають до зовнішнього краю, з напівкруглими чорними плямами з боків., чорними плечовими бугорками і чорною вершиною. Яйце овальне, слабо загострене з одного кінця, довжиною 0,7 мм, шириною 0,4 мм.Личинка біла, вигнута, не опушена, малорухома.Лялечка без волосків. Тіло овальне звужене до кінця черевця.

Способи перенесення та розповсюдження: пасивно разом із насінням бобових культур у всіх стадіях розвитку.Фітосанітарні заходи. Завезення і розсилка імпортного та продовольчого матеріалу дозволяється лише за узгодженням з державною інспекцією з карантину рослин. Все імпортне насіння бобових підлягає ретельному догляду та карантинній експертизі спеціалістами фітосанітарної служби. Щорічно проводити моніторинг зерносховищ, еперробних підприємств, насіннєвих господарств.Обстеження проводять в літній період щомісяця, в осінньо-зиомвий – щоквартально. Проводять огляд як зерна, так і тари. Найбільш надійним методом виявлення прихованого зараження насіння бобових є метод рентгенографії.Пр и виявленні зараженої партії бобових в зерносховищах проводять знезараження приміщень.

Азіатська багатоїдна зернівка

Рослини-господарі: різні види квасолі, боби, горох, сочевиця, нут, акація. Географічне розповсюдження. Азія: Бірма, Індія, Ірак. Неодноразово завозилася у країни Європи та Середньої Азії. Біологія. Являється як польовим, так і комірним шкідником. У сховищах зимує личинка. Розвиток відбувається всередині насінини. У північно-західних штатах Індії утворює 9-10 генерацій за рік.

Морфологія. Голова і передньоспинка буро-каштанові.Надкрила світлі, червонувато-бурі. Знизу світло-червоно-бурі, краї темнші. Опушення на голові та передньоспинці рідке, жовте, перед щитком – густе6 білого кольору.Надкрила з 10 гладенькими поздовжніми боріздками, міжряддя зморшкуваті точечні, при основі 7-8-ї борозенок є добре помітиний плечовий бугорок. Рисунок надкрил змінюється. Іноді вони суцільно червонувато-бурі.Ноги одноколірні, світло-червоно-бурі.Підігій завдовкжки до 4 мм і шириною до 1,9 мм, чорний з червоно-бурою смугою, опушеною білими волосками.Яйце загострено-овальноїх форми з широким переднім і звуженим заднім кінцем.Личинка біла, вигнута, довжиною до 4 мм.Лялечка молочно-білого кольору, довжиною до 2,5 мм.Фітосанітарні заходи такі самі як у попереднього шкідника.

Бразильська зернівка

Рослини-господарі: акація, нут, квасоля, сочевиця. Географічне розповсюдження. Австрія, Англія, бельгія, Греція, Італія, Іспанія, Ірак, Іран, Китай, США, Мексика, Нова Зеландія. Батьківщиною бразильської зернівки є тропічні регіони Америки. Шкодочинність. Завдає шкоди продукції у полі та сховищах. Особливу небезпеку складає для опалювальних комор, складів та переробних підприємств, в яких утворює одне покоління за іншим.

Морфологія. Імаго. Довжина тіла жука 1,6-3 мм. Основний колір жуків чорний. Опушення жовтувате або сіро-біле. Вусики у обох статей злегка пильчасті, у самців більш виражені. Передньоспинка багато коротша своєї ширини (в 1,5 рази), при основі сильно звужена. Надкрила спереду майже такої ж ширини, як і передньоспинка, з 10 ніжно-точковими поздовжніми борозенками, на яких тільки перша доходить до заднього краю надкрил; всі інші дещо коротші. Хоча основний колір передньоспинки і надкрил чорний, забарвлення їх дуже мінливе і різне у обох статей. Воно залежить від опушения, що складається з білих, сірих, жовтих, оливково-бурих і темно-бурих плям. Пігидій одноколірний сірий або жовто-бурий, в більшості випадків з більш світлою серединною смугою. Нижня сторона опушена сірими або бурими волосками. Ноги короткі, сильні, чорні, опушені сірим. Задні гомілки розширені від основи до вершини.

Яйце. Довжина 0,45-0,47 мм, ширина 0,4 мм. Майже правильно-округле, плоске знизу, сильно опукле зверху, за формою нагадує капелюшок завдяки широкій і виразній облямівці застиглого секрету, яким яйце прикріплюється до зерна. Оболонка яйця прозора. Личинка 1-го віку біла, з дуже світлою кремовою головкою. Ротові частини коричневого кольору. Лялечка біла, овальна, задній кінець черевця округлий. Голова трохи довше своєї ширини. Розвиток. Імаго. Жуки залітають на поля до моменту розтріскування бобів і відкладають яйця на зерна всередину бобів. Яйце. У липні бразильська зерновка ніколи не відкладає яйця на розкрилися або непошкоджених бобах, а тільки на поверхню зерен всередині растрескавшихся бобів. Кількість яєць, що відкладаються однією самкою, коливається від 20 до 80 штук. За оптимальних температурах стадія яйця триває 5-11 днів. Яйця нижньої стороною вони прикріплюються до оболонки зерна. Личинка. Вийшла з яйця личинка не має ніг. Вона безпосередньо вгризається всередину зерна, де протікає весь цикл її розвитку. Оптимальна температура розвитку 25-32 ° С, розвиток протікає близько 17 днів. Лялечка закінчує перетворення за 5-7 днів.

Шкодочинність. Бразильська зернівка є польовим і комірним шкідником. Відродившись у полі на поверхні бобів личинки вгризаються в зерна, в яких і завозиться в сховища. В опалюваних приміщеннях і переробних підприємствах вона далі розмножується і шкодить як шкідник запасів. Пошкоджує акацію, кінські боби, вігни, гледичію, доміхос, каянус, нут, квасолю, сочевицю, інші зернобобові.

Заходи боротьби Профілактичні заходи боротьби      Підготовка сховищ перед прийманням і розміщенням зерна на зберігання - зачистка і подальша дезінфекція шляхом вологої або аерозольної обробки; комплексне обстеження всіх об'єктів на зараженість.      Контроль за зараженностю комахами і кліщами повинен проводиться постійно.

Винищувальні заходи боротьби в зерні, продукції та сировині Фізико-механічні способи боротьби з шкідниками хлібних запасів:      Охолодження зерна, продуктів його переробки та ін.

Хімічні способи боротьби Для хімічного знезараження різних харчових продуктів застосовують такі інсектициди та способи: Препарати на основі фосфористого водню (фосфіну) Фумігація під синтетичної плівкою Фумігація в фумігаційної камері

Винищувальні заходи боротьби в складських і виробничих приміщеннях: Одним з важливих умов запобігання зараження зерна та продукції шкідниками на підприємствах є справний стан та утримання в чистоті складських і виробничих приміщень.

Хімічні способи боротьби     Газова дезінсекції (фумігація, газація)      Вологе знезараження приміщень (волога дезінфекція)      Аерозольне знезараження приміщень (аерозольна дезінфекція)      Поєднане використання описаних вище способів.