1

Економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною

Доповідач: Віктор Гречин,

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій

Луцьк, 5 листопада, 2013 рокуwww.ier.kiev.ua

2Структура доповіді

1. Загальний огляд Угоди про асоціацію між ЄС і Україною

2. Перший вимір: Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі

• Скасування ввізних мит тарифів на більшість товарів і супутні домовленості

• Узгодження норм і стандартів у сфері ТБТ та СФЗ: визначення, чому це важливо, можливості і ризики

• Державні закупівлі• Заснування підприємницької діяльності• Гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності • Дотримання концепції сталого розвитку• Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями• Конкуренція

3Структура доповіді (2)

3. Другий вимір: Співпраця і зближення України і ЄС у різноманітних сферах

• Громадське здоров’я• Підприємництво• Співпраця у сфері розвитку сільських територій• Транспорт• Інші сфери (> 30 напрямків співпраці в цілому)

4. Регіональний вимір: Волинь

5. Висновки

41. Загальний огляд

Формально Угода про асоціацію України з ЄС складається з 7 розділів, 486 статей, 43 додатків, а також доповнень, протоколів та декларацій. Загальний обсяг документу разом з додатками – понад 2000 сторінок англійською мовою.

Угода про асоціацію України з ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу ЗВТ, була парафована в березні 2012 року.

Наступні кроки:– Підписання– Ратифікація

Примітка: Абсолютну більшість положень про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі буде попередньо застосовано (перед тим, як Угоду ратифікують держави-члени ЄС).

5 >> Загальний огляд

Розділи ІV і V Угоди про асоціацію стосуються питань торгівлі, економічного і галузевого співробітництва України і ЄС.

Навіть побіжний погляд на зміст цих розділів дає уявлення про широту питань, які вони регулюють:

>>>

6Зміст економічних розділів Угоди про асоціацію

Розділ IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею»Глава 1 «Національний режим та доступ товарів на ринки»Глава 2 «Засоби захисту торгівлі»Глава 3 «Технічні бар’єри в торгівлі»Глава 4 «Санітарні та фіто-санітарні заходи»Глава 5 «Митні питання та сприяння торгівлі»Глава 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами,

електронна торгівля»Глава 7 «Поточні платежі та рух капіталу»Глава 8 «Державні закупівлі»Глава 9 «Інтелектуальна власність»Глава 10 «Конкуренція»Глава 11 «Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями»Глава 12 «Прозорість»Глава 13 «Торгівля та сталий розвиток»Глава 14 «Вирішення спорів»Глава 15 «Механізм посередництва»

7Зміст економічних розділів Угоди про асоціацію (2)

Розділ V «Економічне і галузеве співробітництво»Глава 1 «Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетикуГлава 2 «Макроекономічне співробітництво»Глава 3 «Управління державними фінансами: бюджетна політика, внутрішній

контроль та зовнішній аудит»Глава 4 «Оподаткування»Глава 5 «Статистика»Глава 6 «Навколишнє природне середовище»Глава 7 «Транспорт»Глава 8 «Космос»Глава 9 «Співробітництво у сфері науки та технології»Глава 10 «Політика у сфері промисловості та підприємництва»Глава 11 «Співробітництво у видобувній а металургійній галузі»Глава 12 «Фінансові послуги»Глава 13 «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне

управління, бухгалтерський облік і аудит»Глава 14 «Інформаційне суспільство»Глава 15 «Політика з питань аудіовізуальної галузі»Глава 16 «Туризм»Глава 17 «Сільське господарство та розвиток сільських територій»Глава 18 «Політика у галузі рибальства та морська політика»

8Зміст економічних розділів Угоди про асоціацію (3)

Розділ V «Економічне і галузеве співробітництво» (продовження)

Глава 19 «Ріка Дунай»Глава 20 «Захист прав споживачів»Глава 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних

можливостей»

Глава 22 «Громадське здоров’я»Глава 23 «Освіта та навчання, молодіжна політика»Глава 24 «Культура»Глава 25 «Співробітництво у сфері спорту і фізичної культури»Глава 26 «Співробітництво з питань громадянського суспільства»Глава 27 «Транскордонне та регіональне співробітництво»Глава 28 «Участь в агенціях та програмах ЄС»

9>>> Загальний огляд

Умовно фактори, які визначатимуть наслідки від підписання угоди, можна розділити на дві групи:

• Наслідки, пов’язані з утворенням зони вільної торгівлі (скасування більшості ввізних мит, скасування експортних мит, зниження нетарифних бар’єрів торгівлі, лібералізація торгівлі послугами, зокрема у фінансовому секторі);

• Наслідки, пов’язані із секторальною частиною Угоди (нормативне і інституційне зближення України та ЄС).

10>>> Загальний огляд

Домовленості про регуляторне зближення, зокрема у сферах технічного регулювання та санітарних і фіто-санітраних заходів, матимуть важливе економічне значення для успіху ЗВТ. Вони спричинить більший економічний виграш, ніж від зниження ввізних мит (згідно результатів дослідження ІЕД).

Секторальна співпраця і інституційне зближення України і ЄС дають Україні нагоду здійснити широкі структурні реформи, які матимуть довготривалий позитивний економічний і соціальний ефекти.

11>>> Загальний огляд

З іншого боку, умови Угоди про асоціацію імпліцитно містять ризики, що збільшуються у випадку недостатніх чи непослідовних адаптивних заходів з боку української уряду, бізнесу і суспільства.

У цій презентації ми розглянемо економічні наслідки від підписання Угоди про асоціацію, фокусуючись як на перевагах і можливостях, які вони обумовлюють, так і на викликах і ризиках, які їх супроводжують.

12Перший вимір. Зона вільної торгівлі

Засади створення «поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі» описано у 15 главах, 25 додатках та 2 протоколах.

Основа домовленості про ЗВТ – домовленості про двостороннє скасування більшості ввізних мит. При цьому Україна перебуває у привілейованому становищі, оскільки ЄС знижуватиме митні ставки швидшими темпами і до більш низького остаточного рівня (більш ніж у 95% випадків – до нульового). Динаміка зниження значення середньозваженої митної ставки (ЗСМ) для України і ЄС представлена на наступному слайді.

13Зміни середнього значення ставки ввізного мита України і ЄС

0.00.51.01.52.02.53.03.54.04.55.0

До 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік 6 рік 7 рік 8 рік 9 рік 10 рік

Митні ставки ЄС Митні ставки України

14Ввізні мита України і ЄС для промислових товарів

15Ввізні мита України і ЄС на сільськогосподарську продукцію та

харчові товари

16

Окрім скасування більшості ввізних мит, комплекс з лібералізації взаємної торгівлі включає в себе також домовленості про:

• Регулювання умов застосування тарифних квот і експортних субсидій ЄС;

• Скасування вивізних (експортних) мит Україною (ЄС не застосовує вивізних мит);

• Регулювання умов застосування двосторонніх захисних заходів;

• Домовленості щодо гармонізації законодавства і процедур у сфері технічних бар'єрів торгівлі (ТБТ), санітарних і фіто-санітарних заходів (СФЗ)

• Співпраця у сферах енергетики, підприємницької діяльності, конкуренції тощо.

Продовження>> Зона вільної торгівлі

17Інші домовленості ЗВТ>>

Суть інших домовленостей ЗВТ:не зберігати в силі і не запроваджувати у майбутньому податки на власний експорт і експортні субсидії.

Сторони не перешкоджають збереженню чи встановленню митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостей про прикордонну торгівлю за тим винятком, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домовленостями, передбаченими Угодою.

18Інші домовленості ЗВТ >>

• Тарифна політика щодо окремих галузей економіки врегульована окремо. Зокрема, сторони домовились щодо застосування захисних заходів на товари, до яких зараз застосовується експортне мито, як-то:• Насіння окремих олійних культур (можливість

застосування до 15 років), що загальмує вплив на ціну відповідних олій (напр., соняшникову олію)

• Шкіряна сировина (можливість застосування до 15 років), що загальмує вплив на ціну виробів зі шкіри

Також спеціально визначені умови продажу вживаного одягу в Україні і автомобільної продукції >>>

19Підтримка автомобілебудівної промисловості в Україні

Суть: впродовж 14 років Україна має право застосовувати захисні заходи у формі надбавки до ввізного мита до легкових автомобілів, експортованих з ЄС, у випадку справдження низки зазначених в Угоді умов.Є велика вірогідність того, що захисні заходи тією чи іншою мірою будуть застосовувані впродовж усього зазначеного періоду.

Наслідки:

• заходи дозволять захистити національних виробників автомобілів і зберегти робочі місця у галузі (принаймні, впродовж чотирнадцятирічного періоду);

• одночасно із введенням торгівельних надбавок, знижуватимуться базові ставки на імпорт автомобілів з ЄС, отже кінцева ціна для споживачів, за інших рівних умов, залишиться незмінною.

20Політика щодо продажу вживаного одягуЗміст домовленостей: • Україна скасує ввізне мито на вживаний одяг протягом п’яти років,

починаючи з 1 січня року, наступного за роком набрання чинності Угодою.

• Вхідні ціни будуть визначені у євро, за кілограм чистої ваги. Впродовж перехідного періоду скасування ввізного мита пільгова ставка ввізного мита буде справлятися з імпорту товарів, вартість яких є нижчою, ніж вхідна ціна.

• Вхідна ціна визначатиметься як 30% від середньої за попередній рік митної вартості одягу відповідно до кодів УКТЗЕД, що перелічені в Угоді.

• Україна зобов’язалась публікувати щорічні середні ціни на одяг, що є основою для визначення вхідної ціни, за попередні два роки.

Можливий наслідок:У перші п’ять років після введення у дію Угоди зростання цін на вживаний одяг може погіршити добробут його споживачів, якими найчастіше є найбідніші категорії населення. Водночас, такий захід є тимчасовим. Після п’ятого року ставка ввізного мита буде дорівнювати нулю, що зумовить зниження його вартості.

21Гармонізація регулювання у сфері ТБТ та СФЗ>>>

Визначення

Основний елемент, який включає в себе ТБТ (технічні бар’єри в торгівлі) – це технічні регламенти.

Технічний регламент (англ. «Technical regulation»)—документ, в якому затверджено характеристики товару або споріднених з ним процесів чи методів виробництва, включно із застосовуваними адміністративними заходами, виконання яких є обов’язковим. Також може містити у включному або виключному порядку вимоги щодо т ермінології, означень, пакування, маркування чи етикетування у їх застосуванні до товару, процессу чи методу виробництва (Угода про технічні бар’єри у торгівлі СОТ, Додаток 1, пункт 2).

22Гармонізація регулювання у сфері ТБТ та СФЗ >>>

Санітарний або фіто-санітарні захід -- будь-який захід, що проводиться:

• (a) для захисту життя або здоров'я тварин чи рослин, укорінення чи поширення шкідників, хвороб, а також хвороботворних організмів;

• (b) для захисту життя або здоров'я людей чи тварин і убезпечення від ризиків, що виникають від добавок, забруднюючих речовин, токсинів тощо, що містяться у продуктах харчування, напоях чи кормах; ……..

• (d) для уникнення чи обмеження іншої шкоди, що завдається в результаті проникнення, укорінення або поширення шкідників. (Угода про санітарні і фіто-санітарні заходи СОТ, Додаток 1, скорочено).

23Гармонізація регулювання у сфері ТБТ та СФЗ >>>

Чому це важливо

Технічні регламенти, санітарні і фіто-санітарні заходи забезпечують дотримання вимог щодо безпечності продукції, на яку вони поширюються, зумовлюють вищий рівень захисту здоров’я і життя людей, а також тварин, рослин, навколишнього середовища в цілому.

Гармонізація із технічними регламентами та санітарними і фіто-санітарними заходами ЄС є дуже важливою для українського бізнесу. У той самий час основна частина відповідальність за дотримання стандартів, вимог щодо безпеки тощо перекладається із державних служб на виробників, що зумовлює децентралізацію процесів контролю і більшу міру відповідальності бізнес спільноти.

24>>> Гармонізація регулювання у сфері ТБТ та СФЗ

Переваги і можливості Виклики і ризики

• Споживачі споживатимуть безпечну і якісну продукцію

• Внаслідок адаптації до норм ТБТ і СФЗ український бізнес стане більш конкурентоздатним не лише на ринку ЄС, але і на більшості ринків розвинених країн світу.

Приклад: між ЄС і Південною Кореєю існує договір про взаємне визнання стандартів. У той самий час, вимоги щодо безпеки розвинених країн світу релевантні вимогам ЄС, навіть за умов відсутності формального договору між ними.

• Ризик підвищення загального рівня цін на внутрішньому українському ринку внаслідок зникнення дешевих товарів, що не відповідають вищим вимогам щодо безпеки;

• У деяких сферах економіки гармонізація із ТБТ і СФЗ може бути особливо ресурсномісткою;

• Українські державні службовці і бізнес повинні брати більш активну участь у обміні інформацією, розробці і адаптації стандартів, профільних дискусіях тощо

25Гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності

Переваги і можливості Виклики і ризики

• Стимул для інноваційної і винахідницької діяльності

• Підвищення інвестиційної привабливості економіки

• Галузевий вплив: Отримання підтримки ЄС на забезпечення зміни бренда продукції у зв'язку з виконанням зобов’язань, по пов’язані з дотриманням прав інтелектуальної власності (географічних зазначень – шампанське, пармезан тощо)

Примітка: домовленості про підтримку – не в тексті Угоди, але в документах, які стосуються переговорів

• Зростання ціни продуктів, що містить інтелектуальну складову, витіснення з ринку неліцензійних замінників

• Галузевий вплив: забезпечення зміни бренда продукції у зв'язку з виконанням зобов’язань, пов’язані з дотриманням прав інтелектуальної власності (географічних зазначень)

26Заснування підприємств, торгівля послугами

Що передбачає Угода:

Гармонізація законодавства України до норм ЄС у сферах: Фінансових послуг (58 директив ЄС) Міжнародного морського транспорту (18

директив) Послуги зв’язку (12 директив)

Спрощення процедур реєстрації та роботи дочірніх компаній, філій і представництв

Підвищення ефективності ліцензійної системи у сфері послуг

27Державні закупівлі

Що передбачає угода:

Гармонізація законодавства України до норм ЄС та утримання цього рівня узгодженості

Посилення інституційної спроможності органів державної влади

Зменшення ризику корупції Після завершення перехідного періоду – взаємний

доступ до ринків державних закупівель в повному обсязі

• Приклад: взаємний доступ до державних тендерів і закупівель може зробити більш прозорими і ефективними конкурси щодо ремонтних і будівельних робіт у сфері автомобільних шляхів

28Співпраця у сфері сталого розвитку (екологія) >>>

Україна, як і ЄС, зобов’язується слідувати принципам сталого розвитку, тобто визнає необхідність враховувати економічні, соціальні та екологічні інтереси не лише сучасного, але і майбутніх поколінь.

На практиці ця концепція відображена у наступному:• дотриманні належного рівня стандартів праці і прагненні до їх

постійного покращення;• викоріненні будь-яких виявів трудової чи соціальної дискримінації;• підтримці належного рівня природоохоронної діяльності;• прагненні досягати якомога нижчих показників забруднення

атмосфери, ґрунтів, вод, рівня шкідливих викидів тощо

Окремі положення в Угоді стосуються лісокористування, управління і користування рибними ресурсами. Передбачено створення окремих інституцій, що складатимуться з представників незалежних громадських організацій і виконуватимуть дорадчі і контролюючі функції.

29Співпраця у сфері сталого розвитку (екологія)

Переваги і можливості Виклики і ризики

Позитивний довготривалий вплив на населення України, виражений в:

• Підвищенні якості життя, довголіття і здоров’я населення;

• Збереження природних ресурсів і їхньої якості, загальне покращення екологічного становища.

• Збільшення загального рівня соціального включення українського суспільства (виражене у зростанні екологічної свідомості, трудових прав і соціальної захищеності)

• Досягнення європейських екологічних стандартів потребує великих фінансових витрат, які понесуть головним чином українські підприємства. Це зумовлює ризики нерентабельності і припинення діяльності підприємств, недостатності ресурсів і кваліфікованих кадрів для модернізації, скорочення робочих місць у відповідних галузях економіки;

• Необхідність бюджетних витрат, найвищий рівень необхідного законодавчого узгодження, у порівнянні з іншими галузями.

30Рівень необхідної гармонізації законодавства у різних галузях

Митне законодавствоТехнічне регулювання

Фінансові послугиТелекомунікаційні послуги

Поштові та кур'єрські послугиМіжнародний морський транспорт

Державні закупівлі конкуренція

Енергетичне співробітництвоОподаткування

Довкілля Транспорт

Корпоративне право, облік та аудитЗахист споживачів

Соціальна політикаОхорона здоров'я

Аудіо-візуальна політика

0 10 20 30 40 50 60 70 80 906

3258

93

186

410

583

541415

4013

1

31

НЧ НЧ+1

НЧ+2

НЧ+3

НЧ+4

НЧ+5

НЧ+6

НЧ+7

НЧ+8

НЧ+9

НЧ+10

НЧ+11

0

20

40

60

80

100

120

311

65

101

76

42

2212

19

2

13

1

кількість

Динаміка гармонізації законодавчих актів України і ЄС

32Торгівля енергоносіями

Принципи енергетичного ринку в Україні мають наближуватись до норм ЄС. Це передбачає:

• Визначення ціни на газ для кінцевих промислових споживачів відбувається за законом попиту і пропозиції, без державного втручання;

• Створення конкурентного середовища на енергетичному ринку, а отже, ліквідацію чи реформування вертикально-інтегрованих монополій, що діють сьогодні на енергетичному ринку України;

• Сприяння полегшенню транзиту енергоносіїв через територію держав і дотримання принципу недискримінації у здійсненні транзиту (тобто, однакового адміністративного і фінансового регулювання транзитних поставок, незалежно від їхнього походження та інших факторів);

• Домовленості щодо співпраці у забезпеченні безпеки постачання вуглеводнів, їх спільної розвідки і видобутку;

• Запровадження чіткого механізму вирішення спорів.

Примітка: багато положень дублюють домовленості у рамках Енергетичного Співтовариства, членом якого Україна є з 1 лютого 2011 р.

33Торгівля енергоносіями (2)Переваги і можливості Виклики і ризики

• Запровадження ринкових принципів ціноутворення для промислових споживачів збільшить загальну ефективність енергетичного сектору і дозволить економити близько 4 млрд дол. США бюджетних коштів щорічно

• Підвищення інвестиційної привабливості сектору

• Можливість для розробки спільних проектів у сфері альтернативних джерел енергії і збільшення енергоефективності

• Підвищення безпеки постачання за рахунок чіткого механізму вирішення конфліктних ситуацій

• Реорганізація вертикально-інтегрованих монополій на ринках газу та електроенергії може бути складним і тривалим процесом

• За два роки (з лютого 2011 р.) Україна не продемонструвала суттєвого прогресу у виконанні своїх зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством. Процес законодавчого узгодження має бути пришвидшеним.

34Конкуренція

Переваги і можливості Виклики і ризики

• Наближення законодавство про конкуренцію та практики застосування до відповідних регламентів ЄС, що має збільшити інвестиційну привабливість України і покращити її діловий клімат;

• Прийняття законодавства про державну допомогу, що відповідатиме положенням Угоди, протягом 3 років;

• Зниження цін на деяких ринках внаслідок їх демонополізації.

Монополії можуть чинити жорсткий спротив нововведенням;

Нечіткий механізм розподілення повноважень між законодавчими органами і АМКУ.

Примітка. Тут розглянуто домовленості щодо конкуренції “1го виміру” (у контексті ЗВТ), вони стосуються в основному політики щодо монополій. У “другому вимірі” (інституційної співпраці) домовленості розвивають ідею загального розвитку підприємництва і конкуренції на ринку.

35Другий вимір. Секторальна співпраця і зближення України і ЄС

Розділ V Угоди про асоціацію стосується домовленостей щодо співпраці у економічній, соціальній, науковій, культурній, освітній, туристичній і інших сферах. Деякі домовленості з цього розділу доповнюють чи поглиблюють формат співробітництва, закріплений у Розділі IV (напр., питання конкуренції).

Розглянемо деякі домовленості щодо співпраці.

36Громадське здоров’я

Переваги і можливості Виклики і ризики

• Україна зобов'язалась поступово впровадити в законодавство норми і практики ЄС в певних сферах охорони здоров’я;

• Співпраця у сфері профілактики і боротьби з інфекційними захворюваннями (ВІЛ/СНІД, туберкульоз) та неінфекційними захворюваннями;

• Запровадження підходу «включення питань охорони здоров’я до всіх політик» та поступова інтеграція України в мережі охорони здоров’я ЄС;

• Поліпшення здоров’я населення;

• Підвищення якості медичних послуг.

• Необхідні фінансові вливання для здійснення реформ, інституційна спроможність;

• Можливе зростання вартості медичних послуг (не обов’язково).

37Розвиток підприємництва

Переваги і можливості Виклики і ризики

Імплементація стратегії розвитку малих і середніх підприємств, що побудована на принципах Європейської хартії малих підприємств

Покращення бізнес-середовища за рахунок спрощення і раціоналізація правил і практик регулювання

Регуляторний діалог з питань корпоративного управління

Достатня інституційна спроможність для впровадження / використання існуючих можливостей

38Розвиток сільських територій, с/г

Переваги і можливості Виклики і ризики

• Можливість для модернізації державної аграрної політики у відповідності до вимог законодавства ЄС

• Імплементація стратегії розвитку малих і середніх підприємств, що побудована на принципах Європейської хартії малих підприємств

• Покращення бізнес-середовища за рахунок спрощення і раціоналізація правил і практик регулювання

• Адаптація стандартів аграрної продукції дозволить полегшити доступ продукції українських аграрних компаній на ринок ЄС.

• Необхідність додаткового фінансування з державного бюджету та посилення інституційної спроможності відповідних державних органів.

• Досягнення норм і стандартів ЄС можуть бути складним для деяких українських аграріїв

39ТранспортУгода про Асоціацію затверджує домовленості про:

Розширення та зміцнення співробітництва в галузі транспорту з метою сприяння розвитку стійких транспортних систем

Сприяння розвитку ефективних, безпечних і надійних перевезень, а також взаємодії і сумісності різних видів транспортних систем

Доклад зусиль до розширення основних транспортних сполучень між їх територіями.

Які це може мати наслідки:

Покращення транспортної інфраструктури України

Залучення партнерів з ЄС у проекти з покращення транспортної інфраструктури (у тому числі, у будівництво автошляхів)

полегшення процедури перетину кордону є ЄС та вигоди від зростання зайнятості у секторі транспорту.

40Інші сфери

41

Вихідні умови

• Прикордонний регіон – межує як з країною ЄС (Польщею), так і з країною Митного Союзу (Білорусією).

• Значна частка населення тимчасово або постійно працює закордоном, переважно – у країнах ЄС.

• Значний туристичний потенціал.

• Низький середній рівень доходів населення*,• Низька технологічна оснащеність виробничого і

агропромислового секторів*.---------------------------------------------------------------------*Обидва показники нижче середніх по Україні, «Інвестиційна привабливість регіонів», спільне дослідження ІЕД і КМІС, 2013.

Регіональний вимір. Волинь

42Регіональний вимір. Волинь Розподіл зайнятих за галузями

Джерело: Державна служба статистики України, 2012 р.

43Регіональний вимір. Волинь Структура промислової продукції

Джерело: Державна служба статистики України, 2011 р.

44Регіональний вимір. ВолиньОчікування гравців промислового сектору

Важливі фактори: значний рівень зношеності основних засобів*, необхідність модернізації виробництва (зниження трудоємності, підвищення капіталоємності).

Можливість: надходження ПІІ як з країн Митного Союзу, так і ЄС (регіон може бути використаний як «плацдарм» для експорту з Білорусії і Росії до країн ЄС і навпаки).

Ризик: ухід з ринку деяких підприємств в нових конкурентних умовах.---------------------------------------------------------------------*Згідно рез-тів опитування, проведеного в рамках дослідження «Інвестиційна привабливість регіонів», спільне дослідження ІЕД і КМІС, 2013.

45Регіональний вимір. ВолиньОчікування аграріїв

Вихідні дані:• Основні агропромислові культури: картопля, цукровий

буряк, овочі, зернові.• Зайнятість в сфері сільського господарства складає 7% в

загальній структурі зайнятості регіону.

Можливості: збільшення експорту агропродукції в ЄС (особливо зернових), спільні з ЄС проекти в сфері с/г, покращення технологічної бази і стандартів виробництва

Ризики: прихід великих гравців і розгортання процесу агрегації в с/г секторі, більш жорсткі умови конкуренції.

46Загальні висновкиПереваги і можливості Виклики і ризики

• Збільшення експорту в ЄС;

• Приток інвестицій в Україну;

• Більший рівень прозорості у прийнятті державних рішень;

• Підвищення безпечності як імпортованих, так і вітчизняних товарів в Україні;

• Покращення екологічних стандартів і, відповідно, якості і безпеки життя;

• Збільшення енергетичної незалежності і енергоефективності економіки;

• Ведення спільних з ЄС проектів.

• Можливе зростання цін на деякі категорії товарів;

• Можливе банкрутство окремих неконкурентоспроможних українських виробників, як наслідок – провокування безробіття у відповідних галузях;

• Складнощі, пов’язані з досягненням відповідності нормам ТБТ і СФЗ;

• Потреба у здійсненні фінансових витрат (як держави, так і бізнесу) для здійснення реформ і досягнення відповідностей;

• Необхідність навчання і отримання необхідної кваліфікації українськими працівниками.

47

Дякую!

Контактна інформація:

Інститут економічної політики та політичних консультаційwww.ier.com.ua

grechyn@ier.kiev.uaВул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01030, Україна

Проект «Зона вільної торгівлі з ЄС: очікування регіонів напередодні підписання угоди про Асоціацію» реалізується за фінансової

підтримки Міжнародного фонду «Відродження»