УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МАКІЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МАКІЇВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

В УПРАВЛІННІ ЗНЗ

Презентація директора Макіївської ЗШ І-ІІІ ступенів №32 Харченко Л. М. підготовлена за підсумками участі у Всеукраїнській науково-

практичній конференції “ Механізми управління розвитком організаційної культури

навчального закладу ” та на підставі матеріалів цієї конференції

(квітень 2013 року, м. Київ)

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ - ЦЕ

сукупність взаємовідносин, які склалися в загальноосвітньому навчальному закладі на основі прийнятих цінностей, базових уявлень і норм поведінки, необхідних для виконання його місії.

ЄДИНА ВАЖЛИВА СПРАВА КЕРІВНИКА – СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ТА УПРАВЛІННЯ НЕЮ. (ЗА СЛОВАМИ ВІДОМОГО ТЕОРЕТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ Е. ШТЕЙНА, 1996)

ЩОБ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ТАКЕ КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ, НЕОБХІДНО РОЗГЛЯНУТИ МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ І ТЕ, ЯК ОБХОДЯТЬСЯ З ЛЮДЬМИ В ЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ. (Д. ОЛДХЕМ, 1997)

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА – ЦЕ НЕ ПРОСТО ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ ПРОБЛЕМИ, ЦЕ САМА ПРОБЛЕМА В ЦІЛОМУ. НА НАШ ПОГЛЯД, КУЛЬТУРА – НЕ ТЕ, ЩО ОРГАНІЗАЦІЯ МАЄ, А ТЕ, ЧИМ ВОНА Є. (М. ПАЦАНОВСЬКИЙ, Н. О’ДОННЕЛ-ТРУЖИЛЛІО, 1982)

КУЛЬТУРА – ЦЕ СПІЛЬНІ ДЛЯ ВСІХ І ВІДНОСНО СТІЙКІ ПЕРЕКОНАННЯ, ВІДНОСИНИ І ЦІННОСТІ, ЩО ІСНУЮТЬ УСЕРЕДИНІ ОРГАНІЗАЦІЇ. (П. ДОБСОН, А. УЇЛЬЯМС, М. УОЛТЕРС, 1993)

АТМОСФЕРА ЧИ КЛІМАТ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ ЇЇ КУЛЬТУРОЮ. КУЛЬТУРА ВІДОБРАЖАЄ ДОМІНУЮЧІ ЗВИЧАЇ, ВДАЧІ І ОЧІКУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ. (М. Х. МЕСКОН,1994)

 

ОСНОВНА МЕТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ –

забезпечення можливостей усвідомлення самими учасниками організації тих уявлень, які сприяють досягненню цілей організації.

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА НА РІВНІ ЗНЗ МАЄ ПЕВНІ ОСОБЛИВОСТІ, А САМЕ:

головними носіями організаційної культури навчального закладу є його керівник, управлінська команда, педагогічний колектив, учні та їх батьки;

цінності освітньої системи мають регульовану силу і велику значущість;

має місце посилена динамічність процесів культуротворення;

регулюються відносини, які створюються у процесі досягнення цілей освітньої організації і її працівників;

має нетривалий термін існування; формується під впливом діяльності

організації.

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА – ЕФЕКТИВНА УПРАВЛІНСЬКА СИСТЕМА, СТРУКТУРНИМИ

СКЛАДОВИМИ ЯКОЇ Є:

цілі організації – те, на що спрямована діяльність організації;

формальні норми – визначені на основі чинного законодавства, колективного договору та Правил внутрішнього розпорядку обсяги робочого навантаження та обов’язки, які повинен виконувати працівник;

формальні правила поведінки в організації – визначені норми поведінки в організації;

формальні санкції – система заохочень та покарань, які визначені чинним законодавством, колдоговором, Правилами внутрішнього розпорядку школи;

цінності організації – орієнтири, які спрямовують діяльність організації в певному напрямі; цінності формуються, з одного боку, під впливом цілей організації, а з іншого – під впливом норм та правил поведінки.

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА І САМОРЕАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ

Для розвитку організаційної культури керівника та його самореалізації необхідні:

- відкритість, що означає готовність пізнавати самого себе, досвід інших, їх систему цінностей, стиль життя без нав’язування власного бачення світу;

- толерантність, пошанування цінностей, вибору способів буття і діяльності, темпу особистісного і професійного розвитку колег, який відрізняється від власного;

- чуйність і здатність до співчуття, терпеливість, розуміння, що позитивні результати власної діяльності не завжди можна побачити одразу;

- спокійність і впевненість, вміння зберігати емоційну рівновагу, протистояти впливові змінних емоцій або настрою;

- готовність діяти на засадах відкритості, гуманізму, творчого і новаторського підходу до творення змін, до лідерства;

- впевненість у правильності вибору та успішному вирішенні управлінських задач;

- здатність діяти у рамках гармонії з власними принципами і переконаннями;

- мужність і відповідальність, уміння визнавати власні помилки, сприймати критичні зауваження;

- вміння здійснювати аналіз і самоаналіз, при необхідності робити переоцінку власних ідей, удосконалювати методи і засоби управління;

- уміння висловлювати свої почуття, думки, зауваження так, щоб не образити інших;

- глибоке усвідомлення своїх прав та прав інших;- здатність до морально–вольової саморегуляції

при виконанні своєї соціальної ролі;- уміння спонтанно і творчо реагувати на існуючу

ситуацію, володіння почуттям гумору.

Організаційна культура зараз оцінюється як найсильніший мотиватор, регулятор та індикатор діяльності персоналу в організації. Проте, формування інноваційної культури навчального закладу ще не є пріоритетом у діяльності керівників навчальних закладів. Результати опитування 115 директорів шкіл Донецької області дозволили констатувати, що більшість респондентів (88%) не мають чіткого уявлення про організаційну культуру своєї школи. У більшості випадків організаційна культура розглядається як манера поведінки, символи і зовнішні атрибути діяльності школи, а значна частина керівників загальноосвітніх закладів не усвідомлюють значення організаційної культури як стратегічного ресурсу розвитку школи.

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА В РЕЗУЛЬТАТІ ДАЄ КУЛЬТУРУ УСПІХУ, А ЗНАЧИТЬ – РОЗВИТОК І

ВИСОКУ ЯКІСТЬ ОСВІТИ, АЛЕ ДЛЯ ЦЬОГО

вона має бути орієнтована на потреби вчителів, учнів, батьків, держави й суспільства.

У кожному навчальному закладі необхідно виробити власний спосіб задоволення потреб, визначити ступінь їх відповідності запропонованим нормам і знайти можливість оптимального поєднання всіх потреб в єдине культурне ціле.

ОСОБЛИВУ УВАГУ СЛІД ПРИДІЛЯТИ ПСИХОЛОГІЧНИМ

ОСОБЛИВОСТЯМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

ШКОЛИ.

Сучасна шкільна організація перебуває у складному становищі, яке можна охарактеризувати як “ боротьба культур ”- старої консервативної “ культури тоталітарної школи ” і нової гуманістичної “ культури школи, що розвивається ”.

РОЗГЛЯДАЮЧИ ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ЗНЗ, НЕОБХІДНО ВІДЗНАЧИТИ ОСОБЛИВУ РОЛЬ ЯСКРАВОЇ, ХАРИЗМАТИЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ КЕРІВНИКА ШКОЛИ.

Практика показує, що найбільш успішно організаційна культура розвивається в установах, на чолі яких стоять люди творчі, готові до інновацій, неформально пов’язані зі своїми посадовими обов’язками, які вміють створювати команду однодумців, у якій на паритетних засадах взаємодіють педагоги, учні, батьки і всі особи, зацікавлені в розвитку школи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНД:

Формування спільних цінностей. Формування відданості організації та

справі за рахунок впровадження інновацій при досягненні стратегічних цілей.

ПРИЧИНИ, ЩО НЕ СПРИЯЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЕФЕКТУ КОМАНДНОЇ

КООПЕРАЦІЇ У СФЕРІ ОСВІТИ:

жорстка ієрархічна освітня система з усталеними нормами і правилами автократії ще не випрацювала механізмів активізації масової творчості, що дозволяють без особливих зусиль і додаткових ресурсів відкривати внутрішню мотивацію членів колективів;

загострення суперечностей між орієнтацією на систему знань, умінь і навичок як основи підготовки людини до життя традиційної системи освіти та її особистісним розвитком;

швидка зміна парадигм менеджменту не дозволяє зрозуміти, що за зміни повинні відбуватися в наших організаціях, в їх організаційних структурах, і в нас самих;

відсутність свободи самовизначення людини; відсутність здатності до створення власного простору

можливостей через примус до вибору із суми авторитарно окреслених можливостей;

ВІДДАНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАКОНОМІРНО ВИРАЖАЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:підвищення ефективності організаційної

діяльності, включаючи продуктивність праці, ефективне використання робочого часу й інших ресурсів;

підвищення задоволення працівників умовами і результатами праці;

можливості управління організацією як єдиним організмом за допомогою правил і норм, що підтримують цінності;

встановлення оптимальних рівнів довіри і взаєморозуміння між адміністрацією і співробітниками;

залучення й утримання в організації талантів, працівників з високим рівнем професіоналізму, що мають можливість вибирати місце й умови своєї роботи.

Шкільні організації, щоб мати успіх у сучасних умовах, повинні бути гнучкими, вміти адаптуватися й бути відкритими для діалогу, співпрацювати з іншими освітніми установами, залучати зацікавлених осіб до процесу формування шкільної політики. Незважаючи на формальну однаковість освітніх установ, кожна школа індивідуальна.

Сучасна школа зобов’язана перетворитися на потужну освітню корпорацію, індивідуальний образ якої має формуватися під впливом інноваційної організаційної культури, що в результаті створює культуру успіху, а значить – розвиток і високу якість освіти.

Ми – хвилі можливостей, що рухаються через простір наших організацій

Успішного плавання!