Основи красномовства

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Головне управління освіти і науки

Черкаської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка

Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Верещака Алла Василівна, учитель початкових класів вищої

категорії

Шевченко Світлана Миколаївна,

Старший учитель початкових класів

вищої категорії

Навчальний посібник

Основи красномовства (Варіативний курс для

учнів 3-4 класів)

м. Золотоноша

2013

БББ 74.200 (4Укр – 4 Чск)

Н – 84 (Навчально-методичний посібник), 2013 – 350 c.

АВТОРИ:

Верещака Алла Василівна – учитель початкових класів вищої категорії

Шевченко Світлана Миколаївна – старший учитель початкових класів

вищої категорії

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Добровольська Людмила Насибівна – завідувач лабораторії дошкільної

та початкової освіти ЧОІПОПП

Карлик Галина Вікторівна – вчитель-методист початкових класів вищої

категорії, керівник міського практичного семінару вчителів початкових класів

Буряк Світлана Дмитрівна – заступник директора з науково-методичної

роботи Золотоніської гімназі ім. С.Д. Скляренка

Схвалено до використання

методичною радою методичного кабінету відділу освіти

Золотоніської міської ради Черкаської області

(протокол №3 від 19.12.2012)

Виставка ППД «Освіта Черкащини» Основи красномовства 5

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка Верещака А.В., Шевченко С.М.

ЗМІСТ

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР ................................................................................. 8

ПРОГРАМА З ОСНОВ КРАСНОМОСТВА ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ .............. 13

Урок №1 .................................................................................................................... 15

Урок №2 .................................................................................................................... 18

Урок №3 .................................................................................................................... 24

Урок №4 .................................................................................................................... 27

Урок №5 .................................................................................................................... 31

Урок №6 .................................................................................................................... 34

Урок №7 .................................................................................................................... 37

Урок №8 .................................................................................................................... 41

Урок №9 .................................................................................................................... 44

Урок №10 .................................................................................................................. 47

Урок №11 .................................................................................................................. 51

Урок №12 .................................................................................................................. 55

Урок №13 .................................................................................................................. 61

Урок №14 .................................................................................................................. 66

Урок №15 .................................................................................................................. 70

Урок №16 .................................................................................................................. 73

Урок №17 .................................................................................................................. 76

Урок №18 .................................................................................................................. 80

Урок №19 .................................................................................................................. 86

Урок №20 .................................................................................................................. 91

Урок №21 .................................................................................................................. 95

Урок №22 ................................................................................................................ 100

Урок №23 ................................................................................................................ 104

6 Виставка ППД «Освіта Черкащини» Основи красномовства


Урок №24 ................................................................................................................ 108

Урок №25 ................................................................................................................ 112

Урок №26 ................................................................................................................ 116

Урок №27 ................................................................................................................ 121

Урок №28 ................................................................................................................ 126

Урок №29 ................................................................................................................ 130

Урок №30 ................................................................................................................ 134

Урок №31 ................................................................................................................ 139

Урок №32 ................................................................................................................ 144

Урок №33 ................................................................................................................ 149

ПРОГРАМА З ОСНОВ КРАСНОМОВСТВА ДЛЯ УЧНІВ 4 КЛАСУ .......... 153

Урок №1 .................................................................................................................. 155

Урок №2 .................................................................................................................. 161

Урок №3 .................................................................................................................. 166

Урок №4 .................................................................................................................. 175

Урок №5 .................................................................................................................. 180

Урок №6 .................................................................................................................. 188

Урок №7 .................................................................................................................. 195

Урок №8 .................................................................................................................. 199

Урок №9 .................................................................................................................. 204

Урок №10 ................................................................................................................ 209

Урок №11 ................................................................................................................ 215

Урок №12 ................................................................................................................ 220

Урок №13 ................................................................................................................ 225

Урок №14 ................................................................................................................ 231

Урок №15 ................................................................................................................ 239

Урок №16 ................................................................................................................ 243



Урок №17 ................................................................................................................ 252

Урок №18 ................................................................................................................ 257

Урок №19 ................................................................................................................ 261

Урок №20 ................................................................................................................ 267

Урок №21 ................................................................................................................ 274

Урок №22 ................................................................................................................ 281

Урок №23 ................................................................................................................ 286

Урок №24 ................................................................................................................ 292

Урок №25 ................................................................................................................ 300

Урок №26 ................................................................................................................ 306

Урок №27 ................................................................................................................ 312

Урок №28 ................................................................................................................ 316

Урок №29 ................................................................................................................ 322

Урок №30 ................................................................................................................ 327

Урок №31-32 .......................................................................................................... 333

Урок №33 ................................................................................................................ 340

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................... 349

.



МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Серед чудес світу, яким споконвіку натхненна людина, існує таке, яке з

повним правом можна назвати "божественним даром". Це - слово, мова. Мова

підтримує в людини стан психологічної впевненості, рівноваги, дає відчуття

життєвої перспективи, духовної опори. Мову можна визначити як стан розуму в

певний час, екзистенцію інтелекту, канал інтелекту, результат мислительної

діяльності.

На превеликий жаль, суспільство нашої молодої демократичної держави

ще досить часто стикається з невмінням на достатньому рівні володіти цим

безцінним даром, вести конструктивний діалог, дебати, дискусії на найвищих

громадських рівнях, зокрема на радіо, телебаченні; з неспроможністю будувати

монолог у різних жанрах. Не кожен здатен написати невелику проблемну

статтю, скласти діловий документ…

З гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої

призабутої класичної науки, як риторика (мистецтво красномовства, наука

успіху, особливий вид творчої діяльності, якому треба навчатись).

Відрадно, що ази цієї надзвичайно цікавої і потрібної науки можуть

опановувати і молодші школярі. Спеціалісти з проблем риторики виділяють

кілька етапів навчання риторики з метою досягнення запланованого рівня

володіння мисленнєво-мовленнєвого та комунікативною діяльністю.

Першим етапом є навчання риторики в 1-4 класах. Для молодших

школярів Черкаським обласним інститутом післядипломної освіти

педагогічних працівників була розроблена програма "Основи красномовства"

(Автор - Л.Н.Добровольська, методист ОІПОПП, рекомендовано до друку



вченою радою інституту, протокол №3 від 18.11.2005 року), яка була взята за

основу для створення методичного посібника з риторики для 4 класу.

Звісно, навчання риторики у молодшій школі, зокрема для

четвертокласників, передбачає врахування вікових психологічних особливостей

учнів, серед найяскравіших можна виділити наступні: у дев'ять-десять років

дитина розвиває пристрасть до колекціонування, до перебільшення і аналізу

власних вчинків та вчинків інших людей. Вперше в житті починає помічати і

цінувати турботу про себе чужих людей - не членів родини. У неї з'являються

альтруїстські риси - вона сприймає чужі проблеми як свої власні. Дев'ятирічна

дитина готова удосконалювати свої навички та уміння. Здатна повторювати

одну і ту ж саму вправу до того часу, допоки не досягне легкості у її виконанні.

Якщо у дев'ятирічної дитини є схильність до музики, то цей вік - оптимальний

для старту.

Мета і завдання курсу "Риторика" (основи красномовства) спрямовані на

оволодіння учнями мистецтвом слухати і говорити. Як відомо, слово, думка і

дія тісно пов'язані між собою. Високий рівень культури слова зумовлює

відповідний розвиток мислення і відповідну культуру діяння, тому необхідно,

що ці три складники перебували у гармонії. Розвивати мовленнєву діяльність

учнів учитель, удосконалює їх мислення, розвиває культуру спілкування,

розкриває правила поведінки.

У 4 класі учні знайомляться із стилями української літературної мови,

складають усні творчі розповіді. Що сприяють розвитку уяви та фантазії учнів;

знайомляться з початками журналістської майстерності ( заміткою, інтерв'ю,

репортажем ) та ораторського мистецтва ( промовою, її метою, вимогами до

промови).

На кінець четвертого року навчання учні повинні вміти розрізняти

стильову приналежність нескладних творів, складати тексти різних видів, брати

інтерв'ю, вести репортаж, писати замітки.



Основні завдання курсу "Риторика":

- ознайомити учнів з правилами мовного спілкування;

- допомогти учням оволодіти умінням зв'язно, логічно, послідовно

викладати свої думки;

- відпрацьовувати інтонаційні вміння школярів ;

- ознайомити з технікою мовлення, диханням, голосом, дикцією;

- вчити розрізняти і самостійно будувати різні типи і стилі текстів;

- розвивати мислення учнів, їх творчі здібності;

- добирати приклади переконливих доведено у міркуваннях,

емоційно переказувати текст, використовуючи засоби логічної та емоційно-

образної виразності.

Основні форми і методи роботи:

- формування лексичної культури через роботу із словниками різного

типу - тлумачними, орфографічними, орфоепічними, синонімів, антонімів,

омонімів тощо;

- вправи з техніки мовлення тренування мовленнєвого апарату,

виразного читання художніх текстів, виголошування промов, висловлювань

залежно від різних мовленнєвих ситуацій;

- стимуляція власної поетичної творчості дитини, особливо на рівні

творення казки, міні-віршика гумористичного змісту;

- коротке повідомлення про прочитану книгу, переглянутий

спектакль, виставу, екскурсію, передачу тощо;

- повідомлення з власного життєвого досвіду на різні випадки

побутового чи громадського життя ;

- твори-міркування на тему прислів'їв та приказок: ''Хліб - всьому

голова'','' Для чого кажуть спасибі''.



- твори - роздуми про моральну якість людини;

- розповідь про образні уявлення , які виникають під час слухання

музичного твору;

- фантастична розповідь;

- розповідь за картиною художника;

- розповідь на основі власних спостережень;

- розповіді до фразеологізму чи крилатої фрази;

- твори - розповіді за уявою;

- пропонування заголовків текстів, критичне осмислення,

обговорення;

- брати інтерв'ю, вести репортаж, писати замітки.

Для реалізації завдань курсу риторики підібраний матеріал для

артикуляційних вправ та для аналізу життєвих мовленнєвих ситуацій.

Використано також оригінальні та сюжетні малюнки, з допомогою яких учні

стають учасниками певної мовленнєвої ситуації. Посібник, який містить

розробку уроків риторики за програмою, має практичний характер. Її дієвість

реалізується через діалоги, розв'язання риторичних завдань, обговорення,

колективне з'ясування мовленнєвих понять…

Різножанровий мовленнєвий матеріал охоплює вірші, казки, оповідання,

загадки, прислів'я, приказки, "крилаті" вислови, твори-міркування на тему

прислів'їв та приказок.

Запропонований методичний посібник містить і ряд вправ, необхідних

для розвитку орфоепічних умінь та навичок учнів, зокрема у роботі з учнями

використано скоромовки, вправи на чітку вимову голосних та приголосних,

постановка правильної артикуляції, елементарні вправи на дихання, вивчення

фольклору, а саме прислів'їв та приказок про слово, мовлення, спілкування.

Діти готові розуміти, тлумачити, а згодом і висловлювати власні цікаві

міркування.



Змістовий аспект курсу риторики реалізується наступними методичними

вправами та прийомами педагогічної техніки:

" аналіз прислів'їв, приказок, загадок;

" аналіз "крилатих" висловів;

" аналіз творів різних стилів української мови;

" аналітичні та синтетичні вправи;

" риторичний аналіз мовленнєвих ситуацій;

" мова жестів;

" порівняльний аналіз невербального і вербального спілкування;

" редагування текстів, висловів;

" риторичний аналіз різножанрових творів;

" мовленнєві ігри;

" експертна робота;

" інтелектуальні ігри;

" словесні малювання;

" драматизація творів.

Уроки, запропоновані у методичному посібнику, різнотипні. Однак,

запропоновані логіка та структура уроків - не догма: кожен учитель може

використовувати матеріали посібника на власний розсуд - вибірково чи

повністю, з урахуванням реального рівня знань, умінь та навичок учнів.



ПРОГРАМА З ОСНОВ КРАСНОМОВСТВА

ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

3 клас

1. Вступ. Що ми знаємо про красномовство?

2. Техніка мовлення: сила голосу, тон, темп.

3. Засоби логічної виразності: наголос, паузи.

4. Засоби емоційно-образної виразності: інтонація, міміка, жести.

Риторика як наука

5. Видатні оратори стародавніх часів: Ціцерон, Квінтиліан.

6. Видатні українські оратори: Феофан Прокопович, Іван Франко.

7. Мистецтво переконання.

8. Уміння володіти собою – запорука успіху.

9. Розвиток пам’яті – необхідна складова ораторського мистецтва.

Робота над текстом

10. Текст. Види текстів.

11. Непридумана розповідь.

12. Вигадана розповідь.

13. Хочу вам розповісти… (Що зі мною сталось?)

14. Опис. Його особливості.

15. Ознаки предмета. Виділення, вирізнення.

16. Опис в оголошенні.

17. Загадки-описи.

18. Кольорові загадки.

19. Загадки-добавлянки.



20. Порівняння. Правила порівняння.

21. Порівняльний опис.

22. Міркування. Його особливості.

23. Приклади у міркуванні.

24. посилання на правило, закон (Як зробити міркування переконливим).

25. точні та неточні пояснення у міркуванні.

26. Тема та основна думка тексту.

27. План. Види планів: розгорнутий, короткий, малюнковий.

28. Складання плану.

29. Переказ. Його види.

30. Детальний переказ.

31. Стислий переказ.

32. Вибірковий переказ.

33. Творчий переказ.

34. Резервний урок.



РОЗРОБКИ УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ

УРОК №1

ТЕМА: Вступ. Що ми знаємо про красномовство?

МЕТА:

перевірити рівень засвоєння матеріалу за попередній рік, дати загальне

уявлення риторику як науку красномовства, ознайомити із завданнями з

подальшого вивчення предмета;

розвивати словниковий запас школярів, показати значення вміння

володіти ораторським мистецтвом;

виховувати шанобливе ставлення до старших за віком людей.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку

Всі почули ви дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас вже постарався,

на урок приготувався.

Тож девіз тепер згадаймо

і урок вже починаймо.

А гаслом нашого уроку будуть такі слова запис на дошці:

Красномовство належить до тих мистецтв, які усе здійснюють і усього

досягають словом… Платон

II. Вступне слово вчителя

Ми пам’ятатимемо, що риторика – це мистецтво красномовства,

мистецтво грамотно, змістовно і захоплююче побудувати свою промову і

переконливо донести свої думки до аудиторії.



З давньогрецької міфології відомо, що у Зевса і Анемони – богині, яка

контролювала науки, поезію і мистецтво, було дев’ять доньок, відомих як музи.

Однією з цих юних талановитих красунь була і муза поезії Каліопа. Саме її і

вважають Пані Риторикою – музою красномовства. У середні віки цю красуню

зображували одягнутою у сяючі шати, сиділа вона на пишному троні, а з її вуст

виростали лілія (символ краси мови) і меч (символ вражаючої могутності

словак, здатності переконувати).

Риторика – це мистецтво красномовства, особливий вид творчості, якому

треба навчатися. Часто можна почути навіть від авторитетного і знаного

спеціаліста слова : «Я не вмію красиво говорити…»

Риторика – це наука успіху. Як і кожну науку, риторику треба вчити, її

необхідно опанувати. Це і є нашим головним завданням впродовж навчального

року.

III. Робота з теми

На дошці написане слово «мова».

- Зачитаймо слово, написане на дошці. Українська мова – одна з

найбагатших і наймелодійніших мов світу. Народна мудрість говорить: «Рідна

мова дорога людині, як саме життя»

- Перед вами, діти, «Скринька народної мудрості». Зачитаймо

прислів’я, записані на листочках в скриньці і пояснімо їх значення.

Групова робота

- Мова без приказок, що небо без зірочок;

- Прислів’я додає людині розуму та уміння;

- Слово не горобець: вилетить – не спіймаєш;

- Від теплого слова і лід розмерзає;

- Умій сказати – умій і змовчати;

- Щире слово, добре діло душу й серце обігріло;

- І від солодких слів буває гірко.

- Які іще прислів’я про мову ви знаєте?



Фізкультхвилинка

IV. Закріплення умінь і навичок

1. Мовленнєві завдання

- Спробуйте привітати клас із початком навчального року, настанням

осені. (Пам’ятайте, той, хто вітає, має сказати щось приємне, висловити

побажання).

2. Вимовляти у швидкому темпі п’ятискладові звукосполучення як

слова з наголосом на останньому складі.

бівігідіжі бевегедеже багавадажа

боговодажо бувугудужу бигивидижи

зікіліміні зекелемене закаламана

пірісітіфі зукулумуну зикилимини

хіцічішіщі хецечешеще хацачашаща

хоцочошощо хуцучушущу хицичишищи

V. Підсумки уроку

Закінчи речення: (кожен учень додає своє слово):

Риторика – це наука…

VI. Домашнє завдання

Пропоную вам намалювати мову – таку, якою ви її уявляєте. Доберіть

вдалі кольори, намагайтеся передати настрій.



УРОК № 2

ТЕМА: Техніка мовлення: сила голосу, тон, темп.

МЕТА:

ознайомити учнів з тоном мовлення, темпом. силою голосу як одними із

засобів виразності усного мовлення; вправлятися в інтонуванні певних текстів,

поширювати знання учнями скоромовок, провести сюжетно – рольову гру

«Ввічливий трамвайчик»;

розвивати навички виразно читання та вимови;

виховувати чемність, вихованість під час подорожі, в театрі, бібліотеці,

транспорті.

ХІД УРОКУ


II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання.

Словесний «захист» власного малюнку («Якою я уявляю мову?»).

2. Робота з теми у зошитах.

Риторика – це мистецтво красномовства, мистецтво грамотно, змістовно і

захоплююче побудувати свою промову і переконливо донести свої думки до

аудиторії. Вона досягла свого розквіту у Давній Греції приблизно 2500 років

тому. Риторика вважалася важливою наукою, яка потрібна кожній людині.

Тому риторику вивчали у школі так само, як читання і письмо.

(текст записано на дошці)

- Про що цей текст?



- Вміння володіння мовленням в першу чергу виявляється в умінні

ставити запитання. Поставте запитання до цього тексту і запишіть їх в зошити.

(Де наука риторика досягла свого розквіту? Коли це сталося?)

III. Вивчення нового матеріалу. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку.

Бесіда вчителя: Ваш голос є важливим так само, як і ваша зовнішність,

манери, текст виступу. Людський голос – могутній інструмент. Ним можна

розворушити людей або приспати, зачарувати або відштовхнути. Гарний голос

відрізняється легкими змінами тону. Інтонація – це «підйоми» і «спади» голосу.

Монотонність втомлює вуха. За допомогою зміни тону голосу можна

змінювати значення слів, речень.

Мовленнєві ситуації (Тон):

- Ви ненароком розбили мамину улюблену чашку. Як ви про це їй

скажете?

- Спробуйте з різною інтонацією сказати речення: Іде дощ, і ми не

підемо сьогодні в кіно.

(Радість, байдужість, схвильованість, гнів).

- Ви чули, коли людині кажуть: «Не таратор!» (Темп)

Є вірші, які показують, як людина вміє тараторити. Їх треба читати дуже

швидко. Тараторки ми з вами називаємо скоромовками і, починаючи з першого

класу, вже багато вивчили. Тож пригадаймо їх…

Робота за таблицею «Тон. Темп. Гучність».

Тон Темп Гучність голосу

Дружний

Радісний

Впевнений

Спокійний

Схвильований

Роздратований

Грубий

Переляканий

Байдужий

Спокійно

Швидко

Повільно

Помірно

Тихо

Голосно

Пошепки

Крик



Гра «Розсипанка»

Складіть скоромовку із розсипанки (робота в групах).

(Лис у лісі заховався, ліс лиса схопив)

(Босий хлопець сіно косить, роса босі ноги росить)

(Пилип пиляв поліна, притупив пилку)

(Очиці у вовчиці – наче блискавиці)

Записати скоромовки в зошити.

схопив

лиса

лис

заховався

Лис

у лісі

росить

ноги

босі роса

хлопець

Босий сіно

косить

пилку

притупив

поліна

пиляв

Пилип

блискавиці неначе –

у вовчиці Очиці



Фізкультхвилинка.

Люди можуть говорити з різним ступенем гучності (силою голосу). Саму

гучність визначає ситуація спілкування.

- Як треба говорити в бібліотеці? (Тихо)

- Яка гучність голосу на стадіоні? (Голосно)

- А якщо заблукали в лісі?

Згадаймо місця, де потрібно говорити тихо, а де – голосно. (Лікарня,

церква, змагання, в лісі, автобус, театр).

IV. Закріплення умінь і навичок.

Робота з демонстраційним матеріалом. Демонстраційні таблиці, серія

«Уроки ввічливості»

1. «Правила поведінки в транспорті»



2. «Театральні таємниці»

(Аналіз ситуацій, зображених на малюнку)

А як поводиться в транспорті вихована людина?

Гра «Ввічливий трамвайчик»

У грі беруть участь водій, кондуктор і пасажири. Кондуктор дає

пасажирам квитки, але не за гроші, а за «ввічливі» слова (дякую, будь ласка,

будьте ласкаві, вибачте, доброго дня…). Причому пасажири не повинні

повторювати ці слова. Того, хто не зміг назвати ввічливе слово, кондуктор

виганяє з трамвайчика.

Коли всі пасажири «отримали» квитки, «ввічливий трамвайчик» вирушає

в дорогу і всі вивчають пісеньку.

Цю пісеньку треба співати на мотив відомої пісні «Ми їдемо-їдемо-

їдемо»

Трамвайчик швидко-швидко мчить –

Чу-чух, чу-чух, чу-чух

У наших пасажирів

Перехопило дух.

Та перша ось зупинка.

І двері відчиняються



У вагоні на зупинці

Бабуся з’являється

Приспів: Як же бути? Що робить?

Що ми маємо вчинить?

Підказка: потрібно бабусі поступитися місцем і сказати: «Сідайте, будь

ласка».

Трамвайчик швидко-швидко мчить –

Чу-чух, чу-чух, чу-чух

У наших пасажирів

Перехопило дух.

Та знову ось зупинка,

і двері відчиняються…

і жіночка з дитинкою

В вагоні враз з’являється…

Приспів: Як же бути? Що робить?

Що ми маємо вчинить?

Підказка: Треба жінці з дитиною також місцем поступитися і сказати:

«Прошу, сідайте».

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання: записати в зошиті слова прощання.



УРОК № 3

ТЕМА: Засоби логічної виразності, наголос, паузи.

МЕТА:

ознайомити учнів із засобами логічної виразності, наголосом, паузами;

навчити учнів правильно робити логічні наголоси, паузи;

розвивати навички та вміння учнів працювати в групах;

виховувати шанобливе ставлення до мови, прагнення зберігати чистоту

мови.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку.



Зачитайте записані в зошиті слова прощання.

2. Поширте речення.

Пташка дзьобає. Дідусь сидить.

(Пташка дзьобає жучків. (Дідусь сидить на

стільчику.

Пташка дзьобає жучків у саду. (Старенький дідусь сидить

Маленька пташка дзьобає жучків у саду) на стільчику)

(Старенький дідусь сидить на стільчику на сонці)

III. Вивчення нової теми. Мотивація навчальної діяльності.


Такі засоби логічної виразності голосу як наголос і паузи повинні

сприяти кар’єрному росту людини, а не нівечити його. Взяти хоча б



телеведучих, які мають привабливу зовнішність, але не володіють постановкою

засобів логічної виразності голосу, досить швидко зникаючи з екрана

телевізора. Якщо взяти діловий світ, то багато компаній не шкодують грошей

на те, щоб посилати своїх співробітників на приватні курси з постановки

голосу. Адже компанії зацікавлені, щоб їхні керівники, торгівельні

представники, співробітники, відповідальні за зовнішні зв’язки, були хорошими

ораторами. для цього необхідна правильна вимова, чітка артикуляція, добра

постановка голосу. І ми з вами теж на уроках риторики повинні вчитися

виробляти голос, розвивати мислення і мовлення, які в майбутньому

сприятимуть вашій кар’єрі.

IV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Прийом педагогічної техніки – уявне перевтілення. Мовленнєві

ситуації. Пропоную вам перевірити, як впливає логічний наголос на

співрозмовника.

Промовити слово «дощ», «канікули» відповідно до емоцій

«Роздратування», «Радість», «Здивування», «Сум».

2. Промовляння скоромовок. (Звертати увагу на логічні наголоси, ритм, а

вже потім на темп).

Марина варила, а Лариса солила.

Маша в село вола вела.

В село віл Машу вів.


Бесіда Техніку мовлення інколи називають «музикою слова». Російський

спеціаліст А. В. Прянішніков давав такі рекомендації щодо техніки мовлення

вголос:



«… витримай паузу коротку в темпі вірша й одночасно добери частку

повітря, та лише користуючись диханням ніжним»

Групова робота. Гра «Зі слів-розповідь»

Кожен гравець отримує конверт. У ньому картки з окремим словами.

Учасники одночасно відкривають конверти і зі слів-карток (вони змішані)

складають речення так, щоб вийшла зв’язна розповідь. Розповідь записати і

зачитати, використовуючи засоби логічної виразності – наголос, паузи.

1.

2.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання: доберіть до поданого дієслова якомога більше – іменників

I варіант – Шумить… (Море,машина, вітер…)

II варіант – Летить … (слово, листочок, ластівка…)

Які з названих слів мають переносне значення?

VI. Підсумок уроку. Учень за бажанням повинен у лаконічній формі

передати, що саме він вивчив на уроці з красномовства.

VII. Домашнє завдання: до слів «зітхає», «співає» дібрати слова-назви

предметів.

сніг як біле, Хутро

зими арктичної холоду від їх Захищає

Воно хутро густе ведмедів У полярних

шафрани проліски підсніжники квіти:

весняні перші Розпускається сну зимового

від природа Пробудилася весна Настала



УРОК № 4

ТЕМА: Засоби емоційно-образної виразності: інтонація, міміка,

жести.

МЕТА:

навчити учнів користуватися інтонацією, мімікою, жестами як

додатковими засобами виразності усного мовлення, навчати розрізняти настрій

людини за мімікою її обличчя;

розвивати спостережливість, уяву та фантазію;

виховувати ввічливість у стосунках один з одним.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання.

III.Актуалізація раніше вивченого матеріалу.

1. Мовна розминка

Гра «Знайди пеньок»

ніс гнів носили

ніс гнав носили

ріс гнів носили

ніс гнів косили

2. Склади вірш за поданими реченнями

Вересень

Тепле літечко поніс (4)

Ще у зелені весь ліс (1)

до морозів ще далеко (2)

Та за море вже лелека (3)



IV. Вивчення нової теми. Оголошення теми і мети уроку.

Люди спілкуються один з одним не лише за допомогою словесних

засобів, а й за допомогою несловесних – міміки, жестів. Представники різних

народів використовують жестикуляцію неоднаковою мірою. для прикладу,

мексиканець протягом однієї години розмови використовує жести 180 разів,

француз – 120, італієць – 80, а фін-всього раз.

V. Сприймання і усвідомлення матеріалу.

- Отже, ми сьогодні поговоримо про міміку, жести, інтонацію.

- Подивіться і скажіть, про що свідчить кожна моя поза? (низький

уклін, руки догори, піднесення одного пальця до губ…)

- Хто з вас знає іще якісь жести? Покажуть їх, а ми спробуємо їх

пояснити.

Вираз обличчя (міміка) людини – це різноманітних стан обличчя. Міміка,

вираз очей, наявність чи відсутність посмішки можуть вам сказати значно

більше, аніж довгі –довгі словесні форми. Будьте уважними до цього.

Тест «Чи розумієте ви мову міміки?»

Запишемо в зошиті в певній послідовності, що позначає кожне личко.

«Діалог» Зачитування в особах з використанням жестів та міміки,

інтонації вірша С. Руданського «Вовки»

- Чого, брате, так збілів?

Що з тобою сталось?

- Ох, за мною через став

Аж сто вовків гналось!

- Бог з тобою!.. Сто вовків?

Та б село почуло!

- Та воно,так, і не сто,

А п’ятдесят було!



– Та й п’ятдесят – диво в нас…

Де б їх скільки взялось?

- Ну, нехай вже, нехай так,

Але десять гналось!

- Та і десять не було!..

Знать, один усього…

- А як один? Аби вовк!

Страшно і одного!

- А може, то і не вовк?

- А що ж то ходило?

Таке сиве та мале,

а хвостик, як шило…

VI. Закріплення умінь і навичок.

Робота з демонстративним матеріалом. «Уроки ввічливості».

Розгляньте малюнки. Чи можемо ми «розшифрувати» на малюнках

вирази облич зображених дітей? Визначити своє ставлення до них?

Прийом педагогічної техніки – гіпотетичний прогноз: Уявіть собі, що ви

прокидаєтеся вранці і бачите навколо себе всі до одного злі обличчя. До чого це

може призвести?



Гра – мирилочка: Учитель промовляє слова, а діти повторюють і

виконують дії, закладені в слова

ФізкультхвилинкаТому, хто праворуч, посміхнися,

Тому, хто ліворуч, посміхнися,

Тому, хто праворуч, поклонися,

Тому, хто ліворуч, поклонися.

Тому, хто праворуч, руку дай,

Тому, хто ліворуч, руку дай,

Тепер по колу ти крокуй,

Із друзями разом крокуй.

Тому, хто праворуч, моргни,

Тому, хто ліворуч, моргни,

Того, хто справа, обніми,

Того, хто зліва, обійми.

Ось і закінчилась наша гра,

І знову дружать всі! Ура!

VII. Підсумок уроку

- Скажіть, що допомагає зробити усне мовлення більш зрозумілим і

виразним? (Немовні засоби спілкування: міміка, інтонація, жести)

VIII. Домашнє завдання – диференційоване:

1.Вигадайте разом із друзями і станцюйте:

- танок страху;

- танок диких мавп;

- танок інопланетян;

- танок у невагомості

2. Обдаровані учні отримують завдання підготувати повідомлення про

Цицерона та Квінтиліана. (на матеріалі, запропонованому учителем). Особливо

зацікавленим учням пропонується залучити старших братів або сестер чи

батьків, щоб відшукати самостійно цікаву інформацію про цих відомих риторів

за допомогою пошукових систем мережі Internet.



УРОК № 5

ТЕМА: Видатні оратори стародавніх часів: Цицерон, Квінтиліан.

МЕТА:

ознайомити учнів із життям, особистістю, філософією ораторів

стародавніх часів – Цицероном, Квінтиліаном;

розвивати мовлення учнів, уміння визначати в словах спільну частину

(корінь), навички пошукової та словникової роботи.

виховувати повагу і шанобливе ставлення до старших.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання. Повторення вивченого

матеріалу.

Затанцюйте вигаданий танок

– танок страху;

– танок диких мавп;

– танок інопланетян;

– танок у невагомості



Бесіда:

Серед чудес світу, якими надихається людина, є таке, яке з повним

правом можна назвати божественним даром – Слово! Йому присвячували

похвалу серця прославлені поети і мислителі всіх часів і народів. Ораторське

мистецтво в античному світі вважали «божественним», а на людину, яка

володіла даром красномовства, дивились, як на Бога. Риторика виникла з



народного мовлення в Давній Греції 2500 років тому. Історія риторики

розповідає, скількох мудреців, державців, геніїв підіймала вона на п’єдестал

влади і слави, скільком давала натхнення і задоволення, скількох утішала і

окрилювала. Давній Рим відомий всьому світові своїми славетними ораторами.

Одними з них були Марк Тулій Цицерон і Марк Фабій Квінтиліан.

IV. Сприймання і усвідомлення матеріалу.

Повідомлення учнів.

I учень: Марк Тулій Цицерон – видатний римський оратор, політичний

діяч, філософ, письменник, автор трактатів з етики і виховання – став цілою

епохою в римській історії і найвидатнішою постаттю в латинському

красномовстві. Уже на початку свого шкільного навчання Цицерон виявив

великі здібності, кмітливість, тямущість. Особливо пристрасно тягнувся до

поезії. Цицерон намагався досягти високих державних посад заради

впровадження свого ідеалу. Зразок ораторської майстерності Цицерона – дуже

показова, яскрава і віртуозна промова. Він говорив, що красномовство –

найважче мистецтво, воно вимагає від оратора знань відразу багатьох наук.

«Красномовство – вершина науки», – стверджував Цицерон. Життя його

закінчилося трагічно. Його зрадили, вислідили і вбили.

II учень: Марк Фабій Квінтиліан – визначний римський оратор і теоретик

ораторського мистецтва. Написаний ним трактат «Про освіту оратора»

залишається найдетальнішим з усіх відомих нам курсів античної риторики.

Квінтиліан вважав: щоб виховати оратора «достойним мужем», треба розвивати

його смак. Для Квінтиліана вищим суддею ораторського успіху була думка

літературно – підготовленого знавця.


V. Закріплення умінь і навичок

Завдання 1:

Розгляньте словосполучення, записані на дошці, запишіть і знайдіть у

схожих словах спільну частину.



Майстер риторики, риторична школа, наука риторика, риторична задача,

центр неориторики.

- Як ви розумієте ці слова і поняття?

Робота з тлумачним словником. (Діти спільно з учителем з’ясовують

лексичне значення нових понять та термінів)

Завдання 2: Мовленнєва ситуація

Пригадайте мультфільм «38 папуг». Уявімо, що до Удава приїхала

бабуся. Її вітають головні герої.

Мавпа: Вітаю з приповзанням!

Учні: Шановна бабусю! Вітаємо Вас із приїздом. Наш друг Удав дуже

багато про вас розповідав. Я вважав, що ви довша, ніж 38 папуг. Ми дуже раді

Вас бачити!

- Як ви гадаєте, хто привітав бабусю краще? Доведіть свою думку.

Завдання 3:Гра «Головна буква».

У кишеньку вставляється будь-яка буква. Учні складають оповідання так,

щоб всі слова починалися запропонованою буквою.

Наприклад, «К»:

Коло криниці коза. Квокчуть кури. Кіт крутить клубок. Кучерява Катря

кличе корів.

VI. Підсумок уроку

- З якими ораторами Стародавнього Риму ми сьогодні ознайомилися?

- Згадаймо, що означає слово «риторика», «ритор»?

VII. Домашнє завдання – диференційоване:

1. Складіть оповідання, в якому всі слова починаються літерою «М».

2. Окремі учні отримують завдання підібрати матеріал із

запропонованого вчителем для лаконічного повідомлення про Феофана

Прокоповича та Івана Франка – завдання випереджувального характеру, що

стимулює самостійну пошукову роботу молодших школярів.



УРОК № 6

ТЕМА: Видатні українські оратори: Феофан Прокопович, Іван

Франко.

МЕТА:

ознайомити учнів із видатними українськими ораторами – Феофаном

Прокоповичем, Іваном Франком; навчити добирати слова, протилежні за

значенням;

розвивати уяву, мовлення учнів;

виховувати інтерес до історичного минулого розвитку риторики в

Україні.

ХІД УРОКУ



Зачитайте складені вдома оповідання.

III. Активізація пізнавальної діяльності.

- З якими ораторами Стародавнього Риму ми ознайомилися з вами на

попередньому уроці ? (Цицерон, Квінтиліан)

IV. Вивчення нового матеріалу. Мотивація навчальної діяльності.


Цицерон писав: «Істинний оратор своїм впливом і мудрістю не лише собі

здобуває почет, а й багатьом громадянам, та й усій державі загалом приносить

щастя і добробут».



Не забували риторику і на нашій рідній землі. Серед відомих ораторів

були Феофан Прокопович й Іван Франко.


- А зараз послухаймо реферативне повідомлення учнів про цих ораторів.

I учень: відомий слов’янський ритор професор, ректор Києво-

Могилянської академії Феофан Прокопович називав риторику «царицею душ»,

«княгинею мистецтв» за величезний вплив на емоції, волю і розум слухачів.

Феофан Прокопович (1681-1736) дуже рано втратив батьків, виховувався

у дядька. Виходець із середніх верств суспільства, він досягає вищих посад

держави, стає правою рукою Петра I, його радником, сподвижником, главою

«Ученої дружини». Промови Прокоповича були повчальними. Він володів

багатьма мовами: латинською, російською, старослов’янською, книжною

українською, німецькою, англійською, шведською, польською мовами. Феофан

Прокопович вважав, для того, щоб принести користь своєму народові, своїй

землі, треба багато вчитися і багато працювати.

II учень: Іван Франко народився в 1856 році в сім’ї коваля на Галичині.

Хлопчик ріс роботящим і тямущим. Його в 6 років віддали до школи. Вчився

маленький Ясь (так називала його мама) легко, мав надзвичайну пам’ять. Івась

рано залишився сиротою. Коли йому було 9 років, помер батько. У 16 років

втратив матір.

Іван Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську

освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософських

наук.

- Робота з учнями.

- Які запитання ви б поставили своїм однокласникам, прослухавши ці

повідомлення?




V. Закріплення умінь і навичок.

1. Гра «Уяви себе»

Учні працюють в групах.

Уявіть, що ви – продавці у книгарні. Зробіть рекламу книзі так, щоб її

охоче розкупили.

2. Завдання

До виділених слів дібрати слова, протилежні за значенням, вставити в

текст. Записати.

У великої річки був брат – … струмок. Близькі родичі, вони були зовсім

рідні. Струмок вузький, а річка – … Струмок швидко мчав з гори, а річка…

несла свої води. Та все ж мілководний струмок і … річка були вірними

друзями.


- Про кого з українських ораторів ми сьогодні говорили?

- Як вони досягли успіхів в ораторському мистецтві?

Завдання

Яскраво, чітко, щиро, вміло, плавно, цікаво, дотепно.

Зрозуміло, точно, відверто, вдало, вільно , переконливо, дотепно,

розумно.

- Яка з цих груп найбільше підходить до визначення риторики

- Як повинен говорити справжній ритор?

VII. Домашнє завдання: скласти власну казку з героями казки «Вовк і

семеро козенят» на сучасний лад.



УРОК № 7

ТЕМА: Мистецтво переконання.

МЕТА:

Ознайомити учнів з однією із якостей оратора – мистецтвом

переконання;

розвивати навички виконувати вправи з вироблення вмінь переконувати

слухача, перевтілюватися в інші образи, розвивати уважність;

виховувати любов і бережливе ставлення до рослинного і тваринного

світів.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання. Зачитування учнями власних

казок з героями казки «Вовк і семеро козенят».

2. – Яких українських ораторів ви знаєте? (Феофан Прокопович, Іван

Франко).

Тести:

1. Феофана Прокоповича виховували

а) батьки;

б) дядько;

2. Він став правою рукою

а) Петра I;

б) Княгині Ольги;

3. Ф. Прокопович добре знав

а) математику;



б) іноземні мови;

в) займався хімією

4. Іван Франко народився в родині

а) коваля;

б) шевця;

в) бондаря

5. Івана Франка віддали до школи

а) в 9 років;

б) в 6 років;

в) не ходив до школи.

6. Франко був

а) оратором і художником;

б) оратором і письменником;

в) оратором і скульптором

III. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Платон сказав: «Риторика – джерело влади».

Ділова людина, котра активно користується словом як універсальним

засобом спілкування, повинна володіти добре українською мовою, знати такі

основні види мовлення

Схема

І ось сьогодні ми поговоримо про мовлення переконливе.

Мовлення

Інформаційне

Переконуюче

Спонукальне

Усолоджуюче

(похвальне)




Досвідчені оратори знають: якщо вдалося завоювати симпатію слухачів,

то підтримувати її легше. Оратор повинен створювати в аудиторії атмосферу

довіри і в той же час ділову обстановку. З аудиторією має бути встановлений

тісний контакт, підібрана правильна поза. Правильна поза досягається

тренуванням, вона має бути невимушеною, без напруги, дихання рівне.

Переконливе мовлення базується на вмінні мовця викликати певні емоції

у слухачів. Враховувати те, як може сприйняти аудиторія промову.

V. Фахівці в галузі усної переконливої комунікації рекомендують:

– враховувати ясність, єдність думки і слова;

– уникати зайвої сентиментальності;

– голос і в тихім звучанні повинен зберігати «металевість»;

– слідкувати уважно, щоб голос ніде не тремтів;

– психологічно грамотно налаштовуватись на партнерів на основі

вивчених інтересів;

– створювати творчу атмосферу, роздумувати про минуле, теперішнє і

майбутнє.

Завдання: порівняти два вислови. Який з них не залишить вас

байдужими?

1. Утікачі дуже швидко, неслися автобаном , і вітер дув у вуха.

2. Вони мчали автобаном зі швидкістю 150 кілометрів на годину.

- Самостійно скласти подібні вислови і записати в зошит.

Перевірка завдання і аналіз складених висловів.

VI. Закріплення умінь і навичок

Завдання 1.

Встав потрібні слова, запиши вірш. зачитай його.

Веселка в _____, як на долоні, (гаї)

А ген під нею пасуться____. (коні)



На синім ____, в співучім _____ веселка (небі) (лузі)

Не ____ хмари в небокраї, (ходять)

Цвіте ____, мов світ барвиста, чиста (веселка)

І кожна ____ ,мов промінь, ____. (барва) (чиста)

Завдання 2.

Сюжетно-рольова гра (прийом мнемоніки – перевтілення)

«У світі тварин»

Хід гри: діти уявляють себе тваринами і розповідають про себе від

першої особи, намагаючись скласти зв’язну розповідь.

Наприклад: Доброго дня! Я , їжачок, прийшов з лісу, щоб розповісти вам

про себе…


– Чим повинен володіти промовець, щоб переконати аудиторію?

VIII. Домашнє завдання: Нескінченне речення.

Початкове слово: сонце

Зразок: Світить сонце.

______________

______________



УРОК № 8

ТЕМА: Уміння володіти собою – запорука успіху.

МЕТА:

навчати учнів володіти собою під час виступу, ознайомити учнів з

значенням слова «пантоміма»; навчати чіткості мовлення;

удосконалювати вміння та навички працювати в групах; розвивати уяву;

виховувати самоповагу і взаємоповагу.

ХІД РОБОТИ



1. Перевірка домашнього завдання. Зачитування учнями нескінченних

речень.

2. Робота в групах

Самоідентифікація, стосунки.

1. Справжній друг ніколи …

2. Коли я не погоджуюся з дітьми, я …

3. Я гордий, тому що…

4. Коли я нудьгую, …

5. Якби я міг щось змінити у своїй зовнішності, то це було б …

6. Коли я хочу привернути до себе увагу, я …

Завдання учасників групи полягає в тому, щоб закінчити незавершені

речення.


Вдало складений текст на 90 % гарантує успіх будь-якого виступу. Однак

повний успіх виступу за гарно складеним текстом залежить від:



Схема


Бесіда: Володіння собою здебільшого означає просто подолати

хвилювання, бути на трибуні самим собою. Досвідчені оратори радять на

початку виступу обрати поглядом два-три симпатичних для промови обличчя і

звернутись до них. Довірливі погляди цих людей допоможуть відчути контакт з

аудиторією і зняти велику частину хвилювання. Після того як контакт з

аудиторією встановлено, а промовець заспокоївся, треба тримати у полі зору

весь зал.

Перші промови з ваших вуст звучать у шкільному віці. Як же краще

готуватись до таких виступів. Дехто пише повний текст виступу, а дехто

складає лише план. Але завжди під час виступу не втрачайте зоровий контакт з

аудиторією.

Завдання 1. Вимовити сполучення приголосних у словах, не допускаючи

«ковтання» закінчень.

шторм горб з’їзд

корм корж дрізд

горн шарж спорт

нерв торф фант

спазм ферзь толк

цикл ромб торф

ритм стенд харч

скарб темп гольф

Скласти фрази з цими словами, потім з цими фразами речення.

Успіх виступу

володіння

матеріало

м

володіння

собою

володінн

я

аудиторі

єю




Завдання 2. Розповідь «на ходу». Слова поєднати і скласти з ними

розповідь.


Завдання 1. Розмежувати речення.

Ранок

Чи бачив ти, як сходить сонце з кожним його промінчиком все навкруги

оживає кожна квіточка, кожен листочок намагається вловити сонячний

промінець не можуть без сонечка обійтись ні рослини, ні тварини.

Завдання 2. Групова робота

Пантоміма

Пантоміма – це вид мистецтва, в якому для передання змісту

використовують виразні рухи тіла, жести, міміку.(завдання кожній групі

дається в конвертах)

- Спробуйте показати, як навколо вашої голови літає муха, а ви

намагаєтесь її прогнати;

- Спробуйте показати, як новий вовняний шарф коле шию і вам у

ньому незручно;

- Покажіть, як літнім ранком у полі ви підставляєте своє обличчя

лагідному сонечку, і раптом з’являється хмара;

- Маленька мавпочка зірвала банан і смачно його їсть.

VI. Підсумок уроку.

Від чого залежить успіх виступу?

VII. Домашнє завдання: підготуйте промову: «Моя мама – найкраща»



УРОК № 9

ТЕМА: розвиток пам’яті – необхідна складова ораторського мистецтва.

МЕТА:

переконати учнів в тому, що пам’ять – необхідна складова ораторського

мистецтва,

ознайомить з трьома умовами запам’ятовування;

виконувати вправи на розвиток пам’яті,

працювати над прислів’ями,

виховувати любов і шану до своєї мови, до культури мовлення.

ХІД УРОКУ



Перевірка підготовлених промов учнів «Моя мама найкраща».

– Чи використали ви всі складові, від чого залежить успіх промови


Бесіда: Звичайна людина використовує десяту частину можливостей своєї

пам’яті. Інші дев’ять частин пропадають марно. Що ж зробити, щоб

скористатися хоча б частиною нашої невикористаної пам’яті?

Успіх виступу

володіння

матеріалом

володіння собою володіння

аудиторією



IV. Cприймання та усвідомлення матеріалу.

Бесіда: перша умова запам’ятовування – це глибоке і яскраве враження

того, що ви хочете запам’ятати. Для цього треба зосередитись, уявити.

Можливо, вам краще зачитати деякі тексти вголос, бо це допоможе

запам’ятовуванню. Не лінуйтеся записати план, а потім закрийте очі і уявіть

його написаним вогняними лініями.

Друга умова – повторювання. Але повторювання потрібно здійснювати з

інтервалами.

Третя умова – це використання асоціацій.

Робота з тлумачними словниками.

Асоціація – зв’язок між окремими психічними актами людини (думками,

уявленнями, почуттями), коли один з них викликає інший.

Асоціації можна розділити на такі основні групи:

- за суміжністю (квітник, грунт, квіти, загорожа);

- за подібністю (сонце, тарілка, апельсин, соняшник);

- за контрастом (чорне-біле, веселий-сумний);

Схема

Той, хто дотримується цих трьох умов запам’ятовування, буде мати

кращу пам’ять.

Завдання:

І ось зараз ми спробуємо вивчити вірш, використовуючи ці умови

запам’ятовування.

На моєму рушнику квіти, як у квітнику;

Ружі, сон, лілея біла,

а на мак ще й бджілка сіла.

Бджілка – бджілочка мала

Мед для мами принесла.

Пам’ять

Уява

план

Повторюван

ня Асоціація



Тут же вивішені малюнки, на яких зображені килимок з квітами, клумба,

ружа, сон, лілея, мак, бджілка, мед.

(Після одного-двох прочитань діти знають вірш напам’ять)



Завдання 1. З першого разу запам’ятайте речення

У цій табакерці жив маленький злий троль.

(7 слів)

Снігова королева жила серед вічних снігів і вічних криг.

(9 слів)

Таких гарних птахів каченя ніколи и не бачило – білі, як сніг, з довгими

шиями

(13 слів).

Завдання 2. Спробуйте запам’ятати прислів’я

- На пам’ять свою скаржиться кожен, а на розум – ніхто.

- Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові.

- Шабля ранить тіло, а слово – душу.

VI. Підсумки уроку

- Згадаймо три умова запам’ятовування.

- Дивлячись на малюнок, розкажіть вивчений напам’ять вірш.

VII. Домашнє завдання: підготувати для запам’ятовування

однокласниками дві скоромовки.



УРОК № 10

ТЕМА: Тексти. Види текстів.

МЕТА:

ознайомити учнів з текстами і видами текстів; поглиблювати знання

учнів про лікарські рослини і їх використання.

розвивати уміння та навички школярів працювати з деформованими

текстами і розрізняти їх; працювати в групах,

виховувати толерантне ставлення однин до одного

ХІД УРОКУ



матеріалу.

1. Загадування для вивчення однокласниками скоромовок.

2. Гра: «Уявний образ».

Вчитель каже:

Дерево –

Темний ліс –

Гарна погода –



Розумна киця –

Швидка людина –

3. Завдання – вивчіть вірш

Коля дрова коле,

Поля поле поле,

Толя косить конюшину,

Льоня лагодить машину.


Мова в нас така чарівна,

мелодійно так звучить,

поміж мовами – царівна,

як без неї в світі жить?

Мова в нас така чудова,

мелодійна і ясна.

Солов’їна, світанкова

і чарівна, як весна. Б. Пилай

Бесіда. Діти, нам даровано великий скарб – нашу рідну мову. Вивчати її,

берегти – наш обов’язок.

- Пригадайте, за допомогою чого ми спілкуємось? (За допомогою речень).

Речення – найменша одиниця мовлення, а речення, зв’язані між собою за

змістом , утворюють текст.

Завдання. З даних слів складіть текст.

- Усе в лісі співає;

- до, пішли, лісу, ми, весною;

- легенький, подув, вітерець;

- в, заспівали, всі, лісі, дерева;

- кожне, свою, співало, пісню, дерево;

- співала, білокора, пісеньку, красуня, ніжна, берізка;

- піснею, дуб, вчив, своєю, бути, і, відважними, нас, сильними.





Схема

Завдання 1. Групова робота, диференційоване завдання. Визначити, який

це текст. Аргументовано довести власну думку

1 група. В’ється стежка через поле. Йдеш по нім і бачиш по боках

подорожник. Росте він на узбіччях, біля доріг, де ходять люди.

2 група. Подорожник – трав’яниста рослина. Його листочки міцні, круглі.

Над темно – зеленим листям піднімаються стрілки стебла. Дрібні квіточки

зібрані у вузький колосок.

3 група. Навколо – суха земля, а під листям подорожника вона волога,

прохолодна. Чому це так? Мабуть, тому. що листочки цієї рослинки тісно

притиснуті до землі. Станеш випадково на листочок подорожника, злякаєшся,

що пошкодив його. А подорожник, як і раніше, стоїть. Ото живуча трава!

Завдання 2. Першій групі переписати текст, другій групі виписати слова,

які вказують на ознаки подорожника, третій групі – виписати з тексту


Види текстів

Розповідь Опис Міркування

Розповідаємо

про якісь події

Описуємо, яким є

особа або

предмет

Якщо хочемо

щось довести

або заперечити

Що сталося?

Що відбулося?

Який? Твердження,

доведення,

висновок



- Що ми ще знаємо про подорожник? Коли його використовують, як

лікарську рослину.

V. Закріплення набутих знань.

Завдання 1. Знайди у тексті недоліки і виправ їх. Запиши удосконалений

текст.

Моя сестра – лікар. Сестра любить свою професію. До сестри часто

звертаються за допомогою. Сестра чуйно відноситься до хворих. Люди

завжди вдячні сестрі за її добре серце.

Завдання 2. Прочитайте і запишіть прислів’я

асаКр идюлин в її олсві (Краса людини в її слові)

VI. Підсумок уроку .

– Які види текстів ми знаємо?

VII. Домашнє завдання:

1. Скласти два тексти – текст-опис, текс-розповідь про бабусю.

2. Виготовити годівничку.



УРОК № 11

ТЕМА: Непридумана розповідь. Подбаємо про пташок взимку.

МЕТА:

закріпити набуті на попередньому уроці знання на практиці;

розвивати вміння аналізувати і будувати текст на задану тему;

виконувати вправи з дикції; розвивати спостережливість, вміння висловлювати

свої думки; працювати в групах;

виховувати почуття відповідальності за птахів, які зимують у нас.

ТИП УРОКУ: урок закріплення раніше вивченого матеріалу.

ХІД УРОКУ



1. Зачитування учнями тексту-опису і тексту-розповіді про бабусю.

2. Вправи з дикції (чітко вимовляти закінчення слів)

дерть цинк хист

парк борщ хвіст

культ вовк бюст

кварц брязк шість

марш міст свист

На підставі наведених слів учні повинні скласти зв’язну розповідь.

III. Актуалізація раніше вивченого матеріалу.

Актуалізуюча бесіда:

1. Що називаємо текстом?

2. Які типи тексту ви знаєте?

3. Які ознаки тексту-опису? («Дане» і «нове»)



4. Які ознаки тексту-розповіді? (Початок, розвиток дії і кінець)

5. Чим відрізняється текст-опис від тексту-розповіді і що в них може

бути спільного?

IV. Закріплення теоретичного матеріалу на практиці.

Незабаром зима. Взимку бувають тріскучі морози. для багатьох птахів

зима – ворог. Деякі з них відлітають у вирій. Але багато перта них залишається

у нас. Важко їм взимку добувати їжу. Узимку ваша допомога їм дуже потрібна.

Для цього ви майстрували вдома годівнички.

Гра «Доміно» (мікрогрупова робота).

Дітям кожної групи роздаються комплекти карток зі словами. Останній

склад кожного є початком іншого слова у наступній картці. Учні мають з

карток скласти групи слів.

Завдання:

- Що об’єднує птахів у групи?

1 група

г

у

с

и

с

о

л

о

в

ей

к

о

л

е

л

е

к

а

(гуси, соловей, лелека)

2 група

г

о

л

уб

д

я

т

ли

с

ой

к

и

г

ал

к

и

(голуб, дятли, сойки, галки)

3 група

ш

иш

к

а

р

і

с

ні

г

у

р

і

(шишкарі, снігурі)

I гр. Птахи відлітають у теплі краї. Як вони називається? (перелітні)



II гр. Залишаються на зиму – як вони називаються? (зимуючі)

III гр. Прилітають до нас взимку.

- Сьогодні ми будемо складати зв’язну розповідь про те, як і навіщо ми

виготовляємо годівниці для птахів. Подбаймо про пташок узимку.


Завдання 1.

– З яких частин складається текст?

(Зачин, основна частина, кінцівка)

– Яка мета нашої розповіді?

(розповісти про виготовлення годівнички)

Завдання 2.

План

1. Незабаром зима.

2. Життя птахів узимку.

3. Виготовлення годівничок.

4. Птахи – наші друзі.

Слова для довідки: холодна зима, люті морози, замело снігом, шкода

беззахисних птахів, продуває крізь пір’ячко, пташину їдальню, великою

зграйкою, допомагати пернатим друзям.

Завдання 3. Підбір заголовку до тексту.

Завдання 4. Колективна робота – складання розповіді (усно).

Завдання 5. Самостійне написання розповіді.


VI. Закріплення умінь і навичок.

1. Зачитування учнями складених розповідей.

2. Прикмети.



– Птахи відлітають пізно – зима буде теплою.

– Птахи настовбурчують пір’я – буде негода.

– Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пір’їною в дзьобі –

незабаром вдарять морози.

3. Прислів’я та приказки

– Де багато пташок – там немає комашок.

– Як багато птиць, не буде гусениць.

– І соловейко не співає, коли їсти не має.

– Всяка пташка свої пісні має.

VII. Підсумок уроку.

Про птахів повинна турбуватися кожна людина. Дорослі і діти мають

турбуватися про птахів там, де вони живуть, працюють, відпочивають.

VIIІ. Домашнє завдання – диференційоване (на вибір учням)

1. Гра «Перевтілення».

- Уявіть себе пташкою, яка прилетіла доз робленої вами годівнички.

Якою була б ваша поведінка, які думки?

2. Підготуйте усну розповідь на тему «Легенди, перекази про квіти»



УРОК № 12

ТЕМА: Вигадана розповідь. «Квітковий бал»

МЕТА:

розширити знання дітей про розмаїття квітів, ознайомити з легендами

про квіти; спонукати дітей складати казки на основі творчої уяви та

стимулюючих методів навчання;

розвивати творчу уяву, зв’язки мовлення, пам’ять, увагу,

спостережливість, сприяти розвитку уміння послідовно вести діалог;

виховувати в учнів бажання охороняти рослини й примножувати їх.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап.


1. Гра «Перевтілення». (Прийом емпатії)

Ви птахи, які прилетіли до годівнички. Опишіть ваші дії, передайте

думки і почуття словами.

III. Актуалізація опорних знань.

На землю тихо впала літня ніч… Усе замовкло. Непорушно стоять ліси.

не чути птахів. Тихо і спокійно сплять озера. Прекрасна ніч! Казкова ніч! Вона

усім дарує неповторні сни… Своєю чарівною паличкою ніч доторкнулася до

Флори.

Флора – давняя богиня,

зелен-роду берегиня,

і вродлива, й сановита,

вся квітками оповита.

Розсіває їх усюди,

аби радість мали люди.

Бо ж дерева, трави, квіти –

то неначе її діти. Л. Шевело.

Цієї ночі Флорі приснився квітковий бал. Та який бал!



Сьогодні ми з вами спробуємо уявити, яким же може бути бал у королеви

квітів Флори.

- Які квіти ви знаєте? Яка ваша улюблена квітка? Чому? А, може,

хтось знає легенду про свою улюблену квітку?

(Учні розказують заздалегідь підготовлені повідомлення)

Нарцис – квітка самозакоханих людей. У давньогрецьких міфах

розповідається, що колись у річкового бога був красень – син Нарцис, який не

бачив свого обличчя. Одного разу він відчув спрагу. прогулюючись поблизу

озера, нахилився до води і побачив, мов у дзеркалі, своє відображення. Юнак

був такий зачарований побаченим, що закохався у самого себе. Багато красунь

шукали любові у серці Нарциса, але він кохав лише себе. За це боги покарали

його і перетворили на квітку.

Хризантема – назва рослини походить з грецької мови і означає «золота

квітка». Вона – улюблениця японців. Носити одяг з малюнком хризантеми,

згідно з державними законами, мають право лише члени імператорської сім’ї.

Причину такого шанобливого ставлення японців до цієї квітки пояснює сама її

назва «кіку» – сонце. Хризантема – символ того, що дає всьому життя.

Календула В 11 столітті квітка увійшла в моду на теренах Європи.

Французька королева Маргарита Валуа дуже полюбила календулу. І сьогодні в

Парижі стоїть статуя цієї королеви, а в руках у неї квітка –нагідка. придивися –

і ти побачиш, що насіння її зігнуте лунками, нагадуючи зістрижені нігті, тому її

називають «нагідкою».

Барвінок – таємницю двох закоханих сердець зберігає ця невеличка,

скромна квіточка. Легенда розповідає: жили у мирі і злагоді чоловік з

дружиною. Найбільшою втіхою для них був син Бар. Виріс парубок і покохав

дівчину, на ім’я Вінка. Вирішили закохані одружитися. Та надумала відьма

видати за Бара заміж свою доньку. Ворожбою, закляттями хотіла вона

причарувати хлопця, але нічого не могла вдіяти. І от настав день весілля. Аж

тут з’явилася відьма і проголосила свої прокляття. Там. де стояли Бар і Вінка,



нікого не стало. На тому місці виросла красива маленька квіточка з блакитними

очима.

Іриси – Ірис – це ім’я японської дівчинки, дочки бідного сліпця. Легенда

розповідає, що Ірис допомагала своєму імператору врятуватися від поразки.

Його військо потрапило в пастку. Мужня дівчина зуміла вивести воїнів

таємним ходом, але сама загинула від рук ворогів. На місці, де вона загинула,

зацвіла квітка. Із вдячності за порятунок імператор зробив цю квітку своєю

емблемою.

IV. Робота над темою уроку.

Складання діалогів. Розмова квітів.

Учитель роздає кожній парі учнів картки з малюнками різних квітів.

Пропонує скласти діалог між квітами, які «прибули» на бал, не називаючи їх,

так, щоб учні здогадалися, між якими квітами йшла розмова.

Учитель: А щоб відгадати назви квітів, у розмові обов’язково вкажіть:

- форму та колір пелюсток і листочків;

- схожість квітки з іншими предметами або об’єктами;

- де росте квітка;

- коли зацвітає

Учні за цією карткою-опорою складають діалоги.

Наприклад:

- У тебе такі гарні пелюстки й жовта серединка. Ти, неначе сніжинка,

біла-біла.

- Дякую за такі приємні слова. Ти також дуже гарний і схожий на

палке і велике серце.

- Дякую! Де ти живеш?

- Мій дім у гаю. А де твоя хата?

- У полі.



Гра «Добре-погано» (метод ТРВЗ – виявлення і розв’язання

суперечностей).

Учитель: а зараз ми з вами визначимо, що у квіток «добре» (що

подобається), а що «погано» (що не подобається).

Добре Погано

дарують людям радість

прикрашають землю

мають лікувальні властивості дають

кисень

з часом відмирають

можуть призвести до погіршення

стану людини

Учні висловлюють свої думки за алгоритмами:

Я вважаю…

тому що…

Наприклад…

Отже…

Незважаючи на існування суперечностей у квітах, безперечним є те, що

без них життя на землі неможливе.

Учитель: Королева Флора оголосила танок для всіх квітів. Давайте

кожен з нас уявить себе квіткою, і всі разом затанцюємо під музику

композитора Д. Шостаковича «Вальс квітів».


Який настрій викликає у вас цей музичний твір?

Вікторина: «Впізнай квітку»

- Назва якої квітки починається і закінчується на голосний?

- Ці квіти мають чорні брови.

- Яка квітка, змінивши першу літеру, перетворюється на тварину?

(Мак)

- Квітка-синьоочка, схожа на предмети, що дзвенять (дзвоники)

- Квітка «самозакоханих» людей (нарцис)

Складання тексту казки «Бал квітів».



Самостійне складання тексту казки і запис її.


З давніх-давен люди, милуючись красою квітів, змальовували їх.

Гра «Лабіринт».

Користуючись схемою-підказкою, прочитайте і запишіть ім’я та

прізвище видатної української художниці, яка любила малювати квіти.

У

В

И

Н

А

Т

Е

Р

З

Б

А

Л

М

Д

І

К

Ш

К

О

Л

Б

Н

У

Р

Я


Квіти – очі Землі. Вони бачать нас, люблять, навіть лікують. Пам’ятайте

про це завжди. Природа – мати. Будь вдячною, турботливою дитиною.

В Червону книгу ми занесли

світ неповторний і чудесний,

що поступово вимирає,

давно рятунку в нас благає.

невже в майбутньому на світі

не будуть квітнуть дивні квіти:

конвалія й фіалки ніжні,



і вісник березня підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

як сон-трава росою плаче,

троянда степу, квітка мрії,

жар-цвітом землю не зігріє?

ми всі господарі природи,

тож збережемо її вроду! Г. Туранська

VII. Домашнє завдання. Записати імена людей, які «заховалися» у

назвах квітів.

(Іван-чай, васильок, грицики, лілія, маргаритка, вероніка, ромашка,

жоржина, настурція, конвалія , мирта, любка, валеріана).



УРОК № 13

ТЕМА: Хочу вам розповісти… (Що зі мною сталось?)

МЕТА:

навчити учнів складати твір на основі власних спостережень, ознайомити

із зображенням осені в художній літературі та інших видах мистецтва;

збагачувати мовлення образною лексикою, навчати помічати ознаки осінньої

природи;

розвивати спостережливість та аналітичні вміння та навички;

виховувати екологічне мислення у ставленні до навколишнього

середовища через вдумливе замилування природою та бажання зберігати та

примножувати її красу.

ХІД РОБОТИ


II. Перевірка домашнього завдання..

1. Гра «Два-один»

птах і ловити – … (птахолов)

гори і хвіст – … (горихвістка)

дуб і ніс – … (дубоніс)

сорок і пуд – … (сорокопуд)

2. Гра «Хто більше складе» (групова робота)

Учитель пропонує дітям зачин якоїсь історії. Групи по черзі повинні її

продовжити по реченню, щоб вийшла розповідь.

1. Настала осінь. Тварини у лісі почали готуватися до зими…

2. Холодною зимою народилося у мами-ведмежихи маленьке незграбне

ведмежа…



3. Пішла якось Оленка у весняний ліс і натрапила на чудову галявину,

повну підсніжників…


1. Чим розповідь відрізняється від опису?

2. Назвіть основні вимоги до створення тексту-розповіді (Наявність

початку розповіді, розвитку дії, та кінцівки)



- На цьому уроці вас чекає цікава і різноманітна робота. Ми поведемо

розмову про красу осінньої природи і складемо твір на основі власних

спостережень, будемо добирати потрібні слова для виражання думок.

Ознайомимося із зображенням осені у художній літературі та інших видах

мистецтва.

Вчитель: Красою осені зачаровувалися художники, композитори,

письменники.

Погляньте на картину І. Левітана «Золота осінь». Уважно подивіться на

неї і послухайте уривок п’єси «Осіння пісня» П. Чайковського з циклу «Пори

року».

Завдання: – Що спільного в зображенні осені на картині і в музиці?



Вчитель: Художник зобразив осінь фарбами, композитор – звуками. а

письменник зображує осінь словами.

- Послухайте вірш В. Сосюри. Подумайте, що спільного в ньому з

картиною і музикою.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

Синьоока осінь їде навмання.

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита жовтого коня.

Завдання: – Які образні вислови використав автор у своєму вірші (запис

на дошці)

V. Практичне закріплення вивченого.

Робота з лексичним матеріалом.

1. Словникова робота

Осінь – в перекладі з давньослослов’янської мови – «час жнив».

Вересень – місяць цвітіння вересу.

Жовтень – пора жовтого листя.

Листопад – опадання листя.

2.Завдання. Підберіть близькі за значенням слова (синоніми) і запишіть.

Вчитель зачитує оповідання «Осінній день» І. Нечуя-Левицького.

День погожий…

Сонце пригрівало…

Вітер ледве повівав…

ОСІННІЙ ДЕНЬ

День був ясний, сонячний та теплий. Надворі стояла суша. Небо синіло,

як літом. сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим

промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах уже



пожовкла, але на тополях, на осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не

пожовкле листя в садках, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо.

Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння.

Все синє небо було заховане білим, наче пух, легким, як шовкові нитки,

павутинням. Воно оповило тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках

садів і знов летіло та летіло; хто його зна, де воно й бралося.

І. Нечуй-Левицький

– Який день ранньої осені описаний у творі?

– Ми можемо сказати, що зараз – рання осінь?

Доведіть це.

Учні висловлюють свою думку за алгоритмом

Я вважаю…

тому що…

Наприклад…

Отже…

3. Робота над складанням твору. Добір мовного матеріалу.

Осінь – сумна, невесела, похмура, щедра, багата, чудова, барвиста,

золота.

Дерева – безлисті, розкішні, барвисті, задумані, позолочені, стоять голі,

полум’яніє горобина, немов намистинки, червоніють плоди калини.

Земля – слизька, мокра, холодна.

Повітря – прохолодне, прозоре.

Сонце – не грає, ховається за хмари.

Небо – синє, високе, холодне, сіре.

Хмарки – мов білі вітрила, важкі хмари.

4.Складові тексту.

Зачин: опис природи, погоди

Основна частина: що цікавого бачимо в природі?

Кінцівка: передай своє ставлення…



1. Колективне складання твору.

2. Самостійна робота учнів. Написання твору.

3. Колективне обговорення 1-2 творів.


Приказки:

Осінь іде – дощ із собою веде.

Восени і горобець багатий.

Як листя жовтіє, то поле сумує.

Листопад – ворота зими.

Осінь збирає, а зима – з’їдає.

VII. Домашнє завдання: записати від батьків найпоширеніші в нашій

місцевості осінні прикмети.



УРОК № 14

ТЕМА: Опис. Його особливості.

МЕТА:

ознайомити учнів з особливостями описів; навчити розрізняти їх за

стильовими ознаками; удосконалювати вміння складати опис;

розвивати самостійне творче мислення, уміння правильно, логічно і

послідовно висловлювати думки;

виховувати дбайливе ставлення до особистого здоров’я.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання .

1.Осінні прикмети:

– Грім у вересні – на теплу осінь.

– Павутина стелиться по рослинах – до тепла.

– Комарі з’явилися пізно восени – до м’якої зими.

– Якщо журавлі восени летять високо – осінь буде тривалою.

– Кілька днів підряд видно білі хмари – на похолодання, темні і чорні –

на дощ.


Термінологічна гра на знання учнями типів мовлення (типологічних

різновидів текстів) «Закінчити речення»:

1. Текст, у якому є початок, розвиток дії та кінець, називається …..

(розповіддю)



2. Текст, у якому описано зовнішні та внутрішні ознаки особи, явища

чи предмета, називається…. (описом)

3. Текст, який містить міркування про щось… (роздум)

IV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель: для чого людині потрібне вміння описувати?

Опис – це висловлювання, у якому розкриваються важливі характерні

ознаки, що відрізняють предмет, явище, дію – з-поміж інших. Це величина,

колір, форма, розмір, зовнішність, характер, властивості тощо.

Опис містить відповідь на одне з питань: «Який?», «Яка?», «Яке?»,

«Які?»

У тексті-описі ви обов’язково впізнаєте дві складові – «дане» (Що) і

«нове» (Який?) Наприклад: «Дане» – осінь. «Нове» – холодна, тепла, щедра

тощо.

IV. Практичне закріплення вивченого матеріалу.

Завдання Робота з поширення тексту описовими словами.

Слова для довідок: темні, пронизливі, холодні, легкий, товстий, сильний,

білому.

Текст:

Сонце низько стоїть над землею. Небо часто вкривають … хмари.

Дмуть… вітри. На землю падає … сніг.

Річки, озера, ставки покрилися… кригою. Вдарив … мороз. Усе навколо у

… вбранні.

- Порівняймо два тексти.

- Як ми повинні взимку одягатися? Яких правил безпеки маємо

дотримуватись?




Вчитель: Розрізняють наукові й художні описи.

Художній опис – це образний текст. Мова таких текстів багата на

слова з переносним значенням, порівняннями, прикметниками. Художній опис

містить ознаки, що видаються головними на цей момент.

Науковий опис вимагає високої точності викладених думки. Для нього

характерні спеціальні наукові терміни, достовірність фактів, відсутність

емоцій.

Частини текстів

Художній опис

Науковий опис

1. Загальна характеристика

предмета

1.Назва предмета

2. Опис окремих ознак 2. Розмір, колір, форма

3. Певне ставлення до

описуваного предмета

3.Для чого існує, де

використовується

Завдання: Прослухайте тексти і доведіть, який з описів є художнім, а

який – науковим?

Опис коня

Кінь – горда і велична тварина. Голова продовгувата з довгою гривою.

На чотирьох міцних ногах – копита. Довгий хвіст розвівається під час бігу. Кіра

може бути рудого, чорного, сірого і білого кольорів. Коні допомагають людям

по господарству.

Мчить кінь, неначе стріла. Довга грива і хвіст розвіваються на вітрі. На

землі залишається чіткий слід від його копит. Карі очі в нього розумні-розумні і

жалібні. Найбільше мені подобаються коні сірі «в яблуках».



V. Практичне закріплення матеріалу.

1. Групова робота

Скласти і записати науковий і художній опис тварини (Зображення

тварини додається в конвертах). Зачитування і порівняння описів.

2. Робота з анаграмами

Азегта (газета) вакіца (цікава)

Уржанл (журнал) амдур (мудра)

Ингак (книга) піпра (папір)

Лубяко (яблуко) анелбюлу (улюблена)


1. Які дві складові містить текст-опис? («Дане» і «Нове»)

2.Чим відрізняється художній опис від наукового?

VII Домашнє завдання: скласти і записати художній і науковий опис

липи.



УРОК № 15

ТЕМА: Ознаки предмета. Виділення, вирізнення, знаходження ознак.

МЕТА:

продовжувати знайомити учнів зі словами-ознаками предмета,

закріплювати вміння відновлювати текст з деформованих речень; навчати

визначати предмет за його ознаками; підбирати ознаки-синоніми;

розвивати лексичні навички та вміння доречно підбирати слова залежно

від ситуації мовлення та стилю;збагачувати словниковий запас;

виховувати інтерес до рідної природи.

ТИП УРОКУ: урок практичного застосування раніше набутих знань.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація раніше вивченого.

1. Зачитування 2-3 учнями художнього і наукового опису липи.

2. Робота з деформованим текстом.

У сліі

иМ – пйршили в слі. вніимРи драми сятоли лбіі ізеркби. шиТа… ькілоТи

ноіід з блингии іслу олуб читу довчуу іспню лв’яосоо.

У лісі

Ми прийшли в ліс. Рівними рядами стояли білі берізки. Тиша… Тільки

іноді з глибини лісу було чути чудову пісню солов’я.

III. Мотивація навчальної дисципліни. Оголошення теми і мети

уроку.




Учитель: Одного разу на лужку зібралися іменинники – Сонце, Небо,

Дорога, Пісня, Казка, Річка. Стали вони нарікати, що в усіх учнівських творах

використовуються лише постійні ознаки: якщо Небо, то голубе, Сонце лише

яскраве, Казка – цікава, Пісня – дзвінка, Дорога – рівна. Всі зітхали і

почувалися приниженими. Почули це школярики і вирішили виправити таку

несправедливість. (групова робота).

Сонце Небо Дорога Пісня Казка Річка

… … … … … …

1. Завдання (робота в парах)

Якими словами, близькими за значенням (синонімами), можна замінити

виділені слова? Записати утворені речення.

Швидка білка перестрибує з гілки на гілку. (прудка, жвава, спритна).

Перед нами розгорнулося ясне небо без жодної хмаринки (чисте, світле,

безхмарне).


V. Практичне закріплення умінь і навичок.

1. Вчитель: Правильно побудуйте кожне речення. Запишіть їх у такій

послідовності, щоб вийшло оповідання. Добери до нього заголовок.

Вони, тепер, доглядати, квіти. І, наш, клас, чисто. Діти, їх, виростити.

На, вікна, у, клас, стояти, квіти. Учні, сам, прибирати, його.

2. Мовна гра. Визначте предмет за ознакою

Рідна, лагідна, найдорожча – … (мама)

Запашний, білий, смачний – … (хліб)

Червоне, солодке, соковите – … (яблуко)

Робота в парах: для однокласників пари учнів складають і продовжують

ланцюжок.




За словами ознаки предмета ми можемо швидко і влучно сказати, що ж це

за предмет. Ознаки різнобічно характеризують його. Візьмімо казку

«Попелюшка». Кому з героїв підходять ці словесні ознаки?

жаді

бна

безвольний

лінива працьовит

а

зла безхаракт

ерний

брехлива добра

заздр

існа

слабкодухи

й

зла старанна

жорс

тока

груба небагатос

лівна

(баба

)

(дід) (бабині

дочки)

(Попелю

шка)

VI. Домашнє завдання: скласти ланцюжки (2-3) для визначення

однокласниками предмета за ознакою.



УРОК № 16

ТЕМА: Опис в оголошенні

МЕТА:

навчити учнів правильно і детально робити опис в написанні оголошень;

навчати правильно складати оголошення;

розвивати навички правильної дикції та вимови, спостережливість та

вміння порівнювати;

виховувати працелюбність і відповідальне ставлення до роботи.

ХІД УРОКУ



1. Зачитування учнями ланцюжків для визначеннями однокласниками

предметів за їхніми ознаками.

2. Вправи з дикції

Вимовляти у швидкому темпі, добираючи повітря після кожного рядка:

«бі, бе, бу, би». З цими ж голосними промовляти приголосні абетки.



Вчитель: Ми з вами на попередніх уроках вивчали, що є описи наукові і

художні. А сьогодні ви дізнаєтесь, що описи використовують і в написанні

оголошень. З якими оголошеннями ви зустрічались?

Завдання Групова робота.

Складіть і запишіть оголошення.



1. Про проведення батьківських зборів.

2. Оголошення про проведення змагань.

3. Про зміну руху автобуса.

Вчитель: Уявіть собі, що у вас пропав улюблений песик. Треба написати

оголошення. Як ви це зробите? (Колективне написання оголошення)


IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1 Робота в парах.

Ви хочете знайти казкового героя. Складіть оголошення, щоб

однокласники змогли «знайти» відгадати , хто це, і запишіть його.

Завдання 2.

Гра «Казкова плутанина»

Розмотайте казковий клубок. Якщо ви його розмотаєте, то відразу

потрапите до країни Казок.

«Була собі коза. У неї було троє поросят. Вирішили вони піти в гості до

бабусі та залишили козу одну вдома. У цей час прийшла лисиця. Вона запросила

козу до себе на день народження. Вона частувала її кашею з молоком. З того

часу лисиця та коза стали приятелювати»

Учитель: Які казки переплутались?

Учні називають казки, стисло переказуючи їх фабулу.

Завдання 3.

Метод фокальних об’єктів.

Учням даються слова (квітка, автомобіль, книга), потрібно дібрати до цих

слів по 3-4 прикметники.



Наприклад

квітка автомобіль книга

(яка?) (який?) (яка?)

запашна червоний цікава

рання швидкий нова

красива легковий фантастична

А тепер спробуймо перенести ознаки до цих слів на інші предмети.

Як духова шафа може бути запашною?

Як сукня можу бути фантастичною?


VII. Домашнє завдання: скласти і записати оголошення, дотримуючись

правил завдання «здогадайтесь», хто це? або що це?



УРОК № 17

ТЕМА: Загадки-описи.

МЕТА:

навчати учнів складати загадки-описи за ознаками предметів; добирати

для опису слова, найбільш вдалі для передачі думки; грамотно, логічно і

послідовно формулювати думки і поєднувати їх у зв’язному викладі; працювати

над підбором синонімів та антонімів; працювати над тлумаченням українських

прислів’їв4

розвивати пошукові здібності;

виховувати працелюбність і старанність у процесі виконання поставлених

завдань.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями складених оголошень.

2. Вправи з дикції

Вимовляти сполучення приголосних у словах, не допускаючи «ковтання»

закінчень:

Кокс, мопс, фрукт, банк, текст, перст, центр, шерсть, пункт, корм,

хвіст, нерв, ритм, дерть, скраб.

На підставі наведених слів учні повинні вигадати речення, з яких скласти

усну розповідь.



III. Вивчення нової теми.

Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні в нас незвичайний уроку. Ми всі запрошені у гості до лісової

мешканки. Запрошені не ми, а ще й звірята. Загадки допоможуть нам відгадати,

хто ж це господиня і кого вона запросила.


За ширмою стоїть лісова господиня і декламує віршик.

Вчитель: Ми повинні відгадати, хто ж це, тільки тоді вона відкриє перед

нами свою маску.

Якось ішла я лісом

І зайчика зустріла

З лукавими очима,

З мішечком за плечима,

Прудкий,мов колобок,

По стежці скок та скок.

Побачив він мене

Та в ліс як дремене!

Як зайчик налякався –

Мішечок розв’язався,

і загадки в травиці

Розсипав між ялиці.

А я їх позбирала

І діткам загадала.

А ну лише, малята,

Ви, знаю, молодці, –

Зумійте відгадати

Загадочки мої!

Хто ж ця господиня?

А тепер ви складіть загадку про лисичку, використовуючи її опис.

Діти

Хитренька, руденька, хвостата.

Вона руденька, ще й хитренька,

Не велика й не маленька.

Вона – вовчику сестричка,

А зовуть її…

(лисичка)



В нашої лисички є два синочки. Давайте вивчимо про них скоромовку.

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису –

Лис лисички ніс із лісу.


Пісенька:

Я –лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла,

Я гусяток пасла,

Полювать ходила.

А сьогодні у неділю

Треба відпочити.

Свою хатку гарнесенько

Треба прикрасити.

А щоб краща, а щоб краща

Була моя хатка,

Піти треба у гайочок

Квіточок нарвати.

V Закріплення умінь і навичок

Вчитель: прибрала лисичка в хатинці, чекає на гостей. А які лісові

звірята запрошені на день народження до Лисички?

Групова робота: кожній групі учитель дає конверт з малюнком тварини.

Завдання: використовуючи ознаки, складіть загадки-описи.

Має шубку з колючок, сіру спинку, чорні очка

(їжачок)

Маленька, сіренька, хвостик, як шило

(мишка)

Має червонясту шубку, маленька, має великий хвіст, стрибає з гілки на

гілку

(білка)

Шубка сіренька, вушка довгенькі, любить моркву і капусту

(зайчик).

Вчитель: Зійшлися всі гості, і кожен з них приніс Лисичці подарунок. А

який би ви принесли?



Гра «Відгадай, чий подарунок»

Наприклад: червонобоке, кругле, соковите, велике, солодке (яблуко)

Від кого міг бути цей подарунок?

Самостійна робота

Дітям дані слова і відповідно до варіанту потрібно підібрати синоніми або

антоніми (I та II варіанти)

I варіант – підбір синонімів

Злий, жорстокий

Хитрий, лукавий

Маленький, дрібненький

Прудка, швидка

II варіант – підбір антонімів

Добрий

Чесний

Великий

Повільний


1. Гра «Хто найбільше назве ознак»

Лисичка (яка?) – хитра, руда, прудка, обережна, спритна, хижа, дика,

пухнаста, золотисто-сіра, м’яка, красива…

2. Народ скаже, як зав’яже

Старий лис – хитра людина, яка зазнала в житті багато незгод, нестатків і

набула житейської мудрості, знань.

Кожна лисиця свій хвіст хвалить – кожний хвалить те, що йому близьке і

дороге.

У вічі як лис, а позаочі – як біс.

Лис лиса не кусає.

VII. Домашнє завдання: спробуйте скласти віршовані загадки-описи.



УРОК № 18

ТЕМА: Кольорові загадки

МЕТА:

удосконалити набуті раніше знання про загадки та їх особливості;

вчити знаходити «кольорові слова», що створюють образи природи,

емоції, настрій; вчити доводити свої міркування;

формувати вміння сприймати зміст загадок, розвивати спостережливість,

уяву, образне мислення і мовлення;

виховувати естетичне сприйняття навколишньої дійсності, любов і повагу

до рідної мови.

ХІД УРОКУ



1. Відгадування складених учнями віршованих описів.

2. Твір за поданої канвою.

Зима, перший сніг, діти, в сніжки, сніговик, весело.

(Зачитування учнями написаних творів)



1. Що ми називаємо римою?

2. Чим відрізняється звичайний вірш від загадки?

3. Чим відрізняється віршована мова від прозової?



IV. Вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Намалювати можна нею

Будинки, хмари і поля.

Зелену запашну алею,

Високі гори і моря.

Зачарувати можна нею –

Така чудова й гарна!

Чи знаєте, як звуть цю фею?

Звичайна, акварельна… (фарба)

Як ми називаємо такі загадки? (загадки-добавлянки)

Світ довкола нас багатий на барви! Які кольори ви знаєте? Скільки їх є?

(Мільйон і більше)

Читання з променевої таблиці

Учні заповнюють таблицю

Вчитель: – Є ще одна особливість нашої мови. Вона, як і все навколо,

кольорова.

мова

ніжна

мила

співуча

добра

сонячна

мудра

колискова

мелодійна

…………… (солов’їна)

…….……… (лагідна)

…………… (барвінкова)

…………… (прекрасна)




Гра «З’єднай слова і колір»

Чи можна до кожного слова підібрати відповідний колір?

Гра «Склади веселку»

Понад гори, понад ліс

Виріс в небо диво-міст.

Хоч знайомий дітям всім,

Та ніхто не йде по нім.

Має міст аж сім шарів

Із веселих кольорів

(веселка)

Виберіть із смужок, що на дошці, ті кольори, які утворюють веселку.

Коли можна побачити веселку?

Чи можна сказати ,що ця загадка – кольорова? Чому?


Завдання. Відгадайте загадки і яким кольором ви показали б відгадку?

ЗАГАДКИ

Поясок ясний зіткала,

Небеса підперезала,

Після дощику з’явилась,

Різнобарвно заіскрилась (Веселка)

Не дід, а сивий.

Не спить, а стелиться.

Вкриває землю й океан

А зовуть його … (туман)

лимон

вогонь

вода

кульбаба

жовтогарячий

жовтий

лимонний

голуба



По небу іде кучерявий баран

І рогом вогненним б’є в барабан

(хмара, блискавка, грім)

Теплий дощичок пройшов,

В полі дозріває жито,

Море квітів я знайшов –

Це прийшло до всіх … (літо)

Вчитель: – Давайте пригадаємо вірш Євгенія Горєлова «Кольоровий

віршик»

Кульбабка тиха при стежині

Жовтіється сама собі.

А у волошки очі сині,

А в неба очі голубі.

Зелені клени стали колом

Побіля нашого двора,

А ген за тихим жовтим полем

Червоне сонце догора.

Які фарби треба взяти, щоб намалювати картину за цим віршем?


Гра «Колір – слово»

Учитель показує колір. Діти читають ті, які найбільше підходять до цього

кольору.

Слова: трава, сонце, суниця, небо, лимон, сніг, осінь, огірок, темрява,

вишня, наречена, весна, любов, горе, волошка, кров, ніч, молоко.

Поясніть, чому наречена – білий колір, осінь – жовтий?

Завдання

Гра «Аукціон кольорових слів»

До поданих слів підібрати і записати слова, подібні за кольором

Осінь – ___________________

Пролісок – ________________

Вишня – __________________



Вчитель

Настрій людини можна передати кольором. Яким би кольором ви

передали радість? (рожевим) Любов? (червоним) Зло? (чорним) Тугу?

(коричневим) Ніжність? (голубим)…

Завдання. Створення «Словника кольорів настрою».

Прослухайте уривки віршів, визначте і запишіть колір кожного з них.

Веснянка

Зійшли сніги, шумить вода

Веною повіва,

Земля квіточки викида,

Буяє травка молода,

Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,

Проміння щедро ллє,

Гайок привітно шелестить,

Неначе кличе пригостить,

Струмочок виграє.

П. Грабовський

Пісня про Дніпро

Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

Його побудували

Брати, батьки, діди

І славно захищали

Від лютої біди.

М. Рильський

Тиша морська Ген за Дніпром вогні горять…

В час гарячий полудневий, Ген за Дніпром вогні горять –

Виглядало у віконце; сторожові дими димлять,

Ясне небо, ясне море, Під копитом земля дрижить –

Ясні хмарки, ясне сонце… На княжий двір гонець летить…

Леся Українка В. Малик



Спинилось літо на порозі

І дише полум’ям на все,

І грому гордого погрози

Повітря стомлене несе.

М. Рильський


Який світ, по-вашому, цікавіший – різнобарвний чи однотонний? Чому?

Чому, на вашу думку, весна – зелена, любов – червона, наречена – біла,

горе – чорне?

VII. Домашнє завдання – диференційоване:

1. запишіть слова, які відповідають певному кольорові: жовтий, зелений,

синій, червони.

2. Підберіть і запишіть декілька «кольорових» загадок.



УРОК № 19

ТЕМА: Загадки-добавлянки.

МЕТА:

ознайомити учнів із жанровою специфікою поетичних творів – віршів,

римованих загадок; сформулювати поняття про риму, формувати навички

раціональних запам’ятовування віршів;

розвивати навички підбору рими, розвивати інтерес до читання;

виховувати дбайливе ставлення до власного мовлення.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.


Зачитування підібраних учнями «кольорових» загадок.

2. Вправа: Розвиток мовленнєвого дихання

– здмухування з парти клаптика паперу;

– «Хвилі на морі»

Для виконання вправи потрібна груба нитка синього кольору (довжиною

40 -50 см) або тонкий шнурочок. Пряму нитку (шнурочок) кладемо на гладку

поверхню столу. Читаємо загадки про море.

Навколо вода, а з питвом біда. (Море)

Говоримо, що спочатку море було спокійним, а потім подув сильний

вітер, на морі піднялися хвилі. Дмухаємо на нитку в кількох місцях так, щоб

пряма нитка стала хвилястою.





Вчитель: Діти, я сьогодні на уроку до вас прийшла не з порожніми

руками, а принесла скриньку. Скринька ця незвичайна. Це, діти, «Поетична

скринька». А в ній лежить для вас лист.

Лист: Любий друже!

Я – твоя «Поетична скринька». Вітаю тебе в чарівному світі поезії!

Подорожуючи моїми сторінками, ти поринеш у чарівний світ віршованого

слова, зможеш розкрити секрети віршованих загадок. А головне, я на це дуже

сподіваюсь, ти полюбиш чарівну музику віршів, навчишся їх слухати, читати, а,

можливо, і складати власні вірші і віршовані загадки.

Бажаю успіхів!

Вчитель: Отже, ми з вами сьогодні попрацюємо над створенням власних

віршів, загадок, поринемо у чарівний світ віршованого слова.

IV. Повторення умінь і навичок. Сприймання та усвідомлення

матеріалу.

1. Секрет скриньки «Рима»

– прослухайте вірш про риму,американського поета Джона Чіарді.

Дві пташки дивовижні

У моїй скрині є.

І, якщо хочеш, то зіграй

В цю гру, дитя моє.

Але щоб гру могли почать,

Затям, мій друже, ти,

Що різні ці мої птахи,

Та схожі в них хвости!

Піймать оцих чудних пташок –

Таки нелегкий труд.



Імення дивно в них звучать:

Їх римами зовуть…

І справді, птахи жвавії:

Начистять дзьоба свого –

І почнуть витягувать

То те, то інше слово.

Одна дістала слово «цвях»,

А інша ним забила дах.

Одна дістала слово «слон»,

А інша – «тон» і «телефон».

Одна дістала слово «край»,

а інша – фразу «ну, прощай»…

2. Зіграти з ними ризикни

Слова ми будем діставать,

А ти навчишся римувать!

Дістала слово «білка»,

Я відповім їй «стрілка»,

Дістала слово «жабка»,

А я сказав їм – «крапка».

З годину жонглювали ми

Подібними словами…

Давайте ж, друзі, ми тепер

Пограємо із вами.

Потренуйся! (робота в парах)

Придумай за аналогією.

Гілка – нірка, дірка…

Весна – сосна, Десна…

Рама – мама, реклама…

Роса – коса…

Сонечко – віконечко…

Лисичка – сестричка…

Термінологічна робота.

Вчитель: Так що ж таке «рима», «вірш», «загадка»?

Словничок



Рима – це співзвучність закінчень слів у віршованих рядках.

Вірш – елемент ритмічного мовлення в літературному творі.

Загадка – жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі.


Згадайте, які ви пам’ятаєте віршовані загадки?

На принципі віршованих загадок і створюються загадки-добавлянки

Завдання: відгадайте загадки і запишіть відповіді:

Серед лугу, наче діти,

Розцвіли весняні______ (квіти)

З-під снігу, де джерельце ніжне,

Пробивсь до сонечка ______ (підсніжник)

Горить, пала на сонці цвіт

Тому і зветься _____ (первоцвіт)

А край долинки, де затінок,

Повивсь хрещатенький _____ (барвінок)

Одяг червоний він жупан

Стоїть, пишається ______ (тюльпан)


1. Письмо по пам’яті

Звучи, рідна мово,

На землі рідній лийся по вінці.

Мово моя українська,

Мово моя материнська.

2. Запиши загадки-добавлянки

На ,біла, спить, ліжку, сплюшка

Чотири, аж, має, вушка.

Сплюшку, всі, цю

Звуть… (подушка)



Спить на ліжку біла сплюшка,

Має аж чотири вушка.

Всі цю сплюшку

Звуть … (подушку)

І, вивозить, буки, слова

Штучка, цікава, ота.

Здаля, в , виблискує, руці

Гарненька, нова… (ручка)

Виводить букви і слова

Ота цікава штучка

В руці виблискує здаля

Нова, гарненька … (ручка)


Підсумкова бесіда:

4. Що ми називаємо римою?

5. Чим відрізняється звичайний вірш від загадки?

6. Чим відрізняється віршована мова від прозової?

VII. Домашнє завдання: Записати по дві загадки-добавлянки або

самостійно скласти їх.



УРОК № 20

ТЕМА: Порівняння. Правила порівняння.

МЕТА:

ознайомити учнів з порівняннями і його правилами, удосконалити вміння

учнів у створенні текстів за фразеологізмами;

розвивати уміння порівнювати предмети за формою, розміром,

кольором, смаком, розвивати різновиди пам’яті – зорову, слухову, тактильну,

емоційну;

виховувати повагу до людей праці.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація раніше набутих

знань.

1. Перевірка домашнього завдання. Зачитування учнями загадок.

Актуалізуюча бесіда.

Вчитель: – Що таке текст? (Зв’язну розповідь називають текстом)

- Які бувають тексти? (Розповідь, описи, міркування)



- Як уникнути вживання в тексті один і тих самих слів? (Треба

використовувати у мовленні синоніми, слова з переносним значенням,

порівняння)

2. Завдання. Знайди слова-антоніми.

активний честь

багатий ніч

верхній хворий

день пасивний

здоровий невдача

успіх бідний

ганьба весною

тепло нижній

восени праця

відпочинок холод



Вчитель: – Прослухайте два тексти на одну і ту саму тему, однакові за

типом мовлення. Яка різниця між ними? (Проблемне завдання)

1. Настала осінь. Восени у людей дуже багато роботи. Слід зібрати

урожай і зробити запаси на зиму.

2. Несподівано красуня-осінь завітала і на нашу землю. Щедро наділивши

городи, сади, квітники соковитими плодами та безліччю барв, закликала людей

до праці. Яблучка, грушки, огірочки та помідорчики аж просяться до людських

осель, немовби кажуть: «Збережіть нас на зиму! Ми вам у пригоді станемо!»

Так, діти, синоніми, слова з переносним значенням, порівняння роблять

нашу мову багатогранною.



Сприймання і усвідомлення матеріалу.

Завдання

Доповни речення порівняннями, запиши їх.

1. Тоненькі берізки взялися за руки і пішли в танок, наче…

2. Сонце ніжно голубило землю. як…

3. Усе було вкрите білим снігом, мов…

4. Шумлять хліби на полі, наче…

5. Озеро виблискує на сонці, ніби…

6. У краплині роси, наче…, відбивалося небо.

7. В’ється, наче…, неспокійна річка.

8. Голос дівчини бринів, як…

Вчитель: За зразком виконаної вправи встановімо, за чим же робить

порівняння. (За формою, кольором, смаком…)

Завдання: Прочитайте віршовані рядки. На місці крапок встав

порівняння, подані в дужках. Запиши.

Самостійна робота

1. З листя падають росинки, наче сонячні …

2. Роси падають на квіти і блищать, як…

3. На траві блищать росинки, мов сріблясті…

(Самоцвіти, сльозинки. намистинки)



1. Завдання. Складання тексту з фразеологізмів.

Дівчина як маків цвіт;

крутиться дзиґою;

дурний як пень;

бреше як шовком шиє;

їсть, аж за вухами лящить;

п’яте колесо до воза.



Була у діда і баби внучка. Дуже гарною була дівчина, як маків цвіт. Став

до неї залицятись парубок, дурний як пень. Весь час крутиться біля неї дзиґою.

Дуже товстим був той парубок. Постійно їсть, аж за вухами лящить. Ніколи не

говорив він правди. Весь час бреше як шовком шиє. Відмовила красуня

юнакові. Потрібен він їй як п’яте колесо до воза.

2. Завдання. Запиши вірш по пам’яті.

Вишита колоссям і калиною,

вигойдана співом солов’я ,

Звешся веселково – Україною,

нене зачарована моя.


– Які порівняння використані в загадках?

Я на сонце дуже схожа – Горів у траві росистій

Золотиста, ніжна, гожа. Ліхтарик золотистий.

Я щоранку розквітаю, Світив -і враз потух

промінцем всіх вас вітаю. Перетворився в пух

Відгадати вам не важко, (Кульбабка)

Що за квітка я?.. (Ромашка)

На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять,

Мов шматочок неба голубого,

Виграють, виблискують, горять

(Волошки)

VII. Домашнє завдання – диференційоване (на вибір учням):

1. – підібрати загадки, де є порівняння.

2. – скласти загадки з порівняннями.



УРОК № 21

ТЕМА: Порівняльний опис.

МЕТА:

навчити школярів розрізняти та складати художні тексти –описи;

використовувати лексичні засоби – епітети, порівняння для створення художніх

описів, створювати порівняльні описи;

розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість;

виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ



матеріалу.

Мовленнєва розминка

Читання прислів’їв на одному диханні:

1. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

2. Лагідні слова роблять приятелями, а гострі – затятими ворогами.

3. Шабля ранить тіло, а слово – душу.

4. Від красних слів язик не відсохне.

Як ви розумієте ці прислів’я?



Ви вже знаєте, що тексти бувають трьох типів – розповідь, опис і

міркування. Повторимо про текст-опис. Текст – опис не має сюжету, в ньому

відсутні події та дійові особи. Зображуються картини природи, окремі



предмети, явища, внутрішній зміст, складові частини, найпомітніші деталі, їх

краса.

Опис (за стилем мовлення) може бути художній, діловий, науково-

популярний.

Сьогодні ми з вами зупинимось на художньому описі. Художній опис –

це образний опис. Він має вплив на уяву людини, на світ її почуттів, емоцій.

Мова текстів-описів багата на епітети, образи-порівняння тощо.

Наукові тексти трапляються в книгах з природознавства, в словниках-

енциклопедіях. природознавства, в словниках-енциклопедіях, а художні – в

художній літературі, поезії тощо.

IV. Сприймання і усвідомлення матеріалу. Колективна робота.

Лісовою стежкою (опис Улянки)

… На початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалася

між старезними дубами, йшла дівчинка років тринадцяти. На ній була

картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця

хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки. її засмагле обличчя й світлі очі.

такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки. Її

кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатий

носик скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на

верхівці дерева…

Олесь Донченко

Гра «Утвори порівняння». З’єднай рядки, щоб утворилися порівняння

Хустинка, як пух

Очі блимають, як терен-цвіт

Кругле підборіддя, як жовта лісова грушка

Припечений ніс, як світлячки

Біле волосся, як яблуко





Кожній групі в конвертах даються тексти.

Завдання: знайти художній опис. Виписати порівняння.

I.

1. Соняшник – однорічна рослина. Стебло високе, струнке, міцне. Листки

великі, овально-серцеподібні. Суцвіття має жовті пелюстки. Ця рослина росте

на полях, городах, жовті листочки. Ця рослина росте на полях, городах.

2. Ось стоїть, як вартовий, високий соняшник. Міцне стебло і великі

листки надають йому особливого гордовитого вигляду. А яскраві жовті квітки з

золотими пелюстками схожі на сонце. Яка гарна рослина!

II.

1.Сон – багаторічна трав’яниста рослина. Висота її від 10 до 30 см.

Листки розсічені, з’являються після цвітіння. Квітки великі, мають фіолетовий

колір. Вона вкриті м’якими шовковистими ворсинками.

2. Яка чудова квітка сон! Весь він одягнений у світлу пухнасту шубку.

пишна фіолетова квітка схожа на дзвіночок. В її середині – великий пучок

жовтого пилку. А листочки порізані, ніби пір’їнка казкового птаха! Сон –

окраса весняного лісу.

III.

1. Ромашка – трав’яниста рослина родини складноцвітих з дуже

розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, по краю яких розташовані

білі квітки, а в середині – жовті. Цвіт з травня по жовтень. Росте в городах, біля

доріг, жител, на пустирях.

2. У зеленому запашному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця

на високому гінкому стебельці росла лугова цариця – ромашка. Ця, мабуть,

була найпрекрасніша в світі квіточка – рівна, висока, із сумно нахиленою набік

яскраво-жовтою, в білих, ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху

прикроплена дрібною, як вістря сталевої голки, росичкою.



– Закріплення умінь і навичок.

Вчитель:

Над ставком танцюють верби,

від снігів їм ноги стерпли.

та сьогодні вже весна,

сили додає вона.

Все довкола молодіє,

все сміється, все радіє.

Складання художнього опису верби

…Світає Білі котики

Крайнеба палає, На вербі, на пагіллі

соловейко в темнім гаї білі-білі котики

сонце зустрічає. доторкнуться лагідно

Тихесенько вітер віє, лоскотливим дотиком.

степи, лани мріють, Доторкнуться котики,

між ярами над ставами білі невеличкі,

верби зеленіють… до руки, до ротика,

Т. Шевченко до моєї щічки.

Н. Забіла

Т. Г. Шевченко – український поет і художник, коли був у засланні,

посадив вербову гілочку. Оберігав її від пекучого проміння сонця, доглядав її.

Вона нагадувала йому рідну домівку, адже це – символ України. В народі

кажуть: «Без верби і калини нема України»

Слово вчителя

1. Чому так зелено і красиво навколо?

(Весна з’явилася на світ)

2. В яке вбрання одягаються дерева? А в яке травичка?

3. Хто з вас був біля річки цими чудовими весняними днями?

4. Що вам там сподобалось?

Розгляд ілюстрацій верби.

Хвилинка-цікавинка

* Верба росте там, де багато вологи. А ще на полі, в гаю, на городі. Та

найбільше вона любить рости біля річки, бо там багато води, і верба п’є,



скільки захоче, її не мучить спрага. Любить дивитися у воду на свою чарівну

вроду, милується веселою грою рибинок, шепочеться з очеретом.

* Спочатку з’являється цвіт, а тоді – листочки. Якщо суцвіття чоловічі, то

розпускаються котики.

* Відомо понад 300 видів цього дерева, поширених по всіх земній кулі.

гілки верби використовують для плетіння різних виробів. З листя видобувають

фарбу.

* Здавна з білої верби виробляють музичні інструменти: бандури, кобзи і

вербові сопілочки.

Гра «Утвори порівняння» (запиши)

верба, як шепочеться з очеретом

росте над водою, як стрункі ніжки

стовбур, як дівчина-красуня

пологі віти, як милується красою

віти шумлять, ніби довгі коси

* Усне складання порівняльного опису.

VI. Підсумок уроку: у різних випадках ми говоримо по-різному. А коли

складаємо оповідання, казки, загадки, майстерно змальовуємо події. для цього

добираємо слова з переносним значенням, близькі і протилежні за значенням,

різні за інтонацією речення, порівняння.

VII. Домашнє завдання: скласти і записати порівняльний опис верби.



УРОК № 22

ТЕМА: Міркування. Його особливості.

МЕТА:

ознайомити учнів з текстом-міркуванням та його особливостями;

вдосконалювати вміння і навички доведення тверджень, добирати

переконливі докази, аналізувати уміння, будувати спонукальні речення;

виховувати вміння піклуватися про рослин і тварин.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання

Завдання. Перебудуй розповідні речення на спонукальні.

Ми любимо свою землю.

Перед їжею треба мити руки.

За партою слід сидіти рівно.

Кожна людина повинна берегти рідну природу.


Гра «Закінчити речення».

1. Речення, пов’язані спільною темою, називаються … (текстом)

2. За типом мовлення тексти бувають … описом, розповіддю,

міркуванням.




Оголошення теми і мети уроку. Погляньте на таблицю.

Пояснення учням кожного типу тексту.

Міркування – якщо хочемо щось довести або заперечити (чому предмет

або особа така), пояснити, зробити висновки чи спростувати щось.

Які питання можна поставити до текстів розповіді? (що сталося? що

відбулося?), описів (який?), міркування (чому?).


Текст: навколо суха земля. а під листям подорожника вона волога,

прохолодна. Чому ж це так? Мабуть, бо листочки цієї рослини тісно притиснуті

до землі. Станеш випадково на листок подорожника, злякаєшся, що пошкодив

його. А подорожник, як і раніше, міцно стоїть. Ото живуча трава!

Завдання: до якого типу можна зарахувати цей текст? Доведіть.

(Чому ж це так? Мабуть…)

Види текстів


Розповідаємо

про якісь події

Описуємо, яким є

особа або

предмет

Якщо хочемо

щось довести

або заперечити

Що сталося?

Що відбулося?

Який? Твердження,

доведення,

висновок




Завдання:

Загадка:

Я труд поважаю,

все літо літаю

У поле до гаю,

збираю медок

із різних квіток.

Кого не злюблю,

того жалом жалю.

(Бджола)

Текст-міркування обов’язково містить проблему, докази і висновок.

Знайдіть у тексті проблему, зачитайте окремо докази і окремо –

висновок.

Поміркуйте над тим, що приносять бджоли людям – користь чи шкоду?

Складіть невеликий текст-міркування із висновком: бджоли – корисні

комахи.

Пам’ятка: для складання речень та текстів-міркувань найчастіше

вживаються слова тому, тому що, дійсно, отже, недарма, оскільки.

Колективне складання тексту-міркування.

V. Закріплення умінь та навичок

Гра «Впізнай героя» Групова робота.

Учитель пропонує учням уривки казок, де подані характеристики героїв.

Учні мають упізнати героя і доповнити характеристику своїми міркуваннями,

використовуючи пам’ятку. Наприклад, казка «Летючий корабель»

1. Прийшов чоловік до землі та й слухає (Слухайло)

2. Іде чоловік шляхом: одна нога за вухо прив’язана, а на одній скаче

(Скороход).

3. Стоїть на дорозі стрілець і націлюється з лука, а ніде не видно ні птиці,

нічого. (Стрілець)



4. Іде чоловік і несе на спині повний мішок хліба. (Об’їдайло)

5. Ходить чоловік коло озера, мов когось шукає, води йому в озері на

один ковток не стане (Обпивайло).

Завдання Вітер переплутав прислів’я. Спробуйте зібрати їх.

І хочеться на задні колеса.

Більше копи і колеться.

Не питай старого лиха не буде.

Позирай, поки не перескочиш.

Не кажи гоп, або сльози ллє.

Одвага або мед п’є, а питай бувалого.

І хочеться, і колеться.

Більше копи лиха не буде.

Не питай старого, а питай бувалого.

Позирай на задні колеса.

Не кажи гоп, поки не перескочиш.

Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Як ви розумієте ці прислів’я?



1. Які складові містить текст-міркування?

2. Який текст створити найскладніше – опис, розповідь чи

міркування?

3. Які слова найчастіше вживаються для складання речень та текстів-

міркувань?

VII. Домашнє завдання: скласти і записати твір за поданою канвою.

Діти, ліс, ягоди, відстав, не відгукувалися, високе дерево, заліз, хата

лісника, додому.



УРОК № 23

ТЕМА: Приклади у міркуванні.

МЕТА:

навчити учнів будувати текст-міркування; висловлювати і

обґрунтовувати свою думку;

формувати вміння зв’язного мовлення; розвивати творчу уяву, позитивні

якості;

виховувати повагу до людей, праці та бажання працювати самим.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання Повторення вивченого матеріалу.

1. Зачитування творів. складених за поданою канвою.

2. Завдання. Діти уявляють, що тут збуваються їхні мрії. Кожен по черзі

задумує бажання, висловлює міркування, використовуючи пам’ятку.

Якби я став птахом. я б…

Якби я став якоюсь твариною, я б…

Якби я був деревом, я б…

Якби я був музичним інструментом, я б…

Якби я був квіткою, я б…

Якби я був річкою, я б…

Якби я був телеграмою, я б…

Якби я був фільмом, я б…

Якби я був їжею, я б…

Пам’ятка: тому що, тому, отже, недарма, оскільки, дійсно.




1 Назвіть складові тексту-опису.

2.Назвіть складові тексту-розповіді.

3. Назвіть складові тексту-міркування.

IV. Вивчення нової теми. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель: прочитаймо прислів’я: У невмілого руки не болять.

– Як ви його розумієте?

Сьогодні на уроці ми послухаємо і обговоримо індійську казку «Чиї руки

красивіші». Працюватимемо над підбором прикладів у міркуванні; будемо

вчитися висловлювати і обґрунтовувати свою думку. робити висновки.


Чиї руки красивіші

(казка народів Індії)

На березі ріки Джамни сиділи три знатні жінки, плескалися у воді та

вихвалялися одна перед одною своїми руками.

У мене руки гарні, – сказала одна.

І у мене красиві та ніжні! – нахвалялася інша.

А у мене красивіші, ніж у вас обох! – сказала третя.

Та ось підійшла до жінок кульгава старенька і попросила у них щось

їстівне. Нічого не дали їй знатні жінки, а тільки запитали:

Ану скажи, стара, у кого з нас руки кращі?

Ось поїм трішечки, тоді скажу, – про шмаркала стара та й пішла собі.

Трохи далі на березі сиділа бідна селянка. Вона так засмагла від роботи,

що її шкіра почорніла. Стара і в неї попросила милостині:

Зголодніла я! Якщо знайдеться у тебе шматочок, дай мені поїсти!

Бери, матінко! Маю трішки їжі, тож візьми собі половину, – сказала

селянка.



Стара поїла. випила води та щиро подякувала селянці. Потім узяла її за

руку, підвела до трьох знатних жінок.

Ось тепер скажу, чиї руки красивіші. Чорні – чорнющі руки цієї бідної

жінки, яка погодувала мене, в тисячу разів красивіші за ваші білі-білі ніжні

випещені руки! – так сказала стара та попленталася своєю дорогою.

А ті троє знатних жінок згорали від сорому.

Завдання до казки

Уявіть, що Фея Краси перетворила руки трьох знатних жінок на

найкрасивіші руки землі. перелічіть добрі справи, які зроблять ці руки

(нагодують голодних дітей; пошиє гарну сукню для бідної дівчинки; намалює

прекрасну картину та подарує її людям…)


Вчитель: Згадаймо!

Які типи текстів ви знаєте?

Що таке текст-міркування?

Яке питання можна поставити до тексту-міркування? (Чому?)


Розповісти про

одну або кілька подій,

що відбувалися

послідовно

Описати предмет,

людину, погоду тощо

Довести,

пояснити, зробити

висновки

VІ. Закріплення умінь і навичок.


Завдання 1. Прочитайте прислів’я.

Під лежачий камінь вода не тече.

Білі руки чужі труди люблять

Ледачому завжди тяжко

Діло майстра величає

Для всякого діла потрібні знання

На чужу роботу дивитись – стому не буде



Кожній групі в конверті дається прислів’я.

Завдання: як ви розумієте дані прислів’я? Складіть текст-міркування.

Завдання 2

Прочитайте текст. Виділені слова замінити словосполученнями в дужках,

вживаючи їх у потрібній формі.

Вечоріло. Небо потемніло. На ньому з’явилися зорі. Затих вітерець.

Листочки перестали шелестіти.

(Розповідати свої захоплюючі історії; засвітити золоті ліхтарики;

вкритися таємничим чарівним килимом; укластися спати)

VIІ. Підсумок уроку.

Над якими текстами ми сьогодні працювали?

Які питання можна поставити до тексту-міркування?

VIІI. Домашнє завдання

Скласти текст-міркування за прислів’ям «Не кажи не вмію, а кажи –

навчусь»



УРОК № 24

ТЕМА: Посилання на правило, закон (як зробити міркування

переконливим)

МЕТА:

удосконалити знання та вміння учнів будувати тексти-міркування;

розвивати вміння й навички добирати переконливі докази, аналізувати,

робити висновки, навчати розв’язувати проблемні ситуації, виконувати вправи

на розвиток мовленнєвого апарату;

виховувати доброту, чуйність.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

1. Зачитування учнями складених текстів-міркувань «Не кажи не вмію, а

кажи – навчусь».

2. Вправа на розвиток мовленнєвого апарату. Робота зі скоромовкою.

Пилип пиляв поліна,

притупив пилку.


Вчитель: – Які типи текстів ви знаєте?

Що ми повинні знати при написанні тексту – міркування?



III. Вивчення нового матеріалу.

Отже, ми на уроці будемо продовжувати складати тексти-міркування,

посилаючись на основні правила.


Вчитель: Відгадайте, діти, загадку.

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає.

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати.

(Білка)

Завдання: прочитайте записаний на дошці текст. Запишіть його іншим

стилем. Складіть текст-міркування.

Білочка – маленький лісовий звірок. У неї пухнаста руда шубка та

великий гарний хвіст. Білочка має міцні зуби – ними вона може розгризати

горішки. На лапках й неї довгі кігті, які дозволяють їй швидко добиратися на

саму верхівку дерева.

(Для складання текстів-міркування вживати такі слова: тому, тому що,

отже, недарма, оскільки).

Робота за малюнком.

Що робить білочка?

Для чого?

Чому?

З якою метою?

Довести,

пояснити,зробити

висновок

Текст-

міркування Запитання до

тексту

Мета тексту



Чому вона вирішила поділитися шишкою з дятлом?

Як ви думаєте, чому радіють білченята й сонечко?

Як може дятел віддячити родині білки?

Які гарні й добрі слова можна сказати білочці?

Які назви можна підібрати до цієї картини?

Чи може назвою картинки служити прислів’я «Хто людям добра

бажає, той сам його здобуває»?

Конкурс на «найдобріше» питання.

Вчитель починає – діти продовжують.

Як можна допомогти дуже старим людям?

Де живуть діти ,в яких нема ані тата, ані мами?

Чи потрібно допомагати бідним?

Чи добре товаришувати з неохайною дівчинкою?

(Учні відповідають на поставлені їм питання, важливо перейти до

конкретних особистих справ).


Гра «Привітання»



Діти стають колом. Ведучий тримає в руках торбинку з волоськими

горіхами «від білочки». Передаючи за годинниковою стрілкою торбинку,

учасники «дарують» приємні слова, компліменти один одному.


Вчитель: До нас в гості завітала іще одна казкова лісова жителька.

Завдання 1. Прослідкуйте за тим , як некрасива Баба –Яга перетворилась

на красиву Тітоньку-Ягусеньку. Їй допомогли добрі справи. Відгадайте, які три

добрі справи допомогли Бабі-Язі поступово перетворитися в добру і красиву.

Групова робота – складіть текст – міркування

Завдання 2. Розв’язування проблемної ситуації.

Одна дівчинка вдягла намисто, матусині туфлі та й каже: «Я вже стала

дорослою!» А друга в цей час прибрала іграшки, склала книжки, помила

підлогу й теж сказала: «Я вже стала дорослою!»

Що робить маленьких дорослими?

Яка дівчинка стала дорослішою? Чому?

(Усне складання текстів – міркувань)




Які слова найчастіше вживаються при складанні текстів – міркування?

(тому, тому що, недарма, отже, оскільки)

Яка мета тексту –міркування?

(Довести, пояснити, зробити висновки)

VII. Домашнє завдання: знайти і записати п’ять прислів’їв про працю.

До одного з них скласти текст-міркування.

УРОК № 25

ТЕМА: Точні і неточні пояснення у міркуванні.

МЕТА:

повторити і закріпити знання учнів про особливості структури текстів –

міркувань; ознайомити з точними і неточними поясненнями у міркуванні; вчити

учнів складати тексти –міркування та доповнювати тексти міркуваннями;

розвивати вміння аналізувати тексти, порівнювати їх;

виховувати любов до природи, о тварин, бажання їм допомогти.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання.Повторення вивченого матеріалу.


2. Робота зі скоромовкою.



Гра «Дощик, дощ, злива, сонце»

(Вироблення сили голосу, тону мовлення. Читання напівголосне,

пошепки, голосно швидко, голосно скоромовкою, читання мовчки)

Ходять лелеки у лузі,

Ходять лелеки у тузі:

Завтра у вирій далекий

Будуть летіти лелеки.

М. Познанська



Сьогодні на уроці ми беремо продовжувати працювати над текстами –

міркуваннями. А головне наше завдання – навчитися розрізняти точні і неточні

пояснення у міркуванні.


Вчитель: – Пригадаймо, чим відрізняється текст-міркування від інших

типів текстів?

Тим, що в таких випадках наводиться твердження, яке слід доводити. В

кінці тексту треба робити висновок.

На дошці – зразки речень –міркувань.

1. Ластівки відлітають у вирій, тому що восени зникають комахи і птахам

нема чого їсти.

2. Лось і косуля – травоїдні тварини, бо вони живляться виключно

рослинною їжею.

Завдання: підкресліть твердження. За зразком складіть речення –




Які слова найчастіше вживаються для складання речень та текстів –

міркувань? (тому, тому що отже недарма, оскільки)

Вчитель: Зачитайте три тексти і визначте їх типи.

1. Люблю розглядати джерельце. Вода прозора. Дно застелене блакиттю

неба. У синій глибині бачу віття осокора. Ось блиснула щука, немов ракета,

помчала до зір.

2. Тарас і Юрко розчистили джерельце. Дно обмостили камінням. І

задзвеніла, заспівала джерельна вода.

3. Людина оберігає джерела, бо з них починаються ріки.

Запишіть текст-міркування


Завдання: Запишіть іще один текст – міркування і порівняйте його з

попереднім.

На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа

на сонце. І називають цю квітку соняшником. Чому ж це так? Мабуть, тому що

соняшник жде сходу сонця і повертає до нього свою золотаву голівку, поглядає

на червоне вогняне коло. Пливе сонечко по високому небу. Соняшник

підставляє голівку його золотавому промінню. Зайшло сонце. Схилив і

соняшник золоті пелюстки й заснув.

Вчитель: – перед нами два тексти –міркування. Знайдіть характерні для

тексту – міркування: твердження, доказ, висновки.

Погляньте іще раз на наші текст. В якому із них точні та в якому неточні

пояснення у міркуванні? Чому ви так вважаєте?


Завдання 1

Доповни текст – міркування.



Твердження: перші весняні квіти – підсніжники цвітуть _____ і не

пахнуть. Чому?

Доказ: в цей час не сплять _____ у своїх зимових схованках. Якщо

комашине царство спить, отже, квітам не потрібен ____, щоб привертати

увагу нектарних ласунів.

(Слова для довідок: рано навесні, комахи, запах)

Завдання 2. Перебудувати текст – розповідь у текст – міркування.

Бусол – дуже красивий птах. Пір’ячко у нього біле, ноги високі, а дзьоб –

червоний. Гніздечко своє на хаті будує. Їжу в болоті шукає. Люди шанують

цього птаха. Кажуть, він приносить щастя.

Завдання 3. Розмістити в правильному порядку частини міркування.

Адже скільки про її кмітливість казок складено, скільки про

винахідливість розказано!

Справді, хитрюща руда проноза.

Здавна вважали лисицю найхитрішим звіром.


З чого складається текст –міркування?

(Твердження, доказ, висновок)

Що ми можемо сказати про точні і неточні пояснення у міркуванні?

VII. Домашнє завдання. Скласти текст –міркування за прислів’ям

«Праця людину годує».



УРОК № 26

ТЕМА: Тема та основна думка тексту.

МЕТА:

навчити школярів визначати тему та головну думку тексту; збагачувати

словниковий запас учнів, вдосконалювати на практиці знання про римування у

віршованій мові;

розвивати увагу, зв’язне мовлення, навички римування;

прищеплювати любов та дбайливе ставлення до природи, зокрема пташок.

ХІД УРОКУ



матеріалу.


Зачитування 2 – 3 учнями текстів – міркувань, складених за прислів’ям

«Праця людину годує»



2. Завдання

Дібрати слова –рими.

«Дивосвіт»

Дивосвіт, дивосвіт…

Хто придумав оцей ___? (світ)

Землю красну таку

У зеленому ___, (вінку)

Всі ці квіти і ліси,

І пташині ___ ? (голоси)

Ліс, і річка, і поля –

Це ж усе моя ___ ! (Земля)

Л. Забашта

Вчитель: Сонце, вітер, гори, луки, ліси і море, птахи, риби, звірі, комахи

– це все природа. Це дивосвіт, яким наділена наша прекрасна планета Земля.



Вчитель: Коли ми з вами читаємо текст, дуже важливо визначити його

тему – про що він. Для цього не достатньо розуміти текст. Хто знає, що

об’єднує речення в тексті, крім теми? (Головна думка)

Загадка

Птах великий і красивий,

Чорний, або сніжно – білий.

Гострий дзьоб, тоненькі ноги,

Повернувся з далекої дороги.

(Журавель, лелека)

IV. Закріплення вивченого на практиці.

Завдання 1

Прочитайте текст. Визначте його тему. Знайдіть речення, що відбивають

головну думку.

Лелеки

На старезному в’язі жили лелеки. По них я навчився зустрічати весну і

проводжати літо.

У нашій сім’ї дуже шанували лелек. Жили вони у круглому гнізді із

паліччя. Жили весело. Дружили з усіма горобцями нашої вулиці.



З’явилися у гнізді маленькі лелеченята, і старі лелеки уже не гуляли. Так

і снували з подвір’я на болото, а з болота на подвір’я.

А лелеченята все витягували дзьоби, все їсти просили. Росли вони дуже

швидко. А потім лелеки покидали гніздо. Тільки ночувати поверталися.

А згодом і зовсім не з’явилися. Відлетіли у вирій.

(за Ю. Збанацьким)

Запитання

Лелека зимуюча чи перелітна пташка?

Яких перелітних птахів ви знаєте?

Яка особливість є у лелек, що відрізняє йог овід інших птахів?

(Голівка, дзьоб, розмір, хвіст, лапки)

Загадка

Біля нашої криниці

Проживає дивна птиця.

Довгонога, кривошия,

У криниці дзьоба миє,

Набира цебром водицю…

Як зовуть цю дивну птицю?

(Журавель)

Вчитель: – Що ми можемо сказати про це слово: журавель – птах і

журавель – криниця? (Багатозначне слово)

Яка основна думка і тема цієї загадки?

Хвилинка-цікавинка

Під час перельоту птахи знаходять дорогу, орієнтуючись за сонцем

і зірками;

З вирію більшість птахів повертаються у ті місця, де вони

гніздились;

Є такі птахи ,які можуть долати відстань 8000 км без жодної

зупинки;



Зграї шпаків і граків летять дуже високо, журавлі прямують

великим правильним трикутником, гуси летять вервечкою, качки – прямою

шеренгою, зозулі відлітають поодинці.

Скульптурний пам’ятник журавлеві був встановлений у Баварії.

Лелеки живуть близько 20 років. Зимують вони на берегах

Середземного моря. Повертаються у середині березня – наприкінці квітня.


Гра «Перелітні птахи»

Якщо птах перелітний, показати помахом руки.

Дрізд, горобчик, ластівка, синичка, жайворонок, лелека, галка, зозуля,

соловейко, снігур, чечітка, зяблик, сорока.


Завдання 1. Робота в парах.

Склади твір за поданою основною частиною.

…

Та ось здалеку долітає ледь чутний журавлиний поклик. Зраділо шукаєш

очима по всьому небосхилу відлітних птахів. Аж ген вони… Сурмлять в

журливі сурми, летять сумними трикутниками. І ось нарешті можна розрізнити

ч не кожного з них

…

Зачитування учнями складених творів.

Яка тема і головна думка твору?

Вчитель

Птах сонця (легенда)

І нас, в Україні, їх називають білими птахами з чорною ознакою,

буслами, чорногузами, бузьками, а найперше – лелеками. Здавна шановані вони

в народі за подружню вірність і довіру до людини.



А от чи знаєте ви, від кого лелеки ведуть родовід? Від на, людей.

Зібрав Бог колись усе гаддя із землі у великій кімнаті і велів віднести

його одному чоловікові в болото і втопити там. Але при цьому не можна було

розкривати мішка.

Поніс. Але ж кортить йому дізнатися, що воно там! Не втримався,

розмотав, а звідти повилізали – посипалися усі бранці. І швидко поховалися під

камінням, у щілинах. Кинувся невдаха їх збирати – та де там! Розгніваний Бог

звелів спокутувати провину, зібрати всю нечисть та й зробив його лелекою. А у

людину перетвориться лише тоді, коли виконає покладене на нього завдання.

Тож нудьгують вони за людським родом-племенем і селяться на дахах наших

осель.

Вчитель: – За що здавна шанували в народі лелек?

Словникова робота

Лелека, журавлі, бузьки, теплі краї, ключ, дорога, путь, відстань,

курличуть, пам’ятник, в Баварії, Середземне море, середина березня, кінець

квітня, 20 років.

Опис лелеки (за поданим планом і малюнком)

План

1. Як називається пташка?

2. Який її зовнішній вигляд?

3. Де живе пташка взимку?

4. Що цікавого знаєте ви про цю пташку?

5. Яку користь приносить ця пташка людям?


Над чим сьогодні працювали ми на уроці?

Що об’єднує речення в тексті, крім теми?

VII. Домашнє завдання: написати опис лелеки за поданим планом.



УРОК № 27

ТЕМА: План. Види планів: розгорнутий, короткий, малюнковий.

МЕТА:

ознайомити учнів з різновидами планів; навчати складати плани і

розповіді за цими планами; вчити дітей працювати в ролі автора,складати

власні твори за вимогами жанру (враховуючи особу автора; ознайомити з

дитинством української поетеси Лесі Українки;

розвивати навички усного мовлення; поповнювати словниковий запас;

виховувати почуття любові і поваги до світлого образу поетеси.

ХІД УРОКУ



матеріалу.




Зачитування 2-3 учнями опису лелеки. Порівняння складених описів.

2. Гра «Схожі хвости». Розвиток мовно-слухової уваги.

Говорив – …, … (молотив, дробив, колотив);

Сльози – …, … (мімози, лози, кози);

Ложка – …, … (дошка, стежка, доріжка);

Вдома – …, … (Рома, кома, солома)


Вчитель: Успіх оратора завжди залежав від уміння красиво, переконливо

виступати. Кожен з ораторів заздалегідь готувався до свого виступу: хто

записував короткий виступ, а хто просто складав план свого виступу. План

допомагає поетапно переходити від однієї думки виступу до іншої.

Ми з перших років навчання в школі на уроках читання працювали над

творами різних письменників, на уроках української мови самостійно складали

тексти, оповідання.

Пригадаймо, з яких частин складається текст? (Зачин, основна частина,

кінцівка).

Діти, ми завжди складали план тексту відповідно до цих частин – зачину,

основної частини, кінцівки. Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як складати

плани і які є види планів.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання: Прослухайте текст, складіть план і запишіть його в зошиті.

Як струмочок лугову росинку напоїв

Виросла у лузі ромашка. На високих стеблах зацвіла біла квітка, немов

маленьке сонечко. Настало жарке літо. Висохла земля. Схилила свою голівку

ромашка. Як же я буду жити в сухій землі?



Недалеко дзюрчав струмочок. Почув, як ромашка плаче. Шкода стало

струмочкові ромашки. Побіг він до неї, заспівав, заграв. Напоїв землю, підняла

голівку ромашка, усміхнулася. Тепер не боїться вона вітру палючого.

Зачитування учнями плану.

План

1. Ромашка.

2. Спекотне літо

3. Струмочок.

Вчитель: – Яким правилом ви користувалися, складаючи план?

(Виділяли з кожної частини найголовніше)

Вчитель: – Погляньте на план, записаний на дошці.

План

1. Народження Лесі Косач.

2. Улюблені заняття Лариси.

3. Чудові здібності Лесі.

4. Нерозлучні друзі.

5. Леся – працьовита дівчинка.

6. Українська поетеса.

Що ви знаєте про Лесю Косач?

Порівняйте цей план з попереднім.

Прослухайте текст і скажіть, чи можемо ми використовувати цей

план до тексту?

Дитинство Лесі

… У родині Косачів народилася дівчинка, назвали її Ларисою, кликали

Лесею.



Леся була дуже допитлива до всього. Співала народні пісні, любила

слухати казки, легенди, фантастичні оповідання. У чотири роки вже вміла

добре читати, грала на фортепіано. Навчилася шити і вишивати.

Леся і брат Михайло були нерозлучні: разом училися, разом танцювали

козачка, разом гралися.

Леся охоче обробляла свій дитячий город та квітник. Вона була

кмітливою дівчинкою, мала добре серце. Леся вивчила одинадцять мов, Біблію.

А коли виросла, стала прекрасною українською поетесою. Свої твори вона

підписувала псевдонімом – Леся Українка.

(за «Барвінком»)

Що ви можете сказати про складений план до першого тексту і про план

до другого тексту?

(короткий і розгорнутий)

Словникова робота:

Псевдонім – «псевдо» з грецької «обман».



За серією малюнків складіть розповідь «Ранок школяра» і запишіть її.

Зачитування учнями складених розповідей.

Вчитель: – Чи допомогли вам ці малюнки? Вона, малюнки, також

вважаються планом, але малюнковим планом.

Отже, які види планів ми сьогодні розглянули?

(Короткий, розгорнутий, малюнковий)




Завдання 1. Робота в парах

За поданими реченнями складіть текст, запишіть (вірш записаний на

дошці)

Ромашка

На стрункій високій ніжці

Стрів я квітоньку таку.

Біля річки, на лужку,

У косинці – білосніжці

Ясним оком жовтуватим

Я хотів її зірвати,

Та бджола сказала: «Ні!»

Усміхалася мені.

Зачитування 2-3 учнями тексту.

Завдання 2 (робота в групах)

Проблемна ситуація

Гра «З’явився – зник»

Уявіть, що за наказом чарівника з казки «Колобок» зникла Лисичка. Чи

зміниться сюжет? Як розвиватимуться події?


Які види планів ми знаємо? Що найбільше сподобалося на уроці?

VII. Домашнє завдання: «Ми – автори». Скласти усно казку «Вовк і

семеро козенят» з тим самим сюжетом, але в сучасних умовах.



УРОК № 28

ТЕМА: Складання плану.

МЕТА:

закріпити набуті раніше знання про план на практиці, навчити учнів

виконувати вправи на складання до тексту планів різних видів; начати дітей

розрізняти жанри за їх суттєвими ознаками; знайомити учнів з лікарськими

рослинами і їх використанням в народній медицині;

розвивати техніку мовлення;

виховувати екологічне мислення та любов до природи.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання. Повторення раніше засвоєного

теоретичного матеріалу.




Прослуховування усних казок «Вовк і семеро козенят» в сучасних

умовах.

2. Завдання: (робота над виробленням техніки мовлення: сили голосу,

тону, темпу)

Скоромовка:

Має втіху солов’їха:

Солов’ята всі у тата.

Всі співучі, голосисті,

Всі із хистом, всі артисти.

(С. Шаповалов)

Читання скоромовки повільно, швидко, сумно, весело, сердито, тихо,

голосно.

III. Мотивація навчальної діяльності.


Вчитель: пригадайте, які види планів ми вивчили на попередньому

уроці? (короткий, розгорнутий, малюнковий).

Сьогодні ми продовжимо працювати над складанням планів, розповідей

на поданими планами.

IV Закріплення умінь і навичок.

Завдання 1. (складання короткого плану. Робота в парах)

Ромашка запашна

Ми так до неї звикли і так полюбили, що навіть не віриться, що ромашка

запашна – іноземка. Родом вона з Америки. Завезли її до нас ще в минулому

столітті: стала квіточка для всіх близькою і рідною. Бо тільки народиться

дитина, мама кладе в її купіль ромашку запашну, щоб маля було здорове,

бадьоре і рум’яне. Тому ромашку запашну у нас ще називають рум’янкою.

(З журналу «Дзвіночок»)

План

1. Ромашка – іноземка.



2. Красуня з Америки.

3. Рум’янець

– Зачитування учнями складених планів. Демонстрація малюнків:

ромашки ,чебрецю.

Завдання 2. Групова робота. Складання розгорнутого плану.

Чебрець

У соснових лісах, на піщаних місцях майже по всіх Україні розселився

чебрець. Це приземкувата рослина. Від стебла піднімаються тоненькі пагони.

Вони густо вкриті маленькими листочками. А на верхівках розгорнулися ніжні

дрібні бузкові квіточки.

Здавна чебрець цінували як лікарську рослину. Закладали в діжки під час

соління овочів, приправляли різні страви. Ароматну олію чебрецю

використовували для кращих зубних паст.

І в народних піснях не забули про духмяний чебрець.

План

1. Де розселився чебрець.

2. Милі ніжні квіти.

3. Чебрець як лікарська рослина.

4. Використання чебрецю під час соління.

5. Один із складників зубної пасти.

6. Пісні про чебрець.

Зачитування учнями складених планів.

Вчитель: – Які лікарські рослини ви знаєте? Прилікуванні яких

захворювань їх використовують?

Демонстрація малюнків лікарських рослин.


Самостійна робота. Складання розповіді за малюнковим планом.

I варіант. Весна



II варіант. Подорож мурахи

Завдання. Перебудуйте вірш в оповідання

Сім хлоп’яток і сім дівчаток,

Років їм усім по сім,

Ранком вийшли на Хрещатик,

Бо у школу треба всім.

Цілу ніч усім не спалось

І не снідалось усім.

Одягались, роздягались

Раз по п’ять або по сім.

(П. Воронько «Всім по сім»)

Зачитування учнями складених оповідань.



Завдання: складіть малюнковий план за текстом. (Робота в парах)

Дощ

Великі хмари закрили сонце. Стало темно. Блиснула блискавка. Пішов

дощ. Усі раді дощеві. Він добре змочив землю.


Усне зв’язне висловлювання на тему «Що нового ми дізналися на

сьогоднішньому уроці?»

VII. Домашнє завдання: скласти усно оповідання і зробити до нього

малюнковий план.

УРОК № 29

ТЕМА: Переказ. Його види.

МЕТА:

ознайомити учнів з поняттям переказу та його видами;

навчати послідовно передавати зміст оповідання; виділяти головне;

розвивати творчу уяву;

виховувати бережливе ставлення до живої природи.

ХІД УРОКУ



матеріалу.




Складена усна розповідь за малюнковим планом (2- 3 учні)

2. Гра «Я і мої почуття»

Учитель допомагає учням доповнити речення:

Слух допомагає мені…

Зір допомагає мені…

Нюх допомагає мені…

Смак допомагає мені…

Язик допомагає мені..



– На уроках ви часто чуєте: «Перекажи текст».Як на вашу думку, що таке

переказати текст?

(Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого)

– Це буде той самий текст, що й у книзі, чи інший?

– Сьогодні на уроці ми спробуємо це з’ясувати.

Вчитель: Переказ – це виклад своїми словами чого-небудь прочитаного

або почутого.

Є декілька видів переказу.

Схема:

Вчитель: Послухайте переказ відомої казки. Переказ:

Жили собі дід та баба. І була у них курочка Ряба. Знесла курочка яєчко. А

яєчко було не просте – золоте. Дід бив-бив не розбив, баба била-била не

розбила. А в хаті жили миші. Вони набридали дідові з бабою.

Види переказів

Детальний

переказ

Стислий

переказ

Вибірковий

переказ

Творчий

переказ



Баба навіть кота хотіла завести та все ніколи. Ось одна мишка бігла

хвостиком махнула, яєчко упало і розбилося.

Дід плаче, баба плаче, а курочка Ряба кудкудаче:

- Не плачте, діду та бабо! Я знесу вам яєчко інше, не золоте, а просте.

Чи помітили ви щось незвичайне?

Що тут зайве, чого не було в тексті?

Довідка: Під час переказу не можна змінювати зміст тексту. Щоб

правильно переказати текст, потрібно його зрозуміти.

Робота по виробленню пам’ятки.

Пам’ятка

- Прочитай (прослухай) уважно текст.

– Визнач головну думку.

– Усно (письмово) перекажи за планом.


IV. Закріплення умінь і навичок.

Загадка

У кубельце фрукти носить.

Стріне вас ховає носик.

Кожушок із голочок.

Хто, скажіть, це? (Їжачок)

Вчитель зачитує текст «Їжак».

Борі і Дімі подарували їжак. Діти дуже любили його. Настала осінь.

Їжак раптом зник.

Хлоп’ята бігали, шукали їжака, але все даремно. Садівник повів дітей у

садок і показав їм горбик землі між кущами. Він розповів хлопчикам, що їжак

вирив собі ямку, натягав до неї трави і виліз у нірку.

Тепер він спить, а проснеться весною. Якщо їжака розбудить, він

захворіє.

Діти послухали садівника і терпляче чекали весни.



Словникова робота. (Опорні слова)

Їжак, його, настала, раптом, даремно, садівник, кущами, вирив, натягав,

проснеться, розбудити, послухати, терпляче.

Робота над текстом за пам’яткою.

Аналіз тексту за питаннями

Кого подарували Борі і Дімі?

Чи любили хлопці їжака?

Яка пора року настала? Що трапилося?

Хто допоміг знайти їжака?

Де влаштувався їжак на зиму?

Чи можна будити їжака? Чому?

Чи послухали діти поради садівника?

Що чекають терпляче діти?

План

1.Подарунок

2. Їжак зник

3. Даремні пошуки

4. Їжак влаштувався на зиму

5. Порада садівника

6. Терпляче чекання весни.

Вчитель. Прослухайте переказ.

Дімі і Борі подарували їжака.

Хлопчаки дуже його любила. А, коли настала осінь, їжак раптом зник.

Даремно вони шукали його. Садівник показав їм горбик землі під

кущами. І сказав, що їжак вирив собі ямку, натягав трави і вліз у нірку.

Чи є помилки в цьому переказі?

Зверніть увагу на те, що переказувати потрібно всі частини тексту.

Самостійний переказ тексту за планом





1.Що таке переказ?

2. Які види переказу ви знаєте?

Яку пам’ятку для написання переказів потрібно пам’ятати ?

VII. Домашнє завдання: твір-мініатюра «Прогулянка весною».

УРОК 30

ТЕМА: Детальний переказ

МЕТА:

навчити учнів писати детальний переказ, послідовно викладати події,

вирішувати проблемні ситуації;

розвивати увагу, спостережливість, комунікативні здібності;

виховувати любов до живої природи, милосердне ставлення до тварин.

ХІД УРОКУ

I.Організаційний етап.

II. Перевірка домашнього завдання



1.Перевірка домашнього завдання. Зачитування 2-3 учнями твору –

мініатюри «Прогулянка весною».

2.Завдання. (Розвиток комунікативних умінь)

У магазині:

* Ви прийшли до магазину купити пальто. Як ви звернетесь до продавця?

* Ви поміряли пальто, але воно на вас завелике. Про що ви попросите

продавця?

* Запитайте у перехожого де знаходиться магазин, який вам потрібен?

* Вам подобається як зшитий костюм, але не подобається колір, що ви

скажете продавцю?

* Запитайте дозвіл поміряти черевики?

* Запитайте продавця чи є кросівки потрібного вам розміру?

* Вам потрібно купити нитки , голки , ґудзики. В який магазин ви підете?

Як ви звернетеся до продавця?

III. Актуалізація опорних знань:

Вчитель: – погляньте на таблицю.


Сьогодні ми ознайомимося з одним із видів переказів – детальним

переказом і навчимося писати його.

- Як ви думаєте, чому переказ називається детальним? (В ньому близько

до тексту переказуються події, описи,…..)


Детальний

переказ

Стислий

переказ


переказ

Творчий

переказ



Опрацювання демонстративної таблиці. Бесіда на тему «У світі бракує на

всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти»

1.Про що розмовляють хатні і бродячий коти? А тепер уявіть, що

зустрілися дві собаки – хатній і бродячий. Що вони скажуть один одному?

2.Як можна допомогти бродячим тваринам?

Групова робота. (Проблемна ситуація).

1. Ситуація «Кіт на дереві». Котик і незчувся, як заліз дуже високо на

дерево, а злазить боїться. Що робити? Як допомогти котику? Як його

врятувати?

2.Ситуація «Як допомогти песикові дістати кістку?»

Песик сидить на ланцюжку, не може дістати кістку. Хто ж так учинив із

собакою? Це добре чи погано?

3. Ситуація: «Загубився собака». Він вирішив погуляти. Та ось уже два

дні господарі не можуть його знайти. Що робити?

4. Ситуація «Розгадай»

У собаки нашого сусіда – дідуся Миколи народилося цуценя. Друзі

Дмитрик, Сашко та Андрій давно мріяли про собаку. Дідусь кожного з них

запитав: «Що ти будеш робити з цуценям?» Дмитрик відповів: «Я зав’яжу



цуценяті бантик!» Сашко посміхнувся: «Я буду бігати з ним». Лише Андрійко

сказав: «Я облаштую цуценяті теплу постіль в кошику, наллю молочка у

мисочку і доглядатиму його»

Кому дідусь подарував цуценятко?


Вірш

Природі нічого не шкода,

Несе вона людям дарунки свої.

І просить за це в нас природа,

Щоб ми поважали й любили її.

Загадка:

Наче птиця, крила має,

Все літає та співає:

– Я медок вам наношу,

– Не чіпайте, бо вкушу!

(Бджола)

Вчитель: Текст, який ми з вами будемо сьогодні переказувати, має назву

Бджілка

Виручив Василько з біди бджілку. Бджілка хотіла напитися і впала в

бочку з водою. Василько кинув у воду листочок. Вилізла на нього бджілка,

обсушила крильця і полетіла. Покликала мама Василька вечеряти. Поставила на

стіл молоко, мед, хліба нарізала.

Їсть Василько, а мама й каже:

Це меду тобі назбирала бджілка, яку ти врятував

Одна бджілка – і скільки меду? – здивувався Василько.

А вона всім бджілкам розповіла, ось вони і постаралися. Добра звістка

швидко по світу лине.

(В. Дуб)




Що трапилося з бджілкою?

Як вчинив Василько?

Чи врятував він бджілку? Куди покликала Василька мама? Що вона

поставила на стіл?

Що сказала мама сину за вечерею?

Чому здивувався Василько?

Що відповіла мама на це здивування?

Яке прислів’я зустрічається в тексті? Поясніть його зміст.

План переказу

1. Василько допоміг бджілці.

2. Вечеря.

3.Розмова із сином.

4. Добра звістка

Словникова робота

Впала, на нього, обсушила, полетіло, вечеряти, назбирала, розповіла,

звістка, лине.

Пояснення написання діалогу. Самостійне написання переказу.

V. Закріплення умінь та навичок.

Зачитування 2-3 учнями складеного переказу.

Народні прикмети

Рано вилетіли бджоли – буде гарна весна.

Якщо загули бджоли над горобиною –скоро скінчиться весна.

Бджоли вранці бавляться – буде погожий день.

Сидять бджоли і сильно гудуть – на дощ.


VII. Домашнє завдання



К. Ушинський «Грайливі собаки»

Володя стояв біля вікна і дивився на вулицю, де грівся на сонці великий

собака Полкан. До Полкана підбіг маленький Мопс і почав на нього кидатися і

дуже гавкати: хапай його зубами за величезні лапи, за морду і, здавалося, дуже

набридав величезному і понурому собаці.

Постривай-но, він зараз тобі покаже! – сказав Володя. – Провчить тебе.

Але Мопс грався й далі, а Полкан дивився на нього дуже доброзичливо.

– Бачиш, – сказав Володі батько, – Полкан добріший за тебе. Коли з

тобою починають гратися твої маленькі братики й сестрички, то обов’язково

закінчується усе тим, що ти їх поб’єш. А Полкан знає, що великому і сильному

соромно ображатися на маленьких і слабких.

Завдання:

Складімо телеграми і надішлімо їх усім героям цього оповідання –

батькові, Володі, Полкану, Мопсу.

Кого ми в телеграмах будемо хвалити, а кого – соромити?

УРОК № 31

ТЕМА: Стислий переказ.

МЕТА:

навчати дітей послідовно і стисло передавати зміст оповідання, виділяти

головне, суттєве, усуваючи другорядні деталі, поповнювати знання учнів

прислів’їв про духовність, силу і красу слова; пізнавати мудрість слова;

творіння;

розвивати навички спостереження та усного мовлення;

виховувати почуття милосердя та осмислювати сенс праведного життя

ХІД УРОКУ






Зачитування телеграм, складених героям оповідання: батькові,

Володі,Мопсу, Полкану.

Кого ми в телеграмах хвалило, а кого соромимо?

2. Гра «Утвори розсипані прислів’я»

Людська думка найшвидша язик не відсохне

Від прекрасних слів в її мові

Краса людини а послухай її мову

Не хочеш почути поганих і дурних слів, і найсміливіша

Не питай, що за людина, сам їх не говори



1. Чим твір відрізняється від переказу?

2. Які види переказу ви знаєте?

3. Які вимоги до написання детального переказу?



Що таке стислий переказ?

Вчитель: Стислий переказ – це такий переказ, де потрібно коротко

передати зміст тексту, вибрати з нього найголовніше, найсуттєвіше.

Сьогодні на уроці ми напишемо стислий переказ.


Завдання (письмо по пам’яті)



Що я люблю?

Люблю я Бога, маму, тата,

Люблю село, де рідна хата,

Люблю ту школу, де я вчуся,

Люблю ту церкву, де я молюся.

(Л. Дичук)

Бесіда: (запитання і завдання для бесіди)

Що ви уявляєте, коли говорять про Бога?

Чи знаєте ви книги, які люди називають Святими або

Божественними?

Як ви гадаєте, чим віра у Бога допомагає людям?

Розкажіть про якусь людину, яка вірить у Бога

Чи були у вашому житті моменти, коли ви відчували допомогу

Бога?

Зачитування вчителем тексту

Створення видимого світу

(Біблійне оповідання)

Світ, який оточує тебе, – багатий, цікавий і неповторний. Навколо

ростуть різні квіти, дерева, співають пташки, дзюрчать струмочки… Це все

створив Всемогутній Бог. Він сказав тільки слово – і сталося все по порядку.

Спочатку на землі було дуже темно. Заплющ на хвилинку очі… Правда

ж, тобі не подобається, коли нічого не видно? І Богові не подобалося. Тоді він

сказав: «Хай буде світло!». І так сталося першого дня. Світло Бог назвав днем, а

темряву – ніччю.

Другого дня Господь створив небо. Воно було чистим і блакитним. А по

ньому ніжно пропливали білі хмаринки.

Третього дня за наказом Божим утворилася вода і земля, на якій виросла

травичка, квіти, кущі та дерева. Скрізь було дуже гарно. Навколо цвіли

ромашки, троянди, стрункі тополі на вічнозелені ялини.



На четвертий день Бог сказав слово – і з’явилися небесні світила: яскраве

сонечко, що вдень посилало на землю тепле проміння, а також місяць і зірочки,

які світили вночі.

Але навколо було надто тихо. І тоді Господь наказав, щоб у воді

з’явилися рибки, а в повітрі – пташки. Так і сталося: у морях, річках та озерах

почали плавати карасі, окуні, щуки, а на калині заспівав соловейко, над річкою

закурликав журавель, у лісі почувся стукіт дятла. І все це сталося п’ятого дня.

Шостого дня Бог створив звірят. З гілки на гілку почали стрибати

пухнасті білочки, в лісі забігали зайчики з довгими вухами, а на полі паслися

корівки, коні, овечки, кізоньки… Земля ожила – і все на ній було в русі. Тільки

не було господаря. Тоді Господь із земного пороху створив чоловіка і назвав

його Адамом, що означає «земний». Він поселив його в чудовому Едемському

саду. Коли Адам міцно заснув, Бог узяв з його тіла ребро і з робив з нього

жінку, яка стала помічницею свого чоловіка Адама. Бог дав їй ім’я Єва, що

означає «мати всього живого».

Після закінчення праці Господь відпочивав. Він створив для тебе

чудовий світ, щоб ти жив у ньому,користувався його багатствами. Тож оберігай

Божий світ, насолоджуйся ним і прославляй свого Творця.

Запитання.

1. Що було до створення світу?

2. Як Бог створив світ?

3. Як Господь створив перших людей?

4. Як ти маєш ставитися до того, що створив Господь?

5. Для кого створений світ?

Вчитель: Бог, Господь, Творець – створив світ для нас, щоб ми жили у

ньому і оберігали його

Едемський сад – Едем – місце, де виняткова краса і багатство природи;

рай.




Завдання: Розгляньте малюнковий план і знайдіть помилки в нумерації

днів тижня. Розмістіть малюнки у правильній послідовності.

Вчитель: Пригадаймо, що таке стислий переказ.

Завдання: Написати стислий переказ оповідання «Створення видимого

світу».

Словникова робота: Бог, ніч, день, небо, хмари, земля, вода, рослини,

сонце, місяць, зорі, риба, птахи, звірі, Адам, Єва, Господь відпочивав.

IV. Підсумок уроку.

Приказки

Хто рано встає, тому Бог дає.

За Богом підеш, добрий шлях знайдеш.

Як ви розумієте приказки?

VII. Домашнє завдання. Запишіть розповідь про все те добре, що

можуть зробити для вас різні люди (або дерева, тварини, квіти та ін..) на

чарівній дорозі до Бога (наприклад: добра людина може запросити у подорож,



про яку мріє дитина; добре дерево розповісти дитині лісову казку; добрі квіти

подарують красу та відгонять геть похмурий настрій тощо).

УРОК № 32

ТЕМА: Вибірковий переказ.

МЕТА:

ознайомити учнів з поняттям «вибірковий переказ», вчити переказувати

вибірково;

розвивати уміння порівнювати, узагальнювати, зіставляти; збагачувати

словник учнів;

виховувати повагу до людей, бережливе і шанобливе ставлення до хліба.

ХІД УРОКУ





1. Перевірка домашнього завдання. Зачитування 2-3 учнями складених

творів.

2. Читання деформованого тексту.

гадЗаак Загадка

оЩ фз ірзі солівйи (Що за звір лісовий

доглявиє з-зф насос виглядає з-за сосни

і стотьї ресед витра і стоїть серед трави

вукша дільбі логови? Вушка більші голови?)

3. Гра «Яке слово зайве?»

Соловейко, жайворонок, зозуленька, защебетав.

Весна, вранці, ввечері, вдень.

Зоря, сонце, земля, веселка.

Яке одне загальне слово можна дібрати до кожної групи слів?


1. Які види переказів ви знаєте?

2. Які вимоги до написання детального переказу?

3. Які вимоки до написання стислого переказу?

4. Над яким переказом складніше працювати – над детальним чи над

стислим? Чому? (Доведіть свою думку)



Послухайте текст.

Це дерево називають королем лісу. Короткий могутній стовбур несе

широку крону, на якій пізніше, ніж на інших деревах розпускається листя.

Восени достигають плоди-жолуді. Деревина цього дерева дуже тверда. З неї

виробляють меблі, паркет, шпали.



Вчитель: – Який заголовок ви дали б цьому тексту? Що ви дізнались про

деревину дуба? Розкажіть.

Поміркуйте: – Ви переказали весь текст?

Доведіть: Доведіть свою думку.

Вибірковий переказ – це переказ якоїсь певної частини ,яка має

завершену думку і розповідає про окремі події, предмети тощо.

І ось сьогодні на уроці ми будемо працювати над вибірковими

переказами.

Самостійна робота.

I варіант. Ластівки

Пригріває весняне сонечко. В рівчаках біжить вода. Метушаться за

вікном клопітливі ластівки. Скоро буде тут гніздо. Потім вилупляться

пташенята. Цілий день їм батько й мати носитимуть комах. Підростуть у

маляток крила, мати їх навчить літати.

Завдання: напишіть вибірковий переказ на тему «Турботи ластівок»

II варіант. Скарбниця білки.

В одному зі своїх гнізд білка робить склад. Тут вона запасає лісові

горішки, шишки.

Любить білочка ласувати й грибочками. Вона збирає маслюки й

підберезники, насаджує їх на гілки і сушить. Взимку білка буде стрибати по

гілках дерев, підкріплюватися сушеними грибами.

Завдання: напишіть вибірковий переказ на тему «Білочка ласує

грибочками»

Завдання: – Розгляньте таблицю і прочитайте прислів’я.

Бесіда на тему «Хліб – усьому голова»



Кого ви бачите на картині? Як ви думаєте, що сталося?

Про що говорить старше поросятко молодшому?

Яка приказка найбільше відповідає змістові цієї картинки?

«Не буде хліба, не буде й обіду»

«Останнє завжди найсмачніше»

Поміркуйте, що відбуватиметься далі?

Вчитель: Хліб – це основне багатство країни, її могутність. Про хліб

люди з давніх-давен складали багато віршів, пісень, загадок, прислів’їв,

приказок.

Ігрова вправа «Закінчи приказку»

Без печі холодно, а без хліба … (голодно)

Не кожух гріє, а … (хліб)

Не буде хліба, не буде й … (обіду)


Гра «Домов слівце»

Дозрівай, зерно пшениці,



Ми спечемо … (паляниці)

Для дітей і для батьків

Напечемо … (калачів)

Для маленької публіки

Зв’яжемо в’язку … (бубликів)

Всім до душі

Будуть наші … (книші)

Наберемо зерен вволю

На пшеничному … (полі)

Словникова робота: Книш – вид білого хліба, змащеного салом або

олією, із загорнутими всередину краями.

Які іще хлібо-булочні вироби ви знаєте?


1. Зачитування вчителем тексту

«Хлібом земля сильна»

Було це давно. Жив на світі старий чоловік. Рано вставав, пізно лягав.

Сонце все бачило і вирішило його золотою зерниною нагородити. Кинув

чоловік зернину в землю. А коли прокинувся, то побачив, що все поле вкрилося

зеленими колосками. На другий день стало золоте, а на третій день зернятка

перетворилися на золоту паляницю. З’їв чоловік шматочок і став такий дужий,

що всю землю засіяв золотим зерном.


Про кого йдеться в оповіданні? За що нагородили людину? Чим? Що

сталося із зерном? Яка сила від зерна?

Написання вибіркового переказу

На тему «Чарівна зернина» (три дні росту рослини), користуючись

планом і опорними словами.

1.Що сталося першого дня? Кинув зернину, все поле, зелені

колоски



2. Другий день зерна Поле золоте, як сонце

3. Яким стало поле третього

дня?

Зернятка перетворилися, золота

паляниця

Зачитування 2-3 учнями вибіркового переказу

VI. підсумок уроку:

Що таке вибірковий переказ?

VII. Домашнє завдання: дібрати прислів’я, загадки про хліб.

УРОК № 33

ТЕМА: Творчий переказ.

МЕТА:

ознайомити учнів з поняттями «творчий переказ»; виділяти головне;

послідовно викладати події;

розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, зв’язне мовлення;

формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей:

поваги до старших, культури поведінки, ввічливості…



ХІД УРОКУ




Учні зачитують підібрані прислів’я, загадки про хліб.

Вчитель:

1. Без солі, без хліба нема обіду.

2. Хліб – батько, земля – мати.

3. З неба хліб не падає.

4. Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

2. Вибірковий переказ. Текст «Зайчик і білочка»

I варіант II варіант

Опис білочки опис зайчика

Зайчик і білочка влітку гралися у лісі. Білочка була руда ,а зайчик –

сірий. Білочка приносила шишки і горішки. Зайчик – моркву і капусту.

Прийшла зима. Зайчик став білим, а білочка – сірою. Вони не впізнали один

одного.

Зачитування учнями вибіркових переказів.

III. Актуалізація раніше вивченого.

Пригадаймо схему


Детальний

переказ

Стислий

переказ


переказ

Творчий

переказ



Який переказ ми називаємо детальним, стислим, вибірковим?



Вчитель: – Сьогодні ми ознайомимося з творчим переказом.

Вчитель: У творчому переказі ми маємо можливість змінити особу

оповідача, висловити свою думку, описати свої почуття щодо подій і героїв

тексту.


Завдання 1 Напишіть творчий переказ від першої особи.

Колективна робота

Текст:

На лісовій стежці Миколка побачив зайчика , який потратив у сільце. Він

дивився на хлопчика вологими очима і тремтів від страху. Його дитяче серце

підказувало, як треба діяти. Хлопчик звільнив бранця.

Зайчик зупинився, вдячно подивився на Миколку і подався геть.

Завдання: напишіть творчий переказ тексту за поданими запитаннями і

прикметниками.

Березовий гай узимку

Зимовий день. Земля вкрита сріблястим килимом. Крізь віти дерев

видніється небо. Сонячним промінням зігріті берізки. Тільки сосни та ялини

пишаються своїм гіллям.

День (який?) … (сонячний) Берізки (які?) … (тендітні)

Килимом (яким?) … (розкішний) промінням (яким?)… (сонячним)

Віти (які?)…(прозорі) сосни та ялини (які?) вічнозелені

Небо (яке?)…(блакитне)

Чим вкрита земля?

Що видно крізь віти?

Що робить сонечко?



Які стоять дерева?



1. Зачитування вчителем тексту.

Гіркий урок

В автобусі Оксанка знайшла зручне місце й безтурботно полинула у свої

мрії. На зупинці в автобус увійшла літня жінка з важкими сумками. Та Оксана

вдала, ніби не помітила її.

Увечері Оксанка з матір’ю та батьком подзвонила до нових сусідів, які

відзначали новосілля. Двері відчинилися, і на порозі стояла та сама жінка, яку

Оксана образила своєю нечемністю, а на столі – частування з тих важких сумок.

Оксана була ладна провалитися крізь землю. Мати вихваляла перед

сусідкою свою доньку. І кожне мамине слово, як насмішка, стьобало дівчинку.

А сусідка спокійно дивилася Оксані просто у вічі. Той погляд надовго

запам’ятався дівчинці.

- Чому оповідання має таку назву?

- Чому Оксані було соромно, коли вона прийшла в гості?

- Як поводилася сусідка?

- Чи можна сказати , що сусідка вихована людина?

- Як ви оцінюєте вчинок Оксанки?

- Який висновок можна зробити з тексту?

- А що було б, якби Оксанчиних батьків не запросили в гості?

Словничок: поринула в мрії, провалитися крізь землю, слова стьобали,

безтурботно, не зважала, надовго, неприємностей.

Колективне складання плану

1. В автобусі.

2. Несподівана зустріч.



3. Розплата за невихованість.

4. Чи завжди ми уважні.

Завдання: напишіть творчий переказ з елементами міркування на тему

«Як дівчинка переживала за свій вчинок». Зачитування учнями 2-3 переказів.


1.Які види переказів ви знаєте?

2. Що таке творчий переказ?

VII. Домашнє завдання: скласти твір-мініатюру «Моя майбутня

професія»



ПРОГРАМА З ОСНОВ КРАСНОМОВСТВА

ДЛЯ УЧНІВ 4 КЛАСУ

Зв'язне мовлення

1. Стилі української мови.

2. Науковий стиль.

3. Офіційно-діловий стиль.

4. Публіцистичний стиль.

5. Художній стиль.

6. Розмовний стиль.

7. Розпізнавання стильової приналежності текстів.

Початки ораторського мистецтва

8. Промова, її мета.

9. Збирання матеріалу, записування (фіксування думок) прочитаного.

10. Вимоги до промови.

11. Образність мови, її ясність і зрозумілість.

Творча розповідь

12. Усне змалювання пейзажу.

13. Усне змалювання портрета конкретної людини.

14. Усне змалювання портрета літературного героя.

15-16. Розповідь про якусь подію (екскурсію, концерт, свято, спортивні

змагання).

17. Розповідь про образні уявлення, які виникають під час слухання

музичного твору.

18. Складання розповіді на основі власних спостережень.

19. Складання фантастичної розповіді.

20. Складання казки.



21. Складання притчі чи розповіді до фразеологізма чи крилатої фрази.

22. Складання розповіді за картиною художника.

23. Складання твору-роздуму про моральну якість людини (наприклад:

людяність).

24. Складання тексту гумористичного змісту.

25. Складання творчої розповіді за уявою .

26.Складання тексту-роздуму на тему: "Для чого кажуть спасибі?".

Початки журналістської майстерності

27. Журналістська майстерність.

28. Замітка.

29. Інтерв'ю.

30. Репортаж.

31-32. Виготовлення газети.

33. Турнір юних ораторів.



РОЗРОБКИ УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ

УРОК №1

Тема: Стилі української мови

Мета: перевірити рівень засвоєння матеріалу за попередній рік, дати

загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них;

навчити учнів розрізняти функціональні стилі;

розвивати культуру усного і писемного мовлення спілкування і виховання

культури мовлення.

Хід уроку


Всі почули ви дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас вже постарався,

на урок приготувався.

Тож девіз тепер згадаймо

і урок вже починаймо.

А зараз пригадайте слова Платона, які були гаслом наших уроків

риторики в минулому навчальному році.

(Красномовство належить до тих мистецтв, які усе здійснюють і усього

досягають словом)

II. Повторення вивченого матеріалу

1. Дати визначення риториці.

Риторика – це мистецтво красномовства, особливий вид творчості, якому

треба навчатися. Це наука комплексна. Вона інтегрує в собі знання з мови,

логіки, літератури, психології, філософії, етики, логіки.



2. Яку країну вважають батьківщиною красномовства?

Батьківщиною красномовства вважають Античну Грецію.

3. Кого вважають батьком риторики?

Батьком риторики називають Цицерона.

4. Кого вважають видатним оратором Київської Русі?

На українських землях про теорію красномовства відомо щонайменше

дев’ять століть. Найдавнішу пам’ятку риторичної праці знаходимо серед

найстаріших, письмових пам’яток Київської Русі – в «Ізборніку» Святослава

1073 року. З періоду Київської Русі збереглося чимало оригінальних пам’яток

ораторського мистецтва. Видатні українські оратори: Іларіон, Кирило

Туровський, Феофан Прокопович, Іван Франко.

5. Які науки близькі до риторики?

Близькі до риторики – поетика та стилістика.

III. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя.

В цьому навчальному році ми продовжимо вивчати риторику. Будемо

вчитися правильно і красиво говорити, а також навчимося писати розповіді

різними стилями української мови. Ознайомимося з початками журналістської

майстерності. Вчитимемось брати інтерв’ю, створювати репортаж, писати

замітки. Проведемо урок-свято гумору та турнір юних ораторів.

2. Проблемна ситуація

Послухайте тексти і скажіть, що вони мають спільного і чим різняться.

1) Калина звичайна

Належить до родини жимолостевих. Це високий, з сильно розвиненим

галуззям кущ. Пагони вкриті сірою корою з повздовжніми тріщинками. Листя

трилапатове, темно-зелене, округле або зворотно-яйцеподібне, знизу опущене



сірувато-зелене. Квіти білі, зібрані в плескаті зонтико-подібні суцвіття. Червоні,

соковиті, круглі плоди дозрівають восени.

2) Калина

Стоїть при дорозі калина. І хто йде, той милується нею. Гарна вона будь-

якої пори року. Навесні вбирається калина у смарагдові шати листя, біле

мереживо квіток. Духмяні, запашні, сніжно-білі, милують вони око

невимовною красою. Згодом з’являється на місці ніжних суцвіть важкі кетяги,

наливатимуться терпким соком, рум’янітимуть.

А прийде осінь – не мине й калини, прибереже для неї найчарівніші

барви. І стоїть чепуруха у новому вбранні.

- Що спільного мають ці тексти?

- Чим різняться?

- Як ви вважаєте, чому про одне й те саме розповідається по-різному?

3. Оголошення теми й мети уроку

- Сьогодні ви ознайомитесь з ознаками різних текстів, у яких по-

різному висловлюються думки. Ви будете вчитися розрізняти такі тексти і

складати їх.

4. Пояснення нового матеріалу

Залежно від того, з якою метою він використовується, розрізняють такі

стилі мовлення:

- розмовний – для обміну думками, відомостями, почуттями з

близькими людьми;

- науковий – для подачі наукових відомостей. Використовується в

наукових книгах, журналах, статтях, навчальній літературі. Характерні терміни,

складні речення;

- художній – для впливу на читача. Письменник малює словами

картини, образи. Використовується у творах художньої літератури;

- офіційно діловий – характеризується чітким формулюванням думок

при передачі ділової інформації. Це оголошення, заяви, документи;



- публіцистичний – для впливу на читача, для переконання, заклику.

Використовується в газетних і журнальних статтях, на радіо і телебаченні.

Розгляд таблиці «Стилі та жанри українсько мови»

5. Розпізнавання текстів різних стилів

Так передають розмову між людьми:

- Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив, - показує Гриць сусідові

новий футбольний м’яч.

- Що ж, - почухав потилицю сусід, - треба виходити, і мені терміново

купувати.

- Теж м’яч?

- Та ні, треба купити скло на запасні шибки для вікна.

(М. Герасименко)

- Між ким велася розмова?

- До якого стилю віднесемо цей текст.

Так про щось розповідають:

Древній слов’янський народ, який оселився над Дніпром, здавна

називався полянами. Жили поляни родами і мали своїх князів. Були серед них

три брати: одному ім’я Кий, другому Щек, а третьому Хорив. І була у них

сестра Либідь.

Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів – крута дорога з верхньої

частини міста на Поділ. А Щек сидів на горі, яка зветься Щекавицею. А Хорив

– на третій горі. Від нього вона прозвалася Хоревицею.

(З «Повісті минулих літ» на сучасну мову переклав Віктор Близнець)

- Яка мета даного тексту?



Так повідомляють:

Оголошення

25 вересня в актовому залі гімназії відбудеться свято квітів. Запрошуємо

вчителів, учнів та батьків. Початок о 12 годині.

Учні 4-Б класу.

- Яка мета цього тексту?

- Зверніть увагу на характерні ознаки оголошення: точна дата, місце

події, назва події, час; точність і стислість вислову.

- До якого стилю віднесемо цей текст?

Так пишуть художні твори:

Стежина біжить і біжить. І ти ступаєш по ній… Куди ж вона кличе, куди

веде тебе?

… Я опинився в лісі. Ліс дрімав і майже не гомонів. Лише зрідка

листочок прихилиться до листочка і щось прошепоче. Може то про мене?..

Ліс. Он який він!

- Які слова і вирази вжиті в переносному значенні?

(Стежина біжить, кличе, веде; ліс дрімав, не гомонів; листочок прихилився й

шепоче)

- Яка мета цього тексту?

- До якого стилю належить цей текст?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота в парах

Завдання: скласти та розіграти діалог на одну з тем – «У магазині», «У

бібліотеці».

Визначити мету мовлення, який стиль буде доречним у вашому діалозі



V. Підсумок уроку

- В яких стилях можуть бути написані тексти?

- Чому існує декілька стилів мовлення?

VI. Домашнє завдання

Вивчити ознаки стилів української мови.



УРОК №2

Тема: Науковий стиль

Мета: ознайомити учнів з ознаками стилів мовлення, вчити

розрізняти тексти за стильовими ознаками. Шляхом аналізу цих текстів

розкрити дітям особливості опису предметів, навчити складати науковий

текст; продовжити знайомити учнів з текстами різних типів; виховувати

любов до тварин.

Обладнання: малюнки та ілюстрації їжака, таблиця «Типи текстів»,

таблиця «Мовленнєві стилі»

Хід уроку

1. Організація класу

2. Мета і тема уроку

Сьогодні ми продовжимо знайомство з різними типами текстів. Ви

маєте навчитись розпізнавати тексти різних типів і самостійно складати їх.

Поговоримо також про науковий стиль мовлення, складемо і запишемо

науковий опис їжака.

3. Актуалізація опорних знань

- Які ви знаєте типи текстів?

- Чим відрізняється розповідь від опису?

- А міркування від розповіді?

- Які стилі мовлення ви знаєте?

4. Робота з текстами

Слухання першого тексту



- Який текст ви прослухали? (Це розповідь)

- З чого ви зробили такий висновок?

- Яка його мета? (Розповісти про те, як їжачок готує собі зимову

постіль)

Слухання другого тексту

- Який текст ви прослухали? (Це опис)

- Чим він відрізняється від першого?

- Яка його мета? (Описати їжачка)

- Які художні засоби вжито в тексті? Назвіть їх.

Слухання третього тексту

- Який текст ви прослухали? (Текст-міркування)

- Яка його мета? (Описати їжачка)

- Які докази цього приводяться?

- Що спільного в усіх трьох текстах?

-

5. Робота з мовним матеріалом

Загадка

Дивний звірок, круглий, мов клубок.

Голки стирчать, спробуй узять. (Їжак)

Я колючий, мов будяк,

Здавна звуть мене (Їжак)

Скоромовка

Їде-їде їжачок,

Їжачок-лісовичок

їде-їде до змії –

Проганятиме її.



6. Читання оповідання

Заєць та їжак

Сіренький, гладенький зайчик сказав їжачкові:

- Який у тебе, братику, некрасивий колючий одяг!

- Правда, - відповідає їжак, - але мої колючки рятують мене від

зубів собаку і вовка. Чи служить і тобі так добре твоя сіренька шубка?

Зайчик заміст відповіді тільки зітхнув.

7. Бесіда про стилі мовлення

- Робота з таблицею

Залежно від того, за яких умов, з якою метою ми говоримо або

пишемо, кому адресуємо свою розповідь, повідомлення, наше мовлення

набуває певного стилю. У кожного стилю є свої характерні ознаки.

Науковий текст вимагає високої точності викладення думки. Для

нього характерні спеціальні наукові терміни, достовірність фактів,

відсутність емоцій. Використовується науковий стиль у наукових статтях,

журналах, словниках, підручниках, енциклопедіях.

8. Ми познайомилися з науковим стилем мовлення. І зараз

складемо опис їжачка у цьому стилі.

- З чого почнемо опис їжачка?

- Які ознаки їжачка треба розкрити?

- Що відрізняє його від інших лісових мешканців?

- Якого він кольору?

- Які у тварини лапи, морда, ніс, очі?

- Де можна зустріти їжака?

- Чим вкриті спинка і живіт їжака?

- Як захищається тварина від ворогів?



9. Робочі матеріали та опорні речення.

Тіло – вкрите голками

Голки – бурі з сірими смужками

Лапи – короткі, сильні, кривулясті

Морда – гостра, витягнута

Довжина тіла не більше 20-30 см

Голки покривають зверху та з боків усе тіло і частину голови.

Довжина голок – близько 3 см, товщина – 2 мм.

Кількість голок становить близько 6 тисяч.

10. Бесіда про їжачків

Їжак – це дика тварина. Поширені вони по всій Україні. Це нічні

тварини. Вдень вони сплять у своїх схованках, а надвечір, після заходу

сонця, вони покидають схованки і до самого ранку розшукують їжу.

Живляться вони різноманітною їжею – комахами і їх личинками,

слузинами, молюсками, хробаками, жабами, ящірками, гризунами,

гадюками. Восени, коли примерзає грунт, їжаки, згорнувшись у неміцний

клубок, впадають в сплячку аж до березня. Вони сліпі, голі, проте дуже

швидко розвиваються.

Завдяки своєму колючому панциру їжаки майже не мають ворогів.

Тільки лисиця зрідка примушує їжака розгорнутися, закотивши його у

воду. Полюють на їжаків і пугачі, які своїми міцними лапами хапають їх,

незважаючи на голки.

Їжаки корисні тварини і заслуговують на охорону, бо знищують

велику кількість шкідливих комах, мишоподібних гризунів.



11. Складання та записування тексту у зошит.

12. Вибіркове читання

13. Підсумок уроку

- Які ознаки характерні для наукового тексту?

- Де використовується науковий стиль?

Д/З Підібрати тексти, написані науковим стилем



УРОК №3

Тема. Офіційно діловий стиль. Складання листа. Оформлення

конверта.

Мета: ознайомити учнів з ознаками офіційно-ділового стилю, сферами

його вживання, правилами написання листів; формувати вміння та навички

правильно визначати зміст і композицію листа, добирати потрібні слова та

словосполучення, правильно писати адресу на конверті; виховувати

мовленнєву культуру.

Обладнання: таблиці, пам'ятки, опорні плакати, конверти, папір для

листування, квіточки незабудки.

Епіграф до уроку:

Пишіть листи і надсилайте вчасно,

Коли їх ждуть далекі адресати.

Коли є час, коли немає часу

І коли навіть ні про що писати.

Ліна Костенко

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми, мети, завдані, уроку.

2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

- Який розділ науки про мову називається стилістикою?




Стилі мовлення:

----художній,

----науковий;

----офіційно-діловий;

----публіцистичний;

----розмовний.

- Що характерне для офіційно-ділового стилю?

(Застосування особливої термінології, усталені мовні звороти, поділ на

чіткі частини, логічність викладу, відсутність емоційно-образної лексики,

документальність).

Робота з таблицею.

Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок

Учитель. Як ви думаєте, чи потрібно вміти писати листи, адже можна

комусь зателефонувати, надіслати телеграму чи відправити лист по Інтернету?

(Учні висловлюють свої думки).

Отже, ми приділимо увагу листам, бо листування — один із видів

письмового спілкування.

- Що означає слово лист?

- Які бувають листи?

Завдання «Відредагуй»

Відредагувати словосполучення й речення.

Ми переписуємося. (Ми листуємося).

Почтовий ящик. (Поштова скринька).



Я не получаю пісєм уже декілька неділь. (Я не отримую листів уже

декілька тижнів).

Заказне письмо. (Рекомендований лист). (Поки двоє учнів працює

біля дошки, інші слухають мовленнєву ситуацію).

Мовленнєва ситуація «Зустріч»

- Привіт, Олю!

- Добрий день, Дашо!

- Як ми давно не зустрічалися! За яким адресом ти зараз проживаєш?

- Я мешкаю не за адресом, а за адресою. Адрес — письмове звернення до

особи, установи. Адреса - місце проживання особи, напис на конверті. Соромно

тобі цього не знати. І чого тебе в школі навчають?!

- Ой, і знову ці нудні правила! Я так не люблю їх вчити! Без них можна

обійтися. І зовсім мені не соромно! А от значення інших слів я знаю добре.

Адресат— це той, хто надсилає кому-небудь листа.

- І неправильно! Давайте, друзі, допоможемо Даші розібратися в

лексичному значенні цих слів.

Учитель. Щоб ви не помилялися так, як Даша, дівчата-лексекологи

підготували для вас пам'ятки. (Учениці роздають пам'ятки). Прочитайте

уважно, хто та к ий адресат, а хто — адресант; також запам'ятайте, що

називається адресою та з яких частин вона складається.

Пам'ятка

Адресат — особа, якій пишеться и адресується лист або інше поштове

відправлення.

Адресант — особа, яка відправляє поштою листа, телеграму.

Адреса — це точна, за певною формою складена вказівка, кому слід

вручити поштове відправлення, де адреса складається з таких частин:

а) хто посилає лист;

б) звідки він;



в) кому призначений;

г) куди направляється.

(Учні-консультанти перевіряють завдання на дошці й доповідають про

результати).

Учитель. Діти, чи приємно було б вам спілкуватися з такою колишньою

однокласницею?

(Учні висловлюють думки.)

Учитель. Існують загальноприйняті правила як спілкування, так і

листування.

Правила листування

1. Вчасно відповідати на листи.

2. Писати на якісному папері.

3. Дбати про почерк, охайність в оформленні листа.

4. Писати ввічливо, з повагою до адресата.

5.Дотримуватися композиції листа (початку, основної частини,

закінчення).

6.Домагатися стислості, конкретності та виразності.

7. Ставити розбірливий підпис, число.

Робота у групах

Завдання для першої групи: із вірша Дмитра Білоуса «Звертання»

виписати звертання, але тільки ті , які потрібно запам'ятати й уживати в

мовленні.

Звертання

Скільки є в нас, любі друзі,

для звертання ніжних слів —

І до тата, й до матусі,

до бабусь і дідусів!

І татусю, й мамцю, й нене,

і дідусю, и бабцю теж; —



миле, ніжне, сокровенне —

як ще краще назовеш?

А Федько звертання творить

так, що душу виверта:

замість «мамо» ----- «ма» говорить,

замість «тату» каже «та»!

В школі Беллу — «Бе» гукає,

А Меланю кличе «Ме»!

Леле! Школу оглашає

белькотіння лиш саме.

Учня він імення знає,

та не встигне підійти,

як за ґудзика хапає

і вигукує: — Ей ти!

Дома: — - Ба-а! — кричить бабусі.

(Ліньки повністю назвать).

Як ви думаєте, друзі,

що йому на це сказать?

Мабуть, треба щось кумекать,

бо інакше мимохіть

будем тільки бекать-мекать

там, де треба говорить!

Завдання для другої групи: утворити з поданих на картках імен та по

батькові звертання й записати їх у зошити.

Валентина Василівна, Наталія Петрівна, Олександр Борисович, Ірина

Віталіївна, Валентина Миколаївна, Алла Вікторівна, Олександр

Володимирович.



Завдання для третьої групи (записане на плакаті): виписати з групи

синонімів лише ті слова, які ввічлива людина може використати в колі

малознайомих людей.

Розповідає, говорить, меле язиком, базікає. Мені дуже шкода, але ніяк не

можу. Я категорично відмовляюся! З великою радістю! Я до Ваших послуг!

Це зовсім неможливо! З дорогою душею!

З одним із словосполучень скласти речення.

Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

Лист Василя Олександровича Сухомлинського до свого сина-студента.

Добрий день, любий сину!

Ти просиш порадити, як економно і розумно використовувати час.

Скаржишся, що «одна робота підганяє іншу, не встигнеш озирнутися -

день скінчився». З твого листа мені ясно також, що на тебе звалюється, як ти

кажеш, «купа книжок», що ти не встигаєш прочитати все рекомендоване.

Дам тобі кілька порад, виходячи з власного досвіду. Умій змушувати себе

читати щодня. Не відкладай цієї роботи на завтра. Починай робочий день

рано-вранці, годині о 6. Півтори години ранкової розумової праці

перед лекціями - це золотий час.

Умій визначити систему своєї розумової праці. Найцікавіше завжди

залишай на кінець роботи.

Не втрачай часу на дрібниці. Умій і розмову з товаришами зробити

джерелом свого духовного збагачення.

Ніколи не припиняй розумової праці. Не розлучайся з книжкою й улітку.

Кожний день повинен тебе збагачувати інтелектуальними цінностями.

Бажаю тобі міцного здоров 'я, доброго настрою. Міцно обнімаю і цілую

тебе.

Твій батько

Учитель. На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.



1.Син просить у батька:

а) допомоги; б) поради; в) підтримки.

2.Василь Олександрович

а) приїздить до сина; б) відправляє телеграму; в) пише листа.

3.Робочий день потрібно починати так:

а)вставати рано-вранці; б) довше поспати; в) прокинувшись,

поніжитися в ліжку хвилин 20.

4.Найцікавіше завжди потрібно виконувати

а)наприкінці робочого дня; б) на початку; в) у середині роботи.

5.Розмову з товаришами зумій використати

а)для розваг; б) для духовного збагачення; в) відпочинку після

напруженого робочого дня.

6.Кожний день повинен

а)приносити плоди праці; б)насолоду від гарного відпочинку;

в)збагачувати інтелектуальними цінностями. (Відповідь: 1)6;2)в;3)а;4) а; 5) 6; б)

в.)

Визнач і обгрунтуй

Учитель. Прослухайте уважно зміст ще одного листа й висловте свою

думку.

Добрий день, шановний директоре електричних мереж м. Золотоноші!

До Вас звертаються учні 4-Б класу гімназії імені С. Д. Скляренка .

Уже півмісяця ми готуємося до новорічного вогника. Ми дуже чекаємо

цього свята, тому просимо Вас у цей день, 26 грудня, забезпечити

безперебійне постачання електроенергією приміщення нашої школи.

10.12.2005 р.

З повагою учні 4 - Б класу

Учитель. Ви прослухали зміст двох листів. Що ви можете сказати про

них? (Учні висловлюють думки).



Учитель. Який лист називається діловим? Що є характерним для цих

листів?

Підпиши конверт

Учитель. Що називається адресою? З яких основних частин складається

адреса?

Завдання. На заздалегідь підготовлених конвертах написати власну

адресу й адресу, кому відправляєте листа.

Подивіться на плакат (він має вигляд конверта). Зверніть увагу на

правильне скорочення слів і розділові знаки. Запам'ятайте: конверт

потрібно підписувати грамотно, без зайвих позначок.

(Учні підписують конверти).

А тепер поміняйтеся конвертами й виконайте взаємоперевірку.

Усне завдання “Народна мудрість”

Учитель. На початку уроку поштар, приніс листа. Давайте подивимося,

що ж там лежить. (Учитель дістає зі скриньки завдання.) Усне завдання.

Продовжити прислів'я та приказки.

1. Слово чемне кожному... (приємне).

2. Як ти вітаєш, так і тебе... (вітатимуть).

3. Лагідне слово — ключ до... (серця).

4. Хто людям добра бажає, той і собі... (має).

5. Добре діло роби... (сміло).

6. Слухай перший, говори... (останній).

Супер-завдання. Творча робота у диференційованих групах.

Перша група. На зворотному боці квіточки незабудки написати вітальну

листівку бабусі чи матусі з днем народження.

Друга група. Написати ділового листа директору Золотоніської гімназії

імені С. Д. Скляренка Чаматі В І з проханням дозволити провести новорічне

свято у актовому залі 26 грудня 2011 року.



Виконуючи письмові роботи, звертайте увагу на таблицю «Будь

культурним і ввічливим!»

Дорогий татусю, люба матінко,

дорогенька бабусенько, мила подруго,

шановна Лідіє Миколаївно.

Усього Вам найкращого, на все добре,

з повагою, до скорої зустрічі, міцно обнімаю,

з дружнім привітом, ваш Андрій, твоя донечка Юля.

(Під час виконання роботи звучить тиха спокійна мелодія).

Зачитування листів, їх редагування.

4. Підсумок уроку.

Оцінювання учнів.

Учитель. Пропоную відгадати загадку «Найдешевше й найдорожче»,

складену Дмитром Білоусом:

Скажеш так чи надішлеш поштою —

я від того нічим не змінюся.

Я людині нічого не коштую,

але високо нею цінюся.

Що це таке?

(Слово вдячності)

- Кому й за що ми повинні бути вдячні?

(Учні висловнюють свої думки).

5. Домашнє завдання.



Урок №4

Тема: Публіцистичний стиль

Мета: Ознайомити учнів з ознаками публіцистичного стилю, сферами

його вживання; навчити писати тексти у публіцистичному стилі,

систематизовувати спостереження, послідовно і логічно висловлювати думку,

формувати навички грамотного письма і вміння правильно складати та писати

замітки.

Обладнання: дитячі газети та журнали, зразки шкільної газети, таблиця

«Стилі та жанри української мови»

Хід уроку

I. Організаційний момент

Сьогодні у нас риторики урок

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

Країна цікава, тож парти свої

Перетворіть на всюдиходи малі.

Ви сядьте рівненько, працюйте уважно,

Потрапить туди, щоб було нам не важко



II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

- Який розділ науки про мову називають стилістикою?


- Що характерне для наукового стилю?



III. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні ми продовжимо знайомство зі стилями мови. Вивчимо ознаки

публіцистичного стилю, його вживання, навчимось писати тексти в

публіцистичному стилі.


1. Повідомлення наукознавців

Головне завдання публіцистичного стилю – проінформувати і вплинути,

викликати певне ставлення до повідомленого у газетах, журналах, по радіо і

телебаченню, під час мітингів і зібрань.

Основними ознаками публіцистичного стилю є інформативність,

логічність, доступність. Обов’язковим для даного стилю є образність. Тому

мова текстів даного стилю насичена яскравими епітетами, порівняннями.

Бажаним є використання влучних приказок, прислів’їв. Публіцистичний стиль

використовується у статтях газет, журналів, у виступах на зборах, мітингах.

2. Робота з таблицею «Стилі української мови»



3. Бесіда

- Яким є головне завдання публіцистичного стилю?

- Які основні ознаки публіцистичного стилю?

- У яких сферах життя використовується публіцистичний стиль

мовлення?

(публіцистичний стиль використовується у статях газет, журналів, у

виступах на зборах, мітингах).

4. Цікавинка «Звідки прийшла газета?»

Перша газета з’явилась у Римі у I ст. до н.е. Вона мало чим нагадувала

сучасну газету. Видатний діяч Давньоримської держави Юлій Цезар наказав

поставити в центрі міста гіпсові плити. На них записували усі повідомлення

про події, які відбулися у місті. Ці повідомлення були короткими, лаконічними.

Зацікавленість римлян повідомленнями на гіпсових плитах постійно

зростала. Тоді було вирішено розмножувати тексти. Окремі повідомлення

робили на глиняних табличках і продавали населенню.

Гіпсові плити мали спеціальні назви. Вони не були схожими на справжню

газету. І все ж таки, це були газети, бо виконували одне з основних завдань –

повідомляли новини.

Плити виставлялись досить довгий час. Вони припинили своє існування

на початку IV ст.. н.е.

V. Робота з мовним матеріалом

Газета – періодичне, друковане, на великих аркушах паперу, видання, яке

містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного,

культурного життя.

Рубрика – розділ у газеті, журналі.



Стаття – науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в

збірнику, журналі, газеті.

VI. Робота з примірником газети

Розгляньте номер дитячої газети.

- Які розділи є в розгорнутому примірнику газети (в газеті бувають

такі розділи: передова стаття, повідомлення про факти і події з життя країни,

новини з життя зарубіжних країн; статті про події в галузі науки, культури,

художні твори, оголошення, інформація)

- Як оформлюється газета?

- Якої форми заголовки трапляються в ній?

- Прочитайте замітку-інформацію, вміщену в газеті, визначте її тему,

основну думку, зверніть увагу на те, чи відповідає заголовок замітки її змістові.

У якому стилі написано замітку?

Пам’ятка для написання замітки

1. У замітці мають висловлюватись певні події, явища, чиясь

діяльність.

2. Описується причина події, те як вона відбулася. Робиться висновок

із сказаного.

3. Замітка повинна мати заголовок.

4. Замітка пишеться у публіцистичному стилі.

Замітка має бути змістовною. Тому дописувач повинен глибоко

вдумуватись у її зміст, визначати найбільш важливі моменти, щоб відібрати з

усього матеріалу найголовніше, найсуттєвіше, випускаючи малозначущі

подробиці, писати потрібно лаконічно, образно, в логічній послідовності (як

починається подія, як розвивається, чим вона завершується).

VII. Робота над написанням замітки.

1) Бесіда

- Яка подія відзначалася в нашому місті?



(День міста)

- А яка подія відбулася в нашій країні?

(відбулися Олімпійські ігри)

Отже, тема нашої замітки до газети буде «День міста»

2) Складання плану замітки

3) Усне складання розповіді (заслуховування 3-4 учнів)

4) Записування тексту у зошит

5) Зачитування написаного

VIII. Підсумок уроку

- Який стиль мовлення вивчили на уроці?

- Які ознаки характерні для публіцистичного стилю?

IX. Домашнє завдання

Написати текст у публіцистичному стилі «Олімпійські ігри в гімназії»



УРОК №5

Тема: Художній стиль. Складання художнього опису на основі власних

спостережень. «Калина»

Мета: ознайомити учнів з ознаками художнього стилю, сферами його

вживання; вчити складати текст-опис за уявою, розширити знання дітей про

значення слів; вчити будувати словесні характерні ознаки, вчити добирати

влучні образні слова, розширити знання дітей про калину, як рослину-символ

Україну, розвивати у дітей мовлення образне мислення, сприяти підвищенню

культури мовлення; виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: мультимедійний супровід, схема, зразки грон, звукозапис.

Хід уроку


- Діти, я дуже рада працювати сьогодні з вами. А працюватимемо ми

під таким девізом:

Не просто слухати, а чути!

Не просто дивитись, а бачити!

Не просто відповідати, а міркувати!

Дружно й плідно працювати.


Бесіда



- Який розділ науки про мови називається стилістикою?


- Що характерне для наукового стилю?


- Що характерне для публіцистичного стилю?

- Що таке опис?

Опис – це один із типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо

предмети, називаючи більш важливі для них ознаки.

Тому потрібно вивчати дійсність, спостерігаючи навколишній світ,

бачити ознаки, знаходити слова для найточнішого їх опису, постійно

збагачувати свій словниковий запас.

- Коли ми користуємося описом?

Описом ми користуємося тоді, коли потрібно, щоб людина, до якої ми

звертаємося, ніби побачила, впізнала те, про що ми говоримо або пишемо.

- Що можна описувати?

Описувати можна все, що ми бачимо навколо, з чим зустрічаємося в

житті: предмети, тварин, людей, різні процеси, явища, що мають властиві їм

ознаки.

Але й кожне дерево, кожна шафа відрізняються своїми особливостями.

Наприклад, стіл може бути письмовим, великим, важким, дубовим, круглим,

але він не може бути злим.

- Навіщо людині потрібні вміння описувати предмети, тварин та

інших людей?



III. Повідомлення теми й мети уроку

- Сьогодні ми будемо складати текст-опис у художньому стилі.

1. Метод передбачення

Послухайте вірш і спробуйте відгадати, який предмет ми будемо

описувати.

За хатою у садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен смик –

Та й уникне на язик.

Що це? (Калина)

(На дошці висить кущ калини без кетягів)

- Подивіться на наш кущ калини. Чого в ньому не вистачає? (Грон)

Злий зимовий вітер налетів і позривав грона. Залишились люди без

цілющих ягід, а птахи без так необхідної взимку поживи. Але ми можемо

допомогти і повернути кущику грона, якщо правильно виконаємо всі завдання

уроку.

2. Повідомлення плану уроку

Ознайомтеся із завданнями, які чекають на вас сьогодні.

- Читаємо з дошки:

1) Вправа «Мозковий штурм»

2) Словникова робота

3) Поетична хвилина

4) Народними стежками

5) «Дощ» компліментів калинці



6) Фізкультхвилинка

7) Багаж знань

8) Самостійна робота

9) Зачитування складених творів

10) Підсумок уроку

IV. Опрацювання нового матеріалу

1. Вправа «Мозковий штурм»

Щедро дарує калина свій безцінний дар – свої ягідки – і людям, і птахам.

Напрочуд гарна рослина!

Фронтальна робота

- Запишіть зараз все, що ви знаєте і думаєте про калину.

(Слухання відповідей. Повісити одне гроно на калину)

Робота з тлумачним словником

- А тепер прочитаємо, що каже про калину тлумачний словник.

Текст у словнику: Кущова рослина, що має білі квіти і їстівні чи кисло-

солодкі червоні ягоди. З давніх давен в Україні калину садять біля криниць,

копанок, над ставками.

Доповнення вчителя:

Красива калина в усі пори року. Навесні, коли сонце щедро дарує тепло,

калина вбирається у білі «букетики» з квітів. Придивіться до них. Зовні у

букетику квіти великі, зібрані у вінок, а всередині – дрібні, непоказні. Цікаво,

що великі квіти плодів не дають, а з маленьких восени дозрівають плоди

калини. Вони наче жменями розкидані серед розкішного зеленого листя. До

пізньої осені і навіть взимку, коли вже випадає сніг, висять вони на гілках,

прикрашаючи оголений ліс і підгодовуючи пернатих мешканців.



Здавна існує звичай: біля щойно зведених осель, на примітному місці, у

першу чергу саджаємо калину.

(Повісити друге гроно на калину)

3. Поетична хвилинка

- Багато поетів і письменників присвятили свої рядки калині. А

особливо багато їх у Т.Г. Шевченка. Прочитайте деякі з них.

1. Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину.

Над водою гне з вербою

Червону калину

2. Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина

- Знайдіть і підкресліть образні вислови про калину, які використав

поет.

(повісити третє гроно на калину)

4. Народними стежками

Ми знаємо, що натхнення для своїх творів Т.Г. Шевченко черпав з

народної творчості. А там вже калині присвячено ой, як багато сторінок.

Недарма кажуть, що калина – символ України.

1) Прислів’я та приказки:

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Посади біля хати калину, будеш мати долю щасливу.

Без верби і калини нема України



2) Порівняння дівчат з калиною

Пишна та красива, як червона калина.

Убралася в біле плаття, як червона калина.

Щоки червоні, як мідки калинові

3) Легенди

Існує легенда, що колись давно, коли ще на Русь нападали татари, в

одному селі грали весілля. На ньому зібралося багато вродливих дівчат. І саме в

розпалі гуляння на село напали татари. Завойовники побачили красунь і почали

ловити їх, щоб продати у Царгороді. Дівчата, аби не потрапити в неволю,

повтікали на болота. Ординці погналися за ними і потрапили у трясовину. Там,

де загинули вороги, з’являлися гнилі купини, а на тому місці, де загинули

українські дівчата, виросло багато кущів калини. І з того часу красу дівчат

порівнюють з калиною.

4) Лікарські властивості

Калина відноситься до числа лікарських рослин. В народі кажуть:

«Червона калина від ста хвороб лікує». Використовують для лікування і цвіт, і

ягоди і навіть кору калини. Екстракт кори – гарний засіб при внутрішніх

кровотечах і судомах. Відвар і варення з ягідок використовують проти кашлю, а

відвар квіток – від серцевих нападів.

(повісити четверте гроно на калину)

5) «Дощ» компліментів калинці

- Діти, а у кого з вас вдома є калина? Хто її посадив і доглядає? Що

ви думаєте про калину? Давайте осиплемо її компліментами зі слів, яка вона –

наша калинонька. Які гарні слова ви можете про неї сказати?

Робота в групах

Завдання 1. Дібрати прикметники

Кущ – густий, розлогий, пишний, крилатий.

Ягідки – червоні, круглі, смачні, гіркуваті, соковиті.

Квіти – духмяні, запашні, сніжно-білі.



Грона – важкі, червоні, розкішні.

Листя – темно-зелене, багряне, смарагдове.

Завдання 2. Дібрати дієслова

Калина – шелестіла, пригощає, сміялася, похилилася, тримає, годує,

росте, виросла, буятиме, зацвіте, заквітне, розвеселить.

Завдання 3. Прочитати словосполучення, підкреслити ті, які найбільше

сподобалися.

Розкішний крислатий кущ веселить осінні і зимові барви;

Калина навесні – розквітає білим цвітом красуня, гарний, білий, рясний

цвіт милує очі біле мереживо, ніби дівчина у білій хустині;

Калина восени – ягідки виблискують, веселить око яскравими барвами,

пишається вогниками, одягла червоне намисто.

(Повісити п’яте гроно на калину)

6. Фузкультхвилинка під пісню про калину

(Повісити шосте гроно на калину)

7. Вправа «Багаж знань»

Складання робочого матеріалу по плану.

План

1. Яка калина на вигляд?

2. Чим приваблює кущ навесні і восени?

3. Де росте калина?

4. Яку користь приприносить?

5. Як народ величає калину?



- Що ти знаєш про калину?

(Невисокий пишний кущ, лікарська рослина, росте на вологих місцях, про

неї складено багато прислів’їв, віршів, легенд, казок)

- Які листки?

(Темно-зелені, округлені, смарагдові, багряні)

- Який цвіт?

(білий, зібраний у суцвіття, біле мереживо, ніби дівчина в білій хустині,

сніжно-білий, духяний)

- Які ягоди?

(кислувато-терпкий смак, важкі соковиті кетяги, цілющий сік,

палахкотять, мов ліхтарики)

8. Складання художнього опису за поданим планом

Робота в групах

9. Зачитування складених творів.

(Повісити сьоме гроно на калину)

V. Підсумок

- Діти, що ми робили сьогодні на уроці?

- Що ми навчились робити?

- Для чого це нам потрібно?

Подивіться на калину. Вона пишно одяглася в гронах. Значить ви плідно

попрацювати сьогодні на уроці.

Скрізь живе калина – символ України.

Народжувалася донька – садив татусь калину, хай росте – пишна, красива,

щоб була її доля щаслива.

На весільному караван, у віночках дівочих, на сорочках, на рушниках –

скрізь живе калина. Ще є диво у калини. Її кісточки схожі на маленькі серця.

Тому ця ягода є символом любові, вірності, відданості.



УРОК №6

Тема: Розмовний стиль. Складання і розгрупування діалогів.

Мета: ознайомити учнів з ознаками розмовного стилю, сферами його

вживання; закріпити знання про діалог, продовжити формувати практичні

навички конструювання діалогів; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять,

культуру усного і писемного мовлення, виховувати взаємодопомогу, дружбу

між учнями; виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: картки, плакат «Дерево ввічливості», таблиця, наочність.

Епіграф до уроку: Мова як море

Хід уроку

I. Організація класу

1. Вчитель: Вітаю всіх. Діти, сьогодні на уроці на нас чекає цікава

робота і почнемо цієї ж миті. Прошу зробити вас незвичайну річ. Вам необхідно

схематично відобразити свій настрій у дану хвилину і підписати своє ім’я. І всі

ми побачимо, з яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок. А картки принести

по черзі мені, я побудую корабель, на якому ми і відправимось у подорож.

Отже, ми побудували кораблик, на якому і вирушаємо у подорож, у

країну знань по хвилях нашої мови.


Бесіда

- Який розділ науки про мову називається стилістикою?

- Які стилі мови ви знаєте?



Стилі мовлення:

- Художній

- Науковий

- Офіційно-діловий

- Публіцистичний

- Розмовний

Робота з тестом

- Прослухайте текст. До якого стилю української мови він належить?

Хлопці трохи помовчали, але перегодя знов почали балакати спершу

тихо, а далі все голосніше, а потім зовсім голосно.

- Карпе! – тихо почав Лаврін, дуже схожий до гарних дівчат. –

Скажи-бо, кого ти будеш сватать?

- Ат! Одчепись од мене, - тихо промовив Карпо.

- Сватай Олену Головкіну. Олена кругла, мов цибулька, повновида,

як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник,

сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

- Гарна… мордою хоч пацюки бий; сама товста як бодня, а шия, хоч

обіддя гни.

І. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я»

Мозковий штурм

- Ознаки якого стилю ви впізнали?

- В яких сферах вживається розмовний стиль української мови?


Сьогодні на уроці ми познайомимось з розмовним стилем української

мови, з ознаками та сферами його вживання. Продовжимо вчитися будувати

діалоги.



IV. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

1) Служба довідкове бюро

Розмовний стиль поділяється на два підстилі:

- розмовно-побутовий;

- розмовно-офіційний.

Норми розмовного стилю встановлюються не граматиками, а звичаєм,

національною традицією – їх відчуває і спонтанно обирає кожен мовець.

Основна функція: спілкування, обмін думками, судженнями, оцінками,

почуттями; з’ясування виробничих і побутових стосунків.

Обставини мовлення: повсякденне спілкування в побуті, сім’ї, на

виробництві.

Сфера вживання: побут людей, щоденні бесіди в сім’ї, на роботі.

Загальні ознаки: невимушеність, жвавість бесіди, вільний вибір слів і

виразів, використання несловесних засобів (логічних наголосів, пауз, інтонації),

використання позамовних чинників (рухи, жести, міміка).

Мовна особливість: усна форма мовлення; розмовно-побутові слова і

форми; діалектизми; звертання; питальні, спонукальні, окличні речення;

діалогічна форма тексту.

2) Робота з таблицею

3) Інсценізація

- Слухай племінничку! Оце як увійдемо в хату, поздоровкайся з

людьми чемно, слівце їм скажи гарненьке, кругленьке!

- Спасибі, дядечку, за науку! Так і зроблю.

- Добрий день, вам у вашій господі. Доброго вам здоров’я, та з неба

дощ, та на столі хліб!

- Здрастуйте, гості дорогі! Сідайте в нашій хаті!

- Добридень! Обруч! Обруч! Обруч!

- Де ти бачиш обруч?



- Що ж як нема обруча? Мене дядько так учили, щоб я сказав слівце

кругленьке і гарненьке. Якого ще круглішого треба за обруч?

- Дякую, сідайте хлопці. А тепер запитання до класу.

- Діти, що мав на увазі дядько, коли радив небожеві сказати

«кругленьке слівце»?

- А які слова ввічливості ви знаєте?

- А які вживаєте найчастіше?

Судячи з тих слів, які ви назвали, ми всі слова ввічливості можемо

поділити на чотири групи:

1) Слова – привітання

2) Слова – прощання

3) Слова – вибачення

4) Слова – вдячності

А тепер на карточках, а точніше квіточках, вирізаних з кольорового

паперу, швиденько кожен з вас напише по одному слову ввічливості.

1 варіант згадає і запише слова-привітання

2 варіант згадає і запише слова-прощання

3 варіант згадає і запише слова-вибачення

4 варіант згадає і запише слова вдячності

Разом з вами ми побудуємо Дерево ввічливості. Молодці! Подивіться, як

Дерево ввічливості у нас розквітло перед очима. Подивіться, як багато слів

ввічливості ви знаєте. Отже, давайте завжди, у будь-якій ситуації, будемо

ввічливими.



4) Правила спілкування

Ми сьогодні, дотримуючись правил спілкування, продовжимо вчитися

спілкуватися.

Комунікативність – важлива риса характеру сучасної людини. А що таке

комунікативність, нам пояснить Валя Фесенко, вона отримала заздалегідь

індивідуальне завдання попрацювати з тлумачним словником.

- Ти справилась, Валю, із завданням?

- Дякую!

Нам потрібно навчитися вміти добре спілкуватися. Ми з вами будемо

вдосконалювати, поширювати свої знання, розвивати свої навички складання

діалогу.

Отже, діти, давайте пригадаємо, що таке

- Ти справилась, Валю, із завданням?

- Дякую!

Діти, чи однаково ви говорите між собою? А з вчителем? Яка мета

спілкування? Чого ви прагнете? Тільки після того, як ви з’ясуєте це, можете

приступати до діалогу. І ваше мовлення буде чітким, вірним, правильним. А

тепер зверніть увагу на малюнки. Яка ситуація спілкування зображена на

малюнках? Офіційна чи неофіційна?

5) Види діалогу

В залежності від того, де ми говоримо, є різні типи діалогів, які ви

повинні знати. Подивіться, будь-ласка, у вас на парті лежать альбомні листки,

переверніть і давайте їх розглянемо. Отже, як ви розумієте діалог-

розпитування?

діалог-обмін думками?

діалог-домовленість?



6) Творча диференційована робота

У вас на парті лежать аркуші із завданням. Самостійно оберіть завдання,

яке ви будете виконувати.

7) Зачитування діалогів

8) Підсумок уроку

Отже, ми з вами закріпили навички будувати діалоги.

- Яких правил слід дотримуватись аби діалог був приємним?

- Що потрібно враховувати, коли починаєте спілкуватися?

- Як називається висловлювання кожного учасника діалогу?

ДОДАТОК №1

Діалог-розпитування

У житті трапляються події, що можуть привести до загибелі людей. Але

існують особливі формування людей, які допомагають населенню.

- Як вони називаються?

- Їх називають рятувальниками.

- А чим займаються рятувальники у мирний час?

- Вони навчають населення, тренуються, запобігають виникненню аварій,

пожеж.

Діалог-обмін думками.

- Петре, а ти знаєш, на чому наші пращури писали, коли ще не було

паперу?

- Я прочитав у одній з книжок, що у давні часи люди писали на

камені.

- Так не було ж літер…

- А вони замінювали літери малюнками.

Діалог-домовленість

- Ти завтра прийдеш збирати осіннє листя для гербарію?

- Так, я буду чекати.

- Я обов’язково буду вчасно.



ДОДАТОК №2

Продовжити діалог

1) - Що ти читаєш, Ваню?

- Казку «Котигорошко»

2) - Ідемо погуляємо!

- Ні, я буду малювати!

ДОДАТОК №3

Скласти самостійно діалог на одну з тем

«В автобусі»

«В аптеці»

«Наша гімназія»

«Розмова з другом»

«День народження»



УРОК №7

Тема: Розпізнавання стильової приналежності

Мета: закріпити уявлення учнів про стилі мовлення, сфери вживання

кожного з них; навчити учнів розрізняти функціональні стилі; розвивати

культуру усного і писемного мовлення, спілкування і виховання культури

мовлення.

Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця «Стилі мовлення»

Хід уроку


II. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні урок-засідання «круглого столу». Слід пам’ятати, що мовлення

залежить від того, що пишеться чи говориться, з якою метою, де і кому воно

адресоване. Тобто від умов спілкування. За різних умов спілкування

використовують різні стилі мовлення. На засіданні ми обговоримо

функціональні стилі української мови.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Доповіді «науковців»

Найпоширенішою є класифікація, згідно з якою виділяють п’ять стилів

мовлення: художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий та

розмовний.

Художній стиль властивий творам художньої літератури. Він

відрізняється вживанням слів емоційної лексики, слів у переносному значенні,

особливої поетичної лексики.



Науковий стиль застосовується в науці, техніці, освіті. Для нього

характерні цифрові дані, термінологічна лексика (вживання термінів), вживання

слів у прямому значенні.

Публіцистичний стиль використовується у висловлюваннях на теми

суспільного життя – в промовах, матеріалах методичної преси (газети і

журнали).

Офіційно-діловий стиль знаходить застосування в службових стосунках, у

ділових паперах, офіційних документах. До найпомітніших рис цього стилю

належить використання стандартних мовних засобів, лаконічність викладу,

відсутність емоційної та образної лексики.

Розмовний стиль застосовують у побуті, в особистому листуванні. Для

цього стилю характерна невимушеність, жвавість бесіди, вільний вибір слів і

виразів, використання слів діалектної лексики. Своє мовлення супроводжувати

руховими жестами, мімікою.

2. Робота з таблицею «Стилі мовлення»

IV. Виконання завдань на закріплення матеріалу

1) У вас на парті є листочок з таблицею та текстами. Прочитайте

тексти та заповніть таблицю.

Текст Стиль Стильові ознаки

Слон

Слоненя

Підготовка

Постанова

Лист

Текст 1. Слон

Слони – найбільші наземні тварини. Вони вправно плавають, легко

долають підйоми. На рівнині їх швидкість може сягати 24-40 км/год.



За добу дорослий слон з’їдає до 100 кг трави та гілочок. Живуть слони до

100 років. Зрілості вони досягають у 12-20 років, а до того пустують і бавляться

як діти.

(З енциклопедії)

Текст 2. Слоненя

У далекі й давноминулі часи, моє серденько, Слон зовсім не мав хобота.

У нього був лише пухкенький і гарненький ніс, завбільшки з добрий черевик.

Та ось народився ще один Слон. І це вже був не такий собі Слон, а

маленький Слоник великого слона, чи просто Слоненя.

(Р. Кіплінг)

Текст 3. Підготовка

- Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив, - показує Гриць сусідові

новий футбольний м’яч.

- Що ж, - почухав потилицю сусід, - треба виходити, і мені терміново

купувати.

- Теж м’яч?

- Та ні, треба купити скло на запасні шибки для вікна.

(М. Герасименко)

Текст 4. Постанова Президії Верховної Ради України «Про Прапор

України»

Президія Верховної Ради України постановляє:

До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах

використовувати синьо-жовтий прапор

м. Київ Голова Верховної Ради

України

18 вересня 1991 року Л. Кравчук

(з газети)



Текст 5. Листи Катерини Білокур

Вона малювала квіти неземної краси, якими захоплюється весь світ, а все

своє життя прожила у скруті.

До 100-річчя з дня народження Катерини Білокур, у Музеї українського

народного декоративного мистецтва, в залі, де виставлено 32 її картини,

влаштували два вечори її пам’яті. На першому звучали листи самої художниці,

котрі вона колись у відчаї і в радості адресувала і своїм друзям, і митцям-

сучасникам. Другий вечір «Образ Катерини Білокур у поезії, музиці, кіно»

відбувся за участі народної артистки України Ніни Матвієнко, відомого

художника Петра Гончара, режисера фільму «Катерина Білокур» Ольги

Самолевської, письменника Миколи Кагарлицького.

(«Київські вісті», 16 грудня 2010 р.)

2) Групова робота

Скласти висловлювання про правила дорожнього руху.

1 група – у науковому стилі

2 група – у художньому стилі

3 група – у розмовному

3) Робота в парах

Скласти діалог на тему «Навіщо потрібні правила»


- Які ви знаєте стилі мовлення?

- Від чого залежить стиль наших висловлювань?

- Які ознаки характерні для кожного стилю?



УРОК №8

Тема: Промова, її мета

Мета: Ознайомити учнів із життям, особистістю, філософією ораторів

стародавніх часів, із визначними українськими ораторами, з поняттям

«промова» - видом публічного виступу; навчити визначати тему і мету

промови; розвивати мовлення учнів, уяву; виховувати інтерес до історичного

минулого розвитку риторики в Україні

Обладнання: портрети Феофана Прокоповича, Івана Франка

Хід уроку


II. Вивчення нової теми. Мотивація навчальної діяльності.


1. Бесіда

Серед чудес світу, якими надихається людина, є таке, яке з повним

правом можна назвати божественним даром – Слово! Йому присвячували

похвалу серця прославлені поети і мислителі всіх часів і народів. Ораторське

мистецтво в античному світі вважали «божественним», а на людину, яка

володіла даром красномовства, дивлячись, як на Бога. Риторика виникла з

народного мовлення у Давній Греції 2500 років тому. Історія риторики

розповідає, скількох мудреців, державців, геніїв підіймала вона на п’єдестал

влади і слави, скільком давала натхнення і задоволення, скількох утішала і

окрилювала. Давній Рим відомий всьому світові своїми славетними ораторами.

Одними з них були Марк Тулій Цицерон і Марк Фабій Квінти ліан.



2. Повідомлення учнів

1-й учень: Марк Тулій Цицерон – видатний римський оратор, політичний

діяч, філософ, письменник, автор трактатів з етики і виховання – став цілою

епохою в римській історії і найвидатнішою постаттю в латинському

красномовстві. Уже на початку свого шкільного навчання Цицерон виявив

великі здібності, кмітливість, тямущість. Особливо пристрасно тягнувся до

поезії. Цицерон намагався досягти високих державних посад заради

впровадження свого ідеалу. Зразок ораторської майстерності Цицерона – дуже

показова, яскрава і віртуозна промова. Він говорив, що красномовство –

найважче мистецтво, воно вимагає від оратора знань відразу багатьох наук.

«Красномоство» - вершина науки», - стверджував Цицерон. Життя його

закінчилось трагічно. Його зрадили, вислідили і вбили.

2-й учень: Марк Фабій Квінтиліан – визначний римський оратор і

теоретик ораторського мистецтва. Написаний ним трактат «Про освіту оратора»

залишається найдетальнішим з усіх відомих нам курсів античної риторики.

Квінтиліан вважав: щоб виховати оратора «достойним мужем», треба розвивати

його смак. Для Квінти ліана вищим суддею ораторського успіху була думка

літературно підготовленого знавця.

Цицерон писав: «Істинний оратор своїм впливом і мудрістю не лише собі

здобуває почет, а й багатьом громадянам, та й усій державі загалом приносить

щастя і добробут».

Не забували риторику і на нашій рідній землі. Серед відомих ораторів

були Феофан Прокопович і Іван Франко. А зараз послухаємо повідомлення

учнів про цих ораторів.

3-й учень: відомий слов’янський ритор, професор, ректор Києво-

Могилянської академії Феофан Прокопович називав риторику «царицею душі»,

«княжнею мистецтв» за величезний вплив на емоції, волю і розум слухачів.



Феофан Прокопович (1681-1736) дуже рано втратив батьків, виховувався

у дядька. Виходець із середніх верств суспільства, він досягає вищих посад

держави, стає правою рукою Петра I, його радником, сподвижником, главою

«Ученої дружини». Промови Прокоповича були повчальними. Він володів

багатьма мовами: латинською, російською, старослов’янською, книжною

українською, німецькою, англійською, шведською, польською мовами. Феофан

Прокопович вважав, для того, щоб принести користь своєму народові, своїй

землі, треба багато вчитися і багато працювати.

4-й учень: Іван Франко народився у 1856 році в сім’ї коваля на Галичині.

Хлопчик ріс роботящим і тямущим. Його у 6 років віддали до школи. Вчився

маленький Ясь (так називала його мама) легко, мав надзвичайну пам’ять. Івась

рано залишився сиротою. Коли йому було 9 років, помер батько. У 16 років

втратив матір.

Іван Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську

освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософських

наук.

III. Сприймання нового матеріалу

1) Повідомлення вчителя

Ще Цицерон вказував, що зразком ораторського мистецтва є показова,

яскрава і віртуозна промова. Промова – це вид публічного виступу, у якому

здійснюються короткі повідомлення на урочистих зустрічах, презентаціях, у

ході дискусій. Промова відрізняється від інших жанрів емоційністю, чіткістю

постановки проблем, насиченістю, конкретністю.

Антична риторика винятково велике значення надавала підготовці

публічного виступу. Греки говорили, що промови Демосфена промащена олією

нічної лампади, при світлі якої він їх складав.



Підготовка до будь-якого ораторського монологу починається з

визначення його теми і мети.

Тему визначає або сам автор, або ті, хто запрошує його висловити

промову. Назва виступу повинна бути зрозумілою, чіткою, по можливості

короткою. Вона повинна відбивати зміст промови і привертати увагу слухачів.

Починаючи розробку тексту, необхідно визначити мету виступу. Оратор

повинен ясно уявляти, якої реакції він домагається від слухачів, дати певні

відомомсті. Він також може схвилювати аудиторію, сформулювати у людей

переконання, уявлення, що стануть мотивами їхньої поведінки, тобто закликає

до якихось дій. Часто ці завдання сполучається в одному виступі. Свої

прагнення і задачі варто повідомити слухачам.

2) Зачитування промови директора школи.

Продзвеніла веселкова карусель теплого літа, зібрано багатий урожай

хліба, у садах доспіли яблука і сливи. А 1 вересня знову зібрало нас у рідному

колі. У когось попереду багато спільних років, а хтось уже вийшов на «фінішну

пряму».

1 вересня традиційно вважається Днем знань. Про знання можна казати

багато, але хочеться скористатися висловлюванням мудрих людей, які варто

взяти до уваги на все життя.

Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього.

Знання тільки тоді є знаннями, коли вони набуті зусиллям думки, а не

пам’яттю.

Сам час настійно вимагає: не хочеш відстати від життя – учись. Вітаю

всіх учнів, вчителів та співробітників з початком навчання!

IV. Закріплення знань, умінь і навичок

1) Гра «Уяви себе»

Учні працюють в групах.

Уявіть, що ви продавці у книгарні. Зробіть рекламу книзі так, щоб її

охоче розкупили.



2) До виділених слів дібрати слова, протилежні за значенням, вставити

в текст, записати.

У великої річки був брат - … струмок. Близькі родичі вони були, зовсім

рідні. Струмок вузький, а річка - … Струмок швидко мчав з гори, а річка …

несла свої води. Та все ж мілководний струмок і … річка були вірними

друзями.


- Згадаймо, що означає слово «риторика»?

- З якими ораторами Стародавнього Риму ми сьогодні

познайомились?

- Як вони досягли успіху в ораторському мистецтві?

- Що таке промова?

- Як визначити тему і мету промови?

Завдання

Яскраво, чітко, щиро, вміло, плавно, цікаво, дотепно.

Зрозуміло, точно, відверто, вдало, вільно, переконливо, дотепно, розумно.

- Яка з цих груп найбільше підходить до визначення риторики?

- Як повинен говорити справжній оратор?



УРОК №9

Тема: Збирання матеріалу, записування (фіксування думок) прочитаного

Мета: ознайомити учнів з найважливішими етапами підготовки

публічного виступу, формувати вміння добирати достовірний і переконливий

матеріал, удосконалювати власні висловлювання, доречно вживати слова чи

речення, відповідно до теми, простежувати послідовність викладу;

збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, пам’ять, мислення;

виховувати любов і повагу до слова.

Обладнання: картки з деформованим текстом

Хід уроку


2. Мотивація навчальної діяльності

Передумовою успіху оратора є, звичайно, його природні дані, обсяг знань

і набутий життєвий досвід. Але навіть найдосвідченішому і найталановитішому

промовцю потрібна спеціальна підготовка до виступу. Виділяють такі

найважливіші етапи підготовки до кожного публічного виступу:

1) визначення теми і мети промови;

2) збирання матеріалу, записування (фіксування) думок прочитаного і

продумування логічної послідовності виступу;

3) образність мови, добір мовних засобів для реалізації задуму;

4) психологічна підготовка до виступу.

З цього переліку видно, що підготовка до виступу майже нічим не

відрізняється від підготовки до написання твору.



3. Оголошення теми і мети уроку

Успіх виступу неможливий без достовірного і переконливого матеріалу.

Тому слід ретельно добирати і перевіряти факти, цифри, дати, імена, цитати.

Суттєву роль відіграє і добір способів і засобів унаочнення, що забезпечить

сприймання матеріалу, висловленого оратором. Сьогодні на уроці ми

навчимося добирати матеріал, систематизовувати факти та складати план

виступу.

4. Опрацювання нового матеріалу

1) Слово вчителя

Кожен розгорнутий публічний виступ (промова, лекція, доповідь) являє

собою логічне міркування. Тому воно повинне складатися з традиційних частин

будь-якого роздуму: вступу, головної частини. Як і в усякому роздумі, має бути

послідовність: теза – доказ – висновки.

2) Розповідь групи «Дослідників»

1-й учень: Кожен виступ має на меті привернути увагу слухачів. Він має

бути коротким і цікавим. Виступ бажано почати з якогось цікавого факту,

коментування якого забезпечило б перехід до головної частини. У головній

(найважливішій!) частині виступу оратор послідовно, відповідно до складеного

плану, розкриває основний зміст виступу. Виклад матеріалу в головній частині

зосереджується навколо кількох найважливіших питань, і тому весь виступ має

поділитись на окремі розділи і підрозділи. Це дозволяє слухачам сприймати хід

думки оратора.

Кінцівка виступу має містити висновки з усього сказаного, виділити

основну ідею, поставити завдання, закликати до певних дій.

2-й учень: Після докладного продумування плану і композиції автор

здійснює фіксацію майбутнього виступу на письмі.

Зробити це можна по-різному:

1. Написати повністю текст;

2. Підготувати план;



3. Підгодовувати план-конспект, в якому визначити головні питання

теми і фактичний матеріал до кожного з них.

Для того, щоб у записі можна було легко орієнтуватися потрібно,

потрібно використовувати графічні позначки – підкреслення, дужки, виділення

кольором.

3-й учень: Для успішного публічного виступу потрібно дібрати матеріал.

Необхідно вивчити літературу з визначеної теми, знайти цікаву інформацію,

зібрати переконливі факти, цифри, приклади. У цьому допоможуть офіційні

документи, наукові праці, енциклопедії, словники, художні твори, статті з газет,

журналів, наукових збірників, матеріали різних досліджень. Щоб виступ був

змістовним, слід використовувати кілька джерел.

5. Закріплення вивченого матеріалу


Під час складання виступу можуть виникнути помилки – невиправдані

повтори слів, непослідовність розташування речень, абзаців. Ці недоліки

роблять мовлення невиразним, сухим, незрозумілим.

2) Робота з мовним матеріалом

Пам’ятка аналізу власного висловлювання:

- Чи відповідає зміст висловлювання заголовку; як підтверджується

фактами головна думка; чи не має гарних слів і речень?

- Чи правильно побудований текст; як зв’язані між собою його

частини і речення; як усунути невиправдані повтори?

- Як дібрано слова для розкриття теми; які з них вжито у незвичному

значенні; чи правильно побудоване речення?

- Чи цікаво і зрозуміло все викладено?

3) Колективний аналіз тексту та його вдосконалення

1. Прочитай текст



Як ми збирали гриби

У неділю ми пішли в ліс по гриби.

Там були гриби маслюки, білий гриб, рижики, лисички. Ми побачили

великий старий дуб. На ньому було жовте і багряне листя. Раптом на гілці ми

побачили гриби. А через дякий час вибігла з дупла білочка. Вона була кольором

руда, хвіст пухнастий, лапки гарненькі, і сама вона була дуже чудна. Вона нам

дуже сподобалась. Ми пішли додому радісні! Нам сподобалось у лісі!

2. Редагування шляхом бесіди

- Визначити тему і мету тексту.

- Поділити текст на частини. Знайти зачин і кінцівку.

- Як виділяються частини тексту в писемному мовленні?

- Визначити абзаци.

- Прочитати уважно перше і друге речення. За допомогою яких слів

вони пов’язуються і яку помилку допущено?

- Перебудувати друге речення, усунувши помилку. Звернути увагу, в

якому числі вжито іменники у другому реченні. Що ви помітили? Як треба

правильно сказати? (Назбирали багато маслюків, рижиків, лисичок, білих

грибів)

- Які слова допомагають встановити зв’язок між 3 і 5 реченням? Як

можна інакше перебудувати речення, опустивши повторення слів «ми

побачили»?

- Прочитати речення, а якому описується білка. Чи можна таким

чином поєднувати слова-ознаки? На основі цього речення побудувати два

окремі. Замінити словосполучення «кольором руда» на «руда шубка».

- Які ще слова повторюються в тексті? Перебудувати кінець,

уникнути повторення слів.



3. Усне переказування відредагованого тексту.

4. Порівняння поданого тексту і відредагованого варіанту.


- Назвіть найважливіші етапи підготовки до кожного публічного

виступу.

- Від чого залежить успіх ораторського виступу?

- Як правильно добирати матеріал для публічного виступу?



УРОК №10

Тема: Вимоги до промови

Мета: Ознайомити учнів з промовою – видом публічного виступу,

основними вимогами до промови; навчити розпізнавати інформаційну,

привітальну та торгівельну промову; розвивати уяву, мовлення та мислення

учнів; любов і шану до своєї мови, до культури мовлення.

Обладнання: картки з різними видами промов, кольоровий картон, папір,

ножиці, клей

Хід уроку


2. Повторення вивченого матеріалу

1. Бесіда. Прийом «Мікрофон»

- Що означає слово «риторика»?

- Яких ораторів Стародавнього Риму ви знаєте?

- Назвіть прізвища українських ораторів.

- Що таке промова?

- Як повинен говорити справжній оратор?

2. Тести.

1) Феофана Прокоповича виховували:

а) батько;

б) дядько.

2) Він став правою рукою:

а) Петра I;

б) Княгині Ольги.



3) Ф. Прокопович добре знав:

а) математику;

б) іноземні мови;

в) займався хімією.

4) Іван Франко народився в родині:

а) коваля;

б) шевця;

в) бондаря.

5) Івана Франка віддали до школи:

а) в 9 років;

б) в 6 років;

в) не ходив до школи.

6) Франко був:

а) оратором і художником;

б) оратором і письменником;

в) оратором і скульптором.

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Вдало складений текст на 90% гарантує успіх будь-якого виступу. Перші

промови з ваших вуст звучать у шкільному віці.

Пригадайте, що називається промовою?

(Промова – це вид публічного виступу, у якому здійснюються короткі

повідомлення на урочистих зустрічах, презентаціях, у ході дискусії. Промова

відрізняється від інших жанрів своєю емоційністю, насиченістю, конкретністю)



Сьогодні ми з вами навчимося впізнавати.

3. Сприймання нового матеріалу

1) Повідомлення вчителя

а) Вимоги до промови

Досвідчені оратори знають: якщо вдалося завоювати симпатію слухачів

та підтримувати її, лише оратор повинен створювати в аудиторії атмосферу

довіри і в той же час ділову обстановку. З аудиторією має бути встановлений

тісний контакт, підібрана правильна поза. Правильна поза досягається

тренуванням, вона повинна бути невимушеною, без напруги, дихання рівне.

Переконливе мовлення базується на вмінні мовця викликати певні емоції

у слухачів. Враховувати те, як може сприйняти аудиторія промову.

Фахівці в галузі усної комунікації рекомендують:

- враховувати ясність, єдність думки і слова;

- уникати зайвої сентиментальності;

- голос і в тихім звучанні повинен зберігати «металевість»;

- слідкувати уважно, щоб голос ніде не тремтів;

- психологічно грамотно налаштовуватись на партнерів на основі

вивчених інтересів;

- створювати творчу атмосферу, роздумувати про минуле, теперішнє

і майбутнє.

Завдання: порівняти два вислови. Який з них не залишить вас байдужим?

1. Утікали дуже швидко, неслися автобаном і вітер дув у вуха.

2. Вони їхали автобаном зі швидкістю 150 кілометрів на годину.

- Самостійно скласти подібні вислови і записати в зошит.

Перевірка завдання і аналіз складених висловів.



б) Промови поділяються за видами:

Інформаційна промова – звучить на нараді. Це актуальне повідомлення,

що дає нове уявлення про предмет, явище, події.

Привітальна промова – може бути присвячена ювілею будь-якої особи,

організації зустрічі делегації, врученню нагороди, пам’ятній даті. Головна мета

цієї промови – створити піднесений, святковий настрій.

Привітальна промова повинна бути емоційною. Привітальна промова має

таку структуру:

1) звертання;

2) слова вітання;

3) характеристика події;

4) успіхи і досягнення;

5) побажання.

На презентаціях, зборах виголошують торгову промову. Історія її

виникнення пов’язана до закликів глашатаїв, що ходили по вулицях давніх

Афін і повідомляли про продаж рабів, худоби, виробів. Відомі також старі

жанри усної реклами Київської Русі – закликання, вигуки, гострослів’я. У них

як засіб залучення уваги використовувалися римування і мовна гра слів. Серед

влучних торгівельників-балакунів у містах особливо виділялися продавці газет і

книг.

У наш час усна торгова реклама повертається. На вулиця сучасних

населених пунктів все частіше звучать голоси людей, що розхвалюються товар,

закликаючи покупців.

2) Розпізнавання промов.

1. Привітальна промова

Шановні співвітчизники!

Уже за кілька хвилин війде в минуле 2011 рік.

Україна прожила його достойно. Рік, що минає, без перебільшення, був

визначним для нашої держави. Ми будували мости і дороги, школи і лікарні,



стадіони і аеропорти. Ми збирали рекордні врожаї. Ми відкрили Україну для

світу.

Дорогі співвітчизники!

Ми покладаємо великі надії на наступний 2012-й рік. Кожен із нас у ці

хвилини згадує, щоб наші рідні були живі й здорові, щоб Бог оберігав нас і

допомагав в усіх наших починаннях.

Упевнений, наступний рік принесе кожній українській родині щастя та

благополуччя, а Україні – успіх у процвітання. Бажаю усім нам доброго

здоров’я, удачі та здійснення мрій!

З Новим 2012-м роком!

Президент України

Віктор Федорович Янукович

2. Інформаційна промова

Шановні колеги! Сьогодні в актовому залі гімназії, о 16 годині,

відбудеться зустріч працівників гімназії з Народним депутатом України

Богданом Гунським. Запрошуємо всіх бажаючих на зустріч.

Директор гімназії

3. Торгівельна промова

Продається ділянка комерційного призначення, площею 0,26 Га з

будинком та складом-каркасом. Вигідне місце розташування: вулиця Шевченка

9В (р-н Залізничного вокзалу)

Диктор місцевого радіомовлення

4. Закріплення вивченого матеріалу

Діти! Сьогодні листоноша приніс лист учням 4-Б класу від директора

Золотоніського маслоробного комбінату. Він оголошує конкурс на кращу

рекламу продукції його заводу.



- Що виготовляє маслоробний завод?

(молоко, сир, сметану, ряжанку, глазуровані сирочки, кефір, масло, тверді

сири)

Отже, ви повинні створити рекламний колаж цієї продукції і написати

текст торгівельної промови.


Прийом «Мікрофон»

- Що гарантує успіх будь-якого виступу?

- Що називається промовою?

- Які види промов ви знаєте?

- Назвіть вимоги до складання проголошення промови.



УРОК №11

Тема: Образність мови

Мета: донести до учнів красу і багатство української мови, показати її

образність, формувати відчуття краси рідної мови; розвивати мовленнєві

здібності учнів, збагачувати словниковий склад; виховувати любов до

української мови, розуміння її краси і необхідності для сучасного життя.

Обладнання: плакати з висловами про мову, фото міст Києва, Львова,

Чернігова, Золотоноші, картки із завданнями

Хід уроку


II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети

уроку.

1) Вступне слово вчителя

У нашій мові є багато слів, якими можна передати будь-яку думку,

висловити почуття вдячності, захоплення, коректно і мудро робити зауваження

чи дати пораду, висловити співчуття.

Потрібно тільки уважно прислухатися до слова, вдумуватися в його

значення.

«Слово – найтонше доторкання до серця; воно може стати і ніжною

запашною квіткою, і живою водою. Словом можна поранити і вилікувати.



Мудре і добре слово дає радість. Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи,

нерозумне слово може образити, приголомшити людину».

В. Сухомлинський

Слова Платона

Щоб навчитися вміло користуватися мовними скарбами, треба добре

знати рідну мову. А для цього слід цікавитися нею, вивчати й осмислювати

кожне слово, відкривати малі й великі родини слів, навчити відчувати

милозвучність мови, її красу.

III. Сприймання нового матеріалу

Рідне слово – це невід’ємна частина рідного краю. Для українці це

закучерявлені темними парками Дніпрові схили в Києві, над якими велично

здіймаються в небо дзвіниці Печерської лаври, неповторні вулиці під тінистими

каштанами.

(Показати фотографії Києва)

Це старовинна архітектура Львова. Це золотоверхий Чернігів над срібною

Десною, де під склепінням стародавніх образів спочивають державці-

культурники давньої України.

Це наша маленька і хороша Золотоноша. Яка має свою історію, видатних

людей, якими пишається вся Україна.

Але найбільша цінність – люди, які донесли до нас скарби і надбання

української мови. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-

Літописця, шліфувалось у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під

пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

1) Повідомлення учнів

З допомогою мови ми спілкуємося, здобуваємо знання, прилучаємося до

духовності, культури, оформлюємо свої думки, почуття. У світі налічується

приблизно 3 тисячі мов. Для кожного народу своя мова найдорожча, найкраща,

наймиліша. Це засвідчують вірші, прислів’я.



2) Декламування віршів

3) Робота з прислів’ями

Мова – душа народу.

Мова кожного народу – неповторна і своя.

Лагідне слово – ключ до серця.

Слово до слова – зложиться мова.

Де багато слів, там мало мудрості.

Мова – найдорожчий скарб.

Будь господарем своєму слову.

Хто говорить – сіє, хто слухає – жне.

Мову іншого народу можна вивчити за кілька років, а рідної мови вчиться

все життя.

4) Можливості української мови

Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови.

Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав

бородань бандуру, бурмотів, бубнів, Бандура болісно бриніла.

Багато бачив бандурист від батьків, братів босих, багато брехні, безчестя,

безкультур’я, братовбивства. Боротися! Безстрашно, безперервно боротися.

А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного

слова. Ось в англійській мові «хенд» - це просто рука і нічого більше, а у нас:

ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна дібрати

до слова «мама» - неня, матуся, мамуся, мамочко, матінка.

В українській мові є багато постійних словосполучень, які тісно пов’язані

між собою і виступають у мові, як єдині, неподільні за значенням вислови. Це

орфозеалогізми. Вони часто виникають у нашій мові і надають їй влучності,

дотепності, образності. Багато фразеологізмів прийшли до нас із глибини віків.

Це різного типу професіональні вислови: «по всіх швах» (з мови кравців),



«танцювати під чиюсь дудку» (з мови музикантів), «розбити глек» (з мови

гончарів).

Отже, за допомогою порівнянь, багатозначних слів, епітетів, слів з

переносним значенням, прислів’їв, приказок, фразеологізмів досягається

образність мови.

IV. Закріплення отриманих знань

1) Підкреслити сполучення слів у переносному значенні

Прийшла пишнобарвна чарівна осінь. Вкривається багрянцем клен. Часом

тихо зрошить свій лист. Золота берізка опустила свої кучеряві віти. Деякі

квіточки ще не хочуть здаватися. Вони поспішають доцвісти, поки перші

морозці не вдарять по них.

2) Знайди багатозначне слово

У руках хлопчика робота не тліла, а горіла. Горить-тремтить рука. На небі

ясно горіли зорі. Мені не горить, я встигну ще. Веселе, щасливе обличчя

дівчинки горіло рум’янцем. Уже кілька тижнів стояла спека і молода трава

почала горіти від неї.

3) Знайди слова протилежні за значенням

Знання – то світло, з темряви виводить.

Пустий голос до гори пнеться, а повний – донизу гнеться.

Легко сказати, та важко зробити.

Мала праця краща за велике безділля.

4) Дібрати синоніми

Сонечко світить, …

Сніжинки падають, …

Ліс шумить, …

Струмочок співає, …




Ніколи не зупиняйтеся у вивченні рідної мови.

Вольтер сказав:

«Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж

рідну треба вчити ціле життя»



УРОК №12

Тема: Складання усної розповіді з елементами змалювання пейзажу на

тему «Природа восени»

Мета: Навчити усно складати розповідь з елементами змалювання

пейзажу на тему «Природа восени», помічати ознаки осінньої природи;

розвивати спостережливість, вміння висловлювати свої думки, будувати текст;

збагачувати мовлення образною лексикою; ознайомити із зображенням осені у

художній літературі та інших видах мистецтва; викликати почуття захоплення

красою рідної природи.

Обладнання: П.І. Чайковський «Осіння пісня», із циклу «Пори року»;

картина І.І. Левітана «Золота осінь», малюнки дітей на тему «Природи восени,

сніп перев’язаний кольоровими стрічками, кошик з фруктами».

Хід уроку

I. Вступне слово вчителя

Щедро виграючи золотими фарбами, іде нашим рідним краєм чарівниця-

осінь. Ходить вона полями, лісами, луками. Крутиться білим туманом над

річками і озерами. Шарудить опалим листям у садах і міських парках. Сипле

золоті листочки на землю. Хазяйнує осінь скрізь, де не глянь.

- Гарна чудова осінь, - кажуть люди.

- Чи подобається вона вам?

- Діти, чи помітили ви зміни у природі? Які?


На цьому уроці на вас чекає різноманітна робота. Ми поведемо розмову

про красу осінньої природи, складемо усну розповідь із змалювання пейзажу,



будемо добирати потрібні слова для вираження думки, ознайомимося із

зображенням у художній літературі та інших видах мистецтва.

III. Опрацювання нового матеріалу.


Осінь – улюблена пора багатьох композиторів, художників,

письменників.

Подивіться на цю картину. Пригадайте, хто її автор і як вона називається.

Якою зобразив осінь І. Левітан?

А ось як передав красу осені композитор П.І. Чайковський (діти слухають

уривок з п’єси «Осіння пісня» з циклу «Пори року»).

Художник зобразив осінь фарбами, композитор – звуками. Письменник

зображує її словами.

Послухайте вірш.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині

По садах пустинних іде гордовито

В далечінь холодну без жалю за літом

Синьоока осінь їде навмання.

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита жовтого коня.

В.Сосюра

- Які ознаки осені описані у вірші?

Подумайте, що спільного в ньому з картиною і музикою.

2) Бесіда з учнями

- Як з змінилися дерева, кущі, трави?

- Як готуються до зими птахи, комахи, тварини?

- Що змінилося в праці людей?




Звернемося до етимологічного словника.

Осінь – давньослов’янське слово означало «час жнив». Тому люди

спочатку осінню називали короткий відлік часу, а потім в це поняття об’єднали

три місяці – вересень, жовтень і листопад.

Чому їх так називають?

Пейзаж – загальний вигляд місцевості, картина природи, краєвид.


- Чи хотіли б ви зустрітися з осінню?

Чула я, що дуже рано, прокидається маленька дівчинка із золотою косою.

А звуть її осінь. Тихо іде вона зеленими лугами. Де стане, там трава стає

золотою.

(Звучить музика Чайковського «Пори року», «Жовтень». Виходить

дівчинка-осінь)

Осінь: Я – чарівниця-осінь

Прийшла до вас

І подарунків різних

Вам принесла багато

Дарує сніг, перев’язаний різнокольоровими стрічками і кошик із

фруктами.

- А зараз відгадайте мої загадки.

Діти: Ми теж знаємо багато віршів про тебе. Ось послухай

(розповідають вірші)

Осінь: Дякую! Восени у всіх багато роботи в садах та городах, а у мене

ще стільки роботи. Ще й треба озиму полити, і ліс дофарбувати.



5) Добір мовного матеріалу, ознаки

Осінь: золотокоса, яскраво-золота, казкова, чарівна, барвиста, сумна,

чепурна, урочиста, святкова, щедра, багата, красива, добра, багряна.

Погода: тиха, суха, тепла, привітна, прохолодна, спокійна.

Небо: синє, блакитне, ласкаве, чисте, кришталево-прозоре, сіре,

безхмарне, хмарне.

Сонце: привітне, тепле, сумне.

Дерева: золотисті, різнобарвні, святкові, задумані, позолочені, святково

вбрані.

Листочки: золоті, пурпурні, коричневі, яскраво-червоні, жовті, багряні,

зелені.

Вода в річці: холодна, чиста, прозора, кришталева, синя, глибока, голуба.

Земля: слизька, мокра, холодна.

Повітря: прохолодне, прозоре.

Трава: суха, зів’яла, встелена барвистим килимом.

Квіти: зів’ялі, різнобарвні, барвисті.

Вітер: холодний, різкий, пронизливий, колючий, осінній, стрімкий,

пустотливий.

IV. Фізкультхвилинка

V. Складання усної розповіді з елементами змалювання пейзажу на

тему: «Природа восени»

1) Читання зразка твору

Чарівна осінь

Минуло літо. Владною господаркою йде по рідному краю чарівниця-

осінь. Заквітчала вона поле, ліси, садки і парки. Осінь пофарбувала золотом

вбрання дерев. Трава пожовкла і прилягла до землі. На колгоспних ланах

ніжно-зеленою щіточкою зайшла озимина. Ліс одягнувся в яскравий одяг.

Тільки величаві сосни і ялини стоять у зеленому вбранні. На блакитному небі



пливуть у далечінь білі хмарки, ласкавий вітер натягнув у повітрі срібні струни.

Це летить тоненьке павутиння. Настало бабине літо.

2) Самостійне складання твору

3) Колективне обговорення творів


- Діти, працюючи на сьогоднішньому уроці, ви показували свої

знання і вміння, висловлювати свою думку і склали чудові оповідання.

Вчіться спостерігати за природою будь-якої пори року і побачите багато

дивного й незвичайного.



УРОК №13

Тема: Усне змалювання портрету конкретної людини

Мета: розширити знання учнів про тексти з елементами опису

зовнішності людини, розвивати вміння спостерігати, виявляти істотні риси;

збагачувати активний словниковий запас, виховувати любов до мистецтва

слова і любов та повагу до Матері.

Обладнання: Плакати, фото мам, фон запис, ілюстрації

Хід уроку



1. Повторення вивченого

- Що таке текст?

- Які є типи текстів?

- Яке питання можна поставити до тексту-опису?

- Які можуть бути тексти-описи?

(художні, ділові, науково-популярні)

2. Читання вірша з показом ілюстрації до кожної картини

Як побачиш на картині

Намальована хмарина.

А під нею квітне гай.

Чи вирує водограй,

Чи безмежне море синє,

Чи садок вишневий наш –

Мусиш знати, що картина

Називається … (пейзаж)

- Пригадайте, що таке портрет?

(Це опис зовнішності людини)




Ось ми і будемо сьогодні складати твір з елементами опису людини. А

кого? Ви мені скажете, коли прочитаєте вірш.

Моя хороша, добра, ніжна,

А також лагідна й привітна,

Ти любиш донечку і сина,

У всіх дітей одна-єдина

Світи мені, як сонце ясне,

Я щиро зичу тобі щастя!

- Це буде твір-опис про маму.

- Так, це буде твір з елементами опису про найдорожчу, найріднішу

людину, найласкавішу, найдобрішу, яка на весь світ одна-єдина і вибрати її не

можна, як і Батьківщину. Це усний твір про маму.

IV. Робота над складанням опису своєї мами


Мама! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо в дитинстві ми

не уявляємо свого життя без матусі та й гріє нас материнська ласка до старості.

Образ матері оспіваний у музичних творах, прославлений у казках,

легендах, увіковічений у картинах, опоетизований у віршах.

Як гарно сказав Т.Г. Шевченко:

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим

2) Розгляд репродукції картини Леонардо да Вінчі «Сікстинська

мадонна».



- Подивіться на цю матір з дитям. Зверніть увагу на одухотворене

обличчя цієї мами, як вона милується своєю крихіткою.

3) Читання віршів про маму.

- А які вірші про маму ви знаєте?

(учні розповідають вірші)

4) Прислів’я про маму

- Як добре, що ви всі хочете прочитати вірші про маму, але жаль, що

урок такий короткий.

- А які прислів’я про маму ви знаєте?

1. Немає такого краму, щоб купити маму.

2. Немає в світі цвіту цвітнішого над маківочки, немає ж і ріднішого

над матіночки.

3. Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде та скоро розтане.

4. Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

5. На сонці тепло, а біля матері добре.

6. Дитина плаче, а матері боляче.

7. У дитини заболить пальчик, а в матері – серце.


- Так, діти, це лише краплинка того гарного, що можна сказати про

маму. Найдорожча, наймиліша, найрідніша людина в світі для кожного з нас –

це мама. В світі все починається з мами. Мама дає дитині життя. Мама! Слово

коротке, але таке дороге, таке ніжне, рідне, тепле.

Давайте спробуємо усно скласти опис мами! Зберемо в єдине ціле всі

наші враження і спробуємо створити щось надзвичайне. Це буде наш



подарунок мамам. Ми подаруємо їм зізнання. Розкажемо, які вони у нас чудові і

як ми їх любимо.


а) Звертання

- Як ми звертаємося до мам?

(Мамо, матусенько, матуся, мамочко, матінко, ненько, ненечко)

- Як виділимо звертання на письмі?

- Як можна розпочати розповідь?

(Ой, …, як я вас люблю)

- Яке слово потрібно вставити у речення?

(Слово-звертання)

б) Розгляд фотографій мам

1) Про очі

А з фотокарток дивляться на вас

Прекрасні материнські очі

Ті очі, що зорять за вами

З самого ранку і до пізньої ночі.

Очі – прекрасні, мудрі, дивовижні, мрійливі, людяні, дивляться щиро і по-

доброму, добрі, ніжні.

2) Про усмішку

Всі люблять, як мами усміхаються

Кожну бачу риску

І зморшку твою,

Пам’ятаю з колиски

Я усмішку твою.



Усмішка – радісна, весела, щаслива, задоволена, замріяна.

Погляд – щасливий, сумний, тривожний, здивований, вдячний.

4) Про мамині руки

Підняли мене з колиски

Ніжні руки мами,

Берегли від горя-лиха

Днями і ночами

Вчили на землі стояти

І ходити вчили,

А коли бувало важко –

Додавали сили,

Працьовиті та невтомні,

Ласкою зігріті, -

Руки мамині для мене

Найсвятіші в світі.

С. Жупанин

5) Інші характеристики: волосся, голос, мова, обличчя, одяг, характер.

Мама (яка?) – мила, добра, ласкава, любляча, єдина, весела, рідна,

працьовита, дбайлива, ніжна, правдива, серйозна, спокійна, привітна, лагідна.

Мама (що робить?) – купає, любить, пестить, піклується, турбується,

жаліє, втішає, розуміє, вислухає, порадить.

V. Фізкультхвилинка

VI. Складання усного опису (портрету) своєї мами

1) Читання уривку твору з описом мами

2) Самостійне складання опису

3) Колективне обговорення творів




Мама – найдорожче слово в світі!

Де б не був ти, що б ти не робив,

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем, відданим тобі

В дні важкі і в дні на щастя щедрі,

Не забудь: вона завжди в тобі

Тож живи, як мама, щиро й чесно,

І, як мама, світ оцей люби!



УРОК №14

Тема: Усне змалювання літературного героя

Мета: поглибити знання учнів про портрет, навчити розрізняти портрет

як жанр живопису та літературний опис зовнішності персонажа; розширити

портретну лексику, розвивати творчу уяву, логічне мислення, усне мовлення;

виховувати інтерес до багатств світової культури.

Обладнання: портрети відомих художників, словник іншомовних слів,

текст оповідання «Харитя» М. Коцюбинського, учнівські малюнки до

оповідання.

Хід уроку


II. Актуалізація опорних знань.

Повторення вивченого:

- Що таке текст?

- Які є типи текстів?

- Яке питання можна поставити до тексту-опису?

- Які можуть бути тексти-описи?

- А якщо описуємо природу? (Пейзаж)

- А якщо – людину? (Портрет)


- На сьогоднішньому уроці ми розширимо знання про тексти-описи,

зокрема про описи зовнішності людини, будемо вчитися складати тексти-описи



людей з елементами характеристики, для чого це потрібно, де

використовується.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу


Слово «портрет» французького походження. За словником іншомовних

слів слово портрет має два значення:

- Зображення певної людини, або групи людей в живописі, культурі,

графіці та фотографії;

- Опис зовнішності персонажа в літературі.

2) Бесіда. Прийом «Мікрофон»

- Діти, як ви вважаєте, на якому уроці потрібно вивчати портрет?

- Чому на уроці образотворчого мистецтва?

- Хто є творцем портретів в образотворчому мистецтві?

- Яких художників та їхні картини ви знаєте?

3) Доповідь пошукової групи

Петербурзька академія мистецтв на березі Неви виховала багато

українських художників: Тараса Григоровича Шевченка, В. Орловського, О.

Мурашко, С. Васильківського, М. Пимоненка, Ф. Кричевського та К.

Трохименка

До 17 ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони.

Перехідну роль між іконописом світським портретним живописом займали так

звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні

родини козацької старшини часто замовляли свої портрети.

У 17-18 ст. важливу роль у розвитку національного художнього

мистецтва відігравали мистецька школа при Києво-Печерській лаврі та Києво-

Могилянська академія.



Розквіт світського портретного живопису припадає на другу половину 18

ст. Саме тоді багато талановитої української молоді навчалося та працювало в

Петербурзькій академії мистецтв. Найвідоміші художники того часу Дмитро

Левицький – родом з Києва, Володимир Боровиковський – із Миргорода, Антон

Лосенко з Глухова.

4) Робота з «Енциклопедією світового класичного мистецтва.

Портрет»

На підтвердження ваших суджень давайте переглянемо відомості з

«Енциклопедії світового класичного мистецтва. Портрет»

- Чим відрізняються портрети один від одного?

За композиційним вирішенням (будовою):

- у повний зріст;

- у півоберта;

- поколінні;

- поясні;

- збоку;

- погрудні

Від кількості

(осіб)

Індивідуальні

Парні

Групові



- Яким способом створюються портретні зображення?

- Чому ми вивчаємо портрет на уроках читання, розвитку мовлення?

Портрет здебільшого використовується в поп віданнях (епічних творах).

У поезії (ліриці), а особливо у драматургії словесне портретування

застосовується обмежено.

Словничок

Епічні твори – художній твір, у якому явища життя відображаються через

розповідь автора чи героя.

Лірика – вид літератури, художнє втілення людських думок, почуттів,

переживань, настроїв, викликаних певними подіями, обставинами життя.

Драма – художній твір, в якому відображаються трагічні, драматичні

події життя

5) Літературна вікторина «Впізнай героя»

1. «З дверей спершу виткнулось відро до половини виповнене водою,

далі русява голівка дівчинки, нахилена набік до відра, а далі права рука, піднята

трохи догори… Їй було 8 років… Любо було глянути на її дрібненькі, запечені

на сонці рученята, що жваво бігали від однієї роботи до другої. Великі сині очі

з-під довгих чорних вій дивилися пильно й розумно. Смугляве личенько

За способом

створення

з натури

по пам’яті на підставі

малюнків,

фотографій, кіно

за словесним

описом або уявою



розчервонілося, повні вуста розтулилися – вся увага її була звернена на

роботу.»

2. «Однією рукою стиснула жменьку жита, другою – серп. Лице

пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. Враз Харитя почула,

що сльози душать її. Зразу якось дуже жаль стало її слабої матері, дужче

заболів той пальчик, що втяла серпом, заболіли ноги, наколені стернею; сльози,

мов град, посипалися на землю і Харитя, голосно хлипаючи, заридала.»

М.Коцюбинкський, «Харитя»

3. Був собі дід, такий старий, що вже й недобачав, і не дочував, і ледь

на ногах стояв. А руки в нього так трусилися, що він насилу тримав ложку, як

сідав до столу їсти. Бувало, що й на стіл трохи юшки нахлюпає, і по бороді

потече. Дуже це муляло очі синові та невістці і нарешті вони почали садовити

діда не до столу, а в закутку біля печі, і їжу йому давали в глиняній мисочці, та

ще й повну не насипали. Дід сумно дивився з закутка на стіл, біля якого вони

їли, і в очах у нього стояли сльози.

Брати Грімм, «Дід та онук»

4. «Слухали, старенька охкала, витирала хусточкою сльози, і на

обличчі, наче хвилі того неспокійного океану, ходили зморшки: то зберуться

біля рота, то біля очей, то на лобі»

Олег Буцень, «Пустощі»

5. «…восьмилітній хлопчик вискочив з душної кузнецької хати,

На ньому була стара руда юпка з клаптиками вати, що висіли крізь дірки з

пошарпаної одежини, довгі рукава теліпались нижче рук, заважали йому.

Русяву голову прикривав старенький картузик з обірваним козирком.

Але, незважаючи на свої непишні шати, … весело дививсь на світ Божий

здоровими сивими очима, весело підстрибував по льодяних вулицях.»


Витвори живопису або музики ми сприймаємо за допомогою органів

чуття – очима або вухами. А літературний твір, хоча він і написаний словами,



ми теж можемо «почути» чи «побачити» завдяки нашій уяві. Бо для

письменника слово – такий самий «будівельний матеріал», як мармур – для

скульптора, камінь – для архітектора, фарби – для художника, звуки – для

композитора. Про талановитого письменника часто говорять: «Він майстерно

володіє словом», маючи на увазі передусім те, що він спроможний надавати

мові художньої виразності.

- Діти, ви більше любите які книги, з ілюстраціями чи без? Чому?

- Звідки художники-ілюстратори знають, які повинні бути малюнки?

Отже, існують не тільки різнокольорові фарби, а й слова? Якщо ці слова

вживаються для опису зовнішності, то вони відносяться до портретної лексики.

Словник на тему «Характеристика людини»

Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне, просте,

живе, стомлене.

Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвилясте,

пишне, блискуче.

Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні, ясні,

гострі, вузькі.

Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, задумливий, байдужий, з

підозрою.

Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, широкий, з горбинкою, товстий,

короткий.

Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений, широкий.

Брови: чорні, вицвілі, тонкі, широкі, густі, сиві, фарбовані, вищипані.

Постать (постава): високого, середнього зросту, струнка, кремезна,

широкоплеча.

7) Літературний образ в ліриці (поезії)

Сидить в темниці в’язень самотній

І скрізь блукає поглядом, смутний!

То по закуренім низькім склепінню,



То по стіні, по брудному камінню,

Над головою в нього розпустила

Нудьга свої широкі сиві крила.

Не плаче бідний в’язень, не ридає,

Сумний, понурий край вікна сідає.

Л. Українка, «В’язень»

Дорогою йде жінка молода.

Яка ж сумна, убога та бліда!

І на руках несе малу дитину,

Обгорнену в подерту сірячину.

Яка ж вродлива, гарна, мов картина

Та безталанна вбогая дитина!Ё

Мала дитина почала квилить

І стиха їсти в матері просить.

Л. Українка, «В’язень»

8) Робота з оповіданням Коцюбинського «Харитя»

Бесіда

- Чи допомагає опис зовнішності героя розкрити автору характер

героя? (на дошці два портрети дівчаток)

- Який портрет найбільше відповідає літературному опису Хариті?

- Якими фарбами художник зображує зовнішність героя?

- Що насамперед привертає увагу у зовнішності цієї дівчинки? Про

що це свідчить?

- Знайдіть опис зовнішності Хариті у підручнику. Зачитайте.

9) Розвиток зв’язного мовлення

1. Завдання творчого характеру. Ви поверталися додому парком і

почули плач маленької дитини. Вона загубилася. Ви вирішили допомогти. Але

для цього ви повинні описати її зовнішність.



2. Ваш товариш (подруга) просить зустріти знайомого хлопчика

(дівчинку) і прийти разом до нього (неї) на день народження.

Опишіть зовнішність свого знайомого.

Ви збагатили свою портретну лексику, маєте художню уяву, тож з

легкістю виконайте ці завдання.


Прийом «Незакінчене речення»

- На сьогоднішньому уроці я дізнався про…

- На сьогоднішньому уроці для мене цікавим було…

- Після цього уроку я зможу…



УРОК №15

Тема: Розповідь про якусь подію (відвідування циркової вистави)

Мета: вчити дітей висловлювати свої думки, правильно будувати

речення, слідкувати за послідовністю викладу; розвивати творчу уяву, пам’ять;

збагачувати мову новими словами; виховувати інтерес до циркового мистецтва,

естетичні почуття.

Обладнання: Ілюстрації «На арені цирку»

Хід уроку



1. Вступне слово вчителя

Цирк – це прекрасне і захоплююче видовище. Мабуть, немає жодної

людини, яка б залишалася байдужою після виступу циркових артистів. Дорослі

і малі весело сміються над жартами кумедних клоунів, затамовуючи подих,

спостерігають за гімнастами, дивуються вмінням дресированих тварин.

Нещодавно і ми з вами побували у Київському Національному цирку

України.

- Чи сподобалась вистава?

2. Розповідь про створення цирку в Києві

До 1875 року Київ не мав окремої будівлі для циркових виступів.

Періодично в різних районах на кілька місяців відкривалися дерев'яні або

брезентові намети, які потім розбиралися.

Проте, француз за походженням, Огюст Бергоньє, в 1868 році отримав

дозвіл від міської управи на придбання земельної ділянки на розі тодішніх



Фундуклеївської і Ново-Єлизаветинської вулиць (сучасні Богдана

Хмельницького та Пушкінська) для спорудження першого київського

постійного кам'яного цирку. Через сім років будівництво було завершено і

Київський цирк був відкритий для глядачів. Його програму представляли:

Соботт - відомий дресирувальник коней і трупа акробатів-гімнастів

"Альказар". Але через три роки після відкриття в цій будівлі замість цирку

почав свою роботу драматичний театр Бергоньє, нинішній театр російської

драми ім. Лесі Українки.

Після революції в Києві існували й інші цирки. З 1903 року можна

було побачити програму Крутікова і його дресированих коней. А після Другої

Світової Війни на розі Великої Васильківської вулиці та Саксаганського був

відкритий цирк, де виступали видатні зірки циркового мистецтва, серед яких

були: Кіо, Дуров, Михайло Золло, який містив звіринець для 200 тварин і

тренував власну художню трупу. За це його свого часу нагородив своїми

золотими годинами імператор Микола другий.

Сучасна споруда Київського Цирку була створена радянським

архітектором В. Жуковим у 1960 році.


Сьогодні на уроці ми будемо складати розповідь про цирк, висловлювати

враження та почуття, слідкувати за послідовністю викладу, правильно будувати

речення.


1) Робота з малюнком «На арені цирку»

- Що зображено на малюнку?

- Які дії виконують артисти цирку?

- Які ще номери вам доводилось бачити у цирку?

2) Робота з мовними матеріалом

Слово «цирк» походить з латинської мови, воно значить «круглий».



Сцена в цирку називається «арена», - в перекладі – пісок. Колись арена в

цирку була піщаною.

3) Гра з учнями

- Діти, які професії циркових артистів ви знаєте? Хто з вас назве їх

більше, буде переможцем. Це нелегке завдання, майже всі циркові професії

мають іншомовне походження, бо колись цирку у нашій країні не було.

Ілюзіоніст – назва професії прийшла до нас із Франції. Так називали там

людину, здатну дотепно висміювати, обманювати.

Жонглер – французьке слово. Так називали артистів які розважали людей

жартами і витівками. Жонглер означає «жартун».

Факір (походить з арабської) – мандрівний фокусник, який демонструє

нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк,

удавів та інших тварин.

Дресирування – той, що керує діями тварин.

Клоун (арлекін) – це жартівник. В Англії Арлекіна називають клоуном, а

в Італії клоуна – арлекіном. Усі назви походять від слова «дурень». Був час,

коли клоунів вважали дурнями-жартівниками. Сьогодні клоуни – це ті, хто

веселить глядачів, жартує з ними, заповнюючи паузи у виставі.

4) Розповіді про відомих циркових артистів

- Яких ви знаєте відомих циркових артистів?

Володимир Леонідович Дуров – цирковий артист і дресирувальник. Він

створив новий метод безболісного дресирування тварин, заохочуючи їх до дії

ласощами і ласкою. У Дурова коти товаришували з мишами, собаки – з котами,

лисиці – із зайцями. Виступали їжаки, білий ведмідь, журавлі, лелеки та інші

тварини.

Юрій Нікулін – російський артист цирку і кіно. У вересні 1946 року

Нікулін дізнався про набір в студію клоунади про Московському Державному

цирку на Цвітному бульварі. В циркову студію Нікулін вступив без особливих



проблем. 25 жовтня 1948 року відбувся перший його самостійний виступ на

манежі цирку. Виступав він разом зі своїм напарником Борисом Романовим.

Незабаром вони відправилися на гастролі вже з самим Карандашем –

популярним в ті роки клоуном. З 1950 року виступав у знаменитому

клоунському дуеті з М.І. Шуйдіним.

Людмила Шевченко – артистка цирку, дресирувальниця. Народна

артистка України, Росії. Працює разом зі своїм чоловіком Володимиром

Шевченком, відомим дресирувальником тигрів і левів.


VI. Підготовка до написання твору


2) Складання усних розповідей

3) Запис тексту в зошит

4) Зачитування записаних розповідей


- Хто з вас хотів би стати артистом цирку?

- Що для цього треба робити?



УРОК №16

Тема: Розповідь про якусь подію. Твір-розповідь «Новорічне свято»

Мета: За допомогою художнього слова формувати вміння учнів бачити,

відчувати красу природи, розвивати творчу уяву, логічне мислення, зв’язне

мовлення; виховувати естетичний смак та бережливе ставлення до природи

рідного краю.

Обладнання: тематичні ілюстрації до теми «Зима»

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

Створення емоційного фону (стукіт у двері)

Вчитель: Хто це стукає у двері?

Що за гомін у дворі?

Це до нас прийшли у гості

Наші юні поштарі.

Поштарик: Добрий день вам!

Раз, два, три –

Є у нас для дітвори

і листівки, й телеграми,

Познайомтесь, любі, з ними.

II. Актуалізація знань

1) Відгадування загадок



- Ліг на землю вранці ковдрою пухнастою, Виграє на сонці ниткою

сріблястою. (Сніг)

- Що це за майстер малює на склі Айстри, жоржини, троянд

пелюстки? (Мороз)

- У святковому залі стоїть, як картинка. Весела зелена красуня - …

(Ялинка)

- Рано-вранці увесь світ вбрався в білий оксамит. А як вітер нападе –

оксамит це й опаде. (Іній)

- Влітку відпочивають А взимку дітей катають (Санки)

- Дві дощечки, дві сестри Несуть мене з гори. (Лижі)


- Якою спільною темою вони пов’язані? (Зима)

- Заплющіть очі і скажіть, які слова, думки викликало у вас слово

зима.

III. Оголошення теми уроку

1) - У папці поштарика є ще телеграми

Телеграма

Дорогі діти!

Напевне, чи не найдужче, ви любите зиму за незабутні свята, за їхню

казковість і чарівність. А без вас їх годі й уявити – і день святого Миколая, і

Новий рік, і Різдво, і Щедрий вечір. Лише в такі свята вам дозволяють довго не

спати й бути не лише глядачами, а й діячами усіляких дійств.

Це – найулюбленіші свята дітей. У ці дні можуть збуватися

найпотаємніші мрії кожного, траплятися неймовірні пригоди і відбуватися

чудеса. Добро завжди перемагає зло. Разом із добром до нас приходить щастя,

якого всі так бажаємо.



Із року в рік щоранку 19 грудня чемні діти знаходять під подушками або

у своїх чобітках довгожданні гостинці. Тому й знають, що в цей день годиться

славити святого Миколая, який не покидає в біді ні людини, ні звіра, ні пташки.

Діда Мороза ви теж любите – він дарує всім незабутню новорічну пору –

красуню ялинку, зимові канікули й розваги.

А далі вас чекає Різдво – родинне свято, коли від дзвінких голосочків

колядників та їхньої золотої зірки, яку вони здіймають високо над головами,

ясніє, здається, у цілім світі. Все перетворюється на казку, на дивовижне свято,

що розкочується радісною луною від села до села, від міста до міста, від краю

до краю.

Напередодні старого Нового року – Щедрий вечір. діти ватагами ходять

щедрувати і люди радо зустрічають їх. А вранці бігають посівальники – малі й

молоді, веселі й кмітливі. Засівають житом-пшеницею на радість людям, на

добро, на врожай, віщують господарів, вітаючи їх із настанням Нового року.

Така низка зимових свят, звичайно, надовго залишається в душі кожного

– як пам’ятка про найкращі дарунки Матінки Зими. І мені хочеться, щоб світло

різдвяної зірки завжди виводило вас тільки на дорогу добра й людяності.

Тому сьогодні прошу вас поділитися своїми думками та враженнями про

новорічне свято та написати про це твір.

З повагою до вас, Зима

2) Хвилинка поезії

Діти читають заздалегідь вивчені вірші про зиму.

IV. Колективна робота над текстом «Свято» Анни Семенюченко

1. Читання тексту

2. Аналіз тексту за запитаннями (з використанням ігрового прийому

«Дерево мудрості»)



Пропонується «Дерево мудрості» у вигляді, прикрашеної іграшки (на

ялинці папірці, скручені трубочкою. На них записані запитання до змісту

тексту). Учні по черзі підходять до нього, зривають запитання і відповідають.

3. Робота пошукової групи «Всезнайко»

Дітям пропонується два тексти:

1 варіант – текст а)

2 варіант – текст б)

а) Як зустрічають Новий рік у різних державах світу

б) Як святкують Новий рік в Україні

Завдання. Прочитати тексти і скласти до них шість журналістських

запитань: Що? Де? Коли? Як? Чому? Навіщо?

4. Хвилинка фантазії

(під звуки мелодії)

Зачаровані

Безмежна тиша навкруги –

Ні голосу, ні шуму…

На все навіяли сніги

Якусь глибоку душу.

Заснула земля, застигло озеро, завмерли дерева. Холодна красуня

зачарувала весь світ, приспала його до весни.

Казковий сон природи!



Зима… Велична, горда, замріяна, тиха. Вона дарує нам насолоду від

чистоти і спокою, навіює розмірені думки, легкі, прозорі образи, світлі

настрої…

- А який настрій ви подаруєте один одному?

5. Усні розповіді про святкування Нового року в родині

6. Вибір заголовка

- Мої найкращі канікули

- Новий рік

- Як ми святкували Новорічне свято

- Новорічні несподіванки

7. Робота з мовним матеріалом. Складання «Словничка». Добір

іменників до прикметників.

Холодна, білосніжна, чарівна, морозна… (зима)

Легка, ніжна, м’яка, тендітна, снігова, химерна… (сніжинка)

Холодний, біло-сріблястий, пухнастий, скрипучий… (сніг)

Новий рік ялинка

Дід Мороз красуня

подарунки вічнозелена

звичаї несподіванки

8. Робота з правилами написання твору

9. Запис творів у зошит

10. Зачитування творів за бажанням

Правила написання твору

- Дотримуйся змісту твору.

- Працюй за визначеним планом.



- Починай нову думку з нового абзацу.

- Уникай повторів.

- Використовуй слова зі «Словничка».

- Перевір написане.


- Чи був цікавим для вас урок?

- Чий твір сподобався найбільше?

- Чия назва твору найвдаліша?

Додатковий матеріал

Текст «Свято» Анни Семенюченко

Маленька Ялиночка жила в лісі. Любила галявину, на якій вдень гралися

промінчики сонця, любила дерева, що росли навколо неї. І була в Ялиночки

найзаповітніша мрія: дізнатися про життя поза лісом, побачити людей, про яких

вона лише чула від старших дерев.

Ось які думки не давали Ялинці спокою. Але, незважаючи на це, вона

щодня раділа життю: піднімала свої густі віти до ніжного сонечка й замріяно

дивилася в небесну блакить.

Незабаром прийшла зима. Дерева вкрив легкий пухнастий сніг, що

переливався, неначе біла атласна тканина, вишита блискітками. Ялинка була

схожа на казкову красуню.

«Яка гарна», — шепотіли старі сосни та ялини. А Ялинонька раділа й

сумувала водночас. Вона сама не розуміла, чому в її маленьке серце закрався

неспокій,

Був чудовий морозяний день. Задумливі, мудрі дерева стояли собі й

дивилися на білий світ. У лісі панувала тиша, яку іноді порушував крик птахів.

Саме в цей час до лісу завітали люди! Дерева захвилювалися, затріпотіли



вітами, відчуваючи в повітрі небезпеку. Лише маленька Ялинка з цікавістю

розглядала людей.

Це була сім'я — тато, мама і двоє дітей. Вони ходили лісом, вибираючи

собі новорічне деревце. Аж раптом маленька дівчинка підбігла до Ялинки й

покликала всіх:

— Ідіть сюди! Подивіться, яка вона гарна.

— Добре, — сказав батько й пішов до машини.

Коли він повернувся, то в його руках Ялинка побачила велику коробку з

різнокольоровими кульками. Люди заходилися прикрашати деревце. Коли вони

повісили останню іграшку, весь ліс засяяв барвистими відсвітами. Це в лісі у

новорічну ніч влаштували феєрверк. Була дванадцята година ночі. Люди

святкували Новий Рік разом із Ялинкою.

Час промайнув швидко, незабаром із-за дерев визирнуло сонце, вітаючи

лісових мешканців із Новим Роком. Діти були у великому захопленні від свята,

вони підбігли до Ялинки, дякуючи їй, але час було збиратися додому. І коли

люди від'їжджали, вона ще довго проводжала їх поглядом і радісно усміхалась.

Ялинонька була щаслива.

— А ви чому так хвилювалися? — запитала вона в дерев.

— Бо завжди на Новий Рік люди приїжджають до лісу, щоб зрубати собі

ялинку, — відповіли дерева, — але, мабуть, вони змінилися.

Ялинка ніжно гойднула іграшку, яка залишилася їй на згадку про людей.

Як зустрічають Новий рік у різних державах світу

Відзначати прихід Нового року люди почали ще за прадавніх часів. У

єгипетських пірамідах археологи знайшли вази, зроблені близько трьох тисяч

років тому. На них вдалося прочитати напис: «Відкриття року доброго».

Мабуть це були перші новорічні подарунки й побажання.



У країнах святкують Новий рік по-різному. Діти України з нетерпінням

чекають приходу Святого Миколая, Діда Мороза та Снігуроньки. А в Італії до

малят приходить з новорічними подарунками добра фея Бефана. За давньою

традицією італійці в новорічну ніч намагаються викинути через вікна на

вулицю всі старі речі. Уявляєте, як ризиковано цієї пори проходити повз стіни

будинків! На Кубі на передодні новорічної ночі можна побачити тисячі

«водоспадів». Тут прийнято лити з вікон воду – змивати разом з нею все погане.

Так проводжають старий рік.

У Швеції на Новий рік найжаданіша гостя – Королева Світла. І дорослі й

діти вірять, що з її приходом усе в житті зміниться на краще.

Маленьким швейцарцям подарунки приносить ослик, і кожен пригощає

його дрібочкою солі.

Новорічне свято в Індії відзначають. І найбільша втіха тут – квіти. В

Японії Новий рік заведено зустрічати рано-вранці, з першими промінчиками

сонця. Діти цієї країни вірять у давню легенду, згідно з якою варто в новорічну

ніч покласти під подушку малюнок, на якому зображено те, чого найбільше

бажаєш, і твоя мрія неодмінно здійсниться.

В Англії за давнім звичаєм у день проводів Старого та зустрічі Нового

року гість має принести з собою хоча б маленьку вуглинку, кинути її в камін і

побажати, щоб вогонь у цьому домі горів довго-предовго.

Як святкують новий рік в Україні

Ранок Навколо тихо-тихо. Усе спить. Раптом хтось застукав у двері раз…

другий… замовк.

Господиня схопилася з ліжка, нашвидку одягнула кожух, накинула

хустку і, човгаючи повстяниками, пішла відчиняти двері.

- А, це посівальник! Просимо, просимо до хати – нібито жартуючи,

загомоніла господиня.



До хати увійшов хлопчик років восьми. Він був у великих, мабуть,

таткових чоботях і смушевій шапці, що насунулась йому аж на очі.

Хлопець, не відповідаючи на запрошення господині, мовчки увійшов до

хати, скинув шапку, став перед образами і, збиваючись, почав вигукувати:

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю,

На щастя, на здоров’я та на Новий рік,

Щоб угодило краще, як торік,

Жито, пшениця, всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові, з Новим роком та з Василем!

Він набрав повні жмені пшениці і посівав нею образи, вишивані рушники,

сухі васильки та лампадку. Зерно стукало об скло та стіну, падало,

підскакуючи, на білу скатертину, хліб та чисто заметену підлогу.

Збоку від посівальника стояла маленька дочка господині, що на той час

уже прокинулась. Вона збирала зерно і вголос лічила: раз, два, три…

- Ну що, багато зловила зерен? – ласкавим голосом запитала мати.

- Багато, - відповіла дівчинка.

- Отож і щастя багато матимеш, - потішила її мати і вийшла в другу

кімнату.

За хвилину вона вернулася з цукерками, медяниками та дрібними грішми.

Усім цим вона обдарувала посівальника. Він узяв подарунки, чемно подякував і

вийшов із хати.



УРОК №17

Тема: Розповідь про образні уявлення, які виникають під час слухання

образного твору П.І. Чайковського «Пори року»

Мета: Виховувати любов до рідного краю, природи, музики, поетичних

творів, розвивати слухацьку культуру школярів, збагачувати музичні враження

дітей, розвивати емоційну чутливість, спостережливість, вміння висловлювати

свої думки, будувати текст; збагачувати мовлення образною лексикою.

Обладнання: П.І. Чайковський «Пори року» (музичний запис), портрет

композитора, ілюстрації із зображенням пір року

Хід уроку




Музика – народна потреба. Музика повинна викрешувати вогонь з душі

людей. Музика завжди змістовна. У кожного справді музичного твору є ідея.

Ось сьогодні ми потрапимо у чарівне королівство, де панує музика, де є

місце всьому прекрасному, чистому, світлому.

Ми прослухаємо «Пори року» Чайковського. Постараємося уявити

картини пір року, які намалював композитор за допомогою нот та складемо

розповідь про образні уявлення, які виникають під час слухання музичного

твору.


1) Знайомство із зимою

Лежить сніжок легесенький, кружляє,

Безшумно осідає він на все



І килими гладенькі простеляє,

Та стільки щастя й радості несе!

Бо ж поле стало чисте та цнотливе,

На ліс пухнасту шаль вдягла зима.

У цілім світі раптом побіліло –

Ні сірого, ні чорного нема.

Зійшли хмарки, і небо засиніло,

А сонце ген з-за обрію пливе.

І всюди заіскрилось, засвітило!

Напевно, диво-казка тут живе…

Диво-казка живе скрізь тихим зимовим днем, коли навколо снігові

кучугури, льодом скуті річки, а на деревах шапками лежить сніг. Дуже гарно в

таку пору! Але зима буває різною. То сонечко вигляне, і все заблищить, засяє,

то сніжок іде, а то хурделиця свої права диктує, мете, завіває.

2) Слухання музичного твору

Послухаємо частину «Пір року» Чайковського «Зима»

- Які картини ви собі уявили?

- Назвіть ознаки зими.

- Чим подобається всім ця пора року?

3) Народ про зиму

Які загадки, приказки, прислів’я ви знаєте про неї?

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Холод не брат, а завірюха не сестра.

Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день.



Січень без снігу – літо без хліба.

Січень наступає – мороз людей обнімає.

4) Зимові свята

Багата зима і святами. Про зимові свята нам розкажуть

Гната (2 січня).

В цей день забороняли прясти. Жінки робили печиво, а дівчата –

«павуки», різдвяні прикраси з соломи.

Святвечір, Багатий вечір, Багата кутя (6 січня).

Це одне з найурочистіших свят, його відзначають напередодні Різдва.

Різдво (7 січня) – одне з найбільш релігійних свят. З ним пов’язують

народження Ісуса Христа.

Меланки, Меланії, Щедрий вечір, Щедра кутя (13 січня).

Зранку починали готувати другу обрядову кутю – Щедру.

Старий Новий рік, Василія (14 січня)

Василь вважається покровителем землеробства.

- А які зимові свята ви знаєте?

(Водохреща, Катерини, Наума, Миколи, Андрія)

5) Знайомство з весною

Виявляється, що зима з весною розмовляти може. Про це нам і розповів

Спиридон Черкасенко у своєму вірші «Зима й весна»

Насуплю я брови, говорить зима, -

І вітер морозом повіє:

Усе скрізь загине – рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

А я засміюся, - весна відмовля, -

І сонце пекуче засяє.



Прокинуться луки, ліси і поля, -

Усе зацвіте, заспіває.

6) Слухання музики

- Що ви уявляєте під час слухання музики?

Весна йде та йде. Ось уже і небо голубе і чисте. Сонечко блищить і

горить, гаї розвиваються, садки зацвітають; увечері десь тьохнув соловейко на

листатому клені, кує зозуля на високій березі, гуде бджола, мигтять білі

метелики понад молоденькою травичкою, літають гудливі хрущі.

7) Відгадування загадок

«Її» величність Весна і нам принесла свої подарунки. Вона хоче виявити,

хто ж із вас найкмітливіший. Тож відгадайте загадки.

- Влітку біжить, узимку спить, весна прийшла, знову біжить. (Вода)

- Літом у шубці, зимою у шапці. (Дерево)

- Тане сніжок, оживає лужок, день прибуває. Коли це буває?

(Навесні)

- У вінку зеленолистім У червоному намисті Видивляється у воду.

На свою хорошу вроду (Калина)

- А що ви знаєте про цю рослину?

- На нашій планеті понад 200 видів калини. В Україні найпоширеніші

лише два види – калина звичайна і цілолиста. Це невибаглива до кліматичних

умов рослина. Росте вона скрізь.

8) Легенда про калину

- А чи знаєте ви, з якою легендою пов’язана історія калини?

У селі всі жителі гуляли весілля найкращої пари Галі та Василя.

Веселилась молодь. Заквітчані калиною дівчата водили хороводи, танцювали,



грали із хлопцями в ігри. Все село святкувало. Раптом чорна хмара татарів

заступила яскраве сонце. По селу крики, зойки, горить село. Татари все забрали

з собою, особливо гарних українських дівчат. І щоб не потрапити в неволю,

дівчата кинулись до ставка. Всі вони потонули. А на ранок на тому місці виріс

калиновий гай.

- Про яку пору року говориться в легенді?

9) Ось і літо на порозі. Слухання музики.

10) Ось і осінь. Вірші про осінь.

Кожній порі року присвячено безліч поезій. Ось і осінь оспівана у піснях,

їй присвячено багато віршів (діти читають напам’ять поезії про осінь)

11) Слухання музичного твору.

IV. Розвиток зв’язного мовлення


Ось ми і зробили з вами заочну подорож по порам року. Прослухали

чарівні мелодії Чайковського присвячені цій темі. Усі пори року прекрасні,

ваблять нам своєю чарівністю, неповторністю. Але у кожної людини є своя

найулюбленіша пора року. Зараз на основі прослуханих мелодій складіть

невелику розповідь «Моя улюблена пора року».

2) Усне складання розповіді

3) Запис розповіді у зошит

4) Перевірка записаного




УРОК №18

Тема: Складання розповіді «Моє рідне місто» на основі власних

спостережень

Мета: узагальнити знання учнів з теми «Текст», вчити розрізняти типи

текстів, складати тексти-розповіді за планом та опорними словами, збагачувати.

Обладнання: ілюстрації різних міст України (Київ, Львів, Одеса, Харків,

Карпати, Крим…), фотографії про рідне місто, запис пісні «Хата моя»

Хід уроку




Діти, кожен з вас, не задумуючись, дасть відповіді на такі запитання:

- Як називається країна, де ми живемо?

- Яку назви має народ нашої держави?

- А хто ж ми з вами?

- Яке місто є столицею України?

2) Читання вірша П.Тичини

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,



Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона

- Про що йдеться у рядках цього вірша?

3) Україна – наша ненька

Україна – це рідний край, де ти народився. Широкі й чарівні простори,

прекрасні села і міста.

Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України –

Дніпра. Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Золотистим

морем розливається по широким полях жито-пшениця. Працьовиті і волелюбні

люди здавна живуть в Україні.

Погляньте, діти, на карту України. На ній позначені кордони української

землі, де з давніх-давен живе наш народ. Простір землі заселений українцями, є

такий великий, що аби його перетнути, треба пішки йти з заходу на схід 90

днів, долаючи щоденно по 30 кілометрів. Загальна територія займає площу

близько 1 млн. км2. Тому Україна – одна з найбільших країн світу. Сусідами

українців є поляки, чехи, угорці, румуни, болгари, білоруси, росіяни.

4) Легенда про виникнення України та заснування міста Києва.

- Подивіться уважно на карту. Ця тонка смужка – найбільша річка

України – Дніпро. Над Дніпром на правому його березі розташований Київ.

Звідси вела початок українська держава. Київ – найстаріше і найкрасивіше

українське місто. Його почали будувати наші предки дуже багато років тому,

ще до того часу, як прийняли християнську віру. Хрестив нашу землю князь

Володимир Великий.

- Пригадайте, хто заснував місто Київ?

5) Вірші про Україну

(Учні розповідають заздалегідь вивчені вірші)



Отже, ми з вами багаті! Маємо рідних, рідну хату, рідну вулицю, рідне

місто. Все це і є наша рідна земля, на якій ми народилися. Рідна ще й тому, що

тут народилися наші батьки, тобто в цій землі – коріння нашого роду.


- На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про рідне місто. Коли

воно утворилось, звідки пішла його назва, які є визначні місця? Уявімо себе

екскурсоводами.

IV. Робота з мовним матеріалом

1) Народні символи

а) Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусин рушник,

калина біля вікна, барвінок – все це наші народні символи.

Рідна хата! Вона завжди буде символом добра і надії, її незгасимий

вогник світитиметься теплом материнської любові, вірою в добро.

Тут найкраще місце на землі, тут, де ви навчилися ходити, говорити,

вчилися справедливості, доброти, де посадили першу квіточку.

б) Слухання уривку з пісні «Хата моя»

в) Прислів’я та вислови про хату

- Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха.

- Чим хата багата, тим і рада

- Де був, там будь, а свою хату не гудь.

- Де хата не метена, там дівка не плетена.

- Люди добрі, хата тепла

2) Легенда про історію походження назви міста Золотоноша.

3) Розповіді учнів-екскурсоводів про найцікавіші куточки міста

4) Розгляд фотографій куточків міста Золотоноша (історичні та

сучасні)




VI. Робота над складанням розповіді про своє місто

1) Виставка фотографій «Моя Золотоноша»


- Як називається твоє місто?

- Чому його так назвали?

- Які в місті установи, підприємства, навчальні заклади?

- Чим воно славне?


Школи, дитячі садки, ліцей, гімназія; світлі, легкі будівлі, широкі вулиці,

торгівельний комплекс, центральна вулиця, затишні алеї, зелені сади, парки,

густа зелень, запашні троянди; гарні хатки, зелені садки, тваринницькі ферми,

широкі лани.

4) Усне складання розповіді «Моє місто»

5) Запис розповіді в зошит

6) Перевірка написаного


- Кожна людина з великою любов’ю згадує край, де вона народилася,

де промайнуло її дитинство



УРОК №19

Тема: «Складання фантастичної розповіді «Подорож Всесвітом»

Мета: Вчити дітей будувати фантастичні розповіді, розвивати творчу уяву,

формувати уявлення про будову тексту, про логічний зв'язок між його частинами;

виховувати інтерес до вивчення «Всесвіту»

Обладнання: «Портрет» Альфа, запис з телесеріалу «Вітання Альфа»,

ілюстрації Сонця, Місяця, плакат «Сонячна система».

Хід уроку

I. Вступне слово вчителя

Нам дуже хочеться вірити, що ми не одні у Всесвіті, що десь далеко, на

якійсь невідомій планеті живуть такі само розумні, як людина, живі істоти. Про

життя таких істот написано дуже багато цікавих фантастичних творів, сценарії,

знято чудові фільмі та телепередачі. Людська уява вигадує все нових і нових

героїв – прибульців з далеких планет, одним з таких прибульців є Альф з планети

Мельмак.

Вітання Альфа( уривок з телесеріалу Запис з Інтернету)

II. Мета і тема уроку

На сьогоднішньому уроці ми з вами здійснимо мандрівку до Всесвіту разом

із прибульцем Альфом, познайомимося з новими словами та складемо

фантастичну розповідь.




То ж вирушаємо у подорож. Але перш ніж відлетіти пригадаємо, як

називається наша планета? ( Земля) Що ж цікавого ми знаємо про нашу планету

розповімо Альфові : Я гадаю, що йому буде цікаво почути.

1.Станція Земля. Розповідь Землян

1-й учень

Близько 4,5 мільярдів років тому не існувало ні Землі, ні інших планет.

Довкола щойно народженого Сонця вирувала темна хмара розпеченого газу і пилу.

Поступово хмара охололо і газ згустився в мільйони крапель. Ці краплі

притягувалися одна до одної під впливом гравітації – так сформувалась Земля та

інші планети Сонячної системи. Там пройшло півмільярда років, перш ніж на

застигаючій поверхні Землі утворилася тверда кора, а навколо планети атмосфера.

2-й учень

Землі приблизно 4,5 мільярдів років. Найстаріші породи утворились

приблизно 3Б8 млрд. років тому. Вченим вдалося визначити вік метеоритів що

впали на Землю , вони сформулювалися приблизно в той самий, що й Земля.

3-й.учень

Земля – не ідеальна куля. Біля екватора швидкість обертання планети

більша, ніж біля полюсів, тому біля Екватора Земля опукліша. Вчені називають

форму Землі «геоїдом», що означає «у формі Землі».

4-й учень

Виміри, зроблені за допомогою супутників, показують, що окружність Землі

по Екватору становить 20 024 к, а діаметр – 12 578 км. Діаметр Землі біля полюсів

менший на 43 км.



5-й учень

Земля – єдина віддана нам планета, температура якої дає змогу воді

утримуватись на поверхні, а атмосфера містить кисень. Вода і кисень необхідні

для життя.

6-й учень

Чотири мільйони років тому поверхня Землі була вкрита метеоритними

кратерами і величезними вулканами. Земля продовжувала охолоджуватись, і

хмари пари перетворились на воду, утворюючи обширні океани.

2-га станція Місяць

Розповідь Альфа

Місяць – єдиний супутник планети Земля. Він обертається навколо планети

не менше 4 мільярдів років. Це кам’яна куля за розмірами приблизно в чотири рази

менша за Землю. Земля і Місяць утримуються в рівновазі на своїх орбітах силами

взаємної гравітації. Учені вважають, що Місяць утворився на ранньому етапі

розвитку Землі, коли з нею зіштовхнулася блукаюча планета. Удар був настільки

сильним, що від планети не залишилось нічого, окрім кількох розплавлених

уламків породи, відкинутих назад у космос. Ці уламки зблизилися і утворили

Місяць.

3 станція Сонце

1-й учень

Сонце – звичайна зоря, яких у Всесвіті незліченно. Воно утворилося з газу,

що залишився на місці вибуху більшої зорі. Сьогодні, в час своєї зрілості, Сонце

випромінює рівне жовте світло та постійно дає Землі тепло. Разом з ти, воно

випромінює смертельно небезпечні гамма -, рентгенівські, інфрачервоні,

ультрафіолетові промені та радіохвилі.



На щастя, атмосфера і магнітне поле Землі надійно захищаюсь людей від

цього шкідливого проміння.

2-й учень

Сонце – зоря середнього розміру діаметром 1 392 000 км. Воно має масу

трохи меншу 2000 трильйонів трильйонів тон. На поверхні Сонця в тисячі разів

гарячіше – понад 15 млн. градусів по С.

4-а станція. Планети Всесвіту

Існують внутрішні планети. Це чотири найближчі до Сонця планети

Сонячної системи – Меркурій, Венера, Земля і Марс. Якщо віддаленіші від Сонця

планети складаються в основному з газів, то внутрішні поради складаються з

твердих газів. Тому на їхню тверду поверхню можуть приземлятись космічні

апарати. Всі внутрішні планети оточені тонким шаром атмосфери.

2-й Учень

Зовнішні планети – це Уран, Нептун, Плутон, а також супутник Плутона

Харон. Ці планети були абсолютно невідомі давнім астрономам. Вони розташовані

дуже далеко від Землі і їх ледь можна розгледіти. Тому Уран був відкритий тільки

у 1981 році ;Нептун – 1846; Плутон – у 1930; а Харон у 1978 році. Уран і Нептун –

газові гіганти, а Плутон і Харон складаються з твердих порід. Існує припущення,

що вони були блукаючими аж поки не наблизилися до кордонів Сонячної системи.

Тоді їх захопило сонячне тяжіння

3-й учень

Юпітер і Сатурн – п’ята і шоста від Сонця планети – вважаються гігантами

Сонячної системи. Маса Юпітера вдвічі більша, ніж маса решти планет разом

узятих, і в 320 разів більша за масу Землі. Сатурн дещо менший. Він має 17



супутників. Один з них – Япет – білий з одного боку і чорний з іншого. Другий –

Енцелад – укритий кристалами льоду. Він блимає як кіноекран.

4-й учень

Відомо, що Марс червоного кольору, тому що він іржавий. На поверхні

планети міститься велика кількість залізного пилу, що окислився в атмосфері з

вуглекислого газу. Нептун же – Зеленого кольору. Його поверхня –вкрита океаном

рідкого метану зеленувато-блакитного забарвлення.

5-а станція Прикраси неба

1-й учень.Зорі – це велетенські, розкидані бо космосу клуби газу які

світяться. Вони горять до 10-и мільярдів років. Зорі настільки далеко, що здаються

нам маленькими крапочками, які світяться на нічному небі.

2-й учень

Комети, які так мальовничо виглядають на небі, насправді лише брудні

крижані кулі. Як правило, вони проходять за межами Сонячної системи. Але

інколи Сонце притягує одну з комет. Наближаючись до Сонця, комета починає

танути і сонячний вітер здуває з неї довгий хвіст газів. Він світиться в сонячних

променях, прикрашаючи нічне небо.

3-й учень

Астероїди – це сотні кам’яних брил, які блукають орбітою навколо Сонця.

Вони стеляться широкою смугою між марсом і Юпітером. Найбільший астероїд –

Церера – досягає 1000 км у поперек.

4-й учень

Метеорити – це великі кам’яні брили, що прилітають з космосу. Вони

проникають в атмосферу Землі і долітають до її поверхні, не згорівши повністю.



IV. Фізькультхвилинка

V.Робота над написанням розповіді

1) Слово вчителя. Ось і повернулися ми з вам з нашої подорожі до Всесвіту.

Багато чого побачили і почули. І хочеться, щоб ви поділились своїми враженнями.

Тому наступна наша станція «Мої враження». Ваше завдання: написати невеличку

фантастичну розповідь «Подорож по Всесвіту».

2) Мовний матеріал

Сонце, Місяць, Земля, зорі, астероїд, метеорит, планета,внутрішні планети –

Меркурій, Венера, Марс, Земля, зовнішні планети- Уран, Нептун,Плутон,

супутник Плутона Харон, планети гіганти – Юпітер, Сатурн.

3) Написанняя розповіді

4) Перевірка написаного

VI Підсумок уроку



УРОК №20

Тема: Складання казки «Як подорожує краплинка води»

Мета: закріпити вміння учнів самостійно складати розповідь (зокрема

казки), передавати діалог дійових осіб; поповнити словниковий запас,

повторити кругообіг води в природі; розвивати уяву, фантазію виховувати

любов до навколишнього світу природи.

Обладнання: ілюстрації з зображенням різних хмар, дощу, річки, калини,

липи, запис пісень про дощ.

Хід уроку



1. Слово вчителя

Наберу з криниці

Свіжої водиці,

Буду умивати,

Буду промовляти;

Водичко, водичко

Умий діткам личка,

Рожеві та білі,

Як яблучка спілі.

2. Бесіда з учнями

– Що у мене у відерці? ( Вода)

– Так, вода. А чи замислювались ви, діти, над тим, що було б на землі

без води?



3. Підсумок

Щоб полився дощик з неба,

Щоб росли увись дерева

Щоб пливли всі кораблі,

Щоб варились киселі,

Щоб не було у нас біди, -

Жить не можна без води.


- Ось і на сьогоднішньому уроці ми пригадаємо з вами властивості

води, її кругообіг в природі, будемо спостерігати за дощовою краплинкою,

послухаємо її захоплюючі оповідки, а потім і самі створимо казку « Як

подорожує краплинка води».

VI. Робота з новим матеріалом

1. Загадка

Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

(Дощ)

2.Беміда про дощ

В давнину, коли довго не було дощу, вода не поливала нашу Землю, люди

виходили на подвір'я і закликали дощик.

4-й учень

Дощику, дощику, припусти, припусти,

На Галинине зіллячко,

На наше подвір’ячко ,

На весняні квіти,

На маленькі діти, Щоб нас звеселяти.



3-й учень

Дощику,дощику,

Наваримо борщику,

У зеленім горщику,

Поставимо на горі –

Виїдять комарі.

Останеться крапля –

Виїсть чапля.

Останеться крихта –

Виїсть мишка.

4-й учень

Дощик накрапає,

Пісенька лунає,

Ллється дощик на сади –

Не шкодує води.

Лийся на городи,

На зелені сходи,

Огірочки та салат

Поливай підряд.

3. Властивості води

А) Дослід перший. Вода в склянках.

- Яка вона? ( прозора)

- Яка на смак ? ( Без смаку)

Дослід другий

- Якщо кинути цукор ? ( Солодка)

- Варення, різні трави? ( Солодка і духмяна)



Дослід третій

- А якщо додати солі? ( Солона)

- А оцет? (Кисла)

Висновок : Наша вода – справжня чарівниця.

Б) Але вода ще й велика трудівниця. ( Розгляд ілюстрацій пароплава,

електростанції, парового опалення)

- По воді ходять пароплави, на воді будують електростанції. Взимку воду

наливають у труби і опалюють будинки.

3. Бесіда про дощові краплі.

А) Діти ловлять краплі води.

- Що у вас у руці? ( Краплинки води, дощу)

- Звідки впала дощова краплинка? ( з неба)

- Де вона народилася? ( У хмарині)

- Чому так думаєте? ( Бо хмаринка дощ приносить)

Б) Загадки про хмарки.

За лісом, за пралісом біля вовна висить.

Біжать коні булані,

На їх уздечки порвані,

Хто їх може зупинити,

На їх уздечки підчепити

Летить орличка по синьому небу,

Крила розпустила, все сонце закрила.

З небокраю, з-за діброви

Вийшли кралі чорноброві:

Принесли водиці жбан,

Полили селянський лан.



В) Бесіда

- Чи всі хмарки дощ приносять? ( Ні, тільки темні)

- А які ще хмарки є? ( Сірі, білі)

- А світлі хмарки приносять дощ? ( Ні)

- Ще які бувають хмари ( Шаруваті; купчасті, у них повітря весь час

переміщується)

- На що схожі хмарки? ( На коників, лебедів, крокодила, пухнасте

курчатко т.д.)

-А які хмари в різні пори року?

Восени: густі, сірі, затягують небо від краю до краю.

Взимку: густі, сірі хмари потемніли і важкими брилами нависли над

землею. Ось посипле сніг.

Навесні : блакитне небо дихає на землею теплом.

- Чи можна полічити всі краплинки, які падають з хмарки? ( ні)

- Проте є спеціальна служба, що підраховує опади. Це метеорологічні

станції. Саме вони передвіщають прогноз погоди.

- Пригадування кругообігу води в природі.

- Як багато краплинок падає на землі?

- Скажіть, чи всі вони загинуть?

( Відповіді дітей. В основі відповіді кругообіг води в природі)

Правильно ви, діти, говорите. Своїми розповідями ви підтверджуєте один

із законів природи. Так а подорож краплинки і називається кругообігом води в

природі.

Г) Спостереження за краплинками.

- Як падають на землю краплинки?

( танцюють на асфальті, підскакують, кружляють, тупають ніжками.)



V.Фізкультхвилинка

VI.Робота над складанням казки « Як подорожує краплинка води»

1. – А тепер уявіть, що ви спіймали краплинку-мандрівницю. Може, вона

вам казку якусь підкаже?

- Кому з вас крапелька розповіла казку?

2.Варіанти казок

3. Складання і запис своїх казок.

А) – Спочатку пригадайте, як починаються казки?

(Жили-були, одного разу, інколи, якось в тридев’ятому царстві)

Б) Прочитайте початок казки , записаний на дошці.

Йшов рясний дощ. Краплинки радісно кружляли у таночку. Раділи,

співали пісню дощову. Сіла одна краплинка на листок калини. Заіскрилась,

запишалась. Та раптом побачила маленьку тендітну липку з прив’ялим листям.

- Що могло відбутись там?

Г) Усне складання казки

Варіант казки

Та раптом вона побачила маленьку тендітну липку з прив’ялим листям.

Деревце опустило голівку. Йому було так важко.

- Чого ти сумуєш липко? – стурбовано запитала краплинка-

веселинка.

- Як мені не сумувати, коли спрага мучить мене, хоче засушити.

- Липонько мила, я тебе порятую. Ми з тобою весело заживем, -

сказала краплинка і побігла збирати подруг.

Разом вони щедро полили прив’яле деревце. З тих пір вони ніколи не

розлучаються. Росте липа і краплинка з нею.

Як хороше жити, коли в тебе вірний, щирий друг!

Г) Запис казки

Д) Перевірка написаного




- Ось і закінчилась наша мандрівка із краплиною дощу. Про що

цікаве ви довідались на уроці?

- Який шлях проходить вода в природі?

- Які властивості води?

- А тепер пограємось. Як говорить струмок? А річка? ( Хлюп-хлюп)

- А море?( ш-ш-ш)

- А океан ( гу-гу-гу)



УРОК №21

Тема: Складання розповіді до крилатої фрази «Хліб – творіння рук

людських»

Мета : узагальнити матеріал, систематизувати знання про історію хліба;

виховувати глибоку пошану до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в

людини – хліба.

Обладнання: ілюстрації з зображення хліборобських професій, вишитий

рушник, хлібина, колоски пшениці.

План і хід уроку

I. Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань


Йде чумак, співаючи пісню.

Над річкою бережком

Ішов чумак з батіжком

Гей, з Дону додому, гей.

За плечима свитина,

Ще й латаная торбина

Гей, дочумакувався, гей.

- Ой, втомився чумакувати! Але, нарешті, знайомі місця. Рідні і

товариші будуть раді, що повернувся живим і здоровим, та що й повен віз товару

доставив: сіль, олія. Що то значить? Чумак! Нема козака кращого! Від чумака!



- Лоцман: Е-е-е, не скажи, брате, чумаче! Ти степом мандруєщ і героєм

чуєшся, а я човни веду по батькові –Дніпрові а він не пускає; то

Старокайдацький поріг обмини, то Суркський, Лоханський, Дзвонецький,

Вовницький, Будиловський, Лишній, Вільний. А Ненаситець! Одного його, що

значить обминути!О-о-о! Нема кращого козака за Лоцмана!

- Човняр: А то б подолав ти ті пороги, аби я човна доброго не зробив?

ТО ж моя чашка між порогами неслася. Нема козака кращого за човняра!

- Пастух: Ач, розумні які! Бо повернулись з походу, чи з чумакування,

а тут вам барана смаженого подадуть. Добре на ситий живіт героями бути! Нема

кращих козаків за пастухів.

- Старий козак - Пасічник : А про мене старого й забули? А як м’яса,

каші наїстесь, то тоді і будете кричати :»Де ж бо мед?» То мабуть, я хоч і старий,

та найголовніший. Але я так просто про себе не скажу, бо знаю, що є хтось

головніший за мене і за вас!

- Чумак: То, мабуть, курінний!

- Пасічник:Ні,ні! Бери вище!

- Лоцман.: Ну тоді кошовий!

- Пасічник : І знову не те! Є ще головніший!

- Човняр: Головнішого, ніж гетьман, в Україні нема.

- Пасічник: Ні, той, про кого я говорю, і за гетьмана старший.

- Всі: Не може бути!

- Пасічник: Може, може! Сідайте краще за обід. Їжте куліш, м'ясо,

ласуйте медом.

( Всі обідають навколо казана, беруть ложки) А хліб де?

Пасічник : Отож і воно! Без хліба не до обіда. Коли є хліба край – то під

вербою стіл і рай. А як хліба ні куска, то і в палаці тоска і любов гине, і бесіда

суха, і рибка бридка. Так хто ж найголовніший? Здогадалися? Звичайно, хліб!



2) Поетична хвилинка

Не кидайся хлібом, він святий!

В суворості ласкавій

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій

- Не грайся хлібом, та ж бо гріх!-

Іще до немовляти,

Щасливим стримувати сміх,

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські радить мови.

Хто зерно сіє золоту

В землі палку невтому

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському



Хліб! Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім

у борошні й нарешті ми його бачимо на столі. Хліб народжений працею,

зарум’янений, пахучий, вірний наш годувальник.

Споконвіку називали хліб святим. Ось він перед вами на столі, на вишитім

рушнику – гарний, запашний. Люди кажуть : « Без солі, без хліба немає обіду». А

які ви знаєте прислів’я, приказки, повір’я про хліб?



2) Прислів'я, повір'я про хліб

А) Прислів'я

Хліб – усьому голова.

Де хліб і вода – там немає голоду.

Паляниця хлібові сестриця.

Довелося бідувати, на хліб-сіль заробляти.

Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.

Земля – матінка, а хліб – батечко.

На чорній землі білий хліб родить.

Найсмачніший хліб - від свого мозоля.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Б) Повір'я

Хліб колись випікали лише круглої форми, як сонце, бо на хлібові й сонці

тримається людське життя.

Хліб переважно випікали в суботу. І дивились: як гарно вдається – то буде

щастя на цілий тиждень, якщо глевкий – на сльози, підгорить – на смуток,

потріскається - чекай новин.

Із хати ніякий гість без хліба не йшов, скибочку відкраювали на дорогу –

« на померлі душі».

По тому, який виходить весільний коровай передбачали долю нової

сім*ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу.

Так само пізнавали долю народженої дитини по хресному калачу.

Якщо першу хлібину з нового урожаю поділити з іншими людьми, то

злиднів до нового урожаю в хаті не буде.

В) Слово вчителя.

А ще в народі кажуть :» не кидайся хлібом – він святий!», «Кинути хліб –

то великий гріх.» Хліб завжди цінували, як святиню шанували. Якщо ненароком



окраєць впаде додолу, потрібно негайно підняти його; поцілувати. Все треба до

крихти з'їдати і окрайців не залишати.


Інсценізація дитячої пісні « Смачна хлібина»

Стара муха тісто місить,

Комар воду носить,

Кішка пече бухан ятко,

А кіт хліба просить.

Як напекли того хліба –

Пташечки злетіли,

Посідали поза столом,

Та й шматочка з'їли.

VI. Складання розповіді до крилатої фрази «Хліб – творіння рук

людських»

1) Читання легенди ( запис на дошці)

Легенда

Якось засперечались орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить

земля. Сівч казав – сонце, а пекар – вогонь. «Всі забули про людину – мовив

Мудрець, - хліб – творіння рук людських.»

- Чому Мудрець назвав хліб творінням рук людських?

2) Сторінка історії

Пшеницю на нашій землі сіяли ще три тисячоліття до н.е. В Єгипті вона

була відома ще чотири тисячі років тому. Батьківщиною вважається Месопотамія

(нинішній Ірак). Звідти ця культура потрапила до країн теперішньої Європи, а на

каравела Колумба досягла Америки.



3) Шлях хліба

Прослідкуємо ж шлях, який пройшов хліб від лану до нашого столу.

1-й учень.

Щоб родила пшеничка рясно,

Треба лан зорати вчасно,

Мов перину, землю підпушити

Треба зі сівбою поспішати.

Часу гаять сівачу не можна –

Дорога йому хвилина кожна.

2-й учень.

День весняний – сівачеві знати,-

Може цілий рік прогодувати.

Ляже яре зерно в грунт весняний –

Незабаром проросте насіння.

А як дуже сонечко пригріє –

Лан зеленим килимом укриє.

3-й учень

Під весняним дощиком пшениця

Виростати буде, колоситься

Непомітно літечко настане:

Глянь і колос наливаться стане.

4) Бесіда

- Чи знаєте ви, як називають людей, які допомагають хлібові потрапити а

наш стіл (хлібороби)?

- Які професії можна вважати хліборобськими? (Тракторист, агроном,

комбайнер, механік.)



VII.Написання розповіді «Хліб – творіння рук людських»

Ми з вами щойно простежили шлях, який проходить хліб, щоб потрапити

до нашого столу. І виявляється, що хліб – творіння рук людських. Зараз ви

напишете розповідь пр. людей, що прикладають свою працю, щоб ми з вами їли

смачний хліб. Для початку ( зачину) розповіді використайте зміст нашої легенди.

6) Усне складання розповіді.

7) Запис розповіді в зошит.

7) Перевірка написаного.

VIII. Підсумок уроку

Ми сьогодні повели непросту розмову про хліб. Про хліб, що здавна був

поняття святим. Я вірю, діти, що в кожне ваше серденько потрапило сьогодні

зернятко добра,і як з зернятка виросте хлібний колос – важкий, могутній, так і в

вашому серці нехай з цього зернятка виросте великий колос добра, честі і

справедливості.



УРОК №22

Тема: складання розповіді за картиною І Левітана «Золота осінь»

Мета: вчити учнів говорити красиво, розвивати мовні навички, точно

підбирати слова, порівняння ознаки до предметів, удосконалювати вміння

зв’язко й послідовно викладати думки; формувати вміння писати розповіді з

елементами опису за картиною; розвивати уявлення , увагу, спостережливість,

логічне мислення; виховувати любов до природи, до живопису.

Обладнання : Репродукція картини І. Левітана «Золота осінь2 ;

Музичний запис «Жовтень» з « Пір року» П. І. Чайковського, осінні листочки,

малюнки учнів про осінь.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Загадка про осінь

Коли з дерев всі листочки злітають,

Коли всі на південь птахи відлітають,

Коли небо сіре, холодний дощ ллється,

Як ця пора року як зветься? ( Осінь)


- Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми вирушаємо в подорож у світ

прекрасною, у світ природи. А допоможе нам у цьому мистецтво: музика,

поезія, живопис.



Музику створює композитор, красу форм і кольорів відтворює живопис,

картини малює художник. Про все це можна розповісти художніми засобами та

поетичними словами.

3. Вірші про осінь.

4.Бесіда про осінь.

- Коли до нас приходить осінь за календарем?

- Назвіть осінні місяці.

- Яка буває осінь?

- А звідки в осені стільки золота?

Легенда

За народним переказом Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою

залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи

Осінь на Землю ,Сонце сказало їй:

- Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і

люди полюблять тебе.

І осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам

щедрі дарунки полів і садів, і чарує нас своїм осіннім золотом.

5. Прослуховування запису «Жовтень» з «Пір року» П.І. Чайковського.

- Які картини викликала музика у вашій уяві?

- що ви хотіли б зараз робити?

( слухати як під ногами шарудить листя; дивитися як кружляє та падає

листя…)

- Які почуття викликала у вас почута мелодія? ( спочатку спокій, радість,

тому що ще тепло, потім смуток).



III. Оголошення теми і мети уроку.

- Золота осінь – незвичайна пора. По-різному її сприймають люди. Багато

віршів, пісень, музики складено про осінь. Краса осінньої природи надихає

також і художників.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з репродукцією картини І.

Левітана «Золота осінь» і напишемо твір-розповідь з елементами опису за цією

картинкою.

IV. Розвиток мовних умінь


Художник за все своє життя створив дуже багато красивих і цікавих

творів живопису, в тому числі картин, в яких відтворена краса осінньої

природи. Одним із кращих полотен є «Золота осінь», Ось репродукція цієї

картини.

2. Бесіда з учителем.

- Яка різниця між репродукцією і справжньою картиною – оригіналом?

- який період осені зобразив художник?

- Чому ви так вважаєте?

- який місяць чому?

- який стан осінньої природи передав художник на картині?

- Яких кольорів більше – теплих чи холодних?

- Які барви головні?

- Які рослини чимось виділяються?

- Яке небо?Вода в річці?Погода?

- Який настрій викликає у вас картина?



3) Підготовча робота до написання твору

- Ви послухали і подивились, як поети, художник, композитори

змальовують осінь, а тепер прийшла і паша черга. Зараз ви будете

письменниками.

- Який буде у нас вид твору?

- З яких частин він повинен складатись?

4.Словникова робота

Підібрати

А) Ознаки

Осінь : золотокоса, яскраво-золота, казкова, чарівна, барвиста, сумна,

чепурна, щедра, багата, красива, добра, багряна.

Погода : тиха, суха, тепла, приємна, привітна, прохолодна, спокійна.

Небо: синє, блакитне, ласкаве, чисте, прозоре, сіре,безхмарне, хмарне.

Сонце: привітне,тепле, сумне.

Дерева: золотисті, різнобарвні ,задумані, святкові.

Листя: золоте, пурпурне, яскраво - червоне, жовте , багряне, зелене.

Вода в річці: холодна, чиста, прозора, кришталева, синя, глибока, голуба.

Б) Дії

Намалював, описав, розфарбував, зобразив, змалював, передав пензлем.

В) Порівняння

Хмарки, як білі вітрила;

Сонечко, неначе веселе маля; привітно всміхається;

Берізки вбралися, мов дівчата,

Золоте листячко, наче монетки,

Листя немов барвиста карусель;

Листочки схожі на яскравих метеликів;

Листопад, немов золотавий дощ;



Осінь – чарівниця, красуня, художниця, працьовита господиня.

Г) Орфографічна підготовка

Запис на дошці «важких слів».

Різнобарвні, непомітно, доторкнулася, прикрасила, галявина, багряний,

кетяги, вбрання.


VI. Самостійна робота учнів

1. Ознайомлення з таблицею

Зачин Що буде описано далі

Основна

частина

Опис картин

Кінцівка Своє ставлення до картини

2. Усна розповідь по картині.

3. Запис у зошиті.

4. Перевірка написаного

VII Підсумок уроку

- Чи сподобався урок?

- Чи сподобалась картина І.Левітана « Золота осінь»? Чим?



УРОК №23

Тема: Складання твору- роздуму «Навіщо бути ввічливим»

Мета: узагальнити знання учнів про слова ввічливості, розширити їхній

словниковий запас, вчити користуватися цим словами у спілкуванні з

дорослими і однокласниками, удосконалювати вміння учнів складати тексти-

роздуми, розвивати зв’язне мовлення, виховувати у дітей шанобливе ставлення

до оточуючих.

Обладнання: таблички зі словами ввічливості, словники, скринька

«народної мудрості»

План і хід уроку

I.Вступне слово вчителя

Кожного дня нам доводиться спілкуватись з ровесниками, зі старшими,

малюками. Ми спілкуємося між собою за допомогою мови. Адже в мові

проявляється вихованість, начитаність, грамотність людини та її ставлення до

інших.

« Найвище щастя і радість кожного з нас – спілкуватися з людьми. Ми

говоримо один одному : «Здрастуйте!», «Доброго Вам здоров’я!». Цим

висловлюємо своє ставлення до людей.

Ми говоримо один одному «Дякую», «Спасибі». У словах подяки

виражається наше ставлення до зробленого нам добра.


II.Оголошення теми і мети уроку

На цьому уроці ми продовжимо розмову про культуру мовлення, про те,

як поводяться чемні, ввічливі люди, засвоїмо чарівні слова, які необхідні нам у



житті. Зазирнемо у джерело народної мудрості. Будемо вчитися ввічливості,

культури спілкування і культури поведінки, без чого людина перестає бути

людиною. А також, напишемо твір - роздум «Навіщо ж бути ввічливим»

III.Робота з мовним матеріалом


Якщо когось запитають про культуру поведінки, то можна почути різні

відповіді, наприклад: вміння бути ввічливим, скромний, акуратним, поважати

старших.

І всі ці відповіді будуть правильними. Але насправді поняття

«культурної людини» значно ширше і важливіше. Поведінка людини – це її

вчинки, справи, висловлювання. Власне, за поведінкою і визначається культура

людини.

2) Робота з мовним матеріалом ( використовується тлумачний словник)

- Що таке культура?

Культура – сукупність матеріальних та духовних цінностей створених

людством. Слово»культура» у перекладі латинської означає – освіта, розвиток.

Отож, культура поведінки – це вміння триматися у товаристві,

порядність у взаєминах між людьми. Це і манера поведінки вдома, у

гостях,кіно, музеї, бібліотеці. На вулиці, в магазині. Це мистецтво одягатись,

вести розмову. А головне – приносити людям радість.

- Як ви розумієте «культура мовлення»?

Культура мовлення – це частина загальної культури людини. Це ступінь

досконалості мовлення.

- Що таке «мовний етикет»?



Гарні манери, правила поведінки - саме таке значення має французьке за

походженням слово «етикет».

3) Слова привітання та прощання.

А) Слово вчителя

- «Доброго дня, друзі», - легко та звично вимовила я цю першу фразу. А

ви так само легко та звично відповіли :» Добрий день». Уявляю ваше

здивування, якщо б початок був такий: « Їли ви сьогодні?», «Чи здорова ваша

худоба?».

До вашого відома, це теж вітання – саме таке зверталися, зустрівшись у

давнину люди в Китаї, Монголії, Єгипті. На перший погляд смішно, але в домі,

адже основою життя монгола – керівника було стадо. От і виходить : побажати

здоров’я годувальнику людини – все одно, що побажати здоров’я їй самій та

родині.

«Мир вам! Мир вам і достаток!» - у цьому був первісний зміст вітання.

Б) Виступи учнів

1-й. Раніше в пошуках поживи мандрували лицарі. Покидаючи дім і

рушаючи і мандри, лицарі одягали шолом. Та на шляху - дім, де живе

знайомий. Переступаючи поріг, лицар знімає шолом. « Я тебе не боюсь, -

промовляє він цим жестом – Бачиш моя голова відкрита. Я тобі довіряю.»

Добрий звичай знімати капелюх, входячи в приміщення, залишився й досі, хоч

суворі часи й минули.

2-й. Вітаючись, знімають також рукавичку. То кажуть :» Не бійся! Ось

вам тепла долоня. Зброї в моїх руках немає». Подаючи руку і кажучи «Доброго

дня!» або «Здрастуйте!», передбачають: «Я до тебе з добром і сподіваюсь, що

ти до мене – з тим же.» Але вітатись за руку можна тільки з близькими людьми.

І якщо люди різного віку, то першим подає руку старший. Вважається не

ввічливим вітатись байдуже, не дивлячись в обличчя, або, навпаки, нав’язливо,

з дуже міцним рукостисканням. Привітання має бути теплим, з усмішкою.



Формами «Доброго ранку!», «Добрий вечір!», «Здрастуйте!»

користуються всі – і дорослі, і діти. Словами ж «Привіт!», «Салют!» можуть

вітатися тільки близькі між собою люди. Ці форми поширені серед молоді, до

старших з ними звертатись неприпустимо. Це свідчить про невихованість. А от

дорослі вживають свої слова і звороти. Наприклад: «Доброго здоров’я!», « Моє

вам шанування!», якими користуються переважно літні люди.

4) Читання оповідання

Скажи людина «Доброго дня»

5) Бесіда про ввічливість

- У чому проявляється ввічливість школяра?

- Які правила поведінки в школі, вдома, на вулиці, в громадських місцях

ви знаєте?

- Які ознаки характеризують ввічливу людину незалежно від обставин, в

яких вона знаходиться, від того, з ким спілкується?

- Як виявляється ввічливість у тоні, в якому сказані « чарівні слова», в

жестах, міміці, яками вони супроводжуються?

- Яке ставлення до людей проявляється у ввічливості?

- Чи однакові слова вживає культурна людина при спілкуванні з

старшими, з ровесниками?

- Щодня ви спілкуєтесь зі своїми батьками, сусідами, друзями. Кому із

них ви кажете «ви», а кому «ти»?

VI.Фізкультхвилинка ( у вигляді сценки)

Дійові особи: Чоловік, хлопчики, дівчинка Оленка.

Вадим, Максим і сторонній чоловік сидять на лавці. Хлопці сперечаються

про ввічливість, а чоловік читає книжку.

Вадим : Зовсім не важко бути ввічливим, необхідно тільки бажання. Я

завжди буду ввічливим. А ти?

Максим: Я теж.



У цей час підходить дівчинка з книжкою і зупиняється біля них. Їй

хочеться сісти і почитати книжку, але хлопці сидять так, що немає місця на

лавці.

Максим: Будь ласка, відійди трохи вбіе, бо через тебе не видно нічого.

Оленка: Пробачте ( Відходить вбік)

Вадим: Спасибі ( повертається до Максима)

Чоловік. ( встаючи з лавки) Сідай, будь ласка, дівчино. ( До хлопців) А у

вас, хлопці, діло зі словами розходяться.

- Чому так сказав хлопцям чоловік?

- Що повинні були зробити хлопці?

1) Словничок добрих слів

Слова вибачення: вибачте, будь ласка пробачите, простіть.

Слова подяки: дяку, спасибі, дуже вдячний, щиро дякую, велике спасибі.

Слова вітання:

Слова прощання:

2)Скринька « Народної мудрості»

- Добрим словом і мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

- Шабля ранить тіло, а слово душу.

- Менше говори, більше чуй.

- Так говорить, наче з писаного читає.

- Або розумне казати, або зовсім мовчати.

3) Усне складання твору « Навіщо бути ввічивим2.

4) Запис у зошит

5) Зачитування написаних роздумів.

VI.Підсумок уроку

Ми багато говорили з вами про ввічливість. Тож пограємо в гру. Додай

чарівне слово.



1) Розтопить серце всякого

Сердечно слово … ( дякую)

2) Коли тебе впіймають раптом за підказку

Ти вчителя розчулиш ………( вибачте, будь ласка)

3) Зеленіє древній пень

Коли почує ………..( добрий день)

4) Коли згасає сонце у росі

Й зоря лягає лагідна на плечі,

Серед знайомих , рідних голосів

Ми чуємо привітне ……….( Добрий вечір)

5) Щоб знову зустріти в годину призначену,

Кажу щиро я всім : …….( До побачення)

VI. Д.з.

Вивчити напам’ять вірші гумористичного змісту.



УРОК №24

Тема : Свято гумору за творчістю Грицька Бойка

Складання тексту гумористичного змісту

Мета: Розширити знання учнів про життєвий шлях письменника-

гумориста Грицька Бойка, розвивати навички виразного читання, дати уявлення

про частівки, як вид народної творчості, що є одним з найбільш уживаних у

житті, звернути увагу на гумористично-сатиричну спрямованість частівок ,

відображення в них певних подій життя, вчити логічно, послідовно, грамотно,

дотепно і стисло висловлювати свої думки, добираючи рими, викохувати

почуття гумору, любов до рідного слова.

Тип уроку: урок- конкурс

Обладнання: збірка віршів Г. Бойка, портрет поета, записи на дошці.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

На дошці написано : « Якщо народ співає і сміється, то в нім здорове

серцу б’ється.»

«Смійтеся на здоровя», «Мудрість народна – то великий скарб».

Учень : «Сум за сміхом по двору

Невідступно ходить, Сміх лікує дітвору,

Ну а сум їй шкодить.

Як дитина вереда,

Значить сталася біда:

Сміх її покинув



Значить, сум її насів,

З очей сльози точить,

І тому дитина всім

Голову морочить.

На таку дитину гріх

Гримати і цикать.

Подаруй дитині сміх –

Перестане хникать.

В. Лагоза

II. Повідомлення теми і мети уроку


Гумористична література в різних її формах відома в Україні здавна. Ще в

старовину виникали і ширилися гумористичні вірші на соціально- побутові,

церковно-релігійні теми на шкільну тематику. Творцями й поширювачами

таких віршів були студенти, яких часто називали спудеями.інтерес до

гумористичних віршів мав місце у 18, в 19 ст. і зараз.

Згадаємо Котляревського, Гулака-Артемовського, Боровиковського.

Пізніше – Руданського, Остапа Вишню. Для дітей писали Бойко, Сіговик,

Павло Глазовий.

У віршах цих письменників багато веселої поетичної фантазії. Вони

відкривають для дітей в малому – велике, в смішному – значне, постійно

чергуючи жарти з роздумами. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з творчістю

письменника-гумориста Григорія Пилипович Бойка, розглянемо гумористичні

жарти, та навчимося складати власні частівки.



III.Проведення конкурсу

1) Розповідь-повідомлення про поета

Учень 1. І .П . Бойко народився на Донеччині. Після закінчення семирічки

вився в Оленівській рудникові школі. Відстань до школи була чимала, тому

доводилося хлопцеві щодня вставати о четвертій годині, кілька кілометрів іти

пішки до столиці, а звідти їхати робочим поїздом до школи.

Учень 2. Почалася війна. Ще юнаком зі шкільної парти пішов Григорій на

фронт, а повернувся звідти тяжко пораненим. Після війни навчався, на

літературному факультеті Донецького педінституту.

Грицько Бойко – поет, саме дитячий, всі його вірші присвячені дітворі.

Він з глибоким розуміння виховного значення, сміху виставляє на осуд дітей

найрізноманітніші вади дитячого характеру .Вереда, замазуха, задавака, ледар,

роззява, симулянт – ось ким населені гумористичні вірші. У нього сміх не

жорстокий, не бездушний, а м’який , покликаний допомогти, а не принизити.

Письменник віддав близько ста книжко для дітей. Особливо полюбилися малечі

«Билиці діда Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки», «Хлопчик Ой», «Ніс у

сметані», «Шпаргалка- виручалка».

2) Конкурс виразного читання віршів

А зараз прослухайте вірші Г. Бойка у виконанні учнів.

Змагання

-Чого з ганчірками весь клас?

-За чистоту змагання в нас?

- Ну, а чого так розкричались?

- Бо ми за тишу вже змагались!.



Чистописання

- Чого в чорнилі руки, Таню?

- Це в нас було чистописання.

- А на щоках чого чорнило?

- Бо я руками щоки мила.

Те ж саме

- Ну, хіба таке годиться?

В тебе знову одиниця!

-А мене сьогодні мамо,

Запитали знов те ж саме!

Про Гаврила і чорнило

Що робить? – пита Гаврило.-

Я ковтнув чорнило…

- Проковтни ще й промокашку –

Буде все в порядку?

Татові на зло

- Чому погано вчишся, Гнате?

- Це я на зло своєму тату…

- Ну, а «на зло» чому буває?

- Того, що тато мене лає.

- За що лає твій татусь?

- За те, що я погано вчусь.

3) Конкурс на краще промовляння скоромовок

У дитячій літературі не знайдеться жанру, в якому ю не працював

Грицько Бойко : поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, частівки. Тобто

все, що подобається дітям, чарівним жителям країни Дитинства.



Скоромовки

Явдошка і волошка

Над шляхом Явдошка

Шукала волошки.

Явдошко, волошки

Шукати облиш.

Над шляхом ти знайдеш

один лиш спориш.

З села в село

Мала з села

Вола вела

В селу віл

Малу вів

Вареники

У кухаря Валерика

Розварились

Розварились

Вареники у Валерика

4) Конкурс загадок

- Два скельця,

Три дужки:

На ніс і за вушка ( окуляри)

- Йти не йдеш,

Хоч маєш ноги,



Все тримаєшся підлоги. ( меблі)

-Я блискуча, гостренька,

Маю вічко маленьке.

За собою несу

Довгу-довгу косу. (Голка)

- Висить в селі і в місті

Збирає різні вісті.

Щодня її гінці

Спішать в усі кінці ( поштова скринька)

- Без голови, а ногу маю

Бриля на неї одягаю.( гриб)

- З бородою народився

Та ніколи не голився ( козлик)

- То чорна, то сива

По небу ходила:

Набив її вітер –

Сльози розгубила ( хмара)

Частівки

Хочеться погомоніти!

Що ж таке частівка, діти?

Бо сьогодні четвертий клас

Частівки складатиме…

Про кого? Про нас»



Частівка – це сатирично- гумористичний пісенний твір, що відображає

певні події з життя однієї людини, групи людей чи цілого народу.

Частівки дуже популярні у народі. Їх співали навіть у війну. Людина,

що вміє посміятися над собою, щира, добра, весела і смішна. Не кожен вміє

поглузувати над своїми вадами, недоліками…

Але ж це дуже допомагає їх позбутися!

Зачитування частівок

1) Рано вранці мама Вову

Розбудить не може

Треба визвать вертоліт

Хай він допоможе.

2) Наш Сашка поїв сметани

І забув умиться

І брудне Сашкове личко

Вилизала кицька

3) То не грім в степу гуркоче

То Іван цукерку хоче

І реве до хрипоти

На всю вулицю купи!

6) Творча робота. Складання власних частівок

А) Слово вчителя.

- Діти, у кожного з вас було безліч цікавих кумедних випадків у житті.

Давайте створимо частівки про себе або про всіх вас, наше життя.

На уроках, перервах, дома та у школі з нами трапляється безліч історій.

От і розкажіть одну з них, але за зразком, з чотирьох рядків, що римуються.



а) «Спроба власного пера»

б)Індивідуальна робота

в) перевірка виконаної роботи.

Г) Зачитування робіт

III.Підсумок уроку

Визначення переможців. Вручення призів.

Посміхайтесь частіше, жартуйте, смійтесь над лихом і будьте щасливі та

здорові.



УРОК №25

Тема. Серцем відчути весну – чарівницю.

Мета: ознайомити учнів із першими весняними ознаками, вчити

милуватися природою, спостерігати за навколишнім; працювати над

правильним інтонуванням, динамікою пісні, вчити співати округлим звуком;

- розвивати зв’язне мовлення, вміння словами передавати свої думки, почуття,

емоції; працювати над розвитком музичного слуху; - виховувати любов до

природи, прагнення зберігати й примножувати її красу, вміння слухати й

розуміти музику.

Обладнання: зображення Весняного Вістунця, добірка учнівських

малюнків про весну «Впізнай мене», магнітофон та касета із «Вальсом квітів»

П. І. Чайковського.

Хід уроку

І. Привітання (музичне): Вчитель: День добрий, день добрий, день

добрий Вам, учні мої!

Учні: День добрий, день добрий – Урок починаємо свій!

Вчитель: - Сьогодні на нашому уроці є ще один гість. Це - Весняний

Вістунець. Як ви думаєте, чому у цього хлопчика таке незвичайне ім’я?

(відповіді учнів). Отже, він має нам щось сповістити, повідомити. І зараз ми

довідаємось, що саме.



( Учень іде до дошки, де висить зображення Весняного Вістунця, бере

конверт і читає): - Зустрічаймо всі весну, Проводжаймо зиму!

ІІ. Робота над поспівкою.

Вчитель. – Зараз ми спробуємо це словесне повідомлення перетворити у

музичне.

Вчитель знайомить учнів із поспівкою:

Вістунець сьогодні нам

Сповістив новину:

- Зустрічаймо всі весну,

Проводжайте зиму!

Учні співають поспівку у різних темпах, з різною динамікою.

Вчитель. – Як ви вже мабуть зрозуміли, сьогодні ми будемо говорити й співати

про весну, будемо створювати її художній образ. Вістунець нам допомагатиме,

ведучи весняними стежинами.

ІІІ. Мандрівка весняними стежинами

Стежина 1. Впізнай мене.

Вчитель. – Отже, щоб краще уявити собі картину прощання із зимою, давайте

переглянемо кліп «Впізнай мене».

(Учні виконують пісню «Гей, вступайся, зимо».

Одночасно із піснею на екрані демонструються дитячі малюнки – ілюстрації

до пісні).

Вчитель. – Про які ознаки весни ми співали в пісні?

(Тане лід, прилетіли птахи, набубнявіли бруньки, розвилися листочки та ін.)

- А які ще прикмети весни ви можете назвати?

- Який місяць відчиняє двері весні? (Березень)

Вчитель пропонує учням дібрати й записати споріднені слова до слова

«березень», а слово «підберезник» розібрати за будовою.



Вчитель. – Ласкавий сонячний промінчик відчинив двері весні – і все навколо

захвилювалось. Природа оживає, пробуджується, рухається. А ми мандруємо

далі.

Стежина 2. Чим пахне весна

Вчитель. – Дуже часто в народі кажуть: «У повітрі пахне весною». Як ви

вважаєте, які запахи приносить із собою весна? (Запах першої зелені, теплої

землі, торішнього листя, талої води)

- Чи подобається вам запах весняних квітів?

- Як можна охарактеризувати їх аромат? (Ніжний, тонкий, свіжий, несміливий).

- А що можна сказати про весняне повітря? (Прозоре, світле, п’янке, свіже).

Вчитель. – Зараз ми зробимо звуко – буквений аналіз слова «п’янке».

- А тепер згадаймо ледь відчутний запах талої води. І маленькі струмочки, і

повноводні ріки, і кришталеві бурульки – все це сльози зими. Як ви думаєте,

чому зима заплакала? (Відповіді учнів).

- Пригадаймо ще раз ті слова, які ми використали для характеристики весняних

пахощів.

Вчитель. – Отже, весна сприймається як справжнє свято пахощів. І запахи ті

зливаються з запахом рідної домівки й запам’ятовуються на все життя.

Стежина 3. Весняна симфонія.

Вчитель. – Ми на стежинці «Весняна симфонія». А чи знаєте ви, що означає

слово «симфонія»? Ось як подає значення цього слова «Словник іншомовних

слів»:

Симфонія – 1) Жанр інструментальної музики; музичний твір з однієї або

кількох частин для симфонічного оркестру.

2) Гармонічне сполучення різноманітних звуків, фарб тощо.

Вчитель. – Я пропоную послухати весну. Якими звуками сповнила вона

природу? ( Звук крапельки талої води, що падає з бурульки;шум весняного



дощу; голос росту першої квіточки; тріск льоду на річці).

-А тепер, слухаючи твір композитора

А. Вівальді «Чотири пори року. Весна.», спробуймо почути звуки весни,

відтворені в музиці.

(Учні слухають твір А. Вівальді).

Вчитель. – Що ви уявили собі, слухаючи цю прекрасну музику?

- Цей твір виконував симфонічний оркестр. До його складу входять смичкові,

духові та ударні інструменти.

А наше завдання зараз: придумати вірш про весняний оркестр, у виконанні

якого ми можемо почути всі весняні звуки. Діти складають віршик з опорою на

слова:

… … сяє,

… … співає.

… … бринить,

… … дзюрчить.

Вчитель. – То ж якою є мелодія весни? ( Ніжна, чарівна, бурхлива,

неспокійна).

Стежина 4. Царство весняних квітів

Вчитель. – А ця мелодія приведе нас на бал у «Царство весняних квітів».

Послухайте її.

Учні слухають «Вальс квітів» П. І. Чайковського.

- Спробуйте потанцювати так, як ви уявили собі танець весняних квітів.

- Якими барвами розфарбувала весна квіти?

Вчитель пропонує зіграти у гру «Впізнай квітку за кольором». Він називає

кольори, а учні - квітку такого кольору.

Білий – підсніжник, …, …, …, … .

Жовтий – мати-й-мачуха, …, …, … .

Синій – пролісок, …, …, … .



Фіолетовий – барвінок, …, …, … .

Вчитель. – Уважно роздивіться весняні квіти й помилуйтеся ними. Яка квітка,

на вашу думку, є найкращою?

- А чому ніхто не назвав вербові котики? Вони вам не подобаються?

- Послухайте цей вірш, але будьте уважні, бо на вас чекає цікаве завдання.

Сонце по діброві ходить як лисичка,

Котики вербові жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати, хоч і трішки сонні,

Гріють лапенята на яснім осонні.

Вчитель. – Про які котики йде мова у вірші? З яких рядків це видно? Чому

вербові квіти називають котиками? Доведіть це.

Висновок: одне і те саме слово «котик» вживається у двох значеннях:

А) назва тваринки;

Б) назва квітки.

Вчитель. – Інколи люди наносять непоправної шкоди природі. За

підрахунками вчених, кожного тижня зникає один вид рослин. До таких

відноситься конвалія, первоцвіт, інші квіти. І якщо ми хочемо й надалі

милувати своє око красивими квітками, вдихати їх духмяний аромат, то треба

пам’ятати, що квіти чекають від нас захисту, а не шкоди.

Стежина 5. Весняні кольори.

Вчитель. – Оскільки ми з вами на цій стежині, то пригадаємо, які ж барви

приносить із собою весна?

- На нас чекає наступне завдання: записати слова, до яких відносяться написані

на дошці слова – ознаки.

Голубе, прозоре, блакитне - … ( небо ).

Ясне, жовте, вогнисте - … ( сонце ).

Білокора, зеленолиста - … ( берізка ).

Зелена, смарагдова - … ( трава ).

Білі, голубі, жовті, фіолетові - … ( квіти ).



- До якої частини мови належать записані слова?

- Тепер настав час дати волю своїй фантазії й придумати, символом чого може

бути зелений, жовтий, голубий, рожевий, білий колір?

- Чому весну називають ранком року? З якими надіями пов’язують її прихід?

Вчитель. – Це була остання стежинка нашої подорожі. І на згадку ця кольорова

стежинка подарувала нам кольоронотки. І з їх допомогою ми складемо

кольоромузику. А от що це за мелодія, ви повинні здогадатися.

(Діти викладають ноти на нотний стан. Вчитель грає утворену мелодію. Це –

пісня «Прийди, прийди, весно – красна» ).

Учні виконують пісню з танцювальними рухами.

Вчитель. – Я думаю, що весна, почувши нашу пісню, обов’язково прийде.

Прийде весна радості і надії нашої. І ми будемо набиратись краси, добра й

снаги від води, від землі рідного краю свого.

- Ну а наша навчальна мандрівка завершена. Мандруючи весняними

стежинами, ми поповнили свої знання про весну, збагатили свою мову новими

словами. І я дуже хочу, щоб ваша мова стала такою ж ніжною й теплою, як

весняна мелодія, свіжою, як аромат весняних квітів, і чистою, як усмішка сонця

в ранковому джерелі. А ваша допитливість і цікавість повела б вас ще не в одну

мандрівку стежинами й дорогами нашої України.



УРОК №26

Тема : Складання тексту-роздуму

« для чого кажуть спасибі»

Мета: поповнити і розширити уявлення учнів про культуру мовлення,

підвищувати рівень мовленнєвої культури, підвищувати рівень мовленнєвої

культури, закріплювати навички правильно будувати текст-міркування, вчити

розкривати абстрактно-загальні поняття; розвивати зв’язна мовлення, увагу,

пам'ять, мислення уміння логічно і послідовно викладати думки на папері;

виховувати людяність, великодушність, скромність.

Обладнання: таблиця «Пам’ятки», картки для індивідуальної роботи.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Прослуховування вірша

Всі сідайте, діти, тихо,

Домовляйтесь – не шуміти.

Руку гарно підіймати

І знання мерщій хапать

Щоб не було нам мороки –

Всі готові до уроку?

То ж гаразд, часу не гаєм,

І урок вже починаєм.



2.Вправа «Мікрофон»

- На сьогоднішній урок ми візьмемо..

(старанність, охайність, спостережливість, працьовитість,

доброзичливість, доброзичливість, спритність,гарний настрій…)

3ю Знайомство з гаслом уроку

- А працювати ми будемо під гаслом:

Не дрімати, не лежати,

Лише думати і міркувати,

Твори гарно писати.

II. Актуалізація опорних знань учнів


Слово вчителя у нашій мові є багато слів, яким можна передати будь-яку

думку, висловити почуття вдячності, захоплення, коректо і мудро зробити

зауваження чи дати пораду, висловити співчуття.

Потрібно тільки уважно прислухатися до слова, вдумуватися в його

значення.

«Слово - найтонше доторкання до серце. Воно може стати і ніжною

запашною квіткою, і живою водою. Словом можна поранити і вилікувати

людину.

Мудре і добре слово дає радість. Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи,

нерозумне слово може образити, приголомшити людину.»


2. Бесіда

- Що таке мовлення?

- Яким має бути мовлення?

- Що таке культурна мовлення?

- Для чого вона потрібна?



III. Тема і мета уроку

1. На цьому уроці ми продовжимо розмову про культуру мовлення, про

те, як поводяться, чесні, ввічливі люди, засвоїмо чарівні слова, які необхідні

нам у житті.

Зазирнемо у джерело народної мудрості

Будемо вчитися ввічливості, культурі спілкування, культурі поведінки,

без чого людина перестає бути людиною

IV Робота з новим матеріалом

1) Про прислів’я та приказки

Величезне значення у мові народу мають прислів’я і приказки.

Тематика прислів’їв така широка, як саме життя народу. Це – мудрість

попередніх і нинішніх поколінь українців, їх духовні надбання.

- мова без приказок, що небо без зірок.

- прислів’я додає людині розуму та уміння.

- Сад прекрасний квітами, а мова – прислів’ями.

- Що не прислів’я – то золотий скарб.

До прислів’їв потрібно ставитися, як до історичного явища, в якому

відображається світогляд нації з його складнощами і протиріччями. Вони

характеризуються різноманітністю змісту і широкого побутування.

- Щоб уміти правильно використовувати у власному мовленні все

багатство мови, треба постійно читати, добре вчитися.

Книги завжди приходять на допомогу дітям і дорослим. Книги – наші

друзі.

Книги морська глибина:



Хто в них пірнає аж до дна

Той, хоч і труду мав досить,

Дивні її перші виносить

І. Франко

- Яке значення має книга у вашому житті?

Книга – це скарбниця людської мудрості, невичерпне джерело знань,

досвід багатьох поколінь. Вона наш друг і порадник.

2. Читання оповідання «Навіщо кажуть спасибі»

Дрімучим лісом йшло двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було жарко і

хотілося пити.Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.

Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

- Спасибі тобі, струмочку.

Хлопчик усміхнувся. - Чого ти усміхнувся, хлопче? - запитав дідусь.

- Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові "Спасибі"? Він же не жива істота і

не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Ми ж не вовки,

а люди. Розумієш, навіщо людина каже "Спасибі"? А знаєш, кого це слово

вшановує, звеличує, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною.

Тепер саме час був подумати: дорога через ліс ще довга.

Василь Сухомлинський

- За що дідусь подякував струмкові?

- Над чим замислився хлопчик?

- Навіщо ж люди кажуть «спасибі»?



3. Складання « Словника добрих слів»

Слова, які потрібно вживати, коли просиш вибачення: вибачте, простіть,

пробачте будь ласка.

- Чи вживаєте ви «чарівні слова» у своєму мовленні?

- Чи збагачують вони мовлення людини?

- Коли людина збагачується духовно?

V. Написання твору - роздуму «Для чого кажуть спасибі»

От і настав час стати письменниками і викласти на папері твір-

міркування на тему « Для чого кажуть спасибі»

А) Підготовка до написання твору-роздуму

- Які вади текстів ви знаєте?

- Текст міркування – це..?

- Пригадайте будову тексту-роздуму

- Яка відмінність тексту-роздуму від інших видів текстів?

Б) Робота на пам’яткою.

У кожного з вас на парті є пам’ятка. Прочитайте її мовчки і пригадайте

умови написання твору-міркування.

Пам’ятка

1) Кожну частину тексту писати з абзацу

2) речення будувати невеликі.

3) Послідовно викладати свої думки

4) наводити приклади, докази

5) Стежити за мовою.

6) уникати повторів слів.



7) Під час написання складних слів користуватися орфографічним

словником.

В) Усне складання творів

Г) Спроба власного пера. Написання твору.

Г) Схилились голівки до праці мерщій,

Ти всі перешкоди здолати зумій,

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб кожна хвилина не трапилась марною

Д)Індивідуальна допомога слабим учням.

У) Перевірка виконаної роботи.

Є) Зачитування робіт.


- Як ви гадаєте, яку людину можна назвати культурною?

- Які слова вживає культурна людина при спілкуванні?

Сподіваюсь, що правила культурної поведінки ви будете завжди

пам’ятати і виконувати.

Хлопчики і дівчатка, які вміють культурно спілкуватись, не ображають

одне одного, вміють поводитись у довкіллі, у громадському транспорті –

прикладом для інших, їх люблять і поважають.



УРОК 27

Тема: Журналістська майстерність

Мета: ознайомити учнів із спеціальностями сфери «Журналістика», з

основними професійними якостями, якими повинен володіти журналіст,

розвивати творчі здібності і пізнавальні інтереси учнів, виховувати

наполегливість в досягненні поставлених цілей.

Обладнання: газета «Златокрай», текст статті «Пташина пісня

Сивобородів »

Хід уроку

I.Організація класу

II. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності.

1.Слово вчителя

Світ професій – світ величезний і цікавий. Кожна людина прагне

вибрати ту професію, яка буде йому цікава в майбутньому, яка допоможе йому

реалізувати свої творчі можливості. Ви знаєте велику кількість професій, але

кожному з вас подобається та або інша більшого чи меншою мірою. На уроці ви

познайомитесь з основними професіями «Журналістики», спробуєте себе у

ролі репортера, фоторепортера, редактора.

2.Гра «Хто є хто»

Ведучий опитує учнів, які професії вони вважають цікавими, записує на

доці. Потім учні складають невеличкі повідомлення на тему «хто є хто».



IIІ.Опрацювання нового матеріалу

1. Повідомлення вчителя

Журналістика – професія енергійних, шукаючих гострої глибоко

мислячих людей, тому девіз уроків «Журналістики» - «Шукай, пробуй, твори!»

Журналістика – це суспільна діяльність по збору, обробці, збиранню і

поширенню актуальної інформації за допомогою засобів ЗМІ ( друк, радіо,

телебачення)

На початку ХХ ст. українська журналістика буле представлена

місячником « Київська старина». В той час діяв указ, який призвів до того, що

укр.. мовою не виходило жодного видання. Населенню України це не

подобалося і змусило Миколу ІІ погодитися на деякі поступки. Але лише з

початком революції 1917 року в Україні започаткувався новий тип

журналістики – українська державотворча преса.

Одним з найпопулярніших видань, яке проіснувало майже шістдесят

років був « Літературно - науковий вісник». Газета виходила щомісяця.

Великою популярністю користувалася газета «Хлібороб». Редактором

газети бу В. шемет. Газет мала всеукраїнський характер. Містила такі рубрики :

Звістка з Києва, з Польщі, Галичини. Найбільше уваги приділялося селянам.

- Діти, а які назви мають наші місцеві газети?

( Златокрай, Лівобережка)

2. Бесіда

Що таке інформація?

- Як вона може впливати на людину? (приносити радість, задоволення,

розчарування, смуток)

- Що означає слово «інформації»?

Інформація – латинське слово, роз’яснення, виклад; спочатку означало

відомості, які передавалися людьми усним, письмовим або іншим способом.



Для журналістики слово «інформація» - це відомості про навколишній

світ і події, що протікають в ньому.

- Чи зі всією інформацією, яка нас оточує, має справу журналістика? ( ні)

- А з якою інформацією вона працює? ( суспільно - політичною,

соціальною)

- Чиї інтереси задовольняє журналістика? ( людей)

- Хто оцінює інформацію? ( Люди)

3) Робота з газетним текстом

Прочитайте запропонований вам текст

Пташина пісня Сивобородів

Подружжя Сивобородів - Любов Захарівна та Віктор Іванович –

перетворили свій двір на справжнє пташине царство. І не тільки тому, що

вивішуються на деревах для пернатих годівниці та гачки для сала, яке так

полюбляють синички.

Щотижня Любов Захарівна ходить на Базар за гарбузовим та

соняшниковим насінням , аби вони не залишились без обіду. А пшоно дбайлива

господиня купує для горобців, які мають на деревах окремі годівнички. І навіть

набридливих ворон жінка не обділяє своєю увагою. Спеціально для них

розкидає на грядках крихти хліба. Час від часу на їхнє подвір'я залітають якісь

незвичайні пташки – із синіми грудками. Усі вони знаходять для себе поживу.

- Аякже! Вони ж теж живі істоти і хочуть їсти, - доброзичливо

посміхається Любов Захарівна. Продавці ринку турботливу пенсіонерку

зустрічають завжди люб’язно, і продають його зі скидками.

Побільше б таких небайдужих людей – і з довкіллям в Україні не було б

проблем! Птахи ж за піклування про себе віддячать Сивобородам своїм веселим

щебетом.

- Які відчуття виникли у вас?



4) Основні функції журналістики

Основні функції журналістики: інформативна, рекламно - ділова,

організаторська, розважальна.

5) Обговорення професійних якостей журналіста

Запишіть на дошці якими на ваш погляд якостями повинні володіти

професійні журналісти.

( ділові, етичні, відчуття гумору, міцні нерви, фізична витривалість,

уміння працювати колективі)

Об’єктивність - говорити лише правду.

Принциповість - ви маєте право на свою точку зору, відстоюйте її.

Толерантність – треба уміти прислухатись до різних думок.

Комунікабельність – це уміння встановлювати контакти з іншими.

Оперативність – робота з інформацією не терпить зволікання.

6) Практична робота

Гра «Хода професіонала»

1. Учасникам гри розрахуватися по порядку.

2. Кожний гравець вибирає певну професію, яку він змальовуватиме

ходою.

5. По черзі учасники встають і ходою ( мімікою, жестами) змальовують ту

професію, яку вони собі обрали.

4. Ведучий забирає листочки у кожного учасника перемішує їх, потім

зачитує номер із кожного листочка ту професію, яку визначили інші учні.

IV. Підсумок уроку

- Що ви запам’ятали про професію журналіста?

- Назвіть основні функції журналістики?

- Назвіть професійні якості журналіста?



УРОК №28

Тема уроку: Знайомимось з газетою. Замітка в газету.

Мета уроку: домогтися розширення усвідомлення учнями поняття про

газету як один із ЗМІ, її види та жанри публікацій; навчати учнів орієнтуватися

у виборі газет конкретною людиною, розміщенням матеріалів у ній, ролі

рубрик та заголовків у пропаганді публікацій; виробляти (удосконалювати)

комунікативні навики школярів.

Обладнання: ілюстративний газетний матеріал; індивідуальні робочі

папки школярів, фонозаписи.

Хід уроку

1 Організація класу

2 “Сторінка цікавої інформації”

“Дещо з історії газети”.

(читає вчитель)

В 1563 році в італійському місті Венеція стали виставляти в публічних

(громадських) місцях «Писані новини» («Нотаціє скритта»). В них

повідомлялось про дії армії і флоту турецького султана Сулеймана ІІ, з яким

Венеціанська республіка вела багатолітні війни. За читання громадяни

(венеціанці) платили дрібну монету – газету, через що стали називати

«газетою» і самі писані новини.

Коли на початку ХУІІ століття паризький лікар Теофраст Ренодо

почав видавати листки з офіційним повідомленням, він назвав своє видання за

зразком венеціанського «Ля газет» - газета. Слово це стало загальною назвою



для всяких періодичних видань у Франції, а звідти перейшло в інші мови,

зокрема в українську.

Вважається, що прообраз газети в Європі з’явився в Римі ще в І

столітті до нашої ери, в часи Юлія Цезаря.

За його наказом почали видаватися два бюлетні. Призначення

першого полягало в тому, щоб сповіщати жителів Риму про справи у сенаті.

Другий бюлетень наповнювався іншою інформацією. Ці бюлетні являли собою

гіпсові дошки, на яких писався текст. Дошки копіювалися і розвозилися в різні

провінції Риму.

3 Бесіда

1. Яке головне в тексті слово, навколо якого розгортається

повідомлення? ( газета)

2. Яке первісне значення слова газета? ( дрібна монета)

3. Де вперше почали виставляти для читання “Писані новини”

(Венеція) і коли це було? (1563р.)

4. Коли вперше писані листки з офіційними повідомленнями почали

називати газетою? (Франція, 17ст.)

5. Коли і де з‘явився перший прообраз газети? (в І ст. до н.е. в Римі,

за часів Юлія Цезаря)

6. Як виглядали ці газети (бюлетні) і як вони поширювались? (гіпсові

дошки, копіювались і розвозились в різні провінції)

7. З якої мови до нас пройшло слово газета? (з французької)

4 Оголошення теми і мети уроку

Отже, як ви зрозуміли, сьогодні мова піде про газету. Чи хотіли б ви

про неї довідатись більше, ніж знаєте? А навіщо? Таким чином, завданням і



метою сьогоднішнього уроку буде ознайомлення з тим, чим є газета сьогодні,

які бувають газети, хто їх робить (якщо можна так сказати), і чи можемо ми

самі стати співавторами газети, що для цього потрібно.

А ще – вчитимемось писати один з видів газетних матеріалів – замітку .

5 Сторінка “В морі періодичних видань”.

Розгортаю частину дошки, де розміщені зразки газет

Отже, що таке газета сьогодні?

Запитання:

1. Чим є газета сьогодні? (один із ЗМІ)

2. Яку роль виконує вона в суспільстві? (інформатора)

3. В чому, на вашу думку, її переваги над іншими засобами

інформації - радіо, ТБ?

4.Як вибрати газету, які газети передплачувати, купувати, читати?

6 Інсценізація “Біля газетного кіоска”

- Доброго дня! Прошу вас дати мені якусь газету!

Що значить «якусь»?

- Та ж я беру не для себе, а для батька, бо він вдома на лікарняному,

а я знаю, що він завжди любить читати газети.

- То візьміть «Черкаський край».

- Але ж він, напевне, хотів би знати, що діється в усій Україні, а не

лише на Черкащині.

- То можу запропонувати вам «Урядовий кур’єр» або «Голос

України». Там вміщені офіційні матеріали про діяльність нашої влади, основні

документи, повідомлення.



- Добре, але тато любить не просто сухі офіційні матеріали, а

цікаві журналістські дослідження, аналітичні матеріали і часом світську

хроніку.

- То цікавою в такому разі буде для нього газета «Експрес». До речі,

чи розумієте ви, чому вона так називається.

- Зовсім ні.

- Ну, в такому разі загляньте до тлумачного словника і поміркуєте

самі, чому редакція назвала так свою газету!

І т.п.

Отже, необізнаній людині важко зорієнтуватися у виборі газети, в котрій

вона знайде саме ті матеріали, які її цікавлять.

- Про що б ви хотіли мене запитати, щоб не потонути у морі

періодичних видань?

Бесіда

1. Які бувають газети? ( політичні, професійні, рекламні).

2. Як правильно вибрати газету для себе?

3. Як довідатись,хто видає газету, чиї інтереси вона представляє?

4. А чи знаєте ви дитячі газети?

5. Про що цікаве можна довідатися з газет?

6. Які рубрики є в газетах?

7. Як називається наша района газета?

7 Про замітку до газети.

Вчитель:

Розрізняють інформаційну і дискусійну замітку. Інформаційна замітка –

це своєрідний звіт про якусь подію, викладений у художньо – публіцистичній

формі. Це можуть бути враження від кінофільму чи вистави, екскурсії,

повідомлення про участь класу у спортивних змаганнях, святкових ранках.



В основі дискусійної - проблема, що не має однозначного вирішення.

Вона розрахована на те, щоб викликати дискусію – викладення різних поглядів

у наступних номерах газети.

Читання пам’ятки

Замітка має бути змістовною. Тому дописувач повинен глибоко

вдумуватись у її зміст, визначати найбільш важливі моменти, щоб відібрати з

усього матеріалу найголовніше, найсуттєвіше. Випускаючи малозначущі

подробиці, писати потрібно лаконічно, образно в логічній послідовності.

8 Робота з газетою.

а) Прочитати замітку з газети ” Долоньки”

Подбайте про птахів

Настав час подумати про те , чи зможемо ми узимку підготувати

птахів?

Гляньте – стрибають горобчики вздовж доріжок і викльовують

насіння споришу. Отже, подобається воно їм. Зберіть насіння цієї рослини і

сховайте на зиму.

Сизі голуби довгі колоски подорожника клюють. Отже, вони це

насіння люблять. Зберіть і його – порадуйте голубів під час зимових холодів. А

синички, хоч і комахоїдні птахи, взимку охоче їдять насіння кавуна, льону,

салату.

Час заготовляти корм для пташок. Зберіть насіння різних рослин:

кропиви, лопуха, кінського щавлю, конопель, свиріпи та інших трав.

Висушіть насіння кавуна, дині , гарбуза, соковиті плоди горобини,

бузини, калини. Жменька цього корму – допомога нашим пернатим друзям у

важкий для них холодний період року.

Учні 5 - А класу

б) За аналогією скласти і записати замітку до газети на тему: ” Як

я зустріну птахів навесні.”



в) Словникова робота

Весна, приліт пташок, майстерня, майструвати,хлопчики,

шпаківні,годівниці, веселі пташки.

Прислів’я та приказки

- Де багато пташок, там не має комашок.

- Як багато птиць,не буде гусениць.

-І соловейко не співає, коли їсти не має.

- Всяка пташка свої пісні має.

г) Самостійна робота

д) Перевірка написаного

9 Підсумок уроку

- Яка замітка здається вам найзмістовнішою і чому?

- Чи відповідає на вашу думку тон замітки важливості порушеної в

ній проблеми?

Пам’ятайте!

- Про птахів повинна турбуватися кожна людина. Дорослі і діти

мають турбуватися про птахів, там де вони живуть, працюють і

відпочивають.

- Дбайливо ставтесь до природи самі й нагадуйте про це іншим.

Щоб ви не робили, спочатку подумайте, чи не зашкодите ви природі.



УРОК №29

Тема: Інтерв’ю

Мета : ознайомити учнів зі структурою інтерв’ю, з етапами підготовки і

проведення інтерв’ю, з етапами підготовки і проведення інтерв’ю; розвивати

уміння засвоювати нові знання на основі спостереження за мовним матеріалом,

робити висновок, чітко ставити питання, виділяти головне; виховувати погану і

шану до рідної мови.

Обладнання : дидактичний матеріал, енциклопедичні словники.

Хід роботи

І. Організація класу

- привітання

- емоційне налаштування на заняття

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Професія журналіста дуже цікава і завжди актуальна. Можливо, в

майбутньому саме вона буде вашою професію. Ми вже дещо знаємо про

професію журналіста, давайте пригадаємо.

- Дайте визначення поняттю «журналіст»

- Які привабливі сторони журналістики?

- А які труднощі цієї спеціальності?

- Які тематичні спеціалізації журналістики?

- Дайте визначення понять : замітка, репортаж, стаття, хроніка.



Замітка – коротке повідомлення у пресі.

Репортаж – повідомлення про місце події, про події дня. Інформація у

пресі, по радіо, телебаченню.

Стаття – наукове повідомлення невеликого розміру у збірці, журналі або

газеті.

Хроніка – відділ повідомлень у газеті.

Таким чином, ми з вами переконались , що професію журналіста можна

назвати універсальною. Адже головне її завдання – це володіти словом,

оформлювати свої думки, аналізувати побачене і почуте та прагнути того, щоб

сказане було цікаве читачам, глядачам та слухачам. Журналісти повинні вміти

не тільки правильно складати статтю, підбирати влучні ілюстрації . а й вміти

давати влучний підпис під фото. Зараз я пропоную вам декілька цікавих

зображень. А ви спробуєте дати їм назву.

2. Гумористична сценка «Як правильно дати інтерв’ю»

Ведучий : Добрий день, шановні телеглядачі! Сьогодні у нас в гостях

людина. Яку е-е-е…я сподіваюсь, представляти нікому не треба.

Гість: Да уж, будь ласка, не треба.

Ведучий: Перше питання, ймовірно, здаватиметься вам не скромним. Не

могли б ви розповісти про своє особисте життя?

Гість: Дуже цікаве питання, дяку, що ви його задали. Доречі, я давно

хотів на нього відповісти але все якось не було нагоди. А тепер відповім дуже

примо і відверто. Не міг би!

Ведучий: Хм…Цікаво! А ось інше питання, яке надзвичайно цікавить

наших телеглядачів. Я просто зобов’язаний задати його ц світлі сьогоднішніх

подій. Питання…е-е-е-…про ваше особисте життя.

Гість: Прямо, скажімо, неочікуване питання, велика вам за нього

вдячність. У мене просто немає слів, як я розчулився. ( Плаче)



Ведучий: Навіть і не віриться. Що таке трапляється в особистому житті.

Це урок нам усім. Доречі, до нас у редакцію надходить дуже багато листів з

одним і тим же питанням. Ось наприклад, пан Кошіль з міста Дрібного

цікавиться вашим особистим життям.

Гість: Як ви влучно запитали!Я щиро вдячний пану Дрібному з міста

Кошеля, що він зачепив цю непросту тему.

Ведучий: Вибачайте, що я вас перебиваю. Час нашої передачі добігає

кінця, а телеглядачам хотілося б ще так багато дізнатися про ваше особисте

життя.

Гість: Так, непросте питання. Я давно на нього чекав. І. уявіть собі, навіть

на папірці основні моменти записав. Він у мене ось у цій кишені. Показати?

Ведучий: Дякую, не треба. Наші телеглядачі вірять вам на слово. І

наприклад хотілось би почути ще ось про що …

Гість: Так-так, треба вже давно розвіяти вигадки і чутки, які поширюють

про моє особисте життя.

Ведучий: У нас залишилось півхвилини. Двома словами, якщо можливо.

Гість: Якщо двома словами, то це тема окремої передач. Така ось

відповідь, якщо говорити коротко.

Ведучий. Вичерпуюче!!!Що ж, дякуємо нашому гостю, що він знайшов

час зайти до нас на передачу. На жаль, ми так і не встигли задати йому питання

про його особисте життя, що ми неодмінно зробимо при наступній зустрічі.

Отже, як ви думаєте, чим ми сьогодні будемо займатися?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку


1) Бесіда

- Які синоніми можна дібрати до слова інтерв’ю( бесіда, діалог)



Отже, ми сьогодні продовжимо знайомитися з жанрами публіцистики і

знайомимося з особливостями інтерв’ю.

Скільки людей приймає участь у інтерв’ю? ( зазвичай два)

1) Повідомлення теоретичного матеріалу

Отже, інтерв’ю – це збір інформації, яка може бути передана в ефірі як

новина, або увійти до повідомлення, репортажу. Інтерв’ю може бути як

допоміжна частина журналістської роботи над передачею, так і самостійним

матеріалом. У такій передачі аудиторії пропонується не результат роботи, а її

процес. Тоді інтерв’ю набуває значення бесіди. Інтерв’ю, будь воно у формі

особистої бесіди або по телефону, не проходить по заздалегідь розробленому

сценарію. Ви маєте бути готові до несподіваних запитань.

Інтерв’ю вимагає від репортера володіння певною технікою, хоча

вдале інтерв’ю – це набагато більше, ніж уміння поставити хороше питання.

8) Робота з газетою «Златокрай»

Робота в групах. Клас поділений на 5 груп. В кожній групі по дві газети.

Завдання : Переглянути газетний матеріал. Знайти інтерв’ю.

4) Складання правил для початкового журналіста

Основа успішного інтерв’ю – це ретельна підготовка репортера. Він

повинен добре орієнтуватись в розмові. Бути підготовленим до інтерв’ю

означає, що якоюсь мірою репортер може передбачити, яку відповідь отримає

на те чи інше запитання.

Готуючись, репортер годинами просиджує в бібліотеці, читаючи книги,

довідники, підбірки газет, архівні записи.

Складемо правила, якими потрібно керуватися, готуючись до інтерв’ю.

1. Чітко формулювати свої запитання.

2.Не чинити тиск на співбесідника.

3. Уважно вислуховувати його міркування.

4. Бути ввічливим і тактовним, не нав’язувати свої думки.



V. Закріплення знань, умінь і навичок

1) Гра «Заборонені слова»

Ведучий гри ставить провокуючі запитання. Учні повинні дати

відповідь, не кажучи слова «так» або «ні». Почну гру я :»Ти хлопчик

(дівчинка)?»

2) Лотерея запитань

Кожен учень на папірці пише запитання. Папірці складаємо у скриньку.

По черзі учні витягують питання і відповідають на них.


Прийом «Шість капелюхів»

Білий капелюх: Про що ми сьогодні дізнались?

Жовтий капелюх:Потрібно не просто сказати, що саме буле добре,

корисне, продуктивне, але й пояснити чому?

Зелений капелюх: Про що можна було б ще поговорити?

Червоних капелюх: Які відчуття у вас виникли на уроці?

Чорний капелюх: Що було не зрозумілим, складним на уроці?

Синій капелюх: Чому навчились на уроці?



УРОК №30

Тема : Репортаж

Мета: Ознайомити учнів з особливостями репортажу, навчити самостійно

складати репортаж;

Розвивати вміння слухати один одного, повагу до вчителя та

однокласників, виховувати пошану до професії кореспондентсва і до людей цієї

професії

Обладнання: газети, таблиці з основними вимогами до репортажу,

пам’ятки, фотографії, фотовиставка «історична і сучасна Золотоніщина»

Хід уроку

І. організація класу.

ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Вікторина «Впізнай висловлення»

- Коротке повідомлення у пресі. (замітка)

- Науковий публіцистичний твір невеликого розміру в збірці, журналі або

газеті (стаття)

- Співробітник газети, журналу т.д. Особа, що надсилає свої інформації з

місць.

- бесіда, побудована за певним планом, через безпосередній контакт

інтерв’юера, з респондентом з обов’язковою фіксацією відповідей. (інтерв’ю)

- повідомлення про місцеві події, події дня інформація у пресі, по радіо,

телебачення.



ІІІ, Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми знайомимося з особливостями репортажу та навчимося

складати репортаж за поданим початком на тему «Відродження краси природи»

IV.Опрацювання нового матеріалу

1)Слово вчителя

Все життя країни ,життя планети на газетних сторінках. Коротенькі

замітки, репортажі, нариси, фейлетони і все на різні теми друкуються в газетах.

Репортаж був і залишаються одним із найпоширеніших газетних Жанрів.

2) Словниково- семантична робота

Назвіть слова, які відносяться до роботи журналістів ( Журналіст (- кА)

кореспондент, репортер (-аж), рубрика, хроніка.

Знайдіть у тлумачному словнику лексичне значення цих слів: ( Робота в

групах. Кожна група має певну кількість слів)

Репортаж – повідомлення про місцеві події, про події дня, інформація у

пресі, по радіо, телебаченню.

Репортер – співробітник газети, журналу, радіо, що повідомляє відомості

про події та випадки.

Хроніка – відділ повідомлень у газеті, журналі, на радіо і телебаченню

присвячений.

Хронікер – співробітник газети, журналу , що працює у відділі хроніки.

В)Фронтальна бесіда з класом

- Яких відомих журналістів, репортерів, телерепортерів ви знаєте?

- Ведуча ТСС на 1+1 Наталія Мосебчук визнана «Людиною року» в

номінації «Журналіст року»



-Найкращою телеведучою інформаційно-аналітичних програм стала Алла

Мазур, ведуча програм «ТСН.Тиждень».-Марина Леончук, Тетяна Кравченко,

Віталій Гайдукевич, Олесь Терещенко,Людмла Добровольська – кореспонденти

каналу 1+1.

- Ведучий програми «Футбольний уїк-енд» О. Денисов.

- Журналісти «Критичної точки» М. Сирокваш, О. Адаменко.

- А.Данілевич, О.Кот, Є. Мінін, М. Кухар, О. Мозговий – кореспонденти

каналу Україна.

4) Робота з газетним матеріалом.

Ви отримали завдання підібрати на сьогоднішній урок з місцевих газет

репортаж на тему «Україна», «Світ», «Місцеві новини», «Служба 102

повідомляє», «Спорт для всіх»

Зачитування текстів

«Україна і світ»

Голова уряду проінформував, що нещодавно фахівці провели обстеження

теплових витрат у житлових будинках і дійшли висновку, що стандартний

будинок, в якому проживає більшість наших громадян, споживає тепла удвічі

більше за норму. Навіть там, де встановлено енергоощадне обладнання,

споживання епла в декілька разві перебільшує європейські стандарти.

Таким чином наші люди платять за тепло принаймні вдвічі більше, ніж

насправді необхідно.

Новини світу

Новий Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку стане найдорожчою

будівлею в світі. Вартість будівництва хмарочосу на місці зруйнованого 11

вересня 2001 Всесвітнього торгового центру становила 3,5 млрд. доларів.

«Місцеві новини»



У середині березня запрацював новий міжміський внутріобласний

маршрут Черкаси- Каврай, який проходить через села Піщане, Софіївка,

Гельмязів,

За день автобус виконує чотири рейси. Цей маршрут досить зручний для

сільських мешканців, які працюють у райцентрі чи їдуть у справах до Черкас.

«Служба 102 «повідомляє» »

Пішла з дому та не повернулась

26.02. 12 року в Чорнобаївському районі, біля с. Васютинці в сніговому

заметі було виявлено труп гр.. Лідії Миколаївни, 1936 р.н., проживала в с.

Васютинці, яа 17.01.12 року пішла з дому та не повернулась. Тіло загиблої

направлено на проведення рудовомедичної експертизи для встановлення

причин смерті.

«Спорт для всіх»

У хокей грають справжні чоловіки

У Золотоноші в січні замели великий каток і тепер там катаються на

ковзанах не тільки дорослі й малі , а й грають у хокей. Перший матч відбувся

між командою Золотоноші і села Драбівець з рахунком 12:5, який настільки

зачепив за живе хокеїстів села, що не дожидаючись наступних вихідних

попросили про реванш.

Серед тижня в минулу середу провели повторну гру, й довели, що їхні

амбіції не безпідставні. Виграли з рахунком 8:5. Тепер третя гра має бути

вирішальною, котра х команд сильніша. В хокей грають справжні чоловіки -

це підтверджує присутність багатьох вболівальників.

- Які функція виконують ці репортажі?( повідомлюючу)

- Якими професійними якостями має володіти журналіст? ( об’єктивність,

принциповість, толерантність, комунікабельність, оперативність.)



5) Фоторепортаж

Фоторепортаж – це повідомлення про події у вигляді фото.

Демонстрація фоторепортажу «Історична та сучасна Золотоніщина»

6) Робота на написанням репортажа

Вимоги до репортажа :

1. Репортаж не повинен брехати, адже розписавши все так мальовничо це

просто зарада читача.

2. Репортер повинен розповідати документально. Адже це не

фантастичний фільм.

Б) Ми з’ясували вимоги до написання репортажу. А тепер уявіть, що ви

репортери в ваші зошити – репортерські блокноти.

Пам’ятайте, як тільки з’явилося березневе сонечко, на землю почала

впевнено крокувати весна. Тож сьогодні по даному зачину ви продовжите

репортаж на тему «Відродження краси природи»

Як тільки березневе сонце залоскотало потемнілий сніг, з даху

несміливо виглянула велика прозора крапля води. Вона поніжилася у весняній

теплині, набравшись хоробрості…

В) зачитуванння учнівських робіт

Чи відповідають прослухані роботи ти вимогам, з якими ми знайомі?

(в репортажі присутні елементи побудови,вказують події і їх розвиток,

використовується емоційна лексика, відчувається присутність автора)

V.Підсумок уроку

Прийом «Незакінчене речення»

Журналістика - це

Журналіст – це



Кореспондент – це

Замітка – це

Стаття – це

Хроніка – це

Інтерв’ю – це

Репортаж – це

3.Репортаж має бути живим – адже читатиме його жива людина

4. репортаж має бути оперативним , точним.



УРОКИ №31-32

Тема. Виготовлення газети.

Мета: формувати інтерес до рідної мови, прагнення вдосконалювати свої

знання з української мови, розвивати інтерес до слова, бажання писати замітки

й оповідання, закріпити уявлення про професії журналіста, художника-

дизайнера, коректора, головного редактора, виховувати любов до природи,

бережне ставлення до неї.

Обладнання: заготовка газети, завдання для груп, вирізки до теми

«Весна», які будуть використані для оформлення газети, підбірка народних

прикмет про весну, мелодії: Вівальді, «Пори року», Чайковський, цикл п'єс

«Пори року», «Вальс квітів» з балету «Спляча красуня», Бетховен,

«Пасторальна».

ХІД УРОКУ

Учні розбиті на п'ять груп (по 4-6 дітей), які сидять разом (парти

підсунуті одна до одної так, щоб дітям було зручно спілкуватись).

І. Вступне слово вчителя Сьогодні на уроці розвитку зв'язного мовлення ми

знову перевтілимось у працівників редакції газети й випустимо номер нашої

стіннівки. Отже, між собою у групах ви визначите, хто з вас буде журналістом,

художником-дизайнером, коректором, оператором з набору, а в нашому

випадку, оскільки газета рукописна, буде каліграфістом. Роль головного

редактора я візьму на себе. Добре? (Діти обговорюють ролі у групах.)



ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. Тему нашої газети ви дізнаєтесь, послухавши мою загадку.

Все у зелені довкола:

Пасовище, ліс і поле.

Мчать струмочки до ріки,

Ліплять гнізда ластівки.

І в сороки новина,

Сповіщає всіх вона:

Наближається... (весна).

Учитель. Тож про буде наша газета сьогодні? (Про весну.)

Як ви дізнались? (Бо в загадці сказано: зеленіє все довкола, ліплять гнізда

ластівки...)

Вірно. Подивіться на заготовку нашої газети та зверніть увагу на рубрики.

(Діти зачитують їх.)

ІІІ. Знайомство з обсягом роботи

Учитель. На правах головного редактора газети я познайомлю кожну

групу із завданням.

І група Вам треба в рубрику «Історична довідка» підготувати розповідь

про весну. У нашу редакцію надійшов такий матеріал.(Учитель показує листа,

в якому знаходиться завдання для групи.) Він потребує коректури, тобто

виправлення помилок. Скажу по секрету, що вам необхідно пригадати правила

написання ненаголошених [е] - [и] та написания слів з подовженими

приголосними звуками. Ви маєте виправити помилки та переписати на ці

аркуші (за розміром рубрики газети вирізані листочки у клітинку), а потім

наклеїти їх у газету.



Історична довідка

Слово в_сна утворене від слова «весантас», що в перекладі означає

«ясний день». Березень - перший місяць весни. Раніше Новий рік розпочинався

в б_резені, його назва з'явилась лише два століття тому, тобто відлік року вівся

від 1 б_резня. Ця назва пов'язана з розвиван_ям у цей час б_рези, збиран_ям

соку. Тому й назвали люди перший місяць в_сни сочнем, соковиком.

Було ще у б_резня ймен_я «март». Давні римляни назвали так його на честь

Марса - бога війни. Де ж тут логіка? Виявляється, у римлян Марс символізував

в_сну та врожай, тобто март - символ початку в_сни.

Квітень - пора цвітін_я рослин. У народі вживали й форму «цвітень». Саме в

цей час з_мля починає квітувати. Були й інші назви: краснець, дзюрчальник,

водолій, апріль (у перекладі з латинської мови дане слово означає «сонячний»),

лукавець (через примхливу погоду). Травень - радує нас буйним ростом трав.

Свою назву він отримав у минулому столі_ті, а до цього звався «май» (від імені

давньоримської богині в_сни Майї). Інші назви травня: пісеник, місяць-

громовик, травник.

ІІ група Учитель. (Показує ілюстрацію проліска.) Подивіться уважно на

цю квіточку. Чи впізнали ви її? (Це пролісок.) Так. Вашою рубрикою є опис

проліска. Зверніть увагу на те, де та як у газеті ви будете розміщувати свій

матеріал. Усі добре знають цю квітку. Вірш М. Познанської «Пісня проліска»

буде вашим помічником. (Група отримує ілюстрацію проліска та вірш, який

діти читають, обговорюють його та разом складають опис квітки, який

потім перепишуть на підготовлені вчителем аркуші у клітинку й наклеять у

газету.)

Я - перша квіточка весни,

Я - пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни.

У мене очі голубі,



Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,

Бо знають, що зима мине,

Коли я розквіту.

ІІІ група Учитель. Ви готуєте рубрику «Поетична сторінка». Вам треба

«зібрати смужечки-рядки» за змістом так, щоб утворився вірш про весну. (Діти

отримують смужечки. Складають із них вірш, а потім переписують на

підготовлений учителем аркуш у клітинку.)

Як весну я пам'ятаю

Наш дідусь малят питає,

Як весну хто пам'ятає.

Пам'ятаю квіти з гаю,

Пам'ятаю - в ліс ходив,

Та найкраще пам'ятаю:

Дві берізки посадив.

Посадив їх навесні

Біля стежки при вікні.

Рясно дощики пішли -

Дві берізки підросли.

ІV група Учитель. Ваша група буде «заквітчувати» нашу газету. Ви

маєте «посадити» клумбу. А щоби зробити це, розгляньте малюнки. (Учитель



дає групі підібрані ілюстрації.) Назвіть кожну весняну квітку. Вашими

помічниками в цьому будуть вірші. (Учитель роздає тексти віршів.) Складіть

кросворд, позначаючи рядок і квітку однаковою цифрою. У виділених

клітинках має вийти слово «квіти». Пам'ятайте про одну хитрість - у вас квітів

більше, ніж клітинок кросворду. Після того як кросворд буде готовий, наклейте

його й відповідні квіти (не забудьте їх пронумерувати) та вірші в рубрику

«Наша весняна клумба».

Весняні квіти

Весна чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса встала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна -

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані

З-під листя виходять,

Голівки підводять

Од сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,

Я їх позбираю

В пучечок докупи -

Для мами-голубки!



Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки,

Як зовуть їх - угадай,

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

Котики-воркотики


Всілися рядком.

Поїть сонце котиків

Теплим молоком.


В мене на вікні.

Котики-воркотики,

Гості весняні.

Не глядить на котиків

Лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики -

Це вербовий цвіт.

V група Учитель. Ваше завдання - підготувати матеріал у рубрику

«Прикметі вір, але перевір» про весняні народні прикмети. Ось деякі з них.

(Учитель дає дітям завдання.) Вони розбиті на дві частинки. Вам лише треба їх

правильно з'єднати. А потім зробити ілюстрацію до кожної прикмети та

наклеїти в газету малюнок і відповідний текст до нього.

Групи можуть приступати до роботи. А щоби працювалось веселіше -

допоможуть вам весняні мелодії. Зверніть увагу, як композитори музикою



передають характер і настрій цієї пори року. (Діти працюють. У класі стиха

звучать класичні твори Вівальді «Пори року», Чайковського «Пори року»,

«Вальс квітів» з балету «Спляча красуня», Бетховена «Пасторальна».)

Під час роботи вчитель підходить до кожної групи, дає пораду або допомогу.

Підготовлений матеріал групи по черзі наклеюють у газету. Коли всі завдання

будуть виконані, представники від груп зачитують усьому класу свій матеріал.

IV Підсумок уроку

Учитель. Діти, скажіть, чи цікаво вам було працювати в редакції?

Яка професія вам більше сподобалась?

Чи хотіли б ви в майбутньому працювати в журналістиці?

А що для цього потрібно?

Я бажаю вам добре знати українську мову і щоби ваші мрії здійснились.



УРОК №33

Тема : турнір юних ораторів

«Велич Кобзаревого слова» ( за творчістю Т.Г.Шевченка)

Меті повторити основні етапи біографії Т.Г.Шевченка; застосувати

найпростіші форми пошуково-дослідницької роботи; висловлювати своє

ставлення до Шевченка; формувати вміння працювати в малих групах,

аналізувати результати своєї роботи; вдосконалювати навички виразного

читання, збагачувати мовний запас школярів; розвивати зв’язне мовлення;

виховувати гордість за духовну спадщину українського народу.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка; книжкова виставка «Кобзар»,

малюнки учнів до теми

Хід уроку

І. Повідомлення теми й завдання уроку

Бліц-турнір

Сьогодні на уроці ми поговоримо про видатного українського

письменника, поета, художника Т.Г. Шевченка. Протягом багатьох занять ми з

вами перебуваємо у світі Шевченка, читала його твори, прагнули зрозуміти,

звідки в нього стільки милосердя до злиденних, любові до України і мужності

в боротьбі з ііі поневолювачами. Сьогодні у нас турнір юних ораторів на тему

«Велич Кобзаревого слова»

Звернемось до завдань нашого урок

(запис на дошці)

Знати: основні етапи біографії Т.Г. Шевченка.

Вірші: що написані поетом



Вміти : вести дослідницьку роботу

Висловлювати своє ставлення то Т.Г.Шевченка, працювати в групах,

аналізувати результати своєї роботи.

- Подумайте і скажіть, як ви розумієте завдання нашого уроку?

ІІ

Дві команди «Кобзарі» і «Тарасові онуки» братимуть участь у конкурсах

біографів, читачів, дослідників, читців та ілюстраторів. Гру в командах

сформуванння за бажанням учнів виконувати ту чи іншу роль. Кожен член

команди має право допомагати своїм товаришам. Команда, яка першою

братиме конверти, визначає бліц-турнір капітанів ( за змагання за максимально

короткий час). Привітання команд.

Привітання команд

І команда «Кобзарі»

Капітан команди

Девіз команди: « Кобзарем ми його звемо так від роду до рді у на нього

будем схожі, на спеція свого народу»

Привітання команди:

Ми вітаємо вас щиро

І бажаємо вам миру,

Гостей всіх поважаєм

І суперників вітаєм

А команда наша дружна

Захищатиметься мужньо.

ІІ команда «Тарасові онуки»

Капітан команди..

Девіз команди:» його слова, мов та вода жива, що гоїть рани, мертвих

воскрешає».

Привітання



Ми готові побороти,

Бути кращими ми хочем

Переможе хай сміливий,

Розумніший і кмітливий.

Доведемо всім на світі,

Що ми сильні і завзяті.

Час турнір розпочинати.

Бліц-турнір капітанів

1. Твір Шевченка про своє дитинство.

(«Мені тринадцятий минало…»)

2.Рячка, над якою похований Шевченко( Дніпро)

3.Художник, земля Шевченка, який брав участь у викупі його з кріпацтва

(Сошенко)

4.Місто, де Шевченко вчився в Академії мистецтв ( Петербург)

5. Село, де Тарас провів свої дитячі роки (Кирилівка)

6.Місто на Дніпрі, де похований Шевченко ( Канів)

7. Назва вірша, в якому поет закликає :»Поховайте та вставайте, кайдани

порвіте…» ( «Заповіт»)

Конкурс 1. «Біографи»

За кожну правильну відповідь – один бал. Крім цього, біографи одержали

дз опрацювати біографічну літературу про те, хто і я допоміг Шевченку стати

вільним, і хто з українських письменників-сучасників поета сприяв виданню

першого «Кобзаря».

1. Ким були батьки Т.Г.Шевченка?

( кріпаками)

2.Що сталося в сімї Тараса, коли йому було одинадцять років (Став

сиротою)



3. Ким мріяв стати Тарас в дитинстві?

( малярем)

4. Коли Тарас був викуплений із неволі? Хто і як допоміг майбутньому

поету стати вільним?

( Був викуплений 22 квітня 1838 року. Коли Шевченко з паном

Енгельгардом прибув до Петербурга, то його віддали в науку до художника

Ширяєва. У вільний час він ходив малювати у літній сад. Тут він зустрівся зі

своїм земляком з України Іваном Сошенком. Про обдарованого Тараса

Сошенко розповів своїм друзям. Вони познайомились з Шевченком і вирішили

викупити його з неволі. Пан запросив за кріпака 2500 кар. Тоді Брюллов

намалював портрет поета Жуковського. Портрет продали, а за одержані гроші

викупили Шевченка з неволі.

5. У якому році виданий перший «Кобзар»?

Хто з українських письменників допоміг Шевченкові здійснити це

видання?

У 1848 р. До поміг Є. Гребінка, який був письменником-байкарем. У

нього була велика бібліотека, і молодий Шевченко у вільний час читав там

книжки. Гребінка запропонував Тарасові прочитати твори Ію Котляревського, І

. вітки – Основя`ненка, ознайомив його з друкованими збірками укр.. народних

пісень. Він був першим читачем рукописних віршів молодого поета і порадив

Шевченкові надрукувати свої вірші. Саме за його допомогою в 1840 році був

надрукований «Кобзар».

6. Скільки років провів Тарас на засланні?За що він був покараний?

(10 років, 1847- 1857. Засудили поета за участь у Кирило-

Мефодієвському братстві. ) особливо за написання віршів в яких поет викривав

гнобительську політику царизму і закликав до боротьби за волю)

7. Коли і де хотів працювати Т.Шевченко?

(Викладати малювання в Київському університеті Святого Володимира)

8.Коли і де перепохований Т.Шевченко?



(22 травня 1861 року на Чернечій горі)

9. У яких місцях перебивав Шевченко на засланні?

( Орська фортеця, Оренбург, Новопетровське укріплення)

Конкурс 2. «Читачі»

Тести «З якого вірша ці рядки?»

1. Мені аж страшно. Як згадаю

Оту хатину край села!

Такії, Боже наш, діла

Ми творимо у нашім раї..

А) «І виріс я на чужині»

Б) « Якби ви знали, паничі»

В) «Тече вода з-під явора…»

2. Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх…

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

А) «І золотої, й дорогої»

Б) «На Великдень на соломі»

В) «Садок вишневий коло хати…»

3. А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі..

Мов одірвалось од гіллі,

Сидить собі в старій ряднині…



А) «І золотої, й дорогої…»

Б) «І виріс я на чужині…»

В) «Мені тринадцятий минало….»

4.Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок свої ведуть…

А) «Тече вода з –під явора…»

Б) «Мені однаково, чи буду….»

В) «І золотої, й дорогої…»

5.Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясень раз у раз скрипів…

А) «Садок вишневий коло хати…»

Б) «реве та стогне Дніпр широкий…»

В) «Вітер з гаєм розмовляє..»

6. А качечка випливає з качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє з дітками своїми

А) «тече вода з-під явора…»

Б) «Вітер з гам розмовляє…»

В) «Ой діброво – темний гаю!»

7.А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.



А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі

А) «На панщині пшениці жала…»

Б) «Мені тринадцятий минало…»

В) «І золотої, й дорогої…»

8. І усміхнулась небога,

Проснулася – нема нічого.

На сина глянула, взяла,

Його тихенько сповила –

А) «І золотої, й дорогої…»

Б) «На панщині пшеницю жала..»;

В) « Мені тринадцяти минало…».

9..В тім гаю

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло…там неволя…

А) « Мені тринадцятий минало…»;

Б) «Тече вода з-під явора…»;

В) «Якби ви знали, паничі…»

10. Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лази зеленіють

А) «Тече вода з- під явора…»

Б) «Зоре моя вечірняя…»

В) «Світає..»

Відповіді: 1 б; 2 в; 3 а; 4 в; 5 б; 6 а; 7 в; 8 ь; 9 в; 10 а



Конкурс 3 Літературознавців – дослідників

1. Яким твором починається «Кобзар» Шевченка? А яким друге його

видання ( 1840) ? чому?

( « Думи мої, думи мої…» «Причинна» тому що це – перший відомий твір

Шевченка.)

2. Які з вивчених вами творів Кобзаря написані на засланні?

3. Коли був написаний останній вірш Т.Шевченка? ( 15 лютого 1961 р.)

4. Багато творів Шевченко написав далеко від України і дуже мало в

Україні. Чому?

( Тому що мало довелося жити в Україні)

5. Письменник Борис Харчук так сказав про Шевченка :» Він

безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом».

Прокоментуйте цей вислів.

Поясніть, як ви його розумієте.

( Шевченкове слово живе і буде жити в народі, адже кожному поколінню

українців потрібно пам’ятати заповіти поета: здобувати волю, любити Україну,

бути єдиною дружньою сім’єю)

Конкурс 4. Юних ораторів

Декламування віршів Т.Г. Шевченка.

Конкурс ілюстраторів.

Т.Шевченко – не тільки геніальний поет, а й великий художник. Він

створив 835 картин. 278 з них не знайдено. Може хтось пригадає, за які картини

Шевченко був нагороджений срібними медалями ще під час навчання в

Академії мистецтв?

(Хлопчик-жебрак, що дає хліба собаці» ; «Циганка-ворожка» 1840 – 1841

рр.)

2. Коментування учасниками групи ілюстрацій до своїх.



ІІІ. Підбиття підсумків турніру – Чи збагатили ви свої знання,

готуючись до турніру і під час його проведення?

- навіщо ми вивчаємо життя та творчість Шевченка?

- Нам, нащадкам, посилав він свої заповіти

І серед них – найперший та найголовніший

Свою Україну любіть.

Любіть її. Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За не Господа моліть…

Куди б не закидала доля Шевченка, він завжди пам’ятав та любив рідний

край – Україну. Любіть і ви Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли

ваші прадіди. Читайте його твори - ваша мова теж буде гарною, чарівною,

барвистою, тому що українська мова – одна з найкращих мов світу.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Асєєва М.П., Віннікова С.А. Вчимося переказувати. – Харків: 2008

– 137 c.

2. Бабовал Т.І. Робота над творами. – Тернопіль: «Богдан». – 1997. –

39 c.

3. Вандишев В.М. Риторика. – Київ: Кондор, 2003. – 263 с.

4. Дяченко О. Про що говорять речі // Початкова освіта. - 2008 р. -

№14 (квітень). – С. 11-12

5. Губенко Л.Г. Ораторське мистецтво: Практичний посібник. – Київ:

Парламентське видавництво, 2002. – С.112

6. Іванова Л., Петух О. Літературознавча пропедевтика у грі //

Початкова освіта – 2006. - №8 (лютий)

7. Іванова А. Поетична творчість молодших школярів // Початкова

освіта. – 2008. - №16 (квітень). – С.13-15.

8. Іванісова О. Є. Для розумників і розумниць. Формування

енциклопедичної культури в молодших школярів. - Основа. – 2006.

9. Карнаух П. М. цікаві завдання з української мови. 1 – 4 клас. -

Тернопіль: Богдан. – 2003.

10. Лопатіна О.О. 50 уроків про чесноти. – Харків: Основа, 2008. – 237

с.

11. Мартинюк Л. Уроки розвитку зв’язного мовлення // Початкова

освіта. – 2008. - №39 (жовтень) – с.7-10.

12. Мацько Л.І. Риторика. – Київ: Вища школа; 2003. – С.46-52.

13. Морська Я. Ф. групова робота на уроках в початкових класах.

Тернопіль: підручники і посібники. – 2003.



14. Прокопович Ф. Філософські твори. – К., 1979. – Т.1 – С.103.

15. Сагач Г.М. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації.

Зоря, 2003. – С.104, 105, 250 с.

16. Сагач Г.М. Золотослів. – Київ: Райдуга, 1993. – 360 с.

17. Сагач Г.М. Риторика. – Київ: Видавничий дім, 2000. – 561 с.

18. Стрзева О. Розвиваємо дар слова // Початкова освіта. – 2008 . №20

(травень).

19. Федоренко В.Л. Мовні цікавинки. – Харків: Основа, 2006. – 318 с.

20. Цицерон М.Т. Три трактата об ораторском искусстве. – М.: 1972. –

С. 83

21. Шевчук М.Д. Хто придумав оцей світ? – Біблійна Ліга України,

2006. – С. 23-24.

22. Янкевич Т. Розвиток мовленнєвого дихання // Початкова освіта –

2007. - №5 (лютий), с.17,18

Основи красномовства

Education