Ця історія для тих, хто, можливо, давно мріяв про кошеня, але ніколи б і не подумав, щоб підібрати безхатченка просто з вулиці. Адже усі бажають придбати породистих, з розплідника, у крайньому випадку – з пташиного ринку. А поруч з вами живуть маленькі створіння, яким не пощастило народитися від породистої мами та кота – чемпіона виставок. Але і ці малята заслуговують на любов та самого вірного друга, якому буде неважливий їх родовід. Кошенят, про яких я розповідатиму, ми підібрали саме на вулиці. Купання, звільнення від бліх, їжа – це все ж не найголовніше, чого вони потребували. А найбільше за все вони прагли ласки та любові. Та друга, який би ніколи їх не зрадив. Четверо з них вже знайшли свою сім’ю. І ми обов’язково допоможемо Марточці також знайти новий дім. Окрема вдячність усім членам моєї сім’ї за їх терпіння та розуміння, а особливо кішці Лайзі, її сину Тайсону, морській свинці Стасіку та кролику Зайці. Адже в їх компанії кошенята почувалися весело та затишно. І ще. Усі, хто досі вагався підбирати кошенят з вулиці лише тому, що не сподівалися привчити їх до туалету, знайте: навіть такі різні малюки після першого знайомства з туалетними правилами більше жодного (!) разу не шукали іншої схованки. Повірте! Від вас лише потрібно трішки терпіння та уваги. А для боротьби з будь-якими паразитами сьогодні у зоомагазинах є безліч засобів, що допоможуть раз і назавжди забути про ці неприємності.Але таких відданих друзів, що пережили негаразди та не втратили віру в людей, ви ніколи не купите ні у розпліднику, ні на пташиному ринку. Ні, я не проти породистих кішок чи собак. 10 років з нами жив чудовий, розумний, найдобріший у світі перський кіт Сніжний Барс, чемпіон міжнародних виставок, білосніжний красень, що жодного разу нікого не подряпав та не образив. Тепер, я вірю, він – котячий ангел. І на згадку про нього нам так хочеться допомогти безпритульним кошенятам.

Пам’яті мого улюбленця, перського кота Сніжного Барса,

присвячується

А цих місячних кошеняток хтось підкинув нам у двір проти ночі. Наближалася гроза, і це диво, що ми випадково почули їх тихесенький плач.

Вони були настільки голодні, що після купання та смачної вечері проспали аж до ранку

Марточку ми побачили на базарі. Малий, але дуже злий

хлопчик бив її ногами. Ми відібрали в нього худесеньке

сіре кошеня, принесли додому, викупали,

нагодували. І з’ясувалось, що кошенятко не сіре, а біле з

блакитними очима, як небо у березні.

Я бажаю кожному знайти справжнього друга.

Головне – не пройдіть байдуже повз нього на вулиці.

Можливо, він чекає саме на вас.Це лише у казці кішка має 9

життів. А насправді – одне, і часто не зовсім щасливе.Хай щастить вам і вашим

улюбленцям.

Альона Козлова

Сніжний Барс, 2004 р.