«Наука вибудовується з фактів,як дім з каменів, але зібрання

фактів - ще не наука, так самояк груда каменів - ще не дім»

Жюль Анрі Пуанкаре

Мала академія наук закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів № 21 Вінницької міської ради»

Мала академія наук України (МАН) існує з 1995 року і представляє собою Всеукраїнське державно-громадське об’єднання учнів. У нашій школі відділення Малої академії наук розпочало свою роботу з 2011 року.

Ми - МАНівці! Нам хочеться творити!

Що таке Мала академія наук України?

Засновником Малої академії наук України є Міністерство освіти і науки України. Мала академія наук України (далі МАН чи Мала академія) – це структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, і самовизначенню та реалізації особистості засобами залучення до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки, забезпечує її творчий, інтелектуальний, духовний розвиток, професійну

орієнтацію, підготовку до майбутньої професійної та громадської діяльності.Мета МАН – поглиблення науково-практичних знань із галузевих наук у

секціях і наукових товариствах, подальше зміцнення наукових зв’язків між шкільною молоддю і науковими установами. Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І перш за все це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал конкретної дитини.

МАН здійснює освітню і наукову діяльність у позаурочний та позашкільний час, об’єднуючи за принципами добровільності й доступності учнів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го та ІІІ-го ступенів, ліцеїв, гімназій.

Основними завданнями Малої академії наук України є: пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих, талановитих

учнів; виховання свідомого громадянина України; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного

самовдосконалення учнів та його стимулювання; формування у учнів умінь та навичок культури

наукового дослідження; формування соціально-адаптованої особистості, її

громадського досвіду; пропаганда наукових досліджень учнів та захист їх

авторських прав і інтересів; задоволення потреб учнів у професійному

самовизначенні та творчій самореалізації.

Наукові відділенняМалої академії наукшколи

:Секції Історія України

Географія Всесвітня

історія

-Хімікобіологічне

-Фізико математичне та

економіка

Філологія та мистецтвознавство

-Історикогеографічне

:Секції Фолькльористика

Українська література Світова література Англійська мова

:Секції Математика

Фізика

:Секції Хімія

Біологія

Науковий керівникшкільного – відділенняМАН заступник

-директорашколи з навчально виховної роботи

Голова Ради відділенняМалої академії наукшколи

ПилипенкоНадія Іванівна

Положенняпро відділення Малої академії наук

закладу «Загальноосвітня школаІ- ІІІ ступенів № 21

Вінницької міської ради»

І. Загальні положення Мала Академія наук закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Вінницької міської ради» (далі Мала академія) – шкільне творче об’єднання учнів, яке сприяє виявленню здібностей, обдаруваннь, самовизначенню та самореалізації особистості засобами залучення до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки, забезпечує її творчий, інтелектуальний, духовний розвиток, підготовку до майбутньої професійної та громадської діяльності.

Мала Академія здійснює свою освітню діяльність в позаурочний та позашкільний час і обєднує на принципахьдобровільності та доступності учнів школи ІІ-го та ІІІ-го ступенів, віком до 18 років.

Це положення визначає основні завдання, організаційні, освітні та виховні питання діяльності Малої Академії.

Мала академія наук у своїй діяльності керуєтьтся Конституцією України, законом України “Про освіту”, законом України “Про загальну середню освіту”, законом України “Про позашкільну освіту”, Положенням про позашкільний навчальний заклад, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом школи, Правилами внутрішнього розпорядку закладу та іншими нормативно-правовими актами.

Мова (мови) навчання і виховання в Малій Академії визначається Законом України “Про мови в Українській РСР”.

Мала Академія наук функціонує у школі на базі предметних методичних обєднань, навчальних кабінетів за умов наявності кадрів та матеріально-технічної бази.

ІІ. Основні завдання Малої Академії

Завданнями Малої академії є: - виховання свідомого громадянина України; - вільний розвиток особистості; - пошук, розвиток та підтримка здібних,обдарованих,талановитих учнів; - створення умов для творчого,інтелектуального,духовного удосконалення

учнів та його стимулювання; - формування у учнів вмінь та навиків культури наукового дослідження; - формування соціально-адаптованої особистості, її громадського досвіду; - пропаганда наукових досліджень учнів та захист їх авторських прав і

інтересів; - задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні та творчій

самореалізації

ІІІ. Структура Малої академії.

Мала Академія формується за принципом поділу за науковими секціями зазначених відділень:

- хіміко-біологічного (секції біології, психології, хімії, сільського господарства, лісового господарства, медицини, екології);

- мистецтвознавства та філології (секції української літератури, зарубіжної літератури, фольклористики, літературної творчості, української мови, мистецтвознавства, англійської мови);

- фізико-математичного (секції математики, економіки,астрономії,фізики). - техніко-технологічне (секції цільових розробок за замовленням наукових

установ та промислових підприємств, електроніки та приладобудування, промислового технологічного обладнання та технології,транспорту);

- обчислювальної техніки та програмування (секції комп ютерних навчальних програм, комп ютерних мереж, бази та банків даних,системного програмування та заходів інформаційної безпеки,комп ютерних програм для автоматизації наукових досліджень та розрахунків, мультимедійних систем комп ютерної графіки, ігрових програм);

- історико-географічного (секції історії України, археології, історичного краєзнавства, етнографії, географічного краєзнавства, геології, права).

Напрями секційної роботи та кількість секцій можуть змінюватися директором школи.

ІV. Організаційні засади діяльності Малої Академії

Мала академія закладу створюється за ініціативою педагогічного та учнівського колективів і має об’єднувати від 10 до 150 і більше учнів віком до 18 років.

Мала Академія працює під керівництвом адміністрації закладу, яке делегкє частину своїх повноважень сфері організаційного, кадрового, наукового, науково-методичного забезпечення діяльності цього обєднання Президії Малої академії.

V. Управління Малою Академією

Управління діяльністю Малої Академії здійснює Рада. До її складу входять представники адміністрації навчального закладу, педагоги, вчені, залучені спеціалісти різних організацій і установ, учні та інші. Рада вирішує питання забезпечення умов роботи наукових секцій їх філій, затверджує плани роботи наукових секцій та тематику науково-дослідницьких робіт учнів; розробляє плани пошукової, експериментальної роботи учнів; залучає до роботи з учнями кваліфікованих спеціалістів-працівників різних організацій і установ; проводить заходи з учнями; передбачає форми стимулювання творчого зростання учнів, пропагує кращий досвід роботи серед вчителів, батьків, громадськості.

VII. Організація навчально-виховного процесу в Малій Академії

Мала академія школи працює за планами роботи, розробленими Радою Малої академії, погодженими з адміністрацією школи та затвердженими Вінницьким територіальним відділенням Малої академї наук України.

Навчально-виховний процес в наукових секціях здійснюється за навчальними планами і програмами затвердженими адміністрацією закладу та погодженими з депатаментом освіти Вінницької міської ради.

Запровадження експериментальних програм проводиться відповідно нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України.

Навчальними програмами і планами має передбачатись: - проведення систематичних занять гуртків, наукових секцій; - організація індивідуальної роботи з учнями під керівництвом керівників

гуртків, інших творчих об’єднань, педагогів з наукової роботи, вчених, спеціалістів різних галузей науково-дослідницьких установ, підприємств,дослідних станцій,інших;

- організація колективних форм роботи (експедицій, пошукових операцій очно-заочних шкіл, профільних та оздоровчих таборів);

- проведення масових заходів конкурсів, змагань, олімпіад, турнірів, інші). Навчання і виховання учнів у гуртках і наукових секціях здійснюють

диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилу, здібностей учнів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я у різноманітних організаційних формах заняття: лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, конкурс, екскурсія, експедиція, дослідна робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, архівах на науково-дослідницьких земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі та в інших формах.

Під час осінніх, зимових, весняних та літніх канікул Мала академія може проводити навчальні збори, сесії, для участі в яких залучаються провідні вчені, педагоги, творчі працівники.

Тривалість занять у наукових секціях визначається навчальними програмами і становить для учнів Малої Академії – 45 хвилин.

Тривалість навчального року для учнів гуртків, наукових секцій встановлюється адміністрацією закладу за погодженням із департаментом освіти Вінницької міської ради.

Середня наповнюваність груп учнів, які є слухачами Малої Академії, становить 10 – 15 осіб.

Наповнюваність груп встановлюється директором закладу залежно від профілю та можливостей організації навчально-виховного процесу.

Чисельний склад груп, у яких передбачається індивідуальне навчання з кандидатами та дійсними членами Малої академії, становить не більше 5 учнів.

При організації індивідуальної та групової роботи в наукових секціях необхідно користуватися відповідним Положенням, затвердженим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

VIIІ. Учасники навчально-виховного процесу в Малій Академії.

Учасниками навчально-виховного процесу в Малій Академії є: - учні, які відповідно до специфіки діяльності цього творчого об’єднання

можуть бути: слухачами, кандидатами у члени Малої Академії, дійсними членами Малої Академії;

- директор, заступники директора, педагогічні працівники закладу;

- інші педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до навчально-виховного процесу;

- наукові працівники, завідуючі лабораторіями, кабінетами, бібліотеками, архівами, які залучені до навчально-виховного процесу;

- батьки або особи, які їх замінюють; - представники підприємств, установ, організацій, які беруть участь у

здійсненні навчально-виховного процесу. Слухачами Малої Академії можуть бути учні ІІ та ІІІ ступенів загальноосвітніх

навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які виявляють інтерес до науки та техніки. В гуртках, наукових секціях початкового рівня навчання вони отримують

загальні знання з основ наук, набувають навички з пошукової, дослідницької, експериментальної роботи, беруть участь у написанні творчих рефератів, визначають тему своєї наступної пошукової, експерименталь-дослідницької роботи.

Кандидатами у члени Малої Академії можуть стати слухачі-учні гуртків, наукових секцій основного рівня навчання. В цих об’єднаннях вони отримують знання, практичні уміння і навички для самостійного оволодіння науково-технічними знаннями позашкільною програмою, розвивають їх інтереси та нахил до наукових досліджень, творчої роботи за певною тематикою, поглиблюють знання з базових дисциплін, задовольняють потреби у професійній орієнтації. На цьому етапі учні мають брати активну участь у практичних, наукових експедиціях, олімпіадах, виставках, конкурсах, зустрічатися з науковими працівниками, винахідниками, діячами літератури та мистецтва, прослухати певний цикл лекцій. Завершенням їх навчання повинна стати здача заліків за обранною темою дослідження, написання рефератів, захист творчих наукових робіт.

Дійсними членами Малої Академії можуть стати кандитати у члени Малої Академії – учні гуртків, наукових секцій вищого рівня навчання, які не менше 2 років опановують програми позашкільної освіти, беруть участь у наукових експедиціях, Всеукраїнських та міжнародних наукових програмах та проектах, масових наукових заходах (конкурсах, турнірах, конференціях), опубліковують свої роботи у різних друкованих органах, є призерами районних, міських, обласних конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів.

Зарахування учнів до Малої Академії здійснюється на основі письмової заяви. Дійсні члени, кандитати у члени Малої Академії мають право брати участь у ІІ-

ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів, призери якого користуються пільгами при вступі до вищих навчальних закладів у порядку визначеному Міністерством овіти і науки України.

Мала Академія відповідно до чинного законодавства здійснює захист інтелектуальної власності учнів наково-дослідницьких робіт, публікує, оприлюднює тільки за згодою авторів, забезпечує до внесення до банку даних прізвищ та короткий зміст наукових робіт призерів Всеукраїнського конкурсу-захисту.

Мала Академія забезпечує першочергову підтримку учнів з малозабезпечених та багатодітних сімей, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування за умов їх активної участі у пошуково-дослідницькій, експериментальній роботі.

Здійснення навчально-виховного процесу у наукових товариствах, гуртках та наукових секціях учнів відбувається відповідно до наказу директора закладу.

IX. Науково-методичне забезпечення діяльності Малої Академії.

За науково-методичне забезпечення діяльності Малої академії закладу відповідають куратори наукових відділень, керівники наукових секцій та рада Малої академії.

За інформаційно-методичну роботу з організації навчально-виховного процесу в Малій Академії відповідають заступники директора закладу, голови предметних методичних обєднань школи.

X. Просвітницько-масова робота.

Просвітницько-масова робота Малої Академії наук сприяє реалізації завдань навчання і виховання, розвитку, саморозвитку учнів та стимулювання інтелектуального і творчого самовдосконалення, а також пропаганді діяльності наукових товариств учнів.

Просвітницько-масова робота проводиться відповідно до затверджених календарних планів роботи секцій, наукових товариств учнів Малої Академії наук України.

Головними формами просвітницько-масової роботи Малої Академії наук є: конкурси науково-дослідницьких робіт, наукових рефератів, творчих робіт, винаходів, а також конференції, круглі столи, диспути, дискусії, аукціони, творчі читання, свята, збори, зльоти.

Головним масовим заходом є конференція-захист науково-дослідницьких робіт учнів.

Головними вимогами до організації проведення заходів є: - пошук, розвиток та підтримка юних талантів; - зосередження уваги на особистості юного науковця; - пропагування позитивних наслідків діяльності Малої Академії наук; - підведення підсумків певного етапу роботи.

Методичні рекомендації щодо підготовки, написання, оформлення та захисту науково-дослідницьких робіт

учасників Малої академії наук закладу«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Вінницької міської ради»

Загальні положення наукових досліджень в системі МАН

Наукова робота, підготовлена в системі МАН закладу – це творча наукова робота учня, яка виконується самостійно і базується на знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час шкільного та позашкільного вивчення предмета.

Звернімо увагу, що дослідницький спосіб пізнання відповідає природі мислення людини. Першим цю закономірність виявив давньогрецький філософ Сократ. Теоретичним підґрунтям організації пошукової діяльності школярів можуть стати психолого-педагогічні та методичні праці, в яких велике значення надається самостійній науковій роботі учнів. Так, на межі 50-60 років ХІХ ст. ідею дослідження підтримав відомий лікар та педагог М.Пирогов. Дослідницьку діяльність школярів під час навчання він протиставляв офіційному, яке називав ще "класно-переводним навчанням", маючи на увазі, що мета його полягає в атестації учнів, а не в їхньому розвитку. Видатний педагог К.Ушинський неодноразово повторював, що навчання повинно завжди надавати дитині можливість діяльності, відповідної її силам, і допомагати їй тільки там, де в неї не вистачає сил, поступово послаблюючи цю допомогу з віком дитини. Цю ж думку розвивала вітчизняний педагог-просвітитель і вчений Софія Русова. У багатьох своїх працях вона наголошувала, що вчителеві не варто у своїх викладах вичерпувати тему, учням потрібно надавати можливість самим доходити до її остаточного розуміння, адже це розвиває уявлення дитини, її творчі сили .

Значення дослідницької роботи в навчальному процесі розглянуто й у психологічній науці. Так, С.Рубінштейн писав: "Усяка спроба вихователя-вчителя "внести" в дитину пізнання та моральні норми, обминаючи власну діяльність дитини щодо оволодіння ними, підриває, як це чудово розумів ще Ушинський, самі основи здорового розумового та морального розвитку дитини, виховання її особистісних властивостей та рис. Інший відомий психолог П.Блонський, аналізуючи процес навчання, зауважував, що робота учня повинна організовуватися так, щоб із самого початку поступово підводити його до оволодіння методами наукової праці.

Мета та завдання наукових досліджень учнів

Метою досліджень учнів з окремих предметів у системі МАН школи є:розвинути широку наукову культуру школярів, виявити індивідуальні інтереси

та творчий потенціал учнів, залучити до пошукової діяльності, створювати умови для самовизначення у майбутній професії.

Серед завдань, що мають бути реалізовані під час науково-дослідної роботи в МАН, слід звернути увагу на такі:

- навчити самостійно опрацьовувати спеціальну наукову літературу;

- робити вибір, самостійний критичний аналіз та узагальнення наукових даних;

- використовувати набуті знання для виконання певного наукового завдання;- робити самостійні висновки на основі критичного опрацювання наукових

джерел, даних практичного досвіду.

Види наукових досліджень учнів

Серед учнівських наукових досліджень доцільно виокремити роботи дослідницького та реферативного характеру. Зміст наукових досліджень різних видів визначається насамперед метою, що ставиться перед учнями.

Так наукові роботи дослідницького характеру спрямовані на вирішення творчих завдань, виконання яких є можливим на основі самостійного спостереження, критичного аналізу та власних висновків щодо того чи іншого явища. У дослідженнях цього типу пропонуються оригінальні способи вирішення певних наукових проблем, визначається і перевіряється власна гіпотеза щодо їх розв’язання.

Наукові дослідження реферативного характеру вирішують завдання, які сприяють поглибленому розгляду вже відомих в науці фактів. У процесі роботи над дослідженнями цього типу учні вчаться систематизовувати та узагальнювати результати відомих явищ, зіставляти та аналізувати наукові теорії, робити на їх основі власні наукові висновки.

Як засвідчує практика, в учнівських роботах реферативного характеру іноді зустрічається надмірне захоплення матеріалом з певних джерел (цитування або переказування), при цьому власні судження і висновки юного науковця майже не висвітлюються. Звичайно, що такого недоліку треба уникати, адже одними із головних критеріїв оцінювання наукової роботи будь-якого типу є її самостійність і творчий характер.

Обов’язки наукового керівника

Зважаючи на те, що учні лише розпочинають свій шлях на науковій ниві і у них ще немає власного досвіду пошукової діяльності, для якісної підготовки кожної роботи в системі МАН має бути призначений науковий керівник. Ним може бути як вчитель, що займається науковою діяльністю, так і будь-який інший фахівець в даній галузі науки. До обов’язків наукового керівника входить надавати наукову і методичну допомогу учневі, систематично контролювати виконання роботи, вносити необхідні корективи у дослідження. Крім того, науковий керівник допомагає школяреві в остаточному формулюванні теми дослідження, укладанні плану наукової роботи, рекомендує для опрацювання необхідні літературні джерела, складає календарний графік роботи учня, проводить консультації, оцінює зміст роботи, а також робить висновок щодо її готовності до захисту.

З метою підвищення якості конкурсних робіт необхідна деяка уніфікація вимог і підходів до підготовки, написання і захисту наукових досліджень.

Підготовка до написання наукових дослідженьНа етапі підготовки до написання наукового дослідження перед учнем постає

низка завдань:- вибір теми дослідження;- робота над планом наукової роботи;

- укладання бібліографії з теми дослідження;- опрацювання літературних джерел за темою дослідження.Прокоментуємо ці завдання більш докладно. Вибір теми дослідження – це один із найважливіших етапів у підготовці учня

до наукової роботи. Слід звернути увагу, що «практика показує, що правильно обрати тему – це значить наполовину забезпечити успішне її виконання» .

Серед критеріїв, яким має відповідати тема наукового дослідження , доцільно виокремити такі:

- актуальність;- новизна і перспективність;- наявність джерельної бази;- доступність пізнавальним можливостям учнів;- відповідність віковим інтересам та потребам дослідників.Тема дослідження може бути як самостійно обрана учнем, так і рекомендована

йому науковим керівником. Головне, щоб вона зацікавлювала юного науковця, відкривала нові обрії володіння навчальним матеріалом, розвивала широку наукову культуру особистості.

Складання плану наукового дослідження – наступний етап роботи учня. Укладаючи план, слід пам’ятати, що це перелік найважливіших питань, які потрібно буде висвітлити у ході пошукової діяльності. Тому, чим докладнішим буде план, тим легше визначити основні напрямки роботи. До плану доречно в логічній послідовності внести все, що можна заздалегідь передбачити у розв’язанні досліджуваної проблеми. Так, наприклад, план наукового дослідження з літератури може мати такий умовний вигляд:

ВступРозділ І. Теоретичні основи досліджуваної проблеми1.1. … … … … 1.2. … … … …1.3. … … … …Висновки до розділу І.Розділ ІІ. … … … … …. …(Формулювання цього розділу має відображати тему та предмет

дослідження, методи вирішення поставленої проблеми) 2.1. … … … … 2.2. … … … …2.3. … … … …Висновки до розділу ІІ.ВисновкиСписок використаної літературиУкладаючи бібліографію з теми наукового дослідження, слід звернути увагу,

що вона самостійно збирається учнем і може бути представлена як і у вигляді електронного каталогу, записаного на магнітних носіях, так і в рукописному варіанті. Звичайно, що у доборі необхідної літератури учневі має допомогти його науковий керівник. Крім того школярів доцільно зорієнтувати, що список літератури укладається на основі опрацювання каталогів бібліотек, зокрема, систематичного, в якому відомості про літературні джерела систематизовані за якимись ознаками, наприклад, за галузями знань; алфавітного, назви творів якого розташовані в алфавітному порядку; предметного, що містить дані про книги та брошури з

конкретних проблем і галузей. Не слід забувати і про різноманітні бібліографічні довідкові видання, списки літератури в монографіях, підручниках, посібниках тощо. Допоможуть в укладанні списку літератури за темою дослідження і публікації у фахових періодичних виданнях. Зокрема, з метою знайти необхідний для наукового дослідження матеріал, доцільно звернутися до покажчиків статей, розміщених у кінці останнього числа періодичного видання кожного року.

- Опрацювання літературних джерел з теми дослідження слід розпочинати у самостійно обраній послідовності або у порядку, запропонованому науковим керівником.

Вивчаючи обрану літературу, недостатньо покладатися на пам’ять. Доцільно вести чіткі і лаконічні записи опрацьованих джерел так, щоб можна було без особливих труднощів зрозуміти їх суть і через деякий час. З цією метою виписки краще робити на окремих аркушах чи у спеціальному зошиті, залишаючи широкі поля для висловлення власної оцінки прочитаного.

Оформлення наукового дослідженняСтруктура наукового дослідження може бути представлена у вигляді такої

схеми:Обґрунтування актуальності теми дослідження

Визначення об’єкта і предмета дослідження

Постановка мети і конкретних завдань дослідження

Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження

Вибір методів дослідження

Обробка й критичний аналіз результатів дослідження

Формулювання висновків дослідження

Оформлення списку використаних джерел Обґрунтування актуальності теми дослідження

Обґрунтування актуальності теми дослідження – перший етап роботи над будь-якою науковою роботою. На основі критичного аналізу та порівняння з вже відомими шляхами розв’язання проблеми у цій частині дослідження в лаконічній формі доводять доцільність, соціальну значущість та своєчасність вирішення даного наукового завдання. Тобто необхідно висловити сутність наукової проблеми, що буде вирішуватися у ході дослідження. Доцільно звернути увагу, що «правильна постановка та чітке формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки невідомо науці з предмету дослідження» .

Визначення об’єкта і предмета дослідження Наступний етап роботи над науковим дослідженням – це визначення об’єкта та

предмета дослідження. Чим конкретніше сформульована наукова проблема, тим

легше визначити об’єкт і предмет наукової роботи. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яку і обрано для вивчення у ході пошукової діяльності. Предмет дослідження – це те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження в певному аспекті розгляду. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Тобто визначаючи об’єкт дослідження, необхідно з’ясувати, що розглядається, і відповідно предметом дослідження буде якийсь конкретний аспект розгляду даного об’єкта.

Постановка мети і конкретних завдань дослідженняНаступним етапом роботи над дослідженням має стати формулювання мети та

завдань наукової роботи. Мета дослідження – це запланований результат, який має бути відображений у висновках наукової роботи. Для формулювання мети дослідження доречно використовувати такі дієслова: «дослідити, проаналізувати, визначити, розглянути, порівняти, зіставити, дати власну оцінку, встановити взаємозв’язки тощо».

Загальна мета дослідження конкретизується у завданнях, які мають бути ретельно продумані, адже опис їх виконання має складати зміст розділів наукової роботи. Тобто сформульовані завдання мають розкривати зміст теми дослідження. Тому варто попіклуватися, щоб вони були чітко визначені та розташовані у такий спосіб, коли кожне з завдань логічно випливає з попереднього.

Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження Гіпотеза дослідження – це обґрунтоване наукове припущення про можливі

способи розв’язання порушеної проблеми. Визначення гіпотези дослідження є результатом глибокого осмислення теоретичних основ наукової проблеми, практичного аналізу об’єкту дослідження. Слід звернути увагу, що «розвиток гіпотези відбувається за трьома стадіями:

а) накопичення фактичного матеріалу і висловлювання на його основі припущень;

б) формування гіпотези, тобто виведення наслідків із зробленого припущення, розгортання на його основі прийнятної теорії;

в) перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези.

Якщо при перевірці наслідок відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію».

Гіпотеза дослідження має бути обґрунтована конкретними фактами та аргументами, що перетворюють її з припущення на достовірне знання. З цією метою обираються методи дослідження, які мають бути визначені відповідно до предмету, мети та завдань наукового пошуку.

Вибір методів дослідження Методи дослідження – це науковий інструментарій для забезпечення

фактичного матеріалу і реалізації поставленої в роботі мети. Серед методів дослідження можна виокремити: - теоретичні: критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел; - емпіричні: діагностичні - анкетування, опитування, інтерв'ювання, бесіди; прогностичні - експертних оцінок, моделювання; праксиметричні - аналіз ефективності результатів діяльності.

Обробка й критичний аналіз результатів дослідження

Наукові міркування доцільно будувати на конкретному аналізі фактичного матеріалу. Необхідно пам’ятати, що робота не повинна носити абстрактний характер. Не слід допускати безсистемного нагромадження фактів без достатнього їх критичного осмислення і узагальнення.

У процесі аналізу й узагальнення матеріалу слід дотримуватися наукової етики. Тому не можна перекручувати факти, висувати безпідставні ідеї, чужі думки видавати за власні. Кожна цитата, кожна авторська думка дослідників, що були використані у тексті наукової роботи, обов’язково мають супроводжуватися посиланням на джерело. Звернімо увагу, що «цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу». Посилання на джерела в тексті дослідження роблять згідно з їх місцем у списку літератури, беручи у квадратні дужки номер джерела у переліку та через кому вказують сторінку або сторінки, де знаходиться висловлена думка у зазначеному джерелі. Слід наголосити, що при оформленні наукових досліджень як дослідницького, так і реферативного видів неприпустимим є запозичення чужих праць без посилань на них. Якщо ж такі прикрі випадки будуть виявлені, то робота має бути знята з конкурсу.

Формулювання висновків дослідження На основі проведеного аналізу фактичного матеріалу, представленого в

основній частині роботи, у висновках мають бути подані найважливіші теоретичні та практичні результати дослідження. У цій частині наукової роботи вказують на актуальність розглянутої проблеми та коротко висвітлюють оцінку стану питання, розкривають методи вирішення наукових завдань, обґрунтовують достовірність отриманих результатів. Висновки мають бути добре продуманими, аргументованими, логічними, точними та конкретними.

Оформлення списку використаних джерел Оформлення наукового дослідження завершується складанням списку

використаних джерел, який може бути поданий в один із таких способів: в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв праць, у порядку згадування джерел у тексті за наскрізною нумерацією, у хронологічному порядку. Відомості про літературні джерела оформлюються відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, їх авторів та повних вихідних даних джерела (місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок). Ця вимога стосується всіх наведених у списку літератури джерел (монографій, підручників, посібників, авторефератів дисертацій, брошур, статей періодичної преси). Наприклад, відповідний опис у переліку посилань:

1. - ./Антологія світової літературно критичної думки ХХ ст . . . – : , 1996. – 633 .За ред МЗубрицької Львів Літопис с

2. . . : ,Наєнко МК Українське літературознавство Школи , . – .: , 1997. – 320 . напрями тенденції К Академія с

3. . . - ( )Шахова КО Не колективні міркування про онтологічну ( ) // самотність митця від Гете до Зюскінда Зарубіжна

. – 1999. - № 37 (149). – . 1-2. література С4. . . :Шахова КО Зарубіжна література в школах України

// досягнення і плани Всесвітня література в середніх . – 2003. - № 3. – . 5-7. навчальних закладах України С

Вимоги до оформлення відгуків та рецензій на наукове дослідження учнів

Наукова робота учнів обов’язково має бути оцінена відповідними фахівцями (досвідченими учителями, науковцями, спеціалістами певної галузі). На конкурс-захист наукових робіт разом з дослідженням, оформленим відповідно до вимог, що висуваються до робіт такого типу, подаються відгук наукового керівника та рецензії.

Відгук наукового керівника має розкривати такі положення:- актуальність теми дослідження та рівень її складності;- уміння учня працювати з літературними джерелами з теми дослідження,

критично їх оцінювати і узагальнювати;- уміння школяра користуватися сучасними методами дослідження;- ставлення учня до роботи, його організованість і самостійність, творчий

підхід та ініціативність під час підготовки дослідження.Зміст рецензій має відображати результати аналізу й оцінки роботи з таких

питань:- актуальність та складність обраної теми;- самостійність і повнота викладу матеріалу;- ступінь обґрунтованості положень дослідження;- достовірність і новизна наукових тверджень;- відповідність результатів виконаного дослідження меті та завданням роботи;- аргументованість висновків;- можливості впровадження результатів роботи;- стиль і грамотність оформлення дослідження.Оцінка наукових положень і результатів дослідження має бути об’єктивною та

відбивати як позитивні, так і негативні аспекти роботи. Зокрема у рецензії подаються зауваження щодо змісту дослідження, наголошується на висновках і твердженнях, що викликають сумніви, пропонуються рекомендації щодо подальшого розв’язання поставленої проблеми дослідження, вказується на можливі шляхи практичного використання результатів дослідження (наприклад, може стати основою для розробки спецкурсів та факультативів, заслуговує на опублікування на сторінках фахової преси тощо).

Відгук і рецензії мають бути підписані і скріплені печаткою установи за місцем навчанням того, хто їх готував.

Критерії оцінювання наукових досліджень учнівНаукові дослідження учнів з літератури оцінюються членами журі за такими

показниками:- актуальність та складність теми дослідження;- наукове та практичне значення роботи;- повнота викладення матеріалів дослідження;- емоційне особистісне сприйняття аналізованих робіт у широкому

культурологічному контексті на основі власного розуміння та естетичного переживання;

- уміння зіставляти, узагальнювати, вести наукову дискусію; - обґрунтованість і достовірність наукових положень і висновків;- самостійність і творчий характер дослідження;- грамотне, відповідно до сучасних норм, оформлення наукового дослідження;- науковий стиль викладення матеріалу;

- уміння користуватися довідковою літературою;- наявність посилань на використані джерела.

Захист наукової роботи Захист наукового дослідження – завершальний етап конкурсу наукових робіт

учнів в системі МАН закладу. Це процедура прилюдного оголошення основних результатів підготовлених досліджень. Усі учасники конкурсу, а також усі присутні можуть виступати як опоненти.

Захист проходить таким чином:- конкурсанти виступають з доповідями за темою дослідження;- відповідають на поставлені запитання;- уважно слухають виступи інших учнів, беруть активну участь у дискусії. На основі положення «Про проведення шкільного конкурсу-захисту науково-

дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук закладу» під час захисту досліджень оцінюється:

- аргументоване доведення наукової проблеми;- чіткість, логічність, лаконізм викладення матеріалу;- використання наукової термінології;- вільне володіння матеріалом дослідження;- культура мовлення під час виступу;- повнота, вичерпність відповідей;- якість та доцільність використання наочних матеріалів дослідження (схеми,

таблиці, діаграми, мультимедійний супровід тощо);- активна кваліфікована участь у дискусії.Для оголошення результатів наукової роботи кожному учаснику конкурсу-

захисту надається 10 хвилин. За цей час необхідно вказати на актуальність дослідження, проаналізувати сучасний стан питання, особливу увагу приділити тим результатам дослідження, які були запропоновані особисто учнем, порівняти їх з уже відомими.

Готуючись до виступів, у школярів зазвичай виникає низка запитань: - як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її більш зрозумілою;- яким чином розподілити матеріал доповіді;- як використати наявні факти й аргументи.Тому доцільно підготувати рекомендації доповідачам, які мають сприяти

формуванню культури виступів учнів. Поради для виступаючих:1. Доповідь має бути короткою та чіткою.2. Завдання доповідача- переконати слухачів, довести свої головні тези.3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над таким:- якою бачиться вам структура вашого виступу;- які думки та почуття хочете ви викликати у слухачів;- які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби)

залучення уваги слухачів ви використаєте у своїй промові;- стежте за правильністю мовлення під час виступу, звертайте увагу на

мовленнєву надмірність, тавтологію (повторення спільнокореневих слів), невиправдане використання вставних зворотів та речень, слів-паразитів, мовленнєвих штампів.

Готуючи доповідь, слід також мати на увазі, що за 10 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 4 – 5 сторінок друкованого

тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

Одна з важливих проблем роботи над доповіддю – композиційне оформлення майбутньої промови. Воно може містити такі елементи композиції:

- вступ;- з’ясування предмета дослідження;- викладення матеріалу;- підтвердження його конкретними прикладами, фактами;- висновки.Доцільно звернути увагу, що для того, щоб головна думка була сприйнята

правильно і чітко, необхідна своєрідна «підготовка», «входження» слухачів в тему дослідження, постановка проблеми. Цьому слугує початок доповіді. Його мета - налаштувати слухачів на сприйняття доповіді, оволодіти увагою аудиторії. Тому розпочинати свій виступ доцільно з звернення до всіх слухачів, яке може бути представлено у такій формі: «Поважні члени журі конкурсу-захисту наукових робіт, шановні учні, учителі, усі присутні! Дозвольте запропонувати вашій увазі основні результати наукового дослідження на тему: «………». Презентуючи основні результати проведеного дослідження в основній частині виступу, доцільно продумати, у який спосіб можна аргументувати висловлені тези, проілюструвати окремі положення (схеми, таблиці, малюнки, плакати, слайди, відеоматеріали, комп’ютерні програми тощо). Слід звернути увагу, що завдання висновків закріпити проголошену думку, зв’язати початок і кінець виступу, підсумувати висловлене. Наприкінці виступу доречним буде подякувати усім присутнім за увагу.

Даючи відповіді на задані після виступу запитання, важливо пам’ятати, що вони мають бути конкретними, лаконічними і разом з тим вичерпними.

Слід звернути увагу, що за активну кваліфіковану участь у дискусії (доречні і грамотно сформульовані запитання, володіння науковою термінологією) учасники конкурсу-захисту отримують додаткові бали.

Під час захисту особливого значення набуває темп мовлення і інтонація виступаючого. З цією метою варто у тексті доповіді виділити ключові слова, які підпадають під логічний наголос, розставити необхідні паузи. Доцільним буде вдома прорахувати тривалість виступу, потренуватись декілька разів, щоб забезпечити вільне володіння матеріалом під час захисту.

Захист науково-дослідних робіт в системі МАН закладу – це урочиста і святкова подія для кожного учасника конкурсу, тож варто потурбуватися, щоб це дійство стало справді цікавим і корисним для всіх присутніх.

Порядок захисту та критерії оцінюваннянауково-дослідницьких робіт учасників

Малої академії наук закладу«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Вінницької міської ради»

І. Загальні положення

1.1. Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів шкільного відділення Малої академії наук (далі конкурс-захист) проводиться з метою духовного, творчого, інтелектуального розвитку дітей, виховання їх в дусі патріотизму та демократичних цінностей, створення умов для формування інтелектуального потенціалу нації.1.2. Завданням конкурсу-захисту є виявлення та підтримка обдарованих дітей, залучення інтелектуально та творчо обдарованої учнівської молоді до науково-дослідницької та експериментальної роботи, формування активної громадянської позиції, виховання самостійності, наполегливості, вміння формувати і відстоювати власну думку.1.3. Загальне керівництво підготовкою та проведенням конкурсу здійснює Рада Малої академії закладу.

ІІ. Проведення конференції-захисту

2.1. Конкурс-захист проводиться у два етапи.I етап проводиться шляхом виконанням контрольних робіт з базових дисциплін. II етап проводиться у формі конференції-захисту науково-дослідницьких робіт учнів МАН. Графік здачі науково-дослідницьких робіт затверджується наказом по закладу.2.2. Конкурс-захист проводиться у таких секціях відповідно до наукових відділень Малої академії наук закладу:

Назва відділення Секція (підсекція) Базова дисциплінаІсторико-географічне Історичне краєзнавство Історія України

Всесвітня історія Всесвітня історіяГеографічне краєзнавство ГеографіяІсторія України Історія України

Філологічне Українська література Українська літератураФольклористика Українська літератураСвітова література Світова літератураАнглійська мова Англійська мова

Фізико-математичне Математика МатематикаФізика Фізика

Хіміко-біологічне Біологія БіологіяХімія Хімія

2.3. Терміни проведення всіх етапів конкурсу-захисту затверджуються наказом по школі.

ІІІ. Учасники конкурсу-захисту

3.1. У конкурсі-захисті беруть участь учні 9-х-11-х класів заклад, які активно займаються науково-дослідницькою діяльністю. У конкурсі, як виняток, можуть брати участь учні 7-8 класів за умов виконання ними випробувань із базових дисциплін за програмами 9 класу.3.2. До участі в І та ІІ етапі допускаються усі учні-члени Малої академії наук закладу. 3.3. Учасники конкурсу-захисту повинні дотримуватись програми і Положення про проведення конкурсу-захисту, норм поведінки і правил техніки безпеки та експлуатації обладнання і приладів, виконувати рішення оргкомітету і журі. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від конкурсу-захисту та дискваліфіковані.

4.1. Основні вимоги до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт

4.1.1. На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ним методики експерименту. Тематика науково-дослідницьких робіт має відповідати напрямам секцій наукових відділень Малої академії наук України.4.1.2. Кожна робота має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника. У роботі мають бути чітко відображені наступні аспекти: визначення мети, об’єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно та аргументовано без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології. Назва роботи має бути стислою і відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.4.1.3. На наукову роботу обов'язково подаються відгуки наукових керівників та рецензії відповідних фахівців (досвідчених педагогів, науковців, спеціалістів із певної галузі). Достовірність наведених у роботі результатів підтверджується науковим керівником у відгуку.4.1.4. Науково-дослідницька робота оформлюється у двох примірниках: один використовується журі під час оцінки роботи, другий – учасником під час захисту. Примірники мають бути ідентичними. 4.1.5. До розгляду не приймаються роботи, тема і зміст яких не відповідають профілю секції; роботи, що були представлені у попередні роки і не мають суттєвого доопрацювання; роботи, які є плагіатом; компілятивні роботи без самостійного дослідження, опрацювання джерел та власних висновків з обраної тематики. Автори цих робіт після етапу заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт отримують відповідну рецензію і до участі в наступних етапах конкурсу не допускаються. Також до розгляду не приймаються роботи без відредагованих та оформлених відповідно до даних вимог тез.

V. Програма Конкурсу-захисту

5.1. Програма роботи кожної секції передбачає: заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт; оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін; захист науково-дослідницьких робіт.Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх розділах програми конкурсу-захисту становить 100 балів.5.2. Рецензування науково-дослідницьких робіт, попереднє оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться членами журі на ІІ етапі конкурсу-захисту. 5.2.1. Критерії заочного етапу оцінювання науково-дослідницьких робіт членами журі:

актуальність, теоретичне і (або) практичне значення роботи 6,25 балів; наукова новизна отриманих результатів 5 балів; системність і повнота у розкритті теми; аргументованість висновків, їх

відповідність отриманим результатам 5 балів; дослідницький характер роботи; доцільність та коректність використаних

методів дослідження 6,25 балів; стиль, грамотність, логічність викладу; відповідність вимогам до змісту та

оформлення наукових робіт 2,5 балів;Максимальна кількість балів – 25.

5.3. Виконання контрольних завдань з базових дисциплін. Контрольні завдання готуються заздалегідь і передбачають завдання за трьома рівнями складності та виконуються протягом 1 астрономічної години. Максимальна сума балів за виконання завдань кожного рівня становить 10. Максимальна кількість балів – 30.5.4. Захист науково-дослідницьких робіт.Захист науково-дослідницьких робіт проходить під час конференції-захисту. Присутність на захисті наукових керівників вирішується оргкомітетом. Для захисту надається до 10 хвилин, для відповіді на запитання до 3 хв. Оцінюється захист за такими критеріями:

аргументованість вибору теми дослідження та її розкриття - 13,5балів; ступінь самостійності автора у виконанні роботи; особистий внесок автора в

роботу - 9 балів; логічність, послідовність, лаконічність, грамотність викладення матеріалу - 9

балів; культура мовлення учасника, вільне володіння матеріалом - 4,5 балів; активне кваліфіковане ведення дискусії, вичерпність відповідей - 9 балів.

Максимальна кількість балів – 45.5.5. Оцінки оголошуються після завершення кожного етапу конкурсу-захисту.

VІ. Визначення переможців та нагородження учасників Конкурсу-захисту

6.1. Конкурс-захист має характер особистої першості. 6.2. Переможці визначаються за сумою балів, отриманих під час проведення конкурсу-захисту. Кількість призових місць (перших, других, третіх) місць становить 50 відсотків від кількості учасників з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.

При проведенні конкурсу-захисту перше місце не визначається, якщо учасник не набрав 65 балів. Друге місце не визначається, якщо учасник не набрав 60 балів. Третє місце не визначається, якщо учасник не набрав 55 балів. Залежно від рівня захисту науково-дослідницьких робіт вказана мінімальна кількість балів для визначення призових місць може бути змінена за рішенням оргкомітету. При рівності суми балів декількох учасників місця визначаються з урахуванням підсумків захисту науково-дослідницьких робіт.Підсумкові протоколи підписуються членами журі та затверджуються керівником відповідного наукового відділення.6.3. Переможці та призери конкурсу-захисту нагороджуються Дипломами І, II, III ступенів.6.4. Результати проведення конкурсу-захисту затверджуються наказом по закладу.6.5. Окремі учасники конкурсу-захисту за високий рівень виявлених знань відзначаються грамотами.6.6. Наукові керівники, учні яких зайняли перші місця у конкурсу-захисту, нагороджуються грамотами.

VIІ. Журі конкурсу-захисту

7.1. Персональний склад оргкомітетів і журі, в тому числі голови і його заступників, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються наказами по закладу.7.2. Склад журі конкурсу-захисту погоджується з Радою шкільного відділення Малої академії наук, затверджується наказом по закладу. 7.3. Журі конкурсу складається з голови, членів журі та секретаря, доручення між якими розподіляє голова журі.7.4. Головою журі конкурсу-захисту призначається науково-педагогічний працівник вищого навчального закладу.7.5. Голова журі:

бере участь у формуванні складу журі; несе відповідальність за об'єктивність перевірки та оцінювання робіт, розгляду

апеляцій; проводить консультації для учасників конкурсу-захисту та сприяє підготовці

учасників конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук;

аналізує рівень підготовки учасників конкурсу-захисту, готує подання оргкомітету про нагородження переможців, складає відповідний звіт.

7.6. Секретар журі, як правило, призначається з числа педагогічних працівників закладу. Секретар входить до складу журі без права оцінювання знань і забезпечує ведення належної документації.

Теми науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук закладу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21Вінницької міської ради»

на 2011-2012 навчальний рік

Відділенняфілології Координатор ГаврилюкВалентинаСергіївна

« »Секція Українська література1. 11-А Марченко Анастасія « Жіночі образи утворах

. . »ОКобилянськоїтаЛУкраїнки Науковий керівникПилипенкоНадія

Іванівна Секція фольклористики

2. 10-А ПетлінськаЮлія Опалинська Альона

« »Фольклорні барвиПодільського краю

Науковий керівник Комарчук Галина Михайлівна

Секція світової літератури3. 9-Б ВойткоНаталія « . . : АМіцкевич і ОПушкін історія

»знайомства і дружби Науковий керівник КовальчукМарина

Миколаївна4. 8-А Богоцька Єлизавета « »ОбразПрометея в світовій культурі

Науковий керівник Гаврилюк Валентина Сергіївна

Секція англійської мови5. 11-А Марченко Анастасія « »Особливості діловогомовлення

: Науковий керівник МельникЖанна Володимирівна

- Історико географічне відділення - КоординаторЮренко СлічнаНаталяДмитрівна

Секція історичного краєзнавства6. 11-А Марченко Анастасія « Жіночі образи утворах

. . »ОКобилянськоїтаЛУкраїнки Науковий керівникПилипенкоНадія

Іванівна Секція фольклористики

7. 9-Б ВойткоНаталія Дідик Дарина

« , »Твої герої Вінниччино

- Науковий керівникЮренко СлічнаНаталя Дмитрівна

Секція історії України8. 11-А Ковальова Олена « .ВходженняУкраїни до складу Росії

»Історичніміфитафальсифікації Науковий керівник Вовк Анжеліка

Роландівна Секція всесвітньої історії

9. 11-А Якубенко Катерина « »Міфитареалії Курської битви Науковий керівник Вовк Анжеліка

Роландівна Секція географічного краєзнавства

10. 10-А Сущук Сергій « -Перспективи соціально економічного

. »розвиткумікрорайонумВінниці Науковий керівник Вовк Анатолій

Васильович

- Фізико математичне відділення КоординаторМельниченкоОльгаВасилівна

Секція математики11. 10-А Сущук Сергій

Опалинська Альона Кузьмінець Тетяна

Плахотнюк Анастасія

Власюк Анастасія

« . »ЧислаФібоначчі Золотийпереріз

Науковий керівникМельниченко Ольга Василівна

Секція фізики12. 11-А Ковальова Олена

Семенюк Анастасія« Науковий подвиг Альберта

»Ейнштейна Науковий керівник Бондар Галина Василівна

13. 9-А Любарський Володимир

ПогорелюкЮрій« . »Сили в природі Силатертя

Науковий керівник Бондар Галина Василівна

- Хіміко біологічне відділення КоординаторМукомелОксанаВікторівна

Секція біології14. 11-А Якубенко Катерина « »Стовбурові клітини

Науковий керівникМукомел Оксана Вікторівна

15. 11-А Ковальова Олена « Впливмобільнихтелефонів на »організмлюдини

Секція хімії16. 9-А ПогорелюкЮрій « Екологічні проблемималих річок

»Вінниці Науковий керівник Грустілін Олександр

Олегович17. 11-А Якубенко Катерина « Використанняпобутовихфільтрів

дляпокращенняякості питної води у »місті Вінниці

Науковий керівник Грустілін Олександр Олегович

Історико-георгафічне

«Од звичайного погляду срите відкривається лиш дивакам.

Прчитай золоті манускрипти, подивися у вічі вікам»

Л. Костенко

Секція «Історичне краєзнавство»

Секція «Історія України»

Секція «Всесвітня

історія»

-Координатор- Юренко СлічнаНаталя

Дмитрівна

«Не можна зупинити націю, яка ламає свої кайдани, прокинувшись до

життя»

.М Міхновський

Секція «Географічне краєзнавство»

«Секція Українська »література

-Координатор ГаврилюкВалентина

Сергіївна

«Секція Світової »літератури

Секція « »Фолькльористики

«Секція Англійська »мова

Фізико-математичне

Секція

« »Фізика

Секція

«Математика»

«Математику вже тому вчити треба, що вона розум у порядок

приводить»

М.В. Ломоносов

«Найкраще просувається дослідження природи, коли

фізичне завершується математичним»

. Ф Бекон

«Фізика – найдивовижніша річ: вона цікава, навіть якщо нічого в ній не

розумієш»

Хіміко-біологічне відділення

«Фізика – найдивовижніша річ: вона цікава, навіть якщо нічого в ній не

розумієш»

-Координатор МукомелОксана

Вікторівна

Секція «Біологія»

Секція «Хімія»

Наука складається з фактів, як будинок із каменів, але набір фактів

ще не наука, так само, як купа каміння ще не будинок.

(Пуанкаре А.)

Природа сильніша за принципи.

(Юм Д.)