Контракт як особлива форма трудового договору

ЗМІСТ:Вступ

1. Контракт як особлива форма трудового договору.

2. Чим відрізняється контракт від трудового договору .

3. Сторони контракту.

4. Зміст контракту.

5. Загальний порядок укладення та розірвання трудового контракту.

Висновки

Вступ

В умовах дії жорстоких законів ринку успіх і благополуччя підприємств різних форм власності вирішальною мірою залежать від компетенції, кваліфікації і підприємливості кадрового персоналу.

Контрактна система наймання працівників, як нова форма регулювання трудових правовідносин, передбачає більшу гнучкість в умовах наймання працівників, режиму їх трудової діяльності та її оплати.

1. Контракт як особлива форма трудового договору

Як особлива форма трудовогодоговору, контракт регулює не лишетрудові, а й тісно пов’язані з ними іншісуспільні відносини — соціально-побутові та економічні. Таким чином,порівняно з традиційним трудовимдоговором контракт охоплює ширшеколо правовідносин.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю Україниконтракт є особливою формою трудового договору, в якомустрок його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у томучислі матеріальна), умови матеріального забезпечення таорганізації праці працівника, умови розірвання договору можутьвстановлюватись угодою сторін.

2. Чим відрізняється контракт від трудового договору

Контракт від звичайного трудового договорувідрізняється тим, що:

завжди укладається в письмовій формі; у ньому можуть установлюватися додаткові (крім

тих, які зазначені в трудовому законодавстві) підстави щодо його розірвання;

зазвичай має строковий характер; при його розірванні можливе й відшкодування

моральної шкоди; сфера його застосування визначається законами

України.

3. Сторони контракту

Громадянин (працівник)

досягнув встановленого законом віку та за

станом здоров’я може виконувати конкретну,

визначену цим контрактом роботу

Роботодавець

власник підприємства чи уповноважений ним

орган або фізична особа

4. Зміст контракту

Основні вимоги щодо змісту трудового контракту, що укладається із широким колом працівників, визначеною в «Положенні

про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників» затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 170 .

Під час укладання трудового контракту, як і звичайного трудового договору, обов’язковою

вважається домовленість про сам факт прийняття на роботу, про місце роботи, про встановлення

трудової функції, про розмір оплати праці, про час початку роботи, про термін дії контракту.

Контракт можна укладати на строк, який сторони зазвичай управі

визначати самостійно

Тобто контракт може бутиукладений як на визначений строк, так іна невизначений строк. Водночас дляокремих категорій працівниківзаконодавством прямо вказується строк,на який може бути укладено контракт.

Однією з основних позицій контракту є оплата праці

Пункт 11 «Положенняпро порядок укладання контрактівпри прийнятті (найманні) на роботупрацівників» затвердженогопостановою Кабінету МіністрівУкраїни від 19 березня 1994 р. N 170передбачає, що умови оплати праці йматеріального забезпеченняпрацівників, з якими укладеноконтракт, визначаються угодоюсторін. Розмір виплат не може бутименшим, аніж це передбаченочинним законодавством, угодами йколективним договором, і залежитьвід виконання умов контракту. Уконтракті можуть визначатися йумови підвищення або зниженняобумовленого сторонами розміруоплати праці, встановлюватисядодаткові надбавки й виплати, преміїй винагороди.

До контракту, крім основних, зазвичай включаються і додаткові (факультативні)

умовиДо таких умов належать:

надання працівникові службового транспортногозасобу;

роботу за сумісництвом; випробовування при прийнятті на роботу; встановлення неповного робочого часу; перепідготовку; навчання інших професій (спеціальностей); підвищення кваліфікації; надання додаткової відпустки; режим робочого часу й час відпочинку; та інші.

Контракт повинен містити зобов’язанняроботодавця щодо компенсації моральної таматеріальної шкоди, заподіяної працівникові у випадкудострокового розірвання контракту за ініціативою:

— працівника — в разі невиконання чи неналежноговиконання роботодавцем зобов’язань, передбаченихконтрактом;

— роботодавця — в разі, коли підстави розірванняконтракту не передбачені чинним законодавством чиконтрактом.

При цьому бажано, щоб були визначені не тількирозміри моральної та матеріальної шкоди, а йобов’язковість їх збільшення (наприклад, на коефіцієнтфактичного підвищення заробітної плати відповідно дорішень уряду).

5. Загальний порядок укладення та розірвання трудового контракту

Порядок укладення трудового контракту — це встановлена чинним законодавством процедура

подання працівником потрібних документів, узгодження умов контракту, його підписання та

оформлення. Працевлаштовуючись за контрактом, працівник подає той самий пакет

документів, що й за звичайним трудовим договором.

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі.

Оскільки контракт має строковийхарактер, то однією з основних підставйого припинення є закінчення строку (п. 2ст. 36 КЗпП). За два місяці до закінченнястроку чинності контракту за угодоюсторін його може бути продовжено абоукладено на новий строк (п. 24 Положенняпро порядок укладення контрактів приприйнятті (найманні) на роботупрацівників).

Трудовий контракт може бути припинено з підстав, передбачених трудовим законодавством, а також з підстав,

передбачених безпосередньо контрактом.

Достроково контракт може бути припинено: за угодою сторін; з ініціативи працівника; з ініціативи роботодавця; з ініціативи третіх осіб, які не є сторонами

контракту.Суб’єктами такої ініціативи можуть бути:

військовий комісаріат у разі призову абовступу працівника на військову службу чинаправлення його на альтернативну(невійськову) службу;

виборний орган первинної профспілковоїорганізації (профспілковий представник);

батьки, усиновителі і піклувальникинеповнолітнього, а також державні органи таслужбові особи, на яких покладено нагляд іконтроль за додержанням законодавства пропрацю;

з інших підстав.

ВисновкиКонтракт є головним регулятором

правовідносин, що складаються на ринку праці.Його роль визначається тим, що він є основною

формою залучення до праці і розподілу робочоїсили в системі підприємств і організацій, якіфункціонують на базі всіх форм власності..Водночас він являє собою найважливішу формуреалізації громадянами їх конституційного права напрацю та забезпечення його гарантій, а також навільний вибір виду зайнятості.

Контракт спрямований на здійсненняефективної кадрової політики; забезпечення умовдля прояву працівником ініціативи і самостійності зурахуванням його індивідуальних здібностей іпрофесійних навичок; правову і соціальнузахищеність працівника.

Дякую за увагу!