Іван Якович Горбачевський видатний українськийхімік, біохімік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-політичний і освітній діяч, академік Всеукраїнськоїакадемії наук — народився 15 травня 1854 р. с.Зарубинцях (нині — Збаразького районуТернопільської області) в родині греко-католицькогосвященика.

Навчався у народній школі в м. Збаражі таТернопільській українській гімназії ім. І. Я Франка.

У 1872 році вступив на медичний факультетВіденського університету. Ще студентом розпочавнаукові дослідження з медичної хіміїі в 1874 р. опублікував свою першу наукову працю«Про вестибулярні нерви».

Під час навчання брав активну участь у громадськомужитті: у 1875—1877 рр. двічі був головоюстудентського товариства «Січ».

У Відні Іван Горбачевський познайомився зі своїмземляком Іваном Пулюєм. Вони стали побратимамиі однодумцями на все життя.

Згодом професори-тернопільці заснували у Празістудентське земляцтво — Українську академічнугромаду, де читали студентам лекції, фінансовопідтримували бідних студентів.

Іван Горбачевський Іван Пулюй

У 1877 р. Іван з відзнакою закінчив Віденськийуніверситет. Працював у Хімічному та Фізичномуінститутах Відня. Розпочав дослідження синтезу сечовоїкислоти.

У 1882 р. вчений вперше у світі штучно синтезувавсечову кислоту та встановив джерела і шляхи їїутворення в людському й тваринному організмах.Згодом це відкриття дало змогу розробити методдіагностування і лікування специфічних захворювань.

У 1883 р. Іван Горбачевський очолив кафедруфармакології Празького німецького Карло-Фердинандового університету. Тут він продовживдосліди, розпочаті у Відні. Працював над ідеюгідролізного розщеплення нуклеїнових кислот,відокремлення сечової кислоти від ксантинута гуаніну. Значення цих досліджень можна повноюмірою оцінити лише у наш час, коли наука впритулнаблизилась до розкриття таємниць механізмувідтворення і втілення генетичної інформаціїна молекулярному рівні. Вчений одним із першихвиокремив у чистому вигляді амінокислотиі експериментально довів, що вони є «будівельнимицеглинками» білків.

У 1888 р. відкрив фермент ксантиноксидазу

У Празькому університеті вчений плідно займавсяпедагогічною діяльністю: викладав основи медичноїхімії, багаторазово обирався деканом медичногофакультету, а в 1902—1903 рр. — ректоромуніверситету.

Багато уваги приділяв роботі над університетськимипідручниками з медичної хімії, зокрема видав такийпідручник чеською мовою в 4-х томах (1904—1908).

Іван Горбачевський став також засновником і першимректором Інституту медичної хімії при Празькомууніверситеті, який працює донині.

У 1898 р. наукову діяльність ученого було відзначенонайвищою нагородою Австро-Угорщини — орденомЗалізної корони. Його призначили головою Радиздоров’я у Чехії, а з 1906 р. — головою найвищої Радиздоров’я Австро-Угорської монархії.

У 1899 р. Іван Горбачевського був обраний дійснимчленом (згодом — почесним членом) математично-природничо-лікарської секції Наукового товаристваімені Шевченка; віду 1911 до 1918 р. він очолювавцю секцію.

У 1908 році став членом Палати Панів Віденськогосейму, радником цісарського двору та членомКоролівського чеського наукового товариства (згодом —Чеської академії наук).

У 1898 р. наукову діяльність ученого було відзначенонайвищою нагородою Австро-Угорщини — орденомЗалізної корони. Його призначили головою Радиздоров’я у Чехії, а з 1906 р. — головою найвищої Радиздоров’я Австро-Угорської монархії.

У 1899 р. Іван Горбачевського був обраний дійснимчленом (згодом — почесним членом) математично-природничо-лікарської секції Наукового товаристваімені Шевченка; віду 1911 до 1918 р. він очолювавцю секцію.

У 1908 році став членом Палати Панів Віденськогосейму, радником цісарського двору та членомКоролівського чеського наукового товариства (згодом —Чеської академії наук).

У 1900 р. очолював українську делегацію наМіжнародний лікарський конгрес у Парижі, де йогобуло обрано віце-президентом конгресу тапрезидентом хімічної секції.

З 1910 р. — почесний президент Українськоголікарського товариства, виступив також як ініціаторі організатор першого (1926) і другого (1932)українських наукових з’їздів у Празі.

Під час Першої світової війни Іван Горбачевськийразом з Іваном Пулюєм очолював Комітет допомогиукраїнським біженцям з Галичини, а такожпораненим воякам-українцям і військовополоненим,особисто займався влаштуванням українства у Празі.

У 1917 р. він увійшов до австрійського уряду,ініціював створення першого у світовій практиціМіністерства народного здоров’я та був призначениййого першим міністром.

Серед найбільш знакових ініціатив ІванаГорбачевського — організація Українськихуніверситетських курсів, які згодом булиреорганізовані в Український вільний університет.Його офіційне відкриття відбулося 17 січня 1921 р.,а в жовтні того ж року університет було переведенодо Праги.

У 1923, 1931, 1932, 1933, 1934 рр. вчений обиравсяректором Українського вільного університету, в 1934р. — почесним доктором права, в 1937 р. —почесним професором.

Також учений завідував кафедрами хіміїв Українському вільному університеті та Українськомувищому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.Був професором Українського технічно-господарськогоінституту, Української господарської академіїу Подебрадах та головою хімічної комісіїпри цій академії. Продовжував плідно займатися наукою: опублікувавв «Українському медичному віснику» працю,присвячену питанню розробки української хімічноїтермінології (1923), підготував два томи підручникаорганічної та неорганічної хімії українською мовою. Працював як біохімік-гігієніст та епідеміолог,займався питаннями судової медицини і токсикології.

У 1924 р. Іван Горбачевський за участю патріотичноналаштованих професорів організував у Празі Музейвизвольної боротьби України. Під його керівництвомБуло зібрано кошти для закупівлі будинку під музейдля розміщення там понад 700 тисяч зібранихекспонатів і документів. У 1945 р. величезнута унікальну колекцію експонатів музею буловивезено з Праги радянськими спецслужбами.

Професори-засновники Музею визвольної боротьби України у Празі

У 1925 р. вченого обрано академіком Всеукраїнськоїакадемії наук в галузі біохімії.

Він був головою Організаційної комісії Першогоукраїнського наукового з’їзду в Празі 3-7 жовтня1926 р. та Другого – 20 березня 1932 р.

У 1927-1928 рр. Горбачевський головував уноменклатурній хімічній комісії при Українськійгосподарській академії (УГА) в Подебрадах, щорозробляла принципи української хімічноїтермінології.

Запропонована вченим номенклатура органічних(1924-1926 рр.) та неорганічних сполук (1939-1941рр.) лягла в основу класифікації та номенклатурихімічних речовин.

Іван Якович Горбачевський – член АвстрійськогоКайзерівського наукового товариства, Чехо-Словацької Академії наук та інших науковихорганізацій, почесний член Спілки українськихлікарів у Чехо-Словаччині, Товариства українськихінженерів у Празі (1932) та ін.

У 1937 р. його обрано почесним членом НауковогоТовариства імені Шевченка у Львові, почеснимпрофесором УВУ та почесним головою Комітетуоборони Карпатської України у Празі.

Помер Горбачевський 24 травня 1942 р. Похованийна малому цвинтарі Святого Матея у Шарці підПрагою.

У 1992 р. рішенням Кабінету Міністрів України ім'яакадеміка І. Я. Горбачевського великого вченогоі патріота присвоєне Тернопільській державніймедичній академії (нині – ДВНЗ “Тернопільськийдержавний медичний університет імені І. Я.Горбачевського МОЗ України”).

На фасаді адміністративного корпусу навчальногозакладу встановлено меморіальну дошку.

Меморіальна дошка на фасадіадміністративного корпусу ТДМУ

У 2004 р. біля морфологічного корпусу Тернопільськогодержавного медичного університету було встановленопам’ятник Івану Горбачевському (скульптор О. Маляр,архітектор Р. Білик)

Школа в рідному селі Івана Горбачевського ЗарубинцяхЗбаразького району Тернопільської області названа йогоім'ям.

Інфекційна лікарня ім. І. Горбачевського в м. Херсоні.

Встановлено меморіальну дошку на однойменній вулиціу м. Львові.

Меморіальна дошка на однойменній вулиці ум. Львові

Іван Горбачевський - автор 66-ти наукових публікацій зхімії, біохімії, епідеміології, судової медицини,токсикології та інших галузей, понад 100 науковихпраць у галузі санітарії.

У 1875 р. вперше виконав самостійну наукову працю,присвячену вестибулярному нерву й опублікував її підназвою “Ueber den Nervus Vestibuli” у зведенняхВіденської академії наук.

Першим у світі (1882 р.) здійснив синтез сечовоїкислоти з гліцину; одним з перших вказав, щоамінокислоти є складовими білків; встановив шляхиутворення сечової кислоти в організмі.

1885 р. Горбачевському вдалося штучно синтезуватище одну дуже важливу для організму азотовміснусполуку – креатин. Він також запропонувавволюметричний метод визначення азоту в різнихрідинах організму.

Відкрив фермент ксантиноксидазу (1889 р.),запропонував нову методику визначення місткостіазоту в сечі та інших речовинах.

Вчений підготував два томи підручника органічної танеорганічної хімії українською мовою, з яких першийтом (“Органічна хімія”) опубліковано у Празі 1924 р.,що заклало основи української наукової термінології.1898 р. – опублікована праця “Загальний методдобування нуклеїновогоквасу з органів.”

1911 р. у німецькому виданні з бактеріології опублікувавпрацю про пелагру під назвою “Zur Kenntnis derPelagra.” 1912 р. опубліковано працю в часописі чеськихлікарів “ Про отруєння спиртом – денатурованимметиловим алкоголем,” в якій описано дію алкоголю наорганізм.

Проблемі токсикології була присвячена і публікація уцьому ж часописі 1916 р. під назвою “Про отруєнняоловом при використанні оцинкованих залізнихводопровідних труб.”

Чеською мовою написав (1904-08 рр.) 4-томнийпідручник лікарської хімії.

Про присвоєння імені академіка І. Я.Горбачевського Тернопільському медичномуінституту : постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 1 липня 1992 р. № 363 // Історія ісучасність (1957-2007) / [ред. кол.Л. Я. Ковальчук та ін.]. – Тернопіль :″Укрмедкнига″, 2007. – С. 7.

Волотовська, Н. Іван Горбачевський. Спробажиттєпису в прозі та віршах / Н. Волотовська. –Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 56 с.

Ганіткевич, Я. Історія української медицини в датах та іменах : [І. Я. Горбачевський] / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – 368 с.

Ганіткевич, Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи : біографічні нариси та бібліографія : [І. Я. Горбачевський] / Я. Ганіткевич. – Львів, 2002. – 544 с.

Головацький, І. Іван Горбачевський (1854-1942) : життєписно-бібліографічний нарис / І. Головацький. – Львів, 1995. – 127 с.

Гонський, Я. Брати Горбачевські / Я. Гонський. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2009. – 140 с.

Гонський, Я. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях / Я. Гонський. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. – 184 с.

Головацький, І. Д. Горбачевський І. Я. / І. Д. Головацький // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 188.

Горбачевський Іван // Довідник з історії України. А-Я / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза, 2002. – С. 172.

Горбачевський Іван // Енциклопедія українознавства / гол. ред. В. Кубійович. –перевид. в Україні. – Львів, 1993. – Т. 2. – С. 411.

.

Горбачевський Іван // Пундій, П. Українські лікарі : біобібліографічний довідник / П. Пундій. – Львів; Чикаго, 1994. – Кн. 1 : Естафета поколінь національного відродження. – С. 60-62.

Завальняк, М. Організація українських лікарів в ЧСР (1922-1938) / М. Завальняк // Матеріялидо історії української медицини / гол. ред. колегії Павло Джуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. –С. 67-70.

.Здобутки клінічної та експериментальної медицини : матеріали підсумкової науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І. Я. Горбачевського, 3-4 червня 2004 року, м. Тернопіль. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. – 154 с.

Його ім’я носить університет. Двадцять років з ім’ям академіка І. Я. Горбачевського // Майбутнє твориться сьогодні (2007-2012) / [гол. ред. Л. Я. Ковальчук]. – Тернопіль : ″Укрмедкнига″, 2012. – С. 6-7.

.Його ім’я носить університет. Іван Якович Горбачевський // Історія і сучасність (1957-2007) / [ред. кол. Л. Я. Ковальчук, В. П. Марценюк, І. Р. Мисула та ін.]. –Тернопіль : ″Укрмедкнига″, 2007. – С. 7-8.

Мельничук, Б. Горбачевський І. Я. / Б.Мельничук // Тернопільськийенциклопедичний словник : в 3-х т. / гол. ред.колегії Геннадій Яворський. – Тернопіль :Збруч, 2004. – Т. 1 : А-Й. – С. 393.

.

Музика, М. Наукова діяльність Українського Лікарського Товариства / М. Музика // Матеріяли до історії української медицини / гол. ред. колегії Павло Джуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. – С. 40-51.

Наріжний, С. Спілка українських лікарів уЧехії / С. Наріжний // Матеріяли до історіїукраїнської медицини / гол. ред. колегії ПавлоДжуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. – С. 62-66.

.

Українські вчені-ініціатори і піонеристворення міністерств охорони здоров’я внайбільших імперіях континентальноїЄвропи. І. Я. Горбачевський, Г. Є. Рейн //Ціборовський, О. На варті здоров’я : історіястановлення соціальної медицини і охоронигромадського здоров’я в Україні / О.Ціборовський. – К. : Факт, 2010. – С. 211-213.

Бабюк, Я. Памяти Ивана Горбачевского : [статья изПраги] / Я. Бабюк // Биохимия. – 1962. – Т. 27, вып. 3.– С. 572.

Березовский, С. Ян Горбачевский – один изоснователей биохимии : [статья из Польши] //Советское здравоохранение. – 1970. – № 6. – С. 75-76.

Бубній, П. Чудовий син великого народу :[І. Я. Горбачевський] / П. Бубній, Ю. Ковальков //Вільне життя. – 2004. – 18 трав. – С. 3.

Буська, О. Музей в Зарубинцях відвідала гостя зТоронто: [музей І. Я. Горбачевського] / О. Буська //Медична академія. – 2011. – 6 серп. – С. 5.

Буська, О. Музей-садибу Івана Горбачевськоговідкрили в його рідному селі / О. Буська // Медичнаакадемія. – 2009. – 16 черв. – С. 4.

Василега-Дерибас, М. Апостол правди і науки : до 150-річчя від дня народження Івана Горбачевського / М.Василега-Дерибас // Народне здоров’я. – 2004. – № 5.– С. 7-8.

Віленський, Ю. Тернопільський геній :[Горбачевський Іван Якович] / Ю. Віленський //Мистецтво лікування. – 2009. – № 8. – С. 86.

Вільшаненко, М. 155 років від дня народження ІванаГорбачевського / М. Вільшаненко // Медичнаакадемія. – 2009. – 14 трав. – С. 9.

Волоцюга, Л. 2004 рік – рік Івана Горбачевського / Л.Волоцюга // Тернопільська газета. – 2004. – № 22. –С. 2.

Гонський, Я. Брати Іван та Антін Горбачевські :[Міжнародний рік академіка І. Горбачевського] / Я.Гонський // Медична академія. – 2004. – 7 лют. – С. 7.

Гонський, Я. Іван Горбачевський : ім’я, непідвладнечасові / Я. Гонський // Медична академія. – 2012. –22 трав. – С. 12.

Гонський, Я. Іван Горбачевський у спогадахспіввітчизників та іноземців / Я. Гонський //Медична академія. – 2004. – 6 трав. – С. 8; 24 квіт. –С. 8; 9 квіт. – С. 8; 6 берез. – С. 7; 20 берез. – С. 6.

Гонський, Я. Родовід Горбачевських / Я. Гонський //Медична академія. – 2004. – 22 трав. – С. 8.

Гонський, Я. Учений, міністр, парламентарій, патріот: Міжнародний рік І. Горбачевського // Медичнаакадемія. – 2004. – 26 лют. – С.8-9.

Гонський, Я. І. Академік Іван Горбачевський : 60 років зчасу смерті та 120 років від часу синтезу сечовоїкислоти / Я. І. Гонський, Ю. І. Губський // Медичнахімія. – 2002. – Т. 4,

№ 4. – С. 96-97.

Грималюк, І. Горбачевські – це славний українськийрід / І. Грималюк // Вільне життя. – 2004. – 24 лип. –С. 9.

Ковальков, Ю. До ювілею Івана Горбачевського /Ю. Ковальков // Вільне життя. – 2004. – 15 трав. – С. 2.

Ковальков, Ю. Перша ластівка до ювілею ІванаГорбачевського / Ю. Ковальков // Свобода. – 2004. – 15трав. – С. 1.

Ковальчук, Л. Я. 155 років від дня народження ІванаГорбачевського / Л. Я. Ковальчук, Г. А. Крицька, О. І.Яшан // Мистецтво лікування. – 2009. – № 8. – С. 87-88.

Козирський, В. "Навічно служити своїй українськійземлі" : до 150-річчя від дня народження академікаВУАН І. Я. Горбачевського / В. Козирський,В. Шендеровський // Вісник НАН України. – 2004. – №6. – С. 52-56.

Левицька, Л. Хто такий академік Горбачевський /Л. Левицька // Голос України. – 2004. – 15 трав. – С. 7.

Лесів, С. Відкриття садиби-музею Івана Горбачевського /С. Лесів // Медична академія. – 2004. – 12 черв. – С. 6.

Луганська, Т. Повернувся з чужини додому. Впам’ятникові : [І. Я. Горбачевський] / Т. Луганська //Медична академія. – 2004. – 12 черв. – С.1; 6.

Машлянка, Б. У медакадемії з’явився свій пам’ятник :[пам’ятник І. Я. Горбачевському] / Б. Машлянка //Місто. – 2004. – 9 черв. – С. 3.

Подільчак, М. Видатний український вчений ігромадський діяч : 140 років від дня народженняакадеміка І. Горбачевського /

М. Подільчак // Лікарська справа. – 1996. – № 10-12. – С.169-171.

Про відзначення 150-річчя від дня народженнявидатного українського вченого-біохіміка, академікаІвана Горбачевського : рішення Тернопільської обласноїради // Свобода. – 2004. – 16 берез. – С. 2.

Савків, Л. Труди і дні Івана Горбачевського / Л. Савків //Свобода. – 2004. – 15 трав. – С. 3.

Сміян, І. Іван Горбачевський / І. Сміян, Я. Гонський //Ваше здоров’я. – 1997. – 18 січ. – С. 10.

У травні відзначатимемо ювілей академіка ІванаГорбачевського // Вільне життя. – 2004. – № 26. – С. 1.

Український науковець із світовою славою :[І. Я. Горбачевський] // Медична академія. – 2004. – 30черв. – С. 10.

Хміляр, Л. Новосілля музею : [І. Я. Горбачевський] /Л. Хміляр // Свобода. – 2009. – 3 черв. – С. 10.

Шило, В. Иван Яковлевич Горбачевский : вся жизнь воблаго народа своего / В. Шило // Фармацевт-практик. –2004. – № 12. – С. 57-59.

Український науковець із світовою славою :[І. Я. Горбачевський] // Медична академія. – 2004. – 30черв. – С. 10.

Хміляр, Л. Новосілля музею : [І. Я. Горбачевський] /Л. Хміляр // Свобода. – 2009. – 3 черв. – С. 10.

Шило, В. Иван Яковлевич Горбачевский : вся жизнь воблаго народа своего / В. Шило // Фармацевт-практик. –2004. – № 12. – С. 57-59.

Шот, М. Видатний українець : [Міжнародний рікакадеміка І. Горбачевського] // Медична академія. –2004. – 7 лют. – С. 6.

Шот, М. Міжнародний рік академіка Горбачевського /М. Шот // Урядовий кур’єр. – 2004. – 12 трав. – С. 13.

Шот, М. Перший європейський міністр охорони здоров’я– українець : [І. Я. Горбачевський] / М. Шот // Урядовийкур’єр. – 2009. – 18 черв. – С. 9.

Колектив бібліотеки висловлюємо щиру подяку д.м.н., професору

Ярославу Івановичу Гонському за люб’язно надані друковані матеріали та світлини, які були використані у

презентації.