Нємець Л.М.

Особливості сучасних суспільно-географічних

досліджень

Питання для обговорення:ЧОМУ на початку ХХІ століття підвищується роль суспільної гілки географічної науки?

Які зміни планетарного масштабу цьому сприяють?

Які головні проблеми глобального соціуму?Чому саме суспільна географія може внести

вагомий внесок у їх вирішення?Чи має для цього вона теоретико-

методологічні переваги перед іншими науками?Які нові напрямки суспільної географії сьогодні

розвиваються в світі і, зокрема в Україні?Наукові напрями СГ досліджень на кафедрі СЕГ і

регіонознавства ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

1. Процеси глобалізації і регіоналізації (кінець ХХ-початок ХХ1 ст.) призводять до зміни соціальногозапиту на розвиток науки.

2. Соціальні зміни глобального масштабувикликають появу і розвиток соціальних проблем.

3. Змінюється ментальний простір глобальногосоціуму на всіх ієрархічних рівнях.

4. Головні проблеми: загострення взаємовідносинсуспільства і природи (екологічнікатастрофи), розшарування країн на багатих ібідних, наркоманія, виникнення новиххвороб, тероризм, військові та політичні конфліктитощо.

5. Формується новий запит на дослідженнясоціальної складової глобального суспільства.

• Суспільна географія в світі історично розвивалася як наука, що вивчає суспільство і його проблеми: життя населення, системи розселення, види людської діяльності в просторовому аспекті, виникнення та поширення соціальних проблем (нерівність розвитку, бідність, ґендерні проблеми), поведінкові аспекти тощо.

• Суспільна географія в Україні розвивається на фундаменті світової соціальної географії та радянської економічної (соціально-економічної) географії (Ф. Ратцель, К. Хаусхофер, Г. Гужон, Ф. Ле-Пле, І. Боумен, Р. Хартшорн, П. Хаггет, Р. Дж. Джонстон, Т. Хегерстранд, А. Вебер, О. Енглендер, А. Льош, В. Кристаллер, Т. Паландер, Й. Тюнен; С. рудницький, К. Воблий, В. Кубійович, О. Степанів, В. Геренович, М. Баранський, Ю. Саушкін.

• Сучасна суспільна географія України повязана з іменами: О. Шаблія, О. Топчієва, М. Пістуна, Я. Олійника, М. Багрова, А. Степаненка, В. Руденка та багатьох інших вчених. Існують різні школи української суспільної географії (центри: Київ, Львів, Чернівці, Харків, Одеса, Сімферополь).

• Соціальні проблеми в Україні загострюються на початку ХХ1 століття, особливо в регіональному аспекті: соціальна нерівність і розшарування суспільства на багатих і дуже бідних; ґендерна нерівність; низький рівень та якість життя окремих верст населення і окремих регіонів; поширення соціальних хвороб; геополітична нестабільність, етнокультурні непорозуміння; екстремістські прояви на окремих територіях; незадовільний соціальний захист населення; поширення соціальних хвороб (туберкульоз, наркоманія, алкоголізм) тощо вимагають їх дослідження, а саме –проведення суспільно-географічних досліджень і розвитку СГ.

• За даними Міносвіти в минулому році біля 30%дисертаційних досліджень в галузі географічних наук припадало на економічну та соціальну географію.

• Отже, як сьогодні має змінюватися СГ, щоб достойно відповідати на соціальні виклики суспільства?

• Потребують змін теоретико-методологічні основи СГ: розширення та уточнення поняттєво-термінологічного апарату, об’єктно-предметної області; функцій, закономірностей та принципів; методів дослідження.

• Суспільно-географічні дослідження на нашій кафедрі мають свої особливості, пов’язані з науковими здобутками наших вчених.

• Основними категоріями СГ залишаються ЕГП, ТОС, суспільно-географічні системи, суспільно-географічні процеси, територіальний розподіл праці, територіально-виробничі комплекси, енерго-виробничіцикли, економічний район, системи розселення тощо.

• Нові особливості розвитку сучасного суспільства (перехід до постіндустріального, а потім і до інформаційного етапу) вимагають дослідження нових факторів ТОС, а відповідно і зазначених категорій СГ.

• ТОС, основні фактори, які впливають і потребують дослідження в нових реаліях: трудоресурсний фактор, природно-ресурсний(використання вторинних ресурсів, енергозберігаючих технологій, альтернативних видів енергії), комунікаційно-інфраструктурнийфактор (інфраструктура – вид ресурсу для багатьох регіонів), фактор власності (порушує сталі зв’язки, формує нові), екологічнийфактор (СР), політичний фактор

• (політичні еліти), поведінковий фактор (місцеві громади), фактор національного менталітету (для України впливає на вибір напрямів розвитку), імідж території.

• Нові напрями суспільно-географічних досліджень у відповідь на зміну соціального запиту викликаютьрозширення її теоретико-методологічних засад і появу нових структурних підрозділів.

• Для прикладу. В соціальній географії: гуманітарна (гуманістична) географія, іманжинальна географія (досліджує географічний образ території, а серед головних методів – образно-географічне картографування і моделювання географічних образів).

• Питання, що вимагають дослідження з боку суспільної географії: інноваційно-інвестиційний потенціал території; імідж території; менталітет локального і регіонального соціуму; ТОС; ґендерна нерівність; соціальна безпека населення; обґрунтування стратегій соціально-економічного розвитку території тощо.

Інвестиційний потенціал(перехід до інноваційної економіки)

• Потребують дослідження фактори, що формують інвестиційний потенціал: ЕГП регіону (з нових позицій), людський капітал (інтелектуальний потенціал), розвиток інфраструктури.

• Людський капітал – потребує досліджень система освіти, культури, науки, охорони здоров’я…

Суспільно-географічне обґрунтування формування інноваційних регіонів

• ЕГП;

• Суспільно-географічна оцінка ПРП регіону;

• Імідж території;

• Людський потенціал;

• Виявлення контактних зон формування інноваційного потенціалу;

• Сформованість громадянського суспільства та його ментальні особливості.