Важко знайти людину, яка б щодня не

користувалася своїм майном - своєю

власністю, не відвідувала магазин, не

використовувала б послуги транспорту

чи їдальні. В усіх цих випадках людина

має справу з нормами цивільного права.

Цивільне право - це галузь

права, яка регулює майнові й

особисті немайнові відносини,

засновані на юридичній рівності,

вільному волевиявленні, майновій

самостійності учасників цих

відносин.

Цивільне право регулює

надзвичайно широке коло

правовідносин. До нього

належить чимало

різноманітних правових

інститутів: інститут права

власності, інститут спадщини,

цивільно-правової

відповідальності тощо.

Головним джерелом

цивільного права є Цивільний

кодекс України.

Право власності - це сукупність правових норм, які

регулюють відносини, пов´язані з володінням,

користуванням і розпорядженням власником

належним йому майном на свій розсуд та у своїх

інтересах.

Основні способи набуття права власності

Первинні

1. виготовлення речі

2. переробляння речі

3. плоди та приплоди

4. загублені речі

5. знахідка, скарб

Похідні

1.укладення цивільно-правових

договорів

2. приватизація майна

3. спадкування

4. за набувальною давністю

Право володіння - це юридично забезпечена можливість

фактичного панування над річчю (майном).

Право користування - це юридично забезпечена

можливість власника здобувати корисні властивості з речі

(майна), що належать йому, для задоволення особистих

немайнових та майнових потреб.

Право розпорядження - це юридично забезпечена

можливість власника визначати фактичну або

юридичну долю речі (майна).

У разі досягнення

домовленості між

сторонами договір

набуває чинності з

моменту його

укладення і є

обов'язкові для

сторін.

- малолітні особи (до 14 років)

можуть вчиняти лише дрібні

побутові дії (угоди), предмет

яких має невисоку ціну чи

вартість;

- неповнолітні особи (від 14 до

18 років) укладають договори,

але за згодою батьків або осіб,

що їх замінюють (усиповлювач

чи піклувальники);

- повнолітні особи (з 18 років)

мають право на укладення усіх

видів договорів.

Слід знати, що:

1) стати власником можна в будь-якому віці;

2) законодавство встановлює вікові обмеження для розпорядження

людиною своїм майном;

3) майном дитини віком до 14 років розпоряджаються батьки в її

інтересах;

4) дитина віком від 14 до 18 років набуває права самостійно

розпоряджатися своєю стипендією, зарплатою, гонораром,

власним банківським рахунком...;

5) дитина віком від 14 до 18 років може розпоряджатися своїми

речами (майном) за згодою батьків;

6) розпоряджатися своїм майном повністю, без будь-яких

обмежень, можна лише після досягнення повноліття (18 років).

Потрібно знати, що:

1) стати власником речі (майна) людина може, набувши

права власності через укладення цивільних договорів,

приватизацію, спадкування за законом або за заповітом;

2) реалізація права власності означає здійснення власником

правових можливостей щодо володіння, користування,

розпорядження належним йому майном;

3) здійснення права власності означає, що власник володіє,

користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд

та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не

суперечать закону;

4) якщо майно належить особі, то майно є власністю особи, а

особа є власником майна, а отже, власникові належать права

володіння, користування та розпорядження майном.

Запам'ятайте, що: