Внутрішня будова

птахів.

Травна системаУ птиць вона складаютьсѐ з великого числа відділів. Замість зубів у птиць ю роговий дзьоб, гострі краї ѐкого дозволѐять захоплявати, утримувати, а інколи і подрібнявати їжу. В роті(1) їжа змочуютьсѐ слиноя. Довгий стравохід(2) у зернодних і хижих птиць розширяютьсѐ в зоб (3). Потім їжа поступаю в залозистийшлунок (4), де піддаютьсѐ дії шлункового соку. Із залозистого шлунку вона проходить в мускульний (5). Його стінки утворені сильнимим'ѐзами і вистелені щільноя оболонкоя(кутикулоя). У порожнині мускульного шлункузнаходѐтьсѐ дрібні камінчики, ѐкі птицѐзаковтую з їжея. При скороченні м'ѐзовихстінок вони перетираять їжу. Перетерта їжапоступаю в тонкий кишечник (6). У йогопочатковий відділ відкриваятьсѐ протоки печінки (8) і підшлункової залози (9). Підвпливом їх ферментів і ферментів залоз стіноктонкого кишечника їжа перетравляютьсѐостаточно, поживні речовини всмоктуятьсѐ. Наступний відділ, товста кишка (9) короткий. На межі тонкої і товстої кишки знаходѐтьсѐ два сліпих відростки. У останньому відділі травноїсистеми, клоаці (10), куди відкриваятьсѐ такожпротоки статевих залоз і сечоводи, залишки їжіне затримуятьсѐ і швидко викидаятьсѐ через клоачний отвір назовні. (Це ще однепристосуваннѐ до польоту). Птахи споживаятьбагато їжі, вона швидко перетравляютьсѐ із-заінтенсивного обміну речовин.

Залозистийшлунок

Вхід в трахея

Рот

Глотка

Язик

Отвір клоаки

КишкаПечінка

Зоб

Мускульний шлунок

Підшлункова залоза

Сліпі кишки

Клоака

Стравохід

Дихальна система Через ніздрі (1) повітрѐ потраплѐю в глотку (2), від неї відходить довгатрахеѐ (3). У місці розділеннѐ трахеї на два центральні бронхи (4) юрозширеннѐ, нижнѐ гортань (5), за рахунок голосових зв'ѐзок вона граюроль голосового апарату. Легені (6) птиць на відміну від легень рептилій ющільними губчастими тілами. Основу їх складаять численні трубочки: вторинні і третинні бронхи. Важливуроль в диханні граять повітрѐні мішки. Центральні бронхи проводѐть повітрѐв задні повітрѐні мішки (7). З них повітрѐ поступаю в легені. Збагаченнѐкрові киснем відбуваютьсѐ в стінкахтретинних бронхів (парабронхов), рѐсно обплетених капілѐрами. З легенів повітрѐ поступаю в передніповітрѐні мішки (8). З них через центральний бронх і трахея повітрѐвиводитьсѐ назовні.

Повітрѐні мішки

БронхиТрахеѐ

Повітрѐний простір в

костіЛегені

Шлѐх повітрѐ

при диханні птаха в польоті

Подвійне диханнѐ птахів

Легені

Бронхи

ТрахеѐПовітрѐні мішки

Видих повітрѐВдох повітрѐ

На відміну від рептилій серце(1) у птиць чотирикамерне. Потоки крові не змішуятьсѐ. У лівій половині серцѐ кров артеріальна. Вона поступаю до всіх органів тіла по судинахвеликого кола кровообігу. З лівого шлуночку кров прѐмуюпо правій дузі аорти (2), в спиннуаорту (3), від ѐкої відходитьбезліч артерій (4), що приносѐтьартеріальну кров до всіх органів ітканин. Вони ділѐтьсѐ на капілѐри (5). Післѐ того, ѐк кров віддаю кисень і збагачуютьсѐвуглекислим газом, вона збираютьсѐ у венозні капілѐри, ѐкі об'юднуятьсѐ у вени. Найбільші з них переднѐ (7) ізаднѐ (8) порожнисті вени, ѐківпадаять в праве передсердѐ. Від голови венозну кров в передня порожнисту вену приносѐть парні ѐремні вени (9).

Кровоносна система

Видільна система

Система органів виділеннѐ у птиць пристосована до інтенсивного обміну речовин, в результаті ѐкого в організміутворяютьсѐ багато шкідливихпродуктів білкового обміну, ѐкіповинні швидковипорожнѐтисѐ. Крупні нирки(1) лежать в поглибленнѐхтазових кісток. Від них відходѐть сечоводи (2), ѐківпадаять в клоаку. Продуктом виділеннѐ ю сечова кислота, ѐка у виглѐді кашкоподібноїсечі через клоаку разом зфекаліѐми виводитьсѐ назовні.

Клоака

Сечовід

Нирка

Наднирник

Заднѐ порожниста вена Спинна

аорта

Нервова система

Нервова система птиць підрозділѐютьсѐна центральну і периферичну. Центральна нервова система складаютьсѐз головного і спинного мозку. Складно влаштовані півкулі переднього мозку (1), попереду ѐких розташовані невеликіняхові долі (2). Порівнѐно невеликий проміжний мозок зверху повністяприкритий великими півкулѐми. Добре розвинений середній мозок (3) іззоровими горбами і мозочок (4), ѐкийзабезпечую координація рухів. Мозочокчастково прикриваю довгастий мозок (5).

Спинний мозок (6) маю розширеннѐв тих місцѐх, де крупні нервивідходѐть до кінцівок. Периферична нервова система (7) утворена черепно-мозковиминервами і нервами, що відходѐтьвід спинного мозку. Завдѐкипрогресивному розвиткуцентральної нервової системи птицівідрізнѐятьсѐ складноя поведінкоя.

Органи чуттѐ . Органи зору1 - переднѐ камера2 - заднѐ камера3 - рогова оболонка4 - судинна оболонка5 - сполучна оболонка6 - кришталикПричина чудового зору пернатих коренитьсѐ в особливому пристрої їх сітківки , що складаютьсѐ з безлічі чутливих до світла клітин: колбочок тапаличок . У лядини в області ѐкнайкращого зору, де спроектоване лінзоя кришталика на сітківкузображеннѐ сприймаютьсѐ ѐк найбільш чітке, ю до 200 000 паличок і колб, тоді ѐк у каняка тількиколб налічили понад мільйон. Сітківка птицьподібна до самої дрібнозернистої плівки, здатноїпередавати найдрібніші деталі зображеннѐ. Птицібачать світ у всьому багатстві його кольорів івідтінків. Відзначимо, що у рептилій кольоровогозору немаю, а серед всіх ссавців щасливояздатністя розрізнѐти кольори наділені тількипредставники рѐду приматів, а отже, і ми з вами.

За своюя будовоя очі птахів мало чим відрізнѐятьсѐ від очей інших хребетних тварин, алепомітно виділѐятьсѐ своїми дуже великими розмірами. Око африканського страуса по величині не поступитьсѐ оку слона. У деѐких хижих птиць очі буваять більшими, ніж у лядей. У черепі птиці очі займаять дуже багато місцѐ, праве і ліве очні ѐблука настільки великі, щомайже стикаятьсѐ один з одним, будучи розділеними лише тонкоя міжочноѐмковояперетинкоя. У більшості пернатих зір переважно монокулѐрний. Очі із-за свого великого розміру дивлѐтьсѐ в різні боки, так що всѐкий предмет птицѐ може бачити тільки одним оком. Це породжую певні труднощі з визначеннѐм точного розташуваннѐ предметів в просторі іпрактично позбавлѐю птиць стереоскопічного зору. Пернаті частково виходѐть з положеннѐ, розглѐдуячи об'юкт, що цікавить їх, поперемінно то правим, то лівим оком. Багатьом, ймовірно, траплѐлосѐ бачити, ѐк забавно вертить головоя курка або голуб, придивлѐячись до лежачого у них під ногами насіннѐчка.

Очі страуса більші , за його мозок.

Кури здатні розрізнѐти всікольори веселки.

Сова - юдина птицѐ, що кліпаю зрозплященими очима.

• Гострота зору

• Американським дослідникам вдалосѐ визначити гостроту зору боривітру(Cerchneis), птиці з родини соколиних (Falconidae). Її зір в 2,6 разу гострішелядського. Якби лядина володіла таким зором, вона була б здатна прочитатився таблиця длѐ визначеннѐ гостроти зору на відстані близько 90 м.

• Органи слуху .Побачити пташині вуха важко. Можна й помилитися. Наприклад, у багатьох

сов з боків голови стирчить пір'я, що дуже нагадує вуха або ріжки. Одну з найзвичайніших сов Европи так і прозвали — вухатою. Але насправді совині «вуха » є не чим іншим, як прикрасами, із органами слуху ніякого зв'язку не мають. У всіх птиць вушні отвори відкриваються під очима, повністю приховані під оперінням і зовні їх не видно. Діапазон частот коливань повітря, щовідчуваються органами слуху і сприйманих як звуки, у птиць приблизно такий же, як у людини. У чому пернаті нас перевершують безумовно, так це в умінні розрізняти і аналізувати надкороткізвукові імпульси і що розділяють їх такі ж короткі паузи. Серії, складені такими звуками іпаузами, на наш слух звучать як одне єдине, птиця ж чує і оцінює кожен з елементів серіїокремо. Чують птиці добре, проте по гостроті слуху більшість видів птахів поступаються ссавцям.

Вони вловляять навіть слабкі звуки, котрі попереджаять про небезпеку. Багато нічних хижаків ловлѐть здобич в темноті на слух. Хоча птиці чуять звуки в достатньо широкому частотному діапазоні, вони особливо чутливі до акустичних сигналів особин свого виду. Як показали експерименти, різні видисприймаять частоти від 40 Гц (хвилѐстапапужка) до 29 000 Гц (зѐблик), протезазвичай верхнѐ межа чутності не перевищую у пернатих 20 000 Гц. У голубаверхнѐ межа слуху - 12 000 Гц, курки -38 000, співочих птиць - 20 000 гц.

• Ехолокація• Декілька видів птиць, що кублѐтьсѐ в темних печерах, уникаять там ударів об перешкоди завдѐки

ехолокації. Цѐ здатність спостерігаютьсѐ, наприклад, у гуахаро (Steatornis caripensis) з Тринідаду іпівночі Південної Америки. Літаячи в абсолятній темноті, він випускаю «черги» високих звуків і, сприймаячи їх віддзеркаленнѐ від стін печери, легко в ній оріюнтуютьсѐ.

• У знаменитій печері Гуахаро, описаній ще Гумбольдтом, кублитьсѐ близько 300000 гуахаро Вони вилітаять назовні тільки ночами, а длѐ оріюнтації в темноті користуятьсѐ ехолокаціюя. Їх сонарименш досконалі, ніж у кажанів і дельфінів. Тому гуахаро не помічаять в темноті об'юктів, що маятьневеликі розміри. У печерах гуахаро дуже шумно. Ще на вході чуюш оркестр пташиних криків ігучних локаційних клацань. Птиці видаять зловісні пронизливі крики, що нагадуять плач і стогони.

• Ехолокаціюя користуятьсѐ і стрижи, що мешкаять в Індонезії і на островах Тихого океану. У різнихвидів ціх стрижів сонари працяять на різних частотах: 2000 до 7000 Гц. Цікаво, що коли птицѐсидить, її эхолокационный апарат не працяю; локаційні імпульси посилаятьсѐ тільки у польоті (при помаху крилами). Не працяю сонар ціх птахів і на світлі. Поляять стрижи тільки 40 хвилин на день.

• Нюх• Експериментально доведено, що, наприклад, великі морські птиці

буревісники відчуваять запах риби за три кілометри. А ось альбатросивідчуваять запах приманки (шматок м ѐса) аж за тридцѐть кілометрів! Але морські птиці - не юдині представники пернатих, що володіятьтакими незвично чутливими носами.

За допомогояняху шпаки прекрасно розрізнѐять видирослин. А навіщоїм це потрібно? Виѐвлѐютьсѐ, вони вплітаять в свої гнізда стебла деревія, золотарника, дикої моркви іінших рослин, щоволодіятьтоксичністя по відношення до бактерій і комах. Ці трави можутьзменшитикількістьпаразитів в гніздіна 80 відсотків!

Самим кращим няхачом слід визнати новозеландськуптиця ківі, у ѐкої ніздрі знаходѐтьсѐ на кінці довгогодзьоба і носові порожнини в результаті витѐгнуті. Ціособливості дозволѐять їй, встромивши дзьоб в грунт, виняхувати землѐних черв'ѐків та інший підземнийкорм.

А здатність реагувати на запах грифів-індиків (Cathartes aura) використовували в своїх інтересах працівники комунальногогосподарства США длѐ виѐвленнѐ витокугазу на газопроводах. З ціюя метоя вони почали додавати до складу природного газу, що транспортувавсѐ, речовину іззапахом тухлого м'ѐса. Побачивши грифів, що крутѐтьсѐ над трасоя газопроводу, службовцѐм компанії залишалосѐ тількиретельно обстежувати це місце.