Презентація На тему:«Життя і робота річок України»

Річки України течуть переважно з півночі на південь до Чорного й Азовського морів; Ріки північно-західної України течуть з півдня на північний захід і північ до Вісли і Прип'яті. Басейн Чорного й Азовського морів охоплює понад 90 % української території.

Характер рік, зокрема густота річкової мережі, величина стоку, водоносність, сезонові й багаторічні зміни, тощо залежать від клімату, рельєфу, геологічної основи, рослинного покриву, культурного освоєння місцевості та інших факторів.

Щільність річкової мережі, як і в інших районах суходолу, найбільша у гірських областях. В горах України вона становить близько 1,1 км довжини на 1 км² площі. На південь і схід річкова мережа рідшає. На території між нижньою Десною й верхів'ями Остра, Трубежу і Сулії вона найменша (нижче 0,1 км/км²), а між нижнім Дніпром і рікою Молочною інші річки практично відсутні.

Живлення рік складають дощові, снігові, підземні й частково льодовикові води. При цьому на частку дощів припадає близько 75 % усіх атмосферних опадів. Разом з тим, тільки частина води атмосферних опадів стікає до річок: найбільше в горах — близько 50 %, на рівнинах — менше 10 %. Інша частина вологи випаровується або інфільтрується.

Загальний стік українських рік — близько 16 % усієї атмосферичної води; для України пересічна річна сума опадів — бл. 300 км³, стік — 48 кмЗ.Середній стік для рік України становить 1 — 4 л/сек. км². Стік річок змінюється сезонно: він найбільший на весні (50-80 % річної суми), коли тануть сніги, найменший — під час теплої й сухої погоди пізнього літа і ранньої осені. Трапляються великі відхилення від норми.

Таблиця : «Найбільші річки України».