Закарпатська синекліза (низовина)

Вулканічний хребет

600-700 м1600 м

2061 м

По

ло

ни

нсь

ко-

Чо

рн

огі

рсь

кі

Кар

пат

и

1000 м

Во

до

діл

ьн

о-

Вер

хо

ви

нсь

кі

Кар

пат

и

h=1500-1950 м900-1300 м

Фліш(товщі

осадовихпорід)

ЗовнішніКапати

Передкарпатський крайовий

прогин

Рахівсько-Чивчинські гори(докембрій)

Українські Карпати (6% S України, власне гори – 4%)

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини Клімат

Зах. вітри

+19°

-3° Аt° = 22°

900+7°…-12°-6°…+13°

1000-1600

+20°

-4° Аt° = 24°

750

Захід

Схід

Передгір'я бук, дуб, ялиця

600 м бук, смерека (ялиця біла)Низькогір'я

Середньогір'я 900-1200 м

рамені

Високогір'я 1500 м злаки, стелюх гірської сосни

1700 м полонини

Дерново-підзолисті

Бурі гірські лісові

Бурі гірські лісові

Українські Карпати (6% S України, власне гори – 4%)

ҐрунтиРослинність

- 40%!

Висотна поясність Українських Карпат

Дубово-буково-грабові ліси

Буково-смерекові ліси

Ялиново-смерекові, ялиново-букові ліси

Субальпійські луки з яловицями,

криволіссям і рідколіссям

Альпійські луки

Пд. Пн.

600

900

1400

1700

700

1200

1500

1800

Площа Українських Карпат у цих межах становить майже

40 тис. км2.

Українські Карпати є складовою великої

Карпатської фізико-географічної країни, що

поширюється на території декількох європейських держав

Цей край поділяється на три частини, які мають значні відмінності у природних

умовах:

Передкарпаття, гірські Карпати і Закарпаття

Українські Карпати – це фізико-географічний край, який охоплює

гірську частину Карпат,

а також їх північно-східне й південно-західне рівнинні передгір’я

Край лежить на південному заході України і затиснутий у трикутник між державними кордонами України

та умовною лінією Чернівці – Івано-Франківськ – Яворів, яка відділяє його

від Східноєвропейської рівнини

Українські Карпати є частиною Карпат,

які простягаються через п’ять країн Європи величезною

дугою завдовжки 1 500 км.

Починаються вони Західними Карпатами у Словаччині і закінчуються Південними

Карпатами в Румунії

Найвищою вершиною Карпат є г. Герлаховськи Штит

(2 655 м)

Найвищою вершиною Українських Карпат є

г. Говерла (2 061 м)

Це пов’язано з тим, що в їхній геологічній будові

переважають осадові породи (пісковики, глини, глинисті

сланці)

Їх нагромадження відбувалося в морському басейні, який

існував на місці гір, пошарово:

шари порід почергово змінювали один одного інколи

сотні разів

Так виник фліш, який у вигляді зім’ятих складок утворює

схили гір, і який легко піддається руйнуванню

зовнішніми силами

Гірська споруда Українських Карпат простягається смугою завдовжки

280 км і завширшки 100 км.

Гори є середньовисотними з пересічними висотами 1 000 – 1500 м, тільки окремі вершини здіймаються

більш як на 2 000 м.

За віком вони належать до молодих гір (утворені в альпійську

горотворчу епоху)

проте зовнішньо нагадують старі гори з пологими схилами й округлими

вершинами

Північно-східне пасмо називають Зовнішніми

Карпатами, які підносяться над Передкарпатською

височиною крутим уступом

Зовнінішні Карпати охоплюють різні гірські

масиви

Горгани (з г. Сивуля, 1 818 м) – центральний найвищий масив, де поширені скелясті урвища

Бескиди

і Покутсько-Буковинські Карпати нижчі і мають більш

зруйновані хребти

Гірська споруда Українських Карпат простягається з північного заходу

на південний схід кількома паралельними пасмами,

розмежованими видовженими міжгірними долинами

Вони утворилися внаслідок розломів під час новітніх тектонічних

процесів і поглибилися річками

Горгани (г. Сивуля, 1818 м) Бескиди

Покутсько-Буковинські Карпати

Там знаходяться найважливіші перевали

(Ужоцький, Яблуницький, Воловецький),

через які проходять шляхи, що зв’язують

Передкарпаття і Закарпаття

Вододільно-Верховинські Карпати

є середньою віссю Українських Карпат

Хоча вони й не найвищі в гірській споруді (максимальні абсолютні

висоти сягають 1 700 м),

проте служать головним карпатським вододілом між

басейнами річок Дністра і Тиси

Ужоцький перевал Яблуницький перевал

Воловецький перевал

Висоти найвищих вершин сягають максимальних значень на Чорногорі,

де шість з них здіймаються вище 2 000 м над рівнем

моря

Там розташована і найвища точка України –

г. Говерла (2 061 м)

У цих горах збереглися сліди давнього гірського зледеніння – льодовикові форми рельєфу (цирки і

кари)

Полонинсько-Чорногорські Карпати найвищі

Вони охоплюють Полонинський хребет, який порізаний долинами річок на окремі масиви-полонини

(Рівна, Боржава, Красна),

гірські масиви Свидовець

і Чорногора та Гринявські гори

Полонинський хребет Гірський масив Свидовець

Гірський масив Чорногора Гринявські гори

Там поширені гостроверхі пікоподібні вершини,

стрімкі й скелясті схили,

дуже глибокі річкові долини,

виразні льодовикові форми рельєфу

Недарма Рахівські гори здавна називають

Гуцульськими Альпами

На південь від Чорногори здіймається Мармароський масив –

єдина частина Українських Карпат, де на поверхню виходять тверді

кристалічні породи (гнейси, сланці)

Масив охоплює Чивчинські і Рахівські гори

Це найдавніша (хоча й не надто висока) частина Карпат, яка зберігає риси, притаманні молодим і високим

горам альпійської складчастості

Чивчинські гори

Рахівські гори

З боку Закарпаття підноситься Вулканічний (Вигорлат-Гутинський)

хребет

Він височить над низовиною окремими

конусами згаслих вулканів,

об’єднаних лавовими потоками у масиви,

між якими пролягли долини стрімких закарпатських

річок

Часто бувають грози, завірюхи, навесні сходять

снігові лавини

Під впливом текучих вод утворюються селі – грязьо-

кам’яні потоки, які виникають в руслах гірських річок

Вони з’являються раптово внаслідок злив або

інтенсивного танення снігу і швидко рухаються,

набуваючи катастрофічного характеру, спричиняючи

руйнування

Клімат Українських Карпат визначається географічним

положенням гір та їх висотою над рівнем моря

У горах він холодніший і вологіший, ніж на прилеглих територіях.

Із підняттям на кожні 100 м літо запізнюється на 10 днів і на 5 днів

раніше закінчується

Найбільша кількість опадів в Україні -у передгір'ях вона становить не

більше 800 мм за рік, то в найвищих масивах – понад 1500 мм

У Карпатах чимало озер

Вони, як правило, невеликі за площею, але дуже мальовничі

Найбільшим з них є озеро Синевир

Воно лежить на висоті майже 990 м, має глибину 24 м.

Поширеними є озера льодовикового походження –

найбільш високогірні в Україні: Бребенескул, Несамовите,

Марічейка

Глибокі озера утворилися у бічних кратерах згаслих

вулканів Вигорлат-Гутинського хребта

Головний карпатський вододіл розділяє басейни річок різних

напрямків

На північ і північний схід течуть притоки Дністра – Стрий, Свіча, Тисмениця, Бистриця, Лімниця і

притоки Дунаю – Серет та Прут із Черемошем,

а на південь і південний захід – притока Дунаю Тиса, в яку впадають

Тересва, Теребля, Ріка та ін.

Долини карпатських річок пролягли здебільшого в поздовжніх міжгірних улоговинах і поперечних розломах

хребтів

Він заповнений зім'ятими у складки осадовими

породами

Численні річки, що стікають з гір, розчленували

Передкарпаття на низку широких долин,

між якими знаходяться видовжені вододільні

височини

Передкарпаття простягається смугою завширшки 30 – 45 км уздовж

Зовнішніх Карпат

– між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута

Передкарпатська височина має висоти 200 –500 м.

В її основі лежить Передкарпатський прогин, який утворився між

складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської

платформи

Клімат Передкарпаття помірно континентальний

Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті

Середні температури січня становлять –4°С, липня +19°С. Середньорічна кількість опадів

досягає 700 мм.

Зволоження території надмірне

З осадовими породами прогину пов'язане поширення у

Передкарпатті родовищ нафти і природного газу,

сірки, кухонної і калійної солей, озокериту, природних будівельних

матеріалів, а також мінеральних вод

Більшість з цих корисних копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища дуже вичерпані

Передкарпаття порізане густою мережею річок –

верхніми течіями Дністра, Прута та їхніми притоками

(Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця)

Передкарпатська височина вкрита дерново-підзолистими

та буроземно-опідзоленими ґрунтами

На них колись росли широколисті ліси (переважно

дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена),

а на підвищених ділянках – мішані ліси (з домішкою

смереки і ялиці

Низовина слабко нахилена від передгір’їв до долини річки

Тиси

Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями – Берегівським горбогір’ям (з абсолютною

висотою понад 360 м)

Вони є наслідком прориву магматичних порід на

поверхню під час активних тектонічних рухів.

Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського

фізико-географічного краю

Природні умови цієї території суттєво відрізняються від умов інших частин Українських Карпат

Майже плоска Закарпатська низовина (110 м над р. м.) є крайньою

частиною Середньодунайської низовини

В її основі лежить міжгірська западина, заповне на як осадовими,

так і вулканічними породами

Клімат Закарпаття помірно континентальний,

але значно тепліший від рівнинних територій України,

що лежать на тій самій географічній широті

Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних

повітряних мас з півночі та сходу

Середня температура січня становить –2 °С, липня – +20

°С

Опадів випадає понад 750 мм за рік

Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних

корисних копалин:

поліметалічних, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого

вугілля, кухонної солі, будівельних матеріалів

Поширені джерела мінеральних вод різного хімічного складу

Закарпатську низовину перетинає річка Тиса і чимало

її правих приток – Боржава, Латориця, Уж

Незначний нахил поверхні і невелика глибина річкових

долин утруднюють поверхневий стік, тому в

деяких місцях відбувається заболочування

Ґрунтовий покрив у Закарпатті подібний до

передкарпатського

У минулому низовина була вкрита широколистими лісами

(з дуба і бука)

Гості з дольодовикового періоду

Так можна назвати дикі гірські нарциси. Вони збереглися в

долині р. Хустець у Закарпатті й ніде в Європі

більше не ростуть

Дивовижно, що внаслідок геологічних катаклізмів льодовикового періоду,

великий шмат ґрунту разом з рослинами сповз з гір у долину

річки і там зберігся

Це місце оголошено заповідним – “Долина нарцисів” є частиною

Карпатського заповідника

Українські Карпати (6% S України, власне гори – 4%)

Фауна Українських Карпат

Фауна Українських Карпат

У тваринному світі Українських Карпат переважають лісові види – благородний олень, козуля, дикий кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка

Зрідка трапляються рись, дикий кіт Багато птахів

У тваринному світі Українських Карпат переважають лісові види – благородний олень, козуля, дикий кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка

Зрідка трапляються рись, дикий кіт Багато птахів

Природоохоронні територіїПриродоохоронні території

Біосферний заповідникБіосферний заповідник

Карпатський біосферний заповідник охоплює 8 відділень, які створені в Закарпатській області на масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському,

Вулканічному, у міжгірній долині. Там охороняються природні комплекси різних висотних рівнів – від низовинних (“Долина нарцисів” біля м. Хуста) до

високогірних (г. Говерла)

Карпатський біосферний заповідник охоплює 8 відділень, які створені в Закарпатській області на масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському,

Вулканічному, у міжгірній долині. Там охороняються природні комплекси різних висотних рівнів – від низовинних (“Долина нарцисів” біля м. Хуста) до

високогірних (г. Говерла)

Природний заповідник “Горгани”

Природний заповідник “Горгани”

Створений для захисту вікових лісів з ялиці, смереки, бука, кедра на схилах гір

Створений для захисту вікових лісів з ялиці, смереки, бука, кедра на схилах гір

Національні паркиНаціональні парки Карпатський, Синевир, Вижницький, Ужанський, Сколівський, Бескиди, Гуцульщина

Карпатський, Синевир, Вижницький, Ужанський, Сколівський, Бескиди, Гуцульщина