Художній (ігровий)

Документальний

Науково-популярний

Анімаційний

Винахідники кіно (рік)?

Жорж Мельєс

Першопрохідником був француз Жорж Мельес, його знаменитий фільм "Подорож на Місяць" (1902) розкрив найбагатший потенціал кінокамери в створенні різних трюків і спецеффектів.

Олександр ПетровичДовженко

 український та радянський письменник, кінорежисер,кінодраматург,художник, класик світового кінематографу.

(1895-1956)

1929 році Довженко знімає свій геніальний твір «Земля», гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним.

Кадр з фільму “Земля” (1930 рік)

1.Захист Вітчизни.

2.Зрадництво.

3.Прихована правда.

4.Виховання громадян.

5.Шанобливе ставлення до жінки.

6.Догматизм.

7.Бездуховність.

8.Виродження моралі.

9.Виродження гідності.

10.Проблема духовності

11. Проблема дезертирства.

12.Проблема відступу.

Кіноповість «Україна в огні» - чесна, неприхована правда про перший період Великої Вітчизняної війни. Кіноповість – великий епічний твір, в якому описуються події з життя головного героя за певний значний проміжок часу, розглядається декілька сюжетних ліній і твір підлаштовується під умови постановки в кіно.

Іван Миколайчук

(1941-1987)

Іван Васильович Миколайчук — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи. Лауреат Шевченківської премії 1988. В УРСР носив тавро «неблагонадійного». Поетичне кіно.«Я не знаю більш національного народного генія… До нього це

був Довженко.» Сергій Параджанов

Фільми Івана Миколайчука

Сергій Йосипович Параджанов 

( 1924, Тбілісі -1990,  — вірменський український кінорежисер, народний артист УРСР (з 1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991, посмертно).

«Тіні забутих предків» —

український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії «Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях

Прем’єра: 1964 (Українська Радянська Соціалістична Республіка)

Режисер: Параджанов Сергій Йосипович

Автор першотвору: Коцюбинський Михайло Михайлович

Жанри: Любовна історія, Драма, Історичний жанр

Оператори: Вiктор Бестаєв, Іллєнко Юрій Герасимович

Кадр з фільму “Тіні забутих предків”

Леонід Федорович Биков

(1928-1979) український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР, народний артист УРСР. Закінчив акторський факультет Харківського державного театрального інституту.

У кінематографі дебютував у фільмі «Доля Марини»(1953).

Воєнна тематика

Кадр з фільму «У бій ідуть лише «старі»(1973)

У цій картині актор зіграв головну роль, прототипом якої став його друг льотчик Тихон Верхомій, з яким вони дружили ще до війни.

Кадр з фільму «У бій ідуть лише «старі»

Володимир Авксентійович Дахно

народився 7 березня 1932 року на Запоріжжі. Як і старший двоюрідний брат, в 1955 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Після закінчення інституту 5 років, працював архітектором у Києві. З 1960 року вирішив стати художником. У 1967 році отримав посаду режисера в творчому об’єднанні студії «Київнавчфільм».

Юрій Герасимович Іллєнко(1936-2010)

Творчість

Дебют Юрія Іллєнка у режисурі — «Криниця для спраглих» за сценарієм Івана Драча про винищення українського села, був заборонений постановою ЦК КП України на 22 роки. Наступний фільм «Вечір напередодні Івана Купала» — алегорична історія України, було знято з екрану рішенням міністра культури СРСР Романова на 18 років. В часи незалежності України Юрій Іллєнко створив незалежну кіностудію «Фест-Земля», на якій зняв перший в Україні фільм не на державні кошти. В основу фільму було покладено зеківські оповідання Сергія Параджанова «Лебедине озеро. Зона».

«Молитва за гетьмана Мазепу»

режисер — Юрій Іллєнко

сценарист — Юрій Іллєнко

оператори — Юрій Іллєнко

Сюжет

В основі сюжету — діалог «на ножах» історичних антагоністів — Петра I, що плюндрує Іванів саркофаг, та гетьмана Івана, який встає з могили, аби оповісти своє життя, передусім таке, що пов'язане з боротьбою двох державців.

Олесь Геннадійович Санін

 ( 1972, Камінь-

Каширський) — український кінорежисер, актор, оператор, продюсер,музикант і  скульптор. Заслужений артист України. Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка.

«Мамай» -2003 (драма)

Створений на основі давнього українського і кримсько-татарського фольклору. Це українська версія Ромео і Джульєтти. Козак-утікач закохується в приголомшливо красиву татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті.Режисер Санін писав  про поєднання в фільмі трьох історій: двох епічних кримсько-татарських і однієї придуманої ним — як татарська жінка знаходить у степу наймолодшого козака, що помирає; привозить його додому, лікує; закохується в нього, стає його дружиною.

«Поводир, або Квіти мають очі»

«Поводир» (англ. The Guide) —

український історичний драматичний фільм режисера і сценариста Олеся Саніна, в основу сюжету якого покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики.

Події фільму відбуваються у 1932-1933-х роках в УРСР у часи індустріалізації, колективізації та напередодні Голодомору й репресій представників Розстріляного відродження.

Робота над стрічкою тривала з 2012 р. Державною агенцією з питань кіновиробництва на створення фільму було профінансовано 16,6 млн грн. Світова прем'єра фільму відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі 16 липня 2014 року. 

9 вересня 2014 року Український Оскарівський комітет обрав фільм «Поводир, або Квіти мають очі» представляти Україну у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар» 2015 року