Вчитель інформатики ІІ кв. категорії Куколова Анна Сергіївна

Дата народження: 16.01.1985Стаж роботи: 3 р.

Працюю в Олександрійському навчально-виховному

комплексі (ЗНЗ І-ІІ ст. №17 - ліцей) з 2009 року

«Формула успіху молодого педагога»

Вересень, календарні плани, недоспані ночі, конспекти, журнали, класні кімнати, уроки, підготовка до олімпіад, індивідуальні заняття, конкурси, предметні тижні, виховні години – це розуміє лише вчитель. Ось і я вже четвертий рік працюю вчителем інформатики у чудовій школі, в Олександрійському навчально-виховному комплексі (ЗНЗ І-ІІ ст. №17 – ліцей). Всі буденні сторони вчительської

професії я відчула вже на собі.

Проте, все це ніщо, у порівнянні з тим, які емоції ми, вчителі, відчуваємо коли бачимо щодня усмішки наших учнів, отримуємо вдячність за наше тепло й турботу, яку даруємо дітям, бачимо плідні результати своєї праці. За три повних роки роботи я встигла атестуватися на 2 кваліфікаційну категорію, випустила свій 11 Г клас,

який став для мене першим моїм випуском, найріднішим. Кожного року разом з учнями беремо участь у шкільній олімпіаді, міській олімпіаді, приймаємо участь у конкурсі «Бобер», їздимо на екскурсії. Я вважаю, що маю нелегку професію, але з іншого боку, цікаву й творчу, яка приносить задоволення. Ті здобутки, які я зараз маю, я маю завдяки нашому трудовому колективу та їхній підтримці.

Захоплююся ідеями видатного педагога Ткаченко І.Г.

У повсякденному житті, будучи вчителем і директором, він завжди вважав головним у своїй діяльності людяне ставлення до дітей і дорослих. Гуманне суспільство зможуть побудувати лише гуманні, добрі, мудрі люди, а виховати таких людей - тільки розумні вчителі, які не лише приймають ідеї гуманної педагогіки, а й володіють її інструментарієм. У роботі з дітьми також дотримуюсь принципів гуманізму.

У своїй роботі дотримуюся ідей та порад видатного педагога Василя Олександровича Cухомлинського. На мою думку, діти повинні довіряти вчителю, бачити в ньому друга і порадника, людину, яка не осудить, а підтримає в тяжку хвилину. Однак не варто перевищувати дозволеного ліміту доброти, бо діти можуть перестати сприймати вас, як педагога і не зважатимуть на вас та ваші слова. У своїй роботі з дітьми я намагаюся бути максимально доброзичливою, щирою у своїх словах. І саме цим своїм досягненням я пишаюся, тому що як казав В.О. Сухомлинський у своїй книзі «100 порад вчителю»:- Взаємна доброзичливість учителя й дітей – це ті найтонші нитки, які єднають серця й завдяки яким, людина розуміє людину без слів, людина відчуває найтонші порухи душі іншої людини. Поки що складно мені дається інша його порада з тієї ж книги: «Наша робота – це робота серця й нервів, це буквально щогодинна витрата величезних душевних сил. Наша праця – це повсякчасна зміна ситуацій, що викликає то посилене збудження, то гальмування. Тому вміння володіти собою і не сприймати все близько до серця – одне з найбільш необхідних умінь.» На жаль, я дуже сприятлива людина, тому все сприймаю дуже близько до серця і це дуже виснажує. Однак і над цим я працюю, адже не може прийти все і одразу. Кожна людина сама себе будує і вдосконалює, крім того вчитися ніколи не пізно. Тому саме зараз я працюю над самовдосконаленням і переймаю досвід старших колег, читаю праці Ткаченка І.Г та Сухомлинського В.О. Це є моя формула успіху!

Недаремно я обрала професію вчителя. Буду намагатися й надалі йти стежиною навчання й виховання дітей. Приємно кожного дня заходити до класу, направляти розум дітей на найкраще, знаходити обдарованих учнів, розвивати їхні здібності, виховувати добро, ввічливість, повагу.

Професія вчителя – неповторна. Вчитель – це поет, психолог, актор, наставник, товариш в одній особі.