Шлюбний договір

Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством

форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка

визначає їхні права і обов’язки одного щодо іншого й щодо дітей.

В Україні, як і багатьох

інших країнах, існує традиція

зміни прізвища.

Здебільшого дружина приймає

прізвище свого чоловіка, в окремих

випадках чоловік може взяти собі

прізвище дружини. Іноді утворюються подвійні прізвища.

Шлюб припиняється або внаслідок

розлучення або внаслідок

смерті чоловіка або

жінки.

Шлюбний договір - це угода подружжя про

визначення їх майнових, а також особистих немайнових прав і

обов'язків як в період шлюбу, так і в разі його

розірвання.

Інститут шлюбного контракту з'явився в

Україні у 1992 році з внесенням доповнень до

Кодексу про шлюб та сім'ю.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 16

червня 1993 р. № 457 затвердив порядок

укладання шлюбного контракту. Для нього

встановлюється обов'язкова нотаріальна

форма.

Посвідчуючи шлюбний контракт,

нотаріус установлює особу

та перевіряє дієздатність осіб, які

беруть шлюб.

Предметом регулювання

шлюбного контракту

можуть бути:

питання, пов'язані з правом власності на рухоме чи нерухоме майно, придбане як до, так і під час шлюбу, на майно, одержане в дар чи успадковане одним із подружжя;

питання, пов'язані з утриманням подружжя;

порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна;

моральні зобов'язання;

немайнові зобов'язання;

особисті зобов'язання;

інші питання життя сім'ї.

Протягом 19 років існування в

Україні інституту шлюбного

контракту, великого

поширення такі договори так і

не набули.

Зокрема, протягом 7 років дії Сімейного кодексу України, який

визначив поняття, зміст та правила укладання

шлюбного договору, цією можливістю в країні скористалося лише

близько 6 тисяч подружніх пар.

З них у 2010 році нотаріусами було посвідчено трохи більше 1 тисячі

шлюбних договорів. Такі дані наводить Мін'юст щодо вчинених

нотаріальних дій.

Кількість шлюбів з набранням

чинності Сімейним кодексом в Україні

було укладено:

2004 р. – 476 шлюбних договорів;

2005 р. – 687 шлюбних контрактів;





2010 р. - 1037 шлюбних контрактів.

Коли можна укладати

шлюбний договір?

- Лише після реєстрації браку. Невaжливо, через який термін -

день, рік або 20 років. Якщо ви вінчалися в церкві

або просто живете цивільним шлюбом, то укласти шлюбний

договір вам не вдасться.

На який термін

укладається шлюбний контракт?

- Він може бути безстроковим або в нім вказаний конкретний термін дії. Тут все залежить від

вашої обопільної згоди. Укладайте його хоч на рік-два,

хоч на все життя.

Де відбувається укладення шлюбного договору?

Він укладається (підписується) у нотаріуса. Лише після того, як нотаріус поставить свій підпис і печатку, а ви свої, -

він набирає чинності.

Що можна обумовлювати в шлюбному

договорі?

- Все, що завгодно. В першу чергу, майнові права і

обов'язки. У цьому документі обумовити питання виховання

дітей і особисті права.

Чи можна в шлюбному контракті завірити відмову від стягнення аліментів

або їх сплати в меншому розмірі?

- Ні в якому разі! При вирішенні питань утримання дітей, у тому

числі виплати аліментів, необхідно враховувати відповідні норми і статті Кодексу "Про сім'ю і

шлюб".

Якщо ж ви хочете платити аліменти в меншому розмірі, то для цього необхідне вирішення

суду. Лише після того, як суд прийме таке рішення, ви цей

пункт можете внести до шлюбного договору.

Чи може шлюбний договір

бути визнаний недійсним?

- Так. Але це може визнати лише суд і лише на підставі,

передбаченій Цивільним кодексом.

Наприклад, ви підписали договір і не відмітили, що один з подружжя

поставлений в украй несприятливе положення або

порушені інтереси неповнолітніх дітей. В цьому випадку ви маєте

право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним. Вирішення суду буде підставою для подальших дій.

Шлюбний договір

Education