Силу слова, его «генетический код»

Через тысячи лет наша память несет!!!

Щорічно, 24 травня Церква святкує день

пам'яті слов'янських вчителів, рівноапостольних

Кирила і Мефодія. Ці святі відвіку вважалися

покровителями науки, "книжкових людей", що

вчать і вчаться. З 1987 року в Україні до цього

свята стали приурочуватися Дні слов'янської

писемності.

Унікальне культурне свято народжене

глибокою пошаною до братів-просвітителів,

захопленням великою справою всього їхнього

життя, яку вони здійснили в епоху, коли кожному, хто ставав на захист свободи і

рівності народів, загрожувала інквізиція. Лише справжні сміливці, а саме

такими були Кирило (ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво,

став Кирилом) й Мефодій, могли повстати проти догм середньовіччя, захистити

право свого народу на писемність і культуру, право жити і розвиватися, право на

майбутнє. Вшановуючи цих великих болгарських просвітителів, ми згадуємо і

про те, що їхні ідеї братерства, гуманізму, духовності, освіти, пронесені крізь

віки, були підхоплені й розвинуті Кирило-Мефодіївським братством, одним з

його найактивніших членів, великим українським поетом Т.Г.Шевченком.

Значення діяльності Кирила і Мефодія полягало в створенні слов'янської

азбуки, розробці першої слов'янської літературно-письмової мови, формуванні

основ створення текстів на слов'янській

літературно-письмовій мові. Кирило-

мефодіївські традиції були найважливішим

фундаментом літературно-письмових мов

південних слов'ян, а також слов'ян

Великоморавської держави. Крім того,

вони вплинули на формування літературно-

письмової мови й текстів на ній в Давній

Русі, а також її нащадках — білоруської,

російської й української мов. Становлення

слов'янської писемності було нелегким. 863 рік вважається офіційною датою

створення слов'янської писемності. Як відомо, пам'ятками засвідчені дві азбуки:

кирилиця і глаголиця. Дехто з учених вважає глаголицю давнішою. Форма

кирилиці нагадує грецьке уставне письмо. Спосіб написання букви кирилиці

простіший. Глаголиця відрізняється від неї складним накресленням знаків.

Очевидно, цим пояснюється те, що глаголиця була витіснена кирилицею.

У середньовічній Європі слов’янська мова стала

третьою мовою після грецької та латинської, за

допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та

Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони

підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів

на високий щабель, заклавши тим самим основи

церковнослов’янської писемності, фундамент усіх

слов`янських літератур.

Найбільший скарб народу — це його національна мова. Саме мова, яка

віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з

покоління в покоління, дедалі точніше й повніше відображає душу народу й

водночас формує її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо свідчить,

що мова об'єднує народи у нації й зміцнює державу. Мова — то серце народу:

гине мова — гине народ. Справа, якій присвятили своє життя Кирило і

Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього - вдячність нащадків.

Благодарность вам, братья, Мефодий с Кириллом!

Благодарность трудам – и перу, и чернилам,

Укротившим волненья славянских стихий,

К нам донесших учений святые стихи…

В Україні День слов’янської писемності і культури встановлений

відповідно до Указу Президента України «Про День слов'янської писемності і

культури» від 17 вересня 2004 року.

Окрім нашої держави, День слов’янської писемності і культури. відзначають

також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та ряді інших

країн.

…Получилось, что вера бесстрашных людей

Пропитала их духом высоких идей,

Устремленных к Небесной вершине.

Их терпение, мужество и интеллект

Помогли все препятствия преодолеть

Чтоб освоить великий гуманный проект,

Актуальный и жизненный ныне!

Пропонуємо Вашій увазі книги з фонду наукової бібліотеки СНУ ім. В.Даля:

Большая советская энциклопедия [Текст] : в 30 т. Т. 12 :

Кварнер-Конкур / гл. ред. А. М. Прохоров. - 3-е изд. - М. :

Сов. энциклопедия, 1973. - 623 с.

Глущик С. В. Сучасні ділові папери [Текст] : навч.

посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. - 4-те

вид.. переробл. і допов. - К. : А.С.К., 2005. - 400 с.

Зоц В. А. Православие и культура: факты против домыслов

[Текст] : [монография] / В. А. Зоц. - К. : Политиздат

Украины, 1986. - 223 с. : ил.

Зубков М. Сучасна українська ділова мова [Текст] :

підручник. - 2-ге вид., допов. - Х. : Торсінг, 2002. - 448 с.

История мировой культуры [Текст] : [учеб. пособие] /

Г. В. Драч, В. Д. Бакулов, В. К. Королев [и др.] ; науч. ред.

Г. В. Драч. - Ростов н/Д : Феникс, 2000. - 512 с.

Історія української культури [Текст] : [навч. посібник] / за

заг. ред. І Крип'якевича. - К. : Либідь, 1994. - 651с.

Історія української культури [Текст] : в 5 т. Т. 1 / НАН

України ; редкол.: П. П. Толочко (голов. ред.) [та ін.]. - К. :

Наук. думка, 2001. - 1136 с.

Культурология. История мировой культуры [Текст] :

учебник для вузов / под ред. А. Н. Марковой. - 2-е изд..

перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ, 2001. - 600 с. : ил.

Лекції з історії світової та вітчизняної культури [Текст] :

навч. посібник / за ред. А. Яртися, В. Мельник. - 2-ге вид.,

переробл. і допов. - Львів : Світ, 2005. - 568 с.

Огієнко І. Українська культура. Коротка історія

культурного життя українського народа [Текст] : курс

читаний в Українськім Народнім Університеті : з

малюнками і портретами українських культурних діячів./

І. Огієнко. - Репр. відтворення вид. 1918 р. - К. : Абрис,

1991. - 272 с.

Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум

[Текст] : навч. посібник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко,

М. П. Баган. - К. : Либідь, 2002. - 240 с.

Скворцова Е.М. Теория и история культуры [Текст] :

учебник для вузов / Е. М. Скворцова. - М. : ЮНИТИ,

1999. - 406 с. : ил.

Сучасна українська мова [Текст] : підручник /

О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко [та ін.]. - 2-ге

вид. переробл. - К. : Либідь, 2001. - 400 с.

Запрошуємо до нашої бібліотеки ознайомитись з книжковою виставкою.