Аналітичний звіт за результатами дослідження...

“Чи бачили ви Буратіно?”

Аналітичний звіт за результатами дослідження стереотипів по відношенню до внутрішньо

переміщених осіб в Україні

Літературне угруповання «СТАН»

2015

Літературне угруповання «СТАН» 2015

Дослідження стереотипів по відношенню до внутрішньо переміщених осіб в Україні було

проведено в рамках Проекту «Сприяння діалогу і примиренню

в регіонах України»

за підтримки National Endowment for Democracy,

Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні(погляди учасників проекту не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США)


ВСТУП


Століття вигнання - історичний аспект внутрішнього переміщення в Україні

У роки першої світової війни були оформлені контури переміщення величезних

мас людей в політичних і військових цілях, застосування практики репресій до цілих

народів

У Російській імперії для її ідеологічного обґрунтування була розроблена теорія

«військової статистики», згідно якої ідеальним середовищем для бойових дій є

етнічно однорідне населення, що спілкується одною мовою. Заради цієї мети

держава отримує «право на депортацію»

Паралельно німецькі військові теоретики розробили концепцію

«тоталкріг/тотальної війни», що розглядає нації в контексті їх колективної

відповідальності

Розквіту ці практики досягли в епоху тоталітарних режимів у 30-50-х роках


«Це була спільнота людей, які втратили (як вони думали, тимчасово) все - житло, власність, справу, соціальний статус. Добропорядні і самостійні громадяни відразу стали «бродячим елементом», ордою бездомних жебраків, повністю і в усьому залежних від держави і приватних ініціатив небіженців¹»

Британський дослідник Пітер ГатреллP. Gatrell. A Whole Empire Walking: Refugees in Russia during World War I.

Indiana University Press, page 161, 1999


1914

- під час окупації Галичини та Буковини російськими військами було вислано 2000

осіб (греко-католицьке духовенство, у тому числі митрополит Андрій

Шептицький, українська інтелігенція, євреї);

1915

- 100 000 депортовано для зриву мобілізації до Австро-Угорської армії;

- 20 000 українського населення репресовано у Австрійські табори, з них 3800

закатовано;

- 200 000 німецьких колоністів було вислано з Волині в тилові губернії;

На початку 1930-их

- 300 000 осіб за класовими ознаками було вислано до Сибіру та на Далекий Схід;


1936-37

- ліквідовано німецькі та польські райони;

- 70 000 етнічних німців та поляків репресовано та виселено з території України;

1940

- 90 000 польських та німецьких колоністів з Галличини та Волині вислано в Сибір

та Казахстан;

1941

- 9000 українських заможних селян, священників та активістів некомуністичних

партій разом з сім'ями вислано до Сибіру;

1944

- 36 000 нелояльних до режиму українців вислано;

- закінчено депортації німецьких та польських колоністів;

- депортовано греків з Причорномор’я;


1945-46

- 482 000 українців виселено з Польщі в Україну;

- 1 400 000 поляків переміщено з України до Польщі;

- 140 000 українського населення Польщі вимушено переміщено до

«повернутих земель» під час операції «Вісла»;

1947

- 25 000 членів сімей активних учасників УПА вислано під час операції «Захід»;

До 1952

- 193 000 вислано в рамках боротьби з партизанами-бандерівцями. Біля 10% з

них загинуло від важких умов проживання в таборах Сибіру та Казахстану;

- з Буковини та Одеського регіону вислано румунів;

- масове переміщення «Свідків Ієгови»;


«Епоха модерну, що породила концепцію тотальної війни, породила і відродження принципу колективної відповідальності народів, відкривши дорогу геноциду, депортацій та етнічних чисток. Європейська цивілізація зробила дивовижний кульбіт з епохи науково-технічного прогресу в часи царя Ассирії Сіннахеріба, який любив обтягувати стіни переможеного міста шкірою ворогів²»

Український письменник Костянтин Скоркін К. Скоркін Століття вигнань: історичний аспект вимушеного

переселенства в Україні, 2015


ДОСЛІДЖЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ


Внутрішнє переміщення у Світі

Станом на кінець 2014 року 38 мільйонів людей по всьому світу є

внутрішньо переміщеними особами. Вони були змушені покинути свої домівки

через збройні конфлікти та масове насильство, і жити в якості ВПО в межах

своїх країн

11 мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними особами

протягом 2014 року. Це еквівалентно 30 000 осіб в день. Ніколи за останні 10

років кількість ВПО в рік не була такої високою

Більшість нових внутрішньо переміщених осіб (60%) – це результат

затяжної кризи в Іраку, Південному Судані, Сирії, Демократичної Республіки

Конго (ДРК) і Нігерії

Україна стала єдиною країною в Європі, на Кавказі та в Центральній

Азії, де конфлікт викликав внутрішнє переміщення населення. За даними

УВКБ ООН станом на 31 липня 2015 року близько 1 414 800 осіб стали ВПО в

Україні


Внутрішнє переміщення у Світі: статистика³


Внутрішнє переміщення в Україні: статистика⁴


Дослідження стереотипівпо відношенню до ВПО в Україні

В рамках проекту «Сприяння діалогу і примиренню в регіонах

України» було проведено дослідження стереотипів по відношенню до

вимушено переміщених осіб у восьми великих містах України та двох

містах, що знаходяться близько до територій, підконтрольних

проросійським збройним угрупованням.

Дослідницькі заходи відбулися у:

Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Києві, Кременчуці,

Луцьку, Харкові, Чернігові, а також в Мелітополі та Ізмаїлі

Також було проведено моніторинг ЗМІ семи обласних центрів України

щодо наявності стереотипізації, упередженого ставлення чи

стигматизації внутрішньо переміщених осіб.


Карта проведення дослідження


Регіональні партнери

• Центр гуманітарних технологій «Ахалар» (м. Чернігів)

• ГО «Культура медіальна» (м. Дніпропетровськ)

• ГО «Молода просвіта» (м. Івано-Франківськ)

• Інтернет-портал «UFRA» (м. Івано-Франківськ)

• Департамент культури Вінницької міської ради (м. Вінниця)

• Департамент туризму та промоції міста та Департамент культури Луцької

міської ради (м. Луцьк)

• Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)

• Центральна міська бібліотека імені Михайла Коцюбинського (м. Чернігів)

• Інтеркультурний караїмський музей «Кале» (м. Мелітополь)

• Центр культури та мистецтв (м. Харків)

• Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана

Хмельницького (м. Мелітополь)


Методологія дослідження стереотипів

Моніторинг ЗМІ в семи великих містах України щодо наявності стереотипів про внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій Донецької та Луганської областей і

Криму.

Спрямовані малі дискусійні групи за участі внутрішньо переміщених осіб, активістів громадських й волонтерських

організацій, діячів культури, педагогів, студентів, журналістів й блогерів, науковців, чиновників та депутатів місцевих рад.

Інтерв’ю з регіональними експертами з Центральної, Західної та Східної України щодо міжкультурної напруги у суспільстві,

стереотипів щодо внутрішньо переміщених осіб, а також ефективні методи подолання існуючих стереотипів.


Моніторинг ЗМІ: моніторинг наявності стереотипізації, упередженого ставлення чи стигматизації Внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або

переселенців

Період дослідження: 1 липня – 31 грудня 2014 року

Проаналізовано: 28 ЗМІ шести обласних центрів України (Вінниця,

Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Луцьк, Харків, Чернігів)

та міста Кременчук

В кожному місті досліджувалося чотири видання, як онлайн, так і паперових

видань і телебачення (у цьому випадку досліджувалися онлайн-версії видань)

За результатами моніторингу чотирьох видань м. Кременчук

кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 2 % (182 матеріалів), з них ознаки

упередженості мають 5 % (9 матеріалів)

Основні стереотипи, що транслюються Кременчуцькими медіа

наступні:

переселенці є небезпечними (їх називають диверсантами, терористами) або щонайменше

підозрілими, недобропорядними громадянами (подібні висловлювання походять від Д.

Захарченка, начальника Кременчуцького міську правління міліції, і в новинах його слова

процитовані не завжди прямою мовою, і як результат маємо ситуацію, коли видання нібито

солідаризується із цією точкою зору)

переселенці не хочуть брати участі в розбудові країни і прагнуть виїхати за кордон

існує також стереотип про те, що всі переселенці живуть у вкрай незадовільних умовах,

що також не завжди відповідає дійсності. Прикладів позитивної дискримінації не знайденоЛітературне угруповання «СТАН» 2015

м. Кременчук(Центральна Україна)

…Всплеск преступности в Кременчуге

милиция связывает с наплывом беженцев из

депрессивных районов Донбасса⁵…

…Вони тікають зі Сходу, які миші, і можуть

осідати в наших регіонах⁶…

…Не хотят участвовать в выборах, чтобы

повлиять на будущее Украины⁷…

…оседают и готовятся к длительной войне с

нами⁸…

…мы живем как беженцы из Славянска или

даже хуже⁹…

Проаналізовано 4 ЗМІ:

1. 05366.com.ua2. Телеграф3. Вісник

Кременчуга4. Кременчуцьке

Громадське телебачення



За результатами моніторингу чотирьох ЗМІ м. Чернігів:

кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 1 % (126 матеріалів). З них мають

ознаки упередженості 12 % (16 матеріалів)

Основні стереотипи, що транслюються Чернігівськими медіа:

Характерні недоброзичливі формулювання в заголовках, які стосуються теми вимушених

переселенців, називання просто «донецькими», «прибульцями»

Мова ненависті у таких порівняннях як «кочове монгольське іго», «гадюка біля серця».

Переселенцям у ЗМІ Чернігова загалом не приділяється багато уваги, є мінімум статей, де

присутні їхні голоси

Але в матеріалах чернігівських видань переселенці присутні як обов’язковий додаток до

матеріалів, що стосується різних тем – соціального захисту, святкувань чи мобілізації

(формулювання на кшталт «а також переселенці»)


м. Чернігів(Центральна Україна)

…Луганські біженці як кочове монгольське

іго¹⁰…

…Переселенцы с Востока не желают жить в

общежитии¹¹…

…Перемещенная «кремлевская вата» с

кулаками защищала честь оккупанта¹²…

…Неблагодарные переселенцы¹³…

…які видають себе за «мирних»

переселенців, проте мають ознаки

прохованої або явної ворожості¹⁴…

…Демографічну статистику Чернігівщини

підіймають родини переселенців¹⁵…

… Приютила гадюку біля серця¹⁶…

1. Gorod.cn.ua

2. Pik.cn.ua

3. Високий Вал

4. Чернігівська

ОДТРК



За результатами моніторингу чотирьох видань м. Вінниця:

кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 2 % (126 матеріалів), з них

ознаки упередженості мають 2 % (3 матеріали)

Основні стереотипи, що транслюються Вінницькими медіа:

Загалом вінницькі ЗМІ адекватно висвітлюють тематику переселенців, але

кількісно матеріалів, що стосуються переселенців мало

Вінницькі ЗМІ не продукують таких поширених стереотипів щодо переселенців як

небезпечність їх чи негативні моральні якості, хоча недобропорядність

переселенців допускається вінницькими ЗМІ

Прикладів позитивної дискримінації не знайдено


м. Вінниця(Центральна Україна)

…Война в песочнице: подружатся ли дети-

переселенцы с местными¹⁷…

…вместе с семьями переселенцев в Винницу

переселилась и проблема агрессивности по

отношению к сверстникам¹⁸…

…Тільки 352 біженця шукає роботу. Всього

працездатних - 2529 людини¹⁹…

…Скоро 1 сентября, первый звонок и начало

учебного года. Наши дети познакомятся с 197

детьми-переселенцам, и кто знает, будут ли они

возвращаться домой радостные и счастливые

после знакомства с новичками или с красными

глазами, с песком в голове и без велосипеда?²⁰...

1. 20 хвилин

2. Моя Вінниця

3. Місто

4. Вінницька

ОДТРК



За результатами моніторингу чотирьох видань м. Івано-

Франківськ:

Кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 1 % (254 матеріали). З них мають

ознаки упередженості 4 % (12 матеріалів)

Основні стереотипи, що транслюються Івано-Франківськими

медіа:

проблемність та конфліктність переселенців на противагу гостинності мешканців Івано-

Франківська;

переселенці не хочуть брати участі у бойових діях на Сході, а лише відпочивають за кошт

мешканців Прикарпаття;

переселенці пов’язуються із правопорушниками; переселенці мають погані наміри;

моральні якості переселенців нижчі за якості івано-франківців.


м. Івано-Франківськ(Західна Україна)

…Дітей зі Сходу та Криму прийматимуть у садки без черги²¹…

…відпочивають в Закарпатті, в Яремчі²²…

…[мешканець] дає їм прихисток, а у відповідь чує необґрунтовані претензії та звинувачення²³…

…На Прикарпатті переселенці відмовляються ставати на облік у військових комісаріатах²⁴…

…не всі, хто приїжджає, має чисту совість і благі наміри²⁵…

…перша хвиля мігрантів залишила по собі погану репутацію і тепер люди їм не довіряють²⁶…

…вони часто обманюють²⁷…

1. Kurs.if.ua2. Репортер3. Галицький

кореспондент4. ОДТРК «Карпати»



За результатами моніторингу чотирьох видань м. Луцьк:

кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 3 % (130 матеріалів), з них ознаки упередженості мають 10 % (13 матеріалів)

Основні стереотипи, що транслюються Волинськими медіа:

підозрюють переселенців у причетності до кримінальних злочинів (найстрашніших), а також продукують матеріали, які натякають на здатність переселенців до вуличного насилля (побиття людини на вулиці)

Ще однією проблемою, яка присутня, проте перебільшується медіа, є небажання переселенців жити всіляких умовах волинських сіл. У таких матеріалах переселенці показуються як надміру вибагливі й вередливі на противагу нібито аскетичним «автохтонам»

При цьому жодне медіа не спромоглося на аналіз ситуації, умов, які запропоновані переселенцям у селах, а також на те, аби пояснити той факт, що людина, котра ніколи не жила в селі, справді може мати складнощі з пристосуванням до цих умов життя

Окрім того, волинські медіа активно поширюють переконання, що чоловіки з Донбасу не воюють на сході Україні, а «ховаються» за статусом вимушених переселенців. Інтонація луцьких ЗМІ у тих випадках, коли вони пишуть про переселенців, має зневажливо-іронічний характер


м. Луцьк(Західна Україна)

…Через переселенців з Донбасу ускладниться ситуація з ВІЛ/СНІДом²⁸…

…поки він з побратимами боронять Луганщину, чоловіки-переселенці зі Сходу ховаються від війни на Волині²⁹…

…[міліціянти] Також перевіряють, чи причетні до вбивства переселенці зі Сходу³⁰…

…громада …домагатиметься, щоб чоловіки з Донбасу, які прибули на Волинь «пересидіти» тут війну, негайно поверталися додому³¹…

…Іноземці та вибагливі переселенці³²…

…На Волині побоюються терактів з боку підозрілих переселенців³³…

…У Луцьку пропонують створити трудову армію з переселенців³⁴…


1. Громадське. Волинь

2. Волиньпост3. Волинська

газета4. Волинські

новини


За результатами моніторингу чотирьох видань м. Харків, можна

підсумувати:

кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 2 % (264 матеріали), з них ознаки

упередженості мають 2 % (6 матеріалів)

Основні стереотипи, що транслюються Харківськими медіа:

Переселенці подаються як причина проблем, тоді як причина глибша і вони є жертвами

незнання української мову заважає переселенцям повноцінно інтегруватися в нову громаду

переселенцям краще не довіряти (оренду житла, послуги таксі); точка зору окремої людини

екстраполюється на всіх переселенців

існує проблема з висвітленням теми ромів і ромських переселенців зокрема. Підсумовуючи,

можна сказати, що ЗМІ Харкова не є головним джерелом стереотипів щодо внутрішньо

переміщених осіб


м. Харків(Східна Україна)

…известны неоднократные случаи, когда

харьковчане просят службу такси не

присылать водителей-переселенцев. Среди

нареканий: незнание города и непривычная

манера вождения³⁵…

…Переселенцам нужны русско-украинские

словари… из-за смены языка преподавания

даже отличники стали отставать от учебной

программы³⁶…

…И сегодня уже есть проблемы, связанные с

тем, что у жильцов-переселенцев деньги

закончились, платить нечем, а выселяться

они не собираются, поскольку идти им некуда

³⁷…

1. dozor.kharkov.ua2. Mediaport3. Вечерний

Харьков4. Харківське

обласне телебачення



За результатами моніторингу чотирьох видань

м.Дніпропетровськ:

кількість матеріалів, що стосуються теми переселенців – 1 % (252 матеріала), з них

ознаки упередженості мають 1 % (4 матеріали)

Основні стереотипи, що транслюються Дніпропетровськими

медіа:

Дніпропетровські ЗМІ активно наголошують на допомозі переселенцям, на складних

життєвих обставинах, в яких ті опинилися

Основні стереотипи, що транслюються дніпропетровськими медіа наступні:

переселенці є небезпечними або, щонайменше, підозрілими, хоча такі настрої є

швидше на інтуїтивному рівні; потенційно вони є правопорушниками, а також носіями

специфічної негативної «донецької ментальності»

м. Дніпропетровськ(Східна Україна)

…В центрах занятости завал. Работы у

милиции вдвое больше³⁸…

…Явно ж не все работодатели захотят их

брать³⁹…

…Часть переселенцев – люди весьма

состоятельные. Они колесят по городу

на дорогущих авто, нарушая правила

движения и демонстрируя привычный

для Донецка хамский стиль поведения

на дорогах⁴⁰…

…нелегальный переселенец

представляет определенную опасность⁴¹

…

1. 056.ua

2. Gorod.dp.ua

3. Днепр вечерний

4. телеканал 34.ua




«Головною проблемою ЗМІ Вінниці, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кременчука, Луцька, Харкова, Чернігова упродовж липня – грудня 2014 року було не стільки продукування стереотипів чи упередженого ставлення, як невелика частка матеріалів, присвячених переселенцям, особливо тих, які подавали б голоси самих внутрішньо переміщених осіб, а також брак аналітичних матеріалів на цю тему.

Як свідчать спостереження, що не увійшли до цього моніторингу, упродовж зими – весни кількість матеріалів, присвячених інтеграції переселенців у нові громаді, їхнім проблемам та успіхам значно зросла»

Світлана Ославська, журналістка, прес-координаторка проекту “Сприяння діалогу та примиренню в регіонах України”


Кількість матеріалів, що стосуються внутрішньо переміщених осіб по містам

Період дослідження: – 1 липня -31 грудня 2014 року


Публікації з ознаками упередженого ставлення та стереотипізації ВПО у ЗМІ восьми обласних центрів України, % від загальної кількості матеріалів про ВПО

Період дослідження: – 1 липня -31 грудня 2014 року


Рекомендації для ЗМІ:

1. У матеріалах робити ставку на голоси переселенців;

2. Намагатися публікувати більше репортажів, які б розкривали

проблеми, успіхи, життя переселенців;

3. Намагатися публікувати аналітичні матеріали;

4. Постійно розширювати базу героїв, не зосереджуючись на одних і

тих самих;

5. Публікувати більше позитивних прикладів з життя переселенців;

6. Провести редакційні тренінги, як уникнути мови ворожнечі, стерео

типізації та стигматизації у ЗМІ.


Спрямовані малі дискусійні групи за участі внутрішньо переміщених осіб, активістів громадських й волонтерських організацій, діячів культури, педагогів,

студентів, журналістів й блогерів, науковців, чиновників та депутатів місцевих рад

Період проведення: 20 грудня 2014 – 30 квітня 2015 року

В кожному з 10 міст проведення дослідження групи з 25-50 осіб протягом

трьох годин формулювали питання з прихованими стереотипами про

вимушено переміщених осіб.

Об’єднавшись у підгрупи з 5-10 осіб учасники обговорювали низку питань з

прихованими стереотипами щодо вимушених переселенців, які характерні

саме для міста проведення заходу.

В кожній з підгруп брав участь як мінімум 1 вимушений переселенець з

Донбасу.


Алгоритм проведення спрямованих малих дискусійних груп

• Активізація аудиторії з використанням англомовного відеоролику«Приклади культурного розмаїття: уникайте стереотипів у спілкуванні»

• Збір інформації через дитячу гру. В якості головного методичного інструменту використовувався збір анонімних питань від аудиторії до вимушено переміщених осіб. Аудиторія мала сформулювати питання до представників ВПО, починаючи зі слів «А правда, що…», «А чому…»

• Систематизація інформації. Учасники об’єднувалися у підгрупи з 5-10 осіб та обговорювали зібрані питання

• Руйнування стереотипів. Учасники з числа ВПО мали можливість спростувати інформацію у запитаннях, змістовно відповісти на них та пояснити звідки на їх думку беруться ті чи інші стереотипи


Апробація методології дослідження

Методологію дослідження стереотипів в малих дискусійних групах по відношенню до етнічних та соціальних меньшин в Україні було розроблено спеціалістами Літературного угруповання «СТАН» для збору, систематизації та руйнування стереотипів

Апробація методології відбулася під час проведення Інтеркультурної дискусії «Сила різноманітності Кременчука» 22 грудня 2014 року.

Захід з дослідження стереотипів проводився в рамках проекту «Інкубатор Довіри»

Окрім стереотипів щодо внутрішньо переміщених осіб збиралися та систематизувалися стереотипи щодо єврейською, мусульманської та вірменської спільноти міста.

За результатами заходу оприлюднено аналітичний звіт⁴²


Результати:Центральна Україна


Кременчук (22.12.2014)

Деякі з питань, що містять приховані стереотипи по відношенню до ВПО:

А правда, что мужья жён переселенок «воюют дома против укропов»?

А правда, що переселенцы из Донбасса поддерживают Путина, даже

живя в Украине?

А правда, що переселенці вважають, що держава винна їм…?

А чому в Луганську не люблять укроп?

А правда, що переселенці зі Сходу не хочуть вчити українську мову?

Всього в Кременчуці було сформульовано 58 питань з прихованими

стереотипами щодо меншин, з них 6 – по відношенню до ВПО

Пілотний захід з вимірювання стереотипів у Кременчуці. 22.12.2014Літературне угруповання «СТАН» 2015


Чернігів (24.03.2015)


А почему вы думаете, что мы вам всем что-то должны?

А почему вы не спешите устраиваться у нас на работу?

А правда, что переселенца невозможно выселить из снимаемой им

квартиры?

А чому ви приїхали до нас, а не залишилися захищати свою рідну землю?

А правда, що українська мова для мешканця східної України гірша за

китайську?

Всього в Чернігові було сформульовано 33 питання з прихованими

стереотипами щодо ВПО

Дискусійний захід з вимірювання стереотипів у Чернігові. 24.03.2015Літературне угруповання «СТАН» 2015


Вінниця (05.03.2015)


А правда, що мешканці Донецьку не такі, як мешканці Вінниці?

А чого ви втекли й не захищали Донбас?

А чому переселенці ставляться агресивно до жителів?

Чому у східних регіонах не поважають українську мову?

Чому мешканці Донбасу не вважають себе Україною?

Всього у Вінниці було сформульовано 41 питання з прихованими



Дискусійний захід з вимірювання стереотипів у Вінниці. 05.03.2015


Київ (25.03.2015)


А чи правда, що чоловіки зі сходу бояться захищати свою землю?

А почему Вы всегда недурно выглядите?

А чому Ви виокремлюєте себе з-поміж інших?

А почему Вы такие невоспитанные?

А правда, що Ви не розумієте української мови?

А правда ли, что над Вашими жилищами висели росийские флаги?

Всього в Києві було сформульовано 100 питань з прихованими



Результати: Західна Україна


Івано-Франківськ (23.02.2015)

Деякі з питань, що містять приховані стереотипи по відношенню до

ВПО:

А правда, що ви в школі вчили історію?

А правда, що ви нас призираєте?

А чому ви не відстоювали незалежність України у своєму місті?

А правда, що участь у виборах завжди була для вас формальною?

А чому ви не поїхали в Росію, так багату й справедливу?

Всього в Івано-Франківську було сформульовано 96 питань з

прихованими стереотипами щодо ВПО

Дискусійний захід з вимірювання стереотипів в Івано-Франківську. 23.02.2015Літературне угруповання «СТАН» 2015


Луцьк (06.04.2015)


А чому ви настільки сильно вірити всьому, що вам пропонують ЗМІ?

А правда, що багато людей на Сході не розуміє української мови?

А правда, що багато жителів Донецька справді не вважають себе

українцями?

А правда, що ви ненавидіти західних українців?

А чому ви не хочете захищати ваше місто?

Всього в Луцьку було сформульовано 37 питань з прихованими



Дискусійний захід з вимірювання стереотипів у Луцьку. 06.04.2015


Результати: Східна Україна


Дніпропетровськ (06.03.2015)


Почему вы выбрали русский мир? Почему вы не боролись?

А правда, что ваши люди верят, что мы фашисты?

А почему вы не защитили свой город от пророссийских бандитов?

А правда, что ты с Донбасса? Не похоже, ведь ты такой же, как я

Всього у Дніпропетровську було сформульовано 14 питань з

прихованими стереотипами щодо ВПО


Дискусійний захід з вимірювання стереотипів у Дніпропетровську. 06.03.2015


Харків (17.02.2015)


А правда, что у Вас многие поверили, что майдан — это

национализм?

А правда, что у Вас не верят в Св. Николая?

А правда, что вы хотели в Россию? И почему тогда приехали в

Украину?

А правда, що Ви шукаєте привід, аби не працювати?

А правда, что Вы считаете, что украинский язик – это не язык,а

выдумка, диалект?

Всього в Харкові було сформульовано 40 питань з прихованими



Дискусійний захід з вимірювання стереотипів у Харкові. 17.02.2015


Результати: Міста,що знаходяться близько до територій,

підконтрольних проросійським збройним угрупованням


Ізмаїл (15.04.2015)


А почему вы впустили войну в свой дом?

А чому ті, хто симпатизує Росії, залишаються на території України?

А правда, что в Луганской и Донецкой областях мало патриотов

Украины?

А правда, що половина населення Луганська не розуміє українську

мову?

Всього в Ізмаїлі було сформульовано 27 питань з прихованими



Мелітополь (16.02.2015)


Вы видели Буратино? Почему вы допустили этот ужас?

Почему вы не поддерживали революцию чести?

Большинство Донбасса хочет русского мира? Почему Вы не любите

Украину?

Когда все закончится вернетесь ли вы домой или останетесь в

Украине?

А, правда, что у Вас все работают в шахтах?

Всього в Мелітополі було сформульовано 69 питання, деякі з яких

містили приховані стереотипи щодо ВПО

Дискусійний захід з вимірювання стереотипів у Мелітополі. 16.02.2015Літературне угруповання «СТАН» 2015


ВИСНОВКИ


Аналіз та категоризація стереотипів

“Чужі за духом та негативно ставляться

до інших”

“Зомбовані, вірять в міфи та знаходяться

під впливом пропаганди”

“Не поважають українську мову,

культуру, цінності”

“Є носіями ворожих цінностей”

“Винні у початку війни та

відмовляються брати участь в АТО”

“Морально та фізично підтримують

ворога”

Під час аналізу запитань, сформованих учасниками малих дискусійних груп,

було виявлено 6 основних блоків стереотипів:


Блок 1: “Чужі за духом та негативно ставляться до інших”

“«чужі за духом» містам, які їх прийняли”

“не хочуть працювати”

“не можуть інтегруватися через різні погляди”

“негативно (зверхньо, агресивно) ставляться до мешканців”

“паразитують, вважать що всі їм винні”

“є більш заможні, ніж решта населення, розбалувані попереднім режимом”


“вірять, що Україну захопили фашисти”

“вірять в міфи про страшних бандерівців”

“вірять російському ТБ та ЗМІ”

“впевнені, що їх міста обстрілювали ЗСУ”

“вважають, що людей зі Сходу переслідують за російську мову”

Блок 2: “Зомбовані, вірять в міфи та знаходяться під

впливом пропаганди”


“негативно ставляться до української мови – символу національної

ідентичності”

“виказують неповагу до символів української ідентичності: паспорту,

прапору”

“проти українських цінностей: історії, літератури, християнської етики,

поглядів”

“не підтримали Революцію Гідності”

“не підтримують Збройні Сили України”

Блок 3:

“Не поважають українську мову, культуру, цінності”


“вірять в «Русский мир» та його цінності”

“хочуть відокремлення від України”

“хочуть об’єднання з Росією”

“хочуть в СССР, мають ностальгію за Леніним та Сталіним”

“проти інтеграції в ЄС”

Блок 4: “Є носіями ворожих цінностей”


“винні у анексії Криму та початку військових дій на Донбасі через свою

пасивність”

“не хотіли відстоювати свої міста”

“не хочуть брати в руки зброю і йти в АТО”

“не планують повертатися назад у свої домівки”

Блок 5: “Винні у початку війни та відмовляються брати

участь в АТО”


“підтримують Путіна”

“підтримують самопроголошені республіки ЛНР та ДНР”

“беруть участь у військових діях на боці сепаратистів”

Блок 6: “Морально та фізично підтримують ворога”


Інтерв’ю з регіональними експертами з Центральної, Західної та Східної України щодо міжкультурної напруги у суспільстві,

стереотипів щодо внутрішньо переміщених осіб, а також ефективні методи подолання існуючих стереотипів.

Період проведення: 1 лютого – 30 квітня 2015 року

У якості експертів виступали регіональні спеціалісти, що безпосередньо

працюють в своїх громадах з внутрішньо переміщеними особами

Інтерв'ю торкалися проблеми міжкультурної напруги у суспільстві,

стереотипів щодо внутрішньо переміщених осіб, а також пошуку

ефективних методів подолання існуючих стереотипів


Ольга Кадишева:Активістка волонтерського об’єднання «Станція Харків», психолог, координаторка волонтерів гарячої лінії телефону довіри

Люди, які стають споживачами чийогось милосердя протягом

тривалого часу, викликають роздратування…

Є необхідність заново встановлювати соціальні зв’язки, а також

шукати житло, роботу, влаштувати дітей, створювати нові соціальні

контакти. Це все робиться довго. Тим паче що ці люди переїхали

вимушено, значна їх частина не підготувалася до виїзду, мусила багато

втратити.

Багато людей стикалися з дискримінацією за принципом «Звідки

ти?». Їм відмовляли безпідставно, лише тому, що вони з Донбасу.

Але загальна думка така, що в Харкові найтолерантніша

атмосфера, і психологічно найприємніше перебувати тут через те, що

немає зневажливого ставлення⁴³…


Леся Аронець:Координаторка Регіонального штабу по роботі з ВПО в Івано-Франківську

Якщо в нас переважає самозайнятість, власна справа, то на Сході це

великі підприємства. І такі спеціальності як металург, шахтар просто не

затребувані на території нашого краю.

Хтось має розвинуті комунікаційні якості і за день має навколо себе

вже коло знайомих, комусь потрібно півроку, щоб сказати сусідам «доброго

дня». Хтось закривається наодинці зі своїм болем, хтось ходить і говорить, що

всі йому винні. Треба відходити від штампів, а до кожного підходити

індивідуально і шукати шляхи зняти стрес і допомагати людям

соціалізуватися.

У нас багато було заходів, щоб показати мешканцям Сходу

наші традиції. Щоб вони знали нашу ментальність, щоб полюбили

цей край так, як ми любимо його⁴⁴.


Mарина Коновальчук:Психолог, директор Інституту обдарованої дитини у Чернігові

У підлітків є певні кальки у поведінці, стереотипи й агресія. До

мене зверталися з дітьми, яких у класі називали «сепаратисти»…дівчинки, в якої

в класі була гра «хто не скаче – той москаль».

Від переселенців я чула, що родичі їм радили не їхати сюди – нібито їх тут

принижуватимуть. Частина людей як ставилася негативно, так і продовжують

ставитися. Чути фрази «так пусть валят отсюда». А частина людей дуже толерантно

ставляться. А решта – між тими й тими. Це хиткі і нестабільні люди, вразливі

до повідомлень у ЗМІ.

Краще адаптуються такі, що кажуть: «Я приїхала до себе

додому, це моя країна». Легше всього адаптуються відкриті до інших

люди і здатні допомагати іншим⁴⁵.


Проект «Сприяння діалогу і примиренню

в регіонах України»

Проект спрямований на розвиток міжкультурного діалогу та примирення на регіональному рівні. Дії проекту включають в себе проведення дослідження та руйнування найбільш поширених стереотипів про внутрішньо переміщених осіб в Україні

Проект реалізується Літературним угрупованням «СТАН» (Луганськ) спільно з громадською ініціативою «Культурний діалог» (Кременчук) за підтримки фонду National Endowment for Democracy та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні

(погляди учасників проекту не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США)


ПРИМІТКИ


1. P. Gatrell. A Whole Empire Walking: Refugees in Russia during World War I. Indiana University Press, 19992. К. Скоркін. Століття вигнань: історичний аспект вимушеного переселенства в Україні, 20153. IDMC. The Global Overview 2015: People internally displaced by conflict and violence in 20144. УВКБ ООН. Internal Displacement Statistics in Ukraine, 10.07.20155. Онлайн-видання 05366.com.ua. «Милиция Кременчуга собирается отследить каждого незарегистрированного переселенца с Донбасса» 19.08.20146. Газета «Вісник Кременчука». «У Кременчуці міліція перевірятиме громадян зі Сходу» 19.08.20147. Онлайн-видання 05366.com.ua. «Только 10% переселенцев, осевших на Полтавщине, желают проголосовать» 22.10.20148. «Телеграф» . «Большой переполох: милиция ищет в Кременчуге незарегистрированных граждан с Донбасса» 19.08.20149. Громадське телебачення Кременчука. «Комунальний треш: Малосімейка на вул. Толстого, 36» 19.07.201410. Газета «Високий Вал». «Луганські біженці як кочове монгольське іго» 12.12.201411. Онлайн-видання Gorod.cn.ua. «Переселенцы с Востока не желают жить в общежитии» 2.07.201412. Онлайн-видання Gorod.cn.ua. Игра в выборы «как в люстрацию» превращается в еще один «военный котел» — только в тылу» 9.09.201413. Онлайн-видання Gorod.cn.ua. «Собственники квартир в Чернигове отказываются сдавать в аренду жилье донецьким» 31.07.2014


14. Газета «Високий Вал». «Приютила гадюку біля серця». 30.09.201415. Чернігівська ОДТРК . «Демографічну статистику Чернігівщини підіймають родини переселенців з Луганської та Донецької областей»16. Газета «Високий Вал». «Приютила гадюку біля серця». 30.09.201417. Онлайн-видання «20 хвилин». «Война в песочнице: подружатся ли дети-переселенцы с местными» 19.08.201418. Онлайн-видання «20 хвилин». «Война в песочнице: подружатся ли дети-переселенцы с местными» 19.08.201419. Онлайн-видання «20 хвилин». «Вінниччина зареєструвала 5265 біженців з зони АТО» 30.10.201420. Онлайн-видання «20 хвилин». «Война в песочнице: подружатся ли дети-переселенцы с местными» 19.08.201421. ОДТРК «Карпати». «Дітей зі Сходу та Криму прийматимуть у садки без черги» 17.07.201422. Онлайн-видання Kurs.if.ua. 23.07.201423. ОДТРК «Карпати». «Руслана Лижичко: потрібно усвідомлювати атмосферу між переселенцями і тими, хто їх приймає» 21.07.201424. Онлайн-видання Kurs.if.ua. «На Прикарпатті переселенці відмовляються ставати на облік у військових комісаріатах» 24.07.201425. Газета «Галицький кореспондент». «Прикарпатці не розуміють, чому не мобілізують чоловіків-переселенців зі сходу» 1.08.201426. Газета «Галицький кореспондент». «Свої серед чужих» грудень 201427. Газета «Галицький кореспондент». «За мир у внутрішньому світі» 31.10.2014


28. Видання «Волиньпост». «Через переселенців з Донбасу ускладниться ситуація з ВІЛ / СНІДом». 21.11.201429. Видання «Громадське. Волинь». «На війні – ліпше, ніж вдома». 05.09.201430. Видання «Громадське. Волинь». «Правоохоронці розповіли про деталі обезголовлення в Луцьку: такого не бачили з 90-х». 08.12.201431. Видання «Волиньпост». «Волинський письменник розповів, хто його побив». 02.08.201432. «Волинська газета». «У класі – як на мінному полі». n.d.33. Інформагентство «Волинські новини». «На Волині побоюються терактів з боку підозрілих переселенців». 05.08.201434. Інформагентство «Волинські новини». «У Луцьку пропонують створити трудову армію з переселенців». 18.08.201435. Dozor.kharkov.ua. «Переселенцы из зоны АТО устраиваются на работу в такси». 08.12.201436. Газета «Вечерний Харьков». «Переселенцам нужны русско-украинские словари». 11.10.201437. Газета «Вечерний Харьков». «Что нужно харьковским терцентрам для переселенцев». 01.09.201438. Онлайн-видання 056.ua. «Временно или навсегда? Как и куда уезжают украинцы, вынужденно оставляющие свои дома». 16.11.201439. Телеканал 34.ua. Програма «Погляд». 20.11.201440. Онлайн-видання 056.ua. «Под конвоем». 17.08.201441. Gorod.dp.ua. «В Днепропетровск с переселенцами переезжают и мошенники». 18.07.2014


42. http://www.slideshare.net/ssuserb54f54/intercultural-discussion-in-kremenchuk-analitical-report43. Інтернет-портал «UFRA». «У Харкові колосальна хвиля співчуття і допомоги» 12.03.201544. Інтернет-портал «UFRA». «Не можна жити за штампами» 02.02.201545. Інтернет-портал «UFRA». «Найкраще почуваються ті, хто допомагає іншим» 27.04.2015

У презентації використані фото Євгена Суліменко та Ярослава Мінкіна, а також листівки Анастасії Рожкової

http://www.slideshare.net/ssuserb54f54/intercultural-discussion-in-kremenchuk-analitical-report

http://www.slideshare.net/ssuserb54f54/intercultural-discussion-in-kremenchuk-analitical-report


КОНТАКТИ

З авторами дослідження ви можете зв'язатися через[email protected]

або знайти нас наhttps://www.facebook.com/lgstan

mailto:[email protected]

https://www.facebook.com/lgstan

Аналітичний звіт за результатами дослідження...

Data & Analytics