Хрящові риби

Хрящові риби (Chondrichthyes) — клас хребетних. Відомі із

середнього девону. Довжина від 6 см до 20 м. Кістяк

хрящовий, часто затверділий (обвапнований). Тіла хребців і ребра є або відсутні. Шкірних кісток немає. Луска, якщо є, плакоїдна. Лопасті плавців

підтримуються еластиновими нитками. 5—7 зябрових щілин,

що відкриваються назовні, в деяких 4 щілини, прикриті

шкірною складкою. Плавального міхура немає.

Кишечник зі спіральним клапаном; в серці є

артеріальний конус.

Хрящові риби мають ряд прогресивних ознак

порівняно з круглоротими та безчерепними:

Скелет риб виконує захисну функцію і слугує місцем

прикріплення м’язів. В одних риб скелет побудований

виключно з хрящової тканини, в інших у скелеті є й кісткова тканина. Перший

варіант будови скелета притаманний представникам класу Хрящові риби, другий – класу кісткові. У більшості

дорослих риб хорда частково чи повністю заміщена хребцями.

Скелет риби складається з черепа, хребта та скелета плавців. Череп утворений

великою кількістю кісток, які здебільшого нерухомо

з’єднані між собою. Рухливо сполучається з черепом

нижня щелепа, що дає змогу тварині активно захоплювати

здобич. Череп захищає головний мозок. До складу

черепа входять і зяброві дуги, на яких розміщені

зябра. Зовні зябра прикриті кістками зябрової кришки.

Травна система починається ротовим

отвором, який веде до ротоглоткової порожнини .

На її дні розташований м’язовий виріст - язик. У більшості видів риб на

щелепах та інших кістках черепа є зуби, які

допомагають схоплювати й утримувати здобич. Задня

частина ротоглоткової порожнини пронизана

зябровими щілинами. З ротоглоткової порожнини їжа надходить у довгий

стравохід, який у більшості видів переходить у

розширення - шлунок. За шлунком розміщений

тонкий кишечник, у який відкриваються протоки

спеціалізованих травних залоз - печінки та

підшлункової залози. Якщо у шлунку починаються процеси перетравлення поживних речовин, то в

тонкому кишечнику вони завершуються, а поживні речовини всмоктуються у

кров. Далі неперетравлені залишки їжі потрапляють у товстий кишечник, а далі

через пряму кишку (чи клоаку) - назовні.

Представники:Біла акула

Скат

Велика біла акула - легендарний

морський хижак, найвідоміша з акул.

Вона мешкає в теплих водах у всіх океанах, а також в

Середземному і Японському морях. Ці

акули часто досягають 7-8 метрів

в довжину, а іноді зростають до 12

метрів.

Біла акула вважається найнебезпечнішою,

лютішою і сильнішою зі всіх акул, їй навіть

дали прізвисько "білий вбивця". Втім, на

людей вони нападають тільки в крайніх випадках - якщо сильно голодні і

обов'язково в теплій воді - на холоді вони

взагалі нічого не їдять, тримаючись на

шлункових запасах: вони здатні досить

довго, не перетравлюючи , зберігати їжу в спеціальному

шлунковому мішку.

Скати (Batoidea) - надряд хрящових риб

(Chondrichthyes). Довжина до 5 — 9 м,

ширина до 6 м, вага до 500 кг і більше. Відомо

230 видів. Скати поширені головним

чином у морях, окремі у р. У Чорному морі

живуть Скат колючкуватий (Raja

clavata L.), або морська лисиця, і морський кіт, або хвостокол (Dasyatis

pastinaca L.).

Вони живуть на глибинах до 3000 м. Деякі мешкають у прісних водоймах (австралійська риба-пилка, річкові хвостоколи тощо). Тіло більшості скатів пласке, широке та дископодібне (за винятком пилоносих скатів, які за формою нагадують акул). Шкіра з шипастими лусками або гола. Під час плавання скати хвилеподібне рухають дуже великими грудними плавцями, а хвостовий плавець розвинений погано. Живляться ракоподібними, молюсками, рибою, деякі — планктоном.

Дякую за увагу!