УДОСКОНАЛЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ – ОДИН З ОСНОВНИХ

НАПРЯМКІВ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ.

ГОЛОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СВІДЧАТЬ:

«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту») «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». (Національна доктрина розвитку освіти)

«Самоосвіта як невід’ємна частина самовдосконалення

особистості вчителя»

Учитель - це суспільна особистість, до якої постійно

привернута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег.

Тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш

розвиненим за інших.  

Основним змістом самоосвіти є оновлення і вдосконалення знань, умінь і навиків, що є у спеціаліста, з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.

У сучасному суспільстві постійна самоосвіта, з одного боку, все більше стає умовою успіху в професійній діяльності, а з іншої – і це особливо важливо – вона захищає від інтелектуального зубожіння особистості.

З психологічної точки зору вчителеві необхідно постійно займатися самоосвітою, оскільки специфіка вчительської праці така, що педагоги:

знаходяться в становищі людей, завдання яких повідомляти істину, яку вони нерідко інтерпретують відповідно до своїх поглядів, що склалися за десять і більше років до моменту її повідомлення;

Тому самоосвіту вчителя слід розуміти двояко: з одного боку, як постійне поповнення професійної і загальнокультурної інформації, з іншої – як постійне оновлення індивідуального соціального досвіду в найширшому плані.

Сама об'єктивна позиція вчителя передбачає можливість виникнення переконаності в своєму всезнанні, бо, коли постійно знаходишся у позиції навчаючого і повчаючого, треба, володіти чималою мужністю, щоб сказати

самому собі: «Цьому мені треба вчитися». В той же час подібне розуміння для вчителя обов'язкове. Йому необхідно зрозуміти, що самоосвіта – шлях розвитку

власної непересічності (учні не люблять нецікавих людей). Мова йде про те, щоб розвинути в собі непересічність особистості, тобто нестандартність,

оригінальність, уміння дивувати і вражати учнів, а якщо треба – і покоряти. Інша справа, що тут особливо важливе відчуття міри. Прагнення здивувати, уразити завжди і скрізь, загрожує вчителеві педагогічними прорахунками. Але зневага

успіхом у учнів загрожує йому педагогічною млявістю.

Усвідомлення цієї необхідності вчителем передбачає наявність у нього адекватної самооцінки.

То з чого ж треба почати?

на першому місці (9 чоловік із 17) – сім’я

на другому (5 із 17) – здоров’я

на третьому (6 із 17) – робота та здоров’я

на четвертому (5 із 17) – професійне зростання

на п’ятому (9 із 17) - хобі

«ПРО ЗДОРОВ’Я ЛЮДИ МОЛЯТЬ БОГІВ. АЛЕ ВОНИ НЕ РОЗУМІЮТЬ, ЩО ЙОГО

ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НИХ САМИХ».

ГІППОКРАТ.Виникає питання: що таке здоров’я.

«Здоров’я – це не відсутність хвороби, а фізична, соціальна, психологічна

гармонія людини, доброзичливі, спокійні стосунки з людьми, природою

і самим собою». І. Брехман

Здоровий спосіб життя – спосіб організації людиною своєї життєдіяльності в соціокультурному

середовищі.ЗСЖ поєднує усе, що сприяє виконанню людиною

професійних, суспільних і побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах. Для цього

необхідно мати певні уміння:Інтелектуальні (вміти аналізувати свої проблеми)Технічні (вміти виконувати певні фізичні вправи)

Практичні (вміти надавати першу допомогу)

Учителі на питання «Как поддерживаете своё здоровье?» відповіли так:-редко. - плохо, хотелось бы лучше. - не пью, не курю, стараюсь правильно питаться, тренажёрный зал. - веду здоровый образ жизни, путешествую, принимаю вовремя лекарство. - стараюсь больше гулять, не ем жирной пищи. - утренние пробежки, холодный душ, занятие йогой и фитнесом, витамины, сбалансированное питание. - бегаю, разминаюсь, слежу за питанием. - регулярно. - прогулки на свежем воздухе, тренировка органов дыхания, работаю с психологом. - режим дня, правильное питание, стараюсь следить за эмоциями и образом мыслей. - здоровое питание, холодный душ по утрам. - отказ от вредной привычки, систематический приём медикаментов. - стараюсь питаться здоровой пищей, физичнские упражнения. - в основном, освобождаясь от вредных привычек, раздельное питание. - веду здоровый образ жизни, стараюсь выполнять заповеди, все негаразды воспринимаю спокойно

Отже перша сходинка на шляху до

самовдосконалення - здоров'я і спорт

І нехай вашим кредо буде: НАВЧАЮЧИ ЧИ НАВЧАЮЧИСЬ

НЕ ЗАБИРАЙ ЗДОРОВ’Я.  

СІМ’Я - НА ДРУГІЙ

СХОДИНЦІ

Третя сходинка – професійна (предмет

викладання). 

ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ДО ГАРНОГО УРОКУ ВСЕ ЖИТТЯ. ТАКА ДУХОВНА Й ФІЛОСОФСЬКА ОСНОВА ПРОФЕСІЇ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАШОЇ ПРАЦІ: ЩОБ

ДАТИ УЧНЕВІ ІСКОРКУ ЗНАНЬ, ВЧИТЕЛЕВІ НЕОБХІДНО ВІБРАТИ

ЦІЛЕ МОРЕ СВІТЛА. В.А.СУХОМЛИНСЬКИЙ

ЧЕТВЕРТА СХОДИНКА – МЕТОДИЧНА РОБОТА

Как вы совершенствуете свой профессионализм?- неохотно. - интересуюсь новыми разработками, читаю дополнительную литературу. - чтение методической литературы, газет, интернет, аттестация, курсы повышения квалификации, участие в конференциях и тренингах, участие в проведении предметных недель, ведение проектов. - чтение литературы, связанной со здоровьем, фитнесом, посещение фитнес-конференций, участие в городских соревнованиях. - чтение проф. журналов, интернет. - интернет, спецлиретатура. - интернет, общение с коллегами. - читаю, слушаю коллег, езжу на конференции и тренинги. - чтение интересных сообщений о жизни в Великобритании, совершенствование языка, чтение методической литературы, чтение книг на английском языке. - чтение спецлитературы, написание статей, программ и учебников, участие в семинарах, конференциях и т.д. - курсы, интернет, посещение заседаний культурного центра. - чтение литературы, просмотр англ. Каналов. - интернет, ресурсы МАУП, учусь у студентов. - чтение литературы практической направленности, анализирую, применяю опыт советской школы. - читаю, думаю. - обсуждение с коллегами методических новинок, интернет, посещение уроков, чтение литературы.

 

П’ЯТА СХОДИНКА – ПСИХОЛОГІЧА

(ІМІДЖ, СПІЛКУВАННЯ, МИСТЕЦТВО ВПЛИВУ,

ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ ТА ІН)

Робота вчителя емоційно напружена. «Це робота серця і нервів, це буквально

щоденна і щогодинна витрата величезних душевних сил. Наша праця - це повсякчасна зміна ситуації, що викликає то посилене збудження, то гальмування»

(В. Сухомлинський ).

- философия –Бурлаков О.С. - кусудама – вид бумагопластики – Нечаенко М.В. - дача, природа, книги, шопинг , комнатные цветы, животные – Шевчук Т.П. - катание на коньках- Головко А.Б. - вязание, шитьё, ухаживание за клумбами – Бурлакова И.А. - благоустройство дачи, коллекции цветов, овощей, фотографирование лучших экземпляров – Стешенко Л.Н. - занятие вокалом, чтение развивающей литературы, занятие в группе «Расстановки по Хелинеру» - Лахута Е.А. - чтение, танцы – Мягких А.А. - вязание, путешествие, общение с друзьями – Ткаченко Т.В. - вышивание, чтение, игра в настольные игры – Недосекина Т.В. - путешествие, фотография, интернет, встречи с друзьями, прогулки – Лукьянова А.А. - курсы кроя и шитья, просмотр фильмов на англ. языке – Ключник А.С. - кино, фото, работа с фотошопом, монтаж видеофильмов, шахматы – Костенко А.А. - придумываю чтобы ещё что-то достроить или перестроить – Чернова А.Г. - просмотр любимых фильмов и чтение книг – Алексеенко Л.С. - общение с друзьями, посещение тренингов, астрология, домашняя работа – Новикова С.В. - цветы, книги, компьютер, внучка – Пулина Г.А.

ШОСТА СХОДИНКА - ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА (ОРІЄНТОВАНА НА

ПОПОВНЕННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗНАНЬ)

Позакласна робота, написання курсових робіт,

статей, авторських програм, участь у проектах – без цього

самовдосконалення неможливе.

ВИСНОВОК.

1. Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. Таким чином, творчо працюючий вчитель сам собі створює особистий імідж.2. Імідж, який сприймається - це той образ, який бачать інші.3. Становлення творчого вчителя-професіонала повинно відбуватися не стихійно, а за індивідуальним цілеспрямованим планом самоосвіти.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ:1. Виявлення особистісного рівня

професійної компетенції на підставі самодіагностики.

2. Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням

основних напрямів розвитку освіти.3. Досконала організація самоосвітньої

діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи.4. Проведення моніторингу професійного зростання.

5. Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над

самоосвітньою темою. 

ПРИ СКЛАДАННІ ПЛАНІВ ДОЦІЛЬНО ВРАХОВУВАТИ ТАКІ ПРИНЦИПИ

САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ:

- принцип цілісності (системність самоосвітньої діяльності);

 - принцип діяльності (практична спрямованість

роботи); 

- принцип мобільності (відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності);

 - принцип самореалізації (впровадження в життя

своїх внутрішніх можливостей та здібностей); 

- принцип самоорганізації (здатність особистості раціонально організувати свою діяльність).