*Тандем Куліш-Курбас

*Лесь Курбас(1987 – 1937)

Л.Курбас, М. Куліш 1933 рік

Головна увага й енергія молодого митця були

скеровані на організацію студії молодих акторів, з

якої виріс згодом Молодий театр. Назва «Молодий

театр» з'явилася вже влітку 1917 року. Молодий театр —

це театр пошуків нових форм втілення сучасної та класичної драматургії. З

цього театру взяли початок кілька українських театрів.

Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто

добровільно приєднався з Київського театру ім Шевченка, і під назвою

«Кийдрамте» (Київський драматичний театр)

трупа почала своє турне по містах Київщини.

Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані.

* Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем (1892—1937) і художником Вадимом Меллером (1884—1962).

*Загалом зовнішність обох письменників по-експресіоністськи контрастувала:

Вишуканий, елегантний європеєць Курбас, який вдягався в костюми англійського крою

І трохи незграбний непоказний Куліш, звиклий довгий час носити одяг із чужого плеч

* Але обидва блискучі оратори, обидва фанати театру й, сьогодні

можемо сказати, масштабні фігури свого часу

Увага до досягнень нової драми й експресіонізму,

одного з провідних напрямів модернізму, також об’єднують

ці фігури.

*Лесь Курбас знайомиться з цими явищами безпосередньо під час навчання на філософському факультеті у Відні, а Куліш доходить до цього більшою мірою інтуїтивно, що засвідчують його твори, зокрема й п’єса «97». Нова драма відмовляється від слова-дії, натомість головним стає показ історії буття душі, її порухів. Ці зміни світовідчуття фіксує режисура Леся Курбаса й втілює драматургія Куліша.

*Про свої враження від театрального шедевру цього талановитого дуету, зокрема інсценізацію однієї із найсильніших п’єс Куліша, Юрій Шерех згодом напише: «є місця і моменти: Акрополь, Ужмаль, Нара, Тадж-Махал і «Маклена Граса» Л. Курбаса».* *Геніальний задум-проект Леся Курбаса примусити

колишніх провінціалів, які волею історичного випадку несподівано стали столичними мешканцями, мислити й відчувати образами, властивими швидше європейській драматургічній традиції, через низку історичних причин був приречений на поразку.

*1989 року на фасаді Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Леся Курбаса, а «Мала сцена» театру знову отримала назву «Березіль».