Словники: мистецтво та ремесло лексикографії

СЛОВНИКИ: мистецтво та ремесло лексикографії

С ЛОВНИКИ:Мистецтво та ремесло лексикографії

друге видання

Сидні і. Лендау

З англійської переклалаОльга Кочерга

К.і.С.

удК 811’374ББК 81.2-4

Сидні І. ЛендауЛ44 Словники: мистецтво та ремесло лексикографії / Пер. з англ. — К. : К.і.С.,

2012. — 480 с.

ISBN 978-966-2141-96-2

Віхова праця Сидні і. Лендау містить усебічний і цілком новітній опис того, як вивчати та писати словники. Особливої уваги надано аналізові впли-ву комп’ютерних технологій на сучасну лексикографію. Лендау володіє ізсере-динним практичним знанням про творення словників, він досліджує та пояснює кожну словникову рису, часто наводить приклади з найновіших американських і британських словників. Книжка містить також виклад історії англійської лек-сикографії. Практичним підґрунтям та підставовою базою книжки є поточна словникарська наука. Книжку легко читати, вона не містить фахового жаргону та надлишкової термінології, її однаковою мірою адресовано фаховим словни-карям і читачам, що просто цікавляться словниками, хоча й не обізнані в цій царині професійно.

Правопис перекладу — за «Проєктом найновішої редакції українського правопису» (Київ, 1999).

ISBN 978-966-2141-96-2 © Видавництво «К.і.С.», 2012

Виданню українського перекладу сприяла підтримка Британської Ради в україні в рамках проєкту «Багатомовна Європа»:

www.language-rich.eu languagerichblog.eu

________________________________________________________________________

Перекладено за виданням:Dictionaries: the Art and Craft of Lexicography / Sidney I. Landau. — 2nd edn.

Published by the Press Syndicate of the University of CambridgeThe Pitt Building, Trumpington Street, Cambridge, United Kingdom

© Sidney I. Landau 1984, 1989, 2001 ISBN 0 521 78512 X

R 2 UO R GU A

Видавництво «КІС»входить у «Книгоспілку»libra.in.ua

Роботі над книжкою

допомогли словники r2u.org.ua,е2u.org.ua

Е 2 UO R GU A

Виданню українського перекладу сприяла підтримка Британської Ради в

Україні в рамках проекту "Багатомовна Європа":

www.language-rich.eu http://languagerichblog.eu

5

Сарі

6 Словники: мистецтво та ремесло лексикографії

7Зміст

Зміст

Передмова перекладача 8Передмова до другого видання та подяки 10Список ілюстрацій 13Скорочення 15

Вступ 171. Що таке словник? 212. Стислий виклад історії англійської лексикографії 553. Ключові елементи словників та інших мовних довідників 1054. Означення 1565. Слововжиток 2176. Корпус у лексикографії 2707. Творення словника 3368. Правові та етичні аспекти лексикографії 390

Зауваги 411Словники, згадані в тексті, від Джонсонового (1755)

дотепер: бібліографія та показник 450Вибрана бібліографія несловникових джерел 462Показник 466


Передмова перекладача

Книжка Сидні Лендау, видатного американського лексикографа, могла б мати підназву «Словникарські есеї». Це роздуми глибокого фахівця про історію та сьогодення його фаху, про словники та словникарів. Він ставиться до словника як до розумної живої істоти, що прагне збагатити користувача новим знанням, допомогти йому розв’язати складні проблеми, а в разі невдалої чи несумлінної праці своїх укладачів може завдати йому шкоди чи ввести в оману (але в та-ких випадках автор ніколи не пише про словники, лише про тих, хто їх укла-дає). Часто під словником він розуміє словникове видавництво чи гурт укла-дачів та редакторів. Словники в нього хизуються багатством свого лексикону, конкурують на ринку, апелюють до читацького загалу й намагаються бути яко-мога привабливішими; вони варті пошани чи ганьби, можуть шляхетно поши-рювати знання чи крадькома цупити один в одного фрагменти текстів. Водно-час словники є його постійним головним болем, невичерпним джерелом його проблем, його довічною любов’ю. навіть стиль його писання подібний до сти-лю формулювання означень у словниках — довгі заплутані речення з багатьма віртуозно сконструйованими підрядними вкладками та численними пунктуа-ційними хитрощами — і все лише заради того, аби не поставити крапку після повного речення всередині абзацу.

Перекладати цей текст водночас легко й складно. Логічність викладу, стро-гий академізм і шляхетна етичність у делікатній царині посилань на праці по-передників органічно й невимушено співіснують із тонким гумором, неви-мушеністю стилю та простотою (але в жодному разі не спрощеністю) опису складних проблем. Сидні Лендау подає мінімум лінгвістичних термінів, зде-більшого в дужках, пояснюючи фахові проблеми мовою, зрозумілою нефахів-цеві, що хоче не лише користуватися словникамі на рівні, дещо вищому від «чайникового», а й хоча б мінімально усвідомлювати тонкощі словникарської «кухні» та втрати й бонуси користувача, що з цього випливають. у загальному показнику подано українські слова та словосполуки, що їх вжито в перекладі ключових понять твору, та їхні англійські відповідники з оригінального тексту, аби читач міг дати собі раду з розмаїттям багатозначних термінів обох мов на позначення тих самих чи дещо відмінних понять, особливо коли відмінність є досить тонкою й важковловною. у випадках, коли автор пояснює складні речі простими словами, перекладачеві, заради точности перекладу, часом доводи-

9Передмова перекладача

лося поступатися стилем чи способами висловлювання, прийнятими в нашій науковій мові, що є набагато скутішою та «заканцеляризованішою», ніж мова англійських наукових текстів, не кажучи вже про тексти, призначені широко-му освіченому читацькому загалові. Якою мірою такий компроміс є вдалим — судити читачеві. (Принагідно хочу висловити глибоку вдячність тонкому мо-вознавцеві Василеві Старку, що прочитав рукопис перекладу й запропонував чимало поправок, що суттєво поліпшили текст).

В динамічному американському суспільстві, що постійно прагне самовдос-коналення й високо цінує освіту, словники мають величезне значення. Тради-ція звертатися до словників по інформацію з будь-яких сфер життя налічує багато років. Словник є неодмінним атрибутом будь-якої родини та будь-якої установи. діти звикають користуватися словниками змалку, дитячі словники привабливі зовні й цікаві своїм змістом, в них вкладено працю найбільших ін-телектуалів та найталановитіших художників. американці мають словники на кожен дитячий вік; учні початкової школи, підлітки та старшокласники мають різні словники, що враховують їхні зацікавлення та їхні способи висловлювати свої думки. університетські словники — то вже зовсім інша річ, це для дорос-лих. і зовсім вже найвищий щабель — словники повні («нескорочені»), повна картина мови, як її бачить відповідний видавничий дім чи гурт. Розлогий опис цих лексикографічних скарбів викликає білу заздрість і тяжкий сум — україн-ське словникарство протягом своєї історії зазнало більше заборон та втручан-ня позанаукових чинників, ніж сприяння. нині, не маючи жодної підтримки держави й розуміння меценатів, наші лексикографи поки що дуже мало що мо-жуть запропонувати спраглому до добрих словників загалові — і освіченому, і охочому здобути освіту. Книжка Сидні Лендау — добрий путівник на довгому шляху, що нам треба подолати якнайшвидше, аби наздогнати поважні суспіль-ства, де словник — не прикраса полиці з розкішного меблевого гарнітуру, а на-дійний робочий інструмент пізнавання світу.


Передмова до другого видання та подяки

Переглядаючи власну працю, автор опиняється в незручній позиції зовніш-нього спостерігача самого себе, що ним він справді стає, коли минає майже двадцять років. Я усвідомлюю, що в середньому щодев’ять років відбуваєть-ся заміна всіх клітин людського тіла, отже, протягом цього часу я відбув дві цілковиті трансформації й перебуваю в перебігу третьої. найважливіші змі-ни стосуються, напевне, погляду людини на світ і на своє місце в цьому світі. і ментально, і фізично я вже не той, що 1981–1982 року, коли писав цю книж-ку. Хоча можна було засканувати текст, я вирішив передрукувати його, аби це спонукало мене переглянути кожне слово. Я не пошкодував, що обрав саме та-кий шлях.

Чесне оцінювання власної книжки, так само як власної особистости, спо-нукає людину усвідомити, як у деяких випадках змінилися її погляди щодо того, що саме є важливим. Здатність особливо гостро обурюватися з деяких приводів, так само як здатність бігти сходами вгору, стрибаючи через дві схо-динки, якось загадково слабшає, хоча людина не відчуває, коли саме це від-бувається. Мене здивувала гострість власної критики щодо деяких речей, що нині видаються мені цілком тривіяльними; я був не проти вилучити деякі ко-ментарі цілком чи змінити їх, коли це було варто робити. З іншого боку, я далі певен, що моє бажання висловити власні погляди та стиль викладу, що допус-кав такі вислови, зробили своє й забезпечили першому виданню певний успіх серед вузького кола словникарів та ширшого кола людей, що цікавляться слов-никами. Я стояв на тому, аби не міняти стиль чи характер книжки, і не зробив цього.

деякі критики першого видання зазначали, що в книжці було багато ці-кавого, проте їй бракувало методичности та послідовности у висвітленні дея-ких моментів, а структура її не була систематичною. Мабуть, вони мали рацію. але якби я розітнув структуру словника у спокійний логічний спосіб, якби я написав низку нескінченних пронумерованих абзаців, 3.1.5.6, потім 3.1.5.7, за ним 3.1.5.8 тощо, написав низку речень із пасивним станом, що крапають одне в одне, то система могла б бути ліпшою, однак книжка тоді стала б непрочит-ною і, гірше того, непрочитаною. Писання — то тяжка праця, і мене ніщо не спонукало написати книжку, що її ніхто б не читав, навіть якби вона здобула

11Передмова до другого видання та подяки

овацію критиків. Треба мати наснагу писати книжку, якщо робиш це не зара-ди грошей. Проте я не маю засадничого упередження проти послідовної ор-ганізації книжки й не вважаю хаотичну чи неузгіднену структуру суттєвим чинником, що дає змогу підтримати читацьку цікавість. Я справді побачив у першому виданні організаційні надмірності, зайві повтори, дивні переходи й намагався виправити ці вади, розважливо вилучаючи дещо, пересуваючи де-які фрагменти до інших розділів чи всередині розділів, чи переписуючи дещо, однак я сподіваюся, що зумів не зіпсувати сутнісної привабливости книжки. Під цим я розумію те, що автор книжки має концепційний, із перших рук до-свід редагування широкого спектру словників протягом багатьох років; він хоче дати чесний звіт про те, як це роблять і де є загроза схибити, й не боїться сказати, що добре, що могло б бути ліпшим, і що є неприйнятне. Поряд із кри-тикою я завжди намагався дати конструктивну пропозицію. Заради рівноваги, у цьому виданні я не так часто вдаюся до суперечок. Я не хочу заробити очок. Хоч яких прикрощів чи зневіри я зазнав відколи занурився у свою систему, по-при те, що вони досі не цілком минули й поза сумнівом формують мої погляди щодо словників (і ще багато про що), вони вже не є каталізатором їдких комен-тарів. Їхній вплив став фізіологічним, глибшим і, можливо, тривалішим, про-те менш гострим.

Маю приємність знову, так само як і в першому виданні, подякувати Се-мові дейвісу (Sam Davis), що багато років тому був моїм провідним навчите-лем у видавництві «Фанк & Ваґналс», за терплячу допомогу; видатному нау-ковцеві елбертові Марквардту (Albert H. Markwardt) за щедрість та мудрість; Рендолфові Кверку (Randolph Quirk) за підтримку та увагу — все це в ті часи, коли я був новачком у словникарстві. Хочу також із вдячністю згадати Робер-та Чепмена (Robert L. Chapmen), що дав мені першу словникарську працю в «Фанк & Ваґналс», допоміг набути кваліфікацію доброго лексикографа й всіля-ко сприяв моєму зростанню. Мені дуже прикро, що через недогляд його ім’я не згадано в першому виданні.

Чимало людей висловили конструктивну критику першого видання та вказали на ті чи ті помилки та прогалини. деяку критику я врахував, на дея-ку не зважав. Проте я вдячний всім, хто потурбувався написати мені, як по-ліпшити цю книжку. Хочу особливо подякувати за зауваги та поправки ед-вардові Ґейтсу (Edward Gates), Томові Макартуру (Tom McArthur), душано-ві Ґабровшеку (Dušan Gabrowšek) та Влодзимежові Собков’яку (Włodzimierz Sobkowiak). Чимало словникарів, попри щільність робочих графіків, не шко-дували часу, аби відповісти на мої запитання щодо практичних аспектів су-часного словникарства та поточних ринкових проблем. Зокрема я вдячний за допомогу Френкові ейбейту (Frank Abate), Майклові аґнесу (Michael Agnes), Робертові Барнгарту (Robert K. Barnhart), дейвідові джосту (David Jost), ерин МакКін (Erin MacKean), Вендалін ніколс (Wendalyn Nichols) та джозефові Пі-кету (Joseph Pickett). Щиро вдячний аланові Г’юзу (Alan Hughes) за консуль-


тації щодо законодавства Європейського Союзу. Хочу подякувати Патрикові Генксу (Patrick Hanks), що ласкаво дав мені змогу скористатися неоприлюдне-ним текстом лекції про Семюела джонсона, та едвардові Ґейтсу за надісланий примірник статті, що її я жодним чином ніде не міг дістати.

Чимало моїх колишніх колег з видавництва «Кембридж юніверситі прес», фахівців із корпусної лінгвістики, лексикографії та мовознавства, погодилися прочитати частини рукопису цього видання й допомогли мені своїми комен-тарями чи спрямували мене до інших фахівців, що могли дати потрібну пора-ду. За таку допомогу я хочу висловити вдячність Патрикові джиларду (Patrick Gillard), ендрю Гарлі (Andrew Harley), Полові Гікоку (Paul Heacock), елано-ві Гарві (Alan Harvey), Кристин Бертелз (Christine Bertels) та Пені Картерові (Penny Carter). Я вдячний також джоан Г’юстон Гол (Joan Houston Hall), го-ловній редакторці Словника регіональних варіянтів американської англійської мови, за ласкаву згоду проглянути мій огляд цього словника, виправити по-милки та відповісти на всі мої запитання щодо нього. За всі хиби, пов’язані з будь-якими питаннями, заторкнутими у цій книжці, цілковито відповідаль-ний я.

Словникові статті та карти зi Словника регіональних варіянтів американ-ської англійської мови (Рис. 15–19), що їх наведено у розділі 5, передруковано з дозволу видавців, the Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge, Mass.: Vol. I, A-C., Copyright © 1985 by the President and Fellows of Harvard College; Vol. II, D-H., Copyright © 1991 by the President and Fellows of Harvard College; Vol. III, I-Q., Copyright © 1996 by the President and Fellows of Harvard College; Volumes IV and V, forthcoming.

Читач цього видання побачить, яку важливу роль в укладанні словників нині відіграє використання мовних корпусів. аби усучаснити цю книжку, нео-дмінно треба було мати доступ до першокласного лексикографічного корпусу. Я з приємністю дякую видавництву «Кембридж юніверситі прес» за дозвіл ско-ристатися Кембридзьким міжнародним корпусом (КМК) та Інструментарієм до КМК (унікальною програмою, що дає змогу працювати з цим корпусом). Кемб-ридзький міжнародний корпус — це комп’ютерна база даних сучасної розмов-ної та письмової англійської мови, що натепер охоплює понад 300 мільйонів слів. Він містить британський, американський та інші варіянти англійської мови. Видавництво «Кембридж юніверситі прес» створило цього корпуса, аби мати приклади слововжитку, що дають змогу поліпшити якість навчального мовного матеріялу.

13Список ілюстрацій

Список ілюстрацій

1. довідникові праці, присвячені поняттям та термінам2. Титульна сторінка факсимільного видання

словника Роберта Кодрі Абетковий список (1604)3. Титульна сторінка Універсального етимологічного

словника англійської мови нaтaна Бейлі (1721)4. Титульна сторінка Плану Словника Семюела джонсона (1747)5. джеймс A. Г. Мюрей, головний редактор

Оксфордського словника англійської мови6. Цитата зі сполукою «over the top» (іти в напад,

виходити з окопів; переходити межу)7. Видрук результатів корпусного пошуку

на слово «conspicuous» (видний, помітний)8. Цитата зі словом «dot-com» (інтернет-компанія, дот-ком)9. Цитата зі словом «dot-comer» (інтернетник, дот-комер)

10. Цитата зі словом «dot» (інтернетовий, дот-)11. Цитата зі словом «raves» (гулянки, бешкети)12. Цитата зі словом «e-commerce» (інтернетова торгівля)13. Цитата зі словом «skorts» (скорти)14. Цитата зі словом «like» (типу, щось на кшталт)15. Частина статті bull (бугай) зі Словника регіональних

варіянтів американської англійської мови, т. і16. Стаття mincy (вередливий) зі Словника регіональних

варіянтів американської англійської мови, т. ііі17. Карта з позначеннями штатів за СРВААМ

порівняно зі стандартною картою СШа18. Розподіл вживаности слова «gesundheit» за СРВААМ19. Розподіл вживаности слова «scat» за СРВААМ20. Слово «surgery» у множині за американським підкорпусом


21. Слово «colossal» за американським підкорпусом22. Теґові описи слова «run»23. Теґові описи та пошук слова «crazy» (божевільний,

схиблений) в однині та множині за американським підкорпусом24. Теґовий опис слова «escalate» (підіймати)25. Результати залемованого пошуку колокатів слова «voice» (голос)26. Слово «husky» (хрипкий) як колокат слова «voice» (голос)27. Слово «hear» (чути) як залемований колокат слова «voice» (голос)28. Колокації «back burner» (задній пальник) та «front

burner» (передній пальник) за американським підкорпусом29. Пропонована організація корпусних текстових типів30. Пошук слова «tactfully» (тактовно) за

реченнями в американському підкорпусі31. Теґовий опис слова «right» (правильний)

за американським підкорпусом32. Торндайкова блокова система розподілу

словникових гасел за початковими літерами33. Типові заголовки у видавничих

настановах словника (спрощена форма)34. Головний редагувальний екран

15Скорочення

Скорочення

(Повні назви словників, разом із відповідними скороченнями, у тексті здебіль-шого подано там, де про ці словники з будь-якого приводу згадано вперше. В наступному тексті, аби уникнути багаторазового повторювання повних назв, наведено лише скорочення.)

ауС Американський університетський словникВнВ Словник американської мови «Вебстерс Нью

Ворлд», університетське виданняВнМС2 Вебстерський новий міжнародний словник

англійської мови, друге виданняВнМС3 Третій вебстерський новий міжнародний словникВССаМ Вебстерський словник слововжитку в англійській мовіВуСРГ Вебстерський університетський словник «Рендом Гаус»КМСаМ Кембридзький міжнародний словник англійської мовиКОБіЛд Корпусний словник англійської мови

«Колінз» (КОБІЛД), друге виданняКОБіЛдСаМ Корпусний словник англійської мови «Колінз» (КОБІЛД)КСааМ Кембридзький словник американської англійської мовиМВ10 Університетський словник «Меріям-Вебстер», десяте виданнянОСаМ Новий оксфордський словник англійської мовинСааМ Навчальний словник американської англійської мови «Ен-ті-сі»ОнСПР Оксфордський навчальний словник підвищеного

рівня сучасної англійської мовиОнСПР6 Оксфордський навчальний словник підвищеного

рівня сучасної англійської мови, шосте виданняОСаМ Оксфордський словник англійської мовиОСаМ2 Оксфордський словник англійської мови, друге виданняСааМ Словник американської англійської мови

на історичних принципахСааМЛ Словник американської англійської мови «Лонґман»


СаМаГ Словник англійської мови «Американ геритидж»СаМаГ4 Словник англійської мови «Американ

геритидж», четверте виданняСаМК Словник англійської мови «Колінз»СаМРГ2 Словник англійської мови «Рендом Гаус», друге виданняСВБ Словник «Ворлд бук»СПРааМЛ Словник підвищеного рівня американської

англійської мови «Лонґман»СРВааМ Словник регіональних варіянтів американської англійської мовиССаМе Світовий словник англійської мови «Енкарта»ССаМЛ Словник сучасної англійської мови «Лонґман»ССаМЛ3 Словник сучасної англійської мови «Лонґман», третє виданняСССааМ Словник слововжитку сучасної американської англійської мовиуеС Універсальний енциклопедичний словник «Гемлин»уСаГ3 Університетський словник «Американ

геритидж», третє виданняуСВнВ Університетський словник «Вебстерс

Нью Ворлд», четверте видання

17Вступ

Вступ

Перше видання цієї книжки вийшло друком 1984 року, того самого року, що його джордж Орвел вибрав, аби подати своє бачення малоприємного футу-ристичного світу, де особисту свободу пригнічено маніпуляціями авторитар-ної держави. друге видання виходить року 2001, того самого року, що його ар-тур Кларк вибрав як час ризикового космічного походу, що зазнав втручання збожеволілого й тому небезпечного комп’ютера. у часи, коли їх було написано, обидві книжки змальовували неймовірний химерний світ. Вони не дали точно-го прогнозу, яким саме світ мав стати, але з дивовижною точністю передбачи-ли саме ті зміни, що нині турбують нас найбільше. 1984 року це була особиста політична свобода; 2001 року це змога керувати технологіями, аби поліпшити повсякденне людське життя. Комп’ютери існували й до 1984 року, однак на той час вони не змінили світ. Тепер це відбулося й вони змінили, зокрема, способи творення словників. Саме це є головною причиною, що зумовила потребу мати друге видання пропонованої книжки.

Мені пощастило, що від 1994 до 2000 року я був безпосередньо залучений до творення нового словника для чужоземців, Кембридзького словника амери-канської англійської мови. у перебігу цієї праці я зсередини відчув багато змін, що їх зазнало словникарство завдяки комп’ютерній технології. із ранішої пра-ці, укладання багатотомового Міжнародного словника з медицини та біології (John Wiley, 1986), я дещо знав про комп’ютерну лексикографію, але порівня-но з пізнішим проєктом цей досвід був рудиментарним. Позаяк перше видан-ня цієї книжки написано в розпал редагування медичного словника, в ньому було багато покликів на фахову лексикографію, зокрема медичну. деякі фахо-ві дефініції я в новому виданні вилучив, але загалом зберіг докладний виклад термінологічної лексикографії.

Позаяк останнім часом я працював у царині лексикографії адМ (англій-ська як друга мова), це видання містить набагато більше прикладів з цієї га-лузі словникарства, ніж попереднє. Британія проклала шлях творення слов-ників для чужоземців і досі має найбільшу й найрозвиненішу низку словни-ків цього типу. Отже, я мусив докладно вивчити провідні британські словники адМ. у першому виданні я радо приділив британському словникарству біль-ше уваги, ніж зазвичай це роблять у своїх книжках американці. у другому ви-данні я далі розширив межі огляду британської лексикографії, особливо в ца-


рині адМ, хоча й не лише в ній. Проте мушу визнати, що я значно краще знаю американські словники й не можу такою самою мірою охопити у своєму огля-ді британські словники з усіх галузей лексикографії.

Протягом десятиріччя від 1985 до 1995 року словниковий світ зазнав дра-матичних змін через незрівнянне більшання потужности спочатку файлових серверів, а потім жорстких дисків персональних настільних комп’ютерів. най-відчутнішим і найдалекосяжнішим наслідком цих змін є розвиток величезних електронних збірок природної мови (їх називають корпуси (corpora), в однині корпус (corpus), що в перекладі з латини означає «тіло»). Такі корпуси викорис-товують, аби вивчати та аналізувати мови методами, що були раніше немож-ливими; використання корпусів спричинило найвідчутніші зміни в підходах до досліджування та укладання словників. Це видання містить цілком новий розділ 6, Корпус у лексикографії, де подано історію творення корпусів, описа-но, як користуватися корпусами в сучасному словникарстві, та як укласти кор-пуса. Викладено також міркування щодо майбутнього використання корпусів.

Комп’ютерні технології драстично змінили також методи укладання та редагування словників. Словники пишуть в онлайновому режимі, укладачам не треба працювати разом в одному місці. Корпусом послідовно користують-ся в різні способи під час поточного укладання словника, а майстерний софт спростив деякі аспекти словникарської роботи, зокрема перевіряння пере-хресних посилань. на підготовчому етапі укладання словника тепер все відбу-вається зовсім не так, як було раніше, зокрема треба залучити комп’ютерних фахівців та придбати нові комп’ютери. Розділ 7, Творення словника, відбиває ці зміни. Значна частина цього розділу є новою.

Через революційний вплив корпусів на словникарство, змінилася й роль цитатної картотеки — збірки висловів, вирізаних чи передрукованих з періо-дичних видань, книжок тощо. Останню частину розділу 4, Означення, довело-ся цілком переробити, аби ввести поняття корпусу й показати його відмінність від цитатної картотеки. далекосяжний вплив корпусів спонукав мене саме в цьому розділі описати корпус у загальних рисах замість дочекатися розділу 6 і ввести його там. (насправді згадки про корпус, хоча й побіжні, є і в перших трьох розділах). Першу частину розділу 4, так само як у попередньому видан-ні, присвячено природі значення слова та принципам означування. Він також містить практичні поради щодо означування та приклади різних стилів озна-чування з урахуванням останніх новацій, особливо стосовно словників для ін-шомовних користувачів.

не всі зміни, що їх зазнало словникарство, пов’язані з появою дедалі по-тужніших комп’ютерів. деякі новації, зокрема у зазначених вище стилях озна-чування, є наслідком появи корпусів, однак їхні відгалуження привели до змін, що по суті не мають жодного стосунку до корпусних студій. Протягом двох останніх десятиріч двадцятого сторіччя надруковано чимало нових словників і навіть словників нових типів, і всі вони мають знайти своє відображення у

19Вступ

цьому виданні. нові дослідження треба усвідомити. Значною мірою перегля-нуто навіть розділи, що в них комп’ютери не є головною причиною змін — роз-діл 1 Що таке словник?, розділ 2 Стислий виклад історії англійської лексикогра-фії, та розділ 3 Ключові елементи словників та інших мовних довідників. Проте вплив комп’ютерних технологій спричиняє глибокі зміни навіть тоді, коли ці технології не є визначальними. Зокрема у розділі 1 приділено більше уваги не-абетковим словникам. у розділі 2 я додав підрозділи про словники для чужо-земців, розповів, як відійшов у небуття нескорочений словник, порівняв аме-риканські університетські словники з їхніми британськими кузенами й завер-шив його підрозділом про електронні словники та інтернет.

Коли вийшло друком перше видання, Третій вебстерський новий міжна-родний словник (ВнМС3) мав вже двадцять три роки, однак всі ще пам’ятали полеміку, спричинену його оприлюдненням 1961 року. Тоді це був єдиний не-скорочений словник сучасної мови, отже, він був вартий докладного розгля-ду. Частину детального обговорення означень з ВнМС3 у розділі 4 я вилучив, однак читач все одно побачить чимало посилань на ВнМС3 по всім тексті, бо цей словник, попри свій поважний вік, досі є віховим в англійському слов-никарстві. Зокрема у розділі 5, Слововжиток, переглянуто критику ВнМС3, пов’язану з його підходом до ремаркування слововжитку. Розділи, присвячені сексуальним та копрологічним табу та кривдам, ретельно перероблено з огля-ду на зміни , що відбулися відтоді в лексикографічній практиці. Обговорення порадників щодо слововжитку усучаснено, аби врахувати пізніші публікації.

Розділ 8, Правові та етичні аспекти лексикографії, переписано майже ціл-ком, послідовніше, з фокусом на правових та етичних питаннях, що їх не затор-кнуто більше ніде. додано новий матеріял, зокрема обговорення історії вико-ристання імени Вебстера в американській лексикографії та низку порад щодо того, як віддати належне лексикографам за творення словників. Завершальний підрозділ, присвячений ролі словників у відображуванні суспільних вартос-тей, також ретельно переглянуто з урахуванням результатів недавніх студій.

Перше видання моєї книжки містило два бібліографічні списки: Критична бібліографія вибраних одномовних словників та Вибрана бібліографія несловни-кових джерел. другий список, дещо усучаснений, є й у другому виданні. Замість першого списку подано Згадані в тексті словники, від Джонсонового (1755) до-тепер: бібліографія та показник. Критична бібліографія першого видання час-то дублювала коментарі з тексту книжки. Повторів вдалося уникнути, скомбі-нувавши нову бібліографію з посиланнями в показнику: критичні посилання подано грубим шрифтом, a інші згадки — стандартним. Таким чином користу-вач може легко знайти критичні коментарі й водночас має повний список слов-ників цього періоду, згаданих у тексті.

Стиль другого видання, так само як першого, доступний кожному, хто ці-кавиться словниками. Проте рівень деталізації має задовольнити також лекси-кографів та тих, хто згодом може стати лексикографом, тобто укладачів слов-


ників, лексиконів, глосаріїв та інших мовних довідників та їхніх помічників. Книжкою можна користуватися як текстом із курсу англійської лексикографії чи як додатком до курсу історії англійської мови. Вона може зацікавити також бібліотекарів. Подібно до попереднього видання, це видання призначене та-кож тим, хто не збирається коли-небудь укладати словника, а просто хоче біль-ше знати про словники та про те, як їх роблять. Трохи заторкнуто також дво-мовні словники, проте здебільшого заради зіставлення проблем двомовної та одномовної лексикографії.

Після дати оприлюднення першого видання вийшли друком чимало кни-жок з проблем лексикографії, найважливіші з них: Бо Свенсен, Практична лексикографія: Принципи та методи укладання словників (Oxford University Press, 1993), переклад зі шведської, та анрі Бежуа, Традиції та новації в сучас-них англійських словниках (Oxford University Press, 1994). Варто також згада-ти збірку праць Роберта Берчфілда Лексикографічні студії (Oxford: Clarendon Press, 1987). на популярному рівні багато інформації, раніше невідомої широ-кому загалові, дає книжка джонатона Ґрина У гонитві за сонцем: Словникарі та словники, що вони уклали (Jonathan Cape (UK), Henry Holt (USA), 1996). За-садничою працею для фахових словникарів досі є Підручник із лексикографії Ладислава Зґусти; я теж багато чим завдячую цій книжці, особливо стосовно двомовної лексикографії. Хоча кожна зі згаданих книжок є вартісною у своїй царині, жодна з них не містить сукупности специфічних рис першого видання моєї книжки, що роблять її відмінною від інших і що їх я намагався підсилити у другому виданні. Це погляд загартованого лексикографа з широким практич-ним досвідом планування, організовування та редагування словників; це осо-бистий стиль без претензійности чи зверхности, що промовляє від однієї осо-би до іншої, а не до натовпу дібраних послідовників чи високочолих науковців; це вичерпне, глибинне охоплення царини англійської лексикографії.

21Що таке словник?

Р О ЗдіЛ 1

Що таке словник?

Словник — потужне слово. автори та видавці виявили, що коли довідкове ви-дання назвати словником, продавати його легше, ніж під іншою назвою, бо це слово свідчить про авторитетність, науковість і точність. Отже, не дивно, що словниками називають найрізноманітніші різнотипні книжки. Є словники з шовку та кінематографії, напоїв і танців, моди, податків та лицарства. існує словник покеру, словник кінотермінології, словник жаргону байкерів. Якби емброуз Бірс не назвав свою книжку Чортів словник, а натомість написав щось на кшталт Афоризми Емброуза Бірса, вона зазнала б забуття, що його насправді варта. Однак, я гадаю, чортові доводиться віддавати належне.*

Більшість людей вважають словники та енциклопедії взаємопов’язаними, часом навіть взаємозамінними, хоча це довідкові видання суттєво різного типу та різного призначення. Словник — це текст, що описує значення слів, часто ілюструє вживання їх у контексті, й зазвичай подає вимову. Словники в тради-ційній книжковій формі здебільшого подають слова в абетковому порядку. Су-часні словники часто містять інформацію про написання (літерування), ети-мологію (походження слова), слововжиток, синоніми, граматичні особливос-ті, інколи також ілюстрації. енциклопедія — це збірка статтей з різних галузей знань. Попри те, що деякі статті містять означення, їхні описи сягають далеко за межі інформації, поданої в словнику.

Словникові означення зазвичай подають обмежену інформацію, потрібну читачеві, аби зрозуміти незнайоме слово. В центрі уваги саме слово, а інфор-мація стосується його значення, вимови, вжитку, походження. енциклопедій-ні статті сутнісно тематичні, вони пов’язані з цілим предметом, репрезенто-ваним у назві статті. енциклопедійна стаття про релігію не лише пояснює, що означає чи означало в минулому слово релігія, як його вимовляти чи вживати, а й систематично описує світові релігії, їхню історію, доктрини та практику. Відмінність, можливо, дещо спрощено, часом висловлюють апотегмою «Слов-ники — це про слова, енциклопедії — це про речі». Здебільшого так воно й є, якщо говорити про словники та енциклопедії взагалі, проте існує багато ви-нятків, коли йдеться про конкретні статті в працях обох типів.1

* В оригіналі гра слів у назві книжки (The Devil’s Dictionary) та прислів’ї to give the devil his due (віддавати належне суперникові, дослівно — віддавати належне чортові). (Тут і далі — зауваги перекладача).


Всеохопні узагальнення щодо словників робити важко. Якщо це не енци-клопедії, то що це таке? Їхні форми різноманітні, тому будь-яке узагальнення, застосовне до одного чи кількох типів словників, може бути зовсім непридат-ним до інших. Отже, перш ніж ми заглибимося в наш предмет, треба проаналі-зувати різні типи словників та споріднених із ними мовних книжок.

ТиПи С ЛОВниКіВ Та інШиХ МОВниХ дОВідниКіВ

Словники можна класифікувати за багатьма критеріями. деякі з них, наприклад, обсяг, очевиднi кожному, проте стандартної узгідненої систематики словників нема. Втім, кілька відчайдухів спробували побудувати організовану схему кла-сифікації, або типологію. Отже, перш ніж почати власний огляд, варто розгляну-ти продуману й тонку типологію, що її розробив лінгвіст Яков Мелкіл.2

За Мелкілом, словники можна розрізняти за трьома категоріями: діяпазо-ном (range), перспективою та поданням. Діяпазон стосується обсягу (size) та меж (scope) словника: якою мірою він охоплює всю лексику? Мелкіл називає цю властивість щільністю. Коли маєш до діла з усією мовою, встановити дія-пазон практично неможливо — хто знає загальний обсяг лексики? але коли вибір лексики обмежено конкретною темою, діяпазон може бути вичерпним. іншим аспектом діяпазону є кількість охоплених мов — чи є словник одно-мовним, двомовним, чи багатомовним (тобто охоплює понад дві мови). Тре-тій аспект діяпазону — ступінь сконцентрованости на лексичних даних, тобто якою мірою енциклопедійною є праця.

Перспектива базується на тому, що саме укладач має на меті та який об-рано підхід. По-перше, чи є праця діяхронною (охоплює тривалий час) чи син-хронною (обмеженою одним періодом). По-друге, як її організовано — за абет-кою, за звучанням (як у словниках рим), за поняттями (як у деяких тезаврусах), чи в якийсь інший спосіб. По-третє, чи є виклад безстороннім, повчальним (дидактичним) чи жартівливим.

Подання — це спосіб викладення матеріялу з огляду на задану перспекти-ву, зокрема, наскільки повними є означення. Одномовні словники тяжіють до повніших означень, ніж двомовні. Словники для іноземців містять простіші означення та більше ілюстраційних прикладів, ніж словники для природже-них носіїв мови. Яку форму вербального документування використано: деякі словники базовано на цитатах, інші на спеціяльно сконструйованих висловах, словники третього типу можуть містити список бібліографічних посилань. Чи містить словник графічні ілюстрації. нарешті, чи містить словник деякі (й які саме) конкретні риси, скажімо, інформацію про вимову та слововжиток.

Мелкілова класифікація вартісна тим, що пропонує співвідношення типів словників. наприклад, діяхронні словники містять мало картинкових ілюстра-цій чи не містять їх зовсім; двомовні словники рідко бувають діяхронними, їх


впорядковано здебільшого за абеткою. За категоріями діяпазону, перспективи та подання фактично можна покласифікувати словники будь-яких типів3. Проте, попри всю свою елегантність, Мелкілова система не є надто придатним навчаль-ним інструментом. Отже, я пропоную свій огляд. Він менш витончений, не має на меті дати формальну типологію, натомість зручним чином виявляє важливі відмінності між словниками. Категорії не є ексклюзивними. Така класифікація дає змогу пояснити відмінні та спільні риси словників різних типів.

Кількість мов

Словники відрізняються кількістю охоплених мов. Відмінність між одномов-ним та двомовним словниками полягає не лише в кількості мов, а й у їхньому сутнісному призначенні. двомовний словник являє собою список слів чи ви-словів однієї мовою (вихідна мова), розташованих, якщо це книжкова форма, в абетковому порядку, та (в ідеалі) їхніх точних відповідників іншою мовою (ці-льова мова, мова перекладу). Метa словника — надати допомогу користуваче-ві, що розуміє лише одну з двох мов. Щобільше, одна з цих мов є, за припущен-ням, рідною мовою користувача.

Одномовний словник, написаний цілком однією мовою, може бути при-значений а) природженим носіям мови; б) тим, хто вивчає цю мову як дру-гу, зокрема в країні, де вона має значне поширення як рідна мова чи як лінґ-ва франка*; в) тим, хто вивчає цю мову як чужу. Такий словник подає багато різноманітної інформації про гаслові слова і, що найважливіше, містить озна-чення, тобто кожне слово чи вислів перефразовано словами тієї самої мови. (Принципи означування ми розглянемо в розділі 4). Головна мета одномовно-го словника — пояснити, по змозі словами, що мають бути зрозумілі користу-вачеві, значення інших слів і (особливо в навчальному словнику) як їх вжива-ти. Отже, одномовний словник дає описові означення тією самою мовою, тоді як двомовний словник подає відповідники до гаслових слів іншою мовою.

двомовний словник може бути однонапрямним чи двонапрямним, тоб-то йти лише в одному напрямі, скажімо, від англійської мови до французької, чи бути скомбінованим із іншим словником, що йде від французької мови до англійської. В англійських працях із двомовної лексикографії наявні в словни-ку мови часто позначають М1 та М2. двонапрямний словник насправді скла-дається з двох словників, М1→М2 та М2→М1. існують також словники, де до кожного гаслового слова подано переклад двома іншими мовами (тримовні) чи більш ніж двома мовами (багатомовні).

двомовні словники використовують здебільшого заради двох цілей: лю-дина, що знає мову перекладу, — аби зрозуміти вихідну мову, зокрема читаю-

* мова спілкування носіїв різних мов.


чи; людина, що знає вихідну мову, — аби краще висловити свою думку цільо-вою мовою, зокрема пишучи. Словники, призначені до використання з другою метою — перекласти рідномовний текст чужою мовою — інколи називають активними; словники, використовувані, аби перекладати чужомовні тексти рідною мовою, називають пасивними4. носій англійської мови скористається французько-англійським словником, коли йому потрібна «пасивна» допомо-га, тобто треба зрозуміти незнайомі французькі слова, що трапляються під час читання. З другого боку, коли франкомовному користувачеві треба написати есея англійською, він звернеться до французько-англійського словника з «ак-тивною» метою, себто аби знайти слова, що правильно передають його дум-ку. Багато двомовних лексикографів зазначали, що майже неможливо побуду-вати однонапрямного двомовного словника на потреби носіїв обох мов. укла-дач орієнтується, чи повинен орієнтуватися, на одну з двох груп користувачів, інакше він не задовольнить жодної. Однак у двомовних словниках дуже рід-ко вказано, кому саме їх призначено5. Ось коментар мовознавця: «навряд чи можна чекати схвальної реакції книговидавців на цю думку, а проте двомов-ні словники треба називати так, аби було ясно, на носіїв котрої мови їх розра-ховано, наприклад, Французько-англійський словник для американців чи Фран-цузько-англійський словник для французів»6.

Чому це так? насамперед, цільова мова часто не має відповідників до гас-лових слів вихідної мови, зокрема до багатьох загальних слів, і не лише тоді, коли йдеться про зразки місцевої флори чи фауни. Ладислав Зґуста наводить англійське слово girlhood (дівування, дівоцтво) як приклад, що до нього важко дібрати точного французького відповідника. État de fille — пояснювальний від-повідник, але він не дає жодної користи англійцеві, що хоче перекласти це сло-во французькою у реченні типу «In her girlhood, she used to read Tennyson» (Ді-вчинкою, вона багато читала Тенісона).7

Окрім того, є багато культуроспецифічних слів (деякі лінгвісти віддають перевагу термінові «культуропов’язаний»). наприклад, американські та канад-ські футбольні терміни типу tackle (блокувати чи збивати гравця — в амери-канському футболі) не мають відповідників у країнах, де в цю гру не грають8. Багато соціяльних термінів (зокрема пов’язаних із родинними стосунками), кулінарні терміни, політичні та правові терміни, богословські терміни не ма-ють відповідників у цільовій мові й потребують пояснення замість чи на дода-ток до якогось приблизного перекладу9. Культуроспецифічними часто є тер-міни, пов’язані з історичними подіями та охороною здоров’я. Очевидно, брак відповідників стає особливо гострим, коли дві мови побутують у культурах із сильно відмінним культурним тлом, проте це трапляється навдивовижу часто навіть у культурах спільного походження.

у статті, особливо багатій на приклади культуроспецифічних слів, славіст Мортон Бенсон зазначає, що через культурні розбіжності укладач двомовно-го словника не може отримати реєстра слів іншої мови простим обертанням


напряму перекладів. Лексичні прогалини (лакуни) постають тоді, коли пред-мета чи поняття, притаманних культурі вихідної мови, нема в культурі цільо-вої мови. Бенсон наводить приклади англійських словосполук «advance man» (довірена особа кандидата на виборах), «dial-a-joke» (анекдоти телефоном) та «exit poll» (екзит-пол). деякі сполуки мають часткові відповідники в цільовій мові, однак не мають точних паралелей. Прикладами такого типу є «assistant professor» (доцент) та «health maintenance organization» (здоровоохоронна орга-нізація). Часом у мові перекладу є поняття, але бракує слова, що його описує. до такої категорії Бенсон відносить «gridlock» (глухий кут, патова ситуація), «double-park» (паркування до вже припаркованого транспорту) та «moving violation» (порушення правил дорожнього руху)10.

Лексикографові критично важливо визначити від самого початку, чи слов-ник М1→М2 призначений допомогти носіям М2 зрозуміти мову М1, чи допо-могти носіям М1 висловити свої думки мовою М2. Якщо словник містить в собі також М2→М1 частину, належить відповісти на таке саме питання: чи цей словник призначений допомогти носіям М1 зрозуміти мову М2, чи допомог-ти носіям М2 висловити свої думки мовою М1? Отже, можливі чотири призна-чення кожного двонапрямного двомовного словника. Вибір призначення слов-ника носіям саме певної мови впливає не лише на тип та повноту перекладних відповідників, а й на добір самих гасел. наприклад, в англійсько-французько-му словнику для носіїв французької мови введення до реєстру культуроспеци-фічних слів типу футбольного терміна tackle має сенс, бо француз може мати проблеми з незнайомим словом. але якщо словник має на меті допомогти ан-гломовному користувачеві висловити свою думку французькою мовою, це сло-во буде зайвим. Більше того, носій англійської мови не потребує багатьох не-звичних чи складних слів, як-от «circumnavigate» (плавати навколо), бо якщо англомовному користувачеві потрібен французький відповідник, він шука-тиме його на простіші гаслові слова, скажімо, sail around11. і навпаки, носієві французької мови важливо мати змогу знайти у словнику незвичні та складні англійські слова. Якщо відповідник звичайного слова у вихідній мові (англій-ській) є незвичним чи складним словом у мові перекладу (французькій), ця розбіжність менше важить з погляду французького мовця, ніж англійського, бо якщо у словнику не сконкретизовано обмежень на вживання слова, остан-ній може вжити незвичне французьке слово у зовсім неналежному контексті. Лише деякі словники надають певне місце такій інформації.

Мері Р. Гаас перелічує вимоги до двомовного словника, зокрема такі:1. Словник має містити переклад кожного слова вихідної мови.2. Охоплення лексики вихідної мови має бути повним.3. Словник має містити граматичну, синтаксичну та семантичну інфор-

мацію.4. Словник має містити настанови щодо слововжитку.5. Словник має містити імена та прізвища.


6. Словник має містити незагальновживані слова, зокрема наукові терміни.7. Словник має містити настанови щодо написання та варіянти літеру-

вання.8. Словник має подавати вимову слів.9. Словник має бути компактним — що очевидним чином обмежує по-

вноту виконання пунктів 1–8.12

Я лише побіжно заторкнув питання складности точного перекладу й уна-очнив деякі наявні труднощі, аби читач побачив, що укладачам багатомовних словників доводиться долати величезні проблеми. насамперед такі словники неодмінно є пасивними, бо ними користуються лише в разі перекладу з чужої мови на відому й лише заради розуміння тексту. Переклад двома чи більше ін-шими мовами унеможливлює будь-яку нетривіяльну міжмовну відповідність. Лінгвісти називають мови з непаралельними лексичними формами анізоморф-ними (від ан=не + ізо=однаковий + морф=форма). Тримовні словники порів-няно рідкісні, здебільшого вони містять дві широковживані мови, скажімо, ан-глійську та французьку, або, в минулому, латину та англійську чи романську мову, плюс дуже відмінну мову з цілком іншої мовної сім’ї, наприклад мову банту. Такі словники часто укладали європейські місіонери, аби спілкуватися з можливими новонаверненими вірянами мовою, що не мала нічого спільно-го з їхньою рідною. Отже, такі словники по суті мали дві вихідні мови та одну мову перекладу, сильно анізоморфну до їхньої рідної мови. Безперечно, такі словники не можуть не бути елементарними й суто практичними, вони більше схожі на розмовники для мандрівників, ніж на двомовні словники. Що біль-ше мов у словнику, то складніші проблеми. Л. Зґуста зазначає, що багатомов-ні словники придатні лише в разі фахової термінології, коли всі інші значення можна відкинути13.

Варіянти англійської мови

англійські словники різняться варіянтом англійської мови, що його вони описують. За оцінкою дейвідa Кристалa, приблизно чверть населення світу вільно володіє англійською мовою чи добре її розуміє — це 1.2–1.5 мільяр-да осіб14. англійська мова є рідною у Великій Британії, СШа, ірландії, Кана-ді, австралії, новій Зеландії та на Карибах. Як пише Кристал, вона має ста-тус державної (official) чи якийсь інший спеціяльний статус у понад сімдеся-ти інших країнах, де її вживають як лінґва франка (іншими словами, як другу мову), а в цілому світі її дуже широко вивчають як чужу мову15. Позаяк ан-глійську мову широко вживають у дуже відмінних місцях, вона набула дея-ких специфічних рис, подібно до того, як американський варіянт англійської мови набув своєрідних рис після заснування американських колоній. у ві-сімнадцятому та дев’ятнадцятому сторіччях не було повітряного сполучен-


ня, новини поширювалися повільно. у двадцятому та двадцять першому сто-річчях зв’язок усіх типів став дивовижно швидким. Відбувається величезна за обсягом безперервна взаємодія англійською (і, звичайно, багатьма інши-ми мовами) через телебачення та друковані періодичні видання, інтернет та електронну пошту, кіно та популярну музику, туризм, наукові дослідниць-кі та навчальні програми, інтернаціоналізацію бізнесових організацій, зрос-тання міжнародної торгівлі. Можна заперечити, що ця взаємодія мала б усу-нути розбіжності, проте вони не зникають. Вплив англійської мови в дедалі більших обсягах додає мовцям можливостей надавати словам нових значень чи конотацій, адаптуючи їх до умов своїх країн. Попри те, що швидка масова міжнародна мовна комунікація може загальмувати деякі зміни, я вважаю, що вона здебільшого пришвидшує поширювання та популяризацію нової лекси-ки, особливо в царині медій, популярної музики та комерційної реклами. на-разі різні англійські мови, наявні по світі, взаємозрозумілі навіть попри те, що деякі особливості вимови та специфічні вислови можуть на мить спанте-личити носіїв іншого варіянту мови.

Як побачимо в наступному розділі, ноа Вебстер наголошував — дех-то може сказати, що перебільшено, — що природа американської англійської мови єдина, хоча відмінності безперечно існували. Всі, крім Вебстера, добре усвідомлювали появу в америці нових слів і нових значень, що їх називають американізмами, почали їх збирати та видавати спеціяльні словники. Слов-ник американізмів джона Бартлета, виданий 1848 року, був раннім абетковим словником такого типу й витримав чимало перевидань протягом багатьох ро-ків. Визначною ранньою збіркою була книжка Скеле де Віра Американізми: Англійська мова Нового Світу (1871). Це не абетковий словник, а дискурсив-не дослідження американізмів, покласифіковане за джерелами. Там є розді-ли про індіянців, іммігрантів із різних країн (зокрема голандців, французів, іспанців, німців, негрів та китайців), про Захід, Церкву тощо. 1919 року ви-йшло друком перше видання Американської мови Г. Л. Менкена, що його по-тім, аж до 1936 року, переробляли та доповнювали, довівши до кількох томів. насправді його ніколи не переставали передруковувати; мовна секція майже кожної букіністичної книгарні в америці має на полицях одне з видань Мен-кенової книжки, а 1967 року Рейвен і. Макдейвід молодший видав скорочену заанотовану версію разом із новим матеріялом.16 Менкен здобув популярність насамперед як журналіст і письменник із сардонічним розумом, що гостро ви-словлювався щодо американського життя та звичаїв. але він був також висо-кокласним дослідником англійської мови. Менкенова праця не є словником, проте вона містить великий слівний показник, отже, нею можна користувати-ся й як словником. Ще одна велика праця, також не словник, — двотомова Ан-глійська мова в Америці (1925) джорджа Філіпа Крепа, що містить ретельний науковий розгляд відмінностей лексики, вимови та правопису американської англійської мови порівняно з британською.17


намагаючися заповнити прогалини в охопленні американської англій-ської мови в Оксфордському словнику англійської мови (ОСАМ), Вільям Крей-джі, один з редакторів ОСАМ, видав разом із джеймсом Галбертом чотирито-мового Словника американської англійської мови (1938–1944). у цьому словни-ку зібрано слова, що виникли в америці, а також слова, пов’язані з культурним життям американців. 1951 року вийшов Словник американізмів Мітфорда Мет’юза. Цю працю обмежено американізмами, тобто словами, що виникли у СШа. За спостереженням алена Вокера Рида, Мет’юз, на жаль, не залучив терміни, що застаріли в Британії й збереглися у СШа, лише на тій підставі, що вони походять не зі Сполучених Штатів.18

Словник канадизмів, присвячений частині канадського варіянту англій-ської мови, «що не є англійською чи американською», вийшов друком 1967 року за загальною редакцією Волтера ейвіса.19 Це однотомовий словник, побудова-ний за взірцем ОСАМ, із задатованими, запаспортизованими (тобто з подан-ням джерел) цитатами, що ілюструють кожне гасло та кожне означення. Ок-сфордський словник канадської англійської мови (1998) за редакцією Кeтрин Барбер — великий загальний словник, що приділяє особливу увагу преферен-ціям та слововжиткові канадців. австралійський Словник «Макворі» (1981, пе-ревидання 1985, 1987) за редакцією артура делбриджа має таке саме призна-чення; це великий загальний синхронний словник англійської мови, що побу-тує в австралії, з особливою увагою до австралійського слововжитку. З іншого боку, Австралійський національний словник (1988) за редакцією В. С. Ремсо-на — це словник австралізмів, побудований «на історичних принципах»; він наслідує формат ОСАМ і подає задатовані, запаспортизовані цитати, що по-казують історичну еволюцію кожного слова та значення. Словник новозеланд-ської англійської мови: Словник новозеландизмів на історичних принципах за редакцією Г. В. Орсмана вийшов друком 1997 року. Ще один словник на істо-ричних принципах, Словник південноафриканської англійської мови за редак-цією Пені Сильва, вийшов 1996 р. «Започаткований 1969 року під час найви-щого ступеня апартеїду», словник дістав завершення в кінці 1994 року, «року перших демократичних виборів у країні»20. у словнику довелося подати бага-то слів, що їх раніше (а можливо й досі) вживали білі й що були й досі є об-разливими для чорних, типу hottentot та kaffir, і опрацьовувати ці слова треба було тактовно, проте точно. Першому з цих слів у словнику присвячено десять щільних колонок, другому — вісім повних сторінок (двадцять чотири колон-ки), частково через велику кількість складних слів, що від нього походять21. Це свідчить про специфічну складність досліджування варіянтів англійської мови під час драматичних політичних змін.

Піонерською працею для Карибського регіону є Словник ямайської англій-ської мови (1980) Кесиді та ЛеПaжа; перше видання вийшло 1967 р. Словник слововжитку карибської англійської мови (1996) за редакцією Ричарда Олсо-па базовано на цьому та багатьох інших джерелах, зокрема на польових дослі-


дженнях. Це комплексний словник, що охоплює мовну специфіку вісімнадця-тьох різних островів та територій, тому довелося подавати слова, що походять з різних африканських мов, іспанської мови тощо.

нині постало багато варіянтів англійської мови, пов’язаних не лише з кра-їнами, де вона є рідною, а й з країнами та територіями, де нею широко корис-туються як другою чи чужою мовою, як-от в індії та Пакистані, Гонконгу та Синґапурі, ніґерії та Зимбабве. досі немає згоди щодо глибини відмінностей між варіянтами англійської мови, але лексикографи та мовознавці приділяють їм дедалі більше уваги, формують збірки рідномовних текстів на навчальні по-треби у багатьох із цих варіянтів. (див. розділ 6, Національні та спеціялізова-ні корпуси.)

Є також словники, що намагаються, подібно до двомовних словників, пе-рекладати один варіянт англійської мови іншим, як-от словник нормана Шура Британська англійська мова від A до Z (1987). Словника розраховано на спан-теличених американців, що натрапляють на характерні британські форми під час читання чи подорожей. Це однонапрямний словник, від британського варі-янту до американського, де зазначено, що flex — це подовжувальний електрич-ний шнур, а snookered означає у халепі.

у минулому британські та, дещо меншою мірою, американські словники могли без уточнень декларувати, що вони подають англійську мову. Тепер таке неможливо. Словники не лише приділяють, цілком природно, особливу ува-гу варіянтові, що його користувачі вживають і що здебільшого є їхнім мов-ним довкіллям. Означувальна лексика словників (у лінгвістичних термінах, метамова) також спирається на локальні варіянти. наприклад, в американ-ській англійській мові хтось agrees to (or with) a proposal (погоджується з про-позицією), а в англійській — agrees a proposal (погоджується на пропозицію). Специфічні способи висловлювання фігурують в означеннях, заувагах щодо слововжитку, розгляді синонімів. навіть словники, що претендують на міжна-родне охоплення лексики, відбивають лише один варіянт у метамові й можуть дати лише поверховий огляд інших варіянтів. Хоча більшість відмінностей між американським та британським варіянтами англійської мови відомі, економіч-ні чинники не дають змоги відвести достатньо місця британському варіянто-ві в американському словникові й навпаки. ані американці, ані британці не ці-кавляться подробицями іншого варіянту, особливо якщо заради цього треба випустити з розгляду якусь інформацію, пов’язану з власним варіянтом. інші варіянти досі не вивчено такою мірою, як британський та американський, до того ж вони зазнають швидких змін, тому ймовірність адекватного відобра-ження їх у британських чи американських словниках ще менша. Отже, всі ан-глійські словники повинні у заголовках чи вступних заувагах зазначати, який саме варіянт англійської мови вони представляють, чи принаймні який варі-янт домінує, навіть якщо цей варіянт для переважної більшости мовців є рід-ним, а не другим чи чужим. Я не думаю, що від цього постраждає імідж аме-

Словники: мистецтво та ремесло лексикографії

Documents