ПОДІЇ

25 спортсменів, які мали досвід

міжнародних змагань, зокрема

брали участь в Олімпіаді 1912 року

в Стокгольмі. За кількістю пред-

ставлених видів спорту та числом

атлетів І Російська Олімпіада була

аналогічна Олімпійським іграм

1900 року в Парижі та 1904 року

в Сент-Луїсі.

НОК України, Міністерство молоді

та спорту, міська адміністрація і На-

ціональний університет фізичного

виховання та спорту України плану-

ють провести низку заходів, присвя-

чених століттю І Російської Олім-

піади. Основні з них пройдуть 24–25

травня, коли традиційно святкувати-

меться День Києва. «Олімпійська

арена» розпочинає публікацію мате-

ріалів, присвячених цій події.

Перелік змагань включав

більше десятка видів спор-

ту. Символічно, що біль-

шість павільйонів виставки були

зведені на території між вулицею

Велика Васильківська та Чере-

пановою горою, де тепер стоять

НСК «Олімпійський» і На ціо-

нальний університет фізичної

культури та спорту України.

Спочатку планувалося, що біль-

шість змагань проходитиме на те-

риторії виставки, але головною

ареною Олімпіади стало просторе

«Спортивне поле» на Лук’янівці,

де було зведено трибуну на п’ять

тисяч глядачів. Серед учасників

І Російської Олімпіади було

I ÐÎÑIÉÑÜÊÀ ÎËIÌÏIÀÄÀ ßÊ ÄÇÅÐÊÀËÎ ÑÓÑÏIËÜÍÈÕ ÒÅÍÄÅÍÖIÉРівно сто років тому в Києві проходила Всеросійська виставка,

що демонструвала економічний та науково-технічний розвиток

промисловості, сільського господарства, будівництва, освіти, фінансової

системи, зв’язку, транспорту, торгівлі. В рамках цього заходу було

проведено І Всеросійську Олімпіаду – унікальний спортивний захід,

участь в якому взяли понад 600 спортсменів, що з’їхалися до Києва

з усієї Російської імперії

28 ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3

Фініш забігу на 400 метрів

Олімпіаді передувала велика органі-

заційна робота. Наприкінці 1912 року

в Києві було створено «Секцію фізич-

ного виховання, спорту і мисливства»

Всеросійської виставки, до якої уві-

йшли представники всіх спортивних

клубів міста. У травні 1913 року почав

діяти Київський олімпійський комітет.

Головою комітету став відомий

фахівець в галузі спорту, лікар за

фахом Олександр Анохін. До коміте-

ту також увійшли: Є. Гарніч-Гар-

ницький, І. Хард жевський, Г. Кравчук,

П. Булю баш, К. Крамаренко, Ц. Ко-

марович, К. Клечинський, Б. Гонзатко,

А. Ко варжик та інші. У статуті

було записано, що комітет «має

за мету об’єднати діяльність всіх ор-

ганізацій, що культивують аматор-

ський спорт у Києві та Київській

губернії, сприяти Російському олім-

пійському комітету».

Рішенням комітету до участі

в змаганнях Олімпіади допускалися

громадяни Росії, які є членами спор-

тивних товариств. Одними з перших

заявку подали представники київ-

ських організацій – гімнастичне то-

вариство «Сокіл», гуртки «Спорт» та

«Славія», міський яхт-клуб, гурток

вітрильників, а також усі армійські

частини та військова школа.

Загалом на старт Олімпіади ви-

йшло майже 650 атлетів, які змагали-

ся в таких видах програми: легка ат-

летика (в тому числі крос-кантрі та

марафонський біг), боротьба, гирьо-

вий спорт, гонки на велосипедах та

мотоциклах, гімнастика, плавання,

стрибки у воду, стрільба, фехтування,

лаун-теніс, футбол, кінні скачки. Серед

учасників Олімпіади значну частину

(285 чоловік) складали офіцери

гімнастично-фехтувальних шкіл Київ-

ського, Пе тер бурзького та Вар шав-

ського військових округів. Окрім них

призи виборювали спортсмени

з Москви, Риги, Харкова, Одеси,

Кам’ян ця-Подільського, Мо гиль ова,

Чернігова, Луцька, Ново ро сійська,

Се вастополя, Ростова, Ка те ри но-

слава, Курська, Самари, Тирас по ля,

Рівного, Юр’єва, Віндави.

«СПОРТИВНЕ ПОЛЕ» НА ПУСТИРІГоловною ареною Олімпіади стало

«Спортивне поле» – стадіон, зведе-

ний на Лук’янівці, неподалік Пок ров-

ського монастиря (в районі нинішніх

вулиць Студентської, Артема та

Глибочицької). Довгий час на цьому

місці був пустир, який взимку пере-

творювався на ковзанку. У 1912 ро -

ці група ентузіастів взяла пустир

в оренду в землевласника Ясно гур-

сь кого і збудувала стадіон «Спор тив-

не поле» (на зразок паризького ста-

діону «Парк де Пренс»). Стадіон мав

криті трибуни на 1000 місць, відкриті

трибуни на 1750 місць, а також май-

данчик на 2000 стоячих місць. Це

була перша в місті спеціалізована

споруда для змагань з легкої атлети-

ки, футболу, ковзанярського спорту,

велосипедних та мотоперегонів.

ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3 29

Виступають гімнасти

Такий вигляд мали золота медаль І Російської Олімпіади і вхідний квиток на стадіон

ÅÊÑÊÓÐÑ Ó ÌÈÍÓËÅ

ПОДІЇ

30 ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3

13 липня (тут і далі дату вказано за

старим стилем) Олімпійський комітет

Києва підписав угоду про оренду

«Спортивного поля». До кінця липня

було підготовлено трибуни, велотрек,

бігові доріжки, гімнастичний інвен-

тар. Квитки в центральну ложу кош-

тували 10 рублів. Місця для сидіння

залежно від відстані до центральної

ложі – від 75 копійок до 5 рублів.

Квитки на стоячі місця коштували

50 копійок. Для школярів прохід на

стадіон був вільним. Поряд зі стадіо-

ном встановили велику арку з надпи-

сом «Перша Російська Олімпіада».

Для проживання учасників Олім-

піади були відведені казарми в са-

дибі Ясногурського, які стояли на

протилежному боці стадіону через

глибокий яр. Для сполучення зі ста-

діоном збудували тимчасовий міс-

ток. Київська влада гарантувала

безкоштовний проїзд містом для

всіх учасників Олімпіади. Директори

шкіл і гімназій на прохання коміте-

ту надавали помешкання для учас-

ників шкільного віку. Для медично-

го забезпечення заходів Олімпіади

було залучено велику кількість лі-

карів.

Олімпійський комітет заздалегідь

надрукував і розіслав усім учасни-

кам програму змагань. За регла-

ментом в індивідуальних змаганнях

від товариства могли брати участь

не більше 12 спортсменів. Були роз-

роблені правила змагань та премію-

вання переможців і призерів, за-

тверджені зразки медалей, жетонів і

дипломів.

ПІД ОПЛЕСКИ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ Олімпіада відкрилася 20 серпня

1913 року. Церемонія відкриття роз-

почалася, коли в ложі для почесних

гостей з’явився покровитель Олім-

піади його імператорська високість

великий князь Дмитро Павлович. На

церемонії також були присутні голов-

ний спостерігач за фізичним розвит-

ком населення Російської імперії

(в ті часи була така посада) генерал-

майор В.М.Воєйков, голова Росій-

ського Олімпійського комітету

В.І. Срезнєвський, почесний опікун

Олім пійського комітету генерал-

ад'ютант Ф.Ф. Трепов, командуючий

Київським військовим округом гене-

рал М.І.Іванов, міський голова

І.М.Дьяков, голова Київського олім-

пійського комітету О.К.Анохін.

Всі учасники в присутності

6000 глядачів, гостей і кореспон-

дентів пройшли з прапорами цере-

моніальним маршем по стадіону.

Після офіційної частини відбулися

показові виступи вихованців

Головної гім нас тично-фехтувальної

школи. Згодом стартували змаган-

ня з гімнастики, боротьби, бігу.

Загальну увагу привернули небаче-

ні раніше вправи на турніках, тра-

пеціях, канатах.

ПІД ОПЛЕСКИ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ

Неодноразова переможниця І Російської Олімпіади киянка Ніна Попова

сосососомммм

піпіпіпіаааа

дидидидибббб

прпрпрр

глглглглиии

дідідідід оооо

тотототоккк

бебебебе

Переможець шосейної велогонки

за маршрутом Київ – Чернігів – Київ

М. Волочугін

Важкоатлети змагалися за «французькою системою»

ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3 31

Основна частина змагань проходила

з 20 по 24 серпня, потім додатково

відбувся турнір з футболу та деяких

інших видів, змагання гімнастів

Південно-Західного краю. В ті дні

Київ жив спортом, скрізь тільки

й чути було що про Олімпіаду.

Найбільш представницькою була

програма з легкої атлетики –

174 спортсмени виборювали першість

у 26 дисциплінах. Тріумфально висту-

пив петербуржець Гантварг, який пе-

реміг у п’ятиборстві та десятиборстві,

стрибках у довжину та висоту,

у бар’єрному бігу. Москвич В.Архіпов

повторив олімпійський рекорд у бігу

на 100 метрів – 10,8 секунди. У потрій-

ному стрибку всеросійський рекорд

установив Романов з Пе тербурга –

12 метрів 90 сантиметрів. Четвірка

киян встановила всеросійський рекорд

в естафетному бігу 4х400 метрів.

Великий інтерес викликали зма-

гання жінок. Представниці прекрасної

статі змагалися в бігу на 60 та

100 метрів, естафеті 4х100 метрів,

стрибках у довжину з місця і розбігу,

стрибках у висоту, штовханні ядра.

Справ жньою героїнею Олімпіади

стала киянка Ніна Попова – виграла

забіг на 60 м (9,1 сек.), стрибки у ви-

соту (122 см), стрибки у довжину

з розбігу (4,12 м) та встановила рекорд

світу в бігу на 100 метрів (13,1 сек.).

ВСЕ МІСТО ЯК ВЕЛИКА АРЕНА Змагання з плавання та стрибків

у воду проходили на Матвіївській за-

тоці Дніпра. До місця змагань глядачів

доставляв катер. Фехтувальники зма-

галися на спеціальному скетінг-рингу

на вулиці Миколаївській (нині вулиця

Городецького). Зауважимо, що у фех-

туванні на рапірах призи виборювали

не лише чоловіки, але й жінки. Турнір

з лаун-тенісу проходив з 20 по

28 серпня на території Всеросійської

виставки (Черепанова гора). Стрільці

змагалися на військовому стрільбищі

на Сирці. Кінні скачки відбулися

24 серпня на Печерському іподромі.

Змагання з важкої атлетики прохо-

дили на головній арені Олімпіади.

Спортсмени виборювали першість за

новими правилами – так званою

«французькою системою», коли пере-

можець визначається за сумою ваги,

піднятою у п’яти вправах. Ривок штан-

ги однією рукою, поштовх однією

рукою, жим обома руками і ривок

двома. Завершалися змагання сила-

чів вправою «поштовх двома руками».

Вперше спортсмени розподілялися на

три вагові категорії: легку, середню та

важку. Чемпіоном у легкій вазі став

петербуржець Херудзинський. У сумі

п’ятиборства він набрав 404,8 кг.

У середній ваговій категорії рижанин

Седат встановив новий всеросійський

рекорд у ривку однією рукою –

180 фунтів (приблизно 74 кг). У важкій

ваговій категорії в ривку однією рукою

також було встановлено всеросійський

рекорд – його автором став Ян Краузе

з Риги (200 фунтів).

СОН У КОПИЦІ СІНА ПЕРЕД МАРАФОНОМ Центральною подією Олімпіади став

марафонський забіг на 38 верст

і 56 сажнів. 24 серпня о сьомій ранку

від хутора Кайли біля села Гурівщина,

що на шосе Житомир – Київ, старту-

вали 14 атлетів. Із спогадів учасника

змагань киянина О.В.Литвинова:

«Увечері 23 серпня нас відвезли

з Києва на місце старту. Там і ночу-

вали: хто спав у полі в копицях сіна,

хто в дерев’яному бараці. О сьомій

ранку нас вишикували на Жито-

мирському шосе. До Києва 40 кіло-

метрів. Вперед відразу вирвався мій

земляк Георгій Алексєєв, який упер-

ше брав участь у такому тривалому

забігу. Не розрахувавши своїх мож-

ливостей, за півтора кілометри до

фінішу він знесилений сів на шосе…

Ще кілька марафонців не витримали

темпу і також зійшли з дистанції.

Бігли ми у супроводі вершників, і це

незвичайне видовище викликало ве-

Ще під час навчання в гатчинському авіаційному загоні Петро Нестеров теоретично обгрунтував можливість польоту по замкненій кривій у вертикальній площині – так звана «мертва петля». Товариші по авіазагону поставилися до цієї ідеї з недовірою і навіть склали на Петра жартівливу епіграму:

Ненавидящий банальность,Полупризнанный герой,Бьет он на оригинальностьСвоею мертвою петлей.

На дружній жарт «романтик і реаліст» Нестеров відповів:

Не мир хочу я удивить,Не для забавы иль задора, Я вас хочу лишь убедить, Что в воздухе везде опора.

Закінчивши в травні 1913 року курс навчання, льотчик Нестеров був направлений на службу до Києва. Саме тут він і здійснив свою заповітну мрію. Це сталося 27 серпня 1913 року о 18 годині 15 хвилин на Сирецькому військовому аеродромі. Пілотуючи літак «Ньюпор-4», Петро Нестеров першим у світі виконав «мертву петлю». Шість днів потому, дізнав шись з газет про успіх росія нина, складну авіаційну фігу ру повторив француз Адольф Пегу, який надалі став викону-вати «петлю» перед публікою мало не щодня, заробивши на цьому славу «короля повітря» і чимало грошей. Але француз ніколи не заперечував першість Нестерова і навіть висловив йому своє захоплення при особистій зустрічі.

«ÌÅÐÒÂÀ ÏÅÒËß» Â ÍÅÁI ÍÀÄ ÊÈ ÂÎÌ

гигигиги о о однднднднієієієєю ю ю ю рурурурукокококоою,ю,ю,ю,

рурурурурррр кокококою,ю,ю,ю, ж ж жжимимимим о о ообобобобоб мамамама

двдвдвдвомомомома.а.а.а З З ЗЗававававереререршашашашаш лилилилисссс

Петро Нестеров

ПОДІЇ

32 ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3

ликий інтерес у місцевих жителів».

Марафонців оточили надзвичайною

увагою: попереду і позаду їх супро-

воджували автомобілі з лікарями,

масажистами і повним набором

усього необхідного для першої допо-

моги. Крім того, на шосе установили

перев’язочні пункти. Спортсмени, не

зупиняючись, одержували воду, ли-

мони та шоколад. Першим з резуль-

татом 3 години 3 хвилини фінішував

П.Максимов із Санкт-Петербурга.

Через півтори хвилини фінішну стріч-

ку перетнув його земляк А.Щипунов.

А ще через п’ять хвилин фінішували,

підтримуючи один одного, киянин

З.Снімщиков та Тимофеєв з Нарви.

Переможця марафонського забігу

увінчали лавровим вінком.

НАЙПРЕСТИЖНІШІ НАГОРОДИ 24 серпня, в останній офіційний день

Олімпіади, на Печерському іподромі

було вручено 18 іменних призів. Приз

його імператорської величності

государя-імператора Миколи ІІ діс-

тався Санкт-Петербурзькому гуртку

любителів спорту – за найбільшу кіль-

кість завойованих очок у змаганнях з

легкої атлетики. Київський гурток

«Спорт» отримав приз його імпера-

торської високості великого князя

Дмитра Павловича – за найбільшу

кількість перемог з урахуванням усіх

видів спорту. За найкращий виступ

у змаганнях з важкої атлетики було

відзначено спортивне товариство

«Sanatis» (Петербург). Приз київсько-

го міського голови Дьякова дістався

Шувалівській школі плавання. Також

нагороди від імені вельможних осіб

отримали: легкоатлет Гантворг (як

найуспішніший учасник Олімпіади),

фехтувальник на еспадронах пору-

чик Шпільов, фехтувальник на рапі-

рах Сакірич, команда 131-го піхотно-

го Тираспольського полку (за пере-

могу у змаганнях зі стрільби), група

лейб-гвардії уланського його велич-

ності полку, штабс-ротмістр кірасир-

ського його величності полку Пєшков,

офіцер Кав казького військового

округу ротмістр Рєзников (за найкра-

щого стройового коня), штабс-

ротмістр лейб-гвардії драгунського

Московського полку По жар сь кий, по-

ручик драгунського Старо дуб ського

полку Алтуф’єв. Газета «Южная

Копъйка» спеціальним призом від-

значила команду київського гуртка

«Спорт», яка виграла змагання в ес-

тафетному бігу 4х400 м.

…Перша Російська Олімпіада вип-

равдала всі сподівання, які на неї

покладались. Вона сприяла подаль-

шому розвитку спорту в країні,

зокрема в Києві. Вже у вересні

1913 року в місті на Дніпрі відкри-

лося кілька нових спортивних това-

риств. Число охочих займатися

спортом значно зросло. На жаль,

потужний спортивний поступ

був зупинений Першою світовою

війною.

20 серпня (за старим стилем) 1913 року. «Спортивне поле» на Лук’янівці. На чолі параду – члени київського гуртка «Спорт»

Церемоніальний марш гімназисток. Художньої гімнастики як виду спорту ще не існувало, але вправи з обручем уже виконували

Марія БУЛАТОВА

(голова комісії з олімпійської

освіти та культури НОК України,

президент Олімпійської академії):

– Одним з головних заходів у рамках

святкування століття І Російської

Олімпіади стане міжнародна наукова

конференція за участю президента

МОК Жака Рогге та членів виконко-

му МОК. Конференція пройде

24 травня. Наукові доповіді прочита-

ють відомі фахівці історії спорту

з Німеччини Карл Леннарц і Манфред

Ламмер. Перший довгий час керував

міжнародним товариством олімпій-

ських істориків, його доповідь буде

присвячена актуальним проблемам

вивчення історії олімпійського руху.

Манфред Ламмер розповість про

олімпійські музеї, які функціонують

в різних країнах світу. Професор

з Москви Наталія Мельникова у своїй

доповіді торкнеться створення

Російського олімпійського комітету.

Моя доповідь буде присвячена без-

посередньо І Російській Олімпіаді.

Також запрошені доповідачі з Польщі

та Латвії. Професор Генріх Сазансь-

кий висвітить участь в Олімпіаді поль-

ських спортсменів (Польща в ті часи

була частиною Російської імперії).

Професор Айа Еста розкаже про

ІІ Російську Олімпіаду, яка в 1914 ро-

ці проходила в Ризі. Ця Олімпіада не

була завершена через війну.

24 травня також відбудеться круг-

лий стіл, присвячений історії олімпій-

ського руху початку ХХ століття, та

засідання в окремих наукових секці-

ях. У цих заходах візьмуть участь

науковці з різних навчальних закла-

дів України, а також Росії, Білорусії,

Польщі, Молдови, країн Прибалтики,

Закавказзя, Середньої Азії, що вхо-

дили до Російської імперії. Тема іс-

торії І Російської Олімпіади викликає

великий інтерес.

25 травня святкування продо-

вжиться на Хрещатику. Окрім тради-

ційного «Пробігу під каштанами»

і велогонки, відбудеться театралізо-

ване дійство – відвідувачі немовби

перенесуться в часі на сто років

назад. Павільйони будуть оформлені

фотографіями та історичними доку-

ментами. Перевдягнені в костюми

тієї епохи волонтери для кожного

охочого зроблять екскурс у минуле.

В павільйонах працюватимуть не

лише студенти НУФВСУ, але й відо-

мі спортсмени, з якими можна буде

поспілкуватися, сфотографуватися.

Як завжди в День Києва, про-

йдуть спортивні конкурси для дітей

та молоді, вікторини. В новозбудова-

ному приміщенні Музею історії Києва

(станція метро «Театральна») від-

криється олімпійська виставка, що

функціонуватиме впродовж кількох

місяців. Важливим заходом святку-

вання стане відкриття в Маріїнському

парку Алеї олімпійської слави та

пам’ятника Борису Шахліну. Ввечері

на Хрещатику відбудеться великий

концерт.

Хочу проанонсувати вихід книги

«Перша Російська Олімпіада». Це

кольорове гарно ілюстроване видан-

ня з великою кількістю унікальних

фотографій і цікавим історичним

текстом трьома мовами – україн-

ською, російською та англійською.

«Укрпошта» на замовлення НОК

України випустить іменний конверт

та марку «Століття І Російської

Олімпіади». Буде виготовлена

пам’ят на медаль.

Є задум, щоб 25 травня в небі над

Дніпром спортсмени-авіатори вико-

нали знамениту «мертву петлю».

Адже вперше в світі цей елемент був

здійснений льотчиком Петром Нес-

те ровим саме в Києві в рамках за-

ходів І Російської Олімпіади. Цікаво,

що отримати дозвіл на виконання

трюку сьогодні нелегко – у структурі,

яка відповідає за авіабезпеку, сумні-

ваються, чи є у нас спортсмени

з достатнім рівнем майстерності.

Ситуація трохи парадоксальна – сто

років тому на тодішній техніці

Нестеров зміг здійснити трюк, а сьо-

годнішнім авіаторам він не під силу?

І все ж ми сподіваємося отримати

дозвіл, і кияни та гості столиці змо-

жуть зі схилів Дніпра на власні очі

побачити «петлю Нестерова».

І як підсумок – зауваження. Деякий

час з того чи іншого приводу з’являла-

ся думка про відсталість дореволюцій-

ної Росії і Києва зокрема. Проте коли

детально знайомишся з документами,

що стосуються Все ро сійської вистав-

ки 1913 року і І Ро сійської Олімпіади,

то мимоволі доходиш іншого виснов-

ку. В тогочасному Києві спортивне

життя вирувало. Перелік спортивних

товариств, що діяли в місті, займе не

один рядок. Ідею проведення

Олімпіади підтримала величезна кіль-

кість людей – від осіб царського двору

й управителів Південно-Західного

краю до офіцерів, викладачів, лікарів,

студентів. У рекордні строки було зве-

дено стадіон. Продуманою була полі-

тика щодо вартості квитків – від

50 копійок за стоячі місця до 10 рублів

за місце у ложі, а діти шкільного віку

на стадіон проходили безкоштовно.

Також для гімназистів та школярів

у дні Олімпіади був безкоштовним

проїзд у міському транспорті.

Іноземців, котрі стали свідками

Олімпіади, здивувало те, що в змаган-

нях взяла участь велика кількість

жінок. В тогочасній Європі суспіль-

ство ставилося до жіночого спорту

з недовірою. А Київ у цьому ракурсі

був містом набагато прогресивнішим.

Добірку підготувала Світлана НАКОНЕЧНА

за сприяння директора Музею спортивної

слави України Алли ХОМЕНКО

За надані фотографії дякуємо президенту

Олімпійської академії Марії БУЛАТОВІЙ

ОЛІМПІЙСЬКА АРЕНА 2013–3 33

100 РОКІВ ПОТОМУ

У рамках святкування століття І Російської Олімпіади на Хрещатику відбудеться традиційний «Пробіг під каштанами», велогонка і театралізоване дійство, пройдуть спортивні конкурси, вікторини. У Маріїнському парку відкриють Алею олімпійської слави та пам’ятник Борису Шахліну