Івасикове Різдво
DESCRIPTION
Автор: Мар’яна Качмар Рік видання: 2012 Формат: 205х220 Кількість сторінок: 32TRANSCRIPT
Якось пішов Івась до лісу по дрова. А було то в переддень
Різдва. Він був за батька у сім’ї, мав уже дванадцять літ.
Іде собі Івась, кладе на сани сухе гілля, інколи й ломаку
яку врубає, а сніг так і мете в лице. Аж раптом чує голос:
„Допоможіть! Рятуйте-е-е!”. Івась роздивився навкруги — нікого
не видно. Рушив далі. Та за мить знову чує: „Рятуйте-е!”. Гукали
десь зі сторони козацької гори. Недобра слава ходила про
козацьку гору, там часто і блискавиця гуляла, і блуд чіплявся.
Страшно було Івасеві, але що робити, не можна людину
залишати в біді. Івась пішов на голос. Дивиться — а в ліску, що
в підніжжі гори, хтось вовтузиться та й зітхає тяжко.
— Хто ти? — спитав Івась.
— Рятуй... — ледь чутно протягнув голос.
Івась підійшов ближче. Від сильного вітру та снігу, що
цьогоріч так рясно всипав, з великого дуба впала гілляка і, на
біду, привалила якогось чоловіка.
— Не рухайтеся, я зараз допоможу вам, — поспішив Івась.
Він обрубав гілляку з усіх боків і аж тоді зрушив її з місця.
Чоловік спробував підвестись, але, мабуть, гілля пошкодило
йому ногу.
— Хто ти? Як тебе звати, мій мужній рятівнику? — усміхнувся
незнайомець.
— Я — Івась. Син вдови Іванової. А ви хто, дядьку? Як ви тут
опинились у таку негоду?
5