Пам’ятайте, люди, назавжди:Неможливо жити без води.Це – життя колиска, це – дощі,Це – роса і квітка на межі. Це – тумани, ріки і моря,Джерело у спеку, це – життя, Це – кришталь озер і джерело,Це – хмарки у небі, це – село. У тополях й вербах над ставком, Це – криниця, квітка під вікном.Шурхіт хвиль і шторму дикий рев,Це – струмок у травах між дерев, Зелень трав, веселки кольори…Пам’ятайте люди назавжди! /Наталія Кіндратчук/

Народ скаже, як зав’яже

Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.

Без води й борщу не звариш.

Без води і не туди, і не сюди.

Вивели його на чисту воду.

Від великої води надійся шкоди.

В решеті води не наносиш.

Вода все сполоще, крім лихого слова.

Де вода, там і верба.

Де вода, там і біда.

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

Мала вода - великий шум.

Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.

Вода найде собі дорогу.

Вода греблю рве.

Вода в решеті не встоїть.

Він, як вода, скрізь просочиться.

Не спитавшись броду, не сунься в воду.

Пролиту воду назад не збереш.

Тиха вода береги рве.

РосаРоса Роса з’являється з повітря – за ніч земляРоса з’являється з повітря – за ніч земля охолоджується, водяна пара, яка є у повітрі завжди, охолоджується, водяна пара, яка є у повітрі завжди, стикаючись з холодними предметами, стикаючись з холодними предметами,

перетворюєтьсяперетворюється на крапельки води.на крапельки води. Роса корисна, так само як і дощ – росу п’ють Роса корисна, так само як і дощ – росу п’ють

комахи, комахи, птахи, вона корисна для рослин. Буває роса не лише птахи, вона корисна для рослин. Буває роса не лише

влітку, влітку, але й навесні і восени.але й навесні і восени.    

Дослід 1Дослід 1   Холодну металеву кришку підносять до Холодну металеву кришку підносять до

носика чайника, у якому кипить вода. Пара, носика чайника, у якому кипить вода. Пара, потрапляючи на кришку,охолоджується і потрапляючи на кришку,охолоджується і зз’’являються крапельки води.являються крапельки води.

    

Дослід 2Дослід 2   Отвір скляної банки підносять до носика Отвір скляної банки підносять до носика

чайника, у якому кипить вода. Після цього банку чайника, у якому кипить вода. Після цього банку ставлять на стіл догори дном. Через деякий час ставлять на стіл догори дном. Через деякий час повітря у банці охолоне і «випаде» рясна роса.повітря у банці охолоне і «випаде» рясна роса.

Народні прикметиНародні прикмети  

Вранці рясна роса і туман - на гарну погоду.

Роса, що з’явилася до заходу сонця й зникла до сходу сонця – на дощ.

Поява роси проти ночі – на гарну погоду.

Роса вранці – на ясну погоду.

Рясні роси провіщають гарний урожай.

Соловей починає співати тоді, коли може напитися роси з березового листа.

Вранішня роса - як чиста сльоза.

Нею ліс вмивається,З нічкою прощається.   Загадка Вранці – тільки ніч минеТи знайдеш в траві мене.Я не зірка,Не сніжинка –Сяє кожна лопушинка,Ой, яка ж бо то краса!Я блискуча, я -… /роса/

Град - атмосферні опади, у вигляді частинок льоду неправильної форми.

  Градинки - це кулька, що складається з шарів

льоду. Починається градинка з крижаного кристала в хмарі, так само, як і сніжинка. Але градинка весь час літає під впливом вітру в хмарі, то піднімаючись у холодне повітря, то опускаючись вниз, де повітря тепліше. В результаті сніг на градинці тане, а шари льоду намерзають. Середній розмір градинок, коли вони вже летять до землі, становить 6-7 мм у діаметрі. Але градини можуть бути і досить великими - тоді вони навіть роблять вм'ятини в корпусах автомобілів та пошкоджують рослини. Найбільші градини можуть важити більше кілограма! На щастя, град буває нечасто, і зазвичай під час гроз навесні і влітку.

  ЗагадкаТрох - торох, трох-торох, з неба сиплеться горох: не солодкий та смачний, а холодний, льодяний. (Град)

Дощ – рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель.

Різновиди : злива, мряка.  Мря́ка (синонім — мжи́чка) — густий дрібний

дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані.

  Зливи – це короткочасні інтенсивні дощі, під

час яких інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості.

  Загадка Він у морі спочивав, у хмаринці мандрував і галявину з травою вимив чистою водою. (Дощ)

Дощ Тихий дощик полив всі ліси і садочки Тихий дощик полив всі ліси і садочки І добавив водички в озера й ставки. Всі дороги помив і стежки, і горбочки, А на ранок прокинулись вмиті квітки.   Усміхнулись до сонечка чисті, тендітні. А земля вся пречиста і світла була. Це було навесні, а точніше, у квітні — Оживала природа, росла і цвіла.

Дощ Дощ танцює гопака І вщухать не хоче. В нього спритність он яка! Та ще й грім гуркоче, Як ударний інструмент — З музикою танці! Зафіксуй оцей момент, Бо не буде вранці. Це ж буває не щодня І не в кожну пору. От вже й хмари навмання Полетіли вгору. Рештки вітер розігнав, Хмари відступили. Дощ своє відтанцював. Сонце засвітило. Надія Красоткіна. 

ДощикДощик крапа – крапаєНа парасольку капає…Танцюють горошинкиНебес діти-дитинки… Хмаринка народилаЗростила й відпустила.Летять у світ малятаХлоп’ята і дівчата…Торкнуться до земліКраплиночки малі… Крапа – крапа – крапаєДощик капа – капаєТанцюють горошинкиНебес діти-дитинки… Наталя Гуркіна

Крапа запрошує до подорожі   - Чому іде дощ? - Це запитання мені нагадало казку про Вітер. Він

також не знав де береться дощ. Навіть із Сонцем посердився.

А діло було так…Одного дня Сонце , нагулявшись по небосхилу, втомилося.Як жарко! Пити хочеться!Подивилося на землю, а там: моря-океани, річки, озера, струмки

дзвенять. Спробувало Сонце дотягнутися до води, та не вийшло.Пити хочу! – закричало сильніше. – Пити!Від цього крику проснувся Вітер. Виліз з печери де ночував,

потягнувся, позіхнув і сказав: - Сонечку, тобі пити хочеться? Зараз допоможу. Ти грій сильніше

моря, океани, вода в них перетвориться на водяну пару, а легке тепле повітря підніме її у небо. Там я пару зжену у хмари і до тебе доправлю.

Взялося Сонце до роботи, гріє, сушить моря і океани. Піднімаються вгору невидимі крапельки, бо дуже вони малі. Вище і вище вони піднімались, все холодніше їм ставало. Бо на великій висоті завжди холодно.

Згадайте, коли ми в морозяний день бігаємо, граємося – пара з рота, як дим з труби. Це тому, що в теплому повітрі, яке ми видихаємо, багато вологи. На холоді найменші невидимі частинки води об’єднуються, зливаються, ростуть і стають парою, яку ми бачимо.

Так сталося і з крапельками, які з землі в небо полетіли. Піднялися високо і перетворилися в величезні хмари. Довго Сонце з Вітром піднімали хмари в небесну височінь. Сонце гріло-припікало, а Вітер так старався, що по всій землі пилюка стовпом стояла. А незліченним крапелькам тільки цього і треба було. Зустрінуть в небі пилинку, стриб на неї верхи і поїхали! Друга крапля кричить: «Посунься, я теж покататися хочу!» Ось так зливаються крапельки у великі краплі, а втриматися у хмарині важко. А як втомилися триматися, то так і полетіли на землю дощем.

Розсердилося Сонце: Я працювало, рук не покладало, а напитися води так і

не вийшло?!

Вітер теж втомився, та і Сонечка шкода. - На цей раз не вийшло – спробуємо ще раз. Тепер грій,

Сонечку, ліс. В зеленому листі вологи багато. Засушиш листя і води поп’єш.

  Дослід на визначення наявності вологи у

листках рослин. Одягаємо на листок герані прозорий поліетиленовий пакет і

зав’язуємо його. Через деякий час на пакеті з’являються краплі води. Це та волога, яка випаровується з листка.

Висновок: листя випаровує воду.  Взялось Сонце знову до роботи. Щосили ліс гріє. А листячку

жарко, засохло б воно, якби не коріння. Всмоктує корінь воду з-під землі і подає її листячку. А листя щедро віддає її Сонцю. Крапельки випаровуючись з листя, весь час охолоджують його, забираючи з собою трохи тепла. Не злічити листочків у лісі і кожен віддає трохи вологи. От і знов полетіли в небо невидимі краплинки. Виросли з них пухнасті хмари. Підхватів ті хмари Вітер, побудував з них палаци, вежі, наліпив звірів, пташок… І так загрався, що знов пішов дощ і все зіпсував.

Ох, і розсердилося Сонце, почервоніло, почало кликати Вітер. А він заховався між хмарами і принишк. Шукало його Сонце, аж поки не спустилося до горизонту.

Ось де ти! – тільки встигло сказати Вітру і закотилося.

З тих пір так і повелось: встає Сонце – пити хоче – землю гріє, воду в небо підіймає, може хоч цього разу нап’ється.

Вітер водяну пару в хмари зганяє, а на вечір ховається, стихає. Сонце під хмари заглядає – Вітер шукає, червоніє, сердиться, хоче закричати, та не може – в горлі пересохло.

А вода, що в небо піднялась у вигляді пари, назад повертається літнім дощем або зимовим сніжком.

   Подумай! Чи всі дощі однакові? Як можна дізнатися про наближення дощу? Чи можна покликати дощ?

Туман – це скупчення завислих у повітрі дуже дрібненьких краплинок води, інколи змішаних з димом і пилом. Іноді туман буває таким густим, що дуже важко побачити щось крізь нього. Виникає туман при охолодженні повітря, коли водяна пара перетворюється в краплини води. А над морем туман з’являється, коли повітря тепліше за воду.

ЗагадкаУночі понад водою Білий дим пливе рікою. Тільки сонечко засяє – Білий дим кудись тікає. (Туман)

Іній – осад кристалів льоду різної форми (голки, пера), що виникає з водяної пари, яка є у повітрі при температурі нижче 0 градусів.

Називають ще памороззю.     

Загадка Взимку у саду на вітах заіскрились білі квіти. Хто ж цей диво-садівник, що зробив такий квітник? (Іній)

Як утворюється іній ?

ДОСЛІД Носик чайника з гарячою водою

підносимо до гілки на відстані 10-15 см. Вода випаровується і зразу осідає на гілці кристалами льоду у вигляді голок.

Умова проведення досліду: температура повітря на вулиці

повинна бути -8 -10 градусів.

Сніг – це не що інше, як замерзла вода. Однак у такому разі, чому ж він не схожий на лід?

Справа в тому, що сніжинки насправді складаються з маленьких кристаликів льоду, і оскільки світло відбивається від їх численних граней, сніжинки здаються білими, а не прозорими.

Сніг утворюється при замерзанні водяної пари, що міститься в атмосфері. Спочатку з'являються крихітні кристали, чисті та прозорі. Слідуючи за повітряними течіями, вони переміщуються в повітрі у всіх напрямках.

Поступово, ці кристалики «приклеюються» один до одного, поки їх не набереться сотня або навіть більше. Коли розміри змерзлих крижинок виявляються досить великими, вони починають повільно опускатися до землі. Ці скупчення крижинок ми і називаємо сніжинками. Деякі з кристаликів льоду мають форму голок, інші – плоску, проте в будь-якому випадку у кожного з них виявляється 6 граней. Цікаво, що побудова сніжинок абсолютно однакова. Однак у той же час не можна знайти дві сніжинки з абсолютно однаковим візерунком.

Чи знаєте ви, що сніг не завжди буває білим? У багатьох регіонах світу людям доводилося

бачити його червоним, зеленим, блакитним і навіть чорним! Причиною подібного розмаїття кольорів є крихітні бактерії, грибки, а також пил, що містяться в повітрі і поглинаються сніжинками, коли ті опускаються на земну поверхню.

Оскільки в снігу між окремими сніжинками є великі проміжки повітря, він погано проводить тепло. Ось чому сніжна «ковдра» може захищати коріння рослин від морозів. Цю ж властивість снігу використовують ескімоси, будуючи з нього собі житло.

Сніг іде Тихо, тихо сніг іде, Білий сніг, лапатий, Ми у двір скоріш підем, Візьмемо лопати. Ми прокинем зранку Стежку біля ганку, Вийде мама з хати І почне питати: - Хто ж це так доріжку Вміє прокидати? Марія Познанська

Веселий сніг Падав сніг, Падав сніг – Для усіх, усіх, усіх, І дорослих і малих, І веселих і сумних. Всім, хто гордо носа ніс, Він тихцем сідав на ніс. А роззяв, як на сміх, Залетів до рота сніг. Вереді за комір вліз І довів його до сліз. А веселі грали в сніжки – Сніг сідав їм на усмішки І сміявся з усіма: - Ой, зима, зима, зима!

Оксана Санатович

- Чому взимку дощу не буває, а лише сніг? Набридла Вітру зима, дуже вже вона

холодна і довга. Ось прижену хмари, витрушу з них дощ,

розтопить він сніг і настане зима. – Думав Вітер.

Сказано – зроблено. Полетів Вітер на південь, до океану, зібрав

над ним величезні хмари і погнав їх на північ. Втомився дуже, та пригнав хмари до зимового царства.

Сів спочити на ялинці і чекає коли дощ піде. Побачив хмари Мороз, зрадів: «Зараз я такий

снігопад влаштую!». І почав морозити хмари.

Дослід Малесенькі краплинки з яких складаються

хмари, туман, пара – одне і теж. Щоб побачити, як ростуть краплі, принесіть з морозу чисте скельце у тепле приміщення. Воно відразу запотіє. Це відбувається тому що, потрапляючи на холодну поверхню, крапельки-невидимки зливаються одна з одною. Подихайте на скельце, краплі стануть такими великими, що їх легко можна побачити.

  А Вітер все сидів і чекав: «Коли ж дощ піде?» А в небесній височині ось що відбувалось:

крапельки зливалися до купи і збиралися падати на землю дощем, та мороз не дав – від його холодного подиху крапельки замерзали. До них притягувалися інші краплі, які теж замерзали гострими шпажками. Так утворювалися сніжинки. Красиві, тендітні, одна на одну не схожі.

Дослід

В сильний мороз, маючи соломинку і мильний розчин, видути мильну бульбашку. Тієї ж миті, у тонкій плівці води з’являються крижані голочки, які на очах збираються в чарівні зірочки і квіти.

  Здивувався Вітер, коли з хмар замість дощу сніг пішов. Що ж це вийшло? Я працював, а весни не буде? Мабуть я

не ті хмари пригнав. Ще не один раз приганяв Вітер пухнасті хмари. Багато

разів намагався розтопити снігові замети. І нарешті пішов з хмари перший весняний дощ…

    Подумай! Чи є різниця між хмарами, які приганяє вітер? Чи з усіх хмар іде дощ або сніг? Для чого взимку сніг? Що б сказав про сніг ведмідь? Допомагає сніг взимку рослинам, чи навпаки –

шкодить? Чи правдива народна мудрість: «Зима з снігами –

літо з хлібами».

Що таке хмари? Як вони утворюються?  ДОСЛІД Налийте в трилітрову банку гарячої

води (приблизно 2,5 см). Покладіть у металеву тарілку кубики льоду і поставте її на банку.

Водяна пара піднімається вгору, охолоджується і утворює хмарину.

- Чому в морях і океанах вода солона?

Щоб дати відповідь на це питання пропоную подорож з Крапою.

  Випав рясний дощ. Численні краплі впали на спраглу землю і

побігли задзвеніли веселі струмки. «Треба поспішати до річки. – шепотіли краплинки. – Нас там

зачекалися». З ними бігла і Крапа – найменша і наймолодша з усіх краплин. Все

їй було цікаво, про все хотіла знати. Заглядала у кожну шпарину, у кожну щілину на своєму шляху. В одній із щілин почула Крапа схлипування.

- Хто тут?! Хто плаче і чому? – спитала боязко. - Це я, Солька. - Чому плачеш? - Залишилася сама. Мої сусідки побігли з краплинами струмка до

океану, а мене ніхто не взяв, сказали, що ще мала. А мені сумно і страшно.

- Не плач. Сідай на мене. І тільки сіла Солька на Крапу, миттєво в ній розчинилася і побігли

приятельки до моря-океану. 

Дослід У склянку з водою вкинемо грудочку солі і

перемішаємо. Куди зникла сіль? Скуштуємо воду. Вода стала солоною.

Висновок Вода розчинила сіль.  Подорож була довгою і цікавою. Зустрічалися на

їхньому шляху міста і села, ліси і поля, гори і рівнини. Малі річки зливалися у більші. Всі поспішали до моря-океану.

Не один день і не одну ніч приятельки Крапа і Солька провели разом. За цей час вони стали справжніми подружками. Навіть уявити було важко, що жили колись окремо. Разом сміялися, бешкетували, раділи сонечку.

Аж ось і море-океан. Велике, ні кінця йому, ні краю. Побачили Крапа і Солька риб великих і малих, зустрічали кораблі і підводні човни, каталися у гребенях хвиль, а втомившись, ніжились на Сонечку. Сонце гріло воду, щедро віддаючи тепло. Крапа ставала легшою і почала збиратися в дорогу.

Куди ти Крапо! – спитала Солька. Полечу у небесну височінь.

А я?! А ти залишишся в океані. Тебе взяти з собою я не

можу, бо ти важка. Я тебе не підійму. Засумувала Солька. Не журися. Я скоро повернуся, з дощем або річкою.

Повернуся обов’язково, ти тільки чекай! Підстрибнула Крапа і піднялася над океаном у вигляді

водяної пари. А Солька лишилася, чекати свою подружку.

    Подумай!

Як Солька може покликати Крапу? Чи Крапа повернеться до Сольки? Який шлях буде коротшим? Яких ще подружок може знайти собі Крапа? Які ще речовини розчиняє вода?   

Для чого потрібні океани?

Якби земна куля була б рівною, гладенькою, як глобус, то всі океани, моря, озера, річки розлились. Вся наша планета опинилася під 9-метровим шаром води.

На карті позначені 4 океани. Визначити де закінчується один і починається інший не просто, бо чіткого поділу немає. Морів на планеті – 30. Океани і моря – це Світовий океан.

Без океанів наша планета замерзне, загине все живе. Це як батарея у квартирі. Сонце все літо гріє воду в океані, а взимку прогріта вода поступово віддає своє тепло Землі.

Є у Світового океану ще одна турбота – напувати землю. Воду п’ють всі на світі поля, ліси. Без неї не можуть жити ні тварини, ні рослини, ні люди. Над океаном утворюються хмари, що несуть вологу на сушу. Пройде дощ і напоїть водою спраглу землю, поповнить води у річках, озерах.

Океан не лише поїть нас, а й годує. Риба, кальмари, креветки – теж з океану.

І помиє нас вода, і електролампочку примусить горіти.

А ще вода – зручна дорога і ремонтувати її не потрібно. По річкам, морям, океанам, вдень і вночі пливуть кораблі – перевозять важкі вантажі і пасажирів.

Без води не зготуєш їжу, не побудуєш будинок, не виготовиш паперу для книжок та зошитів, тканини для одягу, ні резини, ні металу, ні ліків – нічого не зробиш без води!

А як приємно гратися біля річки чи на березі моря, плавати, чи просто вудити рибу.

Ось така вона – вода!   ПОДУМАЙ!- Як поповнюється вода в океані?- Як люди використовують багатство океану?  

- Куди тече річка ? - В море. - Зразу в море? - Ні. Спочатку в іншу річку, а лише потім в море. Краще

послухай … Давно це було, чи недавно, випав над болотом дощ.

Тисячі краплинок весело стрибали по очерету, листу лепехи, пірнали в темну воду. Ще летівши з хмари на землю, познайомились декілька краплинок, потоваришували і вирішили далі подорожувати разом.

Побігли вони з болота веселим струмком. По дорозі в струмок впадали інші струмки. Не встигли краплинки обернутися, як став струмок річечкою, а потім і річкою. Пливли крапельки, розмовляли, веселились, а одна з них:

«До побачення, подруженьки, я прощаюся з вами. Мені попрацювати час. На березі стоїть насосна станція. Мені туди. Пірну глибоко в трубу, насоси поженуть мене у місто, опинюсь у когось у квартирі. Відкриють кран – почнуть їжу готувати чи вмиватися. А можливо в котельні опинюсь. Воду в ній нагріють і пустять по трубам в будинки, дитячі садки. Хто зі мною?»

Ні, - відмовили краплини, - це не для нас. Ми пливемо далі. Дісталися краплини до водосховища. Ще одна з подружками попрощалась.

Поспішала поля водою напувати. Третя крапля – на завод потрапила, охолоджувати станки, людям допомагати. Решта краплин далі побігла. На шляху у них стала висока стіна з бетону. По

інший бік греблі – прірва, вода далеко внизу хлюпоче. Зраділи мандрівниці: І для нас робота знайшлася. Це ж гребля електростанції. Будемо електричний

струм виробляти. Хіба погано? Лише одна краплина не захотіла з подружками працювати. Знайшла щілину і

побігла далі. Залишилася одна, засумувала, поговорити і то ні з ким – всі подружки ділом зайняті.

Де мої подружки зараз? Чим займаються? Набридло без діла сидіти, не цікаво. Скоріше б потрапити в хмарину, а потім - у струмок. Я б усю роботу переробила.

Як сказала, так і вийшло.  ПОДУМАЙ!

Якою справою могла займатися вередлива краплина? Звідки вода в крані? Куди зникає вода після дощу? Як називається річка, що протікає через ваше місто чи село? Куди вона впадає? Де бере початок? Чому так називається?  

Водно - транспортними шляхами перевозять різні вантажі та

пасажирів.

Стоїть біля річки млин. Біжить вода – крутить колесо, воно обертає камінь – жорно, а жорно перемелює зерно. Виходить борошно. Водні млини збереглися і донині.

Так працює вода Вода приводить у рух турбіни

електростанції, і в наші будинки приходить світло.

  

Канівська ГЕС

Працює вода гасячи пожежі і у фонтанах, прикрашаючи наші міста.

  Подумай! Де ще працює вода ? 

Так ми використовуємо воду

Аквапарк (водний парк) – чудове місце відпочинку, як для дорослих

так і дітей  

Аквапарк (водний парк) – чудове місце відпочинку, як для дорослих так і дітей.

Вам відомо, любі діти,Що без води не можна жити.Її шанують на ЗемліІ великі, і малі. Без води не зростають рослини, Жити не можуть комахи й птахи.Знають всі: і людина, й твариниНе обійдуться без води.