1

Програма розвитку ООН Проект «Підтримка реформи соціального сектору в Україні»

Пропозиції

щодо оптимізації системи надання соціальних послуг в

адміністративно-територіальних одиницях

На замовлення Проекту ПРООН “Підтримка реформи соціального сектору в Україні”

Підготовлені

радником проекту з питань соціальних послуг Людмилою Скоропадою

Грудень 2015

2

Думки, висновки та рекомендації, наведені в даному документі необов'язково

відображають погляди чи політику ПРООН в Україні.

3

Зміст _________________________________________________________________

Список скорочень 4 Вступ 5 1. Пропозиції щодо оптимізації управління системою надання

соціальних послуг на обласному рівні 6

1.1. Передумови й чинники проведення оптимізації 6 1.2. Пропозиції щодо здійснення процесу оптимізації 6 1.3. Переваги проведення оптимізації 8 1.4. Ризики та проблемні питання 8 2. Пропозиції щодо оптимізації управління системою надання

соціальних послуг на районному рівні 9

2.1. Передумови й чинники проведення оптимізації 9 2.2. Пропозиції щодо здійснення процесу оптимізації 10 2.3. Переваги проведення оптимізації 11 2.4. Ризики та проблемні питання 11 3. Пропозиції щодо оптимізації системи надання соціальних послуг

на рівні об’єднаної спроможної громади 12

3.1. Передумови й чинники проведення оптимізації 12 3.2. Пропозиції щодо здійснення процесу оптимізації 13 3.3. Переваги проведення оптимізації 16 3.4 Ризики та проблемні питання 17 Висновки 18 Додатки 19 1. Схема розподілу повноважень між ЦСССДМ та

Департаментом соціального захисту населення 19

2. Орієнтовна схема перерозподілу повноважень обласного ЦСССДМ

20

3. Орієнтовний перелік нормативно-правових документів, що мають бути скасовані та які потребують внесення змін у зв’язку із реорганізацією ЦСССДМ та створенням Навчально-методичних ресурсних центрів і Центрів соціальних послуг

21

4. Схема розподілу повноважень між ЦСССДМ (місцевий рівень) та Територіальним центром соціального обслуговування населення

25

5. Орієнтовна структура Центру соціальних послуг 26 6. Примірне положення про Центр соціальних послуг 27 6.1. Класифікація категорій отримувачів соціальних послуг 49 6.2. Визначення норм часу надання соціальної послуги різним

категоріям отримувачів соціальних послуг 61

7. Посадова інструкція фахівця соціальної роботи у громаді 63

4

Список скорочень _________________________________________________________________

АТО – Антитерористична операція

ЗУ – Закон України

КМУ – Кабінет Міністрів України

НДО – Недержавні організації

ОДА – Обласна державна адміністрація

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ОСГ – Об’єднана спроможна громада

ПРООН – Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй

СЖО – Складні життєві обставини

ЦСП – Центр соціальних послуг

ЦСССДМ – Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

5

Вступ _________________________________________________________________ У цьому документі запропоновано узагальнений виклад підходів до оптимізації

системи надання соціальних послуг та створення Центру соціальних послуг - якісно

нової соціальної служби для надання соціальних послуг усім особам/сім’ям у СЖО в

об’єднаній спроможній громаді.

Документ підготовлено радником проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального

сектору в Україні» Людмилою Скоропадою з урахуванням результатів апробації,

коментарів і пропозицій, висловлених в ході обговорення моделей на семінарах й

засіданнях круглих столів за участі представників Міністерства соціальної політики

України та регіональних структурних підрозділів з питань соціального захисту.

Команда проекту висловлює щиру подяку тим, хто брав безпосередню активну

участь на усіх етапах апробації. Насамперед, Ользі Сивопляс - директору

Департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОДА, Любові Бєлкіній -

начальнику Управління соціальних послуг Департаменту соціального захисту

населення Миколаївської ОДА та Галині Кучер - начальнику Управління праці та

соціального захисту населення Уманської міської ради Черкаської області. Завдяки

вашій ініціативі, прагненню якісних змін та готовності брати відповідальність у

втіленні інновацій, апробація нової моделі стала можливою.

Окрема подяка Ніні Якимчук - начальнику Управління соціального захисту

населення Баштанського району Миколаївської області, Лілії Калугіній - директору

Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)

Баштанського району Миколаївської області, Світлані Мельник - заступнику

начальника Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської

ради Черкаської області, Валентині Литвинюк - директору Центру соціальних

послуг Уманської міської ради Черкаської області. Ваш внесок у практичне

відпрацювання моделей та підходів, розроблення відповідного нормативно-

правового підґрунтя є неоціненним. Дякуємо за вашу відповідальність і витрачений

час, зазвичай, виділений із власного вільного, який ви приділили спільній справі.

Користуючись нагодою, висловлюємо подяку представникам Міністерства

соціальної політики України: Оксані Сулимі - начальнику Управління у справах

людей похилого віку та надання соціальних послуг, Ірині Пінчук - начальнику

Управління профілактики соціального сирітства, Руслану Колбасі - директору

Департаменту захисту прав дітей та усиновлення та за надані професійні

зауваження, коментарі й пропозиції для вдосконалення запропонованої моделі.

Ваша компетентність та небайдужість щодо даного питання вселяють надію, що

запропоновані підходи до оптимізації системи надання соціальних послуг мають

шанс на втілення.

6

1. Пропозиції щодо оптимізації управління системою надання соціальних послуг на обласному рівні

_________________________________________________________________

1.1. Передумови й чинники проведення оптимізації

Регіональні (обласні) Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі –

ЦСССДМ), що, згідно положення, є спеціальними закладами, що проводять соціальну

роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих

обставинах та потребують сторонньої допомоги, тобто, мають бути соціальними

службами у яких надають соціальні послуги, на практиці, переважно, виконують

управлінські функції, що належать до компетенції органів виконавчої влади.

Внаслідок проведеного аналізу нормативно-правових актів, що регулюють

діяльність регіональних (обласних) Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та

молоді (далі – ЦСССДМ) й Департаментів соціального захисту населення було

визначено співпадіння й розпорошення повноважень, встановлено цілу низку

завдань та функцій, що збігаються повністю або частково (див. Додаток 1 Схема

розподілу повноважень між ЦСССДМ та Департаментом соціального захисту

населення) та запропоновано шляхи оптимізації діяльності вище зазначених

структур.

1.2. Пропозиції щодо здійснення процесу оптимізації

З огляду на встановлене та з урахуванням результатів апробації пропонується:

1. Реорганізувати обласні Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді й

утворити на їх базі Навчально-методичні ресурсні центри.

2. Функції реорганізованих обласних ЦСССДМ розподілити між Департаментами

соціального захисту населення та новоствореними Навчально-методичними

ресурсними центрами.

3. З цією метою утворити у структурі Департаменту соціального захисту

населення структурний підрозділ (управління, відділ, сектор; вид та його

статус як юридичної особи публічного права визначається головою місцевої

держадміністрації1), до компетенції якого віднести забезпечення виконання

управлінських завдань та функцій.

1 Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної

адміністрації» від 26.09.2012 року №887.

7

Схема розподілу повноважень між новоствореними Навчально-методичними

ресурсними центрами та Департаментами соціального захисту населення міститься

у Додатку 2 Орієнтовна схема розподілу повноважень обласного ЦСССДМ):

До повноважень новоствореного Навчально-методичного ресурсного центру

пропонується передати такі основні завдання й функції:

забезпечення впровадження державних соціальних стандартів і нормативів,

нових форм, методів та інноваційних технологій проведення соціальної

роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;

організація та проведення навчання потенційних опікунів, піклувальників,

прийомних батьків та батьків-вихователів;

проведення науково-практичних конференцій, засідань, "круглих столів";

здійснення в установленому порядку заходів з метою залучення міжнародних

організацій до проведення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;

проведення тренінгів та семінарів для спеціалістів і працівників районних,

міських, селищних та сільських центрів, закладів, фахівців з соціальної

роботи, волонтерів, інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та

молоддю;

забезпечення проведення на належному рівні соціальної роботи, запобігання

професійним ризикам шляхом організації навчання соціальних працівників,

наставництва та професійної підтримки на робочому місці.

До повноважень Департаменту соціального захисту населення (до новоствореного

структурного підрозділу) пропонується передати такі основні завдання й функції:

проведення аналізу та оцінки потреб сімей, дітей та молоді у соціальних

послугах та планування їх надання;

здійснення контролю і організаційно-методичне забезпечення діяльності

підпорядкованих структур (тих, що підпорядковувалися ЦСССДМ);

сприяння розвитку мережі центрів та спеціалізованих формувань,

забезпечення їх функціонування;

здійснення контролю за діяльністю підпорядкованих структур з виконання

загальнодержавних та інших соціальних програм стосовно сім’ї, дітей та

молоді;

здійснення разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади та

органами місцевого самоврядування контролю за цільовим та ефективним

використанням коштів, що виділяються центрам з місцевих бюджетів на

виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на проведення

соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;

співпраця з об’єднаннями громадян та фізичними особами у реалізації ними

власних соціально значущих ініціатив і проектів у сфері соціальної роботи з

сім’ями, дітьми та молоддю.

8

1.3. Переваги проведення оптимізації

Створення обласного Навчально-методичного ресурсного центру дозволить

зберегти високий потенціал працівників обласного ЦСССДМ, більшість з яких

є сертифікованими тренерами за окремими напрямами діяльності, й

забезпечить можливість його використання для навчання працівників

закладів, які надають соціальні послуги, та проводять роботу з вивчення,

аналізу потреб, моніторингу якості надання соціальних послуг.

Передача частини повноважень обласного ЦСССДМ до Департаменту

соціального захисту населення дозволить впорядкувати процес управління

системою організації надання соціальних послуг та позбутися дублювання

повноважень (завдань, функцій) між соціальною службою/закладом та

структурним підрозділом соціального захисту населення місцевих державних

адміністрацій.

1.4. Ризики та проблемні питання

Водночас, потрібно зважати на передумови, необхідні для запровадження

запропонованого підходу:

Необхідність прийняття нормативно-правового документу, який дає підстави

для реорганізації обласного ЦСССДМ та створення обласного Навчально-

методичного ресурсного центру.

Необхідність у внесені змін до нормативно-правових документів, які

регулюють діяльність обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та

молоді й інших структур, що здійснюють організацію та надання соціальних

послуг населенню (див. Додаток 3 Орієнтовний перелік нормативно-правових

актів, що потребуватимуть внесення змін або скасування).

Необхідність отримання новостворюваним Навчально-методичним

ресурсним центром ліцензії, що дає право на проведення підвищення

кваліфікації та видачу сертифікатів державного зразка.

Необхідність у приведені штатного розпису та складу персоналу

новостворюваного Навчально-методичного ресурсного центру до вимог, що

висуваються до закладів підвищення кваліфікації.

9

2. Пропозиції щодо оптимізації управління системою надання соціальних послуг на районному рівні

_________________________________________________________________

2.1. Передумови й чинники процесу оптимізації

У 2014 році граничну чисельність працівників місцевих (районних, міських,

районних у містах) ЦСССДМ було суттєво скорочено за рахунок звільнення фахівців

соціальної роботи. Таким чином, штатна чисельність працівників, на яку було

покладено виконання визначених у Положенні про Центр соціальних служб для сім’ї

завдань, почала складати 3-4 особи, включно із директором та бухгалтером.

Крім того, окрім завдань, визначених у Положенні про центр соціальних служб для

сім’ї, дітей та молоді, у 2015 році на місцеві Центри соціальних служб для сім’ї, дітей

та молоді було покладено додаткові функції, а саме:

Контроль за цільовим використанням допомоги і створення належних умов

для повноцінного утримання та виховання дітей (Постанова КМУ від

30.10.2014 року №623 щодо внесення змін до Постанови КМУ від 27.12.2001 року

№1751);

Надання допомоги сім’ям учасників антитерористичної операції, проведення

соціального інспектування таких сімей, вивчення їх потреб та видів

соціальної допомоги, яких вони потребують, здійснення психолого-

педагогічного супроводу дітей шкільного віку із сімей учасників

антитерористичної операції (Указ Президента від 18.03.2015 року №150/215

«Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників

антитерористичної операції).

Надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, проведення соціального

інспектування таких сімей, вивчення їх потреб та видів соціальної допомоги,

здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей шкільного віку (ЗУ «Про

забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року

№1706-VII).

Варто зазначити, що місцеві ЦСССДМ, у якості соціальної служби, окрім функцій

безпосереднього надання соціальних послуг виконують, по аналогії з обласними

ЦСССДМ, ще й цілу низку управлінських функцій.

Таким чином, склалася ситуація, за якої місцеві ЦСССДМ, в силу об’єктивних причин,

а саме через нестачу ресурсів (кадрових, матеріально технічних, фінансових,

часових) зіткнулися із значними труднощами при виконанні поставлених перед

ними завдань якісно та у повному обсязі.

10

2.2. Пропозиції щодо здійснення процесу оптимізації

З огляду на встановлене та з урахуванням результатів апробації пропонується:

1. Реорганізувати місцеві Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

2. Функції реорганізованих місцевих ЦСССДМ розподілити між Управліннями

соціального захисту населення2 та Центрам соціальних послуг (структурами,

які пропонується створити на рівні об’єднаних спроможних громад).

Відповідно до розподілу функцій рекомендується здійснити перерозподіл

штатних працівників між цими зазначеними структурами.

3. З цією метою утворити в структурі Управління соціального захисту населення

структурний підрозділ (відділ, сектор; вид та його статус як юридичної особи

публічного права визначається головою місцевої держадміністрації3), до

компетенції якого віднести забезпечення виконання таких управлінських

завдань і функцій, що раніше виконувалися місцевими ЦСССДМ,

укомплектувавши їх кадрами, які вивільняються внаслідок реорганізації

місцевої ЦСССДМ:

Організація роботи з визначення потреби району у соціальних послугах,

надання пропозицій районній держадміністрації щодо організації

надання соціальних послуг відповідно до потреби.

Забезпечення реалізації державної політики з питань соціального

захисту населення, підтримки сім’ї, попередження насильства в сім’ї,

забезпечення рівності прав чоловіків і жінок, протидії торгівлі людьми,

виконання програм і здійснення заходів у цій сфері.

Організація на території району соціального обслуговування населення,

здійснення соціальної роботи та надання соціальних послуг, у тому

числі соціального супроводу сімей/осіб, шляхом розвитку

спеціалізованих закладів, установ, служб та залучення НДО, які надають

соціальні послуги.

Розроблення та організації виконання комплексних програм і заходів

щодо поліпшення становища сімей/осіб у СЖО та всебічне сприяння в

отриманні ними соціальних виплат і послуг за місцем проживання.

2 В подальшому, при формуванні виконкомів об’єднаних спроможних громад (ОСГ), функції реорганізованих місцевих ЦСССДМ, зазначені у пункті 3 пропонується передати до відповідного підрозділу виконкому, до компетенції якого належатиме здійснення соціального захисту на території ОСГ. 3 Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації» від 26.09.2012 року №887.

11

Розроблення та організації виконання комплексних програм і заходів

щодо забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок,

протидії торгівлі людьми.

2.3. Переваги проведення оптимізації

Впорядкування процесу управління системою організації надання

соціальних послуг та усунення дублювання повноважень між соціальною

службою (ЦСССДМ) та Управлінням соціального захисту населення як

структурним підрозділом соціального захисту населення місцевої

державної адміністрації внаслідок передачі частини повноважень

місцевого ЦСССДМ до Управління соціального захисту (до новоствореного

структурного підрозділу)

Очікується оптимізація використання ресурсів: кадрових, технічних,

часових за рахунок усунення дублювань в роботі ЦСССДМ та Управління

соціального захисту.

Очікуваним результатом стане зміцнення потенціалу Управління й

створення якісно нової соціальної служби - Центру соціальних послуг

(ЦСП), що зможе охопити своєю діяльністю усі соціальні групи (сім’ї, особи)

громади в умовах децентралізації.

2.4. Ризики та проблемні питання

Для успішного застосування запропонованого підходу на практиці доведеться

здійснити цілу низку трансформацій. Проте, першочергово потрібно:

Привести у відповідність нормативно-правову базу, якою регулюється

діяльність Управлінь соціального захисту населення, Центру соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді й Територіального центру соціального

обслуговування (надання соціальних послуг) та їх взаємодія з іншими

соціальними службами у зв’язку зі створенням Центру соціальних послуг

(див. Додаток 3 Орієнтовний перелік нормативно-правових актів, що

потребуватимуть внесення змін або відміни).

Повернути функції по перевірці цільового використання допомоги, які на

даний час покладені на ЦСССДМ, державному соціальному інспекторові

(Постанова КМУ №623 «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001

року №1751).

12

3. Пропозиції щодо оптимізації управління системою надання соціальних послуг на рівні об’єднаної спроможної громади

_________________________________________________________________

3.1. Передумови й чинники процесу оптимізації

Згідно положень «Концепції реформування місцевого самоврядування та

територіальної влади в Україні» (Розпорядження КМУ від 01.04.2014 року №333) в

об’єднаній спроможній громаді соціальна допомога має надаватися через

територіальні центри.

Проте, існуючі на даний час територіальні центри соціального обслуговування

(надання соціальних послуг), у зв’язку з покладеними обов’язками внаслідок

процесу децентралізації й вимогами державних стандартів соціальних послуг,

потребують модернізації. ЦСССДМ, в умовах обмеженого кадрового й матеріально-

технічного забезпечення, не в змозі виконувати покладені на них функції якісно й у

повному обсязі. Обидві зазначені соціальні служби вповноважені надавати соціальні

послуги тільки тим категоріям, які зазначені у їхніх Положеннях, що створює великі

складнощі для отримувачів соціальних послуг, особливо з віддалених районів, які

змушені для вирішення питання звертатися у декілька служб, й готувати декілька

пакетів документів й проходити декілька раз практично ідентичні процедури

(обстеження матеріально-побутових умов, визначення потреб у соціальних

послугах, укладання договору).

При порівнянні повноважень місцевих ЦСССДМ та Територіальних центрів

соціального обслуговування (надання соціальних послуг) було встановлено, що

місцеві ЦСССДМ та Територіальні центри соціального обслуговування (надання

соціальних послуг), за своєю суттю, виконують однакові завдання й функції,

відмінність, в основному, полягає у цільових категоріях, групах отримувачів, яким

надаються соціальні послуги у тій чи іншій соціальній службі (див. Додаток 4 Схема

розподілу повноважень між ЦСССДМ (місцевий рівень) та Територіальним центром

соціального обслуговування населення).

Проте, з огляду на необхідність оптимізувати систему надання соціальних послуг в

умовах обмежених фінансових ресурсів об’єднаної спроможної громади,

збереження традиційної моделі надання соціальних послуг є не завжди доцільним.

По перше, під час надання соціальних послуг працюють не тільки з отримувачем

послуг, але й з його оточенням, у центрі уваги опиняється уся сім’я (виникає

13

дублювання функцій з боку зазначених двох соціальних служб, й зволікання щодо

прийняття рішень з огляду на необхідність їх розгляду й погодження у різних

соціальних службах, які працюють згідно своїх планів роботи).

По друге, обидві зазначені служби мають свої окремі приміщення, які необхідно

обслуговувати (територія, комунальні платежі, ремонтні роботи, обладнання) та

свій адміністративний і технічний персонал. Даний аспект набирає особливої ваги в

умовах малих міст, селищ й сіл, адже доводиться утримувати дві практично

ідентичні структури, які працюють не в повну силу, є іноді недовантаженими, що

призводить до неефективного використання ресурсів (фінансових, технічних,

людських).

3.2. Пропозиції щодо здійснення процесу оптимізації

З огляду на встановлене та з урахуванням результатів апробації пропонується:

З метою створення соціальної служби, яка, в умовах децентралізації, на місцевому

рівні надаватиме соціальні послуги усім категоріям отримувачів у громаді,

забезпечивши їх максимальну доступність і комплексність пропонується наступне:

Об’єднати частину повноважень й штату місцевого Центру соціальних служб для

сім’ї, дітей та молоді та районного Територіального центру соціального

обслуговування (надання соціальних послуг) та створити на їх базі Центр

соціальних послуг в об’єднаній спроможній громаді.

До повноважень новоствореного Центру соціальних послуг пропонується передати

такі основні завдання й функції, які здійснював місцевий ЦСССДМ:

оцінювання потреб осіб/сімей у соціальних послугах;

обстеження (за згодою) матеріально-побутових умов;

участь у оцінці потреб сім’ї й розробці індивідуального плану роботи з сім’єю,

укладання договорів;

інформування осіб, сімей про можливість отримання соціальної допомоги та

послуг;

залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій,

заінтересованих осіб.

консультування (юридичне, психологічне), соціальний супровід, соціально-

психологічну реабілітацію, соціальну інтеграцію та реінтеграцію,

представництво інтересів, посередництво, соціальну профілактику, інші

соціальні послуги з переліку послуг, що можуть надаватися категоріям, які

знаходяться у СЖО;

розповсюдження інформаційних матеріалів з питань пропагування сімейних

форм виховання та соціального захисту населення;

14

забезпечення виконання законів України, постанов, наказів, розпоряджень,

нормативних документів органів вищого рівня щодо соціального захисту

населення у громаді;

проведення інформаційних заходів щодо популяризації та розвитку сімейних

форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

профілактику соціального сирітства.

В основі створення Центру соціальних послуг полягає прагнення модернізувати

існуючі соціальні служби та спростити (усунувши дублювання) систему надання

соціальних послуг для отримувачів.

Під модернізацією соціальних служб розуміємо, передусім, приведення їх структури

(див. Додаток 5 Орієнтовна структура Центру соціальних послуг) та

функціонального призначення структурних підрозділів у відповідність до вимог

державних стандартів соціальних послуг, що передбачає:

Удосконалення організаційної структури шляхом створення нових відділів:

o Визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах

o Моніторингу та оцінки якості соціальних послуг

Зміни підходу до формування відділень закладу. Пропонується формувати

відділення не під окрему послугу (як це наразі відбувається), а для організації

надання комплексу соціальних послуг у певних умовах:

o за місцем проживання, у закладі;

o цілодобово, впродовж дня, почасово;

o на разовій, періодичній, тимчасовій (до 6 місяців), постійній основі або

терміново.

Як зазначено вище, для реалізації зазначених завдань у структурі новоствореного

Центру соціальних послуг пропонується створити два принципово нові відділи:

Відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах створюється

для визначення індивідуальних потреб, організації та планування надання

соціальних послуг у ЦСП особам/сім’ям у СЖО об’єднаної спроможної громади.

Відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг створюється для

проведення інформування, розроблення й здійснення систематичних заходів з

моніторингу та контролю якості послуг ЦСП, що надаються особам/сім’ям у СЖО

об’єднаної спроможної громади, планування та надання навчально-методичної

підтримки персоналу, підготовки статистичної звітності й аналітичних матеріалів.

ЦСП пропонується утворювати за наявності щонайменше 4 структурних підрозділів,

з яких два обов’язкових відділи (визначення потреб у соціальних послугах,

моніторингу та оцінки якості соціальних послуг) та два відділення для

15

безпосереднього надання соціальних послуг, які формуються залежно від

встановлених потреб населення ОСГ.

Завдання, функції ЦСП, його структура, принципи організації діяльності викладено

у Примірному положенні ЦСП (Додаток 6).

Окремо варто зазначити, що діяльність ЦСП, у разі потреби, організується за

принципом мультидисциплінарного підходу, тобто шляхом створення

мультидисциплінарних команд.

В разі недостатнього бюджету, об’єднаним спроможним громадам пропонується

створювати один Центр соціальних послуг для кількох громад на умовах

співфінансування (згідно ЗУ «Про співробітництво територіальних громад»).

Згідно положень «Концепції реформування місцевого самоврядування та

територіальної влади в Україні» в об’єднаній спроможній громаді буде утворено

представницькі органи місцевого самоврядування з власними виконавчими

органами – виконкомами. Таким чином, до повноважень виконкомів належатиме

функція організації й надання соціальних послуг на рівні ОСГ.

Оптимізація системи надання соціальних послуг для отримувача передбачає,

передусім, організацію звернення за отриманням соціальних послуг за принципом

«єдиного вікна» за місцем проживання чи перебування та забезпечення

доступності, своєчасності й адресності соціальних послуг.

З цією метою у виконкомі ОСГ пропонується утворити Відділ організації надання

соціальних послуг у громаді.

Відділ організації надання соціальних послуг у громаді, створюється для

проведення виявлення, оцінювання потреб у соціальних послугах, організації та

планування надання соціальних послуг особам, сім’ям у СЖО, безпосередньо за

місцем їх проживання у громаді села, селища, району (у місті).

Фахівці відділу організації надання соціальних послуг у громаді працюватимуть у

кожному населеному пункті ОСГ і на початковому етапі здійснюватимуть виявлення

осіб/сімей, які потрапили у СЖО й потребують надання соціальних послуг чи

соціальної допомоги.

Для забезпечення максимальної доступності соціальних послуг для населення, яке

проживає у віддалених районах та забезпечення комфортних умов для

потенційного отримувача соціальних послуг/сім’ї, приймання заяв, збір документів

та попереднє оцінювання потреб у соціальних послугах здійснюватиметься

фахівцями соціальної роботи за місцем його проживання (перебування).

У рамках відпрацювання моделі діяльності Центру соціальних послуг додатково

було розроблено Посадову інструкцію фахівця соціальної роботи відділу організації

16

надання соціальних послуг у громаді (див. Додаток 7 Посадова інструкція фахівця

соціальної роботи у громаді).

До новоствореного відділу пропонується передати, також, частину повноважень

місцевого Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, зокрема:

виявлення сімей (осіб), які перебувають у СЖО, шляхом відвідування,

розгляду інформації, поданої суб’єктами, та звернень таких сімей (осіб) з

метою своєчасного надання соціальних послуг;

подання Службі у справах дітей матеріалів про стан сім’ї з дітьми, у якій

порушуються права дитини для розгляду на засіданні комісії з прав захисту

дитини з метою прийняття рішення про здійснення соціального супроводу

такої сім’ї;

формування банку даних потенційних прийомних батьків, батьків-

вихователів, опікунів, піклувальників;

підготовка документів кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі;

направлення кандидатів для участі у навчанні.

3.3. Переваги проведення оптимізації

Таким чином, проведення реорганізаційних змін та створення Центру соціальних

послуг сприятиме:

Усуненню дублювання у роботі двох служб при наданні соціальних послуг.

Ранньому виявленню жителів громади (сімей, осіб), які знаходяться у СЖО й

потребують надання соціальних послуг.

Охопленню соціальними послугами та соціальною допомогою усіх, без

винятку осіб/сімей у СЖО, які проживають у громаді.

Забезпеченню комплексного надання соціальних послуг особам/сім’ям у СЖО

за принципом «єдиного вікна» за місцем їх проживання.

Забезпеченню доступності, своєчасності та адресності соціальних послуг.

Фахівець соціальної роботи у громаді працює у кожній громаді й забезпечує

виявлення осіб/сімей у СЖО і їх своєчасний доступ до усього спектру

соціальних послуг.

Суттєвому покращенню якості надання соціальних послуг, що вимірюється за

допомогою таких показників:

o Доступність:

- Процедурна (скорочення інстанцій та пакетів документів;

скорочення часу на прийняття рішення).

- Територіальна (внаслідок організації робочих місць фахівців

соціальної роботи у громаді);

17

o Своєчасність (можливість отримати соціальні послуги якомога швидше з

моменту звернення; оперативне реагування на нові виклики (наприклад,

потреби внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО).

o Комплексність (розгляд проблем сім’ї у комплексі й кожного члена

індивідуально; отримання більшості соціальних послуг у результаті

звернення до однієї служби).

o Адресність і відповідність потребам (внаслідок проведення всебічного

визначення індивідуальних потреб сім’ї та особи).

o Гнучкість (можливість отримати соціальні послуги у зручний час);

o Превентивність (за рахунок раннього виявлення потенційних проблем).

3.4. Ризики та проблемні питання

До основних ризиків та проблем, які потрібно брати до уваги при організації

діяльності Центрів соціальних послуг у ОСГ можна віднести такі:

Відсутність розуміння у керівництва та членів ОСГ важливості створення

системи надання соціальних послуг у громадах, утворення ЦСП, та відсутність

коштів на це у бюджетах ОСГ, що створюються.

Відсутність фахового кадрового потенціалу (фахівців соціальної роботи у

громаді, кваліфікованих соціальних працівників з визначення потреб у

соціальних послугах та з проведення моніторингу й оцінки якості соціальних

послуг тощо).

Існування, у перехідному періоді, нової нормативної бази та типових форм

документів, та діючих раніше, що регламентують діяльність з надання

соціальних послуг.

Тому, на початкових етапах впровадження моделі Центів соціальних послуг у

об’єднаних територіальних громадах важливо:

Проводити інформаційну, роз’яснювальну роботу та надавати

консультативно-методичну роботу керівництву та членам ОСГ щодо

важливості створення системи надання соціальних послуг у громадах,

утворення ЦСП.

Налагодити на рівні області (зокрема, на базі Навчально-методичного

ресурсного центру, який пропонується створити внаслідок реорганізації

регіональних (обласних) ЦСССДМ) систему підготовки та підвищення

кваліфікації соціальних працівників, які працюватимуть у новоствореному

ЦСП, передусім, у новостворених відділах й фахівців соціальної роботи у

громаді.

Скасувати, переглянути і внести зміни, або розробити нові типові форми

документів, що регламентують надання соціальних послуг.

18

Підготувати збірник методичних рекомендацій для роботи фахівців

соціальної роботи у громаді, у яких передбачити, окрім нормативно-правових

документів, типову номенклатуру справ зі зразками журналів тощо.

19

Висновки

_________________________________________________________________

Підсумовуючи, варто зазначити, що, на даному етапі, оптимізація діяльності

соціальних служб в умовах існуючих фінансових та кадрових можливостей

передбачає, передусім, не скорочення, а перерозподіл адміністративного персоналу

та кваліфікованих фахівців з метою усунення дублювань у роботі соціальних служб

та впорядкування процесу управління системою надання соціальних послуг. Хоча

економія фінансів при цьому буде не надто відчутною, проте, запропонований

підхід дозволить виявити й заповнити прогалини в охопленні населення

соціальними послугами й суттєво підвищити їх якість.

Нами було зроблено тільки перші спроби на зазначеному шляху. З огляду на

проведення процесу децентралізації, що передбачає, зокрема, й збільшення

повноважень місцевих органів самоврядування у процесі організації та надання

соціальних послуг на рівні об’єднаної спроможної громади, розпочата діяльність має

бути продовжена з тим, щоб відпрацювати усі практичні питання перерозподілу

повноважень, взаємодії усіх залучених до процесу надання соціальних послуг

суб’єктів та найбільш прийнятні на даний час практики організації й надання

соціальних послуг населенню.

Передусім, дискусійним, на даний час, є питання стосовно ролі та місця фахівця

соціальної роботи у громаді. Немає єдиної позиції щодо того, чи повинен фахівець

соціальної роботи у громаді бути працівником виконкому об’єднаної спроможної

громади, чи безпосереднім працівником Центру соціальних послуг тієї чи іншої

об’єднаної спроможної громади. Вочевидь, найбільш раціональний спосіб дійти

узгодженої думки щодо даного питання – розпочати впровадження запропонованих

пропозицій щодо моделі оптимізації надання соціальних послуг сім’ям, особам, які

перебувають у СЖО на практиці.

Проте, до застосування моделі, інновації, що матиме вплив як на усю вертикаль

системи надання соціальних послуг в країні, так і на населення об’єднаних

спроможних громад у СЖО, потрібно підходити зважено. Головним, під час

організації системи надання соціальних послуг із застосуванням нових підходів, має

стати принцип доцільності. На наш погляд, запропонована модель є найбільш

оптимальною для об’єднаних спроможних громад, що утворюватимуться на базі

невеликих міст та сільськогосподарських районів.

20

Додаток 1. Схема розподілу повноважень між ЦСССДМ та Департаментом соціального захисту населення

___________________________________________________________________

Примітка:

Обласна державна адміністрація

ЦСССДМ Департамент соціального

захисту населення

Забезпечення участі місцевих центрів у виконанні

соціальних програм з питань соціальної роботи з

сім’ями, дітьми та молоддю

Організація на відповідній території соціального

обслуговування населення, надання соціальних

послуг, у т.ч. соціального супроводу сімей/осіб

Здійснення координації діяльності і контролю

структурних підрозділів, у тому числі обласних

ЦСССДМ надання їм орг.-метод. допомоги

Контролює дотримання стандартів і нормативів

щодо рівня та якості соціальних послуг, що

надаються

Інформування населення про стан здійснення

визначених законом повноважень

Вивчення потреби АТО у соціальних послугах,

підготовка та подання пропозиції

облдержадміністрації щодо організації надання

соціальних послуг

Підготовка інформаційних та аналітичних

матеріалів, статистичної звітності, пропозицій щодо

врегулювання проблемних питань, вдосконалення

законодавства

Співпраця з навчальними закладами щодо

підготовки соціальних працівників, інших фахівців;

координація роботи з підвищення їх кваліфікації

Забезпечення створення та розвитку мережі

соціальних закладів, установ та служб, сприяння

впровадженню нових соціальних послуг

Взаємодія з ОДА, органами місцевого

самоврядування, територіальними органами

міністерств, інших ЦВК, підприємствами

установами, службами, НУО,

Здійснення координації, контролю, методичного та

інформаційного забезпечення діяльності місцевих

центрів й підпорядкованих структур

Здійснення моніторингу за дотриманням

державних стандартів місцевими центрами

Поширення інформації про надання соціальних

послуг та категорії осіб, які можуть їх отримати,

забезпечення такою інформацією місцевих центрів

Участь у проведенні оцінки потреб АТО у

соціальних послугах; аналіз потреб й підготовка

пропозицій щодо розвитку мережі закладів

соцобслуговування

Узагальнення статистичних та інформаційно-

аналітичних матеріалів стосовно обліку наданих

місцевими ЦСССДМ й закладами соц. послуг

Проведення семінарів та тренінгів для працівників

місцевих центрів, закладів соціального

обслуговування й фахівців, залучених до соціальної

роботи

Вивчення, узагальнення та сприяння

впровадженню прогресивних форм та методів

роботи, вдосконалення технологій, форм і методів

соціальної роботи

Співпраця з ЦОВВ, органами місцевого

самоврядування, підприємствами, установами,

організаціями, громадськими об’єднаннями

Структурний підрозділ ОДА

(держбюджет)

Спеціальний заклад, що

підпорядковується Департаменту

(міський бюджет)

Функції, що збігаються

частково чи повністю

21

Додаток 2. Орієнтовна схема перерозподілу повноважень регіонального ЦСССДМ

________________________________________________________________________________________________

Примітка:

Обласний ЦСССДМ

Навчально-методичний ресурсний центр Департамент соціального захисту населення

Новостворений структурний підрозділ

Проведення аналізу та оцінки потреб сімей, дітей та молоді у соціальних послугах

та планування їх надання.

Здійснення контролю і організаційно-методичне забезпечення діяльності

підпорядкованих структур (тих, що підпорядковувалися ЦСССДМ);

Сприяння розвитку мережі центрів та спеціалізованих формувань, забезпечення їх

функціонування;

Здійснення контролю за діяльністю підпорядкованих структур з виконання

загальнодержавних та інших соціальних програм стосовно сім’ї, дітей та молоді;

Здійснення разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади та

органами місцевого самоврядування контролю за цільовим та ефективним

використанням коштів, що виділяються центрам з місцевих бюджетів на

виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на проведення соціальної

роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;

Співпраця з об’єднаннями громадян та фізичними особами у реалізації ними

власних соціально значущих ініціатив і проектів у сфері соціальної роботи з

сім’ями, дітьми та молоддю.

Забезпечення впровадження державних соціальних стандартів і

нормативів, нових форм, методів та інноваційних технологій

проведення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю.

Організація та проведення навчання потенційних опікунів,

піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів;

Проведення науково-практичних конференцій, засідань, "круглих

столів".

Здійснення в установленому порядку заходів з метою залучення

міжнародних організацій до проведення соціальної роботи із сім’ями,

дітьми та молоддю.

Проведення тренінгів та семінарів для спеціалістів і працівників

районних, міських, селищних та сільських центрів, закладів, фахівців

з соціальної роботи, волонтерів, інших суб’єктів соціальної роботи з

сім’ями, дітьми та молоддю.

Забезпечення проведення на належному рівні соціальної роботи,

запобігання професійним ризикам шляхом організації навчання

соціальних працівників, наставництва та професійної підтримки на

робочому місці.

Структурний підрозділ

ОДА

Спеціальний заклад,

підпорядкований структурному

підрозділу ОДА

Основні завдання і функції Центр, який пропонується

створити Передача функцій

22

Додаток 3. Орієнтовний перелік нормативно-правових документів, що мають бути скасовані та які потребують внесення змін у зв’язку із реорганізацією ЦСССДМ та створенням Навчально-методичних ресурсних центів і Центрів соціальних послуг ___________________________________________________________________

Нормативно-правові документи, які мають бути скасовані:

1. Постанова КМУ від 01.08.2013 року №573 «Про затвердження загального Положення про ЦСССДМ ».

2. Розпорядження КМУ від 18.01.2003 року №9-р «Про віднесення посад працівників системи ЦСССДМ до відповідних категорій посад державних службовців та органів місцевого самоврядування».

3. Постанова КМУ від 29.12.2009 року №1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

4. Постанова КМУ від 14.01.2004 року №12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку».

5. Постанова КМУ від 09.04.2005 року №268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги».

6. Постанова КМУ від 16.05.2007 року №745 «Про внесення змін до переліку платних соціальних послуг».

7. Постанова КМУ від 19.12.2012 року №1184 «Про затвердження Порядку надання соціальних послуг із встановленням диференційованої плати».

8. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 05.04.2006 року №104 «Про умови оплати праці працівників ЦСССДМ».

9. Наказ Міністерства соціальної політики України від 08.06.2012 року №344 «Про затвердження типових структури і штатів республіканського (АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міс яких, районних, міських, районних у містах ЦСССДМ».

10. Наказ Мінсоцполітики від 01.10.2012 року №613 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи фахівця із соціальної роботи ЦСССДМ».

11. Наказ Мінсоцполітики від 05.09.2013 року №554 «Про затвердження Примірної посадової інструкції фахівця із соціальної роботи ЦСССДМ».

12. Наказ Мінсоцполітики від 05.09.2013 року №557 «Про затвердження Методичних рекомендацій для фахівців із соціальної роботи щодо здійснення соціальної роботи (надання соціальних послуг, соціальний супровід) сім’ями, дітьми та молоддю».

13. Спільний наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту та Мінсоцполітики від 06.08.2007 року №2778/416 «Про затвердження Порядку взаємодії ЦСССДМ і органів праці та соціального захисту населення в наданні соціальних послуг сім’ям, які опинилися у складаних життєвих обставинах».

14. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.06.2010 року №134 «Про затвердження типових штатних нормативів чисельності працівників територіальних центрів обслуговування (надання соціальних послуг)».

23

Нормативно-правові документи, які потребують внесення змін:

1. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю». 2. Закон України «Про охорону дитинства». 3. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального

захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». 4. Закон України «Про протидію торгівлі людьми». 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 року №616 «Про

затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дітей».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року №895 „Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах”.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року №896 „Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)”.

9. Постанова КМУ від 30.10.2014 року №623 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціональних обов’язків державного інспектора».

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

11. Спільний наказ Мінсоцполітики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я від 19.08.2014 року №564/836/945/577 «Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення».

12. Наказ Мінсоцполітики від 20.01.2014 року №28 «Про затвердження Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах».

13. Постанова КМУ від 22.08.2012 року №783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми».

14. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 25.09.2009 року №3385 «Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу».

15. Постанова КМУ від 26.04.2002 року №564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу».

16. Постанова КМУ від 26.04.2002 року №565 « Про затвердження Положення про прийомну сім'ю».

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року №608 «Про затвердження типового положення про центр соціально-психологічної допомоги».

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року №979 «Про затвердження Типового положення про центр ресоціалізації наркозалежної молоді».

24

19. Спільний Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2012 року №329/409/652/502 «Порядок взаємодії місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім`ях та дитячих будинках сімейного типу, соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу»

20. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 23.09.2009 року №3357 «Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу».

21. Спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України та міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення».

22. Наказ Мінсоцполітики від 15.06.2011 року №239 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам державних та комунальних установ соціального захисту населення».

23. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.06.2010 року №135 «Про затвердження форм документів, необхідних при оформленні на обслуговування у територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

24. Наказ Міністерства соціальної політики від 06.07.2014 року №450 «Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах».

25. Наказ Міністерства охорони здоров'я від 23.07.2002 року №280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб».

26. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 №359 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу» .

27. Наказ Міністерства охорони здоров'я від 21.05.2007 року №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

28. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.09.2011 року №561 «Про затвердження інструкції про встановлення груп інвалідності».

29. Наказ Міністерства соціальної політики України від 26.12.2011 року № 568 «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

30. Наказ Міністерства соціальної політики України від 01.10.2012 №612 «Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги».

25

Інші напрями:

Наказ Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики №1095/1239 „Про затвердження форм документів про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцій про порядок їх заповнення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції 16.01.2014 року за №73/24850.

Наказ Державного Департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства України у справах, сім’ї, молоді та спорту від 28.10.2008 N 288/4322 «Про затвердження Порядку взаємодії кримінально-виконавчої інспекції і центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо забезпечення соціального супроводу і контролю за поведінкою дітей та молоді, які засуджені до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільнені від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково».

Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України від 07.11.2011 року №429/831/769/3279/5 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціального патронажу звільнених осіб».

Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 28.03.2012 року №478/5/180/375/212/258 «Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 року №1039-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1.07.2009 року №740-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року.

26

Додаток 4. Схема розподілу повноважень між ЦСССДМ (місцевий рівень) та Територіальним центром соціального обслуговування населення

____________________________________________________________________

Примітка:

Департамент соціального захисту населення

Регіональний ЦСССДМ Управління соціального

обслуговування та захисту

населення

Місцевий ЦСССДМ Територіальний центр

Цільові групи: громадяни похилого віку, інваліди,

хворі (до встановлення групи інвалідності);

громадяни у СЖО у зв’язку з безробіттям,

стихійним лихом, катастрофою (і мають на

своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей

інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів)

Надавачі: соціальні працівники (професіонали),

соціальні робітники, інші професіонали за

необхідністю (юрист, психолог, медсестра, тощо)

Виявлення громадян, які належать до цільових

груп отримувачів соціальних послуг, формування

електронної бази таких громадян

Проведення виявлення (оцінювання) індивідуальних

потреб громадян у соціальному обслуговуванні, наданні

соціальних послуг, обстеження матеріал.-побутових умов

проживання.

Надання консультацій з питань чинного

законодавства, захист прав та інтересів цільових

категорій (у тому числі й про можливість

отримання інших її видів) Надання соціальних послуг, у тому числі

соціального супроводу, соціальної та психологічної

адаптації

Інформування, розповсюдження просвітницьких й

культурно-освітніх знань

Цільові групи: діти, молодь та сім’ї у СЖО; діти

сироти та діти, позбавлені батьківського

піклування;прийомні сім’ї, ДБСТ,сім’ї опікунів,

піклувальників; особи, які звільнилися з місць

позбавлення волі, особи які зазнали

насильства,торгівлі людьми, особи з інвалідністю

Надавачі: соціальні працівники (професіонали),

інші професіонали за необхідністю (юрист,

психолог, соціальний педагог тощо)

Ведення обліку цільових категорій отримувачів

соціальних послуг

Проведення оцінки потреб дитини, сім’ї та

молодої особи, обстеження матеріально-

побутових умов за згодою сім’ї, визначення

планування та методів Надання юридичної, психологічної та соціальної

допомоги цільовим категоріям отримувачів (у

тому числі й про можливість отримання інших її

видів)

Здійснення соціального супроводу, соціального

супроводження та надання соціальних послуг, у

тому числі соціальної та психологічної адаптації

Проведення інформаційно-просвітницької

роботи

Узагальнення статистичних та підготовка

інформаційно-аналітичних матеріалів стосовно

проведеної соціальної роботи

Узагальнення статистичних та підготовка

інформаційно-аналітичних матеріалів стосовно

надання соціальних послуг та потреб у їх видах

Структурний

підрозділ ОДА

(держбюджет)

Спеціальний заклад; установа(місцевий бюджет)

Функції, що

збігаються, повністю

або частково

Функції, додана до переліку діяльності

ТЦ після прийняття Порядку про

проведення визначення потреб АТО

27

Додаток 5. Орієнтовна структура Центру соціальних послуг _______________________________________________________________________________________________________________________ Примітка:

Адміністрація

Центру соціальних послуг

Відділ визначення індивідуальних потреб у

соціальних послугах

Відділ моніторингу та оцінки якості надання

соціальних послуг

Інші відділення

Відділення надання

соціальних послуг за місцем

проживання включно зі

структурним підрозділом

надання соціальних послуг

сім’ям в СЖО та розвитку

сімейних форм виховання

Відділення надання

соціальних послуг в

умовах стаціонарного

(тимчасового,

постійного)

проживання

Відділення надання

соціальних послуг в

умовах денного

перебування

Інші відділення

Мультидисциплінарна команда

Підрозділ формується в

залежності від потреби

населення

Обов’язковий

структурний підрозділ

28

Додаток 6. Примірне положення про Центр соціальних послуг

____________________________________________________________________

ПРОЕКТ

1. Загальна частина

1.1. Центр соціальних послуг (далі – ЦСП) – заклад соціального захисту населення,

що надає соціальні послуги особам, сім’ям у об’єднаній спроможній громаді (далі

– ОСГ), які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують

сторонньої допомоги.

1.2. ЦСП у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про

соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»,

іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України,

актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами

Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями

місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з

питань надання соціальних послуг, цим Примірним положенням (далі -

положення).

1.3. Основними принципами діяльності ЦСП є законність, дотримання і захист прав

людини, системність, комплексність, адресність та індивідуальний підхід,

доступність та відкритість, добровільність вибору отримання чи відмови від

надання соціальних послуг, конфіденційність, відповідальність за дотримання

етичних та правових норм під час надання послуг, дотримання державних

стандартів соціальних послуг, недопущення негуманних і дискримінаційних дій

щодо соціально незахищених категорій населення, які перебувають у складних

життєвих обставинах.

1.4. ЦСП є бюджетною установою, рішення про створення, ліквідацію або

реорганізацію якої приймає орган місцевого самоврядування (далі – засновник).

ЦСП підпорядковується відповідному органу місцевого самоврядування.

2. Організаційно-правові засади

2.1. ЦСП є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах

Казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.

2.2. ЦСП забезпечується засновником необхідною матеріально-технічною базою, в

тому числі приміщеннями, що відповідають санітарно-гігієнічним, будівельним і

технічним нормам, вимогам пожежної безпеки та іншим нормам відповідно до

законодавства, автотранспортними засобами, спеціальними засобами для

догляду і самообслуговування.

2.3. Положення про ЦСП, структуру та штатний розпис затверджує засновник за

погодженням з органом місцевого самоврядування.

29

2.4. Структурні підрозділи ЦСП, у тому числі філіали, утворюються, реорганізуються

та ліквідовуються на підставі пропозицій директора ЦСП, підготовлених на

основі вивчення потреб у соціальних послугах населення на території

адміністративно-територіальної одиниці (об’єднаної спроможної громади).

2.5. Для надання соціальних послуг ЦСП має право залучати на договірних

засадах інші підприємства, установи, організації та фізичних осіб, зокрема,

волонтерів.

2.6. ЦСП має право в установленому порядку отримувати гуманітарну та благодійну

допомогу, в тому числі із-за кордону, яка використовується для надання

допомоги особам, сім’ям, які отримують послуги в ЦСП, та поліпшення

матеріально-технічної бази ЦСП.

2.7. Для забезпечення реалізації соціальної політики щодо надання соціальних

послуг особам, сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, їхнім

опікунам/ піклувальникам й офіційним представникам, ЦСП взаємодіє з

структурними підрозділами органу виконавчої влади та місцевого

самоврядування (департаменти, управління соціального захисту, виконавчі

комітети рад відповідної адміністративно-територіальної одиниці (об’єднаної

спроможної громади)); підприємствами, установами та організаціями всіх форм

власності, а також фізичними особами-підприємцями.

3. Мета та завдання ЦСП

3.1. Основною метою діяльності ЦСП є надання соціальних послуг громадян України,

іноземцям та особам без громадянства, які проживають на території України у

об’єднаній спроможній громаді на законних підставах, перебувають у складних

життєвих обставинах й потребують сторонньої допомоги.

3.2. Основними завданнями ЦСП є:

3.2.1. Виявлення та ведення бази даних щодо осіб/сімей у ОСГ, які

перебувають у складних життєвих обставинах та потребують

сторонньої допомоги.

3.2.2. Визначення індивідуальних потреб осіб/сімей у соціальних послугах.

3.2.3. Організація, та надання соціальних послуг, здійснення інших заходів,

зокрема щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і

фізичного стану осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих

обставинах та потребують сторонньої допомоги.

3.2.4. Проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на

запобігання складних життєвих обставин осіб, сімей.

3.2.5. Проведення інформаційно-просвітницької роботи з особами, сім’ями.

3.2.6. Забезпечення взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів

виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами,

установами та організаціями, а також залучення жителів ОСГ до

надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи з особами,

сім’ями.

30

3.3. ЦСП, відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

3.3.1. Веде облік та надає соціальні послуги усім особам/сім’ям об’єднаної

спроможної громади, які знаходяться у СЖО та не в змозі їх подолати.

3.3.2. Проводить оцінку потреб особи, сім’ї, обстеження матеріально-

побутових умов за їх згодою, планує надання соціальних послуг;

3.3.3. Надає, відповідно до визначених індивідуальних потреб особи, сім’ї, такі

соціальні послуги:

- консультування, представництво інтересів, посередництво, соціальну профілактику, соціальний супровід/патронаж, соціальну адаптацію, соціальну реабілітацію, абілітацію, соціально-психологічну реабілітацію, соціальну інтеграцію та реінтеграцію, кризове та екстрене втручання, догляд вдома, стаціонарний догляд, денний догляд, паліативний догляд, надання притулку, натуральну допомогу особам, які перебувають на обслуговування у ЦСП, інші соціальні послуги, зазначені у Переліку соціальних послуг, відповідно до виявлених потреб.

3.3.4. Узагальнює на рівні ЦСП статистичні дані та готує інформаційно-аналітичні матеріали стосовно наданих соціальних послуг та проведеної соціальної роботи, які подає відповідному органу місцевого самоврядування з питань соціального захисту населення.

3.3.5. Забезпечує захист персональних даних осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

3.3.6. Забезпечує підвищення професійної кваліфікації працівників ЦСП відповідно до чинного законодавства.

3.4. ЦСП має право: - вносити місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого

самоврядування пропозиції щодо вдосконалення надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи;

- подавати пропозиції до проектів відповідних місцевих бюджетів з питань, що належать до їх компетенції;

- укладати в установленому порядку договори з підприємствами, установами та організаціями (в тому числі іноземними) щодо проведення робіт, спрямованих на виконання покладених на нього завдань;

- залучати фахівців інших закладів, установ та організацій різних форм власності для надання соціальних послуг особам, сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- одержувати в установленому порядку від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до його компетенції;

- вживати заходів для забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів осіб, сімей;

- здійснювати посередництво у представництві інтересів осіб, сімей та порушувати клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог законодавства з питань надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи.

4. Умови надання соціальних послуг у ЦСП

31

4.1. Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг є звернення

(заява), яка подається до органу місцевого самоврядування (до фахівця

соціальної роботи виконкому ОСГ) від потенційного отримувача соціальних

послуг, або його представника; правоохоронних органів; громадських об’єднань

й організацій; релігійних організацій. Надання соціальних послуг кризового та

екстреного втручання (загроза життю та здоров’ю осіб) може здійснюватися на

підставі усного звернення.

Фахівець соціальної роботи виконкому ОСГ після реєстрації й попереднього

оцінювання потреб у соціальних послугах переадресовує звернення (заяву) до

ЦСП для подальшого опрацювання.

4.1.1. ЦСП протягом: - 5 робочих днів з дня отримання звернення здійснює його розгляд, у разі

потреби надає допомогу в підготовці документів, необхідних для надання

соціальних послуг;

- у разі необхідності, протягом 3 робочих днів після отримання звернення,

надсилає запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання цієї

особи для одержання медичного висновку про здатність до

самообслуговування та потребу у сторонній допомозі й наданні соціальних

послуг; до відповідного підприємства, установи, організації, що надають

послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, або

виконавчого органу сільської (селищної) ради за місцем реєстрації

громадянина – для отримання довідки про зареєстрованих у житловому

приміщенні/будинку осіб;

- 5 робочих днів після розгляду звернення визначає індивідуальні потреби

особи, сім’ї та готує рекомендації щодо організації надання цій особі, сім’ї

соціальних послуг, у т.ч. щодо необхідності здійснення соціального

супроводу;

- заклад охорони здоров'я протягом 10 календарних днів після

надходження запиту надає медичний висновок ЦСП, який приймає

рішення про необхідність або відмову в наданні соціальних послуг;

- 10 робочих днів (якщо не потрібен медичний висновок) після отримання

звернення приймає рішення на підставі заяви, пакета необхідних

документів, визначених індивідуальних потребах у соціальних послугах;

- у разі необхідності надання невідкладної допомоги особі, сім’ї, яка

перебуває у складних життєвих обставинах, ЦСП приймає рішення про

можливість організації та надання соціальних послуг протягом 3 робочих

днів.

При прийняте рішення щодо надання соціальних послуг та їх обсяг, або відмову

у їх наданні сім’я чи особа, або її опікун/піклувальник, законний представник

повідомляється письмово.

4.1.2. У разі надходження усної або письмової інформації про підозру або факт насильства в сім’ї, або реальну загрозу його вчинення, жорстоке поводження з дитиною, залишення дитини без піклування батьків,

32

виникнення іншої ситуації, яка загрожує життю чи здоров’ю члена сім’ї (особи), працівники, які здійснюють надання соціальних послуг сім’ям у СЖО та відповідають за розвиток сімейних форм виховання, здійснюють екстрене (протягом одного робочого дня) втручання у ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації. За наявності загрози життю чи здоров’ю дитини працівники, які здійснюють надання соціальних послуг сім’ям у СЖО та відповідають за розвиток сімейних форм виховання, негайно у телефонному режимі повідомляють Службу у справах дітей та підрозділ органів внутрішніх справ.

4.1.3. ЦСП може відмовити особі, сім’ї у наданні соціальних послуг у разі, якщо за наявних ресурсів у ЦСП не в змозі задовольнити визначених потреб у соціальних послугах. У разі неможливості надання сім’ї, особі, яка перебуває у складних життєвих обставинах, відповідної соціальної послуги, ЦСП сприяє наданню таким сім’ям та особам соціальних послуг чи різних видів допомоги іншими закладами, установами та організаціями (різних форм власності та господарювання). Про неможливість надання відповідної соціальної послуги ЦСП письмово інформує місцевий орган виконавчої влади (фахівця соціальної роботи виконкому ОСГ) щодо необхідності перенаправлення потенційного отримувача соціальних послуг до інших відповідних надавачів соціальних послуг різних форм власності та господарювання; У разі відмови у наданні соціальних послуг, особа, сім’я, опікун/піклувальник, законний представник інформується про відмову письмово протягом 5 робочих днів (якщо не потрібен медичний висновок) з дня отримання заяви із зазначенням причин відмови та рекомендаціями щодо можливих шляхів вирішення її проблемних питань.

4.1.4. У разі потреби та за згодою особи/сім’ї, з метою визначення додаткової потреби у натуральній чи грошовій допомозі, проводиться обстеження їх матеріально-побутових умов. Для цього утворюється комісія, до складу якої входить не менш як три особи (працівник відділу визначення індивідуальних потреб, фахівець із соціальної роботи відділу організації надання соціальних послуг відповідної громади, завідувач (заступник завідувача) відділення у якому передбачається надавати основний комплекс соціальних послуг, соціальний працівник та соціальний робітник).

4.1.5. У разі коли особа, яка потребує надання соціальних послуг, за віком або за станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти її законний представник або опікун/піклувальник.

4.1.6. У разі прийняття рішення про надання соціальних послуг особі/сім’ї, з ним/ними або опікуном/піклувальником, законним представником складається індивідуальний план надання соціальних послуг й укладається договір про надання соціальних послуг та видається відповідний наказ.

33

Терміни та умови перебування у ЦСП, умови надання та припинення послуг, права та обов'язки сторін зазначаються у договорі, що укладається між ЦСП та особою/сім’єю, яка потребує соціальних послуг, за винятком послуг, що надаються на разовій основі, зокрема консультаційних, або у екстрених випадках. Зміст, обсяг та періодичність надання соціальних послуг зазначаються у індивідуальному плані надання послуг, який є невід’ємною частиною договору.

4.1.7. Працівниками відділу визначення потреб ЦСП спільно із фахівцем соціальної роботи відділу організації надання соціальних послуг у громаді виконкому відповідної сільської, селищної (районної у містах) громади готуються та подаються Службі у справах дітей матеріали про стан сім’ї з дітьми, у якій порушуються права дитини для розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, утвореної відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 24.09.2008 року №866 (далі - комісія) з метою прийняття рішення про здійснення соціального супроводу такої сім’ї. На підставі рішення, керівник ЦСП видає наказ про здійснення соціального супроводу зазначеної сім’ї та доручає керівникові відділення надання соціальних послуг за місцем проживання, призначити відповідального за його здійснення працівника із числа тих, які здійснюють надання соціальних послуг сім’ям у СЖО та відповідають за розвиток сімейних форм виховання, а також затверджує, у разі потреби, склад залучених суб’єктів.

4.1.8. У разі, коли потенційним отримувачем соціальних послуг є дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі дитина-інвалід, дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, складається індивідуальний план соціального захисту такої дитини, що розглядається на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.

4.2. На кожного громадянина, який отримує соціальні послуги у ЦСП ведеться особова справа. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про надання соціальних послуг у ЦСП та оформлення особової справи, визначається з огляду на те, яких соціальних послуг потребує особа, сім’я, яка знаходиться у складних життєвих обставинах та у яких структурних підрозділах передбачається їх надання. Особові справи оформлюються, обліковуються й зберігаються з дотриманням принципів конфіденційності у відділі визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах.

4.3. Особи/сім’ї які знаходяться у складних життєвих обставинах й отримують

соціальні послуги у ЦСП, або їх опікуни/піклувальники, законні представники

мають право, після подання письмового запиту на ім’я директора ЦСМ,

переглянути свою особову справу.

4.4. Надання соціальних послуг особі, сім’ї працівниками структурних підрозділів

ЦСМ здійснюється згідно індивідуального плану надання соціальних послуг

(примірник плану передається працівниками відділу визначення

індивідуальних потреб до відповідних структурних підрозділів).

34

4.5. Надання соціальних послуг у ЦСП припиняється за письмовим повідомленням

особи/сім’ї (заявою), або її законних представників, опікунів/піклувальників, що

подається до ЦСП та розглядається протягом 5 робочих днів у разі:

- поліпшення стану здоров'я, виходу із складних життєвих обставин, у

результаті чого втрачається потреба у наданні соціальних послуг;

- направлення особи до стаціонарного відділення, будинку-інтернату,

пансіонату, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів та

інших закладів постійного проживання;

- зміни місця проживання особи, сім’ї, яка перебуває у складних життєвих

обставинах;

- поліпшення матеріально-побутових умов;

- у зв’язку з відмовою від отримання соціальних послуг.

4.6. Адміністрацією ЦСП приймається рішення про припинення соціального

обслуговування у разі:

- грубого, принизливого ставлення з боку особи/сім’ї, яка перебуває у

складних життєвих обставинах до працівників ЦСП;

- порушення громадського порядку (сварки, бійки тощо);

- систематичного перебування в стані алкогольного, наркотичного

сп'яніння;

- невиконання умов договору.

Надання соціальних послуг припиняється також у разі смерті особи, яка

перебуває у складних життєвих обставинах.

4.7. Про припинення надання соціальних послуг особі, сім’ї видається наказ, на

підставі якого вноситься інформація до бази даних ЦСП і робиться позначка в

журналі обліку та в особовій справі із зазначенням дати за підписом завідувача

відділення, у якому надавалися соціальні послуги.

4.8. У разі коли сім’я (особа), яка перебуває у складних життєвих обставинах, змінила

місце проживання і її нове місце проживання чи перебування відоме, ЦСП,

протягом п’яти робочих днів з моменту отримання інформації про це,

повідомляє про неї виконавчий орган ради відповідної ОСГ та передає до

виконавчого органу ради за місцем нового проживання (перебування) сім’ї

(особи) план супроводу для завершення його виконання, інформує про послуги,

що були надані для розв’язання проблем такої сім’ї (особи), та питання, що

потребують вирішення.

4.9. Типові форми заяви, повідомлення про прийняття рішення про

надання/відмову у наданні соціальних послуг, медичного висновку, карти

визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у надані соціальних

послуг, акту обстеження матеріально-побутових умов, оцінки потреб

сім’ї/особи, індивідуального плану надання соціальних послуг, договору про

надання соціальних послуг, журналу обліку громадян, яких обслуговує ЦСП,

затверджує Мінсоцполітики в установленому порядку.

35

4.10. Соціальні послуги в ЦСП можуть надаватися безоплатно та за плату відповідно

до чинного законодавства.

4.11. Обмеження чи відмова в отриманні одних соціальних послуг не може бути

підставою для обмеження чи відмови у наданні інших соціальних послуг.

4.12. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються ЦСП відповідно до

«Методичних рекомендацій щодо обрахунку вартості соціальних послуг, що

надаються за рахунок бюджетних коштів» (Наказ Міністерства соціальної

політики України від 07.12.2015 №1186) і затверджуються його директором.

4.13. Кошти, що надходять від надання платних соціальних послуг, використовуються

відповідно до чинного законодавства.

4.14. У виняткових випадках громадяни похилого віку, що мають рідних, які повинні

забезпечити їм догляд і допомогу, можуть звільнятися від плати за надання

соціальних послуг у структурних підрозділах ЦСП у разі, коли такі рідні

належать до малозабезпечених осіб і отримують державну соціальну допомогу в

установленому законодавством порядку, залежні від психоактивних речовин,

перебувають у місцях позбавлення волі тощо. Для цього засновник самостійно

або через утворену ним комісію приймає рішення (розпорядження) про

звільнення громадян від зазначеної плати.

5. Організація роботи ЦСП

5.1. Надання соціальних послуг здійснюється у структурних підрозділах ЦСП.

5.1.1. Структурні підрозділи центру очолюються керівниками структурних

підрозділів, які призначаються на посаду і звільняються з посади

директором ЦСП за погодженням з органом місцевого самоврядування

ОСГ.

Керівник структурного підрозділу повинен мати вищу освіту (магістр,

спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не

менш як три роки.

5.1.2. Керівники структурних підрозділів ЦСП розробляють положення про

структурний підрозділ, у якому відображається інформація про зміст

соціальних послуг, що надаються у підрозділі, умови і порядок їх надання,

перелік документів, що необхідні для надання соціальних послуг, режим

роботи підрозділу.

Положення про структурний підрозділ затверджується директором

ЦСП.

5.2. Надавачами соціальних послуг у ЦСП є: соціальні працівники; соціальні

робітники; фахівці, професіонали (соціальний педагог, юрист, психолог, та інші,

передбачені стандартами соціальних послуг).

5.3. Надання соціальних послуг у ЦСП здійснюється згідно з планами роботи на рік,

щоквартальними планами діяльності, щоквартальними планами діяльності його

структурних підрозділів.

5.4. Для виконання завдань у ЦСП утворюються такі структурні підрозділи:

- відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах;

36

- відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг;

- відділення надання соціальних послуг за місцем проживання включно зі

структурним підрозділом для надання соціальних послуг сім’ям в СЖО та

розвитку сімейних форм виховання;

- відділення надання соціальних послуг в умовах стаціонарного

проживання;

- відділення надання соціальних послуг в умовах денного перебування;

- інші підрозділи, діяльність яких спрямована на надання соціальних послуг

особам, сім’ям у СЖО об’єднаної спроможної громади, відповідно до

встановлених потреб.

ЦСП утворюється за наявності щонайменше 4 структурних підрозділів, з яких 2

(відділ визначення потреб у соціальних послугах, відділ моніторингу та оцінки якості

соціальних послуг) є обов’язковою складовою структури кожного ЦСП, два інші

відділення для безпосереднього надання соціальних послуг (із зазначених трьох

основних, а за потреби і більше) формуються в залежності від встановлених потреб

населення ОСГ.

5.5. Структурні підрозділи ЦСП можуть бути територіально віддалені один від

одного.

5.6. ЦСП створює, у разі потреби, у сільських населених пунктах робочі місця

соціальних працівників (соціальних робітників) для надання соціальних послуг

особам, сім’ям у СЖО за їх місцем проживання.

5.7. З метою проведення працетерапії осіб, при ЦСП можуть утворюватися

майстерні, підсобні сільські господарства тощо.

5.8. Харчування осіб може здійснюватися як у ЦСП, так і на підприємствах

громадського харчування на підставі договору між ЦСП та цим підприємством.

5.9. Для надання транспортних послуг ЦСП може мати спеціальний автотранспорт

для обслуговування громадян або брати в оренду автотранспортні засоби.

5.10. Під час надання соціальних послуг ЦСП може надавати у тимчасове

користування громадян наявні у нього технічні та інші засоби реабілітації,

засоби малої механізації, предмети першої необхідності, окремі побутові

прилади тощо.

5.11. ЦСП може організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ

та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої

потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб

осіб, які отримують соціальні послуги у ЦСП.

5.12. Надання соціальних послуг структурними підрозділами ЦСП може

здійснюватися цілодобово, впродовж дня, почасово, за місцем проживання, в

закладі, на разовій, періодичній, тимчасовій (до 6 місяців), постійній основі або

терміново.

У разі потреби, допускається застосування гнучкого режиму робочого часу для

працівників ЦСП відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики

37

«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого

режиму робочого часу» від 04.10.2006 року №359.

5.13. Час (тривалість), місце та термін (періодичність), умови та обсяг надання

соціальних послуг особі, сім’ї в ЦСП залежать від встановлених індивідуальних

потреб та конкретних умов, що сприяють реабілітації, реінтеграції та соціальній

адаптації, виходу із СЖО цієї особи/ сім’ї.

5.14. Для організації надання соціальних послуг у ЦСП вивчаються індивідуальні

потреби сім’ї/особи, яка перебуває у складних життєвих обставинах, та спільно з

сім’єю, особою, опікуном/піклувальником, законним представником

розробляється індивідуальний план роботи з нею.

5.15. До вивчення індивідуальних потреб особи/сім’ї та підготовки індивідуального

плану надання послуг можуть залучатися необхідні фахівці (за принципом

роботи мультидисциплінарної команди: психолог, психіатр, реабілітолог,

геронтолог, психотерапевт, нарколог, юрист та ін.).

5.16. Надання соціальних послуг особі, сім’ї здійснюється працівниками визначених

структурних підрозділів ЦСП за індивідуальними планами надання соціальних

послуг. Працівники забезпечують надання відповідних соціальних послуг згідно

встановлених державних стандартів та нормативів соціальних послуг. У

структурних підрозділах можуть надаватись як одна соціальна послуга, так і

комплекс соціальних послуг.

5.17. Кількість отримувачів, яким надає соціальні послуги соціальний працівник,

соціальний робітник, інший фахівець, обсяг їх роботи визначає керівник

структурного підрозділу (заступник керівника) ґрунтуючись на вимогах

державних стандартів соціальних послуг з урахуванням стану здоров'я

отримувача, його віку, рівня рухової активності, здатності до

самообслуговування та потреби у сторонній допомозі, місця та умов

проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що можуть

вплинути на якість надання соціальних послуг. При визначенні кількості

отримувачів враховуються положення «Класифікації категорій отримувачів

соціальних послуг» (проект) та «Визначення норм часу надання соціальної

послуги для категорій отримувачів соціальних послуг (проект) (див. Додаток 6.1

та Додаток 6.2 до Примірного положення про ЦСП).

6. Завдання та функції структурних підрозділів ЦСП

6.1. Відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах

6.1.2. Відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах створюється

для проведення визначення індивідуальних потреб, організації та планування

надання соціальних послуг особам/сім’ям, зазначеним у п.3.3.1.

6.1.3. Відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах здійснює:

- ведення баз даних отримувачів соціальних послуг ОСГ у ЦСП;

- прийом і розгляд документів та підготовка проекту рішення про надання чи

відмову у наданні соціальних послуг у ЦСП;

38

- визначення потреб осіб, які потребують соціальних послуг, розроблення

індивідуального плану надання соціальних послуг, укладання договорів;

- оцінку потреб сім’ї й розроблення індивідуального плану роботи з сім’єю,

планування соціального супроводу особи/сім’ї, укладання договорів;

- взаємодію з та залучення до роботи різноманітних закладів, громадських

організацій, заінтересованих осіб.

6.1.4. Відділ веде загальну базу даних осіб/сімей об’єднаної спроможної громади, які

можуть потрапити, або потрапили у складні життєві обставини.

Підставою для оформлення у відповідне відділення, сім’ї/особи є звернення

(заява), що переадресовується з виконкому ОСГ до відділу визначення

індивідуальних потреб у соціальних послугах, яка доповнюється результатами

проведеного комплексного визначення стану та індивідуальних потреб у

соціальних послугах.

Працівники відділу надсилають запити до суб’єктів соціальної роботи,

підприємств, установ та організацій для отримання необхідного пакету

документів, який передбачений Положенням про відділення, у яке сім’я або

особа направляються.

Після отримання необхідного пакету документів, прийняття рішення про

надання соціальних послуг й складання індивідуального плану надання

соціальних послуг, працівники відділу визначення індивідуальних потреб у

соціальних послугах укладають договір з сім'єю (особою) про надання

соціальних послуг у ЦСП.

За потреби, якщо у ЦСП не можуть надати необхідні соціальні послуги, така

сім'я/особа перенаправляється до інших соціальних служб чи закладів.

6.1.5. Взаємодіє із структурними підрозділами Центру соціальних послуг, відділами

управління соціального захисту органів місцевого самоврядування, Службою у

справах дітей, Пенітенціарною службою, навчальними та дошкільними

закладами, закладами та відділеннями охорони здоров’я, внутрішніх справ,

громадських об’єднань, фондів тощо.

6.1.6. Надавачами соціальних послуг у відділі визначення потреб у соціальних

послугах є соціальні працівники, фахівці, професіонали (соціальний педагог,

юрист, та інші, передбачені державними стандартами соціальних послуг).

6.1.7. Відділ визначення потреб у соціальних послугах очолюється керівником, який

призначається на посаду і звільняється з посади директором ЦСП за

погодженням з органом соціального захисту місцевого самоврядування.

Керівник відділу визначення потреб у соціальних послугах повинен мати вищу

освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за

фахом не менш як три роки.

Керівник відділу визначення потреб у соціальних послугах розробляє

положення про структурний підрозділ, у якому відображається інформація про

зміст діяльності підрозділу, порядок співпраці з іншим підрозділами ЦСП та

іншими установами й закладами, режим роботи підрозділу. Здійснює

39

керівництво відділом, несе персональну відповідальність за виконання

покладених на відділ завдань. Забезпечує дотримання працівниками відділу

правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни.

6.1.8. Положення про відділ визначення потреб у соціальних послугах

затверджується директором ЦСП.

6.2. Відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг

6.2.1. Відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг створюється для

проведення інформування, розроблення й здійснення систематичних

заходів з моніторингу та контролю якості послуг ЦСП, що надаються

особам/сім’ям, зазначеним у пункті 3.3.1., планування та надання

навчально-методичної підтримки персоналу, підготовки статистичних

даних й аналітичних матеріалів.

6.2.2. Відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг здійснює:

- підготовку й поширення інформації про діяльність ЦСП, оформлення стендів,

ведення веб-сторінки;

- розроблення внутрішньої системи моніторингу й контролю якості надання

соціальних послуг у ЦСП;

- внутрішній моніторинг й контроль якості надання соціальних послуг у ЦСП;

- надання інформаційної й методичної допомоги персоналу ЦСП, спрямованої на

покращення організації надання соціальних послуг усіх структурних

підрозділів й підвищення якості соціальних послуг, що надаються;

- визначення тематики, складання графіків та сприяння у проведенні семінарів,

супервізій, стажувань, навчань на робочому місці, атестацій, підвищення

кваліфікації персоналу ЦСП;

- підготовку пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення організації та

надання соціальних послуг за результатами моніторингу та оцінки, супервізій,

атестації персоналу;

- підготовку аналітичної й статистичної звітності ЦСП, аналіз діяльності його

структурних підрозділів;

- надання інформації структурному підрозділу з питань соціального захисту

населення місцевого органу самоврядування щодо обслуговування осіб/сімей

ОСГ, які потребують соціальних послуг;

- ведення діловодства щодо звернень громадян;

- розроблення заходів щодо оптимізації діяльності ЦСП й покращення якості

надання соціальних послуг.

6.2.3. Взаємодіє із структурними підрозділами Центру соціальних послуг,

відділами управління соціального захисту, місцевого самоврядування,

Службою у справах дітей, Пенітенціарною службою, навчальними та

дошкільними закладами, закладами та відділеннями охорони здоров’я,

внутрішніх справ, громадських об’єднань, фондів тощо.

40

6.2.4. Надавачами соціальних послуг у відділі моніторингу та оцінки якості

соціальних послуг є соціальні працівники, фахівці, професіонали

(соціальний педагог, юрист, психолог, та інші).

6.2.5. Відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг очолюється

керівником, який призначається на посаду і звільняється з посади

директором ЦСП за погодженням з органом соціального захисту місцевого

самоврядування.

Керівник відділу моніторингу та оцінки якості соціальних послуг повинен мати

вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж

роботи за фахом не менш як три роки.

Керівник відділу моніторингу та оцінки якості соціальних послуг розробляє

положення про структурний підрозділ, у якому відображається інформація про

зміст діяльності підрозділу, порядок співпраці з іншим підрозділами ЦСП та

іншими установами й закладами, режим роботи підрозділу й графік

проведення заходів для отримувачів соціальних послуг. Здійснює керівництво

відділом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на

відділ завдань. Забезпечує дотримання працівниками відділу правил

внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни.

6.2.6. Положення про відділ моніторингу та оцінки якості соціальних послуг

затверджується директором ЦСП.

6.3. Відділення надання соціальних послуг за місцем проживання

6.3.1. Відділення надання соціальних послуг за місцем проживання створюється

для надання соціальних послуг не менш як 80 одиноким громадянам, які не

здатні до самообслуговування у зв'язку з частковою втратою рухової

активності (мають III, IV і V групу рухової активності) і потребують

сторонньої допомоги, надання соціальних послуг у домашніх умовах:

- особам похилого віку; - інвалідам (які досягли 18-річного віку), крім інвалідів унаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримують соціальну допомогу та постійний сторонній догляд, побутове та спеціальне медичне обслуговування відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

- хворим (з числа одиноких осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці).

Відділення не надає соціальні послуги особам, які потребують цілодобового стороннього догляду.

6.3.2. Відділення надання соціальних послуг за місцем проживання може

здійснювати:

- надання як одиничної соціальної послуги так і комплексу соціальних послуг, у тому числі: догляд вдома, паліативний догляд, соціальну

41

адаптацію, соціальну реабілітацію, консультування, посередництво, представництво інтересів.

6.3.3. Право на позачергове надання соціальних послуг відділенням надання соціальних послуг за місцем проживання мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорії.

6.3.4. У разі виявлення не менш як 50 непрацездатних громадян з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, з психічними розладами (соціально-безпечні, які не перебувають на спеціальному диспансерному обліку), інших категорій громадян, які потребують сторонньої допомоги, надання соціальних послуг за місцем проживання, органи місцевого самоврядування можуть утворювати спеціалізовані відділення.

6.3.5. Якщо громадян, які потребують надання таких соціальних послуг, виявлено менш як 80 осіб (для спеціалізованого відділення - менш як 50 осіб), їх обслуговування може здійснюватися згідно з договором, який укладається з непрацюючою фізичною особою і ЦСП, про оплату відповідної роботи за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети.

6.3.6. Працівники відділення надання соціальних послуг за місцем проживання згідно з умовами договору, індивідуального плану надання соціальних послуг та відповідно до затвердженого графіка надають визначений перелік та обсяг соціальних послуг відповідно до державних стандартів соціальних послуг.

6.3.7. Надавачами соціальних послуг у відділенні надання соціальних послуг за місцем проживання є соціальні працівники, соціальні робітники та інші, передбачені державними стандартами соціальних послуг. У разі потреби, у сільських населених пунктах створюються робочі місця соціальних працівників, соціальних робітників для надання соціальних послуг соціальним категоріям, яким надаються соціальні послуги у ЦСП за їх місцем проживання.

6.3.8. Кількість отримувачів, яким надає соціальні послуги соціальний працівник, соціальний робітник, інший фахівець, обсяг їх роботи визначає керівник структурного підрозділу (заступник керівника) ґрунтуючись на вимогах державних стандартів соціальних послуг з урахуванням стану здоров'я отримувача, його віку, рівня рухової активності, здатності до самообслуговування та потреби у сторонній допомозі, місця та умов проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що можуть вплинути на якість надання соціальних послуг. При визначенні кількості отримувачів враховуються положення «Класифікації категорій отримувачів соціальних послуг» (проект) та «Норм часу надання соціальної послуги для різних категорій отримувачів соціальних послуг (проект) (див. Додаток 1 до Примірного положення про ЦСП).

Один соціальний робітник обслуговує шістьох громадян у сільській (приміській) місцевості, інших місцевостях, що не мають транспортного сполучення, у приватному або державному секторі без комунальних зручностей і десять громадян у містах з комунальними зручностями; один соціальний робітник обслуговує двох непрацездатних громадян, яким установлена V група рухової активності).

42

6.3.9. Відділення надання соціальних послуг за місцем проживання очолюється

керівником, який призначається на посаду і звільняється з посади

директором ЦСП за погодженням з органом соціального захисту місцевого

самоврядування.

Керівник відділення надання соціальних послуг за місцем проживання повинен

мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж

роботи за фахом не менш як три роки.

Керівник відділення надання соціальних послуг за місцем проживання

розробляє положення про структурний підрозділ, у якому відображається

інформація про зміст соціальних послуг, що надаються у підрозділі, умови і

порядок їх надання, перелік документів, що необхідні для надання соціальних

послуг, режим роботи підрозділу.

6.3.10. Положення про відділення надання соціальних послуг за місцем

проживання затверджується директором ЦСП.

6.3.11. У структурі відділення створюється структурний підрозділ (бригада,

або робочі місця соціальних працівників) для надання соціальних послуг

сім’ям у СЖО та розвитку сімейних форм виховання.

6.3.12. Структурний підрозділ може здійснювати надання як одиничної

соціальної

послуги так і комплексу соціальних послуг, у тому числі:

- консультування (юридичне, психологічне), соціальний супровід, соціально-

психологічну реабілітацію, соціальну інтеграцію та реінтеграцію,

представництво інтересів, посередництво, соціальну профілактику, інші

соціальні послуги з переліку послуг, що можуть надаватися таким

категоріям, які знаходяться у СЖО та не в змозі їх подолати:

- дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа;

- прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, опікунам, піклувальникам;

- особам/дітям з інвалідністю; - одиноким матерям (батькам); - неповнолітнім батькам; - сім’ям, у яких дитина (діти) вилучені за рішенням суду без позбавлення

батьків батьківських прав та сім’ям, у яких батьки позбавлені батьківських прав відносно своїх дітей і існують юридичні підстави ініціювати поновлення батьків у правах;

- сім’ям, у яких подали заяву про розлучення або триває процес розлучення, вирішення спорів між батьками щодо місця проживання дітей та способів і участі батьків, які розлучилися, у вихованні дітей;

- сім’ям у яких виховуються діти-сироти та тимчасово влаштовані діти, які залишилися без піклування батьків або осіб, що їх замінюють;

- сім’ям опікунів, піклувальників недієздатної особи; - батькам – трудовим мігрантам; - особам/сім’ям, що виявили намір відмовитись від новонародженої дитини;

43

- особам/сім’ям, у яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них;

- особам з числа випускників інтернатних закладів; - дітям, які розлучені із сім’єю, які не є громадянами України й заявили про

намір звернутися до компетентних органів із заявою про визначення біженцями;

- особам (у тому числі неповнолітнім), звільненим з установ виконання покарань, засудженим без позбавлення волі, які перебувають під слідством чи на обліку, як правопорушники;

- особам/сім’ям, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших форм дитячої праці;

- особам, які скоїли жорстокість та насильство; - особам/сім’ям з проблемами вживання психоактивних речовин та

залежностей; - сім’ям у яких проживають діти до встановлення ВІЛ-статусу, один із членів

сім’ї має позитивний ВІЛ-статус або члени сім’ї страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ;

- учасникам АТО й членам їх сімей, членам сімей загиблих учасників АТО; - внутрішньо переміщеним особам.

6.3.13. Надання соціальних послуг та здійснення соціального супроводу проводиться згідно державних стандартів соціальних послуг, на момент відсутності державного стандарту соціального супроводу згідно відповідних пунктів Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №896.

6.3.14. Для виконання покладених завдань, працівники структурного підрозділу з надання соціальних послуг сім’ям в СЖО та розвитку сімейних форм виховання взаємодіють із працівниками: - відділу організації надання соціальних послуг у громаді (виявлення

осіб/сімей у СЖО, здійснення екстреного втручання, здійснення поточного

контролю за ситуацією, збір документів для розгляду Комісії з питань

захисту прав дітей);

- відділу визначення потреб у соціальних послугах (для визначення потреб

у соціальних послугах особи сім’ї, для складання плану супроводу

особи/сім’ї, для переадресації отримувачів соціальних послуг у разі

потреби, при підготовці документів для розгляду Комісії з питань захисту

прав дітей);

- відділу моніторингу та оцінки якості соціальних послуг (для проходження

підвищення кваліфікації, навчання, супервізії (не рідше 1 разу на три

місяці), при проведенні оцінки якості надання соціальних послуг).

6.3.15. Надавачами соціальних послуг у структурному підрозділі з надання

соціальних послуг сім’ям в СЖО та розвитку сімейних форм виховання є

соціальні працівники, фахівці, професіонали (соціальний педагог, юрист, та

інші, передбачені державними стандартами соціальних послуг).

44

6.3.16. Кількість отримувачів, яким надає соціальні послуги соціальний працівник,

соціальний робітник, інший фахівець, обсяг їх роботи визначає керівник

структурного підрозділу (заступник керівника), ґрунтуючись на вимогах

державних стандартів соціальних послуг з урахуванням стану здоров'я

отримувача, його віку, рівня рухової активності, здатності до

самообслуговування та потреби у сторонній допомозі, місця та умов

проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що

можуть вплинути на якість надання соціальних послуг. При визначенні

кількості отримувачів враховуються положення «Класифікації категорій

отримувачів соціальних послуг» (проект) та «Норм часу надання соціальної

послуги для різних категорій отримувачів соціальних послуг (проект) (див.

Додаток 1 до Примірного положення про ЦСП).

Один соціальний працівник здійснює соціальний супровід 10 сімей у СЖО.

6.3.17. Структурний підрозділ з надання соціальних послуг сім’ям в СЖО та

розвитку сімейних форм виховання очолюється керівником, який

призначається на посаду і звільняється з посади директором ЦСП за

погодженням з керівником відділення надання соціальних послуг за місцем

проживання.

Керівник структурного підрозділу повинен мати вищу освіту (магістр,

спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш

як три роки.

Керівник розробляє положення про структурний підрозділ, у якому

відображається інформація про зміст діяльності підрозділу, порядок співпраці

з іншим підрозділами ЦСП та іншими установами й закладами, режим роботи

підрозділу. Здійснює керівництво, несе персональну відповідальність за

виконання покладених завдань. Забезпечує дотримання працівниками правил

внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни.

6.4. Відділення надання соціальних послуг в умовах стаціонарного

(тимчасового, постійного) проживання

6.4.1. Відділення надання соціальних послуг в умовах стаціонарного

тимчасового, постійного) проживання (далі - стаціонарне відділення)

утворюється для надання соціальних послуг не менш як 10 і не більш як

50 одиноким особам.

6.4.2. До стаціонарного відділення на постійне або тимчасове проживання,

повне державне утримання безоплатно приймаються одинокі особи

похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб

працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але

не більш як чотири місяці), які відповідно до висновку лікарсько-

консультаційної комісії закладу охорони здоров'я за станом здоров'я не

здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього

догляду та допомоги.

45

6.4.3. Стаціонарне відділення може здійснювати надання як одиничної

соціальної послуги так і комплексу соціальних послуг, у тому числі:

- стаціонарний догляд, соціальну реабілітацію, абілітацію, консультування, представництво інтересів, інші соціальні послуги з переліку послуг, що можуть надаватися у ЦСП.

6.4.4. Одиноким пенсіонерам, які перебувають у стаціонарному відділенні, пенсія виплачується у встановленому законодавством порядку.

6.4.5. За наявності вільних місць до стаціонарного відділення на загальних умовах строком до чотирьох місяців можуть прийматися одинокі особи похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які тимчасово втратили здатність до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, а також особи похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку), які постраждали від насильства в сім'ї.

6.4.6. За рішенням органу, що утворив ЦСП, до стаціонарного відділення на загальних підставах можуть прийматися (за наявності вільних місць) особи похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу. В такому разі зазначені категорії осіб перебувають у стаціонарному відділенні на умовах оплати згідно із затвердженими тарифами або за рахунок додаткових коштів місцевих бюджетів.

6.4.7. Право на позачергове влаштування до стаціонарного відділення мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорії, у разі, коли вони не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та соціально-медичного обслуговування. Одинокі ветерани праці, самотні особи похилого віку та члени сімей загиблих військовослужбовців мають переважне право на влаштування до стаціонарного відділення.

6.4.8. Особи, які уклали договір довічного утримання (догляду), до стаціонарного відділення не приймаються.

6.4.9. Особи, які приймаються до стаціонарного відділення, проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого у разі відсутності інфекційних захворювань переводяться до приміщення постійного проживання.

6.4.10. Тимчасове вибуття особи із стаціонарного відділення за особистим бажанням дозволяється за висновком лікаря та письмовим зобов'язанням родичів або осіб, які згодні його прийняти на проживання та забезпечити належний догляд і необхідні соціальні послуги. Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або інших осіб, ЦСП не компенсує. Якщо особа тимчасово вибуває із стаціонарного відділення на цей період він знімається з матеріального забезпечення. Про вибуття із стаціонарного відділення особа завчасно (за три дні) письмово повідомляє завідувача стаціонарного відділення.

46

6.4.11. Адміністрація ЦСП відповідно до законодавства може виконувати обов'язки опікуна (піклувальника) щодо осіб, які перебувають у стаціонарному відділенні, яким не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, і одночасно вживає заходів до встановлення опіки чи піклування над такими особами.

6.4.12. Перебування особи у стаціонарному відділенні припиняється за погодженням з відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації на підставі письмової заяви особи за наявності інформації про нове місце проживання і забезпечення їй/йому постійного стороннього догляду. У разі припинення перебування у стаціонарному відділенні особі видається одяг, білизна, взуття (згідно із сезоном), документи, власні речі та цінності (ощадна книжка, цінні папери тощо), які зберігалися у відділенні, а також довідка із зазначенням строку перебування у відділенні.

6.4.13. Забезпечення осіб, які перебувають у стаціонарному відділенні, здійснюється відповідно до нормативів, передбачених для будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів і стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджених Мінсоцполітики.

6.4.14. Надавачами соціальних послуг у відділенні надання соціальних послуг в умовах стаціонарного (тимчасового, постійного) проживання є соціальні працівники, соціальні робітники та інші, передбачені державними стандартами соціальних послуг).

6.4.15. Кількість отримувачів, яким надає соціальні послуги соціальний працівник, соціальний робітник, інший фахівець, обсяг їх роботи визначає керівник структурного підрозділу (заступник керівника) грунтуючись на вимогах державних стандартів соціальних послуг з урахуванням стану здоров'я отримувача, його віку, рівня рухової активності, здатності до самообслуговування та потреби у сторонній допомозі, місця та умов проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що можуть вплинути на якість надання соціальних послуг. При визначенні кількості отримувачів враховуються положення «Класифікації категорій отримувачів соціальних послуг» (проект) та «Норм часу надання соціальної послуги для різних категорій отримувачів соціальних послуг (проект) (див. Додаток 1 до Примірного положення про ЦСП).

6.4.16. Відділення надання соціальних послуг в умовах стаціонарного (тимчасового, постійного) проживання очолюється керівником, який призначається на посаду і звільняється з посади директором ЦСП за погодженням з органом соціального захисту місцевого самоврядування. Керівник відділення надання соціальних послуг за місцем проживання повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки. Керівник відділення надання соціальних послуг в умовах стаціонарного (тимчасового, постійного) проживання розробляє положення про структурний підрозділ, у якому відображається інформація про зміст соціальних послуг, що надаються у підрозділі, умови і порядок їх надання, перелік документів, що необхідні для надання соціальних послуг, режим роботи підрозділу.

47

6.4.17. Положення про відділення надання соціальних послуг в умовах

стаціонарного (тимчасового, постійного) проживання затверджується директором ЦСП.

6.5. Відділення надання соціальних послуг в умовах денного перебування

6.5.1. Відділення надання соціальних послуг в умовах денного перебування може

здійснювати надання як одиничної соціальної послуги так і комплексу

соціальних послуг, зокрема: соціальну адаптацію, соціальну реабілітацію,

абілітацію, денний догляд, консультування, інші соціальні послуги з

переліку послуг, що можуть надаватися у ЦСП.

6.5.2. Відділення надання соціальних послуг в умовах денного перебування надає

соціальні послуги особам/сім’ям у СЖО, які не мають медичних

протипоказань для перебування в колективі.

6.5.3. За умови надання в умовах денного перебування тільки послуги соціальної

адаптації, відділення утворюється для організації роботи не менш як з 30

особами, які частково втратили здатність до самообслуговування та

потребують сторонньої допомоги, на день.

6.5.4. За умови надання в умовах денного перебування послуги денного догляду,

соціальної реабілітації, абілітації відділення утворюється для організації

роботи не менш як з 25 особами на день або за наявності 25 ліжко-місць для

осіб з частковим порушенням рухової активності, які частково не здатні до

самообслуговування й потребують сторонньої допомоги.

6.5.5. Працівники відділення надання соціальних послуг в умовах денного

перебування згідно з умовами договору, індивідуального плану надання

соціальних послуг та відповідно до затвердженого графіка надають

визначений перелік та обсяг соціальних послуг відповідно до державних

стандартів соціальних послуг.

6.5.6. Надавачами соціальних послуг у відділенні надання соціальних послуг в

умовах денного перебування є соціальні працівники, соціальні робітники та

інші, передбачені державними стандартами соціальних послуг.

6.5.7. Кількість отримувачів, яким надає соціальні послуги соціальний працівник,

соціальний робітник, інший фахівець, обсяг їх роботи визначає керівник

структурного підрозділу (заступник керівника) грунтуючись на вимогах

державних стандартів соціальних послуг з урахуванням стану здоров'я

отримувача, його віку, рівня рухової активності, здатності до

самообслуговування та потреби у сторонній допомозі, місця та умов

проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що

можуть вплинути на якість надання соціальних послуг. При визначенні

кількості отримувачів враховуються положення «Класифікації категорій

отримувачів соціальних послуг» (проект) та «Норм часу надання соціальної

послуги для різних категорій отримувачів соціальних послуг (проект) (див.

Додаток 1 до Примірного положення про ЦСП).

48

6.5.8. Відділення надання соціальних послуг в умовах денного перебування

очолюється керівником, який призначається на посаду і звільняється з

посади директором ЦСП за погодженням з органом соціального захисту

місцевого самоврядування.

Керівник відділення надання соціальних послуг в умовах денного

перебування повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного

напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

Керівник відділення надання соціальних послуг в умовах денного

перебування розробляє положення про структурний підрозділ, у якому

відображається інформація про зміст соціальних послуг, що надаються у

підрозділі, умови і порядок їх надання, перелік документів, що необхідні

для надання соціальних послуг, режим роботи підрозділу.

6.5.9. Положення про відділення надання соціальних послуг в умовах денного

перебування затверджується директором ЦСП.

7. Керівництво ЦСП

7.1. ЦСП очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з

посади засновником.

Посаду директора ЦСП може обіймати особа, яка має вищу освіту

(магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи на

керівній посаді не менше п’яти років.

7.2. Директор ЦСП:

- здійснює керівництво діяльністю ЦСП;

- несе персональну відповідальність за виконання покладених на ЦСП

завдань;

- представляє ЦСП без довіреності на підприємствах, в установах,

організаціях, укладає договори;

- видає в межах своєї компетенції накази організаційно-розпорядчого

характеру, організовує і контролює їх виконання, затверджує

функціональні обов'язки працівників, контролює дотримання трудової

дисципліни, вживає заходів заохочення (стягнення);

- призначає на посади і звільняє з посад працівників ЦСП;

- затверджує структуру ЦСП;

- розробляє проекти штатного розпису та кошторису витрат ЦСП та подає

на затвердження засновнику;

- затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, регламент

роботи ЦСП та положення про його структурні підрозділи, посадові

інструкції працівників ЦСП;

- розпоряджається майном, коштами ЦСП;

- забезпечує дотримання вимог законодавства щодо охорони праці,

дитинства, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних, протипожежних

норм і правил техніки безпеки;

49

- організовує проведення щорічних профілактичних медичних оглядів

соціальних працівників та соціальних робітників ЦСП, які безпосередньо

надають соціальні послуги;

- забезпечує працівників ЦСП спецодягом, взуттям, велосипедами,

проїзними квитками (або грошовою компенсацією за їх придбання).

8. Діяльність ЦСП

8.1. Діяльність ЦСП здійснюється за рахунок:

- коштів місцевого бюджету, у тому числі за рахунок коштів, які відповідно

до Бюджетного кодексу України виділяються на соціальний захист та

соціальне забезпечення і враховуються під час визначення обсягу

міжбюджетних трансфертів;

- благодійних внесків юридичних та фізичних осіб;

- коштів від діяльності підсобних господарств та надання платних

соціальних послуг;

- інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Кошти ЦСП використовуються виключно на його утримання та розвиток.

8.2. Умови оплати праці, тривалість робочого часу та відпусток працівників

ЦСП встановлюються відповідно до умов, передбачених для працівників

закладів, установ соціального обслуговування відповідно до чинного

законодавства.

8.3. Гранична чисельність працівників ЦСП затверджується засновником

згідно з Примірними штатними нормативами чисельності працівників

ЦСП. Посади, не передбачені нормативами, та їх чисельність вводяться

залежно від вимог державних стандартів соціальних послуг та умов

надання соціальних послуг працівниками конкретного ЦСП за

погодженням із засновником.

8.4. Методичне забезпечення діяльності ЦСП здійснює Мінсоцполітики,

контроль за забезпеченням його діяльності - в установленому порядку

Департамент соціального захисту населення обласної, Київської міської

держадміністрацій, координацію та організаційно-методичне

забезпечення - районні, міські, районні в містах управління соціального

захисту населення, органи місцевого самоврядування.

8.5. Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності

здійснюється відповідно до чинного законодавства.

8.6. Моніторинг і контроль діяльності, пов’язаної із надання соціальних

послуг, ревізія фінансово-господарської діяльності проводяться

відповідно до законодавства України.

50

Додаток 6.1. (до Примірного положення про ЦСП)

Класифікація категорій отримувачів соціальних послуг

_________________________________________________________________

Опис і пояснення підходів й критеріїв класифікації

категорій отримувачів соціальних послуг

В основу формування категорій отримувачів соціальних послуг покладено підхід, за

якого при складанні характеристики враховувалися основні функціональні

порушення організму й ступінь обмеження життєдіяльності отримувача та група

його рухової активності.

При формуванні категорій отримувачів соціальних послуг для визначення

оптимального часу надання тієї чи іншої соціальної послуги поділ на дітей, молодь,

дорослих і людей похилого віку не застосовувався. Час, витрачений на надання

соціальної послуги отримувачу залежить передусім від його здатності

функціонувати, що обумовлюється функціональними порушеннями організму та

ступенем індивідуальної потреби отримувача у сторонній допомозі. Проте

зазначений поділ необхідно застосовувати при виборі методик роботи при наданні

соціальних послуг з різними віковими групами отримувачів соціальних послуг.

Опис характеристик (функціональні порушення організму, критерії

життєдіяльності людини; група рухової активності, вік)

Класифікація функціональних порушень організму:

При формуванні категорій отримувачів соціальних послуг враховувалися такі

функціональні порушення організму:

порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, емоцій, волі);

порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості);

порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху);

порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо;

мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови -порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови.

Класифікація функціональних порушень організму за ступенем їх вираження:

1-й ступінь – незначне вираження порушення функцій; 2-й ступінь – помірно виражене порушення функцій; 3-й ступінь – виражене порушення функцій;

51

4-й ступінь – значне або різко виражене порушення функцій. Класифікація критеріїв життєдіяльності людини

При формуванні груп отримувачів соціальних послуг враховувалися такі критерії

життєдіяльності людини:

здатність до пересування; здатність до самообслуговування; здатність до орієнтації; здатність до спілкування; здатність контролювати свою поведінку; здатність до навчання; здатність до трудової діяльності.

Опис критеріїв життєдіяльності людини включно з параметрами оцінки наведено у

Додатку 1.

Класифікація критеріїв життєдіяльності людини за ступенем їх вираження:

Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Визначають три ступені обмеження життєдіяльності людини: помірно виражене, виражене і значне. Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлене такими порушеннями функцій органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності. Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності. Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до значного порушення можливостей/здатності до навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності та обумовлює необхідність стороннього догляду/допомоги. Обмеження самообслуговування:

1-й ступінь – здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; 2-й ступінь – здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів та за допомогою інших осіб; 3-й ступінь – нездатність до самообслуговування та повна залежність від інших осіб.

52

Обмеження здатності самостійно пересуватися:

1-й ступінь – здатність самостійно пересуватися з тривалішою витратою часу, пересування з зупинками і скорочення відстані; 2-й ступінь – здатність самостійно пересуватися з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб; 3-й ступінь – нездатність самостійно пересуватися та повна залежність від інших осіб.

Обмеження здатності до орієнтації:

1-й ступінь – здатність до орієнтації за умови використання допоміжних засобів; 2-й ступінь – здатність до орієнтації, що потребує допомоги інших осіб; 3-й ступінь – нездатність до орієнтації (дезорієнтація).

Обмеження здатності до спілкування:

1-й ступінь – здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передання інформації; 2-й ступінь – здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб; 3-й ступінь – нездатність до спілкування.

Обмеження здатності контролювати свою поведінку:

1-й ступінь – часткове зниження здатності самостійно контролювати свою поведінку; 2-й ступінь – здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб; 3-й ступінь – нездатність контролювати свою поведінку.

Обмеження здатності до навчання:

1-й ступінь – здатність до навчання у навчальних закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму навчального процесу та (чи) з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, який навчає); 2-й ступінь – здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами в домашніх умовах; 3-й ступінь – нездатність до навчання.

Обмеження здатності до трудової діяльності:

1-й ступінь – здатність до виконання трудової діяльності за іншою спеціальністю при відсутності зниження кваліфікації чи зменшенні обсягу виробничої діяльності та неможливості виконання роботи за своєю попередньою професією; 2-й ступінь – здатність до виконання трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів та (чи) спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; 3-й ступінь – нездатність до трудової діяльності.

Опис груп рухової активності відповідно до ступеню індивідуальної потреби

отримувача у сторонній допомозі включно із методикою вивчення можливості

53

виконання отримувачем соціальних послуг різних видів життєдіяльності наведено у

Додатку 2.

Характеристика категорій отримувачів соціальних послуг

1-а категорія. Отримувач має невиражені або незначно виражені функціональні порушення організму. Здатен самостійно або з незначною сторонньою допомогою задовольняти основні життєві потреби. I й II група рухової активності. Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 0 до 25%.

Функціональні порушення:

психічних функцій:

Добре концентрується на розмові, сприймає та запам’ятовує інформацію. Уважний, демонструє вміння справлятися й управляти своїми емоціями та без відчутних труднощів висловлювати свої думки. Не хворіє на психічні розлади та психіатричні захворювання.

сенсорних функцій:

Не має значних проблем із зором (може носити окуляри) та слухом. Розпізнає запахи. Реагує на дотик, на біль, на підвищення чи зниження температури.

статодинамічних функцій:

Рухається без обмежень, збережена координація рухів. Відсутній тремор4 і спазми5.

функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету тощо:

Не має гострих або хронічних захворювань, що значно впливають на функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету.

мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови – порушення усної (ринолалія6, дизартрія7, заїкання, алалія8, афазія9) та письмової (дисграфія10, дислексія11), вербальної та невербальної мови:

4 Швидкі, ритмічні, з частотою близько 10 Гц., рухи кінцівок або тулуба, викликані м'язовими скороченнями і пов'язані з тимчасовою затримкою коректуючої аферентної імпульсації, в силу чого реалізація руху та збереження пози відбувається за рахунок постійного підстроювання рухів до якогось середнього значення. При стомленні і сильних емоціях, а також при патології нервової системи тремор істотно посилюється. Зокрема, патологічний тремор (тремор спокою) спостерігається при хворобі Паркінсона. 5 Довільне скорочення (судома) м'язу або групи м'язів, зазвичай супроводжується різким болем. 6 Гнусавість 7 Порушення звуковимови та мовлення при збереженій мовленнєвій системі і загальній розбірливості мовлення. Дизартрія часто відмічається у дітей з ДЦП. 8 Тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвиток мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи (у дітей). Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. 9 Розлад мови, спричинений локальним ураженням мовних центрів, розташованих в корі головного мозку. Афазії проявляються у вигляді порушень фонематичної, морфологічної та синтаксичної структури власної мови при збереженні рухів мовленевого апарату та елементарного слуху. Афазія найчастіше зумовлюється крововиливом в мозок, його травмою, пухлиною, абсцесом тощо. При афазії звичайно порушуються всі мовні функції (усна мова, писемна, читання, сприйняття на слух). 10 Нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію. Розглядається як симптом при алалії, при різних формах афазій, при недорозвиненні мови.

54

Розмовляє без труднощів. Вимова чітка, розбірлива. Розуміє та володіє невербальною мовою (жести, знаки). Здатен оволодіти письмом/вміють писати, не має проблем із прочитанням і сприйняттям текстів.

Критерії життєдіяльності:

здатність до самообслуговування:

Основні види елементарних дій (вмивання, одягання, взування, контроль за актами сечовиділення та дефекації, прийняття ванни, душу, користування туалетом, харчування, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Основні види складних дій (приготування їжі, прийом ліків, користування телефоном, ведення домашнього господарства, прибирання, прання, заняття рукоділлям, розпоряджання особистими фінансами, здійснення закупок у магазинах й отримання послуг в організаціях району, в якому мешкає), виконує самостійно й у повному обсязі. Може потребувати сторонньої допомоги при здійсненні покупок чи отриманні послуг у закладах та організаціях.

здатність до пересування:

Самостійно пересувається поза помешканням й двором на великі відстані без труднощів: ходить, бігає, піднімається сходами, долає перепони без сторонньої допомоги або з незначною сторонньою допомогою. Самостійно користується особистим і громадським транспортом.

здатність до орієнтації:

Самостійно орієнтується у просторі й часі. Без проблем розрізняє зорові образи людей та предметів на відстані, що збільшується, та в різних умовах (наявність та відсутність перешкод, знайомство з обстановкою); розрізняє звуки та усну мову. Не має потреби у використанні технічних засобів для орієнтації та допомоги інших осіб у різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, виробництві).

здатність до спілкування:

Самостійно установлює контакти з іншими людьми та підтримувати суспільні взаємозв’язки. Не потребує сторонньої допомоги у процесі навчання та трудової діяльності.

здатність контролювати свою поведінку:

Усвідомлює себе, без проблем ідентифікує людей та об’єкти й розуміє стосунки між ними; правильно сприймає, інтерпретує й адекватно реагує на традиційну і

11 Нездатність оволодіти навичками читання текстів. В людини, яка страждає на дисклексію, переважно присутня і дисграфія. Ці недуги абсолютно не пов'язані з інтелектуальним потенціалом людини. Розрізняють: Фонематичну дислексію — труднощі з вимовою фонем. Людина читає побуквенно. Семантичну дислексію — кожне слово при читанні сприймається окремо і не зв'язується з іншими словами, тому

прочитаний текст неправильно розуміється. Аграматичну дислексію — читанням із граматичними помилками: порушення в закінченнях, неправильне

відмінювання слів, зміна у відмінкових закінченнях, роді, числі, часу.

Оптичну дислексію — порушення у сприйнятті подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші літери.

Мнестичну дислексію — порушення засвоєння відповідності букв та звуків.

55

незвичну ситуації. Дотримується особистої безпеки й особистої охайності. Дотримується морально-етичних і правових норм суспільного середовища.

здатність до навчання:

Без проблем сприймає, засвоює та накопичує знання, формує навики та уміння (побутові, культурні, професійні тощо) у цілеспрямованому процесі навчання. Може навчатися у закладах загального типу, засвоюючи програму в повному обсязі й у визначені строки, дотримуючись встановленого режиму навчання. Здатен оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками й уміннями конкретної професії, може освоювати професії різного кваліфікаційного рівня. Не потребує використання спеціальних засобів чи залучення інших (крім викладача) осіб.

здатність до виконання трудової діяльності:

Якісно виконує роботу, що передбачена конкретною професією, відповідно до вимог змісту й обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища. Здатен до виконання трудової діяльності за іншою спеціальністю/професією без зниження рівня кваліфікації чи зменшення обсягу виробничого навантаження (при неможливості виконання роботи за своєю попередньою спеціальністю/професією).

2-а категорія. Отримувач має помірно виражені функціональні порушення організму. Здатен задовольняти основні життєві потреби з частковою сторонньою допомогою та з використанням допоміжних засобів. III група рухової активності. Отримувач перебуває у стані стресу чи кризи та належить до числа осіб з I чи II групою рухової активності. Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 25 до 50%. Функціональні порушення:

психічних функцій:

Може концентруватися на розмові, сприймати та запам’ятовувати інформацію. Демонструє вміння справлятися й управляти своїми емоціями та без відчутних труднощів висловлювати свої думки. Не хворіє на психічні розлади та психіатричні захворювання.

сенсорних функцій:

Може мати проблеми із зором та слухом. Розпізнає запахи. Реагує на дотик, на біль, на підвищення чи зниження температури.

статодинамічних функцій:

Здатен рухатися на невеликі відстані, збережена координація рухів. Може спостерігатися незначний тремор і спазми.

функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету тощо:

Може мати проблеми, пов’язані із порушенням функцій кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету.

56

мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови – порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови:

Здатен розмовляти без відчутних труднощів. Вимова розбірлива, може мати незначні мовні порушення. Здатен оволодіти письмом/вміє писати, не має відчутних проблем із прочитанням текстів.

Критерії життєдіяльності:

здатність до самообслуговування:

Основні види елементарних дій (вмивання, одягання, взування, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, харчування, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно або потребує помірного обсягу сторонньої допомоги чи використання допоміжних засобів; Основні види складних дій (приготування їжі, прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно або потребує помірного обсягу сторонньої допомоги чи використання допоміжних засобів. Може потребувати сторонньої допомоги при купанні у ванні чи душі, при вдяганні та взуванні, при приготуванні їжі, веденні домашнього господарства; часткової допомоги при пранні, здійсненні закупів у магазинах чи отриманні послуг в організаціях.

здатність до пересування:

Здатен самостійно пересуватися в межах двору біля помешкання й на невеликі відстані з тривалішою витратою часу з супроводом пішки або на транспорті. Пересувається із зупинками. Може мати значні труднощі при підніманні сходами, або не в змозі самостійно підніматися сходами без сторонньої допомоги чи технічних засобів. Може потребувати сторонньої допомоги при користуванні особистим і громадським транспортом.

здатність до орієнтації:

Самостійно орієнтується у просторі й часі або потребує помірної сторонньої допомоги. Може потребувати додаткового часу для розрізнення зорових образів людей і предметів на відстані, що збільшується, та в різних умовах (наявність та відсутність перешкод, знайомство з обстановкою); розрізнення звуків і усної мови. Потребує використання технічних засобів для орієнтації та помірної сторонньої допомоги в різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, виробництві).

здатність до спілкування:

Може встановлювати контакти з іншими людьми та підтримувати суспільні взаємозв’язки самостійно або за допомогою інших осіб. Відчуває труднощі з отриманням і засвоєнням інформації (зниження швидкості, зменшення обсягу засвоєння). Може потребувати помірної сторонньої допомоги у процесі навчання та трудової діяльності.

57

здатність контролювати свою поведінку:

Може відчувати труднощі з усвідомленням себе, ідентифікацією людей та об’єктів й розумінням стосунків між ними. Спостерігається часткове зниження здатності правильно сприймати, інтерпретувати й адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації. Потребує помірної сторонньої допомоги чи використання технічних засобів при дотриманні особистої безпеки й особистої охайності. Дотримується морально-етичних і правових норм суспільного середовища.

здатність до навчання:

Може потребувати сторонньої допомоги при сприйнятті, засвоєнні та накопиченні знань, формуванні навиків та умінь (побутових, культурних, професійних тощо) у цілеспрямованому процесі навчання. Здатен навчатися у закладах загального типу, при дотриманні спеціального режиму навчального процесу та (чи) з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, який навчає). Здатен оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками й уміннями конкретної професії або тільки окремих видів робіт.

здатність до професійної діяльності:

Може виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, відповідно до вимог змісту й обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища. Здатен до виконання трудової діяльності за іншою спеціальністю без зниження рівня кваліфікації при неможливості виконання роботи за своєю попередньою професією. Може потребувати зменшення обсягу виробничої діяльності.

3-а категорія. Отримувач має виражені функціональні порушення організму. Здатен

задовольняти основні життєві потреби зі значною сторонньою допомогою та з

використанням допоміжних засобів. IV група рухової активності. Ступінь потреби у

сторонній допомозі становить від 50 до 75%.

Функціональні порушення:

психічних функцій:

Погано концентрується на розмові, сприймає та запам’ятовує інформацію. Неуважний, не вміє справлятися з й управляти своїми емоціями та без відчутних труднощів висловлювати свої думки. Може мати психічні розлади.

сенсорних функцій:

Має проблеми із зором та слухом. Може розпізнавати запахи. Слабо реагує на дотик, на біль, на підвищення чи зниження температури.

статодинамічних функцій:

Здатен рухатися тільки на невеликі відстані, порушена координація рухів. Спостерігаються тремор і спазми.

58

функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету тощо:

Має проблеми, пов’язані з порушенням функцій кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету.

мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови – порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови:

Здатен розмовляти. Вимова нерозбірлива, може мати мовні порушення. Здатен оволодіти письмом/вміє писати (на елементарному рівні), може мати проблеми із прочитанням текстів.

Критерії життєдіяльності:

здатність до самообслуговування:

Основні види елементарних дій (вмивання, розчісування, чищення зубів, взування і вдягання, прийом їжі) виконує із сторонньою допомогою та з використанням допоміжних засобів. Приймає ванну чи душ зі сторонньою допомогою. Може частково контролювати акти сечовиділення та дефекації. Користується туалетом зі сторонньою допомогою (потребує допомоги при збереженні рівноваги, вдяганні, роздяганні). Потребує сторонньої допомоги при виконанні основних видів складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами). Може приготувати найпростіші страви й випрати невеликі речі. Має труднощі у веденні домашнього господарства, пранні великих речей, організації свого дозвілля. Потребує сторонньої допомоги у здійсненні закупів у магазинах чи отриманні послуг в організаціях.

здатність самостійно пересуватися:

Пересування, в основному, обмежується помешканням. Здатен самостійно пересуватися на невеликі відстані зі супроводом. Має значні труднощі при підніманні сходами, або не в змозі самостійно підніматися сходами без сторонньої допомоги чи технічних засобів. Потребує значної сторонньої допомоги при користуванні громадським транспортом.

здатність до орієнтації:

Відчуває труднощі при орієнтуванні у просторі й часі. Відчуває труднощі при розрізненні зорових образів людей і предметів на відстані, що збільшується, та в різних умовах (наявність та відсутність перешкод, знайомство з обстановкою); може погано розрізняти звуки та усну мову. Потребує використання технічних засобів для орієнтації та значної сторонньої допомоги в різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, виробництві).

здатність до спілкування:

Може установлювати контакти з іншими людьми та підтримувати взаємозв’язки з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб.

59

Здатен отримувати та засвоювати елементарну інформацію самостійно з використанням допоміжних засобів, для сприйняття й засвоєння складнішої інформації потребує сторонньої допомоги. Потребує сторонньої допомоги у процесі навчання та трудової діяльності.

здатність контролювати свою поведінку:

Відчуває труднощі з усвідомленням себе, ідентифікацією людей та об’єктів й розумінням стосунків між ними. Спостерігається виражене зниження здатності правильно сприймати, інтерпретувати й адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації. Потребує сторонньої допомоги та використання технічних засобів при дотриманні особистої безпеки й особистої охайності. Здатен частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

здатність до навчання:

Потребує значної сторонньої допомоги при сприйнятті, засвоєнні та накопиченні знань, формуванні навиків та умінь (побутових, культурних, професійних тощо) у цілеспрямованому процесі навчання. Здатен до навчання у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами в домашніх умовах. Здатен оволодіти елементарними теоретичними знаннями та практичними навичками й уміннями конкретної професії або тільки окремих видів робіт.

здатність до виконання трудової діяльності:

Здатен виконувати трудову діяльність у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів та (чи) спеціально обладнаного робочого місця за допомогою інших осіб.

4-а категорія. Отримувач має значні або різко виражені функціональні порушення

організму. Нездатен задовольняти основні життєві потреби без постійної сторонньої

допомоги та без використання допоміжних засобів. V група рухової активності.

Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 75 до 100%.

Функціональні порушення:

психічних функцій:

Погано концентрується або взагалі нездатен концентруватися на розмові, погано сприймає та практично не запам’ятовує інформації. Неуважний, не вміє справлятися з й управляти своїми емоціями. Має значні труднощі при висловлюванні своїх думки. Має психічні розлади та хворіє на психіатричні захворювання.

сенсорних функцій:

Має значні проблеми з зором (сліпий) та зі слухом (глухий). Слабо розпізнає або взагалі не розпізнає запахи. Практично не реагує або взагалі не реагує на дотик, на біль, на підвищення чи зниження температури.

статодинамічних функцій:

60

Здатен рухатися тільки на дуже невеликі відстані, або взагалі не рухається, значно порушена координація рухів. Наявні тремор і спазми.

функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та

внутрішньої секреції, імунітету тощо:

Має значні проблеми, пов’язані із порушенням функцій кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та внутрішньої секреції, імунітету.

мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення

голосоутворення, форми мови – порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови:

Розмовляє погано, або взагалі не розмовляє. Вимова нерозбірлива, має значні мовні порушення. Нездатен оволодіти письмом/не вміють писати, має значні проблеми із прочитанням текстів, або взагалі нездатен читати.

Критерії життєдіяльності:

здатність до самообслуговування:

Основні види елементарних дій (вмивання, розчісування, чищення зубів, вдягання, взування виконує тільки зі сторонньою допомогою. Потребує сторонньої допомоги при прийомі їжі. Акт сечовиділення й дефекації може контролювати повністю або частково. Користуватися туалетом може самостійно чи зі сторонньою допомогою (крісло-туалет біля ліжка чи судно). Основні види складних дій не може виконувати взагалі або самостійно, потребує постійної сторонньої допомоги та використання технічних засобів. Користується телефоном зі сторонньою допомогою. Не може самостійно готувати їжу, вести домашнє господарство, прати, займатися рукоділлям. Не може самостійно приймати ліки й розпоряджатися особистими фінансами.

здатність до пересування:

Пересування обмежене ліжком й простором навколо нього. При переході з ліжка до крісла потребує сторонньої допомоги. Може здійснювати активні рухи у межах ліжка. Може самостійно сидіти, потребує сторонньої допомоги при сіданні. Не може користуватися громадським транспортом взагалі або тільки з постійною сторонньою допомогою та з використанням технічних засобів.

здатність до орієнтації:

Відчуває великі труднощі при орієнтуванні у просторі й часі або взагалі нездатний до орієнтації. Відчуває великі труднощі при розрізненні зорових образів людей і предметів на відстані, що збільшується, та в різних умовах (наявність та відсутність перешкод, знайомство з обстановкою); може погано розрізняти або взагалі не розрізняти звуки та усну мову. Потребує використання технічних засобів для орієнтації та постійної сторонньої допомоги в різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, виробництві).

здатність до спілкування:

61

Нездатен до спілкування або може встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми з використанням допоміжних засобів та (чи) з постійною сторонньою допомогою. Здатен отримувати та засвоювати елементарну інформацію самостійно з використанням допоміжних засобів, для сприйняття й засвоєння складнішої інформації потребує постійної сторонньої допомоги.

нездатність контролювати свою поведінку:

Здатен частково контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб або взагалі нездатен контролювати свою поведінку. Відчуває великі труднощі з усвідомленням себе, ідентифікацією людей та об’єктів і розумінням стосунків між ними. Практично нема здатності правильно сприймати, інтерпретувати й адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації. Потребує постійної сторонньої допомоги та використання технічних засобів при дотриманні особистої безпеки й особистої охайності.

нездатність до навчання:

Потребує значної сторонньої допомоги при сприйнятті, засвоєнні та накопиченні знань, формуванні навиків та умінь (побутових, культурних, професійних тощо.

нездатність до трудової діяльності:

Нездатен до трудової діяльності.

62

Додаток 6.2. (до примірного положення про ЦСП) Визначення норми часу надання соціальної послуги для категорій отримувачів соціальних послуг (проект)

_________________________________________________________________

Стандартний (мінімальний) час для надання тієї чи іншої соціальної послуги

встановлюється державними стандартами соціальних послуг, нормами та

нормативами.

Проте, час, необхідний для надання соціальної послуги отримувачу залежить

передусім від рівня складності життєвої ситуації та стану отримувача соціальної

послуги, а саме, наскільки він може функціонувати самостійно й наскільки він

потребує сторонньої допомоги, що обумовлюється функціональними порушеннями

організму та ступенем індивідуальної потреби отримувача у сторонній допомозі.

У Класифікації категорій отримувачів соціальних послуг (проект документу)

наведено характеристику чотирьох основних категорій отримувачів соціальних

послуг, в залежності від їх здатності функціонувати самостійно та ступеню потреби у

сторонній допомозі.

У короткій характеристиці категорій отримувачів соціальних послуг (витяг із

проекту Класифікації) встановлено ступінь потреби отримувача тієї чи іншої

категорії у сторонній допомозі:

1-а категорія. Отримувач має невиражені або незначно виражені функціональні порушення організму. Здатен самостійно або з незначною сторонньою допомогою задовольняти основні життєві потреби. I й II група рухової активності. Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 0 до 25%. 2-а категорія. Отримувач має помірно виражені функціональні порушення організму. Здатен задовольняти основні життєві потреби з частковою сторонньою допомогою та з використанням допоміжних засобів. III група рухової активності. Отримувач перебуває у стані стресу чи кризи та належить до числа осіб з I чи II групою рухової активності. Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 25 до 50%. 3-а категорія. Отримувач має виражені функціональні порушення організму. Здатен задовольняти основні життєві потреби зі значною сторонньою допомогою та з використанням допоміжних засобів. IV група рухової активності. Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 50 до 75%. 4-а категорія. Отримувач має значні або різко виражені функціональні порушення

організму. Нездатен задовольняти основні життєві потреби без постійної сторонньої

допомоги та без використання допоміжних засобів. V група рухової активності.

Ступінь потреби у сторонній допомозі становить від 75 до 100%.

63

Для визначення норми часу, необхідного для надання соціальної послуги отримувачу

тієї чи іншої категорії, потрібно ґрунтуватися на ступені залежності цього

отримувача від сторонньої допомоги (ступені потреби у сторонній допомозі).

Для обчислення норми часу, необхідного для надання соціальної послуги отримувачу

тієї чи іншої категорії, потрібно застосовувати відповідні коефіцієнти складності

надання соціальної послуги, наведені у Таблиці 1. Таким чином, щоб отримати норму

часу для надання соціальної послуги отримувачу певної категорії стандартний

(мінімальний) час потрібно помножити на нижченаведений коефіцієнт складності

надання соціальної послуги.

Таблиця 1.

Коефіцієнти складності надання соціальної послуги

Категорія отримувача

соціальної послуги

Ступінь потреби у

сторонній допомозі, %

Коефіцієнт складності

надання соціальної

послуги

1 0-25 1

2 25-50 1,5

3 50-75 1,75

4 75-100 2

64

Додаток 7. Посадова інструкція фахівця соціальної роботи у громаді

____________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

________________

«___»_____________20__ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

фахівця із соціальної роботи відділу організації

надання соціальних послуг у громаді

1.Загальні положення

Посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність

фахівця із соціальної роботи відділу організації надання соціальних послуг у громаді.

Фахівець із соціальної роботи у громаді призначається на посаду і звільняється із

займаної посади завідувачем відділу організації надання соціальних послуг у громаді.

Фахівець підпорядковується завідувачу відділу організації надання соціальних

послуг у громаді.

Фахівець із соціальної роботи у громаді у своїй роботі керується Конституцією та

Законами України, Указами та розпорядженнями Президента України, постановами

Верховної Ради України, наказами та нормативними документами Міністерства

соціальної політики України, розпорядженнями облдержадміністрації, наказами та

розпорядженнями директора департаменту соціального захисту населення

облдержадміністрації, наказами та розпорядженнями місцевого органу

самоврядування, цією посадовою інструкцією.

ІІ. Завдання та обов’язки

Основними завданнями фахівця із соціальної роботи у громаді є:

Виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, потребують соціальної підтримки та надання їм соціальних послуг.

Організація надання своєчасної соціальної допомоги та соціальних послуг особам/сім’ям шляхом взаємодії із структурними підрозділами соціального захисту місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування, структурними підрозділами Центру соціальних послуг, закладами освіти, закладами та відділеннями охорони здоров’я, внутрішніх справ, громадськими організаціями тощо.

Забезпечення координації та взаємодії особи/сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, кожного з її членів із суб’єктами соціальної роботи до повного вирішення їх проблем, надання їм послуги з інформування та консультування.

65

Участь у визначенні потреб особи/сім’ї, громади у соціальних послугах, підготовка та подання пропозицій, в установленому порядку, щодо: організації надання соціальних послуг; створенні установ, закладів та служб соціальної підтримки особі/сім’ї у громаді.

Основними обов’язками фахівця із соціальної роботи у громаді є:

ведення, в установленому порядку, обліку осіб/сімей у СЖО, інших соціальних груп своєї громади, які потребують надання соціальних послуг та соціальної допомоги ;

участь у проведенні визначення стану та індивідуальних потреб особи у соціальних послугах, здійсненні попередньої оцінки потреб особи/сім’ї, а саме: відвідування сім’ї, спілкування із кожним із її членів, збір та аналіз інформації щодо стану життєвих обставин сімей/осіб та складання акту обстеження матеріально-побутових умов (за потреби);

допомога в оформленні необхідних документів для отримання соціальної допомоги та надання соціальних послуг особі/сім’ї у СЖО;

доставка повідомлень про призначення субсидій; ведення первинної документації з організації надання соціальних послуг,

обліку та звітності; представлення і захист інтересів особи/сім’ї у СЖО за їхніми дорученнями; інформування й надання консультацій, методичної допомоги з питань

соціального захисту за запитами та зверненнями громадян і посадових осіб підприємств, установ та організацій;

здійснення контролю за цільовим використанням одноразової допомоги при народженні дитини та створенням умов для її повноцінного утримання та виховання;

підготовку документів для розгляду Комісії з питань захисту прав дітей (у разі порушення прав дитини);

здійснення поточного контролю за наданням соціальних послуг у громаді працівниками ЦСП, інших соціальних служб;

внесення пропозицій щодо пере направлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують соціальних послуг, різних видів допомоги чи форм соціальної підтримки, до відповідних закладів, установ та організацій (різних форм власності та господарювання);

збір інформації щодо кандидатів у прийомні батьки та батьки вихователі; розповсюдження інформаційних матеріалів з питань пропагування сімейних

форм виховання та соціального захисту населення; організацію й координацію, у межах своєї компетенції, роботи, пов’язаної з

наданням благодійної (гуманітарної) допомоги соціально-незахищеним членам громади;

сприяння благодійним, релігійним, волонтерським, громадським об’єднанням, установам та організаціям недержавної форми власності, окремим громадянам, волонтерам у наданні соціальних послуг соціально-незахищеним членам громади;

забезпечення виконання законів України, постанов, наказів, розпоряджень, нормативних документів органів вищого рівня щодо соціального захисту населення у громаді.

66

ІІІ. Права

Фахівець має право:

на захист професійної честі, гідності та ділової репутації, у тому числі в судовому порядку;

вимагати створення відповідних умов праці, що сприяють виконанню посадової інструкції;

відмовитись від дорученої роботи, що створює небезпеку для життя, здоров’я; вносити керівнику відділу організації надання соціальних послуг у громаді

пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи з особами/сім’ями; одержувати від підприємств, установ та організацій усіх форм власності

необхідну інформацію для організації надання соціальних послуг у громаді особам/сім’ям у СЖО.

ІV. Відповідальність

Фахівець несе відповідальність за: якісне і своєчасне виконання покладених на нього посадовою інструкцією

обов’язків; належне ведення документації; дотримання етичних і правових норм; достовірність даних, які він надає; порушення конфіденційності інформації стосовно осіб/сімей, яким він надає

соціальні послуги, їх соціального оточення та умов, у яких вони перебувають; дотримання трудової чи виконавської дисципліни, правил внутрішнього

трудового розпорядку, вимог охорони праці й техніки безпеки.

V. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою

Для виконання обов’язків та реалізації прав фахівець із соціальної роботи взаємодіє: із завідувачем відділу організації надання соціальних послуг у громаді

виконкому, із працівниками сектору прийому відділу соціальних виплат і компенсацій

Управління соціального захисту, із працівниками структурних підрозділів ЦСП, передусім, відділу визначення

потреб у соціальних послугах, відділу моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, відділення надання соціальних послуг сім’ям у СЖО та розвитку сімейних форм виховання, з питань правового забезпечення діяльності, з інформаційних питань, з питань надання методичної допомоги та з питань організації надання соціальних послуг у громаді.

із працівниками підприємств, установ та організацій усіх форм власності й господарювання для організації надання соціальних послуг особам/сім’ям у СЖО.

Посадову інструкцію розроблено завідувачем Відділу організації надання соціальних послуг у громаді

З посадовою інструкцією ознайомлений, один примірник отримав _____________________________ «___»________________20____ р.