Прощавай, наш любий Букварику! Сценарій свята

Підготувала та провела

вчитель початкових класів

Кокорін Олена Павлівна

Клас прикрашений , квітами, плакатами з прислів'ями .малюнками казкових героїв .

Вчитель: Благословенна та ясна година,

Коли Буквар до рук бере дитина.

Яка ж оце відповідальна мить,

Нехай Господь всіх вас благословить.

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму

житті підручником - Букварем, проводимо свято Прощання із цією мудрою і для

кожної людини необхідною в житті книгою.

Музика «Маленька країна»

На сцену виходять ведучі.

Ведуча Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?Ведучий Та ні, когось не вистачає…Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

ВедучіДо школи радо хто спішить?Старанно хто уроки вчить?Хто хоче все на світі знать,Уміє і читать-писать?Усі їх завжди пізнають.Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

ВедучіХто радує і тат, і мам?Хто кожну справу робить сам?Хто дружно й весело співа,Родину щастям зігріва?Усі їх завжди пізнають.Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

ВедучийЩо ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Пісня «Вас вітає перший клас»

1. Є святкових днів багатоНа листках календаря.

А між ними й наше свято – Вшанування букваря!

2. Ми Букварик почалиВосени вивчати.А тепер вже на 12Вміємо читати.

3. Літера перша і перше слово,З книгою перша серйозна розмова.Перша сторінка, наступна сторінка,Успіхи перші, і перші сльозинки.

4. А як важко було намПалички писати.Ставити їх по порядку,Мов солдатів на зарядку.

5. Ох за них нам попадало,Бо ставали як попало.Не вірили ні вчителька, ні мама,Як важко було ставити їх прямо.

6. Такі муки ми терпіли,Доки склад числа той вчили.Зате тепер усі миОбчислюємо на високий рівень.

7. Ой було мороки з намиВчительці багато.Як слова ми за хвилинуВчилися читати.

8. Згадайте, люба вчителько,Матусі, татусі,Як «бекали » і «мекали»Спочатку ми усі.

9. А нині любо слухати,Як добре ми читаємо.Подякуєм БукварикуІ разом попрощаємось.

10. Про труднощі пережиті,Про те, як їх ми долалиМожна стільки говорити,Та часу замало.

11. Любі гості, мами й тата,В нас букварикове свято.Добре, що прийшли до насНа гостину в перший клас.

12. Свято гарним вийти зможе,Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,Хай сьогодні буде тісно!

Пісня «Ми браві першокласники», на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»

Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку», «кошеня» лежить на лаві

МамаБукви вчи, не йди нікуди,А то гірше тобі буде.Ось тобі секундомір –Потім себе перевір.А прийде додому тато,Йому будеш звітувати!І даю тобі пораду:Краще справою займися,Щоб успішно в школі вчиться!

Хлопчик відкриває «Азбуку»ХлопчикДивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.Як же звать цю букву?

Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою Пісня «Якщо довго, довго …»

Якщо довго, довго, довго,Якщо довго по доріжці,Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать,То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти.А – а – вчаться там діти великі й малі,А – а – знань їм багато дають вчителі.А – а – там навчаються читати,А – а – і писати, й рахувати,А – а – там цікаво всім завжди.Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає букви),

Хлопчик Спасибі тобі (

З′являється Двійка, з «2» на грудях

„Двійка”Я чула, що Червона Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.

„2” співає пісню на мелодію „Кузнечик»Я дуже гарна дівка,Зовусь я просто Двійка.У ледарів завжди яВ щоденнику живу.І вдень, і вночі (2р.)У ледарів завжди я.І вдень, і вночі (2р.)В щоденнику живу.Люблю я погуляти,погратись і поспати,А от уроки вчития зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі (2р.)Я зовсім не люблю.Ні вдень, ні вночі (2р.)Я зовсім не люблю.

Виходить, потягуючись «Лінь» „Л” ЛіньМене звуть просто – тітка Лінь.Я з Двійкою дружу.Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,За ними я ходжу, як їхня тінь, (імітує рухи, йде за Червоною Шапочкою)Для них готую спокій і безділля.Дитиночку приспати – так люблю!Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!З дітьми я разом їм, охоче сплю,Не требам діткам лишньої мороки,Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.І не ходіть ви в школу більш ніколи.

З крісла говорить Киця КицяМур-няу!..Хто це галас тут здійняв?!.Знову цей … (ім′я хлопчика, підходить до нього)!Треба знать тобі ті букви?Краще грайся, розважайсяІ нічим не переймайся…Літери? Це просто дивно!І кому вони потрібні?У– горбате, А – нерівне..Ну а ці… Не треба й вчити!

Я без них не знаю лихаІ гуляю у дворі!З мене приклад всі берітьІ уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»Киця співає пісню на мотив «Что сказать»Безтурботно пісні я співаю,І гуляю сама по собі,Ваших клопотів, люди, не знаю,І спокійно на серці мені.Я красива, струнка і весела,Я подобаюсь друзям своїм,Серед кішок усіх – королева,І крім «Віскас», нічого не їм.Ну що сказать? Ну що сказать?Жила б і не тужила,Якби ж от дітям розум дать,Щоби урок не вчили…Ну що сказать, ну що сказать?Хай добре знають всюди:Кому потрібні Букварі?!Та викиньте їх, люди!

Киця намагається викинути Буквар«Сонечко», але на неї нападає Червона Шапочка

– Геть звідси, ледацюги.«Двійка» і «Лінь» втікають

Стук в двері.

Пєчкін: Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа: «Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію З нетерпінням чекаю визволення.Ваш Букварик.»

Вчитель:Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).

Циганка: А ви хто такі?

Учні :Ми першокласники.

Циганка:Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень: Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:Яку пелюстку .Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:Олено Павлівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).Циганка:вгадали.

Учень:А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку. (Циганка віддає дітям пелюстку. З’являється Шапокляк).

Шапокляк: Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: -так або – ні!– Треба гарно вам читати?– Треба менших ображати?– На перервах верещати?– Парти всі розмалювати?

– Друзів треба виручати?– Треба слухати матусю?– Тоді дратуйте хоч бабусю!– У класі вибийте шибки!– Вчительці робіть все навпаки!– Чи хочете друзями моїми стати?– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється плакса).

Плакса: я такий одинокий, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.

(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

Проспав Школярика вчитель спитав– Хто приклад тобі розв’язав?Бабуся, матуся чи тато?

– Не можу я точно сказати, – Бо вчора зарано ліг спати.

Учень ЗабувНа уроці вчителька звертається до Гриця: — Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?— Вибачте, але я також забув

Плакса:Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

(З’являється Пеппі Довга Панчоха). Пеппі:Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.

(Діти виконують пісню «Школярики»).

Пеппі:здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть?

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник:Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).Вчитель:Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.(У конверті завдання для батьків).

– Відшукати слова у слові.– Скласти приказку з розкиданих слів.

Вчитель:Молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик, за руки веде підручники ) Букварик:Я мандрую по країнах,Я з абеткою дружу.І малечу як зустрінуГрамоті одразу вчу.Я щасливий дуже,І тому радію,Що всі діти в вашім класіЧитати вже вміють.

І в Підтвердження цьому вони отримають дипломи.

Пісня Букварик (1 клас)

Буквар:У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові для навчання дітворі.(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка: Я ваша перша читанка,Красива в мене свитонька.Цікаві сторінки, є вірші і казки.Покажу вам сто земельІ космічний корабель.Даруватиму щодняІ забави, і знання.

Рідна мова:Як найчарівніша колисковаПлекає вас з дитинства рідна мова.То піснею злине, то гарною казкою,То словом догани, то доброю ласкою.

Під мамине слово ви виросли нишком.Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика:Один, два, три, чотири, п’ять!Вміють діти рахувать.Дуже точна я наукаІ мене всі люди вчать.Я потрібна всім – це знайте,Математику вивчайте!

Пісня «Вчать у школі » фонограма(Виходять третьокласники).

1. Ми навчаємось у школі вже три роки. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося , ми вам дамо кілька порад.Щоб не дивитись похмуро і скоса,Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і бідиДо кінця з’їдайте сніданки й обіди.Нещастя женіть, наче воду крізь сито!Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,Хоч як вона клята пече вас і муля,Сльози видушує й кислу міну.Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Хай кожен із вас буде готовийПокуштувати гірчиці і хрону.

6. Зате, хоч і буде в навчанні важко –Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

Пісня «перший раз у перший клас»

Першокласники:Ми не просто малючки,А вже справжні першачки.А за років так дванадцятьПідростем на всі сто двадцять.

Обіцяєм не лінитисьТільки на п’ятірки вчитись.Рано з сонечком вставати,Щоб у школу не проспати.

Книги й зошити любити,Берегти, а не бити.Акуратним завжди бути,Щоб нічого не забути.

На уроках не жувати,Не дрімати і не спати.І домашні всі завданняНа дванадцять готувати.

Будем вчитись ми сумлінноІ поводитись відмінно,Щоб батьки могли радіти,Що в них такі гарні діти.

Будем добре ми учитись,Співать і веселитись,Щоб раділи мами милі,Що такі ми в них щасливі.

Танцюють танок”

ВчительДитинство веселковими мостами,Як в казці, швидко – швидко пролетить,А потім юність росами – стежками …Всі роки в школі – найсвітліша мить!Тому у дружбі, радості зростайте,Хай сонце щастя світить вам щораз.І перше свято це запам’ятайте.Нехай щастить вам в добрий час.

Від 1 вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші батьки, вони допомагали нам вчитися. Давайте за це їм подякуемо і побажаємо їм і надалі терпіння і наснаги.

На цьому наше свято закінчилося.