Як поєднати конкурентну політику та розвиток МСП в...
TRANSCRIPT
Як поєднати конкурентну політику та розвиток МСП в Україні
Консультанти:
BE Berlin Economics GmbH
Schillerstr. 59
10627 Берлін
Німеччина
Тел: +49 30 206 134 640
Факс: +49 30 206 134 649
service@berlin‐economics.com
www.berlin‐economics.com
Інститут економічних досліджень та
політичних консультацій
Рейтарська 8/5‐A,
01030 Київ, Україна
Тел.: +38 044 / 278 63 42
Факс: +38 044 / 278 63 36
www.ier.com.ua
Автори:
Александер Кнут, Ольга Красовська, Олександр Пліва, Рікардо Джуччі
Дата подання до друку: 16 жовтень 2016
Звіт було підготовлено за фінансової підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
www.ukrajina.fnst.org
© 2016 BE Berlin Economics GmbH. Всі права захищені.
iii
Резюме
Дебатистосовнополітикирозвиткумалихісередніхпідприємств(далі–МСП)вУкраїнінагадують історію в чорно-білих тонах, що триває роками. У той час, коли багатополітичних діячів та експертів повністю ігнорують сектор МСП, інші, навпаки,перебільшують важливість цього сектору. У будь-якому випадку, сприяння маломупідприємництвузарадиньогосамого–ценеправильнийпідхід.ЗначенняМСПможнаоцінити лише з огляду на їхню роль в економічній системі. Лише деякі особи,відповідальні за розробку політики, вважають життєздатний сектор МСП важливимчинником, що сприяє ефективній конкуренції та покращенню зростання ринковоїдинамікивприватномусекторівцілому.
Отже, це не історія в чорно-білих тонах і не питання про те, чи слід зосередитися наМСП, чи на великих компаніях. Такожне ставиться питання, наскільки важливомативеликий секторМСП. Насправді, важливою є динаміка та взаємозв’язок міжМСП тавеликими компаніями, що працюють на ринку. Це те, на чому мала б зосередитисьекономічнаполітика.ТомувідповіднаполітикаусферіМСПмаєбутитіснопов’язаназконкурентноюполітикою.
КонкурентаполітикатакожпереживаєнелегкічасивУкраїні.Реформивідбулисяяквантимонопольномузаконодавстві,так івсамомуАнтимонопольномукомітетіУкраїни(далі–АМКУ).Тимнеменше,комплекснатаціліснаконкурентнастратегіятакінебуланапрацьована,якіневідбулосянарощуванняпотенціалуустановтаорганіввлади,якіповинні бути задіяні у формуванні та реалізації конкурентної політики, за виняткомвласнеАМКУ.
Відсутністьполітичноїстратегіїщодоконкуренції,атакожвідсутністьузгодженостіміжполітикою у сфері МСП та конкурентною політикою може призвести до критичноїнеефективності ринкової системи. Необґрунтовано низький бар'єр для входження наринокдлясамозайнятихпідприємцівтамікропідприємствупоєднаннізбар’єрамидлязростаннятазахистомвеликихкомпаній,щопрацюютьнаринку,знищуютьмотиваціюдо інновацій,створюютькласприреченихмалодохіднихмікропідприємств ісприяютьекономічнійстагнації.
Крім того, нехтування дотриманням антимонопольного законодавства в секторіМСПсприяєпоявіантиконкурентнихструктуртадинаміці,якащебільшестримуєрозвитокінноваційногопідприємництва.
Длятого,щобвирватисязцьогозамкненогоколаінатомістьскористатисяперевагою,яку несуть можливості для синергії між політикою у сфері МСП та конкурентноюполітикоювУкраїні,мирекомендуєтакікроки:
• сформулюватикомплекснутаціліснуконкурентнуполітику;
• узгодитиконкурентнуполітикузполітикоюусферіМСП;
• зосередитисянаорієнтованихнарозвитоктаінноваціїМСП;
iv
• змінитибар’єридлявходунаринокдлясамозайнятихпідприємців;
• покращитиметодитарезультатиконтролюзадотриманнямантимонопольногозаконодавствавсекторіМСП;
• сприятинарощуваннюсоціальногокапіталу.
v
Зміст
1 Вступ.............................................................................................................1
2 Чому саме конкуренція та якого типу конкуренція?......................2
2.1 Що таке «досконала конкуренція»?...........................................................22.2 Фатальна ринкова динаміка: ціновий демпінг та руйнівна конкуренція.....................................................................................................22.3 Прогресивна ринкова динаміка: інновації та компанії-«втікачі».......42.4 Внутрішньоринкова антиконкурентна поведінка..................................52.5 Позаринкова антиконкурентна поведінка...............................................52.6 Наскільки простою є сутність конкурентної політики.........................6
3 Конкурентна політика та політика у сфері МСП повинні розроблятися та реалізовуватися спільно..........................................7
3.1 Конкурентна політика як головна умова політики у сфері МCП......73.2 Політика МСП як передумова конкурентної політики........................83.3 Збалансування конкуренції та підтримки МCП....................................9
4 Інноваційна конкуренціє, ласкаво не просимо?.............................11
4.1 Проблеми не лише на вершині................................................................114.2 Приклад: ринок мобільних кав’ярень у Києві......................................114.3 Приклад: ресторанний бізнес...................................................................134.4 Приклад: зовнішня реклама в Києві.......................................................144.5 Проміжні висновки.....................................................................................154.6 Статистичні свідчення................................................................................154.7 Глибші проблеми: про соціальний капітал та інституції..................174.8 Це не капіталізм...........................................................................................18
5 Рекомендації.............................................................................................19
5.1 Комплексний підхід до конкурентної політики...................................195.2 Узгодити конкурентну політику з політикою у сфері МСП..............205.3 Не підтримувати всі МСП - підтримувати лідерів..............................21
vi
5.4 Реформувати бар’єри входу на ринок для самозайнятих підприємців..................................................................................................235.5 Конкурентна політика - це більше ніж деолігархізація.....................245.6 Сприяти нарощуванню соціального капіталу......................................25
6 Перелік посилань....................................................................................27
7 Епілог..........................................................................................................29
1
1 Вступ
ВУкраїніпротягомостанніхдесятилітьякконкурентнійполітиці, так іполітиціусферімалого й середнього підприємництва приділялося недостатньо уваги. За політику усфері МСП відповідає невеличкий підрозділ у Міністерстві економічного розвитку йторгівлі України, і це означає, що менше ніж 10 чиновників міністерства опікуютьсядвома третинами української економіки. Жодне з міністерств не має окремогодепартаменту,якийзаймавсябвиключнопитаннямиконкурентноїполітики.Поприте,щодлязабезпеченнядержавногозахистуконкуренціїупідприємницькійдіяльностітау сфері державних закупівель було створено спеціальний державний орган-АнтимонопольнийкомітетУкраїни,щедосінестворенодержавногоорганунакшталтАгентстварозвиткуМСП.Беручидоувагитойфакт,щопроцестрансформаціївкраїніпочався 26 років тому, теперішня ситуація викликає здивування, оскільки в багатьохіндустріальних країнах як конкурентна політика, так і політика у сфері МСП маютьнайвищіпріоритети.
В Україні ж політика у сфері конкуренції в бізнес-секторі виглядає як еклектичнамозаїка окремих нормативних актів, інституцій, юридичних рішень та практик. Цеозначає, що немає комплексного підходу до формування та реалізації цієї політики,уженекажучипроповноціннустратегію.Уходінашогодослідженнямиз’ясували,щонерідко навіть не існує розуміння переваг конкуренції, тобто, коли немає консенсусущодопотребивефективнійконкуренції,наврядчиможебутирозробленапослідовнаполітика.Мивважаємо,щосамецьогобракуєпоточномупроцесутрансформації,якийвідбуваєтьсявУкраїні.
МицінуємоіснуваннявУкраїніпринаймнідекількохелементівконкурентноїполітики,алебачимо,щоважливівзаємозалежності,якііснуютьміжконкурентноюполітикоютаполітикоющодорозвиткумалогойсередньогопідприємництва,щенебулиповністюусвідомлені.
Мета цього документа - долучитися до громадської та політичної дискусії шляхомпривернення уваги до взаємозв’язку між конкурентною політикою та політикоюрозвиткуМСПінаданнярекомендаційстосовнорозробкиполітики,якабвраховуваланеобхідністьтакоїсинергії.
2
2 Чомусамеконкуренціятаякоготипуконкуренція?
2.1 Щотаке«досконалаконкуренція»?Однієюзнайбільшсуттєвихперешкоддлярозробкиефективноїекономічноїполітикиєнеправильне розуміння концепції «досконалої конкуренції». «Досконалаконкуренція»– це академічна концепція, розроблена в XIX столітті, яка описуєтеоретичну ситуацію, за якої ринкова пропозиція представлена багатьма гравцями,коженізякихзанадтомалийдляствореннязначноговпливунаринковіціни.Тежсаместосується і ринкового попиту. Вироблена продукція, яку пропонують постачальники,маєоднаковуякістьтавластивості.Зазначенаситуаціяє«досконалою»тількивсенсіїїідеальної придатності для математичного аналізу. Великою помилкою буде робитивисновки стосовно цієї конкурентної структури як такої, що є досконалою длякомпаній,робітників,економікичисуспільства.Нідлякогозвищезазначенихчотирьохгравців вона не є вигідною. Навпаки, така «досконала» конкурентна структура напрактиці означає нульову рентабельність для компаній, високий рівеньнеплатоспроможностікомпаній,економічнустагнаціютавідсутністьінновацій.
Таким чином, обов’язок кожного відповідального менеджера компанії - «вберегти»своє підприємство від такої жорсткої конкуренції. Головна мета компанії – запобігтиконкуренції. Існує безліч стратегій для компаній, спрямованих на уникненняконкуренції. Ключовим моментом тут є те, що частина стратегій, спрямованих науникненняконкуренції,можутьзашкодитиекономіці тасуспільству,у тойчасяк інші,навпаки,–благотворнонанихвплинути.
Цеможепрозвучатипарадоксально,алеокреміменеджерикомпаній,якінамагаютьсяуникнутиконкуренції,ненавмисносприяютьрозвиткуекономіки.Насправді,ценетакпарадоксально, як видається, оскільки являє собою фундаментальне підґрунтя будь-якої сучасної конкурентної політики, що ми й спробуємо пояснити в наступнихрозділах.
2.2 Фатальна ринкова динаміка: ціновий демпінг та руйнівнаконкуренція
Зниження ціни – це одна зі стратегій, яку компанії використовують для того, щобдиференціювати свою пропозицію від пропозицій конкурентів. Ця стратегія є дужепривабливою,колиякістьтавластивостіпродукту,якийпропонуютьусіпостачальники,є ідентичними з точки зору покупців. Зрозуміло, що покупець вибере найдешевшупропозицію, якщо, крім ціни, він не побачить інших відмінностей. Першийпостачальник,якийзнизитьціну, ініціюєціновувійну,якапризведедоситуації,уякійусі ціни стануть настільки низькими, що ніхто з постачальників не зможе отриматиприбутку.Такаситуаціявигіднапокупцям.Основнапроблемаполягаєутому,наякомунайнижчому ціновому рівні зупиниться ця війна. Нерідко деякі постачальникизнижуютьцінидорівня,нижчогозасобівартість,урезультатічоговонинеотримуютьдостатньо доходів від продажів для покриття всіх своїх витрат. У довготерміновій
3
перспективіценеминучепризведедонеплатоспроможності.Чомувонитакроблять?Нацезапитанняєдвівідповіді.
Перша відповідь стосується, у першу чергу, багатьох малих підприємств та, зокрема,їхніх засновників: вони не розуміють довгострокової структури витрат. Вонинедооцінюють обсяг витрат, необхідних на здійснення інвестицій, забезпеченняліквідності резервів, витрат на маркетинг, модернізацію, на оскарження судовихрішень тощо. Це відбувається через брак бізнес-знань, досвіду та фінансовоїграмотності.Такаповедінканерідкоспостерігаєтьсявсекторі,дебагатосамозайнятихосіб і де люди прагнуть виконувати «роботу», а не обов’язки бізнес-менеджера.Візьмемо для прикладу ринок перукарських послуг.Майже всі власники перукареньсамієперукарями,якібільшістьсвогочасупротягомдняпрацюютьсамеякперукарі.Вони виконують менеджерські функції після закриття перукарні. Що ми можемоспостерігатинацьомуринку:перукарськіпослугидужедешеві,прибутки та зарплатидля найнятих робітників дуже низькі, постійно відкриваються нові перукарні, тоді якіншіпростозникають.Більшістьперукареньбереучастьуціновійконкуренції,томущовонинеможутьзапропонуватиіншоїціннісноїпропозиції,окрімнизькоїціни.Оскількибагатоперукарівнедооцінюють своюдовгострокову структурувитрат, значначастинапредставників цього бізнесу банкрутують, і в той же час багато новачків починаютьперукарський бізнес з тієї ж причини: вони недооцінюють довгострокові витрати. Виможетеспостерігатизаструктуроютадинамікоюринків,аналогічнихперукарському,убагатьохкраїнахсвіту.Схожімеханізмиіснуютьвіндустріїзакладівхарчування,секторіроздрібноїторгівлі,ринкуфрілансерівтощо.
Другавідповідьописуєщенабагатогіршудинаміку.Деякікомпанії,якіберутьучастьуціновій війні, навмисно знижують ціни до рівня нижчого за собівартість. Їхнядовгострокова ціль – довести своїх конкурентів до банкрутства з тим, щоб після їхзникненнязахопитивесьринок.Цегразапринципом«хтоздаєтьсяпершим».
Проте такого ніколи не відбудеться, коли наприкінці тільки одна компанія стаєволодарем усього ринкового сегменту. З’являться нові гравці ринку, особливо колибар’єридлявходунаціринкиєнизькими,якцетрапляєтьсяв галузях,дедомінуютьМСП. Якщо ви примусите своїх конкурентів збанкрутувати через свою демпінговуціновустратегію,випобачитенаринкуновачків,якіпропонуютьпродукціюзатакимисамими демпінговими цінами – таким чином, ви самі врешті-решт станетенеплатоспроможними. Фінальним результатом стане те, що всі компанії цієї галузізбанкрутують і кожен новий гравець буде приречений на банкрутство ще на етапізапочаткування бізнесу. Ось чому така динаміка конкуренції називається «руйнівноюконкуренцією».
Що означає руйнівна конкуренція для економіки? Передусім така конкуренціясупроводжуєтьсявисокимисоціальнимивитратами,такимиякдопомогазбезробіття.Вонаперешкоджаєекономічномурозвиткутаможебутиоб’єктомполітичноготискузбокугруп,якілобіюютьпитаннядержавноїдопомогитасубсидій.
4
2.3 Прогресивнаринковадинаміка:інноваціїтакомпанії-«втікачі»
Щеоднастратегіядлякомпаній,якадозволяєуникатиконкуренції,–цеінновації.Якщокомпанія виявляє потребу клієнта, яку ніхто інший не виявив раніше, та знаходитьспосіб її задовольнити, така компанія займає монопольну позицію у своїй ринковійніші.Монопольнапозиціядозволяєпризначативисокіціни,якієпередумовоювисокихприбутків.
Розробка нової технології виробництва, яка дозволяє виробляти продукцію за більшнизькими цінами, також є інновацією. Виробництво продукції з більш низькоюсобівартістюозначає,щокомпаніяможезапропонуватипродукціюзанижчимицінамибез ризику банкрутства у довгостроковій перспективі. Таким чином, маючи більшефективнутехнологіювиробництва,такакомпаніязмуситьконкурентів,чияпродукціяє занадто дорогою, піти з ринку, залишившись при цьому на ринку як інноваційниймонополіст. Коментар: стратегія інновацій дозволяє випереджати конкурентів,пропонуючи більш низьку ціну за рахунок покращення своєї особистої структуривитрат,анелишезавдякиразовомузниженнюціни.
Якоцінитиуникненняконкуренціїзавдякиінноваціямзпозиціїсуспільства?Результатиінноваційної конкуренції - це нові продукти з кращими властивостями та кращоюякістю,нижчимицінамидляклієнтів,технологічнийпрогрес,кращіпозиціїнасвітовихринках. У тойже час, робочі місця зберігаються, а суспільні доходи зростають черезсплатуподаткунаприбутокфізичнихосіб, податкунаприбутокпідприємств, податкуна дивіденди. Таким чином,маємо величезний позитивний ефект для суспільства тарозвитку економіки. Нагадуємо: це ненавмисний позитивний ефект егоїстичноїповедінкикомпаній,якімаютьнаметіуникненняконкуренції.
Проведемо подумки такий експеримент. Припустимо на хвилину, що всі компаніїпевної країни є інноваційними та завдякицьомуотрималимонополіюу своїйніші. Уцьому випадку ми отримаємо ринкову структуру, яка складається виключно змонополій.Цедобречипогано?Догматикизакричать:«Ні,монополії–цепоганодляекономічної системи!»Алеценеправильнавідповідь, аджемонополії не єпоганимисаміпособі.
Відповідь знаходиться у динамічній перспективі. Чого потребують суспільство таекономіка?Вонипотребуютьінновацій.Перспективадосягтимонопольногостановищає стимулом для компаній запроваджувати інновації. Таким чином, ключовимелементомконкурентноїполітикиєзнаходженнябалансуміжстимуламидлякомпанійта потребами суспільства. Інакше кажучи, ця політика повинна дати можливістькомпаніям отримати тимчасову монополію, але при цьому не послаблюватиконкурентнийпресинг.Такаполітикаповиннасприятипотенційнійконкуренції.Жоднакомпанія не повинна почуватися захищеноювід конкурентів, але, у свою чергу, вонаповинна постійно запроваджувати інновації з метою випередження існуючих тапотенційних конкурентів. Компанії, які постійно «втікають» від конкуренції шляхомвпровадження інновацій – такі компанії приносять найбільшу вигоду економіці тасуспільству.Щонасправдімаєзначення–цете,наскількитакікомпаніївідчуваютьтойпресинг,якийприведедоздійснення інноваційноїдіяльності.Відвертокажучи,немаєнічогопоганоговструктуріринку,деєбагатомонополій,покивсімонополіївідчувають
5
переслідування з боку потенційних конкурентів і, таким чином, постійнозапроваджуютьінновації.
Ми наведемо приклад інструментів конкурентної політики, які сприяють розвиткуописаної вище ринкової динаміки: патенти. Патент дає його власнику ринковумонополіюназапатентованутехнологіючипродукт.Компанії інвестуютьв інноваціїзметоюотриманняпатенту,якийдаємонопольнупозиціюнаринку,девониоперують.Цямонопольнапозиція,усвоючергу,дозволяєотримувативисокіприбутки.Патент–це пряник. Батогом є те, що патенти, зазвичай, мають кінцевий термін дії, вонитимчасові. Відповідно, монопольна позиція володаря патенту лімітована в часі, щозмушуєвласникапатентупостійноінвестуватичастагрошівдослідженнятарозробкизметоюотриманняновихпатентівумайбутньому.
2.4 ВнутрішньоринковаантиконкурентнаповедінкаТретястратегія,якадозволяєуникнутиконкуренції–цетаємназмова.Якщоянехочубрати участі в руйнівній ціновій війні, а також занадто лінивий, щоб займатисяінноваціями,язапрошуюсвоїхконкурентіввикуритилюлькумиру.Миділиморинокнатериторії, розподіляємо їхміж собою і домовляємось,щожоден із нас не зазіхає наринкову територію іншого. Таким чином, кожен учасник змови отримує монопольнупозицію.Уявітьсобітериторіюнетількизточкизоругеографічногоохоплення,атакожз точки зору товарів, технологій та ресурсів.Мені належить ринок сталі, а тиможешволодітисільськогосподарськимринком.
Існує інша стратегія люльки миру: усі конкуренти домовляються щодо конкретногорівняринковихцін, івсіпогоджуютьсянезнижуватицінинасвоїпропозиціїнижчезадомовлені. Така ситуація називається ціновим картелем. Наприклад, така спільнаповедінкадонедавньогочасуспостерігаласьнасвітовомуринкунафти.
Щоозначає таємна змовадля економіки та суспільства?Цеможепрозвучатидоситьнезвично, але це призводить до економічної стагнації, високих цін для покупців,низькоїякості товарівчинавітьпостійногозниженняцієїякості,відсутності інновацій,повільного, але постійного зниження рівня зарплат. За загальним визнанням, цепризведевдеякіймірідо короткострокового збереженняробочихмісць, пристойних(хоча й таких, що знижуються) доходів від податків та короткострокової соціальноїстабільності.
Економіка,якатолерантноставитьсядокартелеподібнихструктур,неминучезіткнетьсяз повільним, але постійним зниженням стандартів життя, займаючи кожен рік усвітових рейтингах усе нижчі позиції. Найбільшоюпроблемоюекономіки такого типубуде неспроможність упоратися з демографічними змінами, зруйнованимитехнологічнимимережамитаіншимизовнішнімипотрясіннями.
2.5 ПозаринковаантиконкурентнаповедінкаЦетемнийваріантстратегії таємноїзмови.Замістьтого,щобпозбавитиськонкуренціїза допомогою «мирних» таємних домовленостей, я намагаюся позбавитиськонкурентів неринковими методами. Я лобіюю закони, які забезпечать мені
6
монопольну позицію простою забороною на функціонування конкурентів. Існуютьочевидніприкладиподібнихзаконів,такихякзаконізцинічноюназвою«Проприроднімонополії». Але існують тисячі відносно витончених способів використання політики,влади та законодавчої системи, які дозволяють виштовхнути конкурентів з ринку чипринаймнінашкодитиїм.
Інколи використовуються навіть гірші методи – злочини на кшталт шантажу,хабарництва та фізичного насильства, щоб нашкодити конкурентам. На жаль,вищеописана кримінальна поведінка все ще дуже поширена в Україні та багатьохіншихкраїнахсвіту.
2.6 НаскількипростоюєсутністьконкурентноїполітикиСутністьконкурентноїполітикинасправдіненастількипроста,якінколиуявляється,заєдиним винятком: абсолютно зрозуміло, що юридична та судова системи країниповинніповністюунеможливитизлочинякспосібвирішеннябізнес-питань.
Аледлявсіхіншихстратегій,якікомпаніївирішуютьвикористовуватинапрактиці,дужескладносформулювативідповіднуполітику:
–чиєнашоюметоюдопомогтикомпаніямуникнутипастокруйнівноїконкуренції;
– чи можемо ми дозволити деякі обмеження конкуренції з метою підтриманняновостворенихгалузейчинедостатньорозвинутогорегіону;
–чинамагаємосямизахиститиокремікомпаніїспеціальнимизаконамитаполітикоюзметоюдосягненняперевагнасвітовихринках?
Легких та швидких рішень не існує. У заключному розділі нашої роботи мизапропонуємо конкретні рекомендації щодо формування конкурентної політики вУкраїні.
7
3 КонкурентнаполітикатаполітикаусферіМСПповиннірозроблятисятареалізовуватисяспільно
Як ці дві політики – конкурентна політика та політика у сфері малого й середньогопідприємництвазалежатьоднавідодної?
3.1 КонкурентнаполітикаякголовнаумоваполітикиусферіМCППерш за все, ефективна конкурентна ринкова система створює плідне підґрунтя длярозвиткуМCПчерезнизькітранзакційнівитрати.
Транзакційні витрати є низькими, якщо всі гравці ринку використовують у процесіконкуренції лише ціну та інноваційні стратегії, тому що в такому випадку вам непотрібніхабарі,платазазахистчивитратиналобіюваннязметоюуспішногорозвиткувашого бізнесу. Транзакційні витрати особливо низькі, якщо ви можете довірятидомовленостямзісвоїмибізнес-партнерами,томущоцезнижуєвашіризики і, такимчином, знижує витратина страхуванняцих ризиків. З тієї самої причини транзакційнівитратинизькі,якщовиможетепокладатисяначесністьтасправедливістьюридичноїсистемитаадміністративнихпроцедур.
Низькі транзакційні витрати – це основа функціонування малих та середніхпідприємств, водночас, високі транзакційні витрати створюють бар’єри для вступу наринок, тому що вони піднімають планку мінімальних обсягів, які є економічноефективними. Інакше кажучи, великі компанії можуть собі дозволити найняти арміююристів світового рівня, тому що вони можуть розподілити такі накладні витрати навеликі обсяги продажів і таким чином зменшити вплив на середню собівартістьодиниціпродукції.
Отже, політика, яка забезпечує існування конкуренції на ринкових – і лише наринкових–засадах,створюєпередумовидлярозвиткуМСП.
Конкурентна політика повинна попереджати ситуації, коли компанії використовуютьстратегії,яківиходятьзарамкиінноваційнихстратегійтаціновоїконкуренції.
Розбудова сильних інституцій, таких як Антимонопольний комітет, зазвичай є лишечастиноюполітикищодозахистуконкуренції.Проте створеннясоціальногокапіталуєще важливішим викликом для цієї політики. Наведемо метафору. Гра у футболпотребує, щоб усі гравці домовились про однакові правила гри та насправдідотримувалися цих правил. Якщо вони цього не роблять, а навпаки, намагаютьсяпорушувати правила та хитрувати, вам знадобиться дві дюжини суддів та камерспостереженнявздовжусьогополя.Інавітьсотнясуддівнезможезабезпечитичесноїгри,вонитількизможутьгарантуватипокараннязанечеснугру,тайтопісляматчу.
Якщо ми використаємо обернений аргумент, він матиме ще більш провокаційнийвигляд.Якщосоціальнийкапіталтаефективнаконкурентнаринковасистемасприяютьрозвитку МCП, тоді навпаки, низький соціальний капітал та неефективна ринковасистемасприятимутьрозвиткуринковихструктурізвисокоюконцентрацієюолігополій.Зтакоїточкизору,«олігархи»неєпричиноюсистематичнихпроблем,вониєодниміз
8
логічних наслідків. Якщо я не можу покладатись на етичні та моральні якості своїхбізнес-партнерів та на чесність і справедливість державних установ, я волію виростивеликим,сконцентруватиринковуміцьтавпливовістьізметоюзахистусвогобізнесутазабезпеченняйогожиттєздатності.
3.2 ПолітикаМСПякпередумоваконкурентноїполітикиЯк було зазначено вище, більшість переваг для економіки та суспільства виникає врезультаті інноваційної конкуренції. Якщо всі компанії досягнуть успіху в уникненніконкуренції шляхом впровадження інновацій та займуть свою ринкову нішу, цеприведе до фінального результату – повністю монополістичного ринку. Але цьогонасправді ніколи не станеться тому, що всі компанії ніколи не досягнуть успіху вінноваційнійсфері,алезарадизагостренняаргументаціїдавайтецеприпустимо.Такамонополістична позиція не спричинятиме проблем доти, доки рівень конкурентноготиску буде залишатися достатньо високим, щоб змушувати ті самі компанії постійновтілювати інновації.Виникаєпитання:«Хтобудезабезпечуватиконкурентнийтиск?» Ісаме тут МCП відіграють важливу роль у ринковій системі. Нові гравці ринку таамбіційні, націлені на зростанняМСП, здійснюють значний тиск на діючих гравців. Інавітьпідприємці-новачки,якілишедумаютьпроствореннябізнесу,здійснюютьтискнадіючихгравців.
Як тільки стає очевидним, що якийсь гравець цього ринку отримує гарні прибутки усвоїйринковійніші, іншікомпаніїбудутьнамагатисьпотрапитидотієї самоїринковоїніші.Ціпотенційніконкуренти–постійназагроза.Єдинаефективнастратегіяіззахистусвоєї ринкової ніші – знеохочувати потенційних новачків шляхом підвищення своїхінноваційних переваг. Інноваційний лідер повинен постійно інвестувати у своїдослідження та розробки, тому що, якщо він буде надто лінивим, одразу з’явитьсяконкуренція.МCП та нові фірми створюють великий конкурентний тиск. З цієї точкизору, важливо не стільки мати багато нових фірм, скільки створити потенційну таправдоподібнузагрозудлядіючихфірм,якаполягатимевтому,щоновоствореніфірмиможутьлегкоз’явитисянаринкутавикористатиліньпостійнихгравцівринкунасвоюкористь.
Такимчином,політикаусферіМСП,яказабезпечуєнизькібар’єридлявходунаринокновостворенихфірм,єпередумовоюдляпідтримкиінноваційноїконкуренції.ТежсамеможнасказатипрополітикуМСП,якаспрямовананаусуненнябар’єрівдлязростанняфірм. Бар’єри для вступу на ринок та бар’єри для зростання фірм виникають черезнадмірний адміністративний тягар, обмежувальне ліцензування, погануінфраструктуру, поганий доступ до фінансового капіталу тощо. Усі ці питання булиобговоренівнашомузвітів2014році.
Полегшення створенняновогобізнесу тайого зростанняускладнюєпозиції постійнихгравцівринку,яківоліютьнічогонеробити,атількиексплуатуватисвоїринковіпозиції.Полегшення процесу створення та зростання бізнесу є конкурентною політикою,оскількицестворюєпотенційнуконкуренцію.
Зновужтаки,нашаметанеуствореннівеликоїкількостіновогобізнесутаМСП.Ідеявтому, щоб постійні гравці ринку й великі фірми відчували потенційну загрозуконкуренції, яка б примушувала їх до постійного впровадження інновацій. Отже,
9
жорстка чи навіть руйнівна конкуренція, яка заважає малим компаніям зростати дорозмірів, достатніх для того, щоб вони були конкурентною загрозою для великихгравців, може бути непродуктивною для економіки. Економіка та суспільство невиграють від того, що малі компанії виштовхуватимуть одна одну з ринку в той час,коливеликікомпаніїпочуватимутьсявбезпеці.
3.3 ЗбалансуванняконкуренціїтапідтримкиМCПУ деяких підходах ідеться про те, що державна економічна політика в окремихвипадкахповинна тимчасовообмежитиконкуренціюсередкомпанійдлядосягненняефективності та переваг для суспільства в довгостроковій перспективі. Підтримкарозвитку «молодих» галузей, які тільки зародилися, є прикладом такої політики:захищаючи їх від світової ринкової конкуренції, ви надаєте їм переваги за рахунокдержавнихсубсидійтадозволяєтеокремідомовленостіміжкомпаніями,щопрацюютьуцихгалузях,називаючиїхспівпрацею.Такийтиповийінструментрозвитку«молодих»галузейбудь-дебудевважатисьантиконкурентним.
Дискусіящодопідтримки«молодих» галузей є спірною.Деякі експертинаголошуютьна тому, що неможливо ідентифікувати ті «молоді» галузі, які мають потенціалзростання до «дорослих», зрілих галузей. І хоча не всі поділяють таку позицію,очевидно,щовУкраїні,уXXIстолітті,наврядчиможнаназвати«молодими»такігалузіякметалургійна, вугледобувна, а також багато інших галузей. Таким чином, політикапідтримки «молодих» галузей не може бути виправданням державного захистумонополізованоїважкоїпромисловостівУкраїні.
Більше того, якщо ринок має тенденцію щодо руйнівної конкуренції, обмеженняконкурентноготискубудемудримрішенням.
ОднакконкурентнаполітикатаполітикаусферіМCПмаютьбутипослідовними.
Послідовна економічна політика полегшує конкурентний тиск на «незрілі» танедостатньо розвинуті галузі, ринки й регіони, сприяючи їхньому розвитку та«дозріванню». Згодом підвищення конкурентного тиску на вже зрілі та розвинутігалузі,ринки тарегіонидозволитьотримативсьомусуспільствунайкращірезультати.РозвитокМCП–одинізосновнихіндикаторівдлятих,хторозробляєполітику,оскількидозволяє зорієнтуватися - чи повинна ця політика послаблювати або навпакипосилюватиконкурентнийтиск.Щеразтребазауважити,щонайважливішимфакторомє саме динаміка розвитку МCП та великих діючих компаній. Однією з найбільшпоширенихпомилокєте,щодужечастоМCПобожнюютьлишезате,щовониіснують;їх не сприймають з точки зору того, чим вони є насправді - джерелом забезпеченняжиттєздатностіекономіки.
На противагу непослідовна економічна політика буде підтримувати новостворенікомпанії,водночасзахищаючидіючікомпаніїідемонструючитолерантнеставленнядоїхніх таємних змов. Одним із наслідків такої непослідовної політики буде існуваннязначноїкількостівласниківбізнесу,самозайнятихпідприємцівтамікропідприємств,якіматимуть обмежені шанси на зростання. І ось ці позбавлені шансів на зростанняприватні підприємці та мікробізнес є ахіллесовою п’ятою економіки, тому що вонигенеруютьнизькіприбуткитаєнайбільшвразливимипідчасекономічноїкризи.
10
Ще одним результатом провадження суперечливої політики у сфері МCП таконкурентноїполітикиє те,щосамозайнятіпідприємціконкурують із такимисамимипідприємцями, представники малого бізнесу конкурують із представниками малогобізнесу, середній бізнес конкурує із представниками середнього бізнесу, і ніхто некидає виклик великим компаніям. Додамо до цієї ситуації таємні змови великихкомпаній – і в підсумку ми маємо великих монополістів, які функціонують унайпривабливіших галузях, перебуваючи в повній безпеці, та руйнівну конкуренціюсередМCПнатихринках,якиминецікавлятьсявеликікомпанії.
Підсумовуючи вищесказане, зазначимо – конкурентна політика та політика у сферіМCПповиннібутизбалансовані.ПерешкоджаннярозвиткуМCПєпоганоюполітикою,але стимулювання людей починати власний бізнес також може бути поганоюполітикою.Усезалежитьвідумов,структуритадинамікиринків.
11
4 Інноваційнаконкуренціє,ласкавонепросимо?
4.1 Проблеминелишенавершині"Скинути з престолу українських олігархів: Практичний посібник"1– назва статті вжурналі «Foreign policy», яка є одним із прикладів різноманіття подібних статей, щоз’явилися нещодавно. Наразі слово "деолігархізація" стало одним із ключових вУкраїні.Багатонаписанойпроукраїнськихолігархів-мільярдерів.
Непокоїтьте,щоцістаттіґрунтуютьсянамовчазномувихідномуприпущенніпроте,щоолігархи перебувають на вершині, на "престолі" структури бізнесу та суспільства, а"скиданнязпрестолу"цихолігархів,кількістьякихможебутивираженаоднозначнимчислом,вирішитьголовніпроблемивкраїні.
Насправді,образпрестолуєдоситьвдалоюметафорою,оскількивінрозкриваєпереднами очевидне протиріччя. За феодального ладу король або королева на престолізнаходятьсянавершиніупорядкованоїбагаторівневоїієрархічноїсистемидогоджання,залежності та покровительства. У системі, на вершині якої знаходиться престол, слідочікувати на наявність великої кількості менших престолів під цим найвищимпрестолом(герцоги,барони,дворянитощо).Отже,виникаєпитання:чомувважається,щовсистемізолігархаминапрестоліолігархиіснуютьлишенавершині?Більшслушноприпустити, що все суспільство побудоване за принципом, який сприяє виникненнюфеномену,відомогонампідназвою"олігархи".Якщоговоритивідвертіше,чинебудебільшлогічнимвизнатинаявність"олігархів"навсіхрівнях?
Ми не хотіли б зараз розпочинати дискусію щодо визначення терміна "олігарх". Цебула б дуже складна дискусія, яка значною мірою залежить від ставлення людей,суспільних цінностей та політико-правової системи. Натомість, наведеними нижчеприкладамимихочемопроілюструватиситуацію,якаіснуєвсекторімалихтасередніхпідприємств,щобчитачімоглизробитисвоївласнівисновки.
4.2 Приклад:ринокмобільнихкав’яреньуКиєвіБудь-деповсьомуКиєвувиможетенатрапитинамобільнікав'ярні.Мобільнікав'ярні–це невеликі авто, що містять кавову машину у своєму вантажному відділі. Їхприпарковують на тротуарах, автомобільних стоянках, після чого чоловік або жінкаможепродаватипішоходамкапучино,латемакіато,еспрессотаіншінапоївпаперовихстаканах прямо з вантажного відділу. Під час нашого дослідження ми мали нагодувідвідати декілька таких мобільних кав’ярень у різних районах Києва. Якість напоївнасправді є досить приємною, а ціни – здебільшого доступні, хоч і не дешеві. Миніколи не бачили, щоб продавці кави в мобільних кав’ярнях користувався касовимапаратом,ми ніколи не отримувалифіскальний чек2, як і не бачили,щоб продавецьробивпоміткищодокількостіпроданихнапоїв.
1http://foreignpolicy.com/2016/06/13/dethroning-ukraines-oligarchs-a-how-to-guide/2Хочамийнепросили,щобнамйоговидали.
12
Такій поведінці можна знайти три можливі пояснення: По-перше, продавці кави змобільних кав’яреньмаютьфотографічну пам'ять і ввечері вносятьдо своїхжурналівусі продажі за день. По-друге, вони всі намагаються уникнути сплати податків. По-третє, вони є так званими ФОП3(самозайнятими фізичними особами-підприємцями,якінезобов'язанівестизвітністьщодопродажів4).Першепоясненняємалоймовірним.Друге пояснення ми відкидаємо. Єдине пояснення, що залишається, – вони всі ємалими підприємствами. І справді, бізнес мобільних кав’ярень у Києві, а також убагатьох містах України, на перший погляд, здається ідеальною можливістю длязасновників малих підприємств: бар’єри для входження на ринок є низькими,початкові інвестиції є невеликими, відсутня потреба у видатних менеджерськихздібностях,непотребуєнаявностіринковихмереж,клієнтськоїбази тощо.До тогож,здається,щоцейбізнескористуєтьсяпопитомсередспоживачів.Томулогічнобулобприпустити, що ринок мобільних кав’ярень – це відкритий для входу ринок, який єблизьким до окресленої вище "досконалої конкуренції", з інтенсивною ціновоюконкуренцією,щомаєнаслідкомнизькіцінидля споживачів і невеликі прибуткидлявласниківмобільнихкав’ярень.
Наше дослідження вказало на існування зовсім іншої структури. Насправді, цепропозиціязвисокимрівнемконцентрації,аджетисячімобільнихкав’яреньналежатьобмеженій кількості підприємницьких мереж, загальне число яких є фактичнооднозначним. Це не має під собою жодної логіки, оскільки процеси концентраціїзароджуються у тих випадках, коли бізнес-модель має мінімальний економічноефективниймасштаб.Однакдлябізнес-моделімобільнихкав’яреньяктакоїекономіяна масштабі не характерна. Вона можлива при закупівлі інгредієнтів або зменшеннісередньої собівартості за рахунок перерозподілу адміністративних витрат. Проте, зоглядунатакінезначнісереднівитрати,кількістьмобільнихкав’ярень,якимиволодієкомпанія, очікувано варіюватиметься приблизно в межах десяти одиниць. Наявністьста мобільних кав’ярень не призведе до значної різниці в середніх витратах упорівнянніздесятьмамобільнимикав’ярнями.
Отже, слід шукати інші, приховані від широкого загалу, чинники, які впливають наструктуру ринку. Насправді, ми не володіємо даними на підтвердження окресленоївищеситуації,до тогож,жоден із тих, когомиопитали (а їхбулобільшедесяти),непогодивсябутизгаданимвнашомузвітізцьогопитання.
Отже,давайтепроведемоуявнийекспериментіпроаналізуємо"вигадану"ситуацію,асаме: більшість продавців у мобільних кав’ярнях є насправді не підприємцями, анайнятимипрацівниками,аякщоточніше–псевдо-самозайнятимиособами.Продавцівмобільних кав’ярнях не є власниками своїх автомобілів і самостійно не приймаютьрішення щодо асортименту продукції, цінової моделі, місця розташування кав’ярні,годинроботитощо.
Ще гіршим є те, що місця, у яких розташовуються мобільні кав'ярні, належать довеликої системи нелегального поділу ринку на окремі зони. Якщо новачок бажає
3ФОПдослівноозначаєфізичнаособа-підприємець.4 Статус ФОП передбачає ведення господарської діяльності в межах встановленого законом обігу. ТомуФОПмаютьвестиоблікдляпідтвердженнядотриманнянимивимогзаконодавства.
13
припарковуватимобільну кав’ярнюв перспективномумісці, він, як правило, отримуєпогрози від інших продавців кави з мобільних кав’ярень або від інших осіб. Длярозміщеннямобільноїкав'ярнівпевномумісцінеобхідноофіційноотриматидозвілвідКиївської міської державної адміністрації (КМДА). Насправді, такий офіційний дозвілабо документ жодним чином не допоможе, якщо новачок на мобільній кав'ярнівторгнеться на чужу ринкову територію. З іншого боку, велика кількість мобільнихкав’яреньпрацюєбезбудь-якогоофіційногодозволу,щоочевиднодопускається тайнавітьвітаєтьсяокремимипредставникамивлади.
Як оцінити таку "уявну" ситуацію з позицій економічної політики? Якщо "герцоги"мобільних кав’ярень поділять місто на персональні ринкові зони, це вважатиметьсяантимонопольною поведінкою. Сотні приватних підприємців, які в будь-який спосібузгоджуютьсвійасортиментпродукціїіціни-картель,якийтакожєантиконкурентним.Псевдосамозайнятість – це засіб уникнення від сплати податків. "Кришування" нанелегальноподіленихзонах–прикладкорупції тазловживаннявладою.Залякуванняновихучасниківринкумаєкваліфікуватисяякзастосуваннязлочиннихметодів.
Ми не бачимо різниці між цим "уявним" ринком мобільних кав’ярень тазвинуваченнями, які лунають від журналістів, опозиційних політиків та міжнароднихекспертівізпитаньконкуренціївбікдеяких,такзванихвеликих"олігархів".Це"лише"незначниймасштаб, регіональний рівень, і йдеться "лише" про каву.Це не сталь, невидобуток вугілля, не електроенергетика, і тому цьому питанню не приділяється такбагатоуваги.
4.3 Приклад:рестораннийбізнесМискуштували комплекснийобід в одній ізмережресторанів Києва.Після обідумиотримали три фіскальні чеки: один на їжу, другий на алкогольні, а третій набезалкогольнінапої.Фіскальнийчекна їжубуввиданийрестораном,афіскальнічекина напої були видані двома різними ФОП. Скоріше за все, ці два ФОП єпсевдосамозайнятими особами. Очевидно, керівник ресторану неправомірновикористовуєзазначенихосіб ізметоюуникненнясплатисоціальнихвнесків,податкунадоданувартістьтаподаткунаприбутокпідприємств.
Потрібноматинеабиякууявудлятого,абиприпустити,щоценеєсхемоюуникненнявід сплати податку, тим не менше, давайте швидко проаналізуємо таку гіпотетичнуситуацію.Припустімо,щовцьомувипадкумимаємосправуіззастосуваннямконцепції«магазинвмагазині»(shop-in-shop),ацідваФОПсправдієпідприємцями.Такожслідврахувати той факт, що всі ресторани цієї мережі мають однакове стандартизованеменюзповністю ідентичноюпропозицієющодонапоїв та ідентичнимицінаминавсінапої по всьому Києву. Це означає, що всі підприємці, які реалізують напої запринципом«магазинвмагазині»,використовуютьцюмережуресторанівдлятаємноїзмовийузгодженняасортиментупродукціїтацін,щоповинновважатисякартелем.Убудь-якомувипадкуцяструктураєантиконкурентною.
Імовірно не всі випадки використання ФОП як псевдонайманих працівників слідзаборонити в Україні, проте суть питання полягає не в тому, чи є це схемоюнезаконного уникнення від сплати податків, чи законною схемою оптимізації сплатиподатків. Проблема в тому, що величезна мережа фірм і фізичних осіб-підприємців
14
використовується для приховування права власності, організаційної структури таприбутків. Такі схеми використовуються в Україні не лише ресторанами, але також іроздрібними торговельними мережами, мережами фітнес-клубів, IT-підприємствамитощо.
Такі мережі компаній є антиконкурентними структурами, метою яких є введення воману органів влади, бізнес-партнерів та замовників, а також отриманнянесправедливоїперевагинадфактичнимитапотенційнимиконкурентами.
Якщо ви допускаєте існування таких структур, тоді чому ви дорікаєте мережам фірмвеликихолігархів?
4.4 Приклад:зовнішнярекламавКиєвіРекламні щити та вивіски в Києві можна побачити скрізь. З точки зору естетики, цеіноді дуже дратує, особливо коли псує панорамний вид на столицю. Деякі посадовіособи Київської міської державної адміністрації розглядають неконтрольованезростаннярекламнихщитів і вивісокякпроблему її окремих структурнихпідрозділів.Але таке твердження вводить в оману, томущо самеКМДАнесе відповідальність заплануванняйрегулюваннярозміщеннярекламивпублічнихпросторахшляхомвидачідозволів і стягнення плати за розміщення рекламних конструкцій. Вочевидь, вадміністраціїінтересиокремихгрупдужерізняться.
У той же час, багато підприємців, представників малого й середнього бізнесу,скаржаться, що їхні заяви на отримання дозволу на розміщення рекламиопрацьовуютьсяКМДАроками.Крімтого,вадміністраціїз2011-горокунакопичилосяпонад1800заявпропродовженнядозволів,наякідосінебулонадановідповіді.ІсамеКМДАмалаабовідхилити,абозадовольнитицізаяви,алежодногорішенняпростонеухвалювалось.Хочазазаконодавствомнацевідводиться15днів.
Мабуть,деякікомпаніїтакиотримуютьдозволинарозміщеннярекламинарекламнихщитахівивіскахмайжеодразу.
Але ще гірше те, що одні компанії сплачують за розміщення реклами в публічномупросторі (на комунальній власності), а інші цього уникають. Показовим є прикладвеличезного мегаборду, який роками використовувався однією з компанійбезкоштовно.
Як це поєднується разом: з одного боку, купа неопрацьованих заяв, а з іншого боку,зростаюча кількість рекламних щитів (близько 300 дозволів на нові конструкції заминулиймісяць)?
Засловамиінсайдерів,доситьбагатокомпанійрозміщуютьсвоїрекламніоголошеннянезаконно. Інсайдери стверджують, що це можливо лише завдяки деяким ізспівробітниківКМДА.Вонинатякаютьнакорупційнісхемивційсфері.
Якцевпливаєнаефективністьконкуренції!?Цестворюєбар'єридля(чесного)входунаринок нових учасників і захищає існуючі компанії, які в змозі отримати дозволичесними або нечесними методами. Це заважає швидкозростаючимМСП привертатиувагу потенційних клієнтів. Це ускладнює упорядкування публічного рекламногопросторудляйогонайбільшефективноговикористання,аотже,порушуєдинаміку.
15
4.5 ПроміжнівисновкиУ результаті проведеного намидослідження, яке включало в себе аналіз конкретнихприкладів та низку проведених інтерв’ю, ми дійшли висновку, що інноваційнаконкуренціявідіграєвукраїнськомусекторіМСПзначноменшуроль,ніжусекторіМСПбагатьох інших індустріальних країн. Гравці на українському ринку часто віддаютьперевагу стратегіям обмеження конкуренції. Це не звинувачення, адже визначеннявидів поведінки, які визнаються змовою, значною мірою залежить від правовоїсистеми країни. Що є протиправною змовою в одній країні, може бути законним віншій. Тим не менше, можна побачити, що на українському ринку більшість гравцівнамагаються уникати конкуренції шляхом укладання договорів, а не завдяки своїмінноваціям. На жаль, неринкові стратегії обмеження конкуренції також єзагальнопоширенимявищемвУкраїні.ЦестосуєтьсяМСПутійжемірі,щойвеликихкомпаній.
Як правило, стратегії обмеження конкуренції можливі лише за підтримки значноїкількостіосіб,відповідальнихзаформуваннятареалізаціюполітики,тапредставниківорганів влади, які використовують свій вплив на законотворчість та адміністративніпроцедуризметоюзахистуінтересівокремихкомпаній.
Звичайно,минезаперечуємоіснуваннявУкраїніінноваційнихкомпаній,інноваційнихгалузей і ринків. Тим не менше, для України інноваційна конкуренція радше євинятком,ніжправилом.
4.6 СтатистичнісвідченняМи вже навели окремі парадоксальні приклади. Зараз ми б хотіли розглянути деякістатистичнімакроекономічніпоказникитаперевірити,чивідображенівцихданихнашіприпущеннящодоконкурентноїдинамікивУкраїні.
У поточному звіті Антимонопольного комітету України є дані, які підтверджуютьприпущення щодо низької інтенсивності конкуренції та наявності ринків із високимступенемконцентрації5:
• лише 42,7% українських ринків можуть бути віднесені до ринків ізконкурентною структурою. Це означає, що більше ніж половина українськоїекономіки є неконкурентною. Частка ринків із конкурентною структуроюзменшиласьна11в.п.,починаючиз2001року;
• майже третина ринків демонструє ознаки одноосібного домінування6. Якщопорівнювати з 2001 роком, таке збільшення вражає, адже тоді лише п’ятачастинаринківдемонструвалатакіознаки;
• шостачастинавсіхринківєолігопольнимиринкамиабодемонструютьознакиколективного домінування7. Починаючи з 2001 року, частка таких ринківзбільшиласямайжена50%;
5www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=122547&schema=main6Під одноосібним домінуванням мається на увазі ситуація, коли ринкова частка найбільшого суб’єктагосподарюваннястановить35відсотків.
16
• Десята частина всіх ринків підпадає під категорію повністю монополізованихринків,тобторинків,наякихнаринковучасткунайбільшогоучасникаприпадаєпонад90відсотків.
Звіт ізГлобальноїконкурентоспроможності2016-2017демонструєаналогічнукартину:заефективністюконкуренціїУкраїнапосідає118-темісцесеред138-микраїн8.
Згідно з нашими припущеннями інноваційна динаміка в Україні також повинна бутинизькою.Статистичнімакроекономічніданіпідтверджуютьприпущеннящодонизькоїінноваційноїактивності,якзпозиціївитрат,такізпозиціїотриманихрезультатів.
Витрати на проведення наукових та науково-технічних робіт (ННТР) як частки ВВП(наукоємністьВВП)єдуженизькимивУкраїні.У2015роцінаукоємністьВВПвУкраїнізнизилася до 0,61%, тоді як питома вага витрат на ННТР із державного бюджетузнизиласядо0,21%,щоєнайнижчимпоказникомз1991року9.
ЦейпоказникєзначнонижчимзасереднєзначеннянаукоємностіВВПукраїнахЄС,якев 2013 році становило 2,03%, а також інших країн-світових лідерів (Південна Корея –4,15%,Японія–3,47%,США–2,81%)10.
За методологією ЄС із обстеження інноваційної діяльності, частка інноваційнихпідприємстввУкраїнів2012-2014рокахстановилалише14,6%11.Упорівнянніз2010-2012рокамицейпоказник зменшивсяна40%12.Дляпорівняння, частка інноваційнихпідприємств у країнах ЄС у 2010-2012 роках у середньому становила 48,9% (уНімеччині–66,9%)13.
Статистичні дані також свідчать про незначні інноваційні результати, що такожпідтверджує припущення щодо низької інноваційної активності. Україна має слабкіпозиціїнасвітовихринках,оскількипропонуєзастарілупродукцію.Черезте,щолишеневелика кількість української продукції користується високимпопитому світі, часткаекспорту складних виробів з України є дуже низькою. Основну частину експортустановлять сировинні товари та продукти з низьким ступенем обробки14. Лише 3%українськогоекспортуналежитьдокатегоріївисокотехнологічноїпродукції,щозначнонижче середньосвітового показника, який становить близько 10%. Враховуючи, що
7Під колективним домінуванням мається на увазі ситуація, коли ринкова частка трьох найбільшихучасниківринкуперевищує50відсотків.8http://reports.weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/#economy=UKR92015рік:ЕкономічніпідсумкирокудляУкраїни:http://www.ier.com.ua/files//Regular_products/Economic_Summary/ES_2015_ukr.pdf10http://ec.europa.eu/eurostat/documents/2995521/7092226/9-30112015-AP-EN.pdf/29eeaa3d-29c8-496d-9302-77056be6d58611http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/09/zb_nayka_15.zip12http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/09/zb_nayk_13.zip13http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/File:Share_of_innovative_enterprises_by_main_type_of_innovation,_2010%E2%80%9312_(%C2%B9)_(%25_of_all_enterprises)_YB15.png14http://www.beratergruppe-ukraine.de/wordpress/wp-content/uploads/2016/05/PB_10_2016_en.pdf
17
одну третину українського високотехнологічного експорту складає аерокосмічнапродукція,часткаекспортуіншоївисокотехнологічноїпродукціїстановитьлише2%15.
4.7 Глибшіпроблеми:просоціальнийкапіталтаінституціїДискусія навколо антимонопольного законодавства та потужних інституцій у сферізахисту конкуренції в цілому та, зокрема, навколо АМКУ має в Україні важливезначення.Разом із тим,вонавідводитьнасвідобговоренняосновноїпроблемивційсфері.
Пояснювати існування антиконкурентних структур відсутністю потужних інституцій усфері захисту конкурентної політики - це все одно, що пояснювати головний більвідсутністюаспірину.
Чому ви не вбиваєте свого сусіда? Тому, що це заборонено законом? Тому, щовбивство людини переслідується поліцією і державними органами? Мабуть (і нащастя), причина не в цьому. Причина полягає в загальноприйнятих моральнихправилах. Це питання нашого виховання. "Тобі не слід роботи такі речі". Моральніпринципизакарбованіглибоковнашійсвідомості,іколимипорушуємотаківнутрішніморальні правила, у нас з’являється "почуття провини". Закони – це прописаневтілення моральних принципів, а поліція в цьому випадку повинна мати справу зособливимилюдьми,якізякоїсьпричининемаютьвнутрішніхморальнихправил,якібне давали їм скоїти вбивство іншої людини. Отже, чому керівник ресторанувикористовує свій персонал, змушуючи його бути учасником схем уникнення сплатиподатківізвикористаннямФОП?Ботакісхеминепереслідуютьсяорганамивлади?
Загальноприйняті моральні правила, які визначають персональну етику, є частиноюсоціальногокапіталу.Цеспільнийрезультат:"Тобінеслідроботитакіречі".Потужнийсоціальний капітал – це міцний фундамент для будь-якого бізнесу. Якщо бізнес-партнериможутьпокладатисяодиннаодного,оскількикожендієзгіднозморальнимиправилами такими, як "Тобі не слід роботи такі речі й обманювати свого бізнес-партнера", - тоді укладання договорів буде дуже легкою справою. Економістивикористовують термін "транзакційні витрати". Транзакційні витрати є низькими всуспільствах, які володіють таким соціальним капіталом. Такі витрати включають усебе, зокрема, витрати на забезпечення виконання договорів. Витрати назабезпечення виконання договорів можуть бути зменшені завдяки ефективній тасправедливійправовійсистемі,протеценеєголовнимчинником.Середнівитратиназабезпеченнявиконаннядоговорівєнизькими,колиобманєвинятком.Іколисправадоходить до примусового виконання договору, кожна компанія може отримативідповідністраховівиплати,якіповністюпокриютьвитратинаведеннясудовоїсправитощо. Таким чином, ризики є не лише низькими, а можуть бути застраховані, що, усвоючергу,щебільшезменшуєтранзакційнівитрати.
Це в жодному разі не означає, що не потрібні інституції із захисту конкуренції. Миговоримо про те, що такі інституції – це лише один елемент системи, який безсоціальногокапіталуприреченийнанеефективність.
15http://4liberty.eu/export-benchmarks-for-ukraine-what-are-we-striving-for/
18
Простіше кажучи, неможливо розслідувати кожний окремий випадок анти-конкурентної поведінки, якщо він є широко розповсюдженим явищем на всіх рівняхекономіки.
4.8 ЦенекапіталізмТе, що ми зараз скажемо, може прозвучати провокаційно для більшості читачів.Залякування, зловживаннявладою, корупція,шахрайство тощо.Під часдебатів людичасто говорять: "Це саме те, що відбувається за капіталізму". Тим не менше, цепомилка - звинувачувати капіталістичну систему в тих проблемах, які ми стислоописаливцьомудокументі.
Капіталістична система може мати свої проблеми, проте більшість проблем, передякими наразі постала Україна, не є ані результатами капіталізму, ані невід'ємнимискладовимикапіталістичноїсистеми.
Існують різні концепції капіталізму. Деякі з них ґрунтуються на принципі: "виживаєнайбільш пристосований", у той час, коли інші концепції зосереджуються наврівноваженостіінтересівтощо.
Загальнимирисамивсіхконцепційє:загальноприйнятийіобов’язковийдовиконаннянабірправил,атакожвідповіднийсоціальнийкапітал.Жодназконцепційкапіталізмунедопускаєінепропагуєзлочинність,незаконнудіяльність,шахрайство,залякування,картелі або зловживання політичною владою. Природно, що такі речі виникаютьвсюди, проте критично важливим є питання - це виняток чи правило? В економічнійтеорії, а також у практиці функціонування капіталістичних економік антиконкурентнаповедінка та неринкові стратегії обмеження конкуренції є ворогами ефективності тастворенняматеріальнихблаг.
Тож якщо говорити відверто, ми не можемо звинувачувати капіталізм в обмеженніконкуренції.
19
5 Рекомендації
Сьогодні в Україні в рамках міжнародного співробітництва реалізується декількапроектів,присвяченихпитаннямконкурентноїполітики.Ціпроектизосередженіабонаконкретнихзаконодавчихактах,абонарозбудовіспроможностіконкретнихінституцій,наприклад,Антимонопольного комітетуУкраїни. Такі проекти заслуговуютьнайвищоїпохвали. За Індексом глобальної конкурентоспроможності 2016-2017 років16, Україназаймаєоднезостанніх,129-темісцесеред138-микраїн,зоглядунаякістьукраїнськихінституцій.Цейфактпідкреслюєнеобхідністьтакихпроектів.Минепретендуємонате,щобдолучитисядодетальногообговореннянеобхіднихреформ,оскількивважаємозапотрібне підтримати дискусію щодо загальних принципів конкурентної політики вУкраїні. У цьому розділі представлені рекомендації, розроблені на основі нашогодослідженнятаміжнародногодосвіду.
5.1 КомплекснийпідхіддоконкурентноїполітикиПерш за все, Україна повинна сформулювати концепцію конкурентної політики. Якамодель є найбільш доречною та бажаною для України? У попередньому розділі миописаликонцепціїпотенційноїтаінноваційноїконкуренції.Існуютьйіншіконцепціїтаміжнароднімоделі, зокрема, конкуренція як засіб на противагу конкуренції-самоцілі;запобіганняволодарюваннюпідприємствнаринкузавсякуцінунапротивагуполітиціневтручаннявмеханізмиринкутощо.
Законодавство, що регулює конкуренцію в Україні, здебільшого гармонізоване зістандартами ЄС та кращими міжнародними практиками. Імплементація Угоди пропоглибленутавсеохоплюючузонувільноїторгівліміжУкраїноютаЄС(ПВЗВТ,розділ10«Конкуренція»)приведедоподальшогореформуваннязаконодавстватаінституцій17.
Однак комплексна конкурентнаполітиканеобмежується лише законодавством уційсфері.
Таким чином, Україна повинна розробити стратегію конкурентної політики.МіжнародністандартитастандартиЄСзалишаютьзначнийпростірдляформулюваннятакої стратегії. Політика регіонального економічного розвитку, міжнароднаторговельна політика, екологічна політика, освітня та інші політики впливають наконкуренціюнавнутрішньомуринку.
Наочний приклад: якщо українська освіта та наука не встигатимуть за технологічнимпрогресом, у країні зникнуть цілі галузі та ринки, яким би сучасним не булозаконодавство, що регулює конкуренцію. На противагу цьому, маючи у своємурозпорядженні якісні людські та технологічні ресурси й зіткнувшись із високоюконкуренцією на світових ринках, доцільно тимчасово зменшити конкуренцію навнутрішньому ринку заради того,щоб набрати вагу на ринку світовому.Цеможливо16http://reports.weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/#economy=UKR17DeepeningEU-UkrainianRelationsWhat,whyandhow?CentreforEuropeanPolicyStudiesandInstituteforEconomicResearchandPolicyConsulting.EditedbyEmerson/Movchan.2016.
20
зробитибезпорушенняправилУгодипроПВЗВТтастандартівЄСщодоконкурентногозаконодавства.
ПрикладомможеслугуватиполітикасприяннярозвиткуекологічночистихтехнологійуНімеччині. Для того, щоб підтримати розвиток цього сектору, держава вплинула наконкуренцію,непорушуючиприцьомуконкурентнезаконодавство.Буливикористанітакі інструменти, як державна допомога, державні цінові інтервенції, невтручання інавітьсприяннярозвиткуспівпраціміжкомпаніями,зобов'язанняукладатиконтрактитаіншізаходи.Вонибулитимчасовимитамаликонкретнуціль–вивестиНімеччинуусвітовілідериусферіекологічночистихтехнологій.
Більшетого,дужеважливозазначити,щовсі іншіаспектирозвиткуцьогосекторутежбуливраховані:освітняполітиказабезпечувалапідготовкукваліфікованихфахівцівдлясектору чистих технологій, наукова політика передбачала фінансування відповіднихдослідницькихпроектів,політикарегіональногорозвитку гарантувалапершочерговийдоступ до державної допомоги компаніям, що займаються чистими технологіями усвоєму регіоні й тому подібне. Політика у сфері МСП також була узгоджена з цієюціллю(див.прикладуВставці1).
Як читач міг зауважити, ми не є ідеалістами, які принципово проти будь-якихінтервенційдержави.Однакукраїнськийпідхіддоконкурентноїполітикийінтервенціїдержавив галузіекономікитаринківнесправляєвраженнястратегічного,анавпаки,виглядає одноразовим, хаотичним та неузгодженим або таким, що служить чиїмськорисливим інтересам. Наприклад, з одного боку, такі комунальні послуги, якутилізація відходів, постачання електроенергії тощо приватизуються. З іншого боку,деякі застарілі галузіотримуютьсубсидії. Здається,щотакірішенняне ґрунтуютьсянінаконцепції,нінаціліснійдовгостроковійстратегії.
Розробка, оцінка впливу та впровадження конкурентної політики повинні бутиспільнимзавданнямусіхміністерствтавідомств.Однезіснуючихміністерствповиннокоординуватирозробкуполітики,алеводночасповиннібутивідповіднідепартаментиабо принаймні окремі фахівці в усіх інших міністерствах та відомствах, щозайматимутьсяпитаннямиконкурентноїполітики.
По-третє,дляУкраїниважливимєадекватневпровадженняконкурентноїполітики тарозвиток ефективних інституцій у цій сфері. Українське конкурентне законодавство єдостатньо сучасним. Однак чи в змозі суди та судді застосовувати та вимагативиконання цього законодавства? Модель АМКУ також є досить сучасною. Та чиправильнимдля України є створення єдиної уповноваженої інституції, якщо взятидоуваги успадковані особливості бізнесового/політичного середовища? Наразі процесстворення незалежних та некорумпованих інституцій стикнувся в Україні зі значнимитруднощами.Можливо,у такомувипадкудоцільнішимєствореннясистемипротивагза рахунок уповноваження декількох організацій і спеціалізованих прокурорів тасуддів?
5.2 УзгодитиконкурентнуполітикузполітикоюусферіМСПЯкужебулозазначено,низькібар'єридлявходженнянариноктанизькібар'єридляросту МСП створюють конкурентний тиск на існуючі підприємства. Цей тиск сприяє
21
інноваціям та позитивно впливає на суспільство. Водночас, якщо бар'єри длявходженняєнадтонизькими,занадтобагатопідприємціввідкриваютьновіфірми.Якбулокороткоописановище,недосвідченіпідприємці,якимневистачаєуправлінськихнавичок та фінансової грамотності, часто звертаються до цінового демпінгу,призводячи до банкрутства власну фірму та інші підприємства і завдаючи збитківсуспільству. Отже, необхідний баланс між заходами та інструментами, що сприяютьконкуренціїтарозвиткуМСП.
Заходи та інструменти,що використовуються в політиці у сферімалого й середньогопідприємництва, і заходи та інструменти, що використовуються в конкурентнійполітиці,маютьбутинаціленінаконкретнігалузітаконкретнірегіониівраховуватиприцьомузовнішніумови,зокрематехнологіїтадинамікусвітовогоринку.
5.3 НепідтримувативсіМСП-підтримуватилідерівЦя рекомендація випливає з попередньої (5.2). Для того,щоб повністю скористатисяможливістю МСП чинити конкурентний тиск на великі діючі фірми, доречносфокусувати підтримку на тих МСП, які насправді кидають виклик великим діючимфірмам. Таким чином, рекомендація полягає в тому, щоб сфокусувати підтримку наМСП, що орієнтовані на ріст та інновації. Великі компанії ніколи не відчують тиску збоку маленького підприємства роздрібної торгівлі чи з боку фізичної особи-підприємця. І навпаки, амбітні технологічні підприємства, що швидко розвиваються,маютьвсішансистатиконкурентамивеликимдіючимфірмам.
Визначення таких лідерів є непростим завданням, оскільки для цього потрібнівідповідні критерії та складні методи оцінки орієнтованості на зростання таінноваційний потенціал. Однак існують кращі міжнародні практики, якими можнаскористатися.
НімецькаполітикаусферіМСПзастосовуєтакийпідхідужебільше10-тироків із тогочасу,яксталоочевидним,щоінтенсивнапідтримкаефективнішазаекстенсивну.Багатоіншихкраїнтакожвикористовуютьтакийпідхід.Корейськийуряд,наприклад,протягомостанніхроківзосередивсявиключнонапідтримцітехнологічнихстартапів.Ціллютакоїполітики є зменшення залежності корейської економіки від впливу великихконгломератів,такзванихчеболів(chaebol)(іншийприкладнаведенийуВставці1).
Вставка1:СтратегіявисокотехнологічногорозвиткуФедеральногоурядуНімеччини
Цейприкладєспільнимдлятрьохрекомендацій,наведенихвище(5.1,5.2,5.3).
«Нова Стратегія високотехнологічного розвитку – інновації для Німеччини» - цеурядова програма, прийнята в 2014 році. Вона продовжує низку аналогічнихпрограмФедеральногоурядуНімеччини,реалізаціяякихрозпочаласяв2006році.
Цяпрограма є хорошимприкладомкомплексногоцілісногопідходу,щооб’єднуєконкурентну,промислову,освітню,науковуполітики,атакожполітикуусферіМСПтабагатоіншихполітикводнійкомплекснійстратегії,якцебулорекомендовановрозділі5.1.Відповідно,11з14-тифедеральнихміністерствспівпрацюютьурамках
22
цієї стратегії. Ключову роль відіграють Міністерство економіки та енергетики,Міністерство освіти та науки, Міністерство праці та соціальної політики іМіністерствотранспортутацифровоїінфраструктури.
Основною метою програми є забезпечення лідерства німецьких компаній намайбутніхсвітовихринках.Тобто,цекомплекснастратегіяконкуренції,щопоєднуєконкуренціюнасвітовомуринкузконкуренцієюнавнутрішньомуринку.
Узгодження конкурентної політики та політики у сфері МСП, про яку йдеться урозділі5.2,відбуваєтьсядекількомашляхами.
По-перше, були знижені бар’єри для росту МСП на цільових ринках. Доступ дофінансування інновацій є одним із таких бар’єрів, тому МСП, що працюють націльових ринках, отримують першочерговий доступ до державної підтримки тафінансування. З одного боку, така державна фінансова підтримка компенсуєневеликі недоліки та нетривалу історію існування, вирівнюючи правила гри дляМСПтавеликихкомпанійумежаходногоринку.З іншогобоку,МСПнацільовихринкахотримуютьперевагунадМСП,якіоперуютьнаіншихринках.Цевпливаєнарезультати конкуренції та забезпечує бажані деформації ринкової структури.Звичайно ж, динамічна конкуренція між МСП та великими компаніями єбажанішою,ніжконкуренціявсередині секторуМСП,щовідповідаєрекомендації5.3.
По-друге, існування мереж, кластерів та інших форм взаємодії між МСП тавеликими компаніями на цільових ринках не лише дозволяється, а навітьпідтримується субсидіями. Така співпраця, зосереджена переважно надослідженняхтарозробках,жоднимчиномнешкодитьконкуренції,вонаслужитьдлякороткостроковогозменшенняконкурентноготискунавнутрішньомуринку.
По-третє, державні закупівлі відіграють дуже важливу роль. Державні інституціївикористовують частину своїх бюджетів для закупівлі продуктів та послуг,створенихнацільовихринках.Такимчином,державазбільшуєпопитнапродуктитапослуги,щопідтримуютьсяСтратегієювисокотехнологічногорозвитку.Державапідтримує створення інновацій та водночас відіграє роль покупця інноваційногопродукту (тобто одночасно застосовує механізми «підштовхування» та«підтягнення» - push and pull mechanisms). Оскільки вся система державнихзакупівельуНімеччинірозраховананасприяннядоступуМСПдотендерів,МСПнацільовихринкахотримуютьзначнувигодувідцієїпрограми.
По-четверте,МСПнацільовихринкахмаютьпершочерговийдоступдодержавноїфінансової підтримки, особливо на проведення науково-дослідних робіт. «Такимчином, урядове фінансування досліджень та розробок націлене на збільшеннякількості інноваційних МСП, що швидко зростають, за допомогою використаннявідповіднихзаходів»18.
По-п’яте,низкадержавнихпрограм,щовходятьдоСтратегіївисокотехнологічногорозвитку, має на меті збільшення кількості стартапів на цільових ринках. Ці
18https://www.bmbf.de/pub/HTS_Broschuere_eng.pdf
23
програми з підтримки стартапів включають субсидії, фінансову допомогу танефінансовупідтримку,наприклад,навчаннятаконсультації.
Крім цього, уряд фінансує спеціальні дослідницькі проекти, що виконуютьсяуніверситетами в цільових сферах, фінансує спеціальні освітні програми длягарантування пропозиції кваліфікованих кадрів для технологічних та інноваційноорієнтованих робочих місць на цільових ринках, також уряд зобов’язуєтьсяреформувати законодавство у відповідності до технічних норм цільових ринківтощо.
Стратегія високотехнологічного розвитку 2014 року охоплює значну кількістьцільових ринків, заходів та програм. За впровадження такого підходу в Україні,мирекомендуємо зменшити кількість цільових ринків, враховуючи значно меншийрозмірбюджетуУкраїни.
5.4 Реформувати бар’єри входу на ринок для самозайнятихпідприємців
Цярекомендаціятакожєпродовженнямрекомендаціїурозділі5.2.Якщобар’єридлявходження на ринок занадто низькі, це призводить до неефективного механізмувідборувласниківбізнесутапідприємців.Ринкиздуженизькимивхіднимибар’єрамиприваблюють упереджених кандидатів у підприємці, які мають схильність вважатиринкові ціни завищеними через своє нерозуміння механізму формуваннядовгострокової собівартості. З іншого боку, більш освічені люди, що могли би статипідприємцями,втрачаютьмотивацію,оскількиринковіцінистаютьзанадтонизькимидляствореннядовгостроковогожиттєздатногопідприємства.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (або Спрощена системаоподаткування, ССО) для самозайнятих підприємців – уже згаданих вище фізичнихосіб-підприємців (ФОП) – неймовірно знижує вхідні бар’єрина ринок. З іншогобоку,ССО є бар’єром для росту, оскільки перетворення ФОП на звичайне підприємствопотребуєнеймовірновеликихресурсів.
Окрімтого,щозаконодавство,якерегулюєдіяльністьФОП,широковикористовуєтьсядля уникнення сплати податку на прибуток, єдиного соціального внеску, податку надоданувартістьтауникненнявиконаннянормтрудовогозаконодавства19–хочайцеєдостатньою підставою для його реформування – це законодавство є загрозою дляефективної конкуренції. Некваліфіковані та недалекоглядні ФОП знищують ринки тазанижують ціни. Будь-яка теорія функціонування ринку стверджує, що, якщосамозайнятий підприємець розраховує ціну, беручи до уваги довгостроковусобівартість, така ціна ніколи не буде меншою за заробітну плату найманихпрацівників.ФОПніколибнебулинастількирозповсюдженимсурогатомзайнятостівУкраїні, якби вони розраховували оплату своєї роботи відповідно до вимогдовгостроковоговеденнябізнесу.
19Наприклад,http://4liberty.eu/any-change-in-the-role-of-ukrainian-small-business/
24
У2011роціреформаССОбула,нажаль,зупиненапротестамиФОП.Слідвизнати,щопроектреформинебувбездоганним.Однакзамістьтого,щобспробуватипокращитидеталіреформи,опозиційніполітикизбурилимасиоманливимиаргументами.
Один зосновних аргументівбув такий: «Великі олігархийдосімають усіможливостімінімізувати своє податкове навантаження за допомогою податкових гаваней(офшорів), тоді як «маленькі» люди повинні відмовитися від своїх податковихпривілеїв. Це несправедливо. Ми хочемо, щоб спочатку реформувалося податковезаконодавстводлявеликихпідприємств».АлечихочабодинФОПконкурувавколисьз«олігархом»?ФОПприречені нафатальну та запеклу конкуренціюодин з одним та знайманими працівниками. Реформування правил, що регулюють ССО та діяльністьФОП,допоможестворитиефективніринки,щоздатнізабезпечитипривабливийрівеньдоходів для справжніх підприємців та можливості працевлаштування для тих, у когонемає підприємницького хисту. Реформа покращить ситуацію в секторах, депереважнопрацюютьФОП.
Правила, що регулюють ССО та діяльність ФОП, повинні бути замінені на підходящусистему обліку та звітності, яка буде незначним адміністративним тягарем длясамозайнятих підприємців та мікробізнесу і водночас вимагатиме від них певноїфінансовоїграмотностітабізнесовихзнань.Такимчином,псевдосамозайнятістьстаненепривабливою, що приведе до зменшення кількості зловживань та скороченняконкуренції,заснованоїнаціновомудемпінгу.
Слід визнати, що така реформа не вплине на привілеї великих фірм і може бутисприйнята як несправедлива. Однак відмовлятися від покращення для себе,аргументуючицетим,щоіншіотримуютьщебільшувигоду,єекономічнонелогічним.Натомість,цейаргумент,заснованийназаздрості,виводитьнасбезпосередньонатакідвірекомендації.
5.5 Конкурентнаполітика-цебільшеніждеолігархізація
Захопившисьпроблемою«олігархів»,можна забутипро інші серйозні проблеми. Безсумніву, слід провести розслідування використання «олігархами» неконкурентнихта/абонелегальнихметодів іпокарати їх,якщовинубудедоведено.Але існуєвеликакількість неефективних елементів або елементів, що працюють неправильно, на тихринках, які не контролюються великими «олігархами». Це, у першу чергу, стосуєтьсяринків, де більша частина учасників –МСП.Ми не знайшлижодного підтвердженнявторгнення«великихгравців»натіринки,якібулокороткоописановрозділі3.
Конкурентна політика не повинна ігнорувати всі ці інші ринки, а органи влади, щовідповідають за захист конкуренції, не повинні втрачати з поля зору неконкурентніструктури та динаміку на менших ринках. Мова йде про розкриття інформації промережі підприємств, які можуть використовуватися для приховування їхньогосправжнього розміру, інформації про власників та фінансові потоки. Також до тогочасу, поки правила діяльності ФОП не будуть змінені, до них слід ставитися як досправжніх підприємців, застосовуючи до них ті ж правила регулювання конкуренції,зокрема,заборонунатаємнузмову.
25
Цетакожпередбачаєрозслідуваннятапокараннявипадківвикористаннякомпаніямиполітичного впливу та корумпованих чиновників для завдання шкоди конкурентам.Такі випадки необхідно відстежувати як на рівні великих підприємств, так і на рівніневеликихлокальнихоперацій.Наприклад,якщокомпанія,яканалежитьчленамсім’їмера міста, бере участь у публічних закупівлях у цьому ж місті, виникає конфліктінтересів.Такийвипадокпотрібнорозслідувати.
Тимнеменше,моніторингринкутапокараннянеконкурентноїповедінкиєскладнимта майже неможливим завданням, якщо неконкурентна поведінка є широкорозповсюдженою.Цевиводитьнаснаостанню,найбільшважливурекомендацію.
5.6 Сприятинарощуваннюсоціальногокапіталу
Економічні ринки потребують передумов, яких вони не здатні створити самостійно.Дляефективногофункціонуванняринкуповиннаіснуватидовіраміжйогоучасниками.Економічні транзакції неможливі без довіри, оскільки контракти ніколи не буваютьвичерпними.Алеринкинеможуть самі по собі створитиатмосферудовіри.Довіра –соціальний капітал суспільства. Соціальний капітал не може бути створенийучасниками ринку; він створюється за межами ринкового механізму. Соціальнийкапіталстворюється,упершучергу,громадянськимсуспільством.
Українська економіка страждає від загальної нестачі довіри. Це обумовлює згаданівище високі транзакційні витрати, які обмежують конкуренцію. Навіть гірше, деякітранзакції є взагалі неможливими саме через нестачу довіри. Ось чому хабарі ташантаж так часто використовуються в Україні для забезпечення виконанняекономічнихконтрактів. Існуєвзаємозв’язокміжнизькимрівнемсоціальногокапіталута розповсюдженням корупції: через низький рівень довіри та відсутність етичнихобмеженьлюдивикористовуютькорупціюдлязабезпеченнятранзакцій.Усвоючергу,довіра, моральні принципи та, відповідно, соціальний капітал занепадають черезрозповсюдження корупції. Законодавство та інституції можуть сприяти розвиткудовіри,алевонинеможутьзамінитисобоюсоціальнийкапітал.
Найкращою конкурентною політикою та найкращою політикою у сфері МСП дляУкраїни є підтримка створення соціального капіталу завдяки життєздатному таавтентичному громадянському суспільству. Громадянське суспільство складається нелишезбізнес-асоціацій,воновключаєтакожгромадськітанеприбутковіорганізації,таорганізації, які займаються питаннями освіти, науки та досліджень, культури та ЗМІ,спорту,дозвілля,охорониздоров’я, захистудовкілля тощо.Автентичне громадянськесуспільство здатне долучитися до розвитку довіри, напрацювання спільних норм,формування мереж, що сприятимуть неупередженому контролю за корупцією,моніторингу та оцінці адекватної імплементації законів і правил. Більше того,автентичне громадянське суспільство може проводити адвокацію суспільних благ,політичнихкомпромісів,захистусвободтаверховенстваправа.
26
Вставка2:ГромадянськесуспільствовНімеччинітаУкраїні
У Німеччині існує 616 тисяч неприбуткових організацій (НПО), що належать дотретьогосектору.Терміни«третійсектор»та«громадянськесуспільство»вНімеччинієсинонімами.Уцихнеприбутковихорганізаціяхзадіяні17,5млн.людей.Цебільшеніжоднап’ятазагальноїкількостінаселеннятабільшеніжоднатретяпрацездатногонаселення країни. Постійну роботу в третьому секторі мають 2,3 млн. людей, щостановитьблизько6%німецькоїробочоїсили20.
Конкуренція в німецькому бізнес-секторі є дуже ефективною, а транзакційнівитрати–низькимивпорівняніз іншимикраїнами.Звичайно,Німеччинамаєвисокістандартиконкурентногозаконодавстватависокоефективніінституції,щоопікуютьсяпитаннями конкуренції. Однак паралельне існування добре розвинутогогромадянського суспільства та ефективної конкурентної ринкової системи не євипадковістю.Якразнавпаки:громадянськесуспільствосприяєрозвиткусоціальногокапіталу,що підвищує загальний рівень довіри та дозволяє зменшити транзакційнівитрати.
В Україні діє близько 14 тисяч неурядових організацій (НУО), у яких працюєпринаймніодналюдина.ТакожвУкраїнізареєстрованоблизько50-титисячНУОбезперсоналу21. Методології розрахунку кількості НУО в Україні та Німеччині можутьвідрізнятися, тому пряме порівняння навряд чиможливе. Водночас, цифри наочнопоказуютьвеличезнурізницювкількості,особливо,якщовраховувати,щонаселенняУкраїнибільшеніжнаполовинуперевищуєнаселенняНімеччини.Дотогож,багатоіз зареєстрованих в Україні НУО ймовірно є маріонетковими організаціямифінансово-промислових груп та фіктивними НУО, контрольованими компаніями,міністерствами та політиками 22 . Звичайно, діяльність таких організацій непідтримуватимерозвитоксоціальногокапіталу,анавпаки,нищитимейого.
Деякі кроки в напрямку реформування цієї сфери вже були зроблені в Україні,наприклад, був прийнятий Указ Президента України №68/2016 («Про сприяннярозвиткугромадянськогосуспільствавУкраїні»),алепопередущедовгадорога.
20Krimmer/Priemer:ZiviZSurvey2012.ZiviZ–ZivilgesellschaftinZahlen.2013.21 http://bunews.com.ua/society/item/ukrainian-ngo-sector-civil-society-still-20-years-behind-the-west-despite-maidan-role22http://ukrainianweek.com/Society/46723
27
6 Перелікпосилань
АнтимонопольнийкомітетУкраїни(2016)ЗвітАнтимонопольногокомітетуУкраїниза2015рік.http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=122547&schema=main
BeckertJ.(2006)WerzähmtdenKapitalismus.In:BeckertJ.,EbbinghausB.,HasselA.,ManowP.TransformationendesKapitalismus.
BeckertJ.(2007)TheGreatTransformationofEmbeddedness-KarlPolanyiandtheNewEconomicSociology.http://www.mpifg.de/pu/dp_abstracts/dp07-1.asp
BusinessUkraine(2016)UkrainianNGOsector:Civilsociety‘still20yearsbehindWest’despiteMaidan.http://bunews.com.ua/society/item/ukrainian-ngo-sector-civil-society-still-20-years-behind-the-west-despite-maidan-role
CEPSandIER(2016)EditedbyEmerson/Movchan.DeepeningEU-Ukrainianrelations-what,whyandhow?https://www.ceps.eu/publications/deepening-eu-ukrainian-relations-what-why-and-how
FischerK.(2015)WarumMenschenspenden:EinBeitragzurGabe-theoretischenFundierungdesFundraisings.
ForeignPolicy(2016)DethroningUkraine’soligarchs:Ahow-toguide.http://foreignpolicy.com/2016/06/13/dethroning-ukraines-oligarchs-a-how-to-guide
Інститутекономічнихдослідженьтаполітичнихконсультацій(2016)2015рік:ЕкономічніпідсумкирокудляУкраїни:http://www.ier.com.ua/files/Regular_products/Economic_Summary/ES_2015_ukr.pdf
KravchukK.(2015)AnychangeintheroleofUkrainiansmallbusiness?http://4liberty.eu/any-change-in-the-role-of-ukrainian-small-business/
KrimmerH.,PriemerJ.(2013)ZiviZSurvey2012.ZiviZ–ZivilgesellschaftinZahlen.
MovchanV.,KrasovskaO.(2015)ExportBenchmarksforUkraine:Whatarewestrivingfor?http://4liberty.eu/export-benchmarks-for-ukraine-what-are-we-striving-for/
PutnamRobertD.(2001)Bowlingalone:ThecollapseandrevivalofAmericancommunity.
RyzhenkovM.,MovchanV.,GiucciR.(2016)TradeliberalizationwiththeEUanditsimpactonUkrainianexportsin2015.PolicyBriefingSeriesPB/10/2016.http://www.beratergruppe-ukraine.de/wordpress/wp-content/uploads/2016/05/PB_10_2016_en.pdf
ShaneS.(2009)Whyencouragingmorepeopletobecomeentrepreneursisbadpublicpolicy.
28
TheFederalGovernmentofGermany(2014)ThenewHigh-TechStrategyinnovationsforGermany.https://www.bmbf.de/pub/HTS_Broschuere_eng.pdf
TheUkrainianWeek(2012)Civilsocietyanditsenemies.http://ukrainianweek.com/Society/46723
ДержстатУкраїни(2014)НауковатаінноваційнадіяльністьУкраїни.Статистичнийзбірник.http://www.ДержстатУкраїни.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/09/zb_nayk_13.zip
ДержстатУкраїни(2016)НауковатаінноваційнадіяльністьУкраїни.Статистичнийзбірник.http://www.ДержстатУкраїни.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/09/zb_nayka_15.zip
WEF(2016)GlobalCompetitivenessReport2016-2017.Ukraine.http://reports.weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/#economy=UKR,http://www3.weforum.org/docs/GCR2016-2017/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2016-2017_FINAL.pdf
Статистичніджерела:
Євростат
ДержавнаслужбастатистикиУкраїни
7 Епілог
Ця публікація є третьою у серії робіт, присвячених тематиці «МСП як двигун
економічного зростання на шляху до сучасної державної політики у сфері малого та
середнього підприємництва в Україні».
Серія робіт є спільним проектом Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, компанії Berlin
Economics й Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Зацікавленість та участь Фонду Фрідріха Науманна за Свободу обумовлена цілями
проекту, який реалізується ним в Україні в 2014–2016 роках. Цілі проекту полягають у
тому, щоб «визначити основні потреби малого та середнього бізнесу в Україні й
запропонувати конкретні заходи щодо поліпшення умов діяльності МСП, тим самим
розширюючи застосування ліберальних підходів у державній політиці, визначаючи
перешкоди та ініціюючи процеси навчання та соціальних змін, спрямованих на
активізацію економічної діяльності». Тобто, мета полягає в тому, щоб підтримати
процес реформування політики реалістичними та конкретними рекомендаціями щодо
поліпшення умов розвитку малого та середнього бізнесу в короткостроковій
перспективі, а в довгостроковій – сприяти збільшенню рівня конкуренції в економіці
України. Цього планується досягти завдяки особистим консультаціям з особами, які
приймають рішення у відповідній сфері, українськими експертами, представниками
громадянського суспільства (бізнес‐асоціацій) і міжнародними організаціями, а також
шляхом збору повних та надійних даних.
Berlin Economics – це компанія, яка консультує Уряд України та інші державні органи,
зокрема, Національний банк України, із широкого кола питань економічної політики та
розвитку фінансового сектору протягом багатьох років. Аналітичні роботи організації
презентуються та обговорюються в ході регулярних зустрічей з особами, що
приймають рішення на високому рівні.
Фонд Фрідріха Науманна за Свободу та Berlin Economics уже зверталися до певних
аспектів політики розвитку МСП у минулому.
У той час, як перша спільна публікація визначила принципи комплексної та цілісної
політики щодо розвитку МСП, минулорічна робота висвітлила специфічний сегмент
сектору МСП, а саме академічне підприємництво, що до цього часу майже повністю
ігнорувався в Україні. Відповідно, наші публікації та рекомендації розраховані не лише
на осіб, що безпосередньо здійснюють формування державної політики, а й на тих, хто
впливає на формування такої політики, тобто на експертів, політиків та інших
представників громадянського суспільства.
