1

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ЗМІСТ

1. Сутність стадії формування громадської думки

2. Міжіндивідуальна взаємодія як чинник формування громадської думки

3. Формування громадської думки. Масова комунікація як інструмент

ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ

Для того, щоб громадська думка стала “особливим станом реальної свідомості мас”, вона має пройти шлях, що характеризується наступними етапами:

1.Процес виникнення громадської думки.2.Процес формування громадської думки.3.Процес функціонування громадської думки.

Російський соціолог М.Горшков виділяє принаймні чотири основні моменти в стадії формування громадської думки:

1)вихід індивідуальних оціночних суджень за межі індивідуальної свідомості;

2) зіткнення чи боротьба цих суджень;3) міжіндивідуальний обмін думками, який може набувати

спонтанного чи організованого характеру;4)Певне злиття індивідуальних суджень у сфері групової

(колективної, класової, національної, тощо) свідомості.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ

Сучасний російський соціолог Л.Г. Судас вважає, що “громадська думка має інтегративний характер, виражає колективний розум. Зароджуючись на початковій стадії як індивідуальна думка людей з приводу суспільних проблем, що зачіпають індивідуальні інтереси, вона у процесах міжіндивідуального спілкування та масової комунікації кристалізується у загальну думку більш-менш широких мас людей, соціальних груп. Основним фактором, що детермінує громадську думку, є наявність спільного інтересу більш-менш значущих соціальних груп. Поява такого “інтересу” власне і запускає механізм формування громадської думки.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ

.Комплекс механізмів

Сфера свідомості

Сфера практичних дій

Основні механізми формування громадської думки:Ядро (еталонна або референтна група) громадської думки;Поле (умовна сфера поширення) громадської думки;Соціальна спільнота (клас, верства, група);Загальний інтерес, комунікація (наявний процес спілкування з боку ядра);Нормативно-оціночне судження (тобто сама громадська думка).

Етапи формування громадської думки:Зародження індивідуальних думок;Кристалізація загальної точки зору з множини думок;Обмін думками;Об'єктивація загальної точки зору (думки), її перехід від відображального етапу до перетворювального , практичного етапу.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ

ГД може формуватися як свідомо, так і стихійно.

Основні способи (методи) формування ГД:Навіювання (внушение), переконання

(убеждение), наслідування (подражение), маніпулювання тощо.

Основні засоби (канали) формування ГД – засоби масової комунікації, усна пропаганда та політична агітація, міжособистісне спілкування тощо.

Сформована, таким чином, ГД має інтегративний характер. Вона не є арифметичною сумою індивідуальних думок, а концентрованим відображенням колективного розуму, результатом обміну думками між людьми, тобто тим сплавом, який репрезентує громадську думку.

Зміст сформованої ГД складають лише ті оцінки, що поділяються більшістю людей, навіть якщо вони є хибними.

Міжіндивідуальна взаємодія як чинник формування громадської думки

Міжіндивідуальна взаємодія як чинник формування громадської думки

А.С.Ахиезер: «Слухи - постоянно действующая система интерпретации событий массовым сознанием в соответствии с исторически сложившимся менталитетом. Слухи - неофициальная форма связи в большом обществе, постоянный процесс освоения событий в дуальной оппозиции: комфортное -дискомфортное состояние, тайный шепот широких масс, формирующий общую духовную атмосферу в обществе, против которой бессильны как система массовой информации, так и самые крайние методы массового террора».

•Слухи есть форма распространения социально значимой информации в обществе, коллективе, группе. •Слух распространяется спонтанно. •Он является информацией неофициальной и, более того, направлен против официальной. •Источник этой информации, как правило, не известен. И, будучи запущенной в сложившиеся в обществе неформальные коммуникационные каналы, эта информация распространяется по своим собственным законам, модифицируется и обрастает новыми подробностями в зависимости от состояния настроения.

Последствия воздействия слухов на общественное мнение:1. Поскольку слухи блокируют информационное воздействие на

общественное мнение официальных структур, и главным образом СМИ, то необходимо расширять официальную информационную сеть. Чем шире будет развита информационная сеть и чем больше слоев населения будут иметь к ней доступ, тем меньшим будет воздействие неофициальной информации на общественное мнение.

2. Слухи могут быть использованы как провокация, могут вызвать противоправные действия различных политических группировок экстремистского и националистического толка, занимающими оппозиционное к правительству и полулегальное положение. Результатом слухов могут стать в таком случае столкновения различных политических сил.

3. Слухи могут отразиться на социальном самочувствии населения, если они носят негативный характер, например, слухи о гражданской войне, о голоде. Слухи по-разному действуют на разных людей, одних они минуют, других притягивают к себе настолько, что могут становиться регуляторами их поступков. «Заражение» людей слухом происходит в зависимости от их индивидуальных, социальных и психологических особенностей.

П'ятивимірний план або «лійка» Дж. Геллапа , реалізується шляхом використання чотирьох запитань-фільтрів:

чи поінформований респондент про зміст проблеми опитування взагалі; чи поінформований він про суттєві деталі проблеми опитування; наскільки раціональна його точка зору щодо змісту і способу

розв'язання проблеми; наскільки стабільна його точка зоруякі дають змогу дослідникові виокремлювати у масиві даних опитування:•усталену думку у власному сенсі цього слова; •емоційні реакції респондента на певний об'єкт оцінного судження (його

настрій); •блок відповідей, які можна вважати «реакцією паперу на олівець», -

коли запитання було поставлено й отримано відповідь від респондентів, котрі не мають уявлення про сутність досліджуваної проблеми.

В. Оссовський вважає за потрібне доповнити «лійку» Геллапа питаннями-фільтрами, що дозволяють досліднику встановити, чи торкається певна суспільна ситуація інтересів респондентів і чи є його оціночне судження артикуляцією спільної, колективної думки, чи є думка респондента результатом попередньої комунікації між членами гіпотетичного суб’єкта громадської думки, результатом обговорення ситуації з іншими, дискурсу щодо способів її рішення.

МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Найвагоміший чинник формування громадської думки є практичний досвід людей, набутий під час зіткнення з проблемами.

Останнім часом цілеспрямованим фактором стають засоби масової комунікації.

VS

СТРАТЕГІЇ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

МАНІПУЛЯТИВНА

Парадигма ефектів мас-медіа типу “могутні медіа і пасивна аудиторія”

Бомбардування реципієнтів цілеспрямованою клішованою інформацією, надання аксіоматичних настанов

Включення особистостей у діяльність, зміст та мета якої ними раціонально не усвідомлюються

Мобілізація реципієнта на неухильне виконання дій, необхідних комунікатору

Теоретичне підгрунтя – біхевіоризм (“чим сильніший стимул – тим імовірніша реакція”)

ГУМАНІСТИЧНА

Об’єктом формування громадської думки є структура, яка активно й вибірково сприймає адресовану їй інформацію та оцінки

Інтерпретація змісту через призму власних потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, набутих на грунті практичного досвіду

Теоретичне підгрунтя – твердження, що функція мас-медіа полягає не в звичайній трансляції інформаційних стимулів, а в постачанні емоційного та інформаційного “будівельного матеріалу”

ФРАНКФУРТСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА ШКОЛА

Теодор Адорно: дослідження музичної індустрії.Фактична роль музики в значній мірі визначається панівною ідеологією.“культурі ніщо так не шкодить, як піклування про неї” (Е.Штеєрман).Громадська думка повністю закрита від критичних висновків. Чим ця

думка поширеніша, тим вона більш стереотипна, і навпаки.

Макс Хоркхаймер: культуріндустрія.Реклама, радіо, телебачення, сучасні засоби зв’язку – продукти

індустрії, що придушує особистість.Просвітництво як обман мас.Характеристика культуріндустрії – ескапізм (намагання уникнути

тиску громадської думки).Культуріндустрія формує “пасивну громадську думку”.Витвори культури більше не залежать від митця, а від аудиторії

(при більше 10% нової інформації контакт з аудиторією втрачається).

СВІДОМІ ОБМЕЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

У.Ліппман “Громадська думка”

Маніпуляції існуючою громадською думкоюЦензура і секретністьНові форми “моралі”Штучне формування моди“Вибіркові” новиниПеренесення наголосів тощо.

АУДИТОРІЯ, ПУБЛІКА І НАТОВП

Засоби Web 2.0 – на сьогодні є лідируючими в формуванні альтернативної громадської думки.

С.Московічі, Х.Ортега-і-Гассет: на сьогодні – панування “доби натовпів”.

Масовими стають насамперед поверхневі і хибні ідеї.

Крах аристократії як ідеї елітарної.Прихід так званого “громадянського

суспільства” з його панування поверхнєвої громадської думки.

Перемога ірраціонального над раціональним.“Деспотія демократії”.

РЕКВІЄМ ЗА МАС-МЕДІА

Ж.Бодрійяр: громадська думка знаходиться “в тіні мовчазної більшості”.

На виборах ключову роль грають ті, хто не визначився або не віддав свій голос.

Суб’єкта не існує.Мас-медіа більше не є двосторонньою комунікацією;

втрачається можливість відповіді.Зникає інформація: масам вручають послання, в яких їх

цікавлять лише знаки, гра символів.На перший план виходять серіали і футбольні матчі.В соціального більше немає імені – вперед виступає

анонімність.

“Від мас постійно вимагають, щоб вони подали свій голос, їм нав’язують соціальність виборчих кампаній, профспілкових акцій, сексуальних відносин, контролю за керівництвом, святкувань, вільного вираження думок і т.п. Мовчання мас – ось єдина проблема сучасності”.

Е.Ноель-Нойман: спіраль мовчання.

СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЇ

Симулякр – постмодерністська метафора (Ж.Бодрійяр, Ж.Дельоз) – “копія”, що не має оригіналу в реальності.

Побудова громадської думки навколо неіснуючих символів, які вже ні до чого реального не відсилають.

Приклад Ж.Бодрійяра – війна в Перській затоці 1991 року (аудиторія не мала жодної можливості знати, чи було там щось насправді).

Порядки симулякрів:1 порядок – імітації, ляльки, копії, підробки.2 порядок – функціональні аналоги, серії.3 порядок – гіперреальність (мода, ДНК, Діснейленд,

громадська думка, гроші, моделі тощо).

ПОСТМОДЕРН. ВТРАТА ЦЕНТРУ

Мережа РизомаПаноптикум

Втрата джерела громадської думки: воно розпливається по соціуму, неможливо знайти початок.

Втрачаються цитати в громадській думці.Інший бік: нам здається, ніби цей центр існує,

і ми на нього орієнтуємося, його боїмося тощо – для цього існує поліція, в’язниці, цензура, психлікарні і т.п.

МЕМЕТИКА

Р.Докінз: меметика – еволюційна модель передачі інформації і громадської думки, що розглядає ідеї як сталі одиниці, розповсюджувані шляхом реплікації (імітації, копіювання, повторення).

Подібно реплікації ДНК, ідеї багатократно мультиплікуються, на них “наростають” певні видозміни.

Важко визначити їх джерело формування та реплікації.Вони стають центрами дискурсу і громадської думки,

причому часто на досить короткий період.

Приклади в сучасному соціальному просторі:-Медіавіруси (вірусні відео, скандали, “ефект

Стрейзанд”, сенсації тощо)-Інтернет-меми (аудіо, відео, картинки тощо)

ВИСНОВКИ

1.Громадська думка формується, як правило, у такій послідовності:

- Вихід оцінних суджень за межі індивідуальної свідомості шляхом їх вербалізації

- Усвідомлення індивідуальних потреб, інтересів, проблем як відповідно спільних

- Зіткнення суджень, дискусія, полеміка між індивідуальними суб’єктами цих суджень

- Досягнення узгодження, консенсусу й інтеграції індивідуальних думок, перетворення їх на громадську думку.

2. Формування громадської думки стає можливим завдяки таким способам, як індивідуальне спілкування та масові комунікації (при цьому в сучасних умовах вирішальну роль відіграють ЗМІ).

3. Характерними тенденціями сучасного розвитку засобів масової комунікації є: - постійне зростання кількості недержавних телерадіокомпаній, часописів, газет - революція аудіовізуальних мас-медіа - форсована комерціалізація засобів масової інформації

4. Взаємозв’язок мас-медіа і громадської думки: - мас-медіа формують громадську думку - мас-медіа артикулюють громадську думку

5.Основні механізми формування громадської думки за допомогою медіа є наступні стратегії: - маніпулятивна (обробка реципієнтів цілеспрямованою клішованою інформацією) - гуманістична (постачання аудиторії інформаційного та емоційного “будівельного матеріалу”)